Назва реферату: Суниці лісові, суріпиця звичайна
Розділ: Біологія
Суниці лісові, суріпиця звичайна
Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Кореневище коротке з тонкими мичкуватимикорінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхiдне, до 30 см заввишки. Листки трiйчастi, прикореневi — на довгих черешках; прості — листочки сидячi, овально-ромбiчнi, зверху темно-зеленi, знизу ясно-зеленi, густо вкритi притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями. Квiтки правильнi, двостатевi, на довгих тонких квiтконiжках, у щиткоподібному суцвiттi; мають по 5 бiлих пелюсток. Цвiте у травнi — червнi. Плід — поникла яскраво-червона ягода.
Суниця дісова росте у лiсах, на лiсових галявинах, серед чагарникiв.
Використовують свiжi, сушенi плоди i сушене листя. Листя заготовляють у перiод цвiтiння суниці.
Листя суницi мiстить алкалоїди, флавоноїди, дубильнi речовини, вiтамiни. Свiжi плоди мiстять вiтамiни (А, С, В, Р), флавоноїди (галактозид, цiанiдин), органiчнi кислоти (яблучну, cалiцилову), дубильнi речовини, пектини, цукри, ароматичнi сполуки, солi залiза, кобальту, марганцю, селену, кальцію i фосфору.
Свіжі плоди суниці збирають уранці коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Популярність плодів суниці як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії.
Плоди суницi посилюють апетит, покращують травлення, мають сечогiнну, жовчогiнну, антимiкробну, протизапальну, цукровознижувальну, антитиреоїдну дiю.
Застосовують при атеросклерозi, дiабетi, гiпохромнiй анемiї, лейкозi, запорах, нервових розладах, для нормалiзацiї обмiну речовин, гастритi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, зобі, колiтi, жовчнокам'янiй та нирковокам'янiй хворобах, захворюваннях печiнки, селезiнки, при подагрi, гiпертонiчнiй хворобi, набряках.
Мiсцево використовують настій листя та ягід суниць для полоскання ротової порожнини, лiкування ран i порiзiв, виведення веснянок, плям на обличчi, при дерматитах вуграх, екземi та лишаю.
Внутрiшньо — настiй сушених ягід (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настiй листя суниці (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.
Зовнiшньо — 200 г свiжих ягiд настоювати на 300 мл горiлки 30 днiв. Протирати цим настоєм шкiру обличчя (перед застосуванням розвести кип'яченою водою 1:1). Настiй листя (1:10) служить також для лікування шкiри при дерматитах.
СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА
(горушка, рiпиця)
Barbarea vulgaris
Дворiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвiтих. Стебло голе, вгорi розгалужене, до 60 см заввишки. Листки черговi, лiроподібно-перистi, прикореневi i нижнi стебловi — на черешках, верхнi стебловi — сидячi. Квiтки двостатевi, правильні, жовтi, чотирипелюстковi, зiбранi в китицю. Цвiте у квiтнi — травнi. Плід — стручок.
Росте на пасовищах, у посiвах як бур'ян.
Для лiкарських потреб збирають траву пiд час цвiтiння.
Листки мiстять аскорбiнову кислоту, жирну олiю, токоферол, андрогеноподiбнi речовини.
Сурiпиця звичайна вiдома з давнiх часiв як проявляє сечогiнна, ранозагоювальна i збуджуювальна рослина.
У народнiй медицинi її використовують для лiкування iнсульту, цинги, епiлепсiї, набрякiв, iмпотенцiї (стимулює потенцію і продукцiю сперми — для цього необхідно приготувати салат із молодих листків суріпки, додати листя кульбаби, сельдерею, верхівки буряка, пір'я цибулі).
Внутрiшньо — настiй трави (1 ст ложка свiжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл 4 рази на день протягом трьох тижнiв.