Міністерство аграрної політики України
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
Курсова робота
на тему:
«Порядок формування та облік фінансових результатів»
Харків-2009
Вступ
Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спаду виробництва та інформації, що негативно впливає на фінанси підприємств, спрямовує їх на вирішення сьогоденних завдань виживання, робить неможливим зміцнення фінансової бази навіть на віддалену перспективу.
Про складний фінансовий стан у всіх галузях економіки свідчить значна кількість збиткових підприємств і організацій. Протягом 2007 року понад 50 відсотків підприємств були збитковими. Сума збитків одержаних ними становила 12 млрд.грн. [28].
Одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємств є несплата боргових зобов’язань.
Порівняно з початком року дебіторська та кредиторська заборгованість збільшилась в 1,4 рази. Загальна сума дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 1 грудня 2007 року становила відповідно 106,7 млрд.грн. та 148,2 млрд.грн. [28].
Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є бухгалтерська звітність, яка в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка пов’язує підприємство з товариством та діловими партнерами-використовувачами інформації про діяльність підприємства.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності.
Кожне підприємство здійснює діяльність, в результаті якої відбувається використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
При цьому виникають недоліки у використанні ресурсів, які і є об’єктом економічного і фінансового аналізу.
З метою вивчення діючої системи обліку та аналізу фінансових результатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, вивчення можливостей вдосконалення обліку, контролю та аналізу, обрана тема «Порядок формування та облік фінансових результатів»
Головним завданням курсової роботи є:
Розглянути діючу систему обліку фінансових результаів;
На прикладі ДП АФ «Шахтар» показати документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів;
Провести фінансово-економічний аналіз та запропонувати заходи по їх вдосконаленню на збільшення прибутку та правильного його використання.
Досягти поставленої мети можливо лише за допомогою правильної організації бухгалтерського обліку, його постійного вдосконалення, впровадження міжнародного обліку та його автоматизації, проведення аналізу фінансових результатів.
Основними джерелами інформації фінансових результатів є:
Баланс (форма № 1);
Звіт про фінансові результати (форма № 2), і інші первинні документи товариства.
Огляд літератури
Реформування сільськогосподарських підприємств зумовило появу різних організаційно-правових форм їх функціонування: приватні підприємства, господарські товариства, селянські (фермерські) господарства та сільськогосподарські кооперативи. На сьогодні формується і відпрацьовується господарський механізм діяльності таких типів підприємств, що потребують відповідної побудови обліку, та контролю в них, для забезпечення потреб управління на перехідний період [22].
Передумовою такого реформування послужив Указ президента України від 3 грудня 1999р. «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки». Даний Указ був спрямований на прискорення і спрощення процесу реорганізації КСП у підприємницькі структури як колективного, так й індивідуального господарювання у сільськогосподарські виробничі кооперативи та різні види господарських товариств, приватно-орендні підприємства і селянські (фермерські) господарства [5].
Після виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» на селі сформовано нові економічні відносини, що ґрунтуються на приватній власності. В цілому завершено реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю і майно з широким використанням оренди.
Так, одним із головних законів, який регулює міжгосподарські відносини, встановлює правові основи господарської діяльності і забезпечує розвиток підприємств є Господарський Кодекс України, в статті 19 якого записано: «Суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству». Дана стаття також регламентує, що усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності [4].
Перехід України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку потребує відповідних змін у діючій в нашій країні системі бухгалтерського обліку. Стосовно до цих змін, була розроблена Програма реформування бухгалтерського обліку, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998р. № 1706. Згідно з цією Програмою 16 липня 1999р. за № 996 було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1].
У зв’язку з тим, що нові стандарти розроблені на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, дещо змінився склад фінансової звітності. На сьогодні фінансова звітність підприємства включає в себе: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності, Звітність за сегментами.
Жук В.М. в своїй статті зазначає, що провадження реформування бухгалтерського обліку у зв’язку з переходом до Міжнародних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку та приведення у відповідність форм статистичної звітності сільськогосподарських підприємств стало передумовою розроблення форми 50 с.-г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», затвердженої наказом Держкомстату України № 344 від 31.07.2001 р. В перше дана форма подавалася за результатами діяльності за 2001 р. [22].
Оскільки прийняті положення (стандарти) бухгалтерського обліку мають важливе методологічне значення для формування системи звітності та її облікового забезпечення, їх необхідно доопрацьовувати, привівши у відповідність їх термінологію із змістом показників, які відображуються у Звіті про фінансові результати (ф. № 2) зауважує Хомин П. [45].
Як зазначає Третяк Н.М. економіка України зазнає суттєвих змін, обумовлених швидкими темпами росту інформаційних технологій, що спонукає до перегляду організації та форми бухгалтерського обліку. Реформування національного бухгалтерського обліку до європейських стандартів підвищує вимоги до якості та кількості інформації, що отримується споживачами. Вирішити проблему інформаційного «голоду» на фінансову інформацію покликана автоматизація облікового процесу [44].
Досить актуальним в умовах реформування бухгалтерського обліку є висвітлення суті й методології обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств, оскільки фінансові результати є основним показником, які характеризують ефективність роботи підприємства — такої думки дотримується ряд вчених у своїх дослідженнях, таких як Сук П.Л., Онищенко Н.М., Павлик В.П. [42,39,33].
На думку Кузьмінськго Ю.А., на сьогоднішній день бухгалтерський облік відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо переходу до ринкових відносин. Система бухгалтерського обліку в Україні має ввібрати в себе кращі традиції і правила застосування світової практики ведення та організації бухгалтерського обліку [26].
Бєлоусова І. стверджує, що фінансовий облік дає можливість оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський облік – у межах окремих сегментів діяльності [12].
Збільшення підприємствами обсягів виробництва продукції в умовах ринкової економіки є важливим, але не головним критерієм їх діяльності, як це було за часів командно – розподільчої системи господарювання. За ринкових відносин головною метою їх стало досягнення високих фінансових результатів у вигляді прибутків при максимально можливій рентабельності виробничих затрат і прибутковості вкладених капіталів. Неконтрольоване збільшення ринкової ситуації по кожному її виду може призвести до негативних фінансових результатів – до зменшення прибутків або й до збитків.
Багато вчених приділяло і приділяє увагу процедурі визначення фінансових результатів. І це не випадково, оскільки інтереси соціальних груп по-різному оцінюють ті чи інші об’єкти обліку й неминучі неоднакові методологічні підходи у визначенні фінансових результатів [27].
Аналіз останніх досліджень публікацій показує. Що даною проблемою займаються багато вчених Ф.Ф. Бутинець, М.Л. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, В.Б. Малаковський, П.Т. Саблук, Л.К.Сук, але так і немає єдиної думки щодо визначення фінансових результатів соціально-економічного змісту категорії – прибуток. Зокрема, як зазначає С.Я. Чарвінсмька по даній проблемі відсутня література монографічного характеру [48].--PAGE_BREAK--
Навіть за умов діючих в країні процесу оподаткування, фінасво-кредитної системи, системи страхового захисту, системи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, господарства мають суттєві можливості впливати на процес формування фінансових результатів і забезпечувати прибуткову діяльність і для цього, як вважає І.В.Дерев’янко, необхідно:
підвищити рівень прибутковості праці при оптимальному використанні сільськогосподарських угідь та виробничих засобів;
впровадити ресурсозберігаючі технології виробництва сільськогосподарської продукції;
здійснити фінансове планування;
організувати на відповідальному рівні маркетингову роботу [20].
Одним з найголовніших результативних показників діяльності будь-якого підприємства в ринкових умовах є розмір отриманого прибутку, а показником ефективності – його рентабельність, вважає В.Г.Андрійчук [11].
В свою чергу Є. Іщенко зазначає, що головним показником, який характеризує фінансову результативність підприємства є прибуток. Він визначає основну мету підприємницької діяльності. В умовах ринкової економіки прибуток розглядають, як узагальнюючий показник фінансового результату господарської діяльності підприємств [24].
Рентабельність являє собою важливий економічний показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що підприємство від своєї діяльності одержує прибуток [16].
Професор В.Г. Андрійчук у своїй статті зауважує, що у вітчизняній практиці для оцінки ефективності виробництва найбільшого розповсюдження набув показник рівня рентабельності, як відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції [12].
Відповідно до П(с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати» «прибуток» — це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. По суті, таке визначення прибутку є досить простим, однак на практиці складно визначити доходи і витрати [9].
За Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 15, доходом є надходження економічних вигод, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції, товарів та послуг. В обліку дохід відображається у вигляді надходження активів або зменшення власного капіталу [10].
Як відмічає Гуцаленко Л.В. — доходи класифікують за групами: дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт чи послуг; інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі; інші фінансові доходи; надзвичайні доходи [18].
На думку Кучеркової С.О. найважливішими факторами росту прибутку є збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції (а звідси збільшення розміру виручки), підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції [23].
За словами Червінька С.Я. норми Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку виходять з принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання даних доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати коштів [28].
Дана класифікація зроблена у відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 з наступними змінами та доповненнями, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1213 (z 1364-06) від 19.12.2006 року [7].
Бутинець Ф.Ф. вважає, що вивчення історії забезпечить якісно нове розуміння сутності організації бухгалтерського обліку та усвідомлення причин постійного його удосконалення [13].
На думку Цилюрик Г.І., одним із напрямів удосконалення організації бухгалтерського обліку на сучасному етапі є нормативне закріплення обов’язку організації обліку за особою, яка володіє відповідними професійними знаннями. Тому власнику або керівнику потрібно передбачити наділення відповідними обов’язками й правами працівника підприємства, який має ці знання [46].
Ефективність виробництва та фінансова результативність (прибутковість) діяльності господарської системи на ринку, яка фактично визначає сталість економічної системи на ринку, – поняття, які тісно взаємопов’язані. Більш того, фінансову результативність можна визначити як похідну від ефективності виробництва, оскільки саме ця ефективність визначає і відбиває рівень економічного здоров’я господарської системи будь – якого рівня, економічну прогресивність її розвитку. Тому ефективність виробництва – це основа формування фінансової результативності. Господарська система, яка має середню ефективність виробництва знижує цю залежність, формує економічну безпеку та реальну можливість вижити у перспективі [25].
В сучасних умовах господарювання важливою проблемою є не тільки ефективне виробництво сільськогосподарської продукції, реалізація цієї продукції також важливе питання. Реалізація є завершальною стадією кругообігу оборотних засобів підприємства, на якій підприємству в грошовій формі компенсуються витрати на виробництві збут продукції, що були здійсненні раніше, а при успішних операціях підприємство отримує прибуток. Сформувати чіткі відносини з покупцями та замовниками, встановити оптимальні ціни, строки та умови реалізації продукції – це питання, які повинні вирішувати товаровиробники для отримання максимального прибутку від своєї діяльності.
Від об’єктивності визначення та правильності проведення обліку фінансових результатів діяльності аграрних підприємств залежить перспектива їх подальшого розвитку.
Так, Плаксієнко В.Я., Дацій О.І. у своїй статті зазначає, що фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності – доходи та витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку, оскільки завдання формування облікової інформації підпорядковані кінцевому результату господарської діяльності і вирішуються в єдиному обліковому процесі. Мета складання фінансової звітності полягає у наданні користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [37].
У сільському господарстві в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливого значення набуває земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві – продуктивна худоба. На думку В.Г. Андрійчука, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві повинна здійснюватися залежно від збереження певного рівня ресурсного потенціалу, при цьому мають визначитися критичні рівні кожної категорії [12].
За діючою фінансовою звітністю в Україні, як зазначає Пархоменко В.М. користувачі можуть отримати інформацію та проаналізувати чинники і складові фінансових результатів звітного періоду за наступними формами звітності: ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати», ф.№3 «Звіт про рух грошових коштів», ф.№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Головна форма фінансової звітності, що містить необхідну інформацію про фінансові результати – це ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати». Призначення цього Звіту – показати, які доходи, витрати і фінансові результати отримало підприємство (включаючи його філії, представництва та інші відокремлені підрозділи) за звітний період [32].
Складання Звіту про фінансові результати встановлено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 397/3690 від 21.06.1999р. [9].
На думку Москаленко М.В. структуру Звіту про фінансові результати побудовано відповідно до структури Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р.,№291.Дані цього Звіту дають можливість побачити структуру доходів і витрат, методологічні засади, яких визначені в Положеннях (Стандартах) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» та 16 «Витрати», які впливають на достовірність показників фінансової звітності [30].
2. Стан обліку формування фінансових результатів на підприємстві
2.1 Економічний зміст
Метою правильного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої, повної, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від реалізації сільськогосподарської продукції підприємства за звітний період.
Доходи і витрати відображуються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження чи сплати грошей.
Якщо актив забезпечує економічну вигоду протягом кількох звітних періодів, то витрати відображуються у бухгалтерському обліку і звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Доходи і витрати включаються до Звіту згідно з принципами відповідності витрат і доходів. Отже, якщо виникає дебіторська заборгованість учасника підприємства за внесками до статутного капіталу, дохід не виникає, а коли ж дебіторська заборгованість виникає за відвантажену продукцію, то це збільшує дохід. Аналогічно, якщо підприємство нараховує дивіденди акціонерам, витрати не збільшуються, а якщо проводиться нарахування оплати праці та відрахування на соціальні заходи, то це збільшує витрати.
Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.
У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:
чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
валовий прибуток (збиток); продолжение
--PAGE_BREAK--
фінансові результати від операційної діяльності;
прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;
прибуток (збиток) від звичайної діяльності;
прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
Наступним кроком до визначення чистого прибутку (збитку) є визначення валового прибутку (збитку), який розраховується, як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Валовий прибуток визначається лише за результатами роботи основної діяльності підприємства. В ньому не знайшли відображення адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та витрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані екологічні санкції, а також всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства). До валового прибутку не включені також суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (дохід від курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів тощо).
Тому поряд з визначенням валового прибутку від основної діяльності є показник — фінансовий результат (прибуток, збиток) від операційної діяльності. Він розраховується як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати інвестиційну та фінансову діяльність, у результаті якої виникають також відповідні доходи та витрати. До доходів інвестиційної та фінансової діяльності належать:
дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства);
інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій);
інші доходи (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів тощо).
До витрат інвестиційної та фінансової діяльності належать:
витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;
збитки, спричинені інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;
собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць, втрати від уцінки необоротних активів тощо.
Якщо фінансові результати операційної діяльності об’єднати з фінансовими результатами інвестиційної та фінансової діяльності, то можна визначити фінансові результати від звичайної діяльності підприємства до оподаткування прибутку.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших витрат (збитків), фінансових та інших витрат (збитків).
Податок на прибуток визначається згідно з П(с)БО 17 «Податок на прибуток».
Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображуються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).
Останнім кроком формування прибутку є визначення чистого прибутку підприємства. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податку з надзвичайного прибутку.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати».
За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображуються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Необхідно зазначити, що підприємство веде журнально – ордерну форму обліку, яка передбачає: здійснення записів у журналах – ордерах у порядку реєстрації операцій; об’єднання в записах синтетичного та аналітичного обліку; відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності і застосування журналів – ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний зв’язок; побудова облікових регістрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, необхідними для складання бухгалтерської звітності.
Головна книга як зведений обліковий регістр дозволяє отримувати певну інформацію не за місяць(як журнали – ордери і відомості), а наростаючим підсумком.
Головний бухгалтер в кінці року складає баланс (дод.2), Звіт про фінансові результати (дод.3), Звіт про рух грошових коштів (дод.4), Звіт про власний капітал (дод.5), Примітки до фінансової звітності (дод.6). Всі ці документи підписує головний бухгалтер, керівник і на їхніх підписах ставиться печатка господарства. Також на підприємстві складають форми 50 с.-г. (дод.7), яка показує основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств.
2.2 Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
Порядок записів в синтетичному обліку, пов’язаних з відображенням на бухгалтерських рахунках фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, він ґрунтується на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та новому Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:
791 «Результат основної діяльності»,
792 «Результат фінансових операцій»,
793 «Результат іншої звичайної діяльності»,
794 «Результат надзвичайних подій».
По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.
По кредиту субрахунка 791 «Результат основної діяльності» підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 «Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход».
На дебет субрахунка 791 «Результат основної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують:
— собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації);
— адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);
— витрати на збут (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);
— належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредита рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»).
Шляхом порівняння на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства.
Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записом:
— на суму одержаного прибутку:
Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»
К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;
на суму збитку: продолжение
--PAGE_BREAK--
Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»
К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».
Формування фінансових результатів основної діяльності підприємства відображається в системі рахунків. На кредит субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:
а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»; — доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності);
— в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» — інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій).
На дебет субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:
а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати» — фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.);
б) в кореспонденції з кредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» — втрати від Інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо.
Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності.
На кредит субрахунка 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.).
На дебеті субрахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).
Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності», відповідними запасами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
За даними субрахунка 794 «Результат надзвичайних подій» визначають прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредит цього субрахунка в кореспонденції з дебетом рахунка 75 «Надзвичайні доходи» списують доходи, одержані від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет (у кореспонденції з кредитом рахунка 99 «Надзвичайні витрати») — втрати від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій, пожежі тощо).
Сальдо субрахунка 794 «Результат надзвичайних подій» наприкінці звітного періоду списують відповідним записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період — основної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій.
Для контролю за фінансовими результатами від звичайної діяльності підприємства та аналізу цих результатів, крім узагальнених на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 "Інші доходи" та на інших рахунках даних, необхідні, деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів.
З переходом на бухгалтерський облік за новими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на новий План рахунків аналітичний облік фінансових результатів особливо необхідний для складання Звіту про фінансові результати. Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об’єктивного Звіту про фінансові результати.
Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві в тому, щоб відповідно до Положення (стандарту) 3 “Звіт про фінансові результати” та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати. Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.
Враховуючи економічний зміст окремих статей звіту, визначають в ньому прибутки або збитки за звітний період.
Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, іншої та надзвичайної діяльності, і змісту Звіту про фінансові результати. Підприємства, організуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати. Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.
Економічний зміст окремих статей Звіту про фінансові результати та порядок визначення прибутку або збитку за звітний період від основної (операційної) діяльності, від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку “Звіт про фінансові результати” (пункти 13 — 37), крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.
З метою правильного визначення в звіті фінансових результатів та недопущення помилок в економічному змісті окремих аналітичних рахунків і відповідних статей звіту ми навели їх зміст в послідовності рядків Звіту про фінансові результати.
Рядок 010 “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” заповнюється за підсумком кредитових оборотів на звітну дату субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Рядок 015 «Податок на додану вартість» заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку на звітну дату за дебетом цих же субрахунків.
Рядок 020 «Акцизний збір» заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції» і 702 «Дохід від реалізації товарів».
Рядок 025 “Інші податки і збори з обороту” (вільний рядок звіту) заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Рядок 030 "Інші вирахування з доходу" заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Рядок 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” — сума визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — ряд. 010 відповідних податків, зборів, знижок тощо (сума рядків 015, 020, 025 і 030).
Рядок 040 „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” заповнюється за підсумком дебетових оборотів на звітну дату субрахунків 901 “Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
Рядок 050 «Валовий прибуток» — сума визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і їх собівартістю (р. 035 — р. 040).
Рядок 055 «Валовий збиток» сума визначається як різниця між собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг) і відповідно чистим доходом від їх реалізації (р. 040 — р. 035).
Рядок 060 "Інші операційні доходи" заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 71 "Інший операційний дохід" на звітну дату.
Рядок 070 «Адміністративні витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 92 «Адміністративні витрати» на звітну дату.
Рядок 080 «Витрати на збут» (в торгівлі “Витрати обігу”) заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 93 «Витрати на збут» на звітну дату.
Рядок 090 "Інші операційні витрати" заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 94 "Інші операційні витрати" на звітну дату.
Рядок 100 «Фінансовий результат від операційної діяльності — прибуток» визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут (витрат обігу) та інших операційних витрат (р. 050 + р. 060) — (р. 070 + р. 080 + р. 090). продолжение
--PAGE_BREAK--
Рядок 105 «Фінансовий результат від операційної діяльності — збиток» визначається як алгебраїчна сума валового збитку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут (витрат обігу) та інших операційних витрат (р.055 — р. 060) + (р.070 + р. 080 + р. 090).
Рядок 110 «Доходи від участі в капіталі» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі» на звітну дату.
Рядок 120 "Інші фінансові доходи" заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 73 "Інші фінансові доходи" на звітну дату.
Рядок 130 "Інші доходи" заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 74 "Інші доходи" на звітну дату.
Рядок 140 «Фінансові витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 95 «Фінансові витрати» на звітну дату.
Рядок 150 «Втрати від участі в капіталі» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі» на звітну дату.
Рядок 160 "Інші витрати" заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 97 "Інші витрати" на звітну дату.
Рядок 170 «Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування — прибуток» визначається як алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових та інших витрат (р.100 + р. 110 + р. 120 + р.130) — (р.140 + р.150 + р.160).
У тому випадку, коли збиток від фінансових операцій і від іншої звичайної діяльності (рядки 110 — 160) перевищує суму прибутку від основної (операційної) діяльності (рядок 100), то сума перевищення — збитку вказується в рядку 175 звіту.
Рядок 175 «Фінансовий результат від звичайної діяльності — збиток» визначається як алгебраїчна сума збитку від основної діяльності, фінансових та інших витрат і фінансових та інших доходів (р.105 + р. 140 + р.150 + р.160) — (р.110 + р.120 + р.130).
У тому випадку, коли прибуток від фінансових операцій і від іншої звичайної діяльності (рядки 110 — 160) перевищує суму збитку від основної (операційної) діяльності (рядок 105), то сума перевищення — прибутку вказується в рядку 170 звіту.
Рядок 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» — показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Рядок 190 «Фінансовий результат від звичайної діяльності — прибуток» визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування (рядок 170) та сумою податку на прибуток (рядок 180).
Рядок 195 «Фінансовий результат від звичайної діяльності — збиток» дорівнює збитку від звичайної діяльності (рядок 175) та сумі податку на прибуток (рядок 180),
Рядок 200 «Надзвичайні доходи» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 75 «Надзвичайні доходи» на звітну дату.
Рядок 205 «Надзвичайні витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 99 «Надзвичайні витрати» на звітну дату.
Рядок 210 «Податки з надзвичайного прибутку» — вказується сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій (сальдо субрахунку 982).
Рядок 220 «Чистий прибуток» визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку і податків з надзвичайного прибутку (р.190 + (р. 200 — р. 205) — р. 210).
Рядок 225 «Чистий збиток» визначається як алгебраїчна сума збитку від звичайної діяльності та надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку (р.195 + (р. 205 — р. 200) + р. 210).
3. Шляхи удосконалення обліку формування фінансових результатів
3.1 Удосконалення обліку в Україні
Головним напрямом удосконалення обліку на аграрних підприємствах є розробка і впровадження в практику моделі взаємодії системи бухгалтерського і статистичного обліку та оподаткування, тобто фінансова, податкова, статистична та інші види звітності повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку, як це передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік, та фінансову звітність в Україні»[1].
За вищенаведеним Законом державне регулювання методології бухгалтерського обліку та звітності цілком покладається на Мінфін та створену при ньому Методологічну Раду (в якості дорадчого органу). За організацію та ведення бухгалтерського обліку відповідає власник підприємства.
На сьогоднішній день власник не має достатніх мотивацій для організації на своєму підприємстві регламентованого державою бухгалтерського обліку. Навпаки, як вище зазначалось, головні державні запити (податкова та статистична звітність) згубно діють щодо бухгалтерського обліку, стимулюють його тінізацію.
Ні за чинним законодавством, ні за структурними можливостями (обласні, районні підрозділи) Мінфін неспроможний сьогодні покращити ситуацію в обліку підприємств. Разом з тим галузеві міністерства на законодавчому рівні відсторонені від цієї роботи. Зараз міністерства можуть допомогти Мінфіну лише шляхом делегування своїх представників у Методологічну раду та підготовкою методичних рекомендацій щодо тлумачень П(с)БО, які до того ж є і не обов’язковими для виконання. Тобто сьогодні і Мінфін, і галузеві міністерства працюють над реформуванням обліку в «київських кабінетах», відірваних від реальності.
У результаті такого хибного підходу, лише в Міністерстві аграрної політики України до організації та методології реформування обліку не залучаються високопрофесійні бухгалтери районних, обласних сільгоспуправлінь держадміністрації та республіканських організацій АПК. Більш того, у Міністерстві аграрної політики України управління методології обліку та звітності переведено в департамент управління власністю та займається невластивими йому функціями.
Дана проблема неодноразово обговорювалась на науково-практичних конференціях. Зокрема серед причин занепаду бухгалтерського обліку в АПК називались:
по-перше, по чинному Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Мінагрополітики не може видавати інструктивні матеріали з бухгалтерського обліку, які були б обов’язкові до виконання підприємствами АПК;
по-друге, Мінагрополітики не може впливати на стан бухгалтерського обліку в галузі, так як не має права приймати бухгалтерську звітність недержавних підприємств у відповідності з діючим законодавством України;
по-третє, рішення облікових проблем АПК не знаходить належного фінансування з боку Міністерства аграрної політики і зацікавленості до участі у цьому міжнародних проектів;
по- четверте, у проведенні аграрної політики Міністерство не спирається на результативну інформацію, яку надають за даними бухгалтерського обліку підприємства АПК, а орієнтується на звітність Держкомстату України, яка занадто відірвана від реальних показників діяльності підприємств із-за відсутності чіткої уніфікації окремих статистичних процедур спостережень.
Очевидно, що дану проблему слід негайно виправляти, в тому числі і через координацію дій всіх державних органів та моніторинг стану бухгалтерського обліку з метою критичної оцінки його результатів, внесення відповідних змін до чинного законодавства.
Серед останніх негайного вирішення потребують три головні їх складові: організація документування господарських операцій, бухгалтерська звітність та запровадження системи вимог та критеріїв щодо ведення бухгалтерського обліку за паперовими та комп'ютерними формами обліку.
Важливе значення має відпрацювання в державі вимог та критеріїв щодо форм бухгалтерського обліку. Робота має проводитись не тільки з врахуванням комп’ютерних технологій, але і враховувати технологію виробництва, уніфіковуючи аналітичні та синтетичні регістри паперових та комп’ютерних форм обліку по галузях.
Запровадження П(с)БО відбулося без належного їх обговорення та апробації на практиці.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку приймалися без апробації на практиці а це в свою чергу призводить до їх постійного коригування відповідними наказами Міністерства фінансів.
Крім того, замало відводилося часу на вивчення кожного нормативного документа та його подальше використання в роботі практикуючих бухгалтерів. Усе це не сприяло своєчасному та якісному впровадженню П(с)БО, нового Плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій господарюючих суб’єктів.
Роботу по адаптації до національних вимог міжнародних стандартів з обліку та звітності слід посилити не тільки в методологічному, але і в законодавчому та організаційному аспектах задля:
широкого залучення іноземних інвестицій;
покращання управлінських рішень на всіх рівнях;
боротьби проти корупції та інших важливих напрямків роботи нового Уряду України.
З цією метою слід: продолжение
--PAGE_BREAK--
Створити при Кабінеті Міністрів України або при Мінфіні України Комітет з бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі з метою координації та залучення до цієї роботи всіх міністерств, відомств та наукових установ.
Організувати та провести моніторинг стану бухгалтерського обліку в цілому по Україні та по галузях зокрема, з метою оцінки результатів його реформування.
Підготувати та затвердити Урядом Концепцію з бухгалтерського обліку, звітності та контролю в Україні.
Запровадження, відповідно до міжнародних принципів, системи підвищення кваліфікації та сертифікації бухгалтерських кадрів, в першу чергу підприємств, що залучають інвестиції, виходять на ринок цінних паперів з широким залученням до цього вітчизняних професійних об’єднань бухгалтерів та підтримкою з галузевих бюджетів спеціалізованих науково-виробничих видань, що сприяють вирішенню цього питання.
Запровадження обов’язкового аудиту (у тому числі відповідними державними службами) сільськогосподарських підприємств, що на правах оренди залучають майнові та земельні паї селян з метою дотримання ними вимог чинного законодавства щодо раціонального використання майна та землі, нарахування та виплати орендної плати за користування земельними та майновими паями.
3.2 Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів в Дочірньому підприємстві «Агрофірма «Шахтар»
Необхідно зазначити, що підприємство веде журнально – ордерну форму обліку, яка передбачає: здійснення записів у журналах – ордерах у порядку реєстрації операцій; об’єднання в записах синтетичного та аналітичного обліку; відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності і застосування журналів – ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний зв’язок; побудова облікових регістрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, необхідними для складання бухгалтерської звітності.
Головна книга як зведений обліковий регістр дозволяє отримувати певну інформацію не за місяць (як журнали – ордери і відомості), а наростаючим підсумком.
На сьогодні все більшого поширення набуває комп’ютеризована форма бухгалтерського обліку, яка є дуже зручною та економічною, з точки зору витрат часу на розрахункові процеси. Адже при застосуванні такої форми обліку необхідність у ручних розрахунках зникає. На нашу думку, перехід до комп’ютеризованої форми обліку є одним з головних удосконалень обліку на підприємстві.
Також одним з можливих варіантів удосконалення обліку фінансових результатів в Дочірньому підприємстві «Агрофірма «Шахтар» є застосування різних наукових розробок. Суть однієї з яких полягає в:
— удосконаленні регістрів обліку фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), які прийнятні як при ручній обробці інформації, так і при використанні спеціальних програмних забезпечень для обліку фінансових результатів діяльності.
— впровадженні системи показників, за допомогою яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства і фінансових результатів діяльності, яка може використовуватися на всіх підприємствах різних форм власності і навіть без використання спеціальних комп’ютерних програм.
— надані рекомендацій по обліку фінансових результатів при використані нового стандарту бухгалтерського обліку, який безпосередньо впливає на діяльність сільськогосподарських підприємств.
— удосконаленні формування інформації з обліку надзвичайних доходів і витрат, що дозволить найбільш в системі бухгалтерських рахунків обґрунтовано відображати доходи і витрати, виходячи з їх економічної сутності, природи виникнення і віднесення на відповідне джерело фінансування.
Висновки та пропозиції
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Кожне підприємство здійснює діяльність, в результаті якої відбувається використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Кінцевим етапом діяльності підприємства є визначення кінцевих фінансових результатів.
Бухгалтерський облік ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства. Питання по організації бухгалтерського обліку належать до компетенції керівника підприємства, а відповідальність за ведення бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер господарства.
Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється бухгалтерією, яка є відокремленим структурним підрозділом і очолюється головним бухгалтером.
На підприємстві складений робочий План рахунків, який містить синтетичні і аналітичні рахунки необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог сучасності та повноти обліку та звітності.
Ми вважаємо, що на підприємстві необхідно ввести автоматизовану форму бухгалтерського обліку, яка б надала можливість зменшення трудових ресурсів бухгалтерії, прискорення надходження і вибуття інформації.
З отриманих результатів ми можемо зробити висновок, що підприємству необхідно збільшувати обсяг реалізованої продукції за для підвищення рівня товарності.
Список використаної літератури
ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, (Із змінами, внесеними згідно із Законами від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.210)
ЗУ «Про господарські товариства»// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, (Із змінами, внесеними згідно із Законами від 31.10.2008, ВВР, 2009, № 14, ст.181)
Про державну підтримку сільського господарства в Україні: Закон України від 07.07.2005 р. (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 16 червня 2005 року № 2657-IV, від 30 листопада 2006 року № 401-V)
Господарський Кодекс України. Господарський процесуальний кодекс України.: Офіційні тексти (Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 304 с.
Указ Президента України від 3 грудня 1999р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98. №727/98// Все про бухгалтерський облік. – 2006. — №26
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1213 (z 1364-06) від 19.12.2006 року.
Інструкція до застосування Плану рахунків. бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1213 (z 1364-06) від 19.12.2006 року.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (із змінами і доповненнями, останні з яких унесено наказом Міністерства фінансів України від 25 вересня 2009 року № 1125)
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» »//Все про бухгалтерського облік.-2007,-№18.
Андрійчук В.Г. Про необхідність комплексного використання в планово-економічній роботі показників рентабельності// Агро інком. – 2004. — №5. – с.34-37.
Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва// Економіка АПК. – 2005. — №5. -.с.78-83.
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік: історичний аспект// Результати дисертаційних досліджень Житомирської науково-бухгалтерської школи: Моногр. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 620 c.
Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф.Огійчука. – К.: Алеута, 2006.
Бухгалтерський облік в сільському господарстві України. Підручник для с/г вузів/ В.Я. Плаксієнко., Л.М. Пісьмаченко, Є.І. Рябий/ Під ред. В.Я. Плаксієнко. – Дніпропетровськ, 2005, 490 с.
Гаращенко О.В. Рентабельність як основа роботи підприємства// Сталий розвиток аграрного сектора економіки; Харків, 10-11липня 2004/ ХНАУ. – Х.,2004. – с. 52-53.
Григоращук В.В. Методологічні принципи обліку результатів діяльності підприємства// Вісник ХНАУ,2003. — №6
Гуцаленко Л.В. Формування та облік фінансових результатів відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи»// Облік і фінанси АПК. – 2006. — №11
Гуцаленко Л.В. Прибуток у статистичному та динамічному обліку аграрних підприємств// Економіка АПК. – 2005. — №8. – с.90-93.
Дерев’янко І.В. Проблеми формування фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств// Сталий розвиток аграрного сектора економіки, Харків, 10-11 липня 2004/ ХНАУ. – Х., 2004. с. 72-73
Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності: стан та перспективи// Облік і фінанси АПК. – 2005. — №3 продолжение
--PAGE_BREAK--
Івахненков С. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги і реальні потреби// Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. — №2
Іщенко Л.П. Непрямі витрати на підприємствах АПК: методи обліку та порядок розподілу// Облік і фінанси АПК. – 2005. — №3
Іщенко Є. Прибуток як критерій ефективності функціонування підприємства// Економіст. – 2005. — №8. – с. 90-93.
Кепко В.М. Внутрішньогосподарський економічний механізм забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств//Сталий розвиток аграрного сектора економіки, Харків, 10-11 липня 2004/ ХНАУ. – Х., 200. – с.106-109.
Кузьмінський Ю.А., Кочубей М.Є. Методологія бухгалтерського обліку в контексті реформування// Фінанси України. – 2006. — №8
Кучеркова С.О. Сутність прибутку та методика визначення фінансового результату діяльності підприємств// Економіка АПК. – 2005. — №5. – с. 78-83.
Кучеркова С.О. Фактори формування прибутку в сільськогосподарських підприємствах// Економіка АПК. – 2004. — №7. – с. 70-73.
Лишиленко О.В. Напрями удосконалення обліку і аудиту фінансових результатів//Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. — №6
Москаленко М.В. Вирішення проблем визначення фінансових результатів у бухгалтерському та податковому обліку// Економіка АПК: природокористування: Вісник /ХНАУ – Х.,2006. — №2 – с.182-187
Огійчук М.Ф. Формування у бухгалтерському обліку доходів та витрат сільськогосподарської діяльності відповідно до вимог П(с)БО // Облік і фінанси АПК. – 2006. – № 6
Охріменко І.В. Планування виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК. – 2004. — №7. – с. 126-130.
Павлик В.П. Оцінка виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств для прийняття управлінських рішень// Економіка АПК. – 2006. — №6
Партин Г.О., Загородній А.Г. Реформування бухгалтерського обліку// Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2005. — №56
Пархоменко В.М. Фінансова звітність в агропромисловому комплексі// Облік і фінанси АПК. – 2004. -№1, с.34-35
Пасхавер Б. Рентабельність агросфери: проблеми стабільності// Економіка України. – 2004. — №2. – с. 73-76.
Плаксієнко В.Я., Дацій О.І. Методика визначення фінансових результатів та відображення їх в обліку // Облік і фінанси АПК. – 2005. — №2
Подолянчук О.А. Інформація про доходи для потреб управління // Економіка АПК. – 2007. — №3
Подолянчук М.А. Удосконалення форми Звіту про фінансові результати// Економіка АПК. – 2004. — №4.-с.99
Саблук П.Т. Автоматизація обліку підприємств агропромислового комплексу// Облік і фінанси АПК. – 2005.-№11
Сук П. Облік витрат діяльності// Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2005. — №14
Сук П. Облік витрат що підлягають розподілу//Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2005. — №13
Сук П.Л., Криворог О.Г. Облік загальновиробничих витрат та їх розподіл в сільськогосподарських підприємствах// Облік і фінанси АПК. – 2006. — №8
Третяк Н.М. Автоматизація обліку підприємств агропромислового комплексу// Облік і фінанси АПК. – 2005. — №11
Хомин І.П. Облікове забезпечення звітності про фінансові результати має бути методологічно обґрунтованим// Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. — №6,-с.9
Цилюрин Г.І. Теоретичні основи організації обліку доходів від операційної діяльності Сільськогосподарських підприємств: історичний аспект// Економіка АПК. – 2007. — №3.-с.93-99
Чарвінська С.Я. Методичні підходи щодо управління фінансовими результатами аграрних підприємств// Економіка АПК. – 2005. — №3. – с. 86-89.
Чарвінька С.Я. Особливості визначення фінансових результатів діяльності аграрних підприємств// Облік і фінанси АПК. – 2006. — №6