--PAGE_BREAK--При прийманні товарно-матеріальних цінностей проводиться їх перевірка за кількістю, а також і за якістю. І як результат, можуть бути виявлені: недостача, пересортиця, неналежна якість товарів, їх некомплектність або відсутність супровідних документів і т.п.
При виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з дебіторами, застосовуються документи, які зображені на рис. 1.2.1.
Рис.1.2.1 – Документи, які застосовуються при виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з дебіторами.
Якщо права підприємства порушені, то воно може звернутися до порушника із письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства. Така претензія-вимога підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.
Види претензій, які можуть бути складені у такому випадку, зображено на рисунку 1.2.2.
Рис. 1.2.2 – Види претензій. Для розгляду претензії, до неї мають бути додані всі необхідні документи. Підприємство, якому надіслані претензії, має розглянути її у встановлений термін і після розгляду надіслати на неї відповідь. За умови безпідставної повної або часткової відмови постачальника, а також залишеної без відповіді претензії, що пред'явлена підприємством, проводиться підготовка матеріалів для пред'явлення позову. Позовна заява подається до арбітражного суду у письмовій формі та підписується керівником. Платіжні документи, договори тощо використовуються при розрахунках за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також з оплати продукції та робіт, що прийняті замовником по частковій готовності. При обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач та розкрадання грошових коштів (якщо виявлено винуватця) застосовують такі документи: § інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (в залежності від об'єкту перевірки);
§ порівняльна відомість;
§ договір про повну матеріальну відповідальність;
§ розрахунково-платіжна відомість.
1.3 Удосконалення роботи з покупцями та замовниками
Для удосконалення роботи Рекламного агентства ми провели дослідження з питань збуту рекламних продуктів: вивісок, біг-бордів, сіті-лайтів і т.і. В результаті цього пропонуємо такі дії: 1. Просування продукції — це діяльність з планування і контролю за переміщенням продукції від місця її створення до місця продажу з метою задоволення потреб споживачів і з вигодою для підприємства.
2. Підприємству, окрім прямих продаж, користуватися послугами посередників.
3. Потрібно представити як підприємство, так і продукцію клієнту. Про підприємство і продукцію повинно бути створене позитивне враження.
4. Використовувати різноманітні канали зв'язку з потенційними клієнтами. Їхній діапазон — від зв'язків із громадськістю, покликаних формувати імідж підприємства чи продукції, до персонального продажу з метою здійснення прямого збуту.
5. Використовувати основні методи збуту: рекламу, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, персональний продаж. Метою застосування реклами є необхідність формування в клієнтів представлення про продукцію. Стимулювання збуту може включати проведення торгових ярмарків, виставок, аукціонів. Зв'язки з громадськістю представляють підприємство і його продукцію як важливий елемент у суспільному середовищі. Цього можна досягти, наприклад, завдяки організації різних заходів, лобіюванням чи прес-релізами. Персональний продаж — форма просування продукції, що безпосередньо націлена на укладення контрактів із клієнтами.
6. Сьогодні, в умовах переходу до ринку перед підприємствами постала необхідність самостійно управляти збутом. Початковою точкою цього процесу має бути діагностування збуту, тобто виявлення проблем (існуючих і можливих) під час самого здійснення збуту, визначення основних напрямів адаптації застосовуваної стратегії до змін у ринковому середовищі.
Діагностування може здійснюватися за наступною схемою: збір необхідної інформації, аналіз зібраної інформації, оформлення підсумків проведеного аналізу.
Аналіз збутової діяльності повинен здійснюватися на двох рівнях. На рівні відділу маркетингу збутова діяльність аналізується в рамках загальної оцінки поточного стану підприємства. Завдання полягає в тому, щоб на основі аналізу макро- і мікросередовища виявити можливості розширення збуту, визначити загрози, що виникають на цьому шляху, сильні і слабі сторони існуючої системи збуту. Грунтовний аналіз макросередовища виводить на розуміння тенденцій в економіці взагалі, сутності динаміки розвитку споживаючих галузей, правового забезпечення збутової діяльності. А от аналіз мікросередовища здійснюється з позиції вимог цільових ринків, стану конкуренції та збутових мереж. Для цього маркетологи розробляють добре продумані опитувальні анкети і проводять анкетування, що дає можливість серед усього іншого виявити найголовніше — потреби клієнтів, а також досягнутий рівень задоволеності споживачів.
При управлінні збутом необхідно знайти відповіді на такі питання: Де споживачі купують рекламу? У кого вони воліють купувати? Як вони хотіли б купувати (процедура купівлі)? Що і як споживачі хотіли б змінити в самому процесі придбання реклами? Де і як споживачі використовують рекламу? Які специфічні умови у вже відвойованих у конкурентів споживачів (існуючих або потенційних), що можуть змусити піти їм назустріч — модифікувати стратегію збуту (методи збуту і розподілу), змінити умови поставок, методів і стандартів обслуговування тощо?
Діагностування у сфері розподілу мусить забезпечити відповідями на такі питання: Які канали розподілу беруть участь у доведенні рекламної продукції до цільових ринків? Який ступінь охоплення цільових ринків існуючими каналами розподілу? Наскільки задоволені цільові споживачі діяльністю існуючих каналів розподілу? Які зміни відбуваються в технології логістичних операцій? Який ступінь компетентності та рівень мотивації торгових партнерів?
Приступаючи до розробки стратегії збуту необхідно усвідомити задачі, які стоять перед службою в рамках загальної концепції маркетингу підприємства і поєднати її з програмою по стимулюванню збуту.
З метою вдосконалення відносин між підприємством та споживачами його продукції і підвищення оперативності в прийнятті рішень по збуту пропонується організувати оперативний облік причин відмовлення споживачів від укладення договорів.
Завжди необхідно приділяти увагу попередньому узгодженню часу відвантаження продукції споживачам. Час вимушеного очікування необхідно обов'язково зводити до мінімуму, але його можна використовувати з користю для підприємства. Наприклад, ознайомлення з новими рекламними й іншими матеріалами. У цей же час можна проводити анкетування й інтерв'ювання споживачів. Ігнорування зазначених питань на підприємстві може негативно відбитися на іміджі підприємства, що може спричинити втрату споживачів.
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ
2.1 Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками
Аналітичний облік по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» ведеться по кожному пред'явленому покупцям (замовникам) рахунка, а при розрахунках плановими платежами — по кожному покупцю і замовнику. При цьому побудова аналітичного обліку повинне забезпечувати можливість одержання необхідних даних по: покупцях і замовникам по розрахункових документах, термін оплати яких не наступив; покупцям і замовникам по не оплаченим у термін розрахунковим документам; авансам отриманим; векселям, термін надходження коштів по яких не наступив; векселям, по яких кошти не надійшли в термін.
Рахунки класу 3 припускають роздільний облік на субрахунках засобів і заборгованості в національній і іноземній валюті, включаючи векселя, що течуть фінансові інвестиції, розрахунки з покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами, що відображено в таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Виписка з опису інструкції плану рахунків бухгалтерського обліку
Зміст облікових об'єктів
Код за планом рахунків
Зміст облікових операцій
Спосіб аналітичного обліку
Розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги.
36
По дебету відбивається продажна вартість, по кредиту – сума платежів по розрахунках з вітчизняними покупцями.
По кожнім покупці і замовнику, по кожному пред'явленому до оплати рахунка.
Правила ведення аналітичного обліку, по суті, ті ж, що і правила ведення аналітичного обліку по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Новим є наступні розрізи аналітичного обліку (у порівнянні зі старим планом рахунків):
§ по розрахункових документах, термін оплати яких не наступив;
§ по неоплаченим у термін розрахунковим документам;
§ авансам отриманим.
Останній аналітичний розріз з'явився наслідком ліквідації колишнього рахунка «Розрахунки по авансах отриманим».
Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з покупцями та замовниками можна переглянути в таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з покупцями та замовниками
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дт
Кт
1
Повернення грошових коштів, раніше отриманих за реалізовану продукцію та надані послуги після повернення продукції або у випадку зайвого перерахування сум
36
30,31
2
Відображення виникнення доходу і дебіторської заборгованості в момент реалізації продукції, товарів, робіт і послуг
36
70
3
Відображення отримання іншого операційного доходу при:
реалізації інших оборотних активів;
від операційної оренди активів;
від операційної курсової різниці, отриманої при перерахунку дебіторської заборгованості іноземних покупців
36
712
713
714
4
Відображення доходу страхових компаній
36
76
5
Відображення надходження коштів за раніше відвантажену продукцію
30,31
36
6
Отримання короткострокового векселя в рахунок забезпечення дебіторської заборгованості
34
36
7
Погашення заборгованості покупців еквівалентами грошових коштів та поточними фінансовими інвестиціями
35
36
8
Списання дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів
38
36
9
Отримання довгострокового векселя в рахунок забезпечення дебіторської заборгованості
162
36
10
Взаємозарахування заборгованостей у випадку попередньої оплати продукції
681
36
11
Відображення суми знижок, наданих після реалізації
70
36
12
Зменшення дебіторської заборгованості покупців у зв'язку з виконанням ними робіт, які за умовами продажу мають виконуватися підприємством-постачальником
93
36
2.2 Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками
Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем — дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.
В бухгалтерському обліку для групування Інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками".
Він має такі субрахунки:
§ 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями";
§ 362 „Розрахунки з іноземними покупцями".
По дебету рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та Інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, по кредиту — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» кредитується в кореспонденції з рахунками обліку коштів, розрахунків на суми платежів, що надійшли, (включаючи суми отриманих авансів) і т.п. При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховуються обособлено.
Якщо за отриманим векселем, що забезпечує заборгованість покупця (замовника), передбачений відсоток, то в міру погашення цієї заборгованості робиться запис по дебету рахунка 31 «Рахунка в банках» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (на суму погашення заборгованості) і 74 "Інші доходи" (на величину відсотка).
Облік розрахунків з покупцями і замовниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» обособленно.
У цілому можна сказати, що рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» як би дзеркально відбиває в продавця факти господарського життя, що реєструються покупцем по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
продолжение
--PAGE_BREAK--Як тільки цей рахунок дебетується, тобто власність на відвантажені товари переходить до покупця, так відразу ж у підприємства виникає дебіторська заборгованість і саме тому рахунок листується з рахунками 90.1 «Виторг» і/чи 91.1 "Інші доходи". Якщо роботи виконувалися за договором довгострокового характеру, то може кредитуватися рахунок 46 «Виконані етапи по незавершених роботах».
По усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто могло мати місце зарахування передоплати. У цьому випадку по рахунку 36 виникає кредиторська заборгованість.
Усе сказане вимагає відповіді на кілька питань:
§ для чого потрібний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;
§ як відбивається оплата векселями;
§ як відбиваються отримані аванси.
Для чого потрібний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
Насамперед, рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» потрібний для відображення заборгованості покупців за реалізовані цінності (роботи, послуги).
Сучасні П(С)БО вимагають відображення всіх операцій, зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає з допущення тимчасової визначеності факту господарської діяльності, тобто "… незалежно від фактичного часу чи надходження виплати коштів".
Однак ми відзначимо й інші можливості.
Основний варіант припускає відразу ж після відвантаження чи цінностей надання послуг складання наступної запису:
Дебет 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
Кредит 701 «Доход від реалізації готової продукції».
У тих випадках, коли моментом реалізації визнається, відповідно до умов договору закупівлі-продажу і/чи обраній обліковій політиці, оплата цінностей, таких парадоксів не виникає.
Зобов'язання покупців і замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.
Перший варіант заснований на умові договору про перехід права власності в момент виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком. У цьому випадку зобов'язання чи покупця замовника виникають одночасно з виконанням зобов'язань чи постачальника підрядчика і переходом права власності на продукцію, (товари). Виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком за договором є підставою для відображення на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.
У бухгалтерському обліку виторг відбивається при наявності наступних умов:
§ організація має право на одержання виторгу, що випливає з конкретного чи договору підтверджене іншим відповідним чином;
§ сума виторгу може бути визначена;
§ мається впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації. Впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації, мається у випадку, коли організація одержала в оплату актив або відсутня невизначеність у відношенні одержання активу;
§ право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до чи покупця робота прийнята замовником (послуга зроблена);
§ витрати, що зроблені чи будуть зроблені в зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.
Для відображення виторгу від реалізації на рахунках бухгалтерського обліку повинні виконуватися всі умови одночасно. Якщо не виконується хоча б одне з вище перерахованих умов, то кошти й інші активи, отримані організацією в оплату, у бухгалтерському обліку організації визнаються як кредиторська заборгованість, а не як погашення дебіторської заборгованості.
Отже, дебіторська заборгованість покупця в бухгалтерському обліку організації буде формуватися одночасно з відображенням інформації про виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг при виконанні всіх зазначених умов шляхом здійснення наступної запису на рахунках бухгалтерського обліку.
Другий варіант відображення інформації про дебіторську заборгованість заснований на умові договору про перехід права власності в момент оплати продукції, товару, чи настання інших обставин. У цьому випадку виникаючі в покупця зобов'язання по оплаті продукції (товару) не зв'язані з переходом права власності і, отже, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів. У загальноприйнятій в Україні практиці обліку зобов'язань покупця не застосовується в цьому випадку ні балансовий рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», ні забалансовий рахунок. Однак представляється доцільним звістки забалансовий облік дебіторської заборгованості по договорах, умовами яких передбачений перехід права власності в момент оплати чи товару настання інших обставин. По дебету забалансового рахунка «Дебіторська заборгованість покупців» відбивається величина зобов'язань покупця за договором за відвантажену продукцію, товари.
І одночасно по кредиту рахунка «Дебіторська заборгованість» списується сума дебіторської заборгованості, відбита по балансовому рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
2.3 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками
При реалізації продукції бухгалтерією підприємства-постачальника виписується відповідний первинний документ. До цих первинних документів належать: накладні; рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт ( послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні накладні. Один примірник залишається в бухгалтерії підприємства і є підставою для здійснення запису в облікові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості.
Облік операцій по дебіторській заборгованості здійснюється на підставі первинних документів та господарських договорів. Вони є свідченням факту здійснення господарських операцій.
Основні первинні документи, які відображають виникнення та погашення дебіторської заборгованості відображено в таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4
Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками
Розрахунки з покупцями
Виникнення заборгованості
Погашення заборгованості
Накладні; рахунки; рахунки-фактури; акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні; товарно-транспортні накладні (ТМ-1); товарні накладні.
Виписки банку, прибуткові касові ордера, векселі
Розрахунки, які здійснюються на основі укладених договорів, відносяться до комерційних угод, від результату яких очікують одержати прибуток. Також ще здійснюються операції некомерційного характеру (без укладання договорів), на них не поширюється дія строків позовної давності.
Працівники підприємства, які отримали авансом готівку з каси на відрядження, господарські витрати тощо, називаються підзвітними особами. Керівник ТОВ “АФЕНИ” направляє працівника у відрядження, оформлюючи наказ у якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства чи організації, куди направляється працівник, термін і мета відрядження.
Посвідчення про відрядження – це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи (у відрядженні).
В ТОВ “АФЕНИ” ведуться спеціальні журнали обліку працівники, які направляються у відрядження, а також працівників, які прибувають із відрядження.
Видача готівки підзвітним особам проводиться на підставі розпорядження керівника. При цьому оформлюють видатковий касовий ордер. Про суму виданого авансу робиться помітка в посвідченні про відрядження. Список осіб, котрі мають право на одержання готівки під звіт на господарські потреби, затверджується керівником ТОВ “АФЕНИ”.
Після повернення з відрядження, працівники, котрі одержали готівку під звіт, у встановлений термін зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми. До авансового звіту повинні бути додані всі виправдовуючі документи, а саме: акти закупки, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, квитанції, чеки, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Слід зазначити, що обов'язковими реквізитами авансового звіту є резолюція керівника підприємства (уповноваженої ним особи) про затвердження вказаної суми витрат, а також його підпис.
Після складання звіту визначається різниця між сумою одержаного авансу та фактичними витратами, що мали місце під час відрядження. Якщо різниця є позитивною, то залишається сума невикористаного авансу, а якщо від'ємна – то це означає, що працівник витратив частину власних грошових коштів (здійснив перевитрату авансової суми). Дана перевитрата повинна бути відшкодована працівнику з каси підприємства.
У випадку, якщо підзвітною особою не надано авансового звіту та відповідних виправдовуючих документів у встановлені строки чи нею не повернено до каси залишки невикористаних сум авансів, то в такому випадку бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку відповідно до чинного законодавства. Дане положення застосовується лише за умови, що сума авансу видана у національній валюті України на господарські потреби чи втрати на відрядження.
До обліку приймаються авансові звіти, які є арифметично перевіреними за змістом і затверджені керівником підприємства. Бухгалтер обробляє авансові звіти, при цьому він проставляє на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.
Покупці виплачують аванси для того, щоб продавець міг почати виконувати умови укладеного договору. Роботи, головним чином будівельні і науково-дослідні, виконуються по договорах підряду. Одержавши аванс, підрядчик приступає до робіт і здає їх вроздріб (етапам), виставляючи по закінченні кожного етапу проміжний рахунок. При цьому з вартості етапу віднімають частку вже раніше сплаченого авансу. Це називається заліком. Прибуток у виконавця робіт виникає в міру здачі етапів.
При організації бухгалтерського обліку заборгованості перед покупцями і замовниками по авансах отриманим необхідно враховувати два важливих моменти: по-перше, надходження якого майна може розглядатися як аванси і по-друге, у якій оцінці повинні бути відбиті зазначені зобов'язання в балансі.
По першому питанню необхідно відзначити, що відповідно до нового плану рахунків по кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відбиваються кошти, отримані як попередню оплату за продукцію, товари, роботи, послуги в кореспонденції з рахунками обліку коштів.
Друге запитання стосується двох областей, з одного боку, взаємозалежних і взаємообумовлених, з іншого боку, самостійних, — методології бухгалтерського обліку й оподатковування.
Відповідно до нового плану рахунків на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відбивається інформація про суму коштів, отриманих від покупця, замовника в рахунок попередньої (повної чи частковий) оплати за продукцію, товари, роботи, послуги. Іншими словами на даному рахунку відбиваються розрахунки між підприємством і покупцями, замовниками. Розрахунки між контрагентами містять у собі не тільки ціну безпосередньо за товар, роботу, послугу, але і суми податку на додаткову вартість, акцизи, податку з продажів. Тому оцінка зобов'язань перед покупцем, замовником по попередній оплаті повинна бути зроблена з урахуванням сум податку на додаткову вартість.
Дата одержання коштів у рахунок оплати продукції, товару, робіт, послуг (у тому числі і попередньої) визначає дату виникнення зобов'язань перед бюджетом.
Деякі фахівці в області бухгалтерського обліку вважають необґрунтованим заниження зобов'язань перед покупцями по попередній оплаті продукції, товарів, робіт, послуг на суму податку на додаткову вартість і пропонують як джерело покриття витрат по перерахуванню в бюджет сум податку на додаткову вартість з авансів отриманих використовувати прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства.
Дане рішення вирішує тільки одну задачу — приводить у відповідність з дійсним станом оцінку зобов'язань перед покупцем, замовником по авансах отриманим. Однак проблему джерела покриття витрат на оплату податку не можна визнати вирішеної. Виникають додаткові питання: чому за рахунок власних джерел повинні покривати ці видатки підприємства, що робити, якщо власних джерел немає?
Підлягаюча перерахуванню в бюджет сума податку на додаткову вартість з авансів отриманих, у наступних періодах буде виключатися з зобов'язань перед бюджетом по ПДВ. З такої організації розрахунків з бюджетом по податку можна зробити два висновки. По-перше, такий порядок аналогічний порядку розрахунків з бюджетом по ПДВ, оплачуваному постачальникам і підрядчикам. По-друге, розрахунки з бюджетом по ПДВ з авансів отриманих до моменту заліку авансів при реалізації продукції (робіт, послуг) залишаються по економічному змісті розрахунками з бюджетом, і можуть бути закриті тільки при заліку авансів, отриманих у рахунок оплати за договором за відвантажені продукцію, товари, виконані роботи, зроблені послуги.
Для цілей оподатковування дата реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) визначається в залежності від прийнятої облікової політики. Якщо підприємство установило дату виникнення податкового зобов'язання в міру відвантаження і пред'явленню покупцю розрахункових документів, то зобов'язання виникає при настанні найбільш ранньої з наступних дат:
§ день відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг);
§ день оплати товарів (робіт, послуг).
Якщо підприємство установило дату виникнення податкового зобов'язання в міру надходження коштів, то зобов'язання перед бюджетом виникає на день оплати товарів (робіт, послуг). При цьому оплатою товарів (робіт, послуг) визнаються надходження коштів на рахунки платника податків або його комісіонера, чи повірника агента в чи банку в касу організації (комісіонера, чи повірника агента), у тому числі у виді авансових чи інших платежів у рахунок майбутніх постачань товарів (виконання робіт, надання послуг).
Досить часто в практичній діяльності підприємства використовують при погашенні зобов'язань за договором купівлі-продажу, постачання, підряду, надання послуг векселя третіх облич.
Самим складним моментом у цьому випадку вважається наступний: чи Можна вважати оплату векселем кінцевою оплатою й угоду завершеної чи ми маємо справу просто з відстрочкою в погашенні заборгованості?
Оплата власним векселем визнається завершенням угоди, а не відстрочкою в її виконанні, утім, якщо моментом реалізації для цілей оподатковування вважається оплата, то до настання цієї оплати товари не вважаються проданими.
При одержанні векселя в оплату за відвантажений на адресу покупця товар, розрахунки виробляються також не коштами і тому при оцінці дебіторської заборгованості необхідно керуватися положеннями.
Величина дебіторської заборгованості по договорах, що передбачає виконання зобов'язань (оплату) не коштами, приймається до бухгалтерського обліку по вартості товарів (цінностей), отриманих чи підлягаючих одержанню організацією. Іншими словами, номінальна вартість отриманого векселя визначає величину дебіторської заборгованості.
У практиці використання векселів як засіб платежу існують два види векселів: товарний і фінансовий. В даний час економічна сутність цих двох видів не розмежована. Дотепер існують різні підходи до визначення фінансового векселя.
Визначення фінансового векселя: фінансовим вважається вексель, придбання якого не зв'язане з оплатою товарів (робіт, послуг), чи вексель раніше придбаним шляхом оплати реальними коштами. Під фінансовим вкладенням варто розуміти також вексель третього обличчя, отриманий в оплату за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги).
Важливість і актуальність питання визначення поняття «фінансовий вексель» обумовлені не тільки і не стільки проблемами формуванням інформації про оцінку фінансових вкладень і дебіторської заборгованості. Уся суть проблеми зводиться до визначення оподатковуваної бази для розрахунку податку на додаткову вартість і податку на прибуток.
продолжение
--PAGE_BREAK--Аналіз поняття «фінансовий вексель» приводиться в главі по оцінці фінансових вкладень, тому що саме на оцінку фінансових вкладень впливає поняття «фінансовий вексель». У даній же главі відзначимо, що визнання векселя третього обличчя, одержуваного за договором у рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг, як «фінансового векселя» не змінить загального підходу до оцінки дебіторської заборгованості, що відповідно до пункту повинна бути дорівнює вартості одержуваного, але не переданого майна.
РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ У ТОВ «АФЕНИ»
3.1 Коротка економічна характеристика ТОВ «АФЕНИ» та його облікова політика
Історія становлення та розвитку підприємства почалася 26 березня 2007 року. Установчі збори засновників вирішили розпочати діяльність. 17 квітня 2007 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Афени» діє на принципах самоокупності і самофінансування. Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до Цивільного та Господарського кодексів України та Статуту. Учасниками товариства є громадяни України:
ТОВ Рекламна агенція «Дикий захід»;
Штурмай Віра Андріївна.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банку, штамп, печатку, фірмовий знак.
Товариство в установленому порядку може відкривати філіали, дочірні підприємства, спільні підприємства та представництва, вступати в договірні відносини з іншими юридичними та фізичними особами як на території України так і за її межами по створенню об'єднання з правом юридичної особи (трестів, консорціумів, тощо) як безпосередньо, так і через представників, проводити переговори з іноземними партнерами.
Товариство не відповідає за зобов'язаннями учасників. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Збитки товариства відшкодовуються за рахунок резервного фонду, а якщо резервного фонду не вистачає — за рахунок інших джерел визначених чинним законодавством та зборами учасників.
Вся документація, реклама, вивіски, офіційне спілкування, музичне оформлення ведуться виключно державною мовою, крім випадків використання знаків для товарів і послуг, які набули такого статусу згідно з чинним законодавством.
Найменування товариства:
Повне — Товариство з обмеженою відповідальністю «АФЕНИ»
Скорочене — TOB «АФЕНИ»
Місцезнаходження Товариства: Україна, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гординського, буд.11, кв. 6.
Предмет і мета діяльності товариства.
Товариство створено з метою отримання прибутку, шляхом здійснення підприємницької діяльності.
Предметом діяльності товариства є: рекламна діяльність.
Майно і кошти товариства. Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал товариства в розмірі 42000 грн.
Внески учасників до статутного капіталу товариства становлять:
ТОВ Рекламна агенція «Дикий захід» — 21000,00 (50%);
Штурмай Віра Андріївна – 21000,00 (50%).
На 01 січня 2009 року на балансі товариства рахуються активи на таку суму тисяч гривень:
Основні засоби
220,8
Виробничі запаси
6,2
Дебіторська заборгованість
25,4
Грошові кошти
1,9
Кредитів товариство немає, що дуже важливо в час кризи на Україні, але є кредиторська заборгованість за матеріали на суму 68,5 тис. грн…
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п.З П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика — це «сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності».
Облікова політика будь-якого підприємства повинна забезпечувати дотримання принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
НАКАЗ
Про облікову політику ТОВ «АФЕНИ»
«03» січня 2009 р. м. Івано-Франківськ
Згідно із Законом України від 16. 07. 1999 р. № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
НАКАЗУЮ:
1. На основі П(С)БО забезпечити незмінність правил, якими слід керуватися у веденні бухгалтерського обліку, складанні й поданні фінансової звітності.
2. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати за комп'ютерною формою обліку за допомогою якої збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерсько-фінансової інформації здійснюється автоматично на базі спеціально розробленого програмного забезпечення «1С: Бухгалтерія 7.7 для України» та подальша роздруківка всіх регістрів та журналів ордерів і відомостей на кінець звітного періоду та згідно з основними принципами, викладеними в П(С)БО 1.
3. Установити межу суттєвості при складанні фінансової звітності в розмірі 150 грн.
4.Активи і зобов'язання підприємства відображати у звітності лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:
ü їхня оцінка може бути достовірно визначена;
ü існує вірогідність отримання або втрати майбутніх економічних вигод.
5. Бухгалтерський облік основних засобів здійснювати згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби».
Класифікацію основних засобів у бухгалтерському обліку здійснювати на підставі п.5 П(С)БО 7.
Первісна вартість основних засобів формується згідно з пунктами 8-15 П(С)БО 7. Амортизації підлягають всі основні засоби, крім землі. Нарахування амортизації здійснювати протягом строку корисного використання об'єкта і припиняти на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Амортизацію основних засобів у бухгалтерському обліку нараховувати із застосуванням методів, викладених у п. 26 П(С)БО 7.
Нарахування амортизації починати з місяця, наступного за тим, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняти з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснювати згідно із статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР. Суми амортизації визначати із застосуванням норм амортизації, встановлених п. 8.6 вищезазначеного Закону.
Об'єкт основних засобів виключати з активів у разі його продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям активу.
6. Бухгалтерський облік нематеріальних активів вести за групами згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Первісну вартість нематеріального активу формувати на підставі пунктів 11-17 П(С)БО 8.
Амортизацію всіх груп нематеріальних активів нараховувати прямолінійним методом. Наприкінці звітного року переглянути:
ü строки використання нематеріальних активів;
ü методи амортизації нематеріальних активів;
ü оцінку нематеріальних активів.
Переоцінити нематеріальний актив до справедливої вартості, якщо його балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
7. Довгострокові фінансові інвестиції обліковувати за методом участі в капіталі. Вартість довгострокових фінансових інвестицій збільшувати на суму частки інвестора у прибутку асоційованої компанії та зменшувати на суму одержаних дивідендів.
8. Відстрочені податкові активи визнавати в тому випадку, якщо податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою, є меншим за суму податку на прибуток, визначеного згідно з чинним законодавством.
9. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є вид запасів (найменування або група).
Первісну вартість запасів, придбаних за плату, визначати за собівартістю запасів згідно з пунктом 9 П(С)БО 9 «Запаси».
Первісну вартість запасів, виготовлених на підприємстві, визначати згідно з П(С)БО 16 «Витрати».
Не включати до первісної вартості запасів витрати, втрати та нестачі, перелічені в пункті 14 П(С)БО 9.
У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності запаси підприємства відображати за меншою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
При відпусканні запасів у виробництво, продаж або іншому вибутті здійснювати оцінку запасів за методами:
ü ідентифікованої собівартості;
ü середньозваженої собівартості;
ü ФІФО;
ü ЛІФО;
ü нормативних витрат;
ü ціни продажу.
До всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із методів оцінки запасів.
Запаси, що належать підприємству, обліковувати на відповідних рахунках бухгалтерського обліку класу 2 «Запаси».
Матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання, переробку, комісію, обліковувати на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки».
10. Малоцінні та швидкозношувані предмети, що належать до необоротних активів, обліковувати на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». На вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать до необоротних активів, нараховувати знос і обліковувати його на рахунку 132 «Знос інших необоротних активів».
Малоцінні та швидкозношувані предмети, що належать до запасів, обліковувати на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, списувати з балансу на рахунки обліку витрат. Для забезпечення збереження зазначених предметів в експлуатації організувати належний контроль і оперативний облік у кількісному вираженні за місцями експлуатації протягом строку їхнього фактичного використання.
11. Дебіторську заборгованість відображати в балансі за чистою реалізаційною вартістю на дату балансу. Чисту реалізаційну вартість визначати як різницю між сумою дебіторської заборгованості та резервом сумнівних боргів. Резерв сумнівних боргів за продукцію, товари встановити в розмірі 5% від загальної суми такої заборгованості.
12. Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» грошовими коштами вважати готівку, кошти на рахунках у банках і депозити на вимогу. Грошові кошти обліковувати на відповідних рахунках класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи».
13. Наперед сплачені суми орендної плати, передплати періодичних видань, плати за рекламні послуги та інші витрати, що віднесені до наступних періодів, обліковувати у складі витрат майбутніх періодів.
14. Відстрочені податкові зобов'язання визнавати в тому випадку, якщо податок на прибуток, обчислений згідно з чинним законодавством, є меншим за податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства.
15. Доходи визнавати та оцінювати згідно з П(С)БО 15 «Дохід».
16. Класифікацію та визнання витрат здійснювати згідно з П(С)БО 16 «Витрати».
17. До виробничої собівартості продукції включати:
ü прямі витрати;
ü виробничі накладні витрати.
18. Постійні виробничі накладні витрати розподіляти на одиницю продукції, виходячи з нормальної виробничої потужності виробничого обладнання.
19. Витрати, що не пов'язані з операційною діяльністю і не включаються до собівартості реалізованої продукції, відносити до витрат звітного періоду.
20. Витрати, що пов'язані з операційною діяльністю і не включаються до собівартості реалізованої продукції, кваліфікувати згідно з П(С)БО 16 «Витрати».
21. Доходи і витрати включати до «Звіту про фінансові результати» і на підставі принципів нарахування та відповідності відображати в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в тих періодах, яких вони стосуються.
22. Затвердити систему оплати праці згідно з Колективним договором підприємства.
23. Оподаткування здійснювати згідно з чинним законодавством України.
24. У разі прийняття нових законодавчих актів або внесення змін (доповнень) у чинні П(С)БО вносити відповідні зміни (доповнення) до цього наказу.
Відповідальність за внесення таких змін і доповнень покласти на головного бухгалтера підприємства.
Директор __________ ___________________
3.2 Загальний журнал господарських операцій по обліку розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками за 4 квартал 2008 року
Документ
Зміст
Дебет
Кредит
Сума
Кількість
Оказ. услуг Аф-0000027
Основная деятельность
Налог на рекламу 0.5%
703
6414
64,50
Оказ. услуг Аф-0000027
Станіславська торгова компанія ТОВ
Оказ. услуг Аф-0000027 (01.10.08)
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плак. 0,85х1,45
361
703
15 544,50
Оказ. услуг Аф-0000027
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плак. 0,85х1,45
20 %
703
6415
2 580,00
Оказ. услуг Аф-0000027
Основная деятельность
Налог на рекламу 0.5%
703
6414
20,20
Оказ. услуг Аф-0000027
Станіславська торгова компанія ТОВ
Оказ. услуг Аф-0000027 (01.10.08)
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плакатів 1,2х1,8м
361
703
4 868,20
Оказ. услуг Аф-0000027
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плакатів 1,2х1,8м
20 %
703
6415
808,00
Оказ. услуг Аф-0000029
Основная деятельность
Налог на рекламу 0.5%
703
6414
26,00
Оказ. услуг Аф-0000029
Європейські будівельні технології ТзОВ
Оказ. услуг Аф-0000029 (01.10.08)
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плак. 0,85х1,45 з 01 09
361
703
6 266,00
Оказ. услуг Аф-0000029
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плак. 0,85х1,45 з 01 09
20 %
703
6415
1 040,00
Оказ. услуг Аф-0000029
Основная деятельность
Налог на рекламу 0.5%
703
6414
28,28
Оказ. услуг Аф-0000029
Європейські будівельні технології ТзОВ
Оказ. услуг Аф-0000029 (01.10.08)
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плакатів 1,2х1,8м з 01.
361
703
6 815,48
Оказ. услуг Аф-0000029
Основная деятельность
Експонування та серв.обсл.плакатів 1,2х1,8м з 01.
20 %
703
6415
1 131,20
Прих. накл. Аф-0000040
ОС, НМА, др. необор. мат. активы
20 %
Радамант Груп
Договор Аф-0000026 (06.11.08)
6415
631
417,91
Прих. накл. Аф-0000040
ОС, НМА, др. необор. мат. активы
Скроллер
Радамант Груп
Договор Аф-0000026 (06.11.08)
1521
631
2 089,56
2,000
Прих. накл. Аф-0000028
Запасы
20 %
Пластікс Україна ТОВ
Договор Аф-0000004 (25.01.08)
6415
631
200,56
Прих. накл. Аф-0000028
Запасы
Офіс
Акрил TD-Plex 3х3050х2050 мм (экскрудированый, про
Аф-0000028 (06.10.08)
Пластікс Україна ТОВ
Договор Аф-0000004 (25.01.08)
201
631
969,46
2,000
Прих. накл. Аф-0000028
Запасы
Основная деятельность
Прочие прямые затраты
Пластікс Україна ТОВ
Договор Аф-0000004 (25.01.08)
23
631
33,33
Банк. выписка Аф-0000091
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
2,00
Банк. выписка Аф-0000091
Коммунальный налог
Західінкомбанк
6414
311
20,40
Банк. выписка Аф-0000091
Пластікс Україна ТОВ
Договор Аф-0000004 (25.01.08)
Західінкомбанк
631
311
1 203,35
Банк. выписка Аф-0000092
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
2,00
Банк. выписка Аф-0000092
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
Західінкомбанк
631
311
3 320,77
Банк. выписка Аф-0000092
Західінкомбанк
Форекссервіс
Договор Аф-0000014 (28.05.08)
311
361
1 807,02
Банк. выписка Аф-0000092
Форекссервіс
Договор Аф-0000014 (28.05.08)
Без НДС
643
6415
301,17
Банк. выписка Аф-0000092
Західінкомбанк
Станіславська торгова компанія ТОВ
Договор Аф-0000006 (09.11.07)
311
361
5 000,00
Банк. выписка Аф-0000093
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
1,00
Банк. выписка Аф-0000093
Рітас
Договор Аф-0000023 (16.10.08)
Західінкомбанк
631
311
1 266,00
Прих. накл. Аф-0000031
Запасы
Рітас
Договор Аф-0000023 (16.10.08)
Рітас
Договор Аф-0000023 (16.10.08)
6441
631
211,00
Прих. накл. Аф-0000031
Запасы
Офіс
Клей ПВА унів. 19 кг
Аф-0000031 (13.10.08)
Рітас
Договор Аф-0000023 (16.10.08)
201
631
1 055,00
10,000
Банк. выписка Аф-0000094
Західінкомбанк
Станіславська торгова компанія ТОВ
Договор Аф-0000006 (09.11.07)
311
361
10 000,00
Банк. выписка Аф-0000095
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
7,00
Банк. выписка Аф-0000095
Безработица с сотрудника
Західінкомбанк
653
311
15,34
Банк. выписка Аф-0000095
Фонд Соц. страх. от несчастного случая
Західінкомбанк
656
311
20,55
Банк. выписка Аф-0000095
Безработица с фонда з/п
Західінкомбанк
653
311
39,87
Банк. выписка Аф-0000095
2 предел
3 Західінкомбанк
651
311
61,35
Банк. выписка Аф-0000095
2 предел
Західінкомбанк
652
311
69,75
Банк. выписка Аф-0000095
Західінкомбанк
6411
311
349,27
Банк. выписка Аф-0000095
Пенсионный с фонда з/п
Західінкомбанк
651
311
1 018,34
Банк. выписка Аф-0000096
Західінкомбанк
Станіславська торгова компанія ТОВ
Договор Аф-0000006 (09.11.07)
311
361
5 000,00
Банк. выписка Аф-0000096
Західінкомбанк
Європейські будівельні технології ТзОВ
Договор Аф-0000018 (27.06.08)
311
361
5 000,00
Ввод в экспл. Аф-0000002
Осн. Средства
Офіс
Призматрон № 1
Призматрон № 1
109
1521
31 667,50
1,000
Ввод в экспл. Аф-0000002
Осн. Средства
Офіс
Призматрон № 2
Призматрон № 2
109
1521
31 666,67
1,000
Ввод в экспл. Аф-0000002
Осн. Средства
Офіс
Призматрон № 3
Призматрон № 3
109
1521
31 667,50
1,000
Ввод в экспл. Аф-0000002
Осн. Средства
Офіс
Опора к Призматронам
Опора к Призматронам
109
1521
30 503,34
1,000
Банк. выписка Аф-0000097
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
3,00
Банк. выписка Аф-0000097
Пенсионный с фонда з/п
Західінкомбанк
651
311
151,07
Банк. выписка Аф-0000097
Конвест ПП
Договор Аф-0000016 (10.06.08)
Західінкомбанк
631
311
39 604,00
Прих. накл. Аф-0000039
Запасы
20 %
Радамант Груп
Договор Аф-0000026 (06.11.08)
6415
631
396,72
Прих. накл. Аф-0000039
Запасы
Офіс
Бетон М300
Аф-0000039 (20.10.08)
Радамант Груп
Договор Аф-0000026 (06.11.08)
201
631
1 983,60
4,500
Модерн. необ. акт. Аф-0000001
Опора к Призматронам
Опора к Призматронам
Офіс
Бетон М300
Аф-0000039 (20.10.08)
1522
201
1 983,60
4,500
Модерн. необ. акт. Аф-0000001
Опора к Призматронам
Опора к Призматронам
Офіс
Арматура 10 мм кл.А500С Ст3пс 12м
Аф-0000020 (05.09.08)
1522
201
1 530,20
0,239
Модерн. необ. акт. Аф-0000001
Опора к Призматронам
Офіс
Опора к Призматронам
Опора к Призматронам
109
1522
3 513,80
Операция 7
Основная деятельность
Налоги и обяз. Платежи
Пенсионный с фонда з/п
948
651
151,07
Банк. выписка Аф-0000098
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
23,56
Банк. выписка Аф-0000098
Каса основна
Західінкомбанк
301
311
2 617,58
Выплата ЗП Аф-0000011
Выплата з/п за Сентябрь 2008 г. (100%)
Победінська Н. М.
01.09.08
Каса основна
661
301
2617,58
Банк. выписка Аф-0000099
Західінкомбанк
Європейські будівельні технології ТзОВ
Договор Аф-0000018 (27.06.08)
311
361
5 000,00
Прих. накл. Аф-0000038
Запасы
20 %
Румата ТзОВ
Договор Аф-0000008 (10.04.08)
6415
631
16,00
Прих. накл. Аф-0000038
Запасы
Румата ТзОВ
Договор Аф-0000008 (10.04.08)
Румата ТзОВ
Договор Аф-0000008 (10.04.08)
6441
631
11,90
Прих. накл. Аф-0000038
Запасы
Офіс
Папір ксероксний Maestro
Аф-0000038 (23.10.08)
Румата ТзОВ
Договор Аф-0000008 (10.04.08)
22
631
116,50
5,000
Прих. накл. Аф-0000038
Запасы
Офіс
Файли
Аф-0000038 (23.10.08)
Румата ТзОВ
Договор Аф-0000008 (10.04.08)
22
631
23,00
2,000
Банк. выписка Аф-0000100
Основная деятельность
Услуги банков
Західінкомбанк
92
311
61,00
Банк. выписка Аф-0000100
Ів-Фр. дистанція електропостачання
Договор Аф-0000025 (30.10.08)
Західінкомбанк
631
311
590,87
Банк. выписка Аф-0000101
Західінкомбанк
Європейські будівельні технології ТзОВ
Договор Аф-0000018 (27.06.08)
311
361
5 000,00
Услуги стор. орг. Аф-0000027
20 %
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
6415
631
527,50
Услуги стор. орг. Аф-0000027
Основная деятельность
Оренда приміщення
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
23
631
500,00
Услуги стор. орг. Аф-0000027
Основная деятельность
Оренда приміщення
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
23
631
2 137,50
Услуги стор. орг. Аф-0000028
20 %
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
6415
631
48,50
Услуги стор. орг. Аф-0000028
Основная деятельность
Оренда приміщення
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
23
631
216,52
Услуги стор. орг. Аф-0000028
Основная деятельность
Оренда приміщення
Промприлад ВАТ
Договор Аф-0000007 (21.11.07)
23
631
25,98
Ввод в экспл. Аф-0000003
Осн. Средства
Офіс
Скроллер №1
Скроллер
109
1521
1 044,78
1,000
Ввод в экспл. Аф-0000003
Осн. Средства
Офіс
Скроллер №2
Скроллер
109
1521
1 044,78
1,000
Модерн. необ. акт. Аф-0000002
Скроллер №1
Скроллер
Основная деятельность
Прочие прямые затраты
1522
23
3 614,99
Модерн. необ. акт. Аф-0000002
Скроллер №1
Офіс
Скроллер №1
Скроллер
109
1522
3 614,99
Модерн. необ. акт. Аф-0000003
Скроллер №2
Скроллер
Основная деятельность
Прочие прямые затраты
1522
23
3 614,99
Модерн. необ. акт. Аф-0000003
Скроллер №2
Офіс
Скроллер №2
Скроллер
109
1522
3 614,99
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Терещенко С. В.
01.10.08
23
661
310,87
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Терещенко С. В.
01.10.08
23
661
322,08
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Терещенко С. В.
01.10.08
1 предел
661
652
3,16
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Терещенко С. В.
01.10.08
Безработица с сотрудника
661
653
3,16
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Терещенко С. В.
01.10.08
1 предел
661
651
12,66
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Терещенко С. В.
01.10.08
661
6411
92,10
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Сенич М. Я.
01.10.08
23
661
310,87
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Сенич М. Я.
01.10.08
23
661
322,08
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Сенич М. Я.
01.10.08
1 предел
661
652
3,16
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Сенич М. Я.
01.10.08
Безработица с сотрудника
661
653
3,16
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Сенич М. Я.
01.10.08
1 предел
661
651
12,66
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Сенич М. Я.
01.10.08
661
6411
92,10
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Якубовська А. О.
01.10.08
92
661
810,00
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Якубовська А. О.
01.10.08
2 предел
661
652
8,10
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Якубовська А. О.
01.10.08
Безработица с сотрудника
661
653
4,05
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Якубовська А. О.
01.10.08
2 предел
661
651
16,20
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Якубовська А. О.
01.10.08
661
6411
117,25
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Хомик О. В
01.10.08
92
661
930,00
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Хомик О. В.
01.10.08
2 предел
661
652
9,30
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Хомик О. В.
01.10.08
Безработица с сотрудника
661
653
4,65
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Хомик О. В.
01.10.08
2 предел
661
651
18,60
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Хомик О. В.
01.10.08
661
6411
134,62
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Победінська Н. М.
01.10.08
92
661
730,00
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Победінська Н. М.
01.10.08
92
661
47,86
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Победінська Н. М.
01.10.08
2 предел
661
652
7,78
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Победінська Н. М.
01.10.08
Безработица с сотрудника
661
653
3,89
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Победінська Н. М.
01.10.08
2 предел
661
651
15,56
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Победінська Н. М.
01.10.08
661
6411
112,59
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Безработица с фонда з/п
23
653
16,46
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Безработица с фонда з/п
92
653
20,64
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Безработица с фонда з/п
92
653
12,09
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Пенсионный с фонда з/п
23
651
420,28
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Пенсионный с фонда з/п
92
651
527,17
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Пенсионный с фонда з/п
92
651
308,76
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Фонд Соц. страх. от несчастного случая
23
656
8,48
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Фонд Соц. страх. от несчастного случая
92
656
10,64
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Фонд Соц. страх. от несчастного случая
92
656
6,23
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Фонд Соцстрах
23
652
18,99
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. Персонала
Фонд Соцстрах
92
652
23,82
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Фонд Соцстрах
92
652
13,95
Начисление ЗП Аф-0000010
Расчет з/п за Октябрь 2008 г.
Основная деятельность
Зарплата произв. Персонала
Коммунальный налог
92
6414
8,50
Услуги стор. орг. Аф-0000029
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
6441
631
2 766,00
Услуги стор. орг. Аф-0000029
Налог на рекламу 0.5%
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
6414
631
69,15
Услуги стор. орг. Аф-0000029
Основная деятельность
Оренда приміщення
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
23
631
1 200,00
Услуги стор. орг. Аф-0000029
Основная деятельность
Оренда приміщення
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
23
631
8 260,00
Услуги стор. орг. Аф-0000029
Основная деятельность
Оренда приміщення
Юніверсал Сервіс-Україна ТОВ
Договор Аф-0000013 (19.05.08)
23
631
4 370,00
Услуги стор. орг. Аф-0000030
20 %
Львівська Залізниця
Договор Аф-0000027 (19.11.08)
6415
631
90,72
Услуги стор. орг. Аф-0000030
Налог на рекламу 0.5%
Львівська Залізниця
Договор Аф-0000027 (19.11.08)
6414
631
2,27
Услуги стор. орг. Аф-0000030
Основная деятельность
Прочие прямые затраты
Львівська Залізниця
Договор Аф-0000027 (19.11.08)
23
631
453,60
Услуги стор. орг. Аф-0000031
Основная деятельность
Оренда приміщення
ЖБК-12
Услуги стор. орг. Аф-0000031 (31.10.08)
23
361
500,00
Спис. ТМЦ Аф-0000013
Основная деятельность
Прочие прямые затраты
Офіс
Клей ПВА унів. 19 кг
Аф-0000031 (13.10.08)
23
201
1 055,00
10,000
Начисл. износа Аф-0000013
Основная деятельность
Амортиз. произв. ОС, НМА и др.
Біг-Борд з бетонною подушкою
23
131
1309,84
Финансовые результаты Аф-0000019
Закрытие общепроизводственных затрат (счет 91)
Основная деятельность
Амортиз. произв. ОС, НМА и др.
903
23
27791,88
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
703
791
27 796,00
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
791
903
21 791,88
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
Зарплата общепроизв. персонала
791
92
2 170,13
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
Основная деятельность
Зарплата произв. персонала
791
92
1 279,53
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
Основная деятельность
Услуги банков
791
92
99,56
Финансовые результаты Аф-0000020
Определение финансового результата
Основная деятельность
Основная деятельность
Налоги и обяз. платежи
791
948
151,07
1 401 794,54
продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 . Оборотно-сальдова відомість за 4 квартал 2008 року
ТОВ «Афени»
Оборотно-сальдова відомість
за 4 Квартал 2008 р. ТзОВ «Афени»
Рахунок
Сальдо на початок періоду
Обороти за період
Сальдо на кінець періоду
Код
Назва
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
09
Амортизаційні відрахування
17 008,26
3 929,51
20 937,77
10
Основні засоби
82 500,00
138 338,35
220 838,35
109
Інші основні засоби
82 500,00
138 338,35
220 838,35
131
Знос основних засобів
17 008,26
3 929,51
20 937,77
15
Капітальні інвестиції
125 505,01
12 833,34
138 338,35
152
Придбання (виготовлення) основних засобів
125 505,01
12 833,34
138 338,35
1521
Придбання основних засобів
125 505,01
2 089,56
127 594,57
1522
Виготовлення і модернізація основних засобів
10 743,78
10 743,78
201
Сировина й матеріали
5 590,27
6 205,07
5 626,30
6 169,04
22
Малоцінні та швидкозношувані предмети
731,55
731,55
23
Виробництво
7 229,98
75 695,40
82 925,38
30
Каса
7 269,68
7 269,68
301
Каса в національній валюті
7 269,68
7 269,68
311
Поточні рахунки в національній валюті
40 078,25
111 550,94
149 759,91
1 869,28
36
Розрахунки з покупцями та замовниками
15 051,90
115 233,66
107 850,94
22 434,62
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
15 051,90
115 233,66
107 850,94
22 434,62
3721
Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті
4,13
4,13
40
Статутний капітал
500 000,00
500 000,00
442
Непокриті збитки
16 413,13
12 648,70
5 198,00
23 863,83
46
Неоплачений капітал
303 000,00
303 000,00
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
114 515,98
121 223,02
82 159,32
75 452,28
64
Розрахунки за податками й платежами
24 693,53
28 681,72
33 126,25
20 249,00
641
Розрахунки за податками
9 140,18
18 118,12
32 523,91
23 545,97
6411
Прибутковий податок
349,27
1 181,92
1 058,18
225,53
6414
Місцеві податки
110,16
12 504,78
12 640,75
246,13
6415
ПДВ
8 402,60
3 306,42
18 824,98
23 921,16
6416
Податок на прибуток
278,15
1 125,00
846,85
643
Податкові зобов’язання
301,17
301,17
602,34
644
Податковий кредит
33 532,54
10 262,43
43 794,97
6441
Податковий кредит
33 532,54
10 262,43
43 794,97
65
Розрахунки за страхуванням
1 192,43
3 585,34
3 078,66
685,75
651
За пенсійним забезпеченням
1 041,17
3 175,12
2 722,00
588,05
652
За соціальним страхуванням
89,35
198,03
176,26
67,58
653
За страхуванням на випадок безробіття
55,21
154,63
131,46
32,04
656
За страхуванням від нещасних випадків
6,70
57,56
48,94
1,92
661
Розрахунки за заробітною платою
2 617,58
8 577,15
7 303,76
1 344,19
6851
Розрахунки з іншими кредиторами
1 900,00
2 800,00
4 700,00
703
Дохід від реалізації робіт і послуг
115 233,66
115 233,66
791
Результат операцiйної діяльності
13 376,31
94 903,15
108 279,46
903
Собівартість реалізованих робіт і послуг
75 695,40
75 695,40
92
Адміністративні витрати
13 858,68
13 858,68
94
Інші витрати операційної діяльності
151,07
151,07
948
Визнані штрафи, пені, неустойки
151,07
151,07
635 338,38
635 338,38
945 215,88
945 215,88
598 424,12
598 424,12
3.4 Баланс ТОВ «АФЕНИ» за 4 квартал 2008 року
Актив Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
-Залишкова вартість
010
-Первісна вартість
011
-Знос
012
Незавершене будівництво
020
Основні засоби
-Залишкова вартість
030
78,2
199,9
-Первісна вартість
031
82,5
220,8
-Знос
032
(4,3)
(20,9)
Довгострокові фінансові інвестиції:
-Які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
040
-Інші фінансові інвестиції
045
Довгострокова дебіторська заборгованість
050
Відстрочені податкові активи
060
Інші необоротні активи
070
Усього за розділом I
080
78,2
199,9
II. Оборотні активи
Запаси:
-Виробничі запаси
100
25,2
6,2
-Тварини на вирощуванні та відгодівлі
110
-Незавершене виробництво
120
-Готова продукція
130
-Товари
140
Векселі одержані
150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
-Чиста реалізаційна вартість
160
22,4
-Первісна вартість
161
22,4
-Резерв сумнівних боргів
162
Дебіторська заборгованість за розрахунками
-З бюджетом
170
2,7
13,0
-За виданими авансами
180
-З нарахованих доходів
190
-Із внутрішніх розрахунків
200
Інша поточна дебіторська заборгованість
210
0,4
8,2
Поточні фінансові інвестиції
220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
-В національній валюті
230
0,7
1,9
-В іноземній валюті
240
Інші оборотні активи
250
1,3
38,2
Усього за розділом II
260
30,3
89,9
III. Витрати майбутніх періодів
270
БАЛАНС 280
108,5
289,8
Пасив Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал
300
42,0
492,9
Пайовий капітал
310
Додатковий вкладений капітал
320
Інший додатковий капітал
330
Резервний капітал
340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
350
(11,7)
(11,2)
Неоплачений капітал
360
(11,9)
(289,0)
Вилучений капітал
370
Усього за розділом I
380
18,4
192,8
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу
400
Інші забезпечення
410
Цільове фінансування
420
Усього за розділом II
430
III. Довгострокові зобов`язання
Довгострокові кредити банків
440
Довгострокові фінансові зобов`язання
450
Відстрочені податкові зобов`язання
460
Інші довгострокові зобов`язання
470
Усього за розділом III
480
IV. Поточні зобов`язання
Короткострокові кредити банків
500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями
510
Векселі видані
520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
530
87,3
68,5
Поточні зобов`язання за розрахунками:
-з одержаних авансів
540
-з бюджетом
550
1,3
26,5
-з позабюджетних платежів
560
-зі страхування
570
0,4
0,7
-з оплати праці
580
0,7
1,3
-з учасниками
590
-із внутрішніх розрахунків
600
Інші поточні зобов`язання
610
0,3
Усього за розділом IV
620
90,1
97,0
V. Доходи майбутніх періодів
Усього за розділом V
630
БАЛАНС
640
108,5
289,8
ВИСНОВКИ
Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем — дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.
В бухгалтерському обліку для групування Інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками".
По усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто могло мати місце зарахування передоплати. У цьому випадку по рахунку 36 виникає кредиторська заборгованість.
Сучасні П(С)БО вимагають відображення всіх операцій, зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає з допущення тимчасової визначеності факту господарської діяльності, тобто "… незалежно від фактичного часу чи надходження виплати коштів".
Зобов'язання покупців і замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.
При реалізації продукції бухгалтерією підприємства-постачальника виписується відповідний первинний документ. До цих первинних документів належать: накладні; рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні накладні. Один примірник залишається в бухгалтерії підприємства і є підставою для здійснення запису в облікові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості.
Таким чином, у П(С)БО 10 мають місце старі методи обліку дебіторської заборгованості (нарахування резерву в сумі сумнівної дебіторської заборгованості і списання безнадійної заборгованості за рахунок його) і нові: визначення поняття чистої реалізаційної вартості, метод процентного числення суми резерву і списання безнадійної заборгованості по операціях, не зв'язаним з операційною діяльністю за рахунок інших операційних витрат. Важко назвати такий підхід досить логічним. Крім того не визначений точний порядок визнання дебіторської заборгованості сумнівної: не має переліку достатніх документів, необхідних для підтвердження фактів сумнівності, безнадійності. У той же час немає і вказівки про самостійне визнання підприємством тієї чи іншої заборгованості як сумнівної.
При прийманні товарно-матеріальних цінностей проводиться їх перевірка за кількістю, а також і за якістю. І як результат, можуть бути виявлені: недостача, пересортиця, неналежна якість товарів, їх некомплектність або відсутність супровідних документів і т.п.
Якщо права підприємства порушені, то воно може звернутися до порушника із письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства. Така претензія-вимога підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.
продолжение
--PAGE_BREAK--