Керування дебіторською заборгованістю

/>Вступ
Формування ринкових відносинв Україні характеризується значним управлінням платіжного обігу, що спричиняєзбільшення дебіторської заборгованості. У зв’язку з цим важливою задачеюфінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю,спрямованою на оптимізацію її розміру та забезпечення своєчасної інкасаціїборгу.
Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належить підприємству,організації, установі від дебіторів (фізичних і юридичних осіб, являючихся боржникамиданого об'єкта) у результаті господарських взаємин з ними. Розрізняютьнормальну дебіторську заборгованість, обумовлену нормальним процесомгосподарської діяльності, і прострочену дебіторську заборгованість, викликанупорушенням фінансової, розрахункової або платіжної дисципліни. Дебіторськазаборгованість характеризує відволікання коштів з обороту даного підприємства йвикористання їхніми дебіторами. Тим самим вона негативно впливає на фінансовийстан підприємства, тому необхідно скорочувати строки її стягнення. Якщо встягненні відмовлено судовими інстанціями або минув строк позовної давності,сума дебіторської заборгованості списується в збиток.
Дебіторська заборгованістьподіляється на такі види: дебіторська заборгованість за товари, строк платияких не настав; дебіторська заборгованість за товари, строк сплати яких минув;дебіторська заборгованість по векселям отриманих; дебіторська заборгованість порозрахункам з бюджетом; дебіторська заборгованість по розрахункам з персоналомта інші види дебіторської заборгованості.
Найбільш питому вагузаймає дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію (більше 80%загальної суми). Тому управління дебіторською заборгованістю на підприємствіпов’язано з оптимізацією дебіторської заборгованості по розрахункам зареалізовану продукцію.
Управління дебіторськоюзаборгованістю включає такі етапи: на першому етапі здійснюється аналіздебіторської заборгованості в минулому періоді. З цією митою розраховуютьсяпоказники, які характеризують стан дебіторської заборгованості за минулийперіод. Такими показниками є: коефіцієнт відволікання оборотних активів.Коефіцієнт відволікання оборотних активів визначається в динаміці.
Розраховані коефіцієнтипорівнюються і визначаються закономірністю зміни цих коефіцієнтів. Якщо із рокув рік цей коефіцієнт скорочується то це є позитивним в роботі підприємства,якщо навпаки негативним.
Другий показник — цесередній період інкасації дебіторської заборгованості. Середній періодінкасації дебіторської заборгованості розраховується за декілька періодів іпорівнюється між собою. Якщо в динаміці цей показник скорочується, то це єпозитивним, а якщо навпаки негативним в роботі підприємства.
Третій показник – цекількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період. Зазначенийпоказник також розраховується в динаміці і порівнюється між собою. Збільшенняцього показника є позитивним в роботі цього підприємства, зменшення –негативним.
Результати проведеногоаналізу використовуються в наступному етапі. Наступний етап передбачаєвизначення оптимальної дебіторської заборгованості в майбутньому періоді.
В залежності від строкуоборота дебіторської заборгованості може встановлюватися плата за комерційнийкредит. Розвиток ринкових відносин та інфраструктури фінансового ринку дозволяєвикористовувати в практиці фінансового менеджменту ряд нових форм управліннядебіторською заборгованістю, тобто її рефінансування або прискорений методпереводу дебіторської заборгованості в більш ліквідні оборотні активи, грошовікошти, короткострокові цінні папери. Основними формами рефінансуваннядебіторської заборгованості є: факторинг, облік векселів, які видані покупцямпродукції, форфейтінг. Факторинг являє собою фінансову операцію, при якійпідприємство-продавець передає право отримання грошей по платіжним документамза відвантажену продукцію банку. За здійснення такої операції банк стягує зпідприємства-продавця визначену комісійну плату, яка встановлюється у відсоткахдо суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівняплатоспроможності покупця і передбачених строків. Крім того, банк в термін до3-х днів здійснює кредитування підприємство-покупця у формі попередньої сплатиборгових зобов’язань щодо платіжних документів.
Факторінгова операціядозволяє підприємству-продавцю рефінансувати переважно частину дебіторськоїзаборгованості щодо наданого покупцю кредиту в короткі строки, скоротивши тимсамим період фінансового і операційного циклів циклів. До недоліківфакторингової операції слід віднести лише додаткової витрати продавця,пов’язані з продажею продукції, а також втрати прямих зв’язків з покупцем впроцесі здійснення ним платежів.
Облік векселів, якінадаються покупцями продукції, являють собою фінансову операцію по продажу їхбанку або другому фінансовому інституту, другому суб’єкту господарювання повизначеній (дисконтній) ціні, яка встановлюється в залежності від їх номіналу,строку погашень та облікової вексельної ставки. Облікова вексельна ставкавключає: середню депозитну ставку, ставку комісійної винагороди, а також рівняпремії за ризик в разі сумнівної платоспроможності векселедателя. Зазначенаоперація може бути здійснена тільки щодо переказаного векселя.
Форфейтинг являє собоюфінансову оперативність по експертному товарному кредиту шляхом передачі (індосамента)переказного векселя на користь банка зі сплатою банку комісійної винагороди.Банк бере на себе зобов’язання щодо фінансування експертної операції шляхомсплати по обліковому векселю, який гарантується наданням авалю банка державиімпортера.
1. Теоретичні засади управліннядебіторською заборгованістю1.1Поняття дебіторської заборгованості
Дебіторськазаборгованість — сума боргів, що належать підприємству, організації абоустанові від юридичних або фізичних осіб у підсумку господарських взаємин зними. Джерелом покриття дебіторської заборгованості є відвернені з оборотувласні кошти.
Кредиторськазаборгованість — це найбільше «вагома» частина зобов'язаньпідприємства, у які тепер включаються довгострокові й поточні зобов'язання,забезпечення й непередбачені зобов'язання, що раніше враховують не.
Боржник, дебітор (відлатинського слова debitum-борг, обов'язок) одна зі сторін цивільно-правовогозобов'язання майнового зв'язку між двома або більше особами.
Дебіторська заборгованість- це сума боргу, що належить підприємству від інших юридичних осіб абогромадян. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівковихрозрахунків являє собою об'єктивний процес господарської діяльності підприємства.
По характері утвореннядебіторська заборгованість ділиться на нормальну й невиправдану. До нормальноїзаборгованості підприємства ставиться та, котра обумовлена ходом виконаннявиробничої програми підприємства, а також діючими формами розрахунків(заборгованість по пред'явлених претензіях, заборгованість за підзвітнимиособами, за товари відвантажені, строк оплати яких не наступив). Невиправданоюдебіторською заборгованістю вважається та, котра виникла в результаті порушеннярозрахункової й фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку,ослаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення недостач ірозкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в строк, заборгованість понедостачах і розкраданням і ін.).
Дебіторська заборгованість- важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товариіншому підприємству, зовсім не виходить, що вартість проданого товару будеоплачена негайно.
У цей час, у зв'язку зпереходом на новий план рахунків і нову систему обліку дебіторськоїзаборгованості, виділяють наступні види: дебіторська заборгованість покупців ізамовників, дочірніх, залежних товариств, спільно контрольованих юридичнихосіб, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторськазаборгованість по виданих авансах.
Дебіторськоюзаборгованістю називаються кошти, що належать фірмі, але ще не отримані нею. Ускладі оборотних коштів відображається дебіторська заборгованість, строкпогашення якої не перевищує одного року.
Дебіторська заборгованістьможе бути представлена наступними статтями: дебіторська заборгованість поосновній діяльності й дебіторській заборгованості по прочим операціях.
Дебіторська заборгованістьпо основній діяльності відображається в статтях «Рахунку до одержання» і«Векселя отримані». Рахунку до одержання виникають тоді, коли угодаоформляється шляхом простого запису вартості проданих у кредит товарів і послугпо так називаному «відкритому рахунку» без письмового зобов'язання сплатипозичальником. Вексель отриманий — це письмове зобов'язання сплати грошей напевну дату, що складається з номіналу й відсотка.
До дебіторськоїзаборгованості по прочим операціях ставляться такі статті, як аванси щослужить, аванси філіям, депозити як гарантія довга, дебіторська заборгованістьпо фінансових операціях (дебіторська заборгованість по дивідендах і відсоткам)і ін.
У країнах з розвитийринковою економікою дебіторська заборгованість ураховується в балансі по чистійвартості реалізації, тобто виходить із тієї суми коштів, що приблизно повиннабути отримана при погашенні цієї заборгованості.
Чиста вартість реалізаціїозначає, що при реєстрації дебіторської заборгованості враховуються безнадійнінадходження й різний рід знижки.
Безнадійні надходження подебіторській заборгованості — це збитки або витрати, обумовлені тим, що частинадебіторської заборгованості виявляється не оплаченої покупцями. На моментреалізації продукції підприємство не має інформації про те, яка частинарахунків не буде оплачена. Тому при оцінці дебіторської заборгованостінараховується певна знижка для цих надходжень. У фінансовій звітності вонавідображається в додатковій статті «Знижка для безнадійних надходжень».
Знижка для безнадійнихнадходжень розраховується виходячи із суми неоплаченої дебіторської заборгованостіза попередні роки з урахуванням змін в економічній кон'юнктурі. Для оцінкибезнадійних надходжень використаються два методи:
- виходячи із процентного відношення непогашеноїдебіторської заборгованості до чистого обсягу реалізації;
- виходячи їхнього процентного відношення неоплаченихрахунків або
- векселів у їхньому загальному обсязі.1.2Методи керування дебіторською заборгованістю
Керування дебіторськоюзаборгованістю припускає, насамперед, контроль за оборотністю коштів урозрахунках. Прискорення оборотності є позитивною тенденцією економічноїдіяльності підприємства.
Прискорення оборотностіможе бути досягнуте завдяки відбору потенційних покупців, визначенню умовоплати, контролю за строками погашення дебіторської заборгованості й впливу надебіторів. Відбір покупців здійснюється завдяки аналізу дотриманню їхньоїплатіжної дисципліни в минулому, аналізу їхньої поточної платоспроможності,аналізу рівня їхньої фінансової стабільності й аналізу інших фінансових показників,що характеризують фінансовий стан підприємства-покупця.
Визначення умов оплатитоварів покупцями укладається в тім, що покупцеві встановлюються границістроків оплати товарів: оплатили раніше — одержали знижку по оплаті товарів,оплатили в строк — втратили надавану знижку, оплатили пізніше строку — платитештраф.
Контроль за строкамипогашення дебіторської заборгованості містить у собі ранжирування дебіторськоїзаборгованості по строках її виникнення. Найпоширеніша класифікація передбачаєнаступне угруповання дебіторської заборгованості в днях: до 30 днів, від 30 до60 днів, від 60 до 90 днів, від 90 до 120 днів, більше 120 днів.
Керування дебіторськоюзаборгованістю має на увазі обов'язкове проведення порівняльного аналізувеличини дебіторської заборгованості з величиною кредиторської заборгованості.Для фінансового становища компанії дуже важливо, щоб дебіторська заборгованістьне перевищувала кредиторську.
Керування дебіторськоюзаборгованістю укладається також у створенні резервів по сумнівних боргах іаналізі фактичних втрат, пов'язаних з непогашенням дебіторської заборгованості.
Стан розрахунковоїдисципліни характеризується наявністю дебіторської заборгованості й впливає настабільність підприємства. Недотримання договірної й розрахункової дисципліни,несвоєчасне пред'явлення претензій по виникаючих боргах приводять до значногоросту дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового станупідприємства.
Завдання аналізу полягаютьу тому, щоб виявити розміри й динаміку невиправданої заборгованості, причини їївиникнення або росту.
Зовнішній аналіз станурозрахунків з дебіторами базується на даних форм № 1 і 5, у яких відображаєтьсядовгострокова й короткострокова дебіторська заборгованість по видах. Длявнутрішнього аналізу залучаються дані аналітичного обліку рахунків, призначенихдля узагальнення інформації про розрахунки з дебіторами.
Аналіз стану дебіторськоїзаборгованості починають із загальної динаміки її обсягу в цілому й по статтях.
Далі аналізується якіснийстан дебіторської заборгованості для виявлення динаміки абсолютного йвідносного розміру невиправданої заборгованості.
Незалежно від контролюючихмір з боку підприємства з метою уникнути продажу продукції неплатоспроможнимпокупцям у бухгалтерії ведеться відповідний журнал-ордер або відомість облікурозрахунків з покупцями й замовниками. На підставі відомості здійснюєтьсяранжирування заборгованості по строках оплати рахунків, що допомагаєпідприємству визначити політикові в області керування дебіторськоюзаборгованістю (активами) і розрахунковими операціями.
Всі рахунки до одержаннякласифікуються по наступних групах:
- строк оплати не наступив;
- прострочення від 1 до 30 днів (до 1 місяця);
- прострочення від 31 до 90 днів (від 1 до 3місяців);
- прострочення від 91 до 180 днів (від 3 до 6місяців);
- прострочення від 181 до 360 днів (від 6 місяців до1 року);
- прострочення від 360 днів і більше (більше 1 року).
До виправданого ставитьсязаборгованість, строк погашення якої не наступив або становить менш одногомісяця. До невиправданого ставиться прострочена заборгованість покупців ізамовників. Чим більше строк прострочення, тим імовірніше несплата по рахунку.Відволікання коштів у цю заборгованість створює реальну погрозунеплатоспроможності підприємства й послабляє ліквідність його балансу.
Рахунки, які покупці неоплатили, називаються сумнівними (безнадійними) боргами. Безнадійні боргиозначають, що з кожної гривні, вкладеної в дебіторську заборгованість, не будеповернута певна частина коштів. Наявність сумнівної дебіторської заборгованостісвідчить про неспроможність політики надання відстрочки в розрахунках зпокупцями. Для виявлення реальності стягнення боргів, що носять сумнівнийхарактер, необхідно перевірити наявність актів звірення розрахунків або листів,у яких дебітори визнають свою заборгованість, а також строки позовної давності.По боргах, не реальним до стягнення, у встановленому порядку формується резервпо сумнівних боргах. При наявності виправдувальних документів безнадійні боргипогашаються шляхом списання їх на збитки підприємства як дебіторськоїзаборгованості, по якій минув строк позовної давності.
При аналізі станурозрахунків за даними аналітичного обліку варто виявити обсяг схованоїдебіторської заборгованості, що виникає внаслідок попередньої оплати матеріалівпостачальникам без їхнього відвантаження підприємству.
Для запобігання неплатежівпідприємства надають знижки з договірної ціни при достроковій оплаті. Існуютьнаступні форми дострокового погашення дебіторської заборгованості:
- продаж боргів банку (факторинг);
- одержання позички в банку на оплату зобов'язань, щоперевищують залишок коштів на розрахунковому рахунку (овердрафт);
- облік векселів (дисконт).
При зниженні обсягудебіторської заборгованості необхідно встановити, чи не списана вона на збитки,чи є виправдувальні документи.
На закінчення аналізустану оборотних активів варто оцінити зміна частки важко реалізованих оборотнихактивів у загальній величині оборотних активів і співвідношення важкореалізованих і легко реалізованих активів. Підвищення частки важко реалізованихоборотних активів послабляє фінансову стабільність підприємства й приводить дозниження його платоспроможності.
Дебіторська заборгованість- права (вимоги), що належать продавцеві (постачальникові) як кредиторові поневиконаних грошових зобов'язаннях покупцем (одержувачем) по оплаті фактичнопоставлених за договором товарів, виконаних робіт або зроблених послуг. Уцілому вона розділяється на поточну дебіторську заборгованість, що повинна бутипогашена протягом одного року, і прострочену, тобто зі строком понад 12місяців. У свою чергу із простроченої заборгованості виділяєтьсязаборгованість, по якій минув строк позовної давності.
Політика керуваннядебіторською заборгованістю являє собою частина загальної політики керуванняоборотними активами й маркетинговою політикою підприємства, спрямованої нарозширення обсягу реалізації продукції й цієї заборгованості, що укладається воптимізації загального розміру, і забезпеченні своєчасної її інкасації.
Завданнями керування дебіторськоюзаборгованістю є:
- обмеження прийнятного рівня дебіторськоїзаборгованості;
- вибір умов продажів, що забезпечують гарантованенадходження коштів;
- визначення знижок або надбавок для різних группокупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни;
- прискорення зажадання боргу;
- зменшення бюджетних боргів;
- оцінка можливих витрат, пов'язаних з дебіторськоюзаборгованістю, тобто упущеної вигоди від невикористання коштів, заморожених удебіторській заборгованості.
Стосовно до українськихумов, провідні спеціалісти в області керування фінансами пропонують наступнізаходи щодо вдосконалювання системи керування дебіторською заборгованістю:
- виключення із числа партнерів підприємств ізвисоким ступенем ризику;
- періодичний перегляд граничної суми кредиту;
- використання можливості оплати дебіторськоїзаборгованості векселями, цінними паперами;
- формування принципів розрахунків підприємства зконтрагентами на майбутній період;
- виявлення фінансових можливостей наданняпідприємством товарного (комерційного кредиту);
- визначення можливої суми оборотних активів, щовідволікають у дебіторську заборгованість за товарним кредитом, а також повиданих авансах;
- формування умов забезпечення стягненнязаборгованості;
- формування системи штрафних санкцій за простроченнявиконання зобов'язань контрагентами;
- використання сучасних форм рефінансуваннязаборгованості;
- диверсифікованість клієнтів з метою зменшенняризику несплати монопольним замовником.
Визначення можливої сумифінансових коштів, інвестуємих у дебіторську заборгованість, здійснюється понаступній формулі:
ІДЗ = ОРК * КСЦ * (ППК + ПР) / 360, (1.1)
дебіторськийзаборгованість оборотність кошти
де ІДЗ — необхідна сумафінансових коштів, інвестуємих у дебіторську заборгованість;
ОРК — планований обсягреалізації продукції в кредит;
КСЦ — коефіцієнтспіввідношення собівартості й ціни продукції, виражених десятковим дробом;
ППК — середній періоднадання кредиту покупцям, у днях;
ПР — середній періодпрострочення платежів по наданому кредиті, у днях.
Якщо фінансові можливостіпідприємства не дозволяють інвестувати розрахункову суму коштів у повномуобсязі, то при незмінності умов кредитування повинен бути відповідноскоректований планований обсяг реалізації продукції в кредит.
В основі формування стандартівоцінки покупців і умов надання кредиту лежить їхня кредитоспроможність.Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають йогоздатність залучати кредит у різних формах і в повному обсязі в передбаченийтермін виконувати всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання.
Формування системистандартів оцінки покупців включає наступні основні елементи:
1. Визначення системихарактеристик, що оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців. Потоварному (комерційному) кредиті така оцінка здійснюється звичайно занаступними критеріями:
— обсяг господарськихоперацій з покупцями й стабільність їхнього здійснення;
— репутація покупця вділовому світі;
— платоспроможністьпокупця;
— результативністьгосподарської діяльності покупця;
— стан кон'юнктуритоварного ринку, на якому покупець здійснює свою операційну діяльність;
— обсяг і склад чистихактивів, які можуть становити забезпечення кредиту при неплатоспроможностіпокупця й порушенні справи про його банкрутство.
2. Формування й експертизаінформаційної бази проведення кредитоспроможності покупців має на метізабезпечити вірогідність проведення такої оцінки. Інформаційна база,використовувана для цих цілей, складається з відомостей, надаванихбезпосередньо покупцем (їхній перелік диференціюється в розрізі форм кредиту);даних, формованих із внутрішніх джерел (якщо угоди з покупцем носять постійнийхарактер); інформації, формованої із зовнішніх джерел (комерційного банку, щообслуговує покупця; інших його партнерів по угодах і т.п.). Експертизаотриманої інформації здійснюється шляхом логічної її перевірки; у процесіведення комерційних переговорів з покупцями; шляхом безпосередньоговідвідування клієнта (по споживчому кредиті) з метою перевірки стану його майнай в інших формах відповідно до обсягу кредитування.
3. Угруповання покупцівпродукції за рівнем кредитоспроможності ґрунтується на результатах її оцінки йпередбачають звичайно виділення наступних їхніх категорій:
— покупці, яким кредитможе бути наданий у максимальному обсязі, тобто на рівні встановленогокредитного ліміту (група «першокласних позичальників»);
— покупці, яким кредитможе бути наданий в обмеженому обсязі, обумовленому рівнем припустимого ризикунеповернення боргу;
— покупці, яким кредитможе бути наданий в обмеженому обсязі, обумовленому рівнем припустимого ризикунеповернення боргу;
— покупці, яким кредит ненадається (при неприпустимому рівні ризику неповернення боргу, обумовленомутипом обраної кредитної політики).
4. Диференціація кредитнихумов відповідно до рівня кредитоспроможності покупців, поряд з розміромкредитного ліміту, може здійснюватися по таких параметрах як строк наданнякредиту; необхідність страхування кредиту за рахунок покупців; форми штрафнихсанкцій і т.п.
Формування процедуриінкасації заборгованості передбачає строки й форми попереднього й наступногонагадувань покупцям про дату платежів; можливості й умови пролонгування боргупо наданому кредиті; умови порушення справи про банкрутство неспроможнихдебіторів.
Є багато способівмаксимізувати прибутковість дебіторської заборгованості й звести до мінімумуможливі втрати.
Виставляння рахунків. Прициклічному складанні рахунків вони виставляються покупцям у різні періоди часу.При такій системі покупці із прізвищами, що починаються на «А» можуть бути першими,кому виставляються рахунки в перший день місяця, тим, чиї прізвища починаютьсяна «Б», рахунки будуть виставлені в другий день і так далі. Рахунку покупцямповинні бути відправлені протягом двадцяти чотирьох годин із часу й складання.
Для прискорення стягненняплатежів можна направляти рахунку-фактури покупцям, коли їхнє замовлення щеобробляється на складі. Можна також виставляти рахунок за послуги зінтервалами, якщо робота виконується протягом певного періоду, або нараховуватигонорар авансом, що переважніше здійснення платежів по закінченні роботи.
Коли бізнес розвиваєтьсяпасивно, можуть застосовуватися сезонні датування виставляння рахунків.
Захист страхуванням. Можна вдатися до страхування кредитів, ця міра проти непередбаченихвтрат безнадійного боргу. При рішенні, чи здобувати такий захист, необхіднооцінити очікувані середні втрати безнадійного боргу, фінансову здатністькомпанії протистояти цим втратам і вартість страхування.
Факторинг. Можливо перепродати права на стягнення дебіторської заборгованості,якщо це приведе до чистої економії. Однак при угоді факторингу може бутирозкрита конфіденційна інформація.
Аналіз дебіторськоїзаборгованості найкраще почати зі складання реєстру старіння рахунків дебіторів(таблиця 1.1).
Вихідною інформацією дляйого складання є дані бухгалтерського обліку по заборгованості конкретнихконтрагентів, при цьому важливо одержати інформацію не тільки про сумузаборгованості, але й про строки її виникнення.
Для одержання інформаціїпро прострочення заборгованості варто провести аналіз договорів зконтрагентами.
Таблиця 1.1 Реєстр«старіння» рахунків дебіторівНайменування дебіторів 0-30 днів 30-60 днів 60-90 днів Понад 90 днів Усього Частка, % 1 2 3 4 5 6 7 1. 2. … Інші дебітори Усього Частка, %
Наступним етапом аналізудебіторської заборгованості є визначення структури й динаміки зміни кожноїстатті дебіторської заборгованості підприємства.
В аналізі інших дебіторівзнаходить висвітлення своєчасність платежів робітників та службовців за товари,придбані в кредит. Прострочена заборгованість звичайно виділяється в балансіокремою статтею. У пасиві балансу джерелом покриття такої заборгованості єпозички банку, отриманих на оплату товарів і матеріалів, проданих у кредит.Якщо через несвоєчасне погашення робітниками та службовцями кредиту їхнязаборгованість підприємству перевищує наявну в підприємства позичку банку, сумаперевищення розглядається як дебіторська заборгованість.
Аналіз дебіторськоїзаборгованості повинен також показати, як здійснюються розрахунки повідшкодуванню матеріального збитку, нарахованого виниклими недостачами йрозкраданням цінностей, у тому числі й по позовах, пред'явленим по стягненнючерез суд, а також суми, присуджені судом, але не стягнені. При аналізівиявляють, чи вчасно пред'являються документи в судово-слідчі органи длявідшкодування збитку.
Визначення строкуоборотності дебіторської заборгованості.
Даний аналіз необхіднийдля подальшого визначення можливості скорочення величини конкретної статтідебіторської заборгованості.
Для більше наочногоподання впливу строку оборотності дебіторської заборгованості на результатидіяльності підприємства рекомендується розглянути цей показник у розрізівиробничо-комерційного циклу.
За результатами аналізунеобхідно виявити на скільки строків оборотності дебіторської заборгованостізбільшує тривалість виробничо-комерційного циклу підприємства.
Визначення строкуоборотності кожної статті дебіторської заборгованості.
Даний аналіз необхіднийдля подальшого визначення можливості скорочення величини конкретної статтідебіторської заборгованості.
Результати аналізудозволяють обґрунтовано припустити які статті дебіторської заборгованостіможуть бути розглянуті з погляду можливості їхнього скорочення.
Визначення оптимальногостроку скорочення оборотності дебіторської заборгованості з метою реалізаціїпоставлених перед підприємством завдань може по її мінімізації здійснюватися понаступному алгоритмі окремо для кожної статті дебіторської заборгованості:
а) Визначення реальноїоборотності статті дебіторської заборгованості підприємства:
Одз = В / ДЗср, (1.2)
де Одз — реальнаоборотність статті дебіторської заборгованості підприємства;
У — валовий виторг;
Дзср — середня величинастатті дебіторської заборгованості підприємства.
б) Визначення періодупогашення статті дебіторської заборгованості підприємства:
Пдз = n / Одз, (1.3)
де Пдз — період погашеннястатті дебіторської заборгованості підприємства;
n — тривалістьаналізованого періоду в днях.
в) Визначення оборотностідля необхідного приросту оплаченого валового виторгу підприємства (у цьомувипадку необхідний приріст оплаченого валового виторгу досягається за рахунокзменшення суми дебіторської заборгованості):
Оп = В / Пдс, (1.4)
де Оп — оборотність длянеобхідного приросту валового виторгу;
Пдс — необхідний прирісткоштів до оплаченого валового виторгу, грн.
г) Визначення строкуобороту для необхідного приросту оплаченого валового виторгу підприємства:
Сп = n / Оп, (1.5)
де Сп — строк оборотуприросту валового виторгу.
д) Визначення оптимальногостроку скорочення оборотності статті дебіторської заборгованості з метоюреалізації поставлених перед підприємством завдань:
ОСдз = Пдз – Сп, (1.6)
де Осдз — оптимальнийстрок погашення статті дебіторської заборгованості підприємства.
Крім того, аналіздебіторської заборгованості підприємства варто доповнити методикою оцінкивитрат фінансування залежно від строку оборотності дебіторської заборгованості.
/>2.Аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «Будсервіс»
Предметом діяльності ТОВ«Будсервіс» є:
- оптова, роздрібна й комісійна торгівля всіма видамитоварів на Україні й за рубежем;
- інформаційно-обчислювальне обслуговування;
- вантажно-розвантажувальні йтранспортно-експедиційні роботи;
- надання автотранспортних послуг, виробництво йреалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічногопризначення;
- надання послуг зв'язку;
- організація торговельних крапок (магазинів, лотків,прилавків і т.п.), будівельна, ремонтно-будівельна діяльність, будівництво зарахунок власних коштів на умовах підряду, субпідряду, участь на паях об'єктіввиробничого, соціально-культурного, науково-технічного, туристичного,житлового, медичного, агропромислового й іншого призначення, а також випусквідповідних видів продукції, товарів і послуг на основі експлуатаціїперерахованих об'єктів;
- загальбудівельні роботи; підготовкапроектно-кошторисної документації;
- виробництво будівельних матеріалів;
- відкриття торговельних крапок.
Для виявлення проблеми, щовимагає дозволи на даному підприємстві, зупинимося на аналізі фінансового станупідприємства. Знання поточної інформації про фінансовий стан підприємства можедопомогти виявити проблему й ефективно неї вирішити.
Проаналізуємо спочаткубаланс підприємства, побудувавши попередньо його агрегований варіант.

Таблиця 2.1 — Агрегований баланс ТОВ «Будсервіс» за 2007-2009роки
Статті балансу
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Тис. грн.
%
Тис. грн.
%
Тис. грн.
% Актив 433004.2 100 387248.5 100 385906 100 Поточні активи 81171.3 18.7 97691.3 25.2 126375.5 32.7 Постійні активи 342345.9 79.1 279455.6 72.2 256347 66.4 Пасив 433004.2 100 387248.5 100 385906 100 Поточні зобов'язання 53650.9 12.4 64238.9 15.6 81736.5 21.2 Довгострокові зобов'язання 1509.9 0.3 1377.4 0.3 1143 0.3 Власний капітал 377843.4 87.3 321672.3 83.1 303026.5 78.5
Аналізуючи агрегованийбаланс можна простежити, що величина активів протягом періоду 2007-2009 років значнознижується. Зниження величини активів відбувається за рахунок того, що вартістьпостійних активів зменшується в більшому обсязі, чим збільшується обсягпоточних активів. Тому росте частка поточних активів і відповідно зменшуєтьсячастка постійних активів у загальній величині активів підприємства.
У структурі пасиву можнавідзначити, що відбувається зниження величини власного капіталу й одночаснийріст поточних зобов'язань, як в абсолютному, так і відносному вираженнях.
Проаналізуємо структуруактивів.
Таблиця 2.2 — Структураактивів ТОВ «Будсервіс» в 2007-2009 рокахНайменування статей 2007 мод 2008 рік 2009 рік Т. р. % Т. р. % Т. р. % Активи 433004.2 100 387248.5 100 385906 100 Необоротні активи 342345.9 79.1 279455.6 72.2 256347 66.4 Основні кошти 301177.9 87.1 244668.1 87.5 228248 89.0 Нематеріальні активи 173.9 0.1 192.5 0.1 201 0.1 Інші 40994.1 11.8 34595 12.4 27898 10.9 Оборотні активи 81171.3 18.7 97691.3 25.2 126375.5 32.7 Кошти 937.3 1.2 1840 1.9 7249.5 5.7 Дебіторська заборгованість у т.ч. 23479.4 28.9 28556 29.2 36268.5 28.7 — Покупцям і замовникам 20364.4 25.1 24752.5 25.3 34607.5 27.4 — Аванси видані 112.4 0.1 224 0.2 119 0.1 — Інші дебітори 3002.7 3.7 3579.6 3.7 1542.5 1.2 Запаси в т.ч. 55116.9 67.9 64903.6 66.4 71125.5 56.3 — Сировина й матеріали 12165.5 15.0 14836.6 15.2 21683.5 17.2 — Витрати в незавершеному виробництві 20623.6 25.4 20098.5 20.5 20774 16.4 — Готова продукція 13215.3 16.3 18451 18.9 19992.5 15.8
У період з 2007 по 2009роки в структурі активів ТОВ «Будсервіс» спостерігалися наступнізміни:
- Величина активів знизилася;
- Величина необоротних активів знизилася як вабсолютному, так і відносному вираженнях;
- Величина оборотних активів збільшилася як вабсолютному, так і відносному вираженнях;
- У структурі необоротних активів збільшилася часткаосновних коштів;
- У структурі оборотних активів значно виросла часткакоштів і зменшилася частка запасів.
Але незважаючи на те, щочастка запасів знижується в загальному розмірі активів і оборотних активів,однаково обсяг запасів становить усе ще дуже значну величину, що до того ж ізбільшується. Ще не використані всі резерви зниження витрат на керуваннязапасами, що веде до необхідності їх використати й тим самим ще поліпшитиситуацію (закріпити сприятливу тенденцію).
Проаналізуємо структурапасивів.

Таблиця 2.3 Структурапасивів ТОВ «Будсервіс» в 2007-2009 роках
Найменування статей
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Тис.грн.
%
Тис.грн.
%
Тис.грн.
% 1. Власні джерела 368373 85.1 311571 80.5 300902 78.0 2. Позикові джерела 646331 14.9 75678 19.5 85004 22.0 2.1. Довгострокові кредити й позики 1510 2.3 1338 1.8 1143 1.3 2.2. Короткострокові кредити й позики 9716 15.0 12052 15.9 6657 7.8 2.3. Кредиторська заборгованість 43035 66.7 52143 68.9 73412 86.4 Разом: джерел фінансування 433004 100 387249 100 385906 100
У період з 2007 по 2009роки в структурі пасивів ТОВ «Будсервіс» спостерігалися наступнізміни:
- Величина пасивів знизилася;
- Величина власного капіталу знизилася як вабсолютному, так і відносному вираженнях;
- Величина позикового капіталу збільшилася як вабсолютному, так і відносному вираженнях;
- У структурі позикового капіталу знизилася часткадовгострокових кредитів і позик і збільшилася частка кредиторськоїзаборгованості;
- Величина короткострокових кредитів, як увідносному, так і в абсолютному вираженнях за період зменшилася.
Із цієї таблиці видно, щозростаючі обсяги запасів і інших оборотних активів формуються за рахунокзростаючого обсягу кредиторської заборгованості.
Розрахуємо фінансовікоефіцієнти.
Таблиця 2.4 Фінансовікоефіцієнти ТОВ «Будсервіс» в 2007-2009 роках
ПОКАЗНИКИ
2007 рік,
2008 рік,
2009 рік, ЧОК (метод знизу) 27520.4 33452.4 44639 ЧОК (метод зверху) 37007.4 43593.8 47822.5 ЧТА 80034.5 95851.3 116629.5 ЧТП 43934.5 52186.9 75079.5 Робочий капітал 36100 43664.4 41550 До загальної ліквідності 1.51 1.52 1.55 До швидкої ліквідності 0.46 0.47 0.56 До абсолютної ліквідності 0.02 0.03 0.12 До фінансування 6.85 4.90 3.66 До автономії 0.87 0.83 0.79 До маневреності СОС 0.07 0.10 0.15
Період оборотності запасів
112
119
70
До оборотності запасів
3,21
3,03
5,14 Т оборотності ДЗ 48 52 33 Т оборотності КЗ 88 95 68 Фінансовий цикл 72 76 35 Виробничий цикл 112 119 70 Операційний цикл 160 171 103
Фінансові коефіцієнти змінювалисяв розглянутому періоді в такий спосіб:
- Чистий оборотний капітал, чисті поточні активи,чисті поточні пасиви збільшилися;
- Робочий капітал спочатку збільшився, але потімзнизився;
- Коефіцієнти загальної ліквідності, швидкійліквідності й абсолютній ліквідності збільшилися;
- Коефіцієнт фінансування й коефіцієнт автономіїзнизилися;
- Коефіцієнт маневреності СОС збільшився;
- Періоди оборотності запасів, дебіторськійзаборгованості, кредиторській заборгованості спочатку збільшилися, але потім знизилися;
- Фінансовий, виробничий і операційний цикли спочаткузбільшився, але потім знизилися.
Дані зміни фінансовихкоефіцієнтів можна визнати позитивною тенденцією. За аналізований періодпідприємство змогло збільшити чистий оборотний капітал, чисті поточні активи,чисті поточні пасиви в абсолютному вираженні. Робочий капітал знизився в 2008-мроку тому, що ЧТП приросли сильніше в абсолютному вираженні, чим ЧТА.Коефіцієнти ліквідності свідчать, що ліквідність підприємства збільшується.Коефіцієнти фінансування й коефіцієнт автономії знизилися тому, що підприємствозмогло збільшити обсяг притягнутих коштів. Коефіцієнт маневреності СОСзбільшився, що викликано ростом СОС і зниженням обсягу власних коштів. Періодиоборотності запасів, дебіторській заборгованості, кредиторській заборгованостізнизилися, якщо не вважати незначного збільшення їх у результаті«серпневого» кризи. Те ж можна віднести й до фінансового, виробничогой операційного циклів. У цілому, за рахунок скорочення часу циклів оборотності,підприємство змогло мобілізувати додатковий обсяг оборотних коштів. Алеподальша оптимізація керування витратами на керування запасами дозволитьвизволити додаткові кошти.
Розрахуємо показникирентабельності підприємства.
Таблиця 2.5 Показникирентабельності ТОВ «Будсервіс» в 2007-2009р.
Показник
2007 р.
2008 р.
2009 р. Рентабельність активів 1.38% 5.8% 11.75% Рентабельність продажів 3.38% 11.47% 11.62%
З таблиці видно, що зкожним роком відбувається ріст рентабельності активів і продажів, що єслідством росту попиту на споживчому ринку на продукцію ТОВ«Будсервіс».
Підбиваючи підсумок, можнасказати що на підприємстві коштує недозволена проблема: з ростом обсягівзапасів все більший обсяг фінансових коштів підприємства заморожуються взапасах, тому зниження рівня витрат на обслуговування виробничих запасів є дужеактуальною проблемою, що вимагає рішення.
В 2009 році підприємствозбільшило запаси й витрати по всіх статтях крім готової продукції. Збільшеннястатей витрат свідчить про те, що для збільшення обсягу виробництва треба булобільше оборотних коштів. Виробництво в даному році працювало не на склад, томущо значно знизилися запаси готової продукції, що свідчить про збільшення попитуна продукцію й прискоренні оборотності оборотних коштів. В 2009 році значнопокращилася ситуація з керуванням запасами, тому що швидкість обороту запасівзначно збільшилася, а період обороту запасів знизився (див. таблицю 2.6).
Таблиця 2.6 Основніпоказники діяльності ТОВ «Будсервіс»
ПОКАЗНИКИ
Норматив
2007р.
2008р.
2009р.
На початок
На кінець
На початок
На кінець
На початок
На кінець Власні оборотні кошти (тис. грн.) - 28186 26855 26855 40050 40050 49228 Коэф-т абс. ліквідності 0,2 0,025 0,018 0,018 0,039 0,039 0,172 Коэф-т проміжної ліквідності 0,7 0,427 0,476 0,476 0,466 0,466 0,627 Коэф-т поточної ліквідності 2 1,644 1,422 1,422 1,616 1,616 1,500 Коэф-т фин-й незалежності 0,5 0,90 0,84 0,84 0,82 0,82 0,75 Коэф-т фин-й стабільності 0,5 0,90 0,84 0,84 0,82 0,82 0,75 Коэф-т співвідношення позикових і власних коштів 0.1 0,39 0,3 0,3 0,38 0,38 0,33 Коэф-т оборач. оборотних активів 2,17 2,01 3,086 Період обороту оборотних активів (дні) 166 179 117 Коэф-т оборач. активів 0,41 0,51 1,01 Період обороту активів 879 707 356 Коэф-т оборач запасів 3,2 3,03 5,12 Період обороту запасів 112 119 70 Коэф-т оборач сировини й матеріалів 12,34 15,88 21,45 Період обороту сировини й матеріалів 29 23 17 Коэф-т оборач МБП 18,44 15,10 23,31 Період обороту МБП 19,5 24 15 Коэф-т оборач НЗП 7,28 8,99 16,48 Період обороту НЗП 49,5 40,1 21,84 Коэф-т оборач ГП 12,30 8,61 13,33 Період обороту ГП 29,3 41,8 27,0 Рентабельність продажів 4,8 12,8 14,1
Таблиця 2.7 Структуразапасів і витрат у тис. грн за 2009 рік
Найменування
На 1.01.2009р.
На 1.01.2010р.
Відхилення, +/- Сировина й матеріали 17888 25479 +7591 МБП 12214 14884 +2670 НЗП 18835 22713 +3878 Готова продукція 22903 17002 -5901 Товари відвантажені - - - Витрати майбутніх періодів 93 240 +147 Разом запасів і витрат 71933 80588 +8655
Дебіторська заборгованістьв 2008 році утворилася на суму 27,7 млн. грн., у т.ч. прострочена 4,4 млн.грн… Дебіторська заборгованість в 2009 році утворилася на суму 44,8 млн. грн…Ріст обсягу дебіторської заборгованості пов'язаний з активізацією господарськоїдіяльності підприємства.
Структура й динамікадебіторської заборгованості представлені в таблицях 2.8 — 2.10.
Таблиця 2.8 Структурадебіторської заборгованості в 2007 році в тис. грн.
Показники
Значення
Відхилення, +/-
На 1.01.2007
На 1.01.2008 Покупці й замовники 15639 25090 +9451 Аванси видані 14 211 +197 Інші дебітори 1931 4074 +2143 Разом 17584 29379 +11795
Таблиця 2.9 Структурадебіторської заборгованості в 2008 році в тис. грн.
Показники
Значення
Відхилення, +/-
На 1.01.2008
На 1.01.2009 Покупці й замовники 25090 24415 -675 Аванси видані 211 237 +26 Інші дебітори 4074 3085 +989 Разом 29379 27737 -1642
Таблиця 2.10 Структурадебіторської заборгованості в 2009 році в тис. грн.
Показники
Значення
Відхилення, +/-
На 1.01.2009
На 1.01.2010 Покупці й замовники 24415 - - Аванси видані 237 - - Інші дебітори 3085 - - Разом 27737 44800 17063

Найбільшу частку в складідебіторської заборгованості займають покупці й замовники — близько 90%.
Прискорення оборотностізапасів і збільшення дебіторської заборгованості впливали протягоманалізованого періоду на ефективність підприємства позитивним образом.
Показники оборотності ДЗна 1 січня по роках:
- 2008р. — 6,33;
- 2009р. — 7,12;
- 2010р. — 6,6.
Строк товарного кредиту на1 січня по роках:
- 2008р. — 57 днів;
- 2009р. — 51 день;
- 2010р. — 55 днів.
Із цих показників можназробити висновок про те, що оборотність ДЗ спочатку зростає, строк товарногокредиту зменшується, а потім сповільнюється (строк товарного кредитузбільшується). Це свідчить про погіршення керування ДЗ і росту ДЗ темпами, щоперевищують ріст виторгу й прибутку. Це негативна тенденція.
3. Рекомендації з ефективності керуваннядебіторською заборгованістю
Для підвищенняефективності керування запасами й ДЗ можна порекомендувати підприємствунаступні заходи:
- Вести безперервний моніторинг стану запасів і дебіторськоїзаборгованості, вчасно виявляючи й усуваючи негативні тенденції;
- Орієнтуватися на велику кількість покупців длязниження ризику несплати;
- Безупинно контролювати стан розрахунків з покупцямипо простроченій заборгованості;
- Надавати більше знижок при передоплаті;
- Аналіз дебіторської заборгованості вести одночасноз аналізом кредиторської заборгованості;
- Безупинно стежити за оборотністю запасів і ДЗ ізметою з'ясувати причини замідлюючі оборотність;
- Знизити тривалість знаходження запасів на складахшляхом забезпечення ритмічності поставок, стійких і тривалих зв'язків зпостачальниками сировини й матеріалів, стимулювання збуту продукції в періодсезонного падіння попиту.
Висновки
У процесі виконаннякурсової роботи «Керування дебіторською заборгованістю », відповіднодо її мети, було розроблено на основі аналізу процесу керування дебіторськоюзаборгованістю пропозиція по ефективному керуванню дебіторською заборгованістюТОВ «Будсервіс». Це дозволить, по-нашій думці, підвищитирентабельність підприємства. А підвищення рентабельності підприємства — одна знайважливіших цілей фінансового менеджменту.
У даній роботі розкритісутність дебіторської заборгованості, запасів і процес формування напідприємстві, розглянутий закордонний досвід керування дебіторськоюзаборгованістю; методика керування дебіторською заборгованістю.
Аналізуючи діяльністьпідприємства можна зробити наступні висновки:
ТОВ «Будсервіс»в 2009 — 2010 роках став становити значний інтерес як об'єкт вкладенняінвестицій для потенційного інвестора, тому що підприємство займає значнучастину регіонального ринку по виробництву будівельних матеріалів і здійсненнюбудівельної діяльності. Воно має стійке фінансове становище,висококваліфікований персонал і налагоджену мережу постачальників і споживачів,що значно знижує комерційні ризики, здатні привести до банкрутства підприємствай не поверненню боргів по кредитах.
Продукція й послуги ТОВ«Будсервіс» стають усе більше конкурентноздатними на внутрішньомуринку через зниження собівартості через підвищення ефективності керування активамипідприємства й, отже, більше низької відпускної ціни й підвищення якості.
За період 2007-2010р. удіяльності підприємства спостерігалися наступні зміни:
Була переломлена тенденціязниження величини активів: необоротних активів, оборотних активів, власнихоборотних коштів;
Став зростати обсяг збутуй прибутку;
Покращилися умовидіяльності й підвищилася ефективність функціонування підприємства;
З'явилася сприятливатенденція зниження витрат у відносному вираженні;
Збільшилася рентабельністьпродукції;
Показникифінансово-економічної діяльності протягом періоду 2007-2009р. покращилися крімкоефіцієнтів поточної ліквідності, фінансової незалежності, забезпеченостівласними оборотними коштами й фінансової стабільності, які знизилися через рістзалучення в оборот позикових коштів;
Покращилися показникизбуту продукції, які вплинули протягом аналізованого періоду на ефективністьпідприємства позитивним образом.
Таким чином, можна зробитиостаточний висновок про те, що за аналізований період ТОВ «Будсервіс»переломило негативні тенденції у своїй діяльності, зв'язані здебільшого зекономічною кризою в країні й вийшло на шлях економічного росту й розвитку.
Список використаної літератури
1. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент: Учебник — М.: Финансы истатистика, 1999. – 224с.
2. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. Пер. с датского. — М.: Высшая школа, 1999. — 272с.
3. Гаджинский А.М. Логистика. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2003. — 228с.
4. Ефимова О.В. Оборотные активы предприятий и их анализ // Бухгалтерскийучет. — 2004. — №9. — с. 72 — 78.
5. Ефимова О.В. Финансовый анализ. — М.: Изд-во «Бухгалтерский учет», 2003. — 352с.
6. Зайцев Н. Л. Экономика промышленного предприятия. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 336 с.
7. Кейлер В.А. Экономика предприятия. — М.: ИНФРА-М, Новосибирск: НГАЭиУ, 2003. — 132 с.
8. Ковалёв В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы истатистика, 2004. – 768с.: ил.
9. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций.Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 2000. –432с.
10. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент: Учебное пособие — М.: Издательство«Дело и сервис», 2002. – 304с.
11. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001. — 271 с.
12. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. – М.: Финансы,ЮНИТИ, 2002. – 639с.
13. Практикум по логистике. Под ред. Б.А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 270 с.
14. Раицкий К.А. Экономика предприятия: Учебник для вузов. – 2-е изд. – М.:Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2004. – 696с.
15. Справочник финансиста предприятия. – М.: ИНФРА-М, 2000. –368с.
16. Стоянова Е.С. и др. Управление оборотным капиталом. — М.: Изд-во «Перспектива», 2002.- 128с.
17. Уткин Э.А. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов — М.: Издательство«Зерцало», 2002. – 272с.
18. Финансовый менеджмент: теория и практика: учебник / Под ред. СтояновойЕ.С. – 5-е изд. Перераб. и доп. – М.: Изд-во «Перспектива», 2004. – 656с.
19. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б. Поляка — М.:Финансы, ЮНИТИ, 2001. – 518с.
20. Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело Лтд., 1999.– 128с.
21. Шевченко Н.С., Черных А.Ю., Тиньков С.А., Кузьбожев Э.Н. Управлениезатратами, оборотными средствами и производственными запасами:учебно-методическое пособие / Под ред. д.э.н., проф. Э.Н. Кузьбожева; Н.Новгород.гос. тех. ун-т. Н.Новгород, 2004. — 154с.
22. Шим Джей К., Сигел Джоэл И. Финансовый менеджмент: 2-е изд., стереотип.– М.: Издат. Дом «Филин», 2001. – 400с.
23. Экономика предприятия. Пер с нем. — М.: ИНФРА-М, 2003. 928 с.
24. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П., Маркарьян С.Э. Финансовый анализ:Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2006. – 224 с.
25. Шопенко Д.В., Кныш М.И., Гончарук О.В., Управление финансамипредприятия. Учебное пособие. – СПб.: Дмитрий Буланин, 2006.264 с.