БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ в лісовому господарстві
ВСТУП
Для сучасного суспільстванемаловажне значення мають природно – естетичні багатства, оточуючі людину. Їхтреба вміти бачити, зрозуміти їх значимість і емоційні закономірностісприйняття. Прекрасні зразки природи і садово-паркового мистецтва здійснюютьвеликий художній і духовний вплив на виховання високого моральності особистості. Академік Д.С. Лихачоввважав, що через садово-паркове мистецтво можна побачити як відноситься людинадо природи, до всього навколишнього.
Об’єктиландшафтного мистецтва формуються на основі взаємодії і взаємозв’язку п’ятиосновних компонентів: клімату, землі, води, рослинності і тваринного світу.
Метою формуваннятаких об’єктів є створення комфортного та естетичного повноцінного середовища.Іншими словами, об’єкти ландшафтного мистецтва є штучними утвореннями, якістворюються на основі із враженням природних компонентів та факторів. Ступіньвторгнення людини в природні комплекси визначається її потенційнимиможливостями і художнім замислом майстра. Парки і сади є не тільки територіямидля відпочинку і прогулянок, а в своєму роді витворами мистецтва, емоційна діякотрих може навіть призвести до такого стану, що зможе перевищити відчуття відживопису, музики або поезії.
Співвідношенняприродних компонентів при формуванні об’єктів ландшафтного мистецтва повиннобути підпорядковані їх взаємодії і в першу чергу економічним вимогам рослин.При цьому вирішення естетичних задач повинно враховувати не просто декоративніособливості рослин, а й екологічні взаємовідносини, які обумовили складрослинних угрупувань та їх приуроченість до різних форм рельєфу, водойм,ґрунтово – гідрологічних умов.
Потрібновідмітити, що ландшафт – це садово – парковий простір, що включає в себезакономірно взаємозв’язану сукупність природних (рослинність, рельєф, ґрунт,вода) і штучних (інженерно – архітектурних споруд) компонентів, і організованихтаким чином, щоб створити найкращі умови для роботи чи відпочинку на відкритомупросторі.
З допомогоюсадово – паркового мистецтва людина впорядковує ландшафт законами красоти,вирішуючи при цьому комплекс специфічним, функціональних і ідеологічнихзавдань. В парку на порівняно невеликій території збираються всі найкращіприродні явища даної місцевості, а іноді цілого регіону. Центральні якості,присутні в природному ландшафті, залишаються, а всі негативні явища, які впливаютьна його декоративно – художні і санітарно – гігієнічні фактори поступововидаляються. В процесі будівництва парку (саду) виникає синтез природнихелементів ландшафту (рослинності, рельєфу, води, повітря) і штучних форм, тобтоскладається новий вигляд ландшафту. Садово-парковий ландшафт – це поняттявключає в себе і зв’язок садово-паркового ландшафту з історією мистецтва,формуванням і розвитком, архітектурним стилем, і деякими соціальними іекологічними явищами, визначаючі їх суспільне явища.
Важливу роль устворенні красивих ландшафтів і монументальних міських і паркових насадженьповинні відіграти різні садово — декоративні форми (пірамідальні, кулясті,пониклі, тощо).Потрібнопосилити увагу до розробки територіальних питань безпеки життєдіяльності людинив лісовому господарстві.
1. Загальнівимоги про безпеку життєдіяльності в лісгоспі
Лісокультурніроботи слід організовувати і виконувати відповідно до карти технологічногопроцесу, яка розробляється і затверджується у встановленому роботодавцемпорядку та з виконанням вимог Правил безпеки. У карту технологічноговключаються технологічна схема об’єкта, порядок і спосіб виконання робіт,особливі вказівки.
На стежках тадорогах, що перетинають ділянки, де виконуються лісокультурні роботи, мають встановлюватисьзаборонні знаки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76, які забороняють прохід тапроїзд стороннім особам (технічним засобам).
Лісокультурніземлі необхідно заздалегідь обстежити. Небезпечні місця (крутосхили, крутояри,ями тощо) та виділені місця для відпочинку необхідно позначитипопереджувальними знаками. Перед виконанням механізованих робіт на схилах знакибезпеки повинні встановлюватись також коло підгір’я.
Працівники налісокультурних роботах повинні бути забезпечені роботодавцем питною водою,аптечками для надання швидкої допомоги та засобами індивідуального захисту. Наперіод проведення робіт декількома працівниками один із має призначатисястаршим.
Лісокультурніроботи необхідно проводити за швидкості вітру не більше 11 м/с. Вони маютьприпинятися в період грози, злив та при видимості менше 50 м, з настанням сутінок і в нічні години.
На період роботилісогосподарських машин необхідно забезпечити:
- відсутністьпрацівників на навісних знаряддях і поруч з ними при підійманні, опусканні тарозворотах машин;
- розвертаннямашин у місцях, де немає перешкод;
- рухмашини під час подолання перешкод тільки на першій передачі швидкості, переїздчерез повалені дерева під прямим кутом, через невеликі заглиблення під кутом15-20 градусів до осі руху агрегату;
- спорудженнястійких настилів для переїзду через перезволоженні ділянки, рови і канави;
- переведеннянавісного (начіпного) устаткування в транспортне положення з додатковоюфіксацією його під час переїзду з однієї ділянки на іншу, подолання перешкод ірозвертаннях машин;
- очищенняробочих органів від рослинних залишків та землі спеціальними очисниками післязупинки машин.
Лісогосподарськімашини повинні агрегатуватися, тільки з тими тракторами, які визначенні підприємством– виробником і названі в інструкціях з їх експлуатації.
Під час роботимашино – тракторних агрегатів повинна забезпечуватись безпека обслуговуючогоперсоналу.
Під часпроведення лісокультурних робіт дозволяється перебувати в кабіні трактора лишеодній особі – трактористу.
При заглибленомузнарядді дозволяється повертати машину на кут відповідно до експлуатаційноїдокументації, але не більше ніж на 20 градусів.
Передрегулюванням та заміною навісного і причіпного устаткування необхідновстановити трактор на рівній площадці, устаткування опустити на землю, вимкнутидвигун та унеможливити самовільний рух трактора і устаткування.
Перед переїздомчерез мости, гатки, греблі та інші споруди, стан яких не попереджено дорожнімизнаками, необхідно візуально впевнитися щодо їх справності.
Лісокультурніроботи з використанням пестицидів повинні проводитись відповідно до вимогбезпеки.
2. Збір шишок. Перероблення лісонасінневої сировини
Збирати насіння,шишки і плоди із ростучих дерев з підійманням у крону на висоту понад 2 м дозволяється лише особам чоловічої статі, які досягли 18 років.
Збирати шишкидозволяється ланками з 2 працівників, які працюють у межах видимості одна відоднієї. Один у ланці має призначатися старшим.
Для збиранняшишок із ростучих дерев працівники повинні бути забезпечені роботодавцем:дробинами, стрем’янками, механізованими підйомниками, лазами тощо. Передпочатком збирання плодів і насіння із ростучих дерев необхідно впевнитися в їхстійкості. Під час роботи не слід перебувати в кроні дерева.
Переноситидрабини і стрем’янки мають відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-.1.04-01, матиінвентарні номери. Переносні драбини і стрем’янки повинні мати пристрій, якийунеможливлює їх зрушення і перекидання під час роботи.
Не слідпідкладати під нижні кінці драбини і стрем’янок каміння, дошки, гілки, сучки таінші предмети для надання стійкості. Працювати на драбині дозволяється лишеодному працівнику.
Збирати насіння здерев вище 5 м необхідно за допомогою гідромеханічних підйомників, виконуючивимоги НПАОП 0.00-1.36-03, або спеціальних лазів відповідно до вимог інструкціїщодо їх експлуатації. Перед переїздом агрегату з підіймальним пристроємоператор повинен упевнитись у відповідності і люльках працівників і податизвуковий сигнал. Лази дозволяється використовувати тільки після їх випробуванняу встановленому законодавством порядку та перевірки відповідності їхпризначення фактичним умовам роботи.
Працівників,зайнятих збиранням шишок з ростучих дерев, слід забезпечувати запобіжнимиременями, захисними касками і окулярами, а також справним інструментом.
Роботи слідорганізовувати так, щоб унеможливлювалось збирання шишок:
- знебезпечних та підпиляних дерев;
- ізростучих дерев під час дощу та після нього доки не просохне стовбур і гілки,під час обледеніння стовбурів, при снігопаді, грозі, тумані, швидкості вітрупонад 6,5 м/с;
- унебезпечній зоні звалювання дерев;
- зповалених дерев, що розташовані вздовж схилу крутістю понад 20 градусів івпоперек кріплення до здорових пнів або ростучих дерев;
- ближче 50 м від пачки, яку скидають з щита трактора, на схилах – ближче 60 м;
- одночасноз обрубуванням сучків;
- у зонінавантажувальних робіт.
Конструкція іустаткування шишкосушарні повинні відповідати вимогам нормативних документів зохорони праці та пожежної безпеки.
У приміщенняхшишкосушарки, де навантажуються шишки, температура повітря не повиннаперевищувати 28 градусів. Приміщення, де обезкрилюється насіння, обладнуєтьсявентиляцією.
Драбини, балкони,галереї шишкосушарні повинні мати загорожі висотою 1 м з бортами знизу висотою не менше 10 см. Висота горищного приміщення в місцях засипання шишок убарабан і на решітку (через люк) повинна бути не менше 2,3 м. Люки повинні бути огороджені, а подання шишок на горище приміщення – механізоване.
Ручка обертаннябарабана з ручним приводом повинна мати храпове колесо з фіксатором. Решітки ібарабани повинні бути виготовлені так, щоб на них не виступали гострі кінціметалевої сітки.
До переробленнялісонасінєвої сировини в шишкосушарнях допускаються особи, які досягли 18років.
Тривалістьперебування працівника в сушильній камері під час роботи (контроль, відчиненняі зачинення кришок барабана тощо) не повинна перевищувати 5 хвилин у кожномуокремому випадку.
Роботи, пов’язаніз тривалим перебуванням працівника в сушильній камері ( прибирання насіння,ремонт тощо), повинні здійснюватися тільки після зниження температури в ній до+28 градусів та повної зупинки устаткування і знятій електричній напрузі. Напульті управління при цьому необхідно вивісити табличку з написом: " Невмикати – працюють люди". Для забезпечення безпеки при вході до камерибіля її воріт повинен перебувати черговий, призначений з обслуговуючої бригади.
У шишкосушарні,що не має ізольованої сушильної камери, проводити будь-які ремонтні роботи слідпісля закінчення сушіння.
У сушильнійкамері повинно бути низьковольтне освітлення (12-42 В), яке вмикається ззовнікамери. Дверці камери необхідно обладнати запорами, що відкриватимуться якззовні, так і зсередини камери.
Димохідвогнедіючої шишкосушарні повинен очищатися від продуктів згорання не рідшеодного разу на різ.
Не слідвикористовувати для підпалювання печі легкозаймисті рідини, оскільки це можепризвести до швидкого переміщення вогню у бік працівників.
Пересувнішишкосушарні повинні встановлюватися на відстані не менше 50 м від будівель.
Стаціонарні іпересувні шишкосушарні слід обладнувати блискавковідводами і необхіднимизасобами пожежегасіння, а працівники повинні бути ознайомлені з правиламипожежної безпеки.
Процесиобезкрилювання, очищення і сортування насіння, яке має крилатки, слідмеханізувати.
Оператор, якийобслуговує електрошишкосушарню, повинен мати кваліфікаційну групу зелектробезпеки не нижче другої.
У шишкосушарніповинні бути умивальник, мило, рушник, аптечка першої допомоги, бачок з питноюводою.
3. Обробітокґрунту
До початку робітз обробітку ґрунту на зрубах проходи для агрегатів повинні бути зачищені відпорубкових залишків відповідно до вимог Правил рубок головного користування влісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95№ 559.
На ділянках зкількістю пнів понад 600 штук на 1 га проводити обробіток ґрунту плугомдозволяється після попереднього розкорчування проходів, а дисковимикультиваторами і фрезами – після попереднього пониження пнів у проходах.
Обробіток ґрунтуна нерозкорчованих зрубах необхідно здійснювати тракторами, обладнаниминавісною системою. Обертові частини механізмів фрез та культиваторів, щовикористовуються під час обробітку ґрунту, повинні бути надійно захищені від можливихпошкоджень ззовні.
Під час роботипрацівники зобов’язані:
- перебуватина безпечній відстані від працюючої фрези, встановленій технологічноюдокументацією, але не ближче 15 м;
- працюватиз захищеними обертовими частинами механізмів (фрез, ротаційних культиваторів);
- переноситиручні мото розпушники з одного місця на інше з виключеними робочими органами;
- уникатиоброблення ґрунту площадками з використанням тракторних агрегатів на ділянкахпоруч з крутоярами, урвищами та зсувами.
4. Садіннялісу
Під час роботилісосадильної причіпної машини необхідно забезпечити звукову або світловусигналізацію між трактористом і працівником, що на машині. Рівень звуковогосигналу повинен бути на 8 дБ вище рівня звуку зовнішнього шуму від роботисамого агрегату. Сигнал про зупинку машини повинен подавати той працівник, якийпершим помітив небезпеку. Працювати необхідно з використанням ременів безпеки,якщо це передбачено інструкцією з експлуатації машини.
Садильні ящикинеповинні мати гострих виступів, зачіпок, цвяхів, що стирчать. Вага ящиків, якіпереносять жінки разом з садивним матеріалом, повинна бути не більше 7 кг. Допустима вага ящиків за умови перенесення їх двома особами жіночої статі не повинна перевищувати 14 кг.
При наїзді машинина перешкоди, розвертаннях та перед переїздами працівників повинні залишитиробочі місця за сигналом тракториста після зупинки трактора.
При садінні лісувручну декількома ланками відстань між ними повинна бути не менше 5 м.
Під часпідготовки щілини мечем садильник повинен стояти тільки збоку вертикальноїплощини, в якій рухається меч і працівник, який з ним працює.
5. Догляд залісовими культурами
При механізованихагротехнічних доглядах за лісовими культурами ряди повинні чітко проглядатись.За відсутності їх видимості перед просапуванням рядів слід викошувати траву вміжряддях, вирубувати і прибирати чагарник.
У зоні можливогоруху навесні машин при розвертанні машино -тракторних агрегатів не повинніперебувати люди.
Розвертаннятрактора належить проводити при піднятих робочих органах машини.
Заміну, очищенняі регулювання робочих органів навісних знарядь, які перебувають в піднятомустані, дозволяється проводити після вжиття заходів, що запобігають їхсамовільному опусканню.
Робочі органимашин необхідно від рослинних решток і землі спеціальними чистиками післязупинки двигуна і фіксації робочих органів машини на землі або спеціальнійпідставці.
Заміну дисків робочихмашин у польових умовах слід в рукавицях, установлювати зазори між дискамиповинні спеціально підготовлені для цього працівників за наявності відповіднихпристосувань та інструменту.
6. Роботи влісових розсадниках
При обробленніґрунту, роботах на посівних і садильних машинах працівників слід дотримуватисявимог безпеки.
Роботи врозсадниках слід організовувати так, щоб працівники не перебували попереду рухутранспортних засобів та не наближались до викопного плуга, скоби такоренепідрізувача на відстань ближче 5 м, до садильних машин – на відстань менше 10 м.
При ручномуобробленні ґрунту працівники повинні розташовуватись на відстані не менше 5 м один від одного.
Під часзавантажування бункера сівалки насінням необхідно стежити, щоб до нього непотрапляли сторонні предмети, які можуть пошкодити висівний апарат.
Перемішуватинасіння в бункері сівалки та подавати його до висівних апаратів необхідно лишеспеціальною лопаткою.
Усуненнянесправностей, очищення, регулювання машин, устаткування та інших знарядь працінеобхідно проводити при зупинених робочих органах і вимкненому валу відборупотужності трактора. У разі, якщо ці роботи у навісних машинах проводяться упіднятому положенні, необхідно вжити заходів, що запобігають їх самовільномуопусканню.
Перед початкомполивних робіт необхідно організувати огляд дощувальних машин, перевіритигерметичність з’єднань трубопроводу при робочому тиску води, наявність захиснихпристроїв.
Під час роботидвох дощувальних машин кабіна трактора повинна бути закритою.
Будівництво іексплуатація парників і теплиць повинні здійснюватися відповідно до вимог ДБНВ.2.2-2-95 «Теплиці та парники».
Для утриманняпіднятих рам у парниках і теплицях необхідно використовувати спеціальніпідставки, а рами обладнувати ручками для їх підняття.
Під час роботи втеплицях працівники зобов’язані дотримуватися вимог Методичних рекомендацій «Охранатруда и здоровья работниц теплиц», затверджених постановою заступниканачальника Головного сан епідерм управління Міністерства охорони здоров’я СРСРвід 13.03.87 № 4264.
Роботи з очищеннятеплиць від снігу, притінення та миття стекол необхідно здійснювати зіспеціальних трапів, які надійно закріплюються на каркасі риштувань.