МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТФІНАНСІВ
Кафедраподатків і фіскальної політики
ІНДЗ
натему:
«Прогнозуванняподатку на додану вартість (ПДВ)»
Виконала:
Фільо М.М.
ст. гр. ОПОДм-52
Перевірив:
Тернопіль2010
Вступ
Під час ухвалення бюджету надзвичайногостро стає проблема планування величини податкових надходжень на наступнийрік. Процес прийняття нового бюджету вимагає обґрунтованої оцінки можливихджерел його фінансування, зокрема, визначення податкового навантаження окремихвидів економічної діяльності.
Досвід розвинених країн свідчить, щопланування державних фінансів не може бути ефективним без відповідногопрогнозування. Відрив планування від прогнозування реальних процесів стаєпричиною падіння ефективності фінансових планів і зростання ризиків економічноїполітики. Як стверджують спеціалісти з прогнозування прогноз та план також неможуть бути ефективними, якщо не враховуються пріоритети та процеси, яківикликаються політикою щодо їхньої реалізації.
Важливою складовою податкового аналізу єпрогнозування податкових надходжень з використанням економіко-математичнихметодів і моделей з урахуванням ризику ненадходжень податків по окремих видахекономічної діяльності. Аналіз економіко-математичних методів і методик, щовикористовуються у сучасній податковій системі України показав, що на практиців процесі податкового планування застосовують традиційні методи, а саме, методиекспертних оцінок, кореляції, ранжування, факторний аналіз, балансовий метод.
Особливої актуальності набуває питанняпідвищення ефективності формування дохідної частини бюджету, яке безпосередньопов’язано з прогнозуванням бюджетних надходжень та розподілом бюджетнихпризначень за різними типами податків у розрізі регіонів із урахуваннямгалузевих особливостей.
Найпростішим підходом до оцінюванняподаткового потенціалу регіону відповідного прогнозування бюджетних надходженьє коригування попередніх зборів податків на інфляцію та розвиток регіону за цейперіод. Проте такий підхід не враховує великої кількості важливих факторів табазується здебільшого на адміністративних можливостях виконання попередніхбюджетних призначень, які, вірогідно, були встановлені певною міроюсуб’єктивно.
Найпроблемнішим податком, запозиченим здосвіду зарубіжних країн, є податок на додану вартість. Сам факт йогозапровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формуваннясучасної податкової системи, розбудови ринкової економіки, оскільки ПДВвважається найдосконалішою сучасною формою непрямого оподаткування й відіграєважливу роль у системі державних фінансів більшості розвинутих країн та країн зперехідною економікою. Однак в Україні через наявність суттєвих проблем присправлянні ПДВ цей важливий податок призвів до відволікання оборотних коштівпідприємств та неналежного виконання бюджетних надходжень.
ПДВ є одним із головних джерел державнихнадходжень в Україні, але адміністрування цього податку є проблематичним.Головними проблемами є борг з відшкодування ПДВ, численні звільнення від сплатиподатку та вкрай низький рівень податкової дисципліни. Ці проблеми ускладнюютьпрогнозування надходжень від сплати ПДВ.
В Україні робилися спроби прогнозуватиподаткові надходження, зокрема із застосуванням авторегресійної моделі ARIMA.Однак, для використання цієї моделі необхідними є щомісячні спостереження заподатком, що прогнозується, протягом принаймні 5 – 6 років. З огляду навідсутність статистичної однорідності відповідних часових рядів в умовахукраїнської економіки перехідного періоду можливість здійснення адекватногопрогнозування на основі екстраполяційної регресійної моделі виключається.
За звичаєм, прогноз надходжень податків іформування дохідної частини бюджету на перспективу здійснюється на основізвітних даних за дев’ять місяців з урахуванням їх динаміки в IV кварталі. Такимчином визначаються показники звітного року як підґрунтя для прогнознихрозрахунків.
Виважені прогнози дають змогу скластиреалістичні, обґрунтовані плани податкових надходжень та уточнити їх зурахуванням змін економічної ситуації. При цьому методи, які використовуютьсядля розробки прогнозів бюджетних надходжень, можна застосовувати і для аналізунаслідків внесення змін у податкове законодавство.
Найбільш точні прогнози надходжень доходівдо бюджету можна здійснювати за допомогою оцінки податкового потенціалу –максимальної суми податків, що можуть бути зібраними з території без шкоди дляїї продуктивного потенціалу.
Як правило, увага зосереджується на двохосновних методах розрахунку податкового потенціалу:
Метод репрезентативної податкової системи(РПС) – це прогнозування (оцінка) потенційних податкових надходжень до бюджетуза допомогою застосування стандартних ( чи середніх по країні) податковихставок щодо відповідних податкових баз. Серед РПС найбільш поширені методиоцінки на основі аналізу споживчого попиту населення.
Метод оцінки податкового потенціалу зурахуванням платників податків. Даний метод базується на розрахунку середньоїчастки податкових вилучень з доходів суб’єктів господарювання субнаціональнихадміністративно – територіальних утворень.
Використовуються методи оцінки обсягівподаткових надходжень, які базуються на застосуванні регресійних моделей, атакож моделей з використанням методів головних компонентів та методкластеризації.
Потужним інструментарієм для прогнозуванняобсягів податкових надходжень є економетричні моделі. Найбільш відомі з них:
Словацька економетрична модель дляфіскального сектора;
Модель MPS – спільна економетрична розробкаФедерального резервного бюро Міністерства зовнішньої торгівлі США таПенсильванського університету;
Модель DRI, яку розроблено на основіБрукінгської моделі та моделі Уартона;
Модель Дьюзенбері-Екстейна-Фромма (абоDEF-модель), яка описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії;
Модель BEA – квартальна модель, якурозроблено в Бюро економічного аналізу США;
Мічіганська квартальна економетрична модель(MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається з шести основнихблоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництва і зайнятості,витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва.
Можна виділити два основні підходи докласифікації методів прогнозування податкових надходжень ( у тому числі ПДВ). Воснові першого – економічний підхід до закономірності розвитку процесу. Другийпідхід базується на використанні економіко-математичних методів прогнозування.Між собою вони переплітаються, адже моделі, побудовані на економічному підході,реалізовуються через економіко-математичні методи.
До першої групи можна віднести такі:
метод реальної(ефективної) ставки;
метод репрезентативної податкової системи;
метод макроекономічних показників;
макроекономічний інтегрований метод;
метод міжгалузевого балансу; якісні методи.
До другої групи відносяться:
аналітичні методи динамічних рядів (аналізтимчасових рядів);
каузальні (причинні) методи;
балансові методи.
Рішення про вибір методу прогнозуванняподатку на додану вартість залежить від багатьох факторів, які потребуютьвеликої кількості ретроспективних даних. Якщо вони відсутні, або ж їх одержанняпов’язане з великими витратами, то використання таких даних є недоцільним.Іншим релевантним фактором є горизонт прогнозування. Одні методи більш придатнідля складання короткострокових прогнозів, інші – для довгострокових.
На виконання Указу Президента України від23 червня 2004 року № 671 „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективностісправляння податку на додану вартість ” Державною податковою адміністрацієюразом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з питаньєвропейської інтеграції, Державною митною службою, а також за участіНауково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів, АкадеміїДержавної податкової служби України, Національного Інституту стратегічнихдосліджень при Адміністрації Президента України, Інституту економічного прогнозуванняНАН України розроблено Методику прогнозування надходжень податку на доданувартість, згідно якої розраховуються прогнозні надходження податку на доданувартість при формуванні проекту державного бюджету.
Метою розроблення єдиної Методики єпідвищення обґрунтованості прогнозних розрахунків надходжень податку на доданувартість до Державного бюджету України, а також досягнення узгодженості рішеньщодо прогнозних обсягів податкових надходжень.
На основі Методики прогнозування надходженьподатку на додану вартість розроблено функціональну макроекономічну імітаційнумодель податку на додану вартість.
В макроекономічній імітаційній моделі ПДВреалізовано механізм залежності між показниками соціально-економічного розвиткукраїни та надходженнями податку, що дає можливість не тільки підвищитиобґрунтованість та точність прогнозів податкових надходжень, а й забезпечитикомплексність та узгодженість прогнозів економічного та соціального розвиткукраїни.
Імітаційна модель прогнозування ПДВдозволяє відстежувати вплив показників соціально-економічного розвитку Українина обсяги його надходжень. Визначення динаміки ПДВ здійснюється в розрізі такихкодів бюджетної класифікації:
ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт,послуг);
ПДВ з ввезених на територію Україну товарів;
Бюджетного відшкодування ПДВ грошовимикоштами.
Загальний підхід, що застосовується вімітаційній моделі, ґрунтується на визначенні розрахункової бази оподаткуванняПДВ на основі показників соціально-економічного розвитку та відносної реальноїставки оподаткування. Остання враховує вплив додаткових чинників (наприклад,пільг) на обсяги надходжень податку. Реальна ставка податку відображаєфактичний рівень оподаткування, що склався відносно відповідної бази.Співвідношення реальної ставки та ставки, визначеної законодавством відображаєвплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування. Динаміка цьогоспіввідношення відображає зміни в нормативному регулюванні та адмініструванніПДВ.
Модель дозволяє враховувати вплив динамікита змін кон’юнктури внутрішнього попиту (кінцевих споживчих витрат домашніхгосподарств, роздрібного товарообороту підприємств, обсягів реалізації послугнаселенню, валового нагромадження основного капіталу на надходження податку).Особливістю моделі є врахування сегментів вітчизняних товарів та послуг ускладі компонентів внутрішнього попиту.
Враховується також вплив динаміки та зміниструктури валової доданої вартості на надходження податку у розрізі видівекономічної діяльності. Модель дозволяє враховувати і вплив динаміки імпортутоварів на надходження податку із ввезених на територію України товарів. Прицьому враховується митна вартість імпортованих товарів.
У моделях передбачається здійсненнярозрахунків бюджетного відшкодування податку за окремими алгоритмами, які враховуютьдинаміку експорту товарів та послуг, зміни структури собівартості експорту,динаміку промислового виробництва.
Макроекономічна імітаційна модельпрогнозування ПДВ складається з трьох основних блоків: блоку розрахунків обсягунадходжень ПДВ з товарів (робіт, послуг), вироблених в Україні; блокурозрахунків обсягу надходжень ПДВ з товарів, ввезених на територію України таблоку розрахунків обсягу бюджетного відшкодування ПДВ (рис. 1.).
/>
Рис. 1. Загальна блок-схема імітаційноїмоделі ПДВ
В макроекономічній імітаційній моделі ПДВреалізовано механізм залежності між показниками соціально-економічного розвиткукраїни та надходженнями податку, що дає можливість не тільки підвищитиобґрунтованість та точність прогнозів податкових надходжень, а й забезпечитикомплексність та узгодженість прогнозів економічного та соціального розвиткукраїни.
Методика передбачає шість етапів прогнознихрозрахунків.
Перший етап. Визначення прогнозу надходженьподатку із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі динаміки тазмін кон'юнктури внутрішнього попиту (ПДВ П):
за кінцевими споживчими витратами домашніхгосподарств (спрощений метод);
за роздрібним товарооборотом, обсягомреалізованих послуг населенню та валовим нагромадженням основногокапіталу(деталізований метод).
Другий етап. Визначення прогнозу надходженьподатку із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі динаміки тазмін кон'юнктури валової доданої вартості за видами економічної діяльності (ПДВВД).
Третій етап. Визначення усередненого значенняпрогнозу надходжень податку із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)(ПДВВ), виходячи із результатів розрахунків, передбачених першим та другим етапамицього розділу за формулою
ПДВ (В) = (ПДВ(п)+ ПДВ(вд)) / 2
Четвертий етап. Визначення прогнозунадходжень податку із ввезених на територію України товарів (ПДВ І) на основі динамікиімпорту товарів.
П'ятий етап. Визначення прогнозу бюджетноговідшкодування податку грошовими коштами (БВ) на основі динаміки експортутоварів та послуг та динаміки промислового виробництва.
Шостий етап. Визначення сальдо надходжень податкудо бюджету за формулою
ПДВ = ПДВ (B) + ПДВ (I) — БВ
При моделюванні надходжень податкузастосовуються єдині підходи, що ґрунтуються на визначенні розрахункової базиоподаткування податком на додану вартість та реальної ставки.
Загальна формула визначення обсягівнадходжень податку така:
/>,
де: ПДВt – прогнозні обсяги надходженьподатку до бюджету у t-періоді;
БОt – розрахункова база оподаткуванняподатком у t-періоді;
РСt – співвідношення надходжень податку табази оподаткування (реальна ставка податку) у t-періоді;
Розрахункова база оподаткування (БОt)визначається на основі тих макроекономічних показників, що є індикаторами базиоподаткування ПДВ, що визначена законодавством. Підходи до її визначеннязалежать від етапу та варіанту прогнозування податку.
Реальна ставка податку відображає фактичнийрівень оподаткування, що склався відносно відповідної бази оподаткування.Розрахунок реальної ставки оподаткування у звітному періоді здійснюється заформулою:
/>,
Розрахунок реальної ставки податку (РСt) впрогнозному періоді здійснюється за такою формулою:
/>,
де: НСt – номінальна ставка податку уt-періоді;
Kk,t – коефіцієнт корекції номінальноїставки у t-періоді.
Величина номінальної ставки оподаткуваннярозраховується на основі нормативної ставки, визначеної законодавством, івводиться в розрахунок в залежності від характеру бази оподаткування. Якщо базаоподаткування не включає нарахованого податку, то застосовується нормативнаставка. У разі, коли до бази оподаткування включено суму нарахованого податку,ставка податку розраховується за формулою:
/>,
де: НС(в)t – номінальна ставка ПДВ, за якоювираховується податок з бази оподаткування.
Коефіцієнт корекції номінальної ставки(Kк,t) є співвідношенням величин реальної і номінальної ставок оподаткування тавідображає вплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування, щодіють відносно відповідної бази оподаткування у t-періоді. Розрахунокзазначеного коефіцієнта корекції в звітному періоді здійснюється за такоюформулою:
/>. (5)
У прогнозному періоді коефіцієнт корекціївизначається за формулою:
/>, (6)
де: Кп,t – коефіцієнт зміни пільг.
Коефіцієнт зміни пільг (Кп,t) відображаєзміни в чинному законодавстві щодо регулювання та адміністрування податку, щоматимуть місце в t-му періоді. Коефіцієнт повинен бути більшим одиниці, якщоочікується ефект збільшення надходжень податку, та меншим одиниці, якщоочікується розширення обсягу пільг.
При наявності даних щодо оцінки обсягівпільг у прогнозному періоді розрахунок коефіцієнта зміни пільг здійснюється заформулою:
/>,
де Пt, Пt-1 – оцінка обсягів пільг упрогнозному та базовому роках.
При прогнозуванні податку на доданувартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) враховується впливдинаміки кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, роздрібноготоварообороту, обсягу реалізації послуг населенню, змін кон’юнктури доданоївартості за видами економічної діяльності. Прогноз ПДВ із ввезених в Українутоварів(робіт, послуг) здійснюється на основі динаміки імпорту товарів ізврахуванням зміни обсягів пільг, сплати податків у вексельній формі тапрогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США.
Джерелом інформаційного забезпеченнямакроекономічної імітаційної моделі податку на додану вартість є дані:
Державного комітету статистики (статистикамакроекономічних показників, статистика торгівлі та інша статистичнаінформація);
Державного казначейства України (звіти провиконання Зведеного бюджету України);
Державної податкової адміністрації (даніщодо надходжень податку в розрізі видів економічної діяльності, бюджетноговідшкодування податку, дані податкових декларації тощо);
Міністерства економіки та з питаньєвропейської інтеграції (прогнози економічного та соціального розвитку);
Державної митної служби України (дані щодоімпорту товарів, що підлягають оподаткуванню, надходження податку в розрізіокремих товарних груп);
Національного банку України (Платіжнийбаланс України, дані щодо офіційного обмінного курсу).
При розрахунку суми податку на доданувартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерстваекономіки, управлінь економіки облдержадміністрацій, окремих платників податківта розрахунки по інших платежах до бюджету.
Розрахунок надходжень податку на доданувартість здійснюється з врахуванням наступних чинників:
Очікувані надходження базового року(виходячи з факту 10 місяців).
Очікувані надходження із врахуванням впливузростання недоїмки і переплат.
Вплив за рахунок зміни контингентуплатників:
нараховані суми податку по платниках, щоперейшли до інших ДПІ;
нараховані суми податку по платниках, щоперейшли до даної ДПІ;
нараховані суми податку по платниках, яківисловили побажання знятися з реєстрації в якості платників ПДВ внаслідок того,що обсяг їх оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг є меншим3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вплив макропоказників на надходження упрогнозованому періоді:
індекс оптових цін;
індекс зростання (падіння) виробництваданого регіону;
індекс зростання (падіння) обсягів експортутоварів у даному регіоні.
Прогнозна сума реструктуризованоїзаборгованості, яку підприємства мають заплатити у прогнозованому періоді.
Вплив змін у законодавстві:
за рахунок запровадження або відміни«нульової» ставки чи інших пільг;
за рахунок зменшення чи збільшенняпоказників, які створюють додану вартість (прибуток, фонд оплати праці,нарахування зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування;амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; акцизнийзбір; відрахування на геологорозвідувальні роботи).
Також особливу увагу при складанніпрогнозних розрахунків надходжень податку на додану вартість, необхіднозвертати на часті зміни в законодавстві по даному податку.
Структура доходів Державного бюджету за 2007– 2009 рр., млн. грн.Показники 2007 2008 2009 Податкові надходження в т.ч. 116670,8 100 167883,3 100 148 915,6 100 Податок на прибуток підприємств 33964,8 29,11 47456,3 28,27 32 569,8 21,87 Податок на додану вартість 59382,8 50,90 92082,6 54,85 84 596,7 56,81 Акцизний збір із вироблених в Україні товарів 8990,4 7,71 10125 6,03 17 584,5 11,81 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів 1495,5 1,28 2553 1,52 3 690,0 2,48 Ввізне мито 9588,9 8,22 11932,8 7,11 6 328,8 4,25 Інші податки та збори 3248,4 2,78 3733,6 2,22 4145,8 2,78
Як видно з таблиці, податок на доданувартість традиційно є основним бюджетоутворюючим податком, який забезпечуєпонад половину податкових надходжень. Надходження від нього у 2007 – 2009 рр.становили відповідно 50,9 % ,54,85 %, 56,81%. У 2006 році фактичні касовінадходження ПДВ до загального фонду склали 47,5 млрд. грн. (8,8% ВВП), що понад5,7 млрд. грн… вище за плановий показник. Таке зростання пояснювалосьдекількома чинниками: по-перше, це стрімке збільшення споживання, по-друге,зростання імпорту в номінальному виразі, пов’язане зі значним підвищенням цінна енергоресурси, а також імпортом інвестиційних товарів і товарівдовгострокового використання. Також було запроваджено ставку ПДВ на рівні 20%на імпортний газ замість попередньої нульової ставки. Водночас простроченазаборгованість із відшкодування ПДВ знизилась з 0,6 млрд. грн. на початку 2006року до 0,4 млрд. грн. в січні 2007.
Незважаючи на зростання фіскальноїефективності податку на додану вартість протягом 2004 — 2008 років з 4,9 до 9,7відсотка валового внутрішнього продукту, співвідношення сум такого податку звироблених в Україні («внутрішній» податок на додану вартість) таввезених у країну товарів («зовнішній» податок на додану вартість)погіршилося, зокрема в 2004 році «зовнішній» податок на доданувартість перевищував «внутрішній» у 2,5, а в 2008 році — у 7,6 раза,тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за рахунок імпорту. Такаситуація склалася внаслідок погіршення стану торгового балансу, недоліків уадмініструванні податку на додану вартість та збільшення кількості ухилень відсплати податку і пред'явлення незаконних вимог щодо його відшкодування.
Для процесу мобілізації надходжень ПДВхарактерна значна кількість ризиків. Це в першу чергу пов’язано зі значноючасткою експорту у ВВП України.
Поняття «ризик прогнозування ПДВ» позначаєймовірність недовиконання прогнозних показників ПДВ на деяку фіксовану відноснувеличину
Рα=P(x≤xпр(1-α)),
де α набуває значення 0,01, 0,05, 0,1,0,2.
Якщо як прогнозний показниквикористовується очікувана величина надходжень за будь-якою моделлю обробкистатистичної інформації на базисному інтервалі, ймовірність недовиконанняР0=0,5. У міру збільшення величини недовиконання відповідна величинаймовірності прямує до 0. Тобто ймовірність суттєвих недовиконань, (α=>1) прогнозних сум надходжень ПДВ до бюджету незначна, якщо не існуєоб’єктивних причин, які призводять до цього.
Досвід планування та прогнозування ПДВ вУкраїні свідчить про наявність значних ризиків, властивих цьому процесу. Це всвою чергу призводить до недовиконання планових показників бюджету. Зменшенняступеня ризику прогнозування та планування бюджету можливе з допомогою введеннякількісних показників граничного ступеня ризику планування бюджету. Законодавчевведення таких показників за умов використання сучасних методів прогнозуванняподаткових надходжень (аналізу числових рядів) може суттєво покращити бюджетнепланування.
Причини виникнення ризику прогнозування тапланування надходжень ПДВ, за характером, поділяються на об’єктивні тасуб’єктивні. До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризикупланування та прогнозування ПДВ можна віднести:
значні коливання попиту з боку світовогоринку на український експорт;
нестабільність та мала потужністьвнутрішнього ринку;
зміни податкової бази внаслідок наданняпільг з ПДВ окремим галузям та регіонам (вільні економічні зони та регіонипріоритетного розвитку);
нестабільність цін світового ринкуенергоносіїв;
тінізація економіки та розповсюдження схемухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету;
заполітизованість прийняття економічнихрішень тощо.
До суб’єктивних причин невідповідностіпланових та фактичних показників належать такі:
недосконалість наявних методівпрогнозування ПДВ;
завищення планових показників ПДВ під часзатвердження бюджету у Верховній Раді України;
відсутність в наявних прогнозах врахуваннявпливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.
Прогнозування та динаміка надходжень відподатку на додану вартість залежить від механізму його адміністрування, якийпотребує перегляду та вдосконалення.
У процесі адміністрування ПДВзастосовуються різні схеми ухилення від його сплати та отримання незаконного правапа відшкодування його з бюджету.
Для унеможливлення створення«фіктивних» підприємств та їх використання для ухилення від сплатиПДВ і його незаконного відшкодування слід, на нашу думку, удосконалити порядокреєстрації підприємств. Зокрема, пропонуємо ввести до законодавства норми щодопозбавлення права на збільшення податкового кредиту платників податку, якімають безпосередні господарські відносини з суб'єктом господарювання,діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною та припинена. На нашудумку, необхідно
також: нормативно визначити поняття«фіктивний суб'єкт господарської діяльності», «фіктивнепідприємництво»; надати правоохоронним та контролюючим органам права щодоздійснення контролю над державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема щодо перевірки достовірності наданої інформації; передбачити нормипро адміністративну і кримінальну відповідальність за подання для державноїреєстрації документів, що містять недостовірні дані, за використання дляреєстрації чужого паспорта, а також про притягнення за протиправні діяння доюридичної відповідальності осіб, які здійснили державну реєстрацію з порушеннямзаконодавства; створити дані автоматизовані бази фіктивних фірм та загубленихпаспортів, які були б доступні для правоохоронних, контролюючих органів таcуб’єктів підприємницької діяльності.
Аналіз законодавства переконує у потребіудосконалення норм Закону України від 4 квітня 1997 р. «Про податок надодану вартість», який містить численні правові колізії у сфері адмініструванняПДВ, а сам механізм його адміністрування є невиправдано складним, непрозорим танеефективним. Зокрема, його принциповими недоліками є наявність економічноневиправданих пільг з ПДВ та недосконалого механізму контролю за їхзастосуванням; складність систем податкового та бухгалтерського обліку, неуніфікованих між собою[ 1,113].
На мою думку, потрібно:
1. Установити диференційовані ставки ПДВ.Введення диференційованої шкали ПДВ ( зменшення ставок на товари поширеногопопиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товарипоширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верствнаселення. Немає сумніву, що такий крок приведе до підвищення добробутубільшості членів суспільства.
2. Увести помісячне звітування платниківПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільнихнадходжень до Державного бюджету.
3. Привести у відповідність до діючихзаконодавчих актів нормативні документи податкової служби, що позитивно вплинена взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби.
4. З метою збільшення надходжень податку надодану вартість та розширення кола платників податок за нульовою ставкоюсправляти щодо операцій із продажу товарів, що були вивезені за межі митнихкордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницькоїдіяльності щодо експорту — оподатковувати за ставкою 20% [ 2, 32].
5. Аналіз динаміки пільг. Підвищеннюфіскальної ефективності ПДВ сприятиме скорочення переліку операцій, звільненихвід оподаткування, що розширить його податкову базу, компенсує втрати відзниження ставки, обмежить зловживання, забезпечить справедливіший розподілподаткового навантаження. [3].
Проте крапку в питаннях щодо ПДВ маєпоставити Податковий кодекс України. Не випадково особливу увагу потрібноприділити саме цьому важливому документу. Адже гармонізувати податковезаконодавство, привести його у відповідність із європейськими стандартами —мета «економічної конституції » нашої держави.
З метою зменшення ймовірності виникненняпохибок під час підготовки прогнозу надходжень ПДВ слід враховувати окреміспостереження. Застосовуються деталізовані підходи до підготовки прогнозунадходжень ПДВ в практиці формування показників доходів Державного бюджетуУкраїни. Стан інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків надходжень ПДВне повною мірою відповідає вимогам методичних підходів до розрахунків за часом.Інформація про численні показники, яка використовується для підготовкипрогнозу, надається Держкомстатом, як правило із запізненням. Наприклад, припідготовці прогнозних розрахунків надходжень ПДВ на наступний рік наявніостаточні статистичні дані лише за минулі періоди.
Разом з цим умовою здійснення трьохосновних прогнозних розрахунків (ПДВ з вироблених на території України товарів(робіт, послуг), ПДВ з ввезених на територію України товарів та відшкодуванняПДВ з бюджету) є попередні прогнози основних макроекономічних показників, щопризводить до виникнення можливих похибок на цьому етапі прогнозування.
Крім того, складання прогнозних розрахунківнадходжень ПДВ вимагає опрацювання значних за обсягами масивів статистичної таоблікової інформації. Відповідно, великими значення набуває якість похідноїінформації, від якої залежить точність прогнозу надходжень ПДВ до бюджету.
Список використаних джерел
1. Дмитренко Е. Удосконалення механізмуадміністрування та відшкодування ПДВ ∕ ∕ Вісник прокуратури .-2007.- № 8.- с.109 – 113.
2. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., КарповаВ.В. Податковий менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 522с.
3. Карпінський Б, Залуцька Н. Податок на доданувартість як основа бюджетоутворення ∕ ∕ Економіст .- 2007. — № 1. –С.30-33.
4. Кізима А.Я. Планування та прогнозування податковихнадходжень: Навчальний посібник. -Тернопіль: 2005.-168 с.
5. Корнус В.Г. Пільги з податку на додану вартість танерівномірність податкового навантаження // Фінанси України. — 2004. — № 11. — С 20.
6. Легейда Н., Сологуб Д. Моделювання надходжень відподатку на додану вартість у країнах з перехідною економікою: на прикладіУкраїни. Наукові матеріали №22. Інститут економічних досліджень та політичнихконсультацій в Україні. – 2003. – 22с.
7. Матвійчук А.В. Прогнозування надходжень податку надодану вартість // Фінанси України. – 2008. – №3. – С. 68 – 78.
8. Огляд та прогноз податкових надходжень України.Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в Україні. – 2007. –№1. – 4с.
9. Показники виконання Державного бюджету.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=77643
10. Податок на додану вартість та прогнозування йогонадходжень до бюджету: монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименкота ін.; Наук.-дослід. фін. ін-т при Мінфіні України. — К.: 2004. — 341 с.
11. Про затвердження Методики прогнозування надходженьподатку на додану вартість.-Наказ від 31.08.2004р.№545/315/502/637.-Зареєстровано в Мін’юсті України 23.09.04р. за №1202/9801.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?uid=1031.1203.0