Приватизація іроздержавлення державного майна передбачає акціонування підприємств, створенняна базі державних підприємств акціонерних товариств відкритого або закритоготипу. Акціонерними товариствами здійснюється випуск пайових зобов'язань, якправило, у вигляді акції. Про те, що собою представляє акція, які реквізитивона повинна мати, яких видів можуть бути акції, що являє собою дивіденднаполітика акціонерного товариства, яким чином можна визначити курс акцій — ціпитання будуть розглянуті в цьому розділі.
Акція — це ціннийпапір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутномукапіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерномутоваристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові наодержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілімайна при ліквідації акціонерного товариства. Емітент самостійно приймаєрішення про розмір його статутного фонду, про те, на скільки рівних частин вінбуде поділений. При цьому емітент повинен враховувати встановленнізаконодавством обмеження, що стосуються мінімальних розмірів статутного фонду,якщо вони існують. Власник акції є власником частки майна, грошових коштів,цінних паперів, а також майнових та немайнових прав, що належать емітенту направах власності. Конкретно — пайова участь акціонера означає не тільки те, щойому належить певна частка статутного фонду емітента, а й те, що йому належитьпропорційна цій частці доля вище перерахованої власності емітента, що булапридбана останнім у процесі підприємницької діяльності.
Акція повиннамати такі реквізити: власне найменування акціонерного товариства /АТ/ та йогоадреса; найменування цінного паперу «акція»; її порядковий номер,дату випуску; вид акції та її номінальну вартість; ім'я власника /для іменнихакцій/; розмір статутного фонду АТ на день випуску акцій, що випускаються;строк виплати дивідендів та підпис голови правління АТ або іншої уповноваженоїна це особи, печатку АТ. До акції може додаватися купонний лист на виплатудивідендів. Акції сплачуються в національній валюті, а у випадках, передбаченихстатутом АТ, і в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно відформи внесеного вкладу, вартість акцій виражається в гривнях. Підприємства,організації і установи можуть придбати акції за кошти, що надходять у їхрозпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.
Після повноїсплати їх вартості акції видаються покупцеві. АТ може викуповувати в акціонераакції, що належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження середсвоїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані абоанульовані в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподілприбутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборахакціонерів здійснюється без врахування придбаних акціонерним товариствомвласних акцій.
За підсумкамироку в порядку, передбаченому статутом АТ, з прибутку, що залишається у йогорозпорядженні після сплати передбачених законодавством податків, інших платежівдо бюджету та процентів за банківський кредит, на акції виплачуються дивіденди.У випадку, коли прибуток відповідного року є недостатнім, дивіденди напривілейовані акції виплачується з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, щовиплачуються акціонерам на прості акції, перевищує розмір дивідендів напривілейовані акції, то власникам останніх може здійснюватися доплата дорозміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Порядок використанняпереважаючого права на одержання дивідендів визначається статутом АТ.Оподаткування доходів з цінних паперів здійснюється згідно з законодавствомУкраїни.
Акції буваютьпрості і привілейовані, іменні та на пред'явника, а в залежності від функцій,які вони виконують, можуть бути й інші їх види.
Прості акції.Власник такої акції, як правило має один голос на зборах акціонерів. Дохід увигляді дивіденду на просту акцію виплачується в останню чергу, тобто післясплати дивідендів за привілейовані акції. Дивіденди, як правило, виплачуються увипадку отримання емітентом достатнього чистого прибутку. Якщо емітент зарезультатами річної діяльності отримав незначний прибуток, або взагалі збитки,то дивіденди за прості акції не виплачуються. Тобто виплата дивідендів запрості акції не гарантується емітентом.
З досвіду іншихкраїн мають місце випадки, коли емітент, якщо це не заборонено його установчимидокументами, має можливість виплачувати дивіденди за прості акції за останнійрік навіть тоді, коли він не отримав достатнього прибутку або закінчив рік іззбитками, але має нерозподілений прибуток за попередні роки.
/> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/> підприємства
/>/>/> інвестиційні компанії
( фонди )
/>/> банки
/> інші
/> Кумулятивні
/> Конвертовані
/> Поворотні
/> Акції зордерами
Акції з коригова-
/> ним дивідендом/> /> /> /> /> /> />
Рис. 1.Характеристика акцій
В Україні діючезаконодавство дозволяє емітентам виплачувати дивіденди за акції з прибутку,отриманому в конкретному році.
В ряді країн,включаючи Україну, рішення про виплату та розмір дивідендів за звичайні акціїприймається загальними зборами акціонерів; в інших — радою директорів, азагальні збори акціонерів лише затверджують це рішення.
Якщо емітентліквідується, то власник простої акції отримує пропорційну частину майнаемітента в останню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою,кредиторами, трудовим колективом і власниками привілейованих акцій. Держателіпростих акцій мають такі права та переваги: право отримувати будь-якідивіденди, що виплачуються компанією на звичайні акції; можливістьнагромадження капіталу; порівняно сприятливе оподаткування; можливість легкозбільшити, зменшити чи продати свою частку акцій; право голосу; право вибиратидиректорів і затверджувати фінансові та аудиторські звіти та інші документи;право отримувати копії річних та квартальних звітів і т.п.; право з'ясовуватипитання діяльності товариства на зборах акціонерів; обмежену відповідальність.
Привілейованіакції називаються так тому, що їх власник має певні привілеї в порівнянні звласниками звичайних акцій того самого емітента. Перелік та зміст привілеїв, якправило, закріплюється в установчих документах емітента. Найчастіше привілеїполягають в тому, що власник привілейованих акцій отримує фіксований дохід увигляді дивіденду. Крім того, дивіденди за привілейовані акції виплачуються довиплати дивідендів за звичайні акції і незалежно від того, чи отримав емітентприбуток в звітному році. Це означає виплату дивідендів навіть тоді, коли напрості акції вони не виплачуються.
При ліквідаціїемітента власник привілейованої акції, як правило, отримує пропорційну частинумайна емітента в передостанню чергу, тобто після розрахунків з державою,кредиторами та трудовим колективом. Однак є винятки, коли установчі документиемітента можуть регулювати дані відношення по іншому. У багатьох випадкахнадання емітентом привілеїв супроводжується втратою власником привілейованоїакції ряду прав: права на участь в управлінні справами емітента, права наголосування /але не в усіх випадках/, права на висунення кандидатур та деякихінших.
В діяльностірозвинутих ринків, наприклад, американського, зустрічаються випадки, колипривілейованість може знайти своє відображення не лише в майновому виразі. Так,поряд із звичайними акціями класу «одна акція — один голос» можутьвипускатися привілейовані акції класу «одна акція — визначена кількістьголосів».
Про привілейованіакції далі розповідатиметься дещо детальніше. Передбачено розглянутизаконодавче регулювання випуску і обігу привілейованих акцій, їх види тахарактеристику, оцінку їх інвестиційних якостей.
Іменна акція — цецінний папір, на бланку якого зазначається ім'я його власника. При випускутаких акцій емітент повинен завести книгу реєстрації іменних акцій, до якоїзаносяться відомості про їх власників — реальних чи номінальних. Вреєстраційній книзі вказується кількість і номери акцій, їх вид таприналежність до конкретного інвестора. Якщо право власності на зазначену акціюпереходить до іншого інвестора, то в книзі реєстрації повинні бути вказанівідповідні зміни. Книгу може вести сам емітент, але лише в тому випадку, якщокількість власників іменних паперів не перевищує 500; ця функція також можепередаватися іншим установам — незалежним реєстраторам або депозитаріям. Іменніакції-це як сертифікаційні так і електронні цінні папери. При зміні власностіна такі акції емітент може вилучити акцію, в якій вказане ім'я попередньогоінвестора, і видати нову, вказавши в ній ім'я останнього / при електронній формізмінюється запис про зміну власника і видається передавальне доручення та ін./.Однак емітент може зробити інакше. На звороті бланку акції він може вказатиприз віще нового власника і дату здійснення передачі, завірену підписомуповноваженої особи та печаткою емітента.
Акція напред'явника може випускатися як в паперовій, так і в без паперовій формі. Якщовона випускається в паперовій формі, то на її бланку ім'я власника невказується. Якщо ж вона випускається у вигляді комп'ютерного запису, то у файліелектронного депозитарію напроти прізвища власника просто вказується кількістьакцій.
Емітент; щовипустив акції на пред'явника, може не знати в кожний потрібний момент, хто єйого акціонером та якою кількістю його акцій володіють конкретні інвестори.Перехід таких акцій із власності одних інвесторів у власність інших не вимагає,щоб на бланку фіксувалась дата переходу права власності, ставилися підписуповноваженої особи та печатка емітента.
На такі акціївиплата дивідендів здійснюватиметься особі, котра пред'явить належні їй акціїабо відповідний документ депозитарію про те, що цьому інвестору належить певнакількість акцій і вони знаходяться на збереженні в депозитарії.
Якщо акції напред'явника випущені у вигляді електронних цінних паперів, то емітент повідомляєпро розміри дивідендів депозитарій, який, спираючись на показники файлаакціонерів, здійснює виплату дивідендів. У ряді випадків депозитарій можевидавати документи, що підтверджують наявність акцій у власності конкретнихінвесторів, згідно з якими останні можуть отримати гроші в емітента. Існуютьтакож схеми, коли вся сума дивідендів перераховується депозитарію, а тойперераховує конкретні дивіденди на банківські рахунки інвесторів. В цьомувипадку інвестори отримують свої дивіденди в банку.
У традиційномувигляді номінальна акція представляє собою цінний папір, на бланку якоговказана його номінальна вартість. На бланку ж без номінальної акції цімномінальна вартість не зазначається. Електронні акції також можуть бутиномінальними та без номінальними. В першому випадку номінальна вартість акціїзазначається в комп'ютерному файлі поряд з кількістю акцій, у другому — простопроставляється кількість акцій.
Вітчизнянимиакціями є такі акції, які випущені і знаходяться в обігу на території держави,де здійснена державна реєстрація емітента. По відношенню до інших держав, натериторії яких укладатимуться угоди з приводу акцій даного емітента, вонибудуть іноземними акціями. Наприклад, емітент, головний офіс якого знаходитьсяв Україні та який внесений в український державний сектор юридичних осіб,випустив акції, частина яких знаходиться в обігу в Україні, а інша за їїмежами. Ті акції, що перебувають в обігу на українському ринку цінних паперів,є вітчизняними; ті ж які знаходяться в обігу на іноземних ринках, будуть повідношенню до останніх іноземними. З іншого боку, коли керівний офіс емітентазнаходиться в будь-якій іноземній країні і в цій країні емітент занесений додержавного реєстру, то його акції, якщо вони перебувають в обігу на територіїУкраїни, є іноземними. Ринки таких акцій в Україні ще тільки формуються.
Це такі акції,які продаються емітентом безпосередньо або через посередників у власністьінвесторів. Емітент здійснює продаж акцій при їх випуску. Купуючи акціїінвестор сплачує їх вартість. Законодавство України, як і законодавство іншихкраїн, припускає можливість оплати вартості акцій, що випускаються, грошовимикоштами, майном та немайновими правами, цінними паперами.
Емітент можездійснювати додаткові випуски акцій з метою збільшення статутного фонду. Акціїдодаткового випуску також можуть продаватися або акціонерам, або новимінвесторам. Однак бувають випадки, коли емітент приймає рішення прокапіталізацію частини свого нерозподіленого прибутку за деякі роки. Тобто напевну суму вказаного прибутку додатково випускається відповідна кількість акційза номінальною вартістю, що дорівнює номінальній вартості раніше випущенихакцій. При цьому суми нерозподіленого прибутку перетворюються в засобистатутного фонду (капіталізуються) та зараховуються як оплата акцій додатковоговипуску. В свою чергу, акції додаткового випуску безкоштовно передаютьсяемітентом у власність акціонерів з дотриманням відповідної пропорційності.Виходячи з того, що акціонери не сплачують вартість отриманих акцій, тобто останнідістаються їм (буцім) даром, то такі акції називаються преміальними.
В іноземнійпрактиці регулювання ринків цінних паперів не має єдиного кількісного критерії,на основі якого можна було б впевнено стверджувати, що певні акції є акціямивільного обігу, а інші з обмеженим колом обігу. Це питання пов'язане звизначенням відкритого і закритого випусків акцій. Саме тому законодавствабільшості країн, включаючи й українське, дають описання критеріїв їхньогорозмежування. Так, коли емітент пропонує свої акції для продажу усімпотенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважаєтьсявідкритим. Іншими словами, в даному випадку емітент завчасно не знає, хто зпотенційних інвесторів стане його акціонером. Якщо ж емітент продає свої акціїтільки визначеним й відомим йому інвесторам, то такий випуск є закритим.
Але не всі країнизастосовують описані критерії при розмежуванні вільного та обмеженого обігуакцій.
На практиці,акції відкритого випуску в подальшому знаходяться у вільному обігу, а акції закритихвипусків у подальшому можуть знаходитися в обмеженому обігу, або взагалі позавсяким обігом.
Вільний обігозначає, що акції емітента можуть переходити із власності одних інвесторів увласність інших і на них може укладатися різна кількість угод. Жодних обмеженьщодо їх обігу умовами випуску не передбачається.
Обмежений обігозначає, що акціонери можуть відчужувати акції, що є у них у наявності, третімособам, тобто за межі кола акціонерів даного емітента, при дотримав певнихумов. Цими умовами можуть бути, зокрема, встановлення акціонерам заборонивідчужувати акції, що є у них в наявності, протягом певного періоду;припустимість відчуження акціонером акцій після отримання згоди на це емітентата інші.
Поза обігом акціїзнаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть відчужувати акції, що є уних, третім особам, тобто за межі кола акціонерів, однак можуть їхперепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також немає права продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їхсвоїм акціонерам.
Після придбанняакцій між емітентом та акціонером виникає ряд прав і обов'язків.
До переліку правемітента можна віднести: право на визначення напрямків господарськоїдіяльності; право на укладання контрактів від свого імені; право відповідати засвої обов'язки і не відповідати за обов'язки акціонера; право розпоряджатисядолею випущених, але не сплачених у встановлені строки акцій; право вимагатиінформацію, яку акціонер зобов'язаний повідомляти емітентові згідно із статутом.
До перелікуосновних обов'язків емітента, як правило відносяться: обов'язок направлятиакціонерам щорічні звіти про результати господарської діяльності та фінансовестановище; сплата дивідендів в строки, зазначені в статуті чи умовах випускуакцій; проведення щорічних зборів акціонерів; повідомлення акціонерів проматеріально значиму інформацію та інше.
Права акціонераможна розділити на майнові та немайнові. До майнових відносяться: правоотримувати дохід у вигляді дивіденду; право на отримання частки майна емітента,грошових коштів, цінних паперів, майнових прав, які залишаються у нього післярозрахунків з бюджетом та кредиторами; право на придбання за пільговою ціноюакцій нового випуску або інших цінних паперів, що випускаються потім емітентом;право на придбання за пільговою ціною товарів та послуг, що виробляютьсяемітентом; право на обмежену відповідальність в межах пайової участі за боргамиемітентів перед третіми особами у випадку ліквідації останнього/в даномуконтексті термін «треті особи» означає кредиторів емітента, йогопартнерів по господарській діяльності трудовий колектив та деякі інші /.
До групинемайнових прав акціонерів відносяться: право на участь в управлінні справамиемітента; право голосу на загальних зборах акціонерів; право на висуненнякандидатур у виборні керівні органи емітента; право на внесення пропозицій щодогосподарської діяльності емітента; право на отримання регулярних звітівемітента, що стосуються результатів його господарської діяльності тафінансового становища; право на отримання від емітента інформації, що можесуттєво вплинути на рішення акціонера щодо купівлі нових або продажу старихакцій; право на участь в розподілі власності, що належить емітенту, у випадкуйого ліквідації та інше.
Основними акціонерів можуть бути:обов'язок своєчасно сплатити вартість акцій, що продаються за підпискою; зазапитом емітента повідомляти відомості про те, чи є він дійсним чи номінальнимвласником акцій; надавати емітенту інформацію, що заноситься до книгиреєстрації іменних цінних паперів; доводити до відома емітента у випадкупридбання п'яти і більше відсотків випущених акцій та інше.
Література
1. Фінанси України — підр. заред. Огійчуко М.Ф. – К. 2008 р.
2. Фінанси України – журнал — № 3-12 – 2009 р.
3. Фінансове право – підр. заред. Марков В.Г. – К. – 2007 р.