Реферат
на тему:
«ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИПРИМОРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ КРИМУ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВУГЛЕВОДНЕВИХ РОДОВИЩ»
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИМОРСЬКИХТЕРИТОРІЙ КРИМУ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВУГЛЕВОДНЕВИХ РОДОВИЩ
Приморськітериторії Криму – цінний природний ресурс, що має величезне біосферне значення.У прилеглих до них шельфових зонах знаходиться високоперспективні покладивуглеводневої сировини, здійснюється добування природного газу для забезпеченняпотреб економіки півострова. Функціонування нафтогазового комплексу Кримувизначається сукупністю екологічних та економічних факторів: з одного боку,стримуванння добування сировини може призвести до виникнення проблемсоціального характеру (зокрема, дефіциту природного газу), з іншого боку,інтенсифікація процесу тягне за собою важко передбачувані наслідки (забрудненнятериторій).
Органузуватидобування вуглеводнів в акваторіях складно. Оскільке водне середовище мінливе,будь-яке забруднення поширюється дуже швидко. Тому проблема екологічної безпекиє ключовою в освоєнні нафтогазоносних ресурсів на шельфах Чорного моря. У цьомуконтексті актуалізується дія комплексу адміністративно-правових та економічнихзаходів, спрямованих на захист природи.
Висвітленняекологічних проблем у спеціальній літературі переважно зводиться до констатаціїфактів, що засвідчують техногенні навантаження на території. Особливості роботинафтогазового комплексу охарактеризовано досить добре в ряді публікацій. Темісталого регіонального розвитку з урахуванням забезпеченості природнимиресурсами присвячено чимало праць. Проте, незважаючи на вагомий потенціал,нагромаджений наукою в дані й царині, проблеми збалансованого розгортаннянафтогазового комплексу, досягнення екологічної безпеки при добуваннінафтогазової сировини в шельфових зонах, забруднення нафтопродуктами акваторіїЧорного моря ще очікують свого розв’язання.
Проблема:Екологічна небезпека експлуатації вуглеводневих, нафтових родовищ уприморських територіях Криму.
Аналіз ситуації
/>Безперервнезростання антропогенних навантажень призводить до негативних екологічних явищ,що відбивається на соціально-економічному стані прибережних територій. Череззабруднення морського середовища, незбалансованість використання вуглеводневихресурсів, а також відсутність системи інтегрованого управління приморськимитериторіями,
3гідноз оцінками спеціалістів, Україна щороку втрачає близько 1,7 млрд. грн. Заданими Інституту геологічних наук НАН України, деградація екосистеми Чорногоморя викликає слушну тривогу, бо порушення, які відбуваються в її компонентахта функціональних підсистемах, можуть спричинити деструкцію природних процесівне лише локального, а й регіонального рівня.
Основнимизабруднювачами морського середовища є нафтопродукти. Щороку у води Чорного моряїх скидається 110-130 тис. т. Джерелами надходження вуглеводнів в акваторіюшельфу виступають скиди, витоки, аварії, промислові стоки з берега (17%),судноплавство (35%), дампінг грунтів і транскордонні переноси (10%), річковістоки (28%), а також еманація з глибинних горизонтів землі (10%). Кількістьнафтових вуглеводнів у шельфових зонах перевищують ГДК в 3-6 разів, а близькоо. Зміїний – у 10-20 разів. У Керченському, Феодосійському портах їхній вмістперевищує ГДК у 2 рази, а в Севастопольському порту — до 10 разів.Дослідженняздатності Чорного до самоочищення від нафти, виконане Інститутом біологіїпівденних морів НАН України, показало, що окислювальна активність води зарахунок нафторозкладальної мікрофлори та її адаптації до підвищених дозвуглеводнів в 1,8 раза вища в морях Середземорського басейну, ніж у Чорномуморі, і що з глибиною до 25 м. цей потенціал знижується у 2 рази й більше; цепов’язано з відмінностями у видовому складі мікрофлори, її мікробіологічнійактивності, а також у температурах води. Концентрація нафтопродуктів у Чорномуморі перевищує таку в Індійському й Тихому океанах і може бути порівняною лишеіз забрудненням вод Атлантики на танкерних трасах у районах добування нафти.Звідси можна зробити висновок, що акваторія Чорного моря більш уразлива довуглеводневих забруднень, бо потенціал їхніх природних механізмів самоочищеннядосить низький. Наприклад, донні осади нафтового забруднення руйнуються за ріктільки на 47%, таким чином, руйнування вуглеводнів завдяки мікроорганізмам, якірозкладають ці речовини, не перевищує половини від їх загального надходження, арешта скидів осідає на пляжах. Результати моделювання ситуації, виконані дляцього регіону Інститутомокеанології РАН, показують, що процес має чітковиражені сизонність: вміст нафтопродуктів у воді зростає до травня, усередньому перевищує ГДК у 5 разів, і тільки до жовтня знижується, тобто самена курортний сезон припадає пік погіршення екології приморських територій.Збитки внаслідок погіршення оздоровчої здатності прибережних рекреаційнихресурсів оцінюють у 9млрд. грн. Оскільки цей фактор забруднення неминучевизначатиме курортно-оздоровчий потенціал прибережних територій, перешкоджаючиїхньому екологічно збалансованому розвиткові, виникає нагальна потреба у тому,щоб впровадити жорсткі нормативи щодозабруднення морської води і розробитисистему інтегрованого управління природокористуванням у прибережних зонахКриму.
Довкіллязабруднюється нафтопродуктами також під час експлуатації родовищ. Починаючи з2-ї половини XIXст. аж до 1938 р. всі свердловини, пробурені в Криму, тампонувалися глиною, щопризвело до перетікання вуглеводнів з продуктивних (глибинних) нафтогазових шаріву верхні. Тому на разі виникла ситуація, коли стали можливими вибухи на старихвідпрацьованих родовищах.
Активнийрозвиток нафтогазової галузі збільшує антропогенні навантаження на морськесередовище. Залежно від якості сировини, застосованих технологій, глибинидобування, геологічної структури родовищ при бурінні використовуєьтся той чиінший компонент. Усього налічується понад 400 високотоксичних добавок. Загальнакількість скидів на кожну пройдену свердловину під час бурових робіт сягає5тис. м.3, при цьому забруднюється 1 тис. м.3 пластовихі баластних вод. Слід зазначити, що використовуваний у світовій практицікомплекс нормативно-правових документів, які регулюють освоєння нафтогазовихресурсів, не містить окремого акта стосовно саме даних конкретних моментів.
Певнийінтерес становить аналіз вмісту важких металів у районах добування газу нашельфі, поблизу морських стаціонарних платформ. На родовищах Штормове таАрхангельське відзначено підвищення вмісту міді проти ГДК у 2-5 разів.Концентрація важких металів і токсичних елементів у донних осадах, якінагромаджуються під час добування нафти й газу, дотепер чітко не внормовано, боєдиним критерієм оцінки є їх співвіднесення з фоновими значеннями. Українськимнауковим центром екології моря розроблено відповідні стандарти з урахуваннямєвропейських нормативів, але вони не затверджені на державному рівні,незважаючи на очевидну необхідність.
Важливапроблема – активізація сейсмічності. Відбирання вуглеводневої сировини з надрможе спровокувати локальні землетруси значної руйнівної сили. Роботанафтогазового комплексу часто порушує рівновагу природних геологічних систем,що може призвести до катастроф. Загальновідомі історичні прецеденти – потужніземлетруси поблизу нафтогазових свердловин у Скелястих горах (США) і газовихродовищах в Узбекистані, а також локальний 4-бальний землетрус, який трапився уберезні 1986 р. на Хрестищенському газоконденсатному родовищі в Україні.
Нафтопродуктимають властивість переміщуватись і нагромаджуватись у зонах тектонічнихрозломів; наближаючись до поверхні, вони потрапляють у підземні воднігоризонти, що сприяє розвиткові техногенних катастроф. Тектонічні зсуви, якіможуть бути викликані процесом буріння і спроводжуватися викидами газу, несутьзагрозу серйозних змін планктону тощо. Докладне вивчення морського дна виявилоблизько 4000 активно діючих газових факелів, приурочених до розломів земноїкори і локалізованих на пвнічно-західному шельфі Чорного моря,Керченсько-Таманському шельфі, а також уздовж берегів Кавказу на глибинах від50 до 700 м., віком 10-30 тис. років. Це явище свідчить не лише про існуванняв названих зонах перспективних площ для добування газу, а й про потенційнізагрози.
Сюгодніна території України існує 15 пунктів контролю, які входять у мережуспостережень за розвитком екзогенних геофізичних процесів, з них у Кримупрацюють тільки два. Динаміку сейсмоактивності Кримського регіону контролюютьбуквально лічені служби. Опрацювання одержаних емпіричних показників дає малоінформації для прогнозних висновків. Тому з урахуванням різкого розширенняобсягів промислового добування вуглеводнів у сейсмічноактивних зонах, щоперетинають розломи може призвести до екологічних катастроф.
Створенеу 2002 р. ТОВ «Нефтяная компания «Приазовнефть» одержало ліцензію на розробку Темрюцько-Ахтарської нафтогазоносної дільниці, розташованої на шельфіАзовського моря. Нафтовий холдинг «Роснефть» має намір інвестувати більш як1,5млрд. руб. у геологорозвідування територій, багатих на вуглеводневі ресурси,розмістити чотири наземні та п’ять морських свердловин у Темрюцькому районі надільниці між селищами Пересип і Приазовський. Отже, техногенне навантаження нашельф зросте, що призведе до погіршення ситуації.
Длявирішення даної проблеми необхідно здійснити опитування громадської думки. Цейзахід здійснюється за допомогою анкетування.
Длявирішення проблеми екологічної безпеки приморських територй Криму приексплуатації вуглеводневих родовищ рекомендується поставити громадськості такізапитання анкети. Відповіді громадян залишаться конфіденційною інформацією.
Анкета
1. Як Вивважаєте, який сучасний стан приморських територій Криму:
а)Задовільний
б)Незадовільний
в)Критичний
2. Чизадовільняє Вас сучасний стан приморських територій Криму:
а)Так
б)Ні
3. Яке значення має для Вас екологічнабезпека приморських територій Криму:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Чизацікавлені Ви, у вирішенні екологічної проблеми приморських територій Криму:
а)Так
б)Ні
5. Які заходи Ви б хотіли запропонувати дляпокращення екологічного становища приморських територій Криму:
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Чи єпитання охорони довкілля і сталого розвитку приморських територій базою длярозробки національної та міжнародної політики:
а)Так
б)Ні
7. На Вашу думку, уряд достатньо увагиприділяє екологічній безпечі приморських територій Криму:
а)Так
б)Ні
в)Взагаліне приділяє
8. Чи повинна проблема екологічної безпекиприморських територій Криму розглядатися на міжнародному рівні:
а)Так
б)Ні
9. Чи має здійснюватися введення нових родовищ на основі детального моніторингу:
а)Так
б)Ні
10.Як Ви вважаєте, чи є перспективним вирішення проблеми екологічної безпекиприморських територій Криму:
а)Так
б)Ні
Стратегія ПР-заходу
Необхідно забезпечити безперервний моніторинг задобуванням вуглеводневої сировини, станом акваторії та поширенням забруднень.
Основним об’єктоммоніторингових досліджень є дно Чорного моря, а сами осадовий шар і підстильнаконсолідована кора, дуже активна як сейсмічно, так і тектонічно.Дані явища необхідно відстежувати під час буріння свердловини заради безпекиплатформи.
Цілі ПР-заходу
· Повідомити громадськість про екологічнунебезпеку при експлуатації вуглеводневих родовищ;
· Створення системи спостережень за станомі динамікою зміни геоекологічних параметрів;
· Розробка науково-методичногозабезпечення досліджень за допомогою геоінформаційних технологій;
· Впровадження системи інтегрованогоуправління приморськими територіями Кримського регіону.
· Необхідно прийняти національну програмуз ліквідації джерел наднормативних викидів шкідливих компонентів в екосистемиЧорного та Азовського морів.
Програмування
Звернення до фізичних та юридичних осіб, якізаймаються підприємницькою діяльністю, що забруднюють морське середовище тайого прибережні зони:
Шановні підприємці!
Імперативом сучасної епохи став той незаперечнийфакт, що нині людство може або спільно вижити, або – ж таки спільно – загинути.Усвідомлення спільності людської цивілізації на нашій планеті створюєпередумови для об’єднання зусиль, згуртування всіх в ім’я виживання, людствоєдине, як єдині і його проблеми та закономірності розвитку. Розв’язати проблемиекологічної безпеки силами однієї особи чи групи осіб – неможливо. Тут потрібніспівробітництво в загальнодержавному місштабі і тісна конструктивна взаємодіявсіх! Спільність інтересів та дій усіх підприємців та звичайних громадян є дляНас життєвою необхідністю, єдиною можливою умовою прогресу. Ми просто зобов’язанірозв’язати ці животрепетніекологічні проблеми приморських територій Криму, бо вони створюють небезпекусамому життю людини, тобто для нас.
Акції ПР-програми
1. Необхідно організувати мережупозавідомчих постійних станцій і постів, підпорядкованих відповідним екологічнимслужбам та обладнаних сучасними приладами дистанційного контролю, зокрема, засейсмоактивністю приморських територій Криму. (вони проведуть системніекологічні дослідження і прогнозування техногенного впливу об’єктів нафтовоїгалузі на довкілля).
2. Введення нових родовищ на основідетального моніторингу впливу негативних екологічних явищ (це дасть змогузабезпечити інформаційну підтримку і завбачити небажані еколого-економічнінаслідки в регіоні).
3. У кожній прибережній адміністративнійодиниці слід провести паспортизацію якості шельфової зони морської екосистеми;
4. Оскільки добування в перспективівестиметься і Росією, і Україною, доцільно укласти міжурядові угоди з питаньмоеіторингу цієї зони та створення спільної багаторівневої системи геодинамічногоконтролю.
5. Необхідно розробити національну таміжнародну політику в царині охорони довкілля і сталого розвитку приморськихтериторій.
Засоби інформації, що використовуються длякомунікації з групами громадськості:
Неконтрольовані засоби:
· статті, нариси;
· фотоматеріали;
· прес-конференції;
· комплекти матеріалів для преси;
· поширення новин у вигляді слайдів ікінострічок для телебачення;
· спеціальні програми для радіо тателебачення;
· репортажі з місця подій;
· інформування редакторів, журналістів тарепортерів.
Контрольовані засоби:
1. Засоби друкованої комунікації
· річні звіти;
· інструкції та розпорядження;
· підбірки законодавчих актів;
2. Засоби аудіовізуальної комунікації
· слайдові матеріали;
· кінострічки;
· усні виступи з використанням відеоматеріалів.
3. Засоби між особистісного спілкування
· спільні дискусії;
· сесії запитань і відповідей;
· усні заяви, свідчення;
· неформальне обговорення;
· персональні звіти.
4. ПР- рекламування:
· звернення до громадськості, заяви промісію організації, або інституту.