Вирішення задач по аналітичній хімії

№ 1
 
В задачі потрібно знайти масу KOH, необхідну для приготування 1,0 л 20% розчину КОН густиною1,19 г/мл, як також розрахувати молярну та нормальну концентрації розчину
 
Молярна маса
М(КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль;
еквівалент рівний 1 моль; еквівалентна маса Е(КOH) = 56 г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,19∙1000 = 1190 г.
20%-на концентраціяозначає, що у 100 г розчину має знаходитись 20 г КОН, а у 1190 грозчину (в 1 л) буде
Маса(КОН) = />
Кількість молей КОНв 1 л розчину
/> Тому,
СМ = 4,25 М.
Кількість моль-екв. КОН в 1 л розчину
/>моль-екв. Отже,
СН = 4,25 н.

№ 2
 
В задачі потрібно знайти об’єм 0,2 М розчину H2SO4 густиною 1,09 г/мл за умовирозчинення маси 98,0 г H2SO4, як також розрахувати процентну та нормальнуконцентрації розчину
 
Молярна маса M(H2SO4) = 2 + 32 + 16∙4 = 98 г/моль;еквівалент рівний /> моль;еквівалентна маса
/>г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,09∙1000 = 1090 г.
В 1 л розчину має бути m = 0,2∙98 = 19,6 г H2SO4, а в невідомому об’ємі Vрозч її буде 98,0 г. Звідси
/>
Якщо у 1090 г розчину маємо 19,6 г H2SO4, то у 100 г буде /> Тому, С% = 1,80 %.
Кількість моль-екв. H2SO4 в 1 л розчину />моль-екв. Отже, СН= 0,4 н.
 
№ 3
 
В задачі потрібно знайти масу HCl,необхідну для приготування 0,5 л 0,1 н розчину HCl густиною 1,02 г/мл, як також розрахувати процентну та молярнуконцентрації розчину
Молярна маса М(HCl) = 35,5 + 1 = 36,5 г/моль; еквівалент рівний 1моль; екві-валентна маса Е(НCl) = 36,5 г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,02∙1000 = 1020 г.
В 1 л розчину має знаходитись m = 0,1∙36,5 = 3,65 г HCl, а у 0,5 л буде
Маса(HCl) = 3,65∙0,5 = 1,825 г.
Якщо у 1020 г розчину маємо 3,65 г HCl, то у 100 г буде /> Тому, С% = 0,36%.
Кількість молей HCl в 1 л розчину /> Отже, СМ= 0,1 М.
№ 4
 
В задачі потрібно знайти масу NaOH, необхідну для приготування 2,0 л 0,5 н розчину NaOH густиною 1,06 г/мл, як такожрозрахувати процентну та молярну концентрації розчину
 
Молярна маса
M(NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль;
еквівалент рівний 1 моль; еквівалентна маса E(NaOH) = 40 г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,06∙1000 = 1060 г.
В 1 л розчину має знаходитись
m = 0,5∙40 = 20 г NaOH, а у 2,0 л буде
Маса(NaOH) = 2∙20 = 40 г.

Якщо у 1060 г розчину маємо 20 г NaOH, то у 100 г буде /> Тому, С% = 1,89%.
Кількість молей NaOH в 1 л розчину /> Отже,
СМ = 0,5 М.
 
№ 5
В задачі потрібно знайти масу H2SO4, необхідну для приготування 2,5 л2,0 н розчину H2SO4 густиною 1,04 г/мл, як також розрахувати процентну тамолярну концентрації розчину
Молярна маса M(H2SO4) = 2 + 32 + 16∙4 = 98 г/моль;еквівалент рівний />моль;еквівалентна маса />г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,04∙1000 = 1040 г.
В 1 л розчину має знаходитись m = 2∙49 = 98 г H2SO4, а у 2,5 л буде
Маса(H2SO4) = 98 ∙ 2,5 = 245 г.
Якщо у 1040 г розчину маємо 98 г H2SO4, то у 100 г буде /> Тому, С% = 9,42 %.
Кількість молей H2SO4 в 1 л розчину /> Отже,
СМ = 1,0 М.
 
№ 6
 
В задачі потрібно знайти об’єм 10%-го розчину NH3 густиною 0,96 г/мл за умови розчинення маси 28,8 г аміаку, яктакож розрахувати молярну та нормальну концентрації розчину
 
Молярна маса M(NH3) = 14 + 3 = 17 г/моль;еквівалент рівний />моль;еквівалентна маса
/>г/моль-екв.
10%-на концентрація означає, що у 100 г розчину має знаходитись 10г NH3. А 28,8 г аміаку мають бути у/>розчину.
Якщо об’єм розчину 1л має масу 0,96∙1000 = 960 г, тоневідомий об’єм розчину Vрозч має масу 288 г. Звідси />
Якщо в 0,3 л розчину знаходиться 28,8 г аміаку, то в 1 л розчину буде />NН3. Кількістьмолей аміаку в 1 л розчину Тому,
/>

СМ = 5,647 М.
Кількість моль-екв. аміаку в 1л розчину
/>моль-екв.
Отже,
СН= 16,941 н.
 
№ 7
 
Знайти масу КОН,необхідну для приготування 4,0 л 0,5 М розчину КОН густиною 1,03 г/мл.Розрахувати процентну та нормальну концентрації розчину
 
Молярна маса
М(КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль;
еквівалентрівний 1 моль; еквівалентна маса
Е(КОН) = 56 г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,03∙1000 = 1030 г.В 1 л розчину маєзнаходитисьm = 0,5∙56 = 28 г КОН, ав 4 л буде
Маса(КОН) = 4∙28 = 112 г.
Якщо у 1030 г розчину маємо 28 г КОН, то у 100 гбуде /> Тому, С% = 2,72 %.
Кількість моль-екв. КОН в 1 л розчину />моль-екв. Отже,
СН = 0,5 н.
 
№ 8
В задачіпотрібно знайти масу MgCl2,необхідну для приготування 0,5 л 0,2 н розчину MgCl2 густиною1,01 г/мл, як також знайти процентну та молярну концентрації розчину
 
Молярна маса М(MgCl2) = 24,3+35,5∙2 = 95,3г/моль; еквівалент рівний />моль; еквівалентнамаса
/>г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,01∙1000 = 1010 г.
В 1 л розчину має знаходитись m = 0,2∙47,65 = 9,53 г MgCl2, а у 0,5 л буде
Маса(MgCl2) = />
Якщо у 1010 г розчину маємо 9,53 г MgCl2,то у 100 г буде /> Тому,
С% = 0,94 %.
Кількість молей MgCl2 в 1 л розчину /> Отже,
СМ = 0,1 М.
 
№ 9
В задачі потрібно знайти об’єм 0,1 М розчину CaCl2 густиною 1,03 г/мл при розчиненні55,5 г препарату CaCl2, як також розрахувати процентну та нормальнуконцентрації розчину
 
Молярна маса М(CaCl2) = 40 + 35,5∙2 = 111 г/моль; еквівалент рівний />моль; еквівалентнамаса
/>г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,03∙1000 = 1030 г.
В 1л розчину має бути m = 0,1∙111 = 11,1г CaCl2,а в невідомому об’ємі Vрозчбуде 55,5 г. Звідси/>
Якщо у 1030 г розчину міститься 11,1 г CaCl2, то у 100 г буде /> Тому С% = 1,08 %.
Кількість моль-екв. CaCl2 в1 л розчину />моль-екв.Отже,
СН= 0,2 н.
 
№ 10
 
В задачі потрібно знайти масу NaOH, необхідну для приготування 0,2 л 15% розчину NaOH густиною 1,12 г/мл, як також знайтимолярну та нормальну концентрації розчину
 
Молярна маса М(NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль; еквівалент рівний 1 моль;еквівалентна маса Е(NaOH) = 40 г/моль-екв.
Маса 1 л розчину 1,12∙1000 = 1120 г.
Концентрація 15% означає, що у 100 г розчину має знаходитись 15 гNaOH, а у 1120 г (в 1 л)його має бути
/>Для приготування 0,2 лрозчину треба взяти
Маса(NaOH) = 168∙0,2 = 33,6 г.
Кількість молей NaOH в 1 л розчину /> Тому,

СМ= 4,2 М.
Кількісь моль-екв. NaOH в 1 л розчину />моль-екв.Отже,
СН = 4,2 н.
№ 11
 
Що собою уявляє:а) якісний аналіз у розчині та “сухий” метод аналізу; б) макро-, мікро- танапівмікроаналіз?
 У переважній більшостівипадків аналізовану речовину переводять спочатку в розчин, потім визначаютьокремі компоненти – іони або молекули. Так наприклад, для визначення іонівкалію в солі KCl останню розчиняють у воді, і, задопомогою певних, характерних для іонів калію, реакцій визначають їх присутність. Поруч з цим, наявність ряду іонівможна встановити, не переводячи речовину в розчин. Так, щоб виявити натрій,невелику кількість речовини на платиновій дротинці вносять у безбарвне полум’я.Якщо в досліджуваній речовині присутній натрій, полум’я забарвиться в жовтийколір. Наявність іонів амонію також можна встановити, не переводячи речовину врозчин. Досить розтерти дослідний зразок з вапном або лугом. При наявностііонів амонію з’явиться характерний запах аміаку. Такий метод називають“сухим”.Метод, коли для аналізуберуть 0,1–1,0 г речовини, називають макроаналізом. Якщо для аналізу беруть менше 0,01 гречовини, такий метод називають мікроаналізом. Проміжні значення маси досліджуваноїречовини (від 0,01 до 0,1 г) визначають метод напівмікроаналізу.

№ 12
Поняття проаналітичну реакцію. Чутливість, селективність та специфічність аналітичноїреакції. Навести приклади
Аналітичною називається реакція, за допомогою якої відкривають тічи інші речовини (або іони) і/або встановлюють кількість речовини.
Найменша кількість речовини або іонів, яку можна виявити за допомогою тієїчи іншої реакції в даних умовах називається відкриваним мінімумомабо чутливістю реакції. Ця величина дуже мала і позначаєтьсябуквою γ (γ = 10-6г).
Чутливість не слід характеризувати лише абсолютною кількістю речовини.Має значення ще концентрація іона або речовини в розчині. Найменшу концентраціюіонів або речовини, при якій їх ще можна виявити, називають граничним розведенням.Наприклад, треба встановитичутливість реакції
Fe3+ + 3SCN ↔ Fe(SCN)3.
Для цього готують розчин, в 500 мл якого міститься 1г-іон заліза.Відомо, що при розведенні в 20 разів в 1 краплі об’ємом 0,02 мл ще можнавиявити іони заліза (ІІІ). Граничне розведення суть
/>
Знаходимо відкриваний мінімум: />, звідси
/>
 

Селективність реакції – її вибірковість до тих чи іншихречовин або іонів. Існують реакції, проведенню яких не заважаютьсторонні іони. Так, іони амонію можна виявити лугом.
Ця реакція, та їй подібні називаються специфічними. Високоспецифічнихреакцій відомо надзвичайно мало.
 
№ 13
Умови виконанняаналітичних реакцій. Приклади реакцій, що проходять на холоді і при нагріваннірозчину
Реакціїпроводять при нагріванні чи охолодженні лише в тих випадках, коли нагрівання чиохолодження сприяє проходженню прямої реакції до кінця, прискорюєїї.Так, при виявленні іону амонію реакціяNH4OH ↔ NH3↑ + H2O
йде швидше при підвищеній температурі, як також при даних умовах зростає чутливістьі вихід даної реакції.
Приклад реакції, яку слід проводити на холоді:
NaCl + K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓+ KCl
З ростом температури розчинність осаду Na[Sb(OH)6] зростає,через це вищезазначену реакцію треба вести на холоді.
Умовами проведення аналітичних реакцій взагалі є температура,концентрація і тиск, які максимально сприяють виявленню тих чи інших іонів.
 

№ 14
Що собоюуявляють буферні розчини? Яка їх роль у виконанні аналітичних реакцій? Навестиконкретні приклади
Буферними називають розчини суміші слабкої кислоти (абослабкої основи) та її солі. Такою є, наприклад, суміш оцтової кислоти іоцтовокислого натрію. При добавлянні до такої суміші сильної кислоти абосильної основи мають місце наступні реакції:
CH3COONa+ HCl → CH3COOH + NaCl
CH3COOH+ NaOH → CH3COONa + H2O.
Звідси видно, щопри дії на буферний розчин сильної кислоти або сильної основи змінюєтьсяконцентрація слабкої кислоти. У першому випадку вона збільшується, у другому –зменшується. Проте, рН розчину практично не змінюється. Це пояснюєтьсятим, що слабка кислота взагалі мало дисоціює, а в присутності однойменних іонівїї солі дисоціація йде значно меншою мірою. Отже, концентрація іонів Н+буферної суміші під впливом сильної кислоти або сильної основи практично євеличина стала.
У хімії,біології, медицині, у промисловому виробництві в результаті тих чи іншихпроцесів можуть виділятись або поглинатись іони Н+. Щоб процес відбувавсяпри сталому значенні рН, у розчин вводять буферні суміші, які поглинаютьводневі або гідроксильні іони. Можна також довести, що при розведеннібуферної суміші рН розчину залишаєтьсясталим.
 
№ 15
 
Хімічніреактиви. Поняття про їх чистоту, кваліфікацію. Чи можна застосовувати дляхімічного аналізу технічні реактиви?
Хімічнимиреактивами називаютьречовини, склад яких відповідає їх хімічним формулам в межах кваліфікації, іякі застосовуються для проведення хімічних реакцій. Кваліфікаціяхімічних реактивів тавідповідні їй позначення наступні:
Т – технічний реактив. Вміст основної речовини менше 98%. Найнижча ступіньчистоти реактиву.
Ч – чистий. Вміст основної речовини 98% і вище. Вміст домішок або нелеткогозалишку 0,01– 0,5%, масова доля залишку після прожарювання до 0,5%.
ЧДА – чистий для аналізу. Вміст основної речовини не менше 99%.Домішки не перевищують допустимої межі, яка дозволяє проводити точні аналітичнідослідження.
ХЧ – хімічно чистий. Найвища ступінь чистоти реактиву. Вмістосновної речовини більше 99%, домішок – в межах 0,001– 0,00001%, масова доля залишкупісля прожарювання не більше 0,1%.
Для хімічного аналізу застосовують реактиви з кваліфікацією ненижче ЧДА. Технічні реактиви для проведення аналітичнихвизначень застосовувати ні в якому разі не можна через великукількість домішок.
 
№ 16
 
Що собоюуявляють кристалічний та аморфний осади? Навести приклади та основні умовиотримання
 
Кристалічний осад – це осад з порівняно сильними зв’язкамиміж його частинками. Утворення кристалічних осадів характеризується тим, що придодаванні окремих порцій осаджувача нові центри кристалізації утворюються невідразу. Основною умовою отримання кристалічних осадів є повільне додаванняреактиву, при якому кристалічні центри виростають у порівняно великі кристали.
Концентрація розчинів. Для осадження кристалічних осадівкористуються розбавленими розчинами, так як у цих умовах утворюються осади уформі більших кристалів. Температура. При осаджуванні кристалічних осадів з гарячих розчинів збільшується їхрозчинність, тому виникає менше центрів кристалізації. Внаслідок цьогостворюються умови для утворення крупніших кристалів.Приклади: BaSO4, BaCrO4, CaC2O4 та ін.Аморфний осад характеризуєтьсяслабкими зв’язками між його частинками. По суті це коагульований внаслідокшвидкого доливання розчину осаджувача колоїдний розчин. При швидкому доливанніреактиву, яке, до речі, є основною умовою отримання аморфного осаду, відразувиникає багато центрів кристалізації та дрібних агрегатів кристалів. Концентраціярозчинів. Аморфні осади, особливо гідроксиди металів, краще осаджувати зконцентрованих розчинів. Це сприяє зменшенню загальної поверхні і утвореннюосаду. Внаслідок зменшення загальної поверхні зменшується адсорбція сторонніхречовин, що робить осади чистішими.
Температура. При осаджуванні аморфних осадів нагрівання сприяєкоагуляції колоїдних частинок і укрупненню зерен осаду.Аморфні осади характерні длябагатьох важкорозчинних сполук: гідроксидів та сульфітів металів, силікатної тавольфрамової кислот, та інших.
 
№ 17
 
Який основнийпосуд використовують та як його готують для якісного аналізу?
 
У якісномуаналізі (в основному напівмікроаналізі) застосовують такий посуд: колби,пробірки, чашки, стакани, скляні лійки, скляні палички, промивалки, бюкси,кухлі, ступки, ексикатори. Піпетки градуйовані та бюреткизастосовують тільки в кількісному аналізі. Застосовуванийдля якісного аналізу посуд має бути чистим. Його слід митивідразу після вживання. Для миття посуду застосовують теплий насичений розчинсоди, теплий лужний розчин KMnO4 або розчин хромової суміші. Посудина вважається чистою, якщо післявиливання з неї води внутрішні стінки змочуються водою рівномірно і на них незалишається крапель. Добре вимитий посуд, перекинутий догори дном, маєздаватись сухим. Після миття посуд споліскують 2–3 рази невеликою кількістюдистильованої води, що є також способом перевірки чистоти посудини.
 
№ 18
 
Чим дистильована вода відрізняється від звичайної питноїводи? Чому посуд для аналітичних визначень обов’язково споліскуютьдистильованою водою?
Головна відмінність дистильованої води від питної –практично нульовий рівень концентрації солей кальцію і магнію та інших речовин,які обов’язково присутні в питній воді. Вимитий посуд двічі споліскують невеликою кількістюдистильованої води. Мета споліскування – перевірка чистоти посудини.Посудина вважається чистою, якщо при обмиванні внутрішньої поверхнідистильованою водою остання рівномірно стікає, не залишаючи краплин.
 
№ 19
 
Розкрити суть дробного та систематичного методів якісногоаналізу. Чи можливе виконання аналізу речовини з використанням лише одного зцих методів?

Дробний метод аналізу передбачає виявлення кожного іона певними,характерними реакціями в присутності всіх інших іонів. У складніших випадках спочаткувідділяють даний іон від тих, які заважають визначенню.
Систематичний аналіз полягає в тому, що складну суміш іонівспочатку розділяють за допомогою групових реактивів на кілька окремих груп, потіму межах кожної групи виявляють окремі іони певними, характерними реакціями.Розділяють іони на групи і виявляють їх в кожній групі в цілком певній послідовності,що виключає помилки, які часто роблять недосвідчені хіміки, проводячи аналіздробним методом.
Використання лише одного з цих методів (дробного) можливе тільки у випадкувисокоспецифічних реакцій (таких, наприклад, як визначення іона амонію за допомогоюлугу), та у випадку, коли визначуваний іон вдається без проблем відділити відіонів, які заважають визначенню.
№ 20
 
Які хімічніреагенти належать до групових, селективних, специфічних? Навести приклади.Написати рівняння реакцій
 
Груповими називають реактиви, якими визначають певнугрупу катіонів або аніонів. Наприклад, розчин сульфіду амонію є груповимреактивом на катіони 3-ї аналітичної групи. Розчин хлориду барію є груповимреактивом на аніони 1-ї аналітичної групи, і т. п.
Селективними називають реактиви, що визначають ті чи іншііони за певних умов. Так, фероціанід калію дає з іонами Ca2+осад K2Ca[Fe(CN)6]. Якщо в розчині немає зовсім або єнезначна концентрація іонів Ba2+, даний реактив “віддає перевагу” іонам Ca2+. Якщо ж має місце значна концентрація іонів Ba2+,фероціанід калію вже не буде селективним на іони Ca2+, тому що іони Ba2+ в значних концентраціях утворюють аналогічнийосад.
Специфічними називають реактиви, дії яких незаважаєжоден сторонній іон. Так, в одній з небагатьох високоспецифічних реакційвизначення іону амонію
NH4Cl + NaOH →NH4OH + NaCl
↕
NH3↑ + H2O
гідроксид натрію можна вважати специфічним на іон амонію. Специфічних реактивів,рівно як і специфічних реакцій, дуже мало.
 
№ 21
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
 
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони:NH4+, Ca2+, Fe3+.
Зазначитиколір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони1-ї аналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        груповийреактив на іони амонію відсутній через належність вказаного катіона до 1-їаналітичної групи;
2)        CaCl2+ (NH4)2CO3 → CaCO3↓ +2NH4Cl
Ca2+ + CO32– → CaCO3↓
білий аморфний осад, розчинний в кислотах;
3)        Fe2(SO4)3+ 3(NH4)2S → Fe2S3↓ +3(NH4)2SO4
2Fe3+ + 3S2– → Fe2S3↓
чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах.
№ 22
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони: K+, Mn2+, Ca2+.
Зазначитиколір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони1-ї аналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігаєтьсяз поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї,2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполукз карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амоніюдобре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всікатіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        на іонкалію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-їаналітичної групи;
2) MnSO4+ (NH4)2S → MnS↓ + (NH4)2SO4
Mn2+ + S2– → MnS↓
світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;
3)         CaCl2 + (NH4)2CO3→ CaCO3↓ + 2NH4Cl
Ca2+ + CO32– → CaCO3↓
білий аморфний осад, розчинний в кислотах.
 
№ 23
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
 
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони:Na+, Cu2+, Zn2+.
Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        на іоннатрію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-їаналітичної групи;
2)        CuSO4+ H2S → CuS↓ + H2SO4
Cu2+ + S2– → CuS↓
чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, протерозчинний в 2 н розчині азотної кислоти;
3)        ZnSO4+ (NH4)2S → ZnS↓ + (NH4)2SO4
Zn2+ + S2– → ZnS↓
білий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, але розчинний в розведенихміне-ральних кислотах.
 
№ 24
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
 
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони:Mg2+, Fe3+, Cu2+.
Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        Іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи,на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію принагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у виглядібілого аморфного осаду непостійного складу, найчастіше утворюється Mg(OH)2∙3MgCO3. Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичноїгрупи;

2)        Fe2(SO4)3+ 3(NH4)2S → Fe2S3↓ +3(NH4)2SO4
2Fe3+ + 3S2– → Fe2S3↓
чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах;
3)         CuSO4 + H2S→ CuS↓ + H2SO4
Cu2+ + S2– → CuS↓
чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, протерозчинний в 2 н розчині азотної кислоти.
 
№ 25
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
 
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони:NH4+, Cu2+, Mn2+.
Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)         на іонамонію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-їаналітичної групи;
2)        CuSO4+ H2S → CuS↓ + H2SO4
Cu2+ + S2– → CuS↓
чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, алерозчинний в 2 н розчині HNO3 ;
3) MnSO4+ (NH4)2S → MnS↓ + (NH4)2SO4
Mn2+ + S2– → MnS↓
світло-рожевий осад, розчинний в кислотах.
 
№ 26
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
 
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони: Ca2+, Mg2+, Zn2+.
Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
 
1)        CaCl2 + (NH4)2CO3 → CaCO3↓ + 2NH4Cl
Ca2+ + CO32– → CaCO3↓
білий аморфний осад, розчинний в кислотах;
2)        іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи,на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію принагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у виглядібілого аморфного осаду непостійного складу. Найчастіше утворюється Mg(OH)2∙3MgCO3. Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичноїгрупи;
3)        ZnSO4+ (NH4)2S → ZnS↓ + (NH4)2SO4
Zn2+ + S2– → ZnS↓
білий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, проте розчинний в розведених мінеральнихкислотах.
 
№ 27
 
Що покладено воснову розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл зрозподілом на групи в періодичній системі Д.І. Менделєєва?
Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії груповихреактивів на катіони:Na+, Ba2+, Al3+.
Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи.
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        на іон натрію груповий реактив відсутній через належністьвказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;
2)        BaCl2+ (NH4)2CO3 → BaCO3↓ +2NH4Cl
Ba2+ + CO32– → BaCO3↓
білий аморфний осад, розчинний в кислотах, крім сірчаної;
3)        2AlCl3+ 3(NH4)2S + 6H2O → 2Al(OH)3↓+ 6NH4Cl + 3H2S↑
2Al3+ + 3S2– + 6HOH → 2Al(OH)3↓+ 3H2S↑
осад білого кольору, що має амфотерні властивості.
№ 28
 
Що покладено в основу розподілу катіонівна аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи вперіодичній системі Д.І. Менделєєва? Навестимолекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mn2+, Fe2+, Na+.Зазначити колір осаду,розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)         MnSO4+ (NH4)2S → MnS↓ + (NH4)2SO4
Mn2+ + S2– → MnS↓

світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;
2) FeSO4 + (NH4)2S →FeS↓ + (NH4)2SO4
Fe2+ + S2– → FeS↓
чорний осад, розчинний в кислотах;
3)        на іоннатрію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-їаналітичної групи.
 
№ 29
 
Що покладено в основу розподілу катіонівна аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи вперіодичній системі Д.І. Менделєєва? Навестимолекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mg2+, Fe3+, Cu2+.Зазначити колір осаду,розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні уводі карбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        Іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи,на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію принагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у виглядібілого аморфного осаду непостійного складу, найчастіше утворюється Mg(OH)2∙3MgCO3. Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичноїгрупи;
2)        Fe2(SO4)3+ 3(NH4)2S → Fe2S3↓ +3(NH4)2SO4
2Fe3+ + 3S2– → Fe2S3↓
чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах;
3)         CuSO4 + H2S→ CuS↓ + H2SO4
Cu2+ + S2– → CuS↓
чорний осад, нерозчинний в розведених соляній і сірчаній кислотах, протерозчинний в 2 н розчині азотної кислоти.
 
№ 30
 
Що покладено в основу розподілу катіонівна аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи вперіодичній системі Д.І. Менделєєва? Навестимолекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mn2+, Ba2+, NH4+. Зазначити коліросаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-їаналітичної групи
Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичнихгруп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів нааналітичні групи наступний:
1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групидобре розчинні у воді;
2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у водікарбонати;
3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групинерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;
4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті;
5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні уводі і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.
Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групизбігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосуєтьсякатіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включенікатіони тріад.
За визначенням,до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчиннихсполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію таамонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатногоосадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.
Рівняння реакцій:
1)        MnSO4 + (NH4)2S → MnS↓ + (NH4)2SO4
Mn2+ + S2– → MnS↓
світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;

2)        BaCl2+ (NH4)2CO3 → BaCO3↓ +2NH4Cl
Ba2+ + CO32– → BaCO3↓
білий аморфний осад, розчинний в кислотах (крім сірчаної);
3) на іон амонію груповийреактив відсутній через належність даного катіона до 1-ї аналітичної групи.№ 35-36-37
 
Відповідно до номерузавдання вказати, які з катіонів
NH4+, Na+, K+, Mg2+, Ca2+, Ba2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+, Al3+, Cu2+, Zn2+
та за допомогоюяких специфічних реактивів визначають дробним аналізом. Напи-сати молекулярніта іонні рівняння відповідних реакцій, казати умови виконання та зовнішнійефект для катіонів 2-ї аналітичноїгрупи
Характернареакція на іон Ba2+:
К2Сr2O7+ 2ВаСl2 + H2O + 2NaCH3COO → 2ВаСrO4+ 2КСl + 2NaСl + 2CH3COOН
Основна умова –присутність ацетату натрію. Хромати стронцію і кальцію, розчиняючись в оцтовій кислоті, не заважають виявленню іона Ba2+. Спостерігатиметься жовтий осад у присутності вказаногоіона.
Характернареакція на іон Ca2+:
CaSO4+ K4[Fe(CN)6] → K2Ca[Fe(CN)6]↓+ K2SO4
2K++ Ca2+ + [Fe(CN)6]4– → K2Ca[Fe(CN)6]↓
В даному випадкуутворюється білий осад фероціаніду калію і кальцію K2Ca[Fe(CN)6]. У присутності солей амоніюутворюється менш розчинна сіль фероціаніду кальцію, калію і амонію змінногоскладу. Ця реакція виявляє іон кальцію у присутності іона Sr2+,але іони Ba2+ в значних концентраціях можуть утворити аналогічні осади. Користуватисьданою реакцією для виявлення іонів кальцію в присутності іонів барію небажано.
Катіон Cu2+ теж можна виявитидробним аналізом за допомогою надлишку гідроксиду амонію, проте вказаний катіонне належить до 2-ї аналітичної групи. № 38-39-40
 
Відповідно дономеру завдання вказати, які з катіонів
NH4+,Na+, K+, Mg2+, Ca2+, Ba2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+, Al3+, Cu2+, Zn2+
та за допомогоюяких специфічних реактивів визначають дробним аналізом? Написати молекулярні таіонні рівняння відповідних реакцій, вказати умови виконання та зовнішній ефектдля катіонів 3-ї аналітичної групи. Характерні реакції на катіони Fe2+ таFe3+:
3FeSO4+ 2K3[Fe(CN)6] → Fe3[Fe(CN)6]2↓+ 3K2SO4
3Fe2++ 2[Fe(CN)6]3– → Fe3[Fe(CN)6]2↓
4FeCl3+ 3K4[Fe(CN)6] → Fe4[Fe(CN)6]3↓+ 12KCl
4Fe3++ 3[Fe(CN)6]4– → Fe4[Fe(CN)6]3↓
В обох випадкаху присутності вказаних іонів випаде темно-синій осад, який відповідно має назву“турнбульова синь” та “берлінська лазур”.
Характернареакція на катіон Mn2+:
2MnSO4+ 5NaBiO3 + 16HNO3 → 2HMnO4 + 5Bi(NO3)3+ 2Na2SO4 + NaNO3 + 7H2O
2Mn2++ 5BiO3‾ + 14H+ → 2MnO4‾ +5Bi3+ + 7H2O
Умови: холоднийазотнокислий розчин. Зовнішній ефект – малиново-фіолетове забарвлення уприсутності іонів Mn2+.
Інша характернареакція на цей же катіон:
2MnSO4 +5(NH4)2S2O8 + 8H2O →2HMnO4 + 5(NH4)2SO4 + 7H2SO4
2Mn2++ 5S2O82– + 8HOH → 2MnO4‾+ 12SO42– + 16H+
Умови:присутність AgNO3. Зовнішній ефект: малиново-фіолетове забарвлення у присутностііонів Mn2+. Буре забарвлення при надлишку вказаних іонів.
Характерна реакціяна катіон Zn2+:
ZnSO4 + H2S + 2CH3COONa → ZnS↓+ 2CH3COOH + Na2SO4
Zn2+ + H2S + 2CH3COO‾ → ZnS↓ + 2CH3COOH
Умови: повнеосадження тільки за присутності ацетату лужного металу; середовище з РН 2–3.Зовнішній ефект – білий осад ZnS у присутності іонів Zn2+.
Характернареакція на катіон Al3+:
NaAlO2+ NH4Cl + 2H2O → Al(OH)3↓ + NH4OH+ NaCl
AlO2‾+ NH4+ + 2H2O → Al(OH)3↓+ NH4OH
Умови: присутністьтвердої солі NH4Cl. Зовнішній ефект – білийосад Al(OH)3 у присутності іонів Al3+.
Катіон Cu2+ теж можна виявитидробним аналізом за допомогою надлишку гідроксиду амонію, проте вказаний катіонвідносять не до 3-ї, а до 4-ї аналітичної групи.№ 41
Дати обґрунтовану відповідь, якийвисновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окремупорцію розчину, що аналізується: гідроксиду калію чи натрію (при нагріванні)виділяється газ з різким запахом, в присутності якого синіє червоний лакмусовийпапірець, змочений водою. Написатимолекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону.Зазначити умови її виконання
Це означає, що вдосліджуваному розчині присутні катіони амонію:
NH4Cl + KOH →NH4OH + KCl
↨
NH3↑ + H2O
NH4++ OH– ↔NH3↑+ H2O
Умови –нагрівання. Червоний лакмусовий папірець, змочений водою, синіє у присутностіпари аміаку, оскільки утворює з водою луг:
NH3 + H2O → NH4OH
№ 42
Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять зарезультатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, щоаналізується:
дихромату калію(у присутності ацетату натрію) утворюється жовтий осад.
Написатимолекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону.Зазначити умови її виконання.
Це означає, що удосліджуваному розчині присутні катіони Ва2+:

K2Cr2O7+ 2BaCl2 + H2O + 2NaCH3COO → 2BaCrO4↓+ 2KCl + 2NaCl + 2CH3COOH
2Ba2+ + Cr2O72–+ 2CH3COO– + H2O → 2BaCrO4↓+ 2CH3COOH
Основна умова –присутність ацетату натрію. Хромати стронцію і кальцію, розчиняючись в оцтовійкислоті, не заважають виявленню іона Ba2+.
 
№ 43-44
 
Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробногоаналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: гексаціаноферату(ІІІ) калію утворюється темно-синій осад. Написати молекулярне та іоннерівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання
Це означає, що досліджуваний розчин містить катіони Fe2+:
3FeSO4+ 2K3[Fe(CN)6] → Fe3[Fe(CN)6]2↓+ 3K2SO4
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3– → Fe3[Fe(CN)6]2↓
Осад має назву “турнбульова синь”.
Умови:нелужне середовище (нейтральне або слабокисле), оскільки вказаний осад розчиннийв лугах.
№ 45-46
 
Дати обґрунтовану відповідь, якийвисновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окремупорцію розчину, що аналізується: гексаціаноферату (ІІ) калію утворюєтьсятемно-синій осад. Написатимолекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону.Зазначити умови її виконання
Це означає, що досліджуваний розчин містить катіони Fe3+:
4FeCl3 + 3K4[Fe(CN)6] →Fe4[Fe(CN)6]3↓ + 12KCl
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4– →Fe4[Fe(CN)6]3↓
Осад має назву “берлінська лазур”.
Умови: не додавати надлишок реактиву; не додавати щавелевукислоту (осад в ній розчинний); нейтральне середовище.
 
№ 47-48
Дати обґрунтовану відповідь, якийвисновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окремупорцію розчину, що аналізується: вісмутату натрію в присутності HNO3розчин забарвлюється в малиново-фіолетовий колір. Написати молекулярне та іоннерівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання
 
Це означає присутність у досліджуваному розчині катіонів Mn2+:
2Mn(NO3)2+ 5NaBiO3 + 14HNO3 → 2NaMnO4 + 3NaNO3+ 5Bi(NO3)3+ 7H2O
2    Mn2++ 4H2O – 5е– → MnO4– +8H+
5 BiO3– + 6H+ + 2е–→ Bi3+ + 3H2O
2Mn2+ + 5BiO3– + 14H+→ 2MnO4– + 5Bi3+ + 7H2O
Умови: реакцію виконувати на холоді.

№ 49-50
Дати обґрунтовану відповідь, якийвисновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окремупорцію розчину, що аналізується: надлишку гідроксиду амонію утворюється розчинкоординаційної сполуки інтенсивно-синього кольору. Написати молекулярне таіонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови їївиконання
Це означає присутність у досліджуваному розчині катіонів Cu2+:
2Cu2++ 2SO42– + 2NH4OH → [Cu(OH)]2SO4+ 2NH4+ + SO42–
[Cu(OH)]2SO4 + 2NH4++ 6NH3 → 2[Cu(NH3)4]2+ + SO42–+ 2H2O
Умови виконання реакції – непідкислений розчин.
 
№ 51
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Ca2+, Al3+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
CaCl2 + (NH4)2C2O4 → CaC2O4↓+ 2NH4Cl
Ca2+ + C2O42– → CaC2O4↓
Іони барію тастронцію заважають виявленню іона Ca2+, так як дають з оксалатом амонію аналогічніосади.
CaCl2 + K4[Fe(CN)6] → K2Ca[Fe(CN)6]↓ + 2KCl
2K++ Ca2+ + [Fe(CN)6]4– → K2Ca[Fe(CN)6]↓

Іони барію взначних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, так якутворюють аналогічний осад.
NaAlO2 + NH4Cl + 2H2O → Al(OH)3↓+ NaCl + NH4OH
AlO2‾+ NH4+ + 2HOH → Al(OH)3↓ + NH4OH
Реакція йде заприсутності твердого хлориду амонію. Визначенню іонів Al3+ заважають іони Cr3+.
№ 52
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів K+, Ca2+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
KCl + NaHC4H4O6 → KHC4H4O6↓ + NaCl
K+ + HC4H4O6‾→ KHC4H4O6↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий холодний розчин, велика концентрація іонів К+.Заважають іони амонію.
2KNO3 + Na3[Co(NO2)6]→ K2Na[Co(NO2)6]↓ + 2NaNO3
2K++ Na+ + [Co(NO2)6]3– → K2Na[Co(NO2)6]↓
Умови:нейтральний чи оцтовокислий розчин. Заважають іони амонію.
CaSO4 + (NH4)2C2O4 → CaC2O4↓+ (NH4)2SO4
Ca2+ + C2O42– → CaC2O4↓
Заважають іонибарію та стронцію, які з оксалатом амонію дають аналогічні осади.

CaCl2+ K4[Fe(CN)6] → K2Ca[Fe(CN)6]↓+ 2KCl
2K++ Ca2+ + [Fe(CN)6]4– → K2Ca[Fe(CN)6]↓
Іони барію взначних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, оскількиутворюють аналогічний осад.
 
№ 53
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Na+, Zn2+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
NaCl +K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓ + KCl
Na++ [Sb(OH)6]‾ → Na[Sb(OH)6]↓
Умови:нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію,холодний розчин. Солі амонію заважають даній реакції тому що гідролізують,результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6] у присутності солей амонію розкладається таксамо, як при дії кислот.
Na++ Zn[(UO2)3(CH3COO)8] + CH3COO‾+ 9H2O →
→NaZn[(UO2)3(CH3COO)9]∙9H2O↓
Умови: нейтральнийабо оцтовокислий розчин.
ZnSO4+ H2S + 2CH3COONa → ZnS↓ + 2CH3COOH+ Na2SO4
Zn2++ H2S + 2CH3COO‾ → ZnS↓ + 2CH3COOH
Осад ZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакціїприсутність ацетату натрію необхідна тому що сильна кислота HCl, яка утворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3COOH, в якій ZnS не розчиняється. Заважають іони Co2+ та Ni2+ якщо рН розчину не дорівнює 2.
 
№ 54
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Mg2+, Al3+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважаютьвизначенню
MgSO4+ 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + (NH4)2SO4
Mg2++ 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + 2NH4+
Іони амоніюзаважають визначеннню іонів магнію.
NaAlO2 + NH4Cl + 2H2O → Al(OH)3↓+ NaCl + NH4OH
AlO2‾+ NH4+ + 2HOH → Al(OH)3↓ + NH4OH
Умови:присутність твердого хлориду амонію. Іони Cr3+ заважають визначенню іонів Al3+.
 
№ 55
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Na+, Al3+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
NaCl +K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓ + KCl
Na++ [Sb(OH)6]‾ → Na[Sb(OH)6]↓
Умови:нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію,холодний розчин.
Солі амоніюзаважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6] у присутності солей амонію розкладається таксамо, як при дії кислот.
Na++ Zn[(UO2)3(CH3COO)8] + CH3COO‾+ 9H2O →
→NaZn[(UO2)3(CH3COO)9]∙9H2O↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий розчин.
NaAlO2 + NH4Cl + 2H2O → Al(OH)3↓+ NaCl + NH4OH
AlO2‾+ NH4+ + 2HOH → Al(OH)3↓ + NH4OH
Реакція йде заприсутності твердого хлориду амонію. Визначенню іонів Al3+ заважаютьіони Cr3+.
 
№ 56
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Ca2+, Zn2+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважаютьвизначенню
CaSO4+ (NH4)2C2O4 → CaC2O4↓+ (NH4)2SO4
Ca2+ + C2O42– → CaC2O4↓
Виявленню іонівкальцію заважають іони барію та стронцію, які дають з оксалатом амоніюаналогічні осади.
CaCl2 + K4[Fe(CN)6] → K2Ca[Fe(CN)6]↓ + 2KCl
2K++ Ca2+ + [Fe(CN)6]4– → K2Ca[Fe(CN)6]↓
Іони барію взначних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, оскільки даютьаналогічні осади.
ZnSO4+ H2S + 2CH3COONa → ZnS↓ + 2CH3COOH+ Na2SO4
Zn2+ + H2S + 2CH3COO‾ → ZnS↓ + 2CH3COOH
Осад ZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакції присутність ацетатунатрію необхідна тому що сильна кислота HCl, якаутворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3COOH, в якій ZnS не розчиняється.
Заважають іони Co2+ та Ni2+ якщо рН розчину недорівнює 2.
 
№ 57
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів K+, Al3+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважаютьвизначенню
KCl + NaHC4H4O6 → KHC4H4O6↓ + NaCl
K+ + HC4H4O6‾→ KHC4H4O6↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий розчин, велика концентрація іонів К+,холодний розчин. Іони амонію заважають виявленню іонів калію.
2KNO3+ Na3[Co(NO2)6] → K2Na[Co(NO2)6]↓ + 2NaNO3
2K++ Na+ + [Co(NO2)6]3– → K2Na[Co(NO2)6]↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий розчин. Іони амонію заважають визначенню іонівкалію.
NaAlO2 + NH4Cl + 2H2O → Al(OH)3↓+ NaCl + NH4OH
AlO2‾+ NH4+ + 2HOH → Al(OH)3↓ + NH4OH
Умови:присутність твердого хлориду амонію. Іони Cr3+заважаютьвизначенню іонів Al3+.
 
№ 58
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Zn2+, Na+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
 
ZnSO4+ H2S + 2CH3COONa → ZnS↓ + 2CH3COOH+ Na2SO4
Zn2++ H2S + 2CH3COO‾ → ZnS↓ + 2CH3COOH
Осад ZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакціїприсутність ацетату натрію необхідна тому що сильна кислота HCl, яка утворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3COOH, в якій ZnS не розчиняється.
Заважають іони Co2+та Ni2+ якщо рН розчину не дорівнює 2.
NaCl +K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓ + KCl
Na++ [Sb(OH)6]‾ → Na[Sb(OH)6]↓
Умови:нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію,холодний розчин.
Солі амоніюзаважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6] у присутності солей амонію розкладається таксамо, як при дії кислот.
Na++ Zn[(UO2)3(CH3COO)8] + CH3COO‾+ 9H2O →
→ NaZn[(UO2)3(CH3COO)9]∙9H2O↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий розчин.
 
№ 59
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонівMg2+, Na+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
MgSO4 + 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + (NH4)2SO4
Mg2++ 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + 2NH4+
Іони амоніюзаважають визначенню іонів магнію.
NaCl + K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓+ KCl
Na++ [Sb(OH)6]‾ → Na[Sb(OH)6]↓
Умови:нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію, холоднийрозчин.
Солі амоніюзаважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[SB(OH)6] у присутності солей амонію розкладається таксамо, як при дії кислот.
Na++ Zn[(UO2)3(CH3COO)8] + CH3COO‾+ 9H2O →
→ NaZn[(UO2)3(CH3COO)9]∙9H2O↓
Умови:нейтральний або оцтовокислий розчин.
 
№ 60
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення катіонів Ca2+, Mg2+. Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу наіони, що заважають визначенню
CaSO4+ (NH4)2C2O4 → CaC2O4↓+ (NH4)2SO4
Ca2++ C2O42– → CaC2O4↓
Виявленню іонівкальцію заважають іони барію та стронцію, які дають з оксалатом амоніюаналогічні осади.
CaCl2 + K4[Fe(CN)6] → K2Ca[Fe(CN)6]↓ + 2KCl
2K++ Ca2+ + [Fe(CN)6]4– → K2Ca[Fe(CN)6]↓
Іони барію взначних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, так якутворюють аналогічні осади.
MgSO4+ 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + (NH4)2SO4
Mg2++ 2NH4OH ↔ Mg(OH)2↓ + 2NH4+
Іони амоніюзаважають визначенню іонів магнію.
 
№ 61 
Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належатьаніони SO42–, PO43–, CO32–,Cl‾,Br‾, I‾, NO2‾, NO3‾ ?
Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів,якщо в розчині присутні такі аніони: SO42–, I‾, NO2‾.Зазначити колір осадів, розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓ + 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.
2) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓
I‾ + Ag+ ↔ AgI↓
Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, аленерозчинний в гідроксиді амонію.
3) На аніон NO2‾ груповий реактиввідсутній через належність вказаного аніона до ІІІ аналітичної групи.
 
№ 62 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾? Написати молекулярніта іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такіаніони: PO43–, Cl‾, NO3‾. Зазначитиколір осадів, розчинність
 Поділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1)        Середфосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщеніфосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинівхлорид барію осаджує білий гідрофосфат барію за рівнянням:
HPO42– + Ba2+ ↔ BaHPO4↓
З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:
2PO43– + 3Ba2+ ↔ Ba3(PO4)2↓
Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.
2) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчиннийв гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактичновказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4)2CO3або 2 н. розчином NH4OH до отримання прозорого розчину, потім покраплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутностііонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.
3) На аніон NO3‾ груповий реактиввідсутній через належність вказаного аніона до ІІІ аналітичної групи.
 
№ 63 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾? Написати молекулярніта іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такіаніони: CO32–, Br‾, SO42–. Зазначитиколір осадів, розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:

1) Na2CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3↓ + 2NaCl
CO32– + Ba2+ ↔ BaCO3↓
Об’ємистий білий осад, практично нерозчинний у воді, але розчинний в азотнійкислоті.
2) KBr + AgNO3 ↔ KNO3 + AgBr↓
Br‾+ Ag+ ↔ AgBr↓
Жовтуватий сирнистий осад, нерозчинний в азотній кислоті, але розчинний вгідроксиді амонію, тіосульфаті натрію та ціаніді калію. Подано лише перше рівнянняреакції. Фактично вказаний осад оброблюють 2 н. розчином NH4OH доотримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3до кислої реакції. В присутності іонів Br‾ знову випадає осад AgBr.
3)Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓+ 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.
 
№ 64Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾? Написати молекулярніта іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такіаніони: Cl‾, PO43–, CO32–. Зазначитиколір осадів, розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓
Cl‾+ Ag+ ↔ AgCl↓
Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчиннийв гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактичновказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4)2CO3або 2 н. розчином NH4OH до отримання прозорого розчину, потім покраплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутностііонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.
2)        Середфосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщеніфосфати лужноземельних металів. Тому з нейтральних розчинівосаджується білий гідрофосфат барію:
HPO42– + Ba2+ ↔ BaHPO4↓
З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:
2PO43– + 3Ba2+ ↔ Ba3(PO4)2↓
Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.
3) Na2CO3 + BaCl2 ↔BaCO3↓ + 2NaCl
CO32– + Ba2+ ↔ BaCO3↓
Об’ємистий білийосад, практично нерозчинний у воді, але розчинний в азотній кислоті.
 
№ 65
 
Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належатьаніони SO42–, PO43–, CO32–,Cl‾,Br‾, I‾, NO2‾, NO3‾? Написатимолекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчиніприсутні такі аніони: I‾, SO42–, NO3‾.Зазначити колір осадів, розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓
I‾ + Ag+ ↔ AgI↓
Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію,проте нерозчинний в гідроксиді амонію.
2) Na2SO4+ BaCl2 ↔ BaSO4↓ + 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.
3) На аніон NO3‾ груповий реактиввідсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.
 
№ 66 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾ ?Написати молекулярні та іоннірівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: NO3‾,Br‾, PO43–.Зазначити колір осадів,розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.

Рівняння реакцій:
1) На аніон NO3‾ груповий реактиввідсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.
2) KBr + AgNO3 ↔ KNO3 + AgBr↓
Br‾ + Ag+ ↔ AgBr↓
Жовтуватий сирнистий осад, нерозчинний в азотній кислоті, але розчинний вгідроксиді амонію, тіосульфаті натрію та ціаніді калію. Подано лише перше рівнянняреакції. Фактично вказаний осад оброблюють 2 н. розчином NH4OH доотримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3до кислої реакції. В присутності іонів Br‾ знову випадає осад AgBr.
3) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металівта однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральнихрозчинів осаджується білий гідрофосфат барію:
HPO42– + Ba2+ ↔ BaHPO4↓
З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:
2PO43– + 3Ba2+ ↔ Ba3(PO4)2↓
Обидва осади розчинні в оцтовій і мінеральних кислотах.
 
№ 67 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾ ?Написати молекулярні та іоннірівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: PO43–,Cl‾, CO32–.
Зазначити колір осадів, розчинність
 Поділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) Серед фосфатів добрерозчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфатилужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинів осаджуєтьсябілий гідрофосфат барію:
HPO42– + Ba2+ ↔ BaHPO4↓
З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:
2PO43– + 3Ba2+ ↔ Ba3(PO4)2↓
Обидва осади розчинні воцтовій та мінеральних кислотах.
2) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчиннийв гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактичновказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4)2CO3або 2 н. розчином NH4OH до отримання прозорого розчину, потім покраплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутностііонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.
3) Na2CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3↓ + 2NaCl
CO32– + Ba2+ ↔ BaCO3↓
Об’ємистий білийосад, практично нерозчинний у воді, проте розчинний в азотній кислоті.
 
№ 68 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾ ?Написати молекулярні та іоннірівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: I‾,CO32–, NO3‾.
Зазначити колір осадів, розчинність
 Поділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓
I‾ + Ag+ ↔ AgI↓
Осад жовтогокольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, проте нерозчинний вгідроксиді амонію.
2) Na2CO3 + BaCl2 ↔BaCO3↓ + 2NaCl
CO32– + Ba2+ ↔ BaCO3↓
Об’ємистий білийосад, практично нерозчинний у воді, проте розчинний в азотній кислоті.
3) На аніон NO3‾ груповий реактиввідсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.
 
№ 69 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾ ?Написати молекулярні та іоннірівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: NO2‾,I‾, SO42–.
Зазначити колір осадів, розчинність
 Поділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32 належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) На аніон NO2‾ груповий реактив відсутнійчерез належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.
2) KI +AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓
I‾+ Ag+ ↔ AgI↓
Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію,проте нерозчинний в гідроксиді амонію.
3) Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓ + 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.
 
№ 70
 Принцип аналітичноїкласифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO42–,PO43–, CO32–,Cl‾, Br‾,I‾, NO2‾, NO3‾ ?Написати молекулярні та іоннірівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: SO42–, PO43–, Cl‾.
Зазначити колір осадів, розчинністьПоділ аніонів на аналітичнігрупи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:І група – аніони, солі баріюяких важкорозчинні у воді;ІІ група – аніони, солісрібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;
ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.
Аніони SO42–, PO43–, CO32– належать до І групи;
″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;
″NO2‾, NO3‾ ″ до ІІІ групи.
Рівняння реакцій:
1) Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓ + 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і в кислотах.
2) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металівта однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинівхлорид барію осаджує білий гідрофосфат барію за рівнянням:
HPO42– + Ba2+ ↔ BaHPO4↓
З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:
2PO43– + 3Ba2+ ↔ Ba3(PO4)2↓
Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.

3) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓
Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчиннийв гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактичновказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4)2CO3або 2 н. розчином NH4OH до отримання прозорого розчину, потім покраплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутностііонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.
№ 71-72
Пояснити, чомувідсутній груповий реактив на аніони третьої аналітичної групи
До ІІІ аналітичної групи належать аніони NO2‾, NO3‾, ClO3‾, ClО4‾, CH3COO‾.Всі солі барію і срібла вказаних аніонів добре розчинні у воді, тому груповимиреактивами – хлоридом барію і нітратом срібла вони не осаджуються.
 
№ 73-74-75
 
Дати мотивовану відповідь, чи можна замість BaCl2 використовувати для осадженняаніонів першої аналітичної групи інші солі барію. Скласти відповідні рівнянняреакцій
Крім BaCl2 можна використовувати ВаBr2,ВаI2 та Ва(NO3)2. Всі три названі солі добрерозчинні у воді і дадуть з аніонами I-ї аналітичної групи аналогічні осади:
Na2SO4 + ВаBr2 ↔ ВаSO4↓+ 2NaBr
Na2SO4 + ВаI2 ↔ ВаSO4↓+ 2NaІ
Na2SO4 + Ва(NO3)2 ↔ВаSO4↓ + 2NaNO3
№ 76-77-78
 
Чому осадження аніонів другої аналітичної групи за допомогою групового реактивупроводять в присутності НNO3? Відповідь обґрунтувати рівняннями реакційДо ІІ-ї аналітичної групиналежать аніони, які утворюють з катіонами срібла солі, важкорозчинні у воді іу розведеній азотній кислоті. Фактично реакцію на аніони ІІ-ї аналітичної групипроводять таким чином: до 2-3 крапель досліджуваного розчину додають 2-3 краплі0,1 н розчину AgNO3; осад відділяють і оброблюють 2-3краплями 2 н розчину NH4OH і/або 10%-го розчину (NH4)2CO3.На цьому етапі роблять висновок, який саме аніон присутній в досліджуваномурозчині: хлорид срібла добре розчинний і в NH4OH і в (NH4)2CO3.Бромід срібла малорозчинний в NH4OH і нерозчинний в (NH4)2CO3.Йодиди і сульфіди срібла нерозчинні ні в розчині аміаку, ні в карбонаті амонію.Отримавши там, де це можливо, прозорий розчин, до нього додають по крапляхрозчин НNO3 до кислої реакції (проба на лакмус). В присутності іонівCl‾ і Br‾ знову випадають аналогічні осади AgCl та AgBr.
Рівняння реакцій подаю на прикладі виявлення аніона Cl‾ :
1) NaCl + AgNO3 ↔ NaNO3 + AgCl↓
Ag+ + Cl‾ ↔ AgCl↓
2) AgCl+ 2NH4OH → [Ag(NH3)2]+ + Cl‾+ 2H2O
3) [Ag(NH3)2]Cl+ 2HNO3 → AgCl↓ + 2NH4NO3
[Ag(NH3)2]+ + Cl‾ + 2H+ → AgCl↓ + 2NH4+
 

№ 79-80
Пояснити, якможна відокремити аніони ІІІ аналітичної групи від аніонів І та ІІ аналітичнихгруп. Скласти відповідні рівняння реакцій
Припускаємо, що в розчині є суміш аніонів І, ІІ, та ІІІ аналітичних груп.
Як відомо, на аніони ІІІ аналітичної групи не існує групового реактиву.Через це, краще спершу дробними реакціями видалити з розчинуаніони ІІІ аналітичної групи, потім вже груповими реактивамивиявляти аніони І та ІІ аналітичних груп.
Спочаткувидалимо нітрит-іон в присутності нітрат-іона за допомогою NH4Cl:
NO2‾ + NH4+ → N2↑ + 2H2O
Потім видалимонітрат-іон:
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑(бурий газ)
Після видалення з розчину вищезазначених аніонів практичної потреби у видаленніінших аніонів ІІІ аналітичної групи не виникає, тому, після вказаноїпроцедури можна вважати, що в розчині залишилась суміш аніонів І та ІІаналітичних груп.
 
№ 81Скласти молекулярні та іоннірівняння основних реакцій визначення аніонів PO43–, I–, SO42–. Навести умови їх виконаннята зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій.
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.
Характерні реакції на йодид-іон:
2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl
2I‾+ Cl2 → I2 + 2Cl‾
Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синєзабарвлення) або бензолу (червоно-фіолетове забарвлення).
2KI + 2HNO2 + H2SO4 → I2 + 2NO↑ + K2SO4 + 2H2O
2I‾ + 2NO2‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2O
Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину вприсутності йодид-іонів.
Характерна реакція на сульфат-іон:
Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓+ 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Умови: додавання кількох крапель 2 н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлоридубарію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.

№ 82
 Скласти молекулярні та іоннірівняння основних реакцій визначення аніонів PO43–, Cl‾ , NO3‾.
Навести умови їхвиконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
 
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше принагріванні.
Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:
KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓
Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлоридусрібла.
Характерна реакція на хлорид-іон:
NaCl + H2SO4(конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑
Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.
Характерна реакція на нітрат-іон:
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 →3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4 + 4H2O
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2++ 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
 
№ 83
 
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення аніонів SO42–, NO2‾, PO43–. Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, якийсупроводжує перебіг даних реакцій
Характерна реакція на сульфат-іон:
Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓+ 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Умови: додавання кількох крапель 2 н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлоридубарію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.
Характерні реакції на нітрит-іон:
NaNO2 + H2SO4 → NaHSO4+ HNO2
3HNO2 →HNO3 + 2NO↑+ H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4→ 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2SO4 +3H2O
5NO2‾ + 2MnO4‾ + 6H+→ 2Mn2+ + 5NO3‾ + 3H2O
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвленнярозчину.
Характерна реакція на фосфат іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.
 
№ 84Скласти молекулярні та іоннірівняння основних реакцій визначення аніонів Cl‾ , PO43–, NO2‾. Навести умови їх виконання та зовнішнійефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:
KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓
 
Умови:азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлориду срібла.
Характерна реакція на хлорид-іон:
NaCl + H2SO4(конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑
Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.
Характерні реакції на нітрит-іон:
NaNO2 + H2SO4 → NaHSO4+ HNO2
3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4→ 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2SO4 +3H2O
5NO2‾ + 2MnO4‾ + 6H+→ 2Mn2+ + 5NO3‾ + 3H2O
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвленнярозчину.
№ 85
 
Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонівI–, SO42–, NO3‾ Навести умови їх виконання тазовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерні реакції на йодид-іон:
2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl
2I‾+ Cl2 → I2 + 2Cl‾
Вільний йод,що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синє забарвлення) абобензолу (червоно-фіолетове забарвлення).
2KI + 2HNO2 + H2SO4 → I2 + 2NO↑ + K2SO4 + 2H2O
2I‾ + 2NO2‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2O
Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутностійодид-іонів.
Характерна реакція на сульфат-іон:
Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓+ 2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Умови: додавання кількох крапель 2н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлоридубарію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.
Характерна реакція на нітрат-іон:
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4 + 4H2O
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
 
№ 86
 Скласти молекулярні та іоннірівняння основних реакцій визначення аніонів NO3‾ , NO2‾ , PO43–. Навести умови їх виконаннята зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерна реакція на нітрат-іон:
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 →3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4 + 4H2O
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2++ 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
Характерні реакції на нітрит-іон:
NaNO2 + H2SO4 → NaHSO4+ HNO2
3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4→ 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2SO4 +3H2O
5NO2‾+ 2MnO4‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3‾+ 3H2O
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвленнярозчину.
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше принагріванні.

№ 87
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення аніонів PO43–, Cl‾ , CO32–. Навести умови їхвиконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.
Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:
KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓
Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлоридусрібла.
Характерна реакція на хлорид-іон:
NaCl + H2SO4(конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑
Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.
Характерна реакція на карбонат-іон:
Na2CO3 + 2HCl → 2NaCl + H2CO3
↕
CO2↑ + H2O
CO2 + Ba(OH2) ↔ BaCO3↓ + H2O
Зовнішній ефект – помутніння баритової води (випадає білий осад карбонатубарію).
 
№ 88
 
Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонівI–, CO32–, NO3‾. Навести умови їх виконання тазовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерні реакції на йодид-іон:
2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl
2I‾ + Cl2 → I2 + 2Cl‾
Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою бензолу(червоно-фіолетове забарвлення) або крохмалю (синє забарвлення).
2KI+ 2HNO2 + H2SO4 → I2 + 2NO↑+ K2SO4 + 2H2O
2I‾+ 2NO2‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2O
Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутностійодид-іонів.
Характерна реакція на карбонат-іон:
CaCO3 + 2HCl → CaCl2 + H2CO3
↕
CO2↑ + H2O
CO2 + Ba(OH)2 ↔ BaCO3↓ + H2O
Зовнішній ефект – помутніння баритової води (випадає білий осад карбонатубарію).
Характерна реакція на нітрат-іон:
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 →3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4 + 4H2O
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2++ 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
№ 89
Скласти молекулярні та іонні рівнянняосновних реакцій визначення аніонів NO3‾ , I–, SO42–. Навести умови їхвиконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерна реакція на нітрат-іон:
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 →3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4 + 4H2O
2NO3‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2++ 2NO↑ + 4H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.
Характерні реакції на йодид-іон:
2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl
2I‾+ Cl2 → I2 + 2Cl‾
Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синєзабарвлення) або органічного розчинника (червоно-фіолетове забарвлення).
2KI + 2HNO2 + H2SO4 → I2 + 2NO↑ + K2SO4 + 2H2O
2I‾ + 2NO2‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2O
Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутностійодид-іонів.
Характерна реакція на сульфат-іон:
Na2SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4↓+2NaCl
SO42– + Ba2+ ↔ BaSO4↓
Умови: додавання кількох крапель 2н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлоридубарію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.
 
№ 90Скласти молекулярні та іоннірівняння основних реакцій визначення аніонів NO2‾ , PO43–, Cl‾. Навести умови їх виконання тазовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій
Характерні реакції на нітрит-іон:
NaNO2 + H2SO4 → NaHSO4+ HNO2
3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2O
2NO + O2(повітря) →2NO2↑
Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2.

2KMnO4+ 5NaNO2 + 3H2SO4 → 2MnSO4 +5NaNO3 + K2SO4 + 3H2O
5NO2‾+ 2MnO4‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3‾+ 3H2O
Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвленнярозчину.
Характерна реакція на фосфат-іон:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект– жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше принагріванні.
Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:
KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3
Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓
Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлоридусрібла.
Характерна реакція на хлорид-іон:
NaCl + H2SO4(конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑
Умови: концентрована сірчана кислота, нагрівання. Зовнішній ефект – специфічнийзапах хлороводню.

№ 91-92
 
Який аніонвідкривають за допомогою магнезіальної суміші? Написати рівняння реакції. Привизначенні якого катіону утворюється такий самий осад? Який ще реагентвикористовують для відкриття цього аніону?
Це аніон PO43– :
HPO42– + Mg2+ + NH4OH ↔ MgNH4PO4↓ + H2O
Такий самий білий кристалічний осад отримаємо при визначенні катіона Mg2+.
Ще для відкриттяфосфат-іона використовують молібденову рідину:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
 
№ 93-94
 
Для відкриттяякого з аніонів застосовують молібденову рідину? Написати рівняння реакції.Навести 5 об’єктів сільськогосподарського призначення, які містять цей аніон
 
Це аніон PO43– :
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
5 об’єктів сільськогосподарського призначення, які містять даний аніон: простийсуперфосфат, подвійний суперфосфат, амофос, диамофос, преципітат.
 
№ 95
 
Чи можна задля відкриття йодид-іону за допомогою хлорної води замість бензолувикористати крохмаль? Яка функція бензолу в цій реакції? Як ще можна відкритианіон І–? Написати відповідні рівняння реакцій
Реакція відкриття йодид-іону за допомогою хлорної води наступна:
2КІ + Cl2 → 2КCl + I2
Органічні розчинники, зокрема бензол, екстрагують вільниййод, забарвлюючись у червоно-фіолетовий колір.
Вільний йод також можна виявити крохмалем, який уприсутності йоду синіє.
Крім цього, йодид-іон можна виявити так:
1)  KI +AgNO3 ↔ AgI↓ + KNO3
2)  2KI +3H2SO4 → 2KHSO4 + I2 + SO2↑+ 2H2O
3)  4I–+ 2Cu2+ ↔ Cu2I2 + I2
4)  2I–+ Pb2+ → PbI2
5)  2I–+ 2NO2‾ + 4H+ → 2NO↑ + I2 +2H2O
6)  10I–+ 2MnO4‾ + 16H+ → 2Mn2+ + 5I2+ 8H2O
 
№ 96-97
 
Який аніон ІІІ-їаналітичної групи можна відкрити за допомогою перманганату калію в кислому середовищі?Які ще реагенти застосовуються для його відкриття? Написати відповідні рівнянняреакцій
Це нітрит-іон:
5NO2‾ + 2MnO4‾ + 6H+→ 2Mn2+ + 5NO3‾ + 3H2O
Ще нітрит-іон можна відкрити такими способами:
1.        Сірчанакислота розкладає всі нітрити при звичайних умовах:
NaNO2 + H2SO4 → NaHSO4 + HNO2
3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2O
2NO + O2(повітря) → 2NO2↑(бурий газ)
2.        Задопомогою нітрату срібла:
NaNO2 + AgNO3 ↔ AgNO2↓ + NaNO3
3.        Хлористийамоній взаємодіє з нітритами при кипінні суміші в розведеній оцтовій кислоті:
NO2‾ +NH4+ → N2↑ + 2H2O
4.        Алюміній у лужномусередовищі відновлює азотисту кислоту до аміаку:
NO2‾ +2Al + OH‾ + H2O →2AlO2‾ + NH3↑
5.        Йодидкалію в присутності розведеної кислоти окислюється нітритами до вільного йоду:
2NO2‾ + 2І‾ + 4Н+ → I2+ 2NO↑ + 2H2O

№ 98-99-100
 
Які з аніонівІ-ІІІ аналітичних груп мають важливе агробіологічне значення? За допомогою якихреагентів вони можуть бути виявлені в аналізованому об’єкті? Написати рівнянняреакцій
 
Важливеагробіологічне значення мають: фосфат-іон PO43–,сульфат-іон SO42–,карбонат-іон CO32–,нітрат-іон NO3‾,хлорид-іон Cl‾ та деякі інші. Рівнянняреакцій визначення цих аніонів, наприклад, в мінеральних добривах:
CaHPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3↔(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓+Ca(NO3)2+21NH4NO3+12H2O
K2SO4+ BaCl2 ↔ BaSO4↓ + 2KCl
K2CO3+ BaCl2 ↔ BaCO3↓ + 2KCl
2KNO3+ 3Cu + 4H2SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2SO4+ 4H2O
KCl + H2SO4(конц.) ↔ KHSO4+ HCl↑
 
№ 101
 Навести класифікацію хімічнихметодів кількісного аналізу. Перерахувати основні етапи визначень цими методами
Кількісне визначення хімічними методами складається з трьох основних етапів.Перший етап– відмірювання певної кількості речовини для аналізу,для чого речовину зважують або вимірюють об’єм розчину. Другий етап –проведення реакції, внаслідок якої визначуваний компонент перетворюється всполуку з певними хімічними та фізичними властивостями. Третій етап –вимірювання показника якоїсь фізичної властивості системи, за величиною якогороблять висновок про кількість визначуваної речовини.
Перша групаметодів кількісного хімічного аналізу включає методи, воснову яких покладено вимірювання показника властивості продукту реакції. Доцієї групи відносять: а)ваговий аналіз; б)колориметричний аналіз.
У ваговомуаналізі вимірюють вагу продукту реакції. На першому етапі відмірюють певнукількість речовини для аналізу зважуванням або вимірюванням об’єму розчину.Другий етап – за допомогою певних хімічних реактивів проводять реакціюосадження визначуваного компонента. Третій етап – відокремлення утвореногоосаду від розчину і зважування осаду.
Колориметричний аналіз складається з двох стадій – утворення (руйнування)забарвленої сполуки і вимірювання інтенсивності утвореного забарвлення.
Друга група методів кількісного хімічного аналізу включає методи,в основу яких покладено вимірювання кількості реактиву, витраченого навзаємодію з визначуваним компонентом. До цієї групи належить об’ємний аналіз зйого підрозділами.
За типом реакціїрозрізняють такі підрозділи об’ємного аналізу:
1) метод кислотно-основного титрування, в основі якого лежитьреакція між іонами Н+ та OH– з утворенняммалодисоційовних молекул H2O. Розчин кислоти титрують розчиномоснови або навпаки до точки еквівалентності, за якою обчислюють концентрацію, азначить і кількість визначуваної речовини;
2) метод осадження і комплексоутворення, основним етапом якого єпереведення визначуваної речовини в осад або в комплексну сполуку;
3) метод окислення-відновлення, який налічує багато підметодів,проте суть єдина – на етапі проведення реакції змінюються ступені окисленняреагуючих речовин.
Третягрупа методів кількісного хімічного аналізу ґрунтується навимірюванні змін властивості самого визначуваного компонента, зумовлених зв’язуваннямйого реактивом у певну хімічну сполуку. До цієї групи відносять також газовийаналіз.
Прикладом є визначення кисню в повітрі. Відмірюють певний об’єм повітря іпропускають його через розчин пірогалолу, який вбирає кисень. Внаслідок вбираннякисню об’єм проби повітря зменшується. Вимірюють об’єм повітря, що залишилосьпісля реакції. За різницею вказаних об’ємів обчислюють кількість речовини киснюу взятому об’ємі повітря, або об’ємний процентний його вміст.
 
№ 102
 
Розкрити суть гравіметричного аналізу
Угравіметричному аналізі визначуваний компонент зразка виділяють з розчину у виглядіосаду відомого хімічного складу, потім, знаючи масу отриманого осаду,обчислюють кількість даного компоненту аналізованої речовини.
 
№ 103
Викласти суть титрометричного аналізу
Основноюоперацією титрометричного аналізу є вимірювання об’єму робочого розчину,витраченого на взаємодію з розчином визначуваної речовини (об’єм розчинуостанньої має бути відомим).
Робочий розчин доливають до аналізованого розчину (титрують) до досягненняточки еквівалентності, тобто моменту, коли кількості двохреагуючих речовин стануть еквівалентними. Точку еквівалентності зручновстановлювати за кольоровими індикаторами.
Нормальність розчину визначуваної речовини знаходять за законом еквівалентів,а кількість речовини – з рівнянь реакцій та за допомогою відповідних розрахунковихформул.
№ 104
 
Навести класифікаціюметодів титрометричного аналізу
 
За типом реакції розрізняють такі методи титрометричногоаналізу:
1) метод нейтралізації;
2)        методосадження і комплексоутворення;
3)        методиокислення-відновлення.
Третягрупа методів титрометричного аналізу має такі основні підгрупи:
а) перманганатометрія;
б) йодометрія;
в) хроматометрія.
Перша і друга групи методів теж мають свої підгрупи.
За способом встановлення точки еквівалентності методи об’ємного аналізукласифікують так:
а) визначення з кольоровими індикаторами;
б) потенціометрія;
в) кондуктометрія;
г) амперометрія.
 
№ 105
 
Дати обґрунтованувідповідь щодо вимог, які висуваються до хімічних реакцій у титрометричному аналізі
 
Основні вимоги наступні:
1)        реакціїмають йти до кінця і стехіометрично;
2)        кінецьреакції має бути добре помітним за зміною окраски розчину чи за зміноюзабарвлення індикатора;
3)        концентраціястандартного розчину має бути відома з високою точністю (від цього майже цілкомзалежить точність визначення кількості аналізованої речовини);
4)        іншіречовини, які є в розчині, не повинні заважати основній реакції.
 
№ 106
Навести визначення та дати пояснення щодо основних понять ітермінів титрометричного аналізу: робочі розчини, фіксанали (стандарт- титри)
Розчин реактивувідомої концентрації називаютьробочимаботитрованимрозчином.
Стандарт-титр або фіксанал – це точна наважка сухоївихідної речовини, або точно відмірений об’єм розчину відомої концентрації,запаяні в скляну ампулу.
 
№ 107
 
Навести визначення та дати пояснення щодо основних понять і термінів титрометричногоаналізу: вихідніречовини та вимоги, яким вони повинні відповідати
 
Хімічні сполуки,придатні для приготування титрованих розчинів називаютьвихіднимиречовинами.
Вимоги до вихідних речовин:
1. Відповідність дійсного складу речовини її хімічній формулі, тобто чистотапрепарату. Це означає, що:
а) вихідні речовини мають бути класу чистоти не нижче ЧДА (чистий для аналізу);
б) вихідні речовини не повинні бути гігроскопічними (навіть підчас зважування NaOHнастільки енергійно вбирає воду, що це робить сам вказаний процес практичнонездійсненним);
в) хоча допустимо, але небажано, щоб вихідні речовини містили кристалізаційнуводу.
2. Розчини вихідних речовин мають бути стійкими і концентрація такихрозчинів не повинна змінюватись під впливом зовнішніх умов.
№ 108
Навестивизначення та дати пояснення щодо основних понять і термінівтитрометричного аналізу:  титрування, точка еквівалентності
 
Титрування – це поступове доливання робочого розчину до розчину визначуваноїречовини до досягнення точки еквівалентності.
Точка еквівалентності – момент, коли кількості двохреагуючих між собою речовин стануть еквівалентними.
№ 109
 
Навести визначення та дати пояснення щодоосновних понять і термінів титрометричного аналізу: індикатори, помилкититрування
 
Як відомо, у титрометричному аналізі до розчину одного компонента додаютьрозчин другого компонента до досягнення точки еквівалентності. Для визначеннякінця титрування використовують індикатори. Практично неможливо підібрати індикатор,який показував би кінець титрування в точці еквівалентності. Через це визначаютьтак звану кінцеву точку титрування, тобто кінець титрування, визначенийіндикатором. Чим більше кінцева точка титрування і точка еквівалентності відрізняютьсяміж собою, тим більша помилка титрування.
Індикатори єслабкими органічними кислотами або основами, молекулярна форма яких має іншезабарвлення, ніж іонна. Індикатори бувають одноколірні і двоколірні.Одноколірні індикатори безбарвні в молекулярній формі і забарвлені в іоннійформі. Двоколірні – забарвлені в різні кольори як в молекулярній, так і віонній формах.
Залежно від константи дисоціації КНIn індикатори поділяють насильні, проміжні та слабкі.
Сильні індикатори характеризуються величиною КНIn> 10–7 і змінюютьзабарвлення в кислому середовищі при рН
Проміжні індикаторизмінюють забарвлення при рН ≈7. Типовим представником є лакмус, що змінює забарвлення при 6,8
Слабкі індикатори змінюють забарвлення в слабколужномусередовищі. Типовий представник – фенолфталеїн, який безбарвний при рН 8.
Основними причинами помилок титрування є відхилення показника титрування рТіндикатора від рН точки еквівалентності і не досить різка зміна кольоруіндикатора біля точки еквівалентності.
Наприклад, при титруванні сильної основи сильною кислотою помилка титруваннясуть відношення об’єму витраченої на титрування кислоти до об’єму взятогорозчину лугу.
При титруванніслабкої кислоти лугом помилка титрування є відношення концентрацій розчинів невідтитрованоїі відтитрованої кислоти. Крім цього, в даному випадку помилку титрування можнавиразити так:
/>, де Kкисл – константа дисоціації кислоти.

При титруванні солей слабких кислот
/>, де Ссолі і Скисл
відповідно нормальні концентрації солі і кислоти.
№ 110
 
Навестивизначення та дати пояснення щодо основних понять і термінів титрометричногоаналізу: мірний посуд, який застосовують у титрометричному аналізі та правилакористування ним
 
В титрометричномуаналізі для точного вимірювання об’ємів рідини застосовують мірні колби, піпетки і бюретки.
Мірніколби застосовують дляприготування розчинів і для відмірювання певного об’єму рідини. Колбу передвикористанням добре миють. Розчини готують, висипаючи наважку реактиву вколбу, доливають розчинник приблизно до ½ її об’єму, дають реактивурозчинитись, потім доливають цей же розчинник до мітки. Певний об’єм рідинивідмірюють аналогічно, заповнюючи колбу до мітки. Доводять об’єм рідини домітки в обох випадках так, щоб нижній край меніску був на рівні мітки колби.Очі спостерігача теж мають бути на рівні мітки.
Піпеткивикористовують для відбору певного об’єму рідини. Звичайна піпетка – цескляна трубка з розширенням посередині. Нижній кінець витягнуто в капіляр. Наверхньому кінці є мітка, до якої слід набирати рідину, яку відмірюють. Передвикористанням піпетку добре миють хромовою сумішшю, споліскують спочаткудистильованою водою, потім розчином, яким будуть її наповнювати.
Бюреткизастосовують для відмірювання точних об’ємів рідини. Бюретка являє собоювузьку циліндричну трубку. Є бюретки, оснащені затискачем, а є оснащені внизукраном.
Нульова міткашкали розміщена вгорі трубки. Бюретки градуюють вниз від нульової мітки надесяті долі мілілітра. Перед використанням бюретку добре миють хромовоюсумішшю, споліскують 2-3 рази дистильованою водою, потім розчином, яким будутьїї наповнювати. В роботі бюретку закріплюють на штативі у вертикальномуположенні і заповнюють потрібним розчином трохи вище нульової мітки. Потрібнослідкувати, щоб в капілярі крана, в гумовій трубці і в наконечнику не булоповітря.
Відкривають кранабо відпускають затискач. Об’єм рідини, що витекла з бюретки, відраховують поменіску, що рухатиметься вниз по шкалі. Темні і світлі рідини бажановідмірювати по різним краям меніска, проте в будь-якому разі відмірювання слідпроводити по якомусь одному (верхньому або нижньому) краю. Очі спостерігачамають бути на рівні меніска. Відмірявши певний об’єм, закривають кран абозатискач.
 
№ 111-112-113
Розкрити суть титрометричнихвизначень методом нейтралізації
Основною реакцією методу є реакція нейтралізації – взаємодія кислоти іоснови: Н+ + ОН‾ → Н2О
Стандартними розчинами в розглядуваному методі є розчини кислот і основ.Фактично це титрування розчину кислоти розчином лугу або навпаки до досягнення точкиеквівалентності – моменту, коли кількості добавленого і взятого компонентівстануть еквівалентними. Точку еквівалентності найзручніше визначати закольоровими індикаторами. Нормальності розчинів встановлюють за законом еквівалентів.Кількість речовини визначають за рівняннями реакцій та за розрахунковимиформулами.
Головним чиномметод нейтралізації застосовують для кількісного визначення кислот і основ.Даним методом можна визначати, наприклад, жорсткість води, концентрацію солейамонію та солей слабких кислот.
 
№ 114-115-116
 
Розкрити суть перманганатометрії
 
Перманганатометрія – один з методів об’ємного аналізу(підгрупа методів окислення-відновлення), в якому речовину визначаютьтитруванням розчином перманганату калію.
У кислому середовищі основна реакція методу йде за рівнянням:
MnO4‾ + 8H+ + 5e‾ → Mn2+ + 4H2O
У слабокислих або лужних розчинах перманганат відновлюється до Mn4+, який випадає у вигляді нерозчинногоосаду двоокису марганцю:
MnO4‾ + 4H+ + 3e‾ → MnO2↓ + 2H2O
Метод застосовують для визначення багатьох відновників, серед них Fe2+, Sn2+, Mn2+, V4+, U4+.
При титруванні розчином перманганату калію звичайно не застосовують ніякихспеціальних індикаторів. Точку еквівалентності встановлюють за рожевим забарвленням,яке виникає від невеликого надлишку добавленого розчину KMnO4. Отже, індикатором є сам робочийрозчин. Оскільки препарат KMnO4не має властивостей вихідної речовини через значнукількість домішок двоокису марганцю, нормальність розчину перманганату каліювстановлюють за щавлевою кислотою.
№ 117-118
Розкрити суть йодометрії
 
Йодометрія – один з методів об’ємного аналізу, в основі якоголежить вимірювання кількості йоду, що витрачається на окислення відновників абовиділяється при взаємодії окисників з розчином йодиду калію.
Основна реакція методу йде за рівнянням:
I2 + 2е– ↔ 2I‾
Особливість даного методу – можливість досить точно встановити точку еквівалентності,що пов’язано з використанням чутливого специфічного індикатора – розчинукрохмалю (вже 0,00001 н. розчини йоду утворюють з крохмалем помітносинє забарвлення).
 
№ 119-120
Розкрити суть комплексонометрії
Комплексонометрія – один з методів об’ємного аналізу,в якому речовину визначають титруванням трилоном Б (динатрієва сільетилендиамінтетраоцтової кислоти). Характерними особливостями методу, можнасказати, його перевагами є те, що трилон Б реагує з катіонами дуже багатьохметалів, в тім числі лужно-земельних, що дозволяє застосовувати даний метод длявизначення постійної твердості води. Крім того, 1 г-іон комплексону завждиреагує з 1 г-іоном металу у випадку всіх дво- і тривалентних металів. Під часреакції не утворюється ніяких побічних продуктів, присутність яких ускладнюєвизначення.

№ 121
Дати загальнухарактеристику методу нейтралізації
 
Основною реакцією методу є реакція нейтралізації – взаємодія кислоти і основи:Н+ + ОН‾ → Н2О
Стандартними розчинами в розглядуваному методі є розчини кислот і основ.Фактично це титрування розчину кислоти розчином лугу або навпаки до досягнення точкиеквівалентності – моменту, коли кількості добавленого і взятого компонентівстануть еквівалентними. Точку еквівалентності найзручніше визначати закольоровими індикаторами. Нормальності розчинів встановлюють за законом еквівалентів.Кількість речовини визначають за рівняннями реакцій та за розрахунковимиформулами.
Головним чиномметод нейтралізації застосовують для кількісного визначення кислот і основ.Даним методом можна визначати, наприклад, жорсткість води, концентрацію солейамонію та солей слабких кислот.
 
№ 122
 
Навести прикладиробочих розчинів методу нейтралізації. Які вихідні речовини застосовують длявстановлення нормальності робочих розчинів?
 
Робочимирозчинами методу нейтралізації є розчини кислот і основ. Переважнозастосовуються розчини соляної, сірчаної та азотної кислот, розчини гідроксидунатрію і гідроксиду калію.
Методивстановлення нормальності робочих розчинів приведу для HCl і NaOH: нормальність розчинусоляної кислоти встановлюють за бурою, а нормальність розчину гідроксиду натріювстановлюють за щавелевою кислотою.
№ 123
 
Дати обґрунтованувідповідь, чи можна приготувати титрований робочий розчин гідроксиду натрію,виходячи з точної наважки речовини NaOH
Не можна. Тому що,по-перше, луги дуже важко дістати в чистому вигляді. При їх виготовленні (аособливо при зберіганні) завжди утворюється певна кількість соди в результатіпоглинання CO2 з повітря. По-друге, луги містять воду та іншідомішки.
У нашому випадкупрепарат NaOH надзвичайно гігроскопічний. Вже під час зважування на аналітичнихтерезах їдкий натр настільки сильно поглинає воду, що це робить сам процес зважуванняпрактично неможливим, не говорячи вже про приготування титрованого розчину.
 
№ 124
 
Дати обґрунтовану відповідь, чи можна приготувати титрований робочийрозчин соляної кислоти, виходячи з точного об’єму розчину HCl відомої концентрації
 
Не можна. Тому що, по-перше, точна концентрація кислот звичайноневідома. По-друге, концентрована соляна кислота дуже легко втрачає хлороводеньу вигляді газу (випаровується), а це означає, що її концентрація змінюється.
№ 125
 
Описати основніетапи визначення концентрації робочих розчинів у методі нейтралізації. Скластирівняння реакцій, які відбуваються при визначенні концентрації НCl
Для встановленнянормальності розчинів сильних кислот найчастіше використовують буру, а длявстановлення нормальності розчину лугу – щавлеву кислоту. Основні етапивизначення концентрації робочих розчинів наступні.
1. Перекристалізація бури і щавлевої кислоти. При зберіганні ці препаративтрачають певну кількість води, тому їх треба перекристалізовувати навіть тоді,коли за чистотою вони цілком придатні для роботи.
2. Приготування робочого розчину сильної кислоти або лугу. Звичайно готують1 л 0,1 н розчину, нормальність якого відома приблизно.
3. Приготування розчину вихідної речовини. Це розчин бури у випадку встановленнянормальності розчину сильної кислоти і розчин щавлевої кислоти у випадкувстановлення нормальності розчину лугу.
4. Проведення реакції титрування. У нашому випадку при визначенні концентраціїрозчину НCl йде реакція:
Na2В4O7 + 2НCl + 5H2O →4Н3ВО3 + 2NaCl
5. Визначеннянормальності розчину кислоти за формулою:
/>
 
№ 126
 
Описати основні етапи визначення концентрації робочих розчинів у методінейтралізації. Скласти рівняння реакцій, які відбуваються при визначенні концентраціїNaOH
Для встановленнянормальності розчинів сильних кислот найчастіше використовують буру, а длявстановлення нормальності розчину лугу – щавлеву кислоту. Основні етапивизначення концентрації робочих розчинів наступні.
1. Перекристалізація бури і щавлевої кислоти. При зберіганні ці препаративтрачають певну кількість води, тому їх треба перекристалізовувати навіть тоді,коли за чистотою вони цілком придатні для роботи.
2. Приготування робочого розчину сильної кислоти або лугу. Звичайно готують1 л 0,1 н розчину, нормальність якого відома приблизно.
3. Приготування розчину вихідної речовини. Це розчин бури у випадку встановленнянормальності розчину сильної кислоти і розчин щавелевої кислоти у випадкувстановлення нормальності розчину лугу.
4. Проведення реакції титрування. У нашому випадку при визначенні концентраціїрозчину NaOH йде реакція:
H2С2O4 + 2NaOH → Na2С2O4+ 2H2O
Проте, цей метод встановлення нормальності розчину лугу можна застосовуватилише у випадках коли в останньому немає карбонатів. Якщо в розчині лугуприсутні карбонати, то іони С2O42– осаджуютьхлоридом кальцію. Соляну кислоту, яка при цьому звільняється, титрують лугом уприсутності метилоранжу:
Na2С2O4 + СаCl2 ↔ СаС2O4↓+ 2NaCl
H2С2O4 + СаCl2 ↔ СаС2O4↓+ 2НCl
НCl + NaOH → NaCl + H2O
2НCl + Na2CO3 → 2NaCl + CO2↑+ H2O
Проводять 3–4титрування і за середнім значенням обчислюють нормальність розчину лугу. Крімтого, для встановлення нормальності розчину лугу можна використати титрованийрозчин НCl. Тоді нормальність лугу обчислюють за формулою:
/>
Однак, точністьв даному випадку буде нижча.
 
№ 127
Розрахувати нормальність, молярність, титр розчину HCl, якщо на титрування 25 мл 0,0936 нрозчину бури витрачено 21,4 мл розчину HCl
 
Реакція йде за рівнянням:
2HCl + Na2B4O7 + 5H2O → 4H3BO3 + 2NaCl
Зі співвідношення закону еквівалентів
Vбури∙Nбури = VHCl∙NHCl
знайдемо нормальність соляної кислоти:
/>
В даному випадку моль-еквівалент соляної кислоти рівний 1 молю, отже, молярністьHCl становить

СМ = 0,1093 М.
Титр знайдемо із співвідношення
/>
 
№ 128
 
Зазначитиосновні індикатори методу нейтралізації. Пояснити, що таке інтервал переходу тапоказник титрування індикатораОсновні індикатори методу показникнейтралізації: титрування (рТ)
метиловий фіолетовий (І перехід) 1
тимоловий синій (І перехід) 2
метиловий фіолетовий (ІІ перехід) 2,5
метилоранж 4
бромфенол синій 4
метиловий червоний 5
лакмус 7
нейтральний червоний 7
феноловий червоний 8
тимоловий синій (ІІ перехід) 9
фенолфталеїн 9
тимолфталеїн 10
Інтервал рН, в межах якого відбувається помітна для людського ока зміна забарвленняіндикатора, називають інтервалом переходу індикатора.
У межах інтервалу переходу індикатора є значення рН, при якому спостерігаєтьсянайбільш помітна для людського ока зміна кольору індикатора. Це значення рНназивають показником титрування індикатора(позначають рТ).
 
№ 129
 
Дати мотивовану відповідь, для чого застосовують індикатори та як їх вибирають
 
Індикатори втитрометричному аналізі і в його підрозділі – методі нейтралізації використовуютьдля встановлення точки еквівалентності за різкою зміною кольору індикатора, якаповинна спостерігатись поблизу точки еквівалентності і в самій цій точці.Однак, таким методом встановити точку еквівалентності можна лише з певноюточністю, так як, по-перше, показник титрування рТ вибраного індикатора і рНрозчину в точці еквівалентності можуть суттєво відрізнятись; по-друге, невсякий індикатор різко змінює колір у вказаній точці.
Умовоюправильного вибору індикатора, а значить, і умовою найбільш точного визначенняточки еквівалентності, є те, щоб різниця значень рТ індикатора і рН розчину вточці еквівалентності була якнайменшою. При цьому показник титруванняіндикатора знаходять з довідників, а рН розчину в точці еквівалентності обчислюютьза рівнянням реакції.
 
№ 130
За допомогою кривих титрування дати обґрунтовану відповідь, де точністьтитрування буде найвищою:
а) при титруванні сильної кислоти лугом;
б) при титруванні слабкої кислоти лугом?
Чи можна титрувати слабку кислоту слабкою основою?

а) поглянемо на криву титрування сильної кислоти лугом
(0,1 н розчин HCl 0,1 н розчином NaOH):/> /> /> /> /> /> /> /> />

/>рН 14
/>7
/>

/>0
0 40 80 120 160 200
об’єм NaOH, мл
З малюнка видно,що при титруванні сильної кислоти лугом біля точки еквівалентностіспостерігається різка зміна рН розчину. Помилка титрування в даномувипадку становить 0,1%.
б) теперпоглянемо на криву титрування слабкої кислоти лугом
(0,1 н розчинуоцтової кислоти 0,1 н розчином NaOH):
 
/> 

/>/>рН 14
/>7
/>
0 40 80 120 160200 об’єм NaOH, мл
Характер кривоїпоказує, що при титруванні слабкої кислоти лугом немає різкої зміни рН біляточки еквівалентності. У цьому випадку помилка титрування може сягати 10%.
Таким чином,точність титрування буде найвищою у випадку титрування сильної кислотисильною основою.
Титрувати слабкукислоту слабкою основою практично неможливо тому що при зміні рН на ± 1кислота буде недотитрована приблизно на 10%, потім приблизно на стільки ж будеперетитрована.
 
№ 131
 
Дати загальну характеристику методу перманганатометрії
 
Перманганатометрія – один з методів об’ємного аналізу(підгрупа методів окислення-відновлення), в якому речовину визначаютьтитруванням розчином перманганату калію.
У кислому середовищі основна реакція методу йде за рівнянням:
MnO4‾ + 8H+ + 5e‾ → Mn2+ + 4H2O.
У слабокислих або лужних розчинах перманганат відновлюється до Mn4+, який випадає у вигляді нерозчинногоосаду двоокису марганцю:
MnO4‾ + 4H+ + 3e‾ → MnO2↓ + 2H2O
Метод застосовують для визначення багатьох відновників, серед них
Fe2+, Sn2+, Mn2+, V4+, U4+.
При титруванні розчином перманганату калію звичайно не застосовують ніякихспеціальних індикаторів. Точку еквівалентності встановлюють за рожевим забарвленням,яке виникає від невеликого надлишку добавленого розчину перманганату. Отже, індикаторомє сам робочий розчин.
Оскільки препарат KMnO4не має властивостей вихідної речовини через значнукількість домішок двоокису марганцю, нормальність розчину перманганату каліювстановлюють за щавлевою кислотою.
 
№ 132
 
Титровані розчини методу перманганатометрії. У чому полягає різниця приготуванняробочого титрованого розчину КMnO4 та стандартного розчину щавлевоїкислоти?
 
Робочим розчином методу перманганатометрії є розчин перманганату калію.Після встановлення нормальності цього розчину за щавлевою кислотою він має назвутитрований робочий розчин. Різниця приготування титрованогоробочого розчину КMnO4 та стандартного розчину щавлевої кислотиполягає в тому, що, по-перше, препарат перманганату калію, на відміну відпрепарату щавлевої кислоти, не містить кристалізаційної води (яку останній зчасом втрачає), отже його не треба перекристалізовувати перед розчиненням;по-друге, приготувавши стандартний розчин щавлевої кислоти, ми будемо знатийого нормальність з достатньою точністю, тоді як нормальність приготовленогоробочого розчину КMnO4 відома лише приблизно і встановити її буденеобхідно за тим же розчином щавлевої кислоти.

№ 133
Дати мотивовану відповідь, чи можна приготувати титрований розчин KMnO4, виходячи з точної наважки, безвстановлення його концентрації за вихідною речовиною
 
НЕ МОЖНА. Тому, що KMnO4не має властивостей вихідної речовини. Препаратзавжди має більшу або меншу кількість домішок двоокису марганцю, позбутися якихважко. Крім того, концентрація розчину KMnO4 з часом змінюється внаслідоквідновлення під впливом світла, невеликих кількостей органічних речовин, якіпотрапляють у розчин з пилом, тощо.
Точну концентрацію розчину KMnO4 можна встановити за щавелевою кислотою.
 
№ 134Розрахувати наважку КMnO4,необхідну для приготування 1,0 л 0,05 н розчину. Зазначити основні етапиприготування розчину КMnO4Зрівнянняреакції MnO4‾+ 8Н+ + 5е– → Mn2+ + 4H2O
бачимо, що еквівалент КMnO4 рівний /> йогомолярної маси. Отже, для того, щоб приготувати 1 л 0,05 н розчину, требавідважити на технічних терезах
/> препарату КMnO4.
Наважку переносять у вимірювальну колбу і заливають приблизно на ½дистильованою водою, старанно перемішують до повного розчинення кристалів. Слідкують,щоб кристали КMnO4 розчинились повністю, оскільки процес дуже повільний.Потім доводять об’єм розчину до 1 л. Не раніше, як через 10–12 дібнормальність отриманого розчину встановлюють за щавлевою кислотою.
 
№ 135
 
Скласти рівняння реакції, яка відбувається при встановленні нормальностіробочого розчину КMnO4 за вихідною речовиною. Зазначити хід та умовицього визначення
 
Рівнянняреакції:
2КMnO4 + 5H2С2O4 + 3H2SO4→ К2SO4 + 2MnSO4 + 10CO2↑ + 8H2O
2 MnO4‾+ 8H+ + 5е– → Mn2+ + 4H2O
5   />C2O42–→ 2е– + 2CO2↑
2MnO4‾ + 5C2O42–+ 16H+ → 2Mn2+ + 10CO2↑ + 8H2O
Хід визначення: піпеткою відбирають 20 або 25 мл 0,1 н розчину щавлевоїкислоти і переносять у конічну колбу ємністю 200 мл. Добавляють 15–20 мл розчинусірчаної кислоти (1:4) і нагрівають до температури 80–90°С. При цьому стежать, щобстінки колби вище рівня рідини не перегрівались, оскільки це може призвести дотермічного розкладу щавлевої кислоти:
t°
H2С2O4 → CO2↑ + CO↑ + H2O
До гарячогорозчину щавлевої кислоти з бюретки добавляють кілька крапель розчинуперманганату калію і чекають, доки зникне рожеве забарвлення. Потім додаютьнаступні порції розчину перманганату, щоразу чекаючи зникнення рожевогозабарвлення. Після додавання 2–3 мл розчину перманганату титрування йде швидшеі робочий розчин можна добавляти більшими порціями. Ознакою кінця титрування єзабарвлення розчину в рожевий колір, який не зникає тривалий час. Визначеннятреба повторити з новими порціями розчину щавлевої кислоти ще 2–3 рази, прицьому розходження в об’ємах між окремими паралельними пробами не має перевищувати0,02–0,03 мл. Відлічувати об’єм розчину перманганату, витраченого натитрування, зручно за верхнім меніском на бюретці. Нормальність розчинуперманганату обчислюють за формулою:
/>
№ 136
 
Як прискорити реакцію, що є основою визначення концентрації розчину KMnO4? Що є каталізатором?
Реакція між KMnO4 і щавлевою кислотоюбезпосередньо не йде або йде дуже повільно. Навпаки, швидкість реакції між KMnO4 і іонами марганцю(ІІ), в результатіякої утворюється двоокис марганцю, досить велика. Найшвидше взаємодіють MnO2 та H2C2O4.
Досліди показують, що каталізатором в даній реакції є іонимарганцю(ІІ). Збільшення їх концентрації значно прискорює реакцію.

№ 137
Чому не потрібеніндикатор при перманганатометричних визначеннях? Як встановлюють точкуеквівалентності при титруванні розчином перманганату калію?
 
Тому що в даному випадку індикатором є сам робочий розчинKMnO4. Точку еквівалентностівстановлюють за рожевим забарвленням, яке виникає від невеликого надлишкудобавленого розчину KMnO4. Помилку титрування притакому способі визначення точки еквівалентності легко встановити за допомогоюсліпої проби.
 
№ 138Чому титрування перманганатомкалію проводять у кислому середовищі? Чи можна використати нейтральне чи лужнесередовище? Відповідь обґрунтуйте рівняннями реакцій.
У кислому середовищі реакція йде за рівнянням:
MnO4‾ + 8Н+ + 5е– → Mn2+ + 4H2O
При меншій концентрації водневих іонів у слабокислих, нейтральних і слабколужнихрозчинах перманганат відновлюється до Mn4+, який виділяється у виглядінерозчинного осаду двоокису марганцю:
MnO4‾ + 4Н+ + 3е– →MnO2↓ + 2H2OОсаддвоокису марганцю утруднює спостереження точки еквівалентності, роблячивизначення не досить точним.
В лужному середовищі перманганат калію відновлюється до манганату К2MnO4,який в розчині самовільно розпадається на перманганат калію і той же нерозчиннийосад двоокису марганцю. Титрування в слабокислих, нейтральних та лужнихсередовищах проводять лише з метою визначення марганцю (ІІ) та в деяких іншихвипадках.
№ 139
Розрахувати нормальність, молярність, титр розчину KMnO4, якщо на титрування 20 мл 0,0497 нрозчину H2C2O4 витрачено 18,6 мл розчину KMnO4
 
З закону еквівалентів знайдемо:
/>
Дана реакція йде за рівнянням: MnO4‾ + 8H+ + 5e‾ = Mn2+ + 4H2O
Очевидно, що моль-еквівалент KMnO4 в даному випадку рівний /> йогомолярної маси. Отже, шукана молярність буде />
Титр обчислимо із співвідношення:
/>
 
№ 140
 
Розрахувати нормальність, молярність, титр розчину щавлевої кислоти,одержаної розчиненням 1,7334 г кислоти в мірній колбі ємністю 250 мл. Скількимл цього розчину піде на титрування 25,00 мл 0,0912 н розчину КMnO4?Молекулярна формулакристалогідрату щавлевої кислоти H2С2O4∙2H2O.Молярна маса її становить МH2C2O4∙2H2O =2+12∙2+16∙4+2(2+16) = 126 г/моль. Щавлева кислота єдвоосновною, тому моль-еквівалент її рівний ½ моль, а еквівалентна масастановить />г/моль-екв.
Кількість моль-еквівалентів щавлевої кислоти, що містяться в 1000 млрозчину:
/>моль-екв.
Отже, нормальність отриманого розчину NH2C2O4∙2H2O =0,11н.
Кількість молей щавелевої кислоти, що містяться в 1000 мл розчину:
/> 
Тому, молярність розчину СМ = 0,055 М.
Титр розчину щавлевої кислоти знайдемо із співвідношення:
/>Об’єм розчину щавлевоїкислоти, що піде на титрування 25,00 мл 0,0912 н розчину КMnO4буде />
 
№ 141-142
За допомогою якого методу кількісного аналізу можна визначити вміст ускладі зразка мінерального добрива, рослини, води, грунтів або іншихоб’єктів: заліза (ІІ)
 
Дати загальну характеристику методу, який для цьогозастосовується. Описати основні етапи виконання даного аналізу.
Залізо (ІІ) визначають методом перманганатометрії. Загальнахарактеристика: титрування робочим розчином перманганату калію, тобто розчином,нормальність якого була попередньо встановлена за щавелевою кислотою.
Метод застосовується головним чином для визначення заліза в рудах, силікатахі шлаках з великим вмістом заліза. Для переведення заліза в розчин ці матеріалибезпосередньо оброблюють кислотами, а ті, що не розчиняються в кислотах,спочатку сплавляють з карбонатом натрію або іншими речовинами. Після такої обробкизвичайно утворюється хлорид заліза(ІІІ). Тому перед титруванням розчиномперманганату калію залізо (ІІІ) відновлюють до заліза (ІІ). Для відновленнязастосовують гази, розчини відновників або тверді речовини. Відновлені іонизаліза титрують робочим розчином перманганату калію. Після цього вміст заліза(ІІ) визначають за відповідною розрахунковою формулою.
 

№ 143
За допомогою якого методу кількісногоаналізу можна визначити вміст у складі зразка мінерального добрива, рослини,води, грунтів або інших об’єктів: міді (ІІ)
 
Дати загальну характеристику методу, який для цьогозастосовується. Описати основні етапи виконання даного аналізу.
Мідь (ІІ)визначають йодометрією. В основу йодометричного визначення міді (ІІ) покладено окислювальну діюіонів міді (ІІ) відносно іонів йоду.
При взаємодії солей міді з йодидом калію мідь (ІІ) відновлюється до міді(І) з утворенням нерозчинного йодиду міді і виділенням вільного йоду, якийпотім титрують розчином тіосульфату натрію:
2CuSO4 + 4KI → 2CuI↓ + 2K2SO4+ I2
I2 + 2Na2S2O3 →Na2S4O6 + 2NaI
Після титрування вміст міді розраховують за відповідною формулою. Вартозазначити, що йодометричне визначення міді дуже точне.
№ 144
За допомогою якого методу кількісного аналізу можна визначитивміст у складі зразка мінерального добрива, рослини, води, грунтів або іншихоб’єктів: нітритів
 
Дати загальну характеристику методу, який для цього застосовується. Описатиосновні етапи виконання даного аналізу.Цей метод – перманганатометрія.Загальна характеристика: титрування робочим розчином перманганату калію, тобторозчином, нормальність якого була попередньо встановлена за щавлевою кислотою.
В основі кількісного визначення нітритівє реакція окислення останніх перманганатом калію у присутності сірчаноїкислоти. Сірчана кислота, будучи сильною, витісняє слабшу азотисту кислоту,яка, будучи дуже нестійкою, розкладається на оксиди азоту. Побічні реакції виділенняазотистої кислоти та її розкладання на оксиди азоту є причиною того, що пряме титруваннярозчинів нітритів в сірчанокислому середовищі не дає правильних результатів.Тому застосовується інша техніка.
До відміряної кількості робочого розчину перманганату калію добавляють розведенусірчану кислоту, суміш нагрівають і доливають до неї нейтральний розчин нітритуз таким розрахунком, щоб після повного окислення в розчині був ще певнийнадлишок KMnO4. За вказаних умов оксиди азоту невиділяються в повітря, бо в розчині весь час є великий надлишок KMnO4, який повністю окислює азотистукислоту. Таким чином, реакція йде за рівнянням:
2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4 → 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2SO4 + 3H2O.
Післявищезазначених процесів вміст нітритів обчислюють за відповідною формулою.
 
№ 145-146
 
За допомогою якого методу кількісного аналізу можна визначити вміст ускладі зразка мінерального добрива, рослини, води грунтів або інших об’єктів:солей кальцію і магнію (тимчасової твердості води)
Дати загальну характеристику методу, який для цього застосовується.Описати основні етапи виконання даного аналізу
Тимчасоватвердість води зумовлена вмістом у воді бікарбонатів кальцію і магнію. Виявити,рівно як і позбутися її, можна процедурою кип’ятіння. При цьому йде реакція:
Ca(HCO3)2 → CaCO3↓ + CO2↑ + H2O
Після цьоговміст бікарбонатів обчислюють за відповідною формулою.
№ 147
За допомогою якого методу кількісного аналізу можна визначитивміст у складі зразка мінерального добрива, рослини, води, грунтів або іншихоб’єктів: солей кальцію і магнію (постійної твердості води)
Дати загальну характеристику методу, якийдля цього застосовується. Описати основні етапи виконання даного аналізу. Постійнутвердість води визначають комплексонометрією. В основі комплексонометричноговизначення постійної твердості води лежить титрування відміряного об’єму води0,1 н розчином трилону Б в присутності індикатора хромогену чорногоспеціального (ЕТ-00). Длявизначення беруть таку кількість води, щоб загальний вміст солей кальцію імагнію, по можливості, не перевищував 0,5 мг-екв. Так як 1 мл 0,1 н розчинутрилону Б відповідає 0,1 мг-екв, на титрування має витрачатись не більше 5 мл0,1 н розчину трилону.
Пробу води розводять дистильованою водою приблизно до 100 мл, доливають 5мл буферного розчину (суміш NH4Cl і NH4OH), після чого добавляють краплинамиіндикатор до утворення помітного винно-червоного забарвлення. Потім титруютьрозчином трилону Б до переходу забарвлення в синє із зеленуватим відтінком. Інарешті, обчислюють вміст солей кальцію і магнію (мг-екв) за формулою:

/>
де Nтр – нормальність розчинутрилону; Vтр – об’єм розчину трилону,витраченого на титрування води; Vводи – об’єм взятої для аналізу води.
№ 148
За допомогою якого методу кількісногоаналізу можна визначити вміст у складі зразка мінерального добрива, рослини,води, грунтів або інших об’єктів: фосфору
Дати загальну характеристику методу, який для цього застосовується. Описатиосновні етапи виконання даного аналізу
 
Фосфорвизначають двома ваговими методами. Один з них – цитратний.Суть методу в тому, що фосфор осаджують у вигляді магній-амоній фосфату. Прожарюючиосад, дістають пірофосфат магнію, за масою якого знаходять вміст фосфору. Методдістав свою назву від того, що іони металів утримують в розчині за допомогоюцитратної кислоти.
Інший метод – молібдатний. Суть методу в тому, що фосфоросаджують у вигляді фосфорно-молібденовокислого амонію (NH4)3[P(Mo3O10)4]. Цей осад фільтруютькрізь скляний фільтр, висушують і зважують.
Вміст фосфорного ангідриду обчислюють за відповідними розрахунковимиформулами.

№ 149
 
За допомогою якого методу кількісного аналізу можна визначити вміст ускладі зразка мінерального добрива, рослини, води, грунтів або інших об’єктів: оцтовоїкислоти. Дати загальну характеристику методу, який для цього застосовується. Описатиосновні етапи виконання даного аналізу
 
Оцтову кислоту визначають методом нейтралізації. Фактичновідбувається титрування слабкої оцтової кислоти сильною основою NaOH. При цьому йде реакція:
CH3COOH + NaOH ↔ CH3COONa + H2O
Для визначення концентрації оцтової кислоти зважують бюкс з притертоюкришкою, в який наливають 5–10 мл води. Потім у бюкс наливають 1–1,5 мл оцтовоїкислоти, закривають кришкою, знову зважують, розчин переносять у колбу об’ємом250 мл, доводять до риски і перемішують. У конічній колбі на 150–200 млпіпеткою беруть по 25 мл титрованого розчину NaOH, добавляють по 1–2 краплинахфенолфталеїн і титрують приготовленим розчином оцтової кислоти. Нарешті, вмістоцтової кислоти розраховують за відповідною формулою.
 
№ 150
 
За допомогою якого методу кількісногоаналізу можна визначити вміст у складі зразка мінерального добрива, рослини,води, грунтів або інших об’єктів: гідроксиду натрію. Дати загальну характеристику методу, який для цьогозастосовується. Описати основні етапи виконання даного аналізу
 
Застосовуваний метод має назву метод нейтралізації.Загальна характеристика: кислотно-основне титрування до досягнення точкиеквівалентності, тобто моменту, коли кількості двох реагуючих речовин станутьеквівалентними.
Для визначення гідроксиду натрію у закритому бюксі зважують 0,8–1,2 г препарату,наважку переносять у вимірювальну колбу на 250 мл, розчиняють у воді, з якоївидалено вуглекислоту, об’єм доводять до риски і добре перемішують. Беруть кількапроб по 250 мл, добавляють 1–2 краплі фенолфталеїну і титрують робочим розчиномHCl (нормальність якого була попередньовстановлена за бурою) до знебарвлення розчину. Після цього вміст NaOH обчислюють за відповідною розрахунковоюформулою.

Література
 
1) І.В. П’ятницький“Аналітична хімія”, Київ, Вища школа, 1969;
2) И. Шапиро, В.Шапиро “Аналитическая химия”, М., Наука, 1978