КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Організаціята методика проведення аудиту»
на тему: «Аудит аудитуготівково-розрахункових операцій»
ЗМІСТ
ВСТУП… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУГОТІВКОВО-РОЗРАХУНКОВИЇ ОПЕРАЦІЙ… 5
1.1.Економічна сутністьготівково-розрахунковиї операцій підприємства 5
1.2.Нормативно-правоверегулювання готівково-розрахунковиї операцій підприємства. 7
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗЩАЦЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ НА ВАТ«ВЕНТИЛЯТОРНИЙ ЗАВОД «ГОРИЗОНТ». 11
2.1.Методика організаціїаудиту готівково-розрахункових операцій 11
2.2.Аудиторськаперевірка ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт» 27
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ НАПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………………...31
ВИСНОВКИ… 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 38
ДОДАТКИ… 40
ВСТУП
В процесідіяльності підприємство невід’ємною складовою його господарської діяльності є проведенняоперацій з контрагентами та видача готівки з каси на господарські та виробничіпотреби, а також проведення розрахункових операцій. Ймовірність зловживань припроведенні готівково-розрахункових операцій є найвищою, тому актуальність даноїтеми зумовлюється необхідністю попередити будь-які зловживання щодо готівково-розрахункових операцій.
Об’єктомдослідження є готівково-розрахункові господарські операції, які здійснюються напідприємстві. Предметом дослідження є відповідність проведенняготівково-розрахункових операцій встановленим вимогам законодавства,правильність заповнення касових документів.
Метою дослідженняє висловленнявисновку аудитора про достовірність, об’єктивність інформації, яка відображенав фінансовому обліку, звітності з готівково-розрахункових операцій і відповідаєчинному законодавству.
Для реалізаціїпоставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
· дослідитиекономічну сутність готівково-розрахункових операцій;
· вивчитивимоги до проведення готівково-розрахункових операцій;
· проаналізуватистан проведення готівково-розрахункових операцій на підприємстві з вимогамичинного законодавства;
· розглянутиаудит готівково-розрахункових операцій на підприємстві;
· визначитишляхи вдосконалення готівково-розрахункових операцій на підприємстві.
Дане дослідженняпроводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану аудитуготівково-розрахунковихоперацій. Впроцесі дослідження організації і методики аудиту готівково-розрахункових операцій підприємствах були використані загальнонаукові методи пізнання: поєднання абстрактного йконкретного, індукція, дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння,конкретизація. Для обробки даних, наведених у дослідженні застосовувались такіметодичні прийоми: огляд, документальна перевірка, техніко-економічнірозрахунки, аналітичні групування, структурний аналіз, узагальнення,підрахунок.
Інформаційноюбазою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії, організації та методикиаудиту готівково-розрахунковихоперацій,економічного аналізу, законодавчі акти, нормативні документи, довідкові,інструктивні, методичні матеріали та рекомендації міністерств і відомств,періодичні видання.
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ГОТІВКОВО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
1.1.Економічна сутність готівково-розрахункових операційпідприємства
Зберігання готівки та інших цінностей на підприємстві відбувається вкасі. Каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а такожприймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касовихдокументів.
Готівка (готівкові кошти) — грошові знаки національної валюти України —банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які єдійсними платіжними засобами. В касі реєструються касові операції зіспівробітникаим та контагентами підприємства. Касові операції — операціїпідприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані зприйманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу звідображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.
Підтврджуючими документами проведення касових операцій є розрахунковийдокумент, тобто документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарнийчек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує фактпродажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів,купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених ЗакономУкраїни “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг”, і зареєстрований у встановленому порядкуреєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Касові документи — документи (касові ордери та платіжні чирозрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлісільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касовідокументи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляютьсякасові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленоїформи для реєстрації цих документів та книги обліку.
Реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічнийкомплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений дляреєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг),операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількостіпроданих товарів (наданих послуг).
Для обмеження готівкових залишків в касі встановлюються ліміти залишкуготівки в касі. Ліміт залишку готівки в касі — граничний розмір суми готівки,що може залишатися в касі в позаробочий час; небанківська фінансова установа —юридична особа, яка відповідно до Закону України “Про фінансові послуги тадержавне регулювання ринків фінансових послуг” надає одну чи кілька фінансовихпослуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленомузаконодавством України порядку. До небанківських фінансових установ належатькредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страховікомпанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фондиі компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є наданняфінансових послуг [9, 78].
Основними касовими документами є:
· журналреєстрації прибуткових і видаткових касових документів — документ, щозастосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів таінших касових документів;
· касовакнига — документ установленої форми, що застосовується для здійсненняпервинного обліку готівки в касі;
· касовийордер — первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), щозастосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;
· книгаобліку — касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих тавиданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій;
· книгаобліку доходів і витрат — документ установленої форми, що застосовуєтьсявідповідно до законодавства України для відображення руху готівки;
· розрахунковакнижка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована ворганах державної податкової служби України, що містить номерні розрахунковіквитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України “Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг” випадках, коли не застосовуються реєстраторирозрахункових операцій.
1.2.Нормативно-правове регулювання готівково-розрахунковихоперацій підприємства
Нормативно-правоверегулювання готівково-розрахункових операцій підприємства здійснюєтьсянаступними нормативно-правовими документами:
· ЗаконУкраїни «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996;
· ЗаконУкраїни «Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг» від 07.06.1995 р. № 265/95;
· УказПрезидента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігуготівки» від 11.03.96 р. № 173/96;
· ПостановаПравління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касовихоперацій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637;
· НаказМіністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касовихоперацій» від 15.02.96 р. № 51;
· НаказМіністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпеченнязаписів у бухгалтерському обліку» від 05.06.1995 р. № 168/704;
· НаказМіністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів та розрахунків» від 26.08.1994 року № 202/412;
· НаказМіністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку порозрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі» від 22.05.1996 р.№ 144.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаєправові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку таскладання фінансової звітності в Україні [1].
Закон України «Про застосування реєстраторіврозрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій усфері торгівлі, громадського харчування та послуг [2].
Указ ПрезидентаУкраїни «Прозастосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зметою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касовоїдисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктамигосподарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою унаціональній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм зрегулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами ідержавними цільовими фондами постановив Установити, що у разі порушенняюридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянамиУкраїни, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктамипідприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів,через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм зрегулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національнимбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу [3].
Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні» визначає порядокведення касових операцій у національній валюті України підприємствами(підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою[4].
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових формпервинного обліку касових операцій» затвердив типові форми по обліку касовихоперацій:
· КО-1“Прибутковий касовий ордер";
· КО-2“Видатковий касовий ордер";
· КО-3 “Журналреєстрації прибуткових та видаткових касових документів";
· КО-3а“Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів";
· КО-4“Касова книга"; КО-5 “Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей”[4].
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових формпервинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітнійплаті» затвердив типові форми з обліку розрахунків з робітниками і службовцямипо заробітній платі:
· П-49“Розрахунково-платіжна відомість";
· П-50“Розрахункова відомість";
· П-51“Розрахункова відомість";
· П-52“Розрахунок заробітної плати";
· П-53“Платіжна відомість";
· П-54“Особовий рахунок";
· П-54а“Особовий рахунок";
· П-55“Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати";
· П-56 “Накопичувальнакартка обліку заробітної плати” [5].
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення продокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» встановлює порядокстворення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а такожзберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітностіпідприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крімбанків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основнадіяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету [6].
Наказ Міністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвентаризаціїосновних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,грошових коштів і документів та розрахунків» [7].
НаказМіністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів та розрахунків» визначив, що для підтвердження правильності тадостовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведенняпідприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежновід форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань [8].
РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЯТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ НА ВАТ «ВЕНТИЛЯТОРНИЙ ЗАВОД «ГОРИЗОНТ»
2.1.Методика організації аудиту готівково-розрахункових операцій
Мета аудитуготівково-розрахункових операцій – висловлення висновку аудитора продостовірність, об’єктивність інформації, яка відображена в фінансовому обліку,звітності з готівково-розрахункових операцій і відповідає чинному законодавству.
Завданнями аудитуготівково-розрахункових операцій є:
1. необхідно дати оцінку станувнутрішнього контролю щодо руху і збереження грошових коштів та інших цінностейв касі підприємства;
2. залежно від станувнутрішнього контролю встановити методи організації аудитуготівково-розрахункових операцій:
· суцільний;
· вибірковий;
· комбінований;
3. виявити необхідне проведенняфактичного контролю;
4. перевірити за обранимметодом:
· забезпеченняумов зберігання готівки і інших цінностей в касі підприємства, при надходженніїї з банку та здаванні до банку;
· забезпечитиумови зберігання чекових книжок;
· забезпечитипорядок контролю за випискою чеків і отриманням за чеками грошей у банку;
· забезпечитипорядок оформлення документації щодо надходження готівки в касу і щодо їївитрачання;
· перевіритисвоєчасність оприбуткування готівки в касу;
· дотриманняліміту каси;
· стануобліку касових операцій;
· забезпеченняоформлення документів з використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Методикапроведення аудиту готівково-розрахункових операцій:
· організаціязбереження готівки (наявність реєстратора розрахункових операцій, договору проповну матеріальну відповідальність);
· раптова інвентаризаціякаси;
· перевіркаправильності і достовірності заповнення прибуткових та видаткових касовихордерів, касової книги до реквізитам: дата, номер запису, одержано, від кого, підтверджуючідокументи, підстава; наявність однієї касової книги;
· перевіркаповноти оприбуткування готівки по корівням чеків, виписках банку, прибуткових касовихордерах, касовій книзі;
· перевірокправильності видачі готівки з каси по звітам про використання готівки, відомостіна видачу заробітної плати;
· визначенняцільового характеру використання готівки;
· порядок встановленняліміту каси і його дотримання;
· перевіркадостовірності обліку касових операцій зіставленням первинних документів зі зведеними,дані синтетичного та аналітичного обліку.
Тест системивнутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій є:
· чирозподілені несумісні обов’язків;
· чиздійснені касові операції у відповідності до законодавства;
· чивідповідають умови зберігання готівки вимогам чинного законодавства;
· чиконтролюються операції належним чином;
· чи існуєнаказ керівника, яким встановлено періодичність проведення перевірок каси;
· чипроводяться на підприємстві раптові перевірки;
· чиіснують ознаки формального проведення інвентаризації в касі;
· чи змінюєтьсячлени інвентаризаційної комісії;
· чиперераховуються грошові кошти під час інвентаризації;
· чипроводяться інвентаризації на звітні дати;
· наданняправа підпису прибуткових та видаткових касових ордерів іншим особам, що невідображені у відповідних наказах;
· відсутністьнаказу про проведення інвентаризації під час зміни касира, формальне проведенняінвентаризацій;
· чизастосовується на підприємстві реєстратор розрахункових операцій.
В ході аудиторської перевірки аудитор встановлює відповідність проведенихготівково-розрахункових операцій вимогам чинного законодавства.
Згідно Постанови Правління Національного банку України «Про затвердженняПоложення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» підприємства(підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами(громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюютьпідприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так іза рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться такожшляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства(підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку[10, 45].
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) зіншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількомаплатіжними документами встановлюється відповідною постановою ПравлінняНаціонального банку України. Платежі понад 10000 грн. проводяться виключно вбезготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюютьсярозрахунки, протягом дня не обмежується. Зазначені обмеження стосуються такожрозрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані навиробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративнимикартками [13, 96].
Матеріально-відповідльнаособа підписує договір про повну матеріальну відповідальність збереженняцінностей в касі [дод. А]. Призначенн на посаду касира має бути завірененаказом керівника [дод. Б].
Готівка, яку вониодержують із власних поточних рахунків, має витрачатися виключно на визначені вчеку цілі. Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а такожіндивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленнямприбуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека,квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (наданняпослуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконанняроботи, надання послуги.
Ліміти залишкуготівки в касі встановлюються усім підприємствам, що мають рахунки в установахбанків і здійснюють касові операції готівкою. Ліміт залишку готівки в касі длякожного підприємства встановлюють комерційні банки за місцем відкриття рахунказ урахуванням режиму роботи підприємства, віддаленості його від установи банку,розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касовоївиручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів.
Всю готівку понадвстановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати упорядку й у строки, встановлені установою банку для зарахування на їхнірахунки. Касові операції оформляються документами, типові форми якихзатверджено наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51.
Приймання готівкикасами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписанимиголовним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошейвидають квитанцію за підписом головного бухгалтера або особи, нимуповноваженої, і касира, завірену печаткою (штампом) касира або відбиткомкасового апарата.
Видача готівки зкас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або за належнооформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи навидачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтеромпідприємства або особами, ними уповноваженими.
Крім Положенняпро ведення касових операцій аудитор використовує нормативні документи,затверджені відповідними міністерствами і відомствами, первинні документи щодоприймання і видачі готівки, касові книги і звіти касира, книги аналітичногообліку цінностей, що зберігаються в касі, облікові регістри за рахунком 30«Каса» і для зустрічної перевірки за рахунки 31 «Рахунки вбанках», субрахунками до нього 311 «Поточні рахунки в національнійвалюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 313"Інші рахунки в банку в національній валюті", 314 "Інші рахункив банку в іноземній валюті", 33 "Інші кошти", субрахунки 331«Грошові документи в національній валюті», 332 «Грошовідокументи в іноземній валюті», 333 «Грошові кошти в дорозі в національнійвалюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» [14,33].
Аудит касипроводять у такій послідовності: інвентаризація каси, перевірка дотриманняПоложення про ведення касових операцій, документальна перевірка прибуткових івидаткових касових операцій.
Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числаобов'язкових процедур, які використовує аудитор для підтвердження достовірностіданих, що числяться за статтею «Каса» активу балансу [1дод. В].Аудитор у даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю [11,54].
Слід такожврахувати, що готівку в іноземній валюті записують до акта інвентаризації іззазначенням назви і суми в перерахунку на українські гривні за курсомНаціонального банку України. Під час документальної перевірки касових операційаудитор використовує такі документи:
· № КО-1«Прибутковий касовий ордер»;
· № КО-2«Видатковий касовий ордер»;
· № КО-3 іКО-За «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касовихдокументів»;
· № КО-4«Касова книга»;
· № КО-5«Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей», документибезордерного оформлення приймання і видачі грошей, облікові регістри, Головнукнигу і баланси на відповідні дати за рахунком 30 «Каса» тощо.
Особлива увагааудитора має бути зосереджена на правильності оформлення касових документів: чиє на кожному документі розписки одержувачів грошей, чи погашаються касовідокументи (прибуткові — штампом «Одержано», видаткові —«Оплачено») із зазначенням дати, чи немає підчисток і виправлень.
Під час перевіркизвіту касира і прикладених до нього документів аудитор зіставляє номериостанніх прибуткових і видаткових касових ордерів, прикладених до звіту, іззаписами в журналі реєстрації, щоб переконатися у повноті обліку останніхкасових операцій [дод. Г]. Якщо буде виявлено розбіжності у сумі або нумераціїордерів, з'ясовують причини. Щоб перевірити, як дотримано встановлений лімітзалишку грошей у касі, необхідно зіставити фактичні залишки грошей на окремідати й у середньому за місяць із лімітом залишку. При підрахунку фактичнихзалишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для виплати заробітноїплати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пенсій і премій.
Як правило,перевірка каси проводиться не рідше одного разу на квартал. Оперативнийконтроль за залишком грошей у касі здійснюється на підставі звітів касира.Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зіставленням данихпро одержання в банку грошей з даними про їх витрачання (балансовим методом,тобто залишок на початок з рахунка 30 «Каса» плюс оборот за дебетомза цим же рахунком і мінус оборот за кредитом). Для цього використовують данізвітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету ікредиту рахунка 30 «Каса» і журналу реєстрації прибуткових івидаткових касових документів.
Своєчасність і повноту внесення в банк невикористаних грошових сум перевіряютьшляхом зіставлення дати і суми зарахування грошей на рахунок відповідно довиписки банку з датою закінчення масової виплати грошей, зазначеною удозвільному написі на платіжних відомостях, і депонування заробітної плати таінших невиплачених сум, а також із датою і сумою оприбуткування грошей у касуза іншими надходженнями. Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їхзаконність, достовірність і господарську доцільність [15, 85].
Особливо ретельноаналізують повноту і своєчасність оприбуткування у касу грошей, одержаних ізбанку. Повноту і своєчасність оприбуткування грошей у касу, одержаних ізпоточних рахунків підприємств у банку, встановлюють шляхом зустрічної і взаємноїзвірки даних банківських виписок із рахунків підприємств, корінців чековихкнижок, прибуткових касових ордерів і записів у касовій книзі.
Чекові книжки,корінці використаних чеків і невикористані чеки мають зберігатися у головногобухгалтера в умовах, що виключають можливість їх втрати. Зіпсовані чеки знаписом «Анульовано» слід зберігати підклеєними до корінців чеків.Забороняється: довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру,який одержує за чеками готівку в банку, а також підписувати незаповнені чеки;виписувати чеки на пред'явника (мають використовуватися тільки іменні чеки).
Для того, щобвпевнитись у повноті оприбуткування грошей за реалізовані товарно-матеріальніцінності, слід перевірити звіти про їх рух і записи за рахунками обліку їхреалізації. При цьому кредитові записи за рахунком реалізації (за готівку)зіставляють із дебетовими записами з рахунка каси. У разі розбіжностей слідперевірити сутність зазначених операцій й встановити причини відхилень. Накожному підприємстві матеріальні цінності мають видаватися тільки за наявностіна накладній поставленого касою штампа «Оплачено». Готівка за проданітовари чи надані послуги має здаватися в касу підприємства. Квитанція видаєтьсяза підписами головного бухгалтера і касира.
Під час аудитуправильності виплати грошей за платіжними відомостями слід вибіркововстановити, чи всі записані в розрахунково-платіжні відомості особи практичнопрацювали на підприємстві й чи немає серед них підставних осіб, на якихвиписується заробітна плата з метою її привласнення [16, 45-46]. Такі фактивиявляють шляхом звіряння даних відомості на виплату заробітної плати зпоказниками обліку особового складу і табелів, із наказами про зарахування нароботу і звільнення, з даними первинних документів про нарахування заробітноїплати. Слід також перевірити підсумки в платіжних відомостях, тому що нерідкодопускаються факти навмисного завищення підсумків у графі «До видачі наруки» на передбачувану суму привласнення. Тут необхідно звернути увагу навеличину виплачених сум окремим особам із наступною перевіркою їх реальності,на справжність підписів осіб, що одержали гроші, на дописані суми, підчищення,необумовлені виправлення, неякісне оформлені доручення тощо.
У всіх відомостяхслід перевірити справжність (автентичність) підписів одержувачів грошей. Дляцього підписи в одних відомостях зіставляють із підписами в інших, особливуувагу звертають на виправлення і підчищення. В окремих випадках слід опитатиодержувачів грошей, що дає змогу виявити підроблені підписи, а деколи іпідставних та вигаданих осіб.
Окремоперевіряють правильність уплати і повноти оприбуткування квартирної плати йоплати комунальних послуг та інших надходжень, для чого користуються способамзустрічної перевірки і взаємного звіряння операцій, беруть письмові й усніпояснення у посадових і матеріально відповідальних осіб. Здійснюючи аудиткасових операцій, слід перевірити правильність підрахунку оборотів за прибуткомі видатком у касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду іперенесення їх з однієї сторінки на іншу та відповідність залишку з рахунка 30«Каса» за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 30«Каса» у Головній книзі.
Контролюючикасові операції, слід встановити відповідність кореспонденції рахунків чиннимположенням і правилам ведення бухгалтерського фінансового обліку. Для цьогозвіти касира і прикладені до них документи зіставляють із даними регістрівбухгалтерського обліку.
Вивчаючи фактинадходження грошей на поточні рахунки в банках, слід перевірити правильність іповноту гарантування їх за виписками банку, бухгалтерськими регістрами ізвітами касира [19, 103].
Під час перевіркиправильності списання коштів з рахунка у банку особливу увагу доцільно звернутина своєчасність і повноту оприбуткування і цільового використання готівки,одержаної в банку. На підставі даних акта інвентаризації каси і групувальнихвідомостей порушень касової дисципліни складають відповідний розділаудиторського звіту (висновку), де відображаються встановлені факти недоліків уорганізації і веденні касових операцій з посиланням на додані до аудиторськогозвіту (висновку) групувальні відомості порушень і аналітичні таблиці [дод. Д].
Операції нарахунках у банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудитуоперацій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладенідо них виправдувальні документи, а також записи в облікових регістрах зарахунком 31 «Рахунки в банках». Насамперед, треба звірити залишкикоштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів,що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантуєтотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки приобробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом ікредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слідперевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за випискамибанку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо такожперевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до нихдокументів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією засторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінецьперіоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштівна початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхомперевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовленівиправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевіркуданих виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, щознаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід такожзвернутися до установи банку [18, 65].
Крім того, слідвпевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтвердженівідповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їхпідробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючинеправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значнісуми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутністьбанківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувачагрошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжнихдокументів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документамив банку або у контрагента з операції. Одночасно з'ясовують правильністькореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживанняможуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів(проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів бездокументальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахункомчи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.
Обов'язком аудиторає також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів затоварно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжнихдокументах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 «Розрахунки зпостачальниками і підрядниками» або на рахунку 37 «Розрахунки зрізними дебіторами». Тут за прибутковими документами перевіряють повноту іправильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви всправжності документів чи достовірності операцій, слід провести зустрічнуперевірку їх у постачальників продукції.
Перевіряючивидаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всіоплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірнихумов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповіднихрахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок виннихосіб суми заподіяної шкоди.
Перевіркоюсутності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильнеперерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунківінших організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється. Підчас перевірки операцій за акредитивами слід звірити залишки сум і обороти завиписками банку із записами в регістрах бухгалтерського обліку. Одноразовоз'ясовують причини, які зумовили розрахунки за акредитивною формою, чипередбачена ця форма розрахунків договором або чи може вона застосовується яксанкція з боку постачальників за несвоєчасні платежі. Потім перевіряють повнотуі своєчасність використання і повернення невикористаних акредитивів, а такожповноту оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли від постачальників [17,142].
Операції злімітованими і не лімітованими чековими книжками аналізуються з погляду їх правильності,характеру і повноти оплати. З'ясовують, чи не проводилась оплата лімітованимичеками видатків, які не включаються в авансові звіти підзвітних осіб якздійснені готівкою.
Після встановлення подібних фактів слід визначити розмір завданого підприємствузбитку і винних осіб. Слід також перевірити, чи збігається залишок за книжкоюлімітованих чеків, відображений на корінці останнього використаного чека, іззалишком на дату перевірки за рахунком 313 "Інші рахунки в банку внаціональній валюті", а також із залишком за випискою банку. Залишокгрошей на кінець місяця за випискою банну деколи не збігається із залишкомліміту за лімітованою книжкою. Це пояснюється тим, що видані з лімітованихкнижок чеки не були до кінця місяця пред'явлені одержувачами в банк до оплати.
Об'єктом контролюаудитора можуть бути операції з переказами грошей з рахунка в банку на рахункив Ощадбанк, тому що вони можуть бути пов'язані з передачею грошей підставнимособам, з крадіжками коштів.
Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземнійвалюті», слід встановити, чи відповідають залишки коштів, відображені увиписці банку, залишку коштів, який значиться за обліком; повноту ідостовірність банківських виписок і прикладених до них документів; правильністьоперацій і справжність банківських виписок і первинних документів, правильністькореспонденції рахунків за операціями на поточних рахунках в іноземній валюті йзаписів у облікових регістрах.
Особливу увагузвертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки,що надійшла на адресу підприємства.
Ретельно вивчаютьобґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебетрахунків витрат, прибутків і збитків тощо.
Кожний випадокпорушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється запервинними документами для того, щоб з'ясувати, чи не призвело це до навмисногоперекручення облікових і звітних даних.
Під час перевіркиоперацій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб'єктигосподарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензієюНаціонального банку України в установленому законом порядку.
Грошовимидокументами, які знаходяться в касі, є поштові марки, марки державного мита,векселі, оплачені путівки в санаторії, будинки відпочинку тощо. Перевіркагрошових документів починається з повної їх інвентаризації і складаннявідповідного акта. Насамперед, слід встановити відповідність залишків даниханалітичного і синтетичного обліку з рахунка 33 "Інші кошти". Заданими аналітичного обліку необхідно встановити своєчасність і правильністьоприбуткування грошових документів у кількісному і сумовому вираженні нарахунок 33 "Інші кошти".
Перевіркоюоперацій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку тощослід з'ясувати, за рахунок яких джерел вони були придбані, яку частину їхньоївартості не оплачують одержувачі, чи своєчасно й у повному обсязі надходять укасу гроші від одержувачів путівок, чи видають путівки працівникам заузгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам,які не працюють на даному підприємстві. Крім того, слід встановити розмірнедоплачених сум у касу підприємства, причини та осіб, винних у порушеннівстановленого порядку видачі путівок та їх оплати. Аудитом грошових коштів удорозі слід встановити законність і обґрунтованість кожного запису за рахунком33 "Інші кошти". Своєчасність і повноту зарахування грошових коштів удорозі на відповідні рахунки в банках встановлюють звіркою записів за кредитомрахунка 33 "Інші кошти" (субрахунок 333 «Грошові кошти в дорозів національній валюті») і дебетом рахунків, призначених для облікугрошових коштів. При цьому з'ясовують, чи немає серед сум у дорозі нестачготівки в касі або фактів привласнення цих сум окремими посадовими особами.
Встановлюютьтривалість перебування окремих сум коштів у дорозі, оприбуткування їх напочатку наступного місяця на рахунок у банку.
На рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк черезінкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, навищезгаданому рахунку враховують тільки в тому випадку, коли вони здані увечірню касу наприкінці останнього робочого дня, а зараховані на рахунок підприємствау перший день наступного місяця. Основою записів зазначених операцій у дебетрахунка 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» єквитанції установ банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей проздавання виторгу інкасаторам банку, а у кредит — виписки банку.
Завдання аудитора— перевірити повноту і своєчасність зарахування на рахунки в банках кожної сумивиторгу. Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333«Грошові кошти в дорозі в національній валюті» (з минулим терміномперерахування) дебет рахунка зіставляють з документами, що підтверджуютьвідправлення грошей, а кредит — із випискою банку або прибутковим касовимордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок убанку негайно повідомляють начальнику контори зв'язку, адміністрації Ощадбанкуі разом з ними встановлюють причини та винних осіб. Якщо у інкасаторськихсумках виявляють нестачу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах каси абороздрібних торговельних підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводятьінвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених уінкасаторській сумці розходжень сум виторгу; якщо виторг здано магазином, уякому немає касира, то виправлення вносять у товарно-грошові звіти.
Однак дебетові чикредитові залишки на рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національнійвалюті» щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, щовиправлення не зроблені й аудитор повинен такий факт врахувати при виведеннірезультатів інвентаризації каси або товарів.
У висновку аудитори зазначають виправлені записи за відповідний період івстановлюють результат. Особливу увагу слід звернути на перевірку сальдорахунка 333 на перше число кожного місяця. Необхідно з'ясувати, чи немає фактіввіднесення на цей рахунок виторгу, який належить до перших чисел наступного зазвітним місяця з метою дописування товарообороту.
Основнимизавданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є:
· перевіркадотримання правил видання авансів;
· контрольза своєчасністю здавання авансових звітів;
· перевіркаправильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих доавансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум;
· виявленнянезаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.
Джерелами аудитує накази і розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними до нихвиправдувальними документами про використання підзвітних сум, звіти касира зприкладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланспідприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372«Розрахунки з підзвітними особами». Сальдо цього рахунка може бути якдебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнено: дебетовесальдо — у складі оборотних активів, кредитове сальдо — у складі зобов'язаньбалансу підприємства. Аудитор перевіряє:
· чипідзвітна особа протягом трьох днів після повернення з відрядження або післявиконання доручення подала авансовий звіт про використання підзвітних сум;
· чи доавансового звіту додані: посвідчення на відрядження, оформлене в установленомупорядку (з відмітками про вибуття і прибуття), залізничний та інші квитки,копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли відпідзвітної особи придбані цінності тощо.
Авансовий звітбухгалтерія перевіряє як з погляду правильності його оформлення й арифметичнихпідрахунків, так і за суттю, тобто правильність і законність витрати кожноїсуми, зазначеної у звіті. Про перевірку робиться запис на бланку авансового звіту,після чого останній затверджує керівник підприємства. Залишок невикористанихсум підзвітна особа повертає до каси підприємства. На дебеті рахунка 372«Розрахунки з підзвітними особами» групують суми, що видаються упідзвіт, і відображають заборгованість осіб. На кредиті рахунка 372 обліковуютьсуми виконаних витрат (на основі авансових звітів і прикладених до нихвиправдувальний документів).
Аудитору слідвстановити, чи визначено коло осіб, що мають право одержувати підзвітні суми.Далі аудитор вимагає здавання у бухгалтерію авансових звітів. До осіб, які незвітували за одержані гроші у підзвіт, застосовують заходи щодо погашеннязаборгованості з нарахованої заробітної плати або через суд чи прокуратуру.Крім того, аудитор з'ясовує, чи не було випадків видачі авансів за наявностізаборгованості за попередньо одержані суми або видачі грошей особам, які нечисляться у штаті. Також слід перевірити, чи не видавався аванс у розмірі, щозначно перевищує потребу. З виторгу видавати аванс у підзвіт не дозволяється.Аудитор звіряє аналітичний і синтетичний облік з рахунка 372 «Розрахунки зпідзвітними особами», потім розпочинає суцільну перевірку документів.
Термінвідрядження визначається керівником, але має становити не більше 30 календарнихднів в Україні, 60 днів — за кордон. Крім того, за наявності підтверджувальнихдокументів відшкодовуються витрати на проїзд туди і звідти (у тому числібагаж); на побутові послуги (прання, чистка, ремонт одягу, білизни, взуття),але не більше 10 % добових за всі дні проживання; на бронювання місць у готеляхдо 50 % вартості місця; на службові телефонні переговори — за узгодженням ізкерівником. Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах 1-4 групи тарифнихставок на суднах морського флоту, у каютах 1-2 категорії на суднах річковогофлоту і літаком І класу відшкодовуються з дозволу керівника підприємства згідноз наданими проїзними документами. В інших випадках відшкодовуються витрати напроїзд транспортом загального користування (крім таксі).
Працівникам, щоперебувають у відрядженні понад встановлені норми компенсації витрат привідрядженнях відшкодовуються також витрати на оплату ПДВ за придбані проїзнідокументи, користування у поїздах постільною білизною та найм житловогоприміщення. За період тимчасової непрацездатності особі, що була у відрядженні,виплачується допомога за лікарняними листками, дні яких не включаються достроку відрядження.
Керівникам підприємств надано право у випадках, коли розмір витрат на службовівідрядження відомий заздалегідь, проводити оплату вказаних витрат за згодоюосіб, що їдуть у відрядження, без подання виправдувальних документів.Розрахунок виданої суми, підписаний керівником підприємства, зберігається убухгалтерії підприємства. Посвідчення на відрядження подається у бухгалтеріюбез звіту.
На практицітрапляються порушення операцій, пов'язаних із закупівлями сільськогосподарськихпродуктів і сировини. Тому аудитору слід ретельно перевірити авансові звітизаготівельників і прикладені до них закупівельні квитанції, приймальні акти,відомості закупок тощо. Аудитори зіставляють копії квитанцій відносно номерів,дат, ціни і суми. Якщо є сумнівні документи, виїжджають на місце або надсилаютьписьмовий запит.
2.2.Аудиторська перевірка ЗАТ «Вентиляторний завод«Горизонт»
Аудиторськоюфірмою «Капіталъ» була проведена перевірка фінансової звітності за 2005 рік ЗАТ«Вентиляторний завод «Горизонт» на основі Угоди № 111 від 01.09.2006 р. [дод.Ж].
Аудиторською фірмою «Капіталъ» провела аудиторську перевіркунаступних фінансових звітів:
· «Балансстаном на 31 грудня 2005 року;
· «Звіт профінансові результати за 2005 рік;
· «Звіт прорух грошових коштів за 2005 рік»;
· «Звіт провласний капітал за 2005 рік»;
· «Приміткидо фінансової звітності за 2005 рік у довільній формі».
Відповідальність за ці фінансові звіти несе управлінськийперсонал підприємства. Аудиторською фірмою «Капіталъ» несе відповідальність зависловлення думки щодо фінансових звітів на підставі аудиторської перевірки. Аудиторськоюфірмою «Капіталъ» провела аудиторську перевірку згідно з« Стандартами аудиту таетики Міжнародної федерації бухгалтерів, які використовуються в якостіНаціональних стандартів аудиту в Україні. Ці стандарти зобов'язують Аудиторськоюфірмою «Капіталъ» планувати і здійснювати аудиторську перевірку з метоюодержання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансових звіти не містятьсуттєвих заправлень.
Аудит включавперевірку шляхом тестування доказів, які підтверджують суми й розкриттяінформації у фінансових звітах. Аудиторська перевірка ЗАТ «Вентиляторний завод«Горизонт» включала також оцінку застосованих принципів бухгалтерського облікуй суттєвих попередніх оцінок, здійснюваних управлінським персоналом, а такожоцінку загального подання фінансових звітів. Застосовуючи тестування аудиториперевірили інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на якому базуєтьсязвітність. Під час перевірки було досліджено бухгалтерські принципи оцінкиосновних засобів, запасів та інших статей Балансу, використані керівництвомпідприємства. Аудиторською фірмою «Капіталъ» вважає, що проведена аудиторськаперевірка забезпечує обґрунтовану підставу для висловлення думки аудиторськоїфірми «Капіталъ».
Аудиторською фірмою «Капіталъ» не спостерігали заінвентаризацією наявних основних засобів станом на 01.12.05р., запасів тарозрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами(Наказ №90 від 26.10.05), оскільки дата інвентаризації передувала призначенню аудиторськуфірму «Капіталъ» аудиторами підприємства, але аудиторська фірма «Капіталъ» покладаєтьсяна професійне судження комісії підприємства, що виконувала функції внутрішньогоаудиту. Як зазначено в Примітці 5 до фінансових звітів, у фінансових звітах невраховано резерв сумнівних боргів, що на думку аудиторів, не відповідаєНаціональним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та є результатомрішення, прийнятого управлінським персоналом, це змусило нас висловитиумовно-позитивну думку щодо фінансових звітів за цей рік.
На думку аудиторів, за винятком впливу відхилень, що вказанівище, фінансові звіти достовірно відображають інформацію згідно з визначеноюконцептуальною основою фінансової звітності ЗАТ «Вентиляторний завод «Горизонт»станом на 31 грудня 2005 року, а також результати діяльності за 2005 рік згідноз нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності в Україні.
Не вносячи до аудиторського висновку застережень, в наступнихпояснювальних параграфах аудиторська фірма «Капіталъ» звертає увагу надодаткову інформацію, висновок щодо якої надається згідно Вимог доаудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів тафондового ринку, затвердженого Міністерством юстиції України № 1664/10263 від 29грудня 2004 року.
При веденні бухгалтерського обліку підприємство керуєтьсяНаціональними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Наказом прооблікову політику.
Активи підприємства на дату Балансу складають нематеріальніактиви, основні засоби, відстрочені податкові активи, запаси, грошові кошти,дебіторська заборгованість та витрати майбутніх періодів. На думку аудиторів, інформаціяза видами активів розкрита підприємством, в основному, відповідно до вимогНаціональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Зобов'язання підприємства складають інші поточні зобов'язання;поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, позабюджетних платежів, зістрахування, з оплати праці; кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги. На аудиторську думку інформація про зобов'язання розкритапідприємством в основному відповідно до вимог Національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку.
Власний капітал підприємства складає статутний капітал, іншийдодатковий капітал, резервний капітал та нерозподілені прибутки. Сутністюкорпоративного управління є система відносин між власниками акцій, управлінськимперсоналом, а також зацікавленими особами задля забезпечення (ефективноїдіяльності підприємства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративнихвідносин.
З метою захисту прав та законних інтересів акціонерівпідприємство забезпечує комплексний, незалежний, об'єктивний та професійнийконтроль за фінансово-господарською діяльністю шляхом залучення незалежногозовнішнього аудитора та створення внутрішніх механізмів контролю. Вартістьчистих активів підприємства на дату Балансу становить 1579,7 тис., що перевищуєрозмір статутного капіталу.
На думку аудитора, інформація про власний капітал розкритапідприємством відповідно до вимог Національних положень (стандартів)бухгалтерського обліку. Концептуальною основою для складання фінансових звітівпідприємства є Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку таЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні». Зміст та форма Балансу станом на 31.12.2005 року, загальні вимогидо розкриття його статей, відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерськогообліку
№ 2. Зміст та форма Звіту про фінансові результати за 2005рік, загальні вимоги до розкриття його статей відповідають Положенню(Стандарту) бухгалтерського обліку
№ 3. Зміст та форма Звіту про рух грошових коштів за 2005рік, загальні вимоги до розкриття його статей відповідають Положенню(Стандарту) бухгалтерського обліку
№ 4. Зміст таформа Звіту про власний капітал за 2005 рік, загальні вимоги до розкриття йогостатей відповідають Положенню (Стандарту) бухгалтерського обліку.
РОЗДІЛ 3.
СИСТЕМАВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ НАПІДПРИЄМСТВІ
Однією з головнихцілей будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку та збільшенняйого вартості. Для вирішення цих задач необхідно отримати інформацію проджерела доходів, а також про те, які клієнти його забезпечують і чому, виявититі ключові бізнес-процеси, на удосконаленні яких повинно сконцентруватисяпідприємство, щоб забезпечити приріст доходу та реалізацію корпоративноїстратегії. У відповідності з цим у подальшому підприємство направляє інвестиціїі організовує свою управлінську роботу.
У загальномувигляді проблема розвитку системи внутрішнього контролю на рівні будь-якогопромислового підприємства полягає у вироблені комплексного, системного підходуі пов'язаних з ним методичних рішень, які б були здатні створити практичніумови для її впровадження та функціонування.
У ринковомуконкурентному середовищі дана проблема набуває особливої актуальності, оскількина злагоджене та ефективне ведення господарської діяльності визначальний впливздійснює діюча система внутрішнього контролю. На ефективність роботипідприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, щоописують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвиткусистеми внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, щосформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця вметодиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основоюдля подальших прикладних досліджень з цього питання.
Побудова таорганізація системи внутрішнього контролю на підприємстві має залежити від:
· галузевоїособливості суб'єкта господарювання, що організовує внутрішній контроль;
· впливуспецифіки діяльності на побудову системи обліку на підприємстві;
· сезоннихколивань в діяльності об'єкта;
· зовнішньоговпливу на розвиток даної галузі;
· виробничихфакторів;
· номенклатурипродукції, що виробляється.
Для того, щобправильно розробити план аудиту, необхідно отримати інформацію і уявлення проіснуючі заходи внутрішнього контролю підприємства. При цьому аудитору необхідноврахувати дані, отримані ним під час вивчення середовища контролю і систембухгалтерського обліку для визначення обсягу подальшого вивчення процедурвнутрішнього контролю [21, 67].
Внаслідок того,що процедури контролю тісно взаємопов'язані з середовищем контролю і системоюобліку, під час отримання аудитором уявлення про середовище контролю і системуобліку він отримує також певний рівень інформації щодо процедури контролю.Наприклад, при дослідженні системи бухгалтерського обліку грошових коштів,аудитору, як правило, стає відомо про здійснену перевірку по банківськихрахунках. За звичайних обставин під час розробки загального аудиторського плануне вимагається розуміння аудитором абсолютно всіх внутрішніх процедур контролюпідприємства, які використовуються для кожного затвердження фінансовоїзвітності чи для кожної її позиції або кожної категорії операцій.
Тести навідповідність внутрішнього контролю здійснюються з метою отримання аудиторськихдоказів його ефективності: структури систем обліку і внутрішнього контролю, щоозначає наскільки ця структура попереджає, виявляє і своєчасно виправляєістотні помилки; функціонування внутрішнього контролю протягом всього періодуперевірки. Деякі процедури аудиту можна не планувати окремо як тести навідповідність внутрішнього контролю, але вони можуть дати аудиторські доказиефективності як структури внутрішнього контролю, так і її функціонування. Такимчином, ці процедури перевірки можуть служити для аудиту тестами відповідностівнутрішнього контролю. Наприклад, під час вивчення систем бухгалтерськогообліку і внутрішнього контролю грошових коштів аудитор може отриматиаудиторські докази ефективності контрольної перевірки рахунків банку шляхомопитування і спостереження
Відповідно досвітових тенденцій все більша кількість підприємств переходять на системувнутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, відомого як модель COSO. Прицьому «ризик» визначають як можливість негативно вплинути на основнібізнес-процеси на підприємстві. Згідно з концепцією внутрішнього контролю,орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності початкове пов'язаніспецифічні ризики і повністю їх уникнути практично не можливо [20, 52]. Протепотрібна своєчасна ідентифікація цих ризиків і створення таких управлінськихмеханізмів, які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу до допустимогорівня. Таким чином, внутрішній контроль – це та частина бізнес-процеса, яказабезпечує прийнятний для бізнесу рівень контрольованого ризику.
Необхідновиділити важливі характеристики внутрішнього контролю:
· внутрішнійконтроль являє собою процес досягнення цілі, а не самоціль;
· важливіне лише правила, процедура і регулюючі документи, але і люди, які здійснюютьвнутрішній контроль на всіх рівнях;
· відвнутрішнього контролю власники і керівництво компанії можуть очікувати лише обґрунтуваннярівня досягнення поставленої цілі, але аж ніяк не абсолютної гарантії безпомилковоїроботи;
· внутрішнійконтроль забезпечує досягнення поставленої цілі або декількох цілей у суміжнихсферах діяльності підприємства.
Таким чином,внутрішній контроль – це процес, контрольований вищим органом підприємства,який визначає його політику (наприклад, радою директорів, яка представляєінтереси власників компанії), і здійснюється управлінським персоналом вищогорівня (менеджментом) і всіма іншими співробітниками в достатньому та обґрунтованомуобсязі, що забезпечує досягнення підприємством наступних цілей:
· підприємствопрацює фінансово ефективно у відповідності із затвердженою стратегією;
· фінансовазвітність повністю достовірна;
· бізнес-процедуриорганізовані з максимальною ефективністю;
· необхіднийрівень якості продукції, товарів, робіт, послуг досягнений;
· діяльністьпідприємства повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.
Процесорганізації внутрішнього контролю на підприємстві починається з етапувстановлення стандартів, тобто конкретних цілей, які підлягають змінам та маютьчасові границі. Для управління необхідні стандарти у формі показниківрезультативності об'єкта управління для всіх його ключових областей. Всістандарти, які використовуються для контролю, повинні бути обрані ізбагаточислених цілей та стратегій підприємства. На другому етапів організаціївнутрішнього контролю на підприємстві співставляються реально досягнутірезультати із установленими стандартами, а керівництво підприємства визначаєвеличину відхилення, в рамках якого відхилення від встановлених стандартіввважається нормальним [22, 101]. При цьому оцінка відхилень від стандартів маєбути об'єктивною і здійснюватися висококваліфікованими експертами, які маютьбути повністю незалежними від процесу та керівництва. Третій етап внутрішнього контролю– прийняття відповідних корекційних заходів. При цьому керівництво має змогуобрати самостійно одну з трьох ліній поведінки:
· нічого незмінювати (основна ціль чого полягає у тому, щоб досягти такого положення, приякому процес управління підприємством дійсно заставив би його функціонувати увідповідності із планом);
· ліквідувативідхилення (коректування, що проводиться, має бути напрямлене на ліквідаціюдійсної причини відхилення, її смисл – зрозуміти дійсну причину відхилення тадосягти повернення підприємства до правильної стратегії діяльності);
· переглянутистандарт (не всі відхилення від стандарту слід ліквідовувати, інколи самістандарти можуть виявитися нереальними, тоді необхідні об'єктивні змінистандартів).
Висновки,зроблені контролерами (аудиторами), повинні бути затверджені керівництвомпідприємства. При цьому необхідно мати достатню обґрунтованість необхіднихкорегуюючих заходів.
Одним з методівперевірки ефективності здійснення контролю і бізнесу в цілому є внутрішнійопераційний аудит. При здійсненні внутрішнього контролю аудитор має перевіритиефективність процедур внутрішнього контролю, правильність виконанняконтрольних процедур протягом звітного періоду, ефективно виявляти таліквідовувати зловживання. У результаті наукових досліджень було виявленонеобхідність реструктуризації системи внутрішнього контролю на підприємстві зметою організації нової ефективної системи контролю, вигоди від якої значноперевищували б витрати на її створення та організацію. Тому для організаціїефективного внутрішнього контролю на підприємстві пропонується методикавнутрішнього контролю за первинними показниками діяльності підприємства, якуможна називати стратегією пошуку об'єкта в інформаційному середовищі. Визначенонеобхідність організації самоконтролю на підприємстві, що підвищитьефективність і надійність системи внутрішнього фінансового контролю напідприємстві [23, 56].
Використаннясистеми внутрішнього контролю на підприємстві дозволить вирішити завдання,поставлені перед внутрішнім контролем як перед системним процесом комплексноїперевірки всієї господарської діяльності підприємства та окремих її елементівта учасників, а також виявити проблемні ділянки і на основі цього вжититермінових заходів щодо їх усунення.
ВИСНОВКИ
На основіпроведеного дослідження методики та організації аудиту можна зробити наступнівисновки:
1. Згідно Постанови ПравлінняНаціонального банку України «Про затвердження Положення про ведення касовихоперацій у національній валюті в Україні» підприємства (підприємці) здійснюютьрозрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України,іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницькоїдіяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахуноккоштів, одержаних із банків.
2. Приймання готівки касами підприємствпроводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтеромабо особою, ним уповноваженою.
3. Всю готівку понад встановленіліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку й устроки, встановлені установою банку для зарахування на їхні рахунки.
4. Готівка, яку вони одержуютьіз власних поточних рахунків, має витрачатися виключно на визначені в чекуцілі. Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а такожіндивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленнямприбуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека,квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (наданняпослуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконанняроботи, надання послуги.
5. Аудит каси проводять у такійпослідовності: інвентаризація каси, перевірка дотримання Положення про веденнякасових операцій, документальна перевірка прибуткових і видаткових касовихоперацій.
Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числаобов'язкових процедур, які використовує аудитор для підтвердження достовірностіданих, що числяться за статтею «Каса» активу балансу.
6. На ефективність роботипідприємства суттєво впливає наявність контролю та контрольних процедур, щоописують основні бізнес-процеси. Важливою складовою загальної проблеми розвиткусистеми внутрішнього контролю є отримання уявлення про її фактичний стан, щосформує передумови для її вирішення, дозволить визначити «вузькі» місця вметодиці та організації внутрішнього контролю на підприємстві та стане основоюдля подальших прикладних досліджень з цього питання.
7. Згідно з концепцієювнутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності початковепов'язані специфічні ризики і повністю їх уникнути практично не можливо. Протепотрібна своєчасна ідентифікація цих ризиків і створення таких управлінськихмеханізмів, які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу додопустимого рівня. Таким чином, внутрішній контроль – це та частинабізнес-процеса, яка забезпечує прийнятний для бізнесу рівень контрольованогоризику.
8. Тому для організаціїефективного внутрішнього контролю на підприємстві пропонується методикавнутрішнього контролю за первинними показниками діяльності підприємства, якуможна називати стратегією пошуку об'єкта в інформаційному середовищі. Визначенонеобхідність організації самоконтролю на підприємстві, що підвищитьефективність і надійність системи внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЗаконУкраїни «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996.
2. ЗаконУкраїни «Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг» від 07.06.1995 р. № 265/95.
3. УказПрезидента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігуготівки» від 11.03.96 р. № 173/96.
4. ПостановаПравління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касовихоперацій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.
5. НаказМіністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій»від 15.02.96 р. № 51.
6. НаказМіністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальнезабезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 05.06.1995 р. № 168/704.
7. НаказМіністерства фінансів України «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів та розрахунків» від 26.08.1994 року № 202/412.
8. НаказМіністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку порозрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі» від 22.05.1996 р.№ 144.
9. Аудит тааудиторська діяльність/ Л.С. Шатковська, В.М. Жук, В.К. Савчук та ін.; за ред.Л.С. Шатковської. – К.: Урожай, 1996. – 256 с.
10. Аудит иревизия: Справочное пособие /А. Бавдей, И. Белый, Н. Дробышевский и др. Ред. И.Бельїй. — Минск: ООО «Мисанта», 1994. — 220 с.
11. Аудит:Конспект лекцій / О.А. Петрик (укл.): Міжнар. наук.-техн. ун-т.-К., 1995.-164с.
12. Аудит:Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельний, Е. Петрик, В. Савченко и др.;Под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с.
13. Аудит:Практ. пособие для подготовки аудиторов / Е.А. Петрик, А.Н. Кузьминский, Н.А.Кужельний и др.; А.Н. Кузьминский (ред.) — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с.
14. Аудит.Учеб. пособие / Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., СтаровойтоваЕ.В. — М.: ИД ФБК- ПРЕСС, 1999. — 544с.
15. Аудит:Учебник для вузов / В.И. Подольский, Г.Б Поляк, А.А. Савин и др.; Под ред.проф. В.И. Подольского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. — 655 с./>
16. Аудит вУкраїні: Збірник нормативних документів//Бюлетень законодавства і юридичноїпрактики України (укр.).- 2006.- № 4.
17. БарышниковН.П. Организацияи методика проведения общего аудита. — М.: Информ.-изд. дом «Филинь»,1995. — 448 с./>
18. БогомоловА.М. Внутренний аудит: Словарь-справочник: Навчальне видання.- М.: Приор,2002.- 336 c. />
19. ДавидовГ.М. Аудит: Підручник.- К.: Знання, 2004.- 511 c./>
20. ІвашкоЛ.Ю. Внутрішній аудит в умовах запровадження системи управління якістю ворганах виконавчої влади // Фінансовий контроль (укр.).- 2006.- № 5.- C.50-56.
21. СавченкоВ.Я. Аудит: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2005.- 322 c./>
22. СитновА.А. Современный взгляд на сущность и предметную область внутреннего аудита //Финансовый менеджмент (рус.).- 2005.- № 2.- C.99-113./>
23. СухареваЛ.О. Внутренний аудит в системе финансового контроля // Бухгалтерский учет иаудит (рус.).- 2003.- № 3.- C.54-59.