Правове регулювання договору поставки
ПЛАН
Вступ
І. Поняття і значення договорупоставки. Порядок і способи укладення
договору поставки.
ІІ. Зміст і виконання договору поставки.
ІІІ. Відповідальність за неналежневиконання договору поставки.
Висновок
Література
ВСТУП
Середзобов'язань, що складають особливучастину зобов'язального права, основнемісце належить договірним зобов'язанням.Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів,серед яких і є договір поставки.
Однієюз найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір.Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення,зміну або припинення цивільних правовідносин.
Відповіднодо вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності ісправедливості, договір поставки, а також і ряд інших договорів визначає змістконкретних прав і обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобомрегулювання поведінки сторін у цивільному правовідношенні.
Унинішніх умовах зростає роль договору поставки як універсальної та найбільшдоцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин.
Перехіддо ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише заумови, що основна маса товаровиробників — підприємств, громадян — має свободугосподарської діяльності та підприємства. Результати цієї діяльностіреалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринкусупроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майновівідносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарськихзв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насампереддоговорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян уматеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка,контрактація, міна — бартер, постачання енергії тощо).
Виходячиз цього можна зазначити, що договір поставки відіграє неодноразову роль увідносинах між організаціями і громадянами. Він регулює господарські відносиниз постачання продукції і товарів.
І. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯДОГОВОРУ ПОСТАВКИ.
ПОРЯДОК І СПОСОБИ УКЛАДЕННЯДОГОВОРУ ПОСТАВКИ
Найдоцільнішоюправовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією ітоварами є договір поставки. Договір — це основний документ, що визначає правата обов'язки сторін з поставок усіхвидів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначеннізобов'язань, будь-яких інших умовгосподарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів заміждержавними угодами.
Договірпоставки — це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк)передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління)покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, непов'язаних з особистим (сімейним,домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.
Вумовах соціалістичної економіки СРСР договір поставки був самостійним видомдоговору, який укладався на підставі адміністративно-планових актів, як правилообов'язкових для сторін. Відносинищодо поставок детально регулювалися Положенням про поставки продукціївиробничо-технічного призначення і Положенням про поставки товарів народного споживання,затверджуваних постановою РМ СРСР від 29.VII.1988 р. В умовах переходу України до ринкової економікидоговір поставки набув однак різновиду договору купівлі-продажу. При цьомупідприємці на власний розсуд вирішують, за якою правовою формою відчужуватитовар (за договором купівлі-продажу чи договором поставки), враховуючи характері зміст такого відчуження.
Порівняноз традиційним договором купівлі-продажу договір поставки має певні особливості,а саме:
1) між моментом укладання і моментом реальноговиконання існує великий проміжок часу;
2) в момент укладення договору товар у постачальника, якправило, відсутній, тобто угода укладається під майбутній товар;
3) предметом поставки не може бути нерухоме майно;
4) предметом поставки є товар, призначений для підприємницькоїчи іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бутитовар будь-якого призначення;
5) сторонами в договорі поставки є юридичні особи (переважно суб'єкти підприємства) ігромадяни-підприємці.
Сторонамицього договору є постачальник та покупець, які займаються підприємницькоюдіяльністю. Підприємництво — це самостійна ініціатива. систематична, на власнийризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг тазаняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницькоїдіяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, необмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх формвласності[1].
Звище вказаного можна зазначити, що предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається дляпідприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Зокрема, цепродукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали,обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи дляпромислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).
Вумовах ринкової економіки придбання підприємцем ресурсів здійснюється переважнона ринку товарів і послуг, тобто без фондів і лімітів, безпосередньо увиготовлювачів, в оптовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, біржах, аукціонахабо в комерційних посередників.
Безпосередньодоговір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.
Якконсенсуальний договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонамизгоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутністьналежного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцему протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражногочи тритейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодоюсторін або законодавством.
Договірпоставки двосторонній, бо права і обов'язки виникають для обох котрагентів. Оплатний характер цього договоруполягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем запогодженими цінами.
Регулюваннядоговірних відносин з поставок продукції здійснюється в різних формах. Видаючизакони та інші нормативні акти, держава здійснює нормативне регулювання цихвідносин. Насамперед, у сфері поставок діє міждержавна Угода від 20 березня1992 року «Про загальні умови поставок товарів між організаціямидержав-учасниць Співдружності Незалежний Держав». Угода поширюється навідносини між суб'єктами господарювання(назалежно від форм власності) держав-учасниць Співдружності за міждержавнимиекономічними зв'язками.
Підсуб'єктами господарювання розуміють підприємства, їх об'єднання, організаціїбудь-яких організаційних форм, а також громадян, які володіють статусомпідприємця відповідно до законів, що діють на території цих держав.
Підтоваром розуміють як товари народного споживання, так і продукціювиробничо-технічного призначення.
Разомз тим Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасове положення з питанькооперованих поставок продукції виробничо-технічного призначення (1993 року),але воно має вузьку сферу дії, бо регулює відносини між суб'єктамигосподарської діяльності на внутрішньому ринку України з кооперованих поставокдеталей, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевогоабо міжгалузевого призначення, виготовлених за технічною документацієюспоживача (замовника), технічними умовами та стандартами, і необхідних длявиготовлення кінцевої продукції.
Відповіднодо Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої коопераціїпідприємств і галузей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) від23 грудня 1993 року та Протоколу про механізм реалізації цієї Угоди від 15квітня 1994 року Кабінет Міністрів України постановою від 18 травня 1994 рокузатвердив Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції завиробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД,
Поставкапродукції за виробничою кооперацією — це поставка сировини, матеріалів, вузлів,деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та іншихвиробів галузевого і міжгалузевого призначення, що взаємопов'язані і необхіднідля спільного виготовлення кінцевої продукції.
Проставкипродукції за державними замовленнями (контрактами) здійснюються відповідно доЗакону України від 22 грудня 1995 року «Про поставки продукції длядержавних потреб».
Відносинищодо поставок регулюються також Цивільним Кодексом України. До поставки можутьзастосовуватися і відповідні правила купівлі-продажу.
Відповіднодо Закону України від 22 грудня 1995 року «Про поставки продукції длядержавних потреб» задоволення потреб у продукції, необхідної для вирішеннясоціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та їїбезпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальнихрезервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпеченняфункціонування органів державної влади здійснюється за допомогою державнихзамовлень та укладених на їх основі державних контрактів (договорів).Державними замовниками виступають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, а також державні установи й організації, які уповноваженіУрядом укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення і якимвиділені для цієї мети кошти з державного бюджету. Виконавцями державногозамовлення можуть бути суб'єкти господарської діяльності України будь-яких формвласності. Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю абочастково на державній власності, а також для суб'єктів господарської діяльності усіх форм власності — монополістів на відповідному ринку продукції — державні замовлення на поставкупродукції є обов'язковими, якщо виконаннятакого замовлення не викликає у них збитків.
Договірпоставки як угода між організаціями укладається у письмовій формі іоформляється як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так ішляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною,яка їх надсилає. У передбачених законом випадках договір може бути укладенийшляхом прийняття до виконання замовлення1. Положення про поставкипідтверджують загальну вимогу закону щодо письмової форми договору поставки,але при цьому допускають свободу вибору учасниками одного з кількох можливихспособів оформлення договірних відносин:
а)складання одного документа, що підписується сторонами;
б)прийняття постачальником замовлення покупця до виконання;
в)обмін телеграмами, телефонограмами, радіограмами або повідомлення за допомогоюфаксу.
Порядокі строки укладення договору поставки залежать від форми договірних відносин,обраної учасниками. При укладенні договорів застосовують уніфіковані формизамовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки. Крім того,при оформленні конкретного договору сторони можуть використовувати договори, щорозробляються і рекомендуються для прискорення і спрощення договірної роботина підприємствах.
Так,органи, що регулюють поставки для державних потреб за міждержавними угодами,формують обсяги таких поставок за їх видами, територією та постачальниками і до1 травня року, який передує поставці, подають їх регулювальними органами іншихдержав-учасниць СНД за погодженими формою і номенклатурою в частині взаємнихпоставок. Кожна держава-член Співдружності інформує всіх її учасників проповноважні органи, які мають право видавати повідомлення про прикріпленняпокупців до постачальників. Органи, що регулюють поставки, до 1 серпня доводятьдо кожної держави-учасниці виділені квоти поставок товарів за міждержавнимиугодами, а відповідно до одержаних квот кожному споживачеві до 1 вереснявизначаються ліміти на виділені ресурси з видачею повідомлень про прикріпленняпокупця до підприємства-постачальника.
Поставкиза актами прикріплення покупців до постачальників мають плановий характер, хочапокупець і постачальник (за наявності певних умов) можуть відмовитися відукладення договору.
Одержавшиповідомлення про прикріплення, покупець у 20-денний строк надсилаєпостачальнику замовлення-специфікацію із зазначенням усіх умов, необхідних дляпоставки товару. Постачальник протягом 20 днів після одержаннязамовлення-специфікації повідомляє покупця про прийняття замовлення абонадсилає свій проект договору.
Проектписьмового договору у двох примірниках надсилається постачальником покупцеві ів тому разі, коли від останнього не надійшло замовлення на поставку. Для цьогопостачальникові дається 20-денний строк з моменту одержання повідомлення проприкріплення. Договір підписується керівником суб'єкта господарювання або уповноваженими ним особами,скріплюється печатками. При укладенні договору шляхом обміну листами,телеграмами, телетайпограмами або через засоби телекомунікації кожна із сторінповинна мати докази, які підтверджують поправлення (передачу) іншій сторонівідповідних пропозицій та одержання відповіді на них.
Сторона,яка одержала проект договору, в 20-денний строк підписує його і один примірникповертає другій стороні. Якщо в неї є заперечення щодо поданого проекту,договір підписується з протоколом розбіжностей, про що в обов'язковому порядку робитьсязастереження в договорі. У разі відсутності такої відмітки заперечення не маютьюридичної сили.
Одержавшидоговір з протоколом розбіжностей, постачальник у 20-денний строк розглядає цірозбіжності, включає до договору усі прийняті ним пропозиції покупця, внеприйняті умови в цей же самий строк передає органові, що вирішує господарськіспори за місцем знаходження постачальника. Якщо розбіжності не будуть переданіна вирішення зазначеного органу, то договір вступає в силу в редакції сторони,яка склала протокол розбіжностей.
ІІ. ЗМІСТ І ВИКОНАННЯДОГОВОРУ ПОСТАВКИ
Договірпоставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов'язки сторін, якщо в ньому чітко іповно викладено необхідні умови поставки.
Відповіднодо статті 153 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами впотрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами.Істотними умовами договору поставки є: кількість, номенклатура (асортимент),якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити.У разі відсутності таких істотних умов у договорі, договір поставки вважаєтьсянеукладеним.
Умовипро комплектність і порядок розрахунків вважаються істотними, якщо на цьомунаполягає одна зі сторін або коли це випливає з змісту поставки.
Приукладенні довгострокового договору зазначені вище умови погоджуються на першийрік поставки. На наступні роки вони повинні бути погоджені не пізніше як за 45днів до початку періоду поставки.
Кількістьвизначається на основні замовлення покупця. Для підприємств-постачальниківнайважливіших видів матеріально-технічних ресурсів у разі необхідності можутьвстановлюватись спеціальні квоти (державне бронювання) на обов'язковий продажцих ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення іпов'язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.
Звизначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Перш завсе асортимент — це розподіл товарів за окремими групами та їх співвідношення. Вінобумовлюється або в самому договорі, або в спеціалізації, яка додається додоговору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдетьсяпро поставку продукції, замість терміна «асортимент» іноді вживаєтьсярівнозначний йому термін «номенклатура». Також розрізняютьасортимент:
1) груповий;
2) розгорнутий.
Під груповим асортиментом визначають співвідношеннябільш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі.
Розгорнутий асортимент — це характеристика в договорі окремихгруп належної до поставки продукції більш детальними показниками (заартикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).
Розгорнута номенклатура (асортимент) належної до поставкипродукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Постачальникповинен задовольняти вимоги покупця за номенклатурою, якщо вони відповідаютьспеціалізації і профілю постачальника. Якщо в ході виконання договорупостачальник допускає відхилення від погодженого асортименту, то діє такеправило: поставлена продукція однієї назви, що входить в асортимент, незараховується в покриття недопоставки продукції іншої назви, крім випадків,коли поставку здійснено з попередньої згоди покупця або останній прийнявпродукцію для використання.
Однією з істотних умов договору, яка характеризує предметпоставки з точки зору придатності його до використання за цільовимпризначенням. є умова щодо якості продукції. За якістю продукція і товариповинні відповідати стандартам, технічним умовам, еталонам, зразкам або умовамдоговору. Якість за договором поставки — це сукупність властивостей іхарактеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність.економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно досвого призначення потреби споживачів.
Декретом Кабінету Міністрів України визначено1, щонормативні вимоги щодо якості встановлюються такими видами нормативнихдокументів із стандартизації:
а) державними стандартами України
б) галузевими стандартами;
в) стандартами науково-технічних та інженерних товариств іспілок;
г) технічними умовами;
д) стандартами підприємств.
У договорі на поставку продукції потрібно зазначити посиланняна нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими будепоставлятися продукція.
Договором можуть бути передбачені більш високі вимоги щодоякості продукції порівняно з нормативними документами. Це дає змогу своєчасноврахувати зростаючі вимоги споживачів. Виготовлювач засвідчує якість продукціївідповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщоінше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.
За статтею 250 ЦК України гарантійний строк — це передбаченийстандартом, технічними умовами або договором більш тривалий, порівняно іззагальними строками якості перевірки строк для виявлення покупцем недоліківпоставленої продукції.
Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщовони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вжевстановлені гарантійні строки.
Характеристика предмету договору поставки іноді пов'язана з визначенням комплектностіпродукції. Дотримання умови про комплектність поставки має надзвичайно важливезначення у справі своєчасного і раціонального використання машин,устаткування, в освоєнні нових виробничих потужностей, бо поставлений безякихось складових частин агрегат осідає у споживача мертвим вантажем.
Продукція повинна поставлятися комплектно, відповідно довимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність невизначена цими документами, вона в необхідних випадках обумовлюється договором.У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплектувиробами або без окремих непотрібних покупцеві виробів, що входять до комплекту2.
До найважливіших умов договору поставки цивільне законодавствовідносить строки поставки. В договорі поставки розрізняють загальні та окремі(часткові) строки. Загальний строк поставки збігається, по суті, із строком діїдоговору.
Окремі строки визначають поставку продукції частинами,окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремихстроків поставки передане на повний розсуд сторін. Строки або періоди поставки(квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в договорі з урахуваннямнеобхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічностіпоставки та особливостей виробництва.
Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягупоставки залежить загальна сума договору. Ціна на продукцію, а також на тару йупаковку встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договорупостачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовив.
Крім розглянутих умов у договорі можуть обумовлюватисьпорядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядокрозрахунків та інші умови поставки.
Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонамиусіх прав та виконанні ними всіх обов'язків, що передбачені договором. Відповідно до статті 171 Цивільногокодексу України взаємні зобов'язання за договором повинні виконуватисьодночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання.Свій головний обов'язок — передати покупцеві або за його дорученням(рознарядкою) іншому підприємцю певну продукцію — постачальник здійснює таким чином:він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляєїх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибираєпродукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами іза свій рахунок.
У статтях 161, 207, 208 Цивільного кодексу України зазначено,що зобов'язання повинні виконуватися внатурі, належним чином і в установлений строк згідно з законом, договором, а завідсутності таких вказівок — згідно з вимогами, що звичайно ставляться. При виконаннідоговорів кожна із сторін повинна зважати на інтереси іншої сторони, виконуватиїх найекономічнішим чином і всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею своїхобов'язків.
Передача продукції місцевому покупцеві має відмінності відіногородніх поставок. Основним способом здійснення місцевих поставок єцентралізована доставка продукції на склад покупця автомобільним транспортом.Роздрібним торговельним організаціям і позаринковим споживачам за прямимидоговорами товари довозять підприємства промисловості. Якщо у договірнихвідносинах беруть участь оптові торговельні і постачально-збутові організації,централізовану доставку товарів одержувачам, як правило, ці організації як ізсвоїх складів, так і зі складів промислових підприємств у порядку транзитногозавезення.
У разі централізованих перевезеньнавантаження продукції і вивантаження поворотної тари проводяться силами ізасобами постачальника, а вивантаження товарів і навантаження поворотної тарина складі одержувача — силами і засобами одержувача і за його рахунок. Удоговорі може бути передбачено, що покупець, який перебуває в одному населеномупункті з постачальником, вибирає продукцію зі складу постачальника(виготовлювача).
У разі іногородніх поставок продукцію здебільшоговідправляють залізничним або водним транспортом вантажною швидкістю або здаютьустанові зв'язку для пересиланняпокупцеві. Одержувачам, що перебувають у важкодоступних районах, куди немаєіншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставказдійснюється цим видом транспорту. Виконуючи зобов'язання, постачальник повинендотримуватись умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків таінших умов поставки.
Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України поставленувідповідно до умов договору продукцію покупець повинен прийняти й оплатити завстановленими цінами.
Продукція, що доставлена транспортною організацією,приймається одержувачем, відповідно до діючих на транспорті правил перевезеньвантажів1. Остаточна перевірка відповідностіодержаної продукції умовам договору, як правило, проводиться одержувачем найого складі за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічногозначення і товарів народного споживання за кількістю (від 15 червня 1965 року)та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначенняі товарів народного споживання за якістю (від 25 квітня 1966 року).
Перевірка продукції і товарів за кількістю і якістю частооформляється одним актом.
Перевірка продукції на складі одержувача здійснюється у певністроки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Таквагу нетто і кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряються одночасноз відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання продукції. Дляперевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, а приіногородній — не більше 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складенийпротягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з днянадходження продукції до складу одержувача.
Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт запідписами сторін, уповноважених на приймання керівникомпідприємства-одержувача..
Результати перевірки продукції оформляють актом; йогопідписують усі особи, що брали участь у перевірці, і затверджує керівникпідприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього єпідставою для пред'явлення претензій і позовів узв'язку з порушенням умов договору.
Реалізація поставленої договором продукції завершується їїоплатою. Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцем, тобто якщовідповідні кошти надійшли на розрахунковий рахунок підприємства-виготовлювача.
Під час виконання договору поставки може виникнути потребавнести зміни або доповнення до окремих його умов. Закон забороняє одностороннювідмову від виконання зобов'язанняабо односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбаченихспеціальним законодавством. Сторони можуть продовжити дію договору на новийстрок. Зміна, розірвання або продовження дії договору оформляються додатковоюугодою, яку підписують сторони, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо.
Положеннями про поставки передбачено випадки, коли покупецьмає право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору,попередивши контрагента за один місяць:
а) при поставці продукції з відхиленням за якістю віднормативної документації;
б) при завищенні постачальником ціни на продукцію тощо.
Покупець може також відмовитися від передбаченої договоромпродукції (повністю або частково) за умови, що він повністю відшкодуєпостачальникові збитки, спричинені такою відмовою.
ІІІ. Відповідальність заненалежне виконання договору поставки
Сторониповинні вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів. Порушенняумов договору поставки призводить до невигідних майнових наслідків для йогоучасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам. У системістимулюючих засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль відводитьсямайновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу направопорушника.
Відповідальністьза договором поставки наступає у вигляді відшкодування збитків і неустойки увигляді штрафу або пені. Як правило застосовується залікова неустойка.Постачальник (виробник) за договором поставки несе відповідальність:
1) за прострочку поставки абонедопоставки продукції. В цьому випадку постачальник повинен сплатитинеустойку, розмір якої залежить від вартості непоставленої продукції в певнийстрок і повинен поповнити недопоставлену кількість продукції, якарозподіляється, — з урахуванням строку дії ліміту (фонду)1.Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, вякому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки,якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами.Правда, покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортиментітого періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитись від продукції,поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію,відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повиненприйняти й оплатити.
Зазначена вище неустойка занедопоставку або прострочення поставки стягається одноразово. Це означає, щообсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розмірунеустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того,тут діє певна заохочувальна норма: в разі поповнення в наступних здавальнихперіодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язання з поставок у цьому періоді) розмірнеустойки за недопоставку або прострочення поставки знижується на 50 відсотків2.
2) за відхилення від вимог щодо якостіпродукції. Недотримання умов щодо якості продукції тягне різні правові наслідкизалежно від характеру правопорушення. Насамперед, дуже часто в продукціївиявляються дефекти, які можна й економічно усунути в місці її одержання. Навимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (в тому числі шляхом заміниокремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк непередбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектівсилами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому нанесені витрати. Якщодефект усунуто виготовлювачем в обумовлений строк, а також якщо покупець невимагав її усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник ненесе. У випадку поставки продукції чи товарів, які за якістю не відповідаютьстандартам, технічним умовам договору, постачальник повинен усунути недолікиабо замінити предмет договору поставки на продукцію чи товари належної якостіпротягом 20 днів з для одержання вимоги покупця. Покупець має право усунутинедоліки самостійно і вимагати від постачальника відшкодування понесенихвитрат. Покупець може в цьому випадку також відмовитися від прийняття і оплатипродукції чи товарів, а якщо оплата вже була здійснена — вимагати поверненнясплачених сум і заміни товарів чи продукції доброякісними.
Постачальник сплачує покупцевіштраф за поставку неякісної продукції в розмірі 20% від її вартості.
У випадку поставки продукції, якавідповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніжзасвідчено в документі, що посвідчує якість, покупець має право або прийняти їїза ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), абовідмовитись від прийняття продукції. У разі відмови покупця від недоброякісноїпродукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховуєтьсяу виконання зобов'язання за договором поставки1.
3) за поставку некомлектуючої продукції- постачальник повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектноюв 20 денний строк після одержання вимоги, якщо інший строк не передбаченоугодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачуватинекомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення оплаченихсум. Коли виготовлювач не виконав цих вимог, покупець може відмовитись відпродукції і стягнути штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, вимагаючи івартість частин, яких не вистачає (п.42, 59 Положення про поставки продукції;п.35, 52 Положення про поставки товарів).
Вусіх трьох випадках застосовується штрафна неустойка, тобто збитки повинні бутивідшкодовані в повному обсязі. Відшкодування збитків і сплата неустойки незвільняє постачальника від виконання обов'язку в натурі.
Положенняпро поставки передбачає також відповідальність за неналежне маркування, запорушення вимог щодо упаковки і тари, щодо транспортування тощо.
Задоговором поставки певні права та обов'язки має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію таоплатити її за встановленими цінами. Покупець також несе відповідальність завідмову своєчасно прийняти продукцію і оплатити її в розмірі 0,03% від сумизаборгованості за кожен день прострочки.
УЦивільному кодексі України, зокрема, в статті 249 зазначено строк позовноїдавності за позовами про недоліки поставленої продукції, тобто, для позовів, щовипливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячнийстрок давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліківпоставленої йому продукції.
Такожч.1 статті 250 Цивільного кодексу передбачено строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленоїпродукції. Тобто строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленоїйому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, іпред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукціїненалежної якості, визначаються законодавством Союзу РСР.
Оскількивище зазначалося, що Положення про поставки передбачає відповідальністьпоставщика і покупця, то Цивільний кодекс, а відповідно і стаття 252 передбачаєПоложення про поставки і Особливі умови поставок. Тобто, договори поставкиукладаються і виконуються відповідно до Положень про поставки, затверджуванихРадою Міністрів СРСР, Особливих умов поставки окремих видів продукції,затверджуваних у порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, а в передбаченихнею випадках — Радою Міністрів Української РСР.
ЗаПоложенням про поставки продукції (п.74) та Положенням про поставки товарів(п.65) сторонам надається можливість передбачити в договорі відшкодуваннязбитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконанняконтрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві непотрібно доводити фактичний розмір понесених збитків.
Положеннямпро поставки товарів (п.24) передбачено, що виготовлювач має право зажадати відпокупця оплати підготовленої до відправки продукції, давши гарантії наявностіїї в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши про цепокупця.
Якщодоговором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника,ініціативу в одержанні її повинен виявити покупець. У договорі слід чітковизначити порядок вибірки і санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями пропоставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати відпокупця відшкодування збитків, заподіяних не вибіркою продукції.
Такожважливим обов'язком покупця є своєчасна іповна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності запоставки продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо іншаформа розрахунків не обумовлена угодою сторін. За несвоєчасну сплатузаборогованості підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів, крімсуми заборгованості, пеню в розмірі 2 відсотків від суми заборгованості закожен день прострочення платежу в розмірі, визначеному законом, якщо іншийрозмір пені не передбачено угодою сторін. Сплачена при цьому пеня відноситьсяна результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідаєтакож за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі іншіпорушення договору.
Так,відповідно до статті 253 — відповідальність за порушення договору поставкипередбачено, що відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки,зазначених в ст. 252 Цивільного кодексу, стягується неустойка (штраф, пеня) ізбитки за порушення обов'язків за договором поставки.
Увипадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягуєз поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такоюпоставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).
ВИСНОВОК
Щостосується договору поставки, то вже вище в попередніх питаннях зазначалосяпоняття договору поставки, тобто договір — це договір, за яким постачальник(підприємець) зобов'язується в обумовлені строки(строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативнеуправління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності абоінших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним,домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.
Концепцієюпереходу України до ринкової економіки передбачено створення ринків, узгодженнявзаємодія яких забезпечує розподіл економічних ресурсів, адекватних суспільнимпотребам. Наприклад, ринок засобів виробництва забезпечує вільну реалізаціюсировини, матеріалів, палива, енергії, обладнання. Його формування здійснюєтьсяшляхом заміни централізованого розподілу ресурсів вільною торгівлєю більшістювидів продукції виробничо-технічного призначення. В цих умовах споживачінабувають продукцію без лімітів і фондів у порядку оптової торгівлі укомерційних оптових підприємств або за безлімітними замовленнями безпосередньоу виготовлювачів відповідно до укладених договорів. Основним способомформування господарських зв'язків зреалізації товарів є укладення договорів у результаті вільного продажу товарівна оптових ярмарках чи біржах. На підставі цих договорів, а зокрема і договорупоставки, плануються асортимент, підвищення якості товарів та показників, щовизначають виробничий і соціальний розвиток підприємства.
Уперіод переходу до вільних ринкових відносин поставка товарів, як правило,здійснюється шляхом укладення між постачальниками і покупцями договорів, атакож за допомогою посередникьких фірм та інших організацій, які забезпечуютьпоставку товарів і надають послуги щодо встановлення господарських зв'язків міжпостачальниками і покупцями.
Також,що стосується договору поставки, то можна зазначити, що істотними умовамидоговору є кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, цінатовару, відвантажувальні та платіжні реквізити. Положеннями про поставкипередбачено права і обов'язки постачальника і покупця,які повинні їх дотримуватися. При недотриманні таких прав і обов'язків сторони несуть відповідальністьза неналежне виконання договору поставки.
Отже,договір поставки відіграє неодноразову роль у створенні відносин міжсуспільством, а також у створенні нових ринків.
Згіднотакого договору одні люди постачають продукцію, а другі купують її, з метоюзробити собі і іншим добре.
ЛІТЕРАТУРА
1. «Цивільне право» ч.2.Підручник за редакцією О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. — Київ, 1996 рік:«Вентурі».
2. Цивільний кодекс України. — Київ:Юрінком Інтер, 1997 р.
3. Підручник «Правознавство».- Київ: Юрінком Інтер, 1999 р.
4. Юридичний словник-довідник.- Femina.Київ, 1996 р.
5. ЗУ «Про підприємництво»стаття 2.
6. Декрет КМУ від 10 травня 1993 р.«Про стандартизацію і сертифікацію».
7. Положення про поставки продукції;Положення про поставки товару.
8. ЗУ «Про поставки продукції длядержавних потреб» від 22 грудня 1995 року.