Фінансове планування на підприємствах

1. ФІНАНСОВЕПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
 
1.1. ФІНАНСОВАСТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВ
Перспективне фінансовепланування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеноговідтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства.Перспективне планування включає розробкуфінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.
За умовринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності зарезультати діяльності виникає об’єктивна необхідність визначення тенденційрозвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. Навирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Розробкафінансової стратегії — це галузь фінансового планування. Як складова частиназагальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями танапрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий впливна загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні тана фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальноїстратегії розвитку підприємства.
Теорія фінансової стратегії,досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляєформи та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегіявключає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування тазабезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання.Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства:оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку,грошові розрахунки, інвестиційну політику.
Всебічновраховуючи фінансові можливості підприємств, об’єк­тивно оцінюючи характервнутрішніх та зовнішніх факторів, фінансовастратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних мож­ливостейпідприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку.Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансовоїдіяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансовоїстратегії мають підпорядковуватися загаль­нійстратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізаціюприбутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегіїслід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвиткувітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.
Фінансовастратегія підприємства забезпечує:
· формуваннята ефективне використання фінансових ресурсів;
· виявленнянайефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів нацих напрямках;
· відповідністьфінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
· визначенняголовної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дійта маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.
Завданнями фінансовоїстратегії є:
— визначенняспособів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансовихможливостей;
— визначенняперспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом,банками та іншими фінансовими інститутами;
— фінансове забезпечення операційної та інвестиційноїдіяльності на перспективу;
— вивченняекономічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка таздійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
— розробкаспособів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризовогостану підприємств.
На підставі фінансовоїстратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямкамифінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна,інвестиційна.
У процесі розробкифінансової стратегії особлива увага приділяється виробництвуконкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізаціївнутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуваннюта роз­по­ділу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах,раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталупідприємства.
Важливе значеннядля формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансовастратегія розробляється з урахуванням ризикунеплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуванихобставин.
Основуперспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленнямстратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченніможливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну відпланування, прог­нозування передбачає розробку альтернативних фінансовихпоказників та параметрів, використання яких відповіднодо тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один ізваріантів розвитку фінансового стану підприємства.
Основою фінансовогопрогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступниммоделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації тафінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічнимидля того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.
Результатомперспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:
— прогноззвіту про прибутки та збитки;
— прогнозруху грошових коштів (баланс грошових потоків);
— прогнозбалансу активів та пасивів підприємства.
Прогнозний звіт про прибуткита збитки показує обсяг прибутку. який буде одержано в наступному періоді.
Прогноз руху грошових коштіввідображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною фінансовою діяльністю. Він дає мож­ливість визначитиджерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.
За допомогою прогнозу рухугрошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти вгосподарську діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачаннягрошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капіталу йперевірити майбутню ліквідність підприємства.
Таблиця 1.1
ПРОГНОЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВПоказники 2000 2001 …
Надходження грошових коштів Доходи (виручка) від основної операційної діяльності Інші доходи Емісія цінних паперів Отримані банківські кредити Інші надходження Усього надходжень
Витрачання грошових коштів Збільшення товарно-матеріальних запасів Капітальні вкладення (інвестиції в збільшення основного капіталу) Заробітна плата Інші витрати Погашення позик та сплата процентів Податки та інші обов’язкові платежі
Усього витрат
Після складання прогнозу рухугрошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.
Прогноз балансу підприємствавходить до складу директивного фінансового планування. Баланс підприємства — цезведено таблиця, що в ній відображено джерела капіталу (пасив) і йогорозміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб оцінити,в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів джерел(пасивів) передбачається фінансування створення активів.
Структура балансу, щопрогнозується (як правило, на плановий трирічний період) відповідаєзагальновживаній структурі балансу підприємства, оскільки за вихідний беретьсябухгалтерський баланс підприємства на останню дату.
Успіх фінансової стратегіїпідприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідаютьреальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чіткоцентралізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватнимизмінам фінансово-економічної ситуації.
1.2.ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Планування булопрерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового планупідприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні сумиплатежів у бюд­жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витратцентралізовано нормувались. Надмірнацентралізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва.Це не­гативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльностіпідприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів,оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.
ГалузевіМіністерства займалися перерозподілом доходів та прибутків підприємств. Значначастина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під­приємстввилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збитковихпідприємств галузі.
За ринкової економіки значнопідвищується матеріальна відповідальність керівникапідприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативногофінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану тапідвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансовогозабезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високоїрезультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечилиб платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високівимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідкисвоєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатностіврахувати несприятливу ринкову кон’юнктурупідприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідкамидля засновників.
Сьогодні фінансове плануваннявимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми маютьбути суттєво змінені у зв’язку з новими економічними умовами та соціальнимиорієнтирами.
За адміністративної економікифінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничогота соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскількипідприємства вже  не одержують директивних вказівок «зверху». Державнезамовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення ірозглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції.Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, ураховуватиймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінкипідприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовимиресурсами.
Фінансовепланування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джереламиформування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговимипоказниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування єзабезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Фінансовепланування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників ізабезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічніпропорції розвитку.
Значенняфінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначитижиттєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментомодержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Отже, основнимизавданнями фінансового планування на підприємстві є:
· забезпечення виробничої таінвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
· установлення раціональнихфінансових відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
· визначення шляхів ефективноговкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
· виявлення та мобілізаціярезервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використанняматеріальних, трудових та грошових ресурсів;
· здійснення контролю заутворенням та використанням платіжних засобів.
Фінансове планування дає змогу розв’язати такі конкретні питання:
які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;
які джерела їхнадходження;
чи достатньо фінансовихресурсів для виконання накреслених завдань;
яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншимкредиторам;
як повиненздійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;
як забезпечується реальназбалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципахсамоокупності та самофінансування.
У фінансовомуплануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що нетільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статтівитрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різніспособи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичногомоделювання.
Сутьнормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основівстановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховуєтьсяпотреба суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах тавизначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків,ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотнихкоштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
За використання розрахунково-аналітичного методу плановіпоказ­ники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників,які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.
Оптимізаціяпланових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щобвибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критеріївибору:
· максимум прибутку (доходу) нагрошову одиницю вкладеного капіталу;
·економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
· економія поточних витрат;
· мінімум вкладення капіталу замаксимально ефективного результату;
· максимум абсолютної сумиодержаного прибутку.
Фінансове планування (крім уже згадуваних способіврозрахунків) потребує широкого використання економіко-математичногомоделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираженнявзаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризуютьструктуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються здопомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися зафункціональним та кореляційним зв’язком. Економіко-матема­тичне моделювання даєзмогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищеннярівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантівпланів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступнимвибором оптимального варіанта фінансового плану.
1.3.ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ
За ринкової економікидля вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладаннякоштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа — бізнес-плану.
Бізнес-план має:
· давати конкретні уявлення проте, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
· містити всі виробничіхарактеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
· розкривати принципи та методикерівництва підприємством;
· обов’язково містити програмууправління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечитиефективність її виконання;
· показати перспективи розвиткупідприємства інвесторам та кредиторам.
При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:
1) подати інформацію пропідприємство та про наміри власників;
2) викласти стратегію і тактикупідприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства,будучи одним цілим;
3) висвітлити фінансові цілі тарозробити детальні кошториси, з допомогою яких можна проконтролювати фактичнівитрати та доходи;
4) переконати третюсторону надати необхідні кошти або сприяти підприємству в іншій формі.
Узагальнення ще не дужевеликого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогувиділити такі галузі їх застосування:
— вибірекономічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансовихрезультатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможностісуб’єктів;
— підготовкапідприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківськихкредитів;
— складанняпроектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
— залученняіноземних інвесторів для розвитку підприємств;
— обгрунтуванняпропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.
За умов економічної кризиперехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завданняполіпшення його фінансового стану. У цьому зв’язку розгляд саме фінансовогоаспекту бізнес-плану є найактуальнішим.
Фінансовийплан — це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як дляобгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточноюта стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такіскладові:
— прогнозобсягів реалізації;
— баланс грошовихнадходжень та витрат;
— таблицюдоходів та витрат;
— прогнозованийбаланс активів та пасивів підприємства;
— розрахунокточки беззбитковості.
Нині, колипідприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складатифінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, що її вони вважаютьдля себе найбільш прийнятною.
Враховуючи зміни вбухгалтерському обліку і фінансовій звітності, які відбуваються з введеннямнаціональних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, можуть бутизапропоновані такі форми і зміст поточного фінансового плану (табл. 10.2).Таблиця 1.2
План доходів і витрат грошових коштів[1]на 200__ р.Статті доходів і витрат Рядок
Сума,
тис. грн. І. Надходження А. Від основної діяльності 1. Доходи від реалізації продукції, робіт, послуг 1 1700 2. Інші операційні доходи 2 400 Підсумок по розділу А 3 2100 Б. Від фінансових операцій 1. Доходи від участі в капіталі 4 100 2. Дивіденди і проценти одержані 5 250 3. Доходи від інших фінансових операцій 6 40 Підсумок по розділу Б 7 390 В. Від іншої звичайної діяльності 1. Доходи від реалізації фінансових інвестицій 8 70 2. Доходи від реалізації необоротних активів 9 10 3. Доходи від реалізації майнових комплексів 10 — 4. Інші доходи від звичайної діяльності 11 30 Підсумок по розділу В 12 110 Г. Від надзвичайних подій 1. Відшкодування збитків від надзвичайних подій 13 — 2. Інші надзвичайні доходи 14 —
Закінчення табл. 10.2Статті доходів і витрат Рядок
Сума,
тис. грн. Підсумок по розділу Г 15 — Всього надходжень
16
2600 ІІ. Витрати А. За основною діяльністю 1. Витрати на реалізовану готову продукцію, роботи, послуги 17 1000 2. Адміністративні витрати 18 300 3. Витрати на збут 19 150 4. Інші операційні витрати 20 50 Підсумок по розподілу А 21 1500 Б. За фінансовими операціями 1. Витрати від участі в капіталі 22 80 2. Проценти за користування кредитами 23 200 3. Інші фінансові витрати 24 20 Підсумок по розділу Б 25 300 В. За іншою звичайною діяльністю 1. Витрати за реалізованими фінансовими інвестиціями 26 60 2. Витрати за реалізованими необоротними активами 27 — 3. Витрати за реалізованими майновими комплексами 28 30 Підсумок по розділу В 29 90 Г. За надзвичайними подіями 1. Витрати від стихійного лиха 30 — 2. Витрати від техногенних аварій 31 10 3. Інші надзвичайні витрати 32 — Підсумок по розділу Г 33 10 Усього витрат
34
1900 Фінансовий результат (ряд. 16 — ряд. 37) 35 +700 ІІІ. Податок на прибуток
36
190 Результат від основної діяльності (ряд. 3 — ряд. 21) 37 +600 Результат від фінансових операцій (ряд. 7 — ряд. 25) 38 +90 Результат від іншої звичайної діяльності (ряд. 12 — ряд. 29) 39 +20 Результат від надзвичайних подій (ряд. 15 — ряд. 33) 40 –10
Поточне фінансове плануванняє складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Вонополягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки),плану бухгалтерського балансу.
Складанняфінансового плану може відбуватися в три етапи:
1. Аналіз очікуваного виконання фінансового планупоточного року.
2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетинговихпоказників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.
3. Розробка проектуфінансового плану.
Мета складанняфінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.
Поточний фінансовий планскладається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба вгрошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.
Розбивка річного фінансовогоплану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхіднихі вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.
Розробка фінансового планурозпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.
Підприємства, які нескладають бізнес-плану, виручку від реалізації визначають методом прямогорахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогоюукрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку відреалізації відображають у «Прогнозі обсягів реалізації».
У процесі складання планудоходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сумвитрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами танадходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат.Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів тавитрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (завирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).
Якщовиручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляєтьсяменшою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділібуде відсутній. У другому розділі з’яв­ляться збитки в сумі перевищення витратнад виручкою.
Післявизначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожномурозділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділупорівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Сальдо всіхнадходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства.Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянутивитрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходженнякоштів.
Такимчином, у процесі фінансового планування здійснюєть­ся конкретна ув’язка кожноговиду витрат з джерелом фінансу­вання.
Поточний фінансовий планможна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльностіз розбивкою по кварталах.
За допомогою такої формиплану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошовихкоштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.
1.4.ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ
Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролюза фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачаннямкоштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансовогоплану. Це пов’язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької таінвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів,що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використаннямфінансових ресурсів.
Річний фінансовий план (план доходів та витрат грошових коштів) характеризуєобсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансово-господарської діяльності.Він є орієнтиром для фінансової роботи підприємств у плановому році.
Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесіфінансово-господар­ської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможністьпідприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільноскладати баланс грошових надходжень — оперативний фінансовий план (табл. 10.3).
Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасововільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовомуменеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитнірахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а вперіоди, коли виникає додаткова потреба, — забезпечитизалучення коштів.
Оперативнефінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Йогоскладають на квартал із роз­бивкою по місяцяхабо на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображаєтьсявесь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить черезпоточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіж­номукалендарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження тавикористання (табл. 10.4).