Зміст
1. Значення питаньохорони праці в суспільстві
2. Нормування і контрольу галузі охорони праці
3. Предмет " Охоронапраці" і його місце серед інших наук
4. Історія розвиткунаукових основ охорони праці
5. Основнізаконодавчі акти і документи з питань охорони праці
Основнінормативні документи
1. Значення питань охорони праці в суспільстві
Не секрет, що за продуктивністю праці ми значно відстаємо від передових держав.Причин цього положення багато, і, як наслідок, існує багато шляхів підвищенняпродуктивності праці. У першу чергу значні резерви зростання продуктивностіпраці криються в питаннях створення оптимальних умов праці на робочому місці. Від людини,що працює в запиленій, загазованій атмосфері, у колективі, що постійнозмінюється, на травмо-небезпечному устаткуванні, чекати високої продуктивностіпраці не варто. Не можна забувати також, що в Україні щорічно на виробництвівід травм гине близько 1,6 тис. чоловік, інвалідами стають більше 3 тис.,травмуються більше 30 тис.
У Сумській області щороку гинуть 70-80 чол., 90-100 стають інвалідами.Відомо, що до 90% машин і устаткування, що серійно випускаються, черезконструктивні недоліки не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, трактори: відсутністьжорстких кабін, при перекиданні, як правило, призводить до загибелі тракториста(5-6 чоловік щорічно). За кордоном жодного такого трактора не випускають.
Предмет “Охорона праці”, який ми починаємо вивчати, спрямований навирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці.
Охорона праці — це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечуютьбезпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ12.0.002-80).
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охоронипраці — звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника зодночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці. Реальнівиробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деяких небезпечних і шкідливихвиробничих факторів.
Небезпечним називається такий виробничий фактор, дія якого на працівника в певнихумовах може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я.
Прикладами небезпечних факторів можуть бути: відкриті струмоведучічастини устаткування, деталі машин і механізмів, що рухаються, розпечені деталі і заготівки,робота звибухонебезпечними речовинами і т.п.
Більш повний перелік в ДСТУ 12.0.003-74. “Небезпечні виробничі фактори”.
Шкідливим називається такий виробничий фактор, тривала дія якого на працівників в певних умовах можепризвести до захворювання або зниження працездатності.
Прикладами шкідливих факторів є механічні або отруйні домішки в повітріробочої зони, несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення,підвищені вібрація,шум, інфразвук, іонізуючі і лазерні випромінювання і т.д. Залежно відінтенсивності та тривалості дії шкідливий фактор може стати небезпечним.
Нещасний випадок на виробництві — результат дії на працівника небезпечного виробничогофактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.
При дії на людину шкідливого виробничого фактора протягом тривалого часуможе виникнути професійне захворювання.
Техніка безпеки — це система заходів і механічних засобів, що запобігаютьдії на працівників небезпечних виробничих факторів.Небезпечна зона — це простір, в якому можлива дія на працівниканебезпечного і (або) шкідливого фактора.
Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) — засіб, призначений для захисту одногопрацівника.
Засіб колективного захисту (ЗКЗ) – засіб, призначений для захисту двох і більшепрацівника.
Приклади: відповідно респіратор і система витяжної вентиляції.
2. Нормування і контроль у галузі охорони праці
Значне місце в питаннях створення безпечних і здорових умов праці займаєрозроблення і впровадження нормативної документації в галузі охорони праці. Це правила зтехніки безпеки і норми з виробничої санітарії, вимоги вибухобезпеки, пожежобезпеки, електробезпеки і т.д.
Ці вимоги є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і дляробітників і службовців. При недотриманні цих правил і норм винуватці юридично відповідальні. Видивідповідальності: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, матеріальна. Цеще одна причина, з якої вам, майбутнім керівникам, необхідно ці норми і правила вивчити і неухильно виконувати.
За сферою дії правила і норми з техніки безпеки і виробничої санітарії діляться на:
а) загальні (єдині);
б) міжгалузеві;
в) галузеві.
Загальні, тобто єдині правила і норми поширюються на всі галузі народногогосподарства і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці.Наприклад, всі ДСТУсистеми стандартів безпеки праці.
Міжгалузеві правила і норми закріплюють гарантії безпеки або в декількохгалузях або на окремих типах устаткування.
Галузеві правила і норми поширюються тільки на окрему галузь виробництва.Містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічні для даної галузі (залізничний,авіатранспорт і т.д.).
До числа норм з техніки безпеки та виробничої санітарії відносять норми,що встановлюють заходи індивідуального захисту працівників від професійних захворювань і виробничихтравм. Ці норми, зокрема, передбачають таке: на роботах зі шкідливими умовамипраці, а також тих, що виконуються в особливих температурних умовах, або пов'язанихіз забрудненням, робітникам і службовцям видаються безкоштовно згідно звстановленими нормами спецодяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуальногозахисту. Вони є власністю підприємства, яке повинне організувати зберігання,чищення і ремонт їх. У свою чергу, робітники і службовці зобов'язанікористуватися в робочий час видаваними їм ЗІЗ.
На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видаєтьсябезкоштовно згідноз встановленими нормами мило (400 г на місяць). На роботах, де можливий впливна шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовно згідно з встановленими нормамизасобами для змивання і знешкодження.
Норм цих багато. Перелічити їх всі зараз не доцільно. Більш детальнорозглянемо їх при розгляді окремих розділів курсу.
В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актівз охорони праці – (ДНАОП). Це норми, інструкції, вказівки та інші видидержавних нормативних актів з охорони праці, обов’язкові для виконання ідотримання усіма підприємствами і установами, затверджені ДНАОП, вносяться доДержавного реєстру, який видає Держнаглядохоронпраці. ДНАОП кодуються.Промисловість України кодується згідно з класифікатором за галузями іпідгалузями чотиризначним кодом.
Приклад кодування для міжгалузевих нормативних актів:
ДНАОП 0.00 – 3.05 – 97 назва документа,
де ДНАОП – скорочена назва нормативного акта; 0.00 – державні органи, якізатвердили нормативний акт.
Існують такі шифри державних органів:
0.00 – Держнаглядохоронпраці;
0.01 – Пожежна безпека (МНС);
0.02 – Безпека руху (МВС);
0.03 – Міністерство охорони здоров’я;
0.04 – Держатомнагляд;
0.05 – Міністерство праці України;
0.06 – Держстандарт;
0.07 – Мінбудархітектура.
Види державних нормативних актів:
1- Правила;
2- Стандарти;
3- Норми;
4- Положення,статути;
5- Інструкції,керівництва, вказівки;
6- Рекомендації,вимоги;
7- Технічніумови безпеки;
8- Переліки,інші.
05- Порядковий номер нормативного акта (в межах даного виду);
97 – Рік затвердження.
В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ), щоневдовзіповинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти Системи стандартівбезпеки праці (ССБП) як вид нормативно-технічної документації в галузіохорони праці. Її почали впроваджувати після того, як ще в 1970 р. за часівСРСР в промисловості була проведена комплексна перевірка стану документації з техніки безпеки.
Що вона показала?
1 Було більше 1000 документів з техніки безпеки не об'єднаних однією системою.
2 Документи з охорони праці не мали директивного характеру,серед них переважали галузеві норми і правила.
3 Документи з охорони праці мали ряд недоліків: видані десятки роківтому, вони залишалися незмінними і в них не були враховані нові напрями розвитку науки і техніки (частосуперечили один одному).
4 Був відсутній єдиний план створення документації.
5 Було відсутнє нормативне забезпечення (що вимірювати, з чим порівняти іголовне чим вимірювати).
6 Не було комплексного підходу достворення документації з охорони праці. Це була обмежена документація тільки зтехніки безпеки (ТБ) — вона рекомендувала, як поводитися при небезпечномуустаткуванні. В проектно-конструкторській документації безпека невраховувалася.
7 Охорона праці не мала своєї термінології. Тому в державну системустандартів був введений додатковий клас – ССБТ № 12.
З 1977 року вимоги безпеки стали стандартними. В конструкторськійдокументації став обов'язковим розділ техніки безпеки.
Існуючі на цей час ДСТУ, що належать до ССБТ, діють як міждержавністандарти. Вони мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп,яким надано такі шифри (шифри підсистем):
1) організаційно– методичні стандарти – 0;
2) стандартивимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників – 1;
3) стандартивимог безпеки до виробничого обладнання – 2;
4) стандартивимог безпеки до виробничих процесів – 3;
5) стандартивимог до засобів захисту працівників – 4.
Приклад позначення міждержавного стандарту:
ДСТУ 12.1.005-88 ССБП “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітряробочої зони” (у зв’язку з тим, що стандарти не перекладалися українськоюмовою, вживається російський варіант).
Крім ДСТУ, і ДНАОП, в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведенівимоги стосовно виробничої санітарії; будівельні норми і правила (СНіП — будівельні норми і правила – застосовується російська абревіатура), девикладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежноїбезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть траплятися посилання наОНТП – галузеві норми технологічного проектування (рос.) або ISO – міжнародні норми, які діють вУкраїні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД з питаньохорони праці.
Правила і норми в галузі охорони праці виконують свої функції лише в томувипадку, якщо організований контроль їх виконанням.
До органів, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про працю іправил з охорони праці, відносять спеціально уповноважені на те державні організації. Серед них:
— Держкомітет України з нагляду за охороною праці у складі Міністерствапраці;
— Держкомітет України з ядерного і радіаційного захисту;
— Органи державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони МНСУкраїни;
— Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
В своїй діяльності вони не залежать від адміністрації підприємств(установ) і їх вищих органів управління.
Вищий нагляд за точним виконанням законів про працю, у тому числі проохорону праці всіма міністерствами і відомствами, підприємствами і посадовцями, здійснюєГенеральний прокурор України через органи прокуратури.
Громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці здійснюютьтрудові колективи через вибраних представників.
3. Предмет “Охорона праці” і його місце серед інших наук
Курс " Охорона праці" (ОП), що вивчається нами, має
4 розділи:
1 Законодавство про працю.
2 Техніка безпеки.
3 Виробнича санітарія.
4 Пожежна профілактика.
1 Трудове законодавство регулює відносини, що виникають у зв'язку іззастосуванням праці. В законодавство про охорону праці входить:
1.1 Правила організації охорони праці на підприємствах, планування іфінансування заходів щодо поліпшення умов праці.
1.2 Правила з ТБ і виробничої санітарії.
1.3 Правила і норми з охорони праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.
2 Техніка безпеки — це розділ курсу, в якому розглядаються технічнірішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечноїексплуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвиткуцього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створеннятехніки без жодної небезпеки. Іншимисловами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою,створювати безпечну техніку.
3 Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримкинормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. В цьому розділівивчаються питання дії на людину і захист в умовах виробництва від рядунесприятливих чинників (температури, вогкості, запорошеності, загазованості, шуму,вібрації та ін.).
4 Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимогз попередження вибухіві займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах.
Питання техніки безпеки повинні розглядатися в безпосередньому зв'язку зтехнічними науками. Це пояснюється тим, що багато конкретних питань забезпечення здорових ібезпечних умов праці можуть бути вирішені тільки при розробленні технологічнихпроцесів, конструюванні машин,апаратури.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці курс базується набіологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Курс «Охорона праці» пов'язаний з такими дисциплінами, як«Ергономіка», "Інженерна психологія", «Науковаорганізація праці», «Технічна естетика», «Правознавство»,«Економіка» та ін. А в першу чергу, зі всіма спеціальнимидисциплінами з конструювання техніки (устаткування).
4. Історія розвитку наукових основ охорони праці
Сучасні наукові основи техніки безпеки, промислової санітарії, протипожежної технікимають глибокі історичні корені.
Так, ще на початку XVIII століття М.В. Ломоносов описав заходищодо безпеки праці в гірничорудній справі, сформулював вимоги до спецодягу,вивчав атмосферну електрику. Його колега і соратник, професор Ріхман загинуввід удару блискавки при проведенні досліду. В XIX столітті почалися науковіповідомлення і публікації з питань охорони праці.
В 1882 році на З'їздіросійської технічної спілки в Москві були прочитані дві доповіді з технікибезпеки професором Кірпічевим Н.В.
В 1881-1884 рр. вийшли в світ три томи першої капітальної праці з технікибезпеки, автором яких був російський вчений, професор Пресс Л.А. Він розвинув ідеї професора Кірпічева і далекоперевершив всі зарубіжні роботи в цій галузі.
В 1887 р. професор Ерісман видав книжку «Гігієна розумової і фізичної праці», якане втратила свого значення і до цього часу.
На початку ХХ сторіччя російський вчений Сєченов І.М. своєю працею«Нарис робочих рухів людини» започаткував розвиток фізіології праці.Пізніше він розробив фізіологічний критерій для встановлення тривалості робочого дня (8 годин).
Велике теоретичне і практичне значення у сфері виробничої санітарії мають праці Н.В. Лазарева іН.С. Правдіна.
Питаннями теорії горіння, вибуху, детонації займалася ціла група учених:Ле-Шателье, Джонсон, Бах, Семенов Н.Н.
Учені Бекерель і Кюрі вперше досліджували небезпечні діїрадіоактивних випромінювань на організм людини.
В рокиПершої Світової війни Н.О. Зеленський створив універсальний для того часуфільтрівний протигаз і врятував тисячі солдатських життів.
Основні нормативні документи
1. ГОСТ 12.0.003-74. „Опасные и вредные производственныефакторы. Классификация”.
2. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. „Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.