Поняття статистики та її зв'язок з іншими науковими дисциплінами

1.Поняття статистики та її зв’язок з іншими науковими дисциплінами
Слово«статистика» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний облікмасових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикоюназивають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовимичисловими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процесисуспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісніспіввідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування,розвитку, взаємозв’язку.
Унаведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові йогоособливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, апо-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Кількісний біксуспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад, саме розмірівдосліджуваного явища стосується така інформація: протягом місяця на аукціонахфондової біржі було продано 3000 акцій однієї компанії на суму 97 800 грн. (номінальнаціна акції — 25 грн.). Не менш важливою кількісною характеристикою зазначенихявищ є співвідношення їх розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними данимисередня ціна акцій становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.
Вивчаючикількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках,характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальнівластивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуванихоб’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.
Зауважимо,що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їхякісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісноїїх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісновідмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного тапенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якіснівластивості та межі кожної такої сукупності.
Іншаособливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їхповторюваністю у просторі або з плином часу.
Длямасового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотнівластивості яких однакові або схожі між собою. Статистика — багатогалузеванаука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язаніміж собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теоріястатистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні длябудь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічнастатистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляєсистему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіонуяк єдиного цілого.
3. Галузевістатистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.)розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливостікожної окремої галузі.
4. Соціальнастатистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків,споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Яксуспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук просуспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть,якіcнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчаєхарактер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплексумов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним,статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтуваннянапрямів економічної політики.

2.Випадкові величини та сукупності. Статистична стійкість. Закон великих чисел
Статистичнасукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдинуякісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певномузакону розподілу. Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднанаумовами існування і розвитку.Сукупність може бути однорідною ірізнорідною.Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються,є загальними для всіх одиниць.Різнорідна сукупність об'єднує явища різноготипуСукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності.Одиниця сукупності — це первинний елемент статистичної сукупності, який єносієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.Ознака – властивістьокремої одиниці сукупності.Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якіснимиі кількісними.Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять,визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сортпродукції, професія, сімейний статус.Кількісні ознаки виражають окремі значенняякісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.
Випадковавеличина — це величина, яка приймає те чи інше значення взалежності від випадку. Прикладом випадкової величини можуть бути число очок,які випали при одному підкиданні грального кубика, число попадань в ціль при nпострілах, час безвідмовної роботи приладу, дальність польоту балістичноїракети та інш. Випадкова величина x є число, якеставиться у відповідність кожному можливому наслідку експеримента. Оскількинаслідки експерименту описуються елементарними подіями, випадкову величинуможна розглядати як функцію x= x(w) на просторіелементарних подій W.
Статистичнастійкість випадкової величини означає, що при багаторазовому спостереженні їїзначення мало змінюються. Це є причиною того, що частоти випадкової подіїгрупуються біля деякого числа. Стійкість частоти відбиває об'єктивнавластивість випадкової події, що складає деякою мірою його можливості. Міраданої можливості конкретної випадкової події являє собою його імовірність. Навколоцього числа імовірності групуються частоти конкретної події
Законвеликих чисел можна загалом сформулювати так: у разі великого числаекспериментів, що здійснюються для вивчення певної випадкової події абовипадкової величини, середній їх результат практично перестає бути випадковим іможе передбачатися з великою надійністю.
3.Предмет статистичної науки. Статистичний облік та його місце серед інших видівобліку
Предметомстатистики служит количественная сторона массовых явлений любой области в неразрывнойсвязи с их качественным содержанием. При этом количественное выражениезакономерностей развития этих явлений осуществляется с учетом конкретныхусловий места и времени.
Чередаизучаемых массовых явлений как предмета статистики с течением времени возрастает.
Предметстатистики (массовое явление любой области) отличается от предметов других науктремя основными чертами:
1)массовый характер проявления изучаемого явления;
2)преимущественно количественное выражение изучаемых сторон (черт, параметров) массовогоявления;
3)проявление общей закономерности, свойственной явлению в целом, и наличиеслучайности в индивидуальных элементах.
Облік— це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірюваннята фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процесобліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називаєтьсягосподарським.
Господарськийоблік — це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом,тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарськихфактів і явищ (верстат, будинок, пісок тощо) та господарських процесів(виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансовихрезультатів тощо).
Залежновід природи облікової інформації господарський облік поділяють на таківзаємопов'язані між собою види:
•оперативно-технічний;
•статистичний;
•бухгалтерський. Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місцяхздійснення господарських операцій реєстрація виходу працівників на роботу,щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у томучислі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Даніоперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження на розвиткомгосподарських процесів, їх оперативно-о планування, аналізу й управління.Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісниххарактеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їхрозвитку за конкретних умов місця і часу (перепис населення, використанняробочого часу, якість виготовленої продукції, середня заробітна платняпрацівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичнийоблік отримує з оперативно-технічного бухгалтерського обліків. Провідне місце всистемі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становитьоснову інформаційного забезпечення управління підприємством. Бухгалтерськийоблік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення,узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємствазовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

4.Метод статистичної науки
Методистатистичних досліджень — це сукупність прийомів і засобів, що використовуютьсядля збирання, обробки та аналізу інформації. До основних методів належать:метод масових спостережень, групувань, відносних, середніх величин, графічний,індексний, кореляційний, балансовий. Методи статистики пов’язані з етапамистатистичного дослідження: статистичне спостереження; зведення та групуванняданих спостереження; обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
5.Історична довідка про розвиток статистичної науки
Слово«статистика» латинского происхождения (от status — состоя-ние), в Средние векаоно означало политическое состояние государств. В науку этот термин был введенв XVIII в. немецким ученым Готфри-дом Ахенвалем. Как наука статистика возниклав конце XVII в., хотя статистический учет существовал еще в глубокой древности.Так, переписи населения проводились в Китае еще за 5 тыс. лет до н. э.; вДревнем Риме сравнивался военный потенциал разных стран, осуществлялся учетимущества граждан; во многих странах мира в Средние века в примитивной формевелся учет населения, имущества и земель. Наиболее известными школами,стоявшими у истоков статистической науки, были немецкая описательная школа ианглийская школа политических арифметиков. Представители первой школы пыталисьсистематизировать способы описаний государств, создать теорию этих описаний.При этом они стремились внести описание исключительно в словесной форме, безцифр и вне динамики. Видные представители описательной школы — Г. Конринг, Г.Ахенваль и А. Бюшинг. Политические арифметики изучали общественные явления спомощью чисел, чем способствовали возникновению статистики как теории статистическогоучета. Они видели назначение статистики в изучении массовых явлений, осознавалинеобходимость следования требованиям закона больших чисел, отражающего основустатистической закономерности, которая может проявиться при достаточно большомобъеме статистической совокупности. Эта школа имела два направления:демографическое (Дж. Граунт, Э. Галлей) и статистико-экономическое (У. Петти).
Статистикабурно развивалась в XIX в., когда в Западной Европе, США и России создавалисьорганы госстатистики. Проводились международные статистические конгрессы, а в1887 г. был основан Международный статистический институт. Начало формированию статистикикак метода научного познания было положено бельгийским статистиком АдольфомКетле (1796–1874), поставившим перед собой задачу исследовать законы,управляющие обществом. Благодаря ему на первый план вместо описательногогосударствоведения вышла теория статистики, направленная на количественноеизучение массовых общественных процессов. По его инициативе организовывалисьстатистические конгрессы, проводились переписи населения с использованиемнаблюдения, сводки, группировки материалов, расчета и анализа обобщающихпоказателей.Прогрессу статистической методологии в XIX и ХХ вв. способствовалиработы английской математической школы, а также российских земских статистикови представителей социологической и философско-математических школ (Ю. Э. Янсон,А. А. Чупров, А. А. Кауфман и др.). В ХХ в. статистическая методологияразвивалась на базе новых ин- формационных технологий, сплошного наблюдения,применения выборочных, анкетных и монографических обследований. Теоретическимиосновами статистики стали экономическая теория и философия. С развитиемстатистической науки, расширением сферы практической статистической работыизменилось и содержание понятия «статистика».

6.Організація статистики в країні, за кордоном, в ООН
Основныеаспекты организации статистики
АспектХарактеристики
Помере расширения межгосударственных связей все более актуальной становитсяпотребность в международных статистических исследованиях, которые могут осуществлятьсятолько при условии использования сопоставимых данных, полученных по единойметодологии, т. е. скоординированных. Первыми организациями, наделенными координирующимифункциями, стали статистические конгрессы. Начиная с 1919 г. Лига Нацийпроводит регулярные мероприятия, направленные на создание международной статистики.Одно из наиболее важных мероприятий — утверждение единых методологических основмеждународных статистических исследований. При Организации Объединенных Наций(ООН) в 1946 г. была учреждена Статистическая комиссия ООН, форма работыкоторой — регулярные сессии. Рабочая группа комиссии состоит из целевых подразделений,соответствующих основным направлениям экономической статистики:
• национальноесчетоводство;
• статистикапромышленности;
• статистикамеждународной торговли;
• статистикафинансов;
• статистикацен;
• статистикаокружающей среды.
Целевыеподразделения выбирают информацию, отрабатывают методологию, издают сборники,распространяют их по регионам, готовят кадры и осуществляют научно-техническоесотрудничество. При Секретариате ООН функционирует Статистический отдел, являющийсярабочим органом Статистической комиссии. Основные направления его деятельности:
• подготовкаматериалов к сессиям Статистической комиссии;
• сбор,обработка и публикация статистических данных;
• проведениесамостоятельных оценок;
• практическаяпомощь странам;
• работаучебных центров;
• командированиеспециалистов на места.
7.Які основні форми організації статистичного спостереження
У статистичний практиці застосовують дві організаційні формиспостереження:
— звітність суб'єктів, які досліджуються;
— спеціально організоване статистичне спостереження.
Звітністю називають форму спостереження, при якій статистичні данінадходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язковихзвітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.
Звітність як форма спостереження має свої переваги. По-перше, вонамає стабільний характер, що дає можливість співставлення даних, веденнядинамічних рядів з тих чи інших показників тощо.
Звітність поділяють на спеціалізовану (що має свої особливості) ітипову (що є єдиною формою і змістом для всіх підприємств); на централізовану(що проходить через систему державної статистики) і децентралізовану (якаопрацьовується, збирається відповідними міністерствами і відомствами).Звітність буває: загальнодержавна і відомча.
Спеціально організоване статистичне спостереження — це одержання статистичнихданих на основі перепису, разових обліків та обстежень.
Спеціально організовані статистичні спостереження організовуютьсяу тому випадку коли відсутня стабільна статистична звітність. До спеціальнихспостережень належать: переписи (населення, худоби, багаторічних насадженьтощо), одноразові обліки, опитування, вибіркові обстеження та інші.
Таким чином, завданням статистичного спостереження є одержаннядостовірної вихідної інформації, яка об'єктивно висвітлює фактичний стан речей.Неправдива інформація не може бути використана для статистичних узагальнень.
План статистичного спостереження складається з двох частин:програмно-методологічної і організаційної.
Програмно-методологічна частина плану складається з мети,визначення об'єкта, одиниць спостереження даного об'єкта, елементів (одиниць)сукупності показників і програми самого спостереження.
Програма спостереження — це перелік чітко сформованих питань, наякі необхідно одержати відповіді. В програму включають тільки ті питання, яківідповідають завданням дослідження і на які можуть бути одержані достовірнівідповіді.
Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час іоргани спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів,матеріально-технічну базу спостереження.
Види спостережень визначаються ознаками групування. За обхватомодиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне. Присуцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без виняткуелементи сукупності. Прикладом суцільного спостереження є державна статистичназвітність або перепис населення. До несуцільного обстеження відносять:вибіркове, основного масиву, анкетне i монографiчне спостереження.
При вибірковому спостереженні обстежуються не всі елементисукупності (тобто структурні складові об'єкту дослідження з визначенимиелементами і одиницями виміру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньовизначена їх частина.
Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лишеокремих типових елементів сукупності. Таке обстеження застосовується тоді колимасове обстеження не висвітлює необхідних сторін того чи іншого суспільногоявища.
8.Назвати види носіїв статистичної інформації
Підносієм облікової інформації розуміють матеріальний об'єкт, призначений длязапису, передавання та зберігання облікової інформації. Відповідно до етапівбухгалтерського обліку виокремлюють три види носіїв облікової інформації:первинні документи, облікові реєстри та бухгалтерську звітність (рис. 2.1.).
/>
Рис.2.1. Характеристика етапів бухгалтерського обліку через носії обліковоїінформації
Кожнийз видів носіїв облікової інформації об'єднує під відповідною назвою багаторізноманітних документів, облікових реєстрів та звітних форм. Максимально повневивчення перелічених носіїв інформаційних даних за наявного їх розмаїттяможливе за допомогою класифікації.
Підпервинними документами розуміють письмові свідоцтва, що фіксують тапідтверджують господарські операції, вимагаючи розпорядження та дозволуадміністрації (власника) на їх проведення.

9.Назвати етапи статистичного дослідження
Етапистатистичного дослідження
Будь-якестатистичне дослідження послідовно проходить три етапи, проте перед йогопочатком необхідно провести відповідну підготовку. Підготовча частинапередбачає вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначенняпонятійного апарату та низку інших питань методологічного йматеріально-технічного забезпечення дослідження.
Першийетап — збір первинного матеріалу через реєстрацію фактів або опитуванняреспондентів.
Другийетап полягає в тому, що зібрані дані підлягають систематизації та групуванню:від характеристики окремих елементів переходять до узагальнених показників уформі абсолютних, відносних або середніх величин.
Третійетап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей. За результатамианалізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблицьі графіків.
10.Назвати способи спостереження
Статистичнеспостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічніявища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності,соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.
Способиодержання інформації.
1)Безпосередній облік фактів – використовується тоді, коли ви маєте безпосереднійдоступ до фактів.
2)Документальний – отримання інформації через документи первинного обліку;
3)Опитування – інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитуванняможе бути:
— експедиційне (усне) – реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночасперевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
— самореєстрація – респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах;недоліком такого способу є велика кількість помилок;
— кореспонденція – спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцієюі передають відомості до статистичних органів.
Кореспондентибувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
— анкетне;
— явочне – респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляютьдані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі,оформлення шлюбів.
11.Що таке критичний момент та що означає час спостереження. Від чого вінзалежить?
Будь-якестатистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. Планстатистичного спостереження містить дві частини:
1)програмно-методологічна частина;
Першимзавданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідновизначити об'єкт дослідження (узагальнено можна сказати, що об'єктомстатистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які маютьдосліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження.
Одиницяспостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації,за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані.
Одиниціспостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиницяспостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки.Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Післявизначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питаньабо ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження.Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2)організаційна частина.
Цячастина вказує:
— місце– де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності встатистичних формах;
— час– це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон придослідженні в сільському господарстві).
Важливістьцього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайномустані;
Часможе бути об'єктивним і суб'єктивним.
Об'єктивнийчас – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивнийчас – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад,при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік, об'єктивний час:1.01.1998 –31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збираласьу цей проміжок часу)Існує також критичний момент спостереження – момент часу, наякий припадає реєстрація відомостей.Наприклад, при переписі населення у 1984 роціреєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час,як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
— хтобуде проводити: органи державної статистики, окремі установи,
інститути,лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
— строк проведення – початок і кінець збору інформації;
— графік проведення;
— матеріально-технічну базу;
— форми, способи і види статистичного спостереження.
12.Які помилки можуть виникнути у процесі спостереження та які існують способи їхзапобігання й контролю
Помилкиспостереження – це розбіжності між даними спостережень та реальними даними.Залежно від причини виникнення розрізняють помилки:
-репрезентативності– властиві тільки несуцільному спостереженню і виникають в результатінекоректного формування відібраної сукупності, яка недостатньо повно відтворюєсклад усієї досліджуваної сукупності;
-реєстрації– виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактівабо невірного їх запису і бувають випадковими (описки, незнання, неуважність) абосистематичними(навмисне викривлення фактів, приховування, некомпетентність,неосвіченість).
Звернітьувагу, що систематичні помилки є більш небезпечними. Вони приводять доВикривлення загальних підсумків, оскільки завжди мають однакову тенденцію чи дозбільшення, чи до зменшення значень показників по кожній одиниці спостереження.Тому величина показника по сукупності в цілому включатиме накопичену помилку і взаємноне урівноважується. Наприклад: округлення віку респондентами, замість 49 чи 51кажуть 50.
Випадковіпомилки виникають внаслідок дії випадкових факторів, наприклад, цифри переставленімісцями. Вони можуть відхиляти дані спостереження в бік збільшення абозменшення. Проте деякою мірою взаємознищуються у відповідності з дією законувеликих чисел і не є небезпечними.
Помилки,допущені на етапі збору даних не, можуть бути виправлені на 2-му та 3-му етапахспостереження. Тому ще на стадії спостереження необхідно застосовувати засобиконтролю даних, а саме:
зовнішній– контроль повноти даних здійснюється візуально при перевірці наявності данихза всіма одиницями та позиціями;
арифметичний-базується на використанні кількісних зв'язків між значеннями різних показниківі полягає у перевірці (перерахунку) усіх узагальнених показників; з йогодопомогою можна встановити розмір помилки та виправити її;
логічний–базується на сумісності даних і полягає у зіставленні відповідей респондентівза їх логічним зв’язком, наприклад, порівнянні віку з сімейним станом, освітою;виду діяльності з джерелом засобів існування тощо. Такий контроль лишевстановлює наявність помилки, а не її розмір.
Длявиправлення помилок, що встановлені в результаті логічного та арифметичногоконтролю, треба повторно звернутися до джерела вихідних даних.
13. Учому полягає суть та яке значення зведення як другого етапу статистичного
Урезультаті статистичного спостереження отримують матеріал, який характеризуєокремі елементи сукупності. Постає потреба у спеціальній обробці статистичнихданих — зведенні матеріалів спостереження.
Статистичнезведення — це упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичнихданих. Воно включає такі основні етапи:
•групування матеріалу;
•розробку системи показників для характеристики типових групі підгруп;
•підбиття групових і загальних підсумків, оформлення результатів у виглядітаблиць.
Другоюстадією статистичного дослідження є статистичне зведення і
групування,оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
Зведення– це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодинокихфакторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей,що належать досліджуваному явищу в цілому.
— Зведення може бути просте і складне.
Простезведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складнезведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення межгрупування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладеннярезультатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
— Зведення може бути централізованим і децентралізованим.
14.Яка роль групування у статистиці?
Здопомогою групування в статистиці вирішуються такі основні завдання:
1. виділення в сукупності явищ, які вивчаються соціально економічнихтипів. Це, наприклад, групування населення по групах, групування підприємств поформах власності. Для вирішення цього завдання використовують типологічнігрупування.
2. вивчення структури суспільних явищ, тобто відмінності в складіякого не будь типу явища (відношення між окремими складовими частинами явища,зміна цього співвідношення за окремий період часу.)
Наприклад, при вивченні складу робітниківпідприємств і групування їх по віку, стажу, кваліфікації і так далі, щодозволяє характеризувати не лише склад робітників і ті зміни, як в ньомувідбуваються, а й виявити фактори росту продуктивності праці. Склад, структураявищ вивчається за допомогою структурних групувань.
Групуванняза однією ознакою називаються простими. Коли ж для виділення груп беруть по двіі більше ознак, то такі групування називають комбінаційними.
Окремоз групувань в статистиці виділяють класифікації.
Ваналітичних групуваннях здебільше застосовують кількісні ознаки. У групуванняхза кількісними ознаками постає питання про кількість груп і величину інтервалу.Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні застосовуються тоді, колиознака групування розподілена у сукупності більш-менш рівномірно.
Іноді,при невеликій кількості спостережень, застосовують принцип рівних частот, приякому одиниці сукупності упорядковуються в порядку зростання, а кожна групамістить їх однакову кількість. Це виключає утворення малочисельних груп.
Вокремих випадках проводять перегрупування даних з метою утворення нових груп наоснові тих, що є, якщо останні не задовольняють меті аналізу.