Попит і пропозиція. Еластичність попиту і пропозиції

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПВНЗ«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
КафедраЕКОНОМІКИ
КУРСОВАРОБОТА
Здисципліни: Макроекономіка
Натему: «Попит і пропозиція. Еластичність попиту і пропозиції»
Студентки ФЕМ
2 курсу 124 групи
Бабіч ГанниВалеріївни
Київ2007

Зміст
Вступ
Розділ І. Загальна характеристикапопиту і пропозиції на ринку
1.1 Теоретичнеобґрунтування «попиту і пропозиції» як основних економічних категорій
1.2 Фактори,що впливають і формують попит і пропозицію на ринку
1.3 Еластичністьпопиту і пропозиції
Розділ ІІ. Аналіз формування попиту іпропозиції на сучасному ринку України
2.1 Характеристика формування попитута пропозиції на українському ринку
2.2 Аналіз впливу функціонуванняімпортних товарів на ринку
Розділ ІІІ. Організаційно-правовіформи управління попитом і пропозицією на ринку
3.1 Модель урівноваження попиту і пропозиціїна українському ринку3.2 Рівновага сукупногопопиту і пропозиції
Висновки
Використана література

Вступ
Попиті пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової організації господарювання, щовиражають об'єктивні економічні відносини товарного виробництва. 3 розвиткомсуспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарюваннязмінюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулювання попиту іпропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринковоїекономіки. Пропозиціяпредставлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набуваютьтоварного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певнийчас. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представленавідповідними суб'єктами — продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвитоксуспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів тапослуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функціїна стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринковоїпропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеностівиробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватисявідставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає за своєчаснупояву результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншоюпричиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, щопризводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чипослуг існуючому попиту.
Задачацієї роботи полягає в тому, щоб по можливості більш повно розкрити теми іпроблеми, зв'язані з попитом і пропозицією, пояснити їх основні закони іпоказати їхнє застосування на прикладах, також показати те, що попит визначаєсукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах (послугах), яка зумовленаплатоспроможністю і виражена в грошовій формі; попит завжди конкретновизначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів.Розглянемо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту.По-перше, останній тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами, але незбігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить відплатоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби втоварах і послугах грошовим покриттям.Суб'єктом вивчення попиту і пропозиції єсфера споживання (виробничого чи особистого) і представленим на ринку покупцем;об'єктами можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартіснуоцінку і певну корисність для споживання.
 

Розділ І Загальнахарактеристика попиту і пропозиції на ринку
1.1 Теоретичнеобґрунтування «попиту і пропозиції» як основних економічних категорій
СукупнийпопитМодель економічного кругообігу дає загальне уявлення про економічнурівновагу. Тому вона не може відповісти на питання, яким чином ринковиймеханізм забезпечує цю рівновагу. Щоб відповісти на це запитання потрібноуявити все виробництво товарів та послуг як один сукупний товар, тобто якреальний ВВП (національний продукт) і розглянути такі категорії, як сукупнийпопит і сукупна пропозиція.Сукупний попит – це реальний обсяг національногопродукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїхплатоспроміжних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попитвизначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, якіскладаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок ічистого експорту. Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математичноце означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційназалежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулоюy=a/x).Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей напридбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна інавпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець можезалучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товарсубститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортанняоб'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливостіпокупця обмежені певною межею.Еластичність попиту — це показник, що виражаєколивання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги.Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %)перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.Якщо показники падіння цін ізбільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попитулише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.Уразі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги,попит нееластичний: Ed
/>
· Ko— коефіцієнт еластичності попиту
· Q —відсоток зміни кількості продажів
· P —відсоток зміни ціни
Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною.Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення абозниження на них цін в цілому не впливає на кількість їх споживання.
Знання ступеня еластичності попиту на товар має великепрактичне значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністюпопиту можуть піти на зниження ціни з метою різко збільшити об'єм продажів іотримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.Для товарів з низькоюеластичністю попиту подібна цінова практика неприйнятна — при зниженні ціниоб'єм продажів зміниться слабо і не компенсує упущену вигоду.За наявностівеликої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навітьнезначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись запокупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше./>Кривапопиту
/>
Р — цеціна, Q — кількість пропозицію.
Крива попиту — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразомпопиту на неї.Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдаєтьсяпродати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вищаціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту — це реакція ринку навідсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін,небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари,підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники./>
Сукупна пропозиціяПропозиція характеризує можливість ібажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринкуза певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть зякісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиноюта об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару,послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності знаявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринкупротягом деякого періоду часу за певної ціни.Як і об'єм попиту, величинапропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників,включаючи виробничі можливості, стан технології, ресурсне забезпечення, рівеньцін на інші товари, інфляційні очікування./>Закон пропозиції — приінших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшенняціни на товар.Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціниобумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах, витративиробництва одиниці товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові(продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринкускладніше за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце./>Еластичність пропозиції—показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку іззростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін,останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці —E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називаєтьсяодиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли прирістпропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція(еластичність пропозиції менше одиниці — E
/>
· Km-коефіцієнт еластичності пропозиції
· G —відсоток зміни кількості пропонованого товару
· F —відсоток зміни ціни
Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, якособливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість йогодо тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробниковірозширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його цінипереходить на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару єеластичною.Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коливиробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додатковоговиробництва товару необхідний значний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілівза тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. Утаких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігаєтьсятривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиціїбуде низькою.Багато економістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:
· Зміни всобівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій,досягнень науки і техніки, нових технологій. Зниження собівартості дозволяєвиробникові доставити на ринок більше товарів. Зростання собівартостіпризводить до протилежного результату — пропозиція знижується;
· Зміни цінна інші товари,зокрема на товари субститути;
· Індивідуальнісмаки споживачів;
· Перспективніочікування виробників. При прогнозах щодо зростання цін в майбутньому виробники можутьскоротити пропозицію, щоб незабаром продати товар за вищою ціною, і навпаки,очікування падіння цін змушує виробників позбавитись товару якнайскоріше, щобне зазнати збитків в майбутньому;
· Кількістьтоваровиробниківбезпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більше постачальниківтоварів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числа виробників різкоскорочується пропозиція. />Кривапропозиції
/>
Р — цеціна, Q — кількість пропозицію
Графік пропозиції (крива пропозиції) показує співвідношення між ринковимицінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати.Основнийчинник, що впливає на рух кривої пропозиції — це витрати виробництва. Як відомотовари, виготовляються фірмами заради прибутку. Наприклад, фірми вирощують пшеницю.Вони вирощують пшениці більше, тому що на даний момент пшеницю вигідно продати,ніж іншу культуру. І навпаки.Основний чинник, що впливає на рух кривоїпропозиції — це технічний прогрес. Новий посівний матеріал, більш ефективнішийтрактор, краща комп'ютерна програма сівозміни — все це дозволяє фермеровіпонизити витрати виробництва і змінити пропозицію свого товару. Виробничівитрати — ключовий елемент довготривалої дії на «криву пропозиції».Ціна таповедіння ринку
/>Рівноважнаціна
/>
Конкретні параметри операцій залежать не тільки відспіввідношення сил суб'єктів даного ринку, але і від багатьох інших чинників,наприклад, від рівня інформованості учасників або ступені залученості в ринковівідносини.Такі ситуації типові для ринків країн з перехідною економікою, абовідчутною ринковою владою, що дозволяє проводити дискримінацію покупця. Збігцін і об'ємів попиту і пропозиції, що досягається при цьому, навряд чи можнаназвати стійким, оскільки принаймні в однієї з сторін операції тут в наявностістимул змінити положення, що утворилося.Такий стан ринку можливий коли йогокон'юнктура характеризується на графіці точкою Е (рівновага), що лежить наперетині кривих попиту і пропозиції. Тоді при даній кількості товару Q*максимальна ціна, за якої можуть собі дозволити придбати його покупці (цінапопиту PD), співпаде з ціною, мінімально прийнятною для продавців(ціна пропозиції PS), що і означатиме встановлення на даному ринкуєдиної стійкої рівноважної ціни P*, за якої і продаватиметься йкупуватиметься рівноважна кількість товару Q*.
У аналітичному вигляді, використовуючи зворотні функціїпопиту і пропозиції, це можна записати так:
/>

Важливо відзначити, що при цьому ні у тієї, ні у іншоїсторони не буде бажання змінити дану ситуацію: спад цін нижче рівноважної станеневигідно не тільки продавцям, але і покупцям, оскільки скоротить кількістьпропонованого товару, а зростання ціни вище за рівноважний рівень не влаштує ніпокупців, ні продавців, оскільки зменшить об'єм товару, що є об'єктом купівлі.Виходить, що при вказаних відхиленнях ціни від рівноважного значення в самійринковій системі виникнуть сили, що повертатимуть її до первинного стану.
/>Переміщеннякривої попиту
Переміщення попиту — змінює ціну та кількість товару D1 — стара кривапопиту D2 — нова крива попиту S — крива пропозиції
Як вже вказувалося, на попит впливає і ряд неціновихфакторів, багато яких отримують ефект за досить довгий час порівняно з часомвсановлення рівноваги. Коли число людей, що бажають придбати будь-який товарзростає, кількість товару, який буде проданий за тією ж самою ціною прагнутимезрости. Збільшення попиту через нецінові фактори може бути представленаграфічно як переміщення кривої попиту вправо, що вказує на більший попит длякожної ціни, на зображення від початкової кривої D1 до нової кривої D2. Цейпроцес піднімить рівноважну ціну з P1 до P2 та рівноважну кількість товару наринку з Q1 до Q2. У цій ситуації ми говоримо, що мало місце зростання попиту,який викликав розширення постачання.З іншого боку, якщо попит зменшується,трапляється протилежний результат. Якщо початкова крива попиту D2, а потімзменшується до D1, ціна зменшиться, і необхідна кількість товару такожзменшиться — викликається скорочення в постачанні. Відмітьте, що це виключноефект змін у попиті. Кількість, що забезпечується за кожною ціною, така ж самаяк і до переміщення попиту. Причина зміни ціни в тому, що рівноважна кількістьі ціна змінюється, якщо змінюється попит.
/>/>Переміщеннякривої пропозиції
Переміщення пропозиції — також змінює ціну та кількість товару D кривапопиту S1 і S2 — стара і нова криві пропозиціїКоли витрати постачальниківзмінюються через чиннокі вказані вище, переміщається крива пропозиції.Наприклад, при покращенні засобів виробництва, виробники будуть готовізабезпечувати більше товару за кожною ціною і це переміщає криву постачання S1управо, до кривої S2 — зростання пропозиції. Це збільшення пропозиції примушуєрівноважну ціну зменшитися з P1 до P2. при цьому рівноважна кількість зростає зQ1 до Q2, оскільки кількість, яка може бути продана, збільшується за новиминижчими цінами. Відмітьте, що це у разі переміщення кривої постачання,рівноважна ціна і кількість рухаються у протилежних напрямкахЗ іншого боку,якщо пропозиція зменшення, наприклад через виснажування родовищ сировини,травляється протилежна ситуація. Якщо крива постачання спочатку біла S2, апотім переміщається до S1, рівноваєна ціна зросте, а кількість зменшиться.Відмітьте, що це виключно ефект заміни пропозиції. Кількість, потрібна закожною ціною, така ж як і до переміщення постачання. Причина зміни рівноважнихкількісті і ціни — зміна пропозиції.Існує тільки 4 можливі напрямки руху надіаграмі кривих попиту/постачання. Крива попиту може рухатися вліво і вправо,також як і крива постачання./>Особливівипадки (нееластичність)
/>
При попиті D1,ціна P1.При попиті D2ціна стане P2.Відмітьте, при обох цінах кількість товару Q залишається постійною черезнезмінність запропонованого товару. Інколи зустрічаються випадки, що кривапропозиції вертикальна: кількість товару, що постачається постійна незалежновід ціни. Наприклад, кількість землі в світі може розглядатися постійною. Вданому випадку байдуже, скільки б хто-небудь був готовий заплатити за шматокземлі, додаткова територія не може бути створеною. Також, та ж територіяіснувала б і без попиту не неї. Якщо земля розглядається таким чином, цегарантує вертикальну криву постачання, надаючи ней нульову еластичність (тобто,байдуже, яка зміна в ціні, кількість не змінюватиметься).Аналогічнозустрічається і вертикальна крива попиту, прикладом якої може розглядатися цінина деякі екзотичні види сировини протягом короткого часу. У цьому випадкураптова зміна у ефективності добичі не зможе змінити необхідну кількість, черездовгий час, потрібний для пристосування підприємств.
1.2 Фактори,що впливають і формують попит і пропозицію на ринку
На сукупний попитвпливає ряд факторів. Вони поділяються на цінові і неціновіфактори. о ціновихфакторів, які впливають на сукупний попит, належать:
1. Ефектпроцентної ставки. Він полягає в тому, що підвищення процентної ставки на гроші призводитьдо скорочення сукупного попиту. Механізм впливу заключається в тому, що підвищенняцін на товари збільшують витрати споживачів і підприємців, а отже, їм потрібнобільше грошей для придбання товарів і виплати заробітної плати. Відповіднозростає попит на гроші, підвищується процент за кредит. Якщо процентна ставкабуде вищою, ніж очікуваний прибуток від купівлі інвестиційних товарів, товиробництво буде скорочуватися, тобто сукупний попитзменшиться.
2. Ефект багатства, абореальних касових залишків. При підвищенні цін реальна вартість (купівельнаспроможність) накопичених фінансових активів, особливо з фіксованою грошовоювартістю (строкових рахунків або облігацій), зменшиться. Це означає, щонаселення реально стає біднішим, менше купує товарів національного виробництва,сукупний попит падає.
3. Ефект імпортнихкупівель. Підвищення цін в країні призведе до зростання купівлі імпортнихтоварів і зменшення експорту за кордон, що вплине на обсяг національноговиробництва і рівень сукупного попиту. Під дією цінових факторів сукупний попитзмінюється за кривою АД. Таким чином, підвищення рівня цін веде до зменшеннясукупного попиту і навпаки. Існують також нецінові фактори, які впливають насукупний попит. До них належать: 1. Зміни в споживчих витратах: добробутнаселення; очікування споживача; заборгованість споживача; податки. 2. Зміни вінвестиційних витратах: процентні ставки (за рахунок інших факторів, крім змінирівня цін); очікувані прогнозні прибутки від інвестицій; податки з підприємств;технологія (нові технології вимагають збільшення інвестицій); надлишковіпотужності. 3. Змінив державних витратах. 4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту: національнийдоход у закордонних країнах-імпортерах вітчизняної продукції; валютні курси(падіння курсу національної валюти призводить до зростання імпорту і навпаки). Піддією нецінових факторів крива сукупного попиту АД (рис. 1.1) переміщуєтьсяправоруч вгору, якщо попит збільшується (АД → АД1); ліворуч вниз, якщопопит зменшується (крива АД 2).
/> 
Рис. 1.1 Впливнецінових факторів на сукупний попитНа сукупнупропозицію впливає ряд факторів, які поділяються на цінові та нецінові. Доцінових факторів належать: 1) зміна процентноїставки; 2) зміна рівня цін. Донецінових факторів належать: 1) змінаекономічних правових норм: податки з підприємств та субсидії; державнерегулювання; 2) зміни цінна ресурси (наявність власних ресурсів; ціни на імпортні ресурси;співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів); 3) зміни впродуктивності праці. Під впливомнецінових факторів крива сукупної пропозиції (рис. 1.2)переміщується: ліворуч вгору, якщо сукупна пропозиція спадає внаслідокзбільшення витрат виробництва (АS → АS1); праворуч вниз, якщо сукупнапропозиція зростає (АS → АS1); />Рис.1.2 Вплив нецінових факторів насукупну пропозицію
Вирішальнимиі для попиту, і для пропозиції с економічні та соціальні фактори. Цепояснюється сталими особливостями формування виробничих і соціальних відносин усфері виробництва й обігу.Якщо для ринкового попиту визначальними економічнимифакторами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів,принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує назниження витрат виробництва. Це передусім рівень автоматизації, механізації такомп'ютеризації процесів, здешевлення і заміна компонентів виробництва,розвиненість інфраструктури, характер державного регулюванняпідприємництва.Соціальні фактори, впливу яких зазнають на собі попит іпропозиція, є, врешті-решт, похідними від класово-професійної структурисуспільства, стану культури та освіти, їхній вплив має довгостроковий характері відзначається інерційністю. Частка коштів на культуру, науку і освіту, яку виділяють держава іпідприємства, на роки вперед може визначити процвітання чи відставаннянаціональних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формування відповіднихринкових пропорцій у цьому випадку буде віддзеркаленням дії цих факторівсуспільне значущих за своєю природою.Тісно пов'язані з соціальними демографічніфактори. Це чисельність і склад населення, народжуваність і відтворенняпрацездатного населення, формування і розміри сім'ї. Вони є первинними дляпропорцій суспільного виробництва і ринкових співвідношень.Механізм впливунайдієвіших факторів попиту і пропозиції покладений в основу маркетингу.Визначення життєвого циклу окремих товарів та планування їх збуту грунтуєтьсяна так званій сегментації ринків. Відповідно до частки факторів формуєтьсямодель з системою ринків-сегментів: географічним (площа місцевості, клімат,щільність населення і компактність проживання), психологічним (співвідношеннясуспільних груп, спосіб життя, характерні типи особистості), демографічним(статевовікова структура, розміри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяєефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витратвиробництва тощо.
1.3 Еластичністьпопиту і пропозиції
Відноснасамостійність попиту та пропозиції дає можливість побудувати окремі графікиїхнього руху.Графік попиту ілюструє відому емпіричну залежність: якщо цінатовару на ринку має тенденцію до зниження, то попит на цей товар зростатиме, інавпаки. Вона виконується за умови абстрагування від дії інших факторів тавільного, не обмеженого адміністративними рамками, ціноформування.Розглянемоприклад зміни відповідних значень ринкової ціни і попиту, скажімо, на продукт N (рис. 1, табл. 1).
/>
Рис.1 Графікобсягу попиту Рис.2 Графік обсягу пропозиції

Побудувавшиграфік, де на вертикальній осі відкладено значення ринкової ціни, а нагоризонтальній — кількісне вираження попиту (обсяг), отримаємо криву попиту звідповідними точками А, Б, В, Г, Д. Вони показують максимальний попит напродукт N при відповідному фіксованому рівні ціни на нього. Так, в точці Б приціні 600 г. о./т максимальна платоспроможна потреба на ринку становитиме 9 тис.т продукту N.Крива попиту ДД розташовується зліва направо як знижувальна крива,тобто має нахил з північного заходу на південний схід. Кожна точка, що лежитьна кривій попиту, фіксує кількісну визначеність попиту залежно від зміни ціни.Нахил кривої та конфігурація її ілюструють еластичність попиту. Наближеннякривої до вертикальної прямої означає досить мляву реакцію споживача навідхилення цін.Полога крива, навпаки, вказує на досить активну зміну попиту принавіть незначному підвищенні або зниженні ціни.Цінову еластичність попиту можнавизначити як ступінь чутливості споживача на зміну ринкової ціни товару чипослуги. Кількісним виміром еластичності може бути співвідношення відсотковоговираження кількісної зміни попиту до відсоткового вираження зміни ціни. Крімвипадків еластичного попиту (полога крива) і нееластичного попиту (крива, щострімко йде вгору), в теорії виділяється випадок одиничного еластичного попиту,що фіксує пропорційну залежність зміни обсягу попиту відповідно до зміни ціни.
Таблиця 1. Відповідність попиту ціні на ринку
(продукт N) Пропозиція
Ціна,
г.о. /т
Обсяг попиту,
тис. т. А 700 7 Б 600 9 В 500 12 Г 400 16 Д 300 22

Таблиця 6. Значення пропозиції відповідно до ціни на ринку (продукт N) Пропозиція Ціна, г. о /т Обсяг пропозиції, тис т А1 700 24 Б1 600 17 В1 500 12 Г1 400 7 Д1 300 3
Графікпропозиції відбиває пряму залежність зацікавленості виробників і продавців урозширенні поставок товарів (послуг) на ринок відповідно до зростання цін натовари чи послуги. Зниження цін призводить до згортання пропозиції тапереорієнтації умов виробництва на задоволення потреб підвищеного попиту.Аналогічний результат дії нецінових факторів.Побудуємо графік пропозиції звідповідними значеннями ціни і обсягів продукції, що доставляється на ринок(рис. 2, табл. 2).У системі координат графіка пропозиції значення цінивідкладають на вертикальній осі, а відповідні значення обсягу (кількості)пропозиції — на горизонтальній. Побудова графіка дасть криву Д1А1 із значеннямиГ1, В1, Б1 на ній.Кожна точка на цій кривій фіксує відповідне кількіснезначення пропонованої на ринку продукції при певному значенні ціни. Наприклад,у точці Г1 при встановленні ціни 400 г. о/т продукту N її відповідна пропозиціястановитиме 7 тис. т. Кількість пропонованого товару є вираженням виробничихможливостей і зацікавленості підприємців на цьому ринку товарів за умовивстановлення певної фіксованої ціни.Крива графіка пропозиції має напрямок зпівденного заходу на північний схід і характеризується підвищенням. Це єграфічним вираженням зазначеної закономірності: з підвищенням ціни збільшуєтьсякількісне вираження обсягу пропозиції. Еластичність пропозиції тим більша, чимбільше крива наближається до уявної горизонтальної осі. В цьому випадку навітьнезначним змінам ціни буде відповідати помітний «стрибок» обсягупропозиції. Значення кривої, що має крутовертикальну спрямованість,характеризують низьку еластичність пропозиції — незначні зміни її обсягів привідповідних змінах ціни. Проте обидва випадки вірогідні, коли існує визначеназалежність зміни попиту під впливом цін, тобто виконуються умови постійноїеластичності попиту, На практиці частіше зустрічається випадок перемінноїеластичності, коли крива попиту має різний нахил на різних своїх частинах іхарактеризується залежно від абсолютного значення цін більшою чи меншоючутливістю пропозиції.Аналогічно ситуації з еластичністю попиту еластичність пропозиціївимірюється відношенням відсоткового вираження зміни обсягу пропозиції до відсотковоговираження зміни ціни товару (послуги) .

Розділ ІІ. Аналізформування попиту і пропозиції на сучасному ринку України
2.1 Характеристикаформування попиту та пропозиції на українському ринку
В ринковихумовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, якавиконує функцію їх урівноваження. Теоретичні основи формування сукупногопопиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питаннямакроекономічної рівноваги та наслідки її порушення – головніпроблеми сьогодення України, від якості вирішення яких залежать темпи іпропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення.
Актуальністьпроблеми державного регулювання попиту зумовлена тим, що по мірі переходуекономіки України до ринкових відносин виникали і загострювалися економічні ісоціальні питання, які не могли бути вирішені автоматично за ринкових умов. З'явилася потребау значних інвестиціях, малорентабельних чи майже нерентабельних з поглядуприватного капіталу, але необхідних для продовження нормального відтворення внаціональному виробництві, іншими словами, попит на інвестиційні ресурси значноперевищував їх пропозицію. Відсутність рівноваги на ринку робочої силиспостерігається понад десятиліття, а саме і пропозиція робочої сили значно перевищуєпопит на неї. Всупереч даним офіційної статистики, щодо реальних доходівнаселення, які зростають досить динамічно, на жаль якісного забарвлення вони ненабули. Як і раніше переважною мірою кошти населення витрачає на задоволенняпоточних потреб, тобто споживчий попит залишається на досить низькому рівні.Попит на кредитні ресурси залишається на високому рівні, проте банківськадіяльність в основному зосереджена на короткостроковому кредитуванні, а розмірставки за кредитами аж ніяк не сприяє задоволенню цього попиту. За таких умов з’явиласянеобхідність створення відповідних механізмів державного впливу наекономічні процеси з метою встановлення економічної рівноваги в зазначенихсферах.
Особливоїзначимості ці процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повиннарегулювати створення в країні сприятливих умов для функціонування усіх суб’єктів ринку. Томудослідження теоретичних і практичних проблем державного регулювання в Україніпопиту і пропозиції є своєчасною і важливою проблемою сьогодення.
Складністьі неоднозначність категорій попиту і пропозиції та їх взаємозв'язків, великийкластер чинників, що впливають на їх формування та рівновагу, зміна характеруцього впливу на різних етапах економічного розвитку, відмінні погляди різних економістівна можливості і методи макроекономічного регулювання попиту і пропозиціїобумовили необхідність узагальнення великого теоретичного надбання у цій сферіз метою обґрунтування можливостей використання його положень в економічнійпрактиці сучасної України.
2.2Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку
Період економічногозростання позначився в Україні динамічними темпами збільшення обсягів товарногоімпорту, які істотно перевищують темпи зростання ВВП та промисловоговиробництва. Особливо разючий розрив спостерігався у 2005 р., коли темпиприросту ВВП знизилися до 2,4%, промислового виробництва — до 3,1%, тоді якімпорт зріс на 24,6%. Зважаючи на одночасне сповільнення динаміки експорту — до5,0% на рік, в Україні виник дефіцит зовнішньої торгівлі в обсязі 1,85 млрддол. США (тут і далі статистичні дані подано за даними Держкомстату, якщо незазначено інше). Це спонукає звернути особливу увагу як на чинники утриманнявисоких темпів зростання імпорту, так і на інструменти та механізми економічноїполітики, яка б дозволила стримати це зростання та удосконалити структуруімпорту, орієнтуючись на стратегічні пріоритети та завданнясоціально-економічного розвитку України.Однією із складових цього процесу, як засвідчуєсвітова практика, є реалізація політики імпортозаміщення. Під останньою середдослідників прийнято розуміти «стратегію економічного розвитку, що передбачаєзростання внутрішньої промисловості, часто за допомогою імпортногопротекціонізму, використовуючи тарифні та нетарифні обмеження» або «політикустимулювання внутрішнього виробництва товарів, які в іншому разі імпортуватимуться».Політику імпортозаміщення називають також «імпортозамінною індустріалізацією»,зважаючи на те, що заміна імпортованих товарів на вітчизняні у більшостівипадків передбачає розвиток виробництв чи навіть галузей, які вироблятимутьаналоги імпортних товарів. При цьому деякі з дослідників пропонують розрізнятиімпортозаміщення (іmport substitution) — заміну імпорту товарами, які вже виробляються всередині країни,та імпортозаміну (іmport replacement) — заміну імпорту товарами, які країна може виробляти длявласних потреб.Темп зростання імпорту в Україну в 2005 р. становив 24,6%, щоненабагато менше показника 2004 р. (26,0%). За винятком енергетичної складової імпорту (вугілля, нафта,газ та електроенергія) імпорт зріс на 35,3%. Відношення імпорту до ВВП у 2005р. становило близько 44%. На жаль, макроекономічна ситуація, що склалася вУкраїні, не дає підстав для оцінки різкого погіршення сальдо зовнішньої торгівлі,яке відбулося у 2005 році, як конструктивного процесу. У липні 2005 р. ВерховнаРада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України», якимпередбачено зменшення пільгових ставок ввізного мита та встановлення повнихставок на рівні пільгових, а також заміну комбінованих ставок на адвалерні натовари 1-23 груп згідно з УКТ ЗЕД (крім вина та спирту, тютюну), а такожзвільнення від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територіюУкраїни металів.Принципововажливим інструментом удосконалення умов конкуренції має стати інтенсифікаціяінформаційного, методичного та ідеологічного забезпечення діяльностінаціональних виробників шляхом: вивчення та поширення інформації щодокон’юнктури внутрішніх ринків, пропозиції на ньому товарів національноговиробництва, обміну позитивним та негативним досвідом маркетингових іорганізаційних стратегій, пропагування переваг використання товарівнаціонального виробництва тощо.Проте наведене не виключає потреби й можливостізастосування безпосередніх заходів із захисту внутрішніх ринків від надмірногоімпорту, передбачених нормами СОТ. Серед таких засобів:
· правозастосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі доведеннянедотримання правил СОТ торговельним партнером;
· загальні виняткиз правил про торгівлю товарами (щодо товарів, які несуть загрозу здоров’ю,суспільній моралі, є національними скарбами, захищені правом інтелектуальноївласності, щодо золота й срібла тощо);
· перелік субсидій(у природоохоронній, науково-дослідній сферах та для регіональноговирівнювання), що не дають підстави для вжиття компенсаційних заходів, а такожсубсидій сільгоспвиробникам, надання яких дозволено;
· винятки з угодипро загальне скасування кількісних обмежень (обмеження експорту для усунення критичногодефіциту та імпорту для усунення надлишку пропозиції);
· надзвичайні діїщодо імпорту окремих товарів, якщо це завдає чи може завдати серйозної шкодивітчизняним виробникам;
· винятки зміркувань безпеки;
· винятки з вимогщодо гармонізації технічних регламентів та стандартів з міжнародниминормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічнихта природних особливостей, захисту життя, здоров’я людей, довкілля тощо;
· винятки з режимунайбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі таприкордонної торгівлі;
Збереження суттєвої орієнтації виробників на зовнішніринки, що сприяло закріпленню імпортерів на окремих товарних ринках. За підсумками 2005 р.половину (50,8 % без урахування давальницьких операцій) виручки від реалізаціїпродукції, отриманої підприємствами обробної промисловості, було одержано відпродажу продукції на зовнішніх ринках (55,1 % за підсумками 2004 р.). Тринайбільш експортоорієнтованих галузі промисловості (металургія та обробка металу,хімічна промисловість, машинобудування) формують майже 65 % усього товарногоекспорту України у 2005 р. та 37 % усієї виручки від реалізації продукціїпромисловості. Натомість, практично повністю орієнтованими на внутрішній ринокє підприємства у таких галузях як виробництво та розподілення електроенергії,газу та води (у 2005 р. частка експорту у виручці від реалізації склала лише5,6 %); видобування енергетичних матеріалів (8,2 %); виробництво іншихнеметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) (9,3 %); харчовапромисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (10,9 %). Подальша експлуатація експортногопотенціалу промисловими підприємствами та слабка конкуренція на внутрішніхтоварних ринках обумовили зростання обсягів товарної пропозиції, що формуваласьімпортерами. Зокрема, у 2005 р. в цілому по обробній промисловості імпортнаскладова товарної пропозиції склала 52,6 % (проти 50,4 % у 2004 р.). Зрослароль імпорту на ринках продукції харчових продуктів (приріст з 10,9 % до 12,1%), легкої промисловості (з 78,6 % до 81,5 %), виробництві коксу танафтопродуктів (з 21,7 % до 22,7 %). Понад 65 % реалізованої на внутрішньомуринку продукції машинобудування має імпортне походження.

Розділ ІІІ.Організаційно-правові форми управління попитом і пропозицією на ринку
3.1 Модельурівноваження попиту і пропозиції на українському ринку
Попиті пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлюгрошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними.Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs.
Укороткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальнізмінні моделі збігаються: М=(М/Р); r=і. Таким чином, реальна пропозиція грошейфіксована на рівні (М/Р)s. Альтернативну вартість грошей вимірює ставкапроцента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) єспадною функцією процентної ставки (r) для даного рівня доходу (Y). Рівновагагрошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхнійпропозиції.
Умоварівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринкувідповідає рівноважна процентна ставка r*. Модель грошового ринку показує, щоіснує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються.На практиці на грошовому ринку постійно виникають коливання. Вони бувають двохтипів: • коливання, пов'язані з початковою нерівновагою грошового ринку; •коливання, пов'язані зі зміною рівноваги. Розглянемо механізми, які врівноважуютьгрошовий ринок в одному й другому випадках. Якщо процентна ставка не відповідаєрівноважному рівневі, корекція ситуації на грошовому ринку з метою досягненнярівноваги відбувається за допомогою процентної ставки, зміна рівня якої змушуєекономічних аґентів змінювати структуру портфеля своїх активів. При низькому рівні процентної виникаєнадлишковий попит на гроші, який усувається економічними агентами за допомогоюпродажу облігацій. Колективний продаж облігацій спричиняє збільшення пропозиціїоблігацій на ринку і, таким чином, падінняїхньої ринкової ціни. Оскільки зниження ринкової ціни облігацій супроводжуєтьсязростанням процентної ставки, то зміна структури портфеля триватиме доти, покибажаний рівень зберігання грошей не відповідатиме пропозиції грошей прирівноважній процентній ставці. При зависокомурівні процентної ставки висока альтернативна вартість зберігання грошей зменшуєпопит на гроші, і тому, навпаки, виникає надлишкова пропозиція грошей, якавикористовується економічними агентами на купівлю облігацій.
Підвищенийпопит на облігації веде до зростання їхньої ринкової ціни. Спричиненезростанням ринкової ціни облігацій зниження процентної ставки триватиме доти,доки при рівноважній процентній ставці попит на гроші не відповідатиме кількостігрошей, що пропонується банківською системою. Коливання рівноважних значеньпроцентної ставки пов'язані зі змінами екзогенних змінних грошового ринку:рівня доходу та пропозиції грошей. Зростання рівня доходу підвищує попит нагроші та рівноважну процентну ставку. Підвищення пропозиції грошей, навпаки,спричиняє її зниження. При зміні рівноважної процентної ставки процесурівноваження грошового ринку відбувається таким чином.
Підвищенняпропозиції грошей приводить до того, що в початковому положенні рівновагивиникає надлишкова пропозиція грошей. Цей тимчасовий надлишок грошей усуваєтьсяекономічними агентами за рахунок підвищення попиту на облігації. Купівляоблігацій, що супроводжується зростанням їхньої ринкової ціни, триває до тихпір, поки процентна ставка не відповідатиме новій, нижчій рівноважній ставціпроцента. Підвищення пропозиції грошей, яке відбувається в ситуації “часткиліквідності”, не спричиняє зниження процентної ставки внаслідок мінімальноїальтернативної вартості зберігання грошей. Зростаннядоходу в умовах незмінної пропозиції грошей підвищує попит на гроші і, такимчином, спричиняє появу надлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковий попит на грошізадовольняється економічними агентами за допомогою продажу облігацій абопозичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяє зростаннюпроцентної ставки. Аналогічно і продаж облігаційтриватиме доти, доки процентна ставка не зросте до рівня, що відповідає новійрівновазі.
 Зростання доходу в умовах незмінноїпропозиції грошей підвищує попит на гроші і, таким чином, спричиняє появунадлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковийпопит на гроші задовольняється економічними агентами за допомогою продажуоблігацій або позичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяєзростанню процентної ставки. Аналогічно іпродаж облігацій триватиме доти, доки процентна ставка не зросте до рівня, щовідповідає новій рівновазі.3.2 Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
Взаємодія тавзаємозв'язок між сукупним попитом та сукупною пропозицією здійснюється черезсистему цін.
 /> 
Рис. 1.1Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
попит пропозиція ринок
На графіку (рис.1.1) точка перетину кривої сукупного попиту АД та кривої сукупної пропозиції АS – точка рівноваги, яка визначаєрівноважний рівень цін ра та рівноважний реальний обсяг національноговиробництва QA. Існують три варіанти макрорівноваги. Якщосукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попитупризводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятостіпри сталих цінах. Якщо сукупний попит зростає напроміжному відрізку, то це призводить до зростання реального обсягунаціонального виробництва, рівня цін та зайнятості. Якщо сукупний попит зростаєна класичному відрізку АS то це призводить до інфляційного зростання цін таномінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки, як ужезазначалося, він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”). Зазначимо,що попит і пропозиція не завжди зрівноважують одне одного.
Рівновага між ними виникаєяк окремий випадок їхньої нерівноваги. Крім того, обсяг попиту може бути меншимвід обсягу пропозиції через збільшення заощаджень, які скорочують поточнийсукупний попит, здійснюють фінансове забезпечення інвестицій і майбутньоїпропозиції. Взаємодія та взаємозв'язок між попитом і пропозицією здійснюються черезсистему цін.
Ціна рівновагирухлива, оскільки рухливе співвідношення попиту та пропозиції. За сучасних умовзасобом збалансування попиту та пропозиції, стабілізації економіки у рамкахдержави є принцип мультиплікатора Кейнса. Пояснимо його сутність на такому прикладі. Припустимо, щопопит на якийсь товар істотно зменшується. Це означає зниження виробництваданого товару, тобто згортання виробництва, звільнення найнятих працівників,банкрутство та ін. Оскільки всі галузі і види праці так чи інакшевзаємопов'язані між собою, падіння попиту починає спостерігатися в іншихгалузях. Зниження споживчого й інвестиційного попиту, що триває, веде до їхпадіння в третіх галузях.
У результаті падінняпопиту виявляється у кілька разів більшим за початковий. Аналогічна картинаспостерігається при підвищенні попиту На якийсь товар. Це значне підвищення яклокомотив починає витягувати весь ланцюг сукупного попиту. Отже, збільшення(зменшення) сукупного попиту можна попередньо передбачати, регулюючи тим самимвідповідність попиту та пропозиції.
Принцип мультиплікатораможна використати там, де економіка не завантажена до повних можливостейвиробничих потужностей, тобто не працює на межі своїх можливостей. Невикористанірезерви (певна нерівновага) дають змогу маневрувати, збільшуючи (скорочуючи)попит. Якщо економіка працює на межі своїх можливостей, дія мультиплікаторастимулює інфляцію.

Висновки
В курсовій роботі розкрито суть таекономічна природа попиту і пропозиції. В ній розглядаються одні з головнихекономічних понять, такі як «попит» і «пропозиція». Їх взаємодія тафункціонування на ринку.
Робота складається з трьох розділів. В першому увагу звернено на попит.Його природу, закон, попит індивідуального споживача, ринковий попит та їхвідображення в реальному житті. Також розглядається функціонування кривоїпопиту та закону граничної спадної корисності. Зображено чинники, що впливаютьна зміни попиту (детермінанти попиту) та відзначається як саме вони на ньоговпливають. Важливим питанням, є вплив ціни на попит, тобто його еластичність,яке теж розглянуто в першому розділі.
Як відомо, попит не може функціонувати без пропозиції, тому в другомурозділі розкрито зміст поняття «пропозиція» та її функціонування на ринку. Вцьому ж розділі увагу також звернено на зміст та принцип функціонування кривоїпропозиції та закону пропозиції. Розкрито вплив на пропозицію цінових танецінових чинників, тобто її еластичність та детермінанти. В розділі три, попиті пропозиція аналізуються разом, для подальшого розуміння їх функціонування,співвідношення на ринку та відношення до них, як споживачів, так і виробників.Тобто, в розділі три, розглянуто взаємодію попиту і пропозиції на ринку,ринкову рівновагу та рівноважну ціну. Розкрито зміст понять «надлишок» та«дефіцит», причину їх виникнення та шляхи усунення. Також аналізується вплив зміни попитуна пропозицію, вплив зміни пропозиції на попит і вплив їх взаємних змін наринкову рівновагу, ціну та кількість продукції. Тобто, в даній роботі, дано повну картинуфункціонування попиту, пропозиції на ринку та їх взаємодії.Відзначено, що важливимиелементами ринку є попит і пропозиція, а також ціна, що виконує функціюурівноваження попиту та пропозиції. Розглянуто теоретичні засади формуваннясукупного попиту, суть і фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питаннямакроекономічної рівноваги та наслідки її порушення.
У контексті попиту та пропозиції розглянуто систему національногорахівництва як регулювальної системи на макрорівні. Показано роль балансів уринковій економіці як головних важелів регулювання даних елементів ринку намакрорівні у цілому в економіці й окремих видах продукції та послуг. Окресленоголовні напрями використання категорій «попит» і «пропозиція»в економіці України за умов системної трансформації. Розглянуто проблемианалізу та прогнозування сукупного попиту та сукупної пропозиції, наведені фактори.
Рушійна сила попиту стала особливо помітною зі становленням сучасногопостіндустріального інформаційного суспільства. Швидкий розвитокфундаментальної науки і принципово нові технологічні рішення викликають дожиття нові потреби як у самому виробництві, так і в сфері споживання. Разом зпомітним зростанням реальних доходів населення ці фактори створюють передумовидля поглиблення суспільного поділу праці, підвищення її продуктивності ірозщирення пропозиції нових товарів та послуг на ринку.
Ринкові попит і пропозиція формуються під впливом об'єктивнихі суб'єктивних факторів безпосередньо на ринку товарів, послуг, цінних паперів,робочої сили тощо. Вонивизначають відповідність платоспроможної потреби в окремих видах товарів, їхній наявності в обігу на ринку.
Ринкове співвідношення попиту і пропозиції є об'єктивною точкоюдля регулюючої роботи ринку, дії закону вартості, свідомої управлінськоїдіяльності господарюючих суб'єктів.

Використана література
1) Горошко М.Ф., Кулішов В.В.Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: Ельга, 2003
2) Мочерний С.В., Довбенко М. В.Економічна теорія: Підручник — К.: Видавничий центр «Академія», 2004
3) Стеблій Г.Я.Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: «Фірма «Інкос», 2007
4) О.Я. Базілінська «Макроекономіка»:навчальний посібник, К.: Центр навчальної літератури, 2005.-442с.
5) Кравцов О.С., В.М.Бережний  В.М.Онегіна. Макроекономікау запитаннях та відповідях: Навчальний посібник-Х.: Факт,2003,-199с
6) Горбачу Василь Макроекономічні методи.-К.:«Альтерпрес», 1999.- 263с
7) Будаговська С. Підручник у 2-х ч.:Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2001. – 518 с.
8) Гальчинський А.С., Єщенко П.С.,Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1998. –544 с.
9) Задоя А. О., Петруня Ю… Основиекономічної теорії: Підруник. – К.: Знання, 1998. – 368 с.
10) Кемпбелл Р., Макконнелл, СтенліЛ., Брю, С. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Мікроекономіка. – Львів:Просвіта, 1999. – 896 с.
11) Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы, политика: В 2 т. –М.: Республика, 1992. – 684 с.
12) Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В. Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. – 486 с.
13) Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П.Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа. – Знання, 1997. –743 с. 15)Политическая экономия: Учебник / Рук. авт. кол. В.А.Медведев. – М.:Политиздат, 1988. – 452 с.
16)Самуэльсон, Пол, Э., Нордхаус,Вильям, Д. Экономика.: Пер. с англ.: 16-е изд.: Уч. пос. – М.: Издательский дом«Вильямс», 2000. – 688 с.