ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1 Загальна характеристика токсичних речовин та шляхи їхнадходження до водних екосистем
1.2 Основні водні об`єкти м. Чернігова. Їх характеристика
1.3 Забруднення водних систем м. Чернігова комунальними тапромисловими стоками
Розділ 2 Матеріали та методика досліджень
Розділ 3 Використання методубіотестування для оцінки якості води основних водних об`єктів м. Чернігова
Висновки
Переліквикористаної літератури
/>Вступ
Знастанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати новіпроблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого табезпечного збалансованого соціально-економічного розвитку природного середовищаз рахуванням особливостей функціонування суспільного виробництва на сучасномуетапі та термодинамічних біосферних процесів. За цих умов перед світовоюспільнотою поставлено завдання першочергово здійснити екологічну конверсіюпромислових і аграрних підприємств з метою зменшення антропогенного тиску набіосферу та стабілізувати асиміляційні і відновлювані можливості останньої.
Вода є необхідною умовою існування всіх живих організмівна Землі. В водному середовищі зародилось життя. Значення води в процесахжиттєдіяльності визначається тим, що вона є основним середовищем в клітині, дездійснюються реакції та процеси метаболізму (обміну речовин), виступаєнайважливішим вихідним, проміжним чи кінцевим продуктом біохімічнихперетворень. Значущість води визначається і її кількісним вмістом. Живіорганізми складаються не менше чим на 3/4 з води. З екологічної точки зору водаслужить лімітуючим фактором незалежно від міспя існування організму [19].
Актуальність роботи полягає внедостатності розробок дослідження антропогенного впливу на стан малих річок.
Мета роботи: вивчити станводних екосистем м. Чернігова і антропічний вплив на них.
Основою наших досліджень було виконання наступнихзавдань:
1)дослідити стан основних водних екосистем м.Чернігова та антропічний вплив на них;
2)вивчити основні токсичні речовини та шляхиїх надходження у водні екосистеми міста;
3)освоїти метод біотестування для діагностикиякості води за допомогою цибулі Allium cepa L;
4)проаналізувати результати дослідження.
При виконанні роботи були використані такінаукові методи: аналіз та синтез, прогнозування, систематизація результатів.
Розділ1 Літературний огляд
/>1.1 Загальна характеристика токсичнихречовин та шляхи їх надходження до водних екосистем
Винятковою особливістю сучасногоекологічного стану басейну Десна є те, що локальні ситуації, зумовленінеупорядкованим і екологічно небезпечним водокористуванням на більшостітериторії басейну, загострюються Чорнобильською катастрофою [9].
В межах міста Чернігова крім Десни протікають і їїпритоки — малі річки — Стрижень (центральна частина міста) і Білоус (західнаоколиця міста).
Для виробничих потреб частиною підприємств міставикористовується вода р. Десни. Власником єдиного водозабору є ЧернігівськаТЕЦ, яка передає воду ВАТ ЧП «Хімволокно», а те, в свою чергу,передає ВАТ «Чексіл», ВАТ «Чернпіввовна», заводу ЗБВ«Агробудіндустрія'' та деяким іншим. В останні роки водоспоживанняповерхневих вод значно (майже в 2 рази) зменшилось, але відбулося воно на жальза рахунок зменшення обсягів виробництва.
Слід зазначити, що води малих річок: Білоус та Стрижень- на нагальні потреби міста не використовуються.
Стічні води від підприємств міста, комунальногогосподарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисніспоруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки вр.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ „Чексіл“, ВАТ ЧП»Хімволокно" частково скидають після попередньої очистки умовно-чистістічні води безпосередньо в р.Білоус.
Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство«Чернігівводоканал» (очисні споруди міста).
Стічні води Чернігівської ТЕЦ частково використовуютьсяЧернігівським рибокомбінатом для промислового розмноження та вирощуваннятоварної ставкової риби. Решта скидається в р.Десну.
Інші три підприємства частково скидають свої води вр.Білоус. Слід зазначити, що в минулому році встановлені лімітигранично-допустимих скидів (ГДС) не були перевищені. Так за лімітом дозволялосьскинути 119142 тис. м3 стічних вод, фактично скинуто в 1996 році100827 тис. м3, що на 18315 тис. м3 менше від ліміту тана 9320 тис.м3 менше ніж в 1995 році. За доведеним ГДСзабруднюючих речовин дозволялось скинути в поверхневі води (р.Білоус і р.Десну)11868,415 тон, а фактично скинуто в 2008році 630,126 тон, що на 5238,289 тон менше від ліміту та на 774, 677 тон меншеніж за 2007 рік.
Таблиця 1.
Граничнoдопустимі скиди виробничого управління водопровідао-каналізаційногогосподарства «Чернігівводоканал» (міські очисні споруда)№ п/п Найменування речовин Ліміт 2007 рік 2008 рік 2007/2008 1 БПК повне 274,04 374,18 327.4 -46,78 2 Зважені речовини 461,30 523,45 351,5 -171,95 3 Азот амонійний 22,8 357,31 270,8 -86,51 4 Фосфати 159,9 281,57 260,97 -20,6 5 Хлориди 5 695,6 3 442,63 2 877,3 -565,33 6 Сульфати 2 233,5 1 473,3 1 465,3 -8,0 7 Нафтопродукти 2,28 7,62 10,08 +2,46 8 Хром 0,04 1,04 0,884 -0,156 9 СПАР 7,3 10 Капролактам 45,67 11 Азот нітратний 1 077,9 440,35 323,9 -116,45 12 Азот нітрітний 3,65 56,8 59,7 +2,9 13 Залізо 4,56 9,81 5,52 -4,29 14 Нікель 0,46 0,978 1.167 +0,189 15 Цинк 0,46 0,614 0,778 +0,164 16 Мідь 0,05 1.97 0,212 -1,758 ВСЬОГО. 9 989,51 6971,622 5 955,511 -1016,111
Об'єм скинутих стоків, тис.м340 156,136'271,9 35361,2 -910,7
За даними еколого-геохімічних досліджень територіїм.Чернігова, проведених центральною лабораторією державного геологічногопідприємства «Півнуркгеологія» (ЦЛ ДГП «Півнуркгеологія»)та науково-виробничим підприємством «Алмаз» (НВП «Алмаз»)на замовлення відділу екології міськвиконкому, забруднення р. Десни на відрізкувмежах м.Чернігова здійснюється в основному за рахунок виносузабруднюючих речовин природними і штучними притоками: рр.Стрижень, Білоус,скидним каналом Чернігівської ТЕЦ; в значно меншій мірі — за рахунокгосподарської діяльності на р.Десні (в першу чвргу — річковий порт) іплощинного змиву. Ореоли забруднення донних відкладів і води мають комплекснийхарактер і розташовані компактно в місцях впадіння притоків, а також вздовжправого берега на відрізку порт — ТЕЦ./>1.2 Основні водні об`єкти м. Чернігова. Їххарактеристика
Річка Стрижень.
Найбільше антропогенне навантаження на р.Стрижвньприпадає на відрізок й русла від вул. Горького до її гирла. Від вул. Горькогодо вул. Київської спостерігаються значні зміни макроскладу води в бікзбільшення вмісту натрій- і амоній-іонів, органічних речовин. Дещо меншезначення має забруднення води і донних відкладів важкими металами. Нижче вул.Київської спостерігається комплексне забруднення води і донних відкладівважкими металами В забрудненні річки в однаковій мірі беруть участь площиннийзмив (особливо в нижній течи), промислові стоки і побутове сміття (особливов середній течії) [13].
Річка Білоус.
Р.Білоус в межах м-Чернігова не дужезабруднена. Виявлені високі концентрації міді, цинку і ртугі в донних відкладахпотребують додаткової перевірки. Основну роль в забрудненні тут грає площиннийзмив. Найбільш забрудненими є місця перетину ріки з великими автошляхами, дезабруднення має комплексний характер і пов'язане з відходами автошляхів тавикидами автотранспорту. Виявлене значне комплексне забруднення ріки в гирлі,мабудь пов'язане з очисними спорудами.
Як бачимо з вишенаведених висновків однією з причин.щовпливають на якість поверхневих вод в межах міста, є площинний змив. Та це й недивно. Бо при загальній площі земель, що знаходапься в адміністратавнихмежахміста (7132 га), та середньорічній кількості опадів в м.Чернігові за останнісім років (586,7 мм) щорічно в вищсзазначвні ріки стікає близько 21 млн. м3дощових та талих вод, більша частина яких надходить в поверхневі водотоки безбудь-якої очистки. І тільки завдяки очисним спорудам зливових та умовно-чистихстоків ВАТ ЧП «Хімволокно» і очисних споруд зливових вод масиву«Бобровиця» з 515 га міської території дощові та талі води проходятьмеханічну очистку (очищаються від зважених речовин та нафтопродуктів). Такимчином, з загальної кількості дощових та талих вод, що стікають з територіїміста, тільки 7,2 відсотка (~ 1,5 млн. м3) проходять частковумеханічну очистку.
Підземні води.
Комунально-побутові потреби міста Черніговазабезпечуються за рахунок підземних вод. Населенню міста подається вода тількиз артезіанських свердловин, і тільки дуже в незначній кількостівикористовується вода окремих шахтних колодязів, яких на сьогодні налічується вмісті близько 20 і які при наявності необхідних коштів будуть ліквідовані [9].
95 відсотків артезіанської води використовується«Черніпвводоканалом» для забезпечення потреб населення міста та ВАТЧП «Хімволокно». В середньому на кожного жителя міста припадає 98м3на рік артезіанської води. а по Україні — близько 87 м на рік.
Міська мережа водопроводу відноситься до першої категоріїпитних водопроводів. Довжина водопроводної мережі більше 480 км. Вода подаєтьсяза допомогою 4-х насосних станцій. Ліміт споживання артезіанської води за 2007 рік підприємствами міста, за даними «Чсрніпвводоканалу», як вцілому так і окремими підприємствами видержаний. Об'єм водоспоживання по лімітустановив в 2007 роді 4522,5 тис. м3,фактично забрано — 3008,7 тис.м3 води, або на 1513,8 тис. м3менше.
Срок амортизації більшої частиниводопровідних мереж закінчився. Це сприяє зниженню його мщності, зменшеннюгерметичності. В результаті цього щорічно збільшується число поривів тааварійних ситуацій. В місті розташовано 775 водорозбірних колонок, які теж всвоїй більшості знаходяться в незадовільному санітарне-технологічному стані. Взв'язку з частими поломками щорічно біля 20-30% колонок зупиняють свою роботу.На адресу «Чернігівводоканалу» та міськСЕС надходить велика кількістьскарг на погану якість води.
Таблиця 1.2.
Споживання артезіанської води
№
п/п ПІДПРИЕМСТВА Кількість сквахин
Об'єм водн, факт 2008 рік, тис.м3 1 ВУВКХ «Чернігівводокана» 97 33105 2 ВАТ «ЧП „Хімволокно“, разом з сторонніми організаціями 13 1 341 3 ВАТ „Чексіл“ 8 444 4 Фабрика музінструменгів 3 40 5 ВАТ „Жовтневий молот“ 2 5 6 База облпотребсоюз 2 Н/Д 7 Залізнична станція „Чернігів“ 2 296 8 Силікатний завод 2 21 9 ВАТ „Домобудівник“ 2 5 10 ВАТ „Будкомплекс“ 2 70 11 ЗАТ пивзавод „Десна“ 2 830 12 АТ „Млибор“ 2 1 13 Комбінат хлібопродуктів № 1 1 не брали 14 171 завод 1 не брали 15 Швейна фабрика „Елегант“ 1 не брали 16 Завод „Резонанс“ 1 36 17 Кирпичний завод № 2 1 10 18 Кирпичний завод № 3 1 7 19 Макаронна фабрика 1 12 20 УПТОК „Чсрнігівнафтогазгеологія“ 1 24 21 Госкомпідприсмство „Побутові послуги“ 1 Н/Д 22 П/Я Г-4566 4 28 23 Фабрика „Сиверянка“ 1 13 24 ВАТ „Каротин“ 1 1 ВСЬОГО 152 36289
За даними вищезазначених досліджень, що проводились ЦЛДКП „Півнуркгеологія“ та НВП „Алмаз“ техногенний вплив наводи основних експлуатаційних горизонтів проявляється в незакономірному ідоволі хаотичному збільшенні вмісту нітрат-іону, міді, цинку, свинцю, заліза,фенолів (останні 3 компоненти — до значень вище ГДК). В цьому відношеннівиділяються водозабори № 1 і 3 (»Яловшина" і «Бобровиця»),де зазначені явища проявляються більш інтенсивно і мають характер тенденції.Спостерігаємо забруднення підземних вод обумовлене незадовільним станомводозабірних свердловин і насосного обладнання. Вміст заліза, міді, цинку, свинцюзбільшується за рахунок корозії обсадних труб і насосів; досить високий вмістфенолів, пов'язаний з проникненням нафтопродуктів через ствол свердловин, якпри їх бурінні, так і в процесі експлуатації.
Збільшення вмісту нітрат-іону і ряду інших компонентівпов'язане з незадовільною ізоляцією вищезалягаючих водоносних горизонтів іпосилення шдтагування їх вод в умовах розвитку депресійної воронки.
Макрокомпонентний склад вод основнихексплуатаційних горизонтів на території міста Чернігова повністю відповідаєсучасним вимогам про склад природних підземних вод, що формуються в умоваханалогічних фізико-географічним і геолого-гідрогеологічним, дослідженоїтериторії. Вміст макрокомпонентів в водах кожного водоносного горизонта слабоваріюють в межах території міста і значно нижчі від гранично-допустимихконцентрацій (ГДК) питної води.
Грунтові води.
Грунтові води на теричорй міста використовуються длягосподарських потреб населення в дуже незначній кількості, за допомогою шахтнихколодязів, кількість яких з 1990 року зменшилась з 44 до 18, за рахунок їхліквідації, шляхом прокладки водопроводних мереж [9].
Санітарно-технічний стан колодязів задовільний. Але заданими міської санітарно-епідеміологічної станції по хімічних табактеріологічних показниках вода ие відповідає вимогам ДГСТ 2874-82 «Водапитна» (табл. 1.3). Споживання такої води без кипитіння небезпечно дняздоров'я. Постановою головного державного санітарного лікаря міста закрито 21колодязь. Міськвиконкомом була розроблена комплексна програма по ліквідаціївсіх шахтних колодязів на період 1991-1995 років, затверджена рішеннямвиконкому № 222 від 20.08.1990 року, але за відсутністю коштів остаточно невиконана.
Таблиця 1.3.
Дані лабораторних досліджень якості питноїводи колодязів м. ЧерніговаРоки Кількістьколодязів Хімічні показники Бактеріологічні показники Кількість аналізів 3 відхиленням % Кількість аналізів З відхиленням % 2002 44 115 71 61,7 120 91 75,8 2003 44 88 73 82,9 91 78 85,7 2004 44 77 57 74,3 78 78 100 2005 25 53 41 77,3 61 53 86,8 2006 24 44 39 88.6 42 41 97,0 2007 18 44 42 95,5 46 44 95,7 2008 18 43 30 69.7 43 37 86.0
За результатами інженерно-гідрогеологічних досліджень,проведених інститутом «Чернігівводпроск» на замовлення відділуекології міськвиконкому, одержані дані про рівні хімічного забрудненняґрунтових та підземних вод на територіях прилеглих до ставків-накопичувачіврідких промвідходів та полігону твердих побутових відходів м.Чернігова.
Вплив рідких промислових відходів ставків-накопичувачіввиявляється на якості води відкладів четвертинної системи, до якої належать ігрунтові води, фільтрація забруднювачів в які відбувається постійно, оскількивони є безнапірними і не перекриваються надійним водоупором [13].
В результаті зазначених досліджень встановленетехногенне забруднення вод четвертинних відкладів хлоридами, кальцієм, магнієм,марганцем, залізом, кадмієм, фенолом, капролактамом, нафтопродуктами,формальдегідом, синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР), аміаком.
Аналіз карт забруднення і гідроізогіпс вод четвертиннихвідкладів дає можливість констатувати факт надходження забруднюючих речовин нетількки з ставків-накопичувачів рідких промвідходів, а й з території міськогополігону твердих побутових відходів [17].
Ореоли вод відкладів четвертинної системи з підвищенимвмістом забруднюючих речовин видовжені вниз за потоком — в бік р. Білоус інаселених пунктів не досягають./>1.3 Забруднення водних систем м. Черніговакомунальними та промисловими стоками
Обов'язковою умовою існування людини є поява відходівпри виробництві промислової та сільськогосподарської продукції і їїжиттєдіяльності. Тому відходи класифікуються як промислові,сільськогосподарські та побутові.
Промислові відходи — де, як правило, рідкі, пастоподібні,або тверді речовини з відповідним рівнем токсичності, від дуже отруйних,наприклад, свинець, його солі, аерозолі, азбестогашпуючі відходи і інші, дотаких, як ганчір'я, пакувальні матеріали, які можуть бути віднесені допобутових і утилізуватись разом з ними.
Основним принципом утилізації промислових відходівповинна стати їх переробка на локальних очисних спорудах підприємств, де вониутворюються. Мета такої переробки — максимальне вилучення корисних речовин, якіможна повернути в технологічний цикл для одержання промислової продукції.По-друге — виділити якомога більшу кількість води для організації так званихводозворотних циклів, коли підприємство практично не використовує питну воду натехнологічні цілі, а багаторазово використовує «свою» очищену.
Рідкі, емульсо- та пастоподібні промислові відходипідприємств міста Чернігова накопичуються в ставках-накопичувачах, розташованихпоряд з полігоном твердих побутових відходів (ТПВ) в районі с.Масани. Загальнаплоща ставків-накопичувачів становить 5,8 га, на якій розташовані 5 ставків,чотири з них наповнені і злив в них відходів з 1 вересня 1993 року не ведеться.
Зараз рідкі промислові відходи зливаються в одиннакопичувач об'ємом 30 тис.м3, будівнищво якого велось згіднопроскюо-кошторисної документації, розробленої Чернігівською філією інстидуту«УкрДІПроводгосп», і було завершене в липні 1991 року. Також за цимпроектом збудована і захисна дамба, яка попереджає змив рідких промвідходів наприлеглі териюрії [9].
Виведені з експлуатації чотири ставкн-накопичувачіексплуатувались з 70-х років до 1 вересня 1993 року.
З 1985 року ведеться облік вивезених вставки-накопичувачі відходів. Станом на 01.04.97 р. в ставках акумульовано107,6 тис.м3 відходів. В 1996 році на ставки вивезено 1818 м3,що на 13535 м3 менше ніж в 1990 році.
Хімічний аналіз проб рідких відходів шести підприємствміста, відібраних держуправлінням екологічної безпеки в Чернігівській області,проводився 13.02-15-02.96 р. науково-технічним центром випробування якості водінституту колоїдної хімії води Національної Академії Наук України. Зарезультатами цих даних в складі рідких відходів знаходиться 95,4 — 99,99відсотків води, а 4,6 — 0,01 відсотка забруднюючих речовин І-IV класутоксичності
Контроль за прийомом, розвантаженням, і облік кількостіведеться працівниками чергових підприємств, чергування яких здійснюється згіднографіка затвердженого заступником голови міської Ради по виконавчій роботі.
При чергуванні працівники керуються інструкцією, якапогоджена з головним державним лікарем М.Чернігова і міськдержгкоінспвкцією.
Відділом екології щомісячно знімаються облікові дані покількості вивезених відходів.
Два рази на рік міськСВС та відділом екологіїпроводяться перевірки організації збору, транспортування тасанітарно-технічного стану ставків-накопичувачів.
З метою визначення впливу відходів на грунтові тапідземні води відділом екології міськвиконкому в грудні 1993 року бувзаключений договір з орендним інститутом «Чернігівводпроект» напроведення інжнерно-гідрогеологічних досліджень в місці розташуванняставків-накопичувачів. За результатами цих досліджень, які були завершені в1995 році, було встановлено техногенне забруднення шляхом інфільтрації рідкихпромислових відходів вод четвертинних відкладів, а також, що ці води вмежахприлеглих до ставків територій залягають на глибинах 3-6 м від поверхні землі,а ореоли забруднених вод видовжені в бік Р.Білоус і населених пунктів недосягають. Отже забруднені підземні води для водоспоживання невикористовуються.
Після одержання таких висновків натехнараді в міськвиконкомі було прийняте рішення про розширення і деталізаціюцих досліджень з додатковим обстеженням грунтів і вирощуваних на городніхділянках овочевих культур. Ці роботи проводились протягом 2006 року іпродовжуються в поточному інститутом «Чернігівводпроект» з залученнямКиївського науково-дослідницького центру механіки рідин Національної АкадеміїНаук України, результати яких будуть узагальнені в поточному році. Заодержаними попередніми даними лабораторних досліджень найчастіше вирощуваниховочевих культур (картопля, редиска, буряк.
Станом на 01.01.2008 року в області нараховується 4805артезіанськ свердловин, у т.ч. у сільській місцевості — 3701 та 1104 — у містахта селиц міського типу. Із загальної кількості лідземних водозаборів 448 (9,32%) працюють, можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод підлягаютьсантехнічному тампонажу [7].
Загальний обсяг забору підземних вод здійснювався згоризонтів, які залягають у крейдяних палеогенових та неогенових відкладах, істановили 69,88 мли. куб. м. Споживання підземних вод на душу населеністановить 57,90 куб. м/рік.
Шістнадцять підприємств області допустили скидзабруднених стічних вод у водойми області в обсязі 34,64 млн. куб. м, щобільше, ніж у 2002 році 1.75 млн.куб.м або 5,32 %.
Таблиця 3
Перелік основних забруднювачів воднихоб'єктів по галузях за 2007 рік Галузі народного господарства Об"єм скидання забруднених стічних вод. млн.куб.м Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються, тонн. рік Всього НО НДО 1 М«ясомолочна промисловість 0,289 - 0,289 524,8 2. Комунальне господарство 34,2872 - 34,2872 24053.4 3. Харчова промисловість 0,0133 - 0,0133 37,5 4 Інші 0,0517 - 0,0517 35,2 Всього: 34,64 - 34,64 24650,9
Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об'єкти,згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп), у 2007 році настановив 33314 тонн, в тому числі від підприємств житлово-комунальногогосподарства — 24053,4 т, електроенергетики — 514,1 т. В перерахунку на душунаселення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єктистановить 27,6 кг.
Для контролю за якісним станом підземних вод існує 284спостережні свердловини, які розміщені на 54 підприємствах області, з яких 8 непрацюють. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районахобласті. Моніторинг ведеться тільки на очисних спорудах Остерської КЕЧКозелецького району та на об'єктах м. Чернігова (КЕП „ЧернігівськаТЕЦ“, ВАТ „ЧеЗаРа“, ВАТ „Чернігівське Хімволокно“, ТОВ»Чернігіввовна плюс", очисні споруди КП«Чернігівводоканал», міське звалище твердих побутових відходів) [9].
В результаті виробничої діяльності на підприємствах і ворганізаціях області у 2007 році утворилося 96038,9 тонни токсичних відходів, зних '7168,1 тонни токсичних відходів знешкоджено та 316,9 тонни використано дляпотреб виробництва. Більше всього відходів утворюється в м. Чернігові 81359,8тонни — біля 85 % від загальної кількості.
На 01.01.2008 року токсичних промислових відходів вобласті накопичилось близько 2047504,6 тонни.
Значна частина токсичних відходів накопичується натериторії гідприємств області, крім м. Чернігова, підприємства якого вивозилиїх в ставки-накопичувачі (Масани). Дані про кількість рідких токсичних відходівнаведені в табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Кількість рідких токсичній: відходів,розміщених в ставках-накопичувачах (с. Масани) у 2007 роціНазва підприємства Розміщено, т ВАТ «ЧеЗаРа» 898,5 ВАТ «Чернігівавтодеталь» 552,5 ВАТ «Чернігівське Хімволокно» 445,0 ПБП „Вімал" 80,5 ВАТ „Чернігівський річковий порт" 38,0 Чернігівське КАТП-2528 14,2 Дослідний завод «Хімтекстильмаш» 7,0 ВАТ „Домобудівник" 7,0 ВАТ „Чернігівреставрація" 7,0 КП „Чернігівська ТЕЦ" 3,5 ЗАТ „Чексіл — Автосервіс" 1,2 Всього: 2082,0
На території інших підприємств області, за попередніроки, утворилось та зберігається близько 2050 тонн промислових токсичнихвідходів, що може призвести до негативних наслідків для навколишньогоприродного середовища.
Тверді побутові відходи, що утворюються в області,складуються на 26 полігонах та 712 звалищах.
Зоопланктонне угруповання було менш стійким ірізноманітним. В більшості випадків домінували коловертки, але влітку суттєвучастину зоопланктоценозу складали гігляуси. Восени відбулося різке збідненняугруповання. В жовтні вони складали 46-73 % від загальної чисельностіІС-1,40-2.2.
В цілому стан планктонних угруповань р. Десни наконтрольованій ділянці характеризувався антропогенною екологічною напругою. Упорівнянні з минулим роком, спостерігалася підвищена евтрофність вод річкиособливо на ділянці в межах міста — початкова стадія «цвітіння».
Оцінка якості вод р. Десни методом біотестуванняпроводилась з лютого по квітень, з червня по вересень, у листопаді та грудні.Хронічну токсичну дію вод річки на тест-об'єкт було встановлено в лютому іквітні.
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станціяпроводи спостереження за станом водного басейну у 59 моніторингових створах, вт. водойм І категорії — 11 створів, водойм II категорії — 48 створів.
Із 758 проб не відповідають санітарним вимогам засанітарно-хімічним показниками 224 проби (29,6%), з 589 проб не відповідаютьсанітарним вимогам за мікробіологічними показниками 158 проб (26,8 %).
Із 8653 проб питної води централізованого водопостачанняне відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая» засанітарно-хімічними показниками 763 проби (8,8%), з 12057 проб забактеріологічними показниками — 337 (2,8%) [9].
З 5948 проб води децентралізованого водопостачання невідповідають вимогам за санітарно-хімічними показниками 2843 проби (47,8%), з7062 проб — за бактеріологічними показниками 2000 (28,3%).
Випадків виникнення інфекційних захворювань середнаселення області водним фактором передачі не зафіксовано.
Установами санепідслужби області досліджено 531 пробапитної води на вміст радіонуклідів. Випадків перевищень ДР-97 не відмічено.
Радіологічний контроль якості поверхневих вод паконтрольованих 'ворах проводився за двома показниками: вміст стропцію-90(5г-90), цезію-137 (С5-137). За 2003 рік на радіологічний контроль було відібрано6 проб (72 аналізи).
Вміст радіонуклідів у всіх відібраних пробах за минулийрік нижчий за ітверджені норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) (цезій-147-Бк/кг, стронцій-90 — 2 Бк/кг).
Хімічні лабораторні визначення проводилися з метоюотримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення таякісної оцінки речовин-забруднювачів, таких як: нітритний та нітратний азот,аміаковий азот, хлориди, залізо загальне, важкі метали (Сu, Мn, А1, Сг, Ni).
Згідно з матеріалами досліджень на якісний складдренажних вод негативно впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори длявипасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральнихдобрив га пестицидів), природні (нітрифікація, амоштизація, мінералізаціядонних відкладень), а також техногенні (незадовільний технічний стан систем.
Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів:підприємства комунального господарства — 98,98 % скидів від загаль обсягузабруднених стічних вод. З 26 комплексів очисних споруд експлуатуються укомунальному господарстві, 3 — повністю замортизоваі 12 — потребують значнихкоштів на ремонт або реконструкцію. Здійснюють с забруднених стічних водпідприємства харчової промисловості — 0,87%, та молочної промисловості — 0,83%, легкої промисловості — 0,15%.
Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р.Десна. Скид в басейні також збільшились з 88,39 млн. куб. м у 2002 році до114,3 мли. куб. або на 25,91 млн. куб. м (29,31 %).
Обсяги зворотного га повторного водопосіачаннязбільшились і становлять 186,1 млн. куб м, що на 1,75 % більше рівня 2002 року.Відсоток економії свіжої води становить у 2003 році 82,95 проти 84,56 упопередньому в зв`язку збільшенням використання води на виробничі потреби[9].
В порівнянні з минулим роком збільшився об'ємвикористання води в зворотних системах водопостачання ВАТ «ЧернігівськеХімволокно» та ЗАТ “Чексіл-постач" у зв'язку зі збільшенням випускупродукції.
Знизився об'єм використання води в оборотній системіВикористування на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми ''ТехНова”, щопов`язано зі зменшенням кількості годин роботи турбогенератора ТТ-3, якийпрацюєна оборотній системі водопостачання Тому збільшився об'єм заборуі з р. Десна.
Відчутним залишається вплив міста на гідрохімічний складр. Стрижень. В порівнянні з 2002 роком збільшилась концентрація забруднюючихречов по хлоридах, органічних сполуках за БСК20, ХСК, амоніюсольовому, нітритах, нітратах. Не вирішується питання будівництва очиснихспоруд зливових вод результаті без очистки вони надходять до водойми.
Негативно вплинув на гідрохімічний стан р.Стрижень поривканалізаційного колектору по вул. Горького, 2 в січні 2007 р. В результаті врічку надійшла значна кількість господарсько-побутових стічних вод.
Викликає занепокоєння факт погіршення гідрохімічногоскладу води р. Білоус — водойми, в яку надходять близько 90 тис. куб. м на добунедостатньо очищених стічних вод. Порівнянням показників якості води у створахвище та нижче скиду очисних споруд зафіксовано перевищення по амонію сольовому-10,5 разів, ХСК — у 1,7 рази, нітритах — у 4,1 рази, органічних сполуках заБПК20 — у 2,9 рази, хлоридах — 1,76 рази. У зв'язку з забрудненнямпадає вміст розчиненого кисню у воді, що провокує анаеробні процеси,ускладнюючи процес самовідновлення річки.
Розділ 2 Матеріали та методика досліджень
Для вірної оцінки результатів гідрохімічного дослідженняважливо знати, в яку пору року і в яку годину відібрана проба води. Закінченеуявлення про водоймище може бути отримане тільки в результаті регулярногодослідження його протягом року. Загальна характеристика якості води може бутидана на основі повного загального аналізу проб, які були відібрані чотири разина рік: у середині зими, у середині літа, весною у період весняної повині та уперіод осіннього паводку. Якщо проби були відібрані взимку, то час доби, колице відбувалось, значення не має. Але влітку дуже важливо враховувати часвідібрання проб. Під час «цвітіння» водоймище увечері багате киснем за рахунокфотосинтезу рослин; рано вранці кисню іноді зовсім не залишається і у водінакопичується багато вільної вуглекислоти за рахунок окиснення органічнихречовин, дихання водоростей та тварин. Фотосинтез зелених водоростей можевикликати добові коливання у вмісті не тільки розчинених газів, але і у вмістібікарбонатів кальцію та магнію і деяких інших речовин. Для судження пронайбільш погані умови, які розвиваються у водоймищі, достатньо обмежитисьдослідженням проб, які відібрані на світанку і для отримання уявлення про можливідобові коливання вмісту у воді тих чи інших речовин треба, крім того, дослідитипроби, які відібрані на заході сонця. Найбільш повну картину дає цілодобовастанція, на якій проби беруться через кожні 3-4 години[18].
Матеріали та обладнання.Батометр, склянка з трубочками, притерта пробка, шест з дерев'яною площадкою,гумове кільце, ведро.
Завдання І. Вибір місця де беруться проби.
Проби необхідно брати у ділянках водоймища, які найбільшвідрізняються одна від одної, наприклад у зоні біля берега та на середині озераабо ставка, в заростях і на відкритих ділянках і т. д. При глибині більше 1,5-2м треба брати проби з поверхні та придонного шару, а іноді і з проміжних шарів(через кожен метр, а при великих глибинах — через кожні 2 — 5 м).
При вивченні забруднення водоймища стічними водами абопри його евтрофікації, слід брати проби за 200-3 00 м вище місця, де стічніводи впадають у річку і на 2-3 км нижче, щоб отримати дані про самоочиснуздатність річки, Також потрібен аналіз самої стічної рідини. Загальне уявленняпро шкідливість стічної води можна отримати на основі визначення окисненості табіологічного споживання кисню (БСК) [4].
Завдання 2. Способи якими беруться проби води.
Проби води треба брати за допомогою спеціальнихприладів. Відбирати проби води для хімічного аналізу простим набиранням неможна, тому що це призводить до перемішування води з повітрям і результативизначення розчинених у воді газів будуть невірними. Краще користуватисяприладом, який називається батометр. Його опускають на визначену глибину увідкритому вигляді, причому вода проміжних шарів у ньому не затримується. Напотрібній р глибині батометрзакивають за допомогою посильного вантажу. Посильний вантаж одягається на трос,на якому підвішений батометр, потім він пливе по цьому тросу і, вдарив поособливому пристрію у верхній частині батометра, закриває його. Таким чином,перемішування води з повітрям не відбувається і вода береться з потрібноїглибини. Для визначення глибини узяття проби, трос, на якому спускаютьбатометр, розмічують за допомогою лоскутків різного кольору, або батометрспускають зі стріли, яка має автоматичний лічильник. У нижній своїй частинібатометр має відросток, на який одягнена каучукова трубка з затискачем. Задопомогою цієї трубки і відбувається наповнення склянок для проб води. Дляробіт на відносно невеликих і неглибоких водоймах використовують батометр,схема якого дана на рис. 2.1. Цей батометр відрізняється тим, щобезпосередньо у його стінку вмонтован термометр, навпроти якого в оправіпрорізане вузьке віконце, герметичне зачинене склом. Це дає можливістьвизначати температуру проби води, що береться [18].
Якщо батометра немає, для глибини не більше 2-3 м зісклянки, яка призначена для проби на визначення розчинного у воді кисню абовільної вуглекислоти, виймають скляну притерту пробку, а на її місце вставляютькаучукову або коркову пробку, яка обладнана двома скляними трубочками. Одна зцих трубочек майже досягає дна склянки і обрізана як раз рівно з верхнім краємпробки; інша трубочка простягнута на 20-30 см вище пробки і обрізана рівно з їїнижнім краєм (рис. 2.2). Склянку закріплюють на шесті, на якому є міткиметрів і сантиметрів. Шест зі склянкою швидко опускають на задану глибину івода починає затікати у склянку через трубку, яка закінчується у дна, а повітрявиходить через трубку, яка простягнута уверх. Перемішування води з повітрям невідбуається. Про заповнення дізнаються по закінченню виділення на поверхню водипухирців повітря.
При роботах узимку склянки з пробами необхідно щільнооберігати від замерзання і ставити їх у спеціальний утеплений ящик в теплихмішечках з ватною підкладкою, або ставити їх у відро з водою, слідкуя за тим,щоб не замерзла вода у самому відрі.
Завдання 3. Зберігання проб води.
Зберігати проби на визначення розчинених у воді газів неможна. Визначати кисень, вільну вуглекислоту, сірководень та актину реакцію(рН) потрібно обов'язково не пізніше, ніж через кілька годин після відібранняпроби. Фіксувати кисень потрібно зразу після наповнення склянок. Лише узимкупід час морозів можна принести склянки з пробами у приміщення і там фіксуватикисень. Після розчинення осаду кислотою, визначення кисню може бути відкладенена декілька годин [17].
Відразу після узяття проби необхідно визначити закисне іокисне залізо, тому що закисне швидко окиснюється киснем, розчиненим у воді. Удень, коли відібрали пробу, необхідно зробити наступні визначення: фізичнівластивості, окисненість, різні сполуки азоту (азот альбумідний, аміак, нітратита нітрити), фосфати. Вміст усіх цих речовин протягом короткого часу дужезмінюється через окислювальні та мінералізуючі процеси.
Визначати лужність, твердість, загальний вміст заліза,кальцію та магнію, сульфатів і хлоридів можна не зразу, тому що вміст цихречовин незначно змінюється у часі. Якщо початок аналізу затримується, то пробинеобхідно зберігати при низькій температурі, близькій до 0°С. Це уповільнюєпроцеси окиснення та мінералізації, але не припиняє їх.
При пересиланні для консервації в окрему бутильналивають 500 мл досліджуваної води і додають до неї 1 мл 25 % сірчаноїкислоти; у воді з цієї бутилі визначають окисненість, альбумідний азот та аміак(потрібно нейтралізувати підкислену воду перед визначенням альбумідного азоту іаміаку). В іншу бутиль відливають ще 300 мл води, яка консервується додаванням0,5 мл хлороформу. У воді з цієї бутилі визначають нітрати, нітрити і фосфати.Для інших визначень воду не консервують[3].
Завдання 4. Реєстрація результатів аналізу.
На систематичний запис усіх етапів гідрохімічногодослідження потрібно звертати серйозну увагу. Не можна відкладати запис навітьна короткий час. При роботі у польових умовах завжди потрібно мати при собіпольову книжку, у який реєструється номер станції, місце та глибину, дату ігодину відбору проби, температуру, прозорість води, номери склянок з пробами навизначення кисню, вільної вуглекислоти та сірководня, номера склянок з пробамина загальний аналіз. У цій книжці відмічають важливі метеорологічні дані умомент відбору проб. Усі записи у польовій книзі необхідно вести простимолівцем. Зразу після повернення в лабораторію необхідно привести польові записиу повний порядок, звірити номери склянок, дописати упущене, виправити помилки.
Результати лабораторної роботи записують у лабораторнийжурнал. У цьому журналі відмічають дату, місце відбору і номер проби (номерсклянки), дату виконання аналізу, кількість реактивів, які пішли на титруваннявідібраного для аналізу об'єму води або інші проміжні дані, наприклад, висотустолбу проби та стандарту у циліндрах (при колориметруванні). Тут такожзаписують результати обчислень кількості потрібних речовин.
/>
Рис. 2.1. Батометрдля взяття проб води
/>
Рис. 2.2. Склянка з трубочками
Перевіркаякості води за допомогою біотестування на цибулі
Метароботи: Визначити якість піддослідної води шляхом усередненого ростукорінців цибулі.
Матеріалита обладнання:
1.Скляні пробірки, довжиною приблизно 10 см і діаметром 1,5 см;
2.Штативи для пробірок;
4.Лінійка
5.Фотоапарат чи камера.
Основніположення
Цейметод – легкий чутливий спосіб для вимірювання загальної токсичності, якавикликана хімічною дією, виражений ингібуванням росту корінців цибулі.
Цейметод застосовують до наступних типів зразків:
1. Природні води(наприклад, озера, річки, колодязі).
2. Питна вода (наприклад,вода з крану від різних труб).
3. Комунальні таіндустріальні стічні води.
4. Водорозчинні таекстракти водонерозчинних хімікатів.
Рісткорінців інгібується при їх поміщенні в токсичні речовини, в середовище ізміненим рН, чи у випадку, коли нерозчинні речовини перешкоджають живленнюрослин.
Хідроботи
Дляпроведення досліду відбирають цибулю (розміром приблизно 1,5см в діаметрі)звичайної цибулі Аllium cepa L. Для проведення цього досліду потрібно 50цибулин. Для запобігання висихання коренів, неочищені цибулини одну за одноюзбирають в банку з чистою водою. Цей набір цибулин тепер готовий до початкудосліду.
Використовуючималенький, гострий ніж, видаляють жовто-коричневі зовнішні луски, і, якщо цеможливо, частину коричневої плити основи, при цьому залишаючи кільце коренянепошкодженим. Цибулю, необхідну для досліду, збирають в банки з водою.
Готуютьдля кожної піддослідної концепції 7 дослідних пробірок в штативі. Заповнюютьдослідні пробірки досліджуваними зразками – 7 пробірок для кожної концентрації.
Виймаютьвсі цибулини з банки і кладуть їх на м’який папір, злегка підсушують. Поміщаютьодну цибулину на верх кожної пробірки таким чином, щоб коренева пластинкаторкалася до речовини в пробірці [17].
Після24 годин заміняють досліджувані зразки води в контролі і в усіх тестуємихконцентраціях відповідно. Повторіть заміну рідин після 48 годин (24год +24год).Кожного дня заміна рідин в усіх досліджуваних пробірках проводитьсятаким чином. Візьміть одну досліджувану пробірку з цибулею в одну руку. Піднімітьдвома пальцями цієї ж руки цибулину на декілька міліметрів, не допускаючивитягування коренів з досліджуваної пробірки. Переверніть досліджувану пробіркудном до низу і вилийте рідину. Поверніть досліджувану пробірку у вихіднеположення, тримаючи цибулю таким же чином (трохи вище верхівки досліджуваноїпробірки) і заповніть її свіжим зразком. Поставте досліджувану пробірку назад уштатив.
Тестна цибулі повинен бути виконаний при нормальній кімнатній температурі (близько+ 20˚С) і захищений від прямого сонячного світла. В якості стандартубажане врахування росту за період 48 чи 72год; після трьох днів різниця міждосліджуваними і контрольними коренями виражена ще краще, у зв’язку з чимрекомендується більш довший період впливу.
Ступіньтоксичності досліджуваних хімікатів оцінюється вимірювання довжини кожногокорінця з спільного пучку (для кожної концентрації використовуються 10 цибулинчи менше – до 5, якщо в наявності є лише невелика кількість хімічної речовиничи тестуємого зразку). Середні показники росту для кожного тестуємого рядузбираються для звіту про проведення тестування.
Кінчикикореня, які можуть рости після різних впливів набувати форми крючків, спіралейчи пухлин. Такі спостереження можуть давати інформацію про специфічний впливхімікатів. В якості ростового середовища найбільш зручно використовуватизвичайну водопровідну воду для контрольного зразку. Водопровідна вода повиннабути доброї якості; з рН близько 7 і вмістом кальцію і магнію в сумі приблизно50-70 мг/л, і без будь-яких токсичних іонів (як, наприклад, міді від міднихтруб чи алюмінію у воді приватних колодязів з низьким рН). Якщо мідні трубивикористовуються для транспортування питної води, шкідливої дії міді можливоуникнути, почекавши декілька хвилин, щоб вода стекла, перед тим як її набирати[17].
Вираженнярезультатів
1. Ступінь токсичності досліджуваних хімікатів чи зразків для коренівцибулі оцінюється через значення довжини кореня. Крива росту може бутинамальована на основі отриманих значень росту в процентах від контролю(ордината) проти досліджуваних концентрацій (абсциса). На кривій значеньефективної дози отримують: ЕС50 – ефективні концентрації, при якихріст кореня складає до 50% контролю (100%). Дані також можна використовувати ідля статистичної обробки.
2. Результати тесту на цибулі Allium можуть також демонструватисяфотографічно.
3. Дані токсичності, отримані в цьому експерименті росту, маютькількісний характер: ступінь токсичності, викликаний певним впливом. Результатизавжди надаються відносно однієї чи більше контрольних серій, способупроцедури, який, як вважається, компенсує пошкодження іншого характеру(наприклад, попередня обробка гербіцидами).
/>Розділ 3 Використання методу біотестування для оцінки якості водиосновних водних об`єктів м. Чернігова
Врезультаті використання методу біотестування ми одержали такі дані.
Дані за 15квітня 2008року
Лук І (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 3 4,5 3,7 5,9 5,3 р. Білоус 3,9 6,4 6,7 5,6 6,6 р. Десна 4,3 6,3 5,2 4,1 5,8 о.Святе 3,7 3,2 4,6 5,5 4,1 Стрижень 3,0 5,9 6,5 6,6 4,8 Контроль 3,5 3,7 3,4 3,6 3,4
Лук ІІ (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 6,0 6,9 6,5 7,6 7,2 р. Білоус 7,8 7,9 8,9 7,5 6,2 р. Десна 8,8 5,2 7,9 6,8 8,2 о.Святе 8,4 6,2 5,4 8,2 Стрижень 7,8 4,6 9,1 9,0 7,2 Контроль 6,2 7,7 7,0 7,5 7,8
Салат посівний І (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 3,3 3,1 3,3 3,5 3,6 3,4 3,3 р. Білоус 2,1 2,4 2,2 2,5 2,3 2,4 2,1 2,2 р. Десна 1,8 1,9 1,7 2,0 2,6 2,5 1,7 1,9 Стрижень 1,2 1,5 1,4 1,3 1,5 1,6 1,4 Контроль 1,1 1,0 1,2 1,4 1,0 1,3 1,1
Салат посівний ІІ (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 3 4 3,6 3,7 3,8 3,6 3,9 р. Білоус 2,2 2,4 2,5 2,7 2,6 2,4 2,3 р. Десна 2,0 2,2 2,0 2,7 2,6 2,8 2,5 Стрижень 1,3 1,6 1,4 1,8 1,5 1,7 1,9 Контроль 1,2 1,2 1,4 1,6 1,5 1,7 1,4
Дані за 15 травня2008 року
Лук І (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 6 5 7,5 6 5,5 р. Білоус 5 5 5,5 9,5 7,5 р. Десна 7 4 5,5 6,5 4,8 Стрижень 5,0 5,5 4 5 5,5 Контроль 4 5 3,0 4,5 4,0
Лук ІІ (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 7,7 9,5 6,0 7,5 р. Білоус 6,0 5,9 11,0 9,0 р. Десна 5,7 9,5 6,5 7,0 Стрижень 5,5 5,9 6,0 Контроль 4,8 5,5 3,0 4,5
Салат посівний І (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 3,4 3,5 3,8 3,3 3,4 3,1 3,5 3,8 р. Білоус 2,5 2,3 2,8 2,4 2,7 2,5 2,6 р. Десна 2 2,8 2,1 3,3 2,0 2,5 3,0 2,5 Стрижень 1,7 1,5 1,6 1,3 1,2 1,4 1,7 Контроль 1,4 1,9 1,5 1,0 1,3 1,5 1,6 1,4
Салат посівний ІІ (в cм)Проба води з річки Показники Водоканал 2,6 2,0 2,9 2,5 2,8 2,6 2,7 2,5 р. Білоус 2,7 2,6 2,5 2,3 2,8 2,9 2,7 р. Десна 2,7 2,5 2,0 2,9 2,6 2,9 2,5 2,4 Стрижень 1,9 1,4 1,5 1,8 1,7 1,5 1,7 Контроль 0,9 1,4 1,3 0,8 0,6 1,2 1,0
/>Висновки
1. На території м. Чернігова та його околицьпротікають декілька річок, а саме: р.Десна, р.Стрижень, р.Білоус. Стан води вцих екосистемах досить занедбаний і потребує детального вивчення та ретельноїочистки.
2. Досить значна кількість забруднюючихтоксичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічнимиводами. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства інаселення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, щорозташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крімтого, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ «Чексіл», ВАТ ЧП«Хімволокно» частково скидають після попередньої очистки умовно-чистістічні води безпосередньо в р.Білоус. Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ тапідприємство «Чернігівводоканал» (очисні споруди міста).
3. В своїй роботі ми пропонуємо провести біотестування якості води зрічок м.Чернігова за допомогою цибулі та салату. Цей тест дає нам можливістьсудити про рівень забрудненості природних водних екосистем м. Чернігова.
/>Перелік використаної літератури
1. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды. — М.:Наука, 1986. — 172 с.
2. Биоиндикацид в городах и пригородных зонах. — М.: Наука,1993. — 122 с.
3. Биоиндикация загрязненийназемных экосистем: Пер с нем. под. ред. Р.Шуберта. — М.: Мир, 1988. — 350 с.
4. Бурда P.I. Біологічний моніторинг.Методичні вказівки. — К., 2001. — 26 с.
5. Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. — М.:Изд-во МГУ, 1985. — 156 с.
6. Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и ихиспользование при изучении природных ресурсов. М.: Высш. шк., 1964. — 328 с.
7. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. — К.: Наук. думка, 1994. — 280с.
8. Денисова С.И. Полевая практика по экологии: Учеб.пособие. — Мн.: Универсітзцкае, 1999. — 120 с.
9. Доповідь про стан навколишнього природногосередовища в Чернігівській області за 2006 – 2008 рік.
10. ДубинаД.А. и др. Макрофиты — индикаторы изменения природной среды. — Киев: Наук.думка. 1993. — 435 с.
11. ЕршовЮ.А., Плетенова Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений.– М.: Медицина, 1989. – 272 с.
12. ИзраэльЮ.А. Экология и контроль состояния природной среды. — Л.: Стройиздат, 1979.
13. Інформаційнийбюлетень. Екологія міста Чернігова. – Чернігів, 1997. – 95 с.
14. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.
15. Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., КрамарецьВ.О. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України // Укр.ботан.журн. — 1993. — т.50, №4. — С. 74-83.
16. КоршиковИ.И. и др. Взаимодействие растений с техногеннезагрязненной средой. — К.: Наук. думка, 1995. — 192 с.
17. Лабораторний та польовийпрактикум з екології. / І.В.Бейко,В.М.Боголюбов, І.Г.Вишенська та ін: Підред. В.П.Замостяна та Я.П.Дідуха. — Київ: Фітосоціоцентр,2000. – 216 с.
18. Слободян В.О. Біоіндикація: Навчальнийпосібник. — Івано-Франківськ: Полум'я, 2004. – 196 с.
19. Сніжко С.І. Оцінка тапрогнозування якості природних вод. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.
20. СытникК.М. и др. Словарь-справочник по экологии. — К.: Наук. думка, 1994. — 670 с.
21. ФедороваА.И… Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб.пособие для студ. высш. учеб. завед. — М.: Гуманитарный издательский центрВЛАДОС, 2001. – 288 с.
22. ШитиковВ.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методысистемной идентификации. — Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. — 463 с.
23. Школьныйэкологический мониторинг: Учебно-методическое пособие. / Под ред.Т.Я.Ашихминой. — М: АГАР, 1999. — 387 с.