МодельХікса-Хансена та її роль в макроекономіці.
2006 р.
ПЛАН
Вступ… 3
1. Сутьмакроекономічного аналізу… 5
2. Економічна сутьмоделі Хікса – Хансена… 9
3. Обґрунтуванняекономічної політики держави за допомогою моделі Хікса-Хансена… 13
3.1 Грошово-кредитнаполітика… 13
3.2 Фіскальнаполітика… 15
3.3 Альтернативніваріанти фіскальної політики… 19
Висновок… 25
Список використаноїлітератури… 26
Вступ
Макроекономіка— це одна з наук, що вивчає економіку. Остання е складною системою. Кріммакроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична економія,мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональні економіки тощо. Макроекономікаяк наука спирається передусім на положення та висновки економічної теорії пророзвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивнихекономічних законів та механізм їх застосування у практиці господарювання.Вона також безпосередньо пов'язана з математикою і статистикою, широковикористовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її уточну науку. Дає змогу перейти від кількісного до якісного аналізу економічнихпроцесів та явищ. Макроекономіка формує наукові уявлення про функціонуванняекономіки на національному рівні. Аналізуючи основні фактори і наслідкимакроекономічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні «рецепти», методиактивного впливу на об'єкт свого дослідження. Макроекономіка виступає теоретичноюосновою економічної політики держави.
Макроекономічнімоделі використовуються в системі макроекономічного аналізу. Цей аналіз дужеважливий для економіки будь-якої країни. Моделюючи певні процеси, ми можемокраще дізнатися про особливості певного явища, його недоліки. Основна мета даноїкурсової роботи – дослідити особливості застосування моделі Хікса-Хансена дляобґрунтування економічної політики держави.
Поставленамета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
· визначитинеобхідність та значення макроекономічного аналізу;
· виявитиекономічну суть моделі Хікса-Хансена;
· дослідитиможливості моделі Хікса-Хансена для аналізу економічної політики держави.
Предметом дослідження є модельХікса-Хансена.
Об’єктом дослідження виступаєекономічна політика держави.
Курсова робота складається ізтрьох розділів в яких послідовно аналізується визначена проблема./>/>/>1. Суть макроекономічного аналізу
Макроекономічнийаналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупніекономічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупнеспоживання, сукупне інвестування). Він досліджує взаємозв'язки, що формуютьсяміж цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарськихсуб'єктів.
Макроекономічнийаналіз розглядає економічні явища з глобальної точки зору. Тут доречна такаметафора: він досліджує загальні аспекти лісу незалежно від складових йогодерев.
Цейтип аналізу отримав розвиток за останні тридцять років під впливом знаменитїпраці Джона Мейнарда Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента ігрошей». Він особливо корисний при вивченні економічного зростання,динаміки загальної економічної активності і загального рівня цін.
Учому ж полягає значення макроекономічного аналізу? Хіба глобальні і середнівеличини, з якими він має справу, не є просто-напросто підсумовуванимипоказниками і середніми значеннями індивідуальних господарських одиниць? Хібаконкретні ціни, заробітна плата, різні виробництва не являють собою справжнюреальність економічного життя, в той час як узагальнені показники і середнівеличини є швидше штучними конструкціями, що можуть виявитися неточними абобрехливими?
Томупитання про те, чим цікавий макроекономічний аналіз і що можна чекати віднього, є цілком правомірним.
Розвитокмакроекономічного аналізу можна пояснити декількома причинами:
— Воно пов'язане насамперед з міркуваннями економічної політики: державневтручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначаєтьсяна самих різних економічних рішеннях всіх громадян — їх споживанні,заощадженнях, їх капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повиннірозглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії єможливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин задопомогою технічних інструментів національного розрахунку.
— Воно пов'язане, по-друге, з теоретичними міркуваннями. Справа в тому, щомакроекономічний аналіз може брати до уваги такі факти і труднощі, які невиявляються в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсьсукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовуванняхарактерних особливостей поведінки його складових елементів.
«Хочліс і є просто-напросто сукупністю дерев, — відмічав К. Боулдінг, — він невиявляє характеру і поведінки окремих дерев. Дерево виходить з сім'я, росте,вмирає і опадає. Збалансований ліс може рости вічно, зберігаючись незмінним втому, що стосується віку і характеру складаючих його дерев. Коли окремі дереваростуть, старіють і вмирають, їх замінюють нові особні і ліс залишається всетим же. У лісі спалити окреме дерево майже неможливо — завжди реальна небезпекалісової пожежі. Окреме дерево не впливає на клімат місцевості, де воно росте;ліс на нього впливає».
ІБоулдінг робить висновок стосовно економіки: «Немає жодної іншої науки,де небезпека узагальнення індивідуального досвіду була б так велика, як векономіці. Саме велике джерело помилок економічної думки пов'язане, можливо, зтією трудністю, яку, як бачимо, випробовує людський розум, намагаючись уявитисобі замкнену систему як єдине ціле, і з виникаючою на цій основі тенденцієюзастосувати до суспільства і до економіки загалом висновки, що виникають зіндивідуального досвіду».
Єнемало прикладів того, що отримало назву «макроекономічнихпарадоксів». Так, яка-небудь фірма або галузь промисловості може збільшитисвою продукцію, переманивши до себе працівників більш високими, ніж у їх конкурентів,заробітками; при повній зайнятості промисловість країни не може збільшитизагальну зайнятість. Зменшивши заробітну плату своїм робітником, яка-небудьфірма може знизити свої ціни і збільшити об'єм свого продажу. Якщо ж заробітнуплату своїм працівникам зменшать всі фірми, їм не вдасться збільшити об'ємсвого продажу, оскільки загальне зменшення заробітної плати знижує національнийприбуток і, відповідно, сукупний попит. Індивідуум може зберігати, неінвестуючи, або інвестувати без попереднього зберігання або не пов’язуючи своїнакопичення з рівнем інвестування; однак для економіки загалом заощадженняідентичні інвестуванню.
Нетреба, однак, приховувати небезпеки, які можуть таїтися в макроекономічномуаналізі. Сама велика з цих небезпек пов'язана з більш або менш значноюрізнорідністю елементів, створюючих сукупну величину. Остання може бутизначущою при умові, що її компоненти однорідні: «Якщо до хмарочоса додатишість яблук, то сума, що отримується може мати якесь значення тільки для сюрреалиста».Подібно цьому, те або інше середнє значення цікаве тільки тоді, коли вонопредставницьке; для цього треба, щоб частотний розподіл елементів, для якихвиводиться середнє значення, не мав дуже великого розкиду.
Осьчому нерідко виявляється необхідним враховувати при макроекономічному аналізіне тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тимбільше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деякечисло більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігши прицьому можливість оперувати системою загалом. Крім того, намагаючись пояснитипевні макроекономічні зв'язки на основі теорії поведінки окремих господарськихсуб'єктів, важливо уміти згрупувати господарські одиниці, чия поведінка можебути визнана приблизно схожою.2. Економічна суть моделі Хікса– Хансена
МодельХікса – Хансена це модель взаємозв'язку товарного і грошового ринків. Данамодель уперше була запропонована британським економістом Дж.Р. Хіксом у 1937 р.у статті «Містер Кейнс і класики». Більш широке поширення одержалапісля виходу у світ книги А. Хансена «Грошова теорія і фіскальнаполітика» (1949).
МодельХікса – Хансена містить у собі елементи «кейнсіанского хреста» ітеорії переваги ліквідності Дж.М. Кейнса. Сучасні економісти в модель включаютьфінансовий ринок у цілому, тобто ринки грошей і цінних паперів. Перша частинамоделі — крива ІS — "інвестиції — заощадження" покликана відбитиумову рівноваги на товарному ринку, друга крива LM — «ліквідність — гроші»(L — попит на гроші, М — пропозиція грошей на грошовому ринку) — умовирівноваги на грошовому ринку. Умовою рівноваги на ринку товарів служитьрівність інвестицій і заощаджень, а на грошовому ринку — рівність між попитомна гроші і їх пропозицію. Ці дві частини моделі зв'язує процентна ставка,рівноважна величина якої відбиває динаміку економічних процесів. Рівновага накожнім із двох ринків — товарному і грошовому — установлюється не автономно, авзаємозалежно. Зміни на одному з ринків незмінно спричиняють відповіднізрушення на іншому.
МодельХікса – Хансена являє собою графік, системою координат якого служать рівеньнаціонального доходу (вісь х) і значення процентної ставки (r) — вісь y.Її автори виходять з того, що інтенсивність інвестиційного процесу визначаєтьсяграничною ефективністю (тобто прибутковістю) капіталу. Отже, інвестувати маєсенс тільки тоді, коли гранична ефективність капіталу перевищує ставкубанківського відсотка (тобто прибутковість заощаджень). Виходить, обсягінвестицій можна вважати функцією банківського відсотка: І = І(r). Чим нижчерівень процентної ставки, тим за інших рівних умов вигідніше робити додатковікапіталовкладення і навпаки. У кейнсіанскій моделі умовою рівноваги натоварному ринку є рівність сукупних заощаджень і інвестицій — І = S.Заощадження ж, відповідно до «основного психологічного закону»визначаються рівнем національного доходу, тобто S = S (Y). Таким чином,виходить функція ІS; тобто І (r) = S (Y). Якщо розглянути ще і грошовий ринок,то там рівновага настає, коли попит на гроші (L) збігається з їх пропозицією(M). Ця величина приймається як задана.
Щостосується попиту на гроші (L), то він, згідно кейнсіанської теорії, визначається трансакційним мотивом (потребою в грошах для реалізаціїкомерційних справ) і є функцією доходу (тобто L1 = L1(Y), чи викликаєтьсяспекулятивним мотивом (перевага цінних паперів з метою одержання відсотка),тому спекулятивний попит на гроші є убутною функцією норми банківськоговідсотка, тобто L2 = L2(r). Тоді сукупний попит на гроші (L = L1 + L2)ставиться в пряму залежність від рівня національного доходу й у зворотнузалежність від ринкової ставки банківського відсотка:
L= L1(Y) + L2(r) чи L = L(Y1r)
Дорівнявшипопит та пропозицію на грошовому ринку можна одержати умову його рівноваги чифункцію LM = L (Y1r) = M.
/>
Рис. 1 Рівновага наринку
Якщоці графіки помістити в одну систему координат (рис. 1), то крапка їхньогоперетинання (Е) укаже на таке співвідношення між рівнями національного доходу ібанківського відсотка, при якому заощадження дорівнюють інвестиціям, попит нагроші дорівнює їх пропозиції, тобто обоє сектора (товарний і грошовий)господарства знаходяться в стані рівноваги.
Однаку такому виді модель загальної рівноваги не довершена, оскільки в ній невідбитий стан ринку праці. Згідно кейнсіанському підходу, рівновага на ньомувстановлюється при такій реальній заробітній платі, що зрівнює попит тапропозицію праці. При цьому номінальна заробітна плата вважається нееластичної,а ринок праці виконує пасивну роль, тобто його стан цілком обумовлюєтьсякон'юнктурою товарного і грошового ринків.
Якщорозглядати всі ринки як взаємозалежні, то загальна графічна модель (рис. 2)буде мати наступний вид.
/>
Рис. 2 Загальна модельринку
Тут участині А відбита рівновага на товарному і грошовому ринку (схема ІS — LM), участині В — графічне вираження виробничої функції (Y = Y(N), де обсяг національногодоходу ув'язаний із зайнятістю населення, і частина З — це модель рівноваги наринку праці, де N — рівень зайнятості, W — ставка номінальної заробітної плати,Р — рівень цін; отже, W/P — ставка реальної заробітної плати, а Nd і NS — показники попиту та пропозиції праці.
Причиннізв'язки, відповідно до кейнсіанської теорії, спрямовані від частини А дочастини С через частину В. Тобто, взаємодія товарного і грошового ринкувизначають своєю рівновагою рівноважний (оптимальний) рівень національного доходу(Y)*. Він, у свою чергу, дозволяє за допомогою виробничої функції установитиобсяг попиту на робочу силу, що у підсумку визначає і рівновагу на ринку праці.Тепер модель Хікса-Хансена стає завершеною. Її поява була сприйнята більшістюфахівців як несуперечливий, зрозумілий і адекватний виклад суті кейнсіанскоїтеорії. Тому вона і стала фундаментом «неокласичного синтезу».3. Обґрунтуванняекономічної політики держави за допомогою моделі Хікса-Хансена3.1 Грошово-кредитнаполітика
Основнийінструмент кредитно-грошової політики — це операції на відкритому ринку, тобто покупка (продаж) державних облігацій, здійснюваний Центральним Банком.Розглянемо як ці операції впливають на кількість грошей в економіці.
ЯкщоЦентральний Банк продає держоблігації, то в результаті цієї операції кількістьгрошей на руках у населення скорочується. У випадку покупки облігацій унаселення, навпаки, грошова маса росте.
Розглянемонаслідку розширення грошової маси, тобто покупки облігацій на відкритомуринку, для закритої економіки, описуваною моделлю ІS-LM. Цю політику частоназивають експансіоністською грошово-кредитною політикою. Отже, у результатіпокупки облігацій номінальна, а слідом за нею і реальна, грошова маса росте, щоприводить до надлишкової пропозиції на ринку грошей (і надлишковому попиту наринку облігацій). Для відновлення рівноваги на ринку грошей ставка відсоткаповинна упасти для кожного рівня доходу й у результаті крива LM зрушується вниз(див. Рис. 1). Нова рівновага буде в крапці перетинання ІS з нової кривої LM,що на графіку позначена як Е2. Як економіка переходить з Е1 в Е2? Після того,як у результаті росту реальної кількості грошей цей ринок вийшов зі станурівноваги, ставка відсотка миттєво падає до рівня і', при якому рівновага наринку грошей буде відновлено. У результаті падіння ставки процента починаєтьсяріст інвестицій, що приводить до надлишкового попиту на ринку товарів ізбільшенню випуску. Ріст випуску означає зростання доходів і, як наслідок, підвищенняпопиту на гроші, надлишковий попит на ринку грошей приводить до підвищенняставки відсотка. У результаті росту випуску і ставки відсотка, економікапоступово переміщається уздовж кривої LM у нову рівновагу в крапку Е2.
/>
Рис.3 Вплив збільшенняпропозиції грошей на рівновагу в моделі ІS-LM.
Якимже буде вплив грошово-кредитної експансії на рівновагу в розглянутій моделі?Порівнюючи первісну (Е1) і нову рівновагу (Е2) ми бачимо, що в результатіпроведеної політики зріс випуск і упала ставка відсотка.
Випадокпродажу облігацій Центральним Банком дасть нам протилежний результат, тобто приведе до падіння випуску і підвищенню ставки відсотка. Надалі грошово-кредитну політику, спрямовану на збільшення грошової маси і, якнаслідок, випуску, будемо називати грошово-кредитною експансією, а політику,спрямовану на скорочення грошової маси і, відповідно випуску, будемо називатитвердою чи стримуючою кредитно-грошовою політикою.
3.2 Фіскальна політика
Розглянемозбільшення державних закупівель (G). Збільшення держзакупівель приводитьдо збільшення сукупних витрат і, при колишньому випуску, до надлишкового попитуна ринку товарів для кожної ставки відсотка. На надлишковий попит фірмиреагують шляхом збільшення випуску й у результаті росту випуску при кожнійставці відсотка, крива ІS зрушується вправо, як це зображено на Рис.4. Оскількиринок товарів пристосовується повільно, то ми не перескакуємо миттєво з Y0 уY1, а випуск росте поступово, і ми рухаємося до нової рівноваги уздовж кривоїLM. Отже, у результаті фіскальної експансії відбувається ріст випуску і ставкивідсотка.
/>
Рис.4 Вплив збільшеннядержавних закупівель на рівновагу в моделі ІS-LM.
Відмітимо,що випуск росте значно менше величини зрушення кривої ІS. Причина в тім, що,викликане надлишковим попитом на гроші, підвищення ставки відсотка приводить допадіння інвестицій і, отже, скорочуються сукупні витрати, приводячи донадлишкової пропозиції на ринку товарів і скороченню випуску. Отже, збільшенняодного компонента сукупного попиту (державних закупівель) приводить доскорочення іншого компонента сукупного попиту, а саме, до падіння інвестицій. Подібнийефект називається ефектом витиснення. У даному випадку ми маємо справу звитисненням інвестицій.
Факторами,що визначають величину ефекту витиснення є нахили кривих ІS і LM. Чим більшположиста крива LM, тим менше ефект витиснення. Це порозумівається тим, що увипадку більш положистої кривої LM фіскальна експансія веде до меншого ростуставки відсотка і, отже, викликає менше скорочення інвестицій. У результатівипуск збільшується сильніше, ніж у випадку з більш крутою LM, щопроілюстровано на рис. 5.
/>
Рис.5 Вплив нахилукривої LM на ступінь витиснення інвестицій.
Іншимфактором, що визначає ступінь ефекту витиснення, є чутливість інвестицій дозміни ставки відсотка. Дійсно, при однаковій зміні ставки відсотка інвестиціїскоротяться сильніше при більш високій чутливості інвестицій до процентноїставки. Однак потрібно враховувати ще один момент: чим вище чутливістьінвестицій до ставки процента, тим більш положистою буде крива ІS, що приведедо меншого росту процентної ставки при підвищенні держзакупівель. Для того, щобвизначити вплив чутливості інвестицій на масштаб ефекту витиснення, потрібновраховувати обидва фактори, що діють у протилежному напрямку і з'ясувати, якийже з розглянутих ефектів буде домінувати. Для цього звернемося до системирівнянь, що задає рівновагу в моделі ІS-LM:
/>
Розглянемозбільшення випуску і ставки відсотка, викликані ростом державних закупівель:
/>
Звідкіляодержуємо:
/>
Зпершого співвідношення випливає, що при більшій чутливості інвестицій до ставкипроценту (тобто з ростом Ii`)збільшення державних закупівель веде до більшого росту випуску, що означаєменше витиснення інвестицій. Цей результат легко проілюструвати графічно длялінійної моделі (див. Рис. 4). Як видно з малюнка, у випадку більшої чутливостіінвестицій до ставки відсотка (якому відповідає крива ІS(b2)) ставка відсотказмінюється менше, але, проте, випуск також збільшується менше, що свідчить пробільший ефект витиснення.
/>
Рис.6 Вплив чутливостіінвестицій до ставки відсотка на ступінь ефекту витиснення.
І,нарешті, ще один фактор, що впливає на величину ефекту витиснення — цеКейнсіанський мультиплікатор автономних витрат. З одного боку, чим вищемультиплікатор, тим сильніше зрушиться крива ІS вправо в результаті ростудержавних закупівель. З іншого боку, більш високий мультиплікатор означає, щокрива ІS буде більш положистою і, отже, при однаковому зрушенні ІS вправоставка відсотка змінилася б менше. Необхідно з'ясувати, який же з вищеописанихфакторів зробить визначальний вплив на ставку відсотка. Для цього звернемося довже розглянутої вище системі, що описує рівноважні збільшення випуску і доходупри збільшенні держзакупівель. Нас цікавить зміна процентної ставки, тому що внашому випадку, чим сильніше виросте процентна ставка, тим більше буде ефектвитиснення. Перетворивши систему (3) одержуємо:
/>
Зотриманого співвідношення слідує, що з ростом мультиплікатору α, впливдержавних закупівель на ставку проценту зростає, та, відповідно, ефектвитіснення буде більше.
3.3Альтернативні варіанти фіскальної політики
Фіскальнаполітика може здійснюватися з використанням різних інструментів. У рамках моделіІS-LM можна проаналізувати наступні варіанти фіскальної політики: змінадержавних закупівель, зміна державних трансфертів, зміна ставки прибутковогоподатку, зміна інвестиційного податкового кредиту. Результати аналізу цихполітик представлені в таблиці 1. Як ми бачимо, різні варіанти фіскальноїекспансії ведуть до росту випуску і ставки відсотка, однак по-різному впливаютьна структуру сукупного попиту.
Таблиця1.
Впливрізних варіантів фіскальної експансії на рівновагу в моделі ІS-LM Ставка відсотка Випуск Споживання Державні закупівлі Інвестиції Збільшення державних закупівель + + + + - Збільшення державних трансфертів + + + = - Зменшення прибуткового податку + + + = - Інвестиційні субсидії + + + = +
Розглянемодокладніше ситуацію з інвестиційними субсидіями, що представлена в нижньомурядку таблиці 1. Інвестиційні субсидії являють собою визначені податкові пільгипов'язані зі здійсненими інвестиційними витратами, у силу цього ця політиказветься субсидії інвестиційного податкового кредиту. Ми будемомоделювати цю політику як збільшення автономних інвестицій. Як і будь-якийінший варіант фіскальної експансії, інвестиційні субсидії ведуть до ростувипуску і падінню ставки відсотка, однак, у даному випадку, не зовсім зрозумілояк же зміниться рівноважна величина інвестицій. З одного боку, ріст автономнихінвестицій веде до зрушення функції інвестицій і збільшенню інвестицій приданій ставці відсотка, але, з іншого боку, ставка відсотка росте, що негативновідбивається на інвестиціях, тобто, викликає зрушення вліво уздовж новоїінвестиційної кривої (див. Рис.7). Щоб визначити, як у результаті змінятьсяінвестиції, потрібно зрозуміти, чи може ставка відсотка вирости так сильно(наприклад, до рівня і2), щоб цілком перекрити позитивний ефект від інвестиційнихсубсидій чи ми усі таки будемо мати ріст інвестицій, що має місце при ставціі1. Щоб відповісти на це питання згадаємо, що інвестиційні субсидії стимулюютьсукупний попит, у результаті крива ІS зрушується вправо і росте випуск.Подивимося, як ріст випуску розподіляється між компонентами сукупного попиту.Помітимо, що державні закупівлі не змінюються, отже, випуск змінюється зарахунок споживання та інвестицій ∆Y = ∆C+ ∆I,при чому споживання зростає менше ніж випуск, (0
/>
Рис.7 Впливінвестиційних субсидій на величину рівноважних інвестицій.
Дотепер ми розглядали лише стандартну модель ІS-LM, де крива ІS мала негативний нахил,а крива LM — позитивний нахил. Однак це не завжди так. Розглянемо кількаекстремальних випадків і проаналізуємо ефективність економічної політики дляних.
1)Класичний випадок: вертикальна крива LM
/>
Рис.8 Класична криваLM.
Якщочутливість попиту на гроші до ставки відсотка близька до нуля, то крива попитуна гроші буде вертикальною і, отже, рівновага на ринку грошей досяжна лише приодній величині доходу, при якій криві попиту та пропозиції грошей збігаються. Урезультаті ми одержуємо, що, яка б не була ставка відсотка, їй завжди будевідповідати той самий рівень доходу, що врівноважує ринок грошей, таприводить до вертикальної кривої LM.
Якми бачили, при стандартних нахилах кривих ІS і LM, як кредитно-грошова, так іфіскальна політика ефективно впливали на рівень випуску в економіці.Проаналізуємо, як змінюється ефективність цих політик у випадку класичноїкривої LM. Грошово-кредитна політика буде, як і раніше, високо ефективна(стосовно зміни випуску). Ріст грошової маси викликає зрушення кривої LMвправо, що веде до росту випуску.
Фіскальнаполітика в класичному випадку, навпаки, абсолютно неефективна, оскільки вонаведе лише до росту ставки відсотка і повному витісненню інвестицій, випуск жезалишається колишнім. Дійсно, оскільки випуск визначається місцем розташуваннякривої LM (тобто цілком залежить від ситуації на ринку грошей), то здвигкривої ІS не може змінити випуск, а впливає лише на його структуру. Так,приміром, збільшення державних закупівель, приводить лише до падіннюінвестицій, не змінюючи при цьому споживання: ∆Y = ∆C+ ∆G+ ∆IОскільки ∆Y = 0, то ∆C= 0 отже ∆G+ ∆I= 0 чи ∆I= — ∆GОтже, в економіці з вертикальної кривої LM кількість грошей є параметром, щовизначає рівновагу, яка відбиває основний постулат кількісної теорії грошей.
2)Ліквідна пастка (горизонтальна крива LM).
Ситуаціяліквідної пастки виникає в тому випадку, якщо при якійсь (досить низькій)ставці відсотка населення готове усе своє багатство тримати у формі грошей.Якщо ставка відсотка дуже низька, то витрати, пов'язані з упущеними процентнимиплатежами виглядають незначними і ніхто не хоче тримати свої активи у видіоблігацій.
/>
Рис.9 Крива LM увипадку ліквідної пастки.
Урезультаті крива попиту на гроші виглядає, як горизонтальна лінія при деякійблизькій до нуля процентній ставці і зміна доходу не спричиняє зміну ставки,що врівноважує ринок грошей. Таким чином, ми одержуємо горизонтальну криву LM.
Увипадку ліквідної пастки кредитно — грошова політика абсолютно неефективна,оскільки збільшення грошової маси не приводить до здвигу LM і, отже, невідбивається на рівноважному доході. Фіскальна політика, навпаки, дужеефективна, оскільки в цьому випадку не змінюється ставка відсотка і значитьефект витиснення відсутній.
/>
Рис.10 Економічнаполітика у випадку ліквідної пастки.
Якми бачимо, для впливу на випуск ми можемо використовувати як фіскальну, так ікредитно-грошову політику. Однак ці політики по-різному впливають на ставкувідсотка:
· фіскальна експансія веде до ростуставки відсотка і падінню інвестицій (за винятком случаю чи інвестиційногоподаткового кредиту, коли ставка відсотка
· падає, але інвестиції ростуть)
· кредитно-грошова експансія веде допадіння ставки відсотка і росту інвестицій.
Питаннявибору макроекономічної політики зважуються звичайно на основі політичнихпереваг. Однак важливо відзначити, що, використовуючи комбінацію фіскальної ікредитно-грошової політик можна сполучити експансію з заданим впливом на ставкувідсотка, наприклад можна домогтися росту випуску при незмінній процентнійставці, як це показано на рис. 11.
/>
Рис.11 Ефект відвикористання змішаної економічної політики
Отже,комбінуючи фіскальну і грошово-кредитну політику, ми можемо домагатися рішеннябільш складних задач, чим просте регулювання випуску. Так, наприклад, миможемо, не змінюючи випуск, змінити його структуру. Подібна задача може бутидуже актуальна, якщо економіка знаходиться в ситуації повної зайнятості і,отже, зміна випуску небажана, однак його структура може вимагати зміни.Висновок
СхемаХікса-Хансе на являє собою різновид концепції загальної економічної рівноваги,що активно розроблявся неокласиками. Кейнсіанска теорія тепер ввійшла в неї направах частки випадку. Якщо відкинути специфічно кейнсіанські допущення(наприклад, про нееластичність номінальної заробітної плати), то ця модель уповній відповідності з неокласичною тезою про саморегулюємий ринок демонструєможливість автоматичного досягнення повної зайнятості. Таке трактування моделіцілком улаштовувало неокласиків, однак ортодоксальні кейнсіанці, відкидаючиідею саморегулюємості економіки, висунули ряд положень, що, на їхню думку,роблять систему непрацюючою.
Данамодель дуже популярна. Вона використовується прихильниками як кейнсіанського,так і монетаристського підходу. З її допомогою здійснюється пошук оптимальногоспіввідношення різних ринків і визначається варіант стабілізаційної економічноїполітики.Список використаної літератури
1. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка:Європейський контекст. Київ: Основи, 1998, 682 с.
2. Івашина О.Ф., Дулік Т.О., НовіковаЛ.Ф. Макроекономіка. Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 1999, 124 с.
3. Манків Г.Н. Макроекономіка. Київ:Основи, 2000, 588 с.
4. Орищак Я. Основи курсу«Макроекономіка». Тернопіль: Підручники та посібники, 2001, 120 с.
5. Рокоча В.В. Міжнародна економіка.Кн.2. Монетарна теорія міжнародної економіки. Київ: Таксон, 2003, 302 с.
6. Савченко А.Г. Макроекономіка. Київ:КНЕУ, 1999, 120 с.
7. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О.,Тітьонко О.М. Макроекономіка. Київ: Либідь, 1995, 208 с.