Облік розрахунків з підзвітними особами в бюджетнихустановах
курсова робота з бухгалтерського обліку
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади обліку розрахунківз підзвітними особами в бюджетних установах
1.1. Поняття розрахунків з підзвітними особами
1.2. Службові відрядження працівниківбюджетної установи
1.3. Норми відшкодування витрат на відрядженняв межах України та за кордон працівникам бюджетних установ
Розділ 2. Організація обліку розрахунків зпідзвітними особами в бюджетних установах
Висновки
Література
Вступ
Україні функціонують близько 40 тисяч установ та організацій різногопрофілю, які повністю або частково утримуються за рахунок державного чимісцевих бюджетів. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установхарактеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організаціюбухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує свої конкретні задачі,має специфічні об'єкти, ведеться за окремим планом рахунків на балансі, якийвідрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств та організацій. Зміни,що відбуваються в галузях невиробничої сфери за умов переходу до ринковоїекономіки, потребують адекватного нормативно-правового забезпечення, в томучислі й бухгалтерського обліку.
Згідно з урядовою програмою реформування бухгалтерського облікувпроваджено нову економічну класифікацію видатків бюджетних установ, кошторисдоходів і видатків, план рахунків і порядок його застосування, баланс та іншіформи місячної і квартальної звітності.
Таким чином, важливість і практична значимість дослідження облікурозрахунків з підзвітними особами в сучасних умовах зумовлює актуальність темикурсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади бухгалтерськогообліку і законодавство України, яке регламентує здійснення бухгалтерськогообліку в бюджетних установах.
Предметом дослідження курсової роботи є організація здійснення облікурозрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах.
Метою курсової роботи є дослідження організація здійснення облікурозрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах.
Метою роботи зумовлено виконання таких завдань:
– дослідити теоретичнізасади обліку розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах;
– охарактеризувати організаціюобліку розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах.
Розділ 1. Теоретичнізасади обліку розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах 1.1Поняття розрахунків з підзвітними особами
У процесі діяльності бюджетних установ виникаєнеобхідність видачі з каси готівки працівникам під звіт на господарські витратита службові відрядження. У такому випадку виникають розрахункові відносини зпідзвітними особами.
Підзвітні особи – це працівники установи,які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом(розпорядженням) керівника.
Для кожної установи повинен бути складений ізатверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати грошовікошти в підзвіт на господарські потреби.
Відрядження – це поїздка працівника зарозпорядженням керівника установи для виконання службового доручення на певнийстрок до іншого населеного пункту, що знаходиться поза місцем його постійноїроботи.
Порядок видачі коштів під звіт, розміри, а такожпорядок відзвітування регламентується Кабінетом Міністрів України. Направленняпрацівників установи у відрядження здійснюється керівником бюджетної установи зоформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва установи,куди відряджається працівник, термін і мета відрядження. Необхіднимидокументами при відрядженні за кордон є: запрошення приймаючої сторони;
укладений контракт; інші документи, які засвідчуютьбажання встановити цивільно-правові відносини (протокол про наміри); документи,що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях абосимпозіумах, тематика яких збігається з діяльністю установи [14].
Отже, підзвітними особами є працівники даної установи, яким в обмеженихрозмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат,які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також навідрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватисязаробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, абоякщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чирозрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою вкасу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів [13, 129].
Готівка видається під звіт з каси установи тільки за дозволом керівникаустанови і лише у разі відсутності заборгованості за раніше отримані аванси.
Згідно з Порядком ведення касових операцій № 334 розмір авансу нагосподарські потреби не лімітується, але підзвітна особа повинна відзвітуватиза отримані підзвітні суми не пізніше наступного робочого дня після їх видачі(за службовими відрядженнями – не пізніше трьох робочих днів після повернення звідрядження). У противному разі готівка, видана під звіт, але не витрачена і неповернена до каси установи (в повній сумі, виданій під звіт, або в сумі, непідтвердженій авансовими звітами), наступного дня після закінчення зазначенихвище термінів включається розрахункове до суми фактичного залишку готівки вкасі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється звстановленим лімітом залишку готівки в касі.
Основна маса авансів видається під звіт на службові відрядження у межахсум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місцявідрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.
1.2 Службові відрядження працівників бюджетної установи
Регламентування службових відрялжень працівників бюджетної установиздійснюється на підставі Інструкції про службові відрядження в межах України таза кордон. Віповідно до цього документу службовим відрядженням вважаєтьсяпоїздка працівника за розпорядженням керівника установи на певний строк доіншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем йогопостійної роботи.
Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах зплатником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лишеза наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основноюдіяльністю установи, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якоїзбігається з діяльністю установи, що направляє у відрядження; укладеногодоговору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчуютьбажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчуютьучасть відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, якіпроводяться за тематикою, що стосується основної діяльності установи, якевідряджає працівника [8].
Уствнова, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуваєу відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 1 доІнструкції.
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документальногопідтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування іншихособистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про нормивідшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» [9].
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусунаселеного пункту.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака,автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженогопрацівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобудо місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленнітранспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядженнявважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше – наступна доба. Якщостанція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працюєвідряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїздудо станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуттявідрядженого працівника до місця постійної роботи.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочогочасу тієї установи, до якої він відряджений. Замість днів відпочинку, невикористаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення звідрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові йнеробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно дочинного законодавства.
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому післяповернення з відрядження в установленому порядку надається інший деньвідпочинку.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середнійзаробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.
Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженнізберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцемпостійної роботи.
Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум тамети використання коштів, наданих на відрядження. Указані обмеженнявстановлюються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівникомцього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням)із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відрядженийпрацівник, строку й мети відрядження.
Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але неможе перевищувати 30 календарних днів.
Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межахУкраїни монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повиненперевищувати терміну будівництва об'єктів [8].
Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевихорганів виконавчої влади приймається відповідно до вимог постанови КабінетуМіністрів України від 27.06.96 № 682 «Про впорядкування службовихвідряджень керівників органів державної виконавчої влади».
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками впосвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття домісця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів,то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуттяпрацівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарськійдіяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, наяку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язкиздійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.
Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на йогопрохання за рахунок підприємства, що його відрядило.
На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробітокзберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направленняпрацівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвомсередній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки длявідшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, щонаправляли працівника у відрядження, за згодою між ними.
За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебуванняпрацівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові йнеробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йомувиплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою КабінетуМіністрів України від 23.04.99 № 663 [9].
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться зурахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи,що зараховуються як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість,звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання,добові відшкодовуються як за повну добу. Якщо відсутні відмітки в посвідченніпро відрядження, то добові не виплачуються.
Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі)відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення врозмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях(прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користуванняхолодильником, телевізором.
Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата забронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості заодну добу, згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.
Витрати на наймання жилого приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі,що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку йрозмірах, передбачених цим пунктом.
Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірівартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортомзагального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбаннямпроїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страховихплатежів на транспорті.
Відрядженому працівникові понад установлені норми компенсації витрат узв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на доданувартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільнимиречами та наймання жилого приміщення, згідно з підтвердними документами воригіналі.
У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому назагальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крімвипадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) ісплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'яприступити до виконання покладеного на нього службового доручення абоповернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двохмісяців [8].
Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливістьза станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бутизасвідчені в установленому порядку.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові назагальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Днітимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.
Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видаєтьсягрошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилогоприміщення і добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядженняпрацівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачену у зв'язку звідрядженням суму. Разом з авансовим звітом подаються посвідчення провідрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі пронаймання жилого приміщення та проїзд.
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів воригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитківабо транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів),страхових полісів тощо.
Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповіднимидокументами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.
Для державних службовців, а також інших осіб, які відряджаютьсяпідприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунокбюджетних коштів, установлюються додаткові обмеження відповідно до чинногозаконодавства.
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплатувартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачуються відрядженимиза рахунок добових [8].
Відшкодування витрат вартості проживання понад установлені граничні нормита оплата витрат на перевезення понад 30 кілограмів багажу для державних службовців, а також інших осіб, які відряджаються підприємствами,що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетнихкоштів, здійснюються згідно з підтвердними документами в оригіналі лише здозволу керівника.
Витрати на проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, на суднахморського флоту в каютах, що оплачуються за 1 – 4-ю групами тарифних ставок, насуднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітрянимтранспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожномуокремому випадку з дозволу керівника підприємства, згідно з поданими проїзнимидокументами [8].
Відрядженому працівникові за наявності підтвердних документіввідшкодовуються витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання,чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10відсотків норм добових витрат за всі дні проживання.
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводяться врозмірах, погоджених з керівником.
Керівники підприємств, що повністю або частково утримуються(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, особисто вирішують питання щодовідшкодування своїх витрат на наймання жилих приміщень, що перевищують граничнінорми, встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від23.04.99 № 663 [9], та витрат на проїзд у м'якому вагоні, на суднах морського флотув каютах, що оплачуються за 1-4-ю групами тарифних ставок, на суднах річковогофлоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітряним транспортом за квитками1-го класу та бізнес-класу.
Порядок відрядження за кордон, визначений у Загальних положеннях тапунктах 1.1-1.20 розділу II цієї Інструкції, поширюється на державнихслужбовців і працівників тих підприємств, що повністю або частково утримуються(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, з урахуванням таких особливостей:
Норми добових витрат та граничні норми відшкодування витрат на найманняжилого приміщення визначені згідно з додатком до постанови Кабінету МіністрівУкраїни № 663. Перерахунок норм, визначених у гривнях, в іноземну валютуздійснюється в порядку, встановленому п.1.2 розділу II цієї Інструкції.
Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються:
а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день виїзду таприїзду, – за нормами, що встановлені для країни, куди відряджено працівника;
б) у разі здійснення відряджень до кількох країн протягом доби – урозмірі середнього арифметичного від норм, установлених для цих країн;
в) при направленні у відрядження до двох або більше країн – за нормами,що встановлені для відповідних країн, з дня перетину кордону відповідної країни.
День повернення в Україну (перетину кордону) – за нормами останньоїкраїни відрядження;
г) якщо відряджений за кордон працівник згідно з умовами запрошеннязабезпечується стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країнівідрядження (в дорозі), або якщо вартість харчування включається до рахунків нанаймання житлового приміщення без визначення конкретної суми, то добові витративідшкодовуються в розмірах, що визначаються у відсотках до норм добових витратдля даної зарубіжної країни згідно з додатком до постанови Кабінету МіністрівУкраїни № 663, зокрема: 80 відсотків – при одноразовому, 55 відсотків – придворазовому, 35 відсотків – при триразовому харчуванні;
ґ) витрати на харчування, вартість якого визначена і включена до рахунківна оплату вартості проживання в готелях або до проїзних документів, оплачуютьсявідрядженим за рахунок добових [8].
Державним службовцям і працівникам підприємств України, які перебуваютьза кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, тапрацівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном удовготерміновому відрядженні і отримують виплати в іноземній валюті, в разівідрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються в розмірі80 відсотків норм добових витрат для даної країни, згідно з додатком допостанови Кабінету Міністрів України № 663. У разі відрядження в межах країниперебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються в розмірі 50відсотків зазначених норм.
Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження)керівника підприємства після затвердження завдання, в якому визначаються метавиїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошеннямподається його копія з перекладом), і кошторису витрат. Термін відрядженнявизначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.
Підприємство, що направляє працівника у відрядження за кордон, забезпечуєйого коштами в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або увільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати в розмірах, якіобумовлені реальними потребами в країні перебування, з дотриманням вимогНаціонального банку України щодо вивезення іноземної валюти за кордон.Працівника ознайомлюють з довідкою-розрахунком на виданий йому аванс та зчинними положеннями про звітування за його використання.
Перерахунок граничних норм добових витрат, що встановлені в гривнях, удолари США здійснюється за прогнозним офіційним обмінним курсом національноївалюти України до долара США на поточний рік.
У разі потреби авансування коштами в національній валюті країни, кудивідряджається працівник, перерахунок граничної норми, розрахованої в доларахСША, у валюту країни, куди відряджається працівник, здійснюється закрос-курсом, розрахованим за встановленим Національним банком України офіційнимобмінним валютним курсом національної валюти України до цих валют та долара СШАна день видачі авансу.
За час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати:
а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користуванняпостільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) якдо місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження;
б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання іншихжитлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чипобутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни,взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за яківстановлено окрему плату), кондиціонером;
в) на оплату телефонних рахунків;
г) на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), накомісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, іншідокументально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування вмісці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті узв'язку зі здійсненням таких витрат [8].
Указані в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише за наявностідокументів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у виглядірахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщеннята проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків(багажних квитанцій), страхових полісів тощо.
Крім названих у цьому пункті витрат, відрядженому працівникові відповіднодо постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про нормивідшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» відшкодовуються,у межах граничних норм, не підтверджені документально витрати на харчування тафінансування інших власних потреб (добові витрати), що з'явилися у зв'язку звідрядженням.
Перерахунок граничних норм добових (до 160 грн. за добу) у долари СШАздійснюється за прогнозним офіційним курсом обміну національної валюти Українидо долара США на поточний рік.
Наприклад, норма добових – 160 грн. Прогнозний офіційний курс обмінугривні до долара США на поточний рік – 5,78. Перерахунок: 160 грн.: 5,78= 27,68 дол. США.
Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межахграничних норм:
а) за кожний день відрядження, включаючи день виїзду та приїзду;
б) у разі включення витрат на харчування до рахунків на наймання жилогоприміщення та у випадках, коли відряджені працівники за умовами запрошеннязабезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країніперебування (дорозі), – в межах граничних норм з урахуванням кількості разівхарчування на добу. Залежно від кількості разів харчування на добу впродовжвідрядження перерахунок здійснюється за кожну добу окремо;
в) якщо дата виїзду у відрядження до країн, з якими встановлено повнийприкордонний контроль, або дата повернення з них не збігається з датами завідмітками в закордонному паспорті чи документі, що його замінює, то добовівитрати за час проїзду територією України відшкодовуються відповідно допорядку, передбаченого для відряджень у межах України;
г) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою невстановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни,має транзитну зупинку на території України, то відшкодування витрат навідрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку,передбаченому для службових відряджень у межах України.
У разі відсутності такої зупинки добові витрати відшкодовуються за кожнийдень відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами,встановленими для відряджень за кордон.
У разі виїзду у справах відрядження зазначеного працівника з країниперебування до інших країн добові витрати відшкодовуються за нормами, щовстановлені для країни відрядження, й в порядку, встановленому підпунктом 2.1.2пункту 2.1 розділу II Інструкції [8].
Якщо працівника направлено у відрядження до двох або більше країн, тодень повернення в країну перебування (день перетину кордону) відшкодовується занормами останньої країни відрядження.
За час перебування у відрядженні за кордоном працівниковівідшкодовуються, на підставі поданих в оригіналі документів (рахунків,квитанцій, проїзних квитків тощо), такі витрати:
а) на проїзд повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортомзагального користування за тарифом 2-го класу (на літаках – економічного, насуднах – 2-го або туристського класу).
Витрати на проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, на суднахморського флоту в каютах, що оплачуються за 1 – 4-ю групами тарифних ставок, насуднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітрянимтранспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожномуконкретному випадку з дозволу керівника.
Якщо класифікація кают на пасажирських суднах установлена в категоріях,то каюти 1, 2 і 3-ї категорій вважаються каютами 1-го класу, а каюти іншихкатегорій – 2-го (туристського) класу.
Вартість проїзду залізницями в країнах Азії та Африки відшкодовується затарифами 1-го класу.
б) на бронювання місць у готелях – у розмірі не більше 50 відсотківвартості місця за одну добу;
в) на побутові послуги, вартість яких уключена до рахунка про оплату занаймання жилого приміщення (прання, чистка, лагодження та прасування одягу,білизни, взуття), але не більше 10 відсотків від норми добових витрат,установленої для країни, куди відряджається працівник, згідно з додатком допостанови Кабінету Міністрів України № 663, – за всі дні проживання;
г) на перевезення до 30 кг багажу, крім багажу, вартість перевезенняякого включена до вартості квитка на той вид транспорту, яким користуєтьсяпрацівник. Зазначені витрати відшкодовуються в кожному конкретному випадку здозволу керівника; ґ) на наймання житлового приміщення під час відрядження вразі транзитної зупинки, а також вимушеної затримки в дорозі – у межахграничних норм, визначених для країни, де відбулася зупинка, згідно з додаткомдо постанови Кабінету Міністрів України № 663;
д) на службові телефонні переговори – у розмірах, погоджених з керівником[8].
З дозволу керівника відрядженому працівникові можуть бути відшкодованіфактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат нанаймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори. Прицьому зазначені витрати та витрати, визначені в третьому абзаці п.1.8 розділуII цієї Інструкції, належать до компенсаційних, оскільки вони пов'язані зперебуванням у місці відрядження і не включаються до сукупного оподатковуваногодоходу працівника.
Цей Порядок не застосовується, якщо чинним законодавством установленеінше. 1.3Норми відшкодування витрат на відрядження в межахУкраїни та за кордон працівникам бюджетних установ
Відповідно до Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р.№ 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон» норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та закордон для державних службовців і працівників підприємств, установ таорганізацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахуноккоштів бюджетів, згідно з додатком (див додаток 1).
Згідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23квітня 1999 р. № 663 надбавки до норм добових витрат в іноземній валюті дляокремих категорій працівників виплачуються:
1) членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангуНадзвичайного і Повноважного посла – в розмірі 50 відсотків норм добових витрат;
2) державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного іПовноважного посланника 1 і 2 класу – в розмірі 40 відсотків норм добовихвитрат;
3) державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника 1 і 2класу – у розмірі 30 відсотків норм добових витрат;
4) членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори,наради та для підписання міжурядових угод, – у розмірі 25 відсотків, акерівникам цих делегацій – у розмірі 30 відсотків норм добових витрат [9].
Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тількиоднієї надбавки.
До членів делегацій, зазначених у пункті 4 Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 23 квітня 1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межахУкраїни та за кордон» [9], належать лише ті члени делегації(представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученнямПрезидента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях,форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники,включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням ПрезидентаУкраїни та Уряду України, до таких делегацій не відносяться.
У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошеннязабезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країнівідрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України дляучасті у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою,що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, яківідряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторамитаких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються урозмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країнизгідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків –дворазовому, 35 відсотків – триразовому харчуванні [9].
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплатувартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуютьсявідрядженим за рахунок добових.
Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ таорганізацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітнуплату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, якіперебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати віноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витративідшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених удодатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країниперебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50відсотків зазначених норм.
Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, якінаправляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами,установами та організаціями, що повністю або частково утримуються(фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документіввідшкодовуються витрати:
– на проїзд (включаючиперевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцемвідрядження;
– на побутові послуги, щовключені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка,лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник,визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання;
– на бронювання місць уготелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;
– на користуванняпостільними речами в поїздах;
– на користування у готеляххолодильником і телевізором;
– на комісійні у разі обмінувалюти [9].
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться врозмірах, погоджених з керівником.
Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, якінаправляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, щоповністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, ум'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, насуднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту,повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати,що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житловогоприміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, якимкористується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівниказгідно з підтвердними документами.
Фактичні витрати, визначені абзацом першим цього пункту і пунктом 6, якіпов'язані з перебуванням у місці відрядження, є компенсаційними.
У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати напально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм закілометр пробігу та затвердженого маршруту.
У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого закордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат(крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житловогоприміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витратзазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, наданастороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат,то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам непроводить.
Отже, упроцесі діяльності бюджетних установ виникає необхідність видачі з каси готівкипрацівникам під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У такомувипадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.
Підзвітні особи – це працівники установи, якіотримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом(розпорядженням) керівника.
Для кожної установи повинен бути складений ізатверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати грошовікошти в підзвіт на господарські потреби.
Відрядження – це поїздка працівника зарозпорядженням керівника установи для виконання службового доручення на певнийстрок до іншого населеного пункту, що знаходиться поза місцем його постійноїроботи.
Розділ 2.Організація обліку розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах
Порядок видачі коштів під звіт, розміри, а такожпорядок відзвітування регламентується Кабінетом Міністрів України. Направленняпрацівників установи у відрядження здійснюється керівником бюджетної установи зоформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва установи,куди відряджається працівник, термін і мета відрядження. Необхіднимидокументами при відрядженні за кордон є: запрошення приймаючої сторони;укладений контракт; інші документи, які засвідчують бажання встановитицивільно-правові відносини (протокол про наміри); документи, що засвідчують участьвідрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, тематика якихзбігається з діяльністю установи.
Наказ про направлення працівника у відрядження єпідставою для видачі йому посвідчення про відрядження.
Посвідчення про відрядження – це документ, якийвидається працівнику бюджетної установи на підставі наказу (розпорядження)керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи,тобто у відрядженні. Видане працівнику посвідчення про відрядження обов'язковореєструється у спеціальному журналі (див. попередній розділ).
Працівнику, який відправляється у відрядження,видається грошовий аванс, що визначається виходячи з розміру оплати добових,проїзду, проживання, але за умови повного відзвітування за раніше виданимиавансами.
Після повернення з відрядження працівникзобов'язаний протягом трьох банківських днів, наступних за днем закінченнявідрядження або виконання (завершення) окремої цивільно-правової дії задорученням і за рахунок особи, яка їх видала, подати звіт про використаннякоштів, наданих на відрядження або під звіт, і повернути залишок невитраченихкоштів. До звіту додаються:
– посвідченняпро відрядження, оформлене в установленому порядку, із завіреними: печаткою,позначками про прибуття і вибуття;
– документи(в оригіналі), що підтверджують витрати працівника, який перебував увідрядженні.
На підставі документів, поданих працівником,бухгалтерія здійснює перерахунок виданого авансу. Якщо аванс видано в меншійсумі, ніж сума здійснених і затверджених витрат, то працівнику відшкодовуєтьсярізниця грошовими коштами. А якщо ж було видано більше коштів, то працівникповертає до каси зайві отримані грошові кошти. Якщо працівник невчасновідзвітувався за видані йому суми, але повернув грошові кошти у тому ж місяці,коли законодавче встановлено строк їх повернення, то з нього бухгалтеріяутримує штраф у розмірі, встановленому чинним законодавством від неповерненоїсуми. Якщо працівник поверне грошові кошти після закінчення місяця, в якому вінповинен був відзвітуватися за законодавством (або взагалі їх не поверне), токрім штрафу така сума підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства прооподаткування доходів громадян.
Склад витрат на відрядження у межах України, щокомпенсуються установою, наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Відшкодування витрат навідрядження [14, 194]№ п/п. Види витрат Склад витрат 1 2 3 1 Добові Нараховуються та виплачуються працівнику за кожен день відрядження з урахуванням вихідних, святкових, неробочих днів і часу перебування в дорозі, включаючи вимушені зупинки. Витрати на харчування, вартість якого включена в рахунки на оплату вартості проживання в готелях або до проїзних документів, оплачується відрядженими за рахунок добових. Норми добових витрат встановлюються законодавством (для відряджень за кордон – для кожної країни). Державним службовцям і працівникам установ, які перебувають за кордоном тривалий час і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні й отримують виплати в іноземній валюті, у випадку відрядження в межах країни перебування, добові витрати відшкодовуються в розмірі 80 % норм добових витрат для даної країни. У випадку відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються в розмірі 50 % зазначених норм 1 2 3 2 Проїзд Вартість проїзних квитків повітряним, залізничним, водним, автомобільним (крім таксі) транспортом. 3 дозволу керівника відшкодовується вартість проїзду в м'якому вагоні, в каютах, оплачуваних за 1-4 групами тарифних ставок у каютах морського флоту, в каютах 1-ої і 2-ої категорії на судах річкового флоту, повітряним флотом в 1-ому класі та бізнес-класі; користування постільним речами за наявності підтверджуючих документів. Витрати, пов'язані з поверненням придбаних квитків на проїзд можуть бути відшкодовані тільки з дозволу керівника установи. Провезення багажу до місця відрядження, назад і в межах місця відрядження понад 30 кг відшкодовується з дозволу керівника. Крім зазначених витрат на проїзд, компенсуються витрати на проїзд громадським транспортом (крім таксі), узгоджені з керівником 3 Проживання Вартість наймання житлового приміщення обмежена нормативними актами. Відшкодовуються: побутові послуги (прання, чистка, ремонт, прасування одягу, білизни тощо) – не більше 10% норм добових витрат за всі дні проживання; бронювання місць у готелях – не більше 50 % вартості місця з добу; користування холодильником, телевізором тощо; вартість проживання під час вимушеної зупинки в дорозі 4 Службові телефонні переговори Сума відшкодовується з дозволу керівника
При відрядженнях в межах України на службовомуавтомобілі витрати на паливно-мастильні матеріали, техобслуговування, стоянкута паркування службового автомобіля не є витратами на відрядження та їхфінансування повинно здійснюватися за рахунок коштів, отриманих на господарськіпотреби в органах Державного казначейства України (код економічної класифікаціївидатків бюджету 1135 «Оплата транспортних послуг і утримання транспортнихзасобів»).
При відрядженні в межах України та за кордон державних службовців іпрацівників бюджетних установ встановлено додаткові обмеження витрат відповіднодо чинного законодавства (табл. 2).
Таблиця 2
Додаткові обмеження витрат на службовівідрядження працівників бюджетних установ[13, 132]Види витрат, які обмежуються Відрядження в міста України за кордон 1. Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків вартості проживання в готелях – при одноразовому харчування – не більше 20% + + від норм добових витрат – при дворазовому харчування – не більше 40% від норм добових витрат + + – при триразовому харчуванні – не більше 60% від норми добових витрат + + 2. Витрати на проживання понад встановлені граничні норми та витрати на перевезення понад 30 кг багажу – з дозволу керівника установи
+ + 3. Витрати на побутові послуги в готелях – не більше 10% від норм добових витрат за всі дні проживання + + 4. Витрати не проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, у каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу – з дозволу керівника + + 5. Витрати на службові телефонні переговори – в розмірах, погоджених з керівником + +
Порядок видачі і використання підзвітних сум на проведення науковихекспедицій регламентується інструктивними матеріалами про порядок організації, проведеннята оплати наукових експедицій науково-дослідними установами НАНУ.
На першопочаткові витрати начальникам експедицій чи загонів видаєтьсяаванс готівкою відповідно до затвердженого кошторису, масштабів та умов роботиекспедицій. Підзвітні суми на експедиційні дослідження видаються на виплатузаробітної плати, оплату проїзду співробітників до місця роботи експедиції іназад, добових, квартирних, орендної плати за користування транспортом,технікою, для здійснення земляних робіт, наймання приміщення для тимчасовихкомор, лабораторій і житла; на придбання пально-мастильних та інших матеріалів,а також малоцінного інвентарю для потреб експедицій, поштово-телеграфнихвитрат; на оплату замовлень, виконуваних за трудовими угодами; інших витрат.
Після повернення з відрядження підзвітна особа зобов'язана протягом трьохробочих днів подати в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені у відрядженнікошти, до якого додаються посвідчення на відрядження з відмітками про прибуттяі вибуття, а також в оригіналі документи, що підтверджують вартість витрат(проїзні квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо). Залишок невикористаних коштівзгідно з авансовим звітом підлягає поверненню до каси установи у валюті, в якійбув виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення звідрядження.
У бухгалтерії здійснюється арифметична перевірка авансових звітів, атакож перевірка правильності оформлення документів і витрачання коштів запризначенням. Керівник установи зобов'язаний не пізніше трьох робочих днівприйняти рішення щодо затвердження перевірених авансових звітів.
У разі неподання в строк авансових звітів або неповернення в касуневикористаних авансів бухгалтерія має право здійснювати утримання цієїзаборгованості із заробітної плати осіб, які отримали аванси, з дотриманнямвимог, встановлених чинним законодавством.
Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на активному субрахунку №362 «Розрахунки з підзвітними особами».
Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформляються такимибухгалтерськими записами:
1. При видачі авансу:
Дебет субрахунку № 362
Кредит субрахунків № 301, 302.
2. На суму поданого авансового звіту про витрачання коштів, отриманих підзвіт:
Дебет рахунків № 23, 80, 81
Кредит субрахунку № 362.
3. Повернення в касу невикористаного залишку авансу:
Дебет субрахунків №301, 302
Кредит субрахунку № 362.
4. Утримання невикористаного залишку авансу із заробітної плати:
Дебет субрахунку № 661
Кредит субрахунку № 362.
Зазначені записи відображаються в меморіальному ордері № 8 – накопичувальнійвідомості за розрахунками з підзвітними особами ф. № 386, в якому поєднуютьсясинтетичний та аналітичний облік шляхом використання позиційного способузаписів [13, 133].
На практиці субрахунок № 362 може бути активно-пасивним. Дебетове йогосальдо відображається в активі балансу, а кредитове показується в пасивібалансу за статтею «Розрахунки з іншими кредиторами».
Схему відображення в обліку розрахунків з відрядженими працівникаминаведено на рис. 1.
При автоматизації обліку розрахунків з підзвітними особами реєстромсинтетичного та аналітичного обліку за субрахунком № 363 є машинограма«Відомість фінансово-розрахункових операцій».
Дебіторська заборгованість підзвітних осіб виникаєпри отриманні ними підзвітних сум і погашається при повному розрахунку.Фактично здійснені та документально підтверджені витрати підзвітної особи,пов'язані з діяльністю бюджетної установи, списуються на фактичні видаткибюджетної установи, а на придбання товарно-матеріальних цінностей – включаютьсядо суми касових видатків на придбання цих цінностей.
Операції за розрахунками з підзвітними особаминаведено в табл. 3.
Таблиця 3
Типові господарськіоперації та кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами [14, 196]№ п/п. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1 Видано в підзвіт талони на бензин, бланки трудових книжок і вкладиші до них 362 «Розрахунки з підзвітними особами» 331 «Грошові документи в національній валюті» 2 Видано готівку з каси в підзвіт 362 «Розрахунки з підзвітними особами» 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті» 3 Затверджено використання коштів, наданих на відрядження або в підзвіт 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації», 231 «Матеріали для учбових, наукових та інших цілей» – 236 «Тара», 238 «Запасні частини до машин і обладнання», 239 "Інші матеріали", 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи», 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи», 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги», 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду», 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами». 362" Розрахунки з підзвітними особами" 4 Повернуто підзвітною особою залишок авансу в касу установи 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті» 362" Розрахунки з підзвітними особами" 5 Утримано із заробітної плати невикористану суму авансу (за згодою працівника) 661 «Розрахунки із заробітної плати» 362" Розрахунки з підзвітними особами"
Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особамиведеться в меморіальному ордері № 8 (ф. 386), записи до якого здійснюються закожною підзвітною особою в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Вустановах з незначною кількістю підзвітних осіб аналітичний облік розрахунківведеться за кожною підзвітною особою у картках аналітичного обліку (ф. 292-а)та у книзі аналітичного обліку (ф. 292).
Висновки
Отже, на субрахунку 362«Розрахунки з підзвітними особами» обліковуються розрахунки зпрацівниками установи за виданий аванс на господарські видатки або видатки навідрядження.
Механізм видачі коштів під звіт, розміри, а такожпорядок відзвітування регламентованої Кабінетом Міністрів України.
Видача готівки під звіт здійснюється з касбюджетної установи лише за умови повного звіту конкретної підзвітної особи зараніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансовогозвіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення докаси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.
Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтеріїразом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачанняодержаних у касі сум у такі строки:
– завідрядженнями – протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;
– назакупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлювторинної сировини, крім металобрухту (далі – закупівля сільгосппродукції тазаготівля вторсировини) протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки підзвіт;
– навсі інші виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня післявидачі готівки під звіт.
Якщо з каси підзвітній особі одночасно виданаготівка на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих(господарських) питань (у тому числі й для закупівлі у населеннясільгосппродукції та заготівлі вторсировини, то підзвітна особа незалежно відстроку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядженнямає подати до бухгалтерії повний звіт про суми, що були їй видані для вирішеннявиробничих (господарських) питань і безпосередньо на відрядження.
У разі перевищення встановлених строківвикористання виданої під звіт готівки та за видачу готівкових коштів під звітбез повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовуються фінансовісанкції згідно з чинним законодавством.
У разі придбання працівником установи за власніготівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів увідрядженні для потреб підприємства він звітується за витрачені кошти увищезазначеному порядку.
Слід також врахувати, що бюджетним працівникамвстановлено обмеження вартості добових та проживання.
/>/>Література
1.Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30. – ст. 141.
2.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні: Закон України від 16.07.99 р. // Відомості Верховної Ради України(ВВР). – 1999. – №40.
3.Про бюджетну систему України: Закон України від05.10.90 (У ред. Закону України від 29.06.95) // ЗУ. – 1996. – Т. 1.
4.Про затвердження Положення про порядок складання,розгляду, затвердження основних вимог відносно кошторису доходів і видатківбюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.2000 № 17 //36. урядових нормативних актів України. – 2000. – №13.
5.Порядок ведення касових операцій в національній валютів Україні: Затв. постановою Правління НБУ від 13.10.97 № 334 // Все пробухгалтерський облік. – 1998. – № 56.
6.Пояснення до використання економічної класифікаціївидатків бюджету (додаток № 4 до наказу Мінфіну України від 3.12.97 № 265) //Бухгалтерський облік і аудит. – 1998. – № 8.
7.Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського облікубюджетних установ та Порядку рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ:Наказ Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 №114//Галицькі контракти. – 2000. – № 4.
8.Інструкція про службові відрядження в межах України таза кордон: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 зізмінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від13.08.98 № 165 // Б-ка Податки та бухгалтерський облік: Службові відрядження. –1998. – № 8.
9.Про норми відшкодування витрат на відрядження в межахУкраїни та за кордон: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 зподальшими змінами // Зібрання законодавства України. Постанови тарозпорядження Кабінету Міністрів України. – 1999. – №6.
10.Антони Р. Основы бухгалтерскогоучета.–М.:СП«ТриадаНТТ»,1992.–320с.
11.Білуха М.Т. Теоріябухгалтерського обліку: Підруч. – К., 2000. – 690 с.
12.Бутинець Ф.Ф. Теоріябухгалтерського обліку: підручник для студентів вищих навчальних закладівспеціальності 7.050106 «Облік і аудит». / Вид. 2-е, доп. і перероб. –Житомир: ЖГП, 2000. – 640 с.
13.Бухгалтерський облік убюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальнихзакладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. – Львів: Аверс, 2002.– 316 с.
14.Бухгалтерськийоблік у бюджетних установах: Навчальний посібник. / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП«Рута». 2004. – 448 с.
15.Велш Глен А., ШортДеніел Г. Основи фінансового обліку: Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 943 с.
16.Грабова Н.М. Теоріябухгалтерського обліку: Навч. посібн. / За ред. М.В. Кужельного. – 5-е вид.,доп. і перероб. – К.: А.С.К., 1998. – 223 с.
17.Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетнихустановах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 250 с.
18.Мэтьюс М.Р., Перера М.Х. Теориябухгалтерского учета: Учеб. / Пер. с англ. – Под ред. Я.В. Соколова,И.А.Смирновой. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 663 с.
19.Свірко С.В. Бухгалтерський облік і прийняттярішень в бюджетних організаціях. – К.: КНЕУ, 2000. – 185 с.
20.Ткаченко І. Т. Звітність бюджетнихорганізацій. – К.: КНЕУ, 2000. – 216 с.
21.Швець В.Г. Теоріябухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с.