ДОСЛІДЖЕННЯДИНАМІКИ ВОЛОГОСТІ ГРУНТУ ПІД ПОСІВАМИ ЛЮЦЕРНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
АКІНЧИЦД.Л. студентагрономічного факультету
Науковийкерівник доцент КИРИЛЮК В.П.
Роль води важлива не тільки у формуванні структури і біологічних систем,вона в значній мірі визначає їх стан в стресових умовах, тому однією зактуальних проблем є вивчення особливостей водного режиму при зміні умов навколишньогосередовища. Використання води люцерною залежать від факторів що обумовлюютьспецифічність реакції рослини на водний режим.
Метою нашихдосліджень було дослідження динаміки вологості ґрунту під посівами люцернизалежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду і порівняння його зсередніми багаторічними даними.
Район дослідженьзнаходиться в зоні помірно-теплого континентального клімату. За данимиУманської метеостанції за рік випадає 633мм опадів, з них 379мм за періодвегетації (квітень-вересень). Середня багаторічна температура за рік +7,4°С,середньомісячна температура найбільш жаркого місяця липня - +19,5°С.Максимальні температури в липні в окремі роки можуть підвищуватися до +38°С.Влітку спостерігаються посушливі періоди – без дощу до 40 – 50 днів, щопризводить до вичерпування запасів вологи в ґрунті. Якщо в цілому завегетаційний період вологи вистачає для нормального розвитку рослин, чи вонаможе бути в надлишку, то в окремі місяці, декади і дні виникають ґрунтова іатмосферна посухи. Навіть порівняно короткотермінова посуха, особливо вкритичний для сільськогосподарських культур період, веде до зниження урожаюлюцерни [1].
Вегетаційнийперіод 2003р можна віднести до посушливого (опадів випало на 155,7мм менше ніжсереднє багаторічне). Недобір опадів спостерігався на протязі всьоговегетаційного періоду, найбільше в травні, серпні і вересні. Період вегетаціїбув тепліший (на 0,9ºС вище від середнього багаторічного). Дуже жарким бувтравень (середньомісячна температура на 4,8ºС вища ніж середнябагаторічна), а в денні години температура повітря перевищувала +32ºС.Значне перевищення температури над середньою багаторічною (+1,2ºС — +1,7ºС)спостерігалось в липні і серпні. Середньомісячна вологість повітря коливаласьвід 55% (травень) до 68% (вересень), що було нижче на протязі всієї вегетаціїніж середнє багаторічне. Найбільша кількість посушливих днів (відноснавологість повітря нижче 30%) спостерігалася в травні (15днів), а завегетаційний період – 38, тоді як середня багаторічна – 135 днів. Завегетаційний період кількість днів з температурою повітря +23ºС і вищестановила 104 дня. Найбільше їх було в серпні – 28 днів. Кількість днів звідносною вологістю повітря нижче 60% становить 166. Найбільша їх кількістьспостерігається в травні – 31 день.
В 2004р вегетаційнийперіод був близьким до середнього багаторічного (опадів на протязіквітня-вересня випало на 28,5мм менше ніж середнє багаторічне). Опадирозподілилися дуже не рівномірно. Значний недобір опадів спостерігався вквітні, травні і червні (відповідно на 36,0, 30,8 і 68,1мм менше ніж середнєбагаторічне). Значне перевищення опадів над середнім багаторічним спостерігалосяв липні, серпні і вересні (відповідно більше на 9,7, 64,9 і 31,8). Періодвегетації був дещо прохолоднішим (на 0,1°С нижче середнього багаторічного). Зпочатку, перевищення температури над середньою багаторічною (на 0,9°С і 1,0°Свідповідно) спостерігалося в липні і серпні. Значно холоднішим був травень на1,3°С температура повітря була нижча ніж середня багаторічна). За вегетаційнийперіод кількість днів з температурою повітря 23°С і вище становила 77 днів.Найбільше їх було в липні – 26 днів. Середньомісячна вологість повітряколивалась від 59% (квітень) до 79% (вересень). Нижчою середньої багаторічноївона була в квітні, травні, червні, липні. Значно вища середньої багаторічної-всерпні і у вересні. Найбільша кількість посушливих днів (відносна вологістьповітря нижче 30%) спостерігалася в квітні (14 днів, а за вегетаційний період — 28, тоді як середня багаторічна — 13,5 днів. Кількість днів з відносноювологістю повітря нижче 60% становила 166 днів. Найбільша їх кількістьспостерігалася в червні – 30
Ґрунти дослідноїділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі3,2 – 3,6%. Найменша вологоємність метрового шару рівна 26,7%, об’ємна маса –1,24т/м². Рель’єф дослідної ділянки плоско-рівнинний з ухилом і=0,007.Дослідна ділянка розташована в 0,3км від метеостанції м.Умань. Дослід здослідження динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни закладений втрьохкратній повторності. Площа дослідної ділянки S=25м², ширина захисних смуг 2м.Об’єкт досліджень люцерна сорту Зайкевича. Посів весняний відкритий,агротехніка вирощування прийнята для зони досліджень. Норма мінеральногоживлення N90P90K90.
Вологість ґрунтувизначалась термостатно – ваговим методом у шарі 0 – 100см і перераховували внаявні запаси вологи. Сумарне водоспоживання люцерни визначалось методомводного балансу за формулою О.М.Костякова [2]. Атмосферні опади фіксувалисьдощоміром Третякова, що встановлений на метеостанції м.Умань. Середньодобовівологість і температуру визначали по метеостанції м.Умань. Фенологічніспостереження для люцерни 3-го року життя проводили за такими фазами:відновлення вегетації (відростання), бутонізація, початок цвітіння (укіс).Густоту стояння рослин визначали на стаціонарних площадках (площадки площею S=0,25м² кожна на ділянках 1-ї і3-ї повторностей). Висоту рослин вимірювали в 10 місцях по діагоналі ділянки в1-й – 3-й повторностях. Облік урожаю проводили вручну поділяночно [3,4].
В 2003р. напочаток періоду досліджень (1.04) наявні запаси вологи в метровому шарі ґрунтустановили 95% НВ, що дещо вище середніх багаторічних (85% НВ). Значні опади, щовипали на протязі 1-ї декади квітня (на 13,8мм. більше середніх багаторічних)підвищили наявний запас вологи в кінці 1-ї декади квітня до НВ (331мм.), що значнобільше ніж середній багаторічний (85,8% НВ). Під дією посушливої погоди, щовстановилася на протязі 2-ї і 3-ї декади квітня (опадів випало на 26мм менше) ітравня (опадів випало на 35мм менше норми) запас вологи знизився на кінець 2-їдекади травня до 76% НВ. В кінці травня наявний запас вологи наблизився до 60%Н.В. Дуже посушливий період встановився на протязі 1-ї і 2-ї декадах червня(опадів випало на 38,1мм менше норми), що призвело до зниження наявного запасувологи до 150мм, що дещо нижче 50% НВ і значно нижче ніж середній багаторічний.Значні опади що випали в 3-й декаді квітня і 1-й, 2-й декаді липня підвищилинаявний запас вологи до 212мм (кінець 2-ї декади липня), що дещо вище 60% НВ ізначно нижче ніж середній багаторічний (278,9мм). Під дією посушливої погоди,що встановилася з 3-ї декади липня (опадів випало на 84,2мм менше норми)наявний запас вологи в кінці серпня приблизився до вологості в’янення 41% НВ(135мм), він був самим нижчим за період вегетації і значно нижчий ніж середнійбагаторічний 73% НВ (242,4мм). На кінець періоду досліджень (30.09) наявнийзапас вологи становив 156мм що дещо нижче 50% НВ (165,5мм) і значно нижчесереднього багаторічного.
Запаси вологиґрунту в 2004р. на початок вегетації були близькими до Н.В. і значно вищимисередніх багаторічних.
В кінці травнянаявні запаси вологи в ґрунті становили 84% НВ і не виходили за межіоптимального (70 – 80% НВ). Запаси вологи в ґрунті в кінці червня становили 65%НВ (дещо нижче середніх багаторічних), а в кінці другої декади липняпідвищились до 75% НВ. На кінець липня він був дещо нижчий – 60% НВ. Наявнізапаси вологи на кінець другої декади серпня підвищились до 80% НВ(значно вищесередніх багаторічних) і в кінці серпня понизились до 60% НВ. В кінці другоїдекади вересня знизились до 55% НВ, а на кінець вересня підвищились до 75%НВ(значно вище середнього багаторічного).
ВИСНОВКИ.
З вищесказаногоможна зробити висновок, що посіви люцерни 3-го року життя у вегетаційний період2003р. були не достатньо забезпечені вологою. Найкраще був забезпечений вологоювесняний період, коли наявний запас був вище середнього багаторічного, а влітньо-осінній період він був значно нижчим середнього багаторічного і виходивза межі оптимального (70-80% НВ).
В 2004р посівилюцерни 3-го року життя були краще забезпечені вологою ніж в 2003р. Найкращебув забезпечений вологою весняний період і частина літнього.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Жаринов В.И., Клюй В.С. Люцерна.-К.: Урожай, 1990.-320с
2.Гушля А.В., Мезенцев В.С. Вводно-балансовые исследования.-К.: Вищашкола,1982.-231с.
3. Доспєхов Б.А. Методика полевого опыта.- М.: Колос,1985.-415с.
Основы научных исследований /Гидромелиорация/ Вознюк С.Т.,
4. Гончаров С.М., Ковалев В.С.-К.: Вища школа,1985.-192с