Технології вирощування ярого ріпаку

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1Історія та господарське значення ріпаку ярого
1.2Ботанічні та біологічні основи формування продуктивності ярого ріпаку
1.3Технологія вирощування ріпаку ярого
РОЗДІЛ2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1Характеристика ґрунту дослідних ділянок
2.2Погодні умови за період досліджень
2.3Характеристика та місцезнаходження господарства
РОЗДІЛ3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1Охорона праці при вирощуванні ярого ріпаку
5.2Правове забезпечення охорони праці в господарстві
РОЗДІЛ6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
ВИСНОВКИТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Завдяки зростанню світових цін на ріпак, він як яракультура стає конкурентоспроможним та перспективним для виробництва. Прогрес уселекції разом із дотриманням технології вирощування дають змогу на практиціотримувати 25-30 ц/га насіння ярого ріпаку [8,30].
Зростання популярності ріпаку зумовлено низкою причин.Так, його насіння містить 50 % олії, 16-24 % білку. Олія використовується, якдля харчових, так і для технічних потреб. Ріпак є чудовим попередником длябагатьох культур, в тому числі і для озимої пшениці.
Досить важливим елементом технології вирощування єправильний підбір сортів відповідно до конкретної природно-кліматичної зони.Саме з цією метою в 2009-2010 рр. нами проводились дослідження, щодо визначенняпридатних сучасних сортів ярого ріпаку для умов Лівобережного ЛісостепуУкраїни.[2]
 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
 
1.1 Історіята господарське значення ріпаку ярого
 
Ріпак для нашої країни — не новакультура: його почали вирощувати наприкінці ХIХ століття. На початку цьогостоліття, у Росії, площа під ріпаком становила майже 300тис. га, країнаекспортувала близько 175 тис. т. його насіння. У посівах домінував озимийріпак, його поширення було обмежено західними областями України. Потімвиробництво ріпаку зменшилось і в кінці п’ятдесятих років повністю згорнуто. Цебуло пов’язано з інтенсивним розвитком культури соняшнику, з якім ріпак яколійна культура в економічному відношенні не міг конкурувати. Негативний впливна виробництво ріпаку мала відсутність високопродуктивних сортів і хімічнихречовин захисту рослин. Ерукова кислота в олії і глюкозинолати у макусі обмежувалиможливості використання продуктів переробки олійного насіння культури нахарчові та кормові цілі. З появою безерукових низькоглюкозинолатних сортівріпак перетворився в культуру з великими потенційними можливостями [1].
Ріпак є тією сільськогосподарськоюкультурою, до якої останнім часом прикуто увагу. Це важлива технічна і олійнакультура. Він, з одного боку, є потужним джерелом рослинної олії, щовикористовується в багатьох галузях промисловості, а з іншого-це цінний кормдля худоби. У зв’язку з високим вмістом жиру, ріпакова олія належить до групивисоко енергетичних кормів — у 1 кг. зерна ріпаку міститься 1,7-2,1 кормовіодиниці. Його насіння містить 40-47% жиру, 20% білку і 5,5- 6,5% клітковини. Дотого ж ріпак цінний як силосна та сидеральна культура [6,40].
Про ріпак сьогодні говорять як проолійну культуру яка здатна частково замінити у сівозмінах соняшник та деякіінші технічні і зернові культури. Останніми роками, особливо з появою 00 сортіві гібридів, площі посіву ріпаку мають тенденцію до значного розширення. Дляумов Сумської області особливий інтерес становить можливість розширення посівівне стільки озимого, а саме ярого ріпаку, тому що ризик його вирощування менший,оскільки виключається можливий негативний вплив несприятливих погодних умовперезимівлі, вегетаційний період коротший. Погодно-кліматичні умови Сумськоїобласті можна вважати досить сприятливими для вирощування ярого ріпаку,особливо при використанні сучасних сортів і гібридів, які в багатьох господарствахобласті останніми роками забезпечували на значних площах рівень урожайності до25-30 ц/га, а на демонстраційних ділянках і до 42 ц/га. Такий рівеньурожайності забезпечує високі економічні результати, адже прибуток досягає2-3тис. грн./га при рентабельності 70-100% що об’єктивно ставить ярий ріпак водин ряд з найбільш економічно вигідними культурами в регіоні.
Причиною значного росту попиту нанасіння ріпаку як сировини стало широке використання не тільки для одержанняхарчової олії, а й для виробництва біопалива (біодизель). Особливо активно ціпроцеси ідуть в Європі, де обмежені запаси природної нафти та існують проблемиохорони навколишнього середовища. Під час виробництва і використання 1лдизельного палива в навколишнє середовище потрапляє 3 кг. СО². Рослинні технічні масла розкладаються в грунті через 7діб на 95%, тоді якмінеральні -тільки на 16%. Крім того, олія ярого ріпаку сучасних високоякісних00сортів і гібридів відзначається високими якісними показниками. Так, завмістом олеїнової кислоти (58%)-самого цінного компоненту рослинної олії –вонапоступається лише оливковій олії (77%) і майже в 3 рази перевищує соняшникову(20%).Олеїнова кислота знижує рівень холестерину в крові, попереджуєатеросклеротичні зміни судинної системи людини, в порівнянні з іншимирослинними оліями ріпакова олія має перевагу в тому, що вона містить всіфізіологічно важливі кислоти в оптимальному співвідношенні.
У світовому виробництві олійногонасіння частка ріпаку становить понад 12% і за цим показником він поступаєтьсятільки сої (51%). Найбільше насіння ріпаку виробляється (2008р.)у Китаї (біля15 млн.т.), Індії, Канаді (8-9 млн.т.) В Європі ця частка складає понад 46%(соняшник 52). А найбільше насіння ріпаку виробляють (2007-2008р.) у ФРН таФранції (3-4млн.т) а також у Великій Британії, Польщі, Чехії при врожайності20-32ц/га. В Україні в 2004 році збиральна площа становила 271 тис.га, присередній урожайності 14,3 ц/га [44].
Головні переваги ріпаку як культури
— Агрономічні:
— сприятливий вплив на екологічнуситуацію – 1га. посіву виділяє 10,6 млн. л. кисню і за цим показником займаєдруге місце після цукрового буряку (15млн. л.), тоді як 1га. лісу виділяє лише4млн. л;
— поліпшує структуру грунту ізапобігає його ерозії;
— зменшує насичення сівозмінизерновими культурами і є добрим попередником для інших культур;
— не потребує спеціальних машин;
2. Фітосанітарні показники:
— висока здатність до пригніченнябур'янів;
— відсутність патогенів, специфічнихдля зернових.
3.Економічні:
— прийняті ціни – 220-240$ США за 1т., що дає можливість уже при врожайності 8-10ц/га повнстю окупити всі витратипов’язані з вирощуванням насіння ріпаку
— стійкий попит на насіння ріпаку;
— виробництво високоякісної харчовоїолії і рослинних жирів;
— виробництво технічної олії широкогоспектру застосування;
— виробництво біопалива ( біодизель)технічних мастил;
— виробництво високобілкових кормів(шротів) ;
— на вирощуванні використовується тасама техніка, що і на зернових.
 

1.2 Ботанічні та біологічні основиформування продуктивності ярого ріпаку
 
Рід ріпак поєднує два ботанічних видиродини капустяних (хрестоцвітих) Brassicaceae: власно ріпак-Brassica napusoleifere Metzg і суріпицю – Brassica campestris (озимі та ярі форми), якіоднакові за господарськім використанням, Але відрізняються за морфологічними ібіологічними ознаками. Ріпак у дикому вигляді невиявлений [9].
Коренева система стрижнева, веретеноподібна,проникає в грунт на глубину до 2 м. Коренева система досить чутлива доущільнення грунту. Від головного кореня відходять бічні корені. Розвиток тонкихкорінців та кореневих волосків слабий, чим пояснюється низька здатністьзасвоюваності поживних речовин.
Стебло міцне, не опушене, діаметр біляоснови 12-17мм… На відміну від озимого, ярий не утворює листової розетки, апереходить відразу в фазу розтягування. Рослина утворює тільки одне стебло, якеможе досягати від 80-150см.
Розгалуження відбувається у верхніййого частині після початку його цвітіння і залежить від забезпеченості рослинпоживними речовинами, а також площі живлення. Може утворювати до 9-10 пагонівпершого порядку. Ярий ріпак, маючи довгий період вегетації, у рідких посівах набагатому фоні утворює кущі, які за габітусом непоступаються озимому. [36]
Листя Сходи синьо – зелені, на зворотнійстороні фіолетові, несиметричні, з блідо – зеленим сім’ядольним коліном. Першілистки розетки сіро — зелені, округлі, дещо волосисті, з'являються поодинці.Розетка прикореневих листків трохи піднята або компактна. Точка росту піднятана 2-3см. або до 5-6см. над поверхнею грунту. Нижнє листя черешкове, ліровидно– перистонадрізано, по краях вкрито волосками. Верхнє листя подовжено –ланцетовидне з розширеною основою, яка обіймає наполовину стебло. За будовоюлистя, стебла та суцвіття ярий ріпак істотно не відрізняється від озимого.
Суцвіття довга нещільна китиця. Цвітіннявідбуваєтьсязнизу доверху. Квітки жовті, бутони розташовані вище, ніжвідкриті квітки. Тривалість цвітіння окремої квітки — 3 доби. Так, як боковіпагони відстають у своєму розвитку від головного стебла, цвітіння рослинпродовжується в залежності від погоди 3-5 тижнів. Приблизно в 70% квітоквідбувається самозапилення і в 30% — перехресне запліднення комахами (переважно бджолами ) та вітром.
Плід – вузькій гладенькій стручок, 5-10 см. завдовжки, розташований відносно стебла під прямим кутом. На одну рослину припадає 200-400 шт.Стручок посередині розділений плівкою, з обох сторін утворюється до 20сім'янок. Насіння кулеподібної форми, чорно – сизого або сизо – чорногокольору, рідко з коричневим відтінком. Маса 1000шт. 3,7- 4,5 грам.
Вимоги до гунту. До грунтів ярий ріпак меншвимогливий, ніж озимий. Краще росте на родючих, не важких за гранулометричнимскладом, структурних грунтах з визначеною агрохімічною характеристикою.
Таблиця 1.1 Оптимальна агрохімічнахарактеристика грунту для вирощування ріпакуВміст гумусу,% Не менше 1,1 Кислотність грунту, РН 5,8- 6,5 Фосфор, мг.на 100г. грунту 6-7,5 Магній, мг.на 100г. грунту 5-7 Бор, мг. На 1 кг. грунту 0,25 Сірка, мг. На 1 кг. грунту 30-60 Марганець, мг. На 1 кг. грунту 15,0
Непридатні для нього легкі піщані тасолонцюваті грунти. У цілому можна вважати, що кліматичні умови більш важливідля успішного вирощування ріпаку ярого, ніж грунтові [41].

Таблиця 1.2 Фази росту та розвиткуріпакуФаза росту Морфологічні ознаки Тривалість фази, діб Вимоги до умов, агротехнічні заходи Проростання Насіння набухає, проростає, паросток довшає 8-9 Внесення гербіцидів до сівби, грунт повинен бути вирівняним, з прикоткованою поверхнею. Насіння інкрустовано. Сходи Над поверхнею грунту з'являються сім’ядольні листки, які потім вирівнюються. Поява першого, другого, третього справжніх листків 8-9
Розрідження ріпаку при густоті стояння рослин понад 120шт/м2, обробка проти хрестоцвітих блішок та ріпакового пильщика Утворення розетки Формування розетки, з'являються 4-12 листки 10-12 Боротьба з бур'янами, внесення гербіцидів після появи сходів. Обробка інсектицидами. Стеблування Збільшується висота до 25см, починається гілкування 8-10 Підживлення озимого ріпаку азотними добривами, обробка проти шкідників Бутонізація З'являються бутони, діаметр суцвіття збільшується до 1-2 см 8-10 Обробка посівів проти квіткоїду, ріпакового пильщика Цвітіння З'являються перші квітки. Кінець цвітіння – не розпустилося 5 % бутонів 18-20 Те саме Дозрівання Утворились зелені стручки на головному пагоні; з'явилось 50 % стручків. Повністю достигли всі стручки, насіння набуває властивого йому кольору. Десикація посівів при необхідності
 
Потреба у воді. Ріпак належить довологолюбних культур. Його потреба у воді на формування одиниці сухої речовинистановить 600-700 одиниць. За цим показником ріпак перевищує зернові на 1.5 –2.0 рази. Для проростання насіння необхідна наявність 60% води від його маси таоптимальна вологість у верхньому шарі грунту – на рівні 80% найменшоївологомісткості. Найбільше води рослини поглинаютьу період бутонізації –цвітіння. Посуха в цей час значно знижує врожай насіння [36].
Потреба в теплі. Ярий ріпак холодостійкарослина, насіння його починає проростати при 1-3˚С тепла. Дружні сходиз'являються через 5-7 днів при температурі 9 – 12 ˚С. Сходи переносятьзаморозки до мінус 3 – 4˚С, а в стадії кількох листочків – короткочаснізаморозки до мінус 7-8˚С. Найкраще росте вегетативна маса при помірнійтемпературі (18-20˚С). Під час цвітіння і достигання насіння сприятливою єтемпература 23-25˚С. Сума середньодобових температур за вегетаціюстановить 1800-2000˚С.
 
1.3 Технологія вирощування ріпакуярого
 
Місце в сівозміні. Правильне включенняріпакуярогоу сівозміну має суттєве значення для отримання високих сталихврожаїв та економічно вигідного виробництва. В зв’язку з цим треба враховуватияк гранично допустиму долю ріпаку в сівозміні, витримування необхідної паузипри вирощуванні, так і вибір попередника. Ураження основними збудниками грибниххвороб ріпаку при його високій долі в сівозміні вища, ніж при менших долях. Відчастини ріпаку в сівозміні залежить ураження його грибними хворобами.
Загальна площа ушкоджуваних грибнимихворобами культур в сівозміні, тобто ріпаку, зернобобових та соняшнику в теплихрегіонах не повинна перевищувати 25%. Оскільки хрестоцвіті є рослинамигосподарями бурячної нематоди ( Heretrodera schachtii ), в бурякосіючихрегіонах слід враховувати їх долю в сівозміні. Чим різноманітніша сівозміна,тим менше загроза широкого розмноження збудників хвороб.
Тривалість паузи або періодуповернення ріпаку на дане поле повинна становити в крайньому разі три роки.Досліди, проведені в Німеччині показали, що при однорічному припиненнівирощення ріпаку зниження врожайності складає 10%, при вирощуванні ріпаку поріпаку — 23%[36].
Вагомий вплив на врожайність ярогоріпаку мають безпосередньо попередники для ярого ріпаку – зернобобові, зернові,картопля, кукурудза, однорічні та багаторічні трави. Неможна висівати післяріпаку та інших капустяних культур, соняшнику, буряків[30].
Ріпак ярий добрий попередник дляінших культур. Він розрихлює своєю кореневою системою грунт, а відносно великакількість рослинних решток після збирання ріпаку містять легко засвоюваніпоживні речовини. Досліди підтверджують, що врожайність зернових після ріпакуна 4-6 ц/га вища, ніж після зернових як попередника.
В той же час падалиця ярого ріпаку єнебезпечним бур'яном для наступних культур, що вимагає ретельного обробіткустерні після його збирання. Для знищення падалиці необхідно після збиранняурожаю не поспішати з обробітком грунту, а надати можливість насінню ріпакапрорости, після чого провести лущіння з метою знищення сходів падалці.
Обробіток грунту під ріпак. Система заходів обробіткугрунту спрямована, насамперед, на збереження вологи та максимальне знищеннябур'янів, а також вирівнювання поверхні грунту. Після збирання попередникастерню лущать з подальшою якісною оранкою. Добрий ефект дає лущення стерні наглубину 6-8 см. лущильниками типу ЛДГ — 10 і дисковими боронами БДТ — 7.Рекомендується зяблева оранка на глубину 20-22 см, а на полях, що забур’янені багаторічними бур'янами – на глубину 25 — 30 см.
Однією з головних умов отриманнявисокого врожаю при вирощуванні ярого ріпаку є ретельна підготовка грунту досівби та створення насіннєвого ложе. Це пов’язане з мілким насінням культури.Якщо з осені грунт не вирівняли, то при фізичній стиглості проводитьсяборонування важкими боронами БЗТСС-1,0 або середніми БЗСС-1,0.
Передпосівний обробіток здійснюютьбезпосередньо перед сівбою культиваторами КГ-4, КПС-4 з коткуванням КЗК-6 абоАПОГ-6. Передпосівний обробіток грунту проводять на глубину сівби, яка складає2-3 см.[2]
Особливості мінерального живленняріпаку. Ріпаквимогливий до поживних речовин. На формування 1 ц основної продукції ріпаквикористовує (в кг.); азоту 5-6, фосфору 2.5- 3.5, калію 2.5- 4.0, калію,магнію, бору, сірки – в 3-5 разів більше, ніж зернові культури.
Отже, ярий ріпак добре реагує навнесення органічних і мінеральних добрив. Гній (20-30т/га) краще вносити підпопередник. Під оранку вносять всю норму фосфорних і калійних добрив. Більшучастину азотних добрив (1/2-2/3 загальної норми) вносять під передпосівнукультивацію у формі аміачної селітри. Решту азоту використовують дляпідживлення рослин у фазі 5-6 листків – бутонізація.
Ярий ріпак – культура інтенсивноготипу живлення. Добрива є ефективним засобом підвищення врожаїв ріпаку ярого,одним з найбільш активних і швидкодіючих факторів зовнішнього середовища, щовпливають на обмін, ріст та розвиток рослин, а також факторів прямої дії нарослини, тобто безпосереднє збільшення їх продуктивності. Мінеральне живленнямає великий вплив на динаміку росту вегетативних органів упродовж вегетаційногоперіоду. Крім того, встановлено, що мінеральні добрива забезпечують зниженняураженості хворобами 2 -3%[11]. Для реалізації її біологічного потенціалунеобхідним є внесення оптимальних доз мінеральних добрив. Щоб одержати добрийврожай насіння у межах 20 – 25 ц/га, рекомендується, залежно від попередниківтакі дози удобрення (табл.3).
Ріпак добре реагує на внесеннямікроелементів: бору, марганцю та молібдену. Для отримання врожаю понад 20 ц/гарекомендовано вносити: бору (В)-300-600, марганцю (Мn)-200-500, молібдену(Мо)-200 г/га. Цинк, кобальт та мідь суттєвого впливу на врожай насіння немають.

Таблиця 1.3 Норми мінеральнихдобрив для одержання 20 – 25 ц/га насіння ярого ріпака [11]Попередник Норма добрив, кг/га д. р. N P2O5 K2O Картопля 60-80 30-40 60-80 Зернобобові 60-80 45-65 80-120 Однорічні трави 70-100 45-60 80-120 Зернові колосові 80-120 45-60 80-120
Якщо необхідно удобрення молібденомто доцільніше обробити цим мікроелементом насіння ріпаку перед сівбою, ніжвносити його в грунт. Для успішного вирощування ріпаку необхідна достатнякількість сірки. Потреба у сірці становить при урожайності 25ц/га 20-25 кг/га.
Доступність марганцю в залежності відпоказника pН, зволоженості грунту змінюється. На легких, бідних за цим елементомгрунтах його недостача проявляється при величинах pН вище 6.0. Вміст розчинногомарганцю з підвищенням знижується в 100 раз на кожну одиницю pН.
Отже, важливе значення має вапнуваннягрунту. Показник pН у більшій мірі визначає рухомість поживних речовин та їхдоступність для рослин. У залежності від виду грунту pН повинен складати від6.2 до 7.0 ( на легких показники нижче, на суглинках вище 6.5 ). Для досягненняцього необхідно вносити вапно під попередники ріпаку, тому, що показники pНзмінюються тільки через 18-24 місяці.
Точну норму внесення мінеральнихдобрив розраховують, виходячи із забезпеченості грунту елементами живленняконкретного поля, на якому планується вирощувати ріпак.
Підготовка насіння. Висівають високоякіснимнасінням зі схожістю не нижче 85%. Якщо урожай призначається на харчову олію,необхідно контролювати посівний матеріал на вміст ерукової кислоти іглюкозинолатів. Для цього використовуються «00» сорти. Протикомплексу ґрунтових та після сходових шкідників та хвороб насіння повинно бутипротруєним.
Строки сівби. Строки сівби визначаютьрівень забезпеченості рослин вологою та поживними речовинами. Правильновстановлений строк дасть можливість сформувати високопродуктивні рослини ріпакуярого[12]. Рекомендовані ранні строки сівби ярого ріпаку при прогріванні грунтуна глибині 10 см. 4-6 ˚С. Вони припадають на час сівби ярого ячменю. Порядз цим, для ярого ріпаку дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка утворюється підчас весняних холодних дощів, сніговиці. Тому на важких грунтах кращеутримуватись від надранніх строків сівби, щоб не потрапити під це період. Длязнищення кірки в термін до 5 днів після сівби можно застосувати борони. Цейагрозахід також застосовують після появи сходів на дуже загущених посівах.
Способи сівби норма висіву. Способи сівби залежать відтипу використовуваної сівалки. Ріпак можна сіяти різними сівалками:
зернотравяними (СЗТ-3.6), зерновими(СЗ-3.6), лляною (СЗЛ-3.6), бурячною (ССТ-12Б), овочевими (СО-4.2). Кращевикористовувати спеціальні ріпакові сівалки (СПР-6). Дуже важливо; швидкістьруху трактора з такими сівалками не повинна перевищувати 5 км/годину.Оптимальним варіантом є використання імпортних сівалок, що забезпечують точнийвисів (Клен, Акорд, Амазоне, Джон Дир, Грейт Плейнс, Марліс та інщі). Залежновід типу сівалки ширина міжрядь може становити від 7.5 до 45 см. Добрі врожаї дають способи сівби з міжряддями 7,5, 12, 15 см [13,6].
Глибина сівби. Враховуючи, що насіння ріпакудрібне, висівати його необхідно на глубину 2-3 см, а також важливо при сівбі забезпечити необхідний контакт насіння з вологим грунтом. Забезпечитиці умови можна застосувавши ущільнення грунту до і після сівби котками [20].
Догляд за посівами ріпаку. Для ярого ріпаку дуженебезпечною є ґрунтова кірка, яка може утворитися внаслідок весняних холоднихдощів. Для її руйнування впродовж 5 днів після сівби можна застосувати післясходове боронування легкими зубовими боронами зі швидкістю руху агрегату 3 – 6км/г.
Цей агрозахід також використовуютьпісля появи сходів на дуже загущених посівах.
На широкорядних посівах проводятьпершу культивацію на глибину 4 – 5 см. у фазу 3-4 справжніх листків. Повторнийобробіток проводять на глибину 6-7 см. Для зниження бур'янів у загущенихпосівах проводять боронування сходів середніми боронами у фазі двох – чотирьохлистків у другій половині доби, коли тургор у рослин знижується, і вони уменшому ступені пошкоджуються робочими органами. Серед хімічних препаратіввикористовують ті що і на посівах озимого ріпаку. Найбільшої шкоди у перші фазиросту завдають бур'яни. Тому з внесенням гербіцидів не можна затримуватись.Найпоширенішими у посівах ріпаку є такі дводольні, як мокрець середній(Stelaria media), лобода біла (Chenopodium album), гірчак березковидний(Fallopia convolvulus), галінсога дрібноквіткова (Calinsoga parviflora),підмаренник чипкий (Galium aparine), ромашка не пахуча (Matrikaria perforate),осот польовий( Sonchus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvensis); середзлакових – мишій сизий (Setaria glauka), куряче просо (Ehinochloa grusgali).Пригнічення бур'янів рослинами ріпаку відбувається у другій половині вегетації,оскільки у цей час він формує велику наземну масу і може конкурувати з ними.
Необхідно використовувати препарати,рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених длявикористання в Україні» на поточний рік [25].
Застосування хімічних засобів захиступосівів ріпаку. Без надійного захисту ярого ріпаку від шкідників і хвороб отримативисокий врожай неможливо. На посівах цих хрестоцвітих культур відмічено близько30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвіті блішки, ріпаковийпильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. За періодвегетації рослини ріпаку уражуються грибними і бактеріальними хворобами, щозумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами. Важливим з цієї точки зору єперіод сходів – утворення першої пари справжніх листків та бутонізація[33].
Важливим профілактичним заходом протипліснявіння, альтернаріозу, фомозу, переноспорозу, бактеріозу тощо є протруєнняочищеного і каліброваного насіння ріпаку одним із фунгіцидів: Вітавакс 200,з.п. (2.0-3.0кг/т), Роврвль ФЛО, к.с.(8,0 л/т), Максим XL036FS т.к.с. (5.0л/т).
З метою запобігання пошкодженнюсходів хрестоцвітими блішками попелицями та іншими шкідниками насіння передсівбою обробляють одним з інсектицидів: Хінуфур (18л/т), Космос 250, т.к.с.(8л/т), Чинук 20% т.к.с. (2.0л/т). Це важливий елемент системи захисту тому, щопри масовому заселенні шкідниками та за спекотної погоди навіть за 1-2 днісходи ріпаку можуть бути повністю знищені.
Таблиця 1.4 Економічні порогинаявності шкідливих організмів у посівах ріпакуШкідник Фенологічна фаза культури Облікова одиниця Економічний поріг Період контролювання Хрестоцвітні блішки сходи
особин на 1м2 3-5 жуків Поява сходів, температура повітря >15˚С, суха сонячна погода Ріпаковий білан вегетація рослин
особин на м2 2 гусениці травень Великий ріпаковий прихованохоботник вегетація рослин на 40 рослин 1 жук
За температури
>9 ˚С Ріпаковий квіткоїд бутонізація початок цвітіння на 1 рослину 5-8 жуків За температури >12˚С Борошниста капустяна попелиця цвітіння
особин на 1 м2 не більше 2-х колоній Підвищена температура повітря
Початок цвітіння ярого ріпакуприпадає на відцвітання озимого, тому можна очікувати сильного поширенняшкідників унаслідок їх переходу з озимого ріпаку. В окремих випадках посіви відшкідників захищають двічі. При цьому використовують інсектициди, дозволені«Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні»на поточний рік. На даний момент одними з найефективніших є такі: Денис, 2,5%к. е., Карате 050 ЕС, к. е., Базулін, 600 EW, в. е, Сумі – альфа, 5 % к.е. (0,3л/га), Фастак, 10% к.е., (0,1-0,15л/га), Бульдок, 2,5 к.е., (0.3 л/га), Нурел-Д(0,8 л/га).
Збирання врожаю. Сучасні сорти та гібридиріпаку за своїми біологічними особливостями: стійкість до осипання, вилягання,дружне дозрівання – дають можливість збирати врожай прямим комбайнуванням. Зточки зору збереження, якості урожаю, наявності робочої сили, економії ПММпрямому комбайнуванню ріпака доцільно надавати первагу перед іншими видами збирання.Пряме комбайнове збирання має таки переваги, порівняно з роздільним збиранням:
Підвищення врожайності внаслідокзниження втрат (втрати при роздільному збиранні більше 5 %);
Економія на дорогій укладці у валки:
Після дощів ріпак підсихає встеблестої.
Під час сильної забур’яненості танерівномірному дозріванні застосовується десикація (Реглон Супер, Скорпіон-по3-4л га). Обмолот починають при повній стиглості насіння, коли воно набуваєсиньо – чорного забарвлення, не роздавлюється пальцями і шелестить в стручкахпри струшуванні. Вологість насіння при цьому становить 12 — 15 %. Для збиранняурожаю краще використовувати комбайни Дон-1500 або комбайни імпортноговиробництва із спеціальною жаткою. Найбільші втрати урожаю (90% від усіх втрат)– на ріжучому апараті. Щоб звести їх до мінімуму рекомендується збиранняпроводити на високому зрізі, на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків.
 

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Характеристика ґрунту досліднихділянок
 
Експериментальна частина досліджень виконувалась у2009 – 2010 рр. на дослідних ділянках Сумського національного аграрногоуніверситету, який знаходиться в північно-східній частині Лісостепу України.
Дослідні ділянки Сумського НАУ знаходяться в межах м.Суми і відносяться до лісостепової природно кліматичної зони. Вонахарактеризується помірно-теплим кліматом при значній кількості опадів та дужехолодною зимою.
Рельєф даного району – типова, ледь нахилена допівденного-заходу рівнина, пересічена ярами і балками з значною кількістю«блюдець До сходу від Сумського НАУ, на відстані близько 8 км, протікає річка Псел.
Ґрунт дослідної ділянки типовий для даногоагроґрунтового району з наступними агрохімічними показниками (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Агрохімічна характеристика ґрунтівдослідного поляҐрунт Гумус, % рН Ємність вбирання, см г-екв. На 100 г ґрунту Вміст рухомих форм, мг/100 г ґрунту Азот легкогідролізований, мг/100 г ґрунту
Р2О5
К2О Чорнозем потужний важко-суглинковий середньо-гумусний на лесовидному суглинку 4,0 6,0 20,4 14,0 6,7 9,0
Орний шар ґрунту становить 10-30 см. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту становить від 4 до 4,1; бонітет ґрунту – 79 балів.Колоїдний комплекс насичений іонами кальцію та магнію. Реакція ґрунтовогорозчину близька до нейтральної (рН верхніх горизонтів – 6,0).
Орні землі знаходяться на рівних ділянках, що дозволяєвирощувати будь-які культури без загрози змиву верхнього родючого шару ґрунту.Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони ЛісостепуУкраїни. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися втипових для зони ґрунтових умовах.
2.2 Погодні умови за періоддосліджень
 
Відновлення вегетації озимих культур та багаторічнихтрав протягом років проведення дослідження припадало, відповідно, у 2007 р. на16.03, у 2008 р. – на 08.03, у 2009 р. – на 29.03, у 2010 р. – на 31.03, що,відповідно, на 19, 27, 6 та 4 дні раніше за середньобагаторічну дату.
Температура повітря у березні 2007 та 2008 рр. булазначно вища від середньобагаторічного показника (-0,10С),відповідно, на 5,5 та 4,90С. Вищою на 1,50С від нормибула температура повітря і в 2009 році. Лише у 2010 році у березні температураповітря мала від`ємний показник, нижчий за норму на 0,50С. Опадівпротягом березня 2007 та 2010 рр., при середньобагаторічному показнику 38,0 мм, випало, відповідно, на 10,6 та 30,3 мм менше. У 2009 році, навпаки, спостерігалося надмірненадходження опадів, в порівнянні з нормою на 64,7% (62,6 мм). Березень 2008 року за кількістю опадів був близьким до норми – протягом місяця випало 41,6 мм.
Температурний режим 2007 та 2010 рр. був близьким досередньобагаторічного, відхилення від норми (8,70С) склало,відповідно, -0,6 та +0,80С. Суттєво вища температура повітря уквітні, порівняно з нормою спостерігалася у 2008 р. – 11,70С. Кількістьопадів у квітні 2007, 2009 та 2010 рр. була значно нижча засередньобагаторічний показник (40,0 мм) і склала, відповідно, 19,6 мм (49% норми), 5,0 мм (12,5% норми) та 17 мм (42,5% норми). Дефіцит опадів в цей період мавнегативний вплив на рівномірність і дружність проростання насіння та появисходів. Достатня кількість опадів протягом квітня була у 2008 році, коли випало133,3% норми (53,3 мм).
Травень 2007 та 2010 рр. мав вищу температуру повітрявід норми (15,60С), відповідно, на 2,8 та 3,30С. Але, втой же час, опадів у цей період випало значно нижче норми, відповідно, на 23,0та 36,1%. Дефіцит опадів протягом квітня-травня 2007 та 2010 рр. малинегативний вплив на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, продуктивність вцілому. У травні 2009 р. температура повітря дорівнювала середньобагаторічномупоказнику, а от у 2010 р. – була на -0,90С нижча від норми.Кількість опадів, що випала протягом 2008 та 2009 рр. була вищою відсередньобагаторічного показника, відповідно, на 12,2 та 32,8% і склала 60,6 та 71,7 мм.
Весняний період років дослідження в ціломухарактеризувався вищою температурою повітря, відповідно, у 2007 р. – на 2,50,у 2008 р. – на 2,30, у 2009 р. – на 0,90та у 2010 р. –1,20С, порівняно з середньобагаторічним показником, який становить8,10С. В свою чергу, протягом весняного періоду у 2007 та 2010 рр.спостерігався дефіцит опадів до норми (132,0 мм), відповідно, на 43,4 та 72,8 мм. У 2008 та 2009 рр. опадів випало на 17,6 та 5,5% більше від норми.
Аналізуючи теплозабезпеченість весняного періоду роківдослідження, слід зазначити, що вона була близька до норми (6200С) у2007 р. – 612,60С, та вищою за неї: у 2008 – на 79,30, у2009 – на 28,00, а у 2010 р. – на 203,00С.
В розрізі місяців по забезпеченню теплом суттєвовідрізнявся від середньобагаторічного показника в бік дефіциту квітень 2007 р.,коли протягом місяця надійшло лише 37,7% тепла від норми, що, в свою чергу,вплинуло на тривалість проростання насіння сільськогосподарських рослин.
Одним із показників, що характеризуєвологозабезпеченість періоду вегетації сільськогосподарських рослин єгідротермічний коефіцієнт (ГТК). Згідно, даних, наведених на рис. 1.4, можназробити висновок, що квітень 2007 та 2008 рр. мав надмірне вологозабезпечення,ГТК становив, відповідно, 3,2 та 2,0, що на 0,8 більше, та на -0,4 менше віднорми. В свою чергу, квітень 2010 р. характеризувався недостатньоювологозабезпеченістю (ГТК = 0,7), а 2009 р. – взагалі був посушливий (ГТК =0,3). Травень 2008 та 2009 рр. характеризувався достатнім зволоженням, ГТКсклало, відповідно, 1,4 та 1,6, що на 0,2 та 0,4 вище за норму.Вологозабезпеченість травня 2007 та 2010 рр. було, відповідно, задовільним (ГТК= 0,8) та недостатнім (ГТК = 0,6).
В цілому вологозабезпеченість весняного періоду(квітень-травень) 2007, 2008, 2009 рр. характеризувалася як достатня, ГТКсклав, відповідно, 1,0, 1,6, 1,2, а 2010 р. — як недостатня – ГТК = 0,6.
За комплексом кліматичних показників, весняний період2007 та 2010 рр. можна охарактеризувати як теплий та посушливий, а 2008 та 2009рр. – як теплий та нормально зволожений.
Літній період досліджуваних років характеризувавсяпідвищеною температурою повітря. Особливо контрастним був 2010 р., коли цейпоказник був на 5,70С вище норми і становив 25,10С.Опадів за червень-серпень років дослідження, при середньобагаторічномупоказнику 200,0 мм, випало лише 69% від норми, у 2008 р. – 95,3% від норми, а у2009 р. – на 21,2% вище норми.
Аналізуючи погодно-кліматичні умови літнього періоду врозрізі місяців, слід зазначити, що у червні за роки дослідження спостерігаласяпідвищена температура повітря на 0,50С (2008 р.) — 4,50С(2010 р.) в порівнянні з середньобагаторічною, яка становить 18,80С.За кількістю опадів у червні бездефіцитним був лише 2007 р., коли випало 60,7 мм, що становить 134,9% норми. В інші роки опадів випало на 33,0-76,6% меншесередньобагаторічного показника.
Температура повітря липня 2007-2009 рр. була подібноюміж собою і коливалася в межах 21,6-21,90С, що на 1,4-1,70Свище середньобагаторічної, яка, в свою чергу, склала 20,20С. Суттєвовищою була температура повітря у липні 2010 р., коли цей показник перевищивсередньобагаторічний на 4,50С. Дефіцит опадів у липні за рокипроведення досліджень спостерігався тільки у 2007 р., коли випало 37,4 мм, що становить 49% від норми. У 2008-2010 рр. опадів випало більше норми, відповідно, на 76%,116% та 50%.
Серпень 2007, 2008 та 2010 рр. був на 2,8-6,60Степлішим за середньобагаторічний показник (19,20С). Лише у 2009 р.температура повітря була нижчою від норми на 0,80С. Опадів у серпніза період проведення досліджень випало нижче норми: у 2007 р. – на 83%, у 2008р. – на 40,9%, у 2009 р. – на 42,1%, у 2010 р. – на 86,3%.
Теплозабезпеченість літнього періоду за рокипроведення досліджень була вищою за середньобагаторічну (17900С) ісклала у 2007 р.- 112,6%, 2008 р. – 107,9%, 2009 р. – 106,8%, 2010 р. – 129,0%від норми. Вологозабезпеченість червня-серпня була недостатньою у 2007 та 2010рр., гідротермічний коефіцієнт склав, відповідно, 0,7 та 0,6 і, навпаки,сприятливою у 2008 р. (ГТК = 1,0) та 2009 р. (ГТК = 1,3).
В цілому, літній період за роки проведення досліджень,можна охарактеризувати як: у 2007 р. – теплий та недостатньо зволожений, у 2010р. – жаркий та недостатньо зволожений, у 2008 та 2009 рр. – теплий та нормальнозволожений.
Вересень за період проведення досліджень був теплим,відхилення від середньобагаторічної температури повітря склало від +0,50С(2008 р.) до +3,30С (2009 р.). Опадів випало у 2007 та 2010 рр.більше норми (50,0 мм), відповідно, на 29,0 та 21,7 мм. А от у 2008 та 2009 рр. спостерігався їх дефіцит: у 2008 р. – випало лише 47,8%, а у 2009 р.– взагалі 18,8% від норми, що негативно вплинуло на проростання насіння тарозвиток рослин озимих культур на початкових етапах. Теплозабезпеченістьвересня 2007, 2009 та 2010 рр. була вищою за середньобагаторічну, яка склала3580С, відповідно, на 55,10С, 142,00С, 900С.У 2008 р. надходження тепла, навпаки, було меншим за середньобагаторічнийпоказник на 15,70С. Вологозабезпеченість вересня можнаохарактеризувати як: у 2007 та 2010 рр. – нормальна та надмірна, у 2008 р. –недостатня, а у 2009 р. – критична.
Детальне порівняння погодних умов весняно-осінньогоперіоду років дослідження з середньо багаторічними показниками наведено нарисунках 2.1 – 2.2.

/>
Рис.2.1 Середньомісячна температура повітря за рокидослідження, 0С
/>
Рис.2.2 Середньомісячна кількість опадів за рокидослідження, мм

/>
Рис. 2.3 Середньомісячна сума активних температур зароки дослідження, 0С
/>
Рис 2.4 Середньомісячний гідротермічний коефіцієнт зароки дослідження

2.3 Характеристика тамісцезнаходження господарства
 
Науково-навчальний виробничий комбінат (ННВК) – цеструктурний підрозділ університету, в склад якого входять дослідні поля,теплиці, наукові лабораторії. Розміщується в Сумському (с. Постольне) таЛебединському (с. Гамаліївка) районах. Утримується за рахунокнауково-виробничої діяльності та університету. Структура земельних угідь наданав таблиці 2.2
Як видно з таблиці 2.2, земельні угіддя 2009 року збільшилисяпорівняно з минулими роками. Це відбулося за рахунок орендованої землі у селян-власників.Спеціалізується господарство на рослинництві.
Таблиця 2.2 Динаміка складу і структури земельнихугідьВиди земельних угідь 2007 2008 2009 2007 р. в % до 2009 р. га % га % га % Загальна земельна площа 515,82 100 515,82 100 981,78 100 47,5
С/г угіддя, всього
у т. ч.: — рілля
— сінокоси 515,82 100 515,82 100 981,78 100 47,5 502,4 97,4 502,4 97,4 956,78 97,4 47,5,5 13,42 2,6 13,42 2,6 25 2,5 46,3
Із загальної земельної площі знаходиться в
оренді, всього у т. ч. с/г угіддя – рілля — сінокоси 165 32 165 32 542,09 55,2 69,5
151,58
13,42
29,3
2,6
151,58
13,42
29,3
2,6
517,09
25
52,6
2,5
70,7
46,3
ріпак ботанічний екологічна експертизавирощування
Техніка для використання на території ННВК передаєтьсязгідно наказу ректора університету на виробничий період.
Техніка що передається на виробничий період має задовільнукількість одиниць машин, автомобілів, тракторів та сільськогосподарськоїтехніки для обробітку земель, які є в господарстві. Наявність основних машинвказана в таблиці 2.3.
Наказ складається директором ННВК СНАУ та погоджуєтьсяначальником планово-фінансового відділу, головним бухгалтером, проректором знаукової роботи і затверджується ректором згідно строків. В наказіобумовлюються умови оплати праці, умови роботи, склад загону, розрахунок пооплаті праці та відповідальні.
Таблиця 2.3 Технічне забезпечення господарстваНазва техніки Кількість, шт., марка трактори 3 шт.Т-150К+2шт.МТЗ-80-82 сівалки СЗ-3,6, СПЧ-6 комбайни 2шт. ДОН-1500+»Нива»-СК-5+ «Єнісей»-1200 жатка ЖРБ-4,2 автомобілі 3шт. ЗИЛ-130+2шт. ММЗ ЗИЛ+ГАЗ-52+ +бензовоз ГАЗ-52+пожарна машина ГАЗ-53
Розрахунок з працівниками відбувається згідногалузевої угоди по нормативним документам, що затверджений Міністерствомаграрної політики України. Склад працівників – директор, заступник директора, агроном1-ї категорії, завідувач насіннєвою лабораторією, бухгалтер, економіст, науковіспівробітники, підсобні працівники і лаборанти. Всього 35 працівника.
В таблиці 2.4. приведена структура посівних площ поННВК за 2006-2009 роки.
В структурі посівних площ найбільшу площу займаютьзернові. В 2007 році кількість га під зернові дещо зменшилась, але збільшиласьза рахунок озимого ріпаку, кукурудзи та особливо соняшника. Також набагатобільше було посіяно гречки.
Таблиця 2.4 Структура посівних площ 2007-2009 роківКультура Площа посіву % до загальної площі посіву 2007 2008 2009 2007 2008 2009 1 2 3 4 5 6 7 Озима пшениця 234,0 250,0 116 53,9 59,8 17,17 Ячмінь 98 104 61 22,58 24,89 9 Овес 32,0 10,0 41 7,37 2,39 6 Гречка 15,0 24,1 133 3,54 5,77 19,69 Картопля - 6,0 9 - 1,43 1,33
Буряк стол.,
капуста,
морква 2,0 2,1 5,1 0,46 0,5 0,75 Багаторічні трави на сіно 15,5 21,5 19 3,57 5,14 2,81 Горох 19,0 - - 4,37 - - Яра пшениця 17,0 - - 3,9 - - Цибуля, по- мідори, огірки 1,4 - 2,18 0,32 - 0,32 Озимий ріпак - - 15,0 - - 2,22 Кукур./зерно - - 80 - - 11,84 Соняшник - - 194 - - 28,72 Всього, га 433,9 417,7 675,28 100 100 100
Основними показниками розвитку рослинництва єструктура посівів та врожайність сільськогосподарських культур, тому що самевони визначають кількість виробленої продукції – валовий збір. Врожайністькультур за останні 3 роки наведено в таблиці 2.5.
Аналізуючи таблицю 2.5 можна виділити, що в 2009 роцідещо зросла врожайність гречки порівняно з іншими роками. Також непоганою єврожайність озимого ріпаку, кукурудзи на зерно та соняшника. Щодо іншихкультур, то їх врожайність залишається з роками приблизно такою ж або жзменшується. Це пов’язано з несприятливими погодними умовами чи недотриманнямтехнологій вирощування.
Таблиця 2.5 Врожайність с/г культур за 2007-2009рокиКультури Врожайність, ц/га Валовий збір, ц 2007 2008 2009 2007 2008 2009 1 2 3 4 5 6 7 Озима пшениця 44,58 17,5 23,4 10431,72 4375,0 2714,4 Ячмінь 26,4 33,7 24,0 2587,2 3504,8 1464,0 Овес 33,8 15,0 19,7 1081,6 150,0 807,7 Гречка 9,1 8,3 10,0 136,5 200,0 1330,0 Картопля - 175,3 100,82 - 1051,8 907,38
Буряк стол.,
капуста,
морква
180,0
274,2
164,0
176,8
229,0
145,0
200,0
265,0
160,0
9000,0
27420,0
8200,0
10608
22870
7250
100,0
291,5
560,0 Багат.тр./сіно 25,0 10,0 20,0 387,5 215,0 380,0 Горох 9,8 - - 186,2 - - Яра пшениця 18,1 - - 307,7 - -
Цибуля,
помідори, огірки
396,0
100,0
170,0 -
270,0
156,0
168,0
3957,3
2,0
3,4 -
540,0
4,68
25,2 Озимий ріпак - - 35,0 - - 525,0 Кукур./зерно - - 50,0 - - 4000,0 Соняшник - - 18,0 - - 349,2

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯДОСЛІДЖЕНЬ
 
Завдання досліду – метою даного дослідження було з’ясуванняагробіологічних особливостей деяких сортів і гібридів ярого ріпаку тапридатність їх для вирощування в Північній частині Лівобережного Лісостепу.
Схема досліду: сорти ярого ріпаку:Аіра – селекція Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станціїУААН; Микитинецький — селекція Іванофранківського Інститут АПВ УААН; Отаман,Обрій — селекція Інституту олійних культур УААН; Марія, Оксамит – ТОВ«Рапсодія»; Байкал, Гайдн, Кліфф, Ольга, Сієста, Терра – Нордойче ПфалнцецухтГанс-Георг Лембке КГ (Німеччина); PR-72, PR-73 — Піонер (Італія).
Параметри досліду: la = 14, n=4, обліковаділянка 12,5 м2. Розміщення ділянок: повторень – чотириярусне,варіантів – рендомізоване.
Дослідження проводились в 2009-2010 роках в умовахННВК Сумського НАУ. При проведенні досліджень агротехніка булазагальноприйнятою для даної зони, окрім елементів, що вивчались (додаток А).Попередник ріпаку – ячмінь. Спосіб сівби рядковий (15 см). Норма висіву — 150 насінин на 1 м. кв. (1,5 млн./га).
Застосувалася інтегрована система захисту зурахуванням порогів шкодочинності хрестоцвітих блішок, попелиці та ріпаковогоквіткоїду.
Методи досліджень. Основними загальнонауковимиметодами досліджень були лабораторний та польовий. Так, візуальний методзастосовували для реєстрації фенотипічних фаз росту й розвитку рослин;вимірювально-ваговий — для аналізу рослин за морфологічними показниками;ваговий — для визначення врожайності насіння з облікових ділянок, порівняльний- для встановлення відхилень від стандарту; математично-статистичний — для оцінкидостовірності різниць між варіантами та взаємозв’язків між окремимипоказниками.
Досліди проводились згідно існуючихметодик дослідної справи [13]:
-  фенологічні спостереження за ростом ірозвитком рослин;
-  визначення біометричних показниківрослин ;
-  визначення показників структуриврожаю;
-  облік врожайності насіння(біологічної, фактичної);
-  визначення хімічного складу насіння.
З метою вивчення морфологічнихпараметрів досліджуваних сортів визначали висоту рослин, кількість пагонів таплодів у особин з 1 м. кв. Збирали насіння вручну в паперові пакети зобов’язковим позначення номеру рослини для подальшого визначення показниківпродуктивності та якості. Для визначення фактичного врожаю проводили збиранняза допомогою комбайну „Volvo” окремо з кожної ділянки на повтореннях досліду, знаступним перерахунком на гектар. Математичну обробку результатів здійснювалиметодом дисперсійного аналізу, використовуючи пакет статистичних програм»STATISTICA 7.0" [42]. Розрахунок економічної ефективності проводилиза цінами, встановленими на момент збирання врожаю у 2010 році.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Досить важливим елементом технологіївирощування є правильний підбір сортів відповідно до конкретноїприродно-кліматичної зони. Саме з цією метою в 2009-2010 рр. проводилисьвизначення придатних сортів ярого ріпаку для умов Лівобережного ЛісостепуУкраїни. Вивчались 11 сортів та 3 гібриди вітчизняної та іноземної селекції(рис. 4.1, 4.2).
/>
Рис. 4.1. Розбивка дослідів (ННВК СумськогоНАУ, 2010 р)
Під час вегетації проводили фенологічні спостереженняза проходженням фаз розвитку рослинами ріпаку різних сортів. Отже, при висівіодночасно в другій декаді квітня сходи з‘явились майже одночасно в першійдекаді травня.
Утворення розетки майже в усіх сортів почалося здругої декади травня. Візуально різниця в проходженні фаз розвитку спостерігаласяз 5 макростадії (Розвиток закладання квіток, ВВСН 50-59). Так, у гібридівPR-72, PR-73, Сієста сортів Аіра, Байкал, Марія та Микитинецький проходженняданої макростадії було більш інтенсивним. Квітконоси почали з’являтись в першійдекаді червня.

/>
Рис. 4.2. Дослідна ділянка для вивчення сортівта гібридів ярого ріпаку (ННВК Сумського НАУ, 2010 рік)
Початок цвітіння (ВВСН 60) у основної масидосліджуваних сортів та гібридів ярого ріпаку був зафіксований в другій декадічервня. Слід відзначити одночасність (вирівняність) цвітіння у гібридів уPR-72, PR-73. З деяким запізненням (на 3-5 дні) відмічено настання фазицвітіння у сортів Ольга, Оксамит, Отаман.
Початок достигання плодів (ВВСН 80) був зафіксований впершій декаді липня. Повна стиглість (ВВСН 89) припадала на кінецьлипня-початок серпня. Збирання проводили в першій-другій декаді серпня.
Для визначення морфологічних особливостейдосліджуваних сортів у фазі достигання визначалася висота рослин, кількістьпагонів, кількість масу стручків. Так, найвищими рослинами характеризувавсягібрид PR-72 (110,2 см). Низькорослими рослинами був представлений гібридСієста (84,0 см). У решти сортів середній показник висоти рослин варіював від 92,3 см до 108,6 см (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Параметри вегетативної та генеративноїсфери рослин ярого ріпаку
Сорт
/гібрид Морфологічні параметри Висота, см Кількість пагонів, шт Кількість стручків, шт. Маса стручків, г Аіра 98,3 4,7 73,1 9,5 Байкал 108,6 4,9 72,2 9,4 Гайдн 101,0 4,7 65,8 8,6 Кліф 92,3 5,1 68,8 8,9 Марія 107,7 4,4 69,4 9,0 Микитинецький 100,7 4,0 70,8 9,2 Обрій 102,3 5,0 62,7 8,2 Ольга 96,7 4,0 70,9 9,2 Оксамит 104,8 4,2 62,5 8,1 Отаман 103,0 3,9 70,4 9,2 Сієста (F1) 84,0 4,2 73,4 9,5 Терра 100,1 5,3 65,9 8,6 PR-72 (F1) 110,2 5,3 74,2 9,6 PR-73 (F1) 98,3 4,1 73,7 9,6 Duncan test 8,6 1,0 9,9 2,2
Кількість пагонів як здатність рослин до галуженнязмінювалась від 3,9 до 5,3 шт. Максимальну кількість пагонів мали рослинигібриду PR-72 та сорту Тера (5,3 шт.).
За середньою кількістю стручків на одній рослині слідвідзначити гібриди PR-72 (74,2 шт.), PR-73 (73,7 шт.), Сієста (73,4 шт) та сортАіра (73,1 шт.). Мінімальна кількість плодів було сформовано на рослинах сортівОксамит (62,5 шт.) та Обрій (62,7 шт.). У решти сортів цей показник був нарівні 65,8-72,2 штуки.
Середня маса стручків з однієї рослини змінювалась вмежах 8,1-9,6 г. Найбільшу масу (9,5-9,6 г.) мали плоди сформовані у гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сорту Аіра. Найменшу масу стручків (8,1-8,2 г) було встановлено в рослин сортів Оксамит та Обрій.
До основних показників якості насіння ріпаку відносятьмасу 1000 штук та вміст олії (табл. 4.2). Встановлено, що ці показникизмінювались у залежності від генетичної природи сорту.
Так, найбільш виповнене насіння було сформовано усортів Гайдн (4,5 г), Ольга (4,4 г), Аіра (4,3 г). Дещо менше — у сортів Байкал, Марія та гібридів Сієста, PR-72 (4,1 г). Найменше виповнене насіння було сформовано у рослин сортів Отаман (3,7 г) та Кліф (3,8 г).
Встановлено, що вміст олії — є сталим показником і усучасних сортів та гібридів ріпаку практично не змінюється. За результатамибіохімічних аналізів встановлено, що у досліджуваних сортів та гібридів вмістолії варіював від 39,2 % до 42,3 %. Максимальну олійність було визначено усорту Гайдн 42,3 %. У переважної частини вивчаючих сортів та гібридів в насіннібуло сформовано близько 40,0 % олії.
Таблиця 4.2 Показники якості та продуктивністьсортів ярого ріпакуСорт/гібрид Маса 1000 штук насінин, г Вміст олії, % Урожайність, т/га
Збір олії,
т/га Аіра 4,3 39,4 1,65 0,67 Байкал 4,2 39,2 1,76 0,69 Гайдн 4,5 39,3 1,75 0,76 Кліф 3,8 39,0 1,41 0,55 Марія 4,2 39,2 1,54 0,63 Микитинецький 4,0 39,3 1,42 0,56 Обрій 4,0 39,2 1,39 0,58 Ольга 4,4 39,1 1,76 0,71 Оксамит 4,0 39,4 1,39 0,57 Отаман 3,7 39,0 1,54 0,61 Сієста (F1) 4,1 39,1 1,86 0,74 Терра 3,9 38,9 1,62 0,65 PR-72 (F1) 4,1 39,3 1,91 0,77 PR-73 (F1) 4,0 39,2 1,87 0,75 Duncan test 1,3 2,7 0,42 0,21

Урожайність насіння та збір олії — основні показники,які характеризують генетичний потенціал сучасних сортів і гібридів приоднакових умовах вирощування (природно-кліматичні умови, технологіявирощування). За результатами проведеного дисперсійного аналізу встановленосуттєву різницю між врожайністю сортів ріпаку ярого. Слід відзначити, щогібриди забезпечили формування врожаю насіння на рівні (1,86-1,91 т/га).Суттєвий недобір врожаю в порівнянні з цими показниками було отримано у сортівОбрій (1,39 т/га), Оксамит 1,39 т/га, Кліф (1,41 т/га), Микитинецький (1,42т/га). Середні рівні врожайності (1,54-1,76 т/га) забезпечили посіви ярогоріпаку сортів: Отаман, Марія, Терра, Аіра, Ольга, Гайдн, Байкал. Виходячи знайвищого рівня врожайності і олійності насіння максимальний збір олії був угібридів PR-72, PR-73, Сієста (0,74-0,77 т/га) та сортів Гайдн, Ольга(0,71-0,74 т/га). Найменший вихід олії з гектару було отримано у сортів Кліф(0,55 т/га), Микитинецький (0,56 т/га), Оксамит (0,57 ц/га), Обрій (5,8 ц/га).
Таким чином, за результатами досліджень встановлено,що в умовах північно-східної частини Лівобережного Лісостепу високопродуктивніпосіви були сформовані при сівбі насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста тасортів Гайдан, Ольга, Аіра, Байкал, Марія, Терра, Отаман. При збиранні цихпосівів було отримано понад 1,5 тону насіння, а збір олії становив понад 0,6тони олії з одного гектара.
Економічну ефективність вирощування ярого ріпаку, привпровадженні різних сортів та гібридів, визначали шляхом врахування всіх витратна 1 гектар, а також витрати на транспорт готової продукції в цінах на жовтень2010 року (табл. 4.3). Вартість однієї тони насіння на той період складала 3200гривень за 1 тону. Отже, при однакових витратах по варіантах вирощування взалежності від генетичних особливостей сорту чи гібриду, економічнаефективність очевидно буде вищою на варіанті з найбільшим збором насіння. Такимчином, найвища врожайність насіння (1,86-1,91 т/га) на варіанті при насіннямгібридів PR-72, PR-73, Сієста обумовлює найвищу економічну ефективність.Прибуток з одного гектара становить 3637,0 -3669 грн, а рівень рентабельності157,1- 164,0 %.