Податок з доходів фізичних осіб (на матеріалах ДПІ у Святошинському районі м. Києва)

Київський Національний університет імені ТарасаШевченка
Кафедрафінансів, грошового обігу та кредиту
КУРСОВА робота
тема:„ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ” (на матеріалах ДПІ у Святошинському районім.Києва)
Київ– 2007 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОХОДИЗ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
1.1 Сутність, види та класифікаціяподатків
1.2 Сутність та структурнакласифікація оподатковуємих доходів фізичних осіб
1.3 Досвід зарубіжних країн пооподаткуванню фізичних осіб
Розділ 2. АНАЛІЗ АДМІНІСТРУВАННЯПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА РІВНІ ДПІ В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
2.1 Етапи розвитку прибутковогооподаткування фізичних осіб в Україні у 1991 – 2006 роках
2.2 Роль податку з доходів фізичнихосіб в місцевих бюджетах
2.3 Структура та динаміка податків зфізичних осіб в ДПІ у Святошинському районі за 2003 – 2005 роки
Розділ 3. ОЦІНКА НАСЛІДКІВРЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
3.1 Особливості методики перерахункуподатку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупногодоходу за рік
3.2 Напрямки оптимізаціїоподаткування доходів фізичних осіб
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИДОДАТКИ
ВСТУП
 
Кожна конкретнаподаткова система є відображенням податкової політики, яка проводитьсядержавою. Податкова система це сукупність податків, зборів, інших обов`язковихплатежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють увстановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткуваннявизначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводитьїї в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку.Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, яківиступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимогидо ефективного ведення господарства в країні.
З 1992 і до 2004 року вУкраїні діяв Декрет Кабінету Міністрів, який регламентував стягненняприбуткового податку з громадян (попередня назва податку з доходів фізичнихосіб). В 2003 році був прийнятий новий закон щодо оподаткування доходівфізичних осіб, який вніс значні зміни в порядок нарахування і стягнення цьогоподатку. Зміна ставок прибуткового податку в Україні з 1991 року відбуваласьдосить часто іноді по кілька разів на рік. Це було обумовлено як об’єктивними (зрозвитком ринкових відносин змінюються форми одержання доходу), так ісуб’єктивними чинниками (насамперед політичними намаганням за допомогоюпрогресії вирівняти доходи малозабезпечених і високозабезпечених верствнаселення). Для прикладу, в 1993 році ставки мінялись тричі. Причому з 1 грудня1993 року по 1 жовтня 1994 року існувала найжорстокіша шкала оподаткування максимальнаставка дорівнювала 90%. Але не дивлячись на збільшення ставок майже удвічі,доходи бюджету від прибуткового податку з громадян в цей період не збільшились,а зменшились внаслідок ухилення від сплати по таких необґрунтованих зекономічної точки зору ставках. Досить довго (до 2004 року) в Українізастосовувалась прогресивна шкала оподаткування, з мінімальною ставкою 10% тамаксимальною – 40%.
Актуальність теми курсовоїроботи полягає в тому, що Україна, услід за Росією, з 2004 року відміниласистему прогресивних ставок податку на доходи з фізичних осіб, який згідно зБюджетним Кодексом України закріплений виключно за місцевими бюджетами. В тойже час, світовий досвід показує, що прогресивна шкала ставок податку на доходифізичних осіб застосовується практично в усіх розвинутих країнах світу, а вряді країн – податок з доходів фізичних осіб є основою державного бюджетукраїни.
Предмет дослідженькурсової роботи: податок з доходів фізичних осіб.
Об’єкт досліджень роботи: податкові відносини, що виникають в процесірегулювання податків з доходів фізичних осіб, основні тенденцій розвиткуоподаткування фізичних осіб в Україні .
Мета досліджень роботи: дослідження впливузаконодавчих норм на рівень податків з фізичних осіб, виявлення основнихзакономірностей механізмів стягнення податків, аналіз шляхів удосконаленнямеханізму нарахування та сплати податків.
Задачі досліджень роботи :
- аналізсучасної системи оподаткування в Україні;
- аналізвпливу законодавчих норм нового Закону України “Про оподаткування доходівфізичних осіб”(діє з 01.01.2004 року) на рівень податкового навантаження надоходи населення та рівень наповнення місцевих бюджетів;
- аналізобґрунтованості рівней ставок оподаткування та рівней податкових пільг податкуз доходів фізичних осіб з точки зору наповнення місцевих бюджетів.
Інформаційне забезпечення:статистичні дані доходної частини Державного бюджету України та місцевихбюджетів по Київській області та ДПІ у Святошинському районі м.Києва в 2003 –2005 роках.
Методологічнезабезпечення: структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетноїкласифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності,аналітична обробка та групування показників в динаміці
При написанні курсової роботибули використані як наукові роботи загального характеру Онисько С.М., ТофанІ.М., Грицина О.В. «Податкова система», Олійник О.В., Філон І.В. «Податковасистема», Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. «Податкова система», Золотько І.А.«Податкова система», Соколовська А.М. «Податкова система держави: теорія іпрактика становлення», в монографіях яких досліджуються методологічні основистановлення податкової системи, історична еволюція оподаткування увзаємозв'язку з еволюцією державного устрою, форм правління, зміною основекономічного життя, закономірності функціонування та розвитку податкових систему промислово розвинутих країнах, особливості становлення податкових системпостсоціалістичних країн, так і більш спеціалізовані видання ДержавногоУніверситету Податкової служби України (м.Ірпень), а саме: учбові посібники БондаренкоГ.І., Данілов О.Д., Лекарь С.І., Зайцев В.І. «Оподаткування фізичних осіб»,Гаєвська Л., Паєнко Т. «Про механізми реформування податку з доходів фізичнихосіб в Україні» в яких дається загальна характеристика механізму реформуванняподатку з доходів фізичних осіб, внесені пропозиції щодо удосконаленнямеханізму оподаткування доходів фізичних осіб з урахуванням досвіду США.
Окремі питання оподаткуванняфізичних осіб у 2004 2006 роках висвітлені в статтях Накай А.І. «Реформуванняподатку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку», НікітішинА.О. «Нова система оподаткування доходів фізичних осіб», Петрусенко І. «Порядоксплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджетууповноваженими підрозділами», Чугунов І.Я., Ігнатенко А.Б. «Податок з доходівфізичних осіб у системі фінансово-економічного регулювання», Ференс О. «Особливостіоподаткування доходів фізичних осіб: Коментар до законодавства» в періодичнихзбірниках журналах «Вісник податкової служби України», «Фінанси України».

Розділ 1. СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ЗФІЗИЧНИХ ОСІБ
 
1.1 Сутність, види та класифікація податків
 
Податки, як особлива сферавиробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражаютьреально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використаннячастини національного доходу на загальнодержавні потреби. Сьогодні Українавибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу.Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожноїрозвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а зіншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини.Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членамисуспільства.
Сутністьподатків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метоюформування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий,обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності збоку держави.
До основнихтермінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [23, с.14]:
1. Податок(збір,внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж добюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядкуі на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.
2. Суб`єкт, абоплатник податків, зборів та обов’язкових платежів– це особи, на якихКонституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:
а) сплачуватиподатки, збори та обов’язкові платежі;
б) нараховувати,утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетіві до державних цільових фондів.
Платник податківможе визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками,зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку вінпровадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникаютьподаткові зобов’язання.
Суб’єктомоподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податковогозаконодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів таобов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.
Суб’єктамиоподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежівєюридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, яківідповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати,утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.
Податковезаконодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування абоплатників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскільки необхідно чіткознати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державногоцільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату абонесвоєчасну сплату цього платежу.
3. Об`єктоподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких усуб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктомоподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал аборозмір споживання.
Кожен податок,збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, якийвизначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повиненбути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платникаподатку.
4. Предметоподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентомоб’єкту з метою оподаткування.
5. Одиницяоподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єктаоподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.
6. Податковаставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування.Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:
універсальний (длявсіх платників встановлюється єдина податкова ставка);
диференційований(для різних платників існують різні рівні ставок).
За побудовоюставки бувають:
тверді (встановлюютьсяу грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):
а) фіксовані –встановлені конкретних сум;
б) відносні –визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальноїзаробітної плати).
процентні ставкивстановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вониподіляються на три види:
а) пропорційніставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;
б) прогресивніставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єктаоподаткування:;
в) регресивніставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єктаоподаткування.
7. Податковаквота – це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютномурозмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, щовона характеризує рівень оподаткування.
8. Податковийоклад остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податківвизначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.
9. Джерелосплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якоговідбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток,валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.
10. Податковапільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплатиподатків. зборів та інших обов’язкових платежів.
Оскільки податкимають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів),можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:
1. Фіскальна–основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державнихфондах.
2. Розподільча(соціальна)одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів збоку більш платоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання накористь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економікина користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.
Завдяки ційфункції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відноснарівномірність доходів різних верств громадян.
3. Регулюючафункція– податки як інструмент примусового вилучення частини доходівсуспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивнийвплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – продестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічнійполітиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта вроки Великої Депресії 192030х рр.
4. Контрольнафункція– допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогоюподатків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їхвикористання.
Класифікаціяподатків як економічної категорії проводиться:
за формоюоподаткування;
за економічним змістомоб’єкта оподаткування;
в залежності від рівнядержавних структур, які їх встановлюють;
за способом їх стягнення (взалежності від територіального рівня);
в залежності від способіввстановлення ставок оподаткування;
в залежності відвстановленого порядку використання;
за суб’єктом оподаткування.
Історично, заформою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такогоподілу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку наіншу особу — на споживача продукції.
Прямі податкивстановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єктаоподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід,володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки.Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такомурозподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто маєбільш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшістьекономістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США,Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотківв загальній сумі податкових надходжень [20, с.43].
Непрямі податкивстановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни.Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, асамі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи йпослуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскількиплатниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаютьсядо ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податкупрямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.
До непрямихподатків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми)споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.
За економічнимзмістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків наспоживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їхвикористанні.
В залежності відрівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються назагальнодержавні та місцеві.
Реалізація функцій податкубезпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються вконкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви,що характеризують особливості цього специфічного механізму [24, с.34]:
1.  Однократність обкладання. Це означає,що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз завизначений період (податковий період);
2.  Універсалізація податку. Цейпринцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівнийпідхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умовирівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання,тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєїдіяльності;
3. Індивідуальнабезплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобіввід платника до держави.
4. Безумовний характер. Цяознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, незв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави.
5. Нецільовий характер податковогоплатежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державоюі використовувані на задоволення державних потреб.
6.Обов'язковий характер.Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати.Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідноїчастини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплатиподатків як обов'язку громадян.
7. Безповоротний характер.Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципуполягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесенихїм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавленісуспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаютьсядо платника.
До важливих елементів податкувідноситься:
Ставка податку величинаподаткових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиницяземельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікуватипо декількох принципах [23, с.37]:
а). По встановленню податкового тиску на платника:
1. Базова (основна) ставка, що не враховує особливостей чи платникавиду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно,що збільшують чи зменшують податкову ставку.
2. Знижена ставка щоприпускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього(найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).
3. Підвищена ставка враховуючаспецифічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базовуставку.
б). По методу встановлення ставки податку:
1. Абсолютні (тверді) ставкиподатку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається накожну одиницю оподатковування.
2. Відносні ставки податку, прияких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниціобкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяєвиділити кілька підвидів відносних ставок:
Відносно-процентні ставкаподатку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;
Відносно-кратні співвідношеннярозміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратнихвизначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальнійплаті або неоподатковуваному мінімуму доходів);
Відносно-грошові ставкаподатку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваногооб'єкта.
в). По змісту:
1. Маргінальні ставкиподатку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний видподатку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремимчастинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування,при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одногорівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується іншаставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).
2. Фактична ставка виступає яквідношення сплаченого податку до податкової бази.
3. Економічна ставка відношеннясплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільшеповно розкриває особливості податкової політики.
г). По формуванню стимулів для платника:
1. Стимулююча податкова ставка,що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводитьдо зростання доходів, майна і т.п.
2. Обмежувальна ставкаоподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платниказдійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чирозвиток нові вкладення.
3. Заборонна податковаставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будь-якідії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншоїставки.
Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. Узалежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу,оподатковування можна підрозділити на:
1.Рівнеоподатковування це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюєтьсядля кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному дляцільових податків.
2. Прогресивне оподатковуванняметод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірівоб'єкта оподатковування.
3. Пропорційне оподатковуванняметод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно відзбільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податкузростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.
4. Регресивне оподатковуванняметод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. Уданому випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшеннюоподатковуваного об'єкта.
5. Змішане оподатковування припускаєсполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.
Податкова система припускаєдії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплатиподатків.
Спосіб сплати податку характеризуєособливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів учи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:
1) кадастровий спосіб сплатиподатків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеноїшкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванніпрямих реальних доходів.
2) деклараційний спосібреалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податковіоргани офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і своїподаткові зобов'язання.
3) попередній спосіб, застосовуванийв основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податкиутримуються з джерела доходу.
1.2 Сутність та структурна класифікація оподатковуємих доходів фізичнихосіб
Податок здоходів фізичних осіб плата фізичної особи за послуги, які надаються їйтериторіальною громадою, на території якої така фізична особа має податковуадресу або розташовано особу, що утримує цей податок з 1 січня 2004 року згідноз Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» [9, с.3].
Платникамиподатку з фізичних осіб є:
резидент, якийотримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземнідоходи;
нерезидент, якийотримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Об'єктом оподаткуваннярезидента є:
Загальниймісячний оподатковуваний дохід;
Чистий річнийоподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річногооподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
Доходи зджерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їхвиплаті;
Іноземні доходи.
Об'єктомоподаткування нерезидента є:
Загальниймісячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
Загальний річнийоподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
Доходи зджерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їхвиплаті.
Дохід – це сума будь-якихкоштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що маютьвартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платникомподатку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідногозвітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і заїї межами.
Загальний річнийоподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуванихдоходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такогозвітного року.
До складузагального місячного оподатковуваного доходу включаються:
а) доходи увигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені)платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;
б) доходи відпродажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у виглядісум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування аборозпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва,літератури або іншими нематеріальними активами) (далі роялті), у тому числіодержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
в) сума(вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормамиЗакону [9, с.25];
г) сумастрахових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування,сплачена будь-якою особою резидентом, іншою ніж платник податку, за такогоплатника податку чи на його користь;
д) сумастрахових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платникомподатку за договорами довгострокового страхування життя та недержавногопенсійного страхування, у випадках та розмірах, визначених пунктом 9.8 статті 9Закону [9, с.45];
е) частинадоходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннямистатей 11 12 Закону [9, с.49];
ж) дохід віднадання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування),визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 Закону [9, с.46];
з)оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальнихоподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявленийу звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідноіз законом;
и) дохід,отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме увигляді:
вартостівикористання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна,наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли такенадання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачененормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановленихними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданихплатнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку наприбуток підприємств;
вартості майната харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків,визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств»;
вартості послугдомашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку,включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають навійськовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
суми грошовогоабо майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крімтих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунокбюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;
суми фінансовоїдопомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором зайого самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;
вартостібезоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни(вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правиламивизначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).
к) дохід увигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку яквідшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
сум, щоспрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податкувнаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;
процентів,одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошовогозобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщоінший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором;
пені, якасплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільовогострахового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплаченихподатків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетноговідшкодування;
сум шкоди,завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, абозавданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратурита суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом.
л) сумазаборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крімсум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом,що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язковихплатежів) та погашення податкового боргу;
м) дохід увигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів;інші доходи;
н) інвестиційнийприбуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами такорпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;
о) дохід увигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цимподатком згідно з нормами статті 13 Закону [15];
п) сума надмірувитрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт тане повернутих у встановлені законодавством строки;
р) кошти абомайно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чизнайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтвердженихобвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання.
До складузагального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку невключаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковійдекларації):
а) сумадержавної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій,компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податкувідповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язковогодержавного соціального страхування згідно із законом, у тому числі (але невиключно):
сума грошовоїдопомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чиосіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули(безвісно пропали) або померли внаслідок виконання ними службових обов'язків;
сума державнихпремій України або державних стипендій України, визначених законом, а такожвартість державних нагород чи винагород від імені України, крім тих, щовиплачуються коштами чи іншим майном, відмінним від таких нагород, сумаНобелівської премії та Абелівської премії;
сума допомоги,яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їхспадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також особам,які мають звання «Праведник Миру»;
сума допомоги,яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими та/абореабілітованими згідно із законом, або їх спадкоємцям, з бюджетів або іншихджерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких наданаВерховною Радою України;
сума пенсій,отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно іззаконом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії непідлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
б) сума коштів,отриманих платником податку на відрядження або під звіт;
в) сума доходів,отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітованіМіністерством фінансів України, виграші у державну лотерею;
д) сумавідшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідокЧорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;
е) суми виплатчи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань зацивільно-правовими договорами), що здійснюються:
професійними татворчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом;
ТовариствомЧервоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповіднодо закону;
іншиминеприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статусвизначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-якихвиплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів тапов'язаним з ними фізичним особам;
ж) сума внесківна обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніжзбір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язковедержавне соціальне страхування;
з) сума збору надержавне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавцяу розмірах, визначених законом;
и) кошти абовартість майна (немайнових активів), які надходять платнику податку за рішеннямсуду внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку зрозірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішеннямсторін, з урахуванням норм Сімейного кодексу України;
к) аліменти, щовиплачуються платнику податку:
згідно зрішенням суду;
за добровільнимрішенням сторін у сумах, визначених згідно з нормами Сімейного кодексу України,за винятком виплати аліментів нерезидентом, незалежно від їх розмірів, якщоінше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість якихнадана Верховною Радою України;
л) кошти абомайно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримуютьплатники податку як подарунок;
м) кошти абомайно, майнові чи немайнові права, які отримують спадкоємці фізичної особи уразі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством;
н) вартістьтоварів, які надходять платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку,встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів,надана платнику податку у разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженійтаким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягомгарантійного строку, але не вище ціни придбання таких товарів;
о) кошти,отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна(немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбаченихзаконом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінній відгрошової;
п) вартістьбезоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочогоодягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих утимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудовогонайму з працедавцем, який надає таке майно, за переліком та граничними строкамиїх використання, що щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України шляхомприйняття відповідної постанови до подання проекту Державного бюджету Українина наступний рік.
р) вартістьвугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за перелікомпрофесій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, платнику податку зчисла осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством,а також:
непрацюючомупенсіонеру, що має стаж роботи на таких підприємствах не менш ніж 10 років напідземних роботах або не менш ніж 20 років на поверхні;
особі, якаотримала інвалідність внаслідок каліцтва або професійного захворювання під часроботи на такому підприємстві;
члену сім'їзагиблого працівника такого підприємства, що отримує пенсію внаслідок втратигодувальника.
с) сума надмірусплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) з бюджетів або державнихцільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодуванняпри застосуванні права на податковий кредит, що повертається платнику податку;
т) дивіденди,які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв),емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови,коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіхакціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чогозбільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартістьтаких нарахованих дивідендів;
ф) сума доходу,отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративнихправ), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін наприватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним яккомпенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установдержавного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати,отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платникомподатку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарськогопризначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманихним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельногозаконодавства;
х) прибуток відоперацій з майном або інвестиційними активами, який не підлягає оподаткуваннюзгідно з відповідними положеннями Закону;
ц) сума,сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартостіпідготовки чи перепідготовки платника податку найманої особи за профілемдіяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вищерозміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, урозрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такоїнайманої особи.
ч) кошти абовартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платникаподатку:
будь-якоюфізичною особою чи благодійною організацією;
працедавцемтакого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числіперед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми,визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону [9, с.31].
ш) кошти абовартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичнеобслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, якізалишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибутокпідприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів;
щ) основна сумадепозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківськоїфінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сумакредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянамУкраїни (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державногострахування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої натериторії колишнього СРСР, погашення яких не відбулося;
є) вартістьпутівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платникаподатку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або іззнижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуютьсяпрофспілкові внески такого платника податку члена такої професійної спілки, створеноїза законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фондузагальнообов'язкового державного соціального страхування;
ю) дохід(прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницькоїабо незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну(спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону;
я) сумастипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту абоад'юнкту, але не вище суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6Закону [9, с.32]. Сума перевищення, за її наявності, підлягає кінцевомуоподаткуванню при її виплаті за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7Закону [9, с.39];
а1) вартістьодягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам ідітям, які залишилися без піклування батьків (у тому числі випускникампрофесійних освітньо-виховних закладів і вищих освітніх закладів I і II рівняакредитації), у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б1) сумагрошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строковоїслужби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбаченазаконом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
в1) сума,одержувана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока,інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
г1) вартістьжитла, яке передається з державної або комунальної власності у власністьплатника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповіднодо закону.
д1) сума,одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину тапобутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів.
е1) сумастрахової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримуванаплатником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніждовгострокове страхування життя або недержавне пенсійне страхування, привиконанні таких умов:
при страхуванніжиття або здоров'я платника податку факт нанесення шкоди страхувальнику маєбути належним чином підтверджений. Якщо страхувальник помирає, сума страховоївиплати оподатковується у складі спадщини;
при страхуваннімайна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартістьзастрахованого майна, розраховану за звичайними цінами на дату укладеннястрахового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків (премій), тамає бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або їїзаміщення;
при страхуванніцивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищуватирозмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефіціару), яка оцінюється зазвичайними цінами на дату такої страхової виплати;
ж1) сумастрахової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина,отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя абонедержавного пенсійного страхування;
з1) інші доходи,які відповідно до норм Закону не включаються до складу загального місячногооподатковуваного доходу з інших підстав;
и1) доходи відпродажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої): на земельнихділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їхрозмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості)земельної частки (паю); на земельних ділянках, наданих для будівництва іобслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибнихділянках); на земельних ділянках, наданих для ведення садівництва таіндивідуального дачного будівництва.
Податковийкредит сума (вартість) витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язкуз придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів фізичних або юридичних осібпротягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість таакцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загальногорічного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року,у випадках, визначених Законом [9, с.51].
Платник податкумає право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Підстави длянарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаютьсяплатником податку у річній податковій декларації.
Платник податкумає право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу,отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у виглядізаробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:
а) у розмірі, щодорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць),встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якогоплатника податку;
На перехіднийперіод установлюються такі розміри податкової соціальної пільги:
у 2004 році урозмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2005 році урозмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2006 році урозмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги;
у 2007 році урозмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги.
б) у розмірі, щодорівнює 150 відсоткам суми соціальної пільги для платника податку, який:
є самотньоюматір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) у розрахунку на кожнудитину віком до 18 років;
утримує дитину інвалідаI або II групи у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
має троє чибільше дітей віком до 18 років у розрахунку на кожну таку дитину;
є вдівцем абовдовою;
є особою,віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідокЧорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами ПрезидіїВерховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильськоїкатастрофи;
є учнем,студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строковоїслужби;
є інвалідом Iабо II групи, у тому числі з дитинства;
є особою, якійприсуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань заправозахисну діяльність, включаючи журналістів;
в) у розмірі, щодорівнює 200 відсоткам суми соціальної пільги для платника податку, який є:
особою, що єГероєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чиТрудової Слави;
учасникомбойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала втилу і має відповідні державні відзнаки;
колишнім в'язнемконцтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світовоївійни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
особою, яка буланасильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни натериторію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або булиокуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
особою, якаперебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург,Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
г) Вибір місцяотримання (застосування) податкової соціальної пільги:
Податковасоціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платникуподатку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування(виплати).
Платник податкуподає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податковоїсоціальної пільги (далі заява про застосування пільги) за формою, визначеноюцентральним податковим органом.
д) Податковасоціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку,якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи,як:
плата завиконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунокбюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціальногострахування;
стипендія,грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами,аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби,що виплачуються з бюджету;
заробітна платапід час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
заробітна плата,нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу(команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, їїтериторіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірнихстоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у йоготимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державномусудновому реєстрі України чи Судновій книзі України;
заробітна платаосіб, які відповідно до закону є державними службовцями;
доходисамозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежноїпрофесійної діяльності.
Перерахунок таобмеження
1. Податковасоціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платникаподатку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (іншіприрівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації тавідшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячногопрожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітногоподаткового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.Ставка податку на чистий оподатковуємий дохід:
1. Ставкаподатку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків,визначених у пунктах 7.2 7.3 цієї статті (Починаючи з 1 січня 2004 року та до31 грудня 2006 року ставка оподаткування встановлюється на рівні 13 відсотківвід об'єкта оподаткування [9, с.68]).
2. Ставкаподатку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованогоподатковим агентом як:
процент напоточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковийрахунок);
процентний абодисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
процент на вклад(внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;
інвестиційнийдохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільногоінвестування, відповідно до закону;
дохід заіпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю,відповідно до закону;
дохід засертифікатом фонду операцій з нерухомістю;
дохід, якийвиплачується управителем фонду фінансування будівництва;
дохід учасникафонду банківського управління;
в іншихвипадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.
3. Ставкаподатку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті,від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державнулотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-якихінших доходів, нарахованих на користь нерезидентів фізичних осіб, за виняткомдоходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
4. Ставкаподатку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цьогоЗакону.
Оподаткуваннядоходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом :
1. Податковийагент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платникаподатку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючиставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону [9, с.35].
2. Податокпідлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваногодоходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжнідокументи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цьогоподатку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачуєтьсяплатнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманнюз такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету устроки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
3. Якщо окремівиди оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їхнарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включитисуму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу таподати річну декларацію з цього податку.
4. Якщооподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з касирезидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягомбанківського дня, наступного за днем такої виплати.
Оподаткуваннядоходів, нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом :
1. Платникподатку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом,зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річногооподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
2. Особою, якане є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не маєстатусу суб'єкта підприємницької діяльності.
1.3 Досвід зарубіжних країн по оподаткуванню фізичних осіб
У багатьохкраїнах світу податки з фізичних осіб відіграють домінуючу роль при наповненнідохідної частини бюджету [21,c.47]. Так, у федеральних доходах США переважаютьпрямі податки. І найбільшу питому вагу серед них має прибуткове оподаткуваннянаселення. Податок стягується за прогресивною шкалою. Встановленонеоподатковуваний податком мінімум доходів громадян та три податкових ставки.Неоподатковуваний мінімум є змінною величиною, яка має тенденцію до зростанняНа початку 90х років він дорівнював 2 тисячі доларів. Оподатковуватись може абоокрема особа, або сім'я. В останньому випадку підсумовуються всі види доходівсім'ї за рік
В центрі системи федеральнихподатків США знаходиться індивідуальний прибутковий податок (personal incometax), забезпечуючи близько 49% податкових надходжень до федерального бюджету, обсягякого у 2002/2003 фінансовому році досяг 2 трильйонів доларів.
Найперша проблемаприбуткового податку – визначення оподатковуваного доходу як базиоподаткування. Важлива деталь: податковий кодекс США не дає визначення доходу.Згідно поправки до Конституції про запровадження індивідуального прибутковогоподатку, “Конгрес наділяється правом вводити і збирати податки на доходи з будь-якихджерел”, тобто чіткий перелік конкретних видів доходів не передбачений.
Неоподатковуваний мінімум(personal and dependency exemption) складає 6000 дол. на кожного члена сім’ї урік (дані 2004 р.), стандартна скидка (basic standard deduction) за даними 2002р. – 7850 дол. на подружжя (при подачі спільної декларації). Крім того, повідношенню до деяких категорій платників діє додаткова стандартна скидка (eachadditional standard deduction) у розмірі 900 дол. на сім’ю, 1150 дол. – насамітних, а також на подружжя при подачі окремих декларацій. (Для довідки: межабідності для сім’ї з чотирьох чоловік складає 14335 дол.; середня величинасімейного доходу дорівнює близько 40 тис. дол.).
Максимальні ставкиіндивідуального прибуткового податку мають тенденцію до зниження: 1954–1961 рр.– 91%; 1962–1981 рр. – 70%; з 1982 р. – 50%; 1986 р. – 39,6%; 2001 р. – 30,1%;2002 р. – 38,6%. Мінімальна ставка з 1986 р. знаходилася на рівні 14–15%, в2002 р. знижена до 10%. З 1998 р. для всіх категорій платників діялап’ятиступенева прогресія, в 2002 р. установлена шестиступенева шкалаоподаткування. Коли нагадати, що до 1986 р. діяла 14ти розрядна шкала, вочевидьзначне спрощення адміністрування податку.
Платники індивідуальногоподатку діляться на чотири категорії: самітні фізичні особи; подружні пари, якісплачують податки спільно; члени сімей, які виплачують податок самостійно;глави домогосподарств. Поріг доходу для застосування максимальної ставки длявсіх категорій платників єдиний, а для мінімальної ставки різний. У найбільшнепривілейованому становищі знаходяться неодружені, що, можливо, є ознакоюпевної демографічної політики, здійснюваної через фіскальні заходи.
При мінімальній ставці 10% імаксимальній – 38,6% фактична (ефективна) норма оподаткування завдяки сумарнійдії податкових знижок, за розрахунками американських спеціалістів, не перевищує8%.
В американській традиціїорганізації державних фінансів відсутнє поняття зведеного або консолідованогобюджету як предмету законодавчих актів, фінансово-економічного аналізу чипоказника офіційної статистики. Всі ланки бюджетної системи США автономні,формально незалежні одна від одної.
Основу доходної бази штатнихбюджетів складають прибуткові податки з громадян і корпорацій, а також податокіз продаж. Ставки прибуткового податку диференційовані в залежності відштату в діапазоні від 2 до 15%. Реальну автономію штатів відображає такожпорядок визначення оподатковуваного доходу та справляння індивідуальногоприбуткового податку, що кожен із штатів робить по-своєму. Так, одніоподатковують лише доходи громадян свого штату, незалежно від місця походженнядоходів. Інші обмежуються доходами, одержаними в межах даного штату. Третівраховують всі доходи, незалежно від території їх походження. Подібний різнобійстворює умови для так званої міграції податків із штату в штат, і, звичайно,породжує серйозні труднощі в адмініструванні податків. Крім того, штати маютьправо установлювати власний неоподатковуваний мінімум.
У Франціїприбутковий податок стягується при отриманні доходу, і його питома вага удержавному бюджеті складає в середньому 18 %. Ним щорічно оподатковуютьсядоходи, які декларуються на початку року за фінансовими результатамипопереднього року. Оподаткуванню підлягає фіскальна одиниця сім'я, якаскладається з подружжя та осіб, які знаходяться на утриманні. Для одинокихфіскальною одиницею, зрозуміло, є одна особа. Під доходами розуміються всігрошові надходження, отримані протягом звітного року. До них належать:заробітна плата, премії і винагороди, пенсія, довічна рента, доходи відрухомого майна, землеволодінь, сільськогосподарської, промислової абокомерційної діяльності, доходи некомерційного характеру, прибуток від операційз цінними паперами тощо. Із бази оподаткування вираховуються спеціально визнанізаконодавством витрати (наприклад, цільова допомога на харчування). Деяківирахування використовуються для певних соціальних груп: літніх людей,інвалідів тощо.
Прибутковийподаток з фізичних осіб носить прогресивний характер із ставками від 0 до 56,8%. Не оподатковуються податком (ставка 0 %) доходи, що не перевищують 18140франків. Максимальна ставка застосовується до доходу, що перевищує 246770франків.
У Великобританіїодним із найважливіших є прибутковий податок з доходів громадян. Уперше він бувзапроваджений 1799 році як тимчасовий захід з метою фінансування війни протиНаполеона, а з 1842 року назавжди затвердився в англійській податковійполітиці.
У Великобританіїприйнята шедулярна форма побудови прибуткового податку, згідно з якою дохідділиться на частини (шедули) залежно від джерела доходу (заробітна плата,рента, дивіденди тощо), кожна шедула оподатковується за особливим порядком.Таке окреме оподаткування доходів має на меті «настигнути доходи біляджерела».
Найбільшуніверсальною і тому найважливішою з них є особиста знижка, право на яку маютьусі платники податку незалежно від джерела доходу, і додатково сімейна знижка,яка застосовується зазвичай для голови сім'ї. Розміри особистих та сімейнихзнижок переглядаються щорічно з урахуванням зростання індексу роздрібних цін.Сьогодні особиста знижка у Великобританії визначена у розмірі 3445 фунтівстерлінгів.
Діють три ставкиприбуткового податку. Оподатковуваний дохід до 2500 фунтів стерлінгів 20 %, від2501 до 23700 фунтів стерлінгів 25 %, більше 23700 фунтів стерлінгів 40 %.
У Німеччиніприбутковий податок з фізичних осіб як головне джерело державних доходів,розподіляється таким чином: 42,5 % надходжень спрямовується до федеральногобюджету; 42,5 % до бюджету відповідної землі; 15 % до місцевого бюджету.
Прибутковийподаток у Німеччині прогресивний. Його найменша ставка 19 %, найбільша 53 %.Неоподатковуваний мінімум 1536 марок у місяць для одиноких і 3072 марок длясімейних пар. У подальшому враховуються податкові пільги на дітей, віковіпільги, пільги за надзвичайними обставинами (хвороба, нещасний випадок).
Прибутковий податок Японіязапровадила однією з перших у 1887 р., що відповідає проголошеномунаціональному девізу вчитися в усього світу. Для прибуткового податку на основієдиної бази (сукупності доходів платника) передбачено три рівні оподаткування:національний, префектурний, муніципальний. Тобто, за ознакою розподілу надходженьданий податок має комбінований характер за ознакою адміністративно-територіальногоподілу країни. Після реформи 1988 р. дванадцятиступенева шкала ставокприбуткового податку з прогресією від 10,5 до 60%, була зведена до трьохставок: 10, 25, 50%, за якими справляється національний прибутковий податок.Ставки префектурного податку диференційовані від 2 до 4%, муніципального – від3 до 12%. Відповідно загальна норма оподаткування знаходиться в діапазоні від15 до 76% (!). Під обкладання даним податком попадають заробітна плата, доходифермерів і осіб вільних професій, дивіденди, проценти, бонуси, допомоги іпенсії, доходи від нерухомого майна, інші грошові заробітки. Серед пільг поданому податку привертає увагу звільнення від сплати податків на строк до 5років для деяких категорій платників. У 2004 р. уряд прийняв рішення надатидодаткові податкові пільги тим, хто інвестує гроші у фінансові ринки шляхомперенаправлення коштів з ощадних депозитів на ринки капіталів.
В Італії прибутковий податокз фізичних осіб резиденти сплачують із усіх видів доходів, одержаних в Італії іза кордоном, нерезиденти – лише з доходів, одержаних в Італії.
По відношенню до всіхкатегорій платників прибуткового податку за винятком власників капіталу діютьєдині норми оподаткування.
Шкала прибуткового податку вІталії:
Оподатковуваний доход (млн.лір) Ставка податку (%%)
До 6 10
6 – 12 22
12 – 30 26
30 – 60 33
60 – 150 40
150 – 300 45
Більше 300 50
 

Розділ 2. АНАЛІЗ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ ЗДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА РІВНІ ДПІ В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
 
2.1 Етапи розвитку прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні у1991 – 2006 роках
Прибутковий податок згромадян – резидентів України у 1992 –2003 роках стягувався згідно законодавчимнормам Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян ”[10, c.4].
Відповідно до Декрету оподаткуванняприбутковим податком доходів громадян здійснювалось за групами або закатегоріями платників та залежно від характеру отриманого доходу.
За категоріями платникиприбуткового податку розподілялись за наступними ознаками:
робітники та службовці(наймані працівники);
фізичні особи – суб'єктипідприємницької діяльності та громадяни, які здійснюють незалежну професійнудіяльність;
громадяни, які отримують іншідоходи.
По характеру доходів платники податківрозподіляються на:
доходи, отримані за основним місцем роботи;
доходи, отримані не за місцем основної роботи;
доходи, отримані від здійсненняпідприємницької діяльності або
незалежної професійної діяльності;
інші доходи громадян;
пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті).
Платниками прибуткового податку є фізичніособи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного,соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій таполітичних партій, ставлення до релігії.
Доходи за місцем основної роботи– цесукупність доходів, отриманих фізичною особою від юридичних осіб усіх формвласності, з якими громадянин має трудові відносини, з обов'язковим веденнямтрудової книжки.
Окрім доходів за виконання трудовихобов'язків, до сукупного оподатковуваного доходу працівників включаються і іншідоходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів цих юридичних осібсвоїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральнійформі, зокрема, вартість квартир, рухомого і нерухомого майна, у виглядіподарунків, оплата юридичною особою вартості лікування та утримання працівниківу лікувальних закладах тощо.
Доходи, одержані громадянами не за місцемосновної роботи, це доходи від підприємств, установ, організацій іфізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності за виконання разових таінших робіт, здійснюваних за договорами цивільно-правового характеру, доходифізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами замісцем основної роботи одержують доходи від здійснення підприємницькоїдіяльності.
Оподаткуванню такожпідлягають доходи громадян від здійснення незалежної професійної діяльності(від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності).
Інші доходи від регулярноїдіяльності це доходи від:
- здаванняв оренду або в найм рухомого і нерухомого майна;
- збірта/або заготівля і продаж продукції флори і фауни;
Порядок обчислення і сплатиприбуткового податку з громадян встановлено Декретом [10, c.13 ].
Платниками прибутковогоподатку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземнігромадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не маютьпостійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місцепроживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особибез громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів укалендарному році.
Об’єктом оподаткуванняприбутковим податком у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні,є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячнихсукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різних джерел в Україні.Об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання вУкраїні, є доход, одержаний з джерел в Україні.
Прибутковий податок згромадян відноситься до прямого виду податку, у результаті чого обкладаєтьсяподатком безпосередньо дохід самого платника. В той же час, у разі отриманняплатником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, обов'язки по нарахуванню, утриманню,повноті і своєчасності перерахування прибуткового податку з громадян до бюджетупокладено на юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності,які виплачують доходи працівникам.
Проте, якщо з метою отриманнядоходу громадяни самостійно, від свого імені здійснюють діяльність, тообов'язки щодо своєчасного і повного нарахування прибуткового податку таперерахування його до бюджету покладено саме на таких громадян.
До цієї категорії громадянвідносяться фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни, якіздійснюють незалежну професійну діяльність, здавачі в найм нерухомості тощо.Таблиця2.1 Ставки прибуткового податку за основним місцемроботи станом на 1994 1997 роки (введення національної валюти гривні) [10]Місячний сукупний Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму) Не оподатковується 18 грн. 170 грн.(від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів) 10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму 171грн. 340 грн.(від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів) 15 грн.30 коп. + 20 % з суми, що перевищує 170 грн. 341грн. 510 грн. (від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів) 49 грн.30коп. + 35 % з суми, що перевищує 340 грн. 510 і вище (понад 30 неоподатковуваних мінімумів) 108 грн.80коп. + 50 % з суми, що перевищує 510 грн.
Із сум доходів, одержаних громадянами не замісцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживанняв Україні, податок нараховується за ставкою 20 % .Таблиця2.2 Ставки прибуткового податку за основним місцемроботи станом на 1998 2003 роки [10]Місячний сукупний Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму) Не оподатковується 18 грн. 85 грн.(від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів) 10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму 86 грн. – 170 грн.(від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів) 6 грн.80коп. + 15 % з суми, що перевищує 85 грн. 171грн. 1020 грн.(від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів) 19 грн.55 коп. + 20 % з суми, що перевищує 170 грн. 1021грн. 1700 грн. (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів) 189 грн.55коп. + 30 % з суми, що перевищує 1020 грн. 1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів) 393 грн.55коп. + 40 % з суми, що перевищує 1700 грн.
Податок з доходів громадян –резидентів України у 2004 –2006 роках стягується гідно Закону України “Прооподаткування доходів фізичних осіб” [9,c.3].
Враховуючи алгоритмнарахування податкової соціальної пільги по Закону України “Про оподаткуваннядоходів фізичних осіб” [9,c.45] та рівні мінімальної заробітної плати тапрожиткового мінімуму, встановлені у 2004 – 2006 роках Законами України “Продержавний бюджет України” [3], [4], [5],[6], в табл. 2.3 – 2.5 розрахованіставки податків у вигляді порівняння з табл.2.2.Таблиця2.3 Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2004 роціМінімальна заробітна плата в місяць 237 грн. Прожитковий мінімум на місяць 365 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга(сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 511 грн. Рівень соціальної пільги(15 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку) 35,55 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 511 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги(– 35,55 грн.) Більше 511 грн./місяць 13 % від суми доходу
 Таблиця2.4 Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2005 роціМінімальна заробітна плата в місяць 350 грн. Прожитковий мінімум на місяць 453 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга(сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 634 грн. Рівень соціальної пільги (25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку) 87,50 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 634 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги(– 87,50 грн.) Більше 634 грн./місяць 13 % від суми доходу
 

Таблиця 2.5 Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2006 роціМінімальна заробітна плата в місяць(на 1 січня 2006 року) 350 грн. Прожитковий мінімум на місяць(на 1 січня 2006 року) 485 грн. Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.) 680 грн. Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будьякого платника податку з 07.07.2005); 175,00 грн.
Місячний сукупний
Оподатковуваний доход Ставки і розміри податку До 680 грн. 13% від різниці суми доходу та соціальної пільги(– 175,00 грн.) Більше 680 грн./місяць 13 % від суми доходу
 
2.2 Роль податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах
 
Згідно з Бюджетним КодексомУкраїни [1,c.32] – податок з доходів фізичних осіб закріплений в розмірі 100%за місцевими бюджетами.
В Україні вструктурі бюджетів місцевих рад питома вага прибуткового податку (податку здоходів фізичних осіб) складає значну частку і коливається в межах від 25 до 60%. Тобто прибутковий податок істотно впливає на утримання бюджетної сфери багатьохміст і районів України.
Місцеві бюджети у 2005 році отримали 2450,8 млн.грн.податків, зборів та обов’язкових платежів, що становить 102,9 відс. до завданьвстановлених місцевими Радами Київської області, понад план до місцевихбюджетів надійшло 69,1 млн.грн. Темп росту до 2004 року склав 133,5 відс.,приріст склав 614,8 млн.грн.
 

/>
Рис.2.1. Щомісячні надходження платежів до місцевих бюджетів у2004 2005 роках по Київській області
В табл.Б.1 Б.2 додатку Б наведені динаміка та структураподатків в місцеві бюджети по Київські області в 2003 – 2005 роках.
Найбільші суми до місцевих бюджетів надходять по податку здоходів фізичних осіб та платі за землю, які в сумі складають 83,6відс.до загальних надходжень.
/>
Рис.2.8. Питома вага основних податків у загальній сумінадходжень до місцевих бюджетів по Київській області у 2005 році
/>

Рис. 2.9. Динаміка та обсягинадходження податків до державного та місцевих бюджетів по Київській області у2003 – 2005 роках
/> />
Рис. 2.10. Динаміка та обсягинадходження податків з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів по Київськійобласті у 2003 – 2005 роках
 
Як показує спільний аналіз графіківрис.2.8 – 2.10:
структурна частка податку здоходів фізичних осіб в місцевому бюджеті становить від 67,2% у 2003 році до64,4% у 2005 році;
структурна частка податку здоходів найманих працівників в податку з доходів фізичних осіб становить від97,3% у 2003 році до 97,15% у 2005 році;
 
2.3 Структура та динаміка податків з фізичних осіб в ДПІ у Святошинськомурайоні за 2003 – 2005 роки
 
В табл.В.1 – В.2 Додатку Внаведені структуровані таблиці аналізу динаміки надходження податків в місцевийбюджети у 2003 – 2005 роках по ДПІ у Святошинському районі м. Києва (у розрізігруп податків та окремих податків).
На рис.2.11 – 2.12представлені в графічному вигляді результати структурного аналізу динамікинадходження податків у 2003 2005 роках по ДПІ у Святошинському районі м. Києва .
Як показує спільний аналіз данихтабл.В.1 – В.2 Додатку В та графіків рис.2.11–2.12:
структурна частка податку здоходів фізичних осіб в місцевому бюджеті по Святошинському району становитьвід 60,0% у 2003 році до 59,1% у 2005 році, тобто є визначальною для бюджетурайону, хоч і меншою на 5%, ніж в середньому по Київській області;
структурна частка податку здоходів найманих працівників в податку з доходів фізичних осіб становить від95,0% у 2003 році до 96,6% у 2005 році, що на 2,0% є нижчою, ніж середнійпоказник по Київській області.
Знайдені тенденції єхарактерними для районів великого міста, де розвинутий індивідуальний бізнес ізначно більша частка надходжень податків з доходів приватних підприємців, ніж вцілому по області.
/>

Рис. 2.11. Динаміка та обсягинадходження податків до державного та місцевих бюджетів по ДПІ у Святошинськомурайону м. Києва у 2003 – 2005 роках
 
/>
Рис. 2.12. Динаміка та обсягинадходження податків з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів по ДПІ уСвятошинському районі м. Києва у 2003 – 2005 роках
 

Розділ 3. ОЦІНКА НАСЛІДКІВ РЕФОРМУВАННЯПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
 
3.1. Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб приотриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік
Згідно з „Інструкцією пропорядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку здоходів фізичних осіб” (ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адміністраціїУкраїни від 22 вересня 2003 р. N 442), яку розроблено на підставі пункту 5.5статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон),Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України«Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно-правовихактів, встановлюється порядок нарахування платником податку податкового кредитудля повернення надміру сплаченого податку [12, c.4].
Податковий кредит – це сума(вартість) витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язку зпридбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів фізичних або юридичних осібпротягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість таакцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загальногорічного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року,у випадках, визначених Законом.
Платник податку резидент,який має індивідуальний ідентифікаційний номер, має право на нарахуванняподаткового кредиту за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахуванняподаткового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платникомподатку в річній податковій декларації.
Річна податкова деклараціязаповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріальноуповноваженою на це платником податку. Декларація подається до податковогооргану за місцем податкової адреси платника до 1 квітня року, наступного зазвітним.
До складу податкового кредитувключаються наведені в Інструкції фактично понесені витрати, підтвердженіплатником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовимордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором,які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Загальна сума нарахованогоплатником податку податкового кредиту не може перевищувати суми загальногооподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітногоподаткового року як заробітна плата.
Якщо сума нарахованогоплатником податку податкового кредиту перевищує суму загальногооподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року якзаробітна плата, податковий кредит надається такому платнику податку в розмірісуми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягомзвітного податкового року як заробітна плата.
Якщо платник податку нескористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітногоподаткового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
До складу податкового кредитуплатник податку резидент має право включити такі витрати, фактично понесені нимпротягом звітного податкового року:
1. У разі, якщо за рахунокіпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок(квартира, кімната), визначений платником податку резидентом як основне місцейого проживання, платник податку резидент має право включити до складуподаткового кредиту частину фактично сплаченої протягом звітного податковогороку суми процентів за таким іпотечним житловим кредитом.
2. Суму коштів або вартістьмайна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійнихвнесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, щоперевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загальногооподатковуваного доходу такого звітного року.
3. Суму коштів, сплаченихплатником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньоїпрофесійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена йогосім'ї першого ступеня споріднення.
Такі витрати включаються доподаткового кредиту:
а) при навчанні платникаподатку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення до податковогокредиту одного з таких членів за їх вибором;
б) при навчанні обох членівподружжя окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості йогонавчання.
Загальна сума коштів,сплачена платником податку на користь навчального закладу протягом звітногоподаткового року, яку платник податку або члени його сім'ї першого ступеняспоріднення мають право включити до податкового кредиту, не повиннаперевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи,встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 таокругленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повнихабо неповних) навчання протягом такого звітного податкового року.
4. Суму власних коштівплатника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я длякомпенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку абочлена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків,донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що непокриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування.
До складу податкового кредитуне включаються витрати на:
а) косметичне лікування абокосметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане змедичними показаннями);
б) водолікування тагеліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
в) лікування та протезуваннязубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
г) аборти, крім абортів, якіпроводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідкомзґвалтування;
ґ) операції з переміни статі;
д) лікування венеричнихзахворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких сталонестатеве зараження або зґвалтування;
е) лікування тютюнової чиалкогольної залежності;
є) клонування людини або їїорганів;
ж) придбання ліків, медичнихзасобів та пристосувань, оплату вартості медичних послуг, які не підпадають підперелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Компенсація платнику податкувитрат на оплату послуг з лікування, що включаються до складу податковогокредиту, здійснюється за умови підтвердження понесених платником податку витратвідповідними розрахунковими документами (платіжне доручення на безготівковеперерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв'язку; або касовийордер, інші), що визначають суму таких витрат.
5. Суму витрат платникаподатку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премійстраховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя танедержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членівйого сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку закожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом якихдіяв договір страхування):
а) при страхуванні платникаподатку суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, тобторозміру, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатноїособи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 таокругленої до найближчих 10 гривень;
б) при страхуванні членасім'ї платника податку першого ступеня споріднення 50 відсотків від суми,визначеної у частині «а» цього підпункту, у розрахунку на кожногозастрахованого члена сім'ї.
Якщо платник податку абочлени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцямизгідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону,то гранична сума, зазначена в частині «а» або «б» цьогопідпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи на суму страховихвнесків, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.
6. Суми витрат платникаподатку із:
штучного запліднення,незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні;
оплати вартості державнихпослуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.
Відповідно до підпункту20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону за неповне або несвоєчасне повернення суминадміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права наподатковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
якщо платник податку неотримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, урозмірі 10 відсотків від такої суми;
якщо платник податку неотримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, урозмірі 100 відсотків від такої суми.

3.2 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб
Основними напрямкамиоптимізації оподаткування фізичних осіб є:
удосконалення та зниженняставок оподаткування для окремих верств населення та цивільних відносин;
розширення бази оподаткуванняза рахунок виведення в зону оподаткування реальних рівнів заробітної плати таліквідація виплат заробітної плати в “конвертах”.
Так, ЗакономУкраїни від 22 травня 2003 року N 889IV «Про податок з доходів фізичнихосіб» [9,c.12] запроваджено оподаткування доходів, отриманих платникамиподатку фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майновихчи немайнових прав. Порядок оподаткування визначено статтею 13, яка набралачинності з 1 січня 2005 року.
З метоюоподаткування об'єкти спадщини платника податку поділяються на:
1. Об'єктинерухомого майна (у таблиці 3.1 «н»).
2. Об'єктирухомого майна (у таблиці 3.1 «р»):
3. Об'єктикомерційної власності (у таблиці 3.1 «комерц», «роялті»),
4. Сумистрахового відшкодування (страхових виплат) (у таблиці 3.1 «с») застраховими договорами, укладеними спадкодавцем;
5. Кошти (утаблиці 3.1. «кошти»),
Ставкиоподаткування залежать від виду об'єкта спадщини і ступеня спорідненняспадкоємця із спадкодавцем (0 %, 5 %, 13 %, 26 %).
Як показано втабл.3.1, на протязі 2004 –2006 років поступово знижуються ставки оподаткуваннядоходів від отримання спадщини, оскільки зростання вартості нерухомості привелофактично до неможливості сплачувати податок на спадщину (особливо для першогоступеня споріднення).

Таблиця 3.1 Залежністьставки оподаткування від об'єкта спадщини та ступеня спорідненняСтавки податку з доходів фізичних осіб щодо успадкованого майна ЗУ N 889 (ред. ЗУ N 1958) з 01.01.2005 ЗУ N 889 (ред. ЗУ N 2505) з II кварталу 2005 р. ЗУ N 889(ред.ЗУ N 3378) з 01.01.2007
Подружжя
0 % н, р,
кошти
5 % с
13 % роялті
26 % від
нерезидента
Подружжя
0 % н, р,
кошти
5 % с
13 %
комерц, роялті26 % від
нерезидента
Подружжя
0 % н, р, с, кошти,
комерц
15 % від
нерезидента
I ступінь спорідн
5 % н, р, кошти
100 х МЗП,
13 % с, комерц, кошти
> 100 х МЗП,
роялті
26 % від нерезидента
I ступень спорідн
0 % н, р
5 % кошти
100 х МЗП
13 % с, комерц,
кошти > 100 х МЗП,
роялті
26 % від
нерезидента
I ступінь споріднення
0 % н, р, с, кошти,
комерц
15 % від нерезидента
II ступінь споріднення
13 % н, р, с, комерц,
кошти
26 % від
нерезидента
II ступінь споріднення
0 % н, р
13 % с, комерц,
кошти, роялті
26 % від
нерезидента
II ступінь споріднення
5 % н, р, с, кошти,
комерц
15 % від нерезидента
Інваліди I гр, дитина сирота
0 % н, р, кошти
(Ставка податку13 відсотків діє до 31 грудня 2006 р. З 1 січня 2007 року ставка податку становитиме15 відсотків).
При отриманніспадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента до будь-якогооб'єкта спадщини застосовується ставка 26 відсотків.
Якщо спадкоємецьотримує доходи у вигляді плати за використання права інтелектуальної (промислової)власності спадкодавця, у тому числі у вигляді роялті, то такі доходиоподатковуються при їх нарахуванні (виплаті) за їх рахунок, за ставкою 13відсотків незалежно від того, чи є їх отримувач спадкоємцем першого ступеняспоріднення, чи ні. Якщо спадкодавцем є нерезидент, то за ставкою 26 відсотків.
Розширення бази оподаткуванняза рахунок виведення в зону оподаткування реальних рівнів заробітної плати таліквідація виплат заробітної плати в “конвертах” забезпечує системний підхід доадміністрування податку, впроваджений в усіх держподатінспекціях області, якийпередбачає здійснення певного комплексу заходів, в залежності від категоріїплатників податку.
По відношенню до першої категорії (групи) –крупні підприємства електроенергетики, хімічної промисловості, машинобудування,транспорту (понад 800 тисяч працівників), які прозоро і легально виплачуютьвисоку заробітну плату, працюють у правовому полі податковою службоюзастосовувались звичайні заходи податкового супроводження, включаючироз’яснювальні заходи, планові перевірки та ін.
До цієї групи віднесено понад 1,5 тис.підприємств області, які виплачують заробітну плату понад 1000 гривень намісяць.
До підприємств середнього бізнесу (другагрупа), який на 90 відсотків входить до 65 регіональних та міжрегіональнихфінансово-промислових груп, і де працює понад 330 тисяч чоловік із заробітноюплатою 500600 грн. на місяць, у поточному році був примінений принципузгодження та контролю виконання бізнес-планів фінансової діяльності, в якомуна перше місце було поставлено питання підвищення легальної заробітної плати танаближення її до середньо-обласного рівня.
Як результат – сотні керівників підприємствсереднього бізнесу починаючи з ІІ кварталу п.р. офіційно отримують заробітнуплату від 20 до 50 тис.грн. за місяць зі сплатою відповідних податків.
(Наприклад: керівник “Транстехсервіс”отримав протягом 2 кварталу п.р.
25 тис.грн. середньомісячноїзаробітної плати, а у 1 кварталі 300 грн., середньомісячна заробітна платауправлінської ланки фірми “Гіпротехсервіс” – від 30 до 80 тисяч гривень.)
Значна увага податківців у поточному роцібула звернута на підприємства, які мінімізують сплату податку (третя група),шляхом виплати заробітної плати “у конвертах” або використовуючи найману працюбез відповідного оформлення трудових відносин.
Керівників зазначених підприємствсистематично заслуховували на засіданнях в ДПІ області, аналітична інформаціящодо діяльності цих підприємств направляється до органів прокуратури; в ходіпланових документальних перевірок розглядаються питання моніторингу заробітноїплати.
Результатом роботи податкових органів на ційділянці стало зменшення кількості підприємств мінімізаторів заробітної плати з12 тис. на початок року до 3 тис. на 01.01.06, середньомісячна заробітна платапо області зросла на 37 відс., з 667 до 914 грн., у тому числі у грудні 2005року – до 1116 грн.(рис.Г.1Г.3 Додатку Г).
Вже за підсумками ІІІ кварталу 2006 майже 2тисячі підприємств області довели розмір середньомісячної заробітної плати насвоїх підприємствах до 1000 грн. та більше, 609 підприємств сплачують заробітнуплату у сумі понад 1500 грн. на місяць.
З початку року організовано та проведеноспівбесіди з посадовими особами понад 8 тис. підприємств, з яких майже 6 тис.підвищили або зобов’язалися підвищити розмір середньомісячної зарплати допередбаченого законодавством рівня. Підвищено розмір заробітної плати і попрацівниках, які мають трудові відносини з 2877 приватними підприємцямиобласті.
Проводилась системна робота з підприємствамита підприємцями, що мають заборгованість по заробітній платі. В результатіпроведених заходів 1277 підприємств та 589 підприємців розпочали виплату боргівпо заробітній платі, погашено заборгованість на загальну суму 52,6 млн.грн., щосприяло надходженню до бюджету 9,7 млн.грн. податку з доходів фізичних осіб.
З питань приховування доходів фізичних осібвід оподаткування перевірено понад 3,2 тис. підприємств та 629 підприємців,порушення встановлені в 2766 випадках. За матеріалами перевірок донараховано11,8 млн.грн. податку, штрафних санкцій та пені, до адмінвідповідальностіпритягнуто 1763 посадові особи та підприємця на суму 135,6 тис.грн.
ВИСНОВКИ
Україна, услід за Росією, з2004 року відмінила систему прогресивних ставок податку на доходи з фізичнихосіб, який згідно з Бюджетним Кодексом України закріплений виключно замісцевими бюджетами. В той же час, світовий досвід показує, що прогресивнашкала ставок податку на доходи фізичних осіб застосовується практично в усіхрозвинутих країнах світу, а в ряді країн – податок з доходів фізичних осіб єосновою державного бюджету країни.
Аналіз впливу впровадження у2004 році нових ставок оподаткування (13% замість прогресивного ряду 10 – 40% у1998 – 2003 роках) та нового методологічного підходу Закону України “Прооподаткування фізичних осіб” на рівень наповнення місцевих бюджетів показав:
1. Рівень податку з доходівфізичних осіб по Київській області у 20032005 роках становив:
- 2003 –1,238 млрд.грн.
- 2004 –1,190 млрд.грн.
- 2005 –1,579 млрд.грн.
2. Рівень податку з доходівфізичних осіб у Святошинській ДПІ м.Києва у 20032005 роках становив:
- 2003 –20,124 млн.грн.
- 2004 –20,844 млн.грн.
- 2005 –31,242 млн.грн.
Таким чином, після зупинки росту обсягівстягнених податків з доходів фізичних осіб у 2004 році відносно 2003 року, у2005 році обсяг стягнених податків з фізичних осіб зріс на 40 – 50%.
Основною тенденцією оптимізаціїнаповнення місцевих бюджетів за рахунок податків з доходів фізичних осіб післязниження податкових ставок з 01.01.2004 року є розширення бази оподаткування,тобто „виведення з тіні” виплачуємих обсягів заробітної плати та законодавчерегулювання рівней заробітної плати через встановлення більш вищих мінімальнихрівней заробітної плати.
Аналіз впливу податку здоходів фізичних осіб на рівень місцевих бюджетів по Київській області показав,що:
структурна частка податку здоходів фізичних осіб в місцевому бюджеті становить від 67,2% у 2003 році до64,4% у 2005 році;
структурна частка податку з доходівнайманих працівників в податку з доходів фізичних осіб становить від 97,3% у2003 році до 97,15% у 2005 році.
Результати структурногоаналізу динаміки надходження податків у 2003 2005 роках по ДПІ у Святошинському районі м.Києва показали, що:
структурна частка податку здоходів фізичних осіб в місцевому бюджеті по Святошинському району становитьвід 60,0% у 2003 році до 59,1% у 2005 році, тобто є визначальною для бюджетурайону, хоч і меншою на 5%, ніж в середньому по Київській області;
структурна частка податку здоходів найманих працівників в податку з доходів фізичних осіб становить від95,0% у 2003 році до 96,6% у 2005 році, що на 2,0% є нижчою, ніж середнійпоказник по Київській області.
Знайдені тенденції є характерними длярайонів великого міста, де розвинутий індивідуальний та малий бізнес і значнобільша частка надходжень податків з доходів приватних підприємців та єдиногоподатку з малих підприємств в місцевий бюджет, ніж в цілому по області.
Таким чином, місцевий бюджетвкрай заінтересований в рівні надходження податку з доходів фізичних осіб, бовін є основою місцевих бюджетів. Це дає можливість податковій адміністраціїспиратися в своїх діях на місцеві комісії по питанням рівня заробітної плати вмісцевих Радах та спільно розширювати базу оподаткування за рахунок впливу накерівників місцевих підприємств.
 

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 21червня 2001 року N 2542 III (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом на 17 червня 2004 року N 1801IV)
2. Закон України “Про систему оподаткування в Україні”// від 25.06.1991 N 1251XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906IV)
3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на2004 рік» // від 27 листопада 2003 року N 1344IV (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 року N1801IV)
4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державнийбюджет України на 2003 рік» // від 26 грудня 2002 року N 380IV (Із змінамиі доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 року N 1397IV)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про Державнийбюджет України на 2005 рік” // Закон України від 25 березня 2005 року N2505IV цей Закон викладено в новій редакції (Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV)
6. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про Державнийбюджет України на 2006 рік” // 20 грудня 2005 року N 3235IV
7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державнийреєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» // 22грудня 1994 року N 320/94ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 20 лютого 2003 року N 551IV)8. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну реєстраціююридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” // від 15 травня 2003 року N755IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 22 вересня 2005 року N 2919IV)
9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок здоходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 року N 889IV (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 року N2642IV)
10. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ“Про прибутковий податок з громадян” // від 26 грудня 1992 року N 1392(Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на22 травня 2003 рокуN 889IV)11. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ“Про місцеві податки і збори” // від 20 травня 1993 року N 5693 (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N2505IV)
12. ІНСТРУКЦІЯ про порядокнарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходівфізичних осіб / Наказ Державної
податкової адміністраціїУкраїни 22.09.2003 № 442
13. ІНСТРУКЦІЯ про порядокведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків ізборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державнихцільових фондів //(у редакції наказу Державної податкової адміністрації Українивід 3.09.2001 N 342)14. Інструкція про порядок застосування тастягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податковоїслужби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністраціїУкраїни станом на 11 квітня 2003 року N 174)
15. Про затвердженняПодаткового роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходівфізичних осіб до бюджету // ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ від22 квітня 2004 року N 232
16. Про затвердження формиподаткового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядкузаповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу,нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з нихподатку //Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003року N 451 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністраціїУкраїни станом від 9 лютого 2005 року N 67)
17. Про затвердження формиподаткового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку здоходів фізичних осіб // Наказ Державної податкової адміністрації України від 4грудня 2003 року N 586
18. Про затвердження формиобліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядкуведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річногооподатковуваного доходу // Наказ Державної податкової адміністрації України від16 жовтня 2003 року N 490
19. Щодо затвердження формзаяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальноїпільги, а також порядку інформування платників податку // Наказ Державноїподаткової адміністрації України від 30 вересня 2003 року N 461
20. Андрущенко В.Л., ДаніловО.Д.Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. –К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.
21. Александров И.М. Налоговыесистемы России и зарубежных стран. –
М.: БераторПресс, 2002. – 390 с.
22. Бондаренко Г.І., Данілов О.Д.,Лекарь С.І., Зайцев В.І. Оподаткування фізичних осіб. Навч.посібник. – Ірпінь,Видавництво: АДПСУ, 2001. – 248 с.
23. Буряковский В.В., Кармазин В.Я.,Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. Днепропетровск, “Пороги”, 1998.
24. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема БП. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання.Київ Видавництво: Вид.дім «Професіонал», 2004. – 224 с.
25. Василик О.Д. Податкова система України. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Поліграф книга, 2004, 478 с.
26. Гаєвська Л., Паєнко Т. Про механізми реформування податку з доходів фізичних осіб в Україні // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право), 2003, №3(21), с.7985
27. Глухов В.В.,Дольдэ И.В., Некрасова Т.П. Налоги: теория и практика: учебник. 2е изд., испр.,и доп. СПб.: Издательство «Лань»,2002.448 с.
28. Данілов О.Д., ФліссакН.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч.посібник. Київ Видавництво: Парламентськевид-во, 2001.216 с.
29. Загорський В.С. Бюджетно-податковасистема України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ,2006, 304 с.
30. Законодавство України прооподаткування фізичних осіб // Бібліотека офіційних видань парламенту, 2006. –136 с.
31. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В.,Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика.Навч.посібник. – Київ,Видавництво: Центр навч. лри, 2006. – 468 с.
32. Золотько І.А. Податкова система.Навч.посібник. Київ, Видавництво: КНЕУ, 2005, 204 с.
33. Економіка підприємства: Навч.метод.посібник для самост. вивч. дисц./ І. О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний,С.М.Клименко та ін. К.: КНЕУ, 2000 248 с
34. Економіка підприємства: Підручник / Зазаг. ред. С.Ф.Покропивного Вид 2ге, перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2000. 528с.
35. Князев В.Г., Пансков В.Г.Налоговая система России. Учебное пособие. М.: Российская экономическаяакадемия, 2002.
36. Концепція реформуванняподаткової системи України (Підготовлено робочою групою Секретаріату ПрезидентаУкраїни у складі: В.Ланового, І.Акімової, М.Альперовича, Д.Боярчука,І.Голоднюк, Дубровського, М.Катеринчука, С.Кисельова, С.Ковалюка, Ляпіної,О.Пасхавера, М.Полудьоного, О.Рогозинського, А.Федоренка) Київ, вересень, 2005р.
37. Кривіцький В.Б., Нікітішин А.Л. Адміністрування податку з доходів фізичних осіб // Фінанси України, 2005, № 9, с.3439
38. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М.Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Картбланш, 2004, 331 с.
39. Крохина Ю.А. Налоговое правоРоссии, М.: Норма, 2003.
40. Кучеров И.И. Налоговоеправо России: Курс лекций. М.: ЮрИнфоР, 2001.
41. Кустова М.В., Ногина О.А.,Шевелева Н.А. Налоговое право России. Общая часть. СП(б).: Питер, 2001.
42. Лєкарь С.І., Данілов О.Д. Деякі аспекти запровадження єдиної ставки оподаткування доходів фізичних осіб // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку), 2002, с. 159162
43. Мельник П. В. Розвиток податковоїсистеми в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПСУкраїни. — Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.—355 с.
44. Михасюк І., Залога З., МельникА., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “ЕльгаН”, 2000.
45. Налоговые системы зарубежныхстран: Учебник / под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника – 2е изд., перераб. идопол. –М.: Закон и право, 1997.
46. Накай А.І.Реформування податку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право), 2005, № 5 (32) С.4448
47. Нікітішин А.О. Нова система оподаткування доходів фізичних осіб // Фінанси України, 2004, № 10, С.6571.
48. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Центр навчальної лри, 2006. – 456 с.
49. Онисько С.М., Тофан І.М., ГрицинаО.В. Податкова система.Підручник. – Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавецьВ.М.Піча, 2006. 336 с.
50. Печуляк В. Оподаткування фізичних осіб в Україні в контексті сучасної податкової політики // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право), 2002, № 4(22), с.7077
51. Петрусенко І. Порядок оподаткування заробітної плати податком з доходів фізичних осіб // Вісник податкової служби України, 2006, № 30, с.6164
52. Петрусенко І. Порядок сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету уповноваженими підрозділами // «Вісник податкової служби України», 2005, № 28, С.5455
53.Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту) //«Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., № 30, с. 31.
54. Податкова система // За заг. ред.С.М. Онисько, Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, 2004. – 332 с.
55. Податкова система України // Упоряд. М.П. Кучерявенко,В.В. Мартиновський, Тернопіль Видавництво: Торсінг, 2000. – 464 с.
56. Про затвердження Концепціїреформування податкової системи України (довідкові матеріали 2006 року) /Проект Постанови Кабінету Міністрів України, www.mfin.gov.ua
57. Рудый К.В. Финансово-кредитныесистемы зарубежных стран: Учебное пособие. М.: Новое знание.2003.С.301
58. Римма Грачова Як намоблаштувати податкову систему // газета «Дзеркало Тижня», 19 січня 2004
59. Солдатенко О.В., Онуфрик М.С. Податки2006: перевірки контролюючими органами України. Київ Видавництво: МП«Леся», 2006. 120 с..
60. Стратегія податкової реформи (розробленау відповідності з Дорученням Президента України, рішеннями РНБОУ, громадськогофоруму «Бізнес і влада» (січень 2006)) // Оргкомітет Національноїкомісії України по податковій реформі, www.rada.gov.ua
61. Тютюрюков Н.Н. Налоговыесистемы зарубежных стран: Европа и США: Учебное пособие. М.: Издательско-торговаякорпорация «Дашков и К».2002.С.174
62. Савченко Л. А., Цимбалюк А. В.,Капіца В. А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частинибюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України.— Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. — 356 с.
63. Скрипник А.В., Гендлер Г.Г. Сучасні підходи до визначення рівня оподаткування фізичних осіб //: Наукові записки, 2005, т.44, с.2125
64. Соколовська А.М. Податковасистема держави: теорія і практика становлення. – Київ,Видавництво: ЗнанняПрес, 2004. – 454 с.
65. Ференс О. Особливостіоподаткування доходів фізичних осіб: Коментар до законодавства // «ПравоУкраїни», 2005, № 4, с.6163
66. Чугунов І.Я., Ігнатенко А.Б.Податок з доходів фізичних осіб у системі фінансово-економічного регулювання //Фінанси України,2006, № 4, с. 314
67. Черник Д.Г., Л.П. Павлова, А.З.Дадашев, Князев В.Г., Морозов В.П. Налоги и налогообложение: Учебник М.: ИНФРАМ,2003. 328 с.
68. Швабій К. Податковий кодекс України: аналіз норм прибуткового податку з фізичних осіб // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право), 2002, № 4(18), с.480481
69. Яроцька Т.Р. Податкова база приоподаткуванні доходів фізичних осіб в Україні // «Фінанси України», 2005, № 10,с.2833
70. WWW.LIGAZAKON.COM.UA – Законодавчадовідкова система

ДОДАТКИ
 
Додаток А
Структура податків в Україні ВУкраїні справляються [2, с.3]:
загальнодержавні податки ізбори (обов'язкові платежі);
місцеві податки і збори(обов'язкові платежі);
а). До загальнодержавнихналежать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок на доданувартість;
2) акцизний збір;
3) податок на прибутокпідприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державниминекорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;
4) податок на доходи фізичнихосіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно(нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір загеологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальневикористання природних ресурсів;
14) збір за забрудненнянавколишнього природного середовища;
17) збір на обов'язковедержавне пенсійне страхування;
19) плата за торговий патентна деякі види підприємницької діяльності.
20) фіксованийсільськогосподарський податок;
21) збір на розвитоквиноградарства, садівництва і хмелярства;
23) єдиний збір, щосправляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
24) збір за використаннярадіочастотного ресурсу України;
25) збори до Фондугарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);
26) збір у вигляді цільовоїнадбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.
Загальнодержавні податки ізбори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України ісправляються на всій території України.
б). До місцевих податківналежать:
1) податок з реклами;
2) комунальний податок.
в). До місцевих зборів(обов'язкових платежів) належать:
2) збір за припаркуванняавтотранспорту;
3) ринковий збір;
4) збір за видачу ордера наквартиру;
5) курортний збір;
6) збір за участь у бігах наіподромі;
7) збір за виграш на бігах наіподромі;
8) збір з осіб, які берутьучасть у грі на тоталізаторі та іподромі;
9) збір за право використаннямісцевої символіки;
10) збір за право проведеннякіно і телезйомок;
11) збір за проведеннямісцевого аукціону, розпродажу і лотерей;
12) збір за проїзд потериторії прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
13) збір за видачу дозволу нарозміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
14) збір з власників собак.

Додаток Б
 
Динаміка та структура податків в місцеві бюджети по Київськійобласті у 2003 – 2005 роках/> />
Таблиця Б.1 Динаміка та структура податків в місцеві бюджетипо Київській області

Таблиця Б.2 “Вертикальний розріз” структурних часток податківу /> />
місцеві бюджети по Київській області

ДодатокВДинаміка та структура податків в місцеві бюджети по ДПІу Святошинському району м.Києва в 2003 –2005 роках/> />
Таблиця В.1 Динаміка та структура податків в місцеві бюджети по ДПІу Святошинському району м.Києва

Таблиця В.2 “Вертикальний розріз” структурних часток податків у /> />
місцеві бюджети по ДПІ уСвятошинському районі м. Києва
/> />
Додаток ГРис.Г.1. Порівняльна динаміка росту доходів по податкам зфізичних осіб по районам області/>
Рис.Г.2. Динаміка росту податку на доходу фізичних осіб по районам області
/> />
Рис.Г.3. Динаміка зменшенняпідприємств – “мінімізаторів” заробітної плати по районам області