МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
Спеціальність6.130400 Кафедра ЛА, СПГ і урбоекології
Пояснювальназаписка
бакалаврськоївипускної роботи на тему:
„Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва”
Виконаластуд. групи СПГ-41 Стеців Г. О. ________________
(підпис )
Керівникроботи Геник Я. В. _____________________________
(підпис )
Завідувачкафедрою проф. Кучерявий В. П. _______________
(підпис )
Львів– 2006
Національнийлісотехнічний університет України
Факультетлісогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекології
Спеціальність6.130400 Садово-паркове господарство
„ Затверджую „
Зав. Кафедрою
___________________
„_____”_______2006 р.
ЗАВДАННЯ
НАБАКАЛАВРСЬКУ ВИПУСКНУ РОБОТУ
студентові СтецівГ. О.
1. Темапроекту: „Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва”
2. Термінздачі студентом закінченого проекту_____________
3. Вихіднідані до проекту _____________________________
4. Змістрозрахунково-пояснювальної записки _____________
5. Перелікграфічного матеріалу ________________________
6. Датавидачі завдання ___________________
Керівник_____________________________
Календарнийплан
№
п/п Назва етапів дипломного проекту
Термін
Виконання
етапів Примітка
Студент-дипломник____________________
( підпис )
Керівник проекту ______________________
( підпис )
Зміст
Анотація _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
Вступ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
Розділ 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
Розділ 2. БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇЧАСТИНИ МІСТА МИКОЛАЄВА
2.1 Розташування об’єкту досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ст.
2.2 Природні умови району досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.
2.3 Програма та методика робіт _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
2.4 Характеристика об’єкта досліджень_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
2.5 Результати проведених досліджень_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
Розділ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ
3.1 Аналіз результатів дослідження __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
3.2 Напрямки та шляхи вдосконаленнядосліджуваного об’єкту _ _ _ _ ст.
Розділ 4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТАЕКСПЛУАТАЦІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБ’ЄКТУ
4.1 Агротехніка створеннясадово-паркових насаджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
4.2 Агротехніка догляду засадово-парковими насадженнями _ _ _ _ _ _ст.
ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХДЖЕРЕЛ _ _ _ _ _ _ _ ст.
АНОТАЦІЯ
Стеців Г.О. Благоустрій таозеленення центральної частини міста Миколаєва.
Випускнакваліфікаційна робота зі спеціальності 6.1304 – Лісове та садово-парковегосподарство ( садово-паркове господарство ). – НЛТУ України. Львів – 2006.
Дипломний проектприсвячено благоустрою та озелененню центральної частини міста Миколаєва,розробці агротехніки створення зелених насаджень і догляду за ними.
Ключові слова:газон, квітник, благоустрій, агротехніка.
ВСТУП
Зелені насадженнявідіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні,своєрідні риси. Вони підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, споруди,пам’ятники, декорують стіни, огорожі, промислові об’єкти.
Зелені насадженняберуть участь в оформленні міських площ та інших композиційних центрів, зїхньою допомогою підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу.Вони прикрашають береги рік та водойм. Об’єкти зеленого будівництва повиннібути і часто є самостійними витворами садово – паркового мистецтва.
В даний часспостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролінасаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елементавони беруть участь в організації території міста, в оформленні міськоголандшафту, можуть бути центром або віссю просторового вирішення міськогоансамблю, його обрамленням.
Естетичне іемоційне значення насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувативраження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природніелементи.
Неоціненнарекреаційна функція насаджень в умовах в інтенсифікації промислової діяльностілюдини, прискорення темпу міського життя і виникнення психологічнихперевантажень з одночасним зниженням фізичних навантажень в містах, особливовеликих.
Зеленінасадження, сади, парки, приміські ліси і прибережні території являються однимз найбільш красивих місць відпочинку. Все більше значення відіграють заміськізони відпочинку, які стають базами “туризму”, а внутрішньоміські зеленінасадження зберігають функції місць короткотермінового відпочинку.
Отже, в наш часвсе більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишньогосередовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це єголовним завданням садово – паркового господарства. Адже підвищується значенняживої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду,збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів,бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки ісадово – паркові комплекси) об’єднуються в динамічну взаємопов’язану систему.
Розділ 1.Постановка проблеми
Основоюпроектування, планування та забудови населених пунктів повинні бути попередньорозроблені концептуальні положення їх соціально-економічного розвитку,визначення пріоритетів і масштабів планування розвитку на перспективу.
Найбільш поширенів Україні малі міста(міста з чисельністю населення до 50 тис. чоловік), якізаймають особливе місце в історичному розвитку України. За характеромекономічної діяльності вони є організаційно-господарськими такультурно-побутовими центрами. Сюди можна віднести адміністративний центр уЛьвівській області – місто Миколаїв.
Зв’язок міста таприроди розглядаються у теорії та практиці містобудування як основа розвиткубудь-якого міста від малого міста до крупного мегаполісу. Тому зеленінасадження виступають у сучасному містобудуванні як повноправні конструктивніелементи, що беруть участь в організації міської забудови, виконуючи роль центручи осі просторового вирішення міського ансамблю, розділяючи забудову чиобрамляючи місто та його житлові райони.
Нормативна базапроектування об’єктів озеленення сприяє раціональному використанню міськихзелених територій. У систему зелених насаджень загального користування входятьміські парки, сквери, бульвари, набережні.
Сквери – цезелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративнуроль і призначені в основному для короткочасного відпочинку населення.Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зеленінасадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект.Залежно від функціонального призначення сквери поділяються на такі найбільштипові групи: тихого відпочинку й прогулянок, монументальні,історико-архітектурні, виставкові, ігрові. За розташуванням в міській забудовісквери поділяються на дві групи: сквери на площах і сквери на вулицях, якіможна розташовувати між будинками, перед окремими будівлями.
При проектуваннімалих декоративних садів загального користування, якими є сквери, першочерговуувагу слід звернути на композиційну завершеність їх просторової організації,правильне функціональне використання території, раціональну організаціюпішохідного руху, місць відпочинку, а також на художні якості кожного зелементів ландшафту.
Баланс територіїскверу залежить від його основного призначення, місця розташування, розмірів іспецифіки ділянки. На архітектурно-планувальну організацію скверів істотнийвплив має рельєф місцевості.
Композиційназавершеність пейзажів повинна досягатись у найкоротший термін після закладкискверу. Перш за все цьому сприятиме влаштування високоякісних газонів, посадкадекоративних дерев і чагарників, красиве квіткове оформлення.
Рослиннийматеріал становить основу садово-паркових композицій, є надзвичайно активнимемоційно-психологічним фактором, який повинен враховувати архітектор чиозеленювач.
Зелені насадженняв містах сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов:сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газовідомішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. Виконуючи екологічніфункції, зелені насадження урбанізованих територій як складові ландшафтноїархітектури покликані створювати природне пейзажне середовище.
Декоративнідерева й чагарники, квіткове оформлення поряд з водними елементами, скульптуроюформують естетичний вигляд конкретного об’єкту.
Квітковеоформлення є одним із розділів декоративного мистецтва. Воно має бути красивимі привабливим, повинно давати людині естетичну насолоду й створювати гарнийнастрій.
Міський ландшафт,як і кожен садово-парковий пейзаж, не можливий без газону. Газон – це гарне,вирівняне й влаштоване трав’яне вкриття, яке складається з одного чи кількохдерноутворюючих видів. Газони виконують як естетичну, так ісанітарно-гігієнічну роль.
Важливимелементом функціональної та архітектурно-художньої організації скверів єдекоративні водоймища, фонтани, каскади, що позитивно впливають на емоційнийстан відвідувачів.
В сучасномусадово-парковому будівництві значне місце відводять малим архітектурним формам:альтанкам, парковим меблям, декоративним вазам, скульптурі. Масштаб цихелементів, характер застосованого матеріалу, колірне рішення та розміщенняповинні відповідати розмірам і призначенню скверу, сприяти створеннюсередовища, сприятливого відпочинку людей.
В основіозеленення лежать архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лишеестетизацію довкілля, але й покращують його санітарно-гігієнічні йархітектурно-планувальні параметри.
Розділ 2.Озеленення центральної частини міста Миколаєва
2.1Розташування об’єкту озеленення
Місто Миколаїв розташоване на лівому березі р. Дністер, за 38 км напівдень від обласного центру міста Львова, є адміністративним центром. Територіяміста витягнулась з заходу на схід. знаходиться в природній улоговині.
Через місто зпівночі на південь пролягає автострада міжнародного значенняЛьвів-Стрий-Ужгород-Чоп та Львів-Стрий-Чернівці. Таким чином,економіко-географічне положення м. Миколаєва досить вигідне, що позитивнопозначається на його господарському розвитку.
Об’єкт дослідження знаходиться в центральнійчастині міста Миколаєва.
/>Рис.1. Схема центральноїчастини міста Миколаєва2.2 Природні умови районудослідження
Клімат. Клімат Миколаївського районувідповідно до його географічного положення є помірно-вологий, перехідний відморського помірного до помірно континентального. Протягом року переважаєпомірне морське повітря з Атлантики, яке приносить взимку відлиги, хмарність існігопади, а влітку — прохолоду й рясні дощі. Іноді проникають арктичніповітряні маси. Взимку вони викликають ясну морозну погоду, а влітку й восени — прохолодну з опадами.
Сумарна сонячнарадіація за рік становить 93 ккал/см2, ефективне випромінювання-23 ккал/см2, арадіаційний баланс-4о ккал/см2.
Середньорічна температура +7,9 С. Абсолютний мінімум — 32,2 С, а абсолютний максимум — +37 С.Середньомісячні температури коливаються від -3,8 С в січні до +18,4 С у липні.Опадів випадає 650-700 мм на рік, з них у зимовий період — 150 мм (11%).Найбільше число опадів випадає у липні, серпні й вересні — по 83,1 мм (44%).Літом опади випадають у вигляді зливових дощів, які сильно впливають нарежим рік. Річні й місячні суми опадів часто коливаються. Сніговий покрив натериторії району дуже нестійкий. Більш-менш стабільний він у другій половинілистопада та сходить в середині березня. Проте в цьому проміжку часу внаслідокчастих відлиг висота снігового покриву часто зменшується. Бувають дні, щосніговий покрив зовсім зникає, а потім знову поновлюється. Висота сніговогопокриву в середньому 10 -12 см, інколи 25-40см.
Насичені вологоюповітряні маси переносяться західними й південно-західними вітрами, якіпереважають протягом року. Рідше вітри дмуть із півдня, півночі й сходу. Нанапрям вітрів у значній мірі впливають Карпатські гори.
Середня швидкістьвітрів 6,8-10,8 м/с. Абсолютна вологість повітря досягає свого максимумунаприкінці липня.
У районі добревиражені пори року із певними ознаками вітрового режиму, ходу температури,кількості опадів, хмарності, умовами для сільськогосподарських робіт.
Довго тривалістьперіоду з температурою вище +5 С складає 205-210 днів, а з температурою вище+10 С – 135-160 днів. Без морозний період триває 150-160 днів. Середні датиперших осінніх приморозків найбільш припадають на першу декаду жовтня, анайбільш ранні – на другу декаду вересня.
Глибинапромерзання грунту: максимальна – 61-70 см, мінімальна – 25 см, середня – 38см.
Достатнякількість годин сонячного тепла, відсутність різкого перепаду температурповітря, а також невелика річна амплітуда температур, відсутність сильнихвітрів протягом року сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур тавикористання території району як зони відпочинку.
Рельєф. У геоморфологічномувідношенні територія Миколаївського району ділиться рікою Дністер налівобережну частину – горбисте Опісля та правобережну – рівнинне Передкарпаття.
Опісля являєсобою частину Львівського плато з абсолютними висотами в межах району 340-405метрів, яке характеризується розчленованим рельєфом, наявністю горбистих гряд,розмежованих широкими долинами річок.
На площинахрозвитку пісковиків схили ступінчасті, а там, де виходять на поверхню піски –пологі.
У західнійчастині горби круто обриваються в заплаву р.Зубри. Передкарпаття являє собоюрівнину, частина якої заболочена й часто заливається весняно-літніми водамивнаслідок повеней і паводків. Рівнинне Передкарпаття на південному заходіобмежене різким уступом – смугою передгір’я Карпат. Абсолютні висоти поверхнірельєфу тут коливаються від 240 до 300 метрів.
Північна частинав значній мірі розчленована ерозією річкових долин. Форми рельєфу маютьхарактер плоско вершинних горбів, витягнутих у широтному напрямі. В деякихмісцях низовини плавним переходом з’єднуються з платформенними височинами.
Рельєф району нестановить труднощів для розвитку сільського господарства, прокладаннятранспортних шляхів. Територія району рівнинна. Це сприяє будівництвупромислових підприємств, сільськогосподарських приміщень, житлових будинківтощо.
Територія містаМиколаєва витягнута з заходу на схід і розташована у природній улоговині, якаутворена текучими водами.
Геологічнабудова.Натериторії Миколаївського району з північного заходу на південний східпростягається дві геологічні структури: південно-західна окраїнаСхідно-Європейської платформи та Перед карпатський прогин.
У геологічнійбудові району характерні верхньокрейдяні, верхньо — і середньоміоценові тачетвертинні відклади. Відклади верхньокрейдяного віку представлені ясно-сіримимергелями, які перекриті зеленуватими глауконітовими пісковиками та кремовимимергелями, а верхньо — і середньо міоценові – глинами, пісковиками тавапняками.
Потужність товщіглауконітових пісків 25-30 метрів. Верхня частина міоцену – тридцятиметровийшар вапняку, який покритий сірими глинами з прошарком пісковиків. Потужністьглин від 8 до 10 метрів.
Четвертиннівідклади представлені комплексом елювіальних, озерно-елювіальних і делювіальнихвідкладів. Елювій, який складається із щебеню і пісковиків, лежить шаром від1,2 до 2 м на Корінних породах міоцену.
Озерно-алювіальнівідклади розповсюджені в долинах річок і представлені сіро-голубими глинами,пісками й галечниками. Сучасний алювій складає заплавні тераси річок тапредставлений пісками, супісками та суглинками потужністю від 2 до 6 метрів.
Гідрологічнахарактеристика. Внутрішні води району представлені річкою Дністер та її притоками: Щирок,Зубра, Верещиця, Летнянка. Нежухівка, Бредниця, Колодниця, Іловець. Річки, якіпротікають через територію району, належать до басейну Чорного моря. Долини рікпереважно заболочені, їх осушують меліоративними системами.
Усі річкиживляться за рахунок атмосферних опадів і підземних вод, що виходять наповерхню у вигляді джерел.
Замерзають річкивкінці грудня, льодохід починається на початку березня. Бувають весняні,літньо-осінні паводки, які повторюються декілька разів у рік після випаданнявеликої кількості опадів. Під льодом ріки бувають 2-3 місяці. Товщина льоду –12-55 см. Річкові долини мають широкі заплави та озеро видні розширення.
Ставки маютьрізну площу — від 1,0 до 5,4 га.
Підземні води врайоні та їх запаси тісно пов’язані з геологічною будовою, літологічним складомпорід, фізико-географічними особливостям.
Підземні водиприурочені до відкладів четвертинного, третинного мезозойського йпалеозойського періодів. Водоносні горизонти палеозою та мезозою залягають навеликій глибині, мають переважно підвищену мінералізацію. Води четвертиннихвідкладів поширені в обмеженій кількості. Водоносним шаром є алювій терасрічкових долин. Високе залягання ґрунтових вод часто сприяє заболоченню.Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах 0,5-2м.
Живленняверхньотортонського водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтраціїатмосферних опадів, а також за рахунок водоносного горизонту нижньотортонськихвідкладів.
Водоноснийгоризонт нижньотортонських відкладів приурочений до вапняків, пісковиків іпісків. Це води переважно гідрокарбонатного-кальцієвого типу.
Грунти таземельні ресурси. Ґрунтовий покрив є різноманітним, що зумовлено умовами рельєфу,зволоженням і мозаїчністю материнських порід. Ґрунтоутворюючими породами ємергелі, вапняки, суглинки, пісковики, піски. На території району поширені такіосновні типи грунтів: дерново-підзолисті, дерново-глеєві, сірі опідзолені йопідзолені чорноземи, торфоболотні, лучні, лучно-болотні та торфовища.
Дерново-підзолисті,піщані, глинисто-піщані складають основний фонд орних земель. Ці грунтипоширені на понижених рівнинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтовихвод. Вони характеризуються низькою природною родючістю, мають мало гумусу,кислі, орний шар невеликий. Грунти цього типу використовуються під посівисільськогосподарських культур та під сінокоси.
Дерново-глеєвігрунти займають територію терас Дністра і Зубри. Вони сформувались наалювіальних-делювіальних суглинисто-піщаних відкладах. Глибина оглеєнняколивається від 30 до 100 см.
Сірі опідзоленігрунти в основному використовуються під кормові угіддя. Поширені вони в заплавірічки Нежухівки. Кормові угіддя на даних грунтах у дощові періоди настількиперезволожуються, що вимокає вся рослинність.
Світло-сірі, сіріта темно-сірі опідзолені грунти, які займають значну площу району, поширені напідвищених елементах рельєфу. Вони легко піддаються змиву. Ці грунти потребуютьмінеральних та органічних добрив, а також вапнування.
Чорноземиопідзолені поширені на півдні району, мають стійку структуру.
Лучні,лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища поширені на понижених елементахрельєфу в умовах підвищення рівня грунтових вод.
Низинні торфовищарозвинулись в умовах надмірного зволоження під пологом болотної рослинності. Помірі розвитку торфовищ їх верхній шар поступово мінералізується, торфовища уверхньому шарі добре гумусовані.
Рослинний світ. Територія районузнаходиться на межі природних зон мішаних і широколистяних лісів, а те, що ліситрапляються не на всій площі, є наслідком діяльності людини (вирубування,випалювання).Ліси займають площу понад 16925 га, в тому числі 3350 гаексплуатаційних. Ліси представлені широколистяними, хвойними й мішанимиугрупуваннями. Основними лісоутворюючими породами є дуб, бук. Крім цих порідросте ялина, сосна, вільха, осика, клен, липа, явір, ясен, береза, верба,в’яз, які не мають експлуатаційного значення. Велику шкоду лісам завдаютьнадмірні вирубки, які перевищують розрахункову лісосіку. Внаслідок чого тількиневелика частина лісів є пристигаючи ми, інші – молодняки та середнього віку, апонад 500 га потребує відновлення.
Територія, яказнаходиться під лісами, складає 6,7 % від загальної площі району.
У підліскуростуть кущі ліщини, шипшини, ожини, барбарису, бузини чорної, вовчі ягоди,глоду звичайного, малини, терну.
На луках ростутьзлаки (костриця, стоколос, тимофіївка, тонконіг), вологолюбне різнотрав’я(осока волосиста, копитняк, подорожник, барвінок, вороняче око), а такожкульбаба конюшина, дзвоники, звіробій, конвалія, чебрець, суниці лісові таінші.
Болотнарослинність представлена сфагновим мохом, мохом зозулин льон, злаковими,осокою, очеретом, хвощем, росичкою.
Росте багатодекоративних і екзотичних порід, які акліматизувались.
Тваринний світ. Фауна району багата йрізноманітна. Із птахів найбільш поширені куріпки, яструби, дятли, шпаки, дикігуси, дикі качки, кулики, лиски, білі лелеки, курочки, перепілки, сови,рябчики, синиці, ворони, сороки, горобці, чайки, лебеді шипуни, зозулі,деркачі, дрозди, іволги, журавлі, ластівки, жайворонки, граки, снігурі, стрижі,дикі кури та інші.
Серед ссавців широкерозповсюдження мають землерийка, бурозубки, білки, зайці, кроти, тхори, лисиці,дикі свині, пацюки, миші, їжаки, горностаї.
2.3 Програмата методика робіт
Метою бакалаврської роботи є розроблення проекту благоустрою таозеленення центральної частини міста Миколаєва, агротехніки створення зелених насаджень і догляд за ними.
При виконанні робіт поставленої мети передбачається виконати наступнізавдання:
— літературний пошук по темі;
— дослідження природних умоврайону;
— аналіз існуючого станублагоустрою та озеленення;
— розроблення проектублагоустрою та озеленення центральної частини міста Миколаєва;
— розроблення агротехнікистворення зелених насаджень і догляду за ними.
Після визначення програмних питань теми методика досліджень розробляєтьсяпослідовно для кожного питання.
2.4Характеристика об’єкту дослідження
Об’єктомдослідження є сквер, що розташований в центральній частині міста Миколаєва. Вінпризначений для короткотривалого відпочинку відвідувачів. Територія скверуслужить для проведення концертів, мітингів, зборів громади міста та іншихурочистостей.
Даний сквер маємонументальний характер. На його території 12 січня 1991 року було встановленопам’ятник Т.Г.Шевченку (скульпторА.Величко). Також тут знаходився пам’ятник Загиблим воїнам УПА, але у 2002 році на цьому місці було освячено скульптуруМатері Божої.
Навколо скверурозташовані житлові будинки, РВ УМВС України, мережа магазинів, райдрукарня,гімназія.
Даний скверзалежно від особливостей просторової організації насаджень можна віднести донапіввідкритих, оскільки на території поєднуються відкриті ділянки партерноготипу з високими деревними насадженнями, що розділяють сквер на ряд взаємозв’язанихпросторів. Рельєф території рівнинний.
Сквер є місцемвідпочинку жителів і гостей.
2.5 Результатипроведених досліджень
Слід зауважити,що озеленення скверу є досить різноманітним. Також тут проведено низку заходівпо благоустрою території. Зокрема, є лавочки для відпочинку відвідувачів, урни,декоративні ліхтарі, які вдень виконують роль своєрідних скульптур, а ввечерізбагачують сквер новими художніми якостями.
Але є певнінедоліки в агротехніці створення та експлуатації садово-паркового об’єкту.
Для даноїтериторії характерне значне рекреаційне навантаження, оскільки скверзнаходиться в центральній частині міста.
Квітковеоформлення виконано на досить низькому рівні, не ведеться належного догляду загазонами, повністю відсутній чагарниковий ярус. Проте насадження потребуєчасткової реконструкції. Обстежуючи зелені насадження скверу можна виділитимеханічні пошкодження дерев, а також захворювання, зумовлені ентомошкідникамита фітохворобами.
Слід звернутиувагу на благоустрій території. Освітлення виконане на відносно належномурівні, достатньо розвинута дорожньо-стежкова мережа, проте є не вистачаєлавочок для відпочинку відвідувачів, а також урн для сміття.
Негативниммоментом є те, що дана територія оточена з усіх боків дорогами, деспостерігається інтенсивний транспортний рух. Тому є високий рівеньзагазованості та запиленості повітря.
Розділ 3.Проект заходів
3.1 Аналізрезультатів досліджень
Дослідженняпоказали, що на даний момент стан благоустрою та озеленення центральної частиниміста потребує проведення певних заходів для підвищення естетичного вигляду тазабезпечення належного рівня функціонування скверу.
Будівництво йдогляд за садово-парковими об’єктами проводить миколаївське ажитлово-комунальне управління та ряд приватних підприємств.
Аналізуючирезультати досліджень слід зазначити, що зелені насадження лише часткововиконують відведені їм санітарно-гігієнічні функцій. Давно не насаджувалисьнові види, а існуюче насадження з роками втрачає свій естетичний вигляд.
Квітковеоформлення потребує більш професійного підходу, в окремих місцях повністювитоптане трав’яне вкриття. Асортимент трав майже не диференційований за типамигазонів. Експлуатація газону включає лише скошування, та й те не регулярне.
Недолікоморганізації благоустрою є мала кількість архітектурних форм, які позитивновпливають на емоційно-психологічний стан відвідувачів, не вистачає парковихлавочок для відпочинку та урн для сміття.
3.2. Напрямита шляхи вдосконалення досліджуваного об’єкту
Для вдосконаленнястану озеленення та благоустрою об’єкту досліджень слід провести низку заходів,розробити шляхи вирішення існуючих проблем.
Зелені насадженняскверу потребують реконструкції, яка полягає у вирубці суховершинних і хворихдерев. При цьому залишають найбільш здорові, життєздатні та довговічні дерева.
Також требаввести чагарниковий ярус для підвищення біологічної стійкості насаджень іестетичності вигляду насадження. Введення декоративних форм дерев і чагарниківпокращить видовий склад деревостану, створить більш цікаві пейзажі.
Потрібно звернутиувагу на підбір асортименту трав для газонів. Також потрібно вести належнийдогляд за газонами. Адже нерегулярне скошування, не виконання таких операцій якпрочісування, проколювання дернини, боротьби з бур’янами несвідомо сприяє переведеннюпартерних і звичайних садово-паркових газонів у категорію лучних. Ці газони зекологічної точки зору ближчі до природи, але у сквері вони не виконують тихфункцій, як запроектовані типи. Оскільки у сквері майже немає квітковогооформлення, потрібно запроектувати більшу кількість квітників
Одним із напряміввдосконалення об’єкту є підвищення рівня благоустрою. Потрібно створити більшемісць відпочинку, тобто поставити лавочки. Біля них можна поставити декоративнівази й скульптури, щоб милували око відвідувачів.
/>
Рис.4. Прикладисадово-паркових лав
Особливий настрійу скверах створюють водні елементи, тому доцільно запроектувати фонтан.
Треба збільшитикількість урн для сміття.
У формуванніскверів велике значення має правильний підбір типів покриття, їх експлуатаційніта декоративні якості. На доріжках доцільно створювати покриття з різних типівбетонних і кам’яних плит.
/>
Рис.5. Типипокриття
Потрібнопроводити догляд як за зеленими насадженнями, так і за елементами благоустрою.
Догляд задоріжками й майданчиками включає такі види робіт: підмітання, збираннявипадкового сміття, прибирання снігу, видалення трави з узбіч і водовідвіднихканав.
Догляд запарковими меблями включає їх миття, очищення від пилу та снігу, поточнийремонт.
Якщо професійнозапроектувати та правильно доглядати за садово-парковими об’єктами, вони будутьмилувати око протягом тривалого часу.
Розділ 4 Агротехніка озеленення
4.1. Агротехніка створення зелених насаджень
Порушення технології посадки дерев і чагарників вбагатьох випадках є причиною недовговічності, низької декоративності,захворювань, а також загибелі рослин.
Садіння дерев. Яму під посадку викопуютьтаких розмірів, щоб в ній можна було вільно розмістити коріння дерева. Середняглибина ями становить 70-120 см.Ями під саджанці рекомендуєтьсявикопувати за 7-10 днів до посадки. Після викопування яму на 2/3 об'ємузасипають рослинним ґрунтом. Перед засипкою в дно ями, дещо відступивши відцентру, забивають посадочний кіл завтовшки 5-6 см, а потім горбочком насипаютьземлю. Саджанці опускають в яму, нагорбик, розправляючи при цьомукорені, встановлюючи як можна ближче до посадочного колу. Через яму (з краю накрай) перекидають планку, яка вкаже рівень землі по центру ями, при цьомукоренева шийка повинна знаходитися на 5-8 см вище рівня планки, щоб після того,як рослина разом із землею осяде, шийка опинилася на рівні поверхні. Колирослина встановлена на необхідній висоті, яму починають засипати землею. Прицьому слід обережно засипати корені, накладаючи землю до кореневої шийки. Землюслід сильно ущільнювати шляхом пошарового ущільнення. Коли яма заповнена, по їїпериметру встановлюють валик із ґрунту.
Садіння чагарників. Середня глибинаями для чагарників становить 30-60 см. Чагарники висаджуються в ранішепідготовлені котловани, котрі заповнюють ґрунтом на 15-20 см вище поверхніділянки з врахуванням усадки. Корені при посадці вільно розподіляються поґрунту у відкритій ямі, а потім засипають землею. Землю пошарово ущільнюютьноском ноги. Після посадки по периметру котловану влаштовують ґрунтовий валикдля утримування води. Норма поливу — 20-30 л на одну рослину. Поверхнюпосадкового місця вкривають дрібним торфом або рубленою травою..
Влаштування газонів. Травостій нагазонах може створюватись методами посіву газонних трав, посадкою вегетативнихорганів трав й розкладкою дернини. Посів є найбільш поширеним і відноснодешевим способом створення газонів. Для отримання стійкого, довговічного газонуслід ретельно підготовити підгрунтовий шар, провести рихлення грунту основигазону на 15-20 см
Оптимальними строками висіву є весна та ранняосінь. Рекомендується висівати спочатку крупне насіння із загортанням до 3 см,потім дрібне – на глибину до 0,5-1,5 см. Також проводять післяпосівнеприкатування грунту.
Важливим моментом у посіві є визначення потребинасіння газоноутворюючих трав Визначення потреби у насінні наведено в табл..1.
Таблиця 1
Відомість асортименту газонних травТип газону Склад травосуміші Вміст в суміші, % Норма висіву, кг/га Площа газону, га Потреба в насінні, кг Партер-ний Тонконіг лучний (Poa pratensis) 100 75 0.015 1.13 Звичай-ний Тонконіг звичайний (Poa trivialis) 25 100 1.03 25.75 Мітлиця звичайна (Agristis vulgaris) 50 25 12,88 Тимофіївка лучна (Phleum pratensis) 25 45 11,59
Влаштування квітників. Товщина родючогошару повинна бути не менше 20-40 см. Спочатку планують, очищають ділянку, потімзасипають ґрунт, заправлений добривами (гній — 80, азот — 10, фосфор — 9,калій-10 г/м2). Підготовку ґрунту здійснюють за 2-3 тижні допосадки. Перед посадкою ґрунт вирівнюють граблями, розбивають на ділянки зрозмірами в залежності від видів рослин.
Рано навесні висівають однорічники з добримвегетаційним періодом (флокси та ін.) Насіння цинії та інших теплолюбниходнорічників висівають у другій декаді травня.
Асортимент квіткового матеріалу наведено в табл.2.
Таблиця 2.
Відомість асортименту квітівНазва виду Колір Строки цвітіння Кількість, шт.. на 1м² всього Гвоздика турецька (Dianthus barbatus) червоний VI-VII 30 258 Календула лікарська, ф. лимонна (Сalendula officinalis “Lemon Qveen”) жовтий VI-X 20 176 Алісум (Alyssum) білий VI-X 45 675 Айстра китайська (Callistephus chinensis) червоний VI-X 40 405 Цинія вузьколиста (Zinnia angustifolia) рожевий VI-X 35 117 Флокс Друммонда (Phlox drumondii) рожевий VI-X 25 93 Агератум мексиканський (Ageratum houstonianum) голубий VI-X 45 492 Тагетес тонколистий (Tagetes angustifolia) жовтий VI-X 40 362
4.2. Агротехніка догляду за зеленими насадженнями
Догляд за деревами та чагарниками. У весняний тавесняно-літні періоди максимального росту коренів рослини слід забезпечуватиелементами ґрунтового живлення та водою.
В осінній період, а також наприкінці літа під часактивізації росту коренів" забезпечення рослин фосфором, калієм та водоюпідвищує стійкість рослинному організму в зимовий період.
Органічні добрива розподіляють рівномірно попристовбурній площі по проекції крони, дещо відступивши від кореневої шийкирослини. Після розподілу добрива вносять в ґрунт, тобто перекопують поверхнюплощадки.
Всі порізи кори та деревини необхідно огладити гострим садовимножем для того, щоби поверхня рани була рівною. На цю поверхню слід нанести шармасляної фарби на оліфі, а ще краще змастити садовою замазкою. Для попередженнясонячного опіку кору рослин з ніжною корою можна фарбувати сумішшю ґрунту ігашеного вапна. Пошкоджену при опіках кору зрізають гострим ножем та замазуютьмасляною фарбою. Розчищену порожнину дупла, яке утворилося в результатібактеріальної гнилі, покривають 3-5% розчином мідного купоросу, 3% розчиномкремній органічної смоли і т.д. Дупла покривають кам'яновугільним лаком, апотім у порожнечу закладають пломбу.
Формувальна обрізка — цей вид обрізкизастосовують з метою збереження крони рослини або надання їй відповідної форми,у молодому віці проводять слабу обрізку, так звану прищипку пагонів, на одну,на дві, іноді на три бруньки, не більше 20-30% річного приросту, в середньомувіці проводять укорочення пагонів до 50% довжини річного приросту.
Санітарну обрізку проводять на протязі всьогоперіоду вегетації, вилучаючи при цьому гілля біля самої їх основи; пагони вилучаютьнад брунькою, ретельно зберігаючи її.
Розрізняють три основних типи чагарників: ззимуючими квітковими бруньками; з незимуючими або літніми; як з зимуючими та із літніми.
До першого типу належать чагарники, обрізку якихпроводять влітку після цвітіння. В порядку проріджування вирізають окремістаріючі скелетні гілки, вкорочують надмірно довгі пагони поточного року.
Чагарники другого типу обрізають в період спокою,тобто пізньою осінню або рано навесні, до розпускання бруньок. Вкорочуютьчастину минулорічних пагонів із зберіганням в їх основі декількох боковихбруньок. Обрізку чагарників третього типу проводять після цвітіння, вирізаючистарі пагони формування, ослаблене і всихаюче гілля.
Санітарна обрізка спрямована на вилучення хворих,всихаючих та пошкоджених гілок. Проводять щорічно протягом вегетаційногоперіоду.
Догляд за газонами. Заходами по догляду загазонами включають в себе — полив, механічна обробка дернини, внесення добрив,боротьба із шкідниками, ремонти, скошування.
Полив газону здійснюють за допомогою шлангів зрозбризкуючими насадками, підключених до водопровідної мережі на невеликихділянках. Загальна кількість поливів за сезон може складати від 5 до 20 разівта більше. На піщаних ґрунтах поливи повторюють кожні 5-7 днів. Поливаютьгазони відразу ж після сковування травостою.
Без регулярного скошування не може бути досягнутонормального травостою і стійкого дернового покриву. Кращий час для стрижкиранок або вечір. Ремонт газонів направлений на відновлення дернового покриву.
Молодий газон необхідно скошувати в період, колипагони досягнуть висоти 15-20 см. кратність скошування партерних та звичайнихгазонів-1 раз на декаду, в середньому на сезон травостій скошують 5-10 разів.Останній раз у сезоні газони скошують приблизно за 25-30 днів до настанняморозів, невеликі ділянки скошують ручними косарками з шириною захвату ЗО см.
Основний профілактичний захід по боротьбі збур'янами-систематичне скошування травостою. Боротьбу з будяками проводятьшляхом хімічного впливу на будяки.
Прочісування — обробка поверхні дернини задопомогою спеціальних металічних або спеціальних ротаційних щіток, при якій зповерхні газону вилучаються сміття, стара відмерла трава.
Проколювання — обробка за допомогою спеціальнихборін або голчастих катків, що забезпечують руйнування повстяного шару, якийперешкоджає нормальній життєдіяльності травостою. Роблять 200 проколів на 1 м2газону.
При землеванні газону на поверхню наносять шарперегною завтовшки не більше 2-4 см. Роботу проводять через кожні 2-3 роки,восени після останнього скошування.
Ремонт газонів включає в себе відновленнятравостою на локальних ділянках, до поточного ремонту відносяться роботи порихленню витоптаних ділянок, підсипці родючого ґрунту, програблюванні тавирівнюванні поверхні та підсіву насіння газонних трав з їх наступнимзакопуванням. Проріджені травостої підсівають після рихлення дернини тавнесення добрив з наступним поливом. Поверхню газону обробляють дисковимиборонами, вносять добрива та прикотковують.
Догляд за квітником. Найбільш інтенсивним тарегулярним полив повинен бути в період росту, бутонізації та цвітіння, а такожрозвитку органів рослин. Відносна вологість ґрунту в ці періоди повиннаскладати 70-80% для вологолюбних рослин та 60-70% для посухостійких. Нормаполиву для однорічників складає 15-20, для багаторічників-30-40 л/м2квітника. Кратність поливу у період інтенсивного росту може коливатися від 3-5разів на сезон в лісовій зоні до 7-10 разів в степовій.
Для збереження вологи, збільшення повітрообміну проводять рихленняквітників. Перше рихлення здійснюють рано навесні, як тільки просохне верхнійшар ґрунту, в подальшому рихлення проводять до змикання рослин по міріущільнення поверхні ґрунту та проростання будяків.
Мульчування — агроприйом, який значно покращуєумови росту багаторічників. В якості мульчі використовують торф аботорфокомпости. Мульчу наносять по поверхні квітника шаром 2,5-3 см, якщоквітник новий та 5-8 см, якщо він 4-5 річний. Строк мульчування: початоквесни-до розвитку нових пагонів; повторність мульчування 1 раз на 2-3 роки.
Ріст і розвиток квіткових трав'янистих рослинвизначається правильним забезпеченням їх елементів мінеральногоживлення-азотом, фосфором та калієм. Азотне живлення сприяє потужному роступагонів, надає листю темно-зелений колір, уповільнює процес старіння рослин.Азотні добрива вносять весною та на початку літа.
Фосфорне живлення підвищує морозостійкістьбагаторічників прискорює цвітіння та плодоношення. Фосфорні добрива вносять уборозни при посадці або восени при рихленні ґрунту на глибину 8-10 см. В літнійперіод фосфорні добрива вносять в розчинному вигляді.
Калійні добрива підвищують морозостійкість тасприяють кращому поглинанню азоту з ґрунту та накопиченню крохмалю в цибулинахбульбоцибулинах, кореневищах.
Боротьбу з бур'янами необхідно вести систематично. Значнучастину будяків вилучають при рихленні ґрунту.
Висновки
Дана бакалаврськаробота присвячена благоустрою та озелененню скверу, який знаходиться вцентральній частині м.Миколаєва Львівської області.
При виконанні роботибуло проведено літературний пошук по темі, проведено дослідження і аналіз станунасаджень і рівня благоустрою на території скверу. На основі результатів запроектованонизку заходів для підвищення рівня благоустрою і озеленення.
Список використаних джерел
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. – М.:Агропромиздат, 1990. – 239с.
2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М.:Агропромиздат, 1988. – 223с.
3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. – М.: Стройиздат,1991. – 416с.
4. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенныхмест: Справочник. – М.: Стройиздат, 1987. – 480с.: ил.
5. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред.Родичкина И.Д. – К.: Будівельник, 1990 – 336с.
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ,2005. – 456с.: іл… Бібліограф. с450.
7. Майков Г.П. Благоустройство и озеленение сёл. – Л.: Стройиздат,Ленинград. отд-ние, 1983. 183с., ил.
8. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. –Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. – 128с.
9. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. – Москва.:„Кладезь-Букс”, 2004. – 160с.