МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту ігосподарського права
КУРСОВА РОБОТА
по курсу «Плануваннядіяльності підприємства»
на тему:
«Планування собівартості готовоїреалізованої продукції»
2006
РЕФЕРАТ
Пояснювальназаписка до курсової роботи: стор., 6 джерел., 3 табл., 5 додатків.
Мета роботи –оволодіння методикою проведення аналізу собівартості продукції підприємства, атакож виявлення заходів щодо її зниження.
Об'єктомдослідження при виконанні роботи є АП «Шахта ім.О.Ф.Засядька»
Дана курсоваробота призначена для розкриття основних питань по плануванню собівартостіпродукції, а також зниженню собівартості. У загальному виді собівартість можебути визначена як представлена у грошовому виражені величини ресурсів,використаних у певних цілях. Описуються можливі заходи, що можливо провести напідприємстві для зниження собівартості, а також додається числовий розрахунокефективності їхнього застосування.
Метод дослідження – техніко-економічніпоказники роботи шахти за 2000–2004рр., а також додаткова інформація зпланового відділу, що дає можливість для загальної характеристики плануваннясобівартості в умовах даного підприємства.
ШАХТАІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА, ПЛАНУВАННЯ, СОБІВАРТІСТЬ, АНАЛІЗ, ВИТРАТИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ,ЗАХОДИ, ЗНИЖЕННЯ, ВИТРАТИ, ПРОДУКЦІЯ, ЕКОНОМІКА, ФОНДИ
ЗМІСТ
Вступ
1. Коротка характеристика АП «Шахта ім.О.Ф.Засядька»
2. Аналіз планування собівартостіпродукції
3. Розробка заходів щодо зниженнясобівартості продукції
4. Планування показників післявпровадження заходів
Висновки
Перелік посилань
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
ВСТУП
Темпизмін умов і збільшення обсягу знань у сьогоднішньому світі настільки високі, щопланування представляється єдиним способом формального прогнозування майбутніхпроблем і можливостей. Воно забезпечує організацію засобів створення планудіяльності як на перспективний, так і на поточний періоди і дає основу дляприйняття управлінських рішень. Планування, оскільки воно служить дляформулювання встановлених цілей і розробці шляхів їхньої реалізації, допомагаєстворити єдність загальних цілей усередині організації і тим самим єорганізуючим початком у діяльності підприємства.
Собівартістьпродукції – це один з найважливіших комплексних показників роботи підприємства,оскільки саме він характеризує всі сторони його діяльності. Розробці плану пособівартості передує техніко-економічний аналіз господарської діяльностіпідприємства і його структурних підрозділів, головним змістом якого є виявленняшляхів удосконалювання організаційно – технічного рівня виробництва, ліквідаціяутрат від шлюбу, усіх невиробничих витрат і втрат.
Ціль роботи –оволодіння методикою проведення аналізу собівартості продукції підприємства, атакож виявлення заходів щодо її зниження.
Об'єктомдослідження при виконанні роботи є АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».
Метод дослідження – техніко-економічніпоказники роботи шахти за 2000–2004рр., а також додаткова інформація зпланового відділу.
Завданням й очікуваним результатом будезниження собівартості продукції з одержанням економії.
1. КОРОТКАХАРАКТЕРИСТИКА АП «ШАХТА ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА»
Короткий опис АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».
Шахта “ВеткаГлубокая“ була закладена в 1949 році по проекту, розробленому інститутом“Южгипрошахт“ на базі геологічного звіту, складеного колишнім трестом “Донбассуглеразведка”у 1946 році з проектною потужністю 1200 т. тонн у рік. Почала експлуатуватися з31 грудня 1958 року. У 1963 році шахті привласнене ім'я О.Ф.Засядька.
За результатамизборів орендарів шахти ім. О.Ф.Засядька на підставі Законів України «Пропідприємство», «Про оренду майна державних підприємств і організацій»,договором оренди № Д-1727 від 16.12.92, Положенням про організацію орендарівпідприємство «Шахти ім. О.Ф. Засядька»є орендним підприємством.
Гірський відвідшахти ім.О.Ф.Засядька в адміністративному відношенні розташований на територіїКиївського району міста Донецька, Червоногвардійського району міста Макіївки іЯсиноватського району Донецької області.
Надра шахтиналежать МУП України.
В економічнихвідносинах шахта розташовані в районі з добре розвитий металургійною і коксохімічноюпромисловістю і вигідним положенням стосовно залізничних магістралей.
Основнимиспоживачами вугілля є Маріупольський КХЗ і Донецький КХЗ. Збагачення вугілля виробляєтьсяна ЦОФ Київська, вхідної до складу шахти структурним підрозділом. Електроенергієюшахта забезпечується з мережі “Донбассэнерго”.
Поверхня шахтногополя перетинає ріка Кальміус з пов'язаними з нею балками. По балках зводотоками тягнуться заболочені ділянки і ставки. В основному рельєф місцевостіярово-балковий у цілому з невеликим зниженням на південь з оцінками +260 до+220м.
На територіїгірського відводу розташовані терикони старих закритих шахт (ш. “Володимир”, ш.№12 Ф.Кону, ш.№2 Ф.Кону, ш. їм. Горького, ш.№4 ім. Горького, ш.№1-7 Ветка, ш.№4“Ветка” – усього 9 териконів) і діючий терикон шахти ім. О.Ф. Засядька. Із сумарнимобсягом відвалів -16855100 м3.
Геологічна характеристикашахтного поля.
Надра шахтного поляскладені відкладеннями звитий С25, С26,С27 і С31, перекриті палеоген-неогеновими“четвертинними відкладеннями”.
По складності тектонічноїбудівлі родовище (шахтне поле) віднесено до першої групи. Загальне спокійне, близькедо моноклинальному залягання відкладень, ускладнено великими тектонічними порушеннямиі серіями дрібних, але це не додає будівлі шахтного поля блокової структури.
Характеристика вугільнихпластів.
Промислова вугленосністьу межах шахтного поля присвячена до відхилень звиті С27, С26,С25, у яких знаходиться 57 вугільних пластів і пропластків,24 з них мають робочу потужність на значних площах чи на всій площі. Із пластівробочої потужності, на поле шахти оцінені наступні: М81,М51, М41, М40,М3, М2, Л81, Л8, Л71,Л4, Л3, Л21, Л1В,Л1, Л1Н, К8, К7, К61,К51, К5. В даний час розробляються пласти М3,Л81, Л71, Л1, К8(за даними на 2000 рік).
Основні технічні рішенняпо розвитку шахти.
Розміри шахтногополя по падінню 6000–6500 метрів, по простяганню 4600–5000 метрів. Гірськіроботи ведуться на глибині 700–1300 метрів. В даний час площа шахти складає 71тис. гектарів паханої землі.
Шахтне поле розкрите7 вертикальними стовбурами.
Схема підготовкишахтного поля – панельна.
Порядок відпрацьовуваннязапасів шахтного поля – спадний.
Шахта забезпеченавсім необхідним устаткуванням і фахівцями для виконання робіт.
У роботі знаходяться6 комплексно-механізованих очисних вибоїв, обладнаними комплексами КМ–87 іКД–80.
Схема підготовки пластів– панельна.
Система розробки пластаМ3 – стовпова по простяганню при зворотному ході і суцільна по падіннюпри прямому ході (розвантажувальна лава).
Система розробки шарівЛ1 і Л71 – стовпова, а шарів К8 і Л81 – суцільна.
Підготовчі польовівироблення проводяться буровисаджувальним способом із застосуваннямпородонавантажувальними машин ПНБ–3Д, 2ПНБ–2, 1ППМ–5, ППМ–4У; для буравлення шпуріввикористовуються установки БУЗ–3Т и БУЗ–1М. Пластові ярусні штреки переводятьсякомбайнами 4ПП–2М и ГПКО.
Для подальшого розвиткушахти, у зв'язку з доробкою пласта М3, почата підготовка пласта Л4.
Пласт намічаєтьсярозкрити конвеєрним і вентиляційним квершлагами з похилих конвеєрного івентиляційного квершлагів і з центрального і відкаточного штреку г. 802м.відкаточним квершлагом.
Відпрацьовування лавпо пласту Л4 і подальше відпрацьовування лав по пласту К8 намічається по прогресивнихтехнологічних схемах СПОРВ із упровадженням нових комплексів ЗКД–80.
Преміювання трудящих.
Робітники завиконану роботу одержують премії. АП “Шахта ім. О.Ф. Засядька“ має своєю метоюпосилення стимулювання високопродуктивної праці і забезпечення єдиного підходудо організації преміювання працівників шахти.
Премія єнайважливішою складовою частиною заробітної плати як по призначенню, так ірозмірам після основної частини, що нараховується за відрядними розцінками,тарифним ставкам і окладам. Вона дозволяє шляхом виділення частини засобів здоходів підприємства стимулювати в трудящих прагнення до більш продуктивноїпраці, розвивати професійні навички, підвищувати ініціативу в роботі, формуватитворче відношення до праці.
Підставою для нарахування премії є даністатистичної і бухгалтерської звітності, оперативного обліку і лабораторногоконтролю, дані маркшейдерських вимірів і актів приймання виконання робіт.
Способиформування рівня заробітної плати по всіх професіях і групам трудящих на шахтінацілені на об'єднання їх трудової і господарсько-економічної діяльності вєдину систему, орієнтовану на досягнення найкращих кінцевих результатівдіяльності підприємства. Виходячи з фінансово-економічних можливостейпідприємства, визначається рівень заробітної плати робочих ведучих професійвиробничих підрозділів шахти, що забезпечують організаційно0виробничу основуфункціонування підприємства.
Оплата праці відрядно — оплачуваним працюючих (прохідники,ГР по РГВ) виробляється відповідно до розцінок, отриманими на підставіпроведення хронометражних спостережень і затвердженими керівництвом іпрофспілковим комітетом шахти.
Нарахування премії (індексації) почасово –оплачуваних працівникам шахти і працівникам, оплачуваних згідно посадовихокладів, виробляється в залежності від рівня коефіцієнтів співвідношеннязаробітної плати даної професії до базової заробітної плати, затвердженої іпогодженої з профспілковим комітетом шахти.
Виробничапотужність шахти
Аналізуючи основні техніко-економічніпоказники роботи шахти за 2000–2004р. (додаток 1), можна проаналізуватидинаміку основних показників роботи шахти:
1.Спостерігається ріст видобутку вугілля з 4071,2т.тн. до 4330,6 т. тн. з 2000р.по2004р. (фактичні значення);
2.Чисельністьтрудящих з річними коливаннями на початок 2000р. склала 10969,0 чол., а напочаток 2004р склала 11690,0 чол. Але за весь розглянутий період (2000–2004рр.) спостерігається збільшення чисельності. Саме велике воно склало 13770,0чол. у 2003р.
3. Середньомісячнапродуктивність праці робітників по видобутку по роках трохи зменшується й у2004р. склала 45,3 т/м.
4.Ціна 1ттоварної продукції в оптових цінах дуже росте. У 2004р. вона склала 195 грн.,хоч на початок 2000р вона складала 166,87 грн.
2. АНАЛІЗПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Попит, якправило, визначає максимальну ціну, що підприємство може запросити за своюпродукцію. Мінімальна ціна визначається витратами товаровиробника, що він несепри виробництві і реалізації продукції. Будь-яке підприємство прагне призначититаку ціну, яка б цілком покривала витрати на виробництво і реалізацію продукціїі давала прибуток, необхідний для забезпечення конкурентноздатності івинагороди за прикладені зусилля і ризик.
Собівартість робітчи продукції – це витрати організації на виконання цих робіт чи випускпродукції. Вона відбиває ефективність використання всіх ресурсів: машин,устаткування й інших основних фондів, матеріальних, трудових і інших ресурсів. Розрізняютькошторисну, планову і фактичну собівартість. Кошторисна собівартість робіт чипродукції являє собою виражені в грошовій формі витрати організації навиконання робіт чи одиницю продукції. Вона складається з витрат на оплатурезультатів минулої праці (сировини, напівфабрикатів, енергії, амортизаціїосновних фондів і ін. ресурсів) і витрат на оплату знову витраченого (назаробітну плату, включаючи нарахування)
Плановасобівартість визначається на кожен планований період з урахуванням запланованихзавдань по зниженню собівартості. Вона встановлюється шляхомтехнико-економічних розрахунків виходячи з конкретних умов виробництва. Плановасобівартість визначає рівень припустимих витрат на виробництво продукції впланований період.
Фактичнасобівартість виконання робіт чи одиниці продукції відбиває в грошовій формі усіфактичні витрати організації, у тому числі штрафи, пени, утрати матеріалів іт.д. Зіставлення фактичної собівартості з планової дозволяє визначити, чи неперевищений організацією рівень передбачених витрат, а також оцінитиефективність її діяльності. Враховуються як виробничі витрати на виконання робітчи випуск одиниці продукції, так і невиробничі. Виробничими називають необхіднівитрати, що випливають з існуючих технологій і організації виробництва, аневиробничими — ті, котрі є наслідком порушення технологій, низького рівняорганізації виробництва, недотримання договірних і інших умов і т.д.
Планування йоблік показників собівартості необхідно робити по всіх групах робіт і всійноменклатурі продукції, що випускається.
Дляобліку і планування витрат на виробництво застосовується наступна класифікація.
Поекономічних елементах усі витрати поділяються на витрати оборотних фондів(сировина, матеріали, паливо, енергія) і витрати основних виробничих фондів(амортизація), а також витрати живої праці (зарплата з відрахуваннями насоціальне страхування, пенсійний фонд, обов'язкове медичне страхування) та ін.Ця класифікація витрат використовується при розрахунку собівартості продукціїдля визначення величини оподатковуваного прибутку, тобто при розрахункукошторису витрат не тільки на виробництво продукції, але і її реалізаціювідповідно до «Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції(робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і пропорядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванніприбутку».
Покалькуляційних статтях витрати групуються по їхній ролі у виробництві продукції– витрати на ведення технологічного процесу по виготовленню одиниці продукції івитрати на керування й обслуговування виробництва. Це угрупованнязастосовується при калькуляції собівартості продукції.
Поспособі віднесення на собівартість визначеного виду продукції витратиподіляються на прямі і непрямі. Прямі витрати зв'язані з виробництвомвизначеного виду продукції і безпосередньо включаються в собівартістьконкретної продукції (зарплата виробничих робітників, основні матеріали йінші). Непрямі витрати зв'язані з роботою цеху або підприємства в цілому і неможуть бути безпосередньо віднесені на собівартість конкретної продукції(витрати на зміст і експлуатацію устаткування, на зміст апарата керування й інші).
Поступені залежності від обсягу виробництва усі витрати поділяють наумовно-перемінні й умовно-постійні. До умовно-перемінного відносяться витрати,що змінюються майже пропорційно зміні обсягу виробництва (виробнича зарплата,технологічне паливо, основні матеріали). Умовно-постійні витрати не змінюютьсяабо змінюються незначно при збільшенні випуску продукції (зарплата працівниківцеху, заводоуправління, витрати на утримання будинків і інші).
Зниженнясобівартості продукції означає економію упредметненої і живої праці і єнайважливішим чинником підвищення ефективності виробництва, росту нагромаджень.
Плануваннязниження собівартості на промислових підприємствах здійснюється у відповідністьс. характером виробленої продукції і застосовуваних показників собівартості.
Виявленнярезервів зниження собівартості повинне спиратися на комплекснийтехніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного йорганізаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей іосновних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків:
• зниженнясобівартості порівнянної товарної продукції;
• зниженнявитрат на гривню товарної продукції;
• зниженнясобівартості продукції по техніко-економічних факторах;
• зниженнясобівартості продукції по окремих факторах.
Розглянемо по докладніше зниження собівартості продукції поокремих факторах.
У ціломусобівартість продукції складається з матеріальних витрат, витрат на виплатузаробітної плати робітником і комплексними статями витрат. Збільшення абозменшення витрат по кожнім елементі викликає або подорожчання, або зниженнясобівартості продукції. Тому при аналізі треба перевірити витрати сировини,матеріалів, палива й електроенергії, витрати на заробітну плату, цехові,загальнозаводські й інші витрати.
Економіявід зниження матеріальних витрат (Эм) визначається по формулі:
/> (2.1)
деН0і Н1 – норма витрати сировини, матеріалів, палива,енергії на одиницю продукції до і після проведення відповідного заходу;
Ц– ціна одиницісировини, матеріалів, палива, енергії;
В1– кількістьпродукції, що випускається з моменту проведення заходів до кінця планованогороку.
Витратина заробітну плату виробничих робітників відбивають безпосередньо в статтяхвитрат.
Томуаналіз заробітної плати, насамперед, робиться по загальному її фонді і фондамокремих категорій промислово-виробничого персоналу підприємства, незалежно відтого, у яких статтях відбита ця заробітна плата. Після виявлення причин, щовикликали зміну (відхилення) фонду заробітної плати окремих категорійпрацівників, можна визначити, якою мірою ці відхилення вплинули на різні статтісобівартості продукції. Відхилення від плану фонду заробітної плати необхідноскорегувати на відсоток виконання плану випуску продукції, обчислити відносневідхилення від планового фонду заробітної плати. При цьому треба враховувати,що підвищення випуску продукції впливає на заробітну плату не всіх категорійпрацівників. Якщо ж враховувати і ті обставини, що фонд заробітної платипромислово-виробничого персоналу змінюється пропорційно обсягові продукції, щовипускається, тільки по робітниках-відрядниках, те відносна економія не можебути обчислена по фонду заробітної плати ІТП, службовців, МОП, учнів іперсоналу охорони.
Великийвплив на ефективність роботи підприємства і на витрату фонду заробітної платиробить використання засобів на преміювання робітників. Аналіз ефективностіположень про преміювання робиться шляхом зіставлення додатково отриманогоприбутку від реалізації продукції або економії від зниження її собівартості звитратами на преміювання.
Зниженнясобівартості продукції багато в чому визначається правильним співвідношеннямтемпів росту продуктивності праці і росту заробітної плати. Ріст продуктивностіпраці повинний випереджати ріст заробітної плати, забезпечуючи тим самимзниження собівартості продукції.
Зменшеннявитрат на заробітну плату і відрахувань у фонд соціального захисту в результаті зниженнятрудомісткості одиниці продукції (Э3) визначається в такий спосіб:
/> (2.2)
деt0, t1 – трудомісткість одиниці продукції в годинах до іпісля проведення заходу;
ТС0,ТС1 – середньогодиннатарифна ставка робітника до і після впровадження заходу;
ЗПД– середнійвідсоток додаткової заробітної плати для даної категорії робітників;
СЗ– встановлений відсоток відрахування у фонд соціального захисту;
М1– число місяцівз моменту проведення заходу до кінця року.
Прививільненні працівників, що знаходяться на погодинній оплаті праці, економіявизначається по формулі:
/> (2.3)
де ЧВ – кількістьпрацівників, що вивільняються;
ЗМ– середньомісячназарплата даної категорії працівників;
М1– число місяцівз моменту проведення заходу до кінця року.
Зниження собівартості продукції за рахунок впливу зміниобсягу виробництва визначається по формулах:
а) економія по умовно-постійним витратам (ЭП):
/> (2.4)
гдеСб – собівартість товарної продукції в базисному році, р.;
/> – темп росту товарної продукції в планованомуроці в порівнянні з базисним, %;
УП – питома вага умовно-постійних витрат у собівартостітоварної продукції базисного року, %.
б)економія на амортизаційних відрахуваннях (ЭА):
/> (2.5)
де АОБ, АОПЛ – загальна сума амортизаційнихвідрахувань у базисному і плановому періодах, р.;
ТПБ, ТППЛ – обсяг товарної продукції вбазисному і плановому періодах, р.
3.РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Заходи щодо зниження собівартості виробництвапродукції поділяються на дві групи: зовнішні стосовно діяльності організації,багато в чому не залежні від її, і внутрівиробничі, що характеризують рівеньуправлінської роботи, і які реалізуються самим підприємством.
Зовнішні фактори – це зміна цін на ресурси йенергію, запровадження в дію нових законодавчих актів по праці і зарплаті, пооподатковуванню і т.д. Ці фактори встановлюють загальні «правила гри» у сферіуправлінської діяльності.
Внутрівиробничі фактори – це поліпшеннявикористання матеріальних і трудових ресурсів, поліпшення організаціївиробництва, технічного розвитку, удосконалювання планово-економічної роботи ікерування підприємством у цілому.
При розробці плану по зниженню собівартостіповинні бути враховані також фактори, що підвищують витрати на виробництвопродукції. При виборі конкретних заходів щодо зниження собівартості необхідноспланувати їх так, щоб їхнє виконання забезпечувало намічене зниження собівартостіна планований період.
Аналізуючи роботу АП «Шахта ім. О.Ф.Засядька» за2004р. запропонуємо наступні заходи щодо зниження собівартості (див. таблицю3.1).
Аналізуючи данніз додатків 1–5 пропонуємо заходи щодо зниження деяких показників з метою зниженнясобівартості продукції.
Таблиця 3.1 –Заходи щодо зниження витрат по собівартості за 2004р. АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»№ п.п. Найменування заходу Од. вим. Обсяг Ефективність заходів, тис. грн. рік У тому числі по кварталах 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 Економія електроенергії кВт. г. у рік 925 250,5 70,8 59,9 59,9 59,9 2 Зменшення чисельності працівників 2.1 Зменшення чисельності допоміжних працівників чол. 16 29,2 7,3 7,3 7,3 7,3 2.2
Зменшення чисельності
працівників на поверху чол. 25 36,4 9,1 9,1 9,1 9,1 4 Всього: 316,1 87,2 76,3 76,3 76,3
У приведенійтаблиці заходи з економії електроенергії носять неявний характер. Великучастину витрат складають витрати на оплату встановленої потужностіелектроустановок. Велика кількість енергії витрачається установками, роботаяких не залежить від величини видобутку вугілля (водовідлив, вентиляція,підземне і поверхневе висвітлення й ін.). Ці витрати разом з витратами наоплату встановленої потужності можна віднести до умовно-постійних витрат.
Поглиблемо аналізза даними заходами (див. таблицю 3.2).
Таблиця 3.2 –Програма енергозбереження АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».№ п.п. Найменування заходу Очікувана економія, квт. ч. Термін виконання Економічна ефективність, тис. грн. Усього В том числі по кварталам 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 Оптимізація роботи підземного транспорту, системне транспортування гірської маси через бункери нагромаджувачі. 652 163 163 163 163 1.01.04 89,5 2 Удосконалювання системи вентиляції 60 15 15 15 15 1.01.04 18 Усього 712 178 178 178 178 107,5
При застосуваннівищенаведених заходів досягається економія:
– електроенергіїв розмірі 712 квт. ч. з річною економією 107,5 тис. грн.
– по зарплаті з річною економією 59,4тис. грн.
4.ПЛАНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ
На заключномуетапі зробимо планування показників після впровадження заходів. Для плануванняпоказників заповнимо таблицю 4.1. Проведемо розрахунок економії від скороченнячисельності:
1) Скороченнячисельності допоміжних робітників по АП «Шахта ім.О.Ф. Засядька»:
16чол* 630грн. = 10080 грн.,
де 400грн.– середня заробітна плата допоміжних робітників.
2) Скороченнячисельності працівників на поверхні:
20чіл* 315грн. = 6300 грн.
де 315грн.– середня заробітна плата робочі поверхні.
Виходячи зрозрахункових даних приведених у таблиці 4.1 розрахуємо собівартість продукціїпісля впровадження заходів:
/> (4.1)
де С/С –собівартість 1 т вугілля, грн./т.;
З – загальнівитрати, тис. грн.(див. табл.4.1);
ДПЛ –плановий видобуток за рік, тис. тн.
Плановийвидобуток по АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» приймемо рівному фактичномувидобуткові в 2004р. у розмірі 4100,6 для можливості порівняння.
Собівартістьоднієї тонни вугілля складе:
/>
Отриманарозрахункова собівартість зменшилася на 6,3 грн./т у порівнянні із шахтноюсобівартістю (125 грн./т.). Тобто упровадження вище запропонованих заходівекономічно доцільна.
Економія засобівпри даному обсязі виробництва може скласти 6,3*5900,6=37173,78 тис. грн.