Зброя масового ураження та коротка її характеристика

“Затверджую”
Викладач курсу цивільної оборони
_______________ П.І.Б.
“___”______________200 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття з цивільної оборони з
студентами четвертої групи третього курсу
фізичного факультету.
ТЕМА: Зброя масового ураження та коротка її характеристика.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентів із зброєю масового ураження,дати основні поняття і визначення.
ЧАС: 45 хв.
Місце: Навчальна аудиторія курсу цивільної оборони.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори.
2. Хімічна зброя. Класифікація отруйних речовин за характером їх діїна живі організми. Основні властивості хімічних засобів ураження.
3. Біологічна зброя.Види і основні властивості біологічнихзасобівураження.
4. Нові види зброї масового ураження.
ЛІТЕРАТУРА ПО ТЕМІ:
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. ВСТУП./5 хв./:
— Перевірити наявність студентів.
— Провести коротке опитування за матеріалами минулої теми.
— Оголосити тему заняття.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА:/35 хв./
ІІІ ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:/5 хв./
— Підвести підсумки заняття.
— Дати відповіді на запитання студентів.
— Дати завдання на самостійну підготовку.

Вступ
До сучасних засобів ураження відноситься зброя масового знищення(ЗМЗ), до якої відносяться: ядерна, хімічна та бактеріологічна. Залежно відвиду використання зброї виникає відповідний осередок ураження.
Первинні дії уражаючих факторів ЗМУ можуть привести до виникненнявибухів, пожеж, затоплень місцевості та розповсюдження по ній сильнодіючихотруйних речовин. При цьому утворюються вторинні осередки ураження.

ЯДЕРНА ЗБРОЯ
 
Осередок ядерного ураження. Осередком ядерногоураженняназивається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброїутворилися масові ураження людей, тварин, рослин або руйнування будівель таспоруд.
Осередок ядерного ураження характеризується:
- кількістю уражених;
- розмірами площі ураження;
- зонами зараження з різними рівнями радіації;
- зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель таспоруд;
- частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.
-  Поразка людей та тварин із осередку може бути від ударної хвилі,світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного забруднення, атакож від дії вторинних факторів ураження. Ступінь руйнування елементіввиробничого комплексу об'єкта визначається в основному дією ударної хвилі,світлового випромінювання, вторинних факторів ураженння, а для деяких об'єктівтакож дією проникаючої радіації та електромагнітного імпульсу.
Ядерна зброя. Ядерною зброєю називають зброю, уражаюча діяякої базується на використанні енергії, що виділяється у виді вибуху приядерних перетвореннях.
До ядерних боєприпасів належать оснащені ядерними зарядами бойовічастини ракет, авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси. Пристрої,які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерноїенергії, називаються ядерними зарядами.
За характером вибухових реакцій вони поділяються на три основнівиди. Заряди, уражаюча дія котрих базується на використанні енергії діленняядер радіоактивних речовин, називаються ядерними. Ядерні заряди, які базуютьсяна енергії реакцій «ділення — синтез», «ділення — синтез — |ділення», називаються термоядерними. Ядерні боєприпаси з підвищеним виходом нейтронного потоку в складіпроникаючої радіації називають нейтронними.
Потужність ядерних боєприпасів визначається загальною кількістю звільненоїпри ядерному вибусі енергії. На озброєнні армій ядерних держав ядернібоєприпаси мають потужність від декількох тонн до десятків мегатонн. Взалежності від розташування центру вибуху по відношенню до поверхні землі(води), фізичних процесів, які супроводжують вибух, середовища, в якому йогопроведено, розрізняють наземний, надводний, повітряний, висотний, підземний,підводний ядерний вибух.
При вибусі ядерного боєприпасу утворюються такі уражаючі фактори:ударна повітряна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація,радіоактивне зараження місцевості і електромагнітний імпульс. При вибусіядерного боєприпасу за мільйонні долі секунди виділяється величезна кількістьенергії. Температура в зоні проходження реакції підвищується до декількохмільйонів градусів, а максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Високітемпература і тиск утворюють потужну ударну повітряну хвилю. Разом з ударноюповітряною хвилею виникає світлове випромінювання і проникаюча радіація, якаскладається із потоку нейтронів і гама-квантів. Хмара ядерного вибуху включає всебе дуже велику кількість радіоактивних речовин. По шляху руху цієї хмарирадіоактивні речовини випадають на землю, внаслідок чого виникає радіоактивнезараження місцевості, об'єктів, повітря. Нерівномірний рух електричних зарядівв повітрі, виникаючи під дією іонізуючих випромінювань, викликає великоїпотужності електромагнітний імпульс.
Ударна хвиля ядерного вибуху — це один із основнихуражаючих факторів. Ударною хвилею називається область різкого стиску повітря,яка розповсюджується радіально від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Маючивеликий запас енергії, ударна хвиля ядерного вибуху може уражати незахищенихлюдей, руйнувати різні споруди, будівлі, обладнання, техніку. Із збільшеннямвідстані від центру вибуху швидкість розповсюдження ударної повітряної хвилі інадмірний тиск зменшуються.
Параметром, який визначає механічну дію ударної хвилі, ємаксимальний надмірний тиск повітря безпосередньо у фронті ударної хвилі ( їїпередня границя), ∆Рф — це різниця між максимальним тиском уфронті ударної хвилі Рф і нормальним атмосферним тиском Р0:∆Р =Рф -Ро.
Перед фронтом ударної повітряної хвилі тиск в повітрі дорівнюєатмосферному Ро. З приходом фронту хвилі в дану точку простору тискстрибком (різко) збільшується і досягає максимального значення:
РФ =Р0+∆Рф.
В цій точці різко зростає температура, швидкість руху повітря іщільність. Після проходження фронту ударної повітряної хвилі через дану точкупростору, тиск в ній знижується і через деякий час дорівнює атмосферному Ро.Утворений шар стиснутого повітря називається фазою стиску τ+ Вцей момент повітряна хвиля має найбільш руйнівну дію. Із збільшенням відстанівід центру вибуху тиск у фронті ударної хвилі зменшується, товщина шару стискувесь час збільшується і через час τ+ тиск починає дорівнюватиатмосферному. Подальше зменшення тиску призводить до розрідження повітря. В цейчас повітря починає рухатись і сторону вибуху. Ця зона пониженого тискуназивається фазою розрідження τ- В цій фазі ударна хвиляпризводить до менших руйнувань, ніж в фазі стиску тому, що максимальний  від'ємнийтиск значно менший від максимального надмірного тиску у фронті ударної хвилі. Післязакінчення дії фази розрідження тиск стає рівним атмосферному, рух повітряприпиняється. Одночасно з проходженням повітряної ударної хвилі з великоюшвидкістю пересувається повітря, яке являє собою швидкісний напір повітря, ∆Ршн, — це є динамічне навантаження, яке утворюється потоком повітря.Вимірюється в паскалях (Па). Швидкісний напір повітря знаходиться в прямійзалежності від швидкості і густини повітря за фронтом повітряної ударної хвилі.Розраховується за формулою:
∆Ршн = хVρ/2 = 2,5∆Рф2/(∆Рф+7Р0),
де ∆Ршн — швидкісний напір повітря (Па);
V- швидкість частинки повітря безпосередньо за фронтом ударноїхвилі(м/с);
ρ-густина повітря за фронтом ударної хвилі(кг/м3).
Найбільша руйнівна дія швидкісного напору проявляється в місцях, вяких надмірний тиск більше 50 кПа. В цих місцях швидкість вітру досягає 100м/с. Осередок ядерного ураження в залежності від тиску у фронті ударної хвиліумовно поділяється на зони зруйнування: повні, сильні, середні і слабкі.
Приповних зруйнуваннях в будинках, спорудах знищені несучі конструкції. Обваленіперекриття. Обладнання, технічні засоби ремонту не підлягають. Наелектромережах розриви кабелів, на всіх трубопроводах, які знаходяться наповерхні (відкриті) — значні зруйнування, повітряні лінії зв'язку іелектропередач порвані, стовпи ліній звалені. При повних зруйнуванняхвстановлення пошкоджень недоцільно. Виникають суцільні завали і задимленістьвід палаючих предметів.
Присильних зруйнуваннях значно деформуються несучі конструкції споруд і будинків,більша частина стін і перекрить обвалена. Механізми, обладнання дужездеформовані. На трубопроводах, мережах зв’язку і електропостачання розриви ідеформації. Виникають суцільні пожежі і завали.
Присередніх зруйнуваннях в спорудах, будинках обвалено дах, перегородки, стіни,вибиті вікна, двері. Перекриття і підвали не зруйновані. Частину приміщенняможна використовувати. Окремі вузли обладнання, техніки потребують капітальногоремонту. Будинки, споруди, обладнання, комунально-енергетичні мережі, технікапотребують капітального ремонту. Виникають окремі завали і суцільні пожежі.
Прислабких зруйнуваннях будинки і споруди можуть мати внутрішні пошкодженняперегородок, віконних і дверних отворів. На комунально-енергетичних мережахнезначні порушення і поломки. Елементи обладнання, техніки, мережі потребуютьдрібного ремонту. В цій зоні виникають окремі пожежі.
Ударнаповітряна хвиля уражає людей внаслідок безпосередньої дії і непрямої дії. Прибезпосередній (прямій) дії повітряної ударної хвилі причиною ураження єнадмірний тиск.
Принепрямому ураженні люди отримують різні травми від обломів споруд будинків,обладнання, скла і т.д., які летять з великою швидкістю під дією напоруповітря. Таке ураження можливе при надмірному тиску 3 кПа і більше. Травми, якіотримують люди, поділяються на легкі, середні, важкі і дуже важкі. До легкихтравм (∆Рф=20-40 кПа) віднесено тимчасове пошкодження слуху,вивихи суглобів, легку загальну контузію.
До середніх травм (∆Рф=40 -60 кПа) віднесеносильні вивихи і переломи, контузію, пошкодження органів слуху, кровотечу з носаі вух. До тяжких травм (∆Рф=60 – 100 кПа) віднесено сильнуконтузій всього організму, пошкодження внутрішніх органів і мозку, тяжкіпереломі. До дуже важких травм (∆Рф більше 100 кПа) віднесенотравми, які призводять до смерті.
Основним заходом порятунку від уражаючої дії повітряної ударної хвиліє укриття людей в захисних спорудах.
Площа осередку ядерного ураження від дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху визначається за формулою:
S = πR2,
де R — відстань (радіус) від центру вибуху до точок надмірноготиску ∆Pф=10 кПа.
Надмірний тиск 10 кПа і менше не викликає травм і зруйнувань і є граничнимдля осередку ураження.
Розміри зон ураження від загальної площі осередку ядерногоураження орієнтовно складають: зона суцільних зруйнувань -12%, сильних -10%,середніх — 18%, слабких — 60%.
Світлове випромінювання ядерного вибуху — цеелектромагнітне випромінювання оптичного діапазону у видимій, ультрафіолетовійі інфрачервоній областях спектру. Джерелом світлового випромінювання є вогненнакуля, яка виникає при ядерному вибусі. До її складу входять розжарені продуктивибуху і повітря. Із області, що світиться (вогненної кулі) випромінюється дужевелика кількість променевої енергії. Внаслідок цього опромінюванні предметидуже швидко нагріваються, обвуглюються, або загоряються, а в живих тканинахвиникають опіки різних ступенів. Основним параметром, що визначає уражаючу діюсвітлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс. Світловий імпульс- це кількість світлової енергії, яка припадає на один квадратний метросвітлюваної поверхні, розташованої перпендикулярно до напряму розповсюдженнявипромінювання.
Світловий імпульс зменшується із збільшенням відстані від центрувибуху і стану атмосфери. Ослаблення світлового імпульсу при наземних вибухахвідбувається тому, що в цьому випадку світлова енергія виходить не з поверхнісфери (як при повітряному вибусі), а з поверхні півсфери. Крім того, приназемних вибухах відбувається екранування світлового випромінювання порохом ідимом. Інтенсивність світлового випромінювання із збільшенням відстанізменшується внаслідок розсіювання і поглинання проміння.
Дощ, сніг, туман, порох, дим поглинають світлове випромінюваннязнижують його потужність і уражаючу силу в декілька раз. Уражаюча силасвітлового випромінювання залежить від того, яку долю світлової енергіїпоглинає 1 см2 поверхні і до якої температурні вона нагрівається. Всвою чергу температура нагрівання освітленої поверхні визначаєтьсятеплопровідністю і питомою тепломісткістю тіла. Чим більшою є поглинаючаздатність поверхні і чим меншою теплопровідність і питома тепломісткість, тимвища температура нагрівання поверхні.
Ураження людей світловим випромінюванням — це поява опіків різнихступенів відкритих і закритих одягом ділянок тіла, а також ураження очей.
Небезпечність опіків для життя залежить також від розміру ураженоїплощі тіла. Наприклад, опік першого ступеня по всьому тілі може бути більшнебезпечний, ніж опік третього ступеня на малій ділянці.
Ураження очей світловим випромінюванням можливе трьох видів:
— тимчасове осліплення, яке може тривати до ЗО хвилин;
— опіки очного дна, які виникають на великих відстанях, якщодивитись на вогненну кулю ядерного вибуху;
— опіки рогівки очей і повік, які виникають на тих же відстанях,що
і опіки шкіри.
Внаслідок дії світлового опромінення ядерного вибуху на матеріаливідбувається їх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслідок діїсвітлового випромінювання і вторинних факторів ядерного вибуху можуть виникнутипожежі на виробничих підприємствах і в населених пунктах. Особливо швидкозагоряються папір, суха трава, солома, сухе листя, дерев'яні будівлі,пиломатеріали, горючі гази, паливні матеріали.
Зона пожеж в завалах розповсюджується на територію зони повнихзруйнувань і на частину зони сильних зруйнувань. Для цієї території характернимє тривале тління і горіння в завалах, яке може продовжуватись до декількох діб.Внаслідок неповного згоряння має місце сильне задимлення, виділення токсичнихречовин. В цій зоні підвищена температура задимленого повітря, в якому наявнийокис вуглецю. Вдихання продуктів згоряння з невеликою домішкою окису вуглецю інагрітих до температури 50 -60 0С призводить до загибелі людей.
Можливе виникнення вогненного шторму, який викликає ураганнийвітер, спрямований до центру пожежі, стовп вогню підіймається на висоту до 5км. Виникненню вогненного шторму сприяє густа забудова, розтікання горючихрідин на площі більше 100 га, відсутність вітру і відносна вологість повітряменша 30%, наявність в житлових кварталах дерев'яних будівель. В зоні суцільнихпожеж перед виконанням рятувальних робіт, необхідно провести спеціальніпротипожежні заходи по локалізації і гасінню пожежі.
Надійним захистом від світлового випромінювання ядерного вибуху єбудь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.
Проникаюча радіація ядерного вибуху. При вибусі ядерногобоєприпасу протягом 10 — 15 с діє дуже потужне радіоактивне випромінювання, якев своєму складі має альфа —, бета -, гама -і нейтронне випромінювання. їхзагальна подібність — можливість іонізувати атоми і молекули речовини, в якійвони розповсюджуються.
Суть процесу іонізації полягає в тому, що під дією радіоактивнихвипромінювань електрично нейтральні в нормальних умовах атоми молекули речовинрозпадаються на пари позитивно і негативно заряджених частинок-іонів. Іонізаціяречовин супроводжується змінами основних фізико-хімічних властивостей, а длябіологічної тканини- порушенням її життєдіяльності. І одне, і друге при певнихумовах може порушити роботу окремих елементів, приладів і систем промисловогообладнання, а також викликати ураження людей. Основним параметром, якийхарактеризує дію ядерного випромінювання, є поглинута доза радіації (доза опромінювання).Доза радіації — це кількість енергії радіоактивних  випромінювань, яка поглинутаодиницею  маси опромінюваної речовини. Доза прямо пропорційна інтенсивностівипромінювання і тривалості його дії. Вона залежить також від енергії частинок(квантів) і природи опромінюваної речовини. Інтенсивність випромінюванняхарактеризується густиною потоку -числом частинок, які проходять через площу в1 см2 за 1 с. Одиницею дози радіації є джоуль на кілограм(Дж/кг).Для виміру дози рентгенівського випромінювання і γ-випромінюванивикористовується позасистемна одиниця — рентген (Р).
Проникаюча радіація небезпечна за своїми наслідками для здоров'ялюдини. Маючи велику енергію, гама-промені і нейтрони проникають глибоко втканини організму і іонізують їх, а це призводить до променевої хвороби.
Проникаюча радіація уражає кровотворні органи: кістковий мозок,лімфатичні залози, селезінку. Все це призводить до різкого зменшення кількостілейкоцитів і протистояння організму інфекційним захворюванням. Зменшеннякількості еритроцитів викликає кисневе голодування тканини, зменшує процес,звертання крові, а це в спою чергу призводить до крововиливу в товщі шкіри іслизових оболонках. Опромінення може бути одноразовим і багаторазовим.Одноразовою (однократною) вважають дозу опромінення, одержану за перші чотири доби.Доза опромінення до 50-80 рентген, одержана за перші чотири доби, не викликаєураження і порушення працездатності, за винятком деяких змін в крові.Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, є багаторазовим(багатократним). В залежності від отриманої дози радіації розрізняють чотириступені променевої хвороби.
Променева хвороба першого (легкого) ступеня виникає при загальнійпоглинутій дозі випромінювання 100-200 рентген. Інкубаційний період можетривати два-три тижні, після чого відчувається загальна слабкість, періодичнепідвищення температури, почуття важкості в голові. В крові зменшуєтьсякількість білих кров'яних тілець. Променева хвороба першого ступеня виліковна.
Променева хвороба другого (середнього) ступеня виникає призагальній поглинутій дозі випромінювання 200-400 рентген. Інкубаційний періодпродовжується близько тижня. Симптоми захворювання виражені яскравіше: важченездужання, головні болі, підвищена температура тіла. Кількість лейкоцитів в крові,особливо лімфоцитів, зменшується наполовину. При активному лікуванні одужаннянаступає через 1,5- 2 місяці. Можливі смертельні випадки до 20% всієї кількостіхворих на променеву хворобу другого ступеня.
Променева хвороба третього (тяжкого) ступеня виникає при загальнийпоглинутій дозі 400-600 рентген. Інкубаційний період триває; декілька годин.Симптоми захворювання: тяжкий загальний стан, непритомність, крововилив в шкіруі слизові оболонки в області ясен. Кількість лейкоцитів, а потім еритроцитів і тромбоцитіврізко зменшується Внаслідок ослаблення захисних функцій організму виникаютьінфекційні захворювання. Якщо не проводити лікування, то в 200 з 270 випадківнастає смерть, часто від інфекційних захворювань.
Променева хвороба четвертого (дуже важкого) ступеня виникає припоглинутій дозі більше 600 рентген. Внаслідок такого опромінення у людини дужетяжкий стан. Якщо лікування не проводити протягом двох тижнів, то настаєсмерть.
Проникаюча радіація, проходячи через різні перепони, матеріали,послаблюється. Так, наприклад, проникаючу радіацію послаблюють в два разиматеріали, які мають таку товщину: вода — 23 см, свинець -2 см, сталь — 3 см,грунт — 14,4 см, цегла — 14,4 см, бетон — 10 см, глина утрамбована — 11 см.солома (сіно) — 192 см. Отже, бачимо, що захист від проникаючої радіації існує.Необхідно створити перепони дії проникаючої радіації із названих матеріалів.Надійним захистом сховища цивільної оборони, протирадіаційні укриття, підвали,льохи, а також інші пристосування, які послаблюють проникаючу радіаціюКоефіцієнт послаблення проникаючої радіації захисною спорудою можнарозрахувати.
Дія проникаючої радіації на матеріали і обладнання залежить відвиду випромінювання, дози радіації, природи випромінюваної речовини і умовнавколишнього середовища. Найсильнішою є дія проникаючої радіації на електроннеобладнання, фотоплівки, обчислювальні машини, оптичні прилади. В матеріалах іелементах електронної техніки виникають тимчасові (зворотні) зміни електричнихпараметрів. Найбільш зазнають впливу проникаючої радіації напівпровідниковіприлади. Особливо небезпечним для них є нейтронне випромінювання, яке проникаєв глибину кристалічної решітки і утворює в ній суміші. Порушення кристалічноїструктури призводить до необоротних змін, особливо в транзисторах. В нихзмінюється коефіцієнт підсилення і зворотній струм. Електролітичні і паперовіконденсатори також виходять з ладу: знижується напруга пробою опір, змінюєтьсяпровідність. Телевізійні передаючі трубки і фотоелементи також виходять з ладу.Під дією гама-випромінювання порушуються діелектричні властивості ізоляційнихматеріалів. Інтенсивне опромінення викликає потемніння оптичних приладів. Склооптичних приладів темніє при дозах опромінення в тисячі і десятки тисячрентгенів. Для підвищення стійкості роботи електронного обладнання в умовах діїпроникаючої радіації необхідно використовувати захисні екрани, радіаційностійкі матеріали і деталі, а також автоматичні вимикаючі пристрої.
Радіоактивне зараження (забруднення) місцевості і приземногошару атмосфери при ядерному вибусі. Радіоактивне зараження (забруднення)місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та іншихоб'єктів виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин з хмари ядерноговибуху. Відомо, що в районі ядерного вибуху виникають великої потужності потокиповітря, спрямовані вгору і до його центру.
Частинки грунту захоплюються цими потоками разом з конденсованимина них радіоактивними речовинами і потрапляють в хмару ядерного вибуху. (Приядерному вибусі велика частина радіоактивних речовин випаровується, а потімконденсується на розплавлених частинках грунту).
Хмара ядерного вибуху з великою швидкістю піднімається на висоту,яка залежить від потужності вибуху. Об'єм (розмір) хмари ядерного вибухувнаслідок різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря збільшується.При підніманні на висоту температури стають рівними і піднімання радіоактивноїхмари припиняється. Наприклад, при вибусі потужністю 1 млн. тонн (1 мегатонна)швидкість піднімання радіоактивної хмари в перші 20с порівнює 125 м/с, а вперші 6 хвилин до 16 м/с.
В хмарі ядерного вибуху дуже багато радіоактивних частинок різнихрозмірів. Тільки-но припинилося піднімання радіоактивної хмари, з неї починаютьвипадати на поверхню території, де вона виникла і куди зноситься вітром,радіоактивні речовини. Виникає радіоактивне забруднення (зараження) місцевості.Значення радіоактивного зараження як уражаючогофактора ядерноговибуху визначається тим, що високі рівні радіації можуть спостерігатись не лишев районі вибуху, а й на великих відстанях від вибуху. Воно може досягатидесятків і сотень кілометрів. Радіоактивне зараження місцевості може бутинебезпечним протягом декількох діб, тижнів і місяців після ядерного вибуху. Намісцевості, яка потрапляє під радіаційне зараження при ядерному вибусі,виникають дві ділянки: вибуху і сліду хмари.
Випадання радіоактивних опадів із хмари ядерного вибуху наповерхню грунту є наслідком двох одночасних процесів: розповсюдженнярадіоактивної хмари на висоті її підняття за напрямком вітру і осіданнярадіоактивних частинок під дією сили тяжіння.
Об'єм повітряного простору, який займають радіоактивні частинки, івипадають із хмари ядерного вибуху, називається шлейфом.З початку з хмаривипадають крупніші частинки, які мають високий ступінь активності. Іззбільшенням відстані від місця вибуху випадають дрібніші частинки з меншимступенем активності. Внаслідок випадання радіоактивних речовин на місцевостівиникають небезпечні зони. Їх умовно можна поділити на чотири зони: А, Б, В і Г.
Зона А — зона помірного радіоактивного зараження. Рівеньрадіації на її зовнішній межі — 8 Р/год, на внутрішній — 80 Р/год. Доза випромінюваннядо повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі Д=40 Р, навнутрішній — 400 Р. Площа зони А становить біля 70-80% площі радіоактивногозараження. В зоні А роботи на виробничих підприємствах не зупиняють. Навідкритій місцевості в середині зони і її внутрішній межі роботи припиняються.Населення діє згідно з режимом радіаційного захисту, прийнятим для даноїмісцевості і рішенням начальників і штабу ЦО.
Зона Б — зона сильного радіоактивного зараження. Рівеньрадіації на зовнішній межі- 80 Р/год, на внутрішній — 240 Р/год. Дозавипромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі — 400Р, а внутрішній — 1200 Р. Площа зони Б становить біля 10% площі радіоактивногозараження. В зоні Б роботи на виробничих підприємствах припиняються на 1 добу ібільше — згідно з режимом радіаційного захисту, прийнятим до даної території, атакож згідно з рішенням керівництва ЦО (начальників ЦО області, району, штабівЦО).
Зона В — зона небезпечного радіоактивного зараження.Рівні радіації на зовнішній межі — 240 Р/год, на внутрішній — 800 Р/год. Дозавипромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі — 1200Р, на внутрішній — 4000 Р. Площа зони В становить біля 8-10% площірадіоактивного зараження місцевості Для захисту населення від радіаційногоопромінення використовуються сховища і протирадіаційні укриття, а також засобиіндивідуального захисту органів дихання. Роботи на промислових підприємствахприпиняються на 1-4 доби і більше – згідно з режимом радіаційного захисту ірішенням керівництва цивільної оборони.
Зона Г — зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішніймежі зони Г рівень радіації 800 Р/год, а доза випромінювання до повного розпадурадіоактивних речовин — 4000Р. Роботи в зоні Г припиняються, населенняукривається в сховищах і протирадіаційних укриттях і діє згідно з вказівкамикерівників ЦО, які передаються через штаби ЦО. Рівні радіації на зовнішніх івнутрішніх межах зон радіоактивного зараження взяті через одну годину післяядерного вибуху. Відомо, що процес безперервного розпаду радіоактивних речовинвикликає спад рівнів радіації протягом певного часу. Особливо різко зменшуєтьсярівень радіації в першу годину після ядерного вибуху.
Електромагнітний імпульс ядерного вибуху. Ядерні вибухи в атмосферіі у вищих її шарах призводять до виникнення потужних електричних і магнітнихполів з довжиною хвилі від 1 до 1000 м і більше. Ці поля внаслідок їхкороткочасного існування прийнято називати електромагнітним імпульсом (ЕМІ).Уражаюча дія ЕМІ обумовлена виникненням напруг і струмів в матеріалах, щопроводять струм. Генерація ЕМІ виникає у зв'язку з взаємодією гама-квантів і нейтронівз газом, який знаходиться на фронті ударної хвилі і навкруги неї. Важливезначення має виникнення асиметрії в розподілі електричних зарядів, яківиникають в просторі. Це пояснюється особливостями розповсюдженнягама-випромінювання і утворення електронів. При наземному або низькомуповітряному ядерному вибусі гама-кванти, які виходять з зони ядерних реакцій,вибивають із атомів повітря швидкі електрони. Швидкі електрони летять внапрямку руху гама-квантів з швидкістю світла (З·108 м/с), апозитивні іони залишаються на місці. Внаслідок такого розподілу електричнихзарядів в просторі утворюються елементарні електричні магнітні поля ЕМІ.
При наземному і при низькому ядерних вибухах уражаюча дія ЕМІрозповсюджується на відстань декількох кілометрів від центру вибуху.
При висотному ядерному вибусі утворюються поля ЕМІ в зоні вибуху іна висоті 20-40 км рід поверхні землі.
ЕМІ в зоні вибуху утворюються за рахунок швидких електронів, яківиникають внаслідок взаємодії гама-квантів ядерного вибуху з матеріаломоболонки боєприпасу і рентгенівського випромінювання з атомами розрідженого повітряногопростору. Гама-випромінювання, яке розповсюджується в напрямку землі, починаєпоглинатись в більш щільних шарах атмосфери на висотах 20-40 км, вибиваючи затомів повітря швидкі електрони. Внаслідок розділення і пересування позитивнихі негативних: зарядів в цій області вибуху, а також при взаємодії зарядів згеомагнітним полем Землі виникає електромагнітне випромінювання.
Нейтронна зброя. Нейтронна зброя — це різновидністьядерної зброї. Вона складається із нейтронного боєприпасу і засобів доставкийого до цілі. В склад нейтронного боєприпасу входить атомний детонатор,заряджений матеріалом, що поділяється (ураном або плутонієм) і визначеноюкількістю тяжких ізотопів водню-трітію і дейтерію. Для дії нейтронногобоєприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерієвотрітієвої суміші.Далі процес розвивається таким чином: при підриві атомного детонатора виникаєвисокий тиск і температура і виникають умови для термоядерної реакції синтезуядер трітію і дейтерію. При цьому основна доля енергії, яка звільнюється в ходіреакції, передається нейтронам і вони виходять назовні. Таким чином, основноюособливістю дії нейтронного боєприпасу є летючі нейтрони, а не ударна хвиля ісвітлове випромінювання, які також мають місце. Нейтрони і гама-промені привибусі діють одночасно.
Ядерні міні-бомби. Поряд з потужною ядерною зброєю виготовляєтьсяядерна міні-бомба, яку називають «атомний рюкзак». Нею можнаруйнувати військові об'єкти, промислові підприємства, тунелі, населені пунктита інше. Така бомба має потужність 1 кілотонну, розміри циліндра: діаметр — 30см, висота — 65 см. Переноситься в рюкзаці. При вибусі такої бомби утворюєтьсявогненна куля діаметром 105 м. Люди, які знаходяться на відкритій місцевостіможуть отримати смертельну дозу опромінення на відстані до 1,5-км. Пришвидкості вітру 16 км/год на осі радіоактивного сліду рівень радіації будетаким: на відстані від центру вибуху біля 7,5 км — 500 р/год. Надмірний тиск навідстані 100 м — 700 кПа, 160 м — 280 кПа, 850 м — 14 кПа. Дерев'яні будівліруйнуються в радіусі 850 м, цегляні — 600 м, багатоповерхові — 250 м.

ХІМІЧНА ЗБРОЯ
 
Хімічна зброя — один із видів зброї масового ураження.Уражаюча дія базується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. Добойових токсичних хімічних речовин відносяться отруйні речовини (ОР) і токсини,які діють на організм людини, а також фітотоксиканти, які уражають рослини.Фітотоксиканти призначені, в основному, для знищення сільськогосподарськихрослин з метою позбавлення противника продовольчої бази і підривувійськово-економічного потенціалу. Засобами доставки хімічної зброї до об'єктівураження є літаки, ракетна артилерія, засоби інженерних і хімічних військ.Основою хімічної зброї є ОР, які використовуються для заповнення хімічнихбоєприпасів. Отруйні речовини — це хімічні сполуки, для яких характерніфізико-хімічні властивості, що уражають незахищених людей, тварин, а такожзаражають повітря, воду, продукти харчування, фураж, місцевість, техніку,обладнання. ОР заповнюються в авіаційні бомби, артилерійські снаряди, міни,бойові частини ракет, виливні авіаційні прилади, димові шашки, гранати і іншіхімічні боєприпаси. ОР уражає організм незахищеної людини. Основні шляхипроникнення в організм: через дихальні шляхи, шкіру, шлунково-кишковий тракт,кров'яний потік, поранення зараженими предметами. Крім того, ураженнянаступають внаслідок вживання заражених продуктів харчування і води. В бойовийстан ОР переводяться при використанні хімічної зброї. В момент її використаннявиникає хмара зараженого повітря. При застосуванні низьколетючих рідких ОРутворюється хмара зараженого повітря, до складу якого входить грубодисперснийаерозоль, що розповсюджуючись під дією вітру і, осідаючи на різні поверхні,заражає їх. При використанні ОР, які переходять в пару, виникає хмара пари ітонкодисперсного аерозолю, які на шляху розповсюдження діють на незахищенихлюдей, уражаючи їх через органи дихання. Ступінь небезпеки уражень через органидихання залежить від концентрації пари ОР в повітрі, характеру і інтенсивностіфізичного навантаження і часу перебування людей в зараженій атмосфері. Ступіньнебезпеки уражень через шкіру залежить від початкової щільності зараженнявідкритих ділянок тіла і одягу аерозольними частинками і краплями ОР. Всі ОРявляють собою хімічні сполуки і мають хімічні назви, наприклад: іприт, зарин,фосген, адамсіт. Крім того, ОР можуть мати шифри, якими маркують хімічнібоєприпаси і тару під них.
Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин
Агрегатний стан ОР.Відомі ОР являють собоюрідину, газ або тверду речовину. Деякі ОР, наприклад, хлорціан і фосген,являють собою газ, а в хімічних боєприпасах перебувають в рідкому стані.
Розчинність ОР — це можливість їх всуміші з однією або декількома речовинами утворювати однорідні системи-розчини.Розчинність ОР у воді може призвести до зараження джерел води на довгий час.
Густина ОР — це кількісна місткість даної отруйної речовинив одиниці об'єму ОР, густина яких більша від густини води, проникають в глибинуводоймища і заражають його.
Гідроліз ОР — це розчинність у воді. Стійкість ОР догідролізу є важливим фактором, який визначає умови зберігання ОР, стан їх вповітрі і на місцевості. Чим менше ОР підлягає гідролітичній дії, тим сильнішаїї уражаюча дія після використання. Гідролітичній дії сприяють дощ, вологість грунту,роса.
Тиск насиченої пари ОР — фізичнахарактеристика ОР, яка визначає їх летючість і стійкість на місцевості,техніці, предметах. Тиск насиченої пари залежить від природи ОР і температури.При даній температурі тиск насиченої нари ОР — величина постійна.
Летючість ОР — це здатність даної ОР переходити в стан пари.Кількісною характеристикою летючості є максимальна концентрація пари ОР приданій температурі. Чим нижча летючість, тим довшою буде уражаюча дія.
Максимальна концентрація ОР — це кількістьнасиченої пари ОР в одиниці об'єму при даній температурі в замкнутій системі,коли рідка і газоутворююча фази перебувають в рівновазі.
Температура кипіння і плавлення ОР — цехарактеристика фізичних властивостей ОР, на основі котрих оцінюєтьсяможливість-використання противником даної ОР і тривалість її уражаючої дії.
В'язкість ОР— це фізичнахарактеристика, яка визначає величину опору рідини при переміщенні одного шару відноснодругого. Від в'язкості залежить дроблення, розпливання і поглинання зараженимиповерхням. Чим більшою є в'язкість, тим більші краплини ОР і тим більшою єтривалість уражаючої дії.
Токсикологічні характеристики отруйних речовин. ТоксичністьОР — це їх можливість уражати організм людини Токсичність проявляється приконтакті ОР з організмом і виникненні ефекту ураження. Ураження може бутимісцеве, загальне і одночасне при дії і місцевого, і загального. Місцевеураження виникає в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри,органів дихання, очей). Загальне ураження виникає внаслідок попадання ОР в кровчерез шкірні покриви або через шляхи дихання (інгаляційна токсичність). Токсичністьвизначається кількістю речовини, яка призводить до ураження, і характеромтоксичної дії на організм.
Токсична доза (токсодоза) ОР — це кількістьречовини (доза), яка призводить до певного уражаючого ефекту. Токсодозавідповідає певному ефекту ураження і приймається рівною:
—при інгаляційних ураженнях добутку середньоїконцентрації ОР в повітрі на час перебування людини в зараженому середовищі;
—при шкірних ураженнях — масі рідкої ОР, якавикликає певний ефект ураження при попаданні на шкіру.
Для характеристики токсичності ОР при дії на людину через органидихання визначені такі токсодози: середня порогова токсичність — цетоксичність, при котрій з'являються початкові симптоми у 50% уражених. Середнятоксичність — це токсодоза, яка виводить з ладу 50 % уражених. Середнясмертельна токсодоза — це токсодоза, яка призводить до 50 % смертельнихвипадків серед всіх уражених.
Інгаляційні токсичні дози вимірюються в грамах (міліграмах) вхвилину (секунду) на кубічний метр або літр: г хв/м3, г с/м3, мг хв/л. Ступінь токсичності ОР шкірно-резорбтивної дії оцінюється середньоюсмертельною токсодозою, яку прийнято вимірювати в міліграмах на людину (мг/люд)або в міліграмах на кілограм (мг/кг).
Класифікація отруйних речовин. Широкого розповсюдження набулакласифікація ОР по тактичному призначенню і фізіологічній дії на організм. Затактичним призначенням ОР поділяються за характером їх уражаючої діїна смертельні, ті, що тимчасово виводять зладу і подразнюючі. За фізіологічною дією на організм ОР поділяються на нервово-паралітичні, шкірно-наривні, загальноотруйні, задушливої дії, психохімічні іподразнюючі. По швидкості ураження ОРподіляються на швидкодіючі і повільнодіючі. Швидкодіючі ОР не мають інкубаційного періоду. Вони за декілька хвилинпризводять до втрати працездатності або досмерті (зарін, зоман, синильна кислота, хлористийціан і інші). Повільнодіючі ОР — це ОР, які мають інкубаційний період і призводять до ураження через деякий час ( ВІ-ікс,іприт, фосген та інші). В залежності відтривалості зберігання, можливості уражати незахищенихлюдей і місцевість ОР поділяються на дві групи: стійкі і нестійкі. Стійкі ОР — це такі, уражаюча дія котрихзберігається протягом декількох годин і діб(ВІ-ікс, зоман і ін.). Нестійкі ОР — це такі, уражаюча дія котрих зберігаєтьсядекілька десятків хвилин після їх використання. В залежності від значимостіотруйних речовин в арсеналі сучасної хімічної зброї їх поділяють на дві групи:табельні і резервні.
Табельні ОР виготовляються у великих кількостях і є на озброєннібагатьох армій. Резервні ОР — це токсичні речовини, які в даний час невиготовляються, але при необхідності їх може виготовити хімічна промисловість.
Внаслідок застосування противником хімічної зброї виникають зони хімічного зараження і осередки хімічного ураження. Зонахімічного зараження — це територія, яка підлягає безпосередній дії хімічноїзброї (район її використання) і територія, над  якою розповсюдилась хмара зараженогоповітря з уражаючими концентраціями.
Кордони зон хімічно зараження визначаються значеннями пороговихтоксичних доз ОР, які викликають початкові симптоми ураження.
Осередок хімічного ураження — це територія, в межах котроївнаслідок дії хімічної зброї виникли масові ураженнялюдей, сільськогосподарських тварин і рослин.

БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ
Біологічна (бактеріологічна) зброя — це спеціальні боєприпаси і бойовіприлади, які заповнені біологічними (бактеріологічними) засобами і засоби їхдоставки. Вона призначена для масового ураження людей, сільськогосподарськихтварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї,оснащення.
Уражаюча дія біологічної зброї базується на використанні в першучергу хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їхжиттєдіяльності. Потрапивши в організм людини або тварини в дуже малійкількості, хвороботворні мікроби і їх токсичні продукти призводять довиникнення дуже важких інфекційних захворювань, які закінчуються привідсутності своєчасного лікування тривалим лікуванням або смертю. Уражаюча діябіологічної зброї проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційнийперіод). Вона залежить від виду і кількості хвороботворних мікробів аботоксинів, які потрапили в організм, і від фізичного стану людини. Найчастішеінкубаційний період продовжується від 2 до 5 діб. Протягом цього періоду людизберігають працездатність. Деякі захворювання, що виникли внаслідок ураження(чума, натуральна віспа) можуть потім передаватись від уражених здоровим людямчерез повітря, укуси кровососних комах і іншими шляхами. Ці захворюванняназиваються контагіозними. Захворювання,  які  називаються неконтагіозними (сибірка,туляремія і інші) від хворих людей до здорових практично не передаються.Біологічна зброя має сильну психологічну дію на людину. Наявність реальноїзагрози застосування противником біологічної зброї і виникнення серед людейінфекційних захворювань викликають страх, панічні настрої, понижуютьбоєздатність військ, дезорганізують роботу тилу.
Види і основні властивості біологічних засобів. В основі уражаючої діїбіологічної зброї є засоби, спеціально виготовлені для бойового використаннябіологічних агентів, які, потрапляючи в організм людей і тварин, призводять доважких інфекційних захворювань. До біологічних агентів відносять:
—      окремі види хвороботворних мікробів і вірусів, а такожпродукти їх життєдіяльності;
—      генетичний матеріал-молекули інфекційних нуклеїновихкислот,
одержаний з мікробів (вірусів). Для знищення посівів зернових, технічних і
інших сільськогосподарських культур можуть використовувати мікроби, які
призводять до хвороби культурних рослин, а також комах — найнебезпечніших
шкідників сільськогосподарських рослин.
Патогенні мікроорганізми — збудники інфекційнихзахворювань — надзвичайно малі за розмірами, не мають кольору, смаку і взв'язку з цим не сприймаються органами людини. В залежності під розмірів,будови і біологічних властивостей вони поділяються на класи, із яких, крімвірусів, найбільше значення мають бактерії, ріккетсії і грибки. Розміри їх від0,5 до 8-10 мкм. Розмножуються простим поперечним діленням. Через кожні 30 хв.виникають дві самостійні клітини. Під дією прямих променів сонця, дезинфікуючихречовин і високої температури (більше 60°С) бактерії гинуть. До низькихтемператур малочутливі і добре витримують температуру до мінус 25 0Сі більше. Деякі види бактерій для виживання в небезпечних умовах покриваютьсязахисною капсулою або перетворюються в спору, яка має високу стійкість до діїзовнішнього середовища. Патогенні бактерії є причиною інфекційних захворюваньлюдей, сільськогосподарських тварин чумою, сибіркою, сапом. Однією із групбактеріоподібних мікроорганізмів являються ріккетсії. Це маленькіклітини-палички розміром від 0,4 до 1 мкм. Розмножуються поперечним бінарнимділенням в клітинах живої тканини. Вони не утворюють спор, достатньо стійкі довисушення, заморожування і дії відносно високих температур (до 50°С). Ріккетсіїє причиною тяжких захворювань людей на сипний тиф, плямисту пропасницюСкалистих гір, Ку-пропасницю. Грибки — це одно- або багатоклітинні організми,які відрізняються від бактерій складнішою будовою і способом розмноження. Споригрибків стійкі до висушування, дії променів сонця і дезинфікуючих засобів.Захворювання, які виникають внаслідок дії грибків, характеризуються ураженнямвнутрішніх органів, важким і затяжним протіканням. Це такі важкі інфекційнізахворювання людей, як кокцидіодемікоз, гістоплазмоз і інші глибокі мікози.
Віруси — це велика група біологічних агентів, які немають клітинної структури. Розвиваються і розмножуються тільки в живихклітинах, використовуючи для цього їх біосинтетичний апарат. Розміри вірусіввід 0,02 до 0,4 мкм. Більшість із них погано переносять висушування,ультрафіолетове опромінювання, а також температуру вище 60 0С і дію дезинфікуючихзасобів — формаліну, хлораміну і інших. Патогенні віруси є причиною багатьохважких і небезпечних захворювань людей, сільськогосподарських тварин і рослин.До таких захворювань відносяться: натуральна віспа, ящур, пропасниця долиниРіф, тропічні пропасниці і інші. Для ураження сільськогосподарських тваринможуть використовуватись збудники захворювань, які небезпечні як для тварин такі для людей (сибірка, ящур, пропасниця долини Ріф і інші) або уражаючі тількитварин (чума і інші епізоотичні захворювання).
Для ураження сільськогосподарських рослин можливе використаннязбудників лінійної стеблової ржі пшениці, пірікуляріозу рису, фітофторозукартоплі і інших вірусних і грибкових захворювань культурних рослин. Дляпсування запасів продовольчих продуктів, нафтопродуктів, оптичних приладів,електронного і іншого військового обладнання передбачене використання бактерійі грибків, які викликають, наприклад, швидке розкладання нафтопродуктів,ізоляційних матеріалів, окислення контактів електричних схем, корозію. Все цепризводить до різних порушень і передчасного виходу з ладу електронної іоптичної апаратури, озброєння і військової техніки.
Заходи застосування біологічної зброї. Заходи бойовогозастосування біологічної зброї базуються на здатності патогенних мікробівпроникати в організм людини наступними шляхами: з повітрям через органидихання, з водою і продуктами харчування, через ушкоджену шкіру внаслідокукусів зараженими кровососними членистоногими, через слизові оболонки рота,носа, очей, а також через пошкоджені шкірні покриви.
Враховуючи шляхи попадання біологічних засобів в організм людинизаходами бойового застосування вважають наступні:
—аерозольний захід — це розпилення біологічних рецептур для зараженняприземного шару повітря частинками аерозолю;
—трансмісійний захід — це розсіювання у вибраномурайоні штучно заражених біологічними засобами кровососних переносників;
—диверсійний захід — зараження біологічнимзасобами повітря і води диверсійним оснащенням.
Для застосування біологічної зброї можуть використовуватисьавіаційні біологічні бомби, ракети, артилерійські снаряди, міни і іншеозброєння. Використання біологічної зброї передбачає масове ураження людей,дезорганізацію роботи важливих об'єктів економіки тилу в цілому.
Використання противником біологічної зброї визначається візуальноі аналізом проб, які беруть в місцях, підозрюваних у зараженні біологічнимизасобами. Для проб використовують заражений грунт, рослини, повітря, уламкибоєприпасів, а також комах, кліщів. Проби надсилають для дослідження влабораторії медичної і ветеринарної служби або в лабораторії санепідемстанцій.Внаслідок застосування біологічної зброї виникають зони і осередки біологічногоураження.
Зона біологічного зараження — це район, якийзаражений біологічними засобами в кількості, небезпечній для населення.
Осередком біологічного ураження називається територія,на якій внаслідок застосування противником біологічної зброї наступили масовіураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Він може виникати як взоні зараження, так і внаслідок розповсюдження інфекційних захворювань замежами зони зараження.
Для припинення розповсюдження інфекційних захворювань, локалізаціїі ліквідації зон і осередків біологічного ураження керівництвом цивільноїоборони (держави, області, району) встановлюється карантин або обсервація.
Карантин — це система протиепідемічних і режимних заходів, якіспрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційнихзахворювань. На зовнішніх кордонах району встановлюється озброєна охорона,організовується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух.Забороняється вихід людей, вивіз речей, продуктів харчування. Вхід в районкарантину дозволяється спеціальним формуванням цивільної оборони і медичномуперсоналу для надання допомоги в ліквідації наслідків застосування біологічноїзброї. У випадку, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься догрупи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масовихзахворювань, карантин замінюється обсервацією.
Обсервація передбачає проведення лікувально-профілактичнихізоляційних заходів, спрямованих на припинення розповсюдження інфекційнихзахворювань. До режимних заходів в районі обсервації відносяться:
—максимальне обмеження в'їзду і виїзду,
—заборона вивозу речей, які не пройшлизнезаражування,
—підсилення медичного контролю за продуктамихарчування і водою,
зменшення руху по зараженій території і інші заходи.
В зонах біологічного зараження і осередках біологічного ураження зсамого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню(дезинфекція), а також знищенню комах і гризунів (дезинсекція і дератизація).

НОВІ ВИДИ ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ
Новими видами зброї масового ураження є. радіочастотна,радіологічна, інфразвукова, геофізична і променева зброя.
Радіочастотна зброя — це такі засобиураження, дія котрих полягає у використанні електромагнітних випромінюваньнадвисокої або надзвичайно низької частот. Діапазон надвисоких частотзнаходиться в межах від 300 мГц до 30 гГц. До надзвичайно низьких частотвіднесені частоти, коливання яких менше 100 Гц. Радіочастотна зброя діє на живіорганізми. Вона викликає порушення роботи центральної нервової системи, мозку,серця, кровоносної системи. Радіочастотні випромінювання діють також на психікулюдини, порушують сприйняття і використання інформації про навколишнюдійсність, викликають слухові галюцинації, перекручують мовні повідомлення, яківводяться в свідомість людини. Бойовими комплексами радіочастотної зброї єгенератори надвисоких частот  або надзвичайно низьких частот з антенаминапрямленої дії. Такі комплекси можуть бути наземного, повітряного і космічногобазування.
Радіологічна зброя. Радіологічна зброя відноситься дозброї масового ураження. Її дія базується на використанні бойових радіоактивнихречовин. Ці радіоактивні речовини виготовляють у вигляді розчинів або порошків,які мають в своєму складі радіоактивні ізотопи хімічних елементів і їм властивеіонізуюче випромінювання. Іонізуючі випромінювання, діючи на тканини організмулюдини, призводять до їх руйнування, викликають у людини променеву хворобу абоураження окремих органів. Внаслідок такої дії через деякий час, а дуже часто ізразу, людина занедужує, порушується працездатність. Людина потребує медичноїдопомоги і тривалого лікування. Дію радіологічної зброї можна порівняти із дієюрадіоактивних речовин, які виникають при аваріях на атомних електростанціях звикидом радіоактивних речовин або вибусі ядерного боєприпасу. Навколишнєсередовище забруднюється і викликає згубні наслідки для тварин і рослин.Основним джерелом радіологічної зброї служать відходи, які утворюються прироботі ядерних реакторів. Використання радіологічної зброї може здійснюватись врозпилювачах авіаційних приладів, авіаційних бомб, безпілотних літаків,артилерійських снарядів і інших боєприпасів.
Інфразвукова зброя. Інфразвукова зброя — це зброямасового ураження. В її основу покладене напрямлене випромінювання потужнихінфразвукових коливань з частотою нижче 16 Гц. Такі коливання діють на нервовусистему, порушують роботу шлунка, викликають біль голови і внутрішніх органів,порушують ритм дихання. При дуже великих потужностях випромінювання і дужемалих частотах виникає блювота, запаморочення, втрачається свідомість.Інфразвукове випромінювання викликає порушення контролю за своїми діями, страх,паніку. Для генерування інфразвуку можуть використовуватись реактивні двигуни зрезонаторами і відбивачами звуку і інші спеціально виготовлені засоби.
Геофізична зброя. Геофізична зброя — це сукупністьрізних засобів, які дозволяють використовувати у військових цілях руйнівні діїнеживої природи шляхом штучного викликання змін фізичних властивостей іпроцесів, які виникають в атмосфері, гідросфері і літосфері Землі. Руйнівна діябагатьох природних процесів базується на їх потужній енергії. Можливі заходиактивної дії на геофізичні процеси, які передбачають здійснення всейсмонебезпечних районах штучних землетрусів, ураганів, вогненних бур,гірських обвалів, снігових лавин, оповзнів, потужних приливних хвиль типуцунамі і т п. Діючи па процеси в нижніх шарах атмосфери, можна викликатипроливні дощі, град, тумани. Утворюючи затори на річках і каналах, викликаютьповені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд. Вивчаєтьсяможливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинаютьенергію сонця, зменшуючи кількість опадів. Зруйнування шару озону в атмосферідає можливість спрямувати в райони, зайняті противником, космічні промені іультрафіолетове випромінювання сонця. Для дії на природні процеси можутьвикористовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбомід, твердавуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору і інші. Можливевикористання потужних генераторів електромагнітних випромінювань, тепловихгенераторів і інших технічних засобів.
Променева зброя. Променева зброя — це зброя,уражаюча дія котрої базується на використанні гостронапрямлених променів електромагнітноїенергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великихшвидкостей. Основними видами променевої зброї є лазерна і пучкова.
Лазери являють собою потужні випромінювачі електромагнітноїенергії оптичного діапазону, які називаються квантовими оптичними генераторами.Принцип роботи лазера базується на взаємодії електромагнітного поля зелектронами, які входять в склад атомів і молекул робочої речовини.Випромінювання лезерів когерентне, воно має постійну різницю фаз між коливаннями.Воно розповсюджується в середовищі вузьконапрямленим променем іхарактеризується високою концентрацією енергії. В залежності від робочоїречовини лазери бувають: газові, напівпровідникові, рідинні, твердотілі. Вгазових лазерах використовують неон, аргон і інші гази або пару, наприклад,пару кадмію. В напівпровідниковому лазері в якості робочої рідинивикористовують арсенід галію, який має властивості напівпровідника. Рідиннимиречовинами лазерів є речовини органічних барвників або неорганічних солейрідкісних металів. В твердотілих лазерах використовують рубін або скло в сумішіз рідкоземельними елементами, а також діелектрики. Основними елементамилазерів, крім робочої речовини, є джерело накачки і оптичний резонатор. Уражаючадія лазерного променя — нагрівання до високих температур матеріалів об'єктуопромінення, їх розплавлення і навіть, випаровування. Пошкоджуються елементиобладнання на виробничих підприємствах і техніці, у людей виникають опіки шкіриі сітківки очей. Лазерний промінь не має видимих ознак (вогню, диму, звуку),діє приховано. В тумані, при випаданні опадів, забрудненні атмосфери дія лазеразначно знижується. Використання лазерної зброї з найбільшою ефективністю можнадосягти в космічному просторі для знищення міжконтинентальних балістичних ракеті штучних супутників Землі.
Пучкова зброя. Різновидністю променевої зброї є пучковазброя. Основним уражаючим фактором є гостроспрямований пучок насиченихенергією заряджених або нейтральних частинок (електронів, протонів, нейтральнихатомів водню), які розганяються до великої швидкості. Потужний потік енергіїутворює на об'єкті механічні ударні нагрузки, інтенсивну теплову дію і ініціюєкороткохвильові електромагнітні випромінювання (типу рентгенівських). Об'єктамиураження можуть бути люди, крилаті ракети, літаки, наземна техніка, штучнісупутники Землі, міжконтинентальні балістичні ракети, радіоелектроннеобладнання. Бойові комплекси пучкової зброї можуть виготовлятись в варіантахназемного, морського і космічного базування.

Заключення
Я вважаю, що дане заняття було для Вас, а також і для мене дужецікавим. Протягом цих 35 хвилин Ви ознайомились із засобами масового ураженнята їх основними характеристиками.
Шановні студенти, якщо у вас виникають запитання по даній темі, тозадавайте їх мені. Я з радістю відповім на всі ваші запитання.
Якщо більше нема запитань, то я дам вам завдання на самостійнупідготовку.
На самостійну підготовку виноситься більш докладніше вивченнянових видів зброї масового ураження.
Керівникзаняття:
П.І.Б.
БіланичР.М.