ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ УЧБОВИЙ ЗАКЛАД
Дніпропетровська обласна державна адміністрація
Інститут підприємництва «Стратегія»
Кафедра "Економікапідприємства"
Курсова робота
на тему: «Статистичніпоказники енергетики на території України»
по дисципліні: «Статистика»
Виконала:
студентка групиМ-05-51
Упенієкс Анна
Перевірила:
Письменна О.Б.
м. Жовті Води 2009 рік
Зміст
Введення
1. Теоретична частина
1.1 Статистичні джерела інформації
1.2 Питома вага в статистиці
1.3 Аналітичне угрупування і дисперсії
1.4 Абсолютні і відносні величини
1.4.1 Поняття про абсолютні величини. Види абсолютних величин
1.4.2 Відносні величини, їх суть і форми виразу. Основнівиди відносних величин
2. Практичні аспекти виробництваелектроенергії
2.1 Статистика показників енергетики по виробництвуелектроенергії
2.2 Статистика показниківенергетики по використанню електроенергії населенням і промисловістю
2.3 Статистика показників енергетики за витратами (втратиелектроенергії при доставці споживачеві)
2.4 Виробництво електроенергії на ТЭС, АЕС, ГЭС.
Висновок
Література
Додатки
Введення
Термін «статистика»походить від латинського слова «статус» (status), яке означає «певнийстан речей». Первинним значенням цього терміну було «державознавство»,тобто сума знань про державу. Вперше в цьому контексті термін був використанийнімецьким вченим Р. Ахенвалем, який в 1749 році випустив книгу про державознавство.У сучасному розумінні термін «статистика» має декілька значень:
а) у широкомурозумінні під статистикою розуміють практичну діяльність статистичних установ,які збирають і обробляють інформацію про різні явища і процеси життя;
б) під статистикоюрозуміють також сукупність цифрових показників, які характеризуют певністатистичні сукупності або суспільство в цілому;
в) під статистикоюрозуміють окрему галузь науки, яка має свій предмет і метод дослідження.
Статистика як наукамає свій предмет дослідження. Об'єктом вивчення статистики є людськесуспільство, явища і процеси суспільного життя.
Специфічна межапредмету — це призначення статистики говорити за допомогою цифр. Вивчаючикількісну сторону явищ, статистика зображає її в своїх числах — показниках, ісаме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості,показує схожість і різність окремих рис, визначає певні типи явищ.
Предметомстатистики як суспільної науки є кількісна сторона масових суспільних явищ іпроцесів в нерозривному зв'язку з її якісною стороною, кількісне відображеннязакономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.
Розглядаючисуспільні явища, як масові і спираючись на облік всієї сукупності фактів, яківідносяться до цих явищ, статистика за допомогою цифр показує ступінь їхрозвитку, напрям і швидкість змін, тісна взаємозв'язків і взаємозалежностей. Всеце дає підставу стверджувати, що статистика — один із способів пізнаннясуспільного життя.
Бурхливийнауково-технічний процес, розвиток економіки і культури привели до виникненняокремих галузей статистики, необхідних для глибокого і всебічного вивченнясуспільства. Тому статистика є багатогалузевою наукою і полягає з окремихрозділів, або галузей, які виступають як окремі її частини і в той же час тіснізв'язані між собою.
До складустатистичної науки виділяють такі частини: загальна теорія статистики,економічна статистика і її галузі, соціальна статистика і її галузі.
Загальна теоріястатистики займається загальними ідеями і логікою статистичної науки. Вонаформулює і розробляє основні принципи, правила і методи дослідження, загальнідля всіх галузей статистики.
Економічнастатистика вивчає явища і процеси, які мають місце в економіці, розробляєсистему економічних показників і методи вивчення національного господарствакраїни або регіону як єдиного цілого. Завданням економічної статистики єрозробка і аналіз статистичних показників, які відображають стан національноїекономіки, взаємозв'язку галузей, особливостей розміщення продуктивних сил,наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, досягнутий рівень їхвикористання. Галузі економічної статистики розробляють зміст і методиобчислення показників, які відображають особливості кожної окремої галузі.
Соціальнастатистика формулює систему показників для характеристики життя населення ірізних аспектів соціальних відносин; її галузі — статистика народонаселення,політики, культури, охорони здоров'я, науки, освіти і ін.
1. Теоретична частина1.1 Статистичні джерела інформації
Організаціястатистичної роботи в різних галузях України здійснюється Державним комітетомстатистики України (Держкомстатом), на чолі з головою. Він одночасно єкерівником Колегії Держкомстату. У структурі цієї організації створенаМетодична комісія, яка займається розробкою необхідної документації надержавному рівні по питаннях організації статистичних служб на місцях,статистичної звітності, переписів населення України, методологій статистики.
В умовах змінисоціально-політичній ролі статистики як чинника формування суспільноїсвідомості в умовах переходу України до ринкових відносин особливе значення маєрозширення загальнонародності, доступності і оперативності надійної статистичноїінформації для законодавчої влади, управлінських, старанних, господарськихорганів і широкої громадськості. Із цього приводу при Держкомстаті в 2000 роцібуло створено Державне агентство по розповсюдженню статистичної інформації (Госстатінформ).
При Держкомстатіфункціонує Науково-дослідний інститут статистики, який веде узагальненнянаукових досліджень по теорії і методології статистики.
Держкомстат намісцях управляє статистичною роботою регіональних органів статистики — обласними управліннями статистики.
Перехід України доринкових відносин зумовлює необхідність введення в статистику і бухгалтерськийоблік системи національних рахунків (СНС), яка широко використовується всвітовій практиці і відповідає особливостям і вимогам ринкових відносин.
У зв'язку з цимважливий розвиток професійних контактів вітчизняних статистичних органів зміжнародними службами ООН і її Статистичною комісією.
Статистичнакомісія ООН здійснює розробки за методологією статистичних робіт, порівнянністюпоказників, готує рекомендації для Статистичного бюро Секретаріату ООН,координує статистичну роботу спеціалізованих органів ООН, консультує попитаннях збору, обробки, аналізу і розповсюдження статистичної інформації.
Статистичне бюроСекретаріату ООН є виконавським органом, збирає статистичну інформацію відкраїн — членів ООН, публікує ці дані, готує доповіді з різних питань статистикиі здійснює розробку методологічних питань статистики.1.2 Питома вага в статистиці
Питому вагу встатистиці знаходять за допомогою наступної формули:
/>,
де d — удільнавага
елемент — тойелемент, відсоток якого із загальної кількості необхідно знайти
Sелементів — загальна кількість елементів.1.3 Аналітичне угрупування ідисперсії
Російськийстатистик Д.П. Журавський (1810 — 1856) дуже точно визначив статистику як«рахунок по категоріях». Дійсно, серед нескінченної різноманітностіявищ ми, як правило, уловлюємо наявність деякого кінцевого числа груп або типів.
Обличчя кожноїлюдини неповторно, і все-таки можна класифікувати осіб по типах (вилицювате,довгасте, кругле і т.д.). Підприємства утворюють групи по формах власності,характері вироблюваної продукції, розмірах (великі, середні, дрібні), фінансовомуположенні і т.д. Приклади можна продовжити, але ясно, що яку б сукупність ми невивчали, вона завжди розділяється на групи. Це обумовлено такими об'єктивнимивластивостями явищ, як варіація, наявність приватних сукупностей.
Угрупування — церозподіл одиниць по групах відповідно до наступного принципу: відмінності міжодиницями, віднесеними до однієї групи, повинні бути менше, ніж між одиницями,віднесеними до різних груп.
Угрупування лежитьв основі всієї подальшої роботи із зібраною інформацією.
Однорідність данихє початковою умовою їх статистичного опису і аналізу — обчислення іінтерпретації узагальнювальних показників, побудови рівняння регресії,вимірювання кореляції, статистичного висновку.
Таким чином,значення угрупування полягає в тому, що цей метод забезпечує узагальненняданих, уявлення їх в компактному, осяжному вигляді. Крім того, угрупуваннястворює основу для подальшого зведення і аналізу даних.
Звідні показникидля окремих груп є типовими і стійкими, якщо, по-перше, угрупування проведенеправильно, по-друге, групи мають достатню чисельність. Перша умова пов'язана зтим, що ділення на групи далеко не завжди очевидно. Виконання другої умовинеобхідне, оскільки при чималому числі одиниць (не менше 5 одиниць в групі) взвідних показниках взаимопогашаются випадкові характеристики і виявляютьсязакономірні, типові.
Для вирішеннязавдання угрупування потрібно встановити правила віднесення кожної одиниці дотієї або іншої групи.
У ці правилавходять визначення тих характеристик (ознак), по яких проводитиметьсяугрупування (так званих групових ознак), і їх значень, що відокремлюють однугрупу від іншої (інтервалів угрупування).
Угрупуванняназивається простим (монотетичним), якщо для її побудови використовується однагрупова ознака. Якщо угрупування проводиться по декількох ознаках, вонаназивається складною (політетичною). Зазвичай таке угрупування проводиться яккомбінаційна, тобто групи, виділені за однією ознакою, підрозділяються напідгрупи за іншою ознакою.
У угрупуванняхвикористовуються відкриті і закриті інтервали. У першому випадку указуютьсяверхня і нижня межі інтервалу.
Закриті інтервалипідрозділяються на рівних і нерівних. Величина рівного інтервалу знаходиться поформулі:
/>,
де n — число груп.
Нерівні інтервалиможуть визначатися як рівно наповнені При цьому сукупність розділяється нагрупи рівного об'єму з числом одиниць в кожній j-й групі: />n: m, де n — загальне числоодиниць; m — число груп. Дані ранжируються, відлічується число одиниць,складових першу групу, потім — другу /> і т.д. Межіінтервалів відповідатимуть фактичним значенням ознаки в кожній групі.
Якщо групова ознаканекількісна, або кількісний дискретний з малим числом значень, то угрупуванняданих проводиться шляхом підрахунку числа одиниць з даним значенням ознаки.
Види угруповань.
Угрупуванняпроводиться з метою встановлення статистичних зв'язків і закономірностей,побудови опису об'єкту, виявлення структури сукупності, що вивчається. Відмінностів цільовому призначенні угрупування виражаються в класифікації угрупувань, щоіснує у вітчизняній статистиці: типологічні, структурні, аналітичні.
Типологічнеугрупування служить для виділення соціально-економічних типів.
Зміна межінтервалів групової ознаки при виділенні одних і тих же типів в різних умовахназивається спеціалізацією інтервалів групової ознаки.
Зміна круга груповихознак при виділенні одних і тих же типів в різних умовах називається спеціалізацієюгрупових ознак.
Структурнеугрупування характеризує структуру сукупності по якому-небудь одній ознаці. Якщодля типологічного угрупування частіше використовуються відкриті і нерівніінтервали, то для структурного угрупування характерніші закриті рівні інтервали.Структурне угрупування дозволяє вивчати інтенсивність варіації групової ознаки.На основі структурного угрупування можна вивчати динаміку структури сукупності.
Ділення угрупуваньна типологічних і структурних достатньо умовно.
Аналітичнеугрупування характеризує взаємозв'язок між двома і більш ознаками, один з якихрозглядається як результат, інший (інші) — як чинник (чинники).
Показники, якіпоказують, як змінюється одна ознака залежно від зміни іншого, називаютьсяпоказниками сили зв'язку. Вони знаходяться по формулі:
/>,
де/>, /> - середні значеннярезультативної ознаки в останній і першій групах відповідно; />, /> — середини інтервалів (абосередні значення) ознаки чинника в останній і першій групах. У разі прямогозв'язку >0, зворотною —
Для нелінійногозв'язку показник середньої сили зв'язку не має значення (або має обмеженезначення).
По аналітичномуугрупуванню можна зміряти зв'язок за допомогою ще одного показника: емпіричногокореляційного відношення. Цей показник позначається грецькою буквою /> (ця). Він заснований направилі розкладання дисперсії, згідно якому загальна дисперсія рівна сумі внутрішньогрупової і між групової дисперсій.
Дисперсіярезультативної ознаки усередині групи при відносній постійності ознаки-чинникавиникає за рахунок інших чинників (не пов'язаних з тим, що вивчається). Цядисперсія називається залишковою (та коливається, яка залишилася призакріпленні чинника x, що вивчався). Вона визначається по формулі:
/>,
де /> - значення ознаки у дляi-й одиниці в j-й групі; /> -середнє значення ознаки у в j-й групі; /> -число одиниць в j-й групі; j =1,2,3., m.
Внутрішньогруповідисперсії, розраховані для окремих груп, об'єднуються в середній величинівнутрішньогрупової дисперсії:
/>.
Міжгруповадисперсія відноситься на рахунок чинника (і чинників, пов'язаних з ним), щовивчається, тому ця дисперсія називається чинником. Вона визначається поформулі:
/>.
Правило складаннядисперсій може бути записане:
/>
або
/>.
Емпіричнекореляційне відношення вимірює, яку частину тієї, що загальної коливаєтьсярезультативної ознаки викликає чинник, що вивчається. Відповідно вонорозраховується як відношення дисперсії чинника до загальної дисперсіїрезультативної ознаки:
/> - коефіцієнтдетермінації
/> — емпіричнекореляційне відношення.
Цей показникприймає значення в інтервалі [0,1]: чим ближче до 1, тим тісніше зв'язок, інавпаки.
Для вивченнявпливу декількох чинників на результат проводиться аналітичне угрупування багаточинника. Вона будується як комбінаційне угрупування по ознаках-чинниках, і длякожної підгрупи розраховується середнє значення результативної ознаки.
1.4 Абсолютні і відносні величини1.4.1 Поняття про абсолютні величини.Види абсолютних величин
В процесістатистичного спостереження отримують дані про значення тих або інших ознак,які характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристикисукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупностісистематизують з метою отримання узагальнювальних показників, в якихвідображаються результати досліджень суспільних явищ.
Узагальнювальністатистичні показники є базою для аналізу і прогнозу соціально-економічногорозвитку держави, її окремих регіонів і галузей.
Узагальнювальніпоказники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами. Кожен видпоказника має певне значення і займає певне місце в процесі пізнання реальної дійсності.
Абсолютністатистичні величини безпосередньо пов'язані з фізичною і соціально-економічноюсуттю явищ, які вивчаються. Абсолютні статистичні величини — це кількісніпоказники, які характеризують розміри (рівні, об'єми) суспільних явищ в певнихумовах місця і часу. Отримують їх методами статистичного спостереження ізведення початкової інформації. Розміри суспільних явищ можуть бути виражені увигляді кількості одиниць, або у вигляді величини ознаки.
Абсолютні величиниє основою всіх статистичних розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролюдіяльності підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають наоб'єми виробництва продукції в різних галузях матеріального виробництва,торгової і заготовчої діяльності, побутового обслуговування населення і ін.
Практичностатистична інформація починає формуватися з абсолютних величин, нимивимірюються всі сторони суспільного життя.
Абсолютні величинизавжди є іменованими числами. Іменовані числа являють собою вимірників ознак. Розрізняютьтри види вимірників — натуральні, вартісні і трудові.
Натуральниминазиваються такі одиниці вимірювання, які відповідають природним (фізичним) властивостямданого предмету і виражаються в мірах довжини, площі, об'єму, ваги ін. абокількістю одиниць (штук), кількістю фактів або подій.
В деяких випадкахвимірювання в одних одиницях не дає повної характеристики об'єму продукції ітоді доводиться користуватися двома одиницями вимірювання.
У випадокнеобхідності зведення воєдино декількох різновидів однієї споживної вартостівикористовують умовно-натуральні одиниці вимірювання. При цьому використовуютьспеціальні перелічувальні коефіцієнти, які виражають співвідношення міжнатуральними одиницями вимірювання різних продуктів за якою-небудь ознакою. Задопомогою коефіцієнта всі продукти перераховуються як один продукт, прийнятийза умовний. Наприклад, в паливно-енергетичному комплексі використовують такийпоказник, як умовне паливо (у. т).
Алеумовно-натуральні одиниці мають обмежене використання, оскільки дають можливістьпідсумовувати лише однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальнийоб'єм виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) виразі. Вартісні(грошові) вимірники використовуються не тільки на рівні окремого суб'єктагосподарювання, але і на рівні галузей або економіки в цілому. Одиницеювимірювання може бути національна валюта, валюта інших держав. Облік увартісних (грошових) одиницях використовують для визначення сукупногосуспільного продукту, валового внутрішнього продукту, валового національногопродукту і ін.
Для визначенняоб'єму трудових ресурсів або витрат праці на виробництво продукції, а також дляоцінки трудомісткості продукції використовуються трудові вимірники (людино-година,людино-день).
Абсолютністатистичні величини діляться на індивідуальних і підсумкових (сумарні). Індивідуальніабсолютні величини характеризують величину ознаки окремих одиниць сукупності. Підсумкові(сумарні) абсолютні величини характеризують величину ознаки певної сукупності ікількість одиниць сукупності. У ряді випадків підсумкові (сумарні) абсолютнівеличини отримують не в результаті зведення даних статистичного спостереження,а шляхом спеціальних розрахунків за певними правилами і певною методикою.
Таким чином,абсолютні величини необхідні для багатьох господарських розрахунків. Вонислужать початковими даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристикисуспільних явищ і процесів.1.4.2 Відносні величини, їх суть іформи виразу. Основні види відносних величин
Для того що бповною мірою проаналізувати досліджувані соціально-економічні явища і процеси,виявити взаємозв'язку і закономірності, зробити правильні виводи, одних лишеабсолютних величин недостатньо. Окремо абсолютні величини не дають належногоуявлення про досліджувані явища і процеси. У аналізі статистичної інформаціїпоряд з абсолютними величинами важливе місце займають відносні величини.
Відноснимистатистичними величинами називають показники, які виражають кількіснеспіввідношення між явищами суспільному життю.
Необхідністьрозрахунку і використання відносних величин обумовлена тим, що дані тільки проабсолютні розміри суспільних явищ, не враховуючи їх наукове і практичнезначення, не дозволяють у багатьох випадках охарактеризувати всі сторонидосліджуваного об'єкту.
Кожна відноснавеличина являє собою приватне від ділення двох величин. При обчисленнівідносних величин необхідно мати на увазі, що чисельник — це показник, якийвивчається. Його називають обліковою величиною. Та величина, з якою проводитьсяпорівняння називається основою або базою порівняння.
Залежно від того,до якого значення прирівнюється база порівняння, приватне від діленняоднойменних величин можна виразити або у вигляді коефіцієнта або відсотка абояк проміле (‰) або продецеміле (‰).
У тому випадку,коли значення основи (бази) порівняння приймають за одиницю, відносна величина(наслідок порівняння) є коефіцієнтом, який показує, в скільки разівдосліджуване значення більше або менше від бази порівняння. Розрахуноквідносних величин у вигляді коефіцієнтів застосовують, якщо порівнюванавеличина є більшою від тієї, з якою її порівнюють. Якщо значення базипорівняння приймається за 100%, то результат порівняння (відносну величину) виражаютьу відсотках (%). Процентний вираз відносних величин є самим розповсюдженим впрактиці економічної роботи.
Якщо базупорівняння приймають за 1000, то результат порівняння виражають в проміле (‰). Вдеяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за10000 одиниць (продецеміле ‰).
У кожному окремомувипадку слід підбирати таку форму виразу відносних величин, яка забезпечуєвелику наочність і сприйняття.
У статистицішироко використовують іменовані відносні величини, які отримують в результатіпорівняння різнойменних величин.
При порівняннірізнойменних абсолютних величин отримують відносні величини, які вираженііменованими числами (єднання вимірників величини, яка порівнюється і базисноївеличини, наприклад, км/год, чел/км2 ін). Іменовані відносні величинихарактеризують, скільки одиниць однієї сукупності доводиться на одиницю іншоїсукупності.
Що б відноснівеличини були правильними, необхідно, щоб порівнювана величина і база (основа) булизіставними в територіальних і годинних відносинах, за одиницями спостереження іметодологією обліку і аналізу.
Основні видивідносних величин
Відносні величинизалежно від їх впізнаного значення діляться на наступні види:
відносні величинипланового завдання (прогнозування);
відносні величинивиконання плану (прогнозів, договірних зобов'язань, державних замовлень);
відносні величинидинаміки;
відносні величиниструктури;
відносні величиникоординації;
відносні величинипорівняння;
відносні величиниінтенсивності.
Відносні величинипланового завдання (прогнозування) характеризують розмір збільшення абозменшення розмірів явища, що передбачається, за планом (прогнозом) в наступномуперіоді в порівнянні з базисним (одним з попередніх періодів, прийнятих за базупорівняння).
Відносні величинивиконання плану (договірних зобов'язань, державного замовлення) характеризуютьрівень виконання прогнозних розрахунків, їх отримують шляхом порівнянняфактично досягнутого рівня в звітному періоді з рівнем, планом, щопередбачається (договорами або державним замовленням).
Відноснимивеличинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни розмірівявища в часі. Вони характеризують напрям і швидкість зміни явищ в часі, темпиїх розвитку. Відносну величину динаміки визначають як співвідношення фактичнодосягнутого рівня в звітному періоді з рівнем одного з попередніх періодів,прийнятих за базу порівняння. Для розрахунку відносних величин динамікинеобхідно мати дані як мінімум за два періоди або моменту часу.
Якщо вивчаєтьсядинаміка явищ більш ніж за два періоди, то відносні величини можнарозраховувати подвійно: шукати співвідношення кожного подальшого періоду допопереднього (змінна база порівняння) або до одного якому-небудь періоду,узятого як базу порівняння (постійна база порівняння).
Якщо відноснівеличини динаміки із зміною базою порівняння характеризують швидкість змінипоказника від одного періоду до іншого, то відносні величини динаміки зпостійною базою порівняння характеризують поступове віддалення цього показникавід періоду, узятого за базу порівняння.
Відносні величинипланового завдання, виконання плану і динаміки зв'язані між собою таким чином:
/>
1. Відноснавеличина планового завдання (ВПЗ):
/>
2. Відноснавеличина виконання плану (ВВП):
/>
3. относительнаявеличини динаміки (ВД):
/>
Якщо відомівідносні величини планового завдання, виконання плану і динаміки, то схемаматематичної залежності між ними матиме наступний вигляд:
/> або />
Приведена схемаматематичної залежності між відносними величинами дозволяє визначити будь-яку зтрьох величин, коли відомі дві інші.
Відносні величиниструктури — це співвідношення розмірів частини і цілого, вони характеризуютьсклад досліджуваної сукупності. Відносні величини структури визначаються яквідносини абсолютної величини кожного з елементів сукупності до абсолютноївеличини всієї сукупності і може бути відображена у вигляді приватного або увідсотках. Сума відносних величин структури по всій сукупності дорівнює одиниціабо 100%.
Відносні величиникоординації застосовуються для характеристики співвідношення між окремимичастинами статистичної сукупності і показують в скільки разів порівнюваначастина більше або менше ніж частина, яка прийнята за базу порівняння.
Відносні величинипорівняння розраховують як порівняння однойменних показників, які характеризуютьрізні об'єкти (підприємства, галузі) або території (міста, регіони, країни) імають однакову тимчасову визначеність.
Відносні величиниінтенсивності характеризують ступінь розширення або розвитку явища в певномусередовищі. Вони розраховуються як співвідношення двох різнойменних величин: абсолютноївеличини досліджуваного явища і абсолютної величини, яка характеризує об'ємсередовища, в якому відбувається розвиток або розповсюдження явища. Увідмінності від інших відносних величин, відносні величини інтенсивностівиражаються іменованими величинами, в яких об'єднуються одиниці вимірюваннячисельника і знаменника. Прикладами відносних величин інтенсивності можуть бутитакі показники: щільність населення, виробництво продукції на одну людину,випуск продукції з розрахунку на одиницю основних виробничих фондів (фондовіддача).Відносні величини інтенсивності показують, скільки одиниць однієї сукупностідоводиться на одиницю іншої сукупності.
Ефективністьвикористання статистичних показників залежить від специфіки і умов розвиткусуспільних явищ і процесів, а також від комплексного використання абсолютних івідносних величин в статистичному дослідженні. Саме такий підхід забезпечуєякнайповніше відображення досліджуваною дійсності.
2. Практичні аспекти виробництваелектроенергії2.1 Статистика показників енергетикипо виробництву електроенергії
Первинні джерелаенергії і їх витрати на виробництво електроенергії.
Енергія є дужеважливою аспектів життєдіяльності людства Землі. Людина в своєму житті завждивикористовувала енергію: для захисту від диких звірів, підтримка життя в суворіхолодні часи, як засіб підтримки тепла, так і для приготування пищи. Такимибули перші способи приручення енергії людиною.
Надалі людинавчилися перетворювати один вид енергії на інший і використовувати їх в різнихсферах життя для забезпечення найбільшої її комфортності. Це, наприклад, булостворення перших млинів, водяних коліс, де за допомогою води створювалисяспоруди, перші фабрики і заводи, що допомагають людині в створенні благ. Алелюдина не зупинилася на досягнутій, він весь час намагався знайти нові методиперетворення енергії з одного вигляду в іншій і використання цієї енергії у всенових і нових областях своєї життєдіяльності. Природно, що таке прагненняпривело до того, що сьогодні практично будь-яка область життя людини необходиться без використання енергії.
Одним з видівенергії, який активно використовує чоловік є електроенергія. Для виробництваелектроенергії чоловік використовує такі ресурси:
1) первинніджерела енергії (нафта, природний газ, мазут, енергетичне вугілля, ядернепаливо, вода і ін);
2) нетрадиційніджерела енергії (енергія вітру, Землі, приливів (хвиль), сонця і ін. видиенергії).
Оскільки первинніджерела енергії відносяться до вичерпаних невозобновимих ресурсів і їх запасобмежений, люди винні навчиться раціональніше використовувати ресурси длявиробництва електроенергії, скоротити її втрати при транспортуванні споживачевідо мінімально можливим, а також навчиться ефективно використовуватинетрадиційні джерела енергії.
Витрати первиннихджерел енергії на виробництво електроенергії показано в Таблиці 2.1.1
Для того, що бвизначити, які ресурси ми понад усе використаємо для виробництваелектроенергії, знайдемо питому вагу використання кожного ресурсу у виробництвіелектроенергії. Результати обчислень показані в Таблиці 2.1 1
Як видно з Таблиці2.1.1 найбільш широкого застосування при виробництві електроенергії належитьядерному паливу і енергетичному вугіллю, оскільки їх питома вага найбільша16,03 і 14,53 відповідно. Об'єм електроенергії проведеної за допомогоюпервинних джерел енергії на різних електростанціях розглядатиметься нижче. Протепотрібно відмітити, як буде видно далі, що в Україні найбільша кількістьелектроенергії проводиться на ТЕС і відповідно вугілля для енергодобувнихпідприємств має велике значення.
Таблиця2.1.1. Структура розподілу в Україні первинних енергетичних ресурсів привиробництві електроенергії, а також результат ефективності їх використанняПервинні енергетичні ресурси Кількість ресурсу Питома вага, % Вугілля, млн. т 26,2 14,53 Мазут, млн. т 0,2 0,11 Природний газ, млрд. м3 12,1 6,71 Ядерна енергія, млн. т у. т. 28,9 16,03 Гідроенергія, млн. т у. т. 4,3 2,38 Проведена електроенергія, млрд. кВт година 180,3 100
2.2 Статистика показників енергетикипо використанню електроенергії населенням і промисловістю
Як вже булосказано вище, електроенергія займає дуже важливе місце в житті людини. Вонавикористовується практично у всіх сферах життєдіяльності людей. При такомуширокому крузі застосування електроенергії, її споживання людиною кожним рокомросте. Процентне відношення об'ємів споживання електроенергії людьми іпромисловістю до об'єму її виробництва добре видно з Таблиці 2.2.1
Таблиця2.2.1. Виробництво і споживання електроенергії населенням і промисловістю вперіод з 1997 по 2004 роки, млрд. кВт/год./> 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Проведено електроенергії 178,0 172,8 172,1 171,4 173,0 173,7 174,1 174,3 Спожито: /> /> /> /> /> /> /> /> промисловістю 88,7 82,7 79,9 82,2 90,3 91,0 92,1 92,5 Питома вага% 49,8 47,9 46,4 48,0 52,2 52,4 52,6 52,5 населенням 24,1 21,6 20,9 21,1 21,6 21,8 22 22,2 Питома вага% 13,5 12,5 12,1 12,3 12,5 12,6 12,7 12,8
Як видно з Таблиці2.2.1 виробництво електроенергії трохи знизилося в 1997-х роках, в 2003 і 2004роках її виробництво трохи збільшилося. Споживання електроенергії промисловістюі населенням, як і само виробництво електроенергії, до середини 1997-х роківзнизилося, а в 2000-х роках знову почало набирати обороти, тобто споживатиелектроенергії стали більше, ніж в середині 1990-х років.
2.3 Статистика показників енергетикиза витратами (втрати електроенергії при доставці споживачеві)
Високий рівеньвтрат електроенергії (ПЭ) в мережі є основною проблемою вітчизняноїелектроенергетики. У 2004р. в Україні загублено 32,57 млрд. кВтч, або 19,37%електроенергії, що транспортується. Втрата кожного 5-го кіловата свідчить провисокий рівень затрат української енергосистеми (див. Таблицю 2.3.1).
Таблиця 2.3.1. Динаміка споживання і втрателектроенергії в УкраїніРік. Об'єм споживання, млрд. кВтч Частка фактичних втрат електроенергії, % 1997 176,88 15,91 1998 171,33 18,7 1999 168,12 19,36 2000 155,1 19,97 2001 157,1 21,43 2002 156,4 21,16 2003 170 19,57 2004 171,2 19,68
Втрати,як відомо, прийнято ділити на технічних і комерційних. Технічні втратиобумовлені фізичними процесами при передачі електроенергії. Це перш за всевтрати на нагрів елементів мережі і намагнічення трансформаторів, наобслуговування технологічного процесу постачання електроенергії (плавкаожеледі, власні потреби трансформаторних підстанцій) і ін.
Комерційнівтрати виникають унаслідок розкрадання електроенергії, її недооблікулічильниками, а також недосконалої організації і якості обслуговуванняспоживачів.
УУкраїні технічні втрати відносяться до розряду нормативних, а комерційні — наднормативних. У 2004 р. частки нормативних втрат із загального об'єму венергомережі склала 22,86 млрд. кВтч, або 13,6%, наднормативних — 8,821 млрд. кВтч,або 5,77%.
Нормативнівтрати є різницею між кількістю електроенергії, купленої обл. енерго в оптовомуринку, і її кількістю, поставленим споживачам і зафіксованим приладами обліку. Воникомпенсуються енергопоставляючій компанії з роздрібного тарифу наелектроенергію. При цьому грошей на свої поточні рахунки постачальник неотримує, засоби у розмірі вартості нормативних втрат перераховуються в оптовийринок, звідки надалі поступають на рахунки генеруючих компаній.
Наднормативнівтрати, як правило, трансформуються в прямі збитки обл. енерго.
Яквідомо, роздрібний тариф на електроенергію складається з її оптової ціни (у2003 р. — близько 0,11 грн. за 1 кВтч), а також регульованих тарифів на їїпередачу і постачання. Таким чином, збиток від кожного втраченогонаднормативного кіловата виливається для компанії в недоотримані доходи віддіяльності, що ліцензіює, а також в нарощування боргів перед оптовим ринком.
Всеце спричиняє за собою подальше погіршення фінансового стану підприємства,вимушене скорочення витрат по всіх статтях витрат, зниження об'єму капітальнихвкладень, подальше погіршення технічного стану електромереж і, відповідно, новізбитки.
Вцілому показник над нормативу за наслідками 2004 р. в Україні складає 2,03 млрд.грн. Прямих збитків галузі. Для порівняння: деяким обл. енерго цих грошейвистачило б для постачань електроенергії своїм споживачам впродовж 3-5-ти років.
Якщоврахувати, що проблема втрат електроенергії в українських мережахнакопичувалася впродовж десятиліття, нескладно представити її руйнуючу дію нагалузь. До речі, існуючий негативний дисбаланс між боргами споживачів перед обл.енерго і боргами обл. енерго перед ГП «Енергоринок» у розмірі 5,4млрд. грн. виник в основному завдяки накопиченню боргів постачальників занаднормативні втрати електроенергії. Окрім боргового тягаря, над норматив, якуже згадувалося, вилився в недоотримання енергокомпаніями доходів, зниженнякапвкладень, технічний знос устаткування і, відповідно, зростання технічних абонормативних втрат електроенергії, за що доводиться розплачуватися вжеспоживачеві.
Щостосується самих енергопостачальників, то наднормативні втрати для них, окрімпрямих матеріальних збитків, спричиняють за собою ще і істотні політичні іморально-психологічні витрати, а також правові наслідки.
Проте,починаючи з 2001 р. спостерігається тенденція до поляризації обл. енерго запоказниками втрат (див. Додаток 1) Таблиця 2.3.2 Так, існує група компаній зшвидко прогресуючим скороченням наднормативних і навіть нормативних втрат кіловатв мережі. В той же час група відстаючих компаній продовжує залишатися баластом,гальмуючим електроенергетичну галузь, а разом з нею і паливно-енергетичнийкомплекс країни в цілому (див. Додаток 2) Таблиця 2.3.3
Длятого що б побачити це наочно, згрупуємо обл. енерго на три групи: до 1-ої групивіднесемо компанії з мінімальними втратами електроенергії при доставці доспоживача, до 2-ої групи — з середніми втратами, а до 3-ей групи — компанії знайбільшими втратами електроенергії. Результати угрупування показані в Таблиці 2.3.3
УТаблиці 2.3.3 і Таблиці 2.3.4 розраховані абсолютні і відносні показники, якіхарактеризують розміри втрат електроенергії при постачанні до споживача впроцентному і натуральному виразах.2.4 Виробництво електроенергії наТЭС, АЕС, ГЭС.
Електроенергія маєдуже велике значення в житті як суспільства в цілому, так і кожної окремоїлюдини. Майже всі сучасні прилади працюють тільки завдяки електроенергії — цетелефон, радіо, телевізори, комп'ютери і т.д. Але електроенергіявикористовується не тільки в повсякденному житті людей, вона також необхідна ідля промисловості, тобто для виробництва різноманітної продукції необхідневикористання електроенергія.
У Україніелектроенергію проводять на атомних (АЕС), теплових (ТЭС) і нагідроелектростанціях (ГЭС). На кожній з цих електростанцій для виробництваелектроенергії використовують різну сировину — на АЕС використовують ядернепаливо (уран — 238), на ТЕС — первинні джерела енергії (енергетичне вугілля іприродний газ), ГЕС працюють на різниці рівнів води. У Україні ГЕС знаходятьсяна водосховищах річок, в Карпатському регіоні; ТЕС — в місцях здобичі сировини,на перетині транспортних шляхів, транспортуюче вугілля і газ до України, іпоблизу води (оскільки виробництво електроенергії тепловими електростанціямивимагає значних витрат води); АЕС — поблизу сировинних ресурсів.
Як вже мовилосявище, в Україні електроенергію проводять на АЕС, ТЕС і ГЕС. Кожна з цихелектростанцій проводить різний об'єм електроенергії, сумарний об'єм якогозадовольняє потребі населення і промисловості України, і навіть деякий об'ємелектроенергії ми можемо надавати для задоволення своїх потреб іншим країнам. Виробництвоелектроенергії на ТЕС, АЕС І ГЕС показано в Таблиці 2.4.1., для визначеннятого, який об'єм електроенергії проводить кожна електростанція, знайдемо їїпитому вагу від об'єму всієї проведеної електроенергії. Результати розрахунківпредставлені в Таблиці 2.4.1
Таблиця 2.4.1. Виробництво електроенергії наТЕС, АЕС і ГЕС/> 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Електроенергія, млрд. кВт*год 194,0 183,0 178,0 172,8 172,1 171,4 173,0 173,7 180,4 182,2 зокрема проведена /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> атомними електростанціями 70,5 79,6 79,5 75,2 72,1 77,3 76,2 78,0 81,4 87 Питома вага АЕС% 36,3 43,5 44,7 43,5 41,9 45,1 44,0 44,9 45,1 47,7 тепловими електростанціями 113,3 94,6 88,5 81,7 85,5 82,6 84,6 86,0 89,5 83,2 Питома вага ТЭС% 58,4 51,7 49,7 47,3 49,7 48,2 48,9 49,5 49,6 45,6 Гідроелектростанціями 10,2 8,8 10,0 15,9 14,5 11,5 12,2 9,7 9,4 11,9 Питома вага ГЭС% 5,26 4,81 5,62 9,2 8,43 6,71 7,05 5,58 5,2 6,5
Яквидно з Таблиці 2.4 1, найбільший об'єм електроенергії в Україні проводитьсятепловими електростанціями, на другому місці знаходяться АЕС, а найменший об'ємелектроенергії проводиться на ГЭС.
Висновок
Впродовжвсієї історії чоловік активно використовує енергію природи для власних потреб.
Однимз видів енергії, яким активно користується людина, є електроенергія. Вонавикористовується людиною в повсякденному житті і при виробництві товарів іпослуг, т. є. для потреб промисловості. З Таблиці 2.2.1 видно, що в період. виробництвоелектроенергії трохи збільшилося в 2003 і 2004 роках, проте не досяглорезультату 1990 року. Споживання електроенергії промисловістю і населенням, які само виробництво електроенергії, до середини 1990-х років знизилося, а в2000-х роках знову почало набирати обороти, тобто споживати електроенергіїстали більше, ніж в середині 1990-х років.
Длявиробництва електроенергії чоловік використовує джерела енергії (первинні інетрадиційні). Як показує Таблиця 2.1 1 «Структура розподілу в Україніпервинних енергетичних ресурсів при виробництві електроенергії, а такожрезультат ефективності їх використання» найбільш широке застосування привиробництві електроенергії належить ядерному паливу і енергетичному вугіллю,оскільки їх питома вага найбільша.
Якпоказує Таблиця 2.4 1 «Виробництво електроенергії на ТЕС, АЕС І ГЕС»,в Україні найбільша кількість електроенергії проводиться на ТЕС, на другомумісці знаходяться АЕС і на третьому ГЕС, оскільки вони проводять найменшукількість електроенергії. Об'єм електроенергії проведеної за допомогоюпервинних джерел енергії на різних електростанціях різний. Він залежить відоснащеності електростанцій, ступеня експлуатації устаткування, якості ікількості палива, яке використовують електростанції, потужності устаткування іін.
Проте,слід відмітити, що не об'єм проведеної енергії використовується людиною, цепоходить від того, що частина електроенергії втрачається при транспортуванні. Цівтрати діляться на технічних і комерційних. Технічні втрати обумовленіфізичними процесами при передачі електроенергії. Це перш за все втрати нанагрів елементів мережі і намагнічення трансформаторів, на обслуговуваннятехнологічного процесу постачання електроенергії і ін.
Комерційнівтрати виникають унаслідок розкрадання електроенергії, її недообліку лічильниками,а також недосконалої організації і якості обслуговування споживачів.
УУкраїні технічні втрати відносяться до розряду нормативних, а комерційні — наднормативних. У 2004р. частки нормативних втрат із загального об'єму венергомережі склала 22,86 млрд. кВтч, або 13,6%, наднормативних — 8,821 млрд. кВтч,або 5,41%.
Наднормативнівтрати трансформуються в прямі збитки обл. енерго і негативно впливають нагалузь в цілому. Над норматив з'явився борговим тягарем в Українськійенергетиці, вилився в недоотримання енергокомпаніями доходів, зниженнякапвкладень, технічний знос устаткування і, відповідно, зростання технічних абонормативних втрат електроенергії, за що доводиться розплачуватися, не тількиенергокомпаніям, але і споживачеві.
Проте,починаючи з 2001р, як показує Таблиця 2.3.2 «Втрати електроенергіїенергопоставляючими компаніями України при її доставці до споживачів (у2002-2004 роках)», спостерігається тенденція до поляризації обл. енерго запоказниками втрат. Так, існує група компаній з швидко прогресуючим скороченнямнаднормативних і навіть нормативних втрат кіловат в мережі. В той же час групавідстаючих компаній продовжує залишатися баластом, гальмуючимелектроенергетичну галузь, а разом з нею і важ паливно-енергетичний комплекскраїни в цілому (див. Додаток 2,) Таблиця 2.3.3 Таким чином, високий рівеньвтрат електроенергії (ПЭ) в мережі є основною проблемою вітчизняноїелектроенергетики. Піднявши на Європейський рівень якість електроенергії іпонизивши витрати при її доставці споживачеві до мінімуму, ми зможемо, нетільки підняти енергетичну галузь України, але і частково всю нашу економіку.
Література
1. Лугінін О. Є.,Білоусова С.В., Статистика: Підручник. До., Центр навчальної літератури, 2005.
2. Елисеева И.И., ЮзбашевМ.М., Загальна теорія статистики: Ученик / Під ред. чл. — корр. РАН И.И. Елісєєвой.- 4-е видавництво, перераб. і доп. — М.: Фінанси і статистика, 1999.
3. Економічнастатистика.2-е видавництво, доп.: Ученик / Під ред. Ю.Н. Иванова. — М.: ИНФРА-М,2001.
4. Веников В.А., ПутятинЕ.В., Введення в спеціальність: Електроенергетика: Підручник для вузів. — 2-евидавництво, перераб. і доп. — М.: Висш. школа, 1988.
5. Бек В.Л., Теоріястатистики: Курс лекцій. Навчальній посібник — Київ: ЦУЛ, 2003.
6. Економіст № 6червня 2003
7. Економіст № 8серпня 2004
8. Економіст № 7 липня2003
9. Економіст № 1 січня2003
10. Економіст № 1січня 2004
11. Економіст № 7липня 2004
12. Енергетичнаполітика України: № 11 листопада 2003; №10 жовтень 2003; №3 березень 2003; № 6червня 2003; № 6 червня 2004.
Додатки
Додаток 1
Таблиця2.3.2. Втрати електроенергії енергопоставляючими компаніями України приїї доставці до споживачів (у 2003-2004 роках) Енергокомпанії Відпустка електроенергії в електромережу в 2004г Фактичні втрати в 2004г Нормативні втрати в 2004г
Фактичні
втрати в 2003г тис. кВтч тис. кВтч % тис. кВтч % тис. кВтч % Мінпаленерго 169865465 325691201 19,37 22865478 13,6 318988006 19,57 НЭК «Укренерго» 160012544 4711256 2,73 4258973 2,51 4333697 2,83 Всього по ГАЭК, в т. ч.: 14011203 29212254 18,92 19875461 12,54 27157408 19,51 «Сумиобленерго» 2105598 325941 14,5 351548 16,21 302259 14,41 «Полтаваобленерго» 501256 578413 11,32 569874 11,23 562731 11,46 «Черніговобленерго» 179546 305248 15,4 298746 15,43 281376 16,41 «Жітоміробленерго» 2154687 395477 17,25 391258 16,32 385016 18,54 «Кировоградобленерго» 2400154 4687148 16,9 400158 15,9 462042 19,9 «Запорожьеобленерго» 1395642 1625481 10,35 1369817 9,03 1573377 11,72 «Тернопольобленерго» 1256999 312564 21,65 260015 15,36 304382 24,81 «Рівнеобленерго» 2286571 396548 14,9 312548 12,51 371974 16,78 «Київенерго» 7102257 1059681 15,3 825489 10,01 1000285 14,18 «Киевобленерго» 3835465 762589 18,24 600132 13,59 752768 19,88 «Севасторольенерго» 995654 205487 15,65 159821 13,28 194980 20,07 «Черкассиобленерго» 325976 591257 14,36 456889 12,69 580063 18,68 «Прікарпатьеобленерго» 215894 410012 17,15 312569 12,36 404395 19,59 «Львовобленерго» 425987 998975 20,6 725483 13,25 988485 23,35 «Закарпатьеобленерго» 2054880 632578 31,02 441540 15,38 615289 30,95 «Хмельніцкобленерго» 2159871 568274 26,9 401162 10,15 561069 27,16 «Харьковобленерго» 7764551 192465 19,87 132556 11,35 1812691 23,77 «Херсонобленерго» 271158 728941 24,69 501264 14,65 721565 26,93 «Луганське ЭО» 1258856 1954876 14,66 135894 8,25 1895308 16,87 «Черновциобленерго» 136599 435789 26,38 302001 16,02 414337 30,85 «Днепробленерго» 28551141 2958741 9,91 1792564 5,01 2819652 10,15 «Донецкобленерго» 14987731 4259877 34,2 2400571 15,3 4076884 28,86 «Волиньобленерго» 1379221 395876 23,51 2200892 12,34 377936 28,16 «Вінніцаобленерго» 3025577 9254121 29,6 481815 12,05 906746 31,03 «Крименерго» 5185522 1725896 31,41 902584 16,25 1689901 33,42 «Одессаобленерго» 6599871 2258741 32 1098561 15,24 2096211 32,2 «Николаєвобленерго» 3325489 1098723 28,29 4795671 13,65 1005686 30,56
Додаток 2
Таблиця2.3.3. Втрати електроенергії енергопоставляючими компаніями України приїї доставці до споживачів (у 2002-2003 роках)Енергокомпанії Відпустка електроенергії в електромережу в 2004г Фактичні втрати в 2004г Нормативні втрати в 2004г Абсолютне відхилення відносне відхилення, Тпр тис. кВтч % % % % Мінпаленерго 169865465 19,37 13,6 5,77 38, 20621 НЭК «Укренерго» 160012544 2,73 2,51 0,22 Всього по ГАЭК, в т. ч.: 14011203 18,92 12,54 6,38 49,38744 «Сумиобленерго» 2105598 14,5 16,21 -1,71 -11,3231 «Полтаваобленерго» 501256 11,32 11,23 0,09 -1,71527 «Черніговобленерго» 179546 15,4 15,43 -0,03 «Жітоміробленерго» 2154687 17,25 16,32 0,93 2, 205072 «Кировоградобленерго» 2400154 16,9 15,9 1 16,51054 «Запорожьеобленерго» 1395642 10,35 9,03 1,32 20,45221 «Тернопольобленерго» 1256999 21,65 15,36 6,29 20,55394 «Рівнеобленерго» 2286571 14,9 12,51 2,39 20,80634 «Київенерго» 7102257 15,3 10,01 5,29 22,66436 «Киевобленерго» 3835465 18,24 13,59 4,65 26,4631 «Севасторольенерго» 995654 15,65 13,28 2,37 26,62461 «Черкассиобленерго» 325976 14,36 12,69 1,67 31,642 «Прікарпатьеобленерго» 215894 17,15 12,36 4,79 32,00809 «Львовобленерго» 425987 20,6 13,25 7,35 38,41138 «Закарпатьеобленерго» 2054880 31,02 15,38 15,64 40,36281 «Хмельніцкобленерго» 2159871 26,9 10,15 16,75 41,3847 «Харьковобленерго» 7764551 19,87 11,35 8,52 43,10656 «Херсонобленерго» 271158 24,69 14,65 10,04 46,75749 «Луганське ЭО» 1258856 14,66 8,25 6,41 47,07934 «Черновциобленерго» 136599 26,38 16,02 10,36 47,74904 «Днепробленерго» 28551141 9,91 5,01 4,9 63,70968 «Донецкобленерго» 14987731 34,2 15,3 18,9 74,17019 «Волиньобленерго» 1379221 23,51 12,34 11,17 75,89007 «Вінніцаобленерго» 3025577 29,6 12,05 17,55 92,4938 «Крименерго» 5185522 31,41 16,25 15,16 94,18942 «Одессаобленерго» 6599871 32 15,24 16,76 98,76543 «Николаєвобленерго» 3325489 28,29 13,65 14,64 112,3697
Додаток 3
Таблиця2.3.4. Втрати електроенергії енергопоставляючими компаніями України приїї доставці до споживачів (у 2002-2003 роках)Енергокомпанії Відпустка електроенергії в електромережу в 2003г Фактичні втрати в 2004г Нормативні втрати в 2004г Абсолютне відхилення Відносне відхилення, Тпр тис. кВтч тис. кВтч тис. кВтч тис. кВтч % Мінпаленерго 169865465 325691201 22865478 302825723 1324,379 НЭК «Укренерго» 160012544 4711256 4258973 Всього по ГАЭК, в т. ч.: 14011203 29212254 19875461 9336793 46,976 «Сумиобленерго» 2105598 325941 351548 -25607 -7,284 «Полтаваобленерго» 501256 578413 569874 8539 1,498 «Черніговобленерго» 179546 305248 298746 6502 2,176 «Жітоміробленерго» 2154687 395477 391258 4219 1,078 «Кировоградобленерго» 2400154 4687148 400158 4286990 1071,32 «Запорожьеобленерго» 1395642 1625481 1369817 255664 18,664 «Тернопольобленерго» 1256999 312564 260015 52549 20,21 «Рівнеобленерго» 2286571 396548 312548 84000 26,875 «Київенерго» 7102257 1059681 825489 234192 28,37 «Киевобленерго» 3835465 762589 600132 162457 27,07 «Севасторольенерго» 995654 205487 159821 45666 28,57 «Черкассиобленерго» 325976 591257 456889 134368 29,41 «Прікарпатьеобленерго» 215894 410012 312569 97443 31,175 «Львовобленерго» 425987 998975 725483 273492 37,7 «Закарпатьеобленерго» 2054880 632578 441540 191038 43,27 «Хмельніцкобленерго» 2159871 568274 401162 167112 41,657 «Харьковобленерго» 7764551 192465 132556 59909 45, 195 «Херсонобленерго» 271158 728941 501264 227677 45,420 «Луганськоє ЭО» 1258856 1954876 135894 1818982 1338,53 «Черновциобленерго» 136599 435789 302001 133788 44,30 «Днепробленерго» 28551141 2958741 1792564 1166177 65,056 «Донецкобленерго» 14987731 4259877 2400571 1859306 77,453 «Волиньобленерго» 1379221 395876 2200892 175787 «Вінніцаобленерго» 3025577 9254121 481815 8772306 1820,67 «Крименерго» 5185522 1725896 902584 823312 91,21721635 «Одессаобленерго» 6599871 2258741 1098561 1160180 105,6090649 «Николаєвобленерго» 3325489 1098723 4795671 619156 -77,0892749