ПЛАН
Вступ
1 розділ. Теоретичні основи оцінки економічної ефективностіпідприємств готельно-ресторанного бізнесу
1.1 Прибуток підприємства як економічна категорія. Видиприбутку.
1.2 Формування й використання прибутку.
1.3 Рентабельність як економічна категорія. Методичні основипланування й аналізу рентабельності.
Розділ 2. Аналітичні підходи до оцінки ефективностіекономічної діяльності підприємства
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Аналіз результатів фінансово — господарської діяльностіпідприємства
2.3 Факторний аналіз прибутковості та рентабельностіпідприємства.
Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості та рентабельностіпідприємства.
3.1 Розробка заходів із покращення фінансово-господарськоїдіяльності підприємства.
3.2 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
За умов переходу економіки України до ринкових відносин,суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльностізначно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового станупідприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансовоїстійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка такихпоказників як прибуток та рентабельність.
Ключовимзавданням управління підприємством є досягнення та подальше забезпеченняналежного рівня конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому тадовгостроковому періодах. При цьому вважається, що фінансово-господарськадіяльність підприємства має забезпечувати приріст добробуту його власників тапрацівників. Досягти цього неможливо без адекватного вирішення у повсякденнійроботі сукупності питань збільшення прибутку та підвищення рентабельності.
Актуальністьданого питання полягає в тому, що ефективність отримання прибутку ірентабельність реалізації продукції визначає генеральний напрямокперспективного росту всіх підрозділів фірм і організацій, основний профіль планової,організаційної і управлінської діяльності підприємства, а також головної ціліта завдання поточного планування, організації і управління підприємством
Кожнийпідприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу наперспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах,джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використанняресурсів у процесі роботи фірми.
Економічнадіяльність підприємства будується на принципі самоокупаємості й рентабельнійоснові. Всі витрати по виробництву й реалізації продукції здійснюються зарахунок доходів, отриманих від її продажу. При цьому виторг від реалізаціїповинна перевищувати витрати, створюючи прибуток.
У ринковійекономіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будутьчітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулюватиінформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і провласні перспективи й можливості, про свої фінансові ресурси.
Важливою умовоюпідприємницької діяльності є наявність прибутку.
Прибуток — основний стимул для створення й діяльності підприємства, саме за її рахунококупаються витрати на виробництво й збут товару, оплачується праця працівників.Від розміру прибутку залежать можливості кожного в забезпеченні власноїгосподарської діяльності в умовах конкуренції. Питання про те, що виробляти, яквиробляти й для кого виробляти, підприємства в ринкових умовах визначають поосновному орієнтирі — прибутку.
Прибутокпідприємства є найважливішою економічною категорією й основною метоюпідприємницької діяльності. Дістати прибуток підприємство може тільки в томувипадку, якщо воно виробляє продукцію або послуги, які реалізуються, тобтозадовольняють суспільні потреби. Підприємству необхідно зробити продукт, щозадовольнить потреби за такою ціною, що відповідала б платоспроможним потребам.Прийнятна ціна можлива тільки в тому випадку, коли підприємство витримує певнийрівень витрат, коли споживані ресурси, витрати їх менше, ніж отриманий виторг,тобто коли воно працює із прибутком. Таким чином, прибуток, будучибезпосередньою метою виробництва, характеризує одночасно результат йогодіяльності. Якщо підприємство не одержує прибутки, воно змушено піти зі сферивиробництва, визнати себе банкрутом.
Як економічнакатегорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріальноговиробництва, і виконує ряд функцій.
По-перше,прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльностіпідприємства. Одержання прибутку означає, що всі видатки покриваються знадлишком доходами.
По-друге,прибуток має стимулюючу функцію. Це пов'язане з тим, що прибуток є одночасно нетільки фінансовим результатом, але й основним елементом фінансових ресурсівпідприємства. Підприємство зацікавлене в одержанні максимального прибутку, томущо це є основою для розширення виробничої діяльності, науково-технічного йсоціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.
По-третє,прибуток є одним з найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів.
Саме тому темасправжньої роботи є актуальною й вимагає вивчення.
1розділ. Теоретичні основи оцінки економічної ефективності підприємств готельно-ресторанногобізнесу1.1 Прибуток підприємства якекономічна категорія. Види прибутку
Кінцевою метоюпідприємницької діяльності є прибуток. У загальному виді під прибутком розуміютьрізницю між доходами й витратами виробництва[1].
Прибуток якекономічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріальноговиробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднанняфакторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисноїпродуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, що стаєтоваром за умови її реалізації споживачеві.
На рівніпідприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає формуприбутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособленітоваровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачеві,одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Длявиявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами навиробництво й реалізацію, які приймають форму собівартості продукції[2]. Коли виторг перевищує собівартість, фінансовийрезультат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєюметою прибуток, але не завжди її одержує. Якщо виторг дорівнює собівартості, товдалося лише відшкодувати витрати на виробництво й реалізацію продукції. Приреалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого,науково-технічного й соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг,підприємство одержує збитки — негативний фінансовий результат, що ставить підприємствов досить складне фінансове становище, що не виключає й банкрутство.
Таким чином, прибуток(збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця міжвиторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на доданувартість і акцизами й витратами на виробництво й реалізацію, що включаються всобівартість продукції (робіт, послуг)[3].
З наведеного визначення витікає, що походження прибутку пов'язанез одержанням валового доходу підприємством від реалізації своєї продукції(робіт, послуг) за цінами, що складається на основі попиту та пропозиції.Валовий дохід підприємства — виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) завинятком матеріальних витрат — являє собою форму чистої продукції підприємства,містить у собі оплату праці й прибуток.
Трудовийколектив зацікавлений як у підвищенні оплати праці, так і в зростанні прибутку,оскільки остання в умовах конкуренції є джерелом не тільки виживання, але йрозширення виробництва, а отже, і росту добробуту працівників підприємства,їхнього життєвого рівня. Із цього також витікає, що вага прибутку й валовогодоходу характеризує не що інше, як розмір ефекту, одержуваного в результатівиробничо-господарської діяльності підприємства.
Прибуток — цечастина чистого доходу, що безпосередньо одержують суб'єкти, господарювання,після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохідприймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом(після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахуваньіз виторгу в бюджетні й небюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованоїпродукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції,тим більше одержить прибутки, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансовірезультати діяльності варто вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацієюпродукції.
Обсяг реалізаціїй величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої,постачальницької, маркетингової й фінансової діяльності підприємства, інакшекажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.
Прибуток якнайважливіша категорія ринкових відносинах виконує певні функції[4].
По-перше,характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства.Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінитинеможливо. Такого універсального показника й не може бути. Саме тому прианалізі виробничо-господарської й фінансової діяльності підприємствавикористовується система показників.
Значенняприбутку полягає в тому, що вона відображає кінцевий фінансовий результат.Разом з тим на розмір прибутку, його динаміку впливають фактори, що якзалежать, так і не залежать від зусиль підприємства. Практично поза сфероювпливу підприємства перебувають кон'юнктура ринку, рівень цін на споживаніматеріально-сировинні й паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційнихвідрахувань. Певною мірою залежать від підприємства такі фактори, як рівень цінна реалізовану продукцію й заробітну плату, рівень господарювання,компетентність керівництва й менеджерів, конкурентоспроможність продукції,організація виробництва й праці, його продуктивність, стан і ефективністьвиробничого й фінансового планування.
Перерахованіфактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції йсобівартість, тому для з'ясування кінцевого фінансового результату необхіднозіставити вартість обсягу реалізованої продукції й вартість витрат і ресурсів,використовуваних у виробництві.
По-друге,прибуток має стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що вона одночасно єфінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства.Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманимприбутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємствапісля сплати податків і інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньоюдля фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного йсоціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.
По-третє,прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить убюджети у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнямивикористовується для фінансування задоволення спільних суспільних потреб,забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних,виробничих, науково-технічних і соціальних програм.
В умовахринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до його одержанняорієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібноїспоживачеві, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цимдосягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб.Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшогоприросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери[5]. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюютьпомилки й прорахунки в напрямку організації виробництва й збуту продукції[6].
Економічнанестабільність, монопольний стан товаровиробників спотворюють формуванняприбутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів головнимчином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибуткусприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмівціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання повинне виконуватидержава в ході здійснення економічних реформ.
Розглядаючиприбуток як економічну категорію, ми говоримо про неї абстрактно. Але приплануванні й оцінці господарської й фінансової діяльності підприємства,розподілі прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства,використовуються конкретні показники.
В умовахринкових відносин підприємство повинне прагнути якщо не до одержаннямаксимального прибутку, то принаймні до того обсягу прибутку, що дозволяв бийому не тільки міцно втримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів інадання послуг, але й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва вумовах конкуренції. В остаточному підсумку це припускає знання джерелформування прибутку й знаходження методів по кращому їхньому використанню.
Основоюринкового механізму є економічні показники, необхідні для планування йоб'єктивної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, утворення йвикористання спеціальних фондів, порівняння витрат і результатів на окремихстадіях відтворювального процесу[7]. Вумовах переходу до ринкової економіки головну роль у системі економічнихпоказників грає прибуток.
Основним показником прибутку для оцінкивиробничо-господарської діяльності виступає: балансовий прибуток, прибуток відреалізації випускається продукции, що, валовий прибуток, оподатковуванийприбуток, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства або чистийприбуток.
Оскільки основну частину прибутку підприємства одержують відреалізації продукції, що випускається на даному підприємстві, сума прибуткуперебуває під взаємодією численних факторів: зміни обсягу, асортименту, якості,структури виробленої й реалізованої продукції, собівартості окремих виробів,рівня цін, ефективності використання виробничих ресурсів.
Розрізняють прибуток бухгалтерський і чистий економічнийприбуток. Під економічним прибутком – розуміють різницю між загальним виторгомі зовнішніми й внутрішніми витратами.
У число внутрішніх витрат включають при цьому й нормальнийприбуток підприємця. (Нормальний прибуток підприємця — це мінімальна плата,необхідна, щоб утримати підприємницький талант.)
Прибуток, обумовлений на підставі даних бухгалтерськогообліку, являє собою різницю між доходами від різних видів діяльності йзовнішніх витрат.
У цей час у бухгалтерському обліку виділяють п'ять видівприбутку[8]:
· валовийприбуток
· прибуток(збиток) від продажів
· прибуток(збиток) до оподатковування
· прибуток(збиток) від звичайної діяльності
· чистийприбуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду).
Валовий прибуток визначається як різниця між виторгом від продажу товарів,продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язковихплатежів) і собівартістю проданих товарів, продукції, робіт і послуг. Виторгвід реалізації товарів, продукції, робіт і послуг називають доходами від звичайнихвидів діяльності. Витрати на виробництво товарів, продукції, робіт і послугуважають видатками по звичайних видах діяльності. Валовий прибутокрозраховують по формулі
/>
де ВР – виторг від реалізації; С – собівартістьпроданих товарів, продукції, робіт і послуг.
Прибуток (збиток) від продажів являє собою валовий прибутокза винятком управлінських і комерційних видатків:
Ппр = П вал – Ву – Вк
де Ву – видатки на управління;Вк–комерційні видатки.
Прибуток (збиток) до оподатковування – це прибуток від продажів зурахуванням інших доходів і видатків, які підрозділяються на операційні йпозареалізаційні:
Пдо = Ппр (+-)Содв(+-)Спдв
де Содв – операційні доходи й видатки; Спдв– позареалізаційні доходи й видатки.
До операційних доходів відносять надходження, пов'язані знаданням за плату в тимчасове користування активів організації; надходження,пов'язані з наданням за плату прав, що виникають із патентів на винаходи,промислові зразки й інші види інтелектуальної власності; надходження, пов'язаніз участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки й іншідоходи по цінних паперах); надходження від продажу основних коштів і іншихактивів, відмінних від коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів;відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а такожвідсотки за використання банком коштів, що перебувають на рахунку організації вцьому банку[9].
Операційні видатки — це видатки, пов'язані з наданням заплату в тимчасове користування (тимчасове володіння й користування) активіворганізації; видатки, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають ізпатентів на винаходи, промислові зразки й інші види інтелектуальної власності;видатки, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій; відсотки,що сплачуються організацією за надання їй у користування коштів (кредитів,позик); видатки, пов'язані із продажем, вибуттям і прочим списанням основнихкоштів і інших активів, відмінних від коштів (крім іноземної валюти), товарів,продукції; видатки, пов'язані з оплатою послуг, надаваних кредитнимиорганізаціями.
Позареалізаційними доходами є штрафи, пені, неустойки запорушення умов угод; активи, отримані безоплатно, у тому числі за договоромдарування; надходження у відшкодування заподіяні організації збитків; прибутокминулих років, виявлена у звітному році; суми кредиторської й депонентськоїзаборгованості, по яких минув строк позовної давності; курсові різниці; сумадооцінки активів (за винятком внеоборотных активів).
До позареалізаційних видатків відносяться штрафи, пені,неустойки за порушення умов угод; відшкодування заподіяних організацієюзбитків; збитки минулих років, визнані у звітному році; суми дебіторськоїзаборгованості, по якій минув строк позовної давності, інших боргів, нереальнихдля стягнення; курсові різниці; сума уцінки активів (за винятком внеоборотныхактивів)[10].
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності може бути отриманавирахуванням із прибутку до оподатковування суми податку на прибуток і інших аналогічнихобов'язкових платежів (суми штрафних санкцій, що підлягають сплаті в бюджет ідержавні позабюджетні фонди):
Пзд = Пдо — П
де П – сума податків.
Чистий прибуток – це прибуток від звичайноїдіяльності з урахуванням надзвичайних доходів і видатків:
Пч = Пзд + Ндв
де Ндв – надзвичайні доходи й видатки.
Надзвичайними доходами вважаються надходження, що виникаютьяк наслідку надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха,пожежі, аварії, націоналізації й т.п.). До них ставляться страховевідшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списаннянепридатних до відновлення й подальшого використання активів, і т.п. У складінадзвичайних видатків відображаються видатки, що виникають як наслідку надзвичайнихобставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізаціїмайна й т.п.).1.2 Формування й використанняприбутку
У практичномуплані прибуток являє собою узагальнюючий показник результатів господарськоїдіяльності підприємств будь-якої форми власності.
Розподіл івикористання прибутку є найважливішим господарським процесом, що забезпечуєпокриття потреб підприємців і формування доходів держави.
Механізмрозподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприятипідвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових формгосподарювання. Однієї з найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальнеспіввідношення частки прибутку, що акумулюється у доходах бюджету й, щозалишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів економічно обґрунтованасистема розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язаньперед державою й максимально забезпечити виробничі, матеріальні й соціальніпотреби підприємства.
Об'єктомрозподілу є балансовий прибуток підприємства[11].Під його розподілом розуміють напрямок прибутку в бюджет і по статтяхвикористання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тійїї частині, що надходить у бюджети різних рівнів у вигляді податків і іншихобов'язкових платежів. Визначення напрямків витрати прибутку, що залишається врозпорядженні підприємства, структури статей її використання перебуває вкомпетенції підприємства.
Принципи розподілуприбутку можна сформулювати так:
· прибуток,одержуваний підприємством у результаті виробничо-господарської й фінансовоїдіяльності, розподіляється між державою й підприємством як господарюючимсуб'єктом;
· прибутокдля держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків і зборів, ставкияких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їхньогообчислення й внесків у бюджет установлюються законодавчо;
· розмірприбутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплатиподатків, не повинна знижувати його зацікавленості в росту обсягу виробництва йполіпшенні результатів виробничо-господарської й фінансової діяльності;
· прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства, у першу чергу направляється на накопичення,що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині — наспоживання.
На підприємствірозподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився врозпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів.З її стягуються санкції, що сплачуються в бюджет і деякі позабюджетні фонди[12].
Прибуток, щозалишається в розпорядженні підприємства, використовується їм самостійно йнаправляється на подальший розвиток підприємницької діяльності. Ніякі органи, утому числі державу, не мають права втручатися в процес використання чистогоприбутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетнінапрямки власного прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідністьрозширення виробництва, його вдосконалювання, задоволення матеріальних ісоціальних потреб трудових колективів.
Чистий прибутокє джерелом погашення власних оборотних коштів. Крім того, він направляється насплату відсотків по кредитах, отриманим на заповнення недоліку власнихоборотних коштів, на придбання основних коштів, а також сплату відсотків попрострочених і відстрочених кредитах.
За рахунокчистого прибутку сплачуються деякі види зборів і податків, податок наперепродаж автомобілів, обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, збірз угод по купівлі-продажу валюти на біржах, збір за право торгівлі й інші.
Поряд зфінансування виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженніпідприємства, направляється на задоволення споживчих і соціальних потреб[13]. Так, із цього прибутку виплачуютьсяодноразові заохочення й допомоги, що йде на пенсію, а також надбавки до пенсій,провадяться видатки по оплаті додаткових відпусток понад установлений закономтривалості, оплачуються видатки на безкоштовне харчування або харчування запільговими цінами.
Прибуток, щозалишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джереломфінансування виробничого й соціального розвитку, а також матеріальногозаохочення, але й використовується у випадках порушення підприємством чинногозаконодавства для сплати різних штрафів і санкцій.
Так, із чистогоприбутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог по охороні навколишньогосередовища від забруднення, санітарних норм і правил, при завищеннірегульованих цін на продукцію. Із чистого прибутку стягується незаконноотримана підприємством прибуток.
У випадкахутаювання прибутку від оподатковування або внесків у позабюджетні фонди такожстягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких є чистий прибуток.
Розподіл чистогоприбутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства дляфінансування потреб виробництва й розвитку соціальної сфери.
Розподіл чистогоприбутку — один з напрямків внутріфірмового планування, значення якого в умовахринкової економіки зростає. Порядок розподілу й використання прибутку напідприємстві фіксується в уставі підприємства й визначається положенням, щорозробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджуєтьсякерівним органом підприємства. Відповідно до уставу підприємства можутьстановити кошториси видатків, фінансованих із прибутку, або утворювати фондиспеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва абофонд виробничого й науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) іфонди споживання (фонд матеріального заохочення).
Кошторисвидатків, фінансованих із прибутку, включає видатки на розвиток виробництва,соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників іблагодійні цілі.
До видатків,пов'язаним з розвитком виробництва, ставляться видатки на науково-дослідні,проектні, конструкторські й технологічні роботи, фінансування розробки йосвоєння нових видів продукції й технологічних процесів, витрати повдосконалюванню технології й організації виробництва, модернізаціївстаткування, витрати, пов'язані з технічним переозброєнням і реконструкцієюдіючого виробництва, розширенням підприємств[14].У цю же групу видатків включаються видатки по погашенню довгострокових позичокбанків і відсотків по них. Тут же плануються витрати на проведенняприродоохоронних заходів і ін. Внески підприємств із прибутку як внескизасновників у створення статутного капіталу інших підприємств, кошти, щоперераховуються союзам, асоціаціям, концернам, до складу яких входитьпідприємство, також уважаються використанням прибутку на розвиток.
Розподілприбутку на соціальні потреби включає видатки по експлуатаціїсоціально-побутових об'єктів, що перебувають на балансі підприємства,фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення, організації йрозвитку підсобного сільського господарства, проведення оздоровчих,культурно-масових заходів і т.п.
До витрат наматеріальне заохочення ставляться одноразові заохочення за виконання особливоважливих виробничих завдань, виплата премій за створення, освоєння йвпровадження нової техніки, видатки на надання матеріальної допомоги робітникамта службовцям, одноразові допомога ветеранам праці, що йде на пенсію, надбавкидо пенсій, компенсація працівникам подорожчання вартості харчування в їдалень,буфетах підприємства у зв'язку з підвищенням цін і ін.
Весь прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства, підрозділяється на дві частини.Перша збільшує майно підприємства й бере участь у процесі нагромадження. Другахарактеризує частку прибутку, використовуваної на споживання. При цьомунеобов'язково весь прибуток, що направляється на нагромадження, використовуватиповністю. Залишок прибутку, не використаної на збільшення майна, має важливерезервне значення й може бути в наступні роки спрямований для покриття можливихзбитків, фінансування різних витрат[15].
Нерозподіленийприбуток у широкому змісті як прибуток, використаний на нагромадження, інерозподілений прибуток минулих років свідчать про фінансову стабільністьпідприємства, про наявність джерела для наступного розвитку.
Розподіл івикористання прибутку товариств і акціонерних товариств мають свої особливості,обумовлені організаційно-правовою формою цих підприємств.
Основнимджерелом одержання торговельним підприємством прибутку є валовий дохід.
Валовий дохід вматематичному вираженні визначається як різниця між продажною й покупноювартістю товарів.
Валовий дохідвід реалізації товарів відображає ціну торгівельних послуг, тобто часткуторгівлі в роздрібній ціні товару. Роздрібна ціна товару в узагальненому видіобчислюється по формулі:
РЦ = СС + ПII +ТНII + ПДВ + ТН + ППр,
де, РЦ — роздрібна ціна товару, грн.;
СС — собівартість виробництва товару, грн.;
ПII — прибутоквиробничого підприємства, грн.;
ТНII — торговельна надбавка посередницького підприємства, грн.;
ПДВ — податок надодану вартість, грн.;
ТН — торговельнанадбавка роздрібного торговельного підприємства, грн.;
ППр — податок із продажів, грн.
Валовий дохідторгівельного підприємства в основному утворюється за рахунок торговельнихнадбавок. Торговельні надбавки встановлюються у відсотках до цін, по яких товарзакупається у виробників (відпускна ціна) або в посередників (оптова ціна).
Торговельнанадбавка призначена для відшкодування витрат обігу (витрат торгівлі пореалізації товарів), сплати податків і зборів і утворення прибуткуторговельного підприємства.
Прибуток відреалізації товарів визначається по формулі[16]:
ПР = ВД — ПДВ — ВО,
де ПР — прибутоквід реалізації товарів, грн.;
ВД — валовийдохід від реалізації товарів, грн.;
ПДВ — податок надодану вартість, грн.;
ВО — витратиобігу, грн.
Податок надодану вартість по своїй суті є податком на споживача, тому що він фіксується вроздрібній ціні товару і його кінцевим платником є споживач.
Прибуток відфінансово-господарської діяльності (валовий прибуток) обчислюється по формулі:
ПФГД = ПР ± СДР,
де ПФГД – прибуток (збиток)від фінансово-господарської діяльності, грн.;
ПР — прибутоквід реалізації, грн.;
СДР – сальдопозареалізаційних і інших операційних доходів і видатків, грн.
Прибуток, щозалишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток), може бути обчисленийпо формулі:
НП = ВП — ППр,
де НП — чистийприбуток підприємства, грн.;
ВП — валовийприбуток, грн.;
ППр — податокна прибуток, грн.;
Основні напрямкивикористання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, визначаютьсяйого установчими документами або рішенням засновників, у яких повинне бутизазначене, які фонди й у яких розмірах створюються на підприємстві за рахунокчистого прибутку й на які мети вони направляються.
Принципова схемарозподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, представленана малюнку 1./> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства /> /> /> /> /> /> /> />
Малюнок 1. Принципова схема використанняприбутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Прибуток, щозалишається в розпорядженні підприємства, залежить від суми податку наприбуток, а чистий прибуток — від суми витрат, які відносять на прибуток[17].
Основнимифакторами які здійснюють вплив, є:
— обсяг продажутоварів;
— роздрібні цінина реалізовані товари;
— витрати обігу;
— оборотність ісклад оборотних коштів (оборотного капіталу);
— фондовооруженностьпрацівників;
— налогоемкостьпідприємств;
— чисельністьпрацівників.
1.3 Рентабельність як економічнакатегорія. Методичні основи планування й аналізу рентабельності
Для оцінкирезультативності й економічної доцільності діяльності підприємства недостатньотільки визначити абсолютні показники. Більш об'єктивну картину можна одержатиза допомогою показників рентабельності. Показники рентабельності є відноснимихарактеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства.
Термінрентабельність веде своє походження від «рента», що в буквальному значенніозначає дохід. Таким чином, термін рентабельність у широкому змісті словаозначає прибутковість, прибутковість.
Як відомо, безпосереднім результатом комерційної діяльності підприємства служить прибуток, але він часто досить приблизно відображає ефективність підприємницької діяльності. Більш точну оцінку функціонування організацій дає рентабельність. Це не просто статистичний, розрахунковий параметр, а складний комплексний соціально-економічний критерій. На відміну від прибутку, він характеризує ефективність фінансової діяльності будь-якого конкретного економічного суб'єкта, щодо всіх інших (індивідуальних підприємців, організацій, регіонів, окремих країн і миру в цілому), незалежно від розмірів і характеру економічної діяльності. Ця якість надає рентабельності, з одного боку, форму економічної категорії, що виражає економічні відносини між економічними суб'єктами із приводу результативності використання факторів капіталу, а з іншого боку – характер об'єкта й інструмента фінансового менеджменту.
Розглянемо останню властивість докладніше.
У загальному виді рентабельність є відношення ефекту (результату) до витрат (ресурсам) підприємницької діяльності.
Підсумки роботи компаніїпідлягають оцінці за будь-який звітний період. У зв'язку із цим за данимиобліку й звітності обчислюється система різних кількісних і якісних показників,покликана дати всебічну оцінку діяльності компанії. Показники ефективностідають орієнтовну оцінку вигідності експортних і імпортних операцій. Насампередрозглянемо, що являє собою рентабельність.
Розділяють рентабельність якзагальну — відсоткове відношення балансового (загального) прибутку досередньорічної сумарної вартості виробничих основних фондів і нормованихоборотних коштів; і рентабельність розрахункову — відношення розрахунковогоприбутку до середньорічної вартості тих виробничих фондів, з яких стягуєтьсяплата за фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточнихвитрат — відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованоїпродукції[18].
Кожне підприємство самостійноздійснює свою виробничу й господарську діяльність на принципах самооплатності йприбутковості. Підприємство має певні видатки по виготовленню продукції і їїреалізації. Ці видатки представляють витрати виробництва даного підприємства(собівартість), або індивідуальні витрати. Однак витрати окремого продукту попідприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які приймаютьсяза суспільно необхідні витрати або вартість, грошове вираження яких становитьціну продукту. Наявність індивідуальних витрат, породжує відокремлення іншоїчастини вартості продукції — прибуток, а отже, і відносного її виміру — рентабельності.
Однак абсолютна величинаприбутку не дає подання про рівень і зміну ефективності виробництва аботоргівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва можезалишатися на колишньому рівні або навіть знизитися. Це відбувається в томувипадку, якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних)факторів виробництва — збільшення чисельності працівників, росту парку обладнанняй т.д. Якщо ж при росту чисельності працівників їхня продуктивність залишиласяколишньою або знизилася, то ефективність виробництва відповідно не змінюєтьсяабо навіть знижується.
Основними відмітними ознакамирентабельності в системі торговельних і виробничих відносин є наступні:
Ø відношення прибутку до витратвиробництва, що характеризують рівень прибутковості поточних витрат (напридбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію коштів праці, видатки покеруванню й обслуговуванню виробництва й заробітній платі працівників);
Ø відношення прибутку досередньорічної вартості виробничих фондів, що характеризують відносний розмірзростання авансованих витрат і дающее оцінку економічної ефективностівиробничих фондів.
Реальний зміст мають ознакирентабельності, які характеризують ефективність витрат по прибутку, отриманоїпісля реалізації.
Розподільна функціярентабельності конкретно проявляється в тім, що її величина є одним з основнихкритеріїв для розподілу частини прибавочного продукту — прибутку.
Рівень рентабельності галузей промисловості перебуваєв прямої залежності від рентабельності об'єднань, підприємств. Чим вищерентабельність об'єднань, підприємств, тим вище рівень рентабельностіпромисловості й усього народного господарства в цілому[19].
Загальна рентабельність об'єднань, підприємств визначається відношеннямбалансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів інормованих оборотних коштів і розраховується по формулі:
/>,
де Р — рівень рентабельності, %;
П — прибуток;
-/>середньорічна вартість основнихвиробничих фондів;
/> — середньорічна вартістьнормованих оборотних коштів.
Фактична загальна рентабельність визначається відношенням балансового прибутку дофактичної середньорічної вартості виробничих основних фондів і нормованихоборотних коштів, не прокредитованих банком. Фактичні залишки нормованихоборотних коштів установлюються виходячи з їхнього залишку по балансі завинятком заборгованості постачальникам по акцептованих платіжних вимогах, строкоплати яких не наступив, і постачальникам по не отфактурованным поставках, атакож зношування малоцінних і швидкозношуваних предметів і резерву навідшкодування планових втрат і майбутніх видатків[20].
Рівень рентабельності залежить не тільки від суми прибутку,але й від фондоємності виробництва. На підприємствах, об'єднання важкоїпромисловості з високої фондоємностю виробництва рівень рентабельності стосовновиробничих фондів нижче, ніж в об'єднаннях, на підприємствах легкої й особливохарчової промисловості. Зі збільшенням суми прибутку й зменшенням вартостіосновних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів рентабельністьпідвищується, і навпаки.
Розрахункова рентабельність являє собою відношення балансового прибутку завинятком плати за виробничі фонди, фіксованих платежів, відсотків забанківський кредит, прибутку цільового призначення (прибуток від реалізаціїтоварів широкого вжитку, нових товарів побутової хімії й т.п.), а такожприбутку, отриманої із причин, що не залежать від діяльності об'єднання,підприємства, до середньорічної вартості основних виробничих фондів (завинятком основних фондів, по яких надані пільги по платі) і нормованихоборотних коштів.
При аналізі роботи об'єднань, підприємств, особливопри плануванні й оцінці рентабельності виробу, важливе значення маєрентабельність окремих видів продукції обумовлена як відношення суми прибуткудо повної собівартості реалізованої продукції. Розрахунок рентабельностіокремих видів продукції провадиться по формулі:
/>,
де Р — рівень рентабельності, %;
О — оптова ціна підприємства на виріб;
С — повна собівартість виробу.
Показник рентабельності по виробах відображаєефективність витрат живої й упредметненої праці на виробництво продукції.
У машинобудуванні й інших обробних галузяхпромисловості рентабельність визначають як відношення прибутку до собівартостіза винятком вартості використаної сировини, палива, енергії, матеріалів,напівфабрикатів і комплектуючих виробів. При цьому може бути використанаформула[21]:
/>,
де /> — розрахунковий нормативрентабельності до собівартості за винятком матеріальних витрат;
/> - виробничі фонди галузі (під галузі) промисловості;
/> - норматив рентабельності до виробничих фондів;
З-М — собівартість товарної продукції за виняткомпрямих матеріальних витрат.
Використання показника нормативної розрахунковоїрентабельності в обробних галузях промисловості обумовлено високою питомоювагою в собівартості продукції цих галузей матеріальних витрат, значними їхнімиколиваннями в собівартості окремих видів виробів і широких можливостейтехнологічної заміни використовуваної сировини, матеріалів.
При визначенні нормативу розрахункової рентабельностідо собівартості продукції за винятком вартості використаних матеріальних витратвиключаються із собівартості продукції в калькуляційному розрізі тільки прямістатті витрат.
Основні шляхи росту рентабельності виробництва — розвиток найбільш прогресивних галузей, раціональне розміщення об'єднань,підприємств, підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва, застосуваннясучасні методів організації виробництва й праці відповідно до вимогнауково-технічного прогресу, прискорення впровадження й освоєння нової, більшепрогресивної техніки, підвищення продуктивності праці, зниження собівартостіпродукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у витратіматеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення матеріальноїзацікавленості працівників у результатах своєї праці.
Різноманітність варіантів рішень, прийнятих привизначенні прибутку, що течуть витрат, авансованої вартості для розрахункурентабельності обумовлюють наявність значної кількості її показників.
Для розрахунку рівня прибутковості підприємства всіпоказники рентабельності можуть бути об'єднані в наступні групи:
1. Показники, що розраховуються для оцінкиприбутковості діяльності підприємства в цілому. Методика їхнього розрахункузаснована на застосуванні показників прибутку підприємства або прибутку відреалізації продукції, чистого прибутку (у чисельнику) і показників реалізованоїпродукції, собівартості, величини акціонерного капіталу, вкладеного капіталу,власного капіталу, позикового капіталу або сукупного капіталу (у знаменнику).
2. Показники, що розраховуються для оцінкиприбутковості продукції, а також використовуваних ресурсів виробництва йвитрат. Методика їхнього розрахунку також базується на застосуванні показниківприбутку підприємства, прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку (учисельнику) і показників сукупних витрат — собівартості, основних фондів,оборотних коштів, оплати праці, чисельності працівників, виробничих площ і т.д.
Найпоширенішими показниками в практиці вітчизнянихпідприємств є:
Рентабельністьпродукції(норма прибутку) – це відношення загальної суми прибутку до витрат виробництвай реалізації продукції (відносна величина прибутку, що доводиться на 1 грн.поточних витрат)[22]:
/>
де Ц — ціна одиниціпродукції; С — собівартість одиниці продукції;
Рентабельність виробу — визначається як відношенняприбутку, що закладається в ціну виробу, до собівартості виробу;
Рентабельність обороту — розраховується як частка відрозподілу величини чистого прибутку на обсяг реалізованої продукції.
Крім того, підприємство може використовувати й рядінших показників рентабельності для характеристики рівня прибутковості своїхактивів, ресурсів і продукції.
Рентабельність виробництва показуєвідношення загальної суми прибутку до середньорічної вартості основних інормованих оборотних коштів (величину прибутку розраховуючи на 1 грн.виробничих фондів):
/>
де П – сума прибутку;
ОСср — середньорічна вартістьосновних коштів;
ОбСср – середні за рік залишкиоборотних коштів.
Цей показник характеризуєефективність виробничо-господарської діяльності підприємства, відображаючи приякій величині використаного капіталу отримана дана маса прибутку.
Рентабельність реалізованої продукції (Рп)визначається по формулі:
Рп =(Пк.в/КВ)*100%,
де Пк.в — річний приріст прибутку в результатіреалізації капітальних вкладень;
KB — капітальні вкладення, грн.
Рентабельність обороту (Р0) визначається поформулі:
Ро=(Пп/В)*100%,
де В — виторг від реалізації продукції, грн.
Рентабельність поточних активів (Рта)визначається по формулі:
Рт.а=(Пч/ТА)*100%,
де Пч — прибуток, що залишається врозпорядженні підприємства, грн.;
ТА — середня величина поточних активів, грн.
Рентабельність власного капіталу (Рск)визначається по формулі:
Рс.до=(Пч/СК)*100%,
де СК — величина власного капіталу на певну дату(середня за період), грн.
Рентабельність виробу (Ри) визначається поформулі:
Ри=(Пед/З)*100%,
де Пед — прибуток на одиницю виробу, грн.;
С — собівартість виробу, грн.
Рентабельність інвестованого капіталу (Рик)визначається по формулі:
Ри.до=(Пп/ИК)*100%,
де ИК — середній інвестований капітал, грн.
Рентабельність основних фондів (Ро.ф) визначається поформулі:
Ро.ф=(Пп/ОФ)*100%,
Рентабельність позикових коштів (Рз.с) визначається поформулі:
Рз.з=(Пз.з/ЗС)*100%,
де Пз.з — плата за користування позиковимикоштами, грн.;
ЗС — кошти, притягнуті на позиковій основі(довгострокові й короткострокові) на певну дату (середня величина), грн.
Рентабельність активів (Ра) визначається поформулі:
Ра=(Пч/СА)*100%,
де СА — середня величина активів, грн.
Рентабельність сукупних вкладень капіталу (Рс.в.к)визначається по формулі:
Рс.в.до=((Рз.з+Пч)/ИК)*100,
де Рз.з видатки, пов'язані із залученням коштів напозиковій основі, грн.;
ИК — величина сукупного використовуваного капіталу напевну дату (середня величина), грн.
Рентабельність інвестицій (Ри) визначаєтьсяпо формулі
Ри= (Пп/( В-ДО))*100%,
де В — величина валюти балансу на певну дату (середняза період), грн.;
ДО — величина короткострокових зобов'язань на певнудату (середня за період), грн.
Рентабельність товарної продукції (Ртп)визначається по формулі:
Рт.п= (Пп/Ст.п)*100%,
де Ст.п_ собівартість товарної продукції, грн.
Для розрахунку рентабельності галузей економіки врозрахунок приймається загальна сума прибутку, отримана підприємствами,об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповіднугалузь економіки[23]. Нарівень рентабельності галузі будуть впливати наявність у ній низькорентабельнихі збиткових підприємств.
Для того щоб підприємство могло ефективно здійснюватисвою діяльність і розвиватися, необхідна чітка стратегія його розвитку, а такожстратегія фінансування даного розвитку (власні й позикові джерела).
В основі стратегії розвитку лежить стратегія зростанняприбутку. Вона формується:
Ø на основі даних аналізу використання прибутку вминулих періодах (це ретроспективний аналіз);
Ø на основі оцінки потреби прибутку на поточний період ів перспективі;
Ø на базі прийнятих управлінських рішень про стратегіюрозвитку підприємства (дані рішення реалізуються в конкретних інвестиційнихпроектах).
Резерви зростання прибутку — це невикористовуваніможливості підприємства, можливість зменшення витрат виробництва й реалізаціїпродукції.
При визначенні потреби підприємства в прибуткуприймається в увагу необхідність здійснення із прибутку першочергових платежів,що випливають із фінансово-господарської діяльності підприємства:
Ø податку на нерухомість;
Ø відсотків по банківському інвестиційному кредиті;
Ø частини кредиту, що повертається, банку;
Ø частини комерційного кредиту, що повертається, (дляпридбання основних фондів) і т.д.
Максимальна потреба в прибутку визначається на основіврахування економічних інтересів власника й трудового колективу підприємства. Упершу чергу це величина визначається на основі плану розвитку підприємства
Таким чином, показникирентабельності використовують для порівняльної оцінки ефективності роботиокремих підприємств і галузей, що випускають різні обсяги й види продукції. Ціпоказники характеризують отриманий прибуток стосовно витрачених виробничихресурсів. Найбільше часто використовуються такі показники, як рентабельністьпродукції й рентабельність виробництва.
Підвищенню рівнярентабельності сприяють збільшення маси прибутку, зниження собівартостіпродукції, поліпшення використання виробничих фондів. Показники рентабельностівикористовують при оцінці фінансового стану підприємства.
Розділ2. Аналітичні підходи до оцінки ефективності економічної діяльностіпідприємства 2.1Загальна характеристика підприємства
Готель«Дніпропетровськ» розташований на одній з найкрасивіших набережнихДніпра близько до історичного і культурного центра міста.
Вдалерозташування й зручна транспортна розв'язка забезпечують максимальні умови, якдля роботи, так і для відпочинку гостям.
Для розміщення гостейготель має номерний фонд із 321 номера:
Стандарт- 290 номерів,
Люкс- 25,
Люксполіпшений — 3,
Апартаменти- 3
Готель надаєномери вищої та першої категорії з телефоном, холодильником, ТВ, ванноюкімнатою. В одномісних, двокімнатних і трикімнатних номерах встановленікондиціонери.
Готель пропонуєусім гостям, що перебувають у бізнесових справах чи на відпочинку, широкийоб’єм послуг, а саме: трансфер в/з аеропорту, допомога оренди автомобіля,організація екскурсій містом, замовлення квитків до театру, кінотеатру,арт-галереї чи музею.
Підприємствозареєстровано у формі ТОВ.
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» засновано декількома фізичними особами, маєстатутний капітал, розділений на частки учасників, причому ці частки имееютрозміри, затверджені установчими документами.
Статутнийкапітал формується із внесків його учасників. Учасники товариства несуть ризикзбитків, пов'язаних з діяльністю ТОВ, тільки в межах вартості внесених нимивнесків (а не відповідають власним майном — це і є обмежена відповідальність)
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» має у власності відособлене майно, що враховуєтьсяна його самостійному балансі, може від свого ім'я здобувати й здійснюватимайнові й особисті немайнові права, мати обов'язки, бути позивачем івідповідачем у суді.
ТОВ несевідповідальність за своїми обов'язками всім приналежної йому майном. ТОВ Готель«Дніпропетровськ» не відповідає по зобов'язаннях своїх учасників. Увипадку неспроможності (банкрутства) ТОВ з вини його учасників або з вини іншихосіб, які мають право давати обов'язкові для ТОВ вказівки або іншим способоммають можливість визначати його дії, на зазначених учасників або інших осіб увипадку недостатності майна ТОВ може бути покладена субсидіарнавідповідальність по його зобов'язаннях.
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» має цивільні права й несе цивільні обов'язки,необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не забороненихфедеральними законами, якщо це не суперечить предмету й цілям діяльності,виразно обмеженим уставом.
Основними видамидіяльності займається тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» створено без обмеження терміну.
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» має право у встановленому порядку відкриватибанківські рахунки на території України й за її межами, має круглу печатку, щомістить його повне фірмове найменування українською мовою й вказівка на місцезнаходження суспільства, а також штампи й бланки зі своїм фірмовимнайменуванням, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядкутоварний знак.
ТОВ можестворювати філії й відкривати представництва за рішенням загальних зборівучасників ТОВ, прийнятому більшістю не менш двох третин голосів від загальногочисла голосів учасників ТОВ, якщо необхідність більшого числа голосів дляприйняття такого рішення не передбачена уставом ТОВ.
Учасники ТОВГотель «Дніпропетровськ»має право:
· братиучасть у керуванні
· одержуватиінформацію про діяльність ТОВ
· братиучасть у розподілі прибутку
· продатиабо іншим способом поступитися свою частку або її частину в статутному капіталі
· убудь-який час вийти з ТОВ незалежно від згоди інших учасників
· у випадкуліквідації ТОВ одержати частину майна або його вартість
· маютьінші права, передбачені законом.
ТОВ Готель«Дніпропетровськ» має такі установчі документи:
· устав
· установчийдоговір
Вищим органомкерування ТОВ Готель «Дніпропетровськ» є загальні збори йогоучасників.
Управлінняпоточною діяльністю здійснюється одноособовим виконавчим органом.
Розподілприбутку провадиться за рішенням загальних зборів.
Частина прибуткуТОВ призначена для розподілу між його учасниками, розподіляється пропорційноїхнім часткам у статутному капіталі.
ТОВ не вправіухвалювати рішення щодо розподілі прибутку:
· до повноїоплати всього статутного капіталу
· довиплати дійсної вартості частки (частини частки) учасника у випадках,передбачених Законом про ТОВ
· якщо намомент прийняття такого рішення ТОВ відповідає ознакам неспроможності(банкрутства) або якщо зазначені ознаки з'являться в ТОВ у результаті прийняттятакого рішення
· якщо намомент прийняття такого рішення вартість чистих активів ТОВ менше йогостатутного капіталу й резервного фонду або стане менше їхнього розміру врезультаті прийняття такого рішення
· в іншихвипадках, передбачених законодавством.
ТОВ вправіухвалювати рішення щодо розподілі свого чистого прибутку між учасниками — щокварталу, раз у півроку або раз у рік.
ТОВ вправі й нерозподіляти прибуток, а використовувати неї в інших цілях (для розширеннядіяльності або ін.)
ТОВ не вправівиплачувати прибуток, рішення про розподіл якої прийнято:
· якщо намомент виплати ТОВ відповідає ознакам неспроможності (банкрутства) або якщотакі ознаки з'являться в ТОВ у результаті виплати
· якщо намомент виплати вартість чистих активів ТОВ менше його статутного капіталу й резервногофонду або стане менше їхнього розміру в результаті виплати
· в іншихвипадках, передбачених законодавством. 2.2 Аналіз результатів фінансово- господарської діяльності підприємства
У таблицях 2.2.1. і 2.2.2представимо основні техніко-економічні показники ТОВ Готель «Дніпропетровськ».
Таблиця 2.2.1 — Основнітехніко-економічні показникиПоказники Од. виміру. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 1. Обсяг наданих послуг (без ПДВ) тис. грн. 87957 114761 140118 Темп росту до 2006 р. % 100,0 130,5 159,3 Темп росту до 2007 р. % 100,0 122,1 2.Обсяг реалізованих послуг (без ПДВ) тис. грн. 87957 114761 140118 Темп росту до 2006 р. % 100,0 130,5 159,3 Темп росту до 2007 р. % 100,0 122,1 3. Середньорічна вартість основних виробничих фондів тис. грн. 38226 36793 37047 Темп росту до 2006 р. % 100,0 96,3 96,9 Темп росту до 2007 р. % 100,0 100,7 4.Фондовіддача грн./грн. 2,38 3,14 3,75 Темп росту до 2006 р. % 100,0 131,9 157,9 Темп росту до 2007 р. % 100,0 119,6 5.Вартість оборотних коштів тис. грн. 29497 34396 39703 Темп росту до 2006 р. % 100,0 117,0 135,0 Темп росту до 2007 р. 100,0 115,0 Показники Ед. изм. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 6.Оборотність оборотних коштів оборотів 3,1 3,4 3,5 Темп росту до 2006 р. % 100,0 109,6 113,0 Темп росту до 2007 р. % 100,0 103,0 7.Чисельність ППП чол. 269 296 311 Темп росту до 2006 р. % 100,0 109,8 115,5 Темп росту до 2007 р. % 100,0 105,2 8.Продуктивність праці тис. грн. 337,0 389,8 446,4 Темп росту до 2006 р. % 100,0 115,7 132,5 Темп росту до 2007 р. % 100,0 114,5 9.Фонд оплати праці тис. грн. 6247 7909 9469 Темп росту до 2006 р. % 100,0 126,7 151,7 Темп росту до 2007 р. % 100,0 119,7 10.Прибуток балансовий тис. грн. 9724 13756 20677 Темп росту до 2006р. % 100,0 141,0 212,0 Темп росту до 2007р. % 100,0 150,0 11.Загальна рентабельність % 14,3 19,3 26,9 Темп росту до 2006 р. % 100,0 135,0 188,0 Темп росту до 2007 р. 100,0 139,3 12.Собівартість наданих послуг тис. грн. 82832 101851 117423 Темп росту до 2006 р. % 100,0 123,0 141,8 Темп росту до 2007 р. % 100,0 115,3 13.Матеріальні витрати тис. грн. 58894 71092 80199 Темп росту до 2006 р. % 100,0 120,7 136,2 Темп росту до 2007 р. % 100,0 112,8 14.Витрати на 1 грн. продукції, послуг. грн./грн. 0-91,2 0-88,3 0-84,5 Темп росту до 2006 р. % 100,0 96,8 92,6 Темп росту до 2007 р. % 100,0 95,7
Дані, щонаведені в таблицях 2.2.1 і 2.2.2, характеризують загальні результати йефективність виробничо-господарської діяльності ТОВ Готель «Дніпропетровський»за останні три роки і є основою для проведення комплексного економічногоаналізу.
Комплекснийаналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ Готель «Дніпропетровський» заостанні три роки проведемо із метою виявлення динаміки основнихтехніко-економічних показників.
Темпи росту добазисного року показують наскільки виробництво послуг в даному періоді збільшилосьпорівняно з періодом, який прийнято за базу.
Показники темпівросту показують не тільки напрямок розвитку, але й вимірюють інтенсивність розвиткупідприємства в галузі надання готельних послуг.
Для того щобнаочно надати зміну показників діяльності підприємства в динаміці за 2006-2008 г. по розрахованим темпам росту, побудуємо їх графичне зображення. У першу чергу подивимся даніпро виробництво й реализацію послуг (рисунок 2.2.1.).
За період 2006-2008рр. спостерігається тенденція росту показників наданих і реалізованих послуг.Так виручка від реалізації послуг в діючих цінах без ПДВ збільшилася з 87957тис.грн. в 2006 р. до 140118 тис. грн. в 2008 р.
Таблиця 2.2.2 — Динаміки основних ТЕП роботи підприємства в порівнянних цінахНайменування показників Од. вим. Значення показників 2006 р. 2007 р. 2008 р. Надані послуги тис. грн. 110891 121923 138962 Темпи росту до 2006 р. % 100,0 109,9 125,3 Темпи росту до 2007 р. % 100,0 114,0 Реалізована продукція тис. грн. 107390 120386 140118 Темпи росту до 2006 р. % 100,0 108,6 126,4 Темпи росту до 2007 р. % 100,0 116,4 Собівартість тис. грн. 97266 104562 117423 Темпи росту до 2006 р. % 100,0 107,5 120,7 Темпи росту до 2007 р. % 100,0 112,3
Порівнюючизначення цих показників у порівняних цінах, слід зазначити, що реальне збільшеннянаданих послуг за період, що аналізується відповідно склав 25,3% і 26,4%. Цепозитивне явище пов'язане із систематичною роботою відділу маркетингу повивченню попиту населення й зацікавлених організацій. Крім того, на збільшенняобсягів реализации вплинуло постійне розширення кількості додаткових послуг, атакож поліпшення якості обслуговування.
/>
Малюнок 2.2.3. — Динаміка виручки від реалізації послуг та собівартості
Динаміка темпівроста балансового прибутку й загальної рентабельності, що наведено на рис. 2.2.4,показує, що темпи роста цих показників становлять відповідно 212% і 188%. Натлі росту абсолютних значень балансовиї прибуток з 9724 тис. грн. в 2006 р. до20677 тис. грн. і загальної рентабельности з 14,3% в 2006 р. до 26,9% в 2008р., спостерігається значний ріст матеріальных затрат і собівартості наданихпослуг.
/>
Малюнок 2.2.4. — Динаміка балансового прибутку й загальної рентабельності
На рис. 2.2.5. наведенодинаміку цих показників, а також витрати на 1 грн наданих послуг за 2006-2008 рр.
/>
Малюнок 2.2.5 — Динаміка собівартості, матеріальних витрат і витрат на 1 грн. наданих послуг
Так за цей періодсобівартість наданих послуг виросла з 82832 тис. грн. до 117423 тис. грн.;матеріальні витрати збільшилися з 58894 тис. грн. до 80199 тис. грн. Їхнєзбільшення пов'язане з ростом кількості наданих послуг й підвищенням цін наматеріали, а також на энергоносії (электроенергію, опалення).
Можна відзначитипозитивну роботу ТОВ Готель «Дніпропетровський» за останній рік, про щосвідчать щорічні зміни витрат на 1 грн наданих послуг: 91,2 коп. — в 2006 р.,88,3 коп. — в 2007 р., 84,5 коп — в 2008 р.
Подальше зростанняоб`єма наданих послуг, на погляд автора, стримується наявністю на підприємстві застарілогообладнання, такого як радіатори опалення, електромережі. За останні роки практичноне відбувалось відновлення обладнання.
У зв'язку із чимнеобхідно провести економічний аналіз за основними показниками, щохарактерізують ефективність роботи ТОВ Готель «Дніпропетровський» і, зокрема,виявити вплив різних факторів на зміну прибутку й рентабельності.
Прибуток від реалізації єрезультатом діяльності і процесу обігу й займає найбільш питому вагу в балансовомуприбутку підприємства. Прибуток від реалізації послуг складається із двохчастин:
· Прибутоквід реалізації послуг проживання
· Прибутоквід іншої реалізації
Обчислюється вона як різницяміж виторгом від реалізації послуг(без ПДВ) і собівартістю.
Для проведення аналізускористаємося звітністю підприємства про фінансові результати діяльності йскладемо наступну аналітичну таблицю 2.2.3.
Таблиця 2.2.3. — Показникидля аналізу прибутку від реалізації послуг готелю № п/п Найменування показників Од. вим. Значення показників 2007 р. 2008 р. По с/в і цінах 2008 р. По теперішнім цінам 1. Собівартість тис. грн. 97005 100843 112515 2. Комерційні видатки тис. грн. 4329 4904 5885 3. Повна собівартість тис. грн. 101334 105747 118400 4. Виторг від реалізації (без ПДВ) тис. грн. 114761 122759 140118 5.
Результат виробничо-господарської діяльності
Прибуток тис. грн. 13427 17012 21718 Збиток - - -
З аналізу даних, наведених утаблиці 2.2.3. даних, видно, що прибуток від реалізації послуг послуг збільшивсяна 8291 тис. грн.
Балансовий прибуток характерізуєкінцеві результати всієї господарської діяльності підприємства.
Аналіз балансової прибуткупорівняно з минулим роком показує вплив вартості енергоресурсів, матеріалів, змінуцін на реалізацію послуг й методологію розрахунку прибутку. Для того щоб цейвплив виключити, необхідно привести до порівняння суми прибутку.
Для аналізу складемо таблиці 2.2.4.і 2.2.5.
Дані таблиці 2.2.4. і 2.2.5.показують, що в 2007 р. балансовий прибуток був вище прибутку від реалізації на324 тис. грн.; в 2008 р. прибуток від реалізації був більше балансового на 1041тис. грн. Такі зміни настали в результаті доходів і збитків отриманих від іншоїдіяльності. В 2007 р. ці доходи склали 4444 тис. грн., а в 2008 р. 90 тис. грн.,у той же час збитки в 2008 р. склали 1131 тис. грн., а в 2007 р. 115 тис. грн.
Зниження збитків є одним з резервівпідвищення балансового прибутку ТОВ Готель «Дніпропетровський».
Таблиця 2.2.4. — Співвідношення зміни балансового прибутку й прибутку від реалізації№ п/п Найменування показників Значення показників по звіті Темпи росту до попереднього року 2007 р. 2008 р. У дійсн. цінах тис.грн. У действ. цінах тис.грн. У цінах минулого року, тис.грн. У фактич. цінах, % У цінах минулого року,% 1. Балансовий прибуток 13756 20677 16202 150 118 2. Прибуток від реалізації товарної продукції 13427 21718 17012 162 127
Таблиця 2.2.5. — Прибутки тазбитки ТОВ « Готель «Дніпропетровський»» за 2008 р.Прибуток Сума, тис.грн. Збиток Сума, тис.грн. Від реалізації послуг 21718 Від реалізації послуг 84 Пені отримані 19 Пени сплачені 249 Від позареалізаційної діяльності 43 Інші борги від ВД 798 Інші доходи 28 Надзвичайні видатки - Разом: 21808 1131 Балансовий прибуток 20677
Прибуток, отриманий на підприємстві,повинен бути розподілено відповідно напрямкам: на сплату в бюджет, виплатуподатків і т.д.
Вивчимо дослідно, по якимнапрямкам було розподілено прибуток на підприємстві, для цього скористаємося додаткомдо балансу й формою «Довідка до звіту про фінансовий результат і їхвикористанні» і складемо наступну аналітичну таблицю 2.2.6.
Для більше повного уявленняфінансового стану ТОВ Готель «Дніпропетровський» в 2008 р. вивчимо фактичневикористання прибутку більш докладно в таблиці 2.2.6.
Таблиця 2.2.6. — Прибутки тазбитки ТОВ Готель «Дніпропетровський» за 2007 р.Прибуток Сума, тис.грн. Збиток Сума, тис.грн. Від реалізації продукції й послуг 13427 Від реалізації продукції 31 Пены отримані 101 Пени сплачені 17 Від позареалізаційної діяльності 218 Інші борги від ВД 84 Інші доходи 125 Надзвичайні видатки - Разом: 13871 115 Балансовий прибуток 13756
Таблиця 2.2.7. — Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства№ п/п Найменування показників Од. вим. Звіт 2007 р. Звіт 2008 р. Відхилення (+, -) 1. Прибуток балансова тис. грн. 13756 20677 +6921 2. Оподатковуваний прибуток тис. грн. 11404 16899 +5495 3. Податок на прибуток і інші платежі тис. грн. 3193 4901 +1708 4. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства тис. грн. 10563 15776 +5213 5. Прибуток, спрямований: а) до фонду накопичення тис. грн. 5282 7888 +2603 б) до фонду споживання. тис. грн. 4225 6310 +2085 в) інші цілі тис. грн. 1056 1578 +522
Таблиця 2.2.8. — Балансприбутків і видатків за 2008 р.№ п/п Найменування показників Значення показників тис.грн. % до підсумку 1. Прибуток балансовий, разом 20677 90,6 У тому числі: — від реалізації продукції 21718 - № п/п Найменування показників Значення показників тис.грн. % до підсумку — від іншої діяльності -1041 - 2. Амортизація 2134 9,4 3. Притягнуті кошти - - 4. Разом доходи 22811 100 5. Платежі в бюджет 4901 21,5 6. Фонди нагромадження, усього 11600 50,8 У тому числі: — фонд капітальних вкладень 10022 43,9 — фонд коштів соціальної сфери 1578 6,9 7. Фонди споживання, усього 6310 27,7 У тому числі: — оплата за лікування 798 3,5 — відшкодування вартості путівок 570 2,5 — матеріальна допомога 1597 7,0 — утримування профкому 91 0,4 — доплати відрядженим 228 1,0 — премії за виконання особливо важливих завдань 730 3,2 — позички працюючої 958 4,2 — штрафні санкції 456 2,0 — розрахунки із засновниками (дивіденди) 890 3,9 Разом видатки: 22811 100
Аналіз рентабельності підприємствавключає:
· аналіз рентабельностіпідприємства;
· аналіз рентабельностіреалізації;
· аналіз рентабельностінайважливіших видів послуг ;
· аналіз рентабельностіпідприємства.
З даних таблиці 2.2.9. видно,що фактичний рівень рентабельності підприємства в 2008 р. вище рентабельності 2007р. на 5,1%. Це пояснюється тим, що за звітний період відбулося підвищення прибуткуй зниження витрат на 1 грн. продукції — послуги.
Таблиця 2.2.9. — Рентабельність наданих послуг№ п/п Найменування показників Од. вим. Значення показників Відхилення (+, -) 2007 р. 2008 р. 1. Обсяг наданих послуг тис. грн. 115347 138962 +23615 2. Повна собівартість тис. грн. 101851 117423 +15572 3. Прибуток від діяльності тис. грн. 13496 21539 +8043 4. Рентабельність послуг % 13,25 18,34 +5,1
Резерви підвищення рівня рентабельностіготелю укладаються в збільшенні прибутку від надання послуг за рахунок зниженнясобівартості послуг, шляхом впровадження більш сучасних і економічнихтехнологій, заміни коштовних матеріалів більш дешевими.2.3 Факторний аналізприбутковості та рентабельності підприємства
o На змінуприбутку могли вплинути наступний фактори:
· зміна цінна послуги;
· змінаобсягу наданих послуг;
· зрушенняв структурі і видах надаваних послуг;
· змінавиробничої собівартості наданих послуг;
· змінакомерційних видатків;
· прирістсобівартості й комерційних видатків.
o Розрахуємовплив кожного з наведених факторів.
o Зміна цінна прибуток
140118 — 122759 = 17359 тис. грн.
За рахунок зростання цін на послугиготелю прибуток збільшився на 17359 тис. грн.
Зміна обсягу реалізації послуг
13427 (105747/101334) — 13427= 585 тис. грн.
У зв'язку з зростанням обсягуреалізації у звітному році прибуток збільшився на 585 тис. грн.
Вплив змін у структурі іассортименті наданих послуг.
13427 (122759/114761 — 105747/101334) = 352 тис. грн.
У зв'язку з зростанням вобсязі реалізації питомої ваги більш рентабельних видів послуг прибуток на підприємствівиріс на 352 тис. грн.
Зміна собівартості реализованихпослуг
112515 — 100843 = 11672 тис. грн.
Збільшення собівартості узвітному році за рахунок підвищення цін на енергоносії та матеріали призвело дозниження прибуткуна 11672 тис. грн.
Зміна комерційних видатків
5885 — 4904 = 981 тис. грн.
У зв'язку зі збільшенням комерційнихвидатківу звітному році, порівняно з попереднім роком прибуток зменшився на 981тис. грн.
Приріст собівартості зарахунок структурних змін.
97005 122759/114761 — 100843= 2923 тис. грн.
Збільшення в обсязі реалізациипитомої ваги послуг, по яким собівартість знизилася, призвело до підвищення прибуткуна 2923 тис. грн.
Приріст комерційних видатківзарахунок структурних змін.
4329 — 122759/114761 — 4904 =-273 тис. грн.
У зв'язку зі збільшенням вобсязі реалізованих послуг, по яким комерційні видатки збільшилися, прибуток знизивсяна 273 тис. грн.
Сумарний вплив всіх факторів,що впливають на зміну прибутку, дорівнює розміру відхилення прибуткувід реалізаціїпослуг двох суміжних років.
17359 + 585 + 352 — 11672 — 981 + 2923 — 273 = 8291 тис. грн.
Рентабельність продажу (Рп) — це відношення суми прибуткувід реалізації до обсягу реализованих послуг:
Рп = (В – З – КР– УР)/В ∙ 100% = Пр̣/В 100%
Із цієїфакторної моделі витікає, що на рентабельність продаж впливають ті ж фактори,що й на прибуток від продажу. Щоб оцінити вплив на рентабельність продажкожного фактора, необхідно здійснити наступні розрахунки.
В наведенихнижче формулах використані наступні позначення:
В1 і В0 — звітнай базисна виручка;
З1 і З0 — звітнай базисна собівартість;
КР і КР0 — звітні й базисні комерційні видатки;
УР і УР0 — управлінські видатки у звітному і базисному періодах.
Вплив зміни вир̣учки від реалізаціїна рентабельність продаж:
(Рпв = ((В — З0 — КР0 — УР0)/В — (В0 — З0 — КР0 — УР0/В0)/В0( 100%
(Рпв = ((84797-4329-12208)/140118-( 84797-4329-12208)/114761( 100% = +16%
У зв'язку з збільшеннямвиторгу у звітному році рентабельність зросла на 16%.
Вплив зміни собівартостіпослуг:
DРпс = [(В1 – З1 – КРо – УРо)/В1 –(В1 – З – КРо – УРо)/В1] ∙ 100%
(Рпс = ((94522-4329-12208)/140118-( 84797-4329-12208)/140118( 100% = -6,94%
Підвищення собівартостіпослуг призвело до зниження рентабельности продаж на 6,94%.
Вплив зміни комерційнихвидатків:
DРпкр̣=[(В1 — З1 — КР1 — Уро)/В1 — (В1 — З1 — Кро — Уро)/В1( 100%
(Рпкр= ((94522-5885-12208)/140118-( 94522-4329-12208)/140118 ( 100% = -1,11%
За рахунок зростаннякомерційних видатків рентабельність продаж знизилася на 1,11%.
Вплив зміни управлінськихвидатків:
DРпур̣=[(В1 — З1 — КР1 — УР1)/В1 — (В1 — З1 — КР1 — Уро)/В1( 100%
(Рпур= ((94522-5885-17993)/140118-( 94522-5885-12208)/140118( 100% = -4,15%
У зв'язку з зростаннямуправлінських видатків рентабельність продаж знизилася на 4,15%.
Загальний вплив всіх факторівскладе:
Рпобщ = 16,0-6,94-1, 11-4,15=3,8%
За даними звітупро прибутки та збитки можна проаналізувати динаміку рентабельності продаж, атак само вплив факторів на зміну цього показника (таблиця 2.2.10).
Таблиця 2.2.10.- Рентабельність продажів№ п/п Найменування показників Од. вим. Значення показників Відхилення (+, -) 2007 р. 2008 р. 1. Виторг від реалізації за винятком ПДВ (В) тис. грн. 66415 94564 +28149 2. Виробнича собівартість (З) тис. грн. 53353 74365 +21012 3. Комерційні видатки (КР) тис. грн. 3132 3759 +627 4. Управлінські видатки тис. грн. 6743 8867 +2124 5. Рентабельність продажів % 4,8 8,0 +3,2
РОБЩ. = ПБАЛ /(ФОСН + ФОБ)
де ПБАЛ — балансовий прибутокпо підприємству, тис. грн.
ФОСН — середньорічна вартістьОФП, тис. грн.
ФОБ — середньорічна вартістьоборотних засобів, тис. грн.
Проаналізуємо залежністьрівня загальної рентабельности від:
розміру прибутку на 1 грн.реалізованої послуги (ПБАЛ\QР)
фондоємкості (1/ QР) / ФОСН
оборотність оборотних засобів1 / QР / ФОБ
РОБЩ = ПБАЛ /(ФОСН + ФОБ) ∙ 100 = (ПБАЛ\QР) /
[(ФОСН / QР) +(ФОБ / QР)] 100
Для аналізу впливу окремихфакторів на рівень загальної рентабельності необхідно скласти наступну таблицю.
Таблиця 2.2.12.- Вихідні дані для аналізу загальної рентабельності№ Найменування показників Од. вим. Умовна позначка Значення показників Звіт 2007 г Звіт 2008 г 1 Балансовий прибуток тис. грн. ПБАЛ 13756 20677 2 Обсяг реалізованої продукції тис. грн. QP 114761 140118 3 Середньорічна вартість основних виробничих фондів тис. грн. ФОСН 36793 37047 4 Середні залишки основних оборотних коштів тис. грн. ФОБ 34396 39703 5 Фондовіддача основних виробничих фондів грн. / грн. QP / ФОСН 3,12 3,78 6 Фондоємність грн. / грн. ФОСН / QP 0,32 0,26 7 Кількість оборотів нормованих оборотних коштів Число оборотів QP / ФОБ 3,34 3,53 8 Коефіцієнт закріплення оборотних коштів Частки одиниць ФОБ / QP 0,3 0,28 9 Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції грн. / грн. ПБАЛ / QP 0,12 0,15 10 Рівень загальної рентабельності % ПБАЛ / (ФОСН + ФОБ) ∙ 100 19,3 26,9
Для зручності проведенняаналізу використовуємо наступні позначення:
Р1 і Р0 — загальнарентабельність звітн і базового періодів
П1 і П0 –прибуток на 1 грн. РП у звітн і базовому періоді
Е1 і Е0 — фондорентабельність у звітному і базовому періоді
ДО1 і ДО0 — коефіцієнт закріпления оборотних засобів у звітному і базовому періоді.
Дані таблиці 2.2.12.показують, що рівень загальної рентабельності змінився на: (РОБЩ = Р1 — Р0 =26, 9-19,3=7,6%
Розрахуємо впливприбутковості:
DР1 = П1 / (Е0 + ДО0) ∙100 – Р̣0
(Р1 = 0,15/(0,32+0,30)100-19,3=4,9%
У зв'язку зі збільшеннямприбуткуна 1 грн. реалізованих послуг загальна рентабельність збільшилась на4,9%
2. Розрахуємовплив фондорентабельності:
DР2 = П1 / (Е1 + ДО0) ∙100 – П1 / (Е0 + ДО0) ∙ 100;
(Р2 =0,15-(0,26+0,30) 100-0,15/(0,32+0,30) 100=2,6 %
Зменшенняфондорентабельности призвело до росту загальної рентабельності на 2,6 %
3. Визначаємовплив коефіцієнта закріплення оборотних засобів:
(Р3 = П1 / (Е1 +ДО1) 100 — П1 / (Е1 + ДО0) 100;
(Р3 =0,15/(0,26+0,28) 100-0,15(0,26+0,30) 100=1,1 %
За рахунокзбільшення швидкості обороту оборотних засобів загальна рентабельністьзбільшилась на 1,1 %
Загальний впливвсіх факторів складе:
РОБЩ = 4,9 + 2,6+ 1,1 = 7,6%
Отже, аналізрентабельності показав, що найбільший вплив на її зміну робить зростання цін якна послуги, так і на енергетичні ресурси, матеріали.
Великий вплив назбільшення прибутку має збільшення обсягів наданих послуг та виторгу відреалізації.
На змінубалансового прибутку істотний вплив здійснюють видатки.
Розширеннякількості послуг і їх якості дозволяє збільшити попит на послуги готелю.
У зв'язку із циму дипломному проекті пропонується впровадження заходів, які дозволять вплинутина збільшення обсягів продукції, що користується попитом, покращити якість, щопозитивно вплине на обсяг прибутку й підвищення рентабельності підприємства.
Розділ3. Шляхи підвищення прибутковості та рентабельності підприємства 3.1Розробка заходів із покращення фінансово-господарської діяльності підприємства
Жоднацивілізована країна не може нормально функціонувати без -належного рівнярозвитку готельної справи. Наявність комфортабельних -готелів є не тількинаслідком розвитку потреб, а й повинна перетворитись на важливий стимул інтенсифікаціїміжнародних зв'язків, сприяти активнішому входженню України у світовеспівтовариство.
На сучасномуетапі на ринку готельних послуг спостерігається дисбаланс між обсягом,структурою та якістю:
— пропозиціяготельних послуг перевищує попит;
— структурапропозиції суттєво відрізняється від структури попиту;
— якістьготельних послуг, що пропонуються, ще не відповідає потребам і побажаннямспоживачів.
Тривалий часвітчизняні готелі функціонували в умовах перевищення попиту над пропозицією,тоді як у всьому світі, а тепер це властиво також і для України, пропозиціяпереважає попит. З початком ринкових перетворень і зростанням інфляції ситуаціяв готельній сфері значно швидше, ніж у багатьох інших галузях змінилося: ринокпродавця перетворився на ринок покупця. Останнє вимагає вдосконаленнямаркетингових підходів для забезпечення успішного готельного бізнесу.
Маркетингготельних послуг має певну специфіку, в основі якої -специфіка самих готельнихпослуг: відсутність матеріального результату, неможливість накопичення,зберігання, відокремлення від конкретного готелю, необхідність спеціальнихзусиль для підтримки постійної якості, необхідність супроводу основної послугидодатковими і периферійними, високий рівень постійних і низький — зміннихвитрат, значні сезонні коливання попиту, важливість людського фактора принаданні послуг.
Для підприємствготельного бізнесу, що працюють у умовах ринкової економіки, мають місцеекономічні ситуації, пов’язані з коливанням попиту на послуги готеля з причинсезонності та інших. Це спричиняє зміну обсягів виробництва готельних послуг таїх продажів, що, своєю чергою, серйозно впливає на собівартість послуг іфінансові результати готелю. Для підприємств, що стикаються з проблемою високоїсобівартості, пропонується ефективна затратна політика, що містить:
• розрахуноксобівартості способом “директ-костинг”;
• виявленнярезервів економії витрат;
• спроби ззниження розміру й рівня собівартості продукції, послуг;
• контролю надстаном і характером змін фактичної собівартості.
Економія іраціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинниківпідвищення прибутковості готельного підприємства. Головними джерелами економії,застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальнихресурсів, як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Майжезавжди, особливо, якщо розглядаються крупні готелі, застосування новихресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економіяресурсів, що покриває витрати. До таких технологій відносяться:
1) системаосвітлення на фотоелементах (реагують на рух) – якщо встановити таку систему вкоридорах на поверхах, де розташовуються номери можна добитися значної економіїелектроенергії, оскільки коридори повинні в обов'язковому порядку бутиосвітлені цілодобово незалежно від того, чи проживає хтось в номерах на даномуповерсі, або він порожній.
2) крани уванних кімнатах на фотоелементах – діє за тим же принципом.
3) системаавтоматичного відключення світла в номерах – світло гасне протягом 1 хвилинипісля того, як гість виходить з номера. Також в цілях економії інших видівресурсів доцільно замінити деякі з них, використання яких є витратним інераціональним, на новий вид матеріальних ресурсів. Можна з упевненістюсказати, що процес пошуку нових можливостей і шляхів економії матеріалів це вдеякій мірі процес творчий, такий, що вимагає від керівництва готелю не тількихорошого знання про нові технології і матеріали, які є на ринку, але такожіноді і неординарних рішень, що приведуть до успіху.
Обґрунтуванняконкретних управлінських рішень.
Ефективністьвиробництва в значній мірі залежить від управління матеріальними ресурсами –планування, нормування, забезпеченості і використання, а також організації їхзберігання. Це обумовлено такими чинниками значущості матеріальних ресурсів увиробництві:
– витратина матеріальні ресурси – основна частина собівартості продукції;
– виробничізапаси складаються з основної суми власних оборотних коштів, тому прискоренняїх оборотності – великий резерв підвищення ефективності;
– правильнаорганізація управління матеріальними ресурсами – умова ритмічності виробництва;
– посиленнянормування споживання матеріальних ресурсів і лімітацію вимагають посиленнярежиму економії.
У зв'язку з зростанням попитуна послуги хімчистки в ТОВ Готель «Дніпропетровськ», доцільно встановити міні –хімчистку для максимально повного задоволення потреб гостей. Крім того,послугами хімчистки зможуть користуватись жителі прилеглих будинків, щопозитивно вплине на прибуток та рентабельність готеля.
Хімчистка — це додатковий сервіс гостям, тому що клієнтготелю ні в чому не повинен бідувати. Хімчистка – це чудовий сервіс і великомуготелю обов'язково варто надавати його клієнтам, якщо й не з метою додатковогоджерела доходу, то як підтримка готелем високого рівня послуг.
Також прихімчистці, що перебуває в отелі, відбувається прямий контроль над якістюобслуговування. Власна хімчистка — це власне встаткування, власніспівробітники, і таким чином, адміністрація готелю знає, чого можна чекати, якеякість білизни повинне бути після хімчистки.
Звичайно, є йсвої мінуси. Пральні й хімчистці потрібен обслуговуючий персонал, якомунеобхідно платити зарплату.
Хімчистканастільки специфічне підприємство, що, говорячи про її розміщення, доводитьсязвертати увагу не тільки на звичайні вимоги до приміщень для готельних служб,побажання до планування, але й на розташування самої будівлі, у якій вонаперебуває.
Хімчистка внашому випадку буде розташована в окремому приміщенні в цокольному поверсі готелю,тому що хімчистка — це найчастіше значна вага встаткування, і деяка вібрація,що створює певні незручності
Крім того, дохімчистки пред'являються більше жорсткі екологічні умови: гарна витяжка,високий поріг (тому що багато хімікатів важче повітря й осідають на рівніпідлоги) і т.д. Крім того, у хімчистці потрібне місце для утилізації відходів –шламу, адже тут використовують хімікати які не повинні попадати в навколишнєсередовище.
Базовий набір устаткування планується такий: машинахімчистки, плямовивідники й гладильне встаткування.
Сама машина хімчистки складається із прального, сушильноговідділень, дистилятора, помп для рідин, фільтрів. Текстильна машина призначенадля обробки тільки текстилю,— шкіри чистять іншим устаткуванням. Такожневід'ємною частиною будь-якої хімчистки є стіл для виведення плям або кабінет.Забруднення звичайно обробляють перхлоретіленом. Далі йде фінішне обладнаннядля вичищеної білизни. Це гладильний стіл, пароманекени, універсальний прес,спеціалізовані преси для комірів, штанів і т.п.
Потужність обладнання визначимо тим, скільки кілограмдозволяє завантажити дана машина (Для готелю «Дніпропетровськ» приймаємопотужність 15 кг).
Крім устаткування, ухімчистці повинні бути встановлені: гарна вентиляція, витяжка, водопровід,підводка комунікацій; електроенергія, розрахована на велике споживання.Устаткування повинне встановлюватися з урахуванням розмірів приміщення.
За даними аналогічних підприємств, хімчистка окупаєтьсяпротягом 2 років, і починає приносити прибуток не тільки за рахунок гостейготелю, але й, у багатьох готелях, за рахунок надання своїх послуг місту. Тутпростежується пряма залежність окупності від обороту. А оборот, у свою чергу,прямо залежить від реклами і якості надаваного сервісу. У подібних хімчисткахз'являються постійні клієнти, чиї вимоги й побажання уже відомі співробітникам,а це благотворно позначається на репутації й служби, і самого готелю.
Важливопам'ятати, що хімчистка є не тільки джерелом додаткового доходу в готелі, але,насамперед, є одним з найважливіших показників рівня сервісу й, як слідство,гостинності.
Прибуток відхімчистки прямо залежить від обсягів підприємства. Тут працює класичний законбізнесу — чим більше вкладено на початку, тим більше можна одержати востаточному підсумку. Бізнес хімчистки має незаперечні достоїнства. Це:перевірена стабільність і можливість легкого розширення.
Розрахунок річного обсягупослуг.
Річний обсяг послуг хімчисткипо базовому варіанту встановлюється по найменшій кількості проданих номерів.Найменування обладнання, їх марка, тип і кількість а також результати розрахунківприводяться в таблиці 3.1.1. Змінна продуктивність обладнання розраховуєтьсяпо формулі:
Пст = 480 * У *П * М/Т
де В — коефіцієнт використання робочого часу;
П — кількість одягу,що обробляється в одиниці обладнання, шт.;
М — кількість одиницьодягу, що можуть одночасно оброблятися, шт.;
Т – сумарний час,необхідний на приготування обладнання, хв.
Таблиця 3.1.1. — Розрахунокрічного обсягу послугНайменування обладнання Продуктивність обладнання, од. Кількість облад нання Число змін Плановані втрати часу на ремонт Ефективний фонд часу в годинах Річна Продук тивність, тис.шт. змінна годинна В % Selco EB 70 3040 380 1 2 8,75 3665 1415
Кількість одиниць одягу водному виробничому циклі визначається по формулі:
М = Н/h
де Н — довжина в мм
H — товщина в мм
Годинна продуктивність обладнаннярозраховується розподілом змінної продуктивності на тривалість зміни в годинах щовстановлено відповідними нормами та технічною документацією на обладнання. Номінальний і ефективний фонд часуроботи обладнання розраховується за наступними формулами:
Тнд = Тк — (Тп + Тв), дн;
Тнч = Тнд Ср∙ Тсм,ст.-годин;
Тефч = Тнч — Тр, ст. — годин
де Тдн — номінальний фонд часу,днів;
Тк — календарний фонд часу,днів (Тнд = 365 днів)
Тп — кількість святкових днів(Тп = 8 днів);
Тв — кількість вихідних днів(Тв = 106 днів);
Тнч — номінальний фонд часу,годин;
Ср- число змін (Ср= 2);
Тсм — тривалість змін, годин(Тсм = 8 годин);
Тефч — ефективний фонд часу,годин;
Тр – плановані втрати часу наремонт, годин.
Втрати часу на ремонт удипломному проекті встановлюються в межах від 2 до 6% залежно від категорії ремонтноїскладності використовуваного обладнання. Втрати часу для кожної конкретнойодиниці обладнання розраховуються по формулі:
Тр= ((2 + 0,15 R) / 100) Тнч
де (2 + 0,15 R) – втрати часуна ремонт (гр 10) в відсотковому відношенні;
2 — мінімальний відсоток втратна ремонт обладнання, %;
0,15 — розрахунковий відсотоквтрат на одиницю ремонтної складності, %;
R — число одиниць ремонтноїскладності встаткування, од. Річна продуктивність верстата розраховуютьмноженням продуктивності на ефективний фонд часу.
Відсоток загрузки обладнаннярозраховують розподілом річного випуску на річну продуктивність одиниціобладнання.
Розрахунок річного обсягупослуг пропонованого варіанта провадиться аналогічно.
3.2 Оцінка економічної ефективностізапропонованих заходів
Основою розрахунку є вивченнявитрат, що впливають на зміну собівартості послуг. Ефективним вважається підприємство,коли витрати покриваются за рахунок доходів від впровадження заходів, щопропонуються. Результатами здійснення заходів крім збільшення обсягів наданихпослуг, стане економія сировини й матеріалів, підвищення продуктивності витрат,зниження кількості зайнятих в робочих та ін.
Оцінка ефективності заходів повиннавключати розрахунки наступних показників:
· витратина здійснення заходів:
· фінансовіресурси підприємства;
· джерела фінансуваннямероприємства;
· економічнийефект;
· результативиробничо-господарської діяльності підприємства.
Для проведення розрахунківвикористовуються фактичні дані підприємтсва.
Крім фактичних даних у розрахункахвикористовується інформація економічних і технічних довідників.
Розрахунокбалансової вартості обладнання (Кл) проводиться по наступної формі (таблиця 3.2.1.).
Таблиця 3.2.1. — Вихідні дані для розрахунку вартості обладнанняНайменування обладнання Кількість Ціна, тис. грн. Витрати на доставку й монтаж, грн. Балансова вартість, тис. грн. Selco EB 70 1 1565 156,5 1721,5
Частина обладнання,що буде використане при організації хімчистки, не будуть купувати, а використаютьз наявного обладнання. Так, з наявного обладнання буде використано електричнімережі, витяжку, каналізаційну систему та систему подачі води.
Сумавикористовуваних капітальних вкладень (Скв) установлюється так: обираємобалансову вартість обладнання, яке включається до складу обладнання приміщенняхімчистки. Потім визначається вартість знов купленого обладнання по формулі:
Кт = Кл — Скв =1721,5 тис. грн.
Витрати на реконструкціюпоміщення (Кс) враховуються в тих випадках, коли встановлення обладнання ведедо зміни необхідної площі. Площа, яку займає обладнання розраховується напідставі існуючих нормативів площі робочих місць обслуговування обладнання.Площа, зайнята робочими місцями, звичайно становить близько 60% виробничоїплощі, інші 40% приходяться на проходи.
Площа, необхіднадля встановлення нового обладнання, розраховується виходячи з габаритів.
Витрати на 1м2 виробничоїплощі встановлюються по технічним документам.
Загальнікапітальні вкладення (Коб) — це капітальні вкладення на ділянці до або після встановленняобладнання. По базовому варіанту Коб=Кст. По варіанту, який пропонує автор,загальні капітальні вкладення містять у собі нові капітальні вкладення й тучастину діючих фондів, яка буде використана при впровадженні нововведення.
Їх можна розрахувати по формулі:
Коб = Кн + Скв +Рм
де Скв — використовувані старі капітальні вкладення.
У загальнікапітальні вкладення повинні також включатися витрати на перестановкувикористовуваного обладнання, тобто видатки на його демонтаж і монтаж (Рм).
Видатки надемонтаж непотрібного обладнання розраховуються як відсоток від величини Скв, прийнятомуу розмірі 3 %.
По базовому варінтуКоб = Кст = 693 тис. грн.;
По варіанту, щопропонується, розрахуємо по формулі:
Коб = Кн + Скв +Рм = 1808 + 21 = 1829 тис. грн.
Результати рорахунківзведені в таблицю 3.2.2.
Таблиця 3.2.2. — Результати розрахунку на демонтаж непотрібного встаткування№ Найменування показників Од. вим Сума, тис. грн. 1. Витрати на придбання нового обладнання тис. грн. 1565 2. Витрати на виробниче будівництво тис. грн - 3. Витрати на проектування тис. грн 86 4. Витрати на монтаж тис. грн. 178 5. Ліквідаційне сальдо тис. грн -70 6. Загальні витрати тис. грн 1759
Основнимджерелом фінансування підприємств організаційно-технічного характеру є фонд розвиткувиробництва, науки й техніки (ФРПНТ). Цей фонд формується з прибутку, щозалишається в розпорядженні підприємства й амортизаційних відрахувань по нормах,які затверджено керівництвом підприємства. Так, зокрема, на 2008 р. норматививідрахувань із прибутку склали: до фонду розвитку — 60 %; до фонду соціальногорозвитку — 40 %; нормативи відрахувань у ФРПНТ із амортизаційного фонду — 50 %.Розподіл у цілому суми фонду розвитку виробництва, науки й техніки наведено втаблиці 3.2.3.
Таблиця 3.2.3. — Фонд розвитку виробництва науки й технікиПоказники Од. вим. Величина показника Обсяг послуг тис. грн 138962 Повна собівартість послуг тис. грн 117423 Амортизація на повне відновлення тис. грн. 2134 Балансовий прибуток тис. грн 20677 Податкові відрахування тис. грн 4901 Фінансовий резерв тис. грн 1578 Розрахунковий прибуток на поповнення власних фондів тис. грн 14200
У тому числі:
ФРП
ФСР тис. грн.
7890
6310 Відрахування з амортизаційного фонду тис. грн 1067 ФРПНТ, усього тис. грн 8957
Після розподілусуми власних фінансових джерел, які можуть бути використані на проведення запропонованихзаходів необхідно провести рорахунок розміру власних та позикових засобів,необхідних для фінансування запропонованих заходів.
Для виявленнянеобхідності в позикових коштах складемо таблицю 3.2.4.
Таблиця 3.2.4. — Розрахунок потреби в позикових коштах№ п/п Показники Од. вим. Сума 1. ФРПНТ тис. грн 8957 2. Кошти для фінансування пропонованого заходу тис. грн 1759 3. Витрати на здійснення заходу тис. грн. 1759 4. Потреба в позикових коштах тис. грн -
Таким чином, запропонованийзахід може бути повністю профінансовано із власних джерел, що позбавляє ТОВГотель «Дніпропетровськ» від пошуку кредитів і полегшує впровадження нового обладнання.
Собівартістьодиниці послуг(S) при виявленні економічної ефективності розраховується як сумавсіх цехових витрат, які необхідні на здійснення чистки одної одиниці одежі,комплект, а саме:
S = Л + М + Э +З + Д + ПРО + А + Р + И + П + Цр+ Т
де Л – витратина хімічні сполучення;
М — витрати на матеріали;
Э — витрати наэнергію для технологічних цілей (електроенергія, стисле повітря, теплоенергія йін?)
З — основна зарплатняробітників;
Д — додаткова зарплатняробітників;
О — відрахуванняна соціальні потреби;
А — амортизація обладнання;
Р — витрати напоточний ремонт обладнання;
Т — витрати,пов'язані із транспортом;
И – витрати наінструмент та пристосування;
П — інші видаткина утримування й експлуатацію обладнання;
Цр- інші видатки.
Витрати на сировину,а також на матеріали розраховують в тих випадках, коли впровадження обладнанняїх змінює. Витрати на сировинуі на хімічні сполучення входять у собівартість одиниці та підраховуються по формулі:
Л = V Ц
де V — норма витратна 1 000 одиниць;
Ц — ціна зурахуванням доставки, грн.
Л = 1,09 (5100 +120) = 5690 грн.
Ціни на хімічнісполучення і матеріали приймаємо за діючими прейскурантами з додаванням транспортнихвидатків, які складаються із витрат на доставку хімічних сполучень від постачальникадо споживача, на розгрузку, погрузку, зберігання й подачу хімічних сполучень в приміщення.Транспортно — заготівельні видатки перебувають в відсотковому відношенні до прейскурантноїціні. Відсоток розраховується виходячи з кошторису на транспортно — заготівельні видатки і суми витрат на всі види хімікатів та матеріалів подіючої прейскурантам.
Витрати на електроенергіюрозраховуються виходячи з потужності обладнання і ціни 1 кВт/год електроенергіїпо формулу:
Е = (Асил ∙Ре) / Q
де Асил — р? східсиловий електроенергії у кВт/год;
Ре — ціна 1кВт/год силовий електроенергії;/> />
Q – обсяг наданихпослуг в натуральному выр̣азі.
В свою чергу
/>
де Ni – встановленапотужність обладнання у кВт;
Kci — коефіцієнтвідповідного обладнання, що дорівнює добутку коефіцієнта використання обладнанняпо потужності (Км) і коефіцієнта використання обладнання за часом (Кв);
Т — тривалістьексплуатації обладнання в годинах;
m — кількістьвидів обладнання.
Потужність обладнаннярозраховуються відповідно до технічних характеристик обладнання.
Ціну 1 кВт/год електроенергіїприймемо по діючий тарифам на електричну енергію для промислових споживачів зурахуванням 50% подорожчання за рік (Р=1 грн.).
Годинний випуск послугрозраховується залежно від річного випуску й ефективності фонду робочого часу вгодинах.
Маємо:
Асил = 12,5 0,8 1= 10,0 кВт.год
Асил.пр= 11,6 0,81 = 9,3 кВт.год
Тоді
ЭЭ БАЗ = (АСИЛ БАЗРЭ)/QБАЗ = 10,0 1/1,3 = 7,69 грн.,
ЭЭ ПР = (АСИЛ ПРРЭ)/QПР = 9,3 1/1,9 = 4,89 грн.
Основна зар̣обітна плата робітників(З) розраховується як сума заробітної плати плати по тарифу на кожну операцію(Зт):
/>
де Sо – годиннатарифна ставка оператора;
Sn — годинна тарифнаставка помічника оператора (подручного) відповідного розряду;
Qч — годинний обсягпослуг;
Кn — коефіцієнтперевиконання встановлених норм (Кn = 1,05)
Коф — коефіцієнтдоплат до основного фонду (Коф = 1,15);
до — кількістьоперацій по варіантам.
Тарифні ставки приймаютьсязалежно від умов праці та прийнятої форми оплати праці (робота з шкідливимиречовинами).
Розряди робот встановлюютьсяпо діючий тарифно-кваліфікаційній сітці.
По базовому варіанту:
Selco EB 70 (2ед) — оператор V1 розряда (Sо = 25,5 грн/год.);
Доплати доосновного фонду складаються з премій по сдельно-преміальною і почасово -преміальноюсистемам оплати праці, доплат за роботу в нічний час.
Відповідно доперерахованого вище маємо:
Збаз = (25,5 +19,5) 2/1,3 1,05 1,15 = 83,6 грн.
Зпр= 25,5/1,9 1,051,15 = 16,21 грн.
У додаткову заробітнуплату включають всі доплати за не відпрацьований час, а саме: оплату відпусток,оплату перерв у роботі матерей, що годують дитину.
Додаткова зар̣обітна платавстановлюється в відсотковому відношенні до основної заробітної плати й розраховуєтьсяпо формулі:
Д = Кд ІЗ
де Кд — коефіцієнт доплат за відпрацьований час (Кд = 15 % від основний заробітної плати).
Тоді маємо:
Дбаз = Кд Збаз =0,15 83,6 = 12,54 грн.;
Дпр= Кд Зпр?=0,15 16,21 = 2,43 грн.
Відрахування насоціальні потреби (ПРО) складаються із внесків підприємства:
а) у пенсійнийфонд в розмірі 32%
б) до фондусоціального страхування в розмірі 2%;
усього в р̣озмірі 34 % до повноїзарплати працюючих. Вона розраховується як сума основної й додаткової заробітноїплати, а також виплат їхнього фонду матеріального заохочення по наступної формулі:
ПРО = До (З + Д+ М)
де До — коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби
М — сума виплатз фонду матеріального заохочення. Маємо:
Обаз = До (Збаз+ Дбаз + М) = 0,26 (83,6 + 12,54 + 0,2 83,6) = 40,18 грн.;
Опр = До (Зпр?+Дпр?+ М) = 0,26 (16,21 + 2,43 + 0,2 16,21) = 7,79 грн.
Амор̣тизаціяобладнання (А), що приходиться на один виріб або операцію, розраховується поформулі:
/>
де Ц — цінаодиниці обладнання в грн.;
а — норма амортизаційнихвідрахувань відповідного обладнання в відсотках;
Qг — річнийвипуск послуг в натуральному вимірі;
К — коефіцієнт,що враховує витрати на доставку, монтаж і освоєння даного обладнання;
n — кількістьвидів обладнання.
Норма амортизаційнихвідрахувань для кожного виду обладнання приймаємо відповідно до затверджених «Нормамортизаційних відрахувань на основні фонди»
Тоді одержимо:
Абаз = 693000 8,3/1004970 = 11,57 грн.
Апр= 17215000 8,3/1007075 = 20,2 грн.
Розрахунок витр̣ат на ремонт обладнанняздійснюється у відповідності з наступною формулою:/> />
де Кр-коефіцієнт відрахувань у ремонтний фонд, що дорівнює 0,05;
Цб — балансовавартість обладнання до й після впровадження, грн.;
Qг — річний обсягпослуг, од.
Маємо:
Рбаз = 0,05 693000/4970= 6,97 грн.
Рпр= 0,05 1721500/7075= 12,17 грн.
Ці видатки розраховуються,виходячи з наступного виразу:
/>
де Квт — коефіцієнт витрат на транспорт, що дорівнює 0,006.
Маємо:
Тбаз = 0,006 ∙693000/4970 = 0,70 грн./>
Тпр= 0,006 1721500/7075= 1,46 грн.
Дані видатки розрахуємо по формулі:
/>
де Ки — коефіцієнт витрат на хімічні реактиви дорівнює 0,002.
Маємо:
Ибаз = 0,002 693000/4970= 0,23 грн.
Ипр= 0,002 1721500/7075= 0,49 грн.
Інші видатки на обслуговуванняй експлуатацію обладнання (П) містять у собі витрати на допоміжні матеріали(мастильні, обтирочні та ін.), необхідні для догляду за обладнанням і утримуваннямйого в робочому стані: основну й додаткову заробітну плату робочих, щообслуговують обладнання (наладчиків, мастильників, електромонтерів, слюсарів таін.) з відрахуваннями на соціальне страхування й інші видатки, не перерехованів попередніх статтях. Розмір інших видатків розраховано в відсотковомувідношенні від всіх витрат, пов'язаних із утримуванням і експлуатацією обладнання,а саме дорівнює:
П = (А + Р + Т +И) ∙ Кпр̣
де Кпр-коефіцієнт інших видатків(Кпр= 0,3).
Пбаз = (Абаз +Рбаз + Тбаз + Ибаз) Кпр= (11,57 + 6,97 + 0,70 + 0,23) 0,3 = 5,84 грн.;
Ппр= (Апр+ Рпр+Тпр+ Ипр) Кпр (20,2 + 12,17 + 1,46 + 0,49) 0,3 = 10,3 грн.
У інші видатки(Цр)включаються витрати на утримування апарату управління хімчисткою, на захиснийодяг, рукавички, засоби гігієни для робітників, амортизація та й інші витрати.
Відповідно до діючої инстр̣укціїпо плануванню, обліку й калькулюванню собівартості послуг видатки розподіляютьсяміж видами послуг пропорційно сумі двох статей: основна заробітна плата робочихі видатки на утримування й експлуатацію обладнання. Виходячи із цього видатки побазовому варіантові можуть перебувати відсотком від суми цих статей:
Цр= (З + А + Р +Т + И + П) Кц;
де Кц — коефіцієнт видатків(Кц = 1,0)
Цраз = (Збаз +Абаз + Рбаз + Тбаз + Ибаз + Пбаз) Кц = (83,6 + 11,57 + 6,97 + 0,70 + 0,23 +5,84) 1,0 = 108,91 грн.;
Црр= (3ін+ Апр+Рпр+ Тпр+ Ипр+ Ппр) Кц = (16,21 + 20,20 + 12,17 + 1,46 + 0,49 + 10,3) 1,0 =60,83 р.
Розраховуючицехові видатки по варіанту, який пропонується, необхідно врахувати наступнуобставину.
Видатки містятьв собі значну частку умовно-постійних видатків( 70-80%). До умовно-постійних видатківвідносять такі витрати, абсолютна сума яких майже не змінюється зі зміноюобсягу наданих послуг, відповідно змінюючись при цьому на одиницю послуги абопродукції. Наприклад заробітна плата персонала, амортизація, витрати на утримуванняй ремонт будинків, освітлення, опалення й ін. Це повинне враховуватися приформуванні собівартості послуг й по базовому варіантові. При розрахункуекономічної ефективності капітальних вкладень можуть бути два випадки.
Перший випадок — коли новий варіант і базовий мають однакові обсяги виробництва, тобто
Q1 = Q2
У цьому випадкусума видатків на одиницю послуг по різним варіантам збігається, якщо запланованікапітальні вкладення безпосередньо не стосуються окремих статей цих видатків.
Другий випадок — новий варіант має більший обсяг наданих послуг, ніж базовий, а саме:
Q2 > Q1
Причому цейбільший обсяг послуг є саме результатом реалізації пропонуємих авторомкапітальних вкладень, тобто він не може бути досягнутий на основі тільки тієїтехніки, що в базовому варіанті. У цьому випадку видатки для пропонуємого варіанта,що припадатимуть на одиницю послуг, будуть менше загальних видатків базовоговаріанта на розмір економії, що створюється за рахунок умовно-постійної частинивидатків. Розмір цехових видатків на одиницю послуг по новому варіанту (Цр)можна розрахувати по формулі:
/>
де Цр̣1–видатки на одиницюпослуг по базовому варіантові;
Уп — часткаумовно-постійної частини видатківу загальній сумі видатків, %;
Q1 і Q2 — річніобсяги виробництва послуг по різним варіантам.
Маємо:
Цр = 108,91 — (70 108,91/100) (7075 — 4970/7075) = 85,93 грн.
/>
Розрахунком видатківзавершується розподіл змін собівартості.
Отримані в результатівсіх наведених розрахунків дані зведем у таблицю 3.2.5. Розрахунок витрат нарічний випуск по статтях видатків проводиться шляхом множення всього обсягу послугна вартість відповідних видатків одиниці продукції — послуги.
У результаті впровадженняобсяг наданих послуг послуг в натуральному виразі стане більше на 2105 од.
Пр̣иріст обсягунаданих послугу вартісному вираженні можна розрахувати по формулі:
ТП = V Ц
ТП = 2105 6100 =12840 тис. грн.
Виручка в цілому по підприємствускладе:
ТПпр= Тпб + ТП
Тппр= 138962 +12840 = 151802 тис. грн.
Таблиця 3.2.5. — Порівняльна таблиця змін собівартості
№
п/п Статті видатків Позначення Витрати по варіантах Базовому пропонованому Q1 = 4970 шт Q2 = 7075 шт Q2 = 7075 шт На річний обсяг, тис. грн. На одиницю продукції, грн. На річний обсяг, тис. грн. На одиницю продукції, грн. На річний обсяг, тис. грн. На одиницю продукції, грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Витрати на електроенергію Э 7,69 7,69 4,89 2. Основна заробітна плата З 83,6 83,6 16,21 3. Додаткова заробітна плата Д 12,54 12,54 2,43 4. Відрахування на соціальні потреби О 40,18 40,18 7,79 5. Амортизація встаткування А 11,57 11,57 20,20 6. Ремонт устаткування Р 6,97 6,97 12,17 7. Внутріцеховий транспорт Т 0,70 0,70 1,46 8. Різальний інструмент И 0,23 0,23 0,49 9. Інші видатки П 5,84 5,84 10,30 10. Інші видатки Цр 108,91 85,93 60,83 Разом цехової собівартості 1382,8 278,23 1805,9 255,25 967,6 136,77
Зміну собівартості можна визначитиу відповідності з наступним виразом:
З = ТП Зб – Гэ
З = 12840 0,845- 838 = 10012 тис. грн.
Повнасобівартість буде дорівнювати:
Спр= 117423 +10012 = 127435 тис. грн.
Прибуток по готелюскладе:
Ппр= Тппр- Спр
Ппр= 151802 — 127435 = 24367 тис. грн.
Рентабельність послугрозрахуємо по наступній формулі:
Рпр̣=Ппр/Спр*∙100
Рпр=24367/151802* 100 = 19,1%
Порівняно доокупності капітальних вкладень розрахуємо відповідно до формули:
Т = Кнов/∆П
Т = 1722,5/2828= 0,6 року
Коефіцієнтекономічної ефективності дорівнює:
Е = 1: Т =1,6
Економічнийефект від впровадження:
Э = Тпп – З
Э = 151802 — 127693 = 24109 тис. грн.
Витрати розраховуютьсяпо формулі:
З = Сп + Ен Кнов
Ен — коефіцієнтекономічної ефективності,
Ен = 0,15
З = 127435 +0,15 1722,5 = 127693 тис. грн.
2. Розрахунокпотоку реальних грошей і вплив пропонуємих заходів на економічні показникироботи ТОВ Готель «Дніпропетровський» наведені в таблицях 3.2.6. і 3.2.7.
Таблиця 3.2.6. — Потік реальних грошей№ Показники Од. Базовий Проект Зміна 1 Надані послуги тис. грн. 138962 151802 12840 2 Собівартість послуги тис. грн. 117423 127435 10012 3 Амортизація тис. грн. 2134 2277 143 4 Собівартість послуг без амортизації тис. грн. 115289 125158 9869 5 Сума податків і відрахувань із прибутку тис. грн. 4901 5693 792 6 Витрати власних коштів на заходи тис. грн. - 1722 1722 7 Сума операційних і інвестиційних витрат тис. грн. 120190 132573 12383 8 Потік реальних грошей тис. грн. 18772 19229 457
Таблиця 3.2.7. — Вплив пропонованого заходу на економічні показники роботи ТОВ Готель«Дніпропетровськ»№ п/п Найменування показників Значення показника
Відхилення
«+», «- » До впровадження Після впровадження 1. Обсяг наданих послуг, тис. грн. 138962 151802 +12840 2.
Повна собівартість,
тис. грн. 117423 127435 +10012 3.
Прибуток,
тис. грн. 21539 24367 +2828 4.
Середньорічна вартість ОПФ,
тис. грн. 37047 38769 +1722 5. Фондовіддача, грн./грн. 3075 3,92 +0,17 6. Чисельність ППП, чол. 311 308 -3 7. Вироблення на 1 ППП, тис. грн. 446 489 +43 8. Витрати на 1 рубль ТП, коп. 84,5 83,9 -0,6 9. Рентабельність, % 18,3 19,1 +0,8
Висновки
Керуванняприбутком підприємства сьогодні зводиться до розробки механізмуорганізаційно-економічного впливу за результатами роботи підприємства, напідвищення його ефективності в порівнянні з витратами, пошуку комплексуінструментів, що дозволяють зі стихійного одержання доходів підприємств перейтидо регульованих доходів. У той же час, недостатньо забезпечити тількиприбутковість підприємства.
Кінцевою метоюпідприємницької діяльності є прибуток. У загальному виді під прибуткомрозуміють різницю між доходами й витратами виробництва.
Прибуток якекономічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріальноговиробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднанняфакторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивноїдіяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, що стає товаром за умовиїї реалізації споживачеві.
у бухгалтерському обліку виділяють п'ять видів прибутку:
· валовийприбуток
· прибуток(збиток) від продажів
· прибуток(збиток) до оподатковування
· прибуток(збиток) від звичайної діяльності
чистий прибуток(нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду).
Аналіздосліджуваного підприємства – готелю «Дніпропетровськ», показав, що за період 2006-2008рр. спостерігається тенденція росту показників наданих і реалізованих послуг.Так виручка від реалізації послуг в діючих цінах без ПДВ збільшилася з 87957тис. грн. в 2006 р. до 140118 тис. грн. в 2008 р.
Відбулося реальнезбільшення наданих послуг за період, що аналізується відповідно склав 25,3% і26,4%. Це позитивне явище пов'язане із систематичною роботою відділу маркетингупо вивченню попиту населення й зацікавлених організацій. Крім того, назбільшення обсягів реалізації вплинуло постійне розширення кількості додатковихпослуг, а також поліпшення якості обслуговування.
Динаміка темпівросту балансового прибутку й загальної рентабельності показує, що темпи ростуцих показників становлять відповідно 212% і 188%. На тлі росту абсолютнихзначень балансовий прибуток з 9724 тис. грн. в 2006 р. до 20677 тис. грн. ізагальної рентабельності з 14,3% в 2006 р. до 26,9% в 2008 р., спостерігаєтьсязначний ріст матеріальних затрат і собівартості наданих послуг.
Собівартістьнаданих послуг виросла з 82832 тис. грн. до 117423 тис. грн.;
Матеріальні витратизбільшилися з 58894 тис. грн. до 80199 тис. грн. Їх збільшення пов'язане зростом кількості наданих послуг й підвищенням цін на матеріали, а також наэнергоносії (электроенергію, опалення).
Можна відзначитипозитивну роботу ТОВ Готель «Дніпропетровський» за останній рік, про щосвідчать щорічні зміни витрат на 1 грн наданих послуг: 91,2 коп. — в 2006 р.,88,3 коп. — в 2007 р., 84,5 коп — в 2008 р.
Подальшезростання об`єма наданих послуг, на погляд автора, стримується наявністю напідприємстві застарілого обладнання, такого як радіатори опалення,електромережі. За останні роки практично не відбувалось відновлення обладнання.
фактичний рівеньрентабельності підприємства в 2008 р. вище рентабельності 2007 р. на 5,1%. Цепояснюється тим, що за звітний період відбулося підвищення прибутку й зниженнявитрат на 1 грн продукції — послуги.
Резервипідвищення рівня рентабельності готелю укладаються в збільшенні прибутку віднадання послуг за рахунок зниження собівартості послуг, шляхом впроважденнябільш сучасних і економічних технологій, заміни коштовних матеріалів більшдешевими.
Факторний аналіз прибуткупоказав за рахунок зростання цін на послуги готелю прибуток збільшився на 17359тис. Грн;
у зв'язку з зростанням обсягуреалізації у звітному році прибуток збільшився на 585 тис. грн.
у зв'язку з зростанням вобсязі реалізації питомої ваги більш рентабельних видів послуг прибуток напідприємстві виріс на 352 тис. грн.
збільшення собівартості узвітному році за рахунок підвищення цін на енергоносії та матеріали призвело дозниження прибутку на 11672 тис. грн.
у зв'язку зі збільшеннямкомерційних видатків у звітному році, порівняно з попереднім роком прибутокзменшився на 981 тис. грн.
збільшення в обсязі реалізаціїпитомої ваги послуг, по яким собівартість знизилася, призвело до підвищенняприбутку на 2923 тис. грн.
у зв'язку зі збільшенням вобсязі реалізованих послуг, по яким комерційні видатки збільшилися, прибутокзнизився на 273 тис. грн.
Сумарний вплив всіх факторівдорівнює 8291 тис. грн.
В процесі написаннядипломної роботи виявлено що на рентабельність продаж впливають ті ж фактори,що й на прибуток від продажу.
У зв'язку з збільшеннямвиторгу у звітному році рентабельність зросла на 16%.
Підвищення собівартостіпослуг призвело до зниження рентабельности продаж на 6,94%.
За рахунок зростаннякомерційних видатків рентабельність продаж знизилася на 1,11%.
У зв'язку з зростаннямуправлінських видатків рентабельність продаж знизилася на 4,15%.
Загальний вплив всіх факторівсклав 3,8%
Отже, аналізрентабельності показав, що найбільший вплив на її зміну робить зростання цін якна послуги, так і на енергетичні ресурси, матеріали.
Великий вплив назбільшення прибутку має збільшення обсягів наданих послуг та виторгу відреалізації.
На змінубалансового прибутку істотний вплив здійснюють видатки.
Розширеннякількості послуг і їх якості дозволить збільшити попит на послуги готелю.
У зв'язку із циму дипломному проекті пропонується впровадження заходів, які дозволять вплинутина збільшення обсягів продукції, що користується попитом, покращити якість, щопозитивно вплине на обсяг прибутку й підвищення рентабельності підприємства.
Маркетингготельних послуг має певну специфіку, в основі якої -специфіка самих готельнихпослуг: відсутність матеріального результату, неможливість накопичення,зберігання, відокремлення від конкретного готелю, необхідність спеціальнихзусиль для підтримки постійної якості, необхідність супроводу основної послугидодатковими і периферійними, високий рівень постійних і низький — зміннихвитрат, значні сезонні коливання попиту, важливість людського фактора принаданні послуг.
Для підприємствготельного бізнесу, що працюють у умовах ринкової економіки, мають місцеекономічні ситуації, пов’язані з коливанням попиту на послуги готеля з причинсезонності та інших. Це спричиняє зміну обсягів виробництва готельних послуг таїх продажів, що, своєю чергою, серйозно впливає на собівартість послуг іфінансові результати готелю. Для підприємств, що стикаються з проблемою високоїсобівартості, пропонується ефективна затратна політика, що містить:
• розрахуноксобівартості способом “директ-костинг”;
• виявленнярезервів економії витрат;
• спроби ззниження розміру й рівня собівартості продукції, послуг;
• контролю надстаном і характером змін фактичної собівартості.
Економія іраціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинниківпідвищення прибутковості готельного підприємства. Головними джерелами економії,застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальнихресурсів, як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Майжезавжди, особливо, якщо розглядаються крупні готелі, застосування новихресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економіяресурсів, що покриває витрати.
У зв'язку з зростанням попитуна послуги хімчистки в ТОВ Готель «Дніпропетровськ», доцільно встановити міні –хімчистку для максимально повного задоволення потреб гостей. Крім того,послугами хімчистки зможуть користуватись жителі прилеглих будинків, щопозитивно вплине на прибуток та рентабельність готеля.
Річний обсягпослуг хімчистки по базовому варіанту встановлюється по найменшій кількостіпроданих номерів.
Частинаобладнання, що буде використане при організації хімчистки, не будуть купувати,а використають з наявного обладнання. Так, з наявного обладнання будевикористано електричні мережі, витяжку, каналізаційну систему та систему подачіводи.
Вартість зновкупленого обладнання складе 1721,5 тис. грн.
Запропонованийзахід може бути повністю профінансовано із власних джерел, що позбавляє ТОВГотель «Дніпропетровськ» від пошуку кредитів і полегшує впровадження новогообладнання.
У результатівпровадження міроприємства обсяг наданих послуг послуг в натуральному выразістане більше на 2105 од. Пр̣ирістобсягу наданих послугу вартісному вираженні складе 12840 тис. грн. Виручка в цілому по підприємствускладе 151802 тис. грн.
Повнасобівартість буде дорівнювати 127435 тис. грн.
Прибуток поготелю складе 24367 тис. грн.
Рентабельністьпослуг досягне 19,1%
Економічнийефект від впровадження досягне 24109 тис. грн.
Таким чином,автор зробив висновок про доцільність впровадження запропонованого заходу –організація хімчистки.
Виживанняпідприємства все частіше обумовлює дією факторів більше дострокового порядку,ніж просто економія на яких-небудь видах прямих або накладних видатків.Необхідно, щоб підприємство набагато більше часу приділяло таким сферам, якреалізація й збут продукції, збільшення доходів, чим властиво керуваннювиробництвом з метою зниження витрат. Тому що потреби й запити споживачівшвидко поширюються по всьому світлу, то вони стають надзвичайноіндивідуалізованими, а ринки дуже різноманітними по своїй структурі;керівництво підприємства, якщо воно прагне до успіху на ринку, повинненеухильно додержуватися правила: робити насамперед ставку на збільшеннядоходів, а не на зниження витрат (хоча вони й взаємозалежні).
Таким чином, уцей час необхідно, щоб керівництво підприємством не стільки на одержаннямаксимального прибутку, скільки на одержання максимального доходу.
Переліквикористаної літератури
1. БакановМ. И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика,2003г. – 451 с.
2. БандуркаА.М., Черников И. М. Финансово – экономический анализ. – Харьков: из.-во ХУВД, 2001 г. – 245 с.
3. БандуркаО.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльністьпідприємства.-К.: Либідь, 2003.-384с.
4. БернстайнЛ.А. Анализ финансовой отчетности. Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2006 г. – 651 с.
5. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент. – К.: МП “ІТЕМ” ЛТД “Юнайтед Лондон трейд Лімітед”(Москва — Лондон), 2007, — 421 с.
6. БутинецьФ.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В… Економічний аналіз. Практикум. Навчальнийпосібник для студентів ВУЗів.-Житомир: ТУТУ, 2005. – 416с.
7. ВажельЄ.С. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь – 739 с
8. Ван ХорнДж. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.:Финансы и статистика, 2006г. – 234 с.
9. ВанинскийА.Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика,2004г. – 321 с.
10. ВартовА.С. Економічна діагностика діяльності підприємства: організація та методологія.– М: Фінанси та статистика, 2003 – 287 с.
11. ВолодькинаМ.В. Стратегический менеджмент. Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. — К.: Знання,2004. — 149 с.
12. Газєєв М.К. Та інш. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.:ВНИИОЕМНГ, 2007.
13. ГончаровА.Б. Інвестування.-Х.: ВД "ІНЖЕК",2005.-236с.
14. ГрабовськаІ.В., Капінос Г.І. Планування діяльностіпідприємства.-Хмельницький: ТУП,2004.-142с
15. ГринівБ.В. Економічний аналіз — К.: КНЕУ – 2004. -181 с.
16. ГриньоваВ.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств. Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп.— К.: Знання-Прес, 2004. — 424 с.
17. ДихтльЕ., Хершген Х. Практический маркетинг. М. 2005 г. – 201 с.
18. ДовганьО.С. Фінансовий аналіз керування капіталом 2-е видавництво – М.: Фінанси істатистика 2006 р 512 – 525 с
19. Економікапідприємства. О.П. Крайник, Є.С. Барвінська.— 2-ге вид. Навчальний посібник/ Заредакцією О.П. оновлене і доповнене — Львів: „Інтелект-Захід“, 2005. – 296 с.
20. Економікапідприємства: Навч. посібник/ За ред. Я.С. Витвицького.- Івано-Франків.: ІМЕ,2005.- 320 с.
21. Економікапідприємства: Підручник. За ред. Акад. С.Ф. Покропивного. 2-є вид., перероб. тадоп. – К.: КНЕУ, 2007. – 528с.
22. 30.Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — 4-тевид., стер. — К.: Знання-Прес, 2005. — 615 с.
23. Економічнийаналіз: Навч. посібник/ За ред. М.Г. Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2006.- 540 с.
24. ЕлисееваИ.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики: учебник/ Под ред. И.И. Елисеевой. –М.: Финансы и статистика, 2005г. – 321 с.
25. ЕфимоваО.В. Финансовый анализ. – М.: Бухгалтерский учет, 2006г. – 198 с.
26. ЗавьяловП.С.,емидовВ.Е. Формула успеха: маркетинг. — М.: МО, 2005.- 415 с.
27. ЗагороднійА.Г., Вознюк Г.Л. Податки, збори, обов’язкові платежі. Термінологічний словник.Вилання 2-е, виправлене та доповнене. — Львів: Державний університет „Львівськаполітехніка“ (Інформаційно-видавничий центр „ІНТЕЛЕКТ+“ Інституту підвищеннякваліфікації та перепідготовки кадрів), 2003.— 192 с.
28. ІвахненкоВ.М. Курс економічного аналізу. Навч. посіб. — 4-те вид., випр. і доп. — К.:Знання, 2004. — 190 с.
29. ІвахненкоВ.М., Горбатюк М.Т., Льовочкін В.С. Економічний аналіз: навч. Посіб. – К.:КНЕУ, 2006г., — 524 с.
30. ІващенкоВ.І., Блюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”,2005г., — 321 с.
31. ІльєнкоН., Савкова С. Собівартість продукції та порядок її формування // Справочникэкономиста, №04/2005.
32. КіндрацькаГ.І. Стратегічний менеджмент. Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 366 с.
33. Кислов С.Розрахунок прибутку, що припадає на одну акцію, випущену акціонернимтовариством // Справочник экономиста, № 12/2004.
34. КовалевА.И. Маркетинговый анализ М.: Центр экономики и маркетинга, 2003. -167 с.
35. КовалевВ.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализотчетности. – М.: Финансы и статистика, 1997г., — 324 с.
36. КовбасюкМ.Р., Соколовская З.Н., Беспалов В.М. Анализ финансовой деятельностипредприятия с использованием ПЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1990г., — 221 с.
37. Количественныеметоды финансового анализа: Пер.с англ. С. Дж. Брауна и М.П. Крицмена. – М.:ИНФРА – М, 1996г., — 321 с.
38. КорінєвВ.Л. Цінова політика підприємства: Монографія.- К.: КНЕУ, 2001.- 257 с.
39. КоробовМ.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник.- 3-євид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2002.- 294с.
40. КрейнинаМ.Н. Анализ финансового состояния инвестиционной привлекательности АО впромышленности, строительстве и торговле. – М.: АО “ДИС”, 1994г. – 411 с.
41. ЛеньВ.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств. Підручник.— К.: Знання-Прес, 2004. — 474 с.
42. ЛитвинМ.И., Прогнозирование прибыли на основе факторной модели // Финансовыйменеджмент, №6 / 2008
43. МельникЛ.Г., Каринцева А.И. Экономика предприятия.-Суми: Университетскаякнига,2003.-192с.
44. Мних Є.В.Економічний аналіз: Підручник: Навчальне видання.- К.: ЦНЛ, 2003.- 412 c.
45. НенашевЕ.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. – М.: Высшая школа, 2007г. –123 с.
46. Операционныйменеджмент // Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. — М.,1995. — С. 60-74.
47. Операційний(виробничий) менеджмент // Завадський Й.С. Менеджмент. — К., 2007. – Т.1.- С.145-163
48. ПавловаЛ.П. Финансовый менеджмент: учебник. – М.: ИНФРА – М, 2006г. – 306 с.
49. Плануваннядіяльності підприємства: Навч. посіб. / За ред. Москалюка В.Є. – К.: КНЕУ,2002. – 252с.
50. ПримакТ.О. Економіка підприємства. Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.:Вікар, 2003. — 219 с.
51. СавицькаГ.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. — 2-ге вид.,випр. і доп. — К.: Знання, 2005. — 662 с.
52. СавчукВ., Мельник П. Управлінський баланс, звіт про прибутки та звіт про рух грошовихкоштів // Справочник экономиста, №09/2005.
53. Справочникфінансиста предприятия. – М.: ИНФРА – М, 1996г. – 421 с.
54. Стоун Д.,Хитчинг К. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: Подготовительный курс. Спб.:АОЗТ “Литера плюс”, 2003г. – 425 с.
55. ТарасюкГ.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. Посіб. – К.:Каравела, 2003. – 432с.
56. Фінансовийменеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. рд. проф. А. М. Поддєргін. – К.:КНЕУ, 2005. – 536 с.
57. Финансовыйменеджмент: теория и практика: Учебник / под ред. Е.С. Стояновой. – М.: Из.-воПерспектива, 2006г. – 455 с.
58. Финансы:Учеб. Пособие / Под ред. Л.М. Ковольовой. – М.: Финансы и статистика, 2006г. –233 с.
59. ШаповалМ.І. Менеджмент якості: Підручник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. — 475 с.
60. ШереметА.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 2005г. – 354с.
61. Экономикапредприятия // В.Я. Хрипач, А.С. Головачев, И.В. Головачев и др. Под ред. В. ЯХрипача — Мн., 2007 — 448с.
62. Экономикапредприятия: Учебник для вузов // В.Л. Горфинкель, Е.М. Купряков, В.П.Прасолова и др., под ред. Проф. В.Л. Горфинкеля, проф. Е.И. Купрякова. — Г.:Банки и биржи, Юнити, 2006. — 367 с.
63. Экономикапредприятия: Учебник для экономических вВУЗов. -Издание 2-е, переработанное идонолненное. — Под общей редакцией проф., д.э.н., члена корр. БИА Руденко А.И.Мн., 2005. — 475 с.
64. Экономическаятеория. Учебник/С.В. Мочерный, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устенко;Под ред. С.В. Мочерного. — 2-е изд., испр. и доп. — К.: О-во«Знання», КОО, 2002. — 662 с.
65. Экономікапідприємства: підручник. — В 2 Т. // Під ред. С.Ф. Покропивного. — К.: Вид — во“Хвиля — Пресс”, Донецьк: Мале підприємство “Пошук”. — Т-во книголюбів.
66. ЭнтониР., Рис. Дж… учт: Ситуации и примеры. – М.: Финансы статистика, 2003г., — 345с.
67. ЯцківТ.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 2003г., — 542 с.