Підприємствояк суб’єкт інвестиційної діяльності.
ПЛАН
Вступ. 3
Розділ 1. Теоретичні основи інвестиційної діяльності. 5
1.1 Сутність інвестиційної діяльності. 5
1.2 Форми сучасного інвестування. 9
1.3 Методи оцінки інвестиційної діяльності. 13
Розділ2. Аналіз інвестиційних ресурсів організації 20
2.1. Характеристика організації. 20
2.2. Характеристика джерел інвестування. 22
Розділ 3. Обґрунтування інвестиційної діяльності. 24
3.1 Оцінка реального інвестування. 24
3.2 Оцінка ефективності інвестування, використовуючи точкубеззбитковості. 28
Висновок. 29
Список використаної літератури. 30
Вступ
Однієї з найбільш гострих проблемсучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. У числіфакторів, що роблять безпосередній вплив на динаміку економічного розвитку,безсумнівно, належить інвестиційній сфері.
Інвестиції торкаються самих глибиннихоснови господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому.У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим засобом забезпеченняумов виходу України зі стану хронічної економічної кризи, здійсненняструктурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягненьтехнічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності намікро- і макрорівнях. Активізації інвестиційного процесу є одним з найбільшдіючих механізмів подальших соціально — економічних перетворень.
В умовах ринкової економікиможливостей для інвестування досить багато. Разом з тим будь-яке підприємствомає обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому встаєзадача оптимізації інвестиційного портфеля.
Дуже істотний фактор ризику.Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступіньякої може значно мінятися. Так, у момент придбання нових основних засобівніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції. Тому нерідкорішення приймаються на інтуїтивній основі.
Прийняття рішень інвестиційногохарактеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується навикористанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхньогосполучення визначається різними обставинами, у тому числі і тим з них,наскільки менеджер знайомий з наявним апаратом, застосовним у тім чи іншомуконкретному випадку. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий рядформалізованих методів, розрахунки за допомогою яких можуть бути основою дляприйняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсальногометоду, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, керуваннявсе-таки в більшому ступені є мистецтвом, чим наукою. Проте, маючи деякіоцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні,легше приймати остаточні рішення.
Ціль цієї роботи — ознайомитись, наприкладі діючого підприємства, з методами оцінки ефективності інвестиційноїдіяльності..
Розділ 1. Теоретичніоснови інвестиційної діяльності.1.1 Сутністьінвестиційної діяльності.
Інвестиції — відносно новий для нашоїекономіки термін. У рамках централізованої планової системи використовувалосяпоняття «капітальні вкладення». Поняття "інвестиції"ширше, ніж поняття «капітальні вкладення». Інвестиції містятьу собі як реальні, так і портфельні інвестиції, тобто вкладення в цінні паперий активи інших підприємств.
Сучасний економічний словник визначаєінвестиції як довгострокові вкладення приватного чи державного капіталу увласній країні чи за рубежем з метою одержання доходу в підприємства різнихгалузей, підприємницькі проекти, соціально — економічні програми, інноваційніпроекти. Інвестиції дають віддачу через значний термін після вкладення.
Слово "інвестиція"походить від латинського "invest", що означає вкладати. В даний часзначення інвестицій в економіці підприємства досить високе. Для того щобпідприємство могло успішно функціонувати, підвищувати якість продукції,знижувати витрати виробництва і підвищувати конкурентноздатність своєїпродукції, воно повинно направляти фінансові ресурси на поточні витрати і наінвестиції.
Інвестиції забезпечують динамічнийрозвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі задачі, як розширення власноїпідприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових і матеріальнихресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідокосвоєння нових областей бізнесу.
Інвестування (інвестиційний процес) — цепроцес простого чи розширеного відтворення засобів виробництва. Це зв'язано зтим, що основні фонди підприємства піддаються зносу, машини й устаткуваннястаріють фізично і морально і повинні замінятися. Вирішення задач максимізаціїприбутку підприємств у довгостроковому періоді зв'язано з залученням увиробництво новітньої техніки і технології, проведенням технічного,переозброєння і реконструкції.
Інвестиційний процес являє собоюскладний комплекс робіт, що включає наступні основні фази:
· визначенняоб'єкта інвестування
· фінансуваннякапіталовкладень
· контрольнад їхнім виконанням.
Промислове підприємство робитьінвестиції, з метою збереження чи збільшення свого прибутку. При інвестуванніпідприємство повинне вирішити, чи буде за визначений час маса прибутку,принесена інвестиціями, більше вартості відповідних витрат. Альтернативноювартістю інвестування буде ринковий відсоток з капіталу, узятий по сумізасобів, необхідних для придбання нового капіталу.
Інвестиції, у першу чергу реальніінвестиції, грають винятково важливу роль в економіці країни і будь-якогопідприємства, тому що вони виступають основою для:
· Систематичноговідновлення основних виробничих фондів підприємства і здійснення політикирозширеного відтворення;
· Прискорення НТП і поліпшення якості продукції;
· Структурноїперебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузейнародного господарства;
· Створеннянеобхідної сировинної бази промисловості;
· Вирішеннячи пом'якшення проблеми безробіття;
· І т.д.
Таким чином, інвестиції потрібні дляоздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальнихпроблем, насамперед — підйому життєвого рівня населення.
Під час економічної кризиінвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падавзначно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було тещо інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років,незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частинадовгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності взагальному обсязі кредитів в економіці країни.
Пріоритетними напрямками длязалучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, деУкраїна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом іформує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництволегкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- іракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС;розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема наЧорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробкасільгосппродукції; транспортна інфраструктура.
Значне поліпшення інвестиційногоклімату стає однієї з найважливіших задач економічної політики уряду. Вумовах обмеженості бюджетних ресурсів державі необхідно не тільки створити всіумови, що полегшують приплив приватних інвестицій у реальний сектор, але ізробити вкладення у вітчизняну економіку однієї з найбільш вигідних формвикористання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів.
Інвестиційний клімат — економічні, політичні,фінансові умови, що роблять вплив на приплив внутрішніх і зовнішніх інвестиційв економіку країни.
Інвестиційний клімат — це ґрунт дляінвестицій, що характеризується цілим набором факторів. Це і макроекономічнаситуація ( збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс ізпозитивним сальдо, розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото — валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажнідля інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, рівенькорпоративного керування, масштаби злочинності і корупції.
Негативний вплив на інвестиційніпроцеси в Україні роблять невирішені проблеми в кредитно — грошовій сфері (висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи іт.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податковенавантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів в оборотнихактивах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу;відтік капіталу за рубіж; відсутність контролю над застосуванням законодавчоїбази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін.
1.2 Форми сучасного інвестування.
Інвестиції можна класифікувати наоснові різних ознак.
По об'єкту вкладеннякапіталу:
Інвестування може здійснюватися вдвох формах: безпосереднє вкладення засобів у створення нових виробничихпотужностей, для придбання нового обладнання, ліцензій, нерухомості іприміщення, у цінні папери. У першому випадку мова йде про так називане реальнеінвестування (real іnvestment), у другому — про «портфельнеінвестування» (portfolіo іnvestment).
Також можна говорити про виробничіінвестиції, що направляються на нове будівництво, реконструкцію, розширення ітехнічне переозброєння діючих підприємств, і інтелектуальних, вкладених устворення інтелектуального, духовного продукту.
Сучасний економічний словник даєнаступні визначення:
Інвестиції прямі — 1. вкладення безпосередньов матеріальне виробництво і збут визначеного виду продукції; 2. вкладення, утому числі в статутний капітал, що забезпечують володіння контрольним пакетомакцій компанії.
Інвестиції портфельні(непрямі) — 1. інвестиції фінансові, формовані у виді портфеля цінних паперів; 2. невеликіпо розмірі інвестиції, що не можуть забезпечити їхнім власникам контроль надпідприємством.
Відповідно, виділяють фінансовіі не фінансові інвестиції.
Фінансові інвестиції — інвестиції в цінні папери.
Не фінансові інвестиції – не грошовіінвестиції у формі вкладень прав, ліцензій, ноу-хау, майна в проект, упідприємство, у справу.
По суб'єкту інвестування:
· Приватніінвестиціїхарактеризують вкладення засобів фізичних осіб і підприємницьких організаційнедержавних форм власності.
· Державніінвестиції — це вкладення засобів державних підприємств, а також засобів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів.
По періоду інвестування:
· Короткостроковіінвестиціїхарактеризують вкладення капіталу на період до одного року. Як правило,фінансові інвестиції фірми є короткостроковими.
· Довгостроковіінвестиціїявляють собою вкладення коштів у реалізацію проектів, що будуть забезпечуватиодержання фірмою вигод протягом періоду, що перевищує один рік. Відповідно до цього основною формою довгострокових інвестицій фірми є її капітальні вкладенняу відтворення основних засобів.
З погляду спрямованості дій:
· Інвестиціїна підставі проекту (початкові інвестиції), чи нетто-інвестиції.
· Інвестиціїна розширення(екстенсивні інвестиції), що направляються на збільшення виробничогопотенціалу.
· Реінвестиції, тобто зв'язування зновувільних інвестиційних засобів за допомогою направлення їх на придбання чивиготовлення нових засобів виробництва з метою підтримки складу основних фондівпідприємства. До таким можна віднести:
o Інвестиції на заміну, у результаті яких наявніоб'єкти заміняються новими.
o Інвестиції на раціоналізацію, що направляються намодернізацію технологічного чи устаткування процесів.
o Інвестиції на зміну програмивипуску
o Інвестиції надиверсифікованість, зв'язані зі зміною номенклатури продукції, створенням нових видівпродукції й організацією нових ринків збуту.
o Інвестиції на забезпеченнявиживання підприємства в перспективі, що направляються на НІОКР, підготовку кадрів,рекламу і т.д.
· Брутто-інвестиції, що складаються знетто-інвестицій і реінвестицій.
Крім цього, окремо виділяють венчурніінвестиції й ануітет.
Венчурні інвестиції — це ризикові вкладення.Вони являють собою вкладення в акції нових підприємств чи підприємств, щоздійснюють свою діяльність у нових сферах бізнесу і зв'язаних з великим рівнемризику. Венчурні інвестиції направляються в не зв'язані між собою проекти, щомають високий ступінь ризику, у розрахунку на швидку окупність вкладенихкоштів. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансуваннядрібних інноваційних фірм в областях нових технологій.
Ануітет — інвестиції, що приносять вкладнику визначений доход через регулярні проміжкичасу. В основному — це вкладення засобів у страхові і пенсійні фонди.
Основу інвестиційної діяльностіпідприємства складає реальне інвестування. У сучасних умовах господарювання дана форма інвестування для багатьох фірм є єдиним напрямком інвестиційноїдіяльності. Це зв'язано з тим, що реальні інвестиції виступають основною формоюреалізації економічного розвитку підприємства, тому що дана форма інвестуваннядозволяє їм освоювати нові товарні ринки і забезпечувати постійне збільшення своєїринкової вартості.
Підготовка й аналіз інвестицій уреальні активи істотно залежать від того, якого роду це інвестиції, тобто якузадачу ставить перед собою підприємство в процесі інвестування. З цих позиційусі можливі реальні інвестиції зводяться в наступні основні групи:
·
· обов'язковіінвестиції(чи інвестиції заради задоволення вимог державних органів керування) — цеінвестиції, необхідні для того, щоб підприємницька фірма могла і даліпродовжувати свою діяльність. У цю групу включаються інвестиції, ціль яких — організація екологічної безпеки діяльності фірми чи поліпшення умов праціпрацівників фірми до рівня державних вимог і т.п.;
· інвестиціїв підвищення ефективності діяльності фірми, їхньою метою є насамперед створення умов для зниження витрат фірми за рахунок зміни устаткування,удосконалювання застосовуваних технологій, поліпшення організації праці ікерування. Здійснення даних інвестицій необхідно підприємницькій фірмі длятого, щоб вистояти в конкурентній боротьбі;
· інвестиціїв розширення виробництва, основна мета такого інвестування — розширення можливостейвипуску товарів для раніше сформованих ринків у рамках вже існуючихвиробництв;
· інвестиціїв створення нових виробництв, у результаті здійснення таких інвестицій створюються зовсімнові підприємства, що будуть випускати товари, що раніше не виготовлялисяфірмою чи робити новий тип послуг або дозволяти фірмі вийти на нові для неїринки з товарами чи послугами які уже випускаються.
У процесі функціонуванняпідприємницької фірми вибір конкретної форми реального інвестуваннявизначається багатьма факторами: по-перше, задачами галузевої, товарноїі регіональної диверсифікованості діяльності фірми; по-друге,можливостями впровадження нових технологій на фірмі; по-третє, наявністювласних інвестиційних ресурсів і (чи) можливістю залучення позикових ресурсів.
1.3 Методи оцінкиінвестиційної діяльності.
Оцінка ефективності інвестиційнихпроектів є одним з найбільш важливих етапів у процесі керування реальнимиінвестиціями; від того, наскільки якісно виконана така оцінка, залежитьправильність ухвалення остаточного рішення про прийнятність конкретногоінвестиційного проекту для підприємницької фірми.
Цінність результатів оцінкиекономічної ефективності інвестиційних проектів залежить, по-перше, відповноти і вірогідності вихідних даних і, по-друге, від коректностіметодів, використовуваних при їхній обробці й аналізі.
Методи, використовувані ваналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи: а) заснованіна дисконтированих оцінках; б) засновані на облікових оцінках. Розглянемоключові ідеї, що лежать в основі цих методів.
Метод чистої теперішньоївартості.
Цей метод заснований на зіставленнівеличини вихідної інвестиції (ІC) із загальною сумою дисконтированихчистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом прогнозованоготерміну. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується задопомогою коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійновиходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче чи може мати на капітал,що їм інвестується.
Допустимо, робиться прогноз, щоінвестиція (ІC) буде генерувати протягом n років, річні доходи врозмірі P1, P2, ..., Рn. Загальна накопичена величина дисконтуємихдоходів (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуютьсяпо формулах:
/>
/>
Очевидно, що якщо:
NPV > 0, то проект варто прийняти;
NPV , топроект варто відкинути;
NPV = 0, то проектні прибутковий, ні збитковий.
При прогнозуванні доходів по рокахнеобхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так іневиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщопо закінченні періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виділіквідаційної вартості устаткування чи вивільнення частини оборотних коштів,вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.
Якщо проект припускає не разовуінвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом mроків, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб:
/>
де і — прогнозований середнійрівень інфляції.
Розрахунок за допомогою наведенихформул вручну досить трудомісткий, тому для зручності застосування цього йіншого методів, заснованих на дисконтованих оцінках, розроблені спеціальністатистичні таблиці, у яких табульовані значення складних відсотків, дисконтуючихмножників, дисконтованого значення грошової одиниці і т.п. у залежності відтимчасового інтервалу і значення коефіцієнта дисконтування.
Необхідно відзначити, що показник NPVвідбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадкуприйняття розглянутого проекту. Цей показник адитивний у тимчасовому аспекті,тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важливавластивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і дозволяє використовуватийого в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.
Метод внутрішньої ставкидоходності.
Під нормою рентабельності інвестиції(ІRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPVпроекту дорівнює нулю:
ІRR = r, при якому NPV = f(r)= 0.
Зміст розрахунку цього коефіцієнтапри аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: ІRRпоказує максимально припустимий відносний рівень витрат, що можуть бутиасоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект цілком фінансується зарахунок позички комерційного банку, то значення ІRR показує верхнюграницю припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якоїробить проект збитковим.
На практиці будь-яке підприємствофінансує свою діяльність, у тому числі й інвестиційну, з різних джерел. Як плату за користування авансованими в діяльність підприємства фінансовимиресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди і т.п., тобто несе деякіобґрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Показник, щохарактеризує відносний рівень цих витрат, можна назвати «ціною»авансованого капіталу (CC). Цей показник відбиває сформований напідприємстві мінімум повернення на вкладений у його діяльність капітал, йогорентабельність і розраховується по формулі середньої арифметичної зваженої.
Економічний зміст цього показникаполягає в наступному: підприємство може приймати будь-які рішенняінвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточногозначення показника CC (ціни чи джерела засобів для даного проекту, якщовін має цільове джерело). Саме з ним порівнюється показник ІRR,розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий.
Якщо: ІRR > CC, то проектварто прийняти;
ІRR , топроект варто відкинути;
ІRR = CC, то проектні прибутковий, ні збитковий.
Практичне застосування даного методуускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансовогокалькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій звикористанням табульованих значень дисконтуючи множників. Для цього задопомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1таким чином, щоб в інтервалі (r1,r2) функція NPV=f(r)змінювала своє значення з "+" на "-" чи з "-" на"+". Далі застосовують формулу:
/>
де r1 - значення табульованогокоефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1);
r2 - значеннятабульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)0).
Точність обчислень зворотнопропорційна довжині інтервалу (r1,r2), а найкраща апроксимація звикористанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжинаінтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1 і r2 — найближчі одиндо одного значення коефіцієнта дисконтування, що задовольняють умовам (увипадку зміни знака функції з "+" на "-"):
r1 - значення табульованогокоефіцієнта дисконтування, мінімізуюче позитивне значення показника NPV,тобто f(r1)=mіnr{f(r)>0};
r2 - значення табульованогокоефіцієнта дисконтування, максимізуюче негативне значення показника NPV,тобто f(r2)=maxr{f(r).
Шляхом взаємної заміни коефіцієнтів r1і r2 аналогічні умови виписуються для ситуації, коли функція змінює знакз "-" на "+".
Метод періоду окупності.
Цей метод — один з найпростіших ішироко розповсюджений у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускаєтимчасової упорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку строкуокупності (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованихдоходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то стрококупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річногодоходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляєтьсяубік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподіленийнерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років,протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формуларозрахунку показника PP має вид:
PP = n, при якому />
Деякі фахівці при розрахункупоказника PP усе-таки рекомендують враховувати часовий аспект. У цьомувипадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику«ціна» авансованого капіталу. Очевидно, що строк окупностізбільшується.
Показник строку окупності інвестиціїдуже простий у розрахунках, разом з тим він має ряд недоліків, які необхідновраховувати в аналізі.
По-перше, він не враховує впливдоходів останніх періодів. Як приклад розглянемо два проекти з однаковимикапітальними витратами (10 млн. грн.), але різними прогнозованими річнимидоходами: по проекті А — 4,2 млн. грн. протягом трьох років; по проекті Б — 3,8 млн. грн. протягом десяти років. Обоє ці проекту протягом перших трьохроків забезпечують окупність капітальних вкладень, тому з позиції даногокритерію вони рівноправні. Однак очевидно, що проект А набагато більш вигідний.
По-друге, оскільки цей методзаснований на недисконтованих оцінках, він не робить розмежування між проектамиз однаковою сумою кумулятивних доходів, по різним розподілом її по роках. Так,з позиції цього критерію проект А с річними доходами 4000, 6000, 2005 грн. іпроект Б с річними доходами 2005, 4000, 6000 грн. рівноправні, хоча очевидно,що перший проект є більш кращим, оскільки забезпечує велику суму доходів уперші два роки.
По-третє, даний метод не маєвластивість адитивності.
Існує ряд ситуацій, при якихзастосування методу, заснованого на розрахунку строку окупності витрат, можебути доцільним. Зокрема, це ситуація, коли керівництво підприємства в більшомуступені стурбовано вирішенням проблеми ліквідності, а не прибутковості проекту- головне, щоб інвестиції окупилися і якомога швидше. Метод також гарний уситуації, коли інвестиції сполучені з високим ступенем ризику, тому чим коротшестрок окупності, тим менш ризикованим є проект. Така ситуація характерна для галузей чи видів діяльності, яким присуща велика імовірність досить швидкихтехнологічних змін.
Метод індексу прибутковості.
Цей метод є по суті наслідком методучистої теперішньої вартості. Індекс рентабельності (PІ) розраховуєтьсяпо формулі:
/>
Очевидно, що якщо:
РІ > 1, то проект вартоприйняти;
РІ , то проект вартовідкинути;
РІ = 1, то проект ніприбутковий, ні збитковий.
На відміну від чистого приведеногоефекту індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дужезручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизнооднакові значення NPV, або при комплектуванні портфеля інвестицій змаксимальним сумарним значенням NPV.
Метод розрахунку коефіцієнтаефективності інвестиції.
Цей метод має дві характерні риси: по-перше,він не припускає дисконтування показників доходу; по-друге, доходхарактеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток замінусом відрахувань у бюджет). Алгоритм розрахунку винятково простий, що івизначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнтефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічногоприбутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться увідсотках). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом вихідної сумикапітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення термінуреалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщодопускається наявність залишкової чи ліквідаційної вартості (RV), те їїоцінка повинна бути виключена.
/>
Даний показник порівнюється зкоефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується розподіломзагального чистого прибутку підприємства на загальну суму засобів, авансованиху його діяльність (підсумок середнього нетто).
Метод, заснований на коефіцієнтіефективності інвестиції, також має ряд істотних недоліків, обумовлених восновному тим, що він не враховує тимчасовий складової грошових потоків.Зокрема, метод не робить розходження між проектами з однаковою сумоюсередньорічного прибутку, але сумою прибутку, що варіює, по роках, а також міжпроектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але генеруючу протягомрізної кількості років. і т.п..
Розділ 2. Аналізінвестиційних ресурсів організації.2.1. Характеристикаорганізації.
Фірма «АНТ LTD.» — товариство з обмеженоювідповідальністю. Вид діяльності — виробництво. Форма власності — приватна. Здійснюєпереробку відходів поліетиленової плівки і виробництво поліетиленової плівки.
Юридична адреса: м. Київ, пров. Скорика 17.
Виробничі приміщення — 2 цехи по 150м кв. і офісне приміщення — 35 м кв. орендуються підприємством. 1-й цехвикористовується для складування сировини, відходів поліетилену і для переробкивідходів в агломерат. Там встановлений агломератор. У цеху працюють двоєробітників — один обслуговує агломератор, а інший займається сортуванням інарізкою плівкових відходів.
В 2-му цеху встановлені 2 екструдерадля видува плівки, що обслуговуються 3-ма робітниками позмінно. Також у 2-мцеху складується готова продукція.
Керівництво діяльністю підприємстваведе Генеральний директор. Він вирішує питання діяльності підприємства, діє відйого імені, має право першого підпису, розпоряджається майном підприємства,здійснює прийом і звільнення працівників. Головний бухгалтер складаєдокументальні звіти підприємства. Комерційний директор займається питаннямизбуту, маркетингу і реклами.
Основний конкурент ТОВ «АНТLTD.» — ТОВ «Еліс». Переваги конкурента — різноманітнийасортимент виробів з поліетиленової плівки, великі виробничі потужності. Недолікиконкурента — претензії до якості продукції, висока ціна, менше реклами в пресі.
Основні показникигосподарської діяльності ТОВ «АНТ LTD.»
Таблиця 1
Показники
2005 рік
тис. грн.
2006 рік
тис. грн. Сплачені податки 506,5 541,6
в тому числі: — з фонду оплати праці 352,1 374,6 — комунальний 3,9 4,7 — державного дорожнього фонду 83,5 82,1 — до Державного інноваційного фонду 55,2 68,4 — з власників транспортних засобів 0,1 0,1 — земельний 11,7 11,7 Собівартість реалізованої продукції: — з урахуванням вищенаведених податків 5307,8 5358,7 — без податків 4801,3 4817,1 Виручка від реалізації (без ПДВ) 6710,9 6842,8 Кредиторська заборгованість з ПДВ 289,3 270,4 Загальна сума кредиторської заборгованості 1915,7 1759,2 Дебіторська заборгованість з ПДВ 225,7 270,4 Загальна сума дебіторської заборгованості 2030,8 2163,2 Чистий прибуток 1012,3 1038,9
2.2. Характеристикаджерел інвестування.
ТОВ «АНТ LTD.» необхіднообновити наявне устаткування та придбати нову лінію по виробництвуполіетиленової плівки. Сума проекту 200 тис. грн..
У проекті фінансування проводитьсянаступним чином:
o 70% за рахунок власних коштівпідприємства (140 тис. грн.)
o 30% за рахунок банківської позики (60тис. грн.)
Кредит береться терміном на 3,5 роки.Його сума розподіляється рівномірно. Кредит був виданий банком 23.07.2002,останній термін сплати кредиту і відсотків по ньому 23.01.2005.
1 розрахунковий період23.07.2002 – 23.07.2003
2 розрахунковий період23.07.2003 – 23.07.2002
3 розрахунковий період23.07.2002 – 23.07.2004
4 розрахунковий період23.07.2004 – 23.01.2005
Кожного розрахункового періодуповертається сума кредиту + відсотки. Відсотки розраховуються за формулою />, де FVI – сумавідсотків за розрахунковий період, r – відсоткова ставка, n – кількість днів у розрахунковомуперіоді, Т – кількість днів у році за умовами угоди.
У першому розрахунковому періодіпідприємство поверне банку /> = 9000(відсотки) + 15 000 (частина кредиту) = 24 000 грн.
У другому розрахунковому періодіпідприємство поверне банку /> = 6750(відсотки) + 15 000 (частина кредиту) = 21750 грн.
У третьому розрахунковому періодіпідприємство поверне банку /> = 4500(відсотки) + 15 000 (частина кредиту) = 19500 грн.
У другому розрахунковому періодіпідприємство поверне банку /> = 2250(відсотки) + 15 000 (частина кредиту) = 17250 грн.
Розділ 3. Обґрунтуванняінвестиційної діяльності.3.1 Оцінка реальногоінвестування.
Підприємство ТОВ «АНТ LTD.» реалізує інвестиційний проект, що вимагає 200 тис. грн. капітальних вкладень.Інвестиційний проект являє собою заміну устаткування і придбання нової лінії повиготовленню поліетиленової плівки.
Освоєння інвестицій відбувається напротязі 3 років. У перший рік освоюється 25% інвестицій, у другий 30%інвестицій, у третій 45% інвестицій.
Частка кредиту в інвестиціях складає30%.
Термін функціонування проекту складає5 років, а термін служби створених потужностей — 8 років.
Амортизація нараховується за лінійноюсхемою.
Ліквідаційна вартість устаткуванняскладає 10% від первісної.
Прогнозована продажна вартістьліквідованого майна вище залишкової вартості на 10%.
Ціна одиниці продукції 120 грн.
Розмір оборотного капіталу 10% від виручки.
Плата за наданий кредит складає 15%річних.
Кредит надається на 3,5 роки.
Темп інфляції складає 6%.
Оцінимо наскільки прийнятний данийпроект для підприємства.
Прийнятністьпроекту за критерієм NPV.
NPV, чи чиста приведена вартість проектує найважливішим критерієм, по якому судять про доцільність інвестування в данийпроект. Для визначення NPV необхідно спрогнозувати величину фінансовихпотоків у кожний рік проекту, а потім привести їх до загального знаменника дляможливості порівняння в часі. Чиста приведена вартість визначається по формулі:
/>
де r — ставка дисконтування.
У нашому випадку номінальна ставкадисконтування дорівнює 10%, тоді, з огляду на темп інфляції 6% у рік, реальнаставка дисконтування складає: 3,77%.
/>
У першій таблиці показаний початковийваріант розрахунку, де за планом кредит повинний бути повернутий у термін (3,5роки) з погашенням основного капіталу рівними частинами. NPV такого проектудорівнює 153944 грн., що означає його наступність за даним критерієм. NPV>0,а це значить, що при даній ставці дисконтування проект є вигідним дляпідприємства, оскільки генеруємий їм cash-flow перевищує нормуприбутковості в даний момент часу.
/>
Об’єм Реалізації = Об’єм Виробництва* Ціна Одиниці = 2005 * 120 = 240000
Затрати перем. = Об’єм Виробництва* Затрати на одиницю продукції = 2005 * 50 = 10000
Таблиця2
Оцінкаумов інвестування
Період
Показники 1 2 3 4 5 6 7 8 Капіталовкладення 50000 60000 90000 200500 В т.ч. за рахунок кредиту 15000 45000 Амортизація 22500 22500 22500 22500 22500 Залишкова вартість ОФ 177500 15500 132500 110000 87500 87500 Продажна вартість ОФ 96250 Об’єм виробництва 2005 3000 4000 5000 4000 Ціна за одиницю 120 120 120 120 120 Валова виручка 240000 360000 480000 600000 480000 Постійні витрати 50000 50000 50000 50000 50000 Змінні витрати 70000 100000 120050 135000 142005 Витрати виробництва 142500 172500 192500 207500 214500 Процент за кредит 9000 6750 6750 Повернення кредиту 15000 15000 30000 Оподатков. прибуток 97500 187500 287500 392500 265500 8750 Податок на прибуток (30%) 29250 56250 86250 117750 79650 3062,5 Чистий прибуток 68250 131250 201250 274750 185850 5687,5 Операційний CF 90750 153750 223750 297250 208350 Потреба в оборот. засобах 24000 36000 48000 60000 48000 Зміна потреби -24000 -12005 -12005 -12005 12005 48000 Загальний CF -50000 -60000 -90000 66750 141750 211750 285250 220350 141187,5 Дисконтний множник 1 0,943 0,890 0,840 0,792 0,747 0,705 0,665 0,627 Дисконтуючий фактор -50000 -56603 -80099 56045 112279 158232 201090 146545 88583
NPV проекту
576070,44> 0
Визначеннярентабельності інвестицій.
/>
По формулі визначаємо, що в даногопроекту рентабельність інвестицій дорівнює 167%.
/>
Визначення внутрішньої нормиприбутку.
Для визначення внутрішньої нормиприбутку проекту потрібно прирівняти NPV до нуля.
/>
У результаті обчислень і виходячи зпобудованого графіка ВНП даного проекту дорівнює 14%. Це вище норми дисконтування,що означає прийнятність даного проекту за цим критерієм.
/>
Діаграма1. Визначення внутрішньої норми прибутку
У ході оцінки даного інвестиційногопроекту була перевірено його відповідність різним критеріям прийнятності, атакож проведено аналіз його основних параметрів і варіантів. У результаті можназробити наступні висновки:
1. Проект є прийнятним закритерієм NPV і за критерієм внутрішньої норми прибутку і рентабельності.
2. План повернення кредиту можебути виконаний через3,5роки.
3.2 Оцінка ефективностіінвестування, використовуючи точку беззбитковості.
Метод розрахунку крапкибеззбитковості відноситься до класу показників, що характеризують ризикінвестиційного проекту. Зміст цього методу, як випливає з назви, полягає увизначенні мінімально припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів,при якому проект залишається беззбитковим, тобто, не приносить ні прибутку, нізбитків. Відповідно, чим нижче буде цей рівень, тим більше імовірно, що данийпроект буде життєздатний в умовах непередбаченого скорочення ринків збуту.Таким чином, крапка беззбитковості може використовуватися як оцінкумаркетингового ризику інвестиційного проекту. Умова для розрахунку крапкибеззбитковості може бути сформульована в такий спосіб: який повинний бути обсягвиробництва (за умови реалізації всього обсягу виробленої продукції), при якомуодержуваний маржинальний прибуток (різниця між виручкою від реалізації іперемінними виробничими витратами) покриває постійні витрати проекту.
/>
Діаграма2. Визначення точки беззбитковості
Як бачимо з графіку рівеньбеззбитковості досягається уже на перший рік здійснення проекту.
Висновок
Інвестиційна діяльність у тім чиіншому ступені присуща будь-якому підприємству. Ухвалення інвестиційногорішення неможливо без врахування наступних факторів: вид інвестиції, вартістьінвестиційного проекту, кількість доступних проектів, обмеженість фінансовихресурсів, доступних для інвестування, ризик, зв'язаний із прийняттям того чиіншого рішення й ін.
Причини, що обумовлюють необхідністьінвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на тривиди: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягіввиробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступіньвідповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншогонапрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничихпотужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництвопідприємства ясно уявляє собі, у якому обсязі і з якими характеристикаминеобхідні нові основні засоби. Задача ускладнюється, якщо мова йде проінвестиції, зв'язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьомувипадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміниположення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних,трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.
Нерідко рішення повинні прийматися вумовах, коли є ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У цьомувипадку необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись наякихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути декілька, аімовірність того, що якийсь один проект буде переважати інших за всімакритеріями, як правило, значно менше одиниці.
В даній роботі, на прикладі реальногоінвестування, проілюстрований процес прийняття рішення щодо вкладання коштів уоновлення старого і придбання нового обладнання. Розглянуті методи прийняттяінвестиційних рішень.
Список використаноїлітератури
1. Глазунов В.Н. Финансовыйанализ и оценка риска реальных инвестиций — М.: Финстатинформ, 2007.
2. Непомнящий Е.Г.Технико-экономическоеобоснование предпринимательского проекта: методические указания / Таганрог:Изд-во ТРТУ, 2005.
3. Тарасова Е.В. Инвестиционноепроектирование: конспект лекций — М.: Издательство ПРИОР, 2005.
4. Ковалев В.В. Методыоценки инвестиционных проектов — М.: Финансы и статистика, 2005.
5. Экономикапредприятия: Под редакциейС.Ф. Покропивного. Учебник. В 2-х т. т.1. — К.:«Хвиля-прес», 2006.