Вступ
Економічнийаналіз є конкретною методологічною дисципліною. Він допомагає фахівцямоцінювати окремі господарські ситуації та розв’язувати комплексні економічніпроблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових та державнихустановах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві.Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і йогопідрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значнеполіпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимуломнауково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.
Кризаекономіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічнийаналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатамидіяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Ринковівідносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначитипринципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілунизку об’єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товарувідповідно до вимог споживачів.
Економіку,що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості,мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом імати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона такожорієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхіднийекономічний аналіз як засіб контролю.
Заумов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощуваннявалових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, хай і вменших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформаціїпро стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якогосенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи наявних служб і створення нових длязабезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих іспеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.
Зараздля України актуальним є досвід високо розвинутих країн. Однак об’єктивнийаналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіхцим країнам. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпийого зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенняманалізу та використанням його висновків.
Поліпшенняорганізації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тіснопов’язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашійкраїні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці вусіх ланках національної економіки.
Ринковаекономіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства,і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційнийкомерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативнихінформаційних масивів.
Передекономічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки посталобагато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічногоаналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бутипов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалися б назакономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.
Требастворити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективностігосподарювання підприємств і їхніх підрозділів. Вирішення актуальних проблеманалізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів,електронно-обчислювальної техніки й персональних комп’ютерів. Це дасть змогускоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок підчас добору й передавання даних.
Дужеважливою є розробка багатоваріантних розв’язань аналітичних задач та методикавибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.
Метою економічногоаналізу є сприяння виконання планів підприємств і їх підрозділів, а також іншихгосподарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічноїроботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Основнимизавданнями економічного аналізу є:
- об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів черезпорівняння результатів з витратами;
- виявлення впливу відповідних факторів на показники, якіаналізуються, і вивчення причинних зв’язків;
- пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
- виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими тафінансовими ресурсами;
- дослідження конкурентоспроможності свого підприємства ікон’юнктури ринку.
Економічнийаналіз є актуальним і необхідним в процесі всієї діяльності підприємства іповинен проводитись досить детально, для того щоб бачити реальну картину нацьому підприємстві.
Джереломдля проведення економічного аналізу є звітність підприємства. В нашому випадкуми використовуємо Форму 1 «Баланс» та Форму 2 «Звіт про фінансові результати».
1.Аналіз платоспроможності та ліквідності
Уринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їхбанкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.
Фінансовийстан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової тадовгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінкифінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Тобтоздатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватись за короткостроковимизобов’язаннями. Ліквідність підприємства – це його спроможністьперетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.
Найліквіднішоює готівка. Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції,оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.
Дебіторськазаборгованість – теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебіториоплатять рахунок у найближчому майбутньому.
Найменшліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочаткутреба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розумітиможливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначаєтьсятривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим єцей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.
Короткостроковізобов’язання – це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Колинастає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати.Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих зарівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними застроками їх погашення і в порядку зростання цих строків.
1.1 Аналізліквідності балансу
Ліквідністьбалансу – це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами,строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.
Длявизначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групоюактиву і пасиву балансу.
Балансбуде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
- Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюютьїм.
- Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковимпасивам або більші за них.
- Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковимпасивам або більші за них.
- Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Якщона підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищуютьзовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова,оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, щозабезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умовуказує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
Заданими таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним.На кінець звітного періоду:
А1 > П1
А2 > П2
А3 > П3
А4
Протеабсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінецьзвітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторськоюзаборгованістю за товари, роботи, послуги.
Якщона підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашеннянайбільш термінових зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискоритистроки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.
Перспективнуліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, іздовгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.
Балансиліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансовогостану підприємства.
Дляскладання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності, здопомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідаціїпідприємства.
Розрахуємота зіставимо групи активу та пасиву. На початок періоду:
А1=10,9 тис.грн+47,1 тис.грн+77,4 тис.грн+1,5 тис.грн=136,9 тис. грн.
А2=10907,9тис.грн+0,2 тис.грн+178,0 тис.грн+195,2 тис.грн=
=11281,3тис. грн.
А3=3580,3тис.грн+486,8 тис.грн+736,2 тис.грн+7,6 тис.грн=
=4810,9тис. грн.
А4=3141,5тис.грн+3,6 тис.грн+77,4 тис.грн=3222,5 тис. грн.
П1=9161,4тис.грн+139,5 тис.грн+55,1 тис.грн+248,7 тис.грн+
+362,5тис.грн+389,5 тис.грн=10356,7 тис. грн.
П2=2000тис. грн.
П3=6169,3тис.грн+(-0,3 тис.грн)=6169,0 тис. грн.
П4=925,9тис. грн.
Накінець звітного періоду:
А1=63,0тис.грн+2,6 тис.грн+294,8 тис.грн+1,5 тис.грн=361,9 тис. грн.
А2=2800,0тис.грн+4137,9 тис.грн+25,9 тис.грн+237,4 тис.грн+
+382,7тис.грн=7583,9 тис. грн.
А3=5390,9тис.грн+1000,9 тис.грн+5074,7 тис.грн+9,9 тис.грн=
=11476,4тис. грн.
А4=2,3тис.грн+19,7 тис.грн+3921,9 тис.грн=3943,9 тис. грн.
П1=14567,5тис.грн+138,3 тис.грн+77,4 тис.грн+398,7 тис.грн+
+420,2тис.грн=15602,1 тис. грн.
П2=1525,4тис.грн+290,0 тис.грн=1815,4 тис. грн.
П3=4690,4тис.грн+0,3 тис.грн=4690,7 тис. грн.
П4=762,2тис. грн.
Напочаток звітного періоду: На кінець звітного періоду:
136,9> 10356,7 – невірно361,9> 15602,1 – невірно
11281,3> 2000 7583,9 > 1815,4
4810,9> 6169 – не вірно 11476,4 > 4690,7
3222,5
неліквіднеліквідне
1.2 Аналіз ліквідності підприємства
Впроцесі цього аналізу виявляється здатність підприємства своєчаснорозраховуватись по своїм обов’язкам в залежності від ліквідності власнихактивів. Аналіз ліквідності балансу полягає у зіставленні засобів по активузгрупованих по ступені ліквідності та розташованих в порядку її зменшення зобов’язками по пасивам, згрупованим по термінам погашення та розташованих упорядку збільшення цих строків.
Активипідприємства в залежності від рівня ліквідності поділяються на 4 групи:
А1 –найбільш ліквідні активи, які включають всі статті грошових коштів та короткостроковігрошові вкладення.
А2 –активи, що швидко реалізуються але для їх перетворення на гроші потрібен певнийчас. Включають дебіторську заборгованість та інші активи.
А3 –активи, що реалізуються повільно та включають вкладення у виробничі запаси таінвестиції.
А4 –активи, що важко реалізуються і які передбачено використовувати в господарськійдіяльності протягом тривалого періоду. Включають вкладення в основні засоби танематеріальні активи.
Першітри групи активів протягом поточного господарського періоду постійно змінюютьсяі тому належать до поточних активів підприємства.
Пасивипідприємства згруповані за терміном погашення в 4 групи:
П1 –найбільш термінові обов’язки, які включають кредиторську заборгованість,розрахунки за дивідендами та позики, невиплачені в термін.
П2 –короткострокові пасиви, які включають короткострокові кредити банків, поточнузаборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані.
П3 –довгострокові пасиви, які включають довгострокові кредити та позики, а такожмайбутні видатки і платежі.
П4 –стійкі пасиви, які включають джерела власних засобів.
Підприємствобуде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткостроковізобов’язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщона підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів(грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємствовважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному іззапасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провестианаліз ліквідності балансу.
Розрахуємота проаналізуємо основні показники ліквідності.
На початокзвітного періоду:
Коефіцієнтпокриття:
/>= />= />
Уточненийкоефіцієнт покриття:
/>= />= />
Коефіцієнтабсолютної ліквідності:
/>= />= />
Коефіцієнтвідношення ліквідних та неліквідних активів:
/>
Накінець звітного періоду:
Коефіцієнтпокриття:
/>= />=/>
Уточненийкоефіцієнт покриття:
/>= />=/>
Коефіцієнтабсолютної ліквідності:
/>= />=/>
Коефіцієнтвідношення ліквідних та неліквідних активів:
/>
Розрахувавшикоефіцієнт відношення ліквідних та неліквідних активів на початок і на кінецьзвітного періоду можна побачити що />>1 –це є знаком надлишку ліквідних засобів. З цього можна зробити висновок щопідприємство недостатньо повно використовує засоби в своїй діяльності, що можепризвести до їх знецінення.
Розрахуємооборотний капітал підприємства.
На початокперіоду:
/>/>
Накінець періоду:
/>
Розрахуємокоефіцієнт маневреності підприємства:
/>, />.
Напочаток періоду:
/>, />
Накінець періоду:
/>, />
1.3 Аналіз платоспроможності підприємства
Визначальноюхарактеристикою фінансового стану підприємства є його платоспроможність.Платоспроможність визначається здатністю підприємства до швидкого погашеннясвоїх короткострокових зобов’язань. В оцінках фінансового стану не вартоототожнювати платоспроможність з ліквідністю активів. Платоспроможністьрозглядається у ширшому значенні якості фінансового стану, ніж ліквідність,оскільки передбачає не лише здатність конвертування оборотних активів у засобиплатежу, а й фінансову стійкість підприємства.
Платоспроможнимвважається підприємство, якщо його загальні активи більші, ніж довгострокові такороткострокові зобов’язання.
Неплатоспроможнимможе бути підприємство через:
– невиконаннявиробничої програми, порушення договорів поставки та втрати ринків збутупродукції;
– підвищеннязатрат за всіма видами господарської діяльності;
– зниженняплатоспроможності, банкрутство клієнтів і партнерів;
– співвідношенняоборотності оборотних активів;
– формуванняпонаднормативних запасів та значне відволікання коштів у дебіторськузаборгованість;
– інфляційніпроцеси та підвищення податкового навантаження.
Оскількиможливість конвертування різних видів оборотних активів у засоби платежу єрізною, то для оцінки платоспроможності підприємства використовують коефіцієнтиплатоспроможності. Розрахуємо їх:
Коефіцієнтплатоспроможності: />
Напочаток періоду: />
Накінець періоду: />
Розрахуємо:
– відношеннянадходження готівки до довгострокової заборгованості:
на початокперіоду: />
накінець періоду: />
– відношенняприбутку до сплати податків до сплаченим відсоткам по кредитам на початок та накінець періоду не розраховуються тому що підприємство не має поточноїзаборгованості за довгостроковими зобов’язаннями;
– відношеннясуми надходження готівки та відсотків за кредит до відсотків за кредит напочаток та на кінець періоду не розраховуються тому що підприємство не маєпоточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями;
– відношеннясуми прибутку до сплати податків та постійних витрат до постійних витрат:
зазвітний період:
/>
запопередній період:
/>
– відношенняактивів до довгострокової заборгованості:
напочаток періоду: />
накінець періоду: />
– відношеннянерозподіленого прибутку до всієї суми активів:
напочаток періоду: />
накінець періоду: />
2.Аналіз оборотності активів
Ефективневикористання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю.
Упрактиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал класифікуєтьсяза такими ознаками:
1. Зафункціональним призначенням в процесі виробництва: оборотні фонди та фондиобігу.
2. Запрактикою контролю, планування та управління: нормовані та ненормованіоборотні кошти.
3.За джерелом формування оборотного капіталу: власний і позичковий оборотнийкапітал.
4.За ліквідністю: найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються,активи, що реалізуються повільно, активи, що важко реалізуються.
5. Зарівнем ризику вкладення капіталу: оборотний капітал з мінімальним.Невеликим, середнім та високим ризиком вкладення.
6. Заматеріально-майновим станом: предмети праці, готова продукція. Товари.Гроші і кошти в розрахунках.
Основніджерела формування оборотних коштів:
1. Власні джерела: статутний капітал, пайовий капітал, додатковийкапітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал,нерозподілений прибуток, цільове фінансування.
2. Позичкові кошти: довгострокові кредити банків, іншідовгострокові фінансові зобов’язання, короткострокові кредити банків, поточназаборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.
3. Додатково залучені джерела: кредиторськазаборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання щодо отриманихавансів, розрахунків з бюджетом, позабюджетних платежів, розрахунки зістрахування, з оплати праці, з учасниками, за іншими поточними зобов’язаннями,резерви сумнівних боргів, благодійні та інші надходження.
Фінансовийстан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи,перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники господарськоїдіяльності підприємства – прибуток і обсяг реалізованої продукції –безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів.
Прискоренняобертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільностіфінансового стану підприємства. Слід наголосити, що робота за умов ринку іповної господарської самостійності не скасовує необхідності планування(нормування) оборотних коштів. Обов’язковість використання нормативів,установлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічноїдоцільності.
2.1Загальний аналіз оборотності
Дляобґрунтування оцінки стану оборотних коштів аналізують передовсім їхнюдинаміку, бо балансові залишки оборотних коштів на кінець року, як правило, єнижчими ніж на певні поточні дати, оскільки перед складанням кінцевого балансуперевіряється його реальність з допомогою проведення інвентаризації,результатом якої є, як правило, списання різних витрат, не виявлених протягомроку.
Требазважати й на те, що за умов перехідного періоду на оборотні кошти і в цілому навесь фінансовий стан підприємства можуть впливати виробничі стосунки міжпідприємствами акціонерної форми власності і суто приватними підприємствами.
Аналізуючистан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всіконкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів ірозробляти конкретні заходи для усунення таких причин.
Впроцесі цього аналізу виявляється наскільки швидко засоби, вкладені в активи,обертаються в процесі діяльності підприємства. Для проведення аналізуоборотності активів використовуються основні фінансові показники. Розрахуємо їхза звітний період.
Коефіцієнтоборотності всіх використовуваних активів:
/>. Знайдемо />:
/>
/>
Періодоборотності активів: />.
Коефіцієнтоборотності оборотних активів:
/>. Знайдемо />:
/>
/>
Періодоборотності оборотних активів: />
Коефіцієнтоборотності грошових засобів:
/>. Знайдемо />: />
/>
Періодоборотності грошових коштів: />
2.2Аналіз оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості
Дебіторськазаборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає нафінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованостіособливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотнихактивів стає дуже невигідною.
Джерелоаналізу – баланс підприємства: для внутрішнього аналізу застосовуються такождані аналітичного обліку.
Особливуувагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторськазаборгованість за товари роботи послуги», яка має найбільш питому вагу взагальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно національними стандартамибухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансіза чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості замінусом сумнівних та безнадійних боргів.
Регулярневедення налізу дебіторської заборгованості дає змогу бухгалтеру аналізуватидебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усуненняпростроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньоїзвітності підприємства і використовується для потреб управління. Якщо порівнятипоказники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того,поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Важливиму процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношеннямдебіторської і кредиторської заборгованості.
Значнеперевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкостіпідприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.
Значнапитома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковимкоштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчати тааналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад,структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.
Передовсімтреба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторськоїзаборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів,вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які маютьінформацію про борги і зобов’язання підприємства.
Упроцесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу настроки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерелфінансування.
Якправило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості євзаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз дебіторської такредиторської заборгованості.
Аналізстану дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періодупередбачає також її порівняльний аналіз. Результатом такого аналізу може бутивиявлення збільшення або зменшення дебіторської або кредиторськоїзаборгованості.
Якзбільшення, так і зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості можутьпризвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.
Упроцесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторськазаборгованість значно перевищує дебіторську.
Аналізуючидані дебіторської і кредиторської заборгованості необхідно вивчити причинивиникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничоїситуації на підприємстві.
Розрахуємопоказники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості за звітнийперіод:
Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості:
/> знайдемо />:
/>
/>
Періодоборотності: />
Коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості:
/> знайдемо />:
/>
/>
Періодоборотності кредиторської заборгованості:
/>
Часткадебіторської заборгованості в загальній сумі активів підприємства: />
– напочаток періоду: />
– накінець періоду: />
Часткадебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості: />
– напочаток періоду: />
– накінець періоду: />
2.3Аналіз оборотності запасів
Аналізуючинаявність, склад і структуру запасів, треба враховувати те, що вони повиннібути оптимальними. Для досягнення цієї оптимальності треба зробити обґрунтованірозрахунки потреби у запасах, налагодити стабільні договірні зв’язки зпартнерами, які успішно виконують свої договірні зобов’язання, забезпечитиналежну організацію виробничого процесу тощо.
Дляцього аналізу використовують:
Коефіцієнтоборотності запасів: />
Періодзберігання запасів: />
3.Аналіз рентабельності підприємства
Відноснухарактеристику фінансових результатів діяльності господарюючих суб’єктіввиражають показники рентабельності. За цими показниками доцільно проводитирейтингову оцінку ефективності сфер діяльності, вкладення капіталу, випускупродукції тощо. Вони є параметральними характеристиками факторного середовищаприбутку.
Залежновід мети аналізу показники рентабельності доцільно об’єднати у такі групи:
· показники рентабельності вкладеного капіталу;
· показники рентабельності продукції.
Рентабельністьє синтетичним вираженням ефективності різних сфер діяльності, тому її аналіз єузагальнюючим за найбільш укрупненими моделями факторних систем. Шляхомдиференціації (подовження) факторних систем з використанням вихідноїаналітичної інформації за всіма блоками комплексного економічного аналізу можнавийти на пайову участь всіх факторів виробничо-фінансової діяльності у змінірівнів рентабельності. При розширенні факторної моделі аналізу рентабельностівкладеного капіталу в активи підприємства можна виділити пайову участьскладових прибутку чи складових авансового капіталу.
Змінарентабельності реалізованої продукції може оцінюватись за впливом факторів:
· зміни структури і асортименту реалізованої продукції;
· зміни собівартості реалізованої продукції;
· зміни цін продажу.
Впроцесі цього аналізу встановлюється рівень прибутковості використання капіталув цілому та окремих його частин. Для здійснення аналізу використовують наступніосновні фінансові показники:
1.Рентабельність всіх використовуваних активів:
/>
2.Рентабельність поточних активів:
/>
3.Рентабельність інвестицій:
/>
4. Рентабельність власного капіталу:
/>
5.Рентабельність продажу продукції: />
6.Рентабельність поточних витрат:
/>
Окремонеобхідно проаналізувати рентабельність оборотних та необоротних активів.Розрахуємо її:
/>
/>
4.Аналіз фінансової стійкості
Головнаумова ефективного функціонування підприємства в умовах ринкового середовища –стійкість його економіки. Для кожного господарюючого суб’єкта існує: внутрішня,фінансова та загальна стійкість. Внутрішня стійкість досягається при такомустані економіки підприємства, який забезпечує досить високий фінансовийрезультат його діяльності. Фінансова стійкість досягається при стабільномуперевищенні доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами тастійкому економічному зростанні. Загальна стійкість характеризується позитивнимсальдо чистого грошового потоку (перевищенням позитивного грошового потоку наднегативним).
Фінансовастійкість визначається раціональною забезпеченістю потреб підприємствафінансовими ресурсами для ефективної діяльності в ринкових умовах.
Дляпроведення аналізу фінансової стійкості використовуються наступні основніфінансові показники:
Коефіцієнтавтономії:
/>;
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду:/>
Коефіцієнтфінансування: />;
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду: />
Коефіцієнтдовгострокової фінансової незалежності:
/>;
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду: />
Коефіцієнтманевреності власних засобів:
/>;
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду: />
Коефіцієнтреальної вартості основних засобів: />
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду: />
Коефіцієнтреальної вартості нематеріальних активів:
/>
напочаток звітного періоду: />
накінець звітного періоду: />.
Висновки
Зробивширозрахунок показників ліквідності ми бачимо що на початку звітного періодупідприємство було неліквідним, тому що найбільш ліквідні активи набагато меншіза найбільш термінові обов’язки, а активів, що важко реалізуються більше, ніжстійких пасивів. На кінець звітного періоду підприємство стало відносноліквідним – активів, що реалізуються повільно стало більше при зменшеннідовгострокових пасивів. Ці зміни могли відбутись при удосконаленні процесувиробництва та інших факторів, які впливають на діяльність підприємства.
Розрахувавшиоборотний капітал підприємства ми бачимо що на кінець звітного періоду вінзменшився. А після розрахунку коефіцієнта маневреності підприємства можназробити висновок що фінансовий стан підприємства погіршився, тому з кредитамиможуть виникати певні складнощі.
Розрахувавшипоказники платоспроможності ми бачимо що вона знизилась на кінець періоду, аленадходження готівки збільшились; також збільшились і матеріальні витрати навиробництво. При цьому збільшилась сума активів але зменшився прибуток.
Зробивширозрахунки основних фінансових показників аналізу оборотності активів ми бачимовеликий період оборотності активів, окрім оборотності грошових коштів, якіобертаються швидко.
Проаналізувавшидебіторську та кредиторську заборгованість ми бачимо що період оборотностікредиторської заборгованості більший ніж період оборотності дебіторськоїзаборгованості. Також ми бачимо що частка дебіторської заборгованості протягомперіоду зменшилась. З’ясували що підприємство не має сумнівних боргів, щосвідчить про надійних покупців.
Розрахувавшиперіод зберігання запасів, ми бачимо що він складає 72,4 дні. Цей показниктреба зменшувати тому що чим менший період зберігання запасів, тим ефективнішепрацює підприємство і більше отримує прибутку.
Проаналізувавшивсі основні фінансові показники рентабельності ми бачимо що вони є невеликими.Це свідчить про низький рівень прибутковості вкладеного капіталу.
Розрахувавшиосновні показники фінансової стійкості підприємства ми бачимо що всі вони накінець звітного періоду зменшились. Це свідчить про погіршення фінансовогостану підприємства
Керівництвупідприємства необхідно шукати нові шляхи покращення виробництва: вдосконалюватитехнологічні процеси, ефективніше використовувати запаси, розширювативиробництво. Причиною для зменшення прибутку могли стати простої виробництва зрізних причин: збої технічного процесу, невиходи на роботу працівників,несвоєчасні поставки матеріалів від постачальників.