ЗМІСТ
Вступ
1. Причини виникнення фінансової кризи в Україні
2. Наслідки фінансової кризи
3. Шляхи подолання фінансової кризи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Особливостями сучасного стану всвітовій економіці є виникнення двох криз: кризи міжнародних кредитно-грошовихвідносин та кризи на фінансовому ринку. Ці процеси взаємопов`язані між собою.Випадковим є їх збіг у часі, але загострення кожної з досліджуваних проблемцілком закономірно, вважають експерти фінансовогоринку.
Світова фінансова криза, що зародиласьу США як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, згідно злогікою глобалізації поширилася по всьому світу, вдаривши і по українськомуфінансовому ринку. Основними її причинами експерти називають надмірноекспансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявністьвеличезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит узовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системиуправління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулюванняфінансових ринків на національному і міжнародному рівнях. Сучасна фінансовакриза вимагає від світової спільноти адекватних дій, але які з них у цьомувипадку можна визнати такими? Для відповіді на це запитання необхіднопроаналізувати, по-перше, справжні причини, що породили кризу, і, по-друге, те,наскільки глибокою і тривалою вона буде.
Щодо України, світова фінансова кризасприяла виникненню проблем в банківському секторі. З одного боку, українськібанки, які надавали в останні роки великі об’єми кредитних ресурсів не завждичітко та в необхідному об’ємі здійснювали контроль за фінансовим становищемпозичальника, що призвело в результаті до величезної кількості неякіснихпозичальників по всій країні. З іншого боку, в українську систему за останніроки не надходило потрібного об’єму інвестицій в розвиток банківської системи.
Для розгляду факторів, щоспричинили виникнення такої ситуації, слід дослідити глибинні причини подій ізнайти правильні рецепти розв’язання існуючих проблем, створити механізми, щодопомагатимуть згладити майбутні потрясіння в економіці.
1. Причинивиникнення фінансової кризи в Україні
Проблема нестабільностівалютно-фінансової системи України має досить специфічні характеристики. Зодного боку, кризові явища пов'язані з моделлю економічного розвитку держави таможливостями здійснення відчутних економічних реформ, з іншого – нестабільністьу валютній сфері характеризується проблемами внутрішньої та зовнішньої борговоїзалежності країни. Основні тенденції розвитку останнього десятиліття, навіть ізневдачами у перебігу економічних реформ, у цілому підтвердили обранийтеоретичний підхід до ринкових перетворень: східноєвропейські та прибалтійськікраїни, де було реалізовано найважливіші пункти стандартної програми міжнароднихфінансових організацій, змогли порівняно швидко подолати трансформаційну кризу.Водночас менш сумлінні й послідовні у здійсненні запропонованої програми країниСНД, зокрема Росія та Україна, ще й досі продовжують боротися за оздоровленняекономіки [11].
Сучасний розвиток валютно-фінансовоїсистеми нашої країни характеризується дією так званих позаекономічних чинників,які відчутно впливають на її розвиток. Це, на нашу думку, чинники «стадноїповедінки», психологічного ризику, епідемічного поширення кризових явищ та сутополітичних зрушень, що впливають на поточний або майбутній стан економіки.Проте вітчизняні вчені не виокремлювали зазначені фактори як такі, що здатніспровокувати складний механізм розгортання тенденцій нестабільності.
Не було зроблено спроби розглянутиструктурні чи політичні фактори як важливий складник економічних зрушень, анаслідком їх може стати кризова ситуація. Натомість перевагу надавалидослідженню саме базових макроекономічних показників, не зважаючи на те, щобільшість криз, які відбулись в останній декаді минулого тисячоліття,розгортались аж ніяк не на фоні економічного спаду чи рецесії світовоїекономіки. Навпаки, їм передував період економічного пожвавлення, який бувнаслідком вдало імплементованих стабілізаційних програм чи високогоекономічного зростання.
Вивчення позицій вітчизняних ученихта вчених країн СНД (А. Грязнової, О. Василика та К. Павлюка, С. Мочерного, Л.Дробозіної, А. Єпіфанова, І. Сало, І. Д'яконової, К. Рудого, Н. Заяц, В. Поповаі М. Монтеса, А. Анікіна й інших) про суть фінансової нестабільності даєпідстави припустити, що у сучасному науково-термінологічному обігу найбільшусталеним є розуміння фінансової кризи як порушення рівноваги у функціонуваннісистеми фінансових відносин, яке проявляється в нестабільності фінансівінститутів та кредитно-фінансових установ і виражається в різкому падінні ВВП,що дестабілізує процес формування та розподілу централізованих фондів держави.Зокрема, на думку О. Василика, фінансова криза – це явища, а показник її наявності – дефіцит державного бюджету [2, с.594].
Проте, як справедливо зазначають В.Попов та М. Монтес, фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитівяк наслідок погіршення умов торгівлі та балансу у поточних операціях, які разомпризводять до підриву валютного курсу, що, в свою чергу, черезвзаємопов'язаність валютного та фінансового ринків, може негативно вплинути настан фінансового сектора країни [6, с. 20]. Фінансова криза складається збюджетної кризи, кризи грошового обігу, банківської, біржової та валютної криз.
На відміну від висвітленого підходузазначених учених, західні економісти Г. Мінскі, Ч. Кіндлебергер, М. Фрідмен,А. Шварц, П. Кругман, М. Обстфельд, М. Бордо, Р. Дорнбуш, П. Дібвіг, Д.Даймонд, Р. Манделл, Ф. Мишкін, С. Фішер, Г. Камінскі, К. Рейнхарт, А. Веласко,Р. Чанг, Г. Гортон, С. Едвардс, Р. Глік, Е. Роуз, Р. Рігобон, Г. Кальво та іншівже впродовж тривалого часу займаються дослідженням фінансової нестабільності,а тому сучасні вітчизняні досягнення у цій галузі економічної наукипереплітаються із західними або їх інтерпретують. Варто відзначити відсутністьчіткого розуміння того, що ж саме вважають фінансовою кризою, що є первинним – валютна чи фінансова нестабільність.Зважаючи на зростання взаємозалежності валютного та фінансового секторів,наслідками фінансової кризи (суто фінансової за походженням) можуть статипорушення у банківській, а отже, і валютній сферах, і так само валютна кризаможе трансформуватись у банківську та фінансову кризи. Так, Ч. Кіндлебергер таГ. Мінскі у моделі фінансової кризи поняття валютної та фінансової кризивживають як синонімічні, з тією лише різницею, що терміном валютної кризиназвано початковий етап більш глибокого за своїми проявами потрясіння, якеохоплює не лише валютне, а й загально фінансове середовище [10, с. 29].
На думку вчених, фінансова кризамістить такі елементи, як різке падіння цін на активи, масове банкрутство як уфінансовому, так і нефінансовому секторі та порушення діяльності валютногоринку.
Криза, яка нині зароджується увалютно-фінансовому, банківському, виробничому та інших секторах економікиУкраїни не є кризою в її канонічному розумінні, адже за своєю специфікою вонане є циклічною. Це відбулося через низку об'єктивних політичних і економічнихчинників, зокрема, зниження інвестиційної активності яке спричинило:
обмеженість інвестиційних ресурсівтоваровиробників через збільшення коштів для фінансування затрат на оплатупраці (у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати);
зростання соціальної складової у державнихвидатках, що значно зменшило порівняно з минулим роком обсяг державнихінвестицій та, відповідно, позначилось на інвестиційній діяльності окремихгалузей економіки;
пасивність великого бізнесу уприйнятті інвестиційних рішень до закінчення процесу реприватизації, а такожчерез скасування податкових пільг для суб'єктів господарювання спеціальнихекономічних зон та територій пріоритетного розвитку.
Криза як специфічна фаза циклу, щохарактеризується порушеннями рівноваги, зміною звичного устрою або функціонування,є прогнозованою, адже циклічність як така відтворює закономірність розвитку будьякого процесу. Відповідно, криза, викликана об'єктивними циклічними процесами векономіці, не передбачає раптових коливань подібної амплітуди, а, навпаки,характеризується тривалістю фаз зародження та розгортання, які формуються напопередніх етапах. Таким чином, проблеми розгортання кризових явищ в Українімають досить специфічні характеристики. З одного боку, кризові явища пов'язаніз моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутнихекономічних реформ. З іншого – кризові явища відрізняються певною специфічністюзалежно від сфери їх прояву. Зокрема, валютна криза як складова кризиекономічної на українському ґрунті характеризується:
економічно необґрунтованимзнеціненням або подорожчанням національної валюти;
різким коливанням валютних курсів;
заміною грошової одиниці або їївартісної основи;
значним обсягом спекулятивнихоперацій валютою, швидких і значних за масштабами припливів і відпливіввалютних резервів;
різкою незбалансованістю міжнароднихрозрахунків;
погіршенням міжнародної валютноїліквідності тощо.
Крім того, у валютній сферінестабільність проявляється проблемами внутрішньої та зовнішньої борговоїзалежності країни, а прояви нестабільності у банківській сфері – радшепроблемами психологічного характеру, що виражаються в недовірі до банківськихустанов у період низької прогнозованості економічного розвитку (курсу) країни,а отже, у масовому вилученні коштів навіть попри економічну доцільність (втратавідсотків при достроковому вилученні внесків). Тобто особливість банківськоїнестабільності полягає у певній хаотичності її виникнення. Макроекономічнібазові показники – рівень інфляції, ВВП, граничні показники як внутрішнього,так і зовнішнього боргу перестають на певний час відігравати роль індикаторівстабільності, найважливішими виявляються настрої чи то спекулянтів, що свідомойдуть на корекцію курсу національної грошової одиниці, чи вкладників, якихоб'єднує так звана «стадна поведінка».
Основною причиною фінансової кризи наукраїнському підґрунті є наслідки прийняття і реалізації бюджету, який маєсоціальну спрямованість попри задекларовані орієнтири наінноваційно-інвестиційний розвиток України. Таким чином, на сучасному етапі,ризики національної фінансової системи перебувають насамперед у площинібюджетно-боргової сфери.
/>
Рисунок 1.1 – Наслідки впливусвітової кризи на економіку України
У нашій країні причинифінансової кризи, на нашу думку, полягають у залежності фондового ринку відкоштів нерезидентів, надмірній зовнішній заборгованості суб'єктів економіки,нестачі ліквідності в банківській системі. Вплив світової кризи на економікуУкраїни схематично зображено на рис. 1.
1.Все ж у найуживанішому значенні будь-яку кризу в українській економіціможуть назвати не лише фінансовою, а й економічною, що свідчить про нечіткесприйняття цієї категорії економічної науки. Хоча, безперечно, усвідомленняможливих взаємозв'язків різних складників фінансової кризи здатне сприятиусвідомленню багатоваріантності тривання кризи, а, отже, підвищитипрогнозованість визначення напряму її розгортання із своєчасним виокремленнямнеобхідних механізмів впливу на зародження того чи іншого виду потрясіння уконтексті кризи фінансової – чи то валютного, чи то банківського, чибюджетно-боргового.
Варто зазначити, що попри вкрайнестабільну ситуацію в нашій економіці, йдеться про зниження діловоїактивності, у малому й середньому бізнесі, відчутні скорочення припливу прямихіноземних інвестицій, відмову великих інвесторів від входження в Україну,країна не перебуває перед ризиком розгортання циклічної, комплексної чизовнішньої криз. Під останньою – зовнішньою кризою – маємо на увазі кризу,спровоковану світовими деструктивними тенденціями, яким притаманний свійвласний ритм, пов'язаний з особливостями динаміки глобальних фінансових ринків.
На сьогодні сформувалисянапрями, за якими світова криза здійснює вплив на економіку України.
1.Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит наекспортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести дозменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниженнязаробітної плати тощо.
2.Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаютьсярізкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації нафінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння ефект буде такий саме,але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у своючергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабитиміжнародну позицію України.
3.Обвал котирувань на світових фондових ринках, який призвів до різкого падіннявартості акцій українських компаній.
Паніка на фінансових ринках,банкрутство великих інвестиційних банків, різке зростання ставок Лібор (значначастина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах«плаваючої» ставки, залежної від ставки Лібор) – усе це практичноперекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами урефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.
Попри це варто згадатиопосередкований вплив ззовні, який здійснюється на розвиток вітчизняноїекономіки. Це не лише кон'юнктура світових фінансових ринків, яка визначаєпозиції експортерів, а отже впливає на стан всієї національної економіки.Беручи до уваги вплив результатів зовнішньоторговельних зв'язків на формуванняторговельного, а тому і платіжного балансу країни, чинник валютної стабільностіза її межами відіграє визначальну роль. Ідеться про порівняння провіднихсвітових валют – долара США та євро, від яких залежатиме стабільність держав углобальному масштабі. Крім того, надання Україні з боку міжнародних фінансовихінституцій на кшталт Міжнародного валютного фонду певних рекомендаційконсультативного характеру, які формують ту чи іншу стратегію розвитку валютноїполітики, спроможне впливати на визначення перебігу подій у нас, зокрема підчас можливого кризового розгортання, незалежно від сфери його прояву.
Враховуючи перелічені проблеми, можнадійти таких висновків. На нинішньому етапі розвитку фінансової системи Україниризики нестабільності перебувають, насамперед, у площині бюджетно-борговоїсфери. Проте найвірогіднішим є виникнення внутрішньої кризи, яка за походженнямматиме випадковий характер, що відбудеться через зростання спекулятивногоризику та стадної поведінки, які не завжди корельовані з реальним станомбазових макроекономічних показників. А ще можлива криза буде характеризуватисьмоноаспектністю, адже нині вести мову про можливість розгортання кризи відразув декількох сферах економіки передчасно.
2. Наслідкифінансової кризи
фінансова криза економіка валютний
Щоб визначити вплив фінансової кризина українську економіку треба проаналізувати макроекономічні показники.Розглянути вплив кризових явищ на сектори економіки України, а також виділитифактори вразливості економіки. У таблиці 2.1 представлені макроекономічніпоказники за 2000-2010 рр.
Таблиця 2.1 – Макроекономічніпоказники за 2000-2010 рр. 2000-2007, середнє 2008 2009 2010 (прогноз) ВВП, % зміни 7,5 2,3 -15,9 3,0 Дефіцит бюджету, % ВВП -0,8 -1,5 -7,0 -4,0 Рівень інфляції, %, на кінець року 11,3 22,3 12,3 10,0-13,0 Обмінний курс, грн./дол., на кінець року 5,2 7,7 8,0-9,0 8,0 Рахунок поточних операцій, % ВВП
5,7 (2000-2005)
-2,6 (2006-2007) -7,1 -1,0 0,5 Валові міжнародні резерви, млрд. дол.
1,5 (2000)
32,5 (2007) 31,5 25,0 28,0 Зовнішній борг уряду, % ВВП
21,3 (2003)
8,7 (2007) 9,2 25,8 24,0
Світова криза ліквідності маласильний негативний вплив на Україну.
1. Індекс фондового ринку ПФТС у 2008році впав на 74%.
2. В останньому кварталі 2008 рокудевальвація гривні відносно долара склала 58%.
3. ВВП у 2009 року впав на 15,9%.
4. У січні-липні 2009 року обсягиекспорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.
5. У січні-липні 2009 року обсягпромислового виробництва зменшився на 30% у річному численні.
6. На кінець першого півріччя 2009року рівень безробіття склав 9% порівняно з 6% у 2008 році.
7. У першому півріччі 2009 рокуреальні доходи громадян знизилися на 10%.
Вплив кризи на Україну показано утаблиці 2.2. Криза вплинула на Україну сильніше, ніж на інші держави. ВВП за 1квартал 2009 року знизився та став -20,3 %.
Таблиця 2.2 – Вплив кризи на Українув порівнянні з іншими державамиКраїна ВВП, % до попереднього року, 1 квартал 2009 року Девальвація місцевої валюти до долара, % Україна -20,3 58, 4 квартал 2008 року Латвія -18,0 7,5, 1 квартал 2009 року Естонія -15,1 3,4, 1 квартал 2009 року Литва -13,6 6,8, 1 квартал 2009 року Тайвань -10,2 3,2, 1 квартал 2009 року Сінгапур -10,1 5,6, 1 квартал 2009 року Росія -9,5 35,0 жовтень 2008 року — березень 2009 року Мексика -8,2 26,0 4 квартал 2008 року Угорщина -6,7 23,0 жовтень 2008 року — березень 2009 року Румунія -6,2 38,0 жовтень 2008 року — березень 2009 року
Проаналізувавши показники реальногосектору економіки у 2009 році можна зробити висновки.
1. ПадінняВВП у першому півріччі 2009 року склало 19%.
2. Булозафіксовано суттєве зниження економічної активності у секторах, орієнтованих наекспорт, і у секторах, що залежать від кредитних ресурсів(Додаток 1).
Показники експорту тапромисловості показують :
1. Протягомсерпня-вересня 2008 року ціни на товари на світових ринках різко впали.
2. Усічні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% урічному численні.
3. Усічні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва скоротився на 30% урічному численні(Додаток 2).
Структура експорту України затоварами за 2009 рік(Додаток 3).
Чому вплив кризи на Українубув сильнішим.
1. Відкрита, але не диверсифікованаекономіка:
— частка експорту у ВВПстановить близько 50%,
— продукція металургійної та хімічноїпромисловості займає 60% загального обсягу експорту товарів з України,
— вузька географія експорту.
2. Висока залежність від притокуіноземного капіталу.
3. Комбінація чинників вразливості,описаних нижче.
Перший фактор вразливості — великийдефіцит рахунку поточних операцій.
За даними про валовий зовнішній боргза секторами економіки за 2004-2009 рр. можна зробити висновки(Додаток 4).
1. Зовнішнійборг приватного сектора у 2006-2008 роках виріс утричі, що значною мірою буловикликане стрімким зростанням споживання та інвестицій.
2. На кінецьчервня 2008 року близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу необхідно буловиплатити протягом одного року.
3. Міжнароднірезерви Національного банку України становили 35 мільярдів доларів.
4. Рефінансуваннязовнішнього боргу стало більш проблематичним в умовах світової кризиліквідності, що створило додатковий тиск на курс національної валюти.
Другий фактор вразливості — проблеми банківського сектора України.
До проблем банківськогосектору України треба віднести(Додаток 5):
1. Світова криза ліквідностізмусила банки зіткнутися з наступними проблемами:
— збільшення частки НКК укредитних портфелях установ,
— відсутність доступу доміжнародних ринків кредитних ресурсів,
— необхідність значнихвиплат за зовнішніми боргами,
— високі ризики несприятливихколивань валютного курсу.
2. Комбінація перерахованихпроблем викликала відтік депозитів з банківського сектора.
3. З жовтня 2008 року поквітень 2009 року клієнти фінансових установ вилучили майже чверть усіхдепозитів.
Різке ослаблення кредитуванняекономіки України банками.
З даних про темпи ростуобсягів кредитів комерційних банків робимо висновок, що:
1. До початку кризивідношення обсягу виданих позик до ВВП збільшилося з 20% у 2000 році до 77% у2008 році.
2. Світова криза ліквідностівикликала суттєве уповільнення банківського кредитування на тлі:
— ускладнення доступу доміжнародних ринків капіталу та внутрішніх фінансових ресурсів,
— відтоку депозитів збанківського сектора,
— збільшення частки НКК,
— дефіциту грошових ресурсів векономіці.
3. Нацбанк виділив додаткові кошти напідтримку ліквідності установ, однак значна частка цих ресурсів не буласпрямована на збільшення банківського кредитування(Додаток 6).
Девальвація гривні була однією знайбільших у світі.
Така різка девальвація була викликана(додаток7):
— високим ступенем вразливостіекономіки — дефіцитом поточного рахунку, суттєвими виплатами за зовнішнімиборгами, проблемами у банківському секторі,
— недоліками грошово-кредитноїполітики,
— значною політичною невизначеністю,
— відсутністю спільного баченняорганами влади параметрів курсоутворення,
— втратою конкурентоспроможностіукраїнської економіки.
Втрата конкурентоспроможностіукраїнської економіки, виходячи з паритету купівельної спроможності.
Таблиця 2.3 – Обчислення обмінного курсугривні до долара США на основі паритету купівельної спроможності (ПКС) 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Індекс інфляції в Україні -0.6 8.2 12.2 10.3 11.6 16.6 22.3 15.0 13.0 Індекс інфляції в США 2.6 1.9 3.2 3.7 2.2 4.1 0.8 -0.1 0.1 Індекс інфляції в країнах – основних торг. партнерах (ОТП) 9.7 7.4 7.2 6.4 5.9 8.0 7.6 5.5 4.4 Індекс інфляції в країнах ВТЗ* 5.0 3.8 4.7 4.7 3.1 5.0 2.6 1.4 1.3 Фактичний обмінний курс гривні до дол. США 5.33 5.33 5.31 5.05 5.05 5.05 7.7 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 ∆ індексів інфляції в Україні та США -3.1 6.2 8.7 6.3 9.2 12.0 21.4 15.1 12.9 ∆ індексів інфляції в Україні та країнах ОТП -9.4 0.8 4.7 3.7 5.4 7.9 13.6 8.9 8.2 ∆ індексів інфляції в Україні та країнах ВТЗ -5.3 4.3 7.2 5.4 8.3 11.1 19.2 13.4 11.6 ПКС 2002=100
Співвідносний рівень цін в Україні та США 100 106.2 115.5 122.7 134.1 150.1 182.2 209.8 236.9 Реальний обмінний курс – США 5.7 6.2 6.5 7.1 8.0 9.7 11.2 12.6 Співвідносний рівень цін в Україні та країнах ОТП 100 100.8 105.5 109.3 115.2 124.4 141.3 154.0 166.6 Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ОТП 5.4 5.6 5.8 6.1 6.6 7.5 8.2 8.9 Співвідносний рівень цін в Україні та країнах ВТЗ 100 104.3 111.8 117.8 127.5 141.6 168.8 191.4 213.6 Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ВТЗ 5.6 6.0 6.3 6.8 7.6 9.0 10.2 11.4 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
*ВТЗ – країни, валюта яких є основноюв зовнішньоторговельних опціях України.
1. Високий рівень інфляції в Україні- середньорічне зростання рівня цін склало 12,5% протягом 2000 — 2008 років.
2. Фактично фіксований обмінний курсгривні.
3. Зазвичай втратаконкурентоспроможності країни компенсується девальвацією національної валюти.
3. Шляхиподолання фінансової кризи
Для вироблення рішень, котрі справдідозволять пом’якшити вплив світової кризи на економіку Україні, необхідно розглянутинаступні дані:
Антикризові дії української влади — позитивні досягнення:
1. Отримання фінансової підтримки відМВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій.
2. Збереження відносно високого рівнядисципліни у бюджетній сфері.
3. Уникнення значного збільшеннясоціальних виплат.
4. Проведення аудиту комерційнихбанків.
5. Підтримка системних фінансовихустанов.
6. Досягнення певного прогресу щодопереходу до більш вільного режиму курсоутворення.
7. Розробка стратегії з вирішенняпроблем несистемних банків.
8. Стабілізація цін.
9. Скорочення дефіциту рахункупоточних операцій.
Антикризові дії української влади — недостатні заходи:
1. Неефективна координаціяантикризових дій.
2. Недостатнє забезпечення кредитнимиресурсами економіки України.
3. Слабкий контроль за використаннямкомерційними банками наданих ресурсів ліквідності та рефінансування.
4. Нездатність досягти згоди щодозбільшення тарифів на комунальні послуги та природний газ.
5. Відсутність стратегійоздоровлення «Нафтогазу України» і Пенсійного фонду.
6. Затримка приватизації і недостатняпрозорість процесу роздержавлення.
Найголовніші завдання уряду на данийчас.
З огляду на ризики скороченняекспорто-орієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту таускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплексзаходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортнихтоварів і, тим самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цьогодостатньо буде започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельніпроекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цін назерно нового врожаю через закупівлі Аграрним фондом, аби сільгоспвиробникиотримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Цебезпосередньо й опосередковано підтримає розвиток металургійної галузі,виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової,а також торгівлі та транспорту.
В умовах фінансової кризистратегічним напрямом діяльності уряду є стимулювання збільшення інвестицій уреальний сектор національної економіки. Для цього, крім активізації реалізаціїпроектів Євро-2012, необхідно розблокувати приватизаційні процеси. Але тут бездопомоги Верховної Ради не обійтися, адже нагальним є прийняття Державноїпрограми приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів,розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливостіУкраїни.
Завдання НБУ.
Аби запобігти банківській кризі, НБУдоцільно прийняти низку рішень, які встановлюють принципи рефінансуваннякомерційних банків з проблемами короткострокової ліквідності під час проявівознак фінансової кризи. Для запобігання валютній кризі необхідно виробитикомплекс заходів, які не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс. Прицьому НБУ має й надалі проводити політику збільшення волатильності курсу задлязниження ризиків розбалансування платіжного балансу.
Що повинні зробити підприємці таінвестори.
З огляду на обмеженість внутрішніхфінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитівпідприємці мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратитиринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизитиціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другийшлях – це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництвой заробляючи на «обороті», а перший – шлях спекулянтів, що отримують укороткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.
Уряд у цьому плані може взяти на себезобов’язання провести консультації стосовно підписання меморандумів зінвесторами, представниками великого бізнесу про зниження цін на товари тапослуги.
Лише спільна робота уряду таНацбанку, підтримана Верховною Радою, а також безпосередньо бізнесом, дозволитьуспішно пройти тест на зрілість української економіки в умовах світовоїфінансової кризи.
Для покращення ділового середовищаУкраїна має провести наступні реформи:
1. Посилити стабільність іпередбачуваність законодавчого поля.
2. Реформувати судову систему.
3. Знизити витрати на ведення бізнесуі спростити регуляторне середовище.
4. Істотно поліпшити системудержавного управління.
5. Мінімізувати рівень корупції.
6. Укласти угоду про вільну торгівлюз Європейським Союзом.
7. Стимулювати інвестиції утехнології, що збільшують ефективність і продуктивність економіки.
Виходячи з усього вищезазначеного необхідновиділити чинники, які прискорять економічний розвиток:
Експорт та міжнародні кредитніресурси, які забезпечували високі темпи зростання економіки України протягомостанніх років, будуть відігравати менш важливу роль у майбутньому. Новимджерелом зростання мають стати інвестиції.
Експорт стимулюватиметься членствомкраїни у Світовій організації торгівлі, а підписання угоди про вільну торгівлюміж Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій. Також об'ємінвестицій збільшуватиметься завдяки наявності в Україні кваліфікованої робочоїсили.
46-мільйонне населення України єпривабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державістановить лише третину від середнього показника у Східній Європі.
Україна володіє унікальнимпотенціалом зростання в АПК, відносно добре розвинені її інфраструктура танауково-технологічна база. Однак розкриття цього потенціалу потребує покращенняякості ділового середовища: за даними Світового банку, Україна займає 142 місцез 183 країн за рівнем легкості ведення бізнесу.
Крім того, певним страховим полісомдля України є Євро-2012. Якщо запланований комплекс робіт буде виконано, то мигарантовано матимемо значний приплив капіталу каналами прямих іноземнихінвестицій, середньо- та довгострокових кредитів. Адже така подія у світовомумасштабі розглядається інвесторами як іміджева з невисоким рівнем ризику фінансування.
Однак, як кажуть, сподівайся накраще, але будь готовим до гіршого. Наявні загрози потребують як від влади, такі від підприємців певної реакції та прийняття додаткових запобіжних заходів.
Висновок
В роботі виявлено чинники тамеханізми поширення кризових явищ на фінансовому ринку України. Запропонованокомплекс заходів для зменшення гостроти фінансової кризи та подолання їїнаслідків.
Україна зіткнулась з серйознимивикликами щодо запобігання різкому знеціненню національної валюти й утриманняцінової стабільності, уникнення колапсу кредитної системи і підтриманнядієздатної платіжно-розрахункової системи, припинення руйнівних процесів ерозіївнутрішніх депозитів і втечі резидентів від національної валюти, зменшеннямасштабів виведення іноземних капіталів і гарантування зовнішньоїплатоспроможності країн.
Механізми виникнення й поширеннякризових явищ на фінансовому ринку України зводяться до такого:
1) значнийдефіцит поточного рахунку платіжного балансу та його подальше зростання вумовах падіння світових цін на металопродукцію поєднуються зі скороченнямприпливу прямих, портфельних та фінансових інвестицій;
2) погіршенняфінансового стану підприємств-експортерів обертається для економікизагостренням ситуації на валютному ринку, скороченням дохідної частини бюджетута виникненням труднощів з обслуговуванням зовнішніх позик і внутрішніхбанківських кредитів підприємствами реального сектору;
3) зниженнякурсу національної валюти за наявності значних валютних дисбалансів убанківському секторі, зменшення реальних доходів населення і наростаннянегативних тенденцій у сфері виробництва виливаються в істотне погіршення якостібанківських активів, а вилучення внутрішніх депозитів та зменшення доступностізовнішнього фінансування – у звуження пасивної бази банківських установ;
Після аналізу причин фінансової кризиможна винести низку заходів щодо зменшення її гостроти:
— у міру поглиблення кризових явищ,коли рефінансування НБУ не матиме стабілізуючого ефекту, а вилучення депозитівіз банківської системи триватиме, виникне потреба у наданні урядом спеціальнихгарантій кредиторам і вкладникам банків – бланкових гарантій, які матимутьобмежений період дії та поширюватимуться на операції життєздатних банків;зобов`язання уряду щодо гарантування майнових прав вкладників і кредиторівбанків повинні бути зафіксовані законодавчо, що сприятиме відновленню довіригромадськості до банківської системи і стабілізації фінансування банків упроцесі їх реструктуризації;
—у випадку розгортанняповномасштабної фінансової кризи уряд за підтримки урядів основних міжнароднихкредиторів України має ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргівкорпоративних постачальників шляхом їх пролонгації на 3-4 роки за ставками, підякі було надано первісні позики; підписання відповідних угод з кредиторамивідверне загрозу масових дефолтів підприємств і банків України і сприятиместабілізації платіжного балансу;
—основними завданнями управліннядержавним боргом України на 2009-2010 роки мають стати активізаціяспівробітництва з МФО та відродження внутрішнього ринку державних ціннихпаперів; залучення позик МФО і збільшення обсягу внутрішніх запозичень створятьумови для збалансування бюджету, оптимізації валютно-фінансових потоків іпожвавлення інвестиційної діяльності в країні.
Криза – це реальна можливість йнеобхідність кардинальних реформ, здатних забезпечити прискорений кількісний таякісний розвиток економіки у майбутньому. І думати про це майбутнє необхідновже сьогодні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛітературИ
1. Бекетов Н.,Извольская И., Черная И. Основные проблемы функционирования общих фондовбанковского управления и паевых инвестиционных фондов // Финансы и кредит. – 2008.– № 8 (296).
2. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник. – К.:НІОС, 2002. - 608 с.
3.Кашин В.А. Мировой финансовый кризис: причины возникновения и последствия //Финансы: Монография / Гл. ред. Ю.Г. Горнмас. – К.: НІСД №1. – 2009. – С. 14-19.
4.Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Гелиос АРВ, 2002. –352 с. – Гл. 12, VI.
5. Международный валютный фонд (МВФ) (International monetary fund (IMF)). www.imf.org/
6.Монтес М. Ф., Попов В. В. «Азиатский вирус» или «Голландская болезнь»? Теория иистория валютных кризисов в России и других странах: Пер. с англ. – М.: Дело,1999. — 136 с.7. Національний банк України. www.bank.gov.ua/
8. Ослунд А. Кризис: причины и последствия. Независимая информация ианалитика из США. «Washington Profile». – www.washprofile.org/ru/node/8204.
9. Офіційний веб-сайт «Державний комітет статистики України».www.ukrstat.gov.ua/
10.Рудый К. Финансовые кризисы: теория, история, политика / К. В. Рудый. – М.:Новое знание, 2003. – 399 с.
11. Юрчишин В. Валютна політика країн з перехідною економікою: Навч.посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 28 с.
12. The BleyzerFoundation. www.bleyzerfoundation.org/ru/
ДОДАТКИ
Додаток 1
/>
Зростання ВВП та головні джерелазростання
Показники секторів українськоїекономіки
Додаток 2
/>
Показники реального секторуекономіки України
Додаток 3
/>
Структура експорту України затоварами за 2009 р.
Додаток 4
/>
Валовий зовнішній борг за секторамиекономіки, млрд. дол. за 2004-2009 рр.
Додаток 5
/>
Обсяги депозитів комерційнихбанків, місяць
Додаток 6
/>
Темпи росту обсягів кредитівкомерційних банків, % в річному обчисленні, та частка негативно класифікованихкредитів, % від загального обсягу кредитів.
Додаток 7
/>
Чисті інтервенції НБУ та динамікаобмінного курсу за 2008-2009 рр.