ЗМІСТ
Вступ
1 Роль та значеннягосподарчого комплексу у розвитку економіки Житомирської області
2 Передумовирозвитку та розміщення господарчого комплексу на території (історичні,природні, демографічні, екологічні)
3 Сучасна галузеваструктура і рівень розвитку господарського комплексу
4 Територіальнаструктура господарства області
5 Участь області увнутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках
6 Проблеми таперспективи розвитку і розміщення господарського комплексу області
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Курсоваробота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набутістудентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджуватиокремі питання теми.
Курсоваробота як важлива форма учбового процесу покликана навчати студентівсамостійному узагальненню і опрацюванню інформаційних джерел, статистичних іпрактичних матеріалів, викладенню та аналізу отриманих результатів.
Написанняроботи має велике значення для поглиблення і закріплення знань з основних питаньтеорії РПС, засвоєння та опанування галузевої структури курсу, її прикладногозначення. Необхідно врахувати соціально-економічні зміни, які відбуваються внашому суспільстві на сучасному етапі, нові підходи в економіці, в розміщеннівиробництва, в системі управління господарським комплексом.
Виконаннякурсової роботи дозволяє набути вмінь та навичок самостійно працювати надлітературними (знаходити їх у бібліотеці, вибирати важливе, компонуватиматеріал), статистичними, картографічними та іншими джерелами, законодавчими танормативними документами, систематизувати економіко-географічний матеріал зобраної теми, складати логічну послідовність викладення власних думок,підкріпляючи їх графічним матеріалом. Це є обов’язковою умовою кваліфікації кожного майбутньогофахівця-економіста. Крім того, у процесі написання курсової роботи студенти набуваютьнавичок, знайомляться з методичними вимогами щодо їх виконання та оформлення,що є необхідним у процесі роботи над курсовими зі спеціальних дисциплін настарших курсах та дипломної, а також умінь, що можуть бути використані умайбутній практичній діяльності та наукових дослідженнях.
1 РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯГОСПОДАРЧОГО КОМПЛЕКСУ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Агропромисловийкомплекс Житомирської області включає сировинну, переробну й обслуговуючуланки. Основна його сфера — сільське господарство — має зерново-картоплярсько — льонарсько-хмелярський напрям у поєднанні з м'ясо-молочнимтваринництвом на Поліссі і зерново-буряківничий напрям з молочно-м'ясним тваринництвом — у лісостеповій зоні. Взагальному обсязі валової продукції сільськогогосподарства на тваринництво припадає 45 %,рослинництво- 55 %. Сільськогосподарськіугіддя займають 72,5 % всієї площі області, з нихорні землі — 78,4 %, сіножаті— 10,9 %, пасовища — 9,6 %. Серед технічних культур47 % припадає на льон, 45,7 % — на цукрові буряки.Основнікультури: зернові (озима пшениця, озиме жито,зернобобові, ячмінь,гречка, овес, просо), технічні (льон-довгунець, хміль, цукрові буряки). Розвинуті картоплярство, садівництво, ягідництво. Діють 22 комбікормові заводи.Розвинуті м'ясо-молочне та молочно-м'ясне скотарство і свинарство; допоміжні галузі: птахівництво, вівчарство, бджільництво. Внаслідок різноманітності природних та економічних умов на території області сформувалися агропромисловікомплекси рослинницької(льонопромисловий, бурякоцукровий, зерново-картоплярсько-спиртовий,плодоовочеконсервний та хмелепромисловий) і тваринницької (м’ясо- тамолокопромислові) орієнтації. Невід’ємною складовоючастиною агропромислового комплексу є приміське сільськегосподарство овоче-молочно-м ясного напряму.
Транспортнасистема області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничнийі автомобільний. Загальна довжина залізницьу межах області становить 1125 км, у т.ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв.км становить
37,6 км. Основнізалізниці: Київ—Львів, Київ — Брест,Санкт-Петербург — Одеса, Овруч—Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспортобслуговує переважно внутріобласніперевезення. Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км, з них з твердим покриттям — 7,3 тискм, густота автомобільних шляхів на 1000 кв. кмстановить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи: Київ— Житомир — Рівне,Санкт-Петербург — Житомир —Ізмаіл, Київ — Коростень — Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба». У Житомирі є аеропорт.
Невиробничасфера. В Житомирській області є педагогічніта сільськогосподарські інститути, філіал Київського політехнічного університету, 20 середніх спеціалізованих навчальних закладів, 34 професійно-технічних училища,Житомирський краєзнавчий музей, Житомирськийобласний будинок природи.
Рекреаційні ресурсиЖитомирської області включають сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера і ставки, а також джерела мінеральнихвод (радонові води в районі Житомира і с.Денишів), яківикористовуються санаторієм в районі міст Володарська-Волинського іКоростишева, здійснюється промисловий розливмінеральних столових вод (овруцька, радомишльська, верхівнянська,новоград-волинська). На півночі області є родовища торфових (с. Зарічани) та сапропелевих (с. Вілька)лікарських грязей. В області 6 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17піонерських таборів.Численні об'єкти туризму. Діє обласна рада по туризму та екскурсіях (Житомир), бюро подорожей та екскурсій (Житомир, Бердичів,Коростень, Новоград-Волинський, Овруч), туристськабаза «Лісовий берег»у Житомирі., Територієюобласті проходить 5 туристських маршрутів, у т. ч. велосипедний маршрут «По ЖитомирськомуПоліссю».
Гостримив області є екологічні проблеми. Передусім це пов’язано з чорнобильськоютрагедією. Житомирська область одна з найбільш радіаційно забруднених. Ізгосподарського обігу вилучено багато тисяч гектарів сільськогосподарськихугідь, значні площі лісових масивів, створилася ненормальна психологічнаобстановка. Триває відселення з районів, де життя і виробнича діяльністьнаселення внаслідок високого рівня радіації неможливі.
2 ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУТА РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІІ (ІСТОРИЧНІ, ПРИРОДНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ,ЕКОЛОГІЧНІ)
Житомирськаобласть утворена 22 вересня 1937 р. Її площа складає 29,9 тис. кв. км (5% відтериторії України).
Чисельність працівників обл (міськ)
держадміністрацій
Чисельність
населення
(тис. чол.) Територія
(тис.км2)
Кількість
районів 2004 р. 2005 р. 2006 р. 686,5 686,5 686,5 1330,1 29,9 23
Населенняобласті становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%),сільське — 626,4 тис. осіб (43,7%). Щільність населення (осіб на 1 кв. км.) — 47,9. Найбільшу кількість населення мають міста обласного підпорядкування:Житомир — 296,9; Бердичів — 90,2; Коростень — 65,3; Новоград-Волинський — 56,5тис. осіб. У містах районного підпорядкування нараховується: в Андрушівці — 14,3; Коростишеві — 27,7; Малині — 34,2; Овручі — 21,5; Радомишлі — 17,7 тис.жителів.
Середрайонів найбільшу кількість населення мають Овруцький — 71,5; Житомирський — 67,0; Новоград-Волинський — 53,0; Малинський — 55,2 тис. осіб, найменшачисельність у районах: Народницькому — 10,5; Брусиловському — 18,3; Луганському- 21,3 тис. осіб
Адміністративно-територіальнийустрій: складається з 23 районів, 9 міст, у тому числі 4 — обласніпідпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 45 селищміського типу і 1631 сільських населених пунктів. Адміністративний центр —місто Житомир — заснований у IX столітті, містом є з 1444 року. Населеннянараховує 284,2 тис. чоловік.
Післявозз’єднання правобережної України з Росією в 1793 р. територія Житомирщинивходила до складу Волинської губернії, заснованої в 1797 р. Її центром спочаткубув визначений Новоград-Волинський, але вже в 1804 р. губернською «столицею»став Житомир. З кінця 18 — першої половини 19 ст. у Житомирському Поліссі сталорозвиватися фарфоро-фаянсове виробництво (найбільші фабрики в Коростені іГородниці), а після скасування кріпосного права і залізничного будівництвастала розвиватися цукрова, і винокурна промисловість. Місто поступовоперетворювалося у відомий культурний центр.
Дляобласті характерна аграрно-сировинна спеціалізація. Завдяки своєму північномурозташуванню регіон грає провідну роль в Україні у хмільництві і льонарстві; врамках країни він відрізняється розвитим картоплярством і молочним ухиломтваринництва. Серед галузей промисловості найбільший розвиток одержали легка іфарфоро-фаянсова промисловість, хімічне машинобудування, виробництвобудматеріалів, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, а такожхарчова промисловість. Розташування регіону на перехресті транспортних шляхів зумовлюєвисоку частку послуг транспорту і зв’язку.
Сільськегосподарство грає першорядне значення в економіці регіону. Значна частинапродукції галузі в сирому чи переробленому вигляді вивозиться за межі області.У рослинництві найбільше значення мають зернові культури (близько 40%продукції), головна серед який — озима пшениця (вирощується повсюдно), крімтого, вирощується яровий ячмінь, овес. Картоплярство є другою по значимостігалуззю рослинництва (приблизно 20% продукції).
Основнівизначні пам’ятки: монастир Босих кармелітів початку XVIII в. у м. Бердичеві,костьол св. Софії, Михайлівська церква в Житомирі, літературно-меморіальниймузей Лесі Українки в Новоград-Волинську.
100тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. Донайдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів тастоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне — Романівськогорайонів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.
Пам'яткитрипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, РайкиБердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'яткиепох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицяхЖитомира.
У 5-7століттях нової ери територія області була заселена древнімисхіднослов'янськими племенами: північ — древлянами, центральна частина іпівдень — полянами, які займались землеробством і скотарством. Древлянизаймались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас,торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел іторгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).
Уранньофеодальний період (11 — початок 12 сторіччя) сучасна територіяЖитомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві)древньоруської східнослов'янської держави — Київської Русі. Волинь і Полісся,за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини,були колискою українського народу.
Удругій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краюувійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншимислов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників.У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.
У14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складуКиївського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства.Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу — Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськимимагнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвитоккраю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськимиповстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводомБогдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).
Зарезультатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом зКиївщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краюувійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворенихцарським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року ставЖитомир.
Починаючивід 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умовучасті її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницькоголаду й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці,розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючина деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією ізекономічно відсталих земель. Рельєф
Житомирськаобласть має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ іпівнічний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південнаі південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільськоївисочин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі областізнаходиться Білокоровицький кряж.
Ґрунти:на півночі-дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займаютьплощу 750,2 тис.га (2007)
Водоймища
Потериторії області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області — Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.
Областьбагата природними ресурсами.
Мінерально-сировиннийпотенціал:
Представленийоблицювальним каменем, мармуром, самоцвітами, сировиною для металургії ібудівельної промисловості, вапняками, бурим вугіллям, торфом.
Розвіданізапаси лужних каолінов, їх об'єми і кількість дозволяють виробляти до 0,5 млн.тонн польовошпатних концентратів в рік.
Запасибудівельних пісків, пірофілітових сланцев, керамічних глин і ряду інших видівмінеральної будівельної сировини. Декоративно-облицювальний камінь (лабрадорит,граніт, габбро), який має великий попит в країні і за кордоном. Розвіданіпоклади лабрадориту і габбро в області складають 86% запасів цього каменя вУкраїні.
Кольоровікамені:
Ведетьсяздобич кольорового напівкоштовного каменя — берилу, топазу, кварцу з подальшоюйого переробкою і виготовленням ювелірних виробів. Широке застосування впромисловості знаходить п'єзокварц. Є родовища високоякісного пірофілліта.
Перспективнимє родовище мармуру, який має незвичайний малюнок. Він є сировиною длявиробництва облицювальної плитки, мармурової крихти, смолодоломітов дляметалургії, різних видів флюсів і наповнювачів, а також мінеральних добрив.
Житомирщиназабезпечує потреби України в титановому концентраті, поставляє його на експорт.У рудному масиві, окрім ільменіту, титану, присутні рідкоземельні елементи:ванадій, скандій, гафній, торій, які мають значний попит на світовому ринку. Убільшості ільменітових родовищ зустрічаються апатіти. Поклади цієї сировинискладають понад 85% всіх розвіданих запасів України.
У нікальнимє родовище кварцитів, де сконцентровані майже 89% всіх загальнодержавнихзапасів. Ця сировина використовується у виробництві огнеупоров для футеруваннядоменних печей і приготування феросплавів.
Лісовіресурси:
Лісистістьскладає майже третину території. Переважають хвойні породи — 60%, твердолістниє(дуб) і мягколістниє (береза, вільха, осика) — по 20%. Загальний запас деревинискладає понад 120 млн. м3. Найбільшу лісистість мають Овручській і Ольовськійрайони, де вона складає понад 60%.
Тварини:
Улісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози, лисиці, зайці, білки, куниці,бобри; з птахів — дикі качки, куріпки, тетереви, рябчики, фазани і глухарі. У водоймищахводяться щуки, окуні, соми, карасі і т.п.
3 СУЧАСНАГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Натериторії Житомирської області сформувалося багатогалузеве промисловевиробництво.
Основнимиє такі галузі: харчова (питомим вага її складає 26,6%), легка (14,8%), лісова,деревообробна і целюлозно-паперова (11,5%), машинобудівна і металообробна(10,8%), скляна і фарфорофаянсовая (10%), промисловість будівельних матеріалів(5,3%), хімічна (4,8%).
Областьє лідером в Україні по виробництву деяких видів продукції. У регіонівиготовляється 48% загальноукраїнського об'єму фарфорофаянсової посуду, 33% — льняних тканин і панчішно-шкарпеткових виробів, 26,1% — льоноволокно, 17% — пиломатеріалів, 6,6% — хімічних волокон і ниток, 5,7% — папери.
Щоведуть підприємства Житомирської області:
АТ«Станкоуніверсалмаш» (м. Житомир) — токарні багатошпіндельні автоматиі напівавтомати, автоматичні лінії, устаткування для розфасовки харчовихпродуктів; універсальні металоріжучі і деревообробні верстати;
АТфірма «Беверс» (р. Бердичев) — токарно-револьверні і універсальнітокарні верстати, каменеобробне устаткування; агрегати для переробки сільськогосподарськоїпродукції;
АТзавод Прогрес" (р. Бердичев) — фільтруюче, теплообмінне і сушильнеустаткування для хімічної, гірничорудної, нафтохімічної, харчової промисловості;
АТ«Коростенській завод хімічного машинобудування» — теплообміннесушильне, криогенне устаткування для нафтохімічної промисловості, теплових іатомних електростанцій, промислових холодильних установок;
АТ«Житомирський завод хімічного волокна» — поліамідниє волокна, кордоватканина для шинної промисловості, штапельне волокно для килимового виробництва;технічні і текстильні нитки;
Іршанськійгірничо-збагачувальний комбінат — ільменітовий концентрат для металургійної іхімічної промисловості;
Оренднепідприємство «Кварцсамоцвет» (пгт Володарск-волинський) — пьезооптічеськоє, камнесамоцветноє, природна і синтетична сировина, природнідекоративні камені;
АТ«Першотравневий завод електротехнічного фарфору» — низьковольтніелектронастановні і електрофарфорові вироби;
АТ«Електровимірник» (м. Житомир) — комбіновані аналогові і цифровіприлади електровимірювань для автомобільної промисловості; АТ«Промавтоматіка» (м. Житомир) — засоби автоматизації іпрограмно-технічні комплекси для телемеханических і локальних автоматизованихсистем управління технологічними процесами;
АТ«Малинська паперова фабрика» — тонкі сорти електроізоляційного, конденсаторногоі інших видів паперу і картону;
АТ«Житомирський завод „Біомедстекло“ — медичний посуд істеклоїзделія з боросилікатного нейтрального скла;
АТ»Виробниче об'єднання «Жітомірнерудпром» — високоякісногощебеня, блоків з природного каменя, архітектурно-будівельних і облицювальних виробівз граніту, пам'ятників;
АТ«Коростенській фарфор» і колективне підприємство «Барановськійфарфоровий завод» — високоякісний фарфоровий посуд;
АТ«Жітомірдрев» — сучасні корпусні і м'які меблі, куточки відпочинку,набори для кухонь;
ВАТ«Ленотекс» (м. Житомир) — льняні і напівлляні тканини;
ВАТ«Бердичівське кожоб'едіненіє» — матеріали для верху і низу взуття, підкладковихматеріалів, велюру взуттєвого і галантерейного
ВАТ«Крок» (м. Житомир) — високоякісне жіноче, чоловіче і дитяче взуттядля всіх сезонів;
ВАТ«Бердичівська фабрика одягу» і АТ «Новоград-волинська швейна фабрика»- швейні вироби широкого асортименту;
АТ«Укрхмель» (м. Житомир) — хміль цінних ароматичних сортів;
Об'єднання«Жітомірленпром» — льонопродукція для підприємств легкої промисловості.
Областьхарактеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту. З початку2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на16,6% більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить3524,3 млн. тонно-кілометрів.На залізниці пасажирські перевезення з початку рокускоротились на 2,3% проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік.Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.В своючергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищуєаналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% ідосягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.Залізниці перетинають територію областіголовним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області міжпромисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західнимиобластями України.Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург — Одеса,Ужгород — Харків, Київ — Берлін, Сімферополь — Варшава.Черезмісто проходять автошляхи Мінськ — Ізмаїл, Біла Церква — Кременець
/>
4 ТЕРИТОРІАЛЬНАСТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА
ОБЛАСТІ
/>
ВЖитомирській області за сукупністю природних і економічних ознак виділяють двапідрайони.
Лісостеповийпідрайон (Лісостеповий Південь) спеціалізується на переробцісільсько-господарської сировини, тут зосереджені великі цукрові заводи, рядпідприємств легкої та харчової промисловості, а також найбільші підприємствамашинобудування, добре розвинута сітка залізничних та ав-томобільних шляхів.Важливим промисловим центром, транспортним вузлом і культурним центром є м. Бердичів.
Поліськийпідрайон (Лісова Північ) — район деревообробної та фарфоро-фаянсовоїпромисловості, видобування і обробки каменю, розвинутого льонарства і тваринництва.Найбільші промислові центри — Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський.
5 УЧАСТЬ ОБЛАСТІУ ВНУТРІШНЬО-ДЕРЖАВНОМУ ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКАХ
Житомирщинамає економічні зв'язкизіншими областями України.
ЗЖитомирської області вивозять мінеральні будівельні матеріали,довозять нафту та нафтопродукти, кам'яне вугілля, зерно. Житомирська область підтримує дружні зв’язки з Тарновським воєводством(Польща).
Приємнотакож відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважноз країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували коштичерез невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то впершому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадаєвже на країни Європейського Союзу.
Щодогалузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщинінайпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусімдобувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіхвкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливітенденції.
Зокрема харчова галузь, яка впродовжтривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, ниніпоступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість булоспрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаютьсявипуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції — 26,8відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.
Однак,на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точкизору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь —машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємствобласті напрочуд широкі і багатопрофільні — від випуску суперсучасноїґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивногообладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічноїпромисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління дляпотреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які немають аналогів на теренах Східної Європи.
Ітут, на думку голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели, важкопереоцінити роль цілеспрямованої роботи із залучення інвестицій у пріоритетнідля розвитку економіки Житомирщини галузі, підтвердженням чого, до речі, можутьслужити вже досягнуті в нинішньому році зрушення.
Зокремапорівняно з відповідним періодом попереднього року за перше півріччя ц. р.обсяг капіталовкладень у сільське господарство зріс втричі, у готельне іресторанне господарство — у 4 рази, у розбудову об'єктів культури і спорту — в5,5 раза. Відтак у найсприятливіших для ведення аграрного виробництва південнихрайонах області вже з'явилась реальна конкуренція між бажаючими вкладати коштив розвиток села, а потенційні можливості Житомирщини як вигідного місця длярозвитку туристичного бізнесу та обслуговуючої міждержавні транспортні коридориінфраструктури приваблюють нових і нових інвесторів.
Втім,основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, станутьвсе-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигіднимтериторіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадженнясучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.
І, потрібно віддати належне, в областібагато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових формзалучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізаціїнайбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і впершепроведений за межами області на початку цього року інвестиційнийфорум-презентацію Житомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво уНовоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у Східній Європізаводів із виробництва сантехнічного обладнання.
Таособливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій —аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованоюроботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програмироботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної сумивкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштівбуло спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічнепереоснащення виробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльськомурайонах цей показник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то недоводиться дивуватись, що саме тут — одні із найвищих в області зарплат.
Реалізаціяпродукції
Впродовжсічня-жовтня у промисловому секторі реалізовано продукції на суму7,3 млрд. грн., що на 33,7% більше за аналогічний показник минулогороку. Понад 74% загального обсягу реалізованої продукції забезпечує обробнапромисловість.
Вструктурі реалізованої продукції основну частину займають продукти харчування –32,4% при обсязі реалізації 2,4 млрд. грн. Обсяг продажу у добувноїпромисловості становить 946,7 млн. грн. (12,9%), керамічної плитки,фарфорового та скляного посуду, будівельних матеріалів та інших неметалевихмінеральних виробів реалізовано на 603,7 млн. грн. (8,2%), машинобудівноїпродукції – на 505,9 млн. грн. (6,9%).
Підприємствамиміст обласного значення реалізовано продукції на 4,4 млрд. грн., що становитьблизько 60% загального обсягу продажу.
Найбільшучастку в структурі реалізованої продукції традиційно забезпечили міста Житомир(34,0%), Бердичів (7,4%), Коростень (7,7%), Малин (6,0%) таНовоград-Волинський (4,4%), серед районів – Володарсько-Волинський (4,0%), Овруцький (3,8%),Новоград-Волинський (2,7%), Коростенський (3,1%), Житомирський (2,8%)і Малинський (2,2%).
/>
Урозрахунку на одного жителя області з початку року реалізовано продукції на5603,7 грн. Вищим від обласного рівня цей показник був уВолодарсько-Волинському (7986,2 грн.), Малинському (7706,9 грн.) і Коростенському(7372,9 грн.) районах та в усіх містах, у тому числі Малині – 16077,9 грн., Житомирі– 9146,7 грн., Коростені – 8569,3 грн., Бердичеві – 6645,1 грн.,Новограді-Волинському – 5777,6 грн.
6 ПРОБЛЕМИ ТАПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ
Виходячиіз стратегічних напрямків та з метою переведення процесу реформування економікина якісно новий рівень, в області визначено 6 головних цілей. Зокрема: сталеекономічне зростання; залучення інвестицій в економіку; інноваційний розвиток;розвиток малого бізнесу; розширення внутрішнього і зовнішнього ринку; розвитоклюдських ресурсів.
Зметою реалізації зазначених цілей визначені пріоритетні напрями. Найважливішимнапрямом в інвестиційній політиці є створення привабливого інвестиційногоклімату в області.
Сьогодніінвестиції є єдиним можливим шляхом вирішення проблеми виживання малих містобласті, монофункціональних населених пунктів, колишніх військових містечок.Для більшості з них характерна вузька спеціалізація виробництва і залежністьекономіки від роботи одного-двох підприємств.
Залученняіноземних та вітчизняних інвестицій на розвиток пріоритетних галузейвиробництва, впровадження нових технологій, створення сучасної виробничої,транспортної та ринкової інфраструктури забезпечить створення нових робочихмісць для колишніх військових та інших верств місцевого населення, вирішенняінших соціально-економічних проблем.
Дляоптимального використання потенційних переваг від майбутнього членства в СОТпотрібні значні інвестиційні вкладення на впровадження інновацій, вдосконаленняструктури економіки і підвищення конкурентноздатності підприємств області навнутрішньому і зовнішньому ринку.
Зароки реформ зростання експорту області відбувалося без здійснення структурнихзмін в експортоорієнтованих та інших галузях народного господарства. Увиробництві та експорті області продовжує домінувати продукція з низькимступенем переробки, що робить її економіку імпортозалежною і спричиняє зниженняконкурентноздатності продукції місцевих підприємств.
Забезпеченняприскореного економічного зростання потребує здійснення у відносно короткийпроміжок часу значних обсягів інвестицій на технічне переоснащення підприємств.
Дляцього, зокрема, передбачено:
здійсненняпідготовки і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів про область, їїрайони і міста, інвестиційно-привабливі галузі та інвестиційні пропозиціїпідприємств серед потенційних інвесторів каналами Мінекономіки,Держзовнішінформу, через дипломатичні представництва, розміщення вінформаційно-аналітичних виданнях, що презентуються за кордоном та у мережі Інтернет;
залученняпідприємств регіону до участі у міжнародних виставково-ярмаркових заходах;
проведеннярегіональних і галузевих інвестиційних та бізнес-форумів із залученнямвітчизняних та іноземних ділових кіл;
розробленняІнтернет – сторінок районів, міст та підприємств;
проведенняділових зустрічей з інвесторами щодо виявлення їхніх проблем та пошукуадекватних шляхів їх подолання;
продовженняроботи по створенню регіонального агентства із сприяння започаткуванню та провадженнюінвестиційної діяльності;
вирішенняпитання щодо створення в області консалтингових та інвестиційних компаній;
налагодженняспівробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та фондами;
проведеннянавчання спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, які займаютьсяпитаннями інвестиційної діяльності.
Потребуєособливої уваги і питання функціонування та підтримки в депресивних регіонахтериторій пріоритетного розвитку, спрощення системи впровадження і реалізаціїінвестиційних проектів. За умови скасування мораторію на реалізацію інвестиційнихпроектів на територіях пріоритетного розвитку може бути реалізовано 25 новихінвестиційних проектів, реалізація яких дозволить створити 2 тис. нових робочихмісць.
Здійсненняпріоритетних завдань та заходів забезпечить зростання обсягів інвестицій в основнийкапітал за рахунок усіх джерел фінансування порівняно з 2006 роком на 24,3%. Увартісному виразі це становитиме 1,8 млрд. гривень або майже 30% валовоїдоданої вартості. Обсяг прямих іноземних інвестицій збільшиться більш як наполовину і складе 205 млн. дол. США.
Забезпеченнястабільного розвитку промисловості.
Длязабезпечення стійкого економічного зростання важливо, щоб в області остаточносформувалися і отримали розвиток саме ті галузі, які базуються на використаннімісцевих сировинних ресурсів, продукція яких займає вагому частку узагальнодержавному виробництві і які мають певний природний, технічний,кадровий та інший потенціал. Тобто ті, що були і залишаються стратегічноважливими і до того ж є найбільш конкурентноздатними як на регіональному, такчастково на державному і навіть міжнародному ринках.
Напідставі економічного обґрунтування до ключових галузей віднесена харчовапромисловість та перероблення сільськогосподарської продукції, добувна –видобування та збагачення руд кольорових металів та розроблення кам’яних тагравійних кар’єрів, виробництво неметалевих мінеральних виробів – виготовленнясклотари та аптекарського посуду, фарфоро-фаянсового посуду, облицювальнівироби з природного каменю, лісова та деревообробна промисловість.
Харчовапромисловість швидкоокупна, має місцеву сировинну базу, спроможна забезпечитипотреби населення на власному регіональному ринку. Забезпечення подальшого їїрозвитку сприятиме збільшенню реалізації продукції сільськогосподарськоговиробництва та підвищенню його ефективності.
Виробництвохарчових продуктів впродовж січня-листопада 2009 року збільшилось на 4,4%. Такезростання стало можливим завдяки збільшенню проти минулорічного періодувиробництва свіжої і охолодженої свинини (+20,3%), ковбасних виробів (+10,9%),молока рідкого обробленого (+10,1%), сирів плавлених (+21,0%) та жирних(+11,7%), кисломолочних продуктів (+9,3%).
Сільськегосподарство
Обсягвалової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) усічні–листопаді склав 3074,6 млн. грн. і збільшився проти аналогічного періодуминулого року на 195,6 млн. грн., або на 6,8%. У сільськогосподарських підприємствахїї вироблено на суму 826,2 млн. грн., що становить 116,5% до січня–листопада2007 року, в господарствах населення – відповідно 2248,4 млн. грн. і 103,6%.
/>
Рослинництво
Засічень–листопад валова продукція рослинництва збільшилася на 12,9%, у томучислі у сільськогосподарських підприємствах – на 39,8%, господарствах населення–на 2,4%.
Станомна 11 грудня 2008 року зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу)зібрані з площі 374,4 тис. га. В цілому намолочено 1153,4 тис. тонн зерна, щомайже у 1,5 рази більше ніж торік. Середня врожайність зернових культурстановить 30,8 ц/га, що на 6,9 ц більше минулого року.
Практично завершено збірцукрових буряків. Накопано 308 тис. тонн солодких коренів, що становитьблизько половини від минулорічного.
Тваринництво
Впродовж звітного періодуобсяг виробництва тваринницької продукції зменшився проти минулорічного періодуна 0,7%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 22,8%. Поряд зцим у господарствах населення відбулося збільшення на 5%.
Виробництво основних видів тваринницької
продукції у січні-листопаді 2008 року
Всі категорії
господарств з них сільськогоспо- дарські підприємства
господарства
населення 2008 р.
у % до
2007 р. 2008 р. у % до 2007 р. 2008 р. у % до 2007 р. М`ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис. тонн 61,4 101,5 13,4 71,3 48,0 115,1 Молоко, тис. тонн 580,5 95,4 79,6 79,8 500,9 98,5 Яйця, млн. шт. 457,4 103,9 102,2 93,9 355,2 107,1
Усі категорії господарствзбільшили виробництво м’яса (реалізацію худоби і птиці на забій у живій вазі)та яєць відповідно на 1,5% та 3,9%. Виробництво молока зменшилось на 4,6%.
/>
У сільськогосподарськихпідприємствах виробництво м’яса та молока скоротилося відповідно на 28,7% та20,2%, яєць – на 6,1%. Найбільші темпи скорочення виробництва молока у сільгосппідприємствахОлевського (-43%) та Житомирського (-42,7%) районів. Збільшився валовий надіймолока лише в Андрушівському (+1,7%) та Баранівському (+0,3%) районах.
Вирощування худоби іптиці у сільськогосподарських підприємствах області скоротилося до відповідногоперіоду минулого року в усіх районах, окрім Любарського (+1,9%), що призвело дозагального скорочення по області на 27,9%.
Чисельністьпоголів’я худоби та птиці на 1 грудня 2008 року
(тис. голів)
Усі категорії
господарств з них
сільськогосподарські
підприємства
господарства
населення 2008 р. у % до 2007 р. 2008 р.
у % до
2007 р. 2008 р. у % до 2007 р. Велика рогата худоба 283,1 85,2 103,7 83,2 179,4 86,5 у т.ч. корови 161,6 91,3 42,4 88,7 119,2 92,3 Свині 155,9 71,2 41,8 73,1 114,1 70,5 Птиця всіх видів 5669,1 107,6 611,7 89,7 5057,4 110,3
В усіх категоріяхгосподарств продовжується скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Станомна 1 грудня чисельність великої рогатої худоби до відповідної дати попередньогороку зменшилась на 14,8%, у тому числі корів — на 8,7%, свиней — на 28,8%.Поголів’я птиці зросло на 7,6%.
Поголів’я великої рогатоїхудоби, що утримується у сільськогосподарських підприємствах, зменшилосьна 16,8%, у тому числі корів – 11,3%, свиней — на 26,9%. Чисельність птиціскоротилась на 10,3%.
Скорочення поголів’явеликої рогатої худоби відбулося в усіх районах, крім Радомишльського (+8%) таЛугинського (+18,3%) районів.
/>
У сільгосппідприємствахпокращились показники кормового забезпечення худоби і птиці. Упродовжсічня-листопада заготовлено 174,2 тис. тонн усіх видів кормів, що на 14,2%більше ніж у минулому році. У розрахунку на одну умовну голову припадає 16,2 цкормових одиниць, що на 4,4 ц більше ніж торік. На 29,8% збільшилосьнадходження концентрованих кормів, що створює передумови для збільшенняпродуктивності тварин, зокрема птиці.
За рахунок збільшеннявалового збору зерна обсяг виготовлення пшеничного та житнього борошна зрісудвічі.
Добувнагалузь займає 10% промислового виробництва. Галузь має привабливість уінвесторів. В області на 512 родовищах, з яких лише 190 розробляється,зосереджений великий і різноманітний комплекс корисних копалин. Розвідано 188родовищ торфу, з яких експлуатується лише 55.
Проведенатакож розвідка двох комплексних родовищ титаново-апатитових руд, що містятьванадій – Стремигородського і Торчинського. Запаси апатитових руд складаютьпонад 237 млн. тонн. Для їх експлуатації необхідне капітальне будівництво новихрудників та збагачувальних фабрик.
Сприяннянарощуванню виробництва нерудних будівельних матеріалів розвиватиме заодно іінфраструктуру у регіонах області та забезпечуватиме зростаючий попит на цюпродукцію у зв’язку з пожвавленням будівництва шляхів та споруд як в Україні,так в країнах близького зарубіжжя.
Сприятистворенню на базі:
— Кропивенського апатит-ільменитового родовища у Володарсько-Волинському районігірничо-збагачувального комбінату (за участю приватного виробничогопідприємства «Сиріус») для виробництва ільменітового концентрату та мінеральнихдобрив. Кошторисна вартість – 60,0 млн. грн. Створення 260 нових робочих місць;
/>
/>
— Миколаївського родовища габро ТОВ «Добрин», Олегівського родовища лабрадоритівТОВ «Украгроресурс», Болярівського родовища габро МП «Комета», Небіжськогородовища лабрадоритів ТОВ «Центр Анастасія». Кошторисна вартість – 8,5 млн.грн. Створення 111 нових робочих місць.
/>
Заперіод січня-листопада проти аналогічного періоду минулого року приріст умашинобудуванні становив 22,0%. Збільшилось виготовлення вузлів та комплектуючихдо транспортерів, елеваторів та іншого устаткування (у 7 р.), дискових борін(+36,4%), машин для очищення та сортування насіння (у 2 р.), верстатів для формуванняметалу (в 50 р.) та вузлів до них (+34,7%), комплектуючих для кранів, бурильнихта прохідних машин (+44,0%), частин машин для обробітку ґрунту (+64,1%) тарізних видів послуг.
Основниминапрямками подальшого розвитку галузі з початку 2009 року стануть освоєння таналагодження виробництва сучасного обладнання для видобування та обробкиприродного каменю, в тому числі каменедробильних машин, вантажно-розвантажувальнихмеханізмів та транспортних засобів.
Зростанняобсягів виробництва у добувній промисловості становить 13,3%. Порівняно заналогічним періодом минулого року вдалося збільшити видобуток корисних копалин(гальки, дробленого каменю, щебеню) для будівельної підгалузі (+19,3%), крихтита гранул (+28,4%) та вогнетривкої глини (+10,5%).
Зпочатку року в галузі склалася неоднозначна ситуація, пов’язана із неможливістювирішення питання відведення земельних ділянок, які знаходяться під лісовимиугіддями. Подальше провадження гірничодобувних робіт потребує залучення новихділянок надр на землях лісового фонду.
Вгалузі виробництва деревини приріст забезпечено на рівні 5,3%. Більш як в 1,7рази збільшилось виробництво дерев’яних вікон, дверей, рам та порогів, на 14,1%зріс випуск дерев’яних столярних та будівельних виробів.
Продовжуєтьсяосвоєння підприємствами галузі нових технологій поглибленої переробки деревини,зокрема у напрямку виробництва клеєної фанери, шпону та дубових матеріалів.Суттєву увагу буде приділено питанням переробки відходів деревини тавиробництву паливних брикетів, що дозволить в певній мірі вирішити питанняенергозбереження та дещо послабити соціальну напругу завдяки створенню новихробочих місць.
Завдякиефективній роботі виробників фармацевтичної продукції обсяги виробництва ухімічній промисловості зросли на 23,2%. На 9,6% збільшилось виготовленняфарб та лаків на основі полімерів, на 10,6% – лікарських препаратів (окрімантибіотиків), вдвічі зросло виготовлення будівельних виробів з пластмас та на7,6% зріс випуск косметичних засобів (шампунів).
/>/>
Вскладних фінансово-економічних умовах функціонування діяльність підприємствхімічної підгалузі буде зосереджено на освоєнні ефективної переробки наявнихмісцевих ресурсів та впровадженні нових видів продукції з метою витіснення ізринку імпортних аналогів.
/>
Однимиз найвищих у промисловості залишаються темпи розвитку целюлозно-паперовоговиробництва та видавничої діяльності. Приріст обсягів продукції тут склав20,7%. В 1,3 рази нарощено виробництво паперу та картону, в 1,7 рази – коробокта ящиків з паперу, на 13,5% збільшено виготовлення етикеток та ярликів, в1,7 рази – зошитів.
Зметою адаптації целюлозно-паперового виробництва до складнихфінансово-економічних умов підприємствами області освоюється технологіязастосування альтернативних видів сировини (подрібненої соломи замістьмакулатури).
/>
Поприкризову ситуацію продовжує стабілізуватись становищеу створенні неметалевихмінеральних виробів. Обсяги виробництва в галузі зросли на 7,2%, такезбільшення було досягнуто за рахунок нарощування випуску скляних ємностей дляфармацевтичних продуктів (+20,6%), силікатної цегли (+3,3%), готових бетоннихсумішей (+9,5%) та виробів з асфальту в рулонах (+13,5%).
Покращенняу галузі у першу чергу досягнуто завдяки запуску І-ї черги на ТОВ «Церсаніт»Новоград-Волинського району. Подальший розвиток буде забезпечуватись шляхомреалізації проектів за участю іноземного капіталу, зокрема на ЗАТ «Інтертайл»(по виробництву керамічної плитки, санітарно-технічних виробів та декоративнихкерамічних виробів), ТОВ «Церсаніт» (керамічна плитка та санітарно-технічнівироби) та подальшої модернізації виробничих потужностей фарфоро-фаянсовихвиробників.
/>
Виробництвонеметалевих мінеральних виробів базується на використанні місцевих сировиннихресурсів і є традиційним видом діяльності для області. Воно одне з найбільшекспортно-орієнтованих. Окремі фарфорові та склозаводи значну частку продукціїпоставляють на експорт. Експортуються також облицювальні вироби з природногокаменю.
Питомавага продукції виробництва неметалевих мінеральних виробів складає майже 9%.
Основніпріоритети у розвитку їх інноваційної діяльності у галузі полягають у придбанніта застосуванні принципово нового каменеобробного обладнання, у тому числі длявиробництва бруківки.
Необхіднетакож впровадження нових технологічних процесів випалювання виробів звикористанням малогабаритних печей нового типу з вищим коефіцієнтом кориснихдії, а також потрібне освоєння нових видів господарського посуду.
Передбаченомодернізувати теплові агрегати на КП «Городницький фарфоровий завод», ТОВ«Баранівський фарфоровий завод», ТОВ «Корал» Довбишський фарфоровий завод, ВАТ«Полянківський фарфоровий завод». Для цього залучається 17,0 млн. грн.інвестиційних та кредитних ресурсів.
Дляреалізації фарфорового посуду на внутрішньому ринку опрацьовується питаннявідкриття 7 спеціалізованих магазинів в регіонах України. Обсяг капітальнихвкладень складає 2,7 млн. грн.
Виробництвонеметалевих мінеральних виробів є також перспективним і для забезпечення розвиткубудівельної галузі.
Сприятикомпанії «Церсаніт» у будівництві заводу по виробництву керамічних сантехнічнихвиробів у Новоград-Волинському районі та розширенню потужностей по виробництвукерамічної плитки на ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені. Кошторисна вартість350,0 млн. грн. Створення 1,2 тис. нових робочих місць.
Наданняпріоритетності розвитку деревообробної промисловості обумовлено тим, щообласть має одні з найбільших сировинних ресурсів в державі (понад 180 млн.куб. м.) і в перспективі, при активній підтримці, може розвинути діяльність,пов’язану з глибокою переробкою деревини. На даний час деревообробна галузьобласті займає лише біля 3% загальнодержавних обсягів, тоді, як лісові ресурсискладають більше 10%.
Деревообробнапромисловість має швидкий обіг капіталу (майже 14 обертів за рік,у той час, коли по промисловості в цілому не повних два), що забезпечує швидкуокупність вкладень та зменшує інвестиційні ризики. Тому підтримка таінвестування виробництва деревини і виробів з неї стане імпульсом для розвиткусуміжних галузей економіки та покращанню ситуації на ринку праці у регіоні.
Данийвид діяльності став досить популярним серед підприємств малого бізнесу,оскільки кількість малих підприємств цієї галузі в останні роки зросла вдвічі.Значний попит деревини та виробів з неї має зовнішній ринок. Розвиток експортусприяє ефективному оновленню виробничих фондів у галузі та забезпеченнюпоглибленої переробки деревини.
Сприянняроботі підприємств деревообробної галузі стимулюватиме також розвиток місцевогомеблевого виробництва, яке в даний час забезпечується в основному сировиною таматеріалами з інших регіонів та зарубіжних країн.
Виходячиз цього, саме вище вказаним галузям надаватиметься пріоритет у їх розвитку.
Діяльністьбуде спрямована на:
створенняв межах повноважень сприятливих економічних, правових та інституційних умов дляприскорення формування і функціонування нових суб’єктів господарювання;
підтримкуорганами місцевої влади ініціатив бізнесових структур щодо інноваційногорозвитку підприємств та галузей;
підтримкуінноваційно-активних підприємств, поширення їх досвіду роботи, сприяння науковомупотенціалу області у розробленні інноваційних програм розвитку галузей;
сприяннярозвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та створенню спільних виробництвз іноземним капіталом;
сприяннярозвитку господарських відносин між підприємствами харчопереробноїпромисловості та сільгоспвиробниками, створенню на їх базі спільнихінтегрованих підрозділів;
сприянняу створенні виробничих об’єднань (кластерів).
Враховуючиключове значення машинобудування для технологічного переозброєння всіх галузейвиробництва, необхідно забезпечити нарощування його частки в загальнійструктурі промисловості, перш за все, за рахунок його інноваційності.Випереджаючими темпами повинні розвиватись найбільш високотехнологічні танаукоємні виробництва.
Пріоритетнимнапрямком у сільському господарстві залишається продовження земельної реформита забезпечення розвитку традиційних для області галузей аграрного сектору(хмелярство, м’ясне та молочне скотарство, вирощування ріпаку, селекція у цихгалузях та підтримка особистих селянських господарств).
Длялісостепової зони пріоритетним напрямом є виробництво зерна та цукровихбуряків.
Зерноє найприбутковішою сільськогосподарською продукцією. Так прогнозований рівеньрентабельності зернового виробництва в 2006 році становить 17,2%.Сільськогосподарські підприємства області отримають 18 млн. грн… прибутку.
Подальшогорозвитку набула агроінтеграція в напрямку виробництва цукросировини. В 2006році цукровий буряк вирощений на площі 32 тис. га, що на 8,6 тис. га більшепопереднього року, рентабельність складе 7,6%, прибуток становитиме 3,5 млн.грн. Це вплине на розширення площ та збільшення виробництва цукрових буряків в2007 році.
Одниміз головних пріоритетів залишається збереження та підвищення родючості ґрунтів.З цією метою здійснюватимуться заходи щодо формування раціональної структуриземельних ресурсів, впровадження системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту,проведення протиерозійних і культур технічних робіт, ремонту та реконструкціїмеліоративних осушувальних систем, хімічний меліорації та агрохімічнійпаспортизації земель, внесення науково-обґрунтованих норм мінеральних таорганічних добрив.
Житомирщина є провідним в країні виробником хмелю.
Певнупозитивну дію на розвиток хмелярства має Закон України „Про збір на розвиток виноградарства,садівництва і хмелярства”.
Вумовах реформованого аграрного сектору економіки обсяги виробництва хмелю, як іінших видів сільськогосподарської продукції, визначаються попитом на хмелярствона внутрішньому та зовнішньому ринках. Але на сьогодні в області обсягивиробництва хмелю не забезпечують навіть потреб внутріобласної пивоварноїпромисловості. Річна потреба в сировині складає в межах 540-560 тонн.
Концентрація зусиль на забезпечення розвитку галузіхмелярства та налагодження в області технології його повної переробки (гранулюваннята виготовлення екстракту) значно поліпшить фінансово-господарську діяльністьхмелегосподарств.
Щодотваринництва, то пріоритетним напрямом тут є розвиток м’ясного і молочногоскотарства, особливо в Поліській частині області, де є наявність значних площприродних кормових угідь.
Якпоказують розрахунки, виробництво молока в даних економічних умовах може бутиприбутковим при продуктивності корів 3000-3500 кг на рік, в той час як можливості дійного стада, що зараз утримується в сільгосппідприємствах області, приналежній кормовій базі обмежується 2000 кг. В м’ясному скотарстві середньодобові привіси мають становити не менше 500 г (в даний час — 300 – 350 г).
Втваринництві головною проблемою є низька продуктивність тварин. Вирішення їїможливе за умови покращення кормової бази.
Дляпокращення племінних і продуктивних якостей тварин в області розроблена програма„Селекція у тваринництві”. На забезпечення виконання програмних заходівспрямована діяльність більше 50 племрепродукторів та племзаводів.
Одниміз основним завдань є забезпечення розвитку галузі м’ясного скотарства вгосподарствах Поліської зони… Це дозволить зберегти старі
тастворити нові робочі місця
Реалізаціяцих пріоритетів потребує:
матеріально-технічногооновлення сільськогосподарського виробництва шляхом продовження практикиздешевлення кредитних ресурсів за рахунок коштів Державного бюджету,удосконалення фінансового лізингу;
мінімізаціїризиків сільськогосподарського виробництва, зокрема через функціонуванняф’ючерсного ринку, активізації обігу складських свідоцтв, розвитку страховихвідносин;
стимулюваннязбільшення продуктивності сільського господарства через механізм підтримкирозвитку сільськогосподарського виробництва, посилення селекційної роботи танаукового забезпечення аграрного сектору;
сприяннярозвитку фермерських та селянських господарств;
створеннятоварного стада м’ясної худоби шляхом покращання селекційно-племінної роботи;
підтримкистворення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
удосконаленняорганізації аграрного ринку, розвитку його інфраструктури, пожвавлення діяльностіагроторгових домів.
Пріоритетнізавдання у розвитку підприємництва:
спрощеннядоступу суб’єктів підприємництва до кредитних ресурсів;
спрощеннядозвільно-погоджувального механізму;
підвищенняфахового рівня підприємців;
вдосконаленнядіючих та створення нових об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва;
врегулюваннянормативно-правової бази для покращення бізнес-середовища.
Всоціальному захисті та підвищенні добробуту населення:
сприянняу запровадженні обов’язкового для всіх секторів економіки соціального стандарту– мінімальної заробітної плати;
забезпеченнястворення нових робочих місць у галузях економіки області;
удосконаленнямеханізму надання субсидій на житлово-комунальні послуги і паливо, з переорієнтацієюїї на єдину адресну виплату;
активневиявлення тих, хто потребує соціальної допомоги, передусім середнеблагополучних сімей з дітьми, уніфікація видів соціальних допомог, зведенняїх до однієї адресної виплати з пріоритетним призначенням адресної допомогиокремим категоріям;
запровадженнямоніторингу оцінки, ефективності дії адресної допомоги;
ліквідаціязаборгованості по заробітній платі на економічно активних підприємствах тазменшення заборгованості на підприємствах-банкрутах;
збільшеннясередньої заробітної плати
сприянняу переселенні громадян із зон радіоактивного забруднення;
проведенняоптимальних, науково обґрунтованих систематичних контрзаходів, спрямованих назниження доз внутрішнього і зовнішнього випромінювання населення;
удосконаленняпроцесу розробки, планування та здійснення екологічної політики та процесууправління цією політикою на державному та регіональному рівнях з метоюпідняття економіки постраждалих районів області відповідно до існуючогорадіаційного ризику;
сприянняповному погашенню заборгованості з виплати компенсацій та надання пільггромадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
відновленняпроведення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві на радіоактивно забрудненихтериторіях;
забезпеченняпитною водою мешканців міст Житомира та Бердичева шляхом днопоглибленняводосховища «Відсічне» у м. Житомирі (потреба в коштах складає 10 млн. грн.) табудівництва фільтрувальної станції у м. Бердичеві (потреба в коштах – 14,5 млн.грн.);
впровадженняпілотного проекту щодо енергозберігаючих технологій, зокрема, переведеннякотелень соціальної сфери на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети).Потреба в коштах складає 25 млн. грн. Запровадження даного проекту дозволитьвідновити потужності по виробництву торфу та економити в рік 16 млн. грн.бюджетних коштів.
За перше півріччя цьогороку на Житомирщині загальний обсяг залучених в основний капітал інвестицій,порівняно з відповідним періодом попереднього року, зріс у півтора раза, щодало змогу області переміститись за цим показником з 17 на 6 місце в державі.
Втім,на переконання заступника голови Житомирської облдержадміністрації ІгоряОрлова, жодних підстав для самозаспокоєння це не дає. Адже, незважаючи настрімкі темпи приросту обсягів інвестицій, за їх розміром у розрахунку на душунаселення область ще залишається на одному з останніх місць у країні. Не кажучивже про значні диспропорції на рівні області, свідченням чого може служити те,що на початок цього року в трьох районах Житомирщини взагалі не було жодноїкопійки іноземних вкладень.
Водночас,якщо буквально ще кілька років тому чи не єдиним інвестором на територіїобласті була… держава, то в загальній сумі цьогорічних вкладень в основнийкапітал на долю бюджету припадає лише 6,5 відсотка. Натомість частка власнихкоштів підприємств та залучених ними банківських кредитів сягнула відповідно 52і 28 відсотків, що переконливо свідчить як про підвищення інвестиційноїпривабливості ще донедавна депресивної області зокрема, так і вітчизняноїекономіки в цілому.
Приємнотакож відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважноз країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували коштичерез невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то впершому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадаєвже на країни Європейського Союзу.
Щодогалузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщинінайпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусімдобувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіхвкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливітенденції.
Зокрема харчова галузь, яка впродовжтривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, ниніпоступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість булоспрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаютьсявипуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції — 26,8відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.
Однак,на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точкизору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь —машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємствобласті напрочуд широкі і багатопрофільні — від випуску суперсучасноїґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивногообладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічноїпромисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління дляпотреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які немають аналогів на теренах Східної Європи.
Ітут, на думку голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели, важкопереоцінити роль цілеспрямованої роботи із залучення інвестицій у пріоритетнідля розвитку економіки Житомирщини галузі, підтвердженням чого, до речі, можутьслужити вже досягнуті в нинішньому році зрушення.
Зокремапорівняно з відповідним періодом попереднього року за перше півріччя ц. р.обсяг капіталовкладень у сільське господарство зріс втричі, у готельне іресторанне господарство — у 4 рази, у розбудову об'єктів культури і спорту — в5,5 раза. Відтак у найсприятливіших для ведення аграрного виробництва південнихрайонах області вже з'явилась реальна конкуренція між бажаючими вкладати коштив розвиток села, а потенційні можливості Житомирщини як вигідного місця длярозвитку туристичного бізнесу та обслуговуючої міждержавні транспортні коридориінфраструктури приваблюють нових і нових інвесторів.
Втім,основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, станутьвсе-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигіднимтериторіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадженнясучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.
І, потрібно віддати належне, в областібагато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових формзалучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізаціїнайбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і вперше проведений замежами області на початку цього року інвестиційний форум-презентаціюЖитомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво уНовоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у СхіднійЄвропі заводів із виробництва сантехнічного обладнання.
Таособливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій —аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованоюроботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програмироботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної сумивкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштівбуло спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічне переоснащеннявиробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльському районах цейпоказник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то не доводитьсядивуватись, що саме тут — одні із найвищих в області зарплат.
ВИСНОВОК
Економічнийі соціальний розвиток області відбувався в руслі макроекономічних тенденцій тау більшості галузей характеризувався позитивною динамікою розвитку.
Позитивнітенденції
Вобласті забезпечено позитивні тенденції розвитку галузей економіки, надходженнядо бюджету та поліпшення ситуації у соціальній сфері.
Обсягпромислового виробництва зрістае Збільшились обсяги виробництва у 15 районах та3 містах обласного значення, 12 галузях промисловості. Суттєвий прирістпродукції забезпечили підприємства металургії та оброблення металів,виробництва деревини та виробів з неї, целюлозно-паперової промисловості.
Обсягінвестицій в основний капітал збільшився. Найбільшими темпами зросталиінвестиції у добувну та обробну промисловість, а також підприємства звиробництва і розподілення електроенергії, газу та води. Розпочато впровадженнязначних інвестиційних проектів: ТОВ «Церсаніт» у Новоград-Волинському районі,ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені, ТОВ «Олвіта-Буд» у Житомирському районі табудівельної компанії «Вертикаль» у місті Коростишеві. Побудовано фабрику пообробці 2 млн. штук за рік виробів із джинсової тканини у містіНовограді-Волинському.
Введено201,4 тис. кв. м. загальної площі житла, 21 автоматизовану телефонну станцію на13,9 тис. номерів, 425 км газових мереж, 320 км сучасних волоконно-оптичних ліній зв'язку, реконструйовано 86 км аварійних ліній електропередач, побудовано 4 загальноосвітнішколи на 704 учнівських місця.
Усільському господарстві виробництво валової продукції у всіх категоріяхгосподарств зросло на 0,5%. Обсяг тваринницької продукції збільшився на 4%.Забезпечено виконання програмних завдань по виробництву зерна, цукровихбуряків, овочів, м’яса та яєць. Площі озимих культур року розширилися.
Економічнезростання дало поштовх до підвищення реальних доходів населення, збільшенняспоживчих витрат, грошових заощаджень та інвестицій. Середня заробітна плата зрослапорівняно із груднем 2005 року на 26,4%. Середньомісячна заробітна плата за ріксклала 793 грн., що на 31,7% більше 2005 року. Середній розмір пенсій тадопомог підвищився протягом року на 15,8%. Заборгованість із виплати заробітноїплати протягом року скоротилася на 26,1% або на 8,8 млн. грн. Роздрібнийтоварооборот збільшився на 22,2%, реалізація платних послуг — на 26,6%.
Прибуткипідприємств зросли на 46,8%, частка збиткових підприємств зменшилася на 10процентних пунктів.
Покращиласярозрахункова дисципліна. Прострочена дебіторська і кредиторська заборгованістьміж суб'єктами господарювання скоротилася .
Боргиза спожиту електроенергію зменшилися на 36,5 млн. грн., природний газ – на 24,5млн. грн.
Депозитнівклади юридичних і фізичних осіб до банків збільшилися на 570 млн. грн. або23,5%, кредитні вкладення в економіку – на 295 млн. грн. або 15%. Загальнийобсяг банківських кредитів досяг 3243 млн. грн.
Випереджаючимитемпами формувалися бюджетні ресурси. Доходи загального фонду бюджету областізбільшилися на третину, надходження до Державного бюджету – на 21,9%.
Виконаннята перевиконання завдань по мобілізації коштів до загального фонду місцевихбюджетів, а також в повному обсязі надходжень дотацій і субвенцій із Державногобюджету дозволило більш як на третину збільшити видатки на утримання галузейсоціальної сфери. У галузі освіти вони зросли у порівнянні з 2005 роком на30,3%, охороні здоров’я — на 32,8%, соціальному захисті та соціальномузабезпеченні населення — на 47,6%, культурі і мистецтві — на 27,3%, фізичнійкультурі і спорті — на чверть.
Протягомроку в області створено 31,1 тис. нових робочих місць, завдання виконано на103,7%. Ситуація на ринку праці характеризувалася зменшенням чисельностібезробітного населення на 13%.
Розвиваєтьсямеблева промисловість;
Значнийрозвиток отримала хіміко-фармацевтична промисловість;
розвиваєтьсякондитерська промисловість.
Проблемніпитання
Внаслідокзменшення виготовлення фарфорового посуду, лабораторного посуду із скла, банокдля консервування, а також через цінову неконкурентоспроможність виробів ізфарфору, не досягнуто прогнозних темпів зростання у виробництві неметалевихмінеральних виробів.
У 6районах (Баранівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Лугинський,Любарський, Радомишльський) та містах Коростені і Новограді-Волинськомузменшилися обсяги промислового виробництва.
Ухарчовій промисловості виробництво скоротилося на 0,8%.
Усільському господарстві не вдалося стабілізувати обсяги виробництва продукціїрослинництва. Не досягнуто передбаченого у програмі рівня виробництва картоплі,льону, хмелю та молока.
Череззменшення у сільгосппідприємствах виробництва молока та яєць обсяги продукціїтваринництва у них скоротилися на 6,5%. Не вдалося стабілізувати поголів'явеликої рогатої худоби. На 16,5% сільгосппідприємства зменшили поголів'я птиці.
Значніпроблеми виникли із сплатою житлово-комунальних послуг. Заборгованість по нихстаном на 10 січня 2007 року склала 88,2 млн. гривень і збільшилася довідповідного періоду 2006 року на 17,1 млн. грн.
Майже46% підприємств транспорту та 40% підприємств сільського і лісовогогосподарства отримали збитки. Збитковою була діяльність підприємствжитлово-комунального господарства. Із 96 підприємств цієї галузі маютьпозитивні фінансові результати лише 31.
Від55% до 65% підприємств закінчили рік із збитками у Андрушівському,Народицькому, Малинському, Володарсько-Волинському, Черняхівському таБаранівському районах.
Неприділяється належної уваги розвитку інфраструктури підтримки підприємництва.Бізнес-центри створені лише у 2 районах та м. Житомирі. Кошти на фінансову підтримкумалого бізнесу з місцевих бюджетів у 2006 році були виділені лише Житомирським,Коростенським міськвиконкомами, а також Коростенською, Андрушівською іНовоград-Волинською райдержадміністраціями.
Невиконано планове завдання доведене Міністерством фінансів України помобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів у місті Коростені. Незабезпечили планових показників надходжень до бюджетів територіальних громад186 сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад.
Залишилисянеосвоєними 118,7 тис. грн. наданих із Державного бюджету субвенцій набудівництво котельні в смт. Городниця Нов.-Волинського району та 1,9 млн. грн.- на реконструкцію колектору по вул. Мануїльського у м. Житомирі, які повернутідо Державного бюджету.
Незважаючина те, що темпи зростання номінальної заробітної плати в області у 2006 роцібули вищими, ніж в середньому по державі на 5,8 процентних пункти, її рівеньнижчий від рівня по Україні на 24%. Залишається низькою і не досягає розмірупрожиткового мінімуму заробітна плата працівників сільського господарства.Меншу від середньої по області отримують заробітну плату у Брусилівському,Народицькому, Новоград-Волинському, Олевському, Романівському,Червоноармійському, Баранівському, Бердичівському, Черняхівському таРужинському районах.
Значноює заборгованість із виплати заробітної плати, яка станом на 1 січня 2007 рокустановить 25,0 млн. грн.
Продовжуєзростати недоїмка до Пенсійного фонду, яка протягом 2006 року збільшилася на6,4 млн. грн. і на 1 січня 2007 року скала 50,7 млн. грн.
Незважаючи на деяке пожвавлення на ринку праці, ситуація наньому залишається складною, особливо в сільській місцевості, де станом на 1січня 2007 року навантаження на одне вільне робоче місце склало 65 осіб.
Низькийрозмір допомоги по безробіттю, особливо серед сільського населення, вплинув нате, що у 2006 році порівняно з попереднім роком кількість безробітних бажаючихрозпочати власну справу за рахунок одноразової виплати допомоги по безробіттюзменшилося у 2 рази.
Недостатняробота проводиться по легалізації існуючих робочих місць.
Списоквикористаної літератури
1. Анализ и прогнозированиеразвития экономики региона / Отв. ред. Н.Г.Чумаченко. — К.: Наук. думка, 1991.
2. Борщевський В.П., ЧернюкЛ.Г., Шмаглій О.В. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчовоїпромисловості. — К.: Наук. думка, 1994.
3. Ващенко Н.П. Рекреаційнийкомплекс України: Конспект лекцій. — К.: КДТЕУ, 1998.
4. Голіков А.П., ОлійникЯ.Б., Степаненко Я.В. Вступ до економічної і соціальної географії. — К.: Либідь, 1996.
5. Заставний Ф.Д. ГеографіяУкраїни: у 2 кн. — Львів: Світ, 1994.
6. Іщук С.І. Розміщенняпродуктивних сил (теоретико-методологічні основи). — К., 1997.
7. Іщук С.І. Розміщенняпродуктивних сил (теорія, методи, практика). — К.: Вид-во Європ. ун-туфінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. — 185 с.
8. Козенко А.В.Металлургический фонд Украины. — К.: Наук. думка, 1990.
9. Либанова Э.М. Украинскийрынок труда: проблемы и перспективы. — К., 1993.
10.Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географіяУкраїни з основами теорії. — К.: Знання, 1998.
11.Пістун М.Д. та ін. Географія агропромислових комплексів: Навч.посіб. — К., 1997.
12.Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. — К.: Вища шк., 1996.
13.Розміщення продуктивних сил // За ред. В.В.Ковалевського,О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. — К., Знання, 1998.
14.РПС України / За ред. Е.П.Качана. — К., 1997.
15.Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994.
16.Транспорт Украины: Справоч. — Одесса: Судоходство,1997.
17.Мазаракі А.А. та ін. Територіальна організація внутрішньоїторгівлі України. — К., 1992. — С. 9-14.
18.Карповський Ю. [та ін.]. Житомирщина. Довідник-путівник.Київ, 1974.
19.Природа Житомирщини. Київ, 1984.
20.Атлас. Географія України. 8-9 клас. Київ, 1999
21.Матеріали сайтів
www.zhitomir-region.gov.ua/
zhitomir.ukrgold.net/
www.kmu.gov.ua
uk.wikipedia.org