Вищий навчальний заклад
Харківськийінститут економіки ринкових відносин та менеджменту
( ХІЕРВМ )
Контрольна робота
здисципліниЕкономіка працій соціально-трудові відносини
Виконав студент ІІІкурсу
заочноговідділення
економічногофакультету
за спеціальністю „ Облік і аудит “
Півторонос Є.М.
Лубни2008 рік
1. Теоретична частина
1. Державне регулювання відносин зайнятості в Україні:правове забезпечення, тенденції та проблеми
Метою державної політики зайнятості в Україні єстворення умов для повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості тазменшення безробіття.
Державна політика зайнятості базується на такихосновних принципах:
• пріоритетності забезпечення повної, продуктивної івільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічноїполітики держави;
• відповідальностідержави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення;
• забезпеченнярівних можливостей громадянам, які проживають на території України, уреалізації їх конституційного права на працю;
• ефективноговикористання робочої сили та забезпечення соціального захисту громадян відбезробіття;
• співробітництвауряду України, організацій працівників і роботодавців у сфері зайнятості населенняна основі паритетності та рівності сторін соціального партнерства;
• пріоритетностінорм чинних міжнародних договорів у сфері зайнятості населення, згода наобов'язковість дотримання яких надана Верховною Радою України.
Зайнятість населення, що проживає на територіїУкраїни, забезпечується державою шляхом проведення державної політикизайнятості. Продуктивна зайнятість реалізується в процесі здійснення трудовихвідносин між працівником і роботодавцем. Громадянам належить виключне правовільно обирати види діяльності, не заборонені законодавством, у тому числі непов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію та місце роботивідповідно до своїх здібностей. Примушування до праці у будь-якій формізабороняється, якщо інше не передбачено законом.
Відносини у сфері зайнятості регулюються КонституцієюУкраїни, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадокбезробіття», іншими нормативно-правовими актами.
Основними напрямами державної політики зайнятості є:
• сприяннязайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створеннянових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх формвласності;
• сприянняпідготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якоївідповідає потребам ринку праці;
• підтримкасамостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;
• сприянняпідвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрівупродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;
• посиленнямотивації до легальної продуктивної зайнятості;
• підтримкагромадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
• соціальнапідтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метоюповернення їх до продуктивної зайнятості;
• забезпеченнясоціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
• сприяннярозвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, продуктивної івільно обраної зайнятості.
Держава гарантує працездатним особам: добровільністьпраці, вибору або зміни професії та виду діяльності, одержання заробітної плативідповідно до законодавства; захист від необгрунтованої відмови у прийнятті нароботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;безоплатне сприяння у підборі підходящої роботи; професійну орієнтацію іпрофесійну освіту відповідно до покликання, здібностей та з урахуванням потребринку праці; компенсацію матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботув іншу місцевість відповідно до законодавства.
Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано зініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці,в тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством абоперепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників,військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченнямчисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в державнійслужбі зайнятості протягом 30 календарних днів після звільнення, гарантуєтьсяправо на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленогозаконодавством строку, що визначається на день звільнення, для осіб передпенсійноговіку, які мають страховий стаж для чоловіків 25 років, для жінок — 20 років, адля осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, — стаж роботи, якийдає право на цей вид пенсії.
Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодозайнятості громадянам, які потребують соціального захисту і не здатні на рівнихумовах конкурувати на ринку праці, у разі їх звернення за сприянням упрацевлаштуванні до державної служби зайнятості. До зазначених категорійгромадян належать: жінки, які мають дітей віком до 6 років; одинокі батьки, якімають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; молодь, яка закінчила абоприпинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальнихзакладах, завершила професійну підготовку та перепідготовку, звільнилася зістрокової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надаєтьсяперше робоче місце, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;особи передпенсійного віку (чоловіки по досягненні 58 років, жінки — 53 років);особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; особи, яківходять до складу сім'ї, де двоє або більше її членів є безробітними (чоловік,дружина та неодружені діти, які проживають разом з батьками); особи з обмеженимифізичними та розумовими можливостями, які не досягли пенсійного віку.
Для працевлаштування зазначених категорій громадянмісцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрівзайнятості встановлюють квоту робочих місць до 5 % від загальної кількостіробочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.
Державним органом, який забезпечує додержання наданихдержавою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття,є державна служба зайнятості. Основними завданнями державної служби зайнятостіє:
• наданнягромадянам, які до неї звертаються, соціальних послуг та здійснення матеріальногозабезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»і Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняна випадок безробіття»;
• наданняроботодавцям за їх заявами послуг щодо добору працівників, у тому числі шляхомпрофесійного навчання громадян, які звернулися до державної служби зайнятості зметою подальшого їх працевлаштування;
• здійсненняконтролю за додержанням законодавства про зайнятість населення та прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
• інформуваннянаселення та органів виконавчої влади про послуги, що надаються державною службоюзайнятості, та результати її діяльності;
• створеннябанку даних про вільні робочі місця та вакантні посади на підставі інформаціїроботодавців;
• забезпеченнягромадянам вільного доступу до інформації про вільні робочі місця, вакантніпосади, умови праці та її оплату, юридичну адресу роботодавців;
• наданнягромадянам, інформаційних і консультаційних послуг з питань сприяння упрацевлаштуванні або започаткуванні власної справи;
• облікгромадян, які звертаються до служби зайнятості, реєстрація їх у встановленомупорядку як безробітних, облік наданих послуг;
• підбірпідходящої роботи та сприяння зареєстрованим безробітним у працевлаштуванні абозапочаткуванні власної справи, в тому числі шляхом професійної освіти;
• систематизаціяодержаної в установленому законодавством порядку від роботодавців інформаціїпро наявність вільних робочих місць, чисельність вивільнюваних, прийнятих тазвільнених працівників, чисельність працівників, які працюють неповний робочийдень (тиждень), або які не працюють у зв'язку з простоєм виробництва знезалежних від них причин, про передбачувані зміни в організації виробництва іпраці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;
• здійсненняу порядку, встановленому законодавством, збирання та опрацюванняадміністративних даних, ведення та опрацювання статистичної інформації, яка відображаєстан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;
• участь урозробленні та виконанні державної і територіальних програм зайнятостінаселення та інших програм соціального і економічного спрямування в межах своїхповноважень.
Послуги, що надаються державною службою зайнятостівідповідно до покладених на неї завдань, є безоплатними.
З метою реалізації державної політики зайнятостіКабінет Міністрів України розробляє, а Верховна Рада України затверджує державнупрограму зайнятості населення. Державна програма зайнятості населеннярозробляється на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічногорозвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їхвпливу на сферу зайнятості. У державній програмі зайнятості населеннявизначаються пріоритети у сфері зайнятості, механізми їх реалізації, джерелафінансового забезпечення її виконання, прогнозні загальнодержавні йтериторіальні показники зайнятості та безробіття. Реалізація державної програмизайнятості населення здійснюється шляхом виконання планів дій та заходів щодосприяння зайнятості населення, які розробляються з урахуванням основнихпоказників ринку праці Міністерством праці та соціальної політики за участюінших центральних і місцевих органів виконавчої влади.
В процесі працевлаштування виникають проблеми, колидипломований спеціаліст із непояснених причин не може отримати роботи, якавідповідає його кваліфікації. Державне замовлення на робочу силу не високе, ічерез це у процесі працевлаштування виникають відомі проблеми.
Територіальні та місцеві програми зайнятості населенняє механізмом реалізації державної програми зайнятості населення в регіонах іскладовими програм їх соціально-економічного розвитку. У територіальних тамісцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринкупраці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропозиції робочої сили натериторіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпеченнядодаткових гарантій зайнятості громадян, які потребують соціального захисту іне здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.
2. Практична частина
Вихідні дані :
1. Фактичнасередньоспискова чисельність водіїв:
150 + остання цифра номера залікової книжки.
2. Кількість рухомого составу:
трамвайних вагонів – 150 + остання цифра номера залікової книжки;
снігоочисників – 3 од.;
спец. вагонів – 2 од.
Таблиця 1 Вихідні дані№ Показники Одиниці виміру Водії факт план 1 Середньоспискова чисельність люд. 158 177 Зміна чисельності - 2 Чергові та додаткові відпустки в т. ч. 30 днів % 10 15 28 днів % 70 67 24 дня % 20 18 3 Відпустки через хворобу люд. – днів 450 360 Зміна % - -20 4 Відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами люд. – днів 600 660 Зміна % - +10 5 Відпустки на навчання люд. – днів 108 124 Зміна % - +15 6 Відпустки по державних обов’язках люд. – днів 75 75 7 Адміністративні відпустки люд. – днів 850 250 8 Цілодобові простої люд. – днів 60 - 9 Прогули люд. – днів 40 - 10 Години на годування дітей люд. – год 1800 1980 Зміна % - +10 11 Пільгові години підлітків люд. – год - - Зміна % - - 12 Внутрішньозмінні простої люд. – год 4000 -
1. Середньоспискова чисельність факт 150 + 8 = 158.
Середньоспискова чисельність план 158 ∙ 1,12 = 177.
3. Відпустки через хворобу 450 ∙ 0,8 = 360.
4. Відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами 600 ∙ 1,1 = 660.
5. Відпустки на навчання 108 ∙ 1,15 = 124.
10. Години на годування дітей 1800 ∙1,1 = 1980.
Таблиця 2/Цілодобові втрати часу з розрахунку на 1 працівникаНайменування відпусток Для водіїв
Відпустки через хворобу
- фактично
- за планом
2,85
2,03
Відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами
- фактично
- за планом
3,80
3,73
Відпустки на навчання
- фактично
- за планом
0,68
0,70
Відпустки на виконання державних обов’язків
- фактично
- за планом
0,47
0,42
Адміністративні відпустки
- фактично
- за планом
5,38
1,41
Цілодобові простої
— фактично 0,38
Прогули
— фактично 0,25
Відпустки через хворобу:
фактично 450 / 158 = 2,85.
за планом 360 / 177 = 2,03.
Відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами:
фактично 600 / 158 = 3,80.
за планом 660 / 177 = 3,73.
Відпустки на навчання:
фактично 108 / 158 = 0,68.
за планом 124 / 177 = 0,70.
Відпустки на виконання державних обов’язків:
фактично 75 / 158 = 0,47.
за планом 75 /177 = 0,42.
Адміністративні відпустки:
фактично 850 / 158 = 5,38.
за планом 250 / 177 = 1,41.
Цілодобові простої:
фактично 60 / 158 = 0,38.
Прогули:
фактично 40 /158 = 0,25.
Після проведених розрахунків підсумовують усі цілодобові втрати робочогочасу і розраховують ефективний фонд робочого часу в днях (Еtд) шляхом вирахування всіхцілодобових утрат з номінального фонду робочого часу (номінальний фонд робочогочасу дивись в таблиці 9).
Цілодобові втрати робочого часу заносимо в табл. 3.
Таблиця 3Найменування втрат Для водіїв фактично 13,81 за планом 8,29
Фактично втрат робочого часу 2,85 + 3,80 + 0,68 + 0,47 + 5,38 + 0,38+0,25 = 13,81.
За планом втрат робочого часу 2,03+ 3,73 + 0,70 + 0,42 + 1,41 = 8,29.
Ефективний фонд робочого часу в днях підраховуємо і заносимо в табл. 4.
Таблиця 4Найменування фонду робочого часу Для водіїв
Ефективний фонд робочого часу:
фактично 242 за планом 248
Ефективний фонд робочого часу:
фактично 256 – 13,81 = 242.
за планом 256 – 8,29 = 248.
Після цього робимо розрахунок внутрішньозмінних втрат робочого часу: нагодування дітей, пільгові часи підлітків і внутрішньозмінні простої. Вихіднечисло ділимо на середню чисельність працівників – одержуємо середні втрати на 1працівника в рік. Для визначення втрат за день треба отримане число розділитина номінальний фонд робочого часу, аналогічно для планового року, але зурахуванням змін. Внутрішньозмінні втрати не плануються.
Робимо розрахунок і заносимо в табл. 5.
Таблиця 5 Внутрішньозмінні втрати робочого часу в годинахНайменування втрат Для водіїв
На годування дітей:
фактично
за планом
0,04
0,04
Внутрішньозмінні простої
фактично 0,10
Пільгові години для підлітків:
фактично
за планом
На годування дітей:
фактично = 1800 / 158 = 11,39 / 256 = 0,04;
за планом = 1980 / 177 = 11,19 / 256 = 0,04.
Внутрішньозмінні простої
— фактично = 4000 / 158 = 25,32 / 256 = 0,10.
Фактичну тривалість робочого дня розраховуємо шляхом вирахування з 8 годинвнутрішньозмінних утрат робочого часу (табл.6).
Таблиця 6Фактична тривалість робочого дня Для водіїв фактично 7,86 за планом 7,96
Фактично 8 – 0,04 – 0,10 = 7,86.
За планом 8 – 0,04 = 7,96.
Ефективний фонд робочого часу в годинах (Еtч) розраховуємо шляхом множенняфактичного фонду робочого часу в днях (Еtд) на фактичну тривалість робочогочасу (табл.7).
Таблиця 7Ефективний фонд робочого часу Для водіїв фактично 1902 за планом 1974
фактично 242 ∙ 7,86 = 1902.
за планом 248 ∙ 7,96 = 1974.
Розраховуємо коефіцієнт невиходів Кн шляхом розподілу номінального фондуробочого часу на фактичний фонд робочого часу в днях (табл. 8).
Таблиця 8Коефіцієнт невиходів Для водіїв фактично 1,06 за планом 1,03
256 / 242 = 1,06.
256 / 248 = 1,03.
На підставі виконаних розрахунків заповніть табл. 9.
Таблиця 9 Баланс робочого часу одного робітника№ з/п Показники Одиниці виміру Водії факт план 1 2 3 4 5 1 Календарний фонд робочого часу днів 366 365 2 Невиходи: свята і вихідні дні -/- 110 109 3 Номінальний фонд робочого часу -/- 256 256 4 Цілодобові втрати – всього -/- 41,14 35,62 в тому числі: 4.1 — чергові та додаткові відпустки -/- 27,33 27,33 4.2 — відпустки через хворобу -/- 2,85 2,03 4.3 — відпустки через вагітність і пологи -/- 3,80 3,73 4.4 — відпустки на навчання -/- 0,68 0,70 4.5 — відпустки по державних обов’язках -/- 0,47 0,42 4.6 — адміністративні відпустки -/- 5,38 1,41 4.7 — цілодобові простої -/- 0,38 – 4.8 — прогули -/- 0,25 – 5 Ефективний фонд робочого часу в днях -/- 242 248 6 Внутрішньозмінні втрати – усього, годин 0,14 0,04 в тому числі: 6.1 — час на годування дітей 0,04 0,04 6.2 — пільговий час підлітків -/- – – 6.3 — внутрішньозмінні простої -/- 0,10 – 7 Фактична тривалість робочого дня -/- 7,86 7,96 8 Ефективний фонд робочого часу в годинах, Еtч -/- 1902 1974
3. Номінальний фонд робочого часу:
Факт 366 – 110 = 256.
План 365 – 109 = 256.
4. Цілодобові втрати – всього:
Факт 27,33 + 2,85 + 3,80 + 0,68 + 0,47 + 5,38 + 0,38 + 0,25 =41,14.
План 27,33 + 2,03 + 3,73 + 0,70 + 0,42 + 1,41 = 35,62.
4.1 Чергові і додаткові відпустки:
Факт ( 30 + 28 + 24 ) / 3 = 27,33.
План ( 30 + 28 + 24 ) / 3 = 27,33.
4.2 – 4.8 Дані беремо з таблиці 2.
5. Ефективний фонд робочого часу в днях беремо з таблиці 4.
6. – 6.3 беремо з 5 таблиці.
7. Фактична тривалість робочого дня – дані з 6 таблиці.
8. Ефективний фонд робочого часу в годинах – з 7 таблиці.
Розрахунок нормативної чисельності працівників депо.
Для визначення чисельності працівників депо треба зробити розрахунок кількостірухомого составу в приведених одиницях. Необхідність такого розрахунку викликанарізною складністю рухомого составу різного виду, а отже різною трудомісткістю,тобто витратами праці на ремонт. Більшість одиниць рухомого составу (PC) на сьогодні мають коефіцієнт приведення 2,5. Структура рухомого составувідображена в табл. 10.
Таблиця 10 Вихідні даніТип рухомого составу Кількість рухомого составу Коефіцієнт приведення за трудомісткістю Приведені одиниці рухомого составу
Трамвайні вагони типу Т-3
(10 % від Ків) 16 2,5 40 Трамвайні вагони типу Т-3 – система 2-х одиниць (6 % від Ків) 10 2,5 25 Трамвайні вагони типу Т-3 – система 3-х одиниць (54 % від Ків) 85 2,5 213 Трамвайні вагони типу Т-3 – система багатьох одиниць (30 % від Ків ) 47 2,5 118 Разом пасажирських вагонів Ків = 158 396 Снігоочисники 3 1 3 Спеціальний вагон 2 1 2 Усього вагонів РС = 163 РСП = 401
Кількість рухомого составу:
Трамвайні вагони типу Т-3 (10 % від Ків) 158 ∙ 0,1 = 16.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система 2-х одиниць (6 % від Ків) 158 ∙0,06= 10.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система 3-х одиниць (54 % від Ків) 158 0,54 =85.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система багатьох одиниць (30 % від Ків ) 1580,30 = 47.
Разом пасажирських вагонів 16 + 10 + 85 + 47 = 158.
Усього вагонів PC =158 + 3 + 2 = 163.
Приведені одиниці рухомого составу:
Трамвайні вагони типу Т-3 16 ∙ 2,5 = 40.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система 2-х одиниць 10 ∙ 2,5 = 25.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система 3-х одиниць 85 2,5 = 213.
Трамвайні вагони типу Т-3 – система багатьох одиниць 47 2,5 = 118.
Разом пасажирських вагонів 40 + 25 + 213 +118 =396.
Снігоочисники 3 1 = 3.
Спеціальний вагон 2 1 = 2.
Усього вагонів РСП = 396 + 3 + 2 = 401.
Розрахунок чисельності водіїв
Розрахунок чисельності водіїв проводять з урахуванням таких даних:
— середньодобовий випуск рухомого составу Пср = 50 % від РС = 163 0,50 =81,5.
— тривалість роботи машин за графіком – 9,4 год.,
— підготовчо-заключний час – 0,25 год.,
— сумарна тривалість роботи 9,4 + 0,25 = 9,65 год.
Розраховують тривалість роботи усіх вагонів протягом року:
Прмв = Пср 9,65 365 = 81,5 9,65 365 = 287063 вагоно-год на рік.
Річна норма часу 1-го водія дорівнює ефективному фонду робочого часу в годинах(Еtчв) планового періоду. Отженеобхідне число водіїв розраховують
РВД = Прмв / Еtчв,
одержуємо 287063 / 1974 = 145 чол. З урахуванням коефіцієнта невиходів(Кн = з табл 8 плановий показник) кількість водіїв повинна дорівнювати:
Кн РВд = 1,03 145 = 149 чол.
Додатково в депо працюють:
- водіїнаставники – 8 чоловік, облікова чисельність яких з урахуванням коефіцієнта невиходів(Кн = з таблиці 8 плановий показник) дорівнює:
Кн 8 = 1,03 8 = 8 чол.;
- водіїспец вагонів – 3 чоловіка, облікова чисельність яких з урахуванням коефіцієнтаневиходів (Кн = з таблиці 8 плановий показник) дорівнює:
Кн 3 = 1,03 3 = 3 чол.
Усього по цеху експлуатації: водії + водії наставники + водії спец.вагонів = 149 + 8 + 3 = 160 чол.