МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
здисципліни «Бухгалтерський облік»
натему:
«Документальнеоформлення та облік фінансових результатів»
Виконала
студентка ІІІкурсу
спеціальності
„Міжнароднаекономіка”
Мельниченко
Валерія Сергіївна
Маріуполь- 2006
Дохід визнаєтьсяпід час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростаннявласного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасниківпідприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнаннядоходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібнозастосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більшеоперацій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції(операцій).
Не визнаютьсядоходами такі надходження від інших осіб, як сума податку на додану вартість,акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню добюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії,агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципалатощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу врахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставуабо в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження,що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Визнані доходикласифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
üдохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг);
üінші операційні доходи;
üфінансові доходи;
üінші доходи;
üнадзвичайні доходи.
Дохід (виручка) відреалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності умов,тобто покупцеві мають бути передані ризики й вигоди, пов'язані з правомвласності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надаліуправління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; також є впевненість, що врезультаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, авитрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Дохід невизнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугамита іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однаковусправедливу вартість.
Дохід, пов'язаний знаданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції знадання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результатцієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірнооцінений, якщо можлива достовірна оцінка доходу; існує імовірність надходженняекономічних вигод від надання послуг; можливі достовірна оцінка ступенязавершеності надання послуг на дату балансу та достовірна оцінка витрат,здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. Якщо послугиполягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначенийперіод часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цейперіод (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеностінадання послуг). Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бутидостовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірівизначених витрат, що підлягають відшкодуванню. Якщо дохід (виручка) віднадання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірностівідшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витративизнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірнооцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.
Цільове фінансуванняне визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно будеотримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Отриманецільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких булизазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Цільовефінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періодукорисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальнихактивів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів. Цільовефінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, тафінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов йоговитрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторськоюзаборгованістю з одночасним визнанням доходу.
Дохід, який виникаєв результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається увигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо імовірне надходження економічнихвигод, пов'язаних з такою операцією, а також дохід може бути достовірнооцінений.
Такий дохід маєвизнаватися у такому порядку:
1. проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вониналежать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповіднимиактивами;
2. роялті визнаються за принципом нарахування згідно зекономічним змістом відповідної угоди;
3. дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їхвиплату.
Дохід відображаєтьсяв бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані абопідлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникаєрізниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їхеквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги таінші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів. Сума доходуза бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт,послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною абозбільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їхеквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отриманіабо підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначитинеможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт,послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартернимконтрактом.
Витративідображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів абозбільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшенняактивів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власногокапіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилученняабо розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірнооцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнаннямдоходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямопов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат тогозвітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо активзабезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, товитрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, увигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Не визнаютьсявитратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
1. платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншимианалогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.
2. попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
3. погашення одержаних позик.
4. інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що невідповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
5. витрати, які відображаються зменшенням власного капіталувідповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Собівартістьреалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартостіпродукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду,нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничихвитрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються пряміматеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; зміннізагальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробничасобівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції,яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого їївикористання, що використовується на самому підприємстві.
Прямі витрати — витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витратекономічно доцільним шляхом. Елемент витрат — сукупність економічно одноріднихвитрат. Об'єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяльностіпідприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом(виконанням) витрат.
До складу прямихматеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, щоутворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів такомплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бутибезпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу прямих витратна оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам,зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, якіможуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат… До складуінших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бутибезпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування насоціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація,втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої зтехнологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної наїї справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучогобраку.
Існуютьзагальновиробничі витрати. До їх складу включаються:
üВитрати на управління виробництвом (оплатапраці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальнізаходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати наоплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
üАмортизація основних засобівзагальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
üАмортизація нематеріальних активівзагальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
üВитрати на утримання, експлуатацію таремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротнихактивів загальновиробничого призначення.
üВитрати на вдосконалення технології йорганізації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходипрацівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва,поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, іншихексплуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів,купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніхорганізацій тощо).
üВитрати на опалення, освітлення,водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
üВитрати на обслуговування виробничогопроцесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальнізаходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом;витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами таякістю продукції, робіт, послуг).
üВитрати на охорону праці, техніку безпеки іохорону навколишнього природного середовища.
üІнші витрати (внутрішньозаводськепереміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів доцехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачіі втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Загальновиробничівитрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витратналежать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць),що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат звикористанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності,прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійнихзагальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управліннявиробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягудіяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єктвитрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягудіяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподіленіпостійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартостіреалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сумарозподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не можеперевищувати їх фактичну величину.
Витрати, пов'язані зопераційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованоїпродукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати,витрати на збут та інші операційні витрати.
До адміністративнихвитрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані наобслуговування та управління підприємством:
üзагальні корпоративні витрати (організаційнівитрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
üвитрати на службові відрядження і утриманняапарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
üвитрати на утримання основних засобів, іншихматеріальних необоротних активів загальногосподарського використання(операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення,освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
üвинагороди за професійні послуги (юридичні,аудиторські, з оцінки майна тощо);
üвитрати на зв'язок (поштові, телеграфні,телефонні, телекс, факс тощо);
üамортизація нематеріальних активівзагальногосподарського використання;
üвитрати на врегулювання спорів у судовихорганах;
üподатки, збори та інші передбаченізаконодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язковихплатежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
üплата за розрахунково-касове обслуговуваннята інші послуги банків;
üінші витрати загальногосподарськогопризначення.
Витрати на збутвключають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів,робіт, послуг):
üвитрати пакувальних матеріалів длязатарювання готової продукції на складах готової продукції;
üвитрати на ремонт тари;
üоплата праці та комісійні винагородипродавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
üвитрати на рекламу та дослідження ринку(маркетинг);
üвитрати на передпродажну підготовку товарів;
üвитрати на відрядження працівників, зайнятихзбутом;
üвитрати на утримання основних засобів, іншихматеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів,робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення,освітлення, охорона);
üінші витрати, пов'язані зі збутом продукції,товарів, робіт, послуг.
Витрати операційноїдіяльності групуються за такими економічними елементами, як матеріальнізатрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи,амортизація, а також інші операційні витрати.
До фінансових витратвідносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, заоблігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витратипідприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Втрати від участі вкапіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільніпідприємства, які обліковуються методом участі в капіталі. До складу витрат ще включаютьсявитрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат),але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг). Надзвичайні витрати включаються до фінансовоїзвітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток віддіяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.
Результатом діяльностіпідприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшуєвеличину власного капіталу підприємства і відображається у балансі. Тому існуєЗвіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансовірезультати діяльності підприємства. У цьому звіті зіставляються доходи тавитрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, — операційної,фінансової та інвестиційної.
Операційнадіяльність – це основна діяльність підприємства, тобто операції, пов’язані звиробництвом або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг), які є головноюметою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. Змістомінвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а такожфінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Фінансовадіяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталупідприємства. Сума одержаного прибутку залежить від обсягу виробництва іреалізації продукції, її собівартості, рівня реалізаційних цін. Прибутокнайповніше відображає ефективність діяльності підприємства.
Витрати – цезменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшеннязобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу(за виняткомзменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Доходи- збільшення економічних вигод у вигляді находження активів або зменшеннязобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу(крім зростаннякапіталу за рахунок власника).
Збиток – перевищеннясуми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Прибуток – сума, наяку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
За умови, що оцінкадоходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіту про фінансові результативідображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, якіпризводять до збільшення власного капіталу підприємства(крім зростання капіталуза рахунок внесків учасників).
За умови, що оцінкавитрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті профінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, якіпризводять до зменшення власного капіталу підприємства(крім зменшення капіталуза рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Якщо активзабезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витративідображаються у Звіті на сонові систематичного та раціонального їхрозподілу(наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, колинадходять відповідні вигоди.
Витрати слід негайновідображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди невідповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаютьсяактивами підприємства.
Згортання доходів тавитрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями.Показники про непрямі подолки, вирахування з доходу, собівартість, витрати ізбитки наводяться у дужках.
Доходи і витрати,які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять результати з метоювизначення чистого прибутку або збитку звітного періоду. Підприємства,сплачуючи різні збори або податки з обороту, показують їх суму у рядках звітупро фінансові результати. Підприємства, які відповідно до законодавства єстраховиками, в окремому рядку наводять виплати страхових сум та страховихшкодувань.
Для обліку йузагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайноїдіяльності та надзвичайних подій існує рахунок № 79 «Фінансові результати». Накредиті рахунка №79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядкузакриття рахунків обліку доходів, на дебеті – суми в порядку закриття рахунківобліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Сальдо рахунка прийого закритті списується на рахунок №44 «Нерозподілені прибутки(непокритізбитки)».
Рахунок № 79«Фінансові результати» має такі субрахунки:
791 «Результатосновної діяльності»
792 «Результатфінансових операцій»
793 «Результат іншоїзвичайної діяльності»
794 «Результатнадзвичайних подій».
На субрахунку 791«Результат основної діяльності» визначається прибуток(збиток) від основноїдіяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриттярахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послугта іншої операційної діяльності. За дебетом – сума в порядку закриття рахунківобліку собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт і послуг,адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.
На субрахунку 792«Результат фінансових операцій» визначається прибуток(збиток) від фінансовихоперацій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми впорядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та іншихфінансових доходів. За дебетом – списання фінансових витрат з рахунків 95«Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі».
На субрахунку 793«Результат іншої звичайної діяльності» визначається прибуток(збиток) від іншої звичайноїдіяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми впорядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайноїдіяльності, за дебетом – списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати».
На субрахунку 794«Результат надзвичайних подій» визначається прибуток(збиток) від надзвичайнихподій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних віднадзвичайних подій, за дебетом — списання витрат від надзвичайних подій, щообліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати».
Підприємства, якідля узагальнення застосовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами»,субрахунки рахунку 79 дебетують у кореспонденції за кредитом рахунків 23«Виробництво», 26 «Готова продукція» та інші рахунків класу 2 «Запаси», а такожкредитом рахунків 1 «Необоротні активи» та класу 3 «Кошти, розрахунки та іншіактиви».
На рахунку 98 «Податокна прибуток» ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку сумиподатку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій.
За дебетом рахункувідображається сума податку на прибуток, за кредитом – включення до фінансовихрезультатів на рахунку 79 «Фінансові результати».
Рахунок 98 «Податокна прибуток» має такі субрахунки:
981 «Податок наприбуток від звичайної діяльності»
982 «Податок наприбуток від надзвичайних подій»
На субрахунку 981«Податок на прибуток від звичайної діяльності» ведеться облік нарахованої сумиподатку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку,відображеного в бухгалтерському обліку(незалежно від суми прибутку для цілейоподаткування).
Сума податку наприбуток від звичайної діяльності визначається й відображається на цьомусубрахунку без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідокобчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайноїдіяльності та збиту від надзвичайних подій(згорнутий результат).
На субрахунку 982«Податок на прибуток від надзвичайних подій» ведеться облік нарахованої сумиподатку на прибуток від надзвичайних подій.
Рахунок 98 «Податокна прибуток» кореспондує за дебетом з кредитом рахунків і за кредитом з дебетомрахунків:
17 «Відстроченіподаткові активи»
54 «Відстроченіподаткові зобов’язання»
64 «Розрахунки заподатками й платежами»
79 «Фінансовірезультати»
Ставка податку наприбуток становить –25%.
Податок на прибуток = (Валовідоходи – Валові витрати – Амортизація) * 25%
Витрати (дохід) зподатку на прибуток — загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, якаскладається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченогоподаткового зобов'язання і відстроченого податкового активу.
Валовий прибуток — прибуток,який включає в себе прибуток від діяльності підприємства, позареалізаційнихоперацій, а також інші доходи, не пов'язані з діяльністю підприємства (дивіденди,проценти, авторські права й ліцензії, інші кошти), одержані ним незалежно відспособу, виду одержання доходу і методу відображення на рахункахбухгалтерського обліку.
Валові витрати – це сумабудь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальнійформах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), якіпридбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшоговикористання у власній господарській діяльності.
Обліковий прибуток(збиток) — сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерськомуобліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку), визначена за податковимзаконодавством об'єктом оподаткування за звітний період. Податкова база активуі зобов'язання — оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метоюоподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.
Поточний податок наприбуток — сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно доподаткового законодавства.
Відстроченеподаткове зобов'язання — сума податку на прибуток, який сплачуватиметься внаступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.Відстрочений податок на прибуток — сума податку на прибуток, що визнанавідстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом.
Поточний податок наприбуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податковізобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом уЗвіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахованийвнаслідок дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно доположень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшеннямвласного капіталу або об'єднання підприємств шляхом придбання.
Поточний податок наприбуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власногокапіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власногокапіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції зрахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками облікувідстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (нарозраховану з цієї операції суму податку на прибуток).
Поточний податок наприбуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищеннясплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнаєтьсядебіторською заборгованістю. Сума зменшення податку на прибуток, щовизначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду,визнається відстроченим податковим активом.
Сума зобов'язанняабо дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попереднійперіоди визначається відповідно до податкового законодавства.
Дебіторськазаборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються убалансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань.
У проміжнійфінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язанняможуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, щовизначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжноїфінансової звітності.
Дебіторськазаборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток згортаються,якщо погашення зобов'язання відбудеться заліком цієї дебіторськоїзаборгованості. У консолідованому балансі дебіторська заборгованість тазобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.
У консолідованомубалансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язаннявідображаються розгорнуто.
Витрати з податку наприбуток від звичайної діяльності відображаються у статті «Податок наприбуток від звичайної діяльності» Звіту про фінансові результати вдужках. Дохід з податку на прибуток відображається у вписуваній статті«Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності», а привизначенні фінансового результату від звичайної діяльності на його сумузменшується збиток від звичайної діяльності до оподаткування.
Закон України «Проподаток на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. визначає платників податкуна додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелікнеоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостіоподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Платником податку є:
1. особа, яка здійснює або планує здійснювати господарськудіяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цьогоподатку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортуєтовари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податкомзгідно з нормами цієї статті;
2. особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструваласяплатником податку;
3. особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку уразі:
ü коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів(послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерноїмережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена,надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніхдванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (безурахування податку на додану вартість);
ü особа, що уповноважена вносити консолідований податок зоб'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствамизалізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, щоперебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України;
ü особа, яка поставляє товари (послуги) на митній територіїУкраїни з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьомуособа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійнепредставництво, зареєстроване на території України;
ü особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованогомайна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставкитоварів (послуг), чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткуваннявикористовує така особа згідно із законодавством.
4. особа, що імпортує (для фізичних осіб – ввозить (пересилає))товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання абоспоживання на митній території України, незалежно від того, який режимоподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичнихосіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари(предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправленняу межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуваннювідповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чизапасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, якіпересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштовогосоюзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Об'єктомоподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місценадання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції зпередачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) дляпогашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансовоголізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); чи ввезення товарів (супутніхпослуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі — імпорту);чи вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту(далі — експорту), поставки транспортних послуг поперевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межамидержавного кордону України.
База оподаткуванняоперації з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної(контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайніціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавнихподатків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питаньоподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язковедержавне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, щовключається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної)вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних інематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцемабо через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів(послуг).
Об'єктиоподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій,до яких застосовується нульова ставка згідно з Законом, оподатковуються за ставкою20%. Податок становить 20% бази оподаткування, визначеної статтею 4 Закону «Проподаток на додану вартість», та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
При експорті товарівта супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»% добази оподаткування. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється задоговірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на доданувартість.
Центральнийподатковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, якареєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальнийподатковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Особи-платникиподатку зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі заїх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстраціювизначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані зреєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеномуцентральним податковим органом.
Поставка товарів(робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковимнарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надатипокупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникненняподаткових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податковоїнакладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт,послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночаснорозрахунковим документом.
Датою виникненняподаткових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг)вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбуваєтьсябудь-яка з подій, що сталася раніше:
ü або дата зарахування коштів від покупця (замовника) набанківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), щопідлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівковігрошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а привідсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, щообслуговує платника податку;
ü або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — датаоформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платникомподатку.
Датою виникненняправа платника податку на податковий кредит вважається датаздійснення першої з подій:
ü або дата списання коштів з банківського рахунку платникаподатку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетовихкарток або комерційних чеків;
ü або дата отримання податкової накладної, що засвідчує фактпридбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Контроль заправильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджетуздійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатоюподатку при його митному оформленні — відповідним митниморганом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податковогота митного органів.
Суми податку, нарахованімитним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо нарахунки державного бюджету (державного казначейства). Форми декларації таподаткових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.
Установити, що колифізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності одночасно зареєстрованаплатником податку на додану вартість і є платником єдиного податку за спрощеноюсистемою оподаткування, обліку та звітності, на неї поширюється порядокнарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до цього Закону.Юридичні та фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які єплатниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку тазвітності та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не маютьправа на нарахування податку, податковий кредит та складання податковихнакладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.
Сплата податку надодану вартість при ввезенні рухомого майна для здійснення операцій з ремонту умитному режимі переробки, а також з метою модернізації, провадиться шляхомвидачі простого векселя у випадку та порядку, визначеному Кабінетом МіністрівУкраїни.