Облік, аналіз й аудит господарської діяльності ТзОВ "Гербор-холдінг"

Міністерство освіти інауки України
Волинський національнийуніверситет імені Лесі Українки
Економічний факультет
Кафедра обліку і аудиту

ЗВІТ
з проходженняпереддипломної практики
Облік, аналіз й аудитгосподарської діяльності
ТзОВ «Гербор-холдінг»
 
Виконала студентка 5курсу 52групи
Семерей І.В.

Луцьк-2011

План
 
І.Загальна характеристика підприємстваТзОВ “Гербор-холдінг»
ІІ.Фінансовий облік
2.1 Облікгрошових коштів та розрахункових операцій
2.2 Контроль наявності та руху грошовихкоштів
2.3 Облік розрахунків
2.4.  Облікфінансових інвестицій
2.5.  Облікрозрахунків з оплати праці та розрахунків з працівниками
2.6.  Облікрозрахунків зі страхування
2.7.  Облікрозрахунків з постачальниками
2.8.  Облікрозрахунків з бюджетом
2.9.  Обліквиробничих запасів
2.10.Облікосновних засобів, капітальних інвестицій та нематеріальних активів
2.11.Обліккапітальних інвестицій і необоротних нематеріальних активів
2.12.Обліквитрат і доходів діяльності
2.13.Обліквласного капіталу і фінансових результатів
2.14.Методикаскладання фінансової звітності
Ш.Управлінськийвнутрішньогосподарський облік
IV.Організація аналітичної роботи на підприємстві та проведення аудиту
4.1  Аналізта аудит майнового стану підприємства
4.2  Аналізта аудит фінансової стабільності підприємства
4.3  Аналізта аудит ліквідності активів та платоспроможності підприємства
4.4  Проведенняаналізу вивчення ділової активності підприємства
4.5  Аналіззвіту про фінансові результати підприємства
4.6  Аналіззвіту про рух грошових коштів
4.7 Аналіз звіту про власний капітал
4.8 Аудит фінансово-господарської діяльності
V.Інформаційні системи обліку
управлінський облік фінансовий розрахунок

І.Загальна характеристикапідприємства ТзОВ “Гербор-холдінг»
Меблевафабрика «Гербор-холдінг» по праву займає одне із провідних місць середвиробників високоякісних корпусних меблів і на сьогоднішній день отрималадовіру сотень оптових покупців як на території України, так і далеко за їїмежами. Турбота про здоров'я покупців, що виявили довіру, придбавши продукціювиробництва «Гербор-холдінг» — це головний пріоритет у діяльності цієїорганізації. Тому всі матеріали, що використані в технологічному процесі,екологічно чисті й нешкідливі для здоров'я людини, і саме завдяки цьомупродукція торгівельної марки «Гербор» цілком сертифікована й відповідаєзагальновизнаним стандартам і нормам.
Компаніязаснована в 1995 році.  На сьогоднішній день є одним з найбільших підприємств вУкраїні з виробництва меблів.  У 2005 році почав роботу новийвиробничий комплекс загальною площею понад 5 000 м.кв., а на сьогоднішній деньплоща всіх виробничих і складських приміщень перевищує 45 000 м.кв.  іпродовжує збільшуватися.
Товариствоз обмеженою відповідальністю «Гербор-холдинг», будучи одним знайбільших виробників корпусних меблів в Україні, який усіляко дорожитьрепутацією своєї торгової марки у покупців. Основним напрямком діяльності цієїкомпанії є виробництво та реалізація корпусних меблів. У зв'язку з великимобсягом продукції, що випускається меблів, фірма орієнтує свою роботу наспівпрацю з оптовим покупцем, але якщо покупець бажає придбати її продукцію водиничному екземплярі — у фірми є пропозиція і для роздрібних покупців.
Технологічнийвідділ постійно приділяє особливо пильну увагу контролю якості продукції навсіх етапах її виготовлення. Так при обсязі виробництва понад 10 000 меблевихкомплектів на місяць, показник шлюбу вже протягом ряду років становить небільше 0,5% від обсягу продукції, що випускається. Сьогодні ТзОВ«Гербор-холдінг» пов'язана партнерськими відносинами більш ніж з 300оптових українських та іноземних фірм, які регулярно закуповують її продукцію.Меблеві комплекти компанії «Гербор-холдінг» можна зустріти практичнов будь-якій області України, а також далеко за її межами. На сьогоднішній день40 відсотків продукції відвантажується для відправки за кордон. Серед країн,які є партнерами «Гербор-холдінг» такі, як: Росія,Вірменія, Казахстан, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Боснія та інші.
Нижченаведений список усіх областей України, на території яких розміщені десяткиторгових точок оптових покупців фірми, які є регіональними представниками ТзОВ«Гербор-холдінг»: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька,Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська та м.Київ,Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська,Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька,Черкаська, Чернігівська, Чернівецька, Республіка Крим, м. Севастополь.
Персональнийменеджер вирішує всі питання замовлення:
-отриманнявказівок про покупку або резервування меблевих комплектів; -підготовка всієїсупутньої інформації; -безкоштовні консультації з питань встановлення,використання, гарантійного та сервісного обслуговування.
Основнезавдання Персонального менеджера — позбавити покупця від будь-яких клопотів іззакупівель. Менеджер все зробить сам — чітко у відповідності до вимог і точно встрок. Замовлення приймається за телефоном, факсом або електронною поштою.Після отримання замовлення менеджер узгоджує дату завантаження меблевихкомплектів і виставляє рахунок на оплату. Термін виконання будь-якогозамовлення залежить від номенклатури замовлення, технологічного стану нашоговиробництва і в середньому становить від 0 до 10 днів. Діє також накопичувальнасистема знижок в залежності від обсягу закупівель за попередній місяць. Придотриманні певних обсягів продажу можливе надання індивідуального прайс-листа.Доставка меблів здійснюється: — автотранспортом фірми, — залізничнимтранспортом (на експорт),  — на умовах самовивезення. Оптовим клієнтам фірминадаються каталоги, плакати та інша рекламна продукція, що містить всі видимеблевих комплектів, що випускаються компанією. Реклама продукції періодичнопублікується в пресі, транслюється на телебаченні і радіо, щорічно меблівиставляється на міжнародних виставках. Фірма безкоштовно забезпечує партнеріврекламною продукцією (банери, вивіски, буклети) і надає іншу рекламну підтримкув залежності від обсягів продажів. Можливе проведення спільних рекламних акційв регіонах.
Дляаналізу цін на меблі та порівняння з цінами конкурентів, завантажити дляознайомлення прайс-листи,в яких вказані ціни можна на вітальні, дитячі, спальні,системи, передпокої,офісні, кухні.
ТзОВ«Гербор-холдінг», як великий виробник, на жаль, не має можливостівідслідковувати подальші відносини своїх численних оптових клієнтів з кінцевимипокупцями. Ці відносини регулюються Українським Законом «Про захист правспоживачів». За порушення Законодавства у сфері захисту прав споживачіввідповідальність несе продавець.
Привиявленні дефектів виробничого характеру (не плутати з дефектами викликанимипри транспортуванні або збірці меблевого комплекту), продавець зобов'язанийзробити заміну бракованих деталі протягом строків, встановленихзаводом-виробником для даного регіону.

II.Фінансовий облік
 
2.1 Облік грошових коштів тарозрахункових операцій
В процесі господарської та іншоїдіяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншимисуб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюютьсядоговорами: з постачальниками — за одержані від них товарно-матеріальніцінності, з покупцями — за придбані ними товари, з банками — по одержаннюкоштів і погашенню кредитів, з іншими юридичними і фізичними особами — затранспортні та інші послуги, з працівниками — по заробітній платі. Відносиниміж підприємствами, що виникають внаслідок кругообороту господарських засобів,називаються розрахунками.
Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштамирозуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.
Готівка — це грошові знаки національноївалюти України, які є дійсними платіжними засобами. Розрахунки можутьздійснюватись не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.
Облік коштів на ТзОВ“Гербор-холдінг»ведеться на відповіднихсубрахунках № 301/1, 301/2, 311/1, 311/2. Для більш оперативного контролю повикористанню безготівкових коштів на товаристві використовується програмнезабезпечення система «клієнт-банк».3а допомогою якої товариствоотримує щоденні виписки руху коштів по відповідним розрахунковим рахункам.
Виписка банку замінює регістраналітичного обліку по рахунку, а тому обов'язково містить дату, номердокумента, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а такожзалишки на початок та кінець періоду.
Окрім вищенаведеного товариствовідправляє платіжні доручення в електронному варіанті, що набагато прискорюєпроцес переказу грошових коштів. Готівковий і безготівковий обороти на ТзОВ“Гербор-холдінг»органічно пов'язані між собою, що реалізується черезперехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства,а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або іншийрахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючимисуб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітноїплати, авансу підзвітним особам тощо.
Для здійснення розрахунків готівкою на ТзОВ“Гербор-холдінг» є каса. Каса підприємства — це приміщенняабо місце, призначене для приймання, видачі та зберігання грошових коштів,інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Касовіоперації оформлюються документами, які затверджені Міністерством статистикиУкраїни. Законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання зацільовими призначеннями засвідчують документи, що називаються касовимиордерами. Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі Прибутковогокасового ордеру, підписаного головним бухгалтером, або уповноваженою на цеособою письмовим розпорядженням керівника підприємства, і касиром. У ПКОзазначається сума (цифрами і прописом), від кого прийняті кошти, післяотримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром.
Підставою для заповнення ПКО приотриманні коштів з банку є грошовий чек, який виписується на ім'я касира абоіншої уповноваженої особи, через яку отримують кошти.
Для одержання чекової книжки необхіднозаповнити заяву, в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира тазразок його підпису. Заява повинна бути завірена печаткою підприємства,підписами керівника та головного бухгалтера. За цією заявою касир одержуєчекову книжку на 25 або 50 чеків. Зберігається чекова книжка в касіпідприємства. На корінці чеку вказується прізвище, ім'я та по батькові особи,якій доручено одержання готівки. Підписуються чеки керівником підприємства таголовним бухгалтером. Жодних виправлень у чеках не допускається.
Видача готівки з каси оформлюєтьсявидатковим касовим ордером (ВКО). Він підписується керівником і головнимбухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих доВКО документах — заявках, рахунках, інших розрахункових документах єдозволяючий підпис керівника, то його підпис на видаткових ордерахнеобов'язковий. У випадках видачі грошей окремій особі за ВКО касир повиненвимагати пред'явлення документу, який засвідчує особу отримувача і міститьфотокартку й власний підпис власника.
Видача грошей з каси, не підтвердженарозпискою одержувача і ВКО або іншому документі, що його замінює, у виправданнязалишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається недостачею істягується з касира. Прибуткові та видаткові касові ордери або документи, що їхзамінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстраціївидаткових і прибуткових касових ордерів (форма №КО-3). Журнал реєстраціїпобудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовимпризначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством.
Після реєстрації всі касові ордерипередаються бухгалтером у касу підприємства для виконання. ВКО, оформлені заплатіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати,реєструються після видачі коштів за цими відомостями.
Звіти касира перевіряються бухгалтером утакому порядку:
1)  перевіряєтьсязалишок на початок дня із залишком на кінець попереднього звіту;
2)  перевіряєтьсядостовірність записів, тобто ідентичність записів у звіті та доданихдокументах;
3) перевіряється правильність підрахованихпідсумків з надходження і витрачання, залишку на кінець дня;
4)після перевірки звіту у графі«шифр кореспондуючого рахунку» записуються кореспондуючі рахунки,суми групуються за одним рахунком і проводяться записи в Журналі 1 і Відомості1.1, з яких можна побачити усі проведені операції та кореспондуючі рахунки.
Водночас часто буває доцільно проводитирозрахунки безготівковим способом. Для цього процесу посередником виступаютьбанки. При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна,інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками,банківськими платіжними картками, причому клієнт банку самостійно обираєплатіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек,акредитив) і вказують їх під час укладання договорів.
Для здійснення операцій на поточномурахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ.
При готівкових розрахунках банківськимидокументами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівковихперерахувань — платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення,розрахункові чеки, акредитиви, векселі, банківські платіжні картки.
Платіжне доручення є розпорядженнямобслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншогопідприємства, оформлене на спеціальному бланку. Банк реєструє усі здійснюваніоперації з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальнійвиписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів.
Облік руху грошових коштів на рахунках вбанках ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках». За дебетом даногорахунку відображається надходження коштів, за кредитом — їх використання.
Синтетичний облік за рахунком 31ведеться в Журналі 1 та у відповідних відомостях — щодо рахунків у національнійта іноземній валют.
Так, направлення працівника підприємствау відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, вякому зазначається пункт призначення, назва підприємства або організації, кудивідправляється працівник, укладений контракт тощо.
Наказ про направлення працівника увідрядження є підставою для видачі йому відрядної посвідки — документа, якийвидається працівнику підприємства на підставі наказу керівника для виконанняслужбового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.
Типові кореспонденції рахунків з приводуобліку коштів на розрахункових рахунках в банках наведенні в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Відображенняруху грошових коштів на рахунках в банках№з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит 1 2 30 4 1. Надійшли суми за висунуті претензії 31 374 2. Передано готівку з каси в банк 31 30 3. Одержано короткострокову позику банку на поточний рахунок 31 60 4. Одержано доходи майбутніх періодів 31 39 5. Зараховано на рахунок банку виручку від реалізації продукції 31 70 6. Передано готівку з банку в касу 30 31 7. Повернуто передоплату покупцям 36 31 8. Погашено заборгованість перед бюджетом 64 31 9. Зарахування доходів, що надійшли в рахунок майбутніх періодів 311 69 10. Оплачено витрати торгівельних та інших підприємств 92,92,94 311 11. Перераховано кошти різним кредиторам 68 311 12. Сплачено штрафи, пені, неустойки 948 311 13. Списані суми, використанні ні цільові заходи 48 311
Працівники, які одержали готівку в підзвіт,зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства звіт про використання грошовихкоштів, наданих у відрядження або під звіт, до якого повинні бути додані всівиправдовуючі документи. Цей документ типової форми, він подається підзвітнимиособами, в ньому зазначаються підзвітні суми, фактично здійснені витрати,залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання, розрахунок штрафу та сумаутриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження абозвіт.
2.2 Контроль наявності та рухугрошових коштів
Бухгалтерський контроль передбачаєвиконання дії та процедур, які призначені для збереження активів підприємства.Такий контроль наТзОВ “Гербор-холдінг»охоплює всі активи підприємства — грошові кошти, рахунки до отримання,операційні активи.
Найбільша увага на підприємствізосереджується саме на грошових коштах, тому що вони найбільш уразливі докрадіжок та шахрайства.
Надходження і видачу грошей з касипідприємства оформлюють прибутковими і видатковими касовими ордерами, яківиписує бухгалтерія.
Касир, що одержав з бухгалтерії касовіордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсністьпідписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає і видаєгроші. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошейза видатковим ордером окремій особі, касир вимагає пред'явлення документа, якийпосвідчує особу одержувача. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі вкасу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів, де їмнадаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі за прибутковими івидатковими касовими ордерами обліковує в Касовій книзі. Для одержання в банкучекової книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно заповнити відповідну заяву, вкотрій зазначається прізвище, ім'я, по-батькові касира і зразок його підпису.Заява підписується керівником і головним бухгалтером і засвідчується печаткоюпідприємства. Щоб зняти готівку зі свого рахунка в банку, а потім одержати їїза чеком, бухгалтер заповнює грошовий чек, підписує його разом з керівником іпередає касирові. Касир попередньо замовляє необхідну суму в банку, а потімодержує її за чеком. Корінець чека є виправдним документом для записів касовихоперацій в облікових регістрах.
Готівку, одержану в банку до Каси, витрачаютьсуворо за цільовим призначенням. Невикористаний залишок здається з Каси нарахунки в банках. Здача готівки на рахунки в банках оформлюється Видатковимкасовим ордером.
Касир, щоб здати готівку, повинензаповнити первинний документ «Об’ява на внесок готівкою», який може одержати воператора банку. Цей документ складається з трьох частин. Верхня частиназалишається в банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижнячастина Об'яви (ордер) також вертається касирові, але тільки після проведеннявідповідної операції й разом з банківською випискою. На кожній з трьох частинзазначається: дата, від кого прийнята готівка, банк одержувача і одержувач,призначення внеску. У правому верхньому кутку першої та другої частинзазначаються номер свого розрахункового рахунку та сума цифрами.
Основним завданнями перевірки щодо станута операцій з грошовими коштами є :
- встановлення правильностідокументального оформлення операцій з руху грошових коштів;
- визначення документальноїобґрунтованості нестачі (лишків) грошових коштів;
- встановлення відповідності відображенняв бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій з грошовими коштамичинним нормативним актам з бухгалтерського обліку;
- встановлення причин, що призвели донавмисних зловживань;
- встановлення правильності методикипроведення документальної ревізії грошових коштів.
Об'єктами перевірки грошових коштів вкасі та на рахунках у банку є:
- касові книги і звіти касира з доданимидо них прибутковими і видатковими касовими ордерами та іншими грошовимидокументами;
- книги обліку розрахункових операцій тарозрахункові книжки;
- платіжні доручення, вимоги-доручення,платіжні вимоги, розрахунки
- фактури та інші документи, що додаютьсядо виписок банків;
- чекові книжки та корінці використаних інульових чеків;
- платіжні відомості на виплату заробітноїплати;
- журнали — ордери і відомості до них.
Перевірка касових операцій здійснюєтьсяв такій послідовності: спочатку проводять раптову ревізію каси, потімперевіряють дотримання Порядку ведення касових операцій шляхом суцільноїдокументальної ревізії оприбуткування і видачі грошових коштів із каси.
Усі операції щодо приймання та видачігрошей з каси виконує матеріально відповідальна особа — касир підприємства.Оформляючись на роботу, касир дає зобов'язання, за яким бере на себе повнуматеріальну відповідальність за прийнятті грошові кошти та інші цінності, щознаходяться у касі.
Після інвентаризації каси ревізійнакомісія здійснює перевірку касових операцій за ревізований період суцільнимметодом. Основні напрямки ревізії:
- дотримання касової дисципліни:дотримання встановленого ліміту каси, своєчасність і повнота здачі виручки чиневикористаної за цільовим призначенням готівки до банку на поточний рахунок,дотримання правил розрахунків готівкою;
- правильність оформлення касовихдокументів і ведення обліку касових операцій;
- перевірка достовірності і правомірностіздійснення касових операцій.
Усі записи про встановлені порушенняревізійна комісія відображає у хронологічній послідовності у своєму робочомужурналі, а далі узагальнюючи матеріали контролю за ревізований період, складаєспеціальні групувальні відомості і розрахунки у формі таблиць як додатки доакта ревізії, де систематизує та узагальнює інформацію з однорідних порушень,якщо їх понад три. При проведені контролю за ревізійною програмоюгрошовихкоштів підприємства на поточних рахунках комісія керується нормативними актамиНаціонального банку України про порядок відкриття суб'єктами підприємницькоїдіяльності поточних і валютних рахунків.
Починаючи ревізію комісія повиннаознайомитися з особливостями організації безготівкових розрахунків ревізованогопідприємства, облікового процесу.
На досліджуваному підприємстві Головнийбухгалтер, з метою контролю, не менше одного разу на місяць перевіряє готівку вкасі, планові ревізія грошових коштів проводиться в кінці кожного року, а такождо та після відпустки касира.
Акт підписує голова комісії та усі членикомісії в складі якої є головний бухгалтер, бухгалтер, заступник начальника виробництва,начальник ремонтної служби, майстер електротехнічної дільниці.
 
2.3 Облік розрахунків
Безготівкові розрахунки можутьздійснюватися за такими формами;
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами — дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- пластиковими картками та ін.
Документи, надані банкові, повиннімістити такі реквізити: назву, номер рахунка в банку, число, місяць, ріквиписки. Число вказується цифрами, місяць — словами, рік цифрами.
Платіжні документи виписуються якправило під копіювальний папір у кількості примірників, необхідній банку тавсім сторонам, що беруть участь у розрахунках.
Механізм безготівкових розрахунків, їхформи, стандарти документів і документообіг визначаються Положенням НБУ «Пробезготівкові розрахунки у господарському обігу України» №22001/116 від 1 червня1993р.
На ТзОВ “Гербор-холдінг»розрахунки здійснюються за допомогою платіжних доручень. Платіжне дорученняявляє собою бланк встановленої форми, який підприємство подає до обслуговуючогобанку для перерахування визначеної суми зі свого рахунка. Банки приймають довиконання доручення протягом 10 календарних днів з дати його заповнення.Доручення приймаються до виконання тільки на суму, яка може бути сплаченаготівкою з рахунка підприємства або з рахунка кредиту. Доручення наперерахування грошових коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондівприймаються банками незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта.У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.
З використанням платіжних дорученьздійснюються також «розрахунки за плановими платежами», які провадяться у разі,якщо між підприємствами здійснюються постійні й рівномірні поставки продукції(робіт, послуг).
Платіжні доручення приймаються для здійсненняпопередньої оплати за товари (роботи, послуги), а також для завершеннярозрахунків на підставі актів звірення взаємної заборгованості суб'єктівгосподарювання.
Перерахування сум за допомогою платіжнихдоручень супроводжується оформленням банком кредитного авізо (письмовеповідомлення, яке надсилає банк своєму клієнтові про виконання операції), прицьому здійснюються необхідні проводки у документах аналітичного і синтетичногообліків.
 
2.4 Облік фінансових інвестицій
Інвестиції — це вкладення у підприємницькута інші види діяльності грошових, майнових та інтелектуальних цінностей з метоюотримання прибутку, а також капітальні вкладення в розвиток виробництва. Інвестиціїподіляються на капітальні та фінансові.
Фінансові інвестиції пов'язанні звкладенням коштів та інших активів у цінні папери суб'єктів господарськоїдіяльності з метою отримання в майбутньому прибутку, обміну вільних грошовихкоштів на високоліквідні цінні папери, які приносять дивіденди, встановленняконтролю над підприємством — емітентом у випадку придбання контрольного пакета.Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові (на період більше одногороку) і поточні (до одного року).
Поточні інвестиції також поділяються нагрупи:
1.  Еквівалентигрошових коштів (вільно конвертуються у гроші, мають короткий термін погашення- до 3-х місяців);
2.  Іншіпоточні фінансові інвестиції (інвестиції у дочірні, асоційовані та спільніпідприємства з метою їх продажу протягом 12-ти місяців).
Для обліку довгострокових інвестиційпризначений рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», а длякороткотермінових — рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції». На рахунку 14 «Довгостроковіфінансові інвестиції» узагальнюється інформація про наявність та рух інвестиційу цінні папери інших підприємств, облігації державних і місцевих органів,вкладення у статутний капітал інших підприємств як на території України, так іза її межами. Рахунок 14 має три субрахунки:
-  141«Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі»;
-  142«Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;
-  143«Інвестиції непов’язаним сторонам».
На дебеті активного рахунку 14 «Довгостроковіфінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, накредиті — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержаннядивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методомучасті в капіталі.
Аналітичний облік довгостроковихфінансових інвестицій (рах. 14) ведеться за видами довгострокових фінансовихвкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного облікуповинна забезпечити можливість отримання інформації по довгострокові фінансовівкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.
Фінансовий облік поточних інвестиційведеться на балансовому рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має двасубрахунки:
- 351 «Еквіваленти грошових коштів»;
- 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».
У дебет рахунка 35 «Поточні фінансовіінвестиції» відносяться суми придбаних еквівалентів грошових коштів(високоліквідні цінні папери зі строком реалізації до 12-ти місяців), а такожінших поточних фінансових інвестицій (ринкові цінні папери, придбані з метоюперепродажу протягом найближчих 12-ти місяців, короткострокові боргові папери,депозитні сертифікати) та суми дооцінки при збільшенні справедливої (ринкової)вартості.
У кредит рахунка 35 «Поточні фінансовіінвестиції» записується балансова вартість реалізованих інвестицій та суми їхуцінки. У випадку, якщо доход від реалізації інвестицій менший від витрат на їхпридбання, то збитки від таких операцій переносяться на майбутній період, тобтоприбуток до оподаткування в період отримання збитків від реалізації інвестиційне зменшується. Збільшення поточних інвестицій може відбутися в результаті:
1) придбанняза грошові кошти;
2) обмінуна цінні папери власної емісії;
3) обмінуна інші активи;
4) дооцінкипервинної вартості до справедливої.
У дебет рахунка 35 «Поточні фінансовіінвестиції» можуть бути віднесені суми з кредиту таких рахунків (табл.2.2.):
Таблиця 2.2 Відображення в облікузбільшення поточних фінансових інвестиційКредит рахунків Зміст господарських операцій 1 2 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» Переведення довгострокових інвестицій в поточні 16 «Довгострокові дебіторська заборгованість» За погодженням з дебітором суми заборгованостей вносяться як інвестиції 18 "Інші необоротні активи" Зарахування в інвестиції активів, які не можуть бути використані в найближчі 12 місяців за своїм прямим призначенням 30 «Каса» Використання готівки для придбання інвестицій 31 «Рахунки в банках» Використання оборотних коштів для придбання інвестицій 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» При обміні товарів на акції, облігації 37 «Розрахунки з різними дебіторами» Обмін робіт та послуг, пов'язаних з придбанням цінних паперів 41 «Пайовий капітал» Внесення паїв в інвестиції 42 «Додатковий капітал» Відображення доходу від зростання номінальної вартості інвестицій 46 «Неоплачений капітал» Продаж акцій власної емісії за номіналом 50 «Довгострокові позики» Придбання інвестицій за рахунок кредитів банку
З кредиту рахунка 35 «Поточніфінансові інвестиції» списуються інвестиції в дебет рахунків (табл. 2.3):
Таблиця 2.3 Відображення в облікузменшення поточних фінансових інвестиційДебет рахунків Зміст господарських операцій 1 2 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» Переведення інвестицій з короткострокових в довгострокові 18 "Інші необоротні активи" Переведення поточних інвестицій в інші необоротні активи, якщо немає можливості їх використання в найближчі 12 місяців 31 «Рахунки в банках» Надходження коштів від продажу інвестицій 42 «Додатковий капітал» При продажу акцій нижче номіналу 85 "Інші затрати" Витрати пов'язані зі списанням інвестицій 97 "Інші витрати" Списання інвестицій за собівартістю при їх реалізації на сторону 99 «Надзвичайні витрати» Втрата інвестицій внаслідок стихійних лих, техногенних катастроф і аварій

2.5 Облік розрахунків з оплатипраці та розрахунків з працівниками
Заробітнаплата – це винагорода, обчислена як правило в грошовому виразі, яку власник абоуповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповіднодо трудового договору.
Обліквикористання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни напідприємстві здійснюється шляхом табельного обліку.
Приприйомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжціробиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівникапідприємства.
На виконання заходів по реалізаціїДержавної програми України на міжнародну систему обліку і статистикиМіністерства статистики України № 253 від 09.10.1 №95 р. затверджено і введенов дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми обліку особового складу:
П-1 «Наказ (розпорядження) проприйняття на роботу»;
П-2 «Особова картка»;
П-3 «Алфавітна картка»;
П-4 «Особова картка спеціаліста звищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські ітехнологічні роботи»;
П-5 «Наказ (розпорядження) пропереведення на іншу роботу»;
П-6 «Наказ (розпорядження) пронадання відпустки»;
П-7 «Список про наданнявідпустки»;
П-8 «Наказ (розпорядження) проприпинення дії трудового контракту»
П-12 «Табель обліку використанняробочого часу та розрахунку заробітної плати»;
П-13 «Табель обліку використанняробочого часу»;
П-14 «Табель обліку використанняробочого часу»;
П-15 «Список осіб, які працювали внадурочний час»;
П-16 «Листок обліку простоїв».
Оформлення працівника здійснюється напідставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (П-1). На нього увідділі кадрів відкривають особову картку (П-2), до якої заносять відомості пропрацівника (і наступні зміни у службовому стані), водночас роблять позначку проприйняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер. Напрацівників, прийнятих вперше, заповнюють нову трудову книжку. Записи в особовійкартці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.
Картки комплектуються за структурнимипідрозділами підприємства в алфавітному порядку, створюючи картотекупрацівників. Особові картки на працівників, що вибули, підшиваються у спеціальнійсправі для кожного працівника.
При оформленні переведення працівника зодного цеху до іншого застосовується «Наказ (розпорядження) пропереведення на іншу роботу» форми П-5. Заповнюється працівником відділукадрів у двох примірниках. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другийпередається до бухгалтерії.
Наказ візує начальник цеху попередньогоі наступного місця роботи та підписує керівник підприємства. На підставі даногонаказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці форми П-2, трудовійкнижці та інших документах.
Для оформлення щорічної та інших видіввідпустки, що надається працівникам у відповідності з чинним законодавчимиактами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графікамивідпусток застосовується «Наказ (розпорядження) про наданнявідпустки» (форма П-6), який заповнюється у двох примірниках. Одинзалишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Підписуєтьсяначальником цеху та керівником підприємства. Водночас заповнюється«Записка про надання відпустки», в якій зазначається термін, на якийнадається відпустка, здійснений розрахунок суми, що повинна бути оплачена завідпустку тощо.
При звільнення працівників, за виняткомтих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадріву двох примірниках на всіх працівників «Наказ (розпорядження) проприпинення трудового договору (контракту)» (форма П-8). Один екземплярзалишається у відділі кадрів, а другий передається у бухгалтерію. Підписуєтьсяначальником цеху та керівником підприємства.
Для обліку використання робочого часувсіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленогорежиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахункузаробітної плати, а також для складання статистичної звітності з працівикористовують «Табель обліку використання робочого часу та розрахункузаробітної плати» (форма П-12), який складається в одному примірникууповноваженою на те особою та після відповідного оформлення передається вбухгалтерію.
Відмітки у табелі про причини неявок нароботу, чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи іншівідхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставідокументів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
Табель ведеться на протязі місяцякерівником або обліковцем конкретного підрозділу, а в кінці місяця із підписамивказаних осіб передається до бухгалтерії.
Для працівників з погодинною оплатоюпраці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим,для працівників як із погодинною, так і відрядною оплатою праці дані табеля єосновою для здійснення аналізу використання робочого часу працівниківпідприємства.
Водночас застосовуються і іншідокументи, спрямовані на одержання детальної інформації про працівника тавикористання ним робочого часу.
Це можуть бути, наприклад, «Списокосіб, які працювали в надурочний час» (форма П-15), «Листка облікупростоїв»(форма П-16).
Склад витрат на оплату праці встановленоІнструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом МінстатуУкраїни від 11.12.1995року №323. Загалом виплати на оплату праці складаються з:
1.  Фондуосновної заробітної плати.
2.  Фондудодаткової заробітної плати.
3.  Іншихзаохочувальних та компенсаційних виплат.
Після розрахункової обробки первиннихдокументів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідноїінформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості,які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.
Облік заробітної плати в системірахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати,визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої заробітної оплатипраці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.
Рахунок 66«Розрахунки завиплатами працівникам» — пасивний, балансовий, розрахунковий. Рахунок 66«Розрахунки за виплатами працівникам» має такі субрахунки:
-  661«Розрахунки за заробітною платою»;
-  662«Розрахунки з депонентами»;
-  663«Розрахунки за іншими виплатами».
За кредитом рахунку 66 «Розрахункиза виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникампідприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога потимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати,за дебетом — виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомогипо тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукціїта товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості передпрацівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, зборуна обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язковедержавне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та іншіутримання з виплат працівникам.
Заборгованість підприємства з виплатпрацівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касупідприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображаєтьсяза дебетом субрахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 663«Розрахунки за іншими виплатами» та кредитом субрахунку 662«Розрахунки з депонентами».
На субрахунку 663 «Розрахунки заіншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належатьдо фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога потимчасовій непрацездатності.
При нарахуванні заробітної платикредитується рахунок «Розрахунки за виплатами працівникам» й дебетуютьсярахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), девиконувались роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від видузаробітної плати (основна, додаткова).
Розрахунки з працюючими при ручномуспособі обробки документів вносять у розрахункові відомості аборозрахунково-платіжні відомості.
Розрахункові відомості по заробітнійплаті працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати»,«Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума довиплати».
Розрахунково-платіжні відомостівиконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки зпрацюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.
Аналітичний облік розрахунків ізпрацівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях.Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленоїформи. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципине змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затвердженонаказами Мінстату України.
Якщо підприємство використовує рахунки лишекласу 9, то нарахування витрат на оплату праці та обов'язкових зборів, будевідноситися в дебет відповідних рахунків:
Таблиця 2.4. Рахунки бухгалтерськогообліку, на дебет яких відносяться витрати на оплату праціОплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві товарів (робіт, послуг) і відрахування на неї. 23 «Виробництво» Оплата праці ІТП виробничих цехів і дільниць і відрахування на неї. 91 «Загально виробничі витрати „ Оплата праці апарату управління і відрахування на неї
92 “Адміністративні
витрати» Оплата праці продавців, персоналу відділу збуту, торгових агентів і відрахування на неї 93«Витрати на збут» Оплата праці працівників об'єктів соціально-культурного призначення і відрахування на неї.
949 "Інші витрати
операційної діяльності"
Нормативними документами, які визначаютьпорядок та розмір здійснення зборів до фондів соціального спрямування, а такожприбуткового податку із доходів працівників є:
- ЗУ «Про збір на обов'язковепенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.97р.
- ЗУ «Про збір на обов'язковесоціальне страхування» №403/97-ВР від 26.06.97р.
- Декрет Кабінету міністрів України«Про прибутковий податок з громадян».
- Постанова Кабінету міністрів України«Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей» №116 від 22.01.96р.
- Закон України «Про відпустки „встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість іпорядок надання їх працівникам для відновлення працездатності.
Аналітичний облік по заробітний платімає стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом,тобто це облік розрахунків по заробітний платі по кожному працюючому окремо.Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку дорівнюватимекредитовому обороту синтетичного рахунка №66 за звітний місяць, тобто сумінарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіхвідрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому оборотусинтетичного рахунка 66.
На підприємстві згідно чинногозаконодавства кожен працівник має право на оплачувану відпустку. Відпусткиподіляються на:
- щорічні — основна, додаткова відпустказа шкідливі та важкі умовипраці;
- додаткова відпустка у зв'язку знавчанням;
- соціальна відпустка — у зв'язку звагітністю, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Щорічна основна і додаткова відпустканадається працівникам з таким розрахунком, щоб вони були використанні, якправило до закінчення робочого року. За загальним правилом у перший рік роботищорічна відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної роботи.
Сума відпускних визначається згідно ззаконодавством і розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днівроку (за винятком святкових і неробочих) і множення отриманого результату(середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваноївідпустки.
Допомога по тимчасовій непрацездатностінадається застрахованій особі формі матеріального забезпечення, що повністю абочастково компенсує втрату заробітної плати у разі надання страхового випадку.Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втратипрацездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.
Допомога у зв'язку з тимчасовоюнепрацездатністю виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведені наіншу роботу у зв'язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім'ї,карантині, протезуванні.
Підставою для нарахування допомоги уразі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, який видаєтьсялікувальним закладом.
Розмір допомоги залежить від трудовогостажу працівника і надається у таких розмірах:
100% — середньої з/п :
- працівникам, які мають загальнийтрудовий стаж 8 і більше років;
- працівникам, у яких тимчасованепрацездатність настала внаслідоктрудового каліцтва або професійногозахворювання;
- працівникам, які мають на утриманнітрьох і більше дітей віком до 16 років;
80% — середньої з/п, працівникам, якімають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
60% — середньої з/п, працівникам, якімають загальний трудовий стаж до 5 років.
Допомога по соціальному страхуванню, щовиплачується працівникам, не входить до фонду оплати праці і не включається довитрат діяльності підприємства, які пов'язанні із зарплатою.
В бухгалтерії операції з оплати працівідображаються такими кореспонденціями:
Д-т 23 — К-т 661 Нарахована заробітнаплата робітникам основного виробництва;
Д-т 91, 92, 93 — К-т 661 Нарахованазаробітна плата інженерно-технічним працівникам, адміністративному персоналу,персоналу по збуту продукції.
Д-т 65 — К-т 661 Нараховані суми зарахунок відрахувань на соціальне страхування;
Д-т 661- К-т 662 Депоновано заробітнуплату;
Д-т 661- К-т 30 Виплата з касипідприємства депонованої заробітної плати;
Д-т 661 — К-т 372 Вирахуванні іззаробітної плати перевитрачені підзвітні суми;
Д-т 661- К-т 641 Відраховані іззаробітної плати суми прибуткового податку. При нарахуванні допомоги потимчасовій непрацездатності мають місце такі бухгалтерські проведення:
Д-т 23, 92, 93 — К-т 661 за перші 5днів;
Д-т 652 — К-т 661 за наступні дні.
2.6Облік розрахунків зістрахування
Оплата праці робітниками тягне за собоюдодаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов'язковогострахування. Підприємство повинне здійснювати відрахування до фондів:
—  пенсійногострахування;
—  соціальногострахування на випадок безробіття;
—  соціальногострахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами,зумовленими народженням і похованням;
—  соціальногострахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності.
На субрахунку 651 “За пенсійнимзабезпеченням» здійснюється облік розрахунків за збором на обов'язковедержавне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України.
По кредиту субрахунку 651 відображаютьнарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а по дебету —перерахування та витрачання цього збору.
Як зазначалося вище, ставка збору доПенсійного фонду для підприємств і організацій усіх форм власності, а такожфізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності становить 33,2 % об'єктаобкладання збором.
При нарахуванні сум до Пенсійного фондуу бухгалтерському обліку робляться такі записи:
Д-т 23,91,92,93,94           К-т 651
Субрахунок 652 «За соціальнимстрахуванням» призначений для обліку розрахунків за збором на обов'язковесоціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
По кредиту субрахунку 652 відображаютьнарахування збору на обов'язкове соціальне страхування, а по дебету —перерахування на витрачання цього збору.
При нарахуванні збору по соціальномустрахуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами,зумовленими народженням і похованням, здійснюється запис:
Д-т 23,91,92,93,94                           К-т652
Субрахунок 653 «За страхуванням навипадок безробіття» призначений для обліку розрахунків за збором наобов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
По кредиту субрахунку 653 відображаютьнарахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, апо дебету — перерахування цього збору.
Ставка внесків на обов'язкове соціальнестрахування на випадок безробіття становить 1,3% фактичних витрат на оплатупраці працівників, що включають витрати на виплату основної чи додатковоїзаробітної плати й інших видів заохочень і виплат, у тому числі в натуральнійформі, що підлягають обкладанню прибутковим податком.
Нарахування та сплата внесків насоціальне страхування на випадок безробіття відображається наступнимипроведеннями:
Д-т 23,91,92,93,94       К-т 653
Перерахування збору на обов'язковесоціальне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування на випадокбезробіття здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці вустановах банків. У випадку недостатності коштів на оплату праці та сплату цихзборів у повному обсязі видача грошей на оплату праці та сплата зборівздійснюється в пропорційних розмірах.
Платниками страхових внесків є тількироботодавці, до яких належать:
- власник підприємства або уповноваженаним особа;
- фізична особа, яка використовує найманупрацю;
- власник розташованого в Українііноземного підприємства, установи, організації, якщо інше не передбаченоміжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ.
Об'єктом для розрахунку страховихвнесків роботодавців є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників,що включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати, на іншізаохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, щовизначено відповідно до Закону України «Про оплату праці», якіпідлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Розміри страхових внесок залежать відкласу професійного ризику виробництва. Чим вищий цей ризик, тим більший розмірстрахового внеску. Усі галузі економіки (види робіт) розділено на 20 класів.Для кожного з них передбачено відповідний страховий тариф (від 0,84 до 13,8%).Добровільно застраховані особи мають сплачувати внесок до Фонду в розмірі однієїмінімальної заробітної плати.
Ставка може бути відкоригована в бік абозбільшення, або в бік зменшення (залежно від рівня травматизму, професійноїзахворюваності та стану охорони праці). Розмір надбавок чи знижок не можеперевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузіекономіки (виду робіт).
Відсоток нарахувань визначаєтьсяпрацівниками фонду. При встановленні відсотка представниками підприємствапотрібно надати повну інформацію, щоб працівникам Фонду були врахованіособливості підприємства.
Для бюджетних установ страхові тарифивстановлено у розмірі 0,2% від сум фактичних витрат на оплату праці найманихпрацівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Для підприємств і організацій, створенихгромадськими організаціями інвалідів (до таких підприємств і організаційналежать підприємства і організації, майно яких є власністю громадськихорганізацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить неменше як 50%, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25%)страхові тарифи встановлено у розмірі 50% страхових тарифів, установлених длязвичайних роботодавців.
Якщо на страхувальника протягомкалендарного року накладався штраф за порушення законодавства про охоронупраці, він втрачає право на знижку страхового тарифу. Коли порушенняздійснюються систематично і внаслідок того зростає ризик настання нещаснихвипадків і професійних захворювань, його може бути віднесено до іншого, вищогопрофесійного виробництва.
Роботодавець зобов'язаний за рахуноксвоїх коштів оплачувати перші 5 днів непрацездатності, що виникла внаслідокнещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинилизастрахованому професійно зумовлену або психічну травму.
При нарахуванні внесків до цього фондуздійснюється запис:
Д-т 23,91,92,93,94     К-т 656
Однією з головних проблем, які виникаютьпри розрахунку сум внесків до фондів соціального страхування, є визначенняфонду оплати праці, з якого здійснюють нарахування. Для кожного працівникапотрібно розраховувати величину фонду оплати праці. При цьому потрібновраховувати ліміт, що його обмежує.
При великій чисельності працівників напідприємстві та великому діапазоні заробітних плат це дуже складний процес,адже потрібно враховувати фонд оплати праці кожного працівника. Крім того,потрібно брати до уваги, що не із усіх видів розрахунків, які нараховуютьсяпрацівнику і становлять фонд його оплати праці. Наприклад, з лікарнянихберуться внески до Пенсійного фонду, а до інших фондів — ні.
Другою проблемою при розрахункунарахувань до фондів соціального страхування є зміна процентних ставок, якимиобкладається фонд оплати праці. Особливо ускладнюється розрахунок у томувипадку, якщо така зміна відбулася не з початку місяця. В цьому разі бухгалтерповинен наодну частину фонду заробітної плати працівника зробити заоднією ставкою, на другу — за іншою.
Відповідно до Закону України «Прозбір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р.№400/97-ВР (із змінами і доповненнями ) збір на державне пенсійне страхуваннясплачується всіма категоріями осіб (фізичними особами), які працюють на умовахнайму ( у тому числі особами, які працюють за договорами цивільно-правовогохарактеру, зокрема членами творчих спілок, творчими працівниками, які не є членамитворчих спілок, а також працюючими пенсіонерами).
Збір нараховується та утримується з усіхвидів виплат, що відповідно до законодавства належать до сукупногооподатковуваного доходу.
У разі одержання від підприємств доходіву натуральній формі, тобто продукції їх власного виробництва, розмір доходупрацівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннімспоживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо впоточному місяці така продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюєтьсяза середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою відсобівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначеннідоходу для нарахування збору обчислюється за ціною її придбання.
Утримання до Пенсійного фондуздійснюються в розмірі 2% від загальної нарахованої суми заробітної плати.
Збір на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності івитратами, зумовленими народженням і похованням, згідно із Законом України№2240 від 18.01.2001 р., обчислюється від суми оплати праці, що включає основнута додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційнівиплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Законпоширюється також на нерезидентів, які працюють на території України.Сплачується збір при отриманні грошей на виплату заробітної плати.
Згідно із Законом України №2213«Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державногосоціального страхування» від 11.01.2001 року збір сплачується у розмірі0,5% від нарахованої заробітної плати. Відповідно до цього закону не єплатниками цього збору:
—  працюючіпенсіонери;
—  іноземніособи та особи без громадянства.
Окрім того, на добровільних засадах збірможе сплачуватися:
—  приватнимипідприємцями, які не використовують найманої робочої сили;
—  фізичнимиособами, які виконують роботи за цивільно-правовим договором;
—  особами,які самостійно забезпечують себе роботою (нотаріуси, адвокати);
—  громадянамиУкраїни, які працюють за межами України.
На рахунках бухгалтерського обліку сумиутримань із заробітної плати прибуткового податку і відрахувань у фондивідображаються так:
Таблиця 2.5 Кореспонденції облікуутримань із заробітної плати№ з/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1. Утримано прибутковий податок 661 641 2. Утримано відрахування до Пенсійного фонду 661 651 3. Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності 661 652 4. Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 661 653
Можливі також утримання із заробітноїплати за виконавчими листами.
Виконавчий лист — документ, спрямованийна примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.
Із заробітної плати, пенсії, стипендійта інших доходів бухгалтерією підприємства на підставі рішень суду здійснюєтьсястягнення таких платежів: аліментів, сплата компенсацій каліцтва чи іншихушкоджень здоров'ю тощо.
Утримання аліментів здійснюється із сумзаробітку за мінусом податків і зборів (прибутковий податок, збори наобов'язкове пенсійне та соціальне страхування), що утримуються з нього.Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунокплатника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника). Наказом Держкомзв'язкута інформатизації України від 07.02.2000 року №23 «Про затвердженняГраничних тарифів на основні послуги зв'язку», зареєстрованим уМіністерстві юстиції України 29.05.2000 року за №308/4529, встановлено розміриплати за переказ аліментів у відсотках до суми переказу.
Облік утримань із заробітної платипрацівників займає важливу роль в загальному обліковому процесі підприємства ідосить складною процедурою. Це пов'язано передусім із великою тим, що, залежновід величини підприємства, чисельність його робітників може бути великою, крімтого, для кожного з них будуть застосовуватись різні умови відрахувань.
2.7 Облік розрахунків зпостачальниками
Методологічні засади формування убухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та їїрозкриття у фінансовій звітності на підприємствіТзОВ “Гербор-холдінг»регламентується П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Дебіторською вважається заборгованістьпідприємству різних інших підприємств та осіб, що виникла на певну дату, адебітори — це юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подійзаборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів абоінших активів.
За строками погашення дебіторськазаборгованість може бути короткострокова і довгострокова.
Короткострокова заборгованістьпогашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників завідвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб.Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормальногоопераційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.Дебіторська заборгованість вважається активом, якщо існує ймовірність отриманняпідприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може дути достовірновизначена.
Поточна дебіторська заборгованість заодержанні виробничі запаси, виконанні роботи та послуги визнається активомодночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг. Вбухгалтерському обліку на підприємствіТзОВ“Гербор-холдінг» для групування інформації продебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений рахунок 36«Розрахунки з покупцями та замовниками». На цьому рахунку відображаютьрозрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тихпідприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження,здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також ізаборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, щознаходиться у відвантажених товарах або з платежах, що надійшли в оплатуще не відвантаженої продукції. Рахунок 36 має такі субрахунки:
- 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»- знаходить своє відображення в Ж-0 І відомості № 36.1
- 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» — знаходить своє відображення в Ж-0 і відомості № 36.3.
На дебеті рахунка 36 «Розрахунки зпокупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованоїпродукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у т.ч. на виконаннябартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та іншіподатки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетнихта позабюджетних зондів та включені у вартість реалізації; на кредиті — сумаплатежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, та іншівиди розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців тазамовників за одержану продукцію, роботи, послуги.
На субрахунку 362 «Розрахунки зіноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, зумовленідоговором.
Аналітичний облік розрахунків зпокупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожнимпред'явленим до сплати рахунком.
Облік розрахунків з постачальникамиведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На рахунку63 відображаються розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію,товарно-матеріальні цінності, роботи й послуги.
На дебеті цього рахунку відображаютьсясуми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків наматеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи і послуги.
Готова продукція, товари й матеріали,роботи послуги, відвантажені суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в порядкубартерного контракту на суму, розрахованого шляхом перерахунку вартостібартерного контракту в іноземній валюті в грошову одиницю України за курсомНаціонального банку Україна на дату виписки супроводжуючих документів,відображається записом:
Д — т 36 «Розрахунки з покупцями тазамовниками»;
К — т 70 «Доходи від реалізації».
При находженні матеріальних цінностей наТзОВ“Гербор-холдінг» за бартерним контрактом запис убухгалтерському обліку такий:
Д — т 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо»,207 «Запасні частини», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (терміномслужби до одного року)
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками» — на суму, що дорівнює вартості відвантаженої продукції, товарів,матеріалів, відображену у складі виручки від реалізації експорту та за бартерома також суму ТЗВ.
Водночас сума заборгованості в експортнійчастині бартерного контракту відображається записом:
Д — т 63 «Розрахунки з постачальникамита підрядниками»
К — т 36 «Розрахунки з покупцями тазамовниками». Різницю між вартістю відвантаженої продукції і вартістю одержанихтоварів та інших матеріальних цінностей при перерахунку у гривню відносять нарахунок 71 «Інший операційний дохід».
Синтетичний облік рахунку 63 ведеться уЖурналі-ордері №6; рахунків 36 і 37 — у Журналі-ордері №8; при скороченій формівсі три рахунки ведуться у Журналі-ордері №3.
2.8 Облік розрахунків з бюджетом
Організація обліку розрахунківпідприємства з бюджетом та позабюджетними фондами повинна забезпечити контрольза правильним нарахуванням та своєчасною сплатою податків і зборів з метоюуникнення сплати штрафів за несвоєчасне та неповне здійснення належнихплатежів.
Для узагальнення інформації пророзрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податкиз працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються вдохід бюджету, призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками іплатежами».
Порядок справляння таких платежіврегулюється чинним законодавством.
На кредиті рахунку 64 «Розрахункиза податками і платежами» нараховують суми платежів до бюджету (податковізобов'язання), а на дебеті — належні до відшкодування бюджету податки, їхсплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємстваперед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перераховувати до бюджету.Дебетове сальдо за рах.64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобтонадлишково-перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунокчергових платежів або повернути підприємству.
Рахунок 64 «Розрахунки за податкамиі платежами» має чотири субрахунки:
-  641«Розрахункиза податками»
-  642«Розрахункиза обов'язковими платежами»
-  643«Податковізобов'язання»
-  644«Податковийкредит»
На субрахунку 641 «Розрахунки заподатками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуютьсявідповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на доданувартість та інші податки).
На субрахунку 642 «Розрахунки заобов'язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами якісправляються відповідно до чинногозаконодавства та облік яких неведеться на рахунку 65 «Розрахунки з страхування».
На субрахунку 643 «Податковізобов'язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначенувиходячи із суми одержаних авансів за готову продукцію та ін. матеріальніцінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню.
На субрахунку 644 «Податковийкредит» ведеться облік суми податку на додану вартість на яку підприємствонабуло право зменшити податкове зобов'язання.
Аналітичний облік на рах. 64 здійснюютьза видами платежів для бюджету. Це має можливість перевірити правильністьрозрахунків за кожним видом платежу.
Облік розрахунків за податками іплатежами оформляється такими бухгалтерськими проводками.
1. Нараховано податок на прибуток відоподатковуваного прибутку:
Д-т: 79 «Фінансові результати»
К-т:98 «Податок на прибуток»
Д-т: 98 " Податок на прибуток"
К-т: 64 " Розрахунки за податками іплатежами"
2. Нараховано акцизний збір: Д-т: 70«Доходи від реалізації „
К-т: 64 “Розрахунки за податками іплатежами»
3. Нараховано податок на додану вартістьвід вартості реалізованихтоварів:
Д-т: 70 «Доходи від реалізації»
К-т: 64" Розрахунки за податками іплатежами "
4. Відображено утриманий прибутковийподаток із заробітної плати працівника:
Д-т: 66" Розрахунки зоплати праці "
К-т: 64" Розрахунки за податками іплатежами "
5. Нараховано комунальний податок: Д-т:92 " Адміністративні витрати"
К-т: 64" Розрахунки за податками іплатежами "
6. Відображено належні до сплати убюджет штрафні санкції, нараховані податковими органами:
Д-т: 948 " Визнані штрафи пенінеустойки "
К-т: 64" Розрахунки за податками іплатежами "
7. Нараховано податок на додану вартістьвід вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей:
Д-т: 64 " Розрахунки за податками іплатежами "
К-т: 63 «Розрахунки зпостачальниками та підрядниками „
8. Перераховано із розрахунковогоналежні до сплати податки до бюджету:
Д-т: 64 “ Розрахунки за податками іплатежами »
К-т: 31" Рахунки в банках "
Бухгалтерськими документами, на підставіяких проводиться нарахування податків до бюджету виступають:
- з податку на додану вартість — Податкованакладна
- з прибуткового податку — Розрахунково-платіжнавідомість
- штрафні санкції податкових органівоформляються за допомогою протоколів.
Сплата належних податків і платежів добюджету із розрахункового рахунку здійснюється за допомогою документа — платіжне доручення.
Синтетичний і аналітичний облікрозрахунків за податками і платежами здійснюють в журналі-ордері №3 .
Облік розрахунків за зборами наобов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхуванняна випадок безробіття ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».
Контроль за правильністю нарахування ісплатою до бюджету податків, відрахувань і зборів здійснюють органи ДПА.

2.9 Облік виробничих запасів
Для здійснення виробничо-господарськоїдіяльності підприємствами всіх форм власності і галузей економікивикористовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою та значноючастиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна тадомінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних видів діяльності.
Запаси відносяться до складу оборотнихактивів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом одного рокуабо протягом одного операційного циклу. Запаси споживаються у процесівиробництва та включаються у собівартість продукції повністю за мінусомвідходів та невикористаних матеріалів, що вимагає документування операцій знадходження, споживання у виробництві, оприбуткування відходів та проведенняінвентаризації залишків невикористаних матеріалів на робочих місцях структурнихвиробничих підрозділів підприємства.
Документальне оформлення надходженняматеріальних цінностей, сировини та паливно-мастильних матеріалів, їх наявністьта використання є досить складним процесом, адже структура документообігуповинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації якдля обліку, так і для оперативного управління рухом виробничих запасів.
Матеріали надходять від постачальниківразом із супровідними документами, з яких видно коли, в якому обсязі, якоїякості, за якою ціною вони відправлені. Працівники відділу постачанняперевіряють цю інформацію та порівнюють її з умовами договору. Матеріальніцінності приймаються завідувачем складу, який кожний номенклатурний номерзаписує у прибутковому ордері.
Якщо матеріали поставляють за допомогоютранспортних засобів, то їх приймають на підставі товарно-транспортноїнакладної, в якій завскладом ставить штамп і зазначає, що всі матеріалиприйняті ним на склад.
Надходження запасів від власнихвиробничих підрозділів оприбутковується на основі накладних. Так самооформлюється продукціядопоміжна та обслуговуючих виробництв, відходивід браку, невикористані у виробництві матеріали, металобрухт.
Крім того, до первинних документів, задопомогою яких оформляють операції з руху виробничих запасів,є:
Журнал обліку вантажів, що надійшли(М-1), Довіреність (М-2) Акт про приймання матеріалів (М-7), який укладається,якщо виявлено відхилення між фактичною наявністю даного матеріалу та данимипостачальника, або коли прийшли не фактурні матеріали.
Щодо відпуску матеріалів, то зазвичайвикористовують Лімітно-забірну картку (М-8), в якій передбачено відпуск 1 видуматеріалу, або Лімітно-забірну картку (М-9), за якою передбачено відпускдекількох видів матеріалів. Ці документи виписуються на основі даних профактичні норми витрачання того чи іншого матеріалу на даний вид продукції ізастосовуються при серійному відпуску матеріалів. Лімітно-забірні карткивідпускаються у двох примірниках, один до початку місяця передається цеху-споживачу,інший — складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткішевідрізняти примірник цеху від примірника складу.
Акт-вимога на заміну (М-10) оформляєтьсяу випадку, коли необхідно додатково відпустити матеріали на виробництво. Одноразовупотребу в певному матеріалі задовольняють, заповнивши Накладну-вимогу навідпуск (М-11).
При передачі матеріальних цінностей зодного структурного підрозділу в інший виписується накладна, яка одночаснослужить документом для списання в одному підрозділі та оприбуткування в іншому.
При виробництві, крім матеріалів,використовуються ще й малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), яківизначаються за єдиним критерієм — строком служби, який для них вважається небільше одного року. Сюдивідносяться: господарський інвентар, спеціальнеоснащення, спеціальний одяг, взуття тощо. У процесі документування обліку МШП,як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського іоперативного обліку.
До первинних документів бухгалтерськогообліку відносять документи, якими оформлюється відпуск малоцінних предметів увиробництво, їх списання тощо. Документи оперативного обліку — ті, щовідображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу вроздавальних коморах, видачу МШП працівникам, їх повернення тощо.
До первинних документів з обліку МШПвідносять Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів(пристроїв) (Форма МШ-1), Картка обліку малоцінних та швидкозношуванихпредметів (МШ-2), Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)(МШ-3), Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШ-4) тощо. Дляобліку МШП використовують два рахунки, а для спрощення обліку їх відносять дозапасів. На підприємстві їх відрізняють за окремими групами, що дає можливістьполегшити їх обліку і правильно відобразити у кореспонденції.
Щодо аналітичного руху запасів, то віноформлюється за допомогою такого документа, як картка складського обліку. Вонивиписуються на кожне найменування, профіль, сорт, марку, розмір окремо. Укартках складського обліку на підставі залишків на 1-іпе число місяця, яківиводяться за кожним номенклатурним номером, складаються відомості облікузалишків запасів(сальдові відомості), що використовуються дляпорівняння даних аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів. Окрімданих про виробничі запаси, що формуються у сальдовій відомості, забезпечитиоптимальне співвідношення між виробничою програмою та запасами можна за умовиоперативнішого надання даних про їх наявність і рух.
Важливу роль відіграє складський облік —сортовий, кількісний оперативно-технічний облік, який здійснюється на складі задопомогою карток складського обліку матеріалів, які при ручному веденні облікувідкриваються в бухгалтерії або на початку звітного року, якщо є перехіднізалишки за певними видами ТМЦ, або в міру необхідності, якщо той чи інший видвиробничих запасів одержується підприємством вперше.
Картки видаються матеріально відповідальнійособі під розписку у реєстрі, де зазначається дата видачі, кількість карток, їхреєстраційний номер, підпис одержувача. Записи в картках у кількісномувідображенні ведуть матеріально відповідальні особи на підставі первиннихдокументів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійсненнягосподарських операцій.
При складському обліку кожному видутоварно-матеріальних цінностей привласнюється номенклатурний номер, щоповторюється в усіх первинних документах. За цими номенклатурними номерами іорганізовується облік ТМЦ, що дозволяє проводити кількісне звірювання данихоперативно-складського та аналітичного обліку. Після кожного записувизначається залишок матеріалів за певним номенклатурним номером. Записи врегістри сортового обліку з лімітно-забірних карток проводяться після кожноїоперації. Підрахований залишок після цього співставляється з нормою запасу. Цедає змогу одержати важливу інформацію про стан виробничих запасів та замовлятинеобхідні матеріальні ресурси. Періодично МВО складають реєстр документів, якийразом з первинними документами передають до бухгалтерії для подальшої обробки.
Крім того, облік виробничих запасів таМШП має важливе значення для організації бухгалтерського обліку на підприємствів цілому. Так, на Організація обліку розрахунків підприємства з бюджетом тапозабюджетними фондами повинна забезпечити контроль за правильним нарахуваннямта своєчасною сплатою податків і зборів з метою уникнення сплати штрафів занесвоєчасне та неповне здійснення належних платежів.

2.10 Облік основних засобів,капітальних інвестицій та нематеріальних активів
Основні засоби мають значну питому вагув загальній сумі активів підприємства. Обслуговуючи виробництво і невиробничусферу протягом тривалого проміжку часу, основні засоби зношуються, переносятьсвою вартість на виготовлену продукцію частинами в міру зношування, ізберігають свою натуральну форму до кінця строку служби.
Рух основних засобів пов'язаний ізздійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення тавибуття основних засобів. Такі операції оформлюють типовими формами первинноїоблікової документації, затвердженими ще 29.12.1995 року.
Основним джерелом основних засобів наданому підприємстві, як звичайно, є капітальні інвестиції. Варто зазначити, щоу всіх випадках надходження об'єкта основних засобів оформлюється «Акт приймання-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів» (типова форма 03-1). Цей актскладається на кожен об'єкт окремо, а на декілька — лише в томувипадку,коли вони однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно навідповідальне зберігання однією і тією ж особою. В цьому документі вказуєтьсяномер, дата, комісія, що приймала об'єкт, коротка технічна характеристика,початкова вартість норма амортизації на повне відновлення, відмітка провідкриття інвентарної картки, дані акти зберігаються протягом усього термінуексплуатації об'єкту та протягом трьох років і одного місяця після списанняоб'єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена ревізія.
Внутрішнє переміщення об'єкта основнихзасобів також оформляється актом форми 03-1. При цьому під внутрішнімпереміщенням розуміють рух основних засобів від однієї дільниці чи цеху доіншої, а також передачу їх зі складу в експлуатацію. В такому випадку складаютьі Акт введення обладнання в експлуатацію, в якому зазначають найменування обладнанняабо агрегата, його модель чи форму, технічну характеристику,завод-виготовлювач, заводський номер, вартість.
Форму 03-2 «Акт приймання-здачівідремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів»використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу зкапітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складається в одномупримірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація проводилисягосподарським способом, та в двох — якщо стороннім підприємством (другийпримірник передається підприємству, яке здійснювало роботи). При передачіосновних засобів виписується акт здачі, а при прийманні — акт приймання. Напідставі вказаних документів бухгалтерія робить запис в інвентарних картках провиконання капітального ремонту, реконструкцію чи модернізацію, а в технічномупаспорті зазначаються зміни у характеристиці об'єкта, пов'язані з проведенимироботами.
Що ж до процесу вибуття об'єкта основнихзасобів, та при ньому оформляється форма 03-3 «Акт на списання основнихзасобів»( див. додаток 1).Акт складається у двох примірниках і затверджується керівником підприємства,потім передається в бухгалтерію, де на його підставі здійснюють запис доформи 03-9 ("Інвентарного списку основних засобів") та вилучаютькартку форми 03-6, що відображають у формі 03-7 («Описі інвентарних картокз обліку основних засобів»).
Форма ОЗ-6 "Інвентарна карткаобліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку таузагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів напідприємстві. Записи в ній здійснюються на підставі актів приймання-передачіосновних засобів та акту на списання основних засобів: для обліку окремихоб'єктів основних засобів; для групового обліку однотипних об'єктів основнихзасобів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та мають однеі те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику і вартість.Як правило, заповнюється в одному примірнику та знаходиться в бухгалтерії.
Щодо синтетичного обліку основнихзасобів, то для цього використовують рахунок 10 «Основні засоби»,який має 9 субрахунків, проте на даному підприємстві такий поділ ще більшедеталізується, оскільки відбувається поділ на основні засоби. Водночас операціїз руху основних засобів відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.Основні операції зображено у поданій нижче таблиці.
Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків зобліку руху основних засобів№з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит 1 2 3 4 1. Відображено вартість 03 за договором постачання 152 «Придбання (створення) основних засобів 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядникам“ 2. Відображено суму ПДВ 152 „Придбання (створення) основних засобів 63 “Розрахунки з постача-льниками та підрядниками 3. Зараховано об'єкт до складу основних засобів 10»Основні засоби" 152 «Придбання (створення) основних засобів 4. Відображено внесок до статутного капіталу 46 „Неоплачений капітал“ 40 „Статутний капітал“ 5. Одержано об'єкт ОЗ як внесок до статутного капіталу (якщо об'єкт не потребує монтажу) 10»Основні засоби" 46 «Неоплачений капітал» 6. Відображено дохід від реалізації основних засобів 31 «Рахунки в банках» 742«Дохід від реалізації необоротних активів» 7. Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ 742«Дохід від реалізації необоротних активів» 64 «Розрахунки за податками і платежами» 8. Списано знос реалізованих основних засобів
131 «Знос основних
засобів» 10 «Основні засоби» 9. Відображено залишкову вартість реалізованих основних засобів 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» 10 «Основні засоби» 10. Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів 793 «Результат іншої звичайної діяльності» 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»
  11. Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 793 «Результат іншої звичайної діяльності» /> /> /> /> /> /> /> />
Як зазначалося вище, основним джереломнадходження основних засобів є капітальні інвестиції, які обліковують нарахунку 15 з відповідною назвою. Обліку капітальних інвестицій приділяютьзначну увагу, складаючи спеціальний Журнал-ордер і Відомість за субрахункамиданого рахунку.
Знос основних засобів являє собою втратуними фізичних якостей або техніко-економічних властивостей і, внаслідок цього,зменшення його вартості. Величина зносу залежить від виду основних засобів.
Розрізняють два види зносу — моральнийта фізичний. До фізичного відносять втрату об'єктом вартості при спрацюванніокремих частин машини.
Моральний знос буває двох видів: перший— пов'язаний з тим, що науково-технічний прогрес веде до появи більш досконалихі продуктивних машин, другий вид обумовлений створенням економічних конструкціймашин і устаткування, що робить експлуатацію старих машин невигідною.
Для відображення в бухгалтерському облікусум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 13 «Знос(амортизація) необоротних активів», за якими знову ж таки роблять більшудеталізацію, ніж це зазначено в Плані рахунків. В Наказі про облікову політикуТовариства на 2008 рік було зазначено, що при нарахуванні амортизації основнихзасобів використовувати метод зменшення залишкової вартості (податковий). Зацим методом всі наявні на підприємстві основні засоби поділяються на 7 груп,для кожної з яких є своя місячна норма амортизації, а залишкова вартістьобчислюється як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.
Щодо інших необоротних активів, то дляних Наказом було передбачено прямолінійний метод нарахування амортизації, а длямалоцінних необоротних активів — амортизація нараховується у розмірі 100 %вартості у першому місяці використання об'єкта.
Облік основних засобів, її амортизаціїпосідає надзвичайно важливе місце для обліку загалом. Так, на ТзОВ“Гербор-холдінг»проводять нарахуванняамортизації, для чого складають спеціальні документи, в яких основні засобиспочатку групують за субрахунками. Крім того, зазначають інвентарний номертакого об'єкта, дебет рахунка, з яким кореспондує даний рахунок 13 «Знос(амортизація) основних засобів», назву об'єкту, дату введення в експлуатацію,кількість об'єктів, їх балансову та залишкову вартість та знос. Потімскладається Відомість зносу основних засобів на кінець кожного місяця, в якійзазначаються вже визначені суми, окремо закожним із цехів, а такожнорми зносу. Крім того, формують аналіз даного рахунку, в якому зазначають лишезагальні суми, що йдуть з кредиту рахунку 13 в дебет інших рахунків бездеталізації на окремі об'єкти основних засобів.
Варто зазначити, що лише за допомогоюсинтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного видуоб'єктів основних засобів. Для отримання детальної інформації, необхідної дляефективного використання основних засобів за їх окремими видами та процесами,організовується аналітичний облік.
Аналітичний облік ведеться за об'єктами основнихзасобів. Об'єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усімапристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет,призначений для виконання певних визначених функцій. Якщо об'єкт основнихзасобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, тов бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єктосновних засобів.
Порушення встановлених вимог веденняінвентарного обліку ускладнює процес обробки документів в бухгалтерії і перешкоджаєотриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої та точної інформаціїпро наявність і рух основних засобів.
Для забезпечення достовірності данихбухгалтерського обліку і фінансової звітності в Наказі про облікову політикубуло вказано на необхідність проведення інвентаризації основних засобів щорічностаном на 1 жовтня. Крім того, інвентаризація проводиться в разі зміниматеріально відповідальної особи або виявленні фактів розкрадання абонедостачі.
Варто відзначити, що загалом успішне вирішеннязавдань управління необоротними матеріальними активами та обґрунтуванняінвестиційної політики в цій частині вимагає достовірного бухгалтерськогообліку активів та використання облікової інформації.
2.11 Облік капітальних інвестицій інеоборотних нематеріальних активів
Під капітальними інвестиціями розуміютьзатрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а такожреконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.
Джерелами фінансування капітальнихінвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування,бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайовоїучасті у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та іншіпозикові кошти).
Капітальні роботи можуть виконуватисяабо підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажнимиорганізаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самимпідприємством).
Порядок обліку затрат на капітальніінвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16«Витрати».
Синтетичний облік затрат на капітальніінвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15«Капітальні інвестиції» за субрахунками:
151 «Капітальне будівництво»;
152 «Придбання(виготовлення) основних засобів»;
153 «Придбання(виготовлення)інших необоротних матеріальних активів»;
154 «Придбання(створення) нематеріальних активів »;
155 «Формуванняосновного стада».
По дебету рахунка 15 «Капітальніінвестиції» і його субрахунків відображають затрати (на придбання тастворення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту —списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.
Аналітичний облік капітальних інвестиційведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів,нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.
На організацію обліку затрат накапітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.
При підрядному способі виконання робітоблік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботиздійснює сам підрядчик. Підприємство-забудовник у цьому разі здійснює тількиоблік затрат на капітальні інвестиції і розрахунки з підрядчиком за виконані іприйняті за актами роботи.
Виходячи з цього,підприємство-забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятихза актами робіт робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальніінвестиції» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основнихзасобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальніприлади, інвентар).
Облік обладнання, яке потребує монтажу,ведеться в складі виробничих засобів на субрахунку 205 «Будівельніматеріали». Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується надебет рахунка 151 «Капітальне будівництво» з кредиту рахунка 205«Будівельні матеріали». Сума ПДВ, включена в рахунки підряднихорганізацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основнізасоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи,відображається записом по дебету рахунка 641 «Розрахунки по податках»і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Погашення заборгованості підрядниморганізаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби,інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи (включаючи ПДВ)відображається записом по дебету рахунка 63 «Рахунки з постачальниками іпідрядчиками» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».
При господарському способі виконаннябудівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиціїпідприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 «Капітальніінвестиції» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків:
205 «Будівельні матеріали» (навартість витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого длямонтажу, на об'єктах будівництва);
66 «Розрахунки з оплатипраці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати,нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумахзбору на соціальні заходи) та ін. За даними рахунками 15 «Капітальніінвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктівбудівництва (реконструкції, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єктаоформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1), який єпідставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінченіоб'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів.Нематеріальні активи — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, можебути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримуєтьсяпідприємством з метою використання протягом періоду більше одного року длявиробництва, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Надходження нематеріальних активів можездійснюватися шляхом:
- придбання;
- розробки;
- внесення засновниками до статутногокапіталу;
- безоплатного одержання;
- отримання в обмін на непотрібні активи.
При оподаткуванні нематеріального активуна підприємстві оформляється «Акт приймання-передачі», до якогододаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання.
Якщо нематеріальний актив отриманий врезультаті розробки, то він відображається на балансі за умови, якщо упідприємства виникає намір, є технічні можливості та ресурси для доведеннянематеріального активу до стану, придатного для використання чи реалізації.
Для вибуття нематеріальних активів напідприємстві спеціальних первинних документів не передбачено. Тому, як такіпервинні документи можуть використовуватися первинні документи, призначенні дляобліку руху основних засобів.
Нематеріальні активи списуються збалансу підприємства в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатноїпередачі, неможливості одержання підприємством надалі економічних вигод відйого використання.
Як і основні засоби, в процесівикористання нематеріальні активи зношуються і підлягають амортизації.Нарахування амортизації по нематеріальних активах здійснюється з місяця, уякому він став придбаним для використання, І припиняється з місяця, наступногоза місяцем вибуття нематеріального активу. Нарахована амортизація здійснюєтьсяпротягом строку корисного використання активу виходячи з конкретних умов використання,але не більше 20 років. Нарахування амортизації нематеріальних активіввідображається таким проведенням:

Д-т 91,92,93,94 К-т 133
Фінансовий результат від вибуттянематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття, замінусом непрямих податків та витрат, пов'язаних з вибуттям, і залишковоювартістю.
Інвентаризація нематеріальних активівпроводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів танематеріальних активів.
Для проведення інвентаризації наказомкерівника підприємства створюється робоча інвентаризаційна комісія, яказдійснює інвентаризаціюмайна, товарно-матеріальних цінностей, коштів,цінних паперів, незавершеного виробництва та разом з бухгалтерією підприємствавизначають результати інвентаризації і розробляють пропозиції щодо залікунестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах нормприродного убутку.
При інвентаризації нематеріальні активівнеобхідно перевіряти обґрунтованість їх оприбуткування, документи, щопідтверджують придбані майнову права, та документи, що описують об'єкт абопорядок його використання.
В бухгалтерії для обліку нематеріальнихактивів використовують такі проведення:
Д-т 10,11,12 — К-т 746 Оприбутковановиявлені під час інвентаризації необоротні активи;
Д-т 791 — К-т 947 Списана недостача підчас інвентаризації на фінансові результати;
Д-т 972 — К-т 12 Відображено реалізаціюнематеріального активу;
Д-т 976 — К-т 12 Відображено ліквідаціюнематеріального активу на суму залишкової вартості;
Д-т 154 — К-т 631 Відображено витрати напридбання програм.
Облік нематеріальних активів ведеться вжурналі 14 аналітичного обліку нематеріальних активів.
2.12 Облік витрат і доходівдіяльності
Дохід є надходженням економічних вигод,які виникають в результаті діяльності підприємства у вигляді виручки відреалізації продукції. В обліку дохід відображається у вигляді надходженняактивів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власногокапіталу.
Методологічні засади формування,оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи відзвичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітностівизначають П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансовірезультати».
Облік доходів підприємстварегламентується бухгалтерським стандартом 15 «Доход».
Для обліку доходів підприємствавикористовуються рахунки 7-го класу:
- 70 «Дохід від реалізації»;
- 71"Інший операційний доход";
- 72«Доход від участі вкапіталі»;
- 73"Інші фінансові доходи";
- 74"Інші доходи";
- 75«Надзвичайні доходи».
За кредитом рахунків 7-го класу (70-75)відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів,що включені до ціни продажу.
За дебетом рахунків7-го класувідображається:
- щомісячне відображення належної суминепрямих податків, зборів;
- списання сум чистого доходу на фінансовірезультати.
Рахунки обліку доходів є тимчасовимирахунками, оскільки вони закриваються в кінці звітного періоду. Рахунки доходівпідприємства закриваються щомісяця, або по закінченню звітного року. Новийзвітний період починається з нульового сальдо.
Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) відображається на рахунку 70 за такими субрахунки:
701 «Доходвід реалізації готової продукції»;
702 «Доходвід реалізації товарів» (ведеться у торгівлі);
703 «Доходвід реалізації робіт і послуг»;
704 «Вирахуванняз доходу».
Визнання доходів відбувається занаявності усіх вказаних умов:
— передані покупцю ризики й вигоди,пов'язані з правом власності націнності;
-  підприємство надалі не здійснюєконтролю за реалізованою продукцію;
-  сумадоходу може бути достовірно визначена;
- в результаті операції відбудетьсязбільшення економічних вигодпідприємства, а витрати на операцію можутьбути достовірно визначені.
За дебетом субрахунків 701-703відображається: належна сума непрямих податків (ПДВ), акцизний збір, іншіпередбачені законодавством податки; суми, які утримуються на користь комітента.
В бухгалтерському обліку отриманнядоходів від реалізації продукції оформляється такими проводками:
-  отриманідоходи від фізичних осіб за готівку від реалізації продукції, товарів, робіт,послуг відображаються записом:
Д-т 30 «Каса» — надходженняготівки від фізичних осіб; 31 «Рахунки в банках- надходженняготівки від фізичних осіб;
К-т 701 „Доход від реалізаціїпродукції“ (702 — реалізація товарів, 703 — реалізація робіт і послуг).
- при відвантаженні покупцям продукції,товарів, робіт, і послуг робиться запис:
Д-т 36 „Розрахунки з покупцями тазамовниками“; К-т 701 „Доход від реалізації продукції“ (або 702,703).
Відвантаження продукції, товарів, робіті послуг різним дебіторам:
Д-т 377 „Розрахунки з іншимидебіторами“;
К-т 701 „Доход від реалізаціїпродукції“ (або 702, 703).
Продаж товарів через комісійні магазини:
Д-т 36 „Розрахунки з покупцями тазамовниками“ (або 377);
К-т 702 „Доход від реалізаціїтоварів“.
Нарахування податку на додану вартість:
Д-т 701 „Доход від реалізаціїпродукції“;
Д-т 702 „Доход від реалізаціїтоварів“;
Д-т 703 „Доход від реалізації робіті послуг“;
К-т 641 „Розрахунки заподатками“ (з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, підакцизнихтоварів, реклами).
Утримання збору за реалізацію тютюновихта ювелірних виробів, автомашин оформляється проводкою:
Д-т 702 „Доход від реалізаціїтоварів“;
К-т 651 „За пенсійнимзабезпеченням“.
Повернення покупцем із різних причинпродукції (товарів) оформляється:
Д-т 704 „Вирахування здоходу“;
К-т 36 „Розрахунки з покупцями тазамовниками“.
Одночасно із цим коригується сумаподатку на додану вартість (червоним сторно):
Д-т 704 „Вирахування з доходу“;
К-т 641 „Розрахунки заподатками“.
При отриманні коштів від покупців тадебіторів складається запис:
Д-т: 30 „Каса“ — надходженняготівки або 31 „Рахунки в банках“ — при
безготівкових розрахунках;
К-т: 36 „Розрахунки з покупцями тазамовниками“; 377 „Розрахунки з іншими дебіторами“.
Синтетичний облік операцій, пов'язаних зотриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведетьсяу журналі 6; аналітичний — у розділі IIжурналу6 (аналітичні дані про доходи).
На рахунку 72 обліковується дохід відучасті в капіталі. Він має такі субрахунки:
-  721»Доход від інвестицій в асоційовані підприємства";
-  722«Доход від спільної діяльності»;
-  723«Доход від інвестицій в дочірні підприємства».
На субрахунку 721 ведеться облік доходу,пов'язаного із збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єктаінвестування, зокрема внаслідок отримання асоційованими підприємствами прибуткучи збільшення власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок таких подій,як переоцінка необоротних активів, інвестицій тощо.
Отримання належного доходу — від участів капіталі асоційованого підприємства оформляється на підставі розрахунку заданими бухгалтерського обліку того підприємства, куди вкладено капітал.
Д-т: 141 "Інвестиції пов'язанимсторонам за методом участі в капіталі";
К-т: 721 «Доход від участі вкапіталі».
Отриманий доход від участі в капіталіспільних підприємств списується на фінансовий результат:
Д-т: 721 «Доход від участі вкапіталі»;
К-т: 792 «Результат фінансовоїдіяльності».
На субрахунку 722 ведеться облікоперацій з отримання доходу від спільної діяльності, тобто від створенихспільно з іншими юридичними особами підприємств і організацій, якіконтролюються двома (або більше) сторонами відповідно до письмової угоди міжними.
Отримання доходу, визначеного за данимибухгалтерського обліку спільного підприємства та розподіленого між засновникамипропорційно до частки вкладеного ними капіталу, оформляється записом:
Д-т: 141 "Інвестиції пов'язанимсторонам за методом участі в капіталі";
К-т: 722 «Доход від спільноїдіяльності».
Списання доходу від спільної діяльностіздійснюється записом:
Д-т: 722 «Доход від спільної*діяльності»;
К-т: 792 «Результат фінансовоїдіяльності».
На субрахунку 723 ведеться облікоперацій з отримання доходу від дочірніх підприємств, які знаходяться підконтролем материнського (холдингового) і на які воно має суттєвий вплив.Суттєвим є такий вплив, що виходить із повноважень брати участь у прийняттірішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестуваннябез здійснення контролю цієї політики.
Отримання доходу від дочірніхпідприємств оформляється записом:
Д-т: 141 "Інвестиції пов'язанимсторонам за методом участі в капіталі";
Кт: 723 «Доход від інвестицій вдочірні підприємства».
Списання доходу, отриманого від дочірніхпідприємств, здійснюється записом:
Дт: 723 «Доход від інвестицій вдочірні підприємства»;
Кт: 792 «Результат фінансовоїдіяльності».
Аналітичний облік доходів від участі вкапіталі ведеться в розрізі об'єктів інвестування.
Облік інших доходів від інвестиційвідображається на рахунку 73 "Інші фінансових доходів", де ведетьсяоблік доходів, які виникли в ході фінансової діяльності від операцій знепов'язаними сторонами. До рахунка 73 відкриваються такі субрахунки:
- 731 «Дивіденди отримані»;
-  732«Проценти отримані»;
-  733"Інші доходи від фінансових операцій".
Отримання дивідендів чи процентів навкладений капітал в інші підприємства оформляється записами:
Д-т: 30 «Каса»; 31«Рахунки в банках»;
К-т 731 «Дивіденди отримані»або 732 «Проценти отримані».
Дивіденди отримують на акції, а проценти- на облігації, які придбані в інших підприємств. Нарахування фінансовогодоходу до отримання за передані необоротні активи в оренду відображається вобліку так:
Д-т: 373 «Розрахунки за нарахованимидоходами»;
К-т 732 «Проценти отримані».
На субрахунку 733 "Інші доходи відфінансових операцій" ведеться облік операцій з доходів від фінансовихоперацій, які не знайшли відображення на інших субрахунках. При цьому можутьдебетуватися рахунки з кредиту 733 "Інші доходи від фінансовихоперацій":
Д-т: — рахунки матеріальних цінностей: Д-т:30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»; 34 «Короткостроковівекселі отримані»; 35 «Поточні фінансові інвестиції»; 37«Розрахунки з різними дебіторами»; 63 «Розрахунки зпостачальниками і підрядниками»; 67 «Розрахунки з учасниками»; Д-т:68 Розрахунки за іншими операціями";
К-т: 733 "Інші доходи відфінансових операцій".
У кінці звітного періоду доходи повиннісписуватися:
Д-т: 733 "Інші доходи відфінансових операцій";
К-т: 792 «Результат фінансовоїдіяльності».
Аналітичний облік операцій на рахунку 73"Інші фінансові доходи " ведеться за об'єктами фінансування та іншимиознаками.
Облік інших доходів ведеться на рахунку74 "Інші доходи". Він призначений для обліку доходів, які виникають упроцесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовоюдіяльністю. Отже, тут відображаються операції, які не ввійшли до рахунків 70«Доход від реалізації» та 71 "Інший операційний доход".
У кредиті рахунка 74 "Інші доходи"записується одержання доходу, в дебеті — сума податків на додану вартість,акцизний збір, інші платежі, списання на фінансовий результат.
Рахунок 74 має такі субрахунки:
-  741«Доход від реалізації фінансових інвестицій»;
-  742«Доход від реалізації необоротних активів»; -743 «Доход відреалізації майнових комплексів»;
-  744«Доход від не операційної курсової різниці»;
-  745«Доход від безоплатно отриманих активів»;
-  746"Інший доход від звичайної діяльності".
Важливе місце в обліку процесу виробництваналежить відображенню витрат і визначенню собівартості продукції основноговиробництва.
Під витратами розуміють зменшенняекономічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, якепризводить до зменшення власного капіталу.
Усі витрати підприємства згідно з П(С)БО16, поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.
Для узагальнення інформації про витратина виробництво продукції (робіт, послуг) використовується рахунок 23«Виробництво».
За дебетом рахунку 23 «Виробництво»відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а такожвиробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), закредитом — сумифактичної виробничої собівартості завершеноївиробництвом продукції ( у дебет рахунку 26, 27), виконаних робіт та послуг (удебет рахунку 90).
Основними кореспонденціями щодо облікувиробничих витрат є :
Д-т:23 К-т:20
Передано виробничі запаси навиробництво.
Д-т:23 К-т: 25
Відпущено напівфабрикати власноговиробництва на виробництво.
Д-т:23 К-т: 66
Нарахована ЗП робітникам основноговиробництва.
Д-т:23 К-т: 65
Здійснено відрахування на соціальнестрахування.
Д-т:23 К-т: 24
Списано витрати від браку навиробництво.
Отже виробнича собівартість продукціївключає:
-  пряміматеріальні витрати;
-  прямівитрати на оплату праці;
-  іншіпрямі витрати;
-  зміннізагальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати.
Тобто загальновиробничі витратиподіляються на постійні та змінні. Постійні загально виробничі витрати в своючергу поділяються на розподілені і нерозподілені. Особливістю постійнихзагально виробничих витрат є той факт що вони залишаються майже незмінними призміні обсягів виробництва.
Розподілені постійні загальновиробничівитрати розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу(годин праці, обсягу діяльності, заробітної плати...) при плановій потужності.
Для обліку операційних витрат та іншихвитрат діяльності призначені рахунки 9-го класу «Витрати діяльності»:
92 — «Адміністративні витрати»;
93-  «Витратина збут»;
94-  "Іншівитрати операційної діяльності";
95-  «Фінансовівитрати»;
96-  «Витративід участі в капіталі»;
97-  "Іншівитрати".
На дебеті рахунків 92-97 відображаєтьсясума відповідних витрат. Кредит рахунків в кінці звітного періоду закривають нарахунок 79 «Фінансові результати » проводками:
Д-т:79 К-т: 92-99
Облік доходів і витрат майбутніхперіодів. Витрати майбутніх періодів — це витрати, здійснені в даному звітномуперіоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. До них належать: витратина освоєння виробництва нових видів продукції, сплачені наперед податки тазбори, суми передплат видавничих питань тощо.
Відображення витрат майбутніх періодів вобліку:
Д-т 39 „Витрати майбутніх періодів"
К-т 66 „Розрахунки з оплати праці", 65 „Розрахунки за страхуванням", 68 „Розрахунки за іншимиопераціями", 207 „Запасні частини" тощо.
Списання витрат майбутніх періодів,відображених на дебеті рахунка №39, згідно з регулюючими законодавчими таіншими нормативними актами, здійснюється такими записами:
Д-т 23 „Виробництво", 23 „Допоміжневиробництво", 91 „Загальновиробничі витрати", 92 „Адміністративнівитрати", 93 „Витрати на збут", 94 „Інші операційні витрати"
К-т 39 „Витрати майбутніхперіодів".
 
2.13 Облік власного капіталу тафінансових результатів
Підприємство для забезпеченнягосподарської повинно володіти визначеним капіталом Капітал поділяється на двіосновні складові: власний і позиковий капітал. Під власним капіталомрозуміється загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правахвласності і використовуються ним для формування його активів. Такі активиформуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляютьсобою чисті активи підприємства.
Утворення власного капіталу дає гарантіюдля інвесторів, кредиторів, постачальників, позичальників, що підприємство єкредитоспроможним і йому можна довіряти, мати з ним ділові й партнерськістосунки.
Основним елементом власного капіталу єстатутний капітал — один із основних показників, що характеризує розміри іфінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована вустановчих документах як сукупність внесків засновників підприємства. Розмірстатутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшенняобов'язково реєструються в Державному реєстрі підприємств та організаційУкраїни. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума,зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.
Водночас на підприємстві виділяють такувиди капіталу:
Додатковий капітал складається земісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісіїза цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатногоодержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.
Суми вилученого капіталу відображаютьвартість акцій власної емісії, які в даним момент не розміщені середакціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Вінпоказує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретноюфізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий абоанульований.
Кошти резервного капіталувикористовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами.Як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталупокриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами тощо.
Статтею 14 Закону України «Прогосподарські товариства» передбачено створення в господарському товариствірезервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але неменше 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталупередбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистогоприбутку.
Нерозподілені прибутки — це прибутки,одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшеніна суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток євласністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовимрезультатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.
Як відомо, майно підприємства становлятьосновні та оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку напідприємстві дотримуються принципу автономності, згідно з яким кожнепідприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Томуособисте майно власників, засновників, акціонерів не повинне відображатися вобліку та звітності.
При формуванні статутного капіталускладається засновницький опис майна.
Таблиця 2.7 Засновницький опис майнапідприємства.
№
п/п Назва майна Коротка характерис-тика майна Документ, що засвідчує право власності Од.виміру Кіль-кість
Ціна
за од. Вар-тість Хто вніс Підпис
Сума прописом_______________________________
На відповідальне зберігання перерахованіцінності прийняв____
(Підпис МВО)
Грошові кошти засновники вносять натимчасовий рахунку у банку. Для надання документів до органів реєстрації,засновницький опис майна нотаріально засвідчується.
Для обліку статутного капіталувикористовують три основні рахунки: 40 «Статутний капітал», 46«Неоплачений капітал», 45 «Вилучений капітал»
На рахунку 45 ведеться облік вилученогокапіталу у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу,анулювання тощо.
Оплата одержаних акцій можездійснюватися грошовими коштами та з позикових рахунків. Якщо акції анульовано,то на цю суму зменшуєтьсястатутний капітал. При перепродажу акцій —зазначається зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів.При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатися нарахунку 46 «Неоплачений капітал».
Оскільки дане досліджуване підприємствоналежить до типу акціонерних, та на рахунку 40 «Статутний капітал»ведеться облік внесків та акцій за первісною (номінальною) їх вартістю, щовизначена в Статуті товариства. Збільшення або зменшення розміру статутногокапіталу відображається в бухгалтерському обліку після внесення про це змін доустановчих документах.
Як відомо, метою всієї господарськоїдіяльності є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіхзаборгованостей, є власністю підприємства.
На ТзОВ “Гербор-холдінг»прибуток(збиток) формується поступово протягом усього фінансового року від усіх видівдіяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції,тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційнихдоходів (витрат), інших фінансових доходів (витрат), надзвичайних доходів(витрат).
Фінансовий результат визначають задопомогою рахунку 79 «Фінансові результати», після чого чистийприбуток записують з Д-т 79 у кредит рахунку 441 «Прибутокнерозподілений», а збиток — за дебетом рахунку 442 «Непокритізбитки».
Одним із завдань бухгалтерського обліку,окрім забезпечення збереження майна власника та надання інформації дляуправління підприємством, є визначення фінансових результатів за певний період.У зв'язку з цим виникає потреба детальніше розглянути облік таких категорій, якдоходи та витрати.
Як економічна категорія, дохід є потокомгрошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажупродукції, товарів, робіт, послуг. Доходом визнається зобов'язання, якене підлягає погашенню, наприклад, ліквідація кредитора, прощення боргу, мироваугода тощо.
Для обліку доходів і фінансовихрезультатів на підприємстві ТзОВ“Гербор-холдінг»призначені небалансові рахунки класу 7 «Доходи і фінансові результати».
Для узагальнення інформації про доходивід операційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитомрахунків 70,71,72, 73, 74, 75, 76) та фінансові результати підприємства відзвичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку 79) призначеноЖурнал 6. У розділі IIЖурналу6 накопичуються аналітичні дані про окремі складові доходів підприємства.
На підставі первинних документів даніпро доходи і фінансові результати діяльності відображаються в обліковихрегістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги. При облікудоходів надзвичайно важливою є їх класифікація, зокрема така її ознака, як виддіяльності, від якої отримано дохід. Так, передусім виділяють звичайну танадзвичайну діяльність підприємства.
Звичайна діяльність — будь-якадіяльність підприємства. Вона поділяється на операційну і не операційну.
Операційна — основна статутна діяльністьпідприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною абофінансовою діяльністю.
Основна діяльність — здійсненняоперацій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції, що євизначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку йогодоходу.
Інвестиційна діяльність — це операціїпридбання і продажу тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій,які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність — та, якапризводить до зміни розміру та складу власного й позикового капіталупідприємства.
Надзвичайна діяльність — це подія абооперація, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується,що вона буде повторюватися періодично або у кожному наступному звітному періоді(стихійне лихо, пожежа тощо).
Для узагальнення інформації про доходивід операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а такожвід надзвичайних подій призначено рахунки класу 7, а саме :
70  «Доходивід реалізації»;
71  "Іншийопераційних дохід";
72  «Дохідвід участі в капіталі»;
73  "Іншіфінансові доходи";
74  "іншідоходи";
75  «Надзвичайнідоходи».
Рахунки даного класу є тимчасовими івикористовуються для накопичення даних про доходи за звітний період. У кінцізвітного періоду сальдо з цих рахунків переноситься на рахунок 79«Фінансові результати». На початок звітного періоду рахунки класу 7 «Доходиі результати діяльності» мають нульове сальдо.
На рахунках цього класу, крім рахунку76 «Страхові платежі», протягом звітного періоду за кредитомвідображаються суми загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів,а за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів івіднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати».
Для достовірного визначення фінансовихрезультатів діяльності підприємства воно повинне вести докладний облік витрат.Крім того, це дозволяє керувати діяльністю підприємства, досягати зменшеннявитрат і збільшення накопичень шляхом надання даних про фактичні витрати.
Загалом витрати поділяються на основніта накладні, умовно-постійні та умовно-змінні, одноелементні та комплексні,прямі та непрямі, продуктивні та непродуктивні, поточні та одноразові,групуються також за елементами таза видами діяльності, аналогічно докласифікації доходів, що може отримувати підприємство.
Основними джерелами даних для управліннявитратами на ТзОВ“Гербор-холдінг» єдані аналітичних рахунків, які відкриваються до рахунків класу 9 «Витратидіяльності». Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» на даномупідприємстві не використовуються.
Для узагальнення інформації за окремимистаттями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також іншихвитрат операційної діяльності (собівартість реалізованої іноземної валюти,списання сумнівних і безнадійних боргів, втрати від знецінення запасів тощо),призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати(збитки від стихійного лиха, від техногенних катастроф, аварій та інші подібнізбитки).
У Журналі 5 відображаються дані задебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків дев'ятого класу(90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формуютьсобівартість продукції (прямі та загальновиробничі витрати), а також тих, щопереносяться з інших журналів.
Дані Журналів 5 та 6 використовуютьсядля складання Звіту про фінансові результати".
Для обліку загальновиробничих витратважливим є їх поділ, який відбувається в такі етапи:
1  —розподіл всіх загальновиробничих витрат на постійні та змінні;
2  —вибір бази розподілу.
3  —визначення нормальної потужності підприємства та вираження її в одиницях виміруобраної бази розподілу.
4  —обчислення суми постійних і змінних загальновиробничих витрат за умовидосягнення підприємством нормальної потужності.
5  —розрахунок нормативу постійних і змінних витрат на одиницю бази розподілу.
Щодо рахунків, які характеризуютьвитрати, то на ТзОВ “Гербор-холдінг» використовуються рахунки 9 класу, асаме: 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати на збут», 94 "Інші витратиопераційної діяльності", 95 «Фінансові витрати», 96 «Втративід участі в капіталі», 97 "Інші витрати", 99 «Надзвичайнівитрати» та 98 «Податок на прибуток».
Варто відмітити, що в бухгалтерії ТзОВ“Гербор-холдінг»щомісячно для порівняння сум доходів та витрат ведутьсяКниги обліку валових доходів та витрат, у яких зазначаються статті доходів тавитрат, номери облікових регістрів, звідки взяли дану інформацію, а також сумивідповідних доходів та витрат.
2.14 Методика складання фінансовоїзвітності
Господарські операції, які щоденноздійснюються на ТзОВ “Гербор-холдінг»,оформлюються первинними документами та відображаються в облікових регістрах.Для управління діяльністю підприємства, оцінки його результатів, виявленнярезервів підвищення його економічної ефективності складається фінансовазвітність.
ТзОВ “Гербор-холдінг»надає:
а) річну фінансову звітність: Баланс,Звіт про фінансові результати,
б) квартальну звітність: Баланс, Звітпро фінансові результати.
Перед складанням Балансу на підприємствіщомісячно складають Оборотні баланси, в яких відображаються усі рахунки та сумипо операціях, проведеними з ними (дебетові та кредитові обороти) та виводятьсязалишки на кінець звітного періоду(див. додаток 8,10).
Баланс — це звіт про фінансовий станпідприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язаннята*власний капітал.
Відповідно до П(С)БО 2 Баланс має такуструктуру:
АКТИВ:
—  необоротніактиви;
—  оборотніактиви;
—  витратимайбутніх періодів;
ПАСИВ:
—  власнийкапітал;
—  довгостроковізобов'язання;
—  поточнізобов'язання;
—  доходимайбутніх періодів.
Для заповнення статей балансу використовуютьсядані залишків за рахунками синтетичного обліку з обліку активів, зобов'язань івласного капіталу. Варто відмітити про такі особливості заповнення Балансу:
1)  дебіторськазаборгованість, яка пов'язана з продажем продукції, та інша дебіторська заборгованість,строк погашення якої не перевищує 12 місяців з дати, на яку складається баланс,повинна бути відображена в розділі II«Оборотніактиви», в іншому випадку — в розділі І «Необоротні активи».
2)  грошовікошти, які не можуть бути використані протягом 12 місяців з дати балансувнаслідок певних обмежень відображаються як інші необоротні активи;
3)  аванси,перераховані забудовником відряднику, включаються до статті «Незавершенебудівництво»;
4)  вартістьтоварів у рідку 140 відображається за витратами на придбання, включаючи ТЗВ,які за розподілом відносяться до залишку товарів; передбачених чинним законодавством.
Наступним елементом фінансової звітностіпідприємства є Звіт про фінансові результати(див. додаток 9, 11). Вінскладається з трьох розділів: Фінансові результати, Елементи операційних витрат,розрахунок показників прибутковості акцій. Цей документ дає змогу користувачам,як внутрішнім, так і зовнішнім, оцінити результати діяльності підприємства в минулому,його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси або ступіньризику недосягнення очікуваного рівня рентабельності, для складання Звіту профінансові результати використовуються обороти за рахунками витрат і доходів.При заповненні цього документу дані з рахунків класу 7 та 9 відображаються впевних рядках звіту.
Доходи і витрати наводяться у Звіті профінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітногоперіоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачаютьвинятки з цього правила).
У розділі IIЗвіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційнихвитрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), якихзазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.
Розділ IIIЗвіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акціїабо потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондовихбіржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
Таблиця 2.8 Розкриття інформації продоходи та витрати в Звіті про фінансові результатиШифр і назва рахунку Регістри обліку Номер рядку в Звіті про фінансові результати 1 2 3 70 «Доходи від реалізації» Журнал 6 Розділ І, рядок 040 71"Інший операційних дохід" Журнал 6 Розділ І, рядок 060 72«Дохід від участі в капіталі» Журнал 6 Розділ І, рядок 110 73 "Інші фінансові доходи" Журнал 6 Розділ І, рядок 120 74 "Інші доходи" Журнал 6 Розділ І, рядок 130 75 «Надзвичайні доходи» Журнал 6 Розділ І, рядок 200 79 «Фінансові результати» Журнал 6 Розділ І, рядки 100,105,170,190,195,220,225 90 «Собівартість реалізації» Журнал 5 Розділ І, рядок 040 92 «Адміністративні витрати» Журнал 5 Розділ І, рядок 070 93 «Витрати на збут» Журнал 5 Розділ І, рядок 080 94 "Інші витрати операційної діяльності" Журнал 5 Розділ І, рядок 090 95 «Фінансові витрати» Журнал 5 Розділ І, рядок 140 96 «Втрати від участі в капіталі» Журнал 5 Розділ І, рядок 150 97 "Інші витрати" Журнал 5 Розділ І, рядок 160 99 «Надзвичайні витрати» Журнал 5 Розділ І, рядок 205 98 «Податок на прибуток» Журнал 5 Розділ І, рядок 180
Метою складання звіту про рух грошовихкоштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої танеупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємствата їх еквівалентах за звітний період.
У звіті про рух грошових коштівнаводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результатіопераційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Не грошові операції (отримання активівшляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісіїакцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.
Рух грошових коштів у результатіопераційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) відзвичайної діяльності до оподаткування на суми:
- змін запасів, дебіторської такредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягомзвітного періоду;
- наведені в не грошових статтях;
- наведені в статтях, які пов'язані зрухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.
Рух грошових коштів у результатіінвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділубалансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансовіінвестиції».
Рух грошових коштів у результаті фінансовоїдіяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом«Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, урозділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів»,«Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання»(«Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість задовгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання зарозрахунками з учасниками» тощо).
У примітках до фінансової звітностінаводиться (розкривається) інформація про:
а) склад грошових коштів;
б) склад статей "Іншінадходження", "Інші платежі" та інших статей, які об'єднуютьдекілька видів грошових потоків;
в) не грошові операції інвестиційної тафінансової діяльності;
г) наявність значного сальдо грошовихкоштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використаннягрупою, до якої належить підприємство.
Акціонерні товариства наводять упримітках до фінансових звітів інформацію про:
- загальну кількість та номінальнувартість акцій, на які передбачаєтьсяздійснити передплату;
- загальну кількість та номінальнувартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченимивеличинами;
- загальну суму коштів, одержаних в ходіпередплати на акції, у такому розрізі:
а) всі грошові кошти, внесені як плата заакції, із зазначенням кількості акцій.
б) вартісна оцінка майна, внесеного якплата за акції, із зазначенням кількості акцій.
в) загальну суму іноземної валюти, внесеноїяк плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валютузараховано в обліку.
- акції у складі статутного капіталу заокремими типами і категоріями:
а) Кількість випущених акцій, іззазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.
б) Номінальна вартість акції.
в) Зміни протягом звітного періоду укількості акцій, що перебувають в обігу.
г) Права, привілеї та обмеження, пов'язаніз акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та поверненнякапіталу.
д) Акції, що належать самому товариству,його дочірнім і асоційованим підприємствам.
е) Перелік засновників і кількість акцій,якими вони володіють.
ж) Кількість акцій, які перебувають увласності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутномуфонді перевищують 5 %.
з) Акції, зарезервовані для випуску згідноз опціонами та іншими контрактами, з зазначенням їх термінів і сум.
- накопичену суму дивідендів, не сплаченихза привілейованими акціями.
Суму, включену (або не включену) доскладу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально незатверджені.
Всі інші підприємства наводять упримітках до фінансових звітів інформацію про:
1. Розподіл часток статутного капіталу міжвласниками.
2. Права, привілеї або обмеження щодо цихчасток.
3. Зміни у складі часток власників устатутному капіталі.
Правові засади регулювання, організації,ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначаютьсяЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні». Згідно даного Закону фінансова звітність визначається, якбухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результатидіяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності ТзОВ“Гербор-холдінг» є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивоїта неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рухкоштів підприємства.

III.Управлінський внутрішньогосподарський облік
Випуск продукції, надання послуг тавиконання робіт потребує здійснення певних витрат, які впливають на величинусобівартості. Витрати на виробництво відображаються за складом, економічнимпризначенням, питомою вагою у виготовленні та реалізації продукції, залежністювід обсягу виробництва.
Витрати визначаються зменшенням активівабо збільшенням зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу заумови, що витрати можуть бути достовірно оцінені.
В певному періоді витрати визначаютьодночасно з доходами для отримання якого вони здійснюються.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати здоходами певного періоду відображаються в складі витрат того звітного періоду,в якому були здійсненні. Якщо ж певний обсяг витрат забезпечив одержаннядоходів протягом кількох звітних періодів, обсяг витрат визначається шляхомпропорційного розподілу витрат між даними періодами.
Важливою рисою витрат у виробничій іневиробничій сфері є характер їхнього зв'язку з певним об'єктом: продуктом,підрозділом, проектом, тощо. Залежно від характеру цього зв'язку витратиподіляють на прямі та непрямі.
Прямі витрати — це витрати, які можнавіднести безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом:витрати на сировину.
Непрямі (опосередковані) витрати — цевитрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта облікувитрат прями методом.
Непрямі витрати у момент їх здійсненнянеможливо віднести до конкретного об’єкта обліку витрат (наприклад, амортизаціюбудівлі цеху, в якому виготовляють різні види виробів). Тому такі витратиобліковують на окремих накопичувально-розподільних рахунках і періодичнорозподіляють і списують на об'єкти обліку витрат пропорційно до попередньовстановленої бази розподілу.
Базою розподілу непрямих витрат на ТзОВ“Гербор-холдінг»є прямі витрати сировини іматеріалів. Такий вибір бази розподілу обумовлений високою питомою вагою витратна матеріали і сировину.
Виходячи з обраної бази на підприємствіздійснюється обчислення ставки розподілу непрямих витрат.
Під ставкою розподілу мається на увазівідношення суми непрямих витрат до загальної величини бази розподілу. Взалежності від специфіки та складності виробництва ставка розподілу виробничихнакладних витрат може бути єдиною для всіх виробничих підрозділів або жвстановлюється окремо.
Єдина ставка розподілу може бутизастосована за умови виробництва однорідної продукції однакової складності. Приумові різної складності в різних виробничих підрозділах доцільнішезастосовувати ставку розподілу окремо для кожного підрозділу.
До витрат, що підлягають розподілу,відносять в першу чергу, витрати на роботу допоміжних виробництв, утримання іексплуатацію машин та обладнання, організацію та управління виробництвом нарівні виробничих підрозділів, інші Загальновиробничі витрати.
Витрати на утримання допоміжнихвиробництв (ремонтного, інструментального, котельні, внутрішньозаводськоготранспорту) розподіляють пропорційно обсягу наданих послуг для окремихпідрозділів у натуральних або умовних вимірниках. Деякі з цих витрат можутьбути прямо віднесені на виробництво окремих видів продукції, але більшість зних належать до загальновиробничих витрат.
У випадках, коли допоміжні виробництванадають послуги один одному, а не лише основним виробничим підрозділам, дорозподілу таких витрат на ТзОВ “Гербор-холдінг»використовують метод прямого розподілу. Даний метод цілком виправданий.
Метод прямого розподілу передбачає, щовитрати допоміжних підрозділів розподіляють і списують на витрати лише основнихпідрозділів, а взаємні послуги допоміжних виробництв до уваги не беруться і невраховуються.
Сума розподілених витрат допоміжнихвиробництв включається у загально виробничі витрати основних виробничих підрозділів.
Облік затрат наТзОВ“Гербор-холдінг» ведеться в розрізі таких економічнихелементів:
- матеріальні затрати;
-  витратина оплату праці;
-  відрахуванняна соціальні заходи;
-  амортизація;
-  іншіопераційні витрати.
До складу елемента „Матеріальнізатрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продуктувласного виробництва):
-  сировиний основних матеріалів;
-  купівельнихнапівфабрикатів та комплектуючих виробів;
-  паливай енергії;
-  будівельнихматеріалів;
-  запаснихчастин;
-  тарий тарних матеріалів;
-  допоміжнихта інших матеріалів.
До складу елемента „Витрати на оплатупраці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії тазаохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток таіншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента „Відрахування насоціальні заходи" включаються відрахування на пенсійне забезпечення;відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття,відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахуванняна інші соціальні заходи.
До складу елемента „Амортизація"включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальнихактивів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента „Інші операційнівитрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли доскладу елементів, наведених в попередніх пунктах, зокрема це витрати навідрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговуваннятощо.
Виробничі витрати на ТзОВ“Гербор-холдінг» обліковуються в розрізі основнихта накладних витрат.
Основні витрати — це сукупність прямихвитрат на виробництво продукції. Основні витрати поділяються на три групи:прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати.
Прямі матеріальні витрати — це вартістьвитрачених матеріалів, які стають частиною готовою продукції і які можнавіднести до певного виробу економічно доцільним шляхом.
Прямі витрати на оплату праці — цезаробітна плата робітників яка може бути включена у собівартість певних виробівекономічно доцільним шляхом.
Витрати на оплату праці інших категорійвиробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і зарплатуробітників, яку не можна прямо віднести на продукцію (оплата простою додатковівиплати тощо), розглядають як непряму зарплату і включають до складу виробничихнакладних витрат.
Інші прямі витрати — це решта прямихвитрат, крім прямих матеріальних витрат та прямих витрат на оплату праці.Наприклад, амортизація або оренда спеціального устаткування, оплата послугконтрагентів, придбання спецінструменту тощо.
Виробничі накладні витрати — це витрати,пов'язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробівекономічно доцільним шляхом. Такі витрати називаються ще і загальновиробничими.
Прикладом таких витрат є допоміжніматеріали, непряма зарплата, витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень,устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплатакомунальних послуг, тощо. Виробничі накладні витрати розподіляються міжвиробами пропорційно до обраної бази.
Аналіз взаємозв'язку обсягу реалізації,собівартості продукції та прибутку на ТзОВ “Гербор-холдінг»не застосовується, що є недоопрацюванням планово-економічного відділу.
Доречно було б для забезпеченнябезперебійної рентабельної роботи підприємства застосовувати метод аналізувзаємозв'язку «витрати — обсяг -прибуток», який являє собою метод системногодослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства зметою визначення:
- обсягу продажу, що забезпечуєвідшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку;
- величини прибутку за певного обсягупродажу;
- впливу зміни величини витрат, обсягу таціни реалізації на прибуток підприємства;
- оптимальної структури витрат.
Важливим елементом аналізу взаємозв'язку«витрати — обсяг – прибуток» є аналіз беззбитковості. Аналіз беззбитковостіпобудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а такожобчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.
Аналіз беззбитковості — обсяг продажу(діяльності), за якого :
-  доходипідприємства дорівнюють його витратам;
-  маржинальнийдохід дорівнює загальним постійним витратам. Точку беззбитковості у грошовиходиницях можна вивести з рівняння:
Продаж = Змінні витрати + Постійнівитрати + Операційний прибуток.
Оскільки точка беззбитковості дорівнюєнулю, то маємо:
Точка беззбитковості = Змінні витрати +Постійні витрати.
Економічно доцільно ввести на ТзОВ “Гербор-холдінг»розподіл витрат на змінні та постійні, що дозволить оптимізувати витрати,які впливають на реалізацію продукції та прибуток шляхом скорочення зміннихвитрат та збільшення витрат, спрямованих на збільшення доходу від реалізаціїпродукції.
Аналіз діяльності центріввідповідальності. Центр відповідальності — сфера (сегмент) діяльності, в межахякої встановлено персональну відповідальність менеджера за показникидіяльності, які він контролює.
На досліджуваному підприємствівикористовують лінійну організаційнуструктуру.
Так на підприємстві виконавчий директорє лінійним керівником організації (А) і йому підпорядковуються усі підрозділипідприємства. Він контролює і оцінює роботу менеджерів вищого рівня.
Лінійними керівниками (В) є начальниквиробничо-збутового відділу, головний бухгалтер, начальник відділу якості,інспектор з організації, експлуатації та ремонту, інженер з охорони праці, якіпідпорядковуються керівнику і відповідають за роботу виділеного виробничогопідрозділу. А вони, в свою чергу здійснюють самоконтроль та інформують вищекерівництво про результати діяльності.
Зокрема, у підпорядкування начальникавиробництва приєднані інженер з підготовки виробництва, інженер з організаціїуправління виробництвом, менеджер з постачання та ін.
Начальнику ремонтної служби — механік, слюсар,майстер електротехнічної дільниці, інженер-електронік, електромонтери.Головному бухгалтеру — бухгалтери, економіст. Начальнику відділу якості — інженер з якості та інженер. Для уникнення небезпеки втратити контроль, вищекерівництво намагається якомога глибше контролювати рішення менеджерів вищогорівня, не підміняючи водночас їхньої функції приймати рішення.
Отримання менеджером права самостійноприймати рішення означає водночас і відповідальність за його наслідки. Томупідрозділ, очолюваний керівником, який несе відповідальність за результати йогодіяльності, в практиці управлінського обліку дістав назву «центрвідповідальності». Для здійснення такого контролю необхідна відповідна системаобліку, яка б забезпечувала збирання, обробку і передавання інформації прорезультати діяльності кожного центру відповідальності. Такою системою є облікза центрами відповідальності.
Облік відповідальності — система обліку,що забезпечує контроль і оцінку діяльності кожного центру відповідальності.
Ефективна система обліку за центрамивідповідальності ґрунтується натаких принципах:
- менеджери відповідають тільки за тудіяльність, що перебуває під їхнім контролем;
- менеджери беруть участь у визначенніцілей, за якими оцінюватиметься їхня діяльність;
- менеджери намагаються досягтипоставленої перед ним та їхнімипідрозділами мети;
- чітка визначеність ролі обліку в системізаохочення працівників;
- звіти про виконання бюджетів складаютьсярегулярно і використовуються практично для оцінки діяльності центріввідповідальності.
На підприємстві менеджерами різнихрівнів облікова інформація використовується ефективно. Вчасно керівникам вищихрівнів систематично подаються інформація про стан очолюваного підрозділуменеджером, звіти, за допомогою яких бухгалтерія організовує облік пожурнально-ордерній формі. Вчасно формує фінансову звітність підприємствавідповідно до П(С)БО, затверджених міністерством освіти. Облік відповідальностіпередбачає створення центрів відповідальності. Відмінності в характерівідповідальності менеджерів дають змогу виокремити чотири типи центріввідповідальності:
- центри витрат;
- центри доходу;
- центри прибутку;
- центри інвестицій.
Ціль обліку відповідальності — узагальнювати показники по затратах і надходженнях для кожного окремого центравідповідальності з метою виявлення відхилень від цільових показників. Наведенідані свідчать про наявність наТзОВ “Гербор-холдінг» ефективної системиуправлінського внутрішньогосподарського обліку, що дає змогу підприємствузменшувати витрати на виробництво продукції та продуктивно управляти роботоюпідприємства.

IV.Організація аналітичної роботи на підприємстві та проведення аудиту йогофінансово-господарської діяльності
 
4.1 Аналіз та аудит майнового станупідприємства
          Дляздійснення господарської діяльності підприємство повинно мати певне майно, якеналежить йому. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в йогобалансі, називається його активами. Характеристику по якісні зміни в структурімайна підприємства можна отримати за допомогою вертикального та горизонтальногоаналізу звітності.
Горизонтальнийаналіз полягає в порівнянні абсолютних величин за статтями балансу вартостіактивів за два і більше суміжні періоди.
Вертикальнийаналіз – це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу вивчитиструктуру активів, тобто частку окремих їх видів у загальній сумі розділів та вцілому за балансом.
Дляаналізу майна ТзОВ «Гербор-холдінг» складемо аналітичну таблицю 4.1.
Таблиця4.1 Структура майна підприємства і джерел його формуванняПоказники Значення показника Абсолютне відх., тис. грн 2008р. (тис. грн) Питома вага,% 2009р.(тис. грн) Питома вага,% 2010р. (тис. грн) Питома вага,% 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Актив                    1.Необоротні активи 28915.5 36.29 33959.2 53.64 42601.0 48.76 5043.7 8641.8 13685.5 2. Оборотні активи, всього 50765.5 63.71 29349.8 46.36 44777.0 51.24  -21415.7 15427.2  -5988.5 у т. числі: виробничі запаси 14948.0 18.76 8319.8 13.14 14207.0 16.26  -6628.2 5887.2  -741.0 готова продукція 23036.0 28.91 8928.5  14.10 16291.0 18.64  -14107.5 7362.5  -6745.0 інші 1504.0  1.89 440.8 0.70 2156.0  2.47  -1063.2 1715.2 652.0 векселі одержані -  -  -  - 171.0 0.20  - 171.0 171.0 дебіторська заборгованість 8810.5  11.06 9427.2 14.89 10986.0  12.57 616.7 1558.8 2175.5 поточні фінансові інвестиції 20.0 0.03  25.2 0.04  -  -  5.2  -  - грошові кошти та їх еквіваленти 2447.0  3.06 2233.5  3.53 895.0  1.02 213.5  -1338.5  -1552.0 інші оборотні активи  -  -  - -  - -  -  -  - 3. Витрати майбутніх періодів  -  -  - -  - -  -  -  -
Валюта балансу
79681.0
100.0
63309.0
100.0
87378.0
100.0
— 16372.0
24069.0
 7697.0
Данітаблиці свідчать, що майно підприємства збільшилось у 2010 році на 7697 тис.грн. у порівнянні з 2008 роком, та на 24069 тис. грн. порівняно з 2009 роком.
Накінець 2010 року найбільшу питому вагу у майні підприємства склали оборотніактиви – 51.24%, необоротні активи склали 48.76%. Загалом, необоротні активимали тенденцію до зростання. Так у 2009 році вони зросли на 5043.7 тис. грнпорівняно з 2008 роком, у 2010 році на 8641.8 тис. грн та на 13685.5 тис. грнвідповідно з 2009 та 2008 роком. Оборотні активи ж у 2009 році зменшилисьпорівняно з 2008 роком на 21415.7 тис. грн, у 2010 році на 5988.5 тис. грн. Зростанняспостерігається лише у 2009 році порівняно з 2008 роком на 15427.2 тис. грн.
Щодооборотних активів, то у 2010 році порівняно з 2008 роком зростанняспостерігається щодо векселів одержаних на 171.0 тис. грн, дебіторськоїзаборгованості на 2175.5 тис. грн та інших оборотних активів на 652.0 тис. грн.Зменшення відбулося щодо виробничих запасів на 741.0 тис. грн, готовоїпродукції на 6745.0 тис. грн та грошових коштів та їх еквівалентів на 1552.0тис. грн.
Дляаналізу майнового стану підприємства необхідно окремо проаналізувати необоротніактиви.
Дляаналізу складу і структури необоротних активів складемо аналітичну таблицю 4.2.
Таблиця4.2 Оцінка необоротних активівАктив 2008 рік 2009 рік 2010 рік Абсолютне відх., тис.грн тис. грн питома вага,% тис. грн питома вага,% тис. грн питома вага,% 2009/ 2008 тис.грн 2010/ 2009 тис. грн 2010/ 2008 тис. грн
1. Необоротні активи                   Нематеріальні активи:                   залишкова вартість  -  -  -  - 5.0 0.01  - 5.0 5.0 первісна вартість  -  -  -  - 11.0 0.03  - 11.0 11.0 знос  -  -  -  - (6.0) (0.01)  - (6.0) (6.0) Незавершене будівництво 1507.0  5.21 3397.8  10.01 5360.0  12.58 1890.8 1890.8 3853.0 Основні засоби:                   залишкова вартість 18243.5 63.09 24078.4 70.90 29378.0 68.96 5834.9 5299.6 11134.5 первісна вартість 23697.2 81.95 32378.9 95.35 42043.0 98.69 8681.7 9664.1 18345.8 знос 5453.7 18.86 (8300.5) (24.44) (12665.0) (29.73) (2846.8) (20965.5) (7211.3) Довгострокові фінансові інвестиції 9165.0  31.70 6483.0  19.09 7858.0 18.45  -2682.0 1375.0  -1307.0 Довгострокова дебіторська заборгованість  -  -  -  -  -  -  - - - Відстрочені податкові активи  -  -  -  -  -  - - - - Інші необоротні активи  -  -  -  -  -  - - - - Усього за розділом 1 28915.5  100.0 33959.2 100.0 42601.0 100.00 5043.7 8641.8 13685.5
          Данітаблиці свідчать, що необоротні активи мали тенденцію до зростання. У 2009 роціпорівняно з 2008 роком вони зросли на 5043.7 тис. грн., у 2010 році порівняно з2009 та 2008 роками на 8641.8тис. грн. та 13685.5 тис. грн. відповідно.Найбільшу питому вагу у необоротних активах складають основні засоби, які у2010 році склали 68.96%, а найменшу склали нематеріальні активи – 0.01%.
          У2010 році порівняно з 2008 роком зросли: нематеріальні активи на 5.0 тис. грн.,незавершене будівництво на 3853 тис. грн. та основні засоби на 11134.5 тис.грн. Зменшення спостерігається лише щодо довгострокових фінансових інвестицій,які у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшились на 1307 тис. грн.
Отже, зростання суми необоротних активів, зокрема сумиосновних засобів, свідчить про їх постійне оновлення на підприємстві.
При аналізі майна підприємства доцільно проаналізуватирух основних засобів. Для цього складаємо таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 Рух та стан основних засобів підприємстваПоказники Алгорифм розрахунку 2008 2009 2010 Абсолютне відхилення, тис. грн 2009/2008 2010/ 2009 2010/ 2008 Первісна вартість основних засобів, тис.грн Ф1-0.31р. 23697.2 32378.9 42043.0 8681.7 9664.1 18345.8 Залишкова вартість основних засобів, тис.грн Ф1-0.30р. 18243.5 24078.4 29378.0 5834.9 5299.6 11134.5 Коефіцієнт придатності 1-коеф. зносу 0.77 0.74 0.70  -0.03  -0.04  -0.07 Коефіцієнт зносу знос/перв. вар. ОЗ 0.23 0.26 0.30 0.03 0.04 0.07 Коефіцієнт оновлення введені ОЗ/перв. вар. на кін. 0.30 0.24 0.32  -0.06 0.08 0.02 Коефіцієнт вибуття вибулі ОЗ/перв. варт. на поч. 0.02 0.02 0.002  -0.018 0.018
Дані таблиці свідчать, що первісна вартість основнихзасобів зросла у 2010 році на 18345.8 тис. грн., у порівнянні з 2008 роком,також зросла і залишкова вартість на 11134.5 тис. грн.
Щодо показників, які характеризують рух та станосновних засобів, то коефіцієнт зносу протягом усіх років є меншим за 50%, щосвідчить про те, що основні засоби не є фізично зношеними. Однак, цей показникмав тенденцію до зростання: у 2009 році порівняно з 2008 роком він зріс на 3%,а у 2010 році порівняно з 2009 роком – на 4% що є негативним явищем дляпідприємства.
Коефіцієнт оновлення у 2010 році порівняно з 2008роком зріс на 0.02, також зріс і коефіцієнт вибуття на 0.018, однак він є доситьнезначним, однак зменшився коефіцієнт придатності на 0.07, що є негативнимявищем.
Також при оцінці майна ТзОВ «Гербор-холдінг» необхіднопроаналізувати ефективність використання основних засобів. Для цього складемотаблицю 4.4.
Таблиця 4.4 Ефективність використання основних засобівПоказники 2008 2009 2010 Абсолютне відх., тис. грн 2009/2008 2010/2009 2010/2008 Обсяг ТП, тис. грн 53989.5 216191.8 258583.5 162202.3 42391.7 204594.0 Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн 42711.1 28038.1 37211.0  -14673.0 9172.9  -5500.1 Фондовіддача  1.2641  7.7106  6.9491  6.4465  -0.7615  5.6850 Фондомісткість 0.7911 0.1297  0.1439  -0.6614  0.0142  -0.6472
          Данітаблиці свідчать про зростання обсягу товарної продукції. Зокрема, у 2009 роцівін зріс на 162201.3 тис. грн., у 2010 році порівняно з 2009 та 2008 роками на42391.7 тис. грн. та 204594 тис. грн. Негативним є те, що середньорічнавартість основних засобів зменшилась у 2010 році порівняно з 2008 роком на5500.1 тис. грн.
          Фондовіддачау 2010 році склала 6.9491. Це означає, що на одиницю вартості основних засобівприпадає 6.9491 обсягу товарної продукції. Фондомісткість у 2010 році склала0.1439. Це означає, що на одиницю обсягу товарної продукції припадає 0.1439вартості основних засобів. Загалом, фондовіддача зросла у 2010 році порівняно з2008 роком на 5.6850, а фондомісткість зменшилась на 0.6472.
          Аналізджерел формування капіталу підприємства
          Аналізджерел формування капіталу дає змогу визначити зміни в структурі власного іпозичкового капіталу. Що дає змогу визначити звідки взялись кошти і комупідприємство за них зобов’язане. Для цьогоскладемо таблицю 4.5.
Таблиця4.5 Структура джерел формування майна підприємстваПоказники Значення показника Абсол. відх., тис. грн 2008 Питома вага,% 2009 Питома вага,% 2010 Питома вага,% 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Пасив                   1. Власний капітал 28544.0 35.8 33084.0 52.3 43957.0 50.3 4540.0 10873.0 15413.0 2. Позичкові кошти, всього 51131.0 64.2 30225.0 47.7 43421.0 49.7 -20906.0 13196.0  -7710.0 з них: довгострокові зобов'язання  -  - 533.0 0.8  -  - 533.0  -  - короткострокові зобов'язання, у тому числі: 51131.0 64.2 29692.0 46.9 43421.0 49.7  -21439.0 13729.0  -7710.0 кредити банку 28588.0 35.9 8461.4  13.4 26017.0  29.8  -20126.6 17555.6  -2571.0 кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 22548.0  28.3 20689.2 32.7 16691.0  19.1  - 1858.8  -3998.2  -5857.0 поточні зобов'язання 1.0 0.9  -  -  -0.1  -  - інші короткострокові зобов'язання  -  - 540.5 0.9 713 0.8 540.5 172.5 713.0
ВАЛЮТА БАЛАНСУ
79681.0
100.0
63309.0
100.0
87378.0
100.0
 -16372.0
24069.0
 -55612.0
Данітаблиці свідчать, що найбільшу питому вагу у майні складає власний капітал(50.3%), що у 2010 році склав 43957 тис. грн. Загалом, власний капіталзбільшується: у 2009 році порівняно з 2008 роком він зріс на 4540 тис. грн., у2010 році порівняно з 2009 та 2008 роками на 10873 тис. грн. та 15413 тис. грн.відповідно.
Позичковікошти у 2009 році зменшились порівняно з 2008 роком на 20906 тис. грн. Цевідбулося за рахунок скорочення короткострокових зобов’язаньна 21439 тис. грн., кредитів банку на 20126.6 тис. грн., кредиторськоїзаборгованості на 1858.8 тис. грн. та поточних зобов’язаньна 0.1 тис. грн., а також збільшенню довгострокових зобов’язаньна 533 тис. грн. та інших короткострокових зобов’язаньна 540.5 тис. грн.
У2010 році порівняно з 2008 роком позичкові кошти також зменшились. Це відбулосяза рахунок скорочення короткострокових зобов’язаньна 7710 тис. грн., кредитів банку на 2571 тис. грн., кредиторськоїзаборгованості на 5857 тис. грн., а також збільшенню інших короткостроковихзобов’язаньна 713 тис. грн.
 
4.2 Аналіз та аудит фінансовоїстабільності підприємства
Під фінансовою стійкістю підприємстварозуміють його спроможність в часі з дотриманням умов фінансової рівноваги міжвласними та залученими засобами фінансування. Стійкість підприємствапередбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитисяза рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечуватисамофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансуванняактивів.
Таблиця 4.6 Аналіз абсолютних показниківфінансової стійкостіПоказники Формула Значення показника Абсол. відх., тис.грн 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК) 380-080  -371.5  -875.2 1356.0  -503.7 2231.2 1727.5 2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів (ВД) ВОК+ІІІ р. ПБ  -371.5  -342.2 1356.0  29.3 1698.2 1727.6 3. Загальна величина основних джерел формування запасів (ОД) ВД+стор.500 балансу 28216.5 8119.2 27373.0  -20097.3 19253.8  -843.5 4. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (Фв) ВОК-З  -15319.5  -9195.0  -12851.0  +6124.5  -3656.0  +2468.5 5. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів (Фт) ВД-З  -15319.5  -8662.0  -12851.1  +6657.5  -4189.1  +2468.4 Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (Фо) ОД-З  +13268.0  - 200.6  +13166.0  -13468.6  +13366.6  -102.0
 
Данітаблиці свідчать про те, що власні оборотні кошти у 2010 році склали 1356 тис.грн., що є на 1727.5 тис. грн. більше порівняно з 2008 роком. Власні ідовгострокові позикові джерела формування запасів мали тенденцію до зростання іу 2010 році склали 1356 тис. грн., що на 1727.6 тис. грн. є більшим за 2008рік. Це є позитивним для діяльності підприємства.
Щодозагальної величини основних джерел формування запасів, то у 2010 році вонасклала 27373 тис. грн., що є на 843.5 тис. грн. меншою за 2008 рік.
Спостерігаєтьсятакож надлишок власних оборотних коштів та власних і довгострокових позиковихджерел формування запасів у 2010 році порівняно з 2008 роком відповідно на2468.5 та 2468.4 тис. грн… Нестача спостерігається лише загальній величиніосновних джерел формування запасів у сумі 102 тис. грн..
Ділова активність підприємства – це комплекснахарактеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства. Вонавизначається системою критеріїв, зокрема: місцем підприємства на ринкуконкретних товарів, географією ділових стосунків, репутацією підприємства якпартнера, активністю інноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоздатністю.
4.3 Аналіз та аудит ліквідностіактивів та платоспроможності підприємства
Платоспроможністьпідприємства залежить від ліквідності його балансу, адже ліквідністьпідприємства – це його спроможність на конкретну дату своїми активами погаситизаборгованість кредиторам, банкам а також розподілити статутний та інші фондиміж їх засновниками.
Під ліквідністю розуміють здатність активівперетворюватись на грошові кошти. Ліквідність означає на скільки швидко і беззначних додаткових втрат підприємство може погасити свої зобов’язання.
Дляоцінки реального ступеня ліквідності ТзОВ «Гербор-холдінг» необхідно спочаткуздійснити аналіз ліквідності балансу. Ліквідність балансу – це ступінь покриттяборгових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких вгроші відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Воназалежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величиніборгових зобов’язань.
Аналізуючипоказники ліквідності групують статті активу за ступенем зменшення ліквідності,а статті пасиву – за терміном погашення зобов’язань. Для визначення ліквідностібалансу треба порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів.
Баланспідприємства слід вважати абсолютно ліквідним, якщо:
А1> П1; А2> П2; А3> П3; А4
Увипадку, коли одна або декілька нерівностей має протилежний знак, ніж воптимальному варіанті, ліквідність балансу не може бути абсолютно ліквідною.Виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємствоммінімальної умови фінансової стійкості, наявності власних оборотних активів.
Аналізліквідності балансу оформляється спеціальною таблицею. Проведемоаналіз ліквідності балансу за допомогою таблиці 4.7
Таблиця4.7 Аналіз ліквідності балансуАктив Формула Значення показника Абсол. відхил.     2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1. Найбільш ліквідні активи (А1) 220+230+240 2447.0 2233.5 1026.0  -213.5  -1207.5  -1421.0 2. Швидко реалізовані активи (А2) 130+140+150+160+170+180+190+200+210 33370.5 18796.5 29544.0  -14574.0 10747.5  -3826.5 3. Повільно реалізовані активи (А3) 100+110+120+250+270 14948.0 8319.8 14207.0  -6628.2 5887.2  -741.0 Важко реалізовані активи (А4) 80 28915.5 33959.2 42601.0 5043.7 8641.8 13685.5 БАЛАНС  - 79681.0 63309.0 87378.0  -16372.0 24069.0 7697.0 1. Найбільш строкові зобов'язання (П1) 530 22548.0 20689.2 16691.0  -1858.8  -3998.2  -5857.0 2. Короткострокові пасиви (П2) 640-380-480-530 28589.0 29692.0 26730.0 1103.0  -2962.0  -1859.0 3. Довгострокові пасиви (П3) 480  - 533.0  - 533.0  -  - 4. Постійні пасиви (П4) 380 28544.0 33084.0 43957.0 4540.0 10873.0 15413.0 БАЛАНС  - 79681.0 63309.0 87378.0  -16372.0 24069.0 7697.0
Фактичнеспіввідношення на 2008 року за даними таблиці 4.7:
2447.0≤ 22548.0
33370.5≥ 28589.0
14948.0≥ 0
28915.5≥ 28544.0
Враховуючите, що перша нерівність має протилежний знак, ніж в оптимальному варіанті,ліквідність балансу ТзОВ «Гербор-холдінг» за 2008 рік не може бути абсолютною.
Фактичнеспіввідношення на 2009 року за даними таблиці 2.1:
2233.5≤ 20689.2
18796.5≤ 29692.0
8319.8≥ 533.0
33959.2≥ 33084.0

Отже,у 2009 році баланс не є абсолютно ліквідним.
Фактичнеспіввідношення на 2010 рік за даними таблиці 2.1:
1026.0≤ 16691.0
29544.0≥ 26730.0
14207.0≥ 0
42601.0≤ 43957.0
Враховуючите, що перша та четверта нерівність має протилежний знак, ніж в оптимальномуваріанті, ліквідність балансу у 2010 році не може бути абсолютною.
У2009 році порівняно з 2008 роком ТзОВ «Гербор-холдінг» мало нестачу по найбільшліквідних активах і найбільш термінових зобов’язаннях на суму 213.5 тис. грн.та 1858.8 тис. грн, та активах, що швидко реалізуються та повільно реалізуютьсяна суму 14574 тис. грн. та 6628.2 тис. грн. По важко реалізованих активах ікороткострокових зобов’язаннях підприємство мало надлишок 5043.7 тис. грн. та 1103.0тис грн. Також підприємство мало надлишок по довгострокових пасивах тапостійних пасивах на суму 533тис. грн. та 4540.0 тис. грн..
Аналізтаблиці 4.7 показує, що у 2010 році порівняно з 2009 роком підприємство малонестачу по найбільш ліквідних активах і найбільш термінових зобов’язаннях насуму 1421 тис. грн. та 5857 тис. грн., та активах, що швидко і повільнореалізуються і короткострокових пасивах на суму 3825.5тис. грн., 741 тис. грн.та 1859 тис. грн. По важко реалізованих активах і постійних пасивахпідприємство мало надлишок 13685.5 тис. грн. та 15413 тис. грн.
Дляякісної оцінки фінансового стану крім абсолютних показників ліквідності балансудоцільно визначити відносні коефіцієнти ліквідності: коефіцієнт загальноїліквідності, коефіцієнт проміжної ліквідності та коефіцієнт абсолютноїліквідності (табл. 4.8).
Таблиця4.8 Характеристика ліквідності підприємстваПоказник Формула Значення показника Абсол. відхилення 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1. Коеф. абсолютної ліквідності 230+…+240/620+630 0.05 0.08 0.02 0.03  -0.06  -0.03 2. Коеф. швидкої ліквідності 260-(100+..+140)+270/ 620+630 0.22 0.39 0.28 0.17  -0.11 0.06 3. Коеф. поточної ліквідності 260+270/620+630 0.99 0.99  1.03 0.04 0.04
Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності– показник, який обчислюється на основі більш вузького кола активів (зрозрахунку вилучаються запаси і інші оборотні активи – найменш ліквідна частинаоборотних активів).Нормативне значення показника 0.7-0.8. У 2008, 2009 та 2010роках значення показника становить 0,22, 0,39 та 0,28 відповідно і свідчить, щоза рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень може бутипогашено лише 22 %, 39 % та 28 % поточних зобов’язань підприємства.Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткостроковихпозикових зобов’язань (поточних зобов’язань) можна за необхідності погаситинегайно. Рекомендоване значення показника 0,2 – 0,35. За звітний періодзначення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить відповідно 0,05, 0,08 та0,02, що не відповідає рекомендованому значенню даного показника. Наявністьневеликої суми коштів на рахунках підприємства на дату складання балансу івнаслідок цього наближення на даний момент коефіцієнта до нуля не означаєвтрати підприємством платоспроможності. Необхідним є те, щоб грошові ресурси вдостатньому обсязі надійшли на рахунок до терміну виконання підприємствомпоточного зобов’язання.
 
4.4 Проведення аналізу визначеннярівня ділової активності підприємства та ймовірності його банкрутства
Під терміном ділова активність слідрозуміти здатність підприємства ефективно використовувати свої ресурси. Основніпоказники ділової активності підприємства наведені у таблиці 4.9.
Оборотність дебіторської такредиторської заборгованості у 2008 році становили 1,66 оберта, а у 2009 та2010 роках — 11,54 і 9,56 та 14,82 і 13.22 оберта. Оборотність дебіторськоїзаборгованості у днях становила у 2008 році 217 дні, у 2009 році – 31 дні, у2010 році – 24 дня, тобто для того, щоб зробити один оборот активам необхідно всередньому 91 день. Оборотність кредиторської заборгованості становила 217днів, 38 днів та 27 дні відповідно у 2008, 2009 та 2010 роках.
Таблиця 4.9Аналіз показників діловоїактивностіПоказники Формула Значення показника Абсолютне відхилення 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1. Оборотність оборотних активів (Ооа) Ф2-035/(Ф1-260+270)*0,5  0.68  5.23  6.89  4.55  1.66  6.21 2. Тривалість 1 обороту (дні) 360/Ооа 529 69 52 -460 -17 -477 3. Оборотність виробничих засобів (Овз) 035/(100+…+140)*0,5  1.01  7.32  10.14  6.31  2.82  9.13 4. Тривалість обороту ВЗ 360/Овз 356 49 36 -307 -13 -320 5. Обор. дебітор. заборг. (Одз) 035/(150+…+210)*0,5  1.66  11.54 14.82  9.88  3.28  13.16 6. Тривалість обороту ДЗ 360/Одз 217 31 24 -186 -7 -193 7. Оборотність кредитор. заборг. (Окз) 035/(620-500-510)*0,5  1.66  9.56  13.22  7.9  3.66  11.56 8. Тривалість обороту КЗ 360/Окз 217 38 27 -179 -11 -190 9. Оборотність ВК 035/380*0,5  1.03  6.79  6.63  5.76  -0.16  5.60 10. Тривалість обороту ВК 360/Овк 305 53 54 -252 1 -251 11. Оборотність необоротних активів (Она) 035/080*0,5 0.96  6.66  6.67  5.7  0.01  5.71 12. Тривалість обороту необ. активів 360/Она 375 54 54 -321 -321
Коефіцієнт оборотності оборотних активіву 2008 році становив 0,68 оберта, у 2009 році – 5,23 оберта, а у 2010 році –6,89 оберта. Період одного обороту оборотних активів становив відповідно 529днів, 69 днів та 52 дні протягом звітного періоду. Проте період одного оборотузменшився у 2010 році порівняно з 2008 роком до 477 днів.
Оборотність виробничих запасів зрослапротягом звітного періоду на 9,13 обороти. Період одного обороту становить у2008 році — 356 днів, у 2009 році – 49 дня та у 2010 році 36 дні.
Оборотність необоротних активів зросла у2010 році порівняно з 2008 роком на 5,71. Тривалість одного обороту у 2008 роцістановила 375 дні, у 2009 році 54 дні, у 2010 році також 54 дні.
Оборотність власного капіталу у 2010році збільшилась порівняно з 2008 роком на 5,60 обороти. Тривалість одногообороту у 2008 році склала 305 дні, у 2009 році 53 дні та у 2010 році 54 дні.
Прогнозуваннябанкрутства підприємства
Банкрутствоє визначенням недієздатністю підприємства бути платоспроможним і задовольнятивимоги кредиторів тільки засобом ліквідаційної процедури.
Дляпрогнозування можливості банкрутства підприємства визначимо за допомогою моделіАльтмана інтегральний показник «Z»(табл.4.10)
Таблиця4.10Аналіз показників банкрутства підприємстваПоказники Формула Значення показника Абсол. відх., тис грн 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 A 380-080/ 280  -0.005  -0.014 0.006  -0.009 0.02 0.011 B 350/280 0.348 0.509 0.494 0.161  -0.015 0.146 C 170Ф2/ 280Ф1 0.045 0.275 0.122 0.23  -0.153 0.077 D 380/ 480+620 0.558 1.095  1.012 0.537  -0.083 0.454 E 035 Ф2/ 280 0.498 3.307 2.921 2.809  -0.386 2.423
МодельАльтмана: 1,2A + 1.4B+ 3.3 C + 0.6D+ 1.0E

Таблиця4.11Аналіз підприємства за моделлю АльтманаПоказник Значення показника Абсол. Відхилення 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 Модель Альтмана  1.4625  5.5673  4.6332 4.1048  -0.9341 3.1707
Данітаблиці свідчать, що можливе банкрутство спостерігалося у 2008 році, так як замоделлю Альтмана показник склав 1.4625, що є нижчим за мінімальне нормативнезначення 1,8.
Унаступні роки значення показника є вищим за оптимальне нормативне значення 3,0,що унеможливлює настання банкрутства на ТзОВ «Гербор-холдінг».
4.5 Аналіз звіту про фінансовірезультати підприємства
Прибуток є одним із узагальнюючих показників, щохарактеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку,отриманого підприємством, залежить формування оборотних коштів, виконаннязобов’язань перед бюджетом та контрагентами фінансового ринку,платоспроможність підприємства, розмір коштів на оплату праці працівників.
Аналіз фінансових результатів проведемоза допомогою таблиці 4.12
Таблиця 4.12 Аналіз прибутковостіпідприємстваПоказники Код рядка Значення показника Абсол. відх., тис. грн 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 Виручка від реалізації 10 42981 235671.9 281495 192690.9 45823.1 238514 Собівартість реалізованої продукції 40 -28835  -171559.7 -196689  -142724.7  -25129.3 -167854 Інші операційні доходи 60 9292 79186.3 87071 69894.3 7884.7 77779 Адміністративні витрати 70 -2247  -6380.8 -9058  -4133.8  -2977.2 -6811 Витрати на збут 80 -3514  -10738.1 -15565  -7224.1  -4826.9 -12051 Інші операційні витрати 90 -10013  -81348.3 -107681  -71335.3  -26332.7 -97668 Дохід від участі в капіталі 110  -  -  -  -  -  - Інші фінансові доходи 120  -  -  -  -  -  - Фінансові витрати 140 -759  -1256.3 -2696  -497.3  -1439.7 -1937 Втрати від учісті в капіталі 150  -  -  -  -  -  - Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 -905  -4751.2 -3687  -3846.2 1064.2 -2782 Надзвичайні доходи 200 2  -  -  -  -  - Надзвичайні витрати 205  -  -  -  -  -  - Податки з надзвичайного прибутку 210  -  -  -  -  -  - Чистий прибуток 220 2717 12673 6987 9956 -5686 4270
Дані таблиці свідчать, що чистийприбуток у 2010 році порівняно з 2008 роком зріс на 4270 тис. грн., цевідбулося за рахунок зростання виручки від реалізації, що зросла на 238514 тис.грн. і у 2010 році склала 281495 тис. грн. та інших операційних доходів, щозросла протягом звітного періоду на 77779 тис. грн. і склала у 2010 році 87071тис. грн.., а також за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукціїпротягом звітного періоду на 167854 тис. грн., адміністративних витрат на 6811тис. грн., витрат на збут на 12051 тис. грн.,інших операційних витрат на 97668тис грн., фінансових витрат на 1937 тис. грн. та податку на прибуток на 2782тис. грн..
Рентабельність – це відносний показник прибутку, якийвідображає відношення отриманого доходу (прибутку) з наявними або використанимиресурсами.
Основнимджерелом інформації для аналізу рентабельності є форма № 2 “Звіт про фінансовірезультати”, додатковими – форма № 1 “Баланс”, фінансовий план підприємстватощо. Розрахунок показників рентабельності інвестицій тарентабельності продажу підприємства наведено утаблиці 4.13.
Таблиця4.13 Аналіз показників рентабельностіПоказники Формула Значення показника Абсол. Відхилення 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1. рентабельніть сукупного капіталу 170 Ф2/ 640 Ф1  0.05  0.28  0.12 0.23  -0.16 0.07 2. рентабельність власного капіталу 220 Ф2/ 380 Ф1  0.10  0.38  0.16 0.28  -0.22 0.06 3. валова рентабельність 050 Ф2/ 035 Ф2  0.27 0.18  0.23  -0.09 0.05  -0.04 4. операційна рентабельність 100 Ф2/ 035 Ф2  0.11  0.09 0.05  -0.02  -0.04  -0.06 5. чиста рентабельність продажу 220 Ф2/ 035 Ф2  0.07 0.06 0.03  -0.01  -0.03  -0.04
Загальна рентабельність діяльності сукупного капіталу у 2010 році складала 0,12. Даний показник показує, щопідприємство на кожну грошову одиницю сукупного капіталу, тобто всьоговласного, залученого, позиченого капіталу, одержало прибуток у розмірі, щоперевищив обсяг залучених коштів на 0,12 %. Протилежна ситуація з валовою рентабельність продажу, операційною рентабельністюта чистою рентабельністю продажу, оскільки дані показники протягом звітногоперіоду мали тенденцію до зменшення, а це є негативним для діяльностіпідприємства. Валова рентабельність характеризує яка частка валовогоприбутку припадає на виручку від реалізації продукції. Значення даногопоказника у 2010 році становило 0,23.
 
4.6 Аналіз звіту про рух грошовихкоштів підприємства
Для аналізу руху грошових коштів завидами діяльності підприємства використовується форма № 3 «Звіт про рухгрошових коштів».
Рух коштів відображається у звіті затрьома видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність підприємства — цеосновний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізаціїпродукції, від надання права користування активами ( оренда, ліцензія ) сплатипостачальникам, виплат працівникам та Інше.
Інвестиційна діяльність — це сукупністьоперацій з придбання та продажу довгострокових (необоротних активів), а такожкороткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентамигрошових коштів.
Фінансова діяльність — це сукупністьоперацій які призводять до зміни величини або складу власного та позиковогокапіталу.
Управління грошовими потокамипідприємства характеризує основні функції регулювання грошових коштів, якіповинні здійснюватись різними прийомами та способами. На сьогодні цю роботу напідприємстві можуть виконувати головний бухгалтер, оскільки управліннягрошовими коштами — це тривалий, циклічний процес, який складається з декількохвидів управлінських робіт.
Для прискорення обороту грошових коштівне можна обмежитись різними заходами. Необхідними є система заходіввикористання прогресивних форм і методів, які забезпечують раціональнуорганізацію руху грошових коштів на всіх стадіях і етапах кругообігу.
Управління грошовими активами на ТзОВ«Гербор-холдінг» полягає в оптимізації їх загального середнього поточногозалишку з позиції забезпечення постійної платоспроможності підприємства іпередбачає виконання наступних завдань:
1. Визначення мінімальної необхідноїпотреби в грошових коштахдля здійснення поточної господарської діяльності;
2. Диференціація мінімально необхідноїпотреби в грошовихкоштах по основних видах поточних господарських операцій;
3. Забезпечення прискорення оборотностігрошових коштів;
4. Мінімізація втрат грошових коштів відінфляції:
5. Забезпечення рентабельного використаннятимчасово вільнихгрошових коштів.
Джерела фінансування господарськоїдіяльності підприємства складається з власного капіталу і резервів,довгострокових позикових коштів та кредиторської заборгованості. Проведемоаналіз структури власного капіталу підприємства.
Дамо характеристику якості управлінняпідприємством за станом руху грошових потоків (таблиця 4.12).
Таблиця 4.14 Структура грошових потоків ТзОВ«Гербор-холдінг» у 2008-2010 рр.Показники Код рядка 2008 2009 2010 Зміна 2010-2009 2009-2008 І.Вид діяльності: операційна 170 17897,7 (3533,7) 4883,0 +8416,7 -21431,4 — інвестиційна 300 - (13542,5) (14541,0) -998,5 -13542,5 — фінансова 390 1564,4 15455,6 16621,0 +1165,4 +13891,2 2.Чистий рух коштів за період 400 2025,9 (1320,6) 6963,0 +8283,6 -3346,5 3.Загальна оцінка якості управління нормальна нормальна добра - -
За 2008 та 2010 роки підприємство малододатне значення грошового потоку від операційної діяльності (17897,7 тис.грн.,4883,0 тис.грн., відповідно) і від'ємне у 2009 році-3533,7 тис. грн., та зінвестиційної. Це свідчить, що на протязі досліджуваного періоду якісьуправління підприємством характеризувалась як нормальна.
Таким чином керівництву підприємстванеобхідно постійно стежити за грошовими потоками від усіх видів діяльності.Особливу увагу необхідно сконцентрувати на зростанні грошових потоків відфінансової діяльності
 
4.7 Аналіз звіту про власнийкапітал підприємства
Основним джерелом формування капіталупідприємства є власний капітал підприємства. Дані для характеристики джерелформування капіталу підприємства наведені в таблиці4.15
Таблиця 4.15 Динаміка і структуравласного капіталуПоказники Значення показника Абсол. відхил., тис. грн   2008 Питома вага,% 2009 Питома вага,% 2010 Питома вага,% 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Власний капітал                   Статутний капітал 104.0 0.4 104.3 0.3 104.0 0.2 0.3  -0.3 Пайовий капітал  -  -  -  -  -  -  -  -  - Додатково вкладений капітал 731.0  2.5 730.8  2.2 731.0  1.7  -0.2 0.2 Інший додатковий капітал  -  -  -  -  -  -  -  -  - Резервний капітал  -  -  -  -  -  -  -  -  - Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 27709.0 97.1 32248.9 97.5 43122.0 98.1 4539.9 10873.1 15413.0 Неоплачений капітал  -  -  -  -  -  -  -  -  - Вилучений капітал  -  -  -  -  -  -  -  -  -
Усього
28544.0
100.0
33084.0
100.0
43957.0
100.0
4540.0
10873.0
15413.0
 
Основним джерелом формування капіталу наТзОВ «Гербор-холдінг» є нерозподілений прибуток, що становив у 2008 році 27709тис. грн. або 97,1 % у валюті балансу, та зростав на протязі аналізованогоперіоду. Статутний капітал становив у 2008 році 104.0 тис. грн., що складає 0.4% власного капіталу підприємства. Додатково вкладений капітал підприємствастановив 731 тис. грн.
Порівняно з 2008 роком, у 2009 роцівласний капітал зріс на 4540 тис. грн. та становив 33084 тис. грн… Як і впопередньому році, найбільшу частку займає нерозподілений прибуток – 32248.9тис. грн., що на 4539.9 тис. грн. більше ніж у 2008 році. Статутний капіталзріс на 0.3 тис. грн. та становив 4104.3 тис. грн. У 2010 році нерозподіленийприбуток підприємства становить 43122 тис. грн. або 98,1 % у валюті балансу. За2010 рік нерозподілений прибуток зріс на 10873.1 тис. грн. порівняно з 2009роком. Статутний капітал складає 104.0 тис. грн. Додатково вкладений капіталпідприємства залишився незмінним та становить 731.0 тис. грн.
Для характеристики структури джерелфінансових ресурсів складемо таблицю 4.16.

Таблиця 4.16 Характеристика структуриджерел фінансових ресурсівПоказники Алгорифм розрахунку Значення показника Абсол. відх., тис.грн 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2008 коеф. фін. незалежності (фін. автономії) 380+430/ 640(Ф1) 0.36 0.52 0.50 0.16  -0.02 0.14 коеф. фін. залежності 640/ 380+430 (Ф1)  2.79  1.91  1.99  -0.88 0.08  -0.80 коеф. фін. ризику 480+620+630/ 380+430(Ф1)  1.79 0.91 0.99  -0.88 0.08  -0.80
Дані таблиці свідчать, що коефіцієнтфінансової незалежності у 2010 році склав 0.5. Нормативне значення даногопоказника 0.5-0.6. Це дає змогу зробити висновок про те, що підприємство єавтономним. Зростання цього показника спостерігається у 2009 році що є на 0.16більшим за 2008 рік. У 2010 році даний показник зменшився порівняно з 2009роком на 0.02. Загалом коефіцієнт фінансової незалежності зріс у 2010 роціпорівняно з 2008 роком на 0.14, що є позитивним явищем для підприємства.
Коефіцієнт фінансової залежності у 2010році склав 1.99, тобто зменшився порівняно з 2008 роком на 0.8. Це є негативнимявищем для підприємства, однак у зв’язку з тим, що нормативне значення даногопоказника
Коефіцієнт фінансового ризику у 2010році склав 0.99, що на 0.80 є меншим порівняно з 2008 роком. У зв’язкуз тим, що нормативне значення даного показника

4.8 Аудит фінансово-господарськоїдіяльності підприємства
Анкета визначення здатності подальшогофункціонування підприємства (безперервної діяльності)Зміст питання Варіант відповіді Примітки Так Ні Інформаці я відсутня 2 3 4 5 6 Чи виявлено за результатами аудиту умови, які викликають сумніви у можливості подальшого функціонування підприємства 1 Неодноразові збитки від операцій - 2 Недостатність обігових коштів - 3 Заборгованість за дивідендами - 4 Невиплата позик - 5 Порушення статутних вимог до розмірів капіталу - 6 Втрата основних кадрів - 7 Втрата управлінського персоналу - 8 Втрата ліцензій або патенту - 9 Втрата монопольних прав (якщо вони були раніше) - 10 Втрата основних покупців - 11 Втрата основних покупців - 12 Простої або інші проблеми в організації праці - 13 Незадовільні фінансові коефіцієнти
Оскільки при проведенні аудитубухгалтерської звітності фінансового стану підприємства не виявлено порушень івтрат, то можна стверджувати про подальше функціонування підприємства.

Розділ V.Інформаційні системи обліку
Під інформаційною технологією (ІТ)розуміють систему методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошукуі оброблення інформації на основ застосування засобів обчислювальної техніки.Оскільки ІТ є поєднанням процедур, що реалізують функції збирання, накопичення,зберігання, оброблення і передачі даних із застосування технічних засобів, томуІТ невід'ємно пов'язана з технічним і програмними середовищем, в якому їїреалізовано. Інформаційні технології залежать від різних компонентів, зокрема:
•  технічнихзасобів;
•  персоналу,здатного використовувати їх;
•  організації,яка об'єднує засоби І персонал в єдиному процесі;
•  інформаційнихзасобів, що здійснюють формування й видачу інформації. Основу технологіїоброблення даних становлять процеси перетвореннявхідної інформації на результатну. Кожна ІТ закінчуєтьсяствореннямінформаційного продукту.
Інформаційні технології використовуютьпрограмне забезпечення, яке залежить від типу інформаційних систем і змістуоброблюваної інформації. Насамперед це офісні програми, в склад яких входитьпроцесор електронних таблиць для виконання розрахунків.
Ведення обліку основних засобів задопомогою програми «1С: Бухгалтерия 7.7». Бухгалтерський облікосновних, засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» запервісною вартістю. Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного облікудля рахунку 10 «Основні засоби» передбачає ведення обліку в розрізідвох видів субконто: номенклатури основних засобів (необоротних активів) та місцьїх зберігання.
Виду субконто «Необоротніактиви» відповідає довідник «Необоротні активи», де міститьсясписок основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальнихактивів та інших необоротних активів. Реквізити довідника діляться основні тадодаткові, про що свідчать закладки на діалоговому вікні Необоротные активы. Доосновних реквізитів належать: код, назва, повна назва, вид необоротного активу,рахунок обліку, первісна вартість, інвентарний номер, шифр, одиницявимірювання, дата введення в експлуатацію. До додаткових: рахунок витрат, видвитрат, метод розрахунку амортизації, ліквідаційна вартість, строк корисноговикористання (міс.) тощо.
Охарактеризуємо деякі з наведених вищереквізитів:
-         вид необоротного активу —використовується для визначення належності активу до типових груп. Реквізитможе набувати таких значень (основні засоби,інші необоротні матеріальні активи;
-  дата введення в експлуатацію — вводитьсяавтоматично під часоформлення документа Введення в експлуатацію по даномунеоборотному активу;
-  код- формується автоматично шляхом присвоєння об'єктам необоротних активів номерівпо порядку (без пропуску номерів і врахування належності до певних груп тавидів;
-  інвентарнийномер — формується відповідно до прийнятої на підприємстві системи кодуванняінвентарних номерів необоротних активів. Інвентарний номер не збігається зкодом об'єкта;
-  шифр- має необов'язковий характер і служить для уточнення інформації про об'єктнеоборотних активів;
-  рахунокобліку — інформація про рахунок обліку необоротного активу;
-  рахуноквитрат та вид витрат — зазначається рахунок і аналітика витрат, на які будутьзачислені суми нарахованої амортизації;
Тепер розглянемо особливості реалізаціїкомп'ютерного обліку необоротних активів на прикладі господарських операцій:ввід в експлуатацію, списання, ліквідація, ремонт, нарахування амортизаціїтощо.
Найпоширенішою є операція придбанняосновного засобу у постачальника а введення його в експлуатацію. Дляавтоматизації процесу відображення цих операцій в комп'ютерному облікупризначені такі документи:
1.  Банківськавиписка, платіжне доручення та видатковий касовий ордер використовується дляздійснення оплати основного засобу, отриманого від постачальника зрозрахункового рахунку чи каси підприємства;
2.  Прибуткованакладна використовується для оприбуткування основних засобів на баланспідприємства;
3.  Актвведення в експлуатацію використовується для оформлення введення в експлуатаціюоб'єкта основного засобу.
Операція з оплати за оприбуткованіосновні засоби від постачальника не розглядається в комплексі задач, щостосуються обліку основних засобів, тому одразу розглядатимемо операції зоприбуткування.
Діалогова форма документа«Прибуткова накладна» заповнюється основі супровідних документівпостачальника (скажімо, накладної, товаротранспортної накладної, специфікаціїтощо).
Далі треба заповнити табличну формудокумента (реквізити: ТМЦ, Ко-во, Цена, Сумма, Сумма+, НДС), маючи на увазі, щокожен рядок документ містить дані лише про один об'єкт основних засобів. Документавтоматично генерує проведення з надходження основних засобів. Для відображеннявводу основного засобу в експлуатацію «1С: Бухгалтерии 7.7»передбачено використання документа «Ввод в эксплуатацию», котрийможна одержати, ввійшовши в журнал документів і вибравши пункт«Необоротньые активы и МБП, або ж в меню „Документи“ — „Необоротные активы и МБП». В обох випадках треба обрати документ«Ввод в эксплуатацию». Перед введенням всіх реквізитів потрібнообрати позицію Ввід в експлуатацію необоротних активів в діалоговому вікні, щовідкриється. Тим самим ми визначаємо склад та структуру табличної частинидокумента.
Опишемо реквізити документа по введеннюоб'єкта основних засобів в експлуатацію:
-  Місцезберігання — застосовується для вибору місця зберігання активу вперіод йогоексплуатації. Реквізит прямо пов'язаний з однойменним довідником і його можнапредставити у вигляді матеріально відповідальної особи або місця зберігання(складу);
-  Виднеоборотних активів — призначений для вибору виду не обігового активу (скажімо,Основні засоби);
Таблична частина містить такуінформацію: об'єкт, що є джерелом надходження активу (реквізит ТМЦ/Инвестиции)об'єкт, котрий вводиться в експлуатацію вибирається з довідника«Необоротные активы» (реквізит Необоротний актив; кількість об'єктів,що вводяться в експлуатацію (реквізит Кількість); вартість об'єктів, щовводяться в експлуатацію (реквізит Ціна); сума по введенихоб'єктах-розраховується програмним способом, множенням кількості об'єктів на їхвартість (реквізит Сума).
Документ автоматично генерує проведенняпо введенню в експлуатацію основних засобів в журналі проведень.
Процес реалізації в комп'ютернійбухгалтерії господарських операцій по безоплатному надходженню основних засобівчи внесенню основних засобів як статутний капітал є схожим до розглянутих вищеоперацій з отримання об'єктів основних засобів від постачальників, зврахуванням того, що безплатно отримані об'єкти підлягають прийняттю на облікяк доходи майбутніх періодів, з подальшим щомісячним віднесенням нарахованоїамортизації на фінансові результати як інших доходів, а об'єкти отримані яквнесок до статутного капіталу оприбутковуються на рахунку 15 «Капітальніінвестиції» в кореспонденції з рахунком 46 «Неоплаченийкапітал».
Для нарахування амортизації використовуєтьсядокумент Нарахування зносу, в якому заповнюються такі реквізити: Номеррозрахунку — присвоюється автоматично, проте може бути змінений; Дата — встановлюється користувачем і визначає місяць, за котрий — буде виконуватисянарахування амортизації; Ознака нарахування амортизації для податкового табухгалтерське обліку встановлюється залежно від виду амортизації, щорозраховується; Понижуючий коефіцієнт — встановлюється лише для податковогообліку.
Документ автоматично формує проведення вдебет рахунків витрат кредит рахунку 13 «Знос необоротних активів» покожному об'єкту основних, засобів та виконує розрахунок сум амортизаційнихвідрахувань. Також документ забезпечує контроль залишкової вартості по кожномуінвентарному об'єкту (в разі повного зносу нарахування амортизації припиняється),а також контроль за проставленням необоротних активів на облік (по основнихзасобах, що надійшли протягом поточного місяця, амортизаційні відрахування непроводяться).
Слід зазначити, що перед введеннямдокумента Нарахування зносу необхідно впевнитись, що реквізити довідникаНеоборотні активи заповнені повністю. Це стосується таких реквізитів, щомістяться в закладці Додатково:
Нараховувати знос в податковому обліку — заповнюється з метою відображення нарахування зносу в податковому обліку;
— Рахунок витрат вказується конкретний рахуноквитрат на який зараховані амортизаційні відрахування;
-  Видвитрат — опис даного реквізиту було подано вище;
-  Методрозрахунку: зносу — встановлюєте — індивідуально для кожного інвентарногооб'єкта з метою встановлення одної, з шести можливих методів нарахування зносу.
Склад решти реквізитів вкладки Додатководовідник; Необоротні активи може змінюватися залежно від обраного методунарахування зносу.
Операції щодо ремонту та модернізаціїосновних засобів відображені в обліку за допомогою документа Модернізаціянеоборотних активів, що містить такі основні реквізити:
Номер документа і Дата — обов'язковіреквізити, правила заповнення котрих такі самі, що і для інших документів;
-  Місцезберігання — вказується місце зберігання або матеріально відповідальну особу,за якою закріплено той чи інший інвентарний об'єкт;
-  Необоротнийактив — із довідника Необоротні активи вибирається основний засіб, щомодернізується чи ремонтується;
-  Роботиздійснюються — здійснюється вибір із двох доступних способів робіт, щоздійснюються при ремонті необоротних активів: Через підрядника(підряднийспосіб) та Власними силами (господарський спосіб). При цьому, якщо роботиздійснюються підрядним способом, у діалоговій формі документа з'являється щеодна вкладка — Додатково;
Вид діяльності — обирається виддіяльності, за котрою здійснюється ремонт (скажімо, Виробництво чи Загальна);
— Зміна балансової вартості (податковийоблік) — — група реквізитів, що використовується для віднесення витрат на ремонтабо модернізацію дов алових витрат (у межах 5 % від балансової вартостіосновних виробничих фондів);
У табличній формі документа вводитьсяРахунок, за котрим проводиться виконання робіт; Субконто 1, Субконто2, СубконтоЗ,що відображають аналітику по вибраному рахунку; Рахунок модернізації та Видмодернізації, що відображають рахунок, на який будуть списані затрати змодернізації (вибирається з довідника Інвестиції) і його вид; Сума, девказуються суми витрат, понесені на ремонт.
Структуру довідника Інвестиціїрозглянемо детальніше. Довідник містить такі поля: Код, Назва, Рахунок обліку,Ціна. Для введення інформації в довідник треба виконати такі дії:
1.  вменю Довідники вибираємо вкладку Інвестиції — відкривається форма довідника длявведення його елементів;
2.  вменю Дії вибираємо опцію Змінити— з'являться діалогове вікно для заповненняреквізитів довідника.
Документ Модернізація необоротних активавтоматично генерує проведення з модернізації та ремонту основних засобів тарозміщує їх у журналі проведень. У разі потреби можна Отримати друковану формуакту приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованихоб'єктів (ф. 03-2), натиснувши кнопку Друк.
При ліквідації необоротних активіввикористовують документ Ліквідація необоротних активів, який окрім традиційних- Номер документа і Дата -містить такі реквізити:
-  Видліквідації, що може набувати двох значень: Реалізація та Списання ізалежно відцього визначати вигляд вкладки Додатково;
-  ВидПДВ — визначає можливі варіанти нарахування ПДВ при реалізаціїоб'єкта основнихзасобів;
-  — Валові витрати і Валові доходи — визначається аналітика рахунків длявідображення ліквідації об'єкта основних засобів у податковому обліку.
У табличній частині документа заповнюютьлише реквізити: Необоротний актив, що вибирається з однойменного довідника (прицьому реквізити Місце зберігання, Первісна вартість (грн.), Знос (грн.) таКількість заповнюються автоматично) і Ціна, де вказується ціна продажу (якщонеоборотний актив було реалізовано).
Для полегшення роботи користувача«1С: Бухгалтерия 7.7м, розробниками програми створено Помічник»Ліквідація необоротних активів", що запускається за допомогою менюСервіс. Внаслідок роботи помічника створюється документ Ліквідації, необоротнихактивів, причому кожен крок формування документа детально пояснено у вікнах, щопочергово відкриваються за допомогою кнопок Далі та Назад. Роботу помічникаможна перервати в будь-який момент, натиснувши кнопку Відміна.
Ведення обліку матеріальних цінностей задопомогою програми «1С: Бухгалтерия 7,7». Бухгалтерський облікзапасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за первісноювартістю
Існуюче настроювання плану рахунків іаналітичного обліку для рахунку 20 «Виробничі запаси» передбачає веденняобліку в розрізі трьох видів субконто: номенклатури матеріалів, місцьзберігання і партій, а також в двох вимірниках: вартісному і натуральному.
Облік малоцінних та швидкозношуванихпредметів ведеться на однойменному рахунку 22 в розрізі все тих же видівсубконто в натуральному та вартісному виразі.
Виду субконто «Номенклатураматеріалів» відповідає довідник «Номенклатура», Що міститьсписок товарно-матеріальних цінностей і призначений для формування інформаціїпро матеріали, номенклатуру продукції, перелік виконуваних робіт і послуг.Розглянемо кілька основних реквізитів довідника:
Повна назва — обов'язковий длязаповнення реквізит, в якому зазначається
назва ТМЦ; Вид ТМЦ — вибирається одне зтаких значень: Товар, Послуга, Тара, Продукція, Матеріал, Будматеріал, Паливо,Запчастини, МШП, Напівфабрикат, Артикул          використовується для швидкогопошуку та сортування ТМЦ; Валюта продажу — зазначається валюта, в якійвідображені відпускні ціни; Ціна продажу — вказується відпускна ціна ТМЦ; Валютаоприбуткування — зазначається валюта, в якій відображені закупівельні ціни;Ціна оприбуткування — вказується закупівельна ціна ТМЦ; Ставка ПДВ -вказуєтьсяставка ПДВ для конкретного номенклатурного номера ТМЦ, якавикористовуватиметься для розрахунків сум ПДВ у документах; Базова одиниця — задається одиниця вимірювання, в якій будуть обліковані залишки ТМЦ тощо.
Розглянемо особливості реалізаціїкомп'ютерного обліку матеріальних цінностей на прикладі деяких господарськихоперацій, зокрема: надходження матеріалів та МШП на склад, обліктранспортно-заготівельних витрат, списання матеріалів тощо.
Оприбуткування куплених матеріалів насклад відбувається двома способами, залежно від способу розрахунку зорганізацією — постачальником:
•  уразі, післяплати: оформлюється, прибуткова накладна на отриманіТМЦ,
•  припередоплаті: оформлюється вхідний рахунок, на основі якого післяфактичногоодержання матеріалів вводиться прибуткова накладна
Отримати на моніторі комп'ютера екраннуформу документа Прибуткова накладна можна двома способами:
1.  Черезменю Документ — Надходження — Прибуткова накладна;
2.  Відкритижурнал документів Прибуткові накладні і перейти до режимувведення новогодокумента
Оскільки форма даного документа невідрізняється від аналогічної для оприбуткування основним засобів, описаноївище, ми сконцентруємо свою увагу на заповненні лише деяких реквізитівдокумента, зокрема: Що оприбутковуємо — використовується для вибору групиактивів, оприбутковуються (в даному випадку — Запаси).
Відзначимо також надзвичайно корисну функціюПідбір, котра є недоступною у разі оприбуткування основних засобів і служитьдля автоматичного заповнення ряду реквізитів табличної частини документа Щобскористатися нею потрібно натиснути кнопку в нижній частині форми введення. Прицьому відкривається довідник «Номенклатура», в котрому слід вибратиназву матеріалу та вказати його кількість, отриману фактично.
! Реквізити з довідника переносяться утабличну частину документа автоматично, тому необхідно перевірити значення ціниматеріалу оскільки воно може не збігатися із значенням ціни постачальника, атакож вид ПДВ. У разі різниці по цих реквізитах, їх значення потрібно змінитивручну.
Екранна форма документа Рахунок вхіднийє схожого з документом Прибуткова накладна. Поля Замовлення та Вид торгівлі заповнюютьсяавтоматично після вибору постачальника з довідника Контрагенти. Проте значенняцих реквізитів можна змінити вручну (скажімо для реквізиту Замовлення, можливовибрати як замовлення іншу угоду, натиснувши кнопку "...", абоприсвоїти йому значення Без замовлення, скориставшись кнопкою «X»).
Відзначимо також, що документ Рахуноквхідний не формує проведень по оприбуткуванню ТМЦ в журналі проведень, а лишеавтоматично потрапляє в журнал Рахунки вхідні. Оформлена належно прибуткованакладна буде зареєстрована в журналі документів Прибуткові накладні, а такожстворить необхідну кількість проведень з оприбуткування матеріалів чи МШП насклад (по дебету конкретного субрахунку рахунка 20 «Виробничі запаси»або 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»), одного проведення пообліку ПДВ та одного проведення по взаємозарахуванню заборгованостей (в разіпередоплати).
Як вже було зазначено, в разі прийманняматеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з данимисупровідних документів постачальника, а також: при прийманні матеріалів, якіприбули без документів, складається Акт про приймання матеріалів (ф. М-7).Такої форми в стандартній конфігурації «1С: Бухгалтерия 7.7 немає, томутаке оприбуткування відбувається за допомогою оформлення прибуткової накладноїна суму фактично отриманих матеріалів, а претензія постачальнику на величинувідхилення відображається в обліку в режимі ручного введення операцій.
Процес реалізації в комп'ютернійбухгалтерії господарських операцій по безоплатному надходженню виробничихзапасів чи внесенню їх до статутного капіталу засновниками є схожим дорозглянутих вище операцій з отримання запасів від постачальників за плату, зврахуванням того, що безоплатно отримані оборотні активи підлягаютьоприбуткуванню на відповідний рахунок активів по дебету з одночаснимвідображенням на рахунку 745 „Дохід від безоплатно одержаних активів» покредиту виробничі запаси, отримані як внесок до статутного капіталу, підлягаютьвіднесенню на рахунок 20 «Виробничі запаси» в кореспонденції зрахунку 46 «Неоплачений капітал».
Розглянемо питання облікутранспортно-заготівельних витрат за допомогою «1С: Бухгалтерия 7.7».Потрібно одразу відзначити, що ведення уособленого обліку ТЗВ на окремомусубрахунку не передбачено типовою конфігурацією " 1С Бухгалтерия 7.7"що певним чином обмежує вибір бухгалтером методу віднесеннятранспортно-заготівельних витрат на виробництво.
При використанні першого методу процесоприбуткування ТМЦ відбувається в два етапи:
1  етап.Оформлення документа Прибуткова накладна з відображенням уньому фактунадходження матеріалів на склад за, закупівельною вартістю;
2  етап.Оформлення документа Додаткові витрати на придбання ТМЦ звідображенням у ньомусуми ТЗВ, що включається до собівартості матеріалівоприбуткованих за допомогоюпопереднього документа. Реквізити документаДодаткові витрати на придбання ТМЦзаповнюються так:
• Прибуткова накладна — — вказуєтьсядокумент, який зареєстрований у однойменному журналі, на основі котрого будутьвводитися дані розглядуваного нами документа;
•  Рахунок- обирається рахунок по кредиту і аналітика за допомогою плану рахунків;
•  Кількість- заповнюється, якщо на обраному рахунку ведуть кількіснийоблік;
•  Сума- вказується сума ТЗВ;
•  ПДВ- розраховується сума ПДВ, що належить до транспортно- заготівельних витрат;
•  Інші реквізити.
Цей документ автоматично генеруєпроведення в журналі проведень по дебету рахунків та субрахунків, вказаних вдокументі-основі, в кореспонденції з рахунком, записаним в табличній частині врядку Рахунок.
У разі оприбуткування за однієюприбутковою накладною кількох видів матеріалів треба пам'ятати, що документДодаткові витрати на придбанні ТМЦ забезпечує розподіл суми ТЗВ лишепропорційно вартості придбаних матеріалів. У разі виникнення потреби розподілутранспортно-заготівельних витрат за іншою базою, необхідно буде всі розрахункиі проведення в журналі виконати вручну. Сам документ Додаткові витрати напридбання ТМЦ автоматично переноситься в журнал Прибуткові накладні.
Операції списання товарно-матеріальнихцінностей виконуються за допомогою документа Списання ТМЦ. У цьому документіпотрібно ввести: склад, з якого списуватимуть матеріали (Місце зберігання);затратний рахунок, на який буде списана облікова вартість матеріалів (Рахуноксписання); статтю затрат; вид діяльності (Субконто списання); причину списання(Причина списання). У табличну частину документа дані вводяться двомаспособами:
1) введенням нових рядків та
2) відшуканням інформації за допомогоюкнопки Підбір.
Таблична частина документа містить реквізити:ТМЦ, Кількість, Ціна-, Сума-, ПДВ, Сумма+, Залишок, заповнення котрих:додаткових пояснень не потребує. У нижній частині діалогового вікна документаСписання ТМЦ міститься кнопка Провести, за допомогою якої можна здійснитиавтоматичне формування проведень в дебет рахунку витрат, що були вказані вдокументі, з кредиту рахунку 20 «Виробничі запаси» по данійгосподарській операції, не заходячи в журнал проведень.
Після створення форми Списання ТМЦ вонаавтоматично розміщується в журналі Складські, а за необхідності отриманнядрукованої форми-автоматично створює документ Акт списання ТМЦ.
Для відображення факту відпускуматеріальних цінностей у виробництво необхідно скористатися документомКалькуляція, що може працювати в двох режимах: Попередня і Остаточна Попереднякалькуляція містить такі реквізити:
•  Складматеріалів — з довідника Місця зберігання вибирається склад, зякою списуютьсяматеріали;
•  Продукція- — з довідника Номенклатура обирається вид продукції, поякому складаєтьсяпопередня калькуляція;
•  Складпродукції — з довідника Місця зберігання вибирається склад,кудиоприбутковуватиметься готова продукція;
•   Кількість продукції — вказуєтьсякількість продукції, що буде виготовлена згідно з калькуляцією.
Таблична частина документа містить таку інформацію:
Затрата — з довідника Номенклатура абоВиди затрат вибирають матеріали або інші затрати, які включають до виробничоїсобівартості обраної продукції;
• Партія — вказується партія описуванихматеріалів. У разі введеннянематеріальних витрат, реквізит не заповнюється;
• Кількість — для матеріальних витратвказується кількість матеріалів, втрачених на виробництво об'єкта калькулювання;
Сума попередня — для нематеріальнихвитрат вказується сума витрат згідно з попередньою калькуляцією (для матеріальнихвитрат цю суму підраховують автоматично залежно від описаних партій).
Для автоматичного способу заповненнятабличної форми документа можна скористатися кнопкою Заповнити, що розміщена внижній його частині. При цьому рядки, що містять витрати на виготовленняпродукції заповнюються даними, які знаходяться в довіднику Складові продукції.
Праворуч над таблицею розміщенаінформація, що дозволяє побачити собівартість та продажну вартість одиниці тавсієї кількості продукції. З метою коригування попередніх витрат на виробництвопродукції відповідно до реальних їх значень формується документ Остаточнакалькуляція, який будується на основі попередньої калькуляції за допомогоюрозподілу сум реальних затрат пропорційно зазначеним в ній витратам. При цьомув табличній частині документа буде заповнено реквізит Сума остаточна, деміститимуться остаточні значення сум витрат за даними бухгалтерського обліку.
Для полегшення створення та проведенняостаточної калькуляції призначено помічник Створення остаточних калькуляцій, врежимі котрого кожен етап формування результуючого документа супроводжуєтьсядетальними поясненнями.
Обидва описаних вище документиавтоматично генерують проведення в журналі проведень, причому перший (Попереднякалькуляція) — по списанню матеріалів на рахунок 23 «Виробництво» таоприбуткуванню продукції на склад (дебет рахунка 26 «Готовапродукція»), а другий (Остаточна калькуляція) — по коригуванню дебетурахунка 26 та кредиту рахунка 23. Всі документи Калькуляція потрапляють у журналВиробництво.
Необхідно пам'ятати, що типовоюконфігурацією «1С: Бухгалтерия 7.7» в документі Калькуляціяпередбачено списання матеріалів у виробництво лише за методом середньозваженоїсобівартості, що проте не виключає застосування інших, зазначених в П(С)БО 9 методівсписання запасів. Для реалізації інших методик необхідно в режимі конфігураціїзмінити існуючий алгоритм документа або створити абсолютно новий документ. Уразі такої потреби рекомендується звернутися до фірми — встановлювана цьогопрограмного продукту.
Для відображення господарських операційз продажу матеріалів на сторону в типовій конфігурації «1С бухгалтерия7.7» передбачений документ Відвантаження матеріалів на сторону. Документ,при його проведенні, автоматично генерує проведення:
- списання собівартості матеріалу за методомсередньозваженої собівартості (Д-т 79 «Фінансові результати» К-т 20«Виробничі запаси»);
- списання доходу від реалізації (Д-т 701 «Розрахункиз вітчизняними покупцями» К-т 701 «Дохід від реалізації готовоїпродукції);
- на суму ПДВ (Д-т 701 „Дохід відреалізації готової продукції“ К-т6415»ПДВ"). Такий документможна отримати через меню Документи Виробництво. Детальніше реалізацією запасівстороннім споживачам розглядати не будемо, а розглянемо переоцінку ТМЦ, яказдійснюється за допомогою документа Переоцінка ТМЦ, що призначений для зміниоблікової вартості матеріалів. Він має такі реквізити: місце зберігання — задається склад, де зберігаються матеріали, по яких здійснюється переоцінка; видпереоцінки ТМЦ — визначається вид переоцінки ТМЦ (наприклад, Зміна облікової вартості);рахунок доходів — задається рахунок доходів, що відповідає рахунку обліку ТМЦ упроведенні, яким відображається переоцінка (за замовчуванням -це рахунок 719);рахунок витрат — задається рахунок витрат, що відповідає рахунку обліку ТМЦ у проведенні,яким відображається переоцінка (за замовчуванням — це рахунок 946); дляперерахунку використовувати загальний відсоток — використовується, якщонеобхідно задати відсоток, за яким будуть перераховані нові вартості ТМЦ. Утабличну форму документа входять такі реквізити: ТМЦ, Партія, Кількість, Стараціна; Стара сума, Нова ціна, Нова сума, Залишок. Особливих коментарів ціреквізити не потребують.
Існуюче настроювання плану рахунків іаналітичного обліку для рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»передбачає ведення обліку в розрізі двох видів субконто:«Співробітники» і «Місяць нарахування заробітної плати».
Виду субконто «Співробітники»відповідає довідник «Співробітники», що стає доступним через менюДовідники— Співробітники і використовується також для ведення аналітичногообліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 3775'«Розрахунки з робітниками і службовцями за іншими операціями» тощо.
Діалогове вікно перегляду і редагуванняданих по конкретному співробітнику має чотири закладки:
1.  Загальні з такими реквізитами:Табельний номер – вказується індивідуальний табельний номер працівникавідповідно до прийнятої на підприємстві системи кодування; П.І.П. — вказується прізвищета ініціали співробітника; Посада-записується посада, яку займає працівник на підприємстві;Фірма, в котрій працює співробітник — — вказується фірма, де працюєспівробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника незаписано.
У випадку, якщо дане підприємство є дляспівробітника основним місцем праці, — потрібно встановити прапорець Основний.
2.  Даніпо з/й з такими реквізитами: Оклад/тариф — вказується сума місячного окладу абопогодинного тарифу; Аванс — вказується розмір авансу; Кількість пільг — вказується кількість пільг з прибуткового податку; Вид витрат- обов'язковий длязаповнення реквізит, що визначає аналітику витратного рахунка (або рахунків) (наприклад,зарплата адміністративного апарату); Рахунок витрат;
3.  Паспортнідані — містить реквізити: Серія і Номер/№ паспорта, коли і ким виданий, Адресаспівробітника, Телефон співробітника ;
4. Податкові дані — містить реквізити:Індивідуальний податковий номер, Назва податкової інспекції, Адреса податковоїінспекції. Через очевидність особливих роз'яснень по заповненню останніреквізити не потребують.
Для нарахування заробітної платипрацівникам підприємства використовується документ Нарахування ЗП (менюДокументи—Зарплата -Нарахування ЗП).
Діалогова форма даного документа длявведення вхідних даних містить дві закладки:
1. Основні з такими реквізитами: Видвиплати — основний реквізит, який визначає подальше використання документаНарахування ЗП. Він може набувати значень, а саме:
-         Основна зарплата — відбувається нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства,розрахунок сум відрахувань у бюджет та державні цільові фонди, автоматичнеформування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми такихпервинних документів: платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість,зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки дляспівробітників.
-  Аванс- відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу здовідника Співробітники автоматично записуються в графу До видачі табличноїчастини документа, проте існує можливість редагування сума вансу вручну. Після заповненнявсіх реквізитів формується документ«Відомість нарахування авансу»,який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну від вказаних вищепервинних документів.
-  Внесення- вид виплати, що призначений для запису вступного сальдо за розрахунками зоплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С: Бухгалтерия7.7».
Рахунок оплати праці — визначаєтьсябухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці;Середньоспискова чисельність співробітників -визначається величина, що визначаєсередньоспискову чисельність співробітників; Кількість робочих днів — записується кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітноїплати.
2. Додатково — визначаєтьсябухгалтерський рахунок витрат, на який списується сума комунального податку,аналітика даного рахунку, рахунок обліку валових витрат.
Табличну частину документа можназаповнювати двома способами:
1. по кожному співробітнику окремо — клацнувши мишкою в першому рядку стовпця Співробітники І вибравши необхіднийелемент;
2.по всьому списковому складу — натиснувши кнопку Заповнити. При цьому автоматично заповняться стовпці:Співробітники, Нараховано (Аванс), Днів.
Суми додаткових нарахувань (відпускні,лікарняні тощо) необхідно внести в табличну частину документа вручну. Дляавтоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному працівнику необхідноскористатися кнопкою Розрахувати, що розміщена в нижній частині діалоговоговікна. Для реалізації операцій з виплати заробітної плати призначений документВиплата ЗП. Цей документ формує платіжні відомості та створює бухгалтерськіпроведення з виплати заробітної плати (заборгованості із заробітної плати)працівникам.
Діалогова форма даного документа міститьтакі реквізити: Період -визначається період, за який, буде здійснюватисявиплата заробітної плати співробітникам підприємства; Вид виплати та Рахунокоплати праці — значення, що можуть набувати дані реквізити аналогічні як і вдокументі Нарахування ЗП; Відсоток виплати -вказується відсоток від суми, щопланується до видачі; Каса — значення реквізиту вибирається з довідника Рахункинашої фірми.
Заповнення табличної частини документавідбувається автоматично для виду виплати Основна з/п, після натискання кнопкиЗаповнити. Реквізити табличної форми документа Виплата ЗП такі:
— Співробітник — записуються прізвища,ім'я, по батькові співробітників, яким нарахована але не виплачена заробітнаплата. П.І.П. співробітників вибираються з довідника Співробітники;
Сума записується сума до видачі поконкретному співробітнику, яка визначається як поточний залишок по субрахунку661 «Розрахунки за заробітною платою».
Для отримання друкованої форми платіжноївідомості необхідно натиснути кнопку Друк в нижній частині діалогового вікна.Обидва розглянуті документи (Нарахування ЗП та Виплата ЗП) реєструються вжурналі Зарплата.
Дані про розрахунки із співробітниками зоплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:
1.Аналіз рахунка за субконто        використовуєтьсядля отримання нформації про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податкита збори і суму до виплати в розрізі співробітників;
2.       Оборотно-сальдова відомість-використовується для отримання узагальнюючої інформації про стан розрахунків іззаробітної плати за певний період;
3.  Журнал-ордер по субконто — використовується для отримання інформації по конкретному субрахунку не лише вцілому, але й в кореспонденції з іншими рахунками.
Відзначимо, що операції з нарахування івиплати заробітної плати на підприємствах з сотнями робітників будутьоформлятися тисячами проведень у місяць, оскільки типовою, конфігурацією,«1С: Бухгалтерия 7:7» передбачено, ведення аналітичного облікурозрахунків за заробітною платою на рахунку 66: в розрізі співробітників. Тобтодля кожного співробітника нараховується заробітна плата з одночаснимвіднесенням її, на рахунок витрат, здійснюється формування проведень заподатками та зборами в державні фонди та відбувається сплата (депонування)нарахованої заробітної плати.
Цей процес є достатньо важким та трудомісткимі не обмежується лише формуванням документів Нарахування ЗП та Виплата ЗП. Дляйого спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної платиспівробітникам за допомогою програми «1С: Зарплата и кадры».Підсумкові дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведетьсяпереносити в модуль " 1 Сбухгалтерия 7.7" з подальшим формуваннямпроведень з обліку виробничих витрат та відрахувань в соціальні фонди, щопроводяться з фонду оплати праці.
Автоматизація обліку готової продукції, їївідвантаження та реалізації в «1С: Підприємство»
Для роботи з оборотними активамипідприємства — — товарами, готовою продукцією, матеріалами, запчастинами,паливом, послугами тощо призначені довідники, документи з роботі з ТМЦ, а такожзвіти.
Прибуткування від іноземнихпостачальників. Крім зазначених у Прибуткуванні від вітчизняних постачальниківзагальних реквізитів, слід заповнити: Дата інвойсу — — дата інвойсупостачальника. Курс інвойсу — — курс валюти документа до: національної валютина дату інвойсу. Дата ВМД — дата, оформлення митної декларації. Курс ВМД — курс валюти документа до національної валюти на дату оформлення митноїдекларації. Обліковий курс грн/ІТ8В обліковий курс базової валюти системи(гривні) до основної (долара) на дату документа. № інвойсу, № ВМД та іншіпримітки використовуються для друкованих форм та мають інформаційний зміст.
Після заповнення шапки документапотрібно заповнити додаткові відомості (про митне оформлення вантажу, йогоперевезення та заведення правил для розрахунку собівартості ТМЦ). Додатковимисумами, від яких може залежати собівартість., ТМЦ, є: суми у валюті:знижка/націнка за контрактом, страховка вантажу, перевезення поза Україною;суми в національній валюті: мито, митні збори, акциз, ПДВ на імпорт, перевезенняпо Україні, а також суми, перераховані за інші оформлення.
Знижка/націнка за контрактом може бутинадана тільки постачальником вантажу, тому контрагент у цьому випадку не можебути змінений. Сума -сума знижки/націнки. Для знижки слід вказати знак «мінус»,для націнки —: ак «плюс». Галочка Включати до собівартості знижку/націнку тастрахування означатиме, що сума знижки/націнки, страхування буде врахована підчас розрахунку калькуляції собівартості кожного ТМЦ з рядків документа.Страхувальник — —контрагент страхування вантажу та контракт страхування.Перевізник поза Україною — контрагент перевезення вантажу, контракт наперевезення, якщо рахунок дебітора в картці вибраного контрагента має субконтоДоговори. Валюта транспортних послуг — — валюта розрахунків за перевезення.
Галочки Включати до собівартості мито іВключати до собівартості митні збори не можна відмінити, тому що обидві сумизавжди включаються до собівартості імпортних товарів.
Акциз, сума — митний орган або іншаустанова, договір для обліку, якщо рахунок дебітора, в картці вибраногоконтрагента мас субконто Договори, сума акцизу за ВМД у національній валюті.Якщо у ВМД є сума акцизу, доцільно включати цю суму до розрахунку калькуляціїсобівартості кожного ТМЦ з рядків документа. ПДВ на імпорт, сума — митний органабо інша установа, договір для обліку, якщо рахунок дебітора в картці вибраногоконтрагента має субконто Договори, сума ПДВ за ВМД у національній валюті.
Галочка Розраховувати собівартість заінвойсом має значення лише в тому разі, коли в документі є такі ТМЦ, яких небуло в інвойсі, тобто в таких рядках буде вказана фактична кількість, але некількість за Інвойсом. Якщо вказати позитивне значення галочки, це означатиме,що під час розрахунку калькуляції собівартості 1 такого ТМЦ вартість заінвойсом буде такою самою, як ціна інвойсу. В іншому разі вартість за інвойсомне буде врахована, тобто дорівнюватиме нулю.
Галочка Враховувати валютні суми,установлена в позитивне значення, означатиме, що перерахування валютних сум унаціональну валюту буде здійснено за курсом ВМД, інакше -— за курсом інвойсу.Після заповнення шапки та митних відомостей потрібно ввести табличну частину — - рядки з назвами ТМЦ, їхню кількість, інвойсові ціни тощо. Для введення новогорядка потрібно набрати код (артикул) ТМЦ у стовпці Артикул або вибрати ТМЦ устовпці Товар, указати кількість за ВМД (інвойсом) та ціну інвойсу у валютідокумента (за контрактом).
Після закінчення розрахунку документможе бути записаний (кнопка Запис), надрукований (кнопка Друк), записаний тапроведений (кнопка (Ж), закритий без запису (кнопка Закрити). Для одержаннядрукованих копій документа потрібно натиснути кнопку Друк та вибрати один зваріантів друкованої форми. Виконуються проведення документа Прибуткованакладна імпорт. Після запису та проведення прибуткової накладної системаформує новий запис у довіднику Партії для; даного ТМЦ та, заповнює стовпець №Партії/Серії в документі Прибуткова накладна. Повернення постачальникам. Дляоперації повернення ТМЦ постачальнику використовується; документ Поверненняпостачальнику Цей документ маг виконувати сторно проведення в дебет рахункатовару й кредит рахунка постачальника, а також здійснювати зменшення кількостіТМЦ на складі, Для. введення документа потрібно вибрати; меню Журнали документів=> Прибуткові => Уведення нового => Повернення постачальнику. Документмає дві частини шапку й табличну частину, у шапці — — реквізити для всьогодокумента.
Шапка документа Повернення постачальникуне має прим типових розбіжностей із шапкою документа Прибуткова накладна.Документ Повернення постачальнику і проводитись на підставі Прибутковоїнакладної.
Рахунки-фактури (резервування). ДокументРахунок-фактура призначений для виписки рахунка покупцю для продажу товарів тапослуг на умові передплати.
Для введення документа-потрібно вибратиз меню Журнали документів -> Рахунки-фактури => Уведення нового =>Рахунок покупцю. З допомогою цього документа можливо зарезервувати товари дляконкретного покупця. Якщо резервування не потрібне, то документ можна не проводити.Документ має дві частини — — шапку й табличну частину. Його основні реквізитизаповнюються аналогічно попереднім документам р/р — розрахунковий рахунокфірми. Знижка(-)/націнка(+), %   процент знижки/націнки. Під час визначення величинизнижки ставиться знак «-» і процент, під час визначення націнки -знак «+» іпроцент. Рахунок дійсний упродовж… банківських днів — — текст для друкованоїформи.
Таблична частина документаРахунок-фактура може бути заповнена різними способами за рядками, тобто виборомз довідника Товари, матеріали, за прайсом, тобто вибором з довідника Прайс, абоза номенклатурою.
Кожен рядок табличної(багаторядкової") частини документа містить один ТМЦ однієї партії. Крімзвичайного документа Рахунок покупцеві в системі Існує ще один документ —Зведений рахунок покупцеві. Він дає змогу виписувати рахунок тому самомуклієнту на товари або послуги з різних підрозділів та МВО одночасно. Длявведення документа потрібно вибрати меню Журнали документів =>Рахунки-фактури =>Уведення нового => Зведений рахунок покупцеві. Зазовнішнім виглядом і правилами використання цей документ подібний до документаРахунок покупцеві — також має дві закладки — — шапку й табличну частину. Протеє й певні розбіжності. Журнал Рахунки-фактури — — зручний інструмент дляконтролю відвантаження ТМЦ, сплати та виписування податкових накладних;покупцям. На «підставі рахунків можна вводити банківські та касові документи. Уразі наявності в системі документів сплати, підпорядкованих рахунку, тобтовведених на підставі, у стовпці Спл (Сплачено) відображається знак «+». Такожможна вводити накладні на відвантаження та податкові накладні. У цьому разізнак «+» відображається в стовпцях Відп (Відпущено) та ПН (Податкові накладні)відповідно.
Накладні на відвантаження. Видаткованакладна — — це основний документ для відвантаження та проведення господарськихоперацій з реалізації ТМЦ (меню Журнали документів => Видаткові =>Уведення нового => Видаткова накладна).
Перед заповненням документа слід подбатипро те, щоб потрібну кількість товару для відвантаження було оприбуткованозаздалегідь на відповідну фірму, підрозділ та МВО. Також слід бути дуже уважнимпід час роботи з товарними документами минулими датами. Документ має двізакладки шапку й табличну частину, основні реквізити яких заповнюютьсяаналогічно попереднім документам. Таблична частина документа Видаткова накладнаможе бути заповнена різними способами — — з довідника Товари та з довідникаПрайс або за номенклатурою.
Кожен рядок багаторядкової частинидокумента містить один ТМЦ однієї партії. Після формування документ може, бутизаписаний та проведений (кнопка ОК), надрукований (кнопка Друк), закрити беззапису (кнопка Закрити). Проведення документа означатиме відвантаження товарів.
У системі існує ще один документ— Зведенавидаткова накладна (меню Журнали документів => Видаткові накладні =>Уведення нового => Зведена видаткова накладна), який дає змогувідвантажувати товари тому самому покупцеві з різних підрозділів та МВОодночасно. За зовнішнім виглядом та правилами використання цей документподібний до документа Видаткова накладна, але має певні розбіжності: — реквізити шапки Підрозділ, та МВО містяться в табличній частині документа; устовпці Підрозділ табличної частини документа вибирається підрозділ фірми, зякого відвантажуються товари; у стовпці МВО — — одна з МВО цього підрозділу.
Повернення від покупців. Повернення ТМЦ відпокупців описується документом Повернення покупця — (меню Журнали документів=> Прибуткові => Уведення нового =>Повернення покупця). Документ маєдві закладки -шапку й табличну частину.
Правила заповнення документа подібні доВидаткової накладної. Документ Зведене повернення покупця (меню Журналидокументів => Прибуткові => Уведення нового => Зведене поверненняпокупця) подібний до документа Повернення покупця, але має реквізити Підрозділта МВО в табличній частині, що дає змогу оформлювати повернення від одногопокупця на кілька підрозділів і МВО.
Списання. Документ Акт списання (менюЖурнали документів => Складські => Уведення нового =>Акт списання) даєзмогу виконати списання оборотних активів підприємства (товарів, матеріалівтощо) за вибракуванням, списанням на виробництво та аналогічними господарськимиопераціями. Проведення зі списання відбувається на спеціального контрагента,рахунки в картці покупця та постачальника якого мають бути вибрані як потрібнийрахунок списання. Для списання на різні рахунки Слід заводити неоднаковихконтрагентів, У контрагентів для списання рахунки в картці контрагента маютьбути налаштовані відповідно до господарської операції документа. Також упроведеннях документа можна використовувати рахунок витрат підрозділу абоконстанти.
Звіти. Товарний звіт формується вкількісному та сумарному виразі на підставі рухів товару (прибуткування тавибуття). Користувач задає: період формування звіту (від дати початку по датузакінчення включно); фірму, за якою складається звіт; конкретний підрозділ;рахунок ТМЦ; план рахунків; валюту й ціну звіту. Відомість надходження ТМЦпоказує надходження ТМЦ на фірми та підрозділи фірм у розрізі планів рахунків,рахунків, контрагентів, напрямів господарської діяльності. Відомість реалізаціїтовару по контрагентах формується у випадку коли кількість найменувань товаруне перевищує тисячі найменувань, і показує обсяги його реалізації за кожним зконтрагентів у розрізі найменувань товарів. Результатом формування звіту єтаблиця, де в шапці записано товарні найменування, а в рядках — — контрагенти.У системі є можливість формування «Відомості реалізації, ТМЦ», яка слугуєосновою для складання звіту з реалізації товарів з відображенням торговельноїнацінки. Користувач вибирає: період формування звіту (кнопка забезпечує швидкийвибір місяця, кварталу тощо); фірму, напрям, товар, клієнта, підрозділ,постачальника, план рахунків, сам рахунок та кореспондуючий з ним рахунок,
валюту. Друга ціна за відомістю — ціна,з якою порівнюється ціна продажу товарів і відносно якої формується торговельнанацінка. Можливий вибір -закупівельні (собівартість) або нормативні (плановіціни реалізації).
Звіт з реалізації в розрізі прибутковихдокументів дає змогу аналізувати реалізацію товарів за прибутковимидокументами, згідно з якими вони надійшли, з виведенням залишків товару по партіїна складі та поверненням товару постачальнику. Результатом формування звіту євідомість, згрупована задокументами прибуткування товарів з зазначенням рухівта залишків з кожногонайменування, що було використане в прибутковомудокументі. Аналіз відвантажень показує стан взаєморозрахунків Із контрагентамиза вибраний період. Користувач для проведення аналізу вказує конкретну фірму, розрахунковийперіод, рахунок, контрагента, валюту звіту. З деталізацією по документах визначаєдеталізацію звіту— чи виводити документи взаєморозрахунків, чи ні.
Стан взаєморозрахунків з дебіторами (напевну дату) у розрізі терміну виникнення заборгованості відображається у Звітіз дебіторської заборгованості за термінами виникнення. Користувач обирає: дату,на яку аналізуються взаеморозрахунки; фірму; клієнта, менеджера (за якимпотрібно відібрати документи); напрям господарської діяльності, за якимвідбуватиметься відбір операцій; рахунок, дату звіту. Галочка в полі Групи даєзмогу вносити у звіт групи покупців або напрямів. Галочка в полі 3 деталізацієюпо документах визначає деталізацію збуту — чи виводити документивзаєморозрахунків, чи ні. Галочка Враховувати мови договорів ураховувати умови,зазначені в договорах відстрочення платежів під час формування термінузаборгованості. Періоди аналізу, дні параметри формування звіту під часзаповнення діалогового вікна. Це довільні нтервали часу (у днях), за якимипотрібно аналізувати виникнення дебіторської заборгованості.
Звіт Закриття дебіторськоїзаборгованості за термінами сплати призначений для аналізу взаєморозрахунків здебітором за документами виникнення та закриття дебіторської заборгованості.Користувач обирає період формування звіту, фірму, клієнта, менеджера, напрям,рахунок, валюту, рівень деталізації, умови договорів І періоди аналізу.Результатом формування звіту є аналіз документів у розрізі документів сплати,які закривають дебіторську заборгованість покупців.
Надходження коштів на розрахунковийрахунок. Документ Надходження коштів на р/р (меню Журнали => Банківські=> Уведення нового => Надходження коштів) призначений для відображеннягрошових надходжень на розрахункові рахунки фірми.
Основні реквізити документа заповнюютьсяаналогічно попереднім документам. Менеджер — співробітник фірми, з якимпов'язане надходження коштів.
Використовується під час проведеннядокумента, якщо рахунок розрахунків з покупцем має, аналітичний облік запрацівниками. Поле Менеджер видно у вікні діалогу, якщо константа Облік заменеджерами і-встановлена в значенні Так
Вид руху — вид руху грошових коштів, здовідника Види руху грошових коштів. Цей реквізит використовується лише в томуразі, коли в системі ведеться облік за кількома фірмами та є потребаконсолідованого обліку.
Стаття валових витрат — — стаття валовихвитрат з довідника Валові доходи та витрати, на яку будуть віднесені валовівитрати (наприклад, Придбання товарів (Ж5) — — це означає, що сума валовихвитрат буде віднесена з стовпець 5 додатку Ж Декларації про валові доходи тавитрати). Якщо операція не відноситься до валових доходів-витрат, слід вибиратистаттю Не Дохід Не Витрата.
Сума валових витрат — — сума валовихвитрат. Формується автоматично як позитивна різниця між сумою відвантаження безурахування ПДВ та сумою документа без ПДВ. За потреби змінити суму валовихвитрат (наприклад, зміни інших документів за контрагентом) треба змінити сумувідвантаження та ПДВ відвантаження. Зауваження. Обчислена сума валових витратвикористовується тільки в проведеннях податкового обліку, які вказано в рядкахдокумента.
Якщо в операції документа не вказанітакі проведення, то обчислена сума не використовується. Сума відвантаженняформується системою автоматично як кредитове сальдо за рахунком кредитораконтрагента в розрізі вибраного контрагента та договору, якщо рахунок кредиторамає субконто контрагенти та договори, або в розрізі лише контрагента, якщорахунок кредитора не має субконто договори на момент уведення нового документа.ПДВ відвантаження формується системою автоматично залежно від сумивідвантаження в момент уведення нового документа. Тип — тип суми за рядком(основне або додаткове проведення). Визначається числовим показником, який можемати такі значення:
О — — або порожнє поле, сума проведеннявходить у загальну суму операції і, відповідно, включена до суми документа.
Платіжне доручення. Документ Платіжнедоручення (меню Журнали => Банківські =>Уведення нового => Платіжнедоручення) призначений для відображення грошових витрат з розрахунковихрахунків фірми. Основні реквізити документа заповнюються аналогічно попереднімдокументам. % 5іржі — — процент біржового збору під час купівлі валюти. Маєінформативний зміст % банк процент банкового збору під час купівлі валюти. Маєінформативний зміст.
Документ «Курсові різниці». ДокументКурсові різниці (мент Журнали =>Курсові різниці => Уведення нового=>Курсові різниці) призначений для виконання обчислення курсової чи іншої різниціза валютними рахунками. Основні реквізити документа заповнюються аналогічнопопереднім документам. Рахунок коригування рахунок, на якому ведеться облік іноземноївалюти та за яким обчислюються курсові різниці. Рахунок курсових різницьрахунок, на який потрібно віднести курсові різниці. Валюта вирівнювання валюта,за якою обчислюються курсові різниці, тобто іноземна валюта. Валюта документа — - валюта, у якій, обчислюються курсові різниці, наприклад гривня. Статтявалових витрат — — стаття валових витрат з довідника Валові доходи та витрати,на яку буде віднесено валові доходи або
витрати (наприклад, Різниця за іноземноювалютою від'ємна з 29.9; це означає, що суму валових витрат буде віднесено встовпець 29.9 додатка 3 Декларації то валові доходи та витрати). Якщо операціяне відноситься до валових: доходів/витрат, слід вибирати статтюНеДохідНеВитрата. Використовується під час проведення документа, якщо,застосовується рахунок податкового обліку. Стаття витрат стаття витрат здовідника Статті витрат, до якої буде віднесено витрати. Вид субконто залежитьвід видів субконто на рахунку. Каса. Для роботи з касою призначений Журналкасових документів, до якого | входять два документи — — Прибутковий касовийордер та Видатковий касовий ордер (меню Журнали => Касові => Уведеннянового). Касові документи відрізняються від банківських у першу чергуможливістю вибрати контрагентом операції, або клієнта, або працівника.
На підставі цього для касових документівмає бути два види господарчих операцій з різними рахунками. У разі, коликонтрагентом операції є працівник користувач має використовувати окремігосподарчі операції, у проведеннях яких вибрано рахунок розрахунків зпідзвітними особами з плану рахунків. Якщо ж контрагентом операції єконтрагент, операції документів аналогічні операціям банківських
Документ Прибутковий касовий ордерпризначений для відображення операцій надходження грошових коштів у касу.Основні реквізити заповнюються аналогічно попереднім документам. Тип — — типсуми за рядком (основне або додаткове проведення). Визначається числовимпоказником, який може мати такі значення: 0 — — або порожнє поле — — сумапроведення входить у загальну суму операції і, відповідно, включена до сумидокумента. Зауваження. У тому разі, коли документ проводиться в різних планахрахунків, тобто Існує два рядки з основною сумою, лише один з рядків може матитаке значення. 1-проведення є складовою від загальної суми операції. Наприклад,проведення ПДВ. 2 — проведення не входить до загальної суми операції. Наприклад,проведення валових витрат/доходів. З — — проведення є складовою від загальноїсуми операції, але використовується в друкованій формі. Наприклад,
проведення податку з реклами.Переміщення грошових коштів між розрахунковим рахунком і касою відбуваються черездопоміжний рахунок, наприклад, «Грошові кошти в дорозі», з допомогоюспеціального контрагента інкасації, рахунки дебітора та кредитора в картціякого мають бути заповнені цим рахунком. Використовувати допоміжний рахунокпотрібно для уникнення подвійного відображення і того самого проведення в банкута касі.
Операція передачі грошей з банку до касиздійснюється за певною схемою. У журналі банківських документів виписуєтьсядокумент Чек (контрагентом у ньому є контрагент інкасації) та бухгалтерськепроведення дебет допоміжного рахунка — кредит рахунка 31 Розрахунковий рахунок.У журналі касових документів виписується документ Прибутковий касовий ордер(контрагентом у ньому також є контрагент інкасації) та бухгалтерське проведеннядебет рахунка ЗО Каса —кредит допоміжного рахунка. Документ Видатковий касовийордер призначений для проведення видаткових операцій за касою і повинен матидва види операцій — для контрагентів, і для працівників (заповнюєтьсяаналогічно до документа Прибутковий касовий ордер).
Переміщення грошових коштів з каси нарозрахунковий рахунок відбуваються через допоміжний рахунок, наприклад, Грошовікошти в дорозі, з допомогою спеціального контрагента інкасації, рахункидебітора та кредитора в картці якого мають бути заповнені цим рахунком.Використання допоміжного рахунка потрібне для уникнення подвійного відображеннятого самого проведення в банку та касі.
Для операції передачі грошей з каси вбанк використовується аналогічна схема. У журналі касових документіввиписується документ Видатковий касовий ордер (контрагентом у ньому єконтрагент інкасації) та бухгалтерське проведення дебет допоміжного рахунка — — кредит рахунка ЗО Каса. У журналі банківських документів виписується документНадходження коштів на розрахунковий рахунок (контрагентом у ньому також єконтрагент інкасації) та бухгалтерське проведення дебет рахунка 31Розрахунковий рахунок— кредит допоміжного рахунка.
Розрахунки з підзвітними особами. Видачагрошових коштів під звіт здійснюється з допомогою документа Видатковий касовийордер на працівника (див. Каса). У цьому разі використовується операція дляроботи з підзвітними особами. Для відображення Звіту за використані кошти,тобто списання коштів з підзвітної особи, використовується документ Авансовийзвіт (меню Журнали документів => Авансові звіти => Уведення нового).
Документ має дві закладки— шапку йтабличну частину, основні реквізити якого заповнюються аналогічно попереднім документам.Норма норма витрат на одиницю витрат. Має інформативний зміст. Норм, суманормативна сума витрат за рядком. Має інформативний зміст.
З допомогою кнопки Запис книги ПДВ ужурналі Податкові накладні від постачальника проводиться автоматичне формуваннянового документа Запис книги придбання, який виконує функції, аналогічніподатковій накладній.
Після закінчення введення табличноїчастини документ може бути надрукований (кнопка Друк), записаний та проведений(кнопка ОІС), закритий без запису (кнопка Закрити). Автоматизація обліку витратна виробництво в
Списання прямих витрат на виробництво(матеріалів, комплектуючих тощо) виконується двома способами: списання занормами: списання без норм.
Списання оборотних активів навиробництво за нормами враховують норми прямих витрат для виробництва одиниціготової продукції, для чого використовуються спеціальні довідники та документиКомплектація та Наряд на розбирання.
Для списання без норм використовуютьдокументи Акт списання та Акт виконаних робіт. У цьому разі контрагентом єспеціальний елемент довідника Контрагенти — — Виробництво, у картці якогорахунки відображають рахунок витрат на виробництво. Проведення в документісписання має списувати ТМЦ з кредиту рахунка ТМЦ (рахунок з карток ТМЦ) у дебетрахунка Основне виробництво (константа Основне виробництво або рахунок з карткиконтрагента Виробництво).
Оприбуткування готової продукціїздійснюється з допомогою документа Прибуткова накладна з використанням тогосамого контрагента Виробництво. Проведення в документі прибуткування маєвиконувати прибуткування готової продукції (рахунок ТМЦ у картках номенклатуриготової продукції) з кредиту рахунка Основне виробництво (константа Основневиробництво або рахунок з картки контрагента Виробництво).
Для правильного подальшого формуваннядокументів з відвантаження та реалізації готової продукції слід указувати вкартках ТМЦ готової продукції значення ПДВ (Основна ставка ПДВ). Під часформування прибуткових документів обчислюватиметься сума ПДВ за рядками. Але вгосподарській операції документа не повинно бути проведення з ПДВ. У такомуразі ПДВ не використовуватиметься й матиме інформативний зміст.
Документ Акт виконаних робіт (менюЖурнали документів => Акти виконаних робіт => Уведення нового)використовуються під час реалізації послуг іншим організаціям або населенню тасписування оборотних активів, потрібних для надання послуг (списання прямихвитрат на виробництво). Під час уведення нового документа система автоматичнозаповнює деякі реквізити (номер документа, дата, фірма, яка надає послуги,підрозділи, контрагент, операція документа,, валюта документа, використовуваніплани рахунків, сума валових доходів, сума та ПДВ сплати, закупівельна вартістьТМЦ). Користувач вибирає МВО (меню Довідники => Структура => Фірми =>Підрозділи).
ПзР за документом — — сума податку зреклами. Якщо фірма, вибрана в документі, є платником податку з реклами, тосума податку обчислюється системою автоматично за значеннями табличної частини.Використовується в проведеннях.
Для виконання операцій зі списанняматеріальних витрат на виробництвопотрібно заповнювати й інші реквізити.Наприклад, на ремонтні послуги нимиє: Виконавець працівник, який безпосередньовиконує роботи.
Використовується в проведеннях, якщоодин з рахунків має субконто Працівники. Виріб для ремонту — виріб, що підлягаєремонту. Має Інформативний зміст. Може бути оприбуткований на забалансовийрахунок. Гарантійний ремонт має інформативний зміст і використовується в друкованихформах. Поломка — — вид поломки виробу. Особливі відмітки -коментар.
У табличній частині звіту заповнюютьсяартикул оборотного активу, що списується, його назва, номер партії/серії,одиниця виміру. Під час заповнення кількості товару, що списується, системаавтоматично заповнює цей стовпець залишком на складі. Якщо константа Врахуватирезерв має значення Так, то від фактичної кількості одиниць віднімаєтьсякількість зарезервованих. Ціна -ціна ТМЦ за собівартістю.
Для списання оборотних активів навиробництво за нормами використовуються спеціальні документи та довідники дляопису складу товару (виробу готової продукції). Якщо товар або готовий вирібскладається з комплектуючих, то в картці ТМЦ у полі Вид ТМЦ зазначаєтьсяКомплект. Заповнюється підпорядкований довідник Варіанти комплектації (кнопкаСклад комплекту).
Для введення комплектуючих, що входятьдо складу комплекту, потрібно натиснути кнопку Комплектуючі та занести самікомплектуючі. Кожна комплектуюча частина (матеріал, запчастина, інший виріб)заноситься окремимрядком. Основні реквізити заповнюються аналогічно попереднімдокументам. Комплектуючі — — відповідний елемент з довідника Товари, матеріали.Кількість- кількість комплектуючих одиниць у складі товару-комплекту абоготового виробу. Ціна, базова валюта, Ціна, основна валюта, планові ціни комплектуючиху двох основних облікових валютах системи. Питома вартість, % — — процентвартості одиниці комплектуючих у складі товару-комплекту або готового виробу.Використовується для розрахунку собівартості комплектуючого чи розбираннякомплекту — документ Наряд на розбирання.
Для прибуткування готової продукції зодночасним списанням матеріалів та інших витрат на її виготовлення призначенийдокумент Комплектація (меню Журнали документів =>Складські => Уведеннянового => Комплектація). Під час проведення документа комплектуючісписуються зі складу, а зібраний комплект (товар або готова продукція)прибуткується на склад.
Зворотною операцією до документаКомплектація є описання існуючих комплектів та прибуткування їхніх складників.Для цього використовується документ Розбирання комплекту, який формується тавикористовується аналогічно Комплектації.