ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності рослинництва
1.1 Сутьефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі рослинництва
1.2 Показникиефективності виробництва, в тому числі рослинництва
Розділ 2.Стан виробництва продукції рослинництва та її економічна ефективність у СВК“Родина”
2.1 Природно-економічніумови діяльності підприємства та розвиток рослинництва
2.2 Динамікапосівної площі, урожайності, валового збору основних видівсільськогосподарських культур
2.3 Собівартістьта рентабельність виробництва продукції рослинництва
Розділ 3.Шляхи збільшення виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічноїефективності
3.1Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічноїефективності
3.2 Сучасні технологіїу виробництві продукції рослинництва
3.3. Організаціявиробництва, матеріальна зацікавленість в збільшенні виробництва продукціїрослинництва
Висновки іпропозиціїСписоквикористаної літератури
Додатки
Вступ
Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільськомугосподарстві, та необхідність задоволення дедалі зростаючих потреб населенняоб’ективно вимагають підвищення ефективності сільськогосподарськоговиробництва. Цього можна досягти створенням регульованої ринкової економіки,відповідного механізму господарювання та забезпеченням рівноправності всіх формвласності.
У підвищенні економічноїефективності сільськогосподарського виробництва велику роль повинен відігративласник, господар. Лише це дасть змогу найвигідніше реалізувати наявніможливості.
Підвищення ефективностісільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва продукціїрослинництва і тваринництва з мінімальними витратами на її одиницю. Отже,необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур, продуктивністьтварин та знижувати собівартість продукції. Звідси випливає, що основнимнапрямом підвищення економічної ефективності, сільськогосподарськоговиробництва є послідовна його інтенсифікація. Адже, як правило, збільшенняврожайності і продуктивності пов'язане із ростом витрат на 1 га посіву та 1.гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростаєбільшою мірою і її собівартість знижується. Тому всі фактори інтенсифікації є йшляхом підвищення ефективності виробництва.
Найважливішим заходомпідвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є поліпшеннявикористання землі на основі підвищення її родючості та продуктивності(врожайності сільськогосподарських культур). Такі завдання успішно вирішуютьсяпри вирощуванні культур за інтенсивними технологіями. Однак практикаінтенсифікації землеробства в Україні свідчить, що цей процес часто призводитьдо негативних результатів і загострення екологічної ситуації, хочанауково-технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби надійногозахисту ґрунтів від руйнування, підвищення їх родючості та збереження довкілля.
Головною метою даної роботиє визначення економічної ефективності рослинництва в обраному підприємстві, атакож вивчення шляхів та методів її підвищення.
Розділ1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇЕФЕКТВНОСТІ РОСЛИННИЦТВА
1.1 Суть ефективностісільськогосподарського виробництва, в тому числі рослинництва
Економічна ефективністьпоказує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів йвизначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів.Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознакаякої відображується у високій результативності використання засобів виробництваі праці. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягупродукції з 1 га землі, від 1 гол. худоби з найменшими витратами засобів і праці.
Економічну ефективністьвиробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дією економічнихзаконів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розуміннікритерій — це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу їїсуть і є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарськоїефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душунаселення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягівнаціонального доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосуваннясукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.
Підвищення ефективностівиробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсіводержують більше продукції і доходу. А це має велике значення як для всьогонародного господарства, так і для кожного сільськогосподарського підприємствата населення країни.
По-перше, чим менше праці іресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати притих же засобах, та й продукція буде дешевшою! Отже, підвищення ефективностісприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потребнаселення.
По-друге, ефективністьсільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на рівень роздрібнихцін на продукти, харчування і товари широкого вжитку, виготовлені ізсільськогосподарської сировини. Адже рівень цін тісно пов'язаний із суспільнонеобхідними витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності йзниження собівартості створюють умови для зниження роздрібних цін на ринку.
По-третє, підвищенняефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельностісільськогосподарських підприємств. Чим більше вони виробляють і продаютьпродукції, чим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більшезасобів можуть вони виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праціта поліпшення соціальних умов. Це надзвичайно важливо в умовах вільногопідприємництва які передбачають розвиток сільськогосподарських підприємств восновному за рахунок результатів власної діяльності.
Мірилом, або оцінкою,сільськогосподарського виробництва є критерій економічної ефективності. Цяознака пов'язана із збільшенням виробництва споживних вартостей на основіраціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивностіпраці. Оскільки споживання — кінцева мета виробництва то лише-на цій стадіївидно, як ведеться виробництво й наскільки воно доцільне. Споживання жздійснюється за рахунок національного доходу. Отже, вихідним критеріємекономічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу, максимізаціяйого розміру при найменших витратах засобів і праці.
При оцінці економічноїефективності сільськогосподарського виробництва в колективних, державних іміжгосподарських підприємствах і об'єднаннях необхідно правильно визначатисистему взаємозв'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивновідображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні,так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральніпоказники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними привизначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби іптиці досить об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, протевони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва.Водночас одні й ті самі рівні врожайності і продуктивності худоби досягаютьсяпри різних витратах або різні показники продуктивності одержують при рівновеликихвитратах виробництва.
Для одержання порівняннихвеличин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменноїпродукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, щохарактеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартістьвалової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувативаловий і чистий доход, а також прибуток.
Основний критерійекономічної ефективності застосовується на всіх рівнях — на підприємствах, угалузях, у народному господарстві в цілому і є орієнтиром при виборі найбільшраціональних варіантів використання ресурсів. В окремих галузях народногогосподарства цей критерій набуває конкретної форми. У сільському господарствіним є збільшення виробництва чистої продукції при найменших витратах засобів іпраці на основі раціонального використання земельних, матеріальних, трудовихресурсів. Кінцевим ефектом тут є обсяг валової продукції без спожитих засобіввиробництва (амортизаційних відрахувань, вартості насіння, кормів тощо).
У сільському господарстві,як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати ворганічному зв'язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту.Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхіднооцінювати не тільки з економічних позицій, а й з урахуванням соціальногорезультату (поліпшення умов праці, соціально-культурного обслуговування населі, підвищення оплати праці тощо). При цьому велике значення має збереженнянавколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо взв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу.
В умовах ринкових відносинзростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарногообігу, сприяють зміцненню економічних зв'язків та госпрозрахунку.
Для визначення економічної ефективності сільськогосподарськоговиробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти звиробничими витратами або ресурсами, що його створили. У процесісільськогосподарського виробництва використовуються сільськогос-подарськіугіддя, засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсівпов'язане з виробничими витратами.
1.2 Показники ефективності виробництва,в тому числі рослинництва
Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищенняефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінкурізних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цьогозробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різнихфакторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провестикомплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервівпідвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, якізначно впливають на кінцеві результати.
Визначення економічноїефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і здійснюють наоснові системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівнянняекономічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовуютьтакі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахункуна 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн.виробничих витрат; валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва, нормаприбутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.
Економічну ефективність виробництва продукції одного виду (зерна,молока тощо) визначають за допомогою таких показників, як урожайністьсільськогосподарської культури та продуктивність тварин, затрати праці на 1 цпродукції, витрати кормів на 1 ц продукції (у тваринництві), собівартість 1 цпродукції, прибуток з розрахунку на 1 га посіву чи 1 гол. худоби, рівеньрентабельності.
Поряд з визначеннямекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва на рівні особливезначення при впровадженні інтенсивних технологій вирощуваннясільськогосподарських культур має хімізація. Для визначення економічноїефективності використання засобів хімізації важливо правильно обчислити прирістурожаю, а також вартість додаткової продукції (основної і побічної). При цьомувартість одержаної продукції обчислюють за фактичними цінами з урахуванням їїякості (натуральної маси зерна і вмісту клейковини, цукристості коренеплодівцукрових буряків, вмісту, крохмалю в картоплі тощо). При розрахунках рівняефективності в динаміці вартість продукції оцінюють у порівнянних цінах.Продукцію кормових культур, що не набуває товарної форми і використовуєтьсяпідприємством, оцінюють за виходом поживних речовин (ц к. од.) та ціною 1 цвівса.
Економічна оцінкасільськогосподарських культур і сортів. Така оцінка в підприємствах необхіднадля обґрунтування раціональної структури посівних площ, при проектуванні таосвоєнні сівозмін. Для її здійснення потрібні дані хімічного аналізу про якістьвирощуваних культур і сортів. Ці дані можна одержати в регіональних агрохімічнихлабораторіях.
Економічну оцінку сівозмінздійснюють порівнянням кількох сівозмін за певною системою показників. Першаїх група враховує витрати на виробництво продукції у порівнюваних сівозмінах:витрати виробництва і праці на 1 га ріллі. Друга — це показники ефекту(результативні) з розрахунку на 1 га: урожайність, вихід кормопротеїновиходиниць, валова продукція рослинництва. В порівнянних цінах, товарна продукція(за цінами реалізації), валовий та чистий доход і прибуток: Третя група—показникиефективності виробництва: валова продукція, валовий і чистий доход та прибутокз розрахунку на 1 грн. виробничих витрат, на 1 люд.-год, на 1 га ріллі,собівартість 1 ц кормопротеїнових одиниць, рівень рентабельності виробництватоварної продукції.
Найкращою є та сівозміна,яка забезпечує максимальний вихід продукції землеробства з 1 га ріллі принайменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.
Розділ 2. Стан виробництва продукції рослинництва таїї економічна ефективність у СВК “Родина”
2.1 Природноекономічніумови діяльності підприємства та розвиток рослинництва
Різноманітність природнихумов зумовлює необхідність впровадження науково обґрунтованої системи веденнясільського господарства, яка передбачає підвищення родючості ґрунтів,поліпшення якісного стану сільськогосподарських угідь. Тому головною складовоючастиною системи ведення сільського господарства є система землеробства.
Система землеробства — цекомплекс взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних і організаційно-економічнихзаходів, спрямованих на ефективне використання землі, збереження і підвищенняродючості грунту, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур.Система землеробства включає структуру посівних площ, системи сівозмін,обробітку грунту, удобрення, насінництва, заходи боротьби з бур'янами,шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, систему меліоративнихзаходів, охорону грунтів від водної й вітрової ерозії, охорону навколишньогосередовища. Співвідношення і розвиток цих ланок визначають загальний рівенькультури землеробства і родючість грунту.
У сучасних системахземлеробства широко впроваджуються досягнення науково-технічного прогресу іпередового досвіду, їх мета — інтенсивне використання землі, відтворення їїродючості, збільшення виходу продукції з гектара сільськогосподарських угідь.Удосконалення і розвиток системи землеробства є основою високих і гарантованихурожаїв усіх сільськогосподарських культур.
Підвищенню ефективностівикористання землі в сільському господарстві сприяє інтенсифікація рослинництваза допомогою прогресивних систем землеробства, передової техніки і технологіївирощування сільськогосподарських культур.
На підвищення економічноїродючості грунту та вирощування сталих урожаїв сільськогосподарських культурспрямована меліорація земель. Вона охоплює зрошення і осушення земель,вапнування і гіпсування грунтів, насадження лісосмуг (агромеліорація),докорінне поліпшення природних кормових угідь, протиерозійні та інші заходи.
Нині ведуться дослідження порозробці і застосуванню ґрунтозахисної безплужної системи землеробства. Вонавключає такі взаємопов'язані ланки-системи: безплужний обробіток грунту,органомінеральну систему удобрення, захист рослин, систему протиерозійних машині знарядь, застосування сівозмін та інтенсивних районованих сортів.
Ґрунтозахисна безплужнасистема землеробства має забезпечити інтенсифікацію рослинницьких галузей,відтворення і підвищення родючості ґрунту, що сприятиме збільшенню врожайностісільськогосподарських культур.
СВК “Родина”.Розташоване у с. Глинськ. Клімат зони помірно-континентальний, континентальністьзростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина ітривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого зарядку.Територія характеризується підвищеними ділянками рельєфу, значноюдренованістю.
Яквідомо, ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісах та лісовиднихсуглинках і характеризуються високою потенціальною родючістю. Тут поширеніздебільшого чорноземи типові опідзолені та темно-сірі лісові ґрунти.
Важливускладову в розвитку виробництва складають трудові ресурси. Тому слідохарактеризувати трудові ресурси даного підприємства.
Табл.1. Наявність і структура трудових ресурсів в СВК „Родина”Показники 2000 2001 2002 кількість, чол. Структура, % кількість, чол. Структура, % кількість, чол. Структура, % Середньорічна чисельність робітників, в т. ч.: 225 100 262 100 275 100 в рослинництві 88 39,11 95 36,26 108 39,27 в тваринництві 137 60,89 167 63,74 157 57,09
Зданої таблиці видно, що структура трудових ресурсів за три останні рокипрактично не змінилася. Переважна кількість працівників даного господарствазайняте в тваринництві близько 61% від всієї кількості працівників, арослинництва – приблизно 39%. За три останні роки помічається тенденція дозбільшення кількості працівників в даному господарствіз225 в 2000році до 275 в 2002році.