/>1. Історія
Збройнісили України – озброєна організація, покликана захищати суверенітет ітериторіальну цілісність української держави, забезпечувати безпеку їїгромадян. Комплектується за рахунок призову на строкову службу чоловіків 18–25років. Її чисельність на лютий 2010 року становить 200 000 чоловік
Післярозпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності Українауспадкувала одну з найбільш потужних угруповань військ в Європі, оснащену ядерноюзброєю і досить сучасними зразками озброєння і військової техніки.
24серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла рішення про взяття під своююрисдикцію всіх розташованих на Україні військових формувань Збройних Сил СРСР,і про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.
З 24серпня 1991 р. під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілкових, 4танкові, 3 артилерійських дивізії і 8 артилерійських бригад, 4 бригадиспецназу, 2 повітрянодесантні бригади, 9 бригад ППО, 7 полків бойовихвертольотів, три повітряних армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема арміяППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2 600 одиниць тактичноїядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ наУкраїні налічувала близько 700 000 чоловік. При цьому в січні 1992 р зУкраїни (Мукачево) в Білорусію (під російську юрисдикцію) було викрадено 6бойових літаків Су-24. Їх екіпажі відмовилися прийняти присягу на вірністьУкраїні і таким чином висловили свій протест. При цьому, начальником штабуполку було вивезено Бойовий Прапор військової частини.
УрядУкраїни приступив до створення Збройних Сил. Характерними ознаками того періодубули одночасне формування правової основи діяльності Збройних Сил,реорганізація їх структур, створення відповідних систем керування, забезпеченнята інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становленнязбройних Сил України супроводжувався значним скороченням військових структур,чисельності особового складу, кількості озброєнь і військової техніки.
Воснову процесу створення були закладені політичні рішення керівництва Українищодо без'ядерного і позаблокового статусу держави. При цьому враховувалисятакож обмеження, пов'язані з ратифікацією Договору Про звичайні збройні сили вЄвропі» і виконанням Ташкентського Угоди 1992 року, якими встановлювалися нелише максимальні рівні озброєння для кожної держави колишнього СРСР, але і длятак званого «флангового району». На Україні в нього входили Миколаївська,Херсонська, Запорізька області та автономна Республіка Крим.
Устислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актівщодо військової сфери: Концепція оборони та збройних Сил України, постанова «ПроРаду оборони України, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні СилиУкраїни», Воєнна доктрина України тощо.
На тіж роки припадає та реалізація ядерного роззброєння України. Воно є одним знайбільш значних історичних подій кінця ХХ-го століття. Вперше в історіїлюдства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзарядуабо боєприпасу.
Такбули закладені основи національних збройних сил незалежної держави: за короткийтермін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних Сил,системи керування, підготовки та всебічного забезпечення військ (сил) тощо.
Вданий час українське військо активно бере участь в миротворчих операціях.Участь України в миротворчих операціях почалося з ухваленням Верховною РадоюУкраїни Постанови від 3 липня 1992 року №2538-XII «Про участь батальйонівЗбройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй в зонахконфліктів на території колишньої Югославії». На даний час понад 20000військовослужбовців Збройних Сил України беруть участь в операціях з підтримкимиру в більше ніж 10 країнах світу.
Першібойові дії підрозділів ЗС України відбулися в липні 1992 року в ході війни вБоснії. Після прибуття 240-го окремого спеціального батальйону миротворчихвійськ ООН (УКРБАТ-1) до м. Сараєво, Боснія і Герцеговина підрозділи батальйонубули неодноразово атаковані ворогуючими сторонами.
Бойовадіяльність українських миротворчих підрозділів здійснювалася з застосуваннямштатного зброї у відповідь на напади місцевих збройних формувань длядеблокування позицій батальйону, знищення снайперів і забезпечення евакуаціїзагиблих і поранених.
19квітня в Сараєво прибув 60 окремий спеціальний батальйон ЗС України (УКРБАТ-2),який 24 квітня 1994 року разом з опергрупою в 240 осіб, підрозділами НДВеликобританії, Франції, Норвегії, Росії та Єгипту увійшов до зони активнихбойових дій між сербськими і мусульманськими підрозділами в анклаві Горажді.Напад з обох сторін зазнала 1 спеціальна рота 60 осіб.
Напочатку червня 1994 року підрозділи 60 осіб були перекинуті з Горажді в р.Глина, Хорватія, де батальйон брав безпосередню участь у бойових діях з метоюзахисту позицій батальйону і зони безпеки ООН в анклаві Біхач. У вересні 1994року збройні напади були здійснені на 11 і 12 спостережні пункти зі складу 1-ойспеціальної роти батальйону. На особовий склад було скоєно збройний напад збоку підрозділів як боснійських сербів (Другого Країнского корпусу і підрозділівспецпризначення Генштабу), так і підрозділів Армії Боснії і Герцеговини (505-йбригади 5 Армійського корпусу). Особовий склад 11 СП було захоплено в заручникибоснійськими сербами. Особовий склад 12 СП протягом тижня перебував у зоніактивних бойових дій підрозділів Армії Біг і бригад зі складу армії боснійськихсербів. Отримав важкі поранення один український військовослужбовець, позиціяпідрозділу була знищена.
Улипні 1995 року штаб української роти Вітковичі в анклаві Горажді буватакований батальйонами мусульманської ОГ «Горажді», з метою примусуукраїнського підрозділу віддати важку зброю і бронетехніку. Позиції ротиобстрілювалися з мінометів, безоткатных гармат, гранатометів, важкого істрілецької зброї. Протягом декількох годин українська рота вела бій протипереважаючих за чисельністю мусульманських підрозділів, в ході бою важкіпоранення отримали кілька українських миротворців.
Улипні 1995 року в анклаві Жепа, БіГ відбулася найуспішніша бойова операція вісторії ЗС України. Підрозділ з 79 українських миротворців було атакованобоснійско-сербським корпусом «Дріна» і мусульманськими підрозділами ОГ «Жепа».Результатом української операції, незважаючи на відсутність підтримки з бокуООН і НАТО, стало порятунок, без втрат серед українців, більше дев'яти тисячосіб цивільного населення Жепи і біженців.
Першийбій в ході війни в Іраку регулярного підрозділи збройних Сил України відбувся 6квітня 2004 р. в місті Аль-Кут (Ірак), коли український миротворчийз'єднання було атаковано бойовиками «Армії Махді». Українці взяли бій іпротягом декількох годин утримували доручені під їх охорону об'єкти. Нанаступний день миротворці були змушені залишити місто, втративши 1 людинизагинули і 5 пораненими (дивись також Українські миротворці в Іраку).
У нічна 5 квітня 2011 р. під час громадянської війни в Кот Д'івуарі двавертольоти Мі-24, які входять до складу українського миротворчого контингенту вКот Д'івуар, обстріляли з гармат військову техніку і склад зі зброєю силпрезидента Лорана Гбагбо в Абіджані, виконуючи завдання, поставленекомандування миротворчих сил ООН.
2. Керівництво
ВерховнимГоловнокомандуючим Збройних Сил України є Президент України. Він, відповідно достатті 106 Конституції України, призначає на посади та звільняє з посад вищекомандування Збройних сил України, інших військових формувань; здійснюєкерівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. МіноборониУкраїни під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральнимиі місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, атакож з відповідними органами іноземних держав.
Міністерствооборони України очолює Міністр оборони України. Міністерство оборони України, упідпорядкуванні якого перебувають збройні сили України, бере участь уреалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва,координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування зпідготовки держави до оборони. Це міністерство також має аналізувативійськово-політичну обстановку, визначати рівень військової загрозинаціональній безпеці України, забезпечувати функціонування Збройних сил і їхготовність до виконання покладених функцій і завдань тощо. Міноборони здійснюєкерівництво через ряд департаментів.
Безпосереднєкерівництво Збройними силами України у мирний і воєнний час здійснюєГоловнокомандувач Збройних сил України. Головнокомандуючим Збройних сил Україниє за посадою начальник Генерального штабу Збройних Сил України якого призначаєі звільняє в установленому порядку Президент України.
МіністерствоОборони здійснює керівництво через ряд управлінь:
· Головне управління кадрової політики;
· Головне управління розвідки;
· Головне фінансово-економічне та правове управління;
· Департамент міжнародного співробітництва;
· Головне управління виховної роботи;
· Головне управління військової освіти;
· Головна інспекція;
· Головне управління розквартирування військ та капітальногобудівництва;
· Управління начальника військ радіаційного, хімічного ібіологічного захисту;
· Військово-наукове управління;
· Центр військового співробітництва та верифікації;
· Військово-оркестрова служба.
3. Структура
Військовеуправління Збройними силами здійснює Генеральний штаб.
ОрганізаційноЗбройні сили України складаються з органів військового управління, об'єднань,з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ іорганізацій.
Доскладу Збройних сил України належать також об'єднання, з'єднання, військовічастини, військові навчальні заклади, установи та організації, які не належатьдо зазначених вище видів.
збройний суверенітет безпека ієрархія
3.1 Сухопутні війська
Сухопутнівійська України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі УказуПрезидента України у відповідності зі статтею 4 Закону України «Про ЗбройніСили України» в 1996 році.
Сухопутнівійська Збройних Сил України є головним носієм бойового могутності збройних СилУкраїни.
Наземнівійська нараховують 93 000 чоловік (4 танкові бригади, 15 механізованих бригад,3 аеромобільні бригади, 1 повітрянодесантна бригада, 15 артилерійських бригад,2 ракетні бригади, 1 аеромобільний полк і різні частини підтримки).
26листопада 1997 року в рамках українсько-польського угоди був сформованийпольсько-український миротворчий батальйон, який використовується в Косово.
Засвоїм призначенням і обсягом покладених на них завдань вони відіграютьвирішальну роль у виконанні збройними Силами України своїх функцій як у мирнийчас, так і воєнний час. Вони включають оперативні командування:
· Західне оперативне командування.
· Південне оперативне командування.
Родувійськ Сухопутних військ Збройних Сил України:
1. Механізовані і танкові війська.
2. Аеромобільні війська.
3. Ракетні війська і артилерія.
4. Армійська авіація.
5. Війська протиповітряної оборони. 3.1.1Механізовані і танкові війська
Сухопутнівійська України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі УказуПрезидента України у відповідності зі статтею 4 Закону України «Про ЗбройніСили України» в 1996 році.
Сухопутнівійська Збройних Сил України є головним носієм бойового могутності збройних СилУкраїни.
Наземнівійська нараховують 73 000 чоловік (2 танкові бригади, 10 механізованих бригад,2 аеромобільні бригади, 1 повітрянодесантна бригада, 5 артилерійських бригад, 2ракетні бригади, 1 аеромобільний полк і різні частини підтримки
26листопада 1997 року в рамках українсько-польського угоди був сформованийпольсько-український миротворчий батальйон, який використовується в Косово.
Засвоїм призначенням і обсягом покладених на них завдань вони відіграютьвирішальну роль у виконанні збройними Силами України своїх функцій як у мирнийчас, так і воєнний час. Вони включають оперативні командування: Західнеоперативне командування Південне оперативне командування.3.1.2 Аеромобільні війська
Аеромобільнівійська – високо мобільний вид сухопутних військ, призначений для дій втилу супротивника, ведення антитерористичних, спеціальних та миротворчих операцій,а також для виконання тих завдань, які не можуть бути виконані іншими силами ізасобами.
Аеромобільнівійська діляться на власне аеромобільний компонент і повітрянодесантнийкомпонент. Склад: 25 окрема повітрянодесантна бригада (місце дислокації: смт. Гвардійське,Дніпропетровська обл.); 80 окремий аеромобільний полк (місце дислокації: м.Львів); 95 окрема аеромобільна бригада (місце дислокації: м. Житомир); 79окрема аеромобільна бригада (місце дислокації: м. Миколаїв); 28 окремийнавчальний батальйон аеромобільних військ (місце дислокації: смт. Десна).3.1.3 Ракетні війська і артилерія
Ракетнівійська і артилерія Сухопутних військ складаються з з'єднань тактичних ракет,з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної і протитанкової артилерії,артилерійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанковихкерованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії,протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктівпри веденні загальновійськової операції (бою).3.1.4 Армійська авіація
Армійськаавіація є найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним длявиконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою. Частини іпідрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку і живусилу супротивника, здійснюють вогняну підтримку під час настання абоконтратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють в зазначені райони бойовутехніку і особовий склад, виконують інші важливі завдання.
3.1.5 Війська протиповітряної оборони
Військапротиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ відударів супротивника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупування ірозташування їх на місці.
3.2 Повітряні сили
Повітрянісили України – один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних СилУкраїни. Цей високоманеврений вид збройних Сил призначений для охорониповітряного простору держави, поразки з повітря об'єктів супротивника,авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів,повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряноїрозвідки.
Ускладі ВПС України 67,9 тисяч людей. Мають 408 бойовими і 67 транспортнимилітаками.
Основнізавдання Повітряних Сил України:
· охорона повітряного простору країни;
· завоювання переваг у повітрі;
· прикриття угруповань військ і об'єктів від ударів супротивника зповітря;
· авіаційна підтримка Сухопутних військ і забезпечення бойових дійВійськово-морських Сил, зрив маневрів військ противника і його перевезень
· висадка повітряних десантів і боротьба з десантами супротивника наземлі і в повітрі;
· ведення повітряної розвідки;
· здійснення повітряних перевезень своїх військ і матеріальнихзасобів;
· руйнування і знищення військових, військово-промислових,енергетичних об'єктів, вузлів і комунікацій супротивника.
ПовітряніСили України включають роди військ:
· Бомбардувальна авіація – має на озброєнні літак Су-24М. Єосновним ударним засобом Впс і призначена для ураження угруповань військ,авіації, ВМС, руйнування важливих військових, військово-промислових,енергетичних об'єктів у стратегічній і оперативної глибині.
· Штурмова авіація – має на озброєнні літаки Су-25. Є засобомавіаційної підтримки військ і призначена для ураження наземних військ,(морських) об'єктів переважно на передньому краї у тактичної глибині.
· Винищувальна авіація – має на озброєнні літаки Су-27, Міг-29.Є одним з основних засобів боротьби з повітряним супротивником і призначена дляураження літаків, вертольотів, крилатих ракет в повітрі, а також ураженняназемних (морських) об'єктів.
· Розвідувальна авіація – має на озброєнні літаки Су-24МР.Призначена для ведення повітряної розвідки супротивника, місцевості та погоди.
· Транспортна авіація – має на озброєнні літаки Іл-76, Ан-24, Ан-26.Призначена для десантування повітряних десантів, перевезення військ іматеріальних засобів повітрям.
· Радіотехнічні війська – мають на озброєння різні радіолокаційніі радіотехнічні засоби контролю повітряної обстановки.
· Зенітні годинне число-ракетні війська – мають на озброєннізенітні годинне число-ракетні комплекси середньої і великої дальності,призначені для охорони повітряного простору України.
3.3 Військово-морські сили України
Військово-морськісили Збройних Сил України призначені для захисту суверенітету і державнихінтересів України на море, розгрому угруповань ВМС супротивника у своїйопераційній зоні самостійно і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України,сприяння Сухопутних військ України на приморському напрямку.
Ускладі ВМС України 30000 осіб (36 великих військових кораблів, 18 протичовновихвертольотів, 14 протичовнових бойових літаки)
ОрганізаційноВійськово-морські Сили включають:
· командування;
· ескадру різнорідних сил;
· дві військово-морських бази (Південна і Західна);
· морську авіаційну бригаду;
· бригади берегової оборони;
· частини і підрозділи спеціального призначення;
· частини та установи бойового, технічного, тилового і медичногозабезпечення;
· Академія військово-морських сил імені П.С. Нахімова, навчальний інауковий центри.
Операційназона ВМС ЗС України включає акваторії Чорного і Азовського морів, річок Дунай,Дністер, Дніпро, а також інші райони морів, які визначаються інтересамидержави.
Головнабаза Військово-морських Сил – Севастополь. Основні пункти базування ВМС ЗСУкраїни: Одеса, Новоозерне, Саки.
Військово-морськіСили Збройних Сил України складаються з п'яти родів військ:
· Надводні сили;
· Підводні сили;
· Авіація ВМС;
· Берегові ракетно-артилерійські війська;
· Морська піхота.
4. Професійні військові свята
ВУкраїні професійними військовими святами є наступні:
· 14 лютого – День військ радіаційного, хімічного і біологічногозахисту;
· 23 лютого – День захисника Вітчизни;
· 29 травня – День топографічної служби Збройних Сил України;
· 8 липня – День Військ Протиповітряної оборони ЗС України;
· Першу неділю липня – День Військово-морських Сил ЗС України;
· Першу неділю серпня – День Повітряних сил ЗС України;
· 2 серпня – День аеромобільних військ;
· 8 серпня – День військ зв’язку України;
· 7 вересня – День військової розвідки;
· Другу неділю вересня – День танкістів;
· 14 вересня – День мобілізаційного працівника;
· 29 жовтня – День військового фінансиста;
· 3 листопада: День ракетних військ і артилерії та День інженернихвійськ;
· 6 грудня – День Збройних Сил України;
· 12 грудня – День Сухопутних військ ЗС України;
· 23 грудня – День військовослужбовців оперативного управління(відділу, відділень) штабів всіх рівнів Збройних Сил України.
5. Склад Збройних сил України
Таблиця1. Збройні сили України на 1 січня 2001 р.
Позначення формування або частини Підпорядкованість Місце розташування 1 2 3 4
Міністерство оборони України Київ 210 понтонно-мостова бригада МО України Київ 20 бригада РХБЗ МО України Харків 101 окрема бригада охорони МО України Київ Національна академія оборони України МО України Київ Київський ВИ управління і зв'язку МО України Київ Полтавський ВИ зв'язку МО України Полтава Військово-інженерний інститут ПДАТА МО України Кам'янець-Подільський 90 об'єднаний навчальний центр МО України Котовськ 131 центр підготовки резерву інженерних військ МО України Охтирка 1500 центр підготовки інженерних військ МО України Кам'янець-Подільський 865 навчальний центр МО України Шепетівка 1282 центральна база резерву танків МО України Артемівськ 3206 центральна база резерву танків МО України Кривий Ріг 3621 центральна артилерійська база озброєння МО України Кам'янець-Подільський 1448 центральна артилерійська база озброєння МО України Клевань 323 центральна артилерійська база озброєння МО України Сарни 1827 артилерійська база озброєння МО України Ніжин 2588 артилерійська база озброєння МО України Дніпропетровськ 7 бронетанковий ремонтний завод МО України Київ 17 бронетанковий ремонтний завод МО України Львів 115 бронетанковий ремонтний завод МО України Харків 141 бронетанковий ремонтний завод МО України Житомир 346 бронетанковий ремонтний завод МО України Миколаїв 369 центральний ремонтний завод озброєння МО України Шепетівка
Командування Сухопутних військ (КМД Св України) МО України Київ 1 ракетна дивізія КМД СВ МО України Хмельницький 19 ракетна бригада 1 РД КМД СВ Хмельницький 107 ракетна бригада 1 РД КМД СВ Кременчук 199 ракетна бригада 1 РД КМД СВ Жовква 281 навчальна артилерійська бригада КМД СВ МО України Дівички 1 окремого полку спеціального призначення КМД СВ МО України Київ Харківський інститут танкових військ КМД СВ МО України Харків Військовий інститут артилерії СГУ КМД СВ МО України Суми Кафедра військової підготовки НАУ КМД СВ МО України Київ
/>
Література
1. Електронний ресурс:ru.wikipedia.org/wiki/Вооружённые_силы_Украины
2. Електронний ресурс: best-ukraine.com.ua/index.html? go=10793
3. А. Бабинец, Е. Соболев. Армия Украины: люди вместоденег.