РЕФЕРАТ
Роботавикладена на 56 сторінках друкованого тексту, містить 4 таблиці та 4 рисунка.Перелік літератури включає 42 джерела.
Предмет досліджень – засобита знаряддя промислового та любительського рибальства у водосховищахДніпровського каскаду.
Метою роботи було надатихарактеристику ефективності засобів та знарядь промислового та любительськогорибальства на Каховському водосховищі. Методи дослідження – вивчення станузапасів промислових риб, вивчення впливу любительського та спортивного рибальствана стан рибних запасів. Дипломна робота виконана на підставі первинних даних,зібраних на базі Головного держуправління рибоохорони в Запорізькій області.
В результатінаукової-дослідної роботи надано характеристику ефективності основних засобівта знарядь лову риби на водосховищах Дніпровського каскаду.
Новизнароботи полягає в тому, що вперше здійснена спроба систематизувати інформаціющодо засобів любительського та промислового рибальства на великих водосховищахУкраїни. Дана робота актуальна у зв’язку з тим, що у процесі вилову риби самезнаряддя лову безпосередньо регулюють якісні та кількісні показники вилову.Тому необхідно ретельне вивчення питання засобів та знарядь промислового талюбительського лову лову риби, в тому числі в водосховищах річки Дніпро.
Значущість роботи – отриманідані нададуть змогу підвищити ефективність регулювання рибальства наводосховищах.
За результатами дослідженняможуть бути розроблені біологічно й економічно обґрунтовані рекомендації.
РИБА, РИБАЛЬСТВО, ВОДОЙМА,СТАВ, ЛЮБИТЕЛЬСЬКЕ РИБАЛЬСТВО, РИБОЛОВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Знаряддя та засоби рибальства на водосховищах
1.1.1 Закидний невід
1.1.2 Ставні сітки
1.1.3 Ятір
1.1.4 Ставний невід
1.2 Організація та регулювання промислового рибальствана внутрішніх водоймах України
1.3 Загальна характеристика водосховищ дніпровськогокаскаду
1.4 Фізико-географічна характеристика районудосліджень
2. МАТЕРІАЛИ ТА Методидосліджень
2.1 Предмет та матеріали дослідження
2.2 Методи досліджень
2.2.1 Вивчення видового та розмірного складупромислових уловів
2.2.2 Вивчення вікового складу промислових уловів
2.2.3 Дослідження любительського рибальства
2.3 Статистична обробка результатів
3. Експериментальначастина
3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальствана Каховському водосховищі та їх ефективність
3.2 Знаряддя та засоби аматорського рибальства наКаховському водосховищі
3.3 Ефективність засобів та знарядь любительськоголову риб на Каховському водосховищі
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Висновки
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВСТУП
Після перекриття річки Дніпро греблею Каховської ГЕС у 1955 році булоутворене штучне водосховище, що стало невід'ємною часткою екосистем рядуобластей України. Це Херсонська область, площею 28,5км2; Дніпропетровськаобласть, площею 31,9км; Запорізька область, площею 27,9 км. Загальна площа цихобластей становить 88,3км. При цьому об'єм води водосховища становить близько18,2км, при найвищому рівні, що може підтримуватись у нормальних умовахексплуатації водосховища.
Зачасів Радянського Союзу водосховище було важливим місцем промислової рибноїловлі. У перехідний період формування Української державності обсяги виловуриби почали декілька зменшуватися. Проте в останні часи обсяги промисловогорибальства почали підвищуватися. Це може бути пов'язане з підйомом загальногосоціального рівня країни та професійним підходом до процесу вилову риби. Упроцесі промислового рибальства важливими є засоби та знаряддя лову. Оскільківони безпосередньо регулюють якісні та кількісні показники вилову. Тому необхідноретельне вивчення питання засобів та знарядь промислового лову риби, в томучислі в водосховищах річки Дніпро.
Метоюдосліджень було: визначити ефективністьзасобів та знарядь промислового лову риби на Каховському водосховищі.
Дозавдань роботи входило:
- визначити основні типи засобів промислового лову риби на їхефективність на Каховському водосховищі;
- визначити основні типи знарядь любительського лову риби наКаховському водосховищі;
- визначити єфективність засобів та знарядь промисловогорибальства на Каховському водосховищі.
Впершездійснена спроба систематизувати інформацію щодо засобів любительського тапромислового рибальства на великих водосховищах України.
Отримані данінададуть змогу підвищити ефективність регулювання рибальства на водосховищах.
За результатамидослідження можуть бути розроблені біологічно й економічно обґрунтованірекомендації щодо вдосконалення форм промислового та любительського рибальствана водоймах.
1. ОГЛЯДНаукової літератури
1.1 Знаряддя тазасоби рибальства на водосховищах
Рибальством вважаєтьсядобування риби та водних безхребетних. Промислове рибальство – вид рибальства,добування водних живих ресурсів (водних безхребетних, риб) [1].
Залежно від поставленогозавдання знаряддя лову можна класифікувати за різними ознаками. Доцільнокласифікувати за принципом дії, що визначається особливостями влучення риби взону утримуючої дії й утримання риби в ній. За цією ознакою всі знаряддяпромислового рибальства поділяють на п'ять класів, перші три з яких включаютьсіткові знаряддя лову.
У перший клас входятьвічкувальні знаряддя лову (сітки), лов якими заснований на застряванні риби увічках або заплутуванні в сітковому полотні. Залежно від особливостейзастосування вічкувальні знаряддя лову ділять на чотири групи: ставні сітки,плавні річкові сітки, дрифтерні сітки, обкидні сітки. Група ставних сіток включаєвсі види вічкувальних знарядь, які встановлюються нерухомо за допомогою колів,якорів і т.д.
Група плавних річкових сітокпоєднує вічкувальні знаряддя лову, які в робочому положенні спливають за течієюй уловлюють рибу, що зустрічається на шляху. Група дрифтерних сітокхарактеризується тим, що вони в робочому положенні дрейфують у водоймі зі слабкоютечією і вловлюють рибу, що підходить до них. Група обкидних сіток включає вічкувальнізнаряддя лову, принцип дії яких заснований на повному або частковому оточенніриби сітковою стінкою з наступним загоном риби в сітки різними засобами.
До другого класу входятьпастки – знаряддя, лов якими заснований на заході риби до сіткових або іншихпристроїв із вхідними утвореннями, що ускладнюють її зворотний вихід. Пасткиділять на дві групи. Перша з них поєднує ставніі неводи – як правило, відкритізверху великі пастки. Другу групу утворять закриті або напівзакриті зверхудрібні пастки. Крім розподілу на закриті і напівзакриті, розрізняють такождрібні пастки із центральним крилом (ятері) і без центрального крила (типу сіток),дрібні пастки для внутрішніх водойм і донні морські пастки [2].
До третього класу входять знаряддя, що відціджують, лов якими заснованийна оточенні риби сітковою стінкою або мішком і відділенні її від води в процесіпереміщення знаряддя лову. Залежно від конструкції й особливостей застосуваннязнаряддя, що відціджують, ділять на п'ять груп. У першу групу входять трали –знаряддя лову у вигляді мішка, які буксирують у воді за допомогою суднів. Другугрупу утворять накидні неводи – знаряддя лову, що перекривають водойму від днадо поверхні води, лов якими заснований на оточенні риби сітковою стінкою знаступною вибіркою невода на берег або нерухомо варті судна. До третьої групивходять донні неводи – знаряддя лову, що перекривають частину товщі води додна. Лов ними заснований на оточенні риби сітковою стінкою й смугамискаламученої води з наступною вибіркою знаряддя лову на судно. До четвертоїгрупи входять обкидні знаряддя лову, якими охоплюють досить щільні концентраціїриб у пелагіалі, а потім вибирають на судно. До обкидних відносяться насампередкошелькові неводи.
До п'ятої групи входять підхвати – знаряддя лову, які підводять під рибузнизу, а потім піднімають на борт судна. До цієї групи відносяться в основномубортові підхвати й конусні підхвати.
Четвертий клас включає рибонасосні установки, лов якими заснований назасмоктуванні риби з водою в пристрій з наступним підйомом риби та води на бортсудна.
До п'ятого класу відносяться гачкові знаряддя, лов якими заснований назаковтуванні рибою гачків з наживкою або зачепленні об'єкта лову гачками безнаживки або гарпунами. Відповідно гачкові знаряддя поділяють на дві групи:наживні й ненаживні. До першої з них відносяться вудки, троли і яруси, додругого – різні самоловні знаряддя й гарпуни для бою китів, акул і т.п.
Знаряддя лову класифікують нетільки за принципом дії, але й по інших ознаках: по ступені рухливості, характерупереміщення, особливостям зміни робочої форми й розмірів, особливостямкерування об'єктом лову й знаряддям лову, використанню тих або інших фізичнихполів для оптимізації лову й т.д. [4, 5].
Вимоги до основнихконструктивних елементів знарядь лову випливають із вимог до самих знарядьлову.
Відносно низька щільність і більші розміри концентрацій риби в сполученнізі значними розмірами промислових водойм обумовлюють доцільність застосуваннязнарядь лову для облову більших обсягів води. Для відділення риби від води йзміни в процесі лову робочої форми й розмірів знаряддя лову повинні бутинесуцільними й формозмінюючими. У процесі лову знаряддя лову частопереміщуються відносно води, тому вони повинні мати малий опір руху у воді.Умови експлуатації знарядь лову вимагають, щоб вони не займали багато місця насудні й були відносно легкими. В решті решт, знаряддя лову повинне мати віковуі видову селективність [6].
Всім зазначеним вимогам задовольняють знаряддя лову, у яких основнимконструктивним елементом є сіткове полотно.
Незважаючи на різноманітність об'єктів і умов лову, майже всі сітковізнаряддя лову являють собою рухливу або нерухому сіткову стінку, сітковиймішок, комбінацію сіткової стінки й сіткового мішка.
Для додання сітковим знаряддям лову міцності, певної форми й необхіднихрозмірів сіткове полотно прикріплюють до шнурів, мотузок або канатів, які вцьому випадку називають підборами (верхніми, нижніми або бічними). Щоброзвантажити сіткове полотно, мотузково-канатні елементи іноді пускають по сітковомуполотну (прикріплюють до нього або пропускають через його вічка). Такімотузково-канатні елементи називають пожилинами.
Для додання знаряддю лову у воді робочої форми й робочих розмірів,розміщення його на потрібній глибині у водоймі верхню підбору знарядь ловузвичайно оснащують плавом, а нижню вантажем. Таке ж призначення мають розпірнізасоби – тралові дошки, піднімальні щитки, гнучкі або м'які розпірні засоби зпарусини або синтетичних матеріалів, металеві або дерев'яні бруси – шкапи йт.п.
Для з'єднання мотузково-канатних елементів знарядь лову між собою, крімрізних вузлів, бензелей, полубензелей і т.д., використовують сполучні елементи –скоби, гаки, вертлюги, ланки ланцюгів і т.п.
Для стягування (затягування) сіткових частин знарядь лову застосовуютьстяжні пристрої, які складаються з кілець із пропущеним через них шнуром,мотузкою або канатом (гайтяном, стяжним тросом). Стяжні пристрої застосовуютьдля затягування й розпускання кінцевих частин мішків знарядь лову при виливанніулову. Стяжний пристрій є основним елементом кошелькових неводів.
Основною частиною гачкових знарядь лову є рибальський гачок. Крім того,гачкові знаряддя лову містять мотузково-канатні елементи (для прикріпленнягачків і об'єднання їх у довгу рибальську снасть), плав, вантаж, сполучніелементи й т.д.
Рибонасосні установки складаються в основному з рибальських шлангів,відцентрового насоса або компресора (в ерлифтах) для створення в шлангахповітряно-водяних сумішей, пристроїв для відділення риби від води(водовідділювачей).
Фізичні засоби інтенсифікації лову як частини знаряддя лову складаютьсяіз двох основних елементів – джерел енергії (електричного або звуковогогенератора, насоса, компресора й т.д.) і джерел поля (джерел світла,електродів, гідрофонів і т.д.). Крім того, вони можуть містити в собіструмопровідні елементи (кабелі), сполучні арматури, перемикачі, підсилювачі, пускорегулюючіапаратури й т.д.
Частиною деяких знарядь ловує такі елементи керуючого пристрою системи керування процесом лову, яквимірювальні пристрої, підсилювальні пристрої [7, 8, 9].
1.1.1 Закиднийневід
Принцип лову неводами полягаєв відцижуванні риби від води обметаної ділянки водойми за допомогою суцільноїстіни сіткового полотна, що не допускає обвічковуваня До закидних неводів відносятьсяберегові тягові, райга, пасмові, обкидні, кошелькові, воротниці та пасмовіпідлідні. На водосховищах частіше іншихзастосовують невода берегові тягові. Ці знаряддя лову на більшості водоймищзастосовуються по відкритій воді, рідко в підлідних умовах. Для запобіганняплутанини в термінології та розуміння конструктивних розходжень неводи, волокуші,бредні по систематиці А.І. Трещева відносяться до класу що відціджують, групипритоняємих знарядь [4, 10].
Невід являє собою сітковезнаряддя лову й складається із двох крил, приводів і матні (однієї абодекількох). Невід тягнуть за урізи-канати.
Волокуша – це невід безматні. Бредень бродник, бредешок, бродец, волок, – короткі волокуші довжиною5-20 м тягнуть убрід за шкапи без урізів. Назва знарядь лову неводного типу незалежить від розмірів.
Характерною ознакою закіднихберегових неводів озерного типу є їхня симетричність. Невід цього типу маєматню в середній частині його довжини, тому праве й ліве крило по довжині йвисоті завжди однакові. Обидва урізи неводів також роблять рівної довжини.
1.1.2 Ставнісітки
Провідне місце у видобуткуриби на водоймищах належить ставним сітками. Обсяг улову ставних сіток істотнозалежить від їх конструкції, що досить різноманітна. Широко застосовуютьромові, ромборамові, сторожкові (з пожилинами), з підв'язкою й без підв'язкиполотна по висоті, трьохстінні (ріжові), одностінні (плахові), а такожкомбіновані сітки.
Рамові й ромборамові сіткиефективно застосовувати для лову крупнорозмірних риб, таких як сом, сазан,щука, білизна, судак, лящ, язь і ін. Сітки з кроком вічка менше за 50 ммбудувати рамовими не доцільно. Основною перевагою рамових сіток є можливістьвилову риб, які по своїх розмірах не можуть надійно обвічковуватися в полотнісітки. За нашим даними, вловистість рамових сіток вище одностінних в 2,0-3,5рази. Цей показник зростає зі збільшенням розміру вічка [11].
Сітки з пожилинами найбільшдоцільно застосовувати при кроці вічка 40-70 мм, рівномірному підв'язуванніполотна до сіток у двох-трьох місцях по висоті. Сітки з пожилинами простішебудувати, а по вливистості вони незначно менше рамових сіток при лові риббільших розмірів [12, 13].
Трьохстінні сіткивідрізняються доброю вловистостю риб різного розміру. Такі сітки незамінні приорганізації спеціалізованого лову лина й золотого карася, однак застосуваннятрьохстінних сіток на багатьох водоймах заборонено правилами регулюваннярибальства у зв'язку з великим приловом маломірних риб видів, що охороняються.До недоліків трьохстінних сіток треба віднести високу трудомісткістьвиплутування улову із сітних мішків, а також нерівномірність вловистості сіткипо висоті полотна. Слабина середнього полотна трьохстіної сітки осідає попідборі, тому більша частина улову виявляється в нижній частині сітки, асередня й верхня частини полотна ловлять рибу гірше. Найчастіше трьохстіннісітки застосовують на ділянках водойми, що заросли травою, а також приботальному лові.
Одностінні сітка застосовуютьпри кроці вічка 40 мм і менше. Це найбільш прості по конструкції знаряддявинятково ефективні при лові плітки, тарані й чехоні [14].
1.1.3 Ятір
На водосховищах найпоширенішітри типи пасток: малі ятері, ятері середніх розмірів (курляндки, заколи) іставні неводи.
Ятері малих розмірів мають бочку-камеру циліндричної форми, розтягнуту нап'ятьох дерев'яних обручах. У бочку вставляють дві конусоподібних усинка(лійки, горло). Перший усинок має вхідний отвір круглої або квадратної форми,другий – щелевидний або круглий [18, 19].
Усинки не повинні бути дуже тупими, щоб не ускладнювати вхід риби вкамеру, або надмірно подовженими, щоб не затемнювався вхід, тому що це відлякуєрибу. Залежно від глибини в місцях лову діаметр обруча приймають рівним від 0,4до 1,0 м, рідше 1,5 м. Всі обручі в одному ятері частіше виготовляютьоднакового розміру. У ятерях перший обруч роблять круглої (для лову втрав'янистих місцях, при наявності пнів і балок) або дугоподібної форми (длялову на ділянках із чистим і рівним дном) [15, 16, 17].
Висота крила ятера дорівнюєдіаметру бочки. Як правило, ятері будують із капронової делі із кроком вічка вбочці 30-36, у крилах – 40 мм. Для полегшення нормального розкриття напрямногокрила по висоті в трьох-чотирьох місцях його розпирають тонкими дерев'янимиціпками. Без цих розпірок нижня підбора крила не буде торкатися дна й рибапіде. Кожний ятір установлюють на двох колах. В одному порядку розташовують по2-5 ятері. Середній час, витрачений на первинне встановлення 10 ятерів,становить від 1,5 до 2 годин. Повне навантаження на човен, у якій перебуваютьдва рибалки, становить 70 ятерів.
На підйом, виливання риби йперестановку цих ятерів витрачається 6,0-7,5 годин [20, 21].
1.1.4 Ставний невід
Ставні неводи, незважаючи на велику ефективність, дуже трудомісткі приустановці або знятті (вимагають великої кількості дроту й жердин). Їхустановлюють на твердій основі, у штормову погоду вони часто зриваються хвилеюй рвуться разом з рамою. Тому варто застосовувати штормостійкі неводи, рамуяких утримують на поплавцях і якорях. На встановлення основи й підвішуваннясамого невода витрачають три-чотири дня. Набагато полегшується й прискорюєтьсяустановка основи невода, якщо гундері (палі) забивати в ґрунт за допомогоюструменя води, що б'є з металевого патрубка.
Забивання малих розтяжних колів (чипчиків) здійснюють за допомогоюспеціальної шестовой набійки. Для глибини 5-6 м довжину казана 14 м, ширину – 7м, открилків – 20-25 м, а центрального крила – 150-300 м. Верх пасткивідкритий, тому її стінки піднімають над рівнем води на 0,4-0,6 м. У казаніроблять один-два щілинних або воронкоподібних входу [22, 23].
Уловистість пасток всіх розмірів і конструкцій залежить від правильностіїхньої установки, набивання й від відповідності діаметра першого обруча, абоширини першого входу, прозорості води в районі лову. Спостереженнямивстановлено, що за інших рівних умов, якщо діаметр першого обруча, або ширинапершого входу, менше прозорості води, риба погано або зовсім не ловиться. Томудрібні пастки зовсім не ловлять рибу в прозорій воді. В умовах підвищеноїпрозорості води необхідно застосовувати великі пастки, у яких можна зробитивхід досить широким і його стінкою не будуть відлякувати рибу.
Пастки всіх конструкцій доцільно виготовляти з полотна дзеркальногорозкрою, у результаті істотно полегшується кройка, посадка, оснащення, остропкай робота з ними. Підвищити уловистість пасток можна шляхом відтягнення задньогогорла пучком монониток, виготовлення перших усинков з капронової жилки, щоособливо важливо при використанні пасток у водоймах з підвищеною прозорістюводи [24]. Для установки пасток на водоймищах необхідно розчищати ділянки днатак, щоб нижня підбора центрального крила, открилків і бочка щільно прилягалидо дна. У трав'янистих місцях варто робити прокоси, а в затоплених чагарниках –просіки. Ці заходи краще виконувати взимку, коли рівень води найменший і дно непокрите льодом [26].
1.2 Організаціята регулювання промислового рибальства на внутрішніх водоймах України
Відовідно до Закону України „Про тваринний світ” промислове рибальство відноситься до спеціального використання водних живих ресурсів [26]. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, є Держкомрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях [27]. На водоймах, де ведеться промислове рибальства науково-дослідними організаціями проводиться науково-дослідні лови з метою встановлення лімітів вилучення водних живих ресурсів на наступний рік. Ліміти встановлюються на види (групи видів) риби та інших водних живих ресурсів, стосовно яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, за винятком об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення. Ліміти на групу видів (інші риби, інший дрібний частик, інші види частикових, інші безхребетні, інші водні живі ресурси) установлюються за сумою обсягів можливого допустимого вилучення окремих видів, які не є основними об'єктами промислу в даній водоймі [28]. Ліміти розраховуються щорічно. Промислове рибальство входить до переліку форм діяльності, що підлягають ліцензуванню [29]. Таким чином кожна юридична особа та фізична особа – підприємець мають отримати в Держкомрибгоспі ліцензію встановленного зразка. Для здійснення промислового лову на певній водоймі підприємство має отримати квоту (частку ліміту) вилову за видами та зареєструватися в територіальному органі рибоохорони [28, 30]. Для отримання квоти та реєстрації підприємство має надати перелік документів, у тому числі довідку щодо наявності рибоприймального пункту, промислових суден, знарядь лову. дозволених правилами рибальства, тощо. За рибу та інші водні живі ресурси які виловлюється користувач має вносити плату до держбюджету України (плата за ресурс). Обсяги плати за ресурс визначено Кабінетом міністрів. [30].
Охорона рибних ресурсів та регулювання промислового рибальства здійснюється через систему заборон та обмежень. По-перше, через обмеження вилову того чи іншого виду водного живого ресурсу на водоймі – реалізується шляхом встановлення лімітів вилову та їх розподілу між користувачами на квоти. По-друге, через обмеження розмірно-вікового складу уловів певного виду водного живого ресурсу – реалізується шляхом заборони на використання знарядь лову з певним розміром вічкам (наприклад, заборона на використання дрібновічкових сіток з розміром кроком вічка 30-36 мм.) та встановлення мінімальних припустимих розмірів водних живих ресурсів (промислової міри) та мінімального припустимого відсотку вилову особин, що не досягли промислової міри. Стратегія цього заходу полягає в тому, щоб надати можливість особині певного виду водного живого ресурсу віднереститися хоча б один раз, перед тим як її буде вилучено з водойми промислом. По-третє, через регулювання риболовного навантаження на водойми, тобто встановлення оптимальної кількості знарядь лову певного виду, що можуть одночасно використовуватися на водоймі [31].
1.3 Загальнахарактеристика водосховищ Дніпровського каскаду
Принципи сталого використання ресурсів Дніпра формуються, виходячи з факту зарегулювання його шістьма водосховищами на ділянці від гирла р. Прип'яті до Чорного моря: Каховським, Дніпровським, Дніпро- дзержинським, Кременчуцьким, Канівським та Київським. Режим експлуатації водосховищ має забезпечувати належне функціонування екосистем водосховищ та нижнього Дніпра, що є чинником відтворення біоресурсів, підтримання самоочищувальної здатності та забезпечення якості води певного рівня.
Основними водокористувачами на Дніпрі є: промисловість та комунальне господарство, енергетика, водний транспорт, сільське господарство (зрошення), рибне господарство, лікувальні та профілактичні заклади охорони здоров'я. Всі галузі висувають до режимів роботи водосховищ та річки в цілому численні й часто протилежні вимоги. Тому для визначення експлуатаційного режиму роботи каскаду в основу покладено принцип досягнення оптимального комплексного ефекту [32].
Режим дніпровських водосховищ визначається з урахуванням потреб усіх галузей економіки у практично можливих межах. Гідроелектростанції каскаду, беручи участь у покритті графіка навантажень енергосистеми України, мають працювати на верхню частину графіка, знімаючи піки добових навантажень як у зимовий, так і в літній період. Максимальна віддача енергії та потужності забезпечується у грудні-січні, коли спостерігається найбільше навантаження енергосистеми. З метою най- повнішого використання встановленої потужності гідроелектростанцій, особливо Кременчуцької, у покритті добових графіків навантажень і найбільшого вирівнювання режиму теплових електростанцій системи регулювання стоку і попуски води з водосховищ необхідно здійснювати не тільки у зимовий період з найбільшою потребою в енергії, а й улітку.
Місткість Київського водосховища при позначці нормального підпірного рівню 103 м становить 3,73 км3, що є достатнім для обмеженого сезонного регулювання з метою вирівнювання припливності річки в осінньо-зимовий період року. Літнє спрацювання водосховища за умовами судноплавства дозволено не нижче позначки 102 м. Проектний режим водосховища заплановано такий: наповнення весняною повінню до позначки 103 м; спрацювання водосховища здійснюється тільки в осінньо-зимові місяці для вирівнювання різких провалів припливності річки. Спрацювання водосховища може виконуватися перед початком весняної повені у роки з очікуваною значною, тобто за об'ємом вищою за середньобагаторічну, повінню з метою зменшення холостих скидів води [33].
Канівське водосховище з позначкою нормального підпірного рівню 91,5 м має незначний об'єм у 2,6 км3, недостатній для істотного регулювання припливу річки. Водосховище працює на частково зарегульованих Київським водосховищем витратах води й на незарегульованому припливі р. Десни. Не передбачено планового спрацювання водосховища — воно припустиме тільки в аварійних випадках взимку не більш як 0,5 м. Канівською ГЕС здійснюється тижневе та добове регулювання. Кременчуцьке водосховище є основним регулятором дніпровського стоку. З позначкою норамльного підпірного рівню 81 м та має робочий об'єм 9,07 км3, що становить 18,6 % середнього річного припливу річки. Правила використання Кременчуцького водосховища складено з урахуванням таких основних положень. Для забезпечення судноплавних глибин у верхньому б'єфі водосховища спрацювання його у нормальних умовах дозволено до закінчення навігації (1 грудня) не нижче, ніж до позначки 79 м; для визначення режиму Кременчуцького водосховища у весняний період икористовується гідропрогноз об'єму повені, який подає Гідрометцентр України (на 1 березня); для визначення умов наповнення водосховища велике значення має припливність річки за березень, що визначається переходом від низької зимової межені до періоду весняної повені. З урахуванням наведених вище положень слід планувати такий режим Кременчуцького водосховища у межах річного періоду. Рік розбивають на три періоди: літньо-осінній (червень-жовтень), осінньо-зимовий (листопад-лютий), весняний період наповнення водосховища (березень-травень). Літньо-осінній період (червень-жовтень) характеризується невеликими припливними витратами річки: так, у липні та серпні витрати на випаровування з Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ у маловодні роки становлять 400 м3/с. В умовах маловодних років залишок припливу річки є недостатнім для мінімальної участі гідростанцій та покриття графіка навантажень енергосистеми. Тому в літньо-зимові місяці на Кременчуцькому водосховищі мають здійснюватися попуски, достатні для вирівнювання стоку та забезпечення значних заборів води на зрошення з Каховського водосховища. Підрахунки показали, що для цього періоду можна гарантувати з Кременчуцького водосховища середньодобову витрату води, що скидається у нижній б'єф, близько 700-750 м/с (із забезпеченням близько 90-75 %). Такі витрати гарантують напрацювання енергії гідростанціями та необхідні забори води для зрошення. У разі таких гарантованих витрат навіть в умовах маловодних років (90-95 % -ної забезпеченості) спрацювання водосховища до закінчення навігації не перевищує 2 м, що задовольняє вимоги судноплавства. У другий період (листопад-лютий) з найбільшими навантаженнями енергосистеми передбачено інтенсивне спрацювання Кременчуцького водосховища. Якщо в умовах маловодних років водосховище за літньо- осінній період буде спрацьовано до позначки 79 м, залишок робочого об'єму на 1 грудня становитиме 5 км3. Спрацювання цього об'єму протягом грудня-лютого збільшить побутові критичні витрати річки на 500-600 м3/с й гарантовані витрати через ГЕС дорівнюватимуть 1000 м3/с.
У березні робота Кременчуцької ГЕС має здійснюватися з урахуванням прогнозу об'єму повені Десни, причому за дуже малого об'єму повені на Дніпрі (менш як 15 км3) скиди у нижній б'єф зменшаться до 700 м3/с і зберігатимуться у такому розмірі весь період проходження повені. Основною умовою спрацювання водосховища є наповнення до нормального підпірного рівню до кінця повені, тому водосховище спустошують до мертвого об'єму у березні повільно і тільки в разі очікуваного об'єму повені (поблизу м.Києва) понад 25 км3. У наступний період (квітень-червень) відбувається наповнення водосховища, порядок якого визначатиметься величиною об'єму в умовах проходження весняної повені, період якої умовно приймають за квітень-червень. За очікуваних об'ємів повені більш як 25 км3 поблизу м. Києва (забезпеченість таких повеней – 60 %, тобто один раз на 2 роки), Кременчуцька ГЕС пропускає через турбіни середньодобові витрати у такому розмірі, щоб з урахуванням бокової припливності на ДніпроГЕС не було холостих скидів.
При очікуванні значної повені (50 км і більшої поблизу м. Києва, періодичність таких повеней – один раз на 30 років) наповнення Кременчуцького водосховища варто затримувати. У початковий період повені пропускати через КремГЕС припливні витрати транзитом, ставлячи в цьому випадку за мету насамперед зрізання максимальних витрат водопілля і зменшення збитків суспільного виробництва та населення [1, 2].
Дніпродзержинське водосховище має невелику місткість, що за по- значки нормального підпірного рівню 64 м становить 2,45 км, спрацювання водосховища на 1 м призводить до можливості використання лише 0,52 км води. Дніпродзержинське водосховище працює на зарегульованому розташованому вище Кременчуцьким водосховищем припливі, а також невеликій власній припливності річок Псел та Ворскла (стік р. Орель скидається у нижній б'єф Дніпродзержинського водосховища)[3,4].
Внаслідок малої місткості Дніпродзержинське водосховище не здійс- нює регулювання припливу річки – воно виконує тільки тижневе і добове регулювання. В окремі роки у період весняної повені для зменшення скидів води допускається спрацювання на 1 м. Добове регулювання на Дніпродзержинській ГЕС нині обмежується необхідністю скиду в нижній б'єф базисних витрат не менш як 400 м3/с для розбавлення стічних вод дніпродзержинської групи заводів [5,6,7].
Дніпровське водосховище має незначну робочу місткість, що становить близько 1 км3. Дніпровською ГЕС здійснюється добове та тижневе регулювання. Роль Каховського водосховища як регулятора стоку в каскаді дніпровських водосховищ є другим за значенням після Кременчуцького. Робочий об'єм 6,8 км не може бути використаний повністю за умови обмеження великих водозаборів півдня України.
Режим Каховського водосховища повинен плануватися з урахуванням умов роботи верхніх водосховищ і мати переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистеми, сільського та рибного господарства, водного транспорту і санітарні вимоги: для забезпечення судноплавних глибин у період навігації рівні водииу Каховському водосховищі мають бути не менше позначки 14 м; для задоволення вимог рибного господарства після наповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ до нормального підпірного рівню його спрацьовують у липні на 1-1,5 м один раз на 3 роки; для запобігання засоленню води на нижній ділянці Дніпра у нижньому б'єфі Каховської ГЕС з Каховського водосховища скидаються мінімальні середньодобові витрати води не менше 500 м7с. В окремих випадках у період маловодної літньо-осінньої межені допускається короткостроковий скид води до 300 м3/с.
Враховуючи наведені вимоги, а також умови спільної роботи з верхніми водосховищами, встановлюють такий режим Каховського водосховища:
По-перше, режим спрацювання та наповнення водосховища має плануватися з урахуванням вимог усіх водокористувачів на підставі прогнозів та інформації про приплив води з Кременчуцького водосховища та бокову припливність між Кременчуком та ДніпроГЕС, а також з урахуванням роботи Дніпровського водосховища;
По-друге, порядок наповнення водосховища визначається залежно від очікуваної припливності до нього за квітень-червень [34].
1.4 Фізико-географічнахарактеристика району досліджень
Дослідження проводились на Каховськомуводосховищі.
Каховське водосховищемісткістю 18,2 млрд. метрів кубічних є найбільшим за водним запасом уДніпровському каскаді. Воно розташоване в долині Дніпра між Запоріжжям і НовоюКаховкою в зоні причорноморських степів з мало гумусовими чорноземами. Звласної водозбірної площі водоймища по небагатьох незначних притоках (річкиКонка, Томаківка, Базавлук та ін.) і балках припливають високо мінералізованіводи (200-3600 мг/л). У водному балансі водоймища ці води становлять менше 0,5 %, їх вплив позначається тільки у гирлах річок і у верхів’яхзаток. Водний стік, акумульований у водоймищі, формується у басейні Дніпра взоні мішаних лісів, у смоленських і поліських геохімічних ландшафтах. Цимзумовлена відносно низька і середня мінералізація води водоймища.
Розташування водоймища напівдні степової зони і формування його вод у лісовій зоні зумовлює поєднання вйого гідрологічному і гідрохімічному режимах зональних і азональних факторів.
Середньорічна температураповітря в районі водоймища коливається від 7,5 до 10,5 °С, середня температура липня – від 22 до 23 °С. Плюсова температура повітря зберігається 8 – 10 місяців (в середньому 260 днів). Висока інсоляція зумовлює позитивний радіаційний балансз квітня по жовтень. Вегетаційний період Каховського водосховища триває 7місяців (1.IV- 1.IX). У квітні середня температура водистановить 7,5-9 °С. Середні температури вище18 °С (20 – 24) тримаються уводоймищі 3,5 місяця – з середини травня до початку вересня [32].
Льодостав триває з кінцягрудня до кінця лютого – початку березня (70-75 днів). Вегетація водоростейпочинається ще в льодовий період, з середини лютого, особливо в малосніжнізими.
За тепловим балансомКаховське водоймище визначають як помірно тепле на відміну від більш північнихводойм Дніпровського каскаду. Це зумовлює такі зональні особливості його, яксприятливіші умови формування первинної продукції, кращі умови для життятеплолюбних водоростей (протикокових, синьо-зелених) та тваринних організмів(зоопланктону, зообентосу і нектону), більш енергійні і далекосяжні процесибактеріального розпаду органічних речовин, скорочення строків розвитку ізбільшення числа поколінь водних організмів, кращі темпи розвитку риб та інше.
У маловодні роки літнятемпературна стратифікація у водоймищі виявляється тоді, коли різницяповерхневих і придонних температур досягає 1 – 2 °С (при глибинах 5-8 м), 3-4 °С (при глибинах 10-16 м) і 8-10 °С (при глибинах 20-35м).Температурний стрибок спостерігається у весняно-літній період на глибинах 8-9та 14-15 м. За винятком температурного стрибка погіршується кисневий режимводойми. У багатоводні роки температурного стрибка і дефіциту кисню у водоймищіне спостерігається (окрім заток); зменшується різниця температур поверхневих іглибинних шарів води.
Взимку температурного стрибкаі кисневого дефіциту у водоймищі не виявлено. Більш сприятливі умови длярозвитку бентосу створюються у багатоводні роки, а для розвитку планктону – вмаловодні [33].
За водним балансом Каховськеводосховище належить до озероподібних з весняною проточністю. Воно має дваширокі плеса: у верхній частині (Конська ділянка) завширшки 20-23 км і всередній частині (Базавлуцька ділянка) завширшки 12-18 км, які займають 64-70 %усієї площі водоймища. Умови проточності обох цих ділянок, особливо Конської,погані. Конська ділянка відокремлена від руслової придніпровською грядоюпісків, тому швидкість тут не перевищує 0,1 м/сек. (0,06-0,09). На Базавлуцькійділянці помітна течія спостерігається тільки в повінь (0,16-0,19 м/сек.), але й тоді вона притиснута долівого берега. Тільки руслова ділянка, яка займає близько 7% усієї площіводоймища, характеризується річковим режимом з швидкістю течії влітку і восени0,2-0,5 м/сек. і в повінь – до 1,5-2 м/сек. Таким чином, на більшій частиніакваторії Каховського водосховища (93%) створюються кращі умови для розвиткупланктону, що характерно для озероподібних водойм. Коефіцієнт водообміну вКаховському водосховищі залежно від водності року коливається від 2 (умаловодні роки) до 3,5 (у багатоводні).
Верхня частина водосховища являєсобою сполучення руслової ділянки з великим Кінським пасмом. У русловій ділянцімайже постійно зберігається режим, близький до річкового, глибина складає 4-6метрів. Кінське пасмо з грядою островів у центрі мілководне, глибина 1-3 метра, загальна довжина верхньої частини в прийнятих границях дорівнює 55 км.
Середня частина водосховищазагальної довжиною 73 км розгорнута в напрямку зі сходу на захід і являє собоюланцюг плесів з глибиною 5-12 метрів. Нижня частина водосховища – затопленавузька долина Дніпра з численними затоками. Напрямок південно-західний, ширинане виходить за межі 5,5-8,0 км, довжина досягає 100 км. Глибина в цій частині зростає до 10-30 метрів, берега приглибні і звивисті.
Від морфології водоймища ірозподілу швидкості течії залежить характер донних відкладень під часформування. Основою ґрунтів водоймища були піски заплави, русел річок і проток,а також піщані сухолучні і вологолучні грунти чаші водоймища з невеликимвмістом гумусу (0,8-6%). У перші роки після затоплення відбувся швидке розкладеннярослинних решток, які збагачували ґрунти і водну товщу гумусом; цьому сприяливисокі літні температури і умови сольового складу води. Водні витяжки ґрунтівмали рН 7,6-7,8, а в придонних шарах води величини рН не були нижчими за 7,08.Відповідно до режиму течії тільки на русловій ділянці зберігаються піщаніґрунти, які навесні дуже промиваються, а влітку і восени значно замулюються,особливо в районі Тарасівка – Марганець. Піщані і піщано-глинисті відкладенняформуються поблизу абразійних берегів з лесовими і суглинковими відслоненнями.На інших ділянках формуються сірі, темно-сірі і оливково-чорні мули (на великихглибинах).Такий розподіл ґрунтів зумовив на кінець періоду досліджень повнуперевагу в бентосі Каховського водоймища пелофільних біоценозів. Умови длярозвитку літореофільного біоценозу створюються на небагатьох ділянках узбережжяз відслоненнями вапняків та вздовж дамб з буту і бетонних плит.
З динамікою біогенних речовині органічної речовини можна пов’язати такі особливості в розвитку планктонуКаховського водоймища. У пізньовесняний період і на початку літа зарізноманітністю видів і біомасою велику роль відіграють протококові. Однак узв’язку із збідненням води нітратами і підвищенням температури починаютьдомінувати синьо-зелені водорості, які здатні використовувати аміачний азот, атакож вегетують за рахунок поглинання розчинених органічних речовин, у томучислі, очевидно, і гумінових.
У відношенні рівневого режимуза роки існування водосховищ можна виділити три періоди. Перший – з 1955 по1959 р.р., коли, крім Каховського водосховища існувало тільки одне порівняноневелике руслоподібне водосховище Дніпрогесу, що не грало істотної ролі врегулюванні стоку ріки. Другий період почався з 1960 р., після будівництваКременчуцького (основного регулятора стоку), Дніпродзержинського (1963 р.)Київського (1965 р.), у результаті чого саме нижнє водосховище – Каховськестало одержувати багаторазово зарегульований стік. Нарешті, третій періодпочався після 1965 року, коли Каховське водосховище стало водосховищемпереважно ірігаційного призначення, у зв'язку з чим, були різко зменшені якзимово-весняні, так і особливо літньо-осінні відпрацьовки рівня, і останнійстав підтримуватися на високих оцінках в інтересах забезпеченні водою потужнихводозабірних систем.
Тепер лише наприкінці зими здійснюєтьсяневелика відпрацьовка зі зниженням рівня на 1-1,5 метра, але до кінця травнярівень знову підвищується до нормального підпорного.
Такий режим рівнянесприятливий для розмноження багатьох видів риб, у першу чергу фітофільних,для яких велике значення має осушення мілководь улітку, відновлення на нихрослинного нерестового субстрату з наступним заливанням навесні в нерестовийперіод.
Таким чином, як дляреофільних риб (відсутність річкових умов і припливів), так і для фітофільних –основних у складі промислової іхтіофауни (порівняльна сталість рівня, невеликаплоща мілководь із глибиною до 2 метрів) умови відтворення запасів уКаховському водосховищі виявилися малосприйнятливими, особливо в останні роки[33.34].
2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Предмет таматеріали досліджень
Предметомдослідження цієї роботи є знаряддя та засоби промислового та любительськогорибальства на Каховському водосховищі.
Власні спостереженняпроводилися в верхній та середній частинах Каховського водосховища протягом 2009року під час науково-дослідних ловів в весняно-літній період на КСП Інститутурибного господарства УААН, контрольних ловів на КСП іхтіологічної службиГоловного державного управління рибоохорони в Запорізькій області, а також підчас іхтіологічних спостережень та перевірок органів рибоохорони протягомпромислового періоду на рибоприймальних пунктах рибодобувних підприємств, щоздійснюють промислове вилучення водних живих ресурсів на Каховськомуводосховищі (рисунок 2.1). Аналіз наукових джерел проводився з використаннямфондів Запорізької обласної Бібліотеки ім. Горького, бібліотеки Інституту рибногогосподарства УААН, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.
Основна частина роботивиконана на базі Головного державного управління рибоохорони в Запорізькійобласті у 2006-2007 роках. Під час написання роботи використовувалися наступниматеріали:
- результативласних спостережень;
- данізвітів рибодобувних підприємств про обсяги вилову водних живих ресурсів;
- данніактів перевірки промислового лову інспекторами Головнго державного управліннярибоохорони в Запорізькій області;
- результатианалізу документів для реєстрації промислових талонів на здійсненняпромислового лову у 2009 році.
2.2 Методи дослідження
Іхтіологічні спостереження проводилися систематично впродовж 2009 року.Збір і опрацювання матеріалу проводилися згідно «Методики збору і обробкиіхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітівпромислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України» (1998р.) та у відповідності зі стандартними методиками І.Ф. Правдіна, викладеними в «Посібникуз вивчення риб», 1966 [35, 36].
Збір проб в весняно-літній період здійснювався стандартним набором сітокз розміром вічка а=30, 36,40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100,110, 120 мм. впродовж30 діб.
Математичне опрацювання данихпроводилося на ПК ІВМ з використанням стандартних наборів статистичних програмМісrsоfоt Ехсеl, Word, 2003.
2.2.1 Вивчення видового тарозмірного складу промислових уловів
Під час аналізі видового й розмірного складу улову керувалися Методичнимирекомендаціями Тюріна [37]. Проби відбиралися в усі промислові сезони й, поможливості, із всіх основних типів знарядь рибальства в кожному сезоні. У всіхвипадках аналізувалися промислові улови з найбільш типових у конструктивномувідношенні знарядь лову (по довжині, висоті, розмірам вічка, товщині нитки,густоті посадки полотна й т.п.). Більшу частину аналізів у кожному сезоні варторобили в найбільш уловисті періоди, коли виконується основна частина плану повидобутку риби в даному сезоні. Всі дані аналізу записували у спеціальнийбланк.
При аналізі промислових уловів з метою встановлення їх дійсного видовогой розмірного складу аналіз промислових уловів поширювали на всю рибу, щовраховується промисловою статистикою.
2.2.2 Вивчення віковогоскладу промислових уловів
Матеріал для визначення розмірно-вікового складу уловів риб збиравсяпротягом весни-літа 2007 року на КСП Інституту рибного господарства УААН.Відбиралися проби луски не окремо за статтю не менш ніж у 10 представниківкожного розміру певного виду риб. Вік риб визначався відповідно до методикиЧугунової [38]. На кожній лускі добре помітні кільця росту. Тому відбиралиякісну луску При цьому виконувати певні правила збору. Записати назву риби,місце й час збору, розмір і вага риби. Указати промислову довжину. Визначалитакож ступінь зрілості полових продуктів.
На підставі таких визначень можна судити, на якому році самці й самкистають статевозрілими, а також про строки їхнього нересту. У більшості риблуску для визначення віку відбирали із середини боку риби, вище або нижчебічної лінії. Вік безчешуйних риб визначали за кістками. Зібрані лускизберігали в сухому місці. При визначенні віку луску промивали у розведеномунашатирному спирті або в простій воді і очищали м'якою щіткою (або міжпальцями) від покриваючого їх слизу.[40, 41].
Вік визначали за передньою частиною луски.
Перш ніж приступити довизначення віку рекомендується ретельно ознайомитися з формами луски різнихвіків риб, зображеними в Атласі Г. Г. Галкіна [39]. Світлі кільця вважаютьсялітніми кільцями, що визначають літній ріст риби, а кільця темні — зонивповільненого росту, що називають зимовими кільцями. Отже, у кожному річномукільці потрібно розрізняти ці дві частини
2.2.3 Дослідженнялюбительського рибальства
З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводиливідповідно до «Методичних вказівок з вивчення впливу любительськогорибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм», розробленимиНауково-дослідним інститутом озерного і річкового господарства модифікованихнами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технічнихможливостей [41]. Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складууловів любителів о використовувалось анкетне опитування, та безпосередній облікрибалок і їхніх уловів на водосховищі. Облік риболовів любителів на водойміздійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон. Одночасно зобліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів ззаповненням індивідуальної риболовної картки. Для одержання статистично достовірнихданих бажано проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не меншніж у 25 рибалок.
Кількість риби визначається по формулі:
/> (2.1)
де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);
h – середня тривалість завершеної риболовлі (година .);
R – середня інтенсивність лову даного виду (шт/людино-година )
nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці ) убудній день;
xб – число будніх днів у місяці;
nв – те ж для вихідного дня;
xв – число вихідних днів у місяці.
2.3 Статистична обробка результатів
Статистичну обробку інформації проводили за загальноприйнятими методиками[55].
Помилка репрезентативності середнього значення розраховувалась заформулою 2.1:
/> (2.1)
де m – помилка репрезентативності;
δ – середньоквадратичне відхилення.
Середньоквадратичне відхилення визначали за формулою 2.3:
/> (2.3)
де V – абсолютне значення признаку (см);
М – серед неарифметичне значення ряду вибірки.
3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Знаряддя та засобипромислового рибальства на Каховському водосховищі та їх ефективність
На Каховському водосховищі у 2008-2009роках здійснювали промисловий лов 39 рибодобувних підприємств, з них 23зареєстровані в Запорізькій області, 10 – в Дніпропетровській, 6 – вХерсонській. Таким чином більшість рибодобувних підприємств базується тафактично здійснює промислове вилучення водних живих ресурсів на територіїЗапорізької області – 59 % (Рисунок 3.1).
/>
Рисунок 3.1 – Розподілрибодобувних підприємств за місцем базування на узбережжі Каховськоговодосховищі
У порівнянні з 2005 рокомкількість рибодобувних підприємств збільшилась на 2 одиниці, по одній вЗапорізькій та Дніпропетровській областях.
Як зазначалося вище у 2003році на Каховському водосховищі в Запорізькій області було зареєстровано 23рибодобувні підприємства. Склад підприємств за організаційною формою налічує 11товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних підприємств, 5 приватнихпідприємців, та 1 товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином лише 12рибодобувних організацій здійснюють плату за використаний ресурс відповідно донормативів плати [31], інші сплачують фіксований єдиний податок. В межахЗапорізької області на узбережжі Каховського водосховища розташовано 38рибоприймальних пунктів, що належать 21 рибодобувній організації, тобто всередньому по 1,8 РПП на одну рибодобувну організацію. Кількість РПП, щовходять до складу рибодобувних організацій коливається від 1 до 4 (РПП „Рибний”).Ті організації, що не мають власного рибоприймального пункту, а такихорганізацій було зареєстровано у 2007 році дві, використовували рибоприймальніпункти інших організацій за договором про спільне використання. На Каховськомуводосховищі основною одиницею рибопромислового флоту є баркас промисловий –дерев’яний човен, що може вмістити до 500 кг. вантажу, в рух приводиться задопомогою підвісного човнового двигуна, екіпаж складає дві-три людини.Промисловий баркас використовується для здійснення основних промисловихоперацій: встановлення та вибирання, переборки промислових знарядь лову, тощо(рисунок 3.2). Головним поставником промислових баркасів в Запорізькій областіє РПП „Рибний”. На інших водосховищах Дніпровського каскаду використовуютьсядля промислового лову також дюральалюмінієві човни, наприклад типу „Прогресс”.
Для транспортування баркасівдо місця промислу і після завершення промислових операцій до рибоприймальногопункту на Каховському водосховищі використовується катер РМБ – 40. Катер не приймаєбезпосередньої участі у промислових операціях, а лише використовується якплавуча база, дозволяє економити кошти на ПММ, оскільки рухається за допомогоюдизельного двигуна та дозволяє транспортувати до 3-4 промислових баркасіводночасно.
У 2008-2009 роках промисловийлов здійснювали 187 промислових баркасів, на балансів рибодобувних організаційнараховувалося 15 катерів (таблиця 4.1).
З 23 організацій,зареєстрованих в Запорізькій області, катери мають 5. Найбільша кількістькатерів зареєстрована у РПП „Рибний” – 8 одиниць, по одному катерузареєстровано у ПП Шульга В.П. та ПП „Хвиля”.
Слід зазначити, що найбільшакількість катерів зареєстрована у великих рибодобувних підприємств, які булосформовано на базі риболовецьких колгоспів, РПП „Рибний” на базі риболовецькогоколгоспу „Дніпро”, ТОВ „Таврія” та ТОВ „Прибой” – на базі однойменних колгоспів
Для промислового лову риби наКаховському водосховищі використовуються такі знаряддя лову, дозволеніправилами рибальства: сітки ставні, ятері, ставні неводи, тюлькові трали.
Таблиця 3.1 – Характеристикаматеріально-технічної бази рибо добувних організацій на Каховському водосховищіу 2008 — 2009 рокахКористувачі Кількість рибалок, чол.. Кількість РПП, од.
Кількість
одиниць флоту Типи та кількість знарядь лову /> Сітки крупновічкові Сітки дрібновічкові
трали
тюлькові ставні неводи ятері /> човнів катерів /> РПП «Рибний» 60 4 29 8 888 642 1 33 181 /> ПП «Юнікс» 12 1 6 - 230 52 - - 3 /> ТОВ «Таврія» 42 4 21 2 230 227 - 2 9 /> ПП «Анапас» 26 3 13 - 95 77 2 - 10 /> ТОВ ВП «Днепр-Рось» 20 1 10 - 166 23 1 - 70 /> ТОВ «Затока» 2 1 1 - 29 9 - 2 10 /> ТОВ «Мрамор-1» 4 1 2 - 40 20 - - /> ТОВ «Свет-ЛТД» 10 1 5 - 41 46 1 - 5 /> ВАТ «Запорізький рибокомбінат» 12 1 6 3 116 55 2 14 10
Біленьковська ВК-99 4 1 2 - 20 12 - - - /> ПП «Борісфен-2000» 18 3 9 - 113 50 2 4 6 /> ПП Шульга В.П. 16 2 8 1 205 70 - - 25 /> ТОВ «Козацька чайка-2» 20 3 10 - 119 50 1 - 15
ТОВ «Козацька чайка» 6 1 3 - 44 21 - - -
ПП Пахомовский В.Ф. 8 1 4 - 125 106 - - -
ПП «Хвиля» 12 1 6 1 121 70 - 32
ПП «Каховка» 22 1 11 - 388 50 - - 316
ТОВ «Прибой» 20 3 10 - 239 50 7 - -
ТОВ РГ «Запорожець» 16 2 8 - 239 63 - 14 20
ПП Аверін В.В. 14 2 7 - 500 98 3 11 18
ПП Чорний Д.Є. 10 1 5 - 297 87 3 2 -
ПП Волощук Н.А. 18 2 9 - 217 67 - - 18
ПП «Фауна-плюс» 4 1 2 - 120 46 - - -
Разом 376 41 187 15 4582 1991 23 82 748
Сітки ставні за розміромвічка поділяються на дрібновічкові – до 50 мм та крупновічкові – вище 50 мм.Відповідно до Правил промислового рибальства на рибогосподарських воднихоб’єктах України на Каховському водосховищі дозволяється використовуватидрібновічкові сітки з розміром вічка від 30 до 50 мм та крупновічкові – від 70і вище. На кожний рік розробляється Режим промислового рибальства, якийдоповнює та уточнює Правила рибальства. Відповідно до Режиму промисловогорибальства на Каховському водосховищі у 2009 році заборонялося використанняставних сіток з розміром вічка від 30 до 36 мм через вміст в уловах підвищеноговідсотку особин плітки непромислової довжини та 75 мм через вміст в уловахпідвищеного відсотку особин ляща непромислової довжини. Проте дозволялосявикористання сіток з кроком вічка 52-60 мм на водосховища для відлову карася назакорчованих ділянках водосховища. У період з 19 червня (закінченнявесняно-літньої заборони на лов водних живих ресурсів) до 20 серпнязаборонялося використання сіток з кроком вічка 38-40 мм. Ріжові сітки наКаховському водосховищі заборонені окрім сіток з кроком вічка 52-60 мм напевних ділянках Каховського водосховища для відлову карася.
Відповідно до Правил промисловогорибальства максимально дозволена довжина ставних сіток становить 70 м. Сіткиможна об’єднувати в порядок сіток (лаву) довжиною до 500 м.
Оптимальна кількість сіток наКаховському водосховищі відповідно до Режиму на 2009 рік становила длядрібновічкових 3680 одиниць, для крупновічкових – 8150 одиниць.
У 2009 році для здійсненняпромислового лову водних живих ресурсів на Каховському водосховищі в межахЗапорізької області рибодобувними організаціями було заявлено 4582крупновічкові сітки та 1991 дрібновічкові, що становить в середньому 24крупновічкові та 10 дрібновічкових ставних сіток на один промисловий баркас.
Мінімальні розміри вічкаятерів, що використовуються на Каховському водосховищі становлять:
в бочці – 30 мм, в крилах –40 мм. Для ставних неводів: в бочці – 36 мм, в приводах – 40 мм, в крилах – 50мм.
У 2009 році оптимальнакількість ятерів та ставних неводів на Каховському водосховищі була встановленана рівні 3050 та 1222 одиниць відповідно. Користувачами було заявлено 748ятерів та 82 ставних невода.
Загальна кількість штатнихрибалок на Каховському водосховищі в межах запорізької області становить 376чоловік.
3.2 Знаряддя та засоби любительськогорибальства на Каховському водосховищі
На внутрішніх водоймахУкраїни, у тому числі на Каховському водосховищі в терміни від скресання льодуй до льодоставу (за винятком заборонного нерестового періоду) любительський ловриби, інших водних живих ресурсів дозволяється з берега або із човна, спінінгомі вудками всіх видів із загальною кількістю гачком: на водоймах загальногокористування – не більше 5. на водоймах, де здійснюється платне любительськерибальство й відданих суспільним об'єднанням для організації любительськогорибальства – не більше 10.
У зимовий період (від льодоставудо розтавання льоду) любительський лов риби дозволяється зимовими вудками ізблешнею вертикального блеснування з гачком не більше № 10, блешнею, наживкою йживцовою снастями із загальною кількістю гачків: на водоймах загальногокористування а також відданих суспільним об'єднанням для організації любительськогорибальства – не більше 5. На водоймах, де здійснюється платне любительське рибальство– не більше 10.
Вилов живця дозволяється наводоймах сачком діаметром не більше 100 див або «хваткою»(«павуком») розміром 1 на 1 м з вічком сітного полотна не більше 10мм.
У нерестовий забороннийперіод любительське рибальство може дозволятися органами рибоохорони наспеціально відведених ділянках водойм однієї поплавочною вудкою з одним гачкомі спінінгом з берега.
Видовий складів уловівриболовів-любителів на Каховському водосховищі нараховує більш ніж 10 видівриб: плітка, карась сріблястий, краснопірка, плоскирка, лящ, верховодка, щука,окунь, судак, декілька видів бичків. Значення кожного виду в уловах відрізняється.Так, найбільше значення в уловах відіграють різні видбичків – 30,53% від загального вилову, карась – 22,90%, плітка – 11,45%,;найменьше – такі види, як верховодка – 0,38%, краснопірка – 3,82% та інші(рисунок 3.4).
/>
Рисунок3.4 – Видовий склад уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі у2006-2009 роках
3.3Ефективність засобів та знарядь любительського лову риби
Оцінкавпливу насадки, що використовується на інтенсивність лову поплавковою вудкоюздійснювалась за результатами опитування 260 рибалок-любителів. Дослідженняпроводились в період відкритої води. Всі види насадок було поділено на 6 груп:черв’як, опариш, мотиль, насадки змішаного тваринного погодження, змішанінасадки (рослинно-тваринного походження).
Зтаблиці 3.2 видно, що найбільша інтенсивність лову для ляща спостерігається приловлі вудкою поплавковою на опариша, при цьому інтенсивність склала 1,16.Доволі висока інстенсивність спостерігається і для мотиля – 0,89. Найгіршірезультати показали насадки рослинного походження, виготовлених на основі круп,муки, хліба та інших. При цьому інтенсивність лову поплавковою вудкою лящасклала 0,57.
Інтенсивністьловлі плітки поплавковою вудкою, навпаки, вище, якщо використовувати насадкирослинного походження (інтенсивність – 0,26)., проте найбільш ефективний спосібловлі з використанням мотиля. При цьому інстенсивність ловлі складає 0, 42.
Уразі ловлі окуня та йоржа найбільший ефект дають насадки животного походження,за виключенням насадки «опариш».
Найбільшуніверсальними та ефективними є засоби ловлі, що передбачають використаннянасадок змішаного походження (суммарна інтенсивність лову – 1,141.
Інтенсивністьлова спінінгом, в залежності від насадки наведені в таблиці 3.3.
Характерніпредставники іхтіофауни Каховського водосховища – судак, щука, окунь. Під часловлі спінінгом використовувалися наступні насадки: блешня, що коливається,блешня-спінер, джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон), воблери.
Таблиця3.2 – Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительськогорибальства вудкою поплавковою на Каховському водосховищі, особин на людину вгодину (особин/люд-год.) у 2009 роціВид риби насадки червяк опариш мотиль змішані животного походження змішані рослиного походження рослинного походження лещ 0,77 1,16 0,89 0,73 0,77 0,57 плітка 0,069 0,018 0,42 0,074 0,095 0,26 окунь 0,098 0,009 0,15 0,091 0,031 0,008 йорж 0,086 0,009 0,062 0,16 0,067 0,002 плоскирка 0,044 0,088 0,037 0,086 0,13 0,065 Сумарна інтенсивність 1,067 1,284 1,559 1,141 1,095 0,905 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Найбільшуніверсальними насадками на хижаків – джигголівки у поєднанні з твістерами(селікон), за результатами досліджень сумарна інтенсивність по 3 видам склала2,01. Проте найбільшу ефективність по окремим видам дають воблери, у разі їхвикористання сумарна інтенсивність по 2 видам склала 2,76, при цьому найбільшефективна ловля воблерами судака – 1,75. Використання блешен різних типів даєнепогану сумарну ефективність, проте вони значно програють більш сучаснимзасобам.
Таблиця3.3 — Інтенсивність любительського лову основних видів – об’єктівлюбительського рибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин налюдину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році.Вид риби насадки блешня, що коливається блешня-спінер джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон) воблер судак 0,077 0,02 0,91 1,75 щука 0,41 0,5 0,75 1,01 окунь 0,001 0,24 0,35 Сумарна інтенсивність 0,488 0,76 2,01 2,76
Ефективністьвикористання донної вудки, в залежності від засобу лову наведені в таблиці 3.4Найбільша ефективність лову донною вудкою спостерігається у разі використанняфідерного знаряддя. Сумарна ефективність по 4 видах склала 1,397.
Таблиця3.4 — Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительськогорибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин на людину в годину(особин/люд-год.) у 2009 році.Вид риби насадки фідерне знаряддя (з годівницею) знаряддя без годівниці лящ 1,16 1,8 карась 0,06 0,03 сазан 0,007 0 плітка 0,17 0 Сумарна інтенсивність 1,397 0,83
/>4.ОХОРОНА ПРАЦІ
Під час виконання дипломноїроботи дослідження проводилися в польових умовах. В ході роботи використовувалисянаступні засоби індивідуального захисту: костюм х/б, костюм рибацькийводостійкий, плащ гумовий, фартук гумовий, костюм теплий, чоботи гумові,перчатки латексні.
Безпосередньо перед початкомробіт ми одягали індівідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданнямкерівника практики та прогнозом погоди, проходили цільовий інструктаж з охоронипраці.
Під час пересування берегом дотримувалисьнаступних правил безпеки:
- заборонялосяперестрибувати з каміню на камінь;
- переходилинебезпечні ділянки (струмки, тощо) виключно з
використанням страхуванняодного з членів групи, лише після остаточного переходу небезпечної ділянкиодним з членів групи відбувався перехід інших;
- в темнийчас доби здійснювали підсвічування шляху ліхтарем;
Під час виходу на воду намаломірних судах дотримувались таких правил безпеки:
- під часпосадки та висадки дотримувались відповідної черги;
- всі членигрупи були одягнені в ратувальні наргудники або жилети та не
знімали їх до виходу з судна;
- на суднізаборонялося стояти, сідати на борти та транцеву дошку;
- пересуватисята мінятися місцями без дозволу старшого на судні;
- палити такористуватися відкритим вогнем.
Після закінчення роботиздійснювали чищення засобів індивідуального захисту та спецодягу, після чогоскладували у відведене для них місце. Після контакту з рибою руки ретельнопромивалися теплою водою з милом. Добір загиблої риби і мулу в місцях загибеліздійснювали в целофанові мішки, що зав'язували, чи в іншу тару, щозакривається. Проби води відбираються в герметичну тару. Забороняється братизагиблу рибу голими руками. Під час приймання зарибку на рибоводнихпідприємствах дотримувалися правил з охорони праці, що діють на даномупідприємстві. Прироботі на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ),на працівників можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники: фізичні(підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів і аудіоплат); підвищене значення напруги в електричномуланцюзі|цепі|, замикання якої може відбутисячерез тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівеньелектромагнітного випромінювання; підвищена напруженість електричного поля; прямаі відображена від екранів мерехтіння, несприятливий розподіл яскравості в полізору); психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної і динамічної дії;нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруженняаналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Основним атрибутом обладнанням робочого місця користувача комп'ютерає: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним — пюпітр,підставка для ніг, шафи, полиці і ін. Робочі місця з ВДТ розташовані навідстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1 м,між собою – на відстані не менше 1,5 м. Щодо вікон робоче місце розміщувалитак, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва та так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітленнярозташовували з обох сторін екрану паралельно напряму погляду.
Щоб уникнутисвітлових відблисків від екрану, клавіатури у напрямі очей користувача, відсвітильників загального освітлення або сонячних променів ми застосовувалисітки, антивідблисків, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, наокнах – жалюзі.
При роботі з текстовоюінформацією (у режимі введення даних, редагування тексту і читання з екрануВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому)фоні.
Ми розміщували ВДТ на робочому місці так, щоб поверхняекрану знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача.Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб підтримуваласяоднакова відстань від очей користувача до екрану, клавіатури, пюпітра. Роботакомп'ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів,інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану.Оптимальним, для того, що працює, є відстань 500 мм від екрану ВДТ. Зручнаробоча поза при роботі на комп'ютері забезпечується регулюванням висотиробочого столу, крісла і підставки для ніг. Раціональною робочою позою можевважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташованігоризонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані вгоризонтальній площині верхні частини рук – вертикально, кут ліктьового суглобаколивається в межах 70-90о,зап'ястя зігнуті під кутом не більше 200,нахил голови – в межах 15-200. Для нейтралізації зарядів статичноїелектрики в приміщенні де виконуються роботи на комп'ютерах, зокрема налазерних і светодіодних принтерах, ми збільшували вологість повітря задопомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичнихматеріалів. Під час роботи за комп’ютером клавіатуру розміщували стійко наробочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим повинна була передбаченаможливість її поворотів і переміщень. Положення клавіатури і кут її нахилувідповідали побажанням користувача.
Якщо вконструкції клавіатури не передбачено простір для опори долонь, то її слідрозміщувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зонімоторного поля. При роботі на клавіатурі сиділи прямо, не напружуючись. Тривалістьбезперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не перевищувала 2 годин.Закінчуючи роботу ми записували файл в пам'ять комп'ютера. Виходили зпрограмної оболонки. Вимикали принтер, інші периферійні пристрої, ВДТ і процесор,стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельнівилки виймали з розеток. Накривали клавіатуру кришкою для уникнення попаданняна неї пилу. Приводили в порядок робоче місце. Оригінали і інші документи клалив ящик столу. Ретельно мили руки теплою водою з милом. Виключали кондиціонеросвітлення і загальне електроживлення підрозділу.
Людині, щотонула, надається наступна перша допомога:
З постраждалого необхідношвидко зняти мокрий одяг, очистити йому рот від грязі. Видалити з дихальнихшляхів та шлунка воду. Для цього треба стати на одне коліно, покласти постраждалогопоперек другого свого коліна та натискати руками на спину. Після цього провестиштучне дихання та непрямий масаж серця. Сенс непрямого масажу серця є в ритмічномунатискуванні між грудною клітиною та хребтом. При проведенні непрямого масажусерця постраждалого кладуть спиною на рівну тверду поверхню. Особа, яка надаєдопомогу, стає збоку, нащупує нижній край грудини і на 2-3 пальці вище кладе нанеї опорну частину долоні, зверху прикладає іншу долонь під прямим кутом допершої, при цьому пальці не повинні торкатися грудної клітини. Енергійнимиритмічними рухами натискують на грудну клітину з такою силою, щоб прогнути її всторону хребта на 4-5 см. Частота натискувань — 60-80 раз./ хв. Ефективністьнепрямого масажу серця оцінують по з'явленню пульсації на сонних та променевихартеріях, підвищення артеріального тиску, звуженню зіниць та з'явленню реакціїна світло, зникненню блідості. Якщо хворий почав дихати укласти його в ліжко, тепло вкритита дати йому теплого чаю або кави. Одночасно з наданням першої допомоги требавикликати лікаря. Транспортування постраждалого з зупинкою дихання та серцевихскорочень може бути проведене лише після відновлення серцевої діяльності тадихання, або в спеціалізованій машині швидкої допомоги. При забиванні необхіднопокласти постраждалого, а на забите місце накласти пов'язку та поверх неїпокласти холодний компрес.
При порізах – очиститирану марлевим тампоном та змастити йодом або накласти пов'язку. Не дозволяєтьсярану промивати водою та зав'язувати хусткою, які вже використовувалися.
При пораненніруки насамперед необхідно здійняти її в гору, а при пораненні ноги лягти татакож здійняти ногу до гори. Потім накласти вище рани жгут з реміня абополотенця та утримувати поки не зупиниться кровотеча. Забороняється накладатижгут постраждалому більше ніж на дві години. При пораненнях та переломах кістокчерепу, кінці рани змазати йодом, на рану накласти стерильну пов'язку. Післянадання першої допомоги доставити постраждалого в лікарню. Відмороження – ушкодженнятканин в результаті дії низької температури. Перша допомога у разі відмороженняполягає в негайному зігріванні постраждалого, для чого його необхідно як можнашвидше перевести в тепле приміщення. Насамперед треба зігріти відмороженучастину тіла, відновити в ній кровообіг. Найбільшого ефекту й безпеки можнадосягти за допомогою теплових ванн. За 20-30 хвилин температуру води поступовозбільшують від 20 до 40 °С, при цьому кінцівки ретельно відмивають відзабруднень. Після ванни ушкодженні частини осушити, закрити стерильноїпов'язкою та тепло вкрити.
Відмороженічастини тіла забороняється розтирати снігом, змащувати жиром, або мазями.Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи з загальногозігрівання постраждалого. Йому дають гарячий чай, каву, молоко. Постраждалогонеобхідно якомога швидше доставити до лікарні. При транспортуванні слідприйняти всі заходи щодо попередження повторного охолодження [41].
ВИСНОВКИ
1. В останніроки на Каховському водосховищі стрімко зростає кількість дрібних рибодобувнихпідприємств, що сприяє збільшенню риболовного навантаженню на водойму, напромислі використовується 5 промислових знарядь лову. Найбільша ефективністьлову у 2009 році показали сітки ставні з вічком 45 мм.
2. На Каховськомуводосховищі та інших внутрішніх водоймах використовуються 6 основних типизнарядь лову: вудка поплавкова, вудка донна, спінінг, жерлянка, пневматичнарушниця для підводного полювання, хатка (павук) для відлову живця. За кількістювидів знарядь та засобів лову любительське рибальство значно випереджуєпромислове. Склад уловів риболовів-любителів майже не поступається промисловомуі навіть охоплює більший спектр туводних видів риб.
3. Найвищаефективність любительського лову на Каховському водосховищі виявлено під часлову мирних видів риб вудкою поплавковою на насадку «мотиль»
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Доцільнопосилити контроль за обліком вилучених водних живих ресурсів, що попередитьвикривлення промислової статистики.
2. Вкрайнеобхідне проведення науково-дослідних робіт щодо встановлення оптимальнихобсягів вилову хижих видів риб риболовами-любителями.