МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА“
МЕТОДИЧНІВКАЗІВКИ
довиконання розрахунково-графічних робіт
з“ Цивільної оборони “
(для студентів усіх профілів навчання )
Прогнозуванняі оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведеннязахисних заходів
Львів2008
Прогнозуванняі оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведеннязахисних заходів: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з“ Цивільної оборони “ для студентів усіх профілів навчання.
Укл:С.І.Качан, В.Є.Гончарук, С.М.Орел Львів: Видавництво Національногоуніверситету “Львівська Політехніка”, 2008- с.
Укладачі:С.І.Качан, к.ф.-м.н., доцент
В.Є.Гончарук,к.ф.-м.н., доцент
С.М.Орел, к.т.н., доцент
Відповідальнийза випуск: Гончарук В.Є., к.т.н., доцент
Рецензент:Новіков В.П., д.х.н, професор
ЗМІСТ
I.Мета і завдання роботи
II.Зміст і оформлення роботи
III.Оцінка обстановки, що склалася на ОГД у надзвичайній ситуації
3.1.Оцінка хімічної обстановки
ІV.Оцінка інженерного захисту працівників
4.1.Оцінка захисної споруди за вмістимістю
4.2.Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
V.Графічний додаток
VІ.Заходи для захисту персоналу ОГД
Висновкита пропозиції
Додаток: Бланк завдання
Розрахунковітаблиці
Списоклітератури
I. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Тема:“Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах тапроведення захисних заходів”
Метарозрахунково-графічної роботи: закріплення отриманих теоретичних знань здисципліни “Цивільна оборона” і використання їх на практиці: набуття студентамипрактичних навичок з оцінки обстановки, яка може виникнути на промисловомуоб’єкті у надзвичайних ситуаціях і визначення необхідних заходів для захиступрацівників та населення, оцінки інженерного захисту персоналу об’єктівгосподарської діяльності (ОГД).
Розрахунково-графічнаробота з даної дисципліни передбачена програмою після проходження теоретичноїчастини предмету і є заключним етапом вивчення даного курсу.
II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Коженстудент виконує розрахунково-графічну роботу одного із варіантів вихідних даних, що видаються викладачем.
Роботаскладається з розрахункової частини (формат А4 ) і графічного додатку.
А)Титульна сторінка повинна мати:
-найменування вузу,
-найменування кафедри,
-назву теми роботи,
-номер варіанту роботи,
-найменування навчальної групи,
-прізвище і ініціали студента,
- прізвище та ініціали викладача, якийкерує роботою;
Б)Заповнений і підписаний викладачем варіант завдання.
В)Розрахункова частина має такі розділи:
-вступ;
-оцінка обстановки, яка склалася на ОГД у надзвичайних ситуаціях:
а)оцінка хімічної обстановки,
б)оцінка інженерного захисту працівників ОГД:
-оцінка захисної споруди за вмістимістю;
-оцінка захисної споруди за захисними властивостями від
радіоактивногоураження;
-оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;
Г)- графічний додаток;
Д)- висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.
Текствисновків та заходів по захисту працівників повинен бути коротким і ясним.Необхідно обґрунтувати прийняті рішення з посиланням на літературу і матеріали,які є джерелами для прийняття рішень.
Розрахунковучастину необхідно починати з розділу “ВСТУП”, в якому слід відмітити необхідністьуміння вирішувати задачі із забезпечення безпеки життєдіяльності у звичайнихумовах та в умовах надзвичайних ситуацій. Далі, враховуючи вихідні дані, в роботінеобхідно виконати такі завдання:
1.Оцінка обстановки, яка виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації.
Урозділі виконуються розрахунки і пояснення до них з таких питань:
-оцінка хімічної обстановки: визначення меж можливих зон хімічного зараження,можливих втрат працівників в осередку хімічного ураження, визначення часупідходу хмари зараженого повітря до певного рубежу і часу уражаючої дії небезпечниххімічних речовин (НХР)
2.Оцінка інженерного захисту працівників ОГД.
Оцінкаінженерного захисту персоналу полягає у визначенні показників, якіхарактеризують надійний захист людей. Вона проводиться для найбільшнесприятливих умов роботи об’єкту за такими показниками: за вмістимістю; зазахисними властивостями від радіоактивного ураження; за роботою системи життєзабезпечення.
3.Графічний додаток виконується у масштабі на міліметровому папері і повиненмати:
-позначеніметеорологічні умови;
- позначення напрямку “північ-південь”;
— графічне зображення обстановки, яка виникла на ОГД.
4.Заходи щодо захисту працівників .
Урозділі розглядають рекомендовані заходи, які спрямовані на захист персоналу вобстановці, що виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації. Необхіднозафіксувати роботу усіх служб цивільної оборони на підприємстві та зробитивисновки і дати пропозиції по покращенню інженерного захисту.
5.В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури.
Привиконанні роботи основна увага надається самостійній роботі студентів. Студентвибирає технічні рішення, використовуючи дані методичні вказівки, а такожрекомендовану довідкову літературу і нормативні матеріали.
III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГДУ НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
3.1. Оцінка хімічної обстановки
1)Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього:
а)визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
Qe1=K1∙K3∙K5∙K7∙Q0. (T)(3.1)
деК1 — коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 — коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничноїтоксодози інших НХР (табл.1);
К5 — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
приінверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 — коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);
Q0 — кількість викинутої НХР.
б)за табл. 2 визначають глибинузони хімічного зараження первинною хмарою НХР ( Г1). Глибина зонизараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількостіречовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентноїкількості речовини, які не наведені в табл.2Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.
Приклад:Qe1=1,66т
Vв=5м/с
Г1=1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)
б) Визначаютьеквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙K4 ∙ K5 ∙K6 ∙K7 ∙Q0 /h d, (T) (3.2)
де:К2 — коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічнихвластивостей НХР ( табл. 1);
К4 — коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
К6 — коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії татривалості випаровування речовини;
d- густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h– товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h= (H – 0,2)м, де Н – висотапіддону.
К6=N0.8при NT
де:N — час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
/> (3.3)
T- тривалість випаровування речовини, год.
г)для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічногозараження вторинною хмарою (Г2 ) з допомогою табл.2.
Отриманізначення Г1 і Г2 — це максимальні значення зонзараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності відеквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
д)повна глибина зони зараження Гп, що залежить від дії первинної івторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП= Г1(2)+ 0.5 ∙ Г2(1)(3.4)
де:Г1(2) — більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) — менша за розміром Г1 і Г2;
е)Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з
максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп’,що визначається за формулою:
Г'П = N·VП,(Км) (3.5)
де:N — час від початку аварії, год ;
VП — швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості іступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл.4).
Закінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’пі Гп.
2)Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ =8.72 ∙ 10-3∙ (ГП)2∙φ, (км2) (3.6)
де:φ — кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3)Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К8 · (ГП) 2· N0.2, (км 2) (3.7)
де:К8 — коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкостіповітря (при інверсії — К8=0.081, при ізотермії — К8=0.133,при конвекції — К8=0.235).
4)Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмариповітряним потоком і визначається за формулою:
t = x:VП, (год) (3.8)
де:x — відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).
5)Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.
6)Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл.7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.