Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні

Міністерство освіти і наукиУкраїни
Кіровоградський національнийтехнічний університет
Кафедра фінансів та планування
Курсова робота
З дисципліни: «Податковасистема»
«Особливості оподаткуваннясільськогосподарських підприємств в Україні»
Кіровоград
2010

Зміст
Вступ
1.Теоретичні та правові засади оподаткування сільськогосподарських підприємств вУкраїні
1.1Загальнахарактеристика сільськогосподарських підприємств в Україні
1.2Нормативно-правовезабезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств
2.Аналізсистеми оподаткування сільськогосподарських підприємств
2.1Обчислення і сплата фіксованого сільськогосподарського податку
2.2Обчислення і сплата податку на додану вартість
2.3Інші податки з сільськогосподарських підприємств
3.Шляхи вдосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств
Висновки
Списоквикористаних джерел

Вступ
У даній курсовійроботі розглядається сфера застосування, принципи впровадження, умовифункціонування, методика розрахунку та особливості оподаткуваннясільськогосподарських підприємств України. Розкривається сутність податків, якірегулюють сільськогосподарську діяльність.
Актуальністьтеми полягає у розгляді законів та податків, що регулюють і регламентують всюдіяльність сільськогосподарських підприємств в Україні та забезпечуютьвідповідний контроль над ними, і які покликані внести спрощення у справлянніподатків із сільськогосподарських товаровиробників, сприяти їх економічнійзацікавленості і зростанню, що на даний момент відповідає основним напрямкам ітенденціям в розвитку пріоритетних галузей економіки.
Метою курсовоїроботи є: формування уявлення про Фіксований сільськогосподарський податок,ПДВ, земельний податок та інші податки в системі елементів спрощеної системиоподаткування, які сплачують сільгоспвиробники до державного бюджету України таінших фондів.
Завданнякурсової роботи:
- характеристика сільського господарства України,стан на сьогодення та перспективні плани щодо стимулювання його подальшогорозвитку в майбутньому.
- ознайомлення з загальними умовами оподаткуваннясільгоспвиробників, законами та постановами ВР України та КМУ згідно якихпроводиться оподаткування цих підприємств.
- розкриття основних правил обчислення ісплати податків сільськогосподарськими підприємствами. Характеристика норм іметодів сплати таких податків до державного і цільових фондів.
- шляхи вирішення оподаткуваннясільгоспвиробників, які пропонують вітчизняні вчені в світлі проблем, що є насьогодні. Розгляд пропозицій та створення загального уявлення про можливізміни.
Предметом роботивизначається Фіксований сільськогосподарський податок, ПДВ та інші податки зсільськогосподарських підприємств.
Об’єктомдослідження вважається практика функціонування, справляння і адмініструванняданихподатків в сучасних реаліях економічного розвитку в Україні.
Методидослідження: в роботі використовувались теоретичний аналіз останніх періодичнихвидань для розкриття економічної сутності податків. Під час дослідженнявикористовувались загальні методи: аналіз, індуктивний і дедуктивний методи.
Інформаційнабаза: в роботі використовувались Закони України, книги, нормативні таінструктивні матеріали, звіти ДПА України та статті з періодичних видань,наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії, методології, методикиоподаткування, статистичні довідники.
Структура таобсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків,списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової роботи складає37сторінок комп’ютерного тексту і включає 2 таблиці, 3 додатки. Списоквикористаних джерел містить 24 найменування.

1.Теоретичніта правові засади оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні
1.1Загальнахарактеристика сільськогосподарських підприємств в Україні
Аграрнийсектор традиційно відіграє важливу роль в економіці України,ґрунтово-кліматичні умови, природно-ресурсний потенціал та трудові ресурси якоїдозволяють створити ефективне конкурентоспроможне на міжнародному рівнісільське господарство. Агропромисловий комплекс є одним із потужних важелівподальшого економічного розвитку нашої держави, в якому зосереджено майжетретину основних виробничих фондів, виробляється понад 20% валового суспільногопродукту та третина національного доходу.[1, с.123-131]
Питанняскладного становища, подальший процес розвитку та джерела формування фінансовихресурсів сільськогосподарських підприємств є однією з найважливіших умов їхефективного функціонування. Нині агропромисловий комплекс перебуває у доситьскладному становищі, його потенціал використовується не повністю: тваринництвозанепадає, вирощування багатьох видів сільськогосподарських культур стаєнерентабельним, скорочуються робочі місця, підвищується неплатоспроможністьсільськогосподарських товаровиробників, знижуються обсяги виробництва, наростаєструктурний дисбаланс в експорті продукції сільського господарства у бік сировини,невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якостіта безпеки. Негативні явища пояснюються прорахунками у стратегії і тактиціпроведення аграрної реформи. У другій половині 90-х років економіка Українипереживала важкий період: нестача кредитів, інфляція, застій промисловості,відсутність чіткої ринкової політики, що в сукупності негативно позначилося насільськогосподарському виробництві. Ефективність використання земель в Українізначно нижча, ніж у середньому по Європі.
Відуспішного розв'язання проблем економічного та соціального розвиткуагропромислового комплексу як пріоритетного сектору економіки країни значноюмірою залежить розвиток інших галузей національного господарства, продовольчабезпека держави, фінансове забезпечення потреб країни, формування внутрішньогоі зовнішнього ринків, підвищення добробуту населення.
Востанні роки єдиним шляхом виходу аграрного сектору економіки із кризипрактично всі визнають необхідність державної фінансової підтримки сільськогосподарськихтоваровиробників. Ідея пільгового кредитування й дотації сільськогогосподарства України розглядається базовою селянами та усіма причетними доуправління цією галуззю.[2, с.52]
Так,у 2009 році країнами Євросоюзу було витрачено 71 млрд євро на підтримкусільського господарства. Як відомо, землі України становлять п'яту частинуземель Європи. З огляду на це наша держава мала б виділяти кошти у розмірі 14,2млрд євро, що становить 156,2 млрд грн. Натомість, 2009 року на підтримкугалузі сільського господарства в Україні було витрачено 5,9 млрд грн. Можналише уявити, яких темпів розвитку набуло б сільське господарство України, якбийого фінансування збільшилося у 26 разів.
Отже,у 2009 році бюджетні витрати на підтримку підприємств агропромислового комплексубули на 16,2% меншими минулорічних і становили лише 5,9 млрд грн. Нинізалишаються недофінансованими такі важливі програми, як здешевлення кредитів,бюджетна дотація у тваринництві та рослинництві, компенсація вартості палива йелектроенергії, підтримка фермерських господарств тощо.[3]
Важливим джерелом формуванняфінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств і відродженням галузізалишається кредитна та інвестиційна діяльність. Однак через збитковістьгалузі, відсутність ліквідної застави у товаровиробників і, як наслідок, високуймовірність неповернення кредитів і недосконалість законодавчих механізміваграрний сектор став непривабливим для інвестицій, а кредитуваннясільськогосподарських товаровиробників — надто ризиковим бізнесом. Через цечастка кредитів комерційних банків у загальній структурі кредитування була дуженизькою. [2, с.53]
Вивченнязарубіжного досвіду свідчить, що аграрний сектор у провідних країнахкредитується у великих обсягах. До країн з найвищою питомою вагою позичковихкоштів в аграрному капіталі належать Великобританія та Німеччина — 50%, наФранцію припадає понад 40, Італію та Бельгію — більше 30%. Формування кредитноїсистеми визначається характером існуючих у країні кредитних відносин івідповідних форм кредиту. Отже, можна зробити висновок, що діяльністьсільськогосподарських підприємств у системі ринкової економіки неможлива безперіодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.[4]
Важливезначення у формуванні фінансово-кредитного механізму належить державі, оскількиоднією з головних її функцій є створення сприятливого економічного середовища,вона застосовує й відповідні економічні методи впливу. До них належать:державні кредити, формування цін через систему доплати, державне замовлення,пільги з оподаткування, фінансова допомога. Названі методи спрямовані намаксимальний захист національного товаровиробника, підтримку йогоконкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках.
Аналіз умов формуванняфінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств та доступу їх дозовнішніх джерел фінансування свідчить про необхідність переглядуконцептуальних основ державного регулювання економіки та активізації позиціїдержави. Необхідність посилення державного регулювання економічних відносин ваграрній сфері зумовлюється значенням сільськогосподарського виробництва внаціональному господарстві нашої держави.
Першочерговимизаходами щодо відродження галузі сільського господарства мають бути такі:дотації у сільське господарство, поліпшення фінансування та кредитування села,зменшення відсоткових ставок по кредитах, стимулювання будівництватваринницьких комплексів, встановлення справедливих цін на сільськогосподарськупродукцію, врегулювання законів щодо ринку землі.
Інвестиціїу виробництво продовольства та технічних культур мають підґрунтям сильнунауково-дослідну базу. Результатом наукомістких удосконалень у сільськомугосподарстві стане не тільки продовольча безпека, а й поліпшення якостінавколишнього середовища та економічного розвитку. Сільське господарство маєбути визначене як пріоритетна галузь для інвестицій у наукові дослідження.Необхідно також розширити навчальну місію університетів, пов'язаних з аграрнимидослідженнями, для того, щоб охопити як стаціонарне академічне, так ідистанційне навчання.
Таким чином, поповненнюфінансових ресурсів і розширенню діяльності й розвитку сільськогосподарськихпідприємств сприятиме системне та комплексне розв'язання завдань аграрноїреформи в Україні, зважена державна політика розвитку села та механізмів їїреалізації, удосконалення механізму підтримки сільськогосподарськихтоваровиробників, формування фінансових і кредитних відносин.[2, с.55]
1.2 Нормативно-правовезабезпечення оподаткування сільськогосподарських підприємств
Спеціальнийрежим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у формі фіксованогосільськогосподарського податку (ФСП) з'явився в порядку експерименту в 1998році у трьох регіонах України: Глобинському районі Полтавської області,Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатськоїобласті, а з 1 січня 1999 року його було поширено на всій території країни.Запровадження спрощеної системи оподаткування для сільгоспвиробників булоподовжено в 2004 році ще на шість років. Сьогодні увага до даної проблеми щебільше посилюється: незважаючи на явну недосконалість підсистеми оподаткуванняаграріїв відповідно до останніх змін у законодавстві дію ФСП у 2010 роціпланується знову продовжити, і цього разу на невизначений період.[5, с. 63]
Статтею2 Закону України «Про фіксованийсільськогосподарський податок»визначено, що особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо вони єсільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм,передбачених законами України, селянськими та іншими господарствами, якізаймаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутомсільськогосподарської продукції, а також рибницькими, рибальськими тариболовецькими господарствами, що займаються розведенням, вирощуванням тавиловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у якихсума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власноговиробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік,перевищує 75% загальної суми валового доходу.[6, с.62]
Об'єктом оподаткування дляплатників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданихсільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому вкористування, у тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, яківикористовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами длярозведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставкахта водосховищах).
Таким чином, оскільки землі водногофонду р. Дніпра не є об'єктом оподаткування ФСП, виловлена з річки Дніпра рибадля цілей обчислення ФСП не може враховуватися при розрахунку визначенняпитомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власноговиробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходупідприємства за попередній звітний період.[6, с.62]Законом України «Про особистеселянське господарство» (ст.1), зокрема, встановлено, що особисте селянськегосподарство — це господарська діяльність, яка провадиться без створенняюридичної особи фізичною особою індивідуально або родинних відносинах іспільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва,переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишківта надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, невідноситься до підприємницької діяльності. Отже, такі селянськігосподарства відповідно до Закону «Про фіксованийсільськогосподарський податок» не є платниками ФСП.[6, с. 62-63]Не можуть бути платниками ФСП суб'єктигосподарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти:
а) успеціальних (вільних) економічних зонах;
б)      натериторіях пріоритетного розвитку із спеціальнимрежимом інвестиційної діяльності;
в)      вумовах технологічних парків;
2)реалізують інноваційні проекти відповіднодо Закону України «Про інноваційну діяльність»;
3)зареєстрованіплатниками єдиного податку для суб'єктів малогопідприємництва
Не можуть бути платниками ФСП: філії,відділення або інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, новоствореніпідприємства, крім сільськогосподарських підприємств, які створилися шляхомзлиття, приєднання або перетворення.[9, с.61]
Запровадженняфіксованого сільськогосподарського податку передбачає суттєве спрощеннямеханізму нарахування та сплати податків, адже фіксований сільськогосподарськийподаток сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів).Серед них:
• податок наприбуток підприємств;
• плата(податок) на землю;
• податок звласників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• комунальнийподаток;
• збір загеологорозвідувальні роботи, виконані за рахунокдержавногобюджету;
• збір до Фондудля здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильськоїкатастрофи та соціального захисту населення;
• збір наобов'язкове соціальне страхування;
• збір набудівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загальногокористування;
• збір наобов'язкове державне пенсійне страхування;
• збір доДержавного інноваційного фонду;
• плата запридбання торговельного патенту на здійсненняторговельноїдіяльності;
• збір заспеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потребсільського господарства). [10].
Суб'єкти та об'єктиспеціального режиму оподаткування ПДВ. Спеціальнийрежим оподаткування (ст. 81 Закону України «Про податок надодану вартість») може обрати сільськогосподарське підприємство, щоздійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства тарибальства, починаючи з 01.01.2009 р.
Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені угрупах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом «ПроМитний тариф України» (із змінами, внесеними від 21.05.2009) якщо такі товари вирощуються, відгодовуються,виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку —суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів уінших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, якіпоставляються зазначеним платником податку — їх виробником (п. 81.7ст. 81 Закону «Про податок на додану вартість»).[8, с.11]
Згідно закону України «Проподаток на додану вартість» (Ст.81.2)Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку надодану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартістьпоставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті добюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарськогопідприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої)постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такоїсуми податку — для інших виробничих цілей.
Сільськогосподарськепідприємство — суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податковудекларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством- суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку,встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків передбюджетами та державними цільовими фондами».[7]
Для отримання права на застосування спеціального режимуоподаткування такий платник ПДВ — юридична особа (будь-якої форми власності)повинен пройти відповідну реєстрацію суб'єктом спеціального режимуоподаткування в органах податкової служби. При реєстрації суб'єктомспеціального режиму оподаткування такій особі видається Спеціальне свідоцтво,де зазначається виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію ст. 81Закону «Про податок на додану вартість» Достовірність відомостей провиди діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом ізЄдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, якиймістить відомості про основні види діяльності сільськогосподарськогопідприємства згідно з Національним класифікатором України «Класифікаціявидів економічної діяльності» (такий витяг сільськогосподарськепідприємство додає до заяви).
Інші види діяльності та продукція, що одержуватиметьсясуб'єктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сферісільського, лісового господарства та рибальства, повинні оподатковуватися ПДВпоза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку.[8, с.11]

2. Аналіз системи оподаткуваннясільськогосподарських підприємств
2.1 Обчислення і сплата фіксованогосільськогосподарського податку
З питаньподаткової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджуєтьсяряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно-правовим актом,спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарськоговиробництва, був Закон України «Про фіксований сільськогосподарськийподаток» від 17.12.1998 року.[20]
Згідно закону платники визначають суму податку на поточний рік виходячи зплощі земельних ділянок та їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95р.відповідно до Методики.[11, с.16-17]
Об'єктом оподаткування є:
1)площа власних сільськогосподарських угідь;
2)площа сільськогосподарськихугідь, наданих сільськогосподарському товаровиробнику в користування, в тому числі на умовах оренди;
3)землі водного фонду, які використовують рибницькі,рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та виловуриби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
Сплатупровадять щомісяця протягом30 календарних днів, наступнихза останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний кварталвід річної суми податку, в таких розмірах:
· у І кварталі- 10 відсотків;
· у II кварталі 10;
· у III кварталі — 50;
· у IV кварталі — 30 відсотків.
Податокперераховують до бюджету на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. Сумуподатку визначають виходячи з площі земельних ділянок та їхгрошової оцінки і ставок податку в розмірах, передбачених ст. 3 та ст. 4 Закону України «Про фіксованийсільськогосподарський податок».До земельнихділянок відносятьсільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища,багаторічні насадження) та/або землі водного фонду, які використовують рибницькі,рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та виловуриби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).[11, с.16-17]
СтавкиФСП з гектара угідь до їх грошової оцінки становлять:
— дляріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15%;
— длябагаторічних насаджень – 0,09%;
— дляземель водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими і риболовецькимигосподарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах,– 0,45% грошової оцінкигектара ріллі по областях.
Якщо ділянкиплатників ФСП розміщені в гірських зонах або на поліських територіях, то дляних ставки ФСП становлять:
— дляріллі, сіножатей та пасовищ – 0,09%;
— длябагаторічних насаджень – 0,03%. [15]
До складудоходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва тапродуктів її переробки включаються:
1) доходивід реалізації продукції рослинництва та тваринництва, виробленої (вирощеної) наугіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власностічи надані йому в користування. Це сумакредитових оборотів аналітичних рахунків продукції рослинництва та тваринництваза субрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (безПДВ) та кредитових оборотів по субрахунку 712 " Дохід від реалізації іншихоборотних активів " в частині доходу від реалізації необоротних активів, утримуванихдля продажу за аналітичними рахунками реалізації довгострокових біологічних активіврослинництва та тваринництва (без ПДВ), що обліковуються по первісній вартості.
2) доходивід реалізації продукції рибництва, вирощеної у власних чи орендованих внутрішніхводоймах. Це кредитові обороти аналітичних рахунків продукції рибництва засубрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).
3) доходивід реалізації продукції, виробленої з сировини власного виробництва тапродуктів її переробки на власних підприємствах і на давальницьких умовах, незалежновід територіального розміщення переробного підприємства. Це кредитові обороти аналітичнихрахунків реалізації продуктів переробки (крім підакцизних товарів) по субрахунку701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).
Слід такожзазначити про включення до суми від реалізації сільськогосподарської продукції сумидоходів від реалізації виноградних виноматеріалів,вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинноговиноробства, що, у свою чергу, використовують такі виноматеріали для виробництваготової продукції.
4) доходиостаннього податкового періоду від надання супутніх послуг — для сільськогосподарськихпідприємств, які у звітному податковому періоді утворені шляхом злиття, приєднання,перетворення, поділу або виділення. Це кредитові обороти по субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг " в частині послуг відповідно до Перелікусупутніх послуг, затвердженого наказом Мінагрополітики від 29.01.2007 р.[15]
Длянабуття та підтвердження статусу платники ФСП щороку подають до 1 лютого поточного року такідокументи:
• загальний розрахунок ФСП навсю площу земельних ділянок, з яких справляють податок, — подається доподаткового органу за місцем знаходження платника податку;
• звітний розрахунок ФСП — подається доподаткового органу за місцем розташування кожної земельної ділянки;
• розрахунок частки доходу від реалізаціїсільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробкив загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний(податковий) рік — до податкового органу за своїммісцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок;
•витяг з державного земельногокадастру про склад земель сільськогосподарськихугідь та їх грошову оцінку — до податкового органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельнихділянок.
Податковийорган за місцезнаходженням платника протягом 10робочих днів після подання розрахунку ФСП видаєдовідку про присвоєння або підтвердження статусу платника ФСП.
Якщоплоща землі зміниться протягом року, необхідно подати уточнюючий розрахунок.
Платникиподатку, діяльність яких припиняється злиттям, приєднанням, перетворенням,поділом або виділенням у звітному податковому періоді, зобов'язані подати уперіод до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїммісцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок уточнений розрахунок ФСП, вякому, зокрема, зазначаються суми податкових зобов'язань або боргів у разі їх наявності.
Сільськогосподарськепідприємство, утворене протягом року злиттям, приєднанням або перетвореннямплатників податку, подає протягом 20календарних днів місяця, що настає за місяцем йогоутворення, до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташуванняземельних ділянок розрахунок ФСП за період від датиутворення до кінця поточного року (п. 10Положення про ФСП).
Якщоплатник ФСП здає в оренду сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду,то орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплатиФСП. При оренді платником ФСП сільськогосподарських угідь або земель водногофонду в підприємства, яке не є платником ФСП, орендовані площі земельнихділянок включаються до розрахунку ФСП орендаря. Якщо платник ФСП бере в суборенду землі у суб'єкта господарювання,який сплачує податки на загальних підставах і орендує, в свою чергу, земельніділянки у неплатника ФСП, то такий платник зазначені площі включає дорозрахунку суми ФСП.[11, с.16-17]
Щодозмін, які відбулися в фіксованому сільськогосподарському податку за останнідесять років, то їх можна побачити в ДОДАТКУ А.[5, с.68-70]
Запровадженняфіксованого сільськогосподарського податку в Україні,безсумніву,малонизку таких позитивних моментів:
–значно знизилося податкове навантаження на сільськогосподарськихтоваровиробників;
–зріс рівень сплати цього податку (за данимитабл.1);
–суттєво спростився механізм нарахування та сплатиподатків;
–спростився порядок ведення податковогообліку, підвищилися його прозорість і достовірність;
–стабілізовано базу оподаткування;
–оптимізовано строки сплати податків;
–створеноумовиоподаткування, за якихвідсутня мотивація до приховуваннярезультатів господарювання, тощо.
Таблиця2.1 Нарахування та сплатафіксованого податку сільськогосподарськими підприємствами зарокамиПоказники Роки 1990 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Нараховано до сплати ФСП, млн. грн. 486,1 338,8 420,4 475,4 454,9 419,9 157,7 140,2 146,3 144,2 Сплачено ФСП, 176,1 223,9 341,6 341,6 372,6 382,3 167,8 136,5 138,1 136,5 млн. грн. Рівень сплати ФСП, % 36,1 66,1 81,3 81,3 82,2 91,0 105,4 97,4 96,5 96,2

Таблиця2.2 Оцінка змін уоподаткуванні ФСП в 2004 – 2010 рокахПоказники, в розрахунку на 1 га ріллі 2004 2008 2009 2010 Фонд оплати праці, грн. 192 321 379* 448* За умови незмінних правил оподаткування (оподаткування за правилами 2004 року) Навантаження на фонд оплати праці, % 0,2 0,2 0,2 0,2 Внески до соціальних фондів, грн. 0,38 0,64 0,76 0,90 Фіксований сільськогосподарський податок**, грн. 19,30 19,30 19,30 19,30 Сума обов’язкових платежів, грн. 19,68 19,94 20,06 20,20 З урахуванням фактичного стану оподаткування Навантаження на фонд оплати праці, % 0,2 22,92 29,76 36,4*** Внески до соціальних фондів, грн. 0,38 73,57 112,82 162,97 Фіксований сільськогосподарський податок**, грн. 19,30 5,79 5,79 5,79 Сума обов’язкових платежів, грн. 19,68 79,36 118,61 168,76 Відношення суми обов’язкових платежів до суми за незмінних умов оподаткування, разів 1,00 3,98 5,91 8,36
*обчислено з урахуванням запланованого зростання мінімальної заробітної плати.
**обчислено виходячи з середньої грошової оцінки 1 га ріллі.
***нарівнібазових ставок2009 року.
У2009 році рівень податкового навантаження зріс порівняно з базовим 2004-иммайже у 6 разів. З 2010 року він збільшиться ще на 40 %. Це означає, щосільськогосподарська галузь повертається на загальні умови оподаткування (табл.2.1). [14]
Отже можна стверджувати, що:
1. З переходом до ФСП скорочуєтьсяподаткове навантаження, спрощуються податкові відносини між державою іплатниками податків. Але він не впливає на використання земельних ресурсів таефективність, прибутковість виробництва в цілому, оскільки не відіграє значноїролі, має невеликий розмір і незначну питому вагу у виручці від реалізаціїпродукції.
2. Введення режиму фіксованогосільськогосподарського податку (ФСП) не повною мірою теоретично обґрунтоване, абаза його оподаткування неврегульована. Проте вважаємо доцільним подальше йоговикористання в умовах кризи.
У перспективі ж прийнятним напрямом єперехід до моделі прибуткового оподаткування сільськогосподарськихтоваровиробників.[15]
2.2 Обчислення ісплата податку на додану вартість
Чиннийсьогодні і колишні спеціальні режими оподаткування є однією з форм державноїпідтримки сільськогосподарських товаровиробників. Причому така підтримка єбільш ефективною, ніж пряме бюджетне фінансування. Аналогічно до пільговихспецрежимів, які діяли до 01.01.2009р., новий спецрежим оподаткування ПДВпередбачає, що:
-  сумаПДВ, що нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставленихним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету таповністю залишається для відшкодування сплаченої (нарахованої) постачальникусуми ПДВ на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої сумиподатку – для інших виробничих цілей;
-  перевищеннясуми «вхідного» ПДВ, яка сплачена(нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику навартістьвиробничих факторів, над сумою податку,нарахованою за операціями поставоксільськогосподарськихтоварів (послуг), не підлягаєбюджетномувідшкодуванню.
-  припоставцінесільськогосподарських товарів та послугоперації відображаються в загальнійдекларації з ПДВ, а податковізобов’язання з ПДВ за такою декларацієюпідлягають перерахуванню до бюджету на загальнихпідставах.
Тимчасово,до01.01.2012 р. звільняються від оподаткування операціїіз ввезення на митну територію Україниплемінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу,які здійснюються суб’єктами спеціального режиму оподаткування,встановленого ст. 81 Закону України«Проподатокнадоданувартість». Операції з подальшої поставки вищезазначенихплемінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалупідлягають оподаткуванню у загальному порядку.
Дляцілей спецрежиму під сільськогосподарською продукцією розуміється продукція,вказана в групах 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічноїдіяльності УКТЗЕД (ДОДАТОК Б), яка вирощується, відгодовується (виловлюється –для рибницьких підприємств) безпосередньо цим підприємством, а також продуктипереробки цієї продукції.
Слід зауважити,що платник податку, що перейшов на спеціальнийрежимоподаткуванняПДВ, зобов’язаний постійно контролювати сукупний показник попередніх дванадцятипослідовних звітних місяців, а новостворений– показник кожного звітного податковогоперіоду.
Свідоцтвопрореєстраціюспеціального режиму оподаткування ПДВ може бутианульованеутаких випадках:
1)  якщопідприємство подало заяву прозняттяйого з реєстрації як суб’єктаспеціального режиму оподаткування;
2)  якщопідприємство подало заяву пройогореєстрацію як платника ПДВ назагальнихпідставах (у тому числі упримусовомупорядкуу разі невідповідності вимогам, викладеним уст. 81 Закону України «Проподатокнадоданувартість»);
3)  уразі ліквідації сільськогосподарського підприємства або його реорганізації;
4)  якщопідприємство не подає податкової звітності протягом останніх дванадцятипослідовних звітних податкових місяців.
Розподілподаткового кредиту. Розподіл сплаченого (нарахованого)податкового кредиту з ПДВ сільськогосподарськими підприємствами, щозастосовують спецрежим оподаткування ПДВ здійснюється виходячи з часткивикористання таких товарів (послуг), основних фондів у операціяхсільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях, слідпроводити починаючи з 1 січня 2009 року.
Проводитирозподіл податкового кредиту необхідно:
-  з01.01.2009р. – сільгосппідприємствам, які з початку поточного року сталиспецрежимними платниками ПДВ;
-  здати набуття статусу платника заспеціальнимрежимом,якщопідприємство зареєстроване таким платникомнезпочаткуроку.
Визначеннядати виникнення податкових зобов'язань з податку надодану вартість для платників,які зареєстровані як суб'єктиспеціального режиму оподаткування,здійснюється у загальному порядкувідповіднодоЗакону про ПДВ. Таким чином, платники,зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повиннізабезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних ізсільськогосподарським виробництвом, та інших операцій.
Звітністьз ПДВ заумовизастосування спецрежиму. Щодо податковоїзвітності, то відповідно доп. 81.13 Закону України «Проподатокнадоданувартість» сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режимуоподаткуванняподає податкову декларацію у строки та в порядку, встановленідляіншихплатників податку. Наказом ДПАУ,що набравчинностіз 10.02.2009р., затверджено зміни доформиподаткової звітності з ПДВ. Сільськогосподарські товаровиробники, що обралиспеціальний режим оподаткування ПДВ, подають податкову декларацію з ПДВ(скорочену), в якій відображають лише ті операції, які стосуються спецрежиму, зобов’язковим поданням додатків 2 «Розшифровки податкових зобов’язань таподаткового кредиту в розі контрагентів» та 3 «Розрахунок питомоїваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів(послуг)». Інші операції відображаються у загальній(повній) декларації з ПДВ, у кінціякої проставляється відмітка про одночаснеподання скороченої декларації. Скорочена декларація є невід’ємною частиноюзвітності за відповідний податковийперіод.
Урозділі I«Податковізобов’язання» відображаються операції з поставкисільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) внаслідокздійснення діяльності відповідно до Закону про ПДВ. Прицьому рядки 6, 7, 8.2 скороченої декларації незаповнюються,оскільки податкові зобов’язання, що виникають при імпортітоварів тапослуг, отриманих від нерезидента на митнійтериторії України, не відносятьсядозобов’язань,пов’язаних з поставкою сільськогосподарськихтоварів.
УрозділіII «Податковийкредит»зазначаютьсяоперації з придбання:
а)     товарів(послуг)для їх використання у виробництвісільськогосподарської продукції, а також основні фонди дляїхвикористанняу виробництві сільськогосподарської продукції. Якщотовари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуютьсясільськогосподарським підприємством частково для виготовленнясільськогосподарськихтоварів (послуг),а частково для іншихтоварів (послуг),то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредитурозподіляєтьсявиходячи з частки використання таких товарів(послуг),основних фондів в операціяхсільськогосподарського виробництва та відповідновіншихопераціях;
б)   послуг,супутніхпоставці сільськогосподарського товару, що вирощується,відгодовується, виловлюється або збирається(заготовлюється) безпосередньо платником податку.
Урядку 16.3 показуєтьсякоригування, пов’язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг),основних фондів частково длявиготовлення сільськогосподарських товарів (послуг),а частково для інших.
Отже,якщо товари (послуги) раніше отримувались длявикористання в діяльності підприємства, непов’язанійіз сільськогосподарською, та податковий кредит за ними було відображеновзагальнійдекларації з ПДВ, а потім ці товари(послуги) чи їх частину спрямувалина виробництво сільськогосподарської продукції вумовах спецрежиму, то відповідну такимтоварам (послугам) суму податкового кредиту необхідновиключитиіззагальної декларації (шляхом відображеннянеобхідних даних у рядку 16.3 зі знаком"-")і перенестиїї до рядка 16.3 скороченої декларації зі знаком"+".
Якщож сільськогосподарське підприємство планує змінитинапрям використаннятоварів(послуг)та основних фондів з діяльності усферісільського господарства на іншудіяльність, скористатись рядком 16.3 скороченоїдекларації не можна. Урядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення(зменшення) податкового кредиту. Сумарядка 16.5 (переноситься до рядка 16.5 загальноїдекларації) розраховується за схемою: сума значеньрядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3+ 16.4 (+ чи -)) колонки Б) х (значеннярядка2.1 колонки А /сума значень рядків (5 + 8 (+ чи -) + 91)колонкиА).
Привід'ємномузначенні знаменника, розрахованого згідно з попереднім абзацом, отриманийпоказник у рядку 16.5 не відображається.
УРозділ III «Розрахунки за звітний період» скороченоїдекларації на відміну від загальної декларації відсутня відмітка платника пропроведення відшкодування та замість рядків 18-28 введено нові рядки:
-  Рядок18 «Різниця між сумою податковогозобов'язання та сумою податкового кредитузПДВ поточногозвітногоподаткового періоду (рядок 9 — рядок 17)»;
-  Рядок18.1 «СумаПДВ,якау поточному звітному періоді підлягає відображенню вособовомурахунку платника та повністюзалишається у розпорядженнісільськогосподарського підприємства (позитивне значення суми рядка18)»;
-   Рядок18.2 «Сума ПДВ, яка включаєтьсядоваловихвитрат платника (від'ємне значення суми рядка 18)».
Данийрозділ податкової декларації містить лише три рядки інепредставляєтруднощів у заповненні.
Уразі самостійного виявлення помилок у поданій податковій звітності за попередніподаткові періоди, платник має право виправлення самостійно виявлених помилокшляхом подачі додатку 4 до скороченої декларації з ПДВ «Уточнюючийрозрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійновиявлених помилок». [15]
Загальнакоротка характеристика платників ПДВ в Україні:
Реєстраціясуб’єктів спеціального режиму оподаткування є складовою процедури реєстраціїплатників ПДВ на загальних підставах, а реєстр суб’єктів спеціального режимуоподаткування – складовою частиною Реєстру платників ПДВ.
Станом на01.01.10 в органах державної податкової служби зареєстровано 262 230 платниківПДВ – юридичних осіб, із них на загальних умовах – 244 906 осіб (93,4 відс.),на спеціальному режимі оподаткування – 17 324 особи (6,6 відсотка).
Відповідно доЗвіту про базове відстеження результативності регуляторного акта загальнакількість платників ПДВ – юридичних осіб станом на 01.01.09 складала 281 709осіб. Показник кількості сільськогосподарських підприємств, зареєстрованихсуб'єктами спеціального режиму оподаткування починаючи з 01.01.09, складає 16 308осіб (5,8 відс. загальної кількості платників ПДВ – юридичних осіб станом на01.01.09).
Протягом 2009року анульовано реєстрацію 47 684 платників ПДВ – юридичних осіб, у тому числісільськогосподарських підприємств, що перебували на спеціальному режиміоподаткування, – 523 особи (1,1 відсотка). Кількість сільськогосподарськихпідприємств, виключених з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткуваннябез анулювання реєстрації як платника податку, складає 299 осіб. [16]
2.3Іншіподатки з сільськогосподарських підприємств
Зосновних чотирьох видів податків, сплачуваних сільськогосподарськимивиробниками було розглянуто два найбільш поширених. До інших податків, щосплачуються сільськогосподарськими виробниками можна віднести:
1. Податокна прибуток. Об’єктом оподаткування виступає прибуток, який визначається шляхомзменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валовихвитрат та суму амортизаційних відрахувань. Платниками податку є суб’єктигосподарської діяльності, підприємства, установи та організації, що здійснюютьдіяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і заїї межами. Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи (приватні підприємці)не є платниками податку на прибуток. Ставка податку на прибуток становить 25 %.Сільськогосподарські підприємства сплачують податок за підсумками звітногоподаткового року. До складу валових витрат входить плата за землю, що невикористовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Валові доходи івитрати, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягаютьіндексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця,наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінцязвітного податкового року.[17]
Деклараціюповинні подавати підприємства, що відповідають двом критеріям:
· їх основною діяльністю є виробництвосільськогосподарської продукції (п. 14.1 ст.14 Закону про прибуток);
· валовий дохід від продажу сільськогосподарськоїпродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує50% загальної суми валового доходу (п.16.4 ст.16 Закону про прибуток).
До того ж треба зважити на суттєвий нюанс: досільськогосподарської продукції не належать послуги.
Строки подання декларації та сплатиподатку на прибуток у 2010 році. Повна декларація (разом з усіма додатками, включаючидодаток Р) за податковий рік з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. подається устроки, що передбачені для річного податкового періоду, тобто не пізніше29.08.2010 р. Останній день подання декларації 30.08.2010р. Сплатити сумуподаткового зобов'язання з податку на прибуток слід не пізніше 08.09.2010 р.
Щоправда,невизначеність із строками подання декларації та сплати податку виникає в томуразі, коли підприємство перейшло на спеціальний порядок у поточному році. Тобтов минулому календарному році було платником на загальних підставах чи платникомФСП, а з початку поточного року стає платником податку на прибуток за спеціальнимпорядком.[18, с.65-69]
Індексування валових доходів і витрат. отримані (понесені)протягом звітного податкового року валові доходи та валові витрати підприємств,які користуються спеціальним порядком оподаткування, підлягають індексуванню.
Отже, підприємствоповинне вести окремий журнал податкового обліку валових доходів та витрат, девсі доходи та витрати потрібно наводити за рядками, визначеними в декларації.Записи по відповідних статтях отриманих доходів і понесених витрат здійснюютьсяза підсумками роботи замісяць.
Потім загальна сумавалового доходу і валових витрат щомісяця індексується. Тобто індексуватися маєне місячне значення кожного окремого рядка декларації, а загальна сума доходівта витрат за місяць. Для індексування застосовуються офіційні індекси інфляції,розраховані Держкомстатом, які щомісячно публікуються в газеті «Урядовийкур'єр».
Розрахунокздійснюється із застосуванням ланцюгового індексу інфляції кожного місяця, якийє результатом послідовного множення значень індексів інфляції всіх місяців, щонастають за цим місяцем, до кінця звітного періоду. Причому дані за останніймісяць звітного податкового року (червень) не індексуються.[21, с.78-83]
2.Єдиний податок. Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають правосамостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхомотримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Спрощена система оподаткуваннязменшує податкове навантаження на платників, скорочує документообіг. Суб'єктипідприємницької діяльності — платники єдиного податку звільняються відсплати ряду податків та зборів, атакож їм надано можливість самостійно визначатися щодо реєстрації як платниківПДВ.
Спрощена системаоподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малогопідприємництва — фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність безстворення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхсімей, протягом року перебувають не більше ніж 10 осіб та обсяг виручкияких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Суб'єктималого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосібоподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплатуєдиного податку. Для того щоб перейти на спрощену систему оподаткування зісплатою єдиного податку, потрібно заповнити заяву.
Ставка єдиного податкудля суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевимирадами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не можестановити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.
У разі коли фізичнаособа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницькоїдіяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, вона придбаваєодне Свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленоїмаксимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснюєпідприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю упідприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податкузбільшується на 50% за кожну особу.Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податокщомісяця не пізніше 20 числа наступногомісяця на окремий рахунок відділень Держказначейства України. Відділеннядержказначейства наступного дня після надходження коштів перераховують сумиєдиного податку в таких розмірах:
-  до місцевого бюджету —43%;
-  до Пенсійного фондуУкраїни — 42%;
-  на обов'язковесоціальне страхування — 15% (у тому числі доДержавного фонду сприяння зайнятості населення — 4%) для відшкодуваннявитрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовоювтратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.Єдиний податок сплачується в рахуноктаких самих податків і зборів (обов’язкових платежів), як і фіксованийсільськогосподарський податок.
Чиннимзаконодавством пільг для фізичних осіб — підприємців — платників єдиногоподатку не передбачено.
Протягомроку для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюютькварталу. Платник єдиного податку протягом п'яти днів після закінчення звітногоперіоду подає звіт, який залишається у справі платника єдиного податку. Звітподається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органуДПС за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності.При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його воргані ДПС, а при надсиланні звіту поштою — дата відправлення на штампівідділення зв'язку.
Податковузвітність може бути надано податковому органу за добровільним рішенням платникаподатків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, щорегулює ці питання.[19, с.13-17]

3.Шляхи вдосконалення оподаткування сільськогосподарськихпідприємств
Оподаткуванняє важливим соціально-економічним інститутом суспільства, завдяки якому державамає можливість акумулювати фінансові ресурси, необхідні для виконання своїхзавдань. Податки,виконуючи низку функцій, надаютьдержаві можливість сприяти створенню належних умов для діяльностісуб’єктів господарювання.
Нормативно-правовабазау сфері оподаткування в Українізалишається досить складною, заплутаною,їй бракує системності. Роз’яснень податкового законодавства вкрай мало,податковіоргани недостатньо приділяють увагу даному питанню. Відсутня уніфікованатермінологія, в результаті чоговиникають розбіжності між платниками податків та контролюючимиорганами.Як наслідок, суттєво зростають ризики допущення помилокпривизначенніподаткових зобов’язань, та, відповідно,застосування штрафів податковими органами.Механізмисправляння основних податків, що сплачуються сільськогосподарськими       товаровиробниками– фіксованого сільськогосподарськогоподатку, на додану вартість тана доходи фізичних осіб є неврегульованими. Вонипотребують комплексного вирішення, що передбачає проведення всебічногодослідження теоретичних засад формування системи оподаткування в галузісільського господарства, загальної оцінки її сучасного стану та окресленняваріантів розвитку шляхом внесення змін податкового законодавства.
Узв’язкуіз вступом України до СОТ розпочавсяі триває процес реформування податкових відносин, який передбачає наступне:
- удосконалення системи тамеханізмуоподаткування сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонностівиробництва;
- поступова трансформація непрямоїдержавної підтримки сільськогосподарських товаровиробників із запровадженнямспеціальних режимів оподаткування з урахуванням вимог СОТ;
- впровадження механізму прямогота непрямого оподаткування з урахуванням необхідностізабезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору на внутрішньомутазовнішньомуринку.
Зметоюдосягненнямаксимальної ефективності реформування податкової системи, умеханізмоподаткування сільськогосподарських підприємств України включеноряд суттєвих правових та регулятивнихаспектів, що вимагають детального роз’ясненнядлясуб’єктівгосподарювання.
Динаміказмін податкового законодавства вимагає постійної уваги з боку працівниківбухгалтерських та економічних служб сільськогосподарських підприємств.Водночас, є недостатньо матеріалів методичного характеру,а консультації аудиторських таконсалтинговихкомпаній для сільськогосподарськихпідприємств – важкодоступні та вимагаютьзначних затраткоштів.[15]
Отже, запровадженняФСП як основного в системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробниківна певному етапі розвитку економіки України було обґрунтованим і дозволиловрахувати специфіку сільськогосподарського виробництва при встановленні об’єктаоподаткування та строків сплати податку, що, в свою чергу, дало можливістьспростити систему оподаткування та податковий облік, знизити податковенавантаження для підприємств аграрного сектору, стимулювати раціональневикористання землі. Тобто, основною функцією чинної системи оподаткування, якареалізується на сучасному етапі в аграрному секторі економіки, є стимулююча.
Продовження діїспрощеної системи оподаткування в 2010 році надасть суттєвого виграшу тількиприбутковим підприємствам. Для збиткових або нестабільно працюючих виробниківдоцільнішою може виявитися загальна система оподаткування з правом перенесеннявід’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства на наступні податковіперіоди. З огляду на те, що термін дії ФСП є законодавчо обмеженим, а пряме оподаткуваннясільськогосподарських товаровиробників має значні недоліки, виникаєнеобхідність пошуку шляхів удосконалення підсистеми прямого оподаткуваннясільськогосподарських товаровиробників. Вчені і практики виділяють два варіантиїї реформування: перший — залишення комплексного прямого податку, якийвключатиме в себе декілька прямих податків, у тому числі податок засільськогосподарські угіддя і податок на прибуток, другий — створенняпідсистеми прямого оподаткування, в якій передбачається окреме функціонуванняземельного податку, податку на прибуток та інших прямих податків.
Але податкову проблемувирішити прийняттям або доповненням законодавчих актів, навіть найреволюційнішими,подолати не вдасться, розв’язувати її слід поетапно. На першому етапі, враховуючикризову ситуацію в агропромисловому комплексі, доцільно запровадити мораторій навсі прямі податки й податкові платежі, які сплачуються сільськогосподарськимитоваровиробниками. Цей захід, хоч і не достатньо вдало, можна вважатиздійсненим. Вважаємо, що потрібен триваліший термін мораторію. Тому потрібнойого продовжити мінімум до 2015 р. У період мораторію сільськогосподарськітоваровиробники повинні сплачувати тільки фіксований сільськогосподарський податокі обов’язково з урахуванням коефіцієнту циклічності, що має щорічно визначатисьАграрним фондом України.
На наступних етапахпротягом періоду мораторію необхідно розробити й апробувати системуоподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, виходячи із зазначенихраніше вимог і з урахуванням перспективи розвитку агропромислового виробництва.Запровадження апробованих податків має здійснюватись поступово в міру готовностісуб’єктів господарювання до сплати того або іншого податку. При цьому повинна обов’язковозабезпечуватися вимога максимального врахування фінансових результатів іфінансового стану сільськогосподарських підприємств. За таких умов податковасистема галузі забезпечуватиме не тільки надходження коштів до бюджету, а й стимулюватимерозвиток сільськогосподарського виробництва.
Зусього вище сказаного можна стверджувати, що сільськогосподарськагалузь вимагає побудови нової системи оподаткування. Варіанти можуть бутирізні, але незмінним має залишитися обов'язкове поєднання у цій системіелементів земельного і прибуткового оподаткування, що дозволить поставитивиробників у рівні умови і створити максимальні стимули для ефективногогосподарювання. Необхідно усвідомлювати, що якою б досконалою не буласистема оподаткування, за невирішених проблем диспаритету цін на продукціюсільського господарства і промисловості, недосконалого фінансово-кредитногомеханізму, неврегульованих земельних правовідносин вона не зможе стати дійсноефективною і забезпечити гармонійне поєднання інтересів держави ітоваровиробників.

Висновки
Сільськогосподарськіпідприємства оподатковуються згідно Законів України: «Про Фіксованийсільськогосподарський податок», «Про оподаткування прибуткупідприємств», «Про ПДВ», «Про плату за землю» таінших законів.
Отже,в першому розділі було розглянуто теоретичні та правові засади оподаткуваннясільськогосподарських підприємств України, а саме було охарактеризовано ціпідприємства на нинішньому етапі розвитку, підтримкуїхдіяльності з боку держави (дотації, фінансування сільгоспвиробників та іншівиди допомоги, які надає наша держава для стимуляції розвитку вітчизняноговиробництва і цієї галузі в цілому). У 2009 році бюджетні витрати на підтримку підприємствагропромислового комплексу були на 16,2% меншими минулорічних і становили лише5,9 млрд грн. Згідно цих даних було зроблено акцент на тому, щонаша держава являється аграрною і для того щоб нею залишатись їй потрібнорозробити відповідну політику щодо стимулювання і захисту аграріїв віднесприятливих факторів, які з недавнього часу зявились у нас, після вступу доСОТ. Такимчином в роботі проаналізовано стан сучасних сільських підприємств та дізнався,що поповненню фінансовихресурсів і розширенню діяльності й розвитку сільськогосподарських підприємствсприятиме системне та комплексне розв'язання завдань аграрної реформи вУкраїні, зважена державна політика розвитку села та механізмів її реалізації,удосконалення механізму підтримки сільськогосподарських товаровиробників,формування фінансових і кредитних відносин.
Удругому розділі розглянуто ці податки більш глибоко. Це стосувалося їхобчислення і сплати, загальних умов на яких вони діють, державного регулюванняїх сплати та основних змін, які відбулися в цих податках за останні 10 років їхіснування. Був розглянутий «спецрежим» ПДВ для сільгоспвиробників,який діє з 01.01.09р., його основне завдання та пріоритетний розвиток намайбутнє. Щодо ФСП, який застосовується з 1998 року і по сьогодні, то йогоосновною ціллю було зменшення податкового тиску з боку держави на сільськевиробництво і надання йому податкових «канікул» для стимулювання йогорозвитку та збільшення обертів його відродження.
Такожбуло розглянуто інші податки, які можуть сплачувати сільськогосподарськіпідприємства, а саме «Податок на прибуток» та "Єдиний податок".Була зроблена коротка характеристика цих двох податків та узагальнено їхосновне призначення. Для більш чіткого розуміння були наведені відповідні даніпро них.
Утретьому розділі запропоновано можливі шляхи вирішення оподаткуваннясільгоспвиробників, які пропонують вчені України. Була зроблена короткахарактеристика всіх запропонованих методів і зроблені відповідні висновки щодоможливості їх застосування та часу, який буде потрібен на всі ці зміни.
Такимчином для успішної податкової реформи потрібно створити відповідний комітет злюдей, які в цьому освідченні і знають що потрібно робити. Цей процес займепевний час, але результат від нього може перевершити всі очікування.

Списоквикористаних джерел
1. Голишевська Л.В. Джерела формуванняфінансових ресурсів підприємств аграрного спрямування / Л.В. Голишевська: зб.наук праць Вінницького державного аграрного університету — Вінниця 2008. — Вип.33. -С123-131
2. Калетнік Г.М., Пришляк Н.В. Державнафінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. — 2010. -№8.- С. 52-55
3. http://www.president.gov.ua/news/15463.html
4. http://www.rasnauka.com/l_KAND_2010/Economics/12_57291.doc.html
5. Юшко С.В. Фіксованийсільськогосподарський податок: історія та перспективи застосування // ФінансиУкраїни. — 2009.-№11.-С.63-72
6. Оксана Кирієнко, Віктор Фінашко.Актуальні запитання-відповіді. Фіксований сільськогосподарський податок //Вісник податкової служби України. — 2010.-№12(584).-С.62-68
7. Закон України «Про податок надодату вартість» від 02.04.97 р. № 168.
8. Сергій Тимошенко, Ольга Півак. Сільськеі лісове господарства та рибальство: спеціальний режим оподаткування ПДВ //Вісник податкової служби України. — 2010.-№1-2(574).-С.11-13
9. Фіксований сільськогосподарський податок// Бухгалтерський облік і аудит. — 2008.-№4.-С.61-64
10. Фіксований сільськогосподарський податок// Все про бухгалтерський облік.–2003.-№4(792)
11. Віктор Фінашко. Фіксованийсільськогосподарський податок // Вісник податкової служби України.-2010.-№28(600).-С.16-17
12. Фінанси України.-2009.-№11.-С.68-70
13. Н. М. Левченкофіксований сільськогосподарський податок як найдієвіший важіль державногорегулюванняекономічних процесів в АПК // www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/3/06.pdf
14. А.О. Олексієнко //www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/65.pdf
15. Сеперович Н.В., Волошина О.В., ДячукС.М. Методичні рекомендації щодо оподаткування сільськогосподарськихтоваровиробників // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_4/Met_rec.pdf
16. Звіт про повторне відстеженнярезультативності регуляторного акта – наказу Державної податкової адміністраціїУкраїни від 04.12.08 № 755 „Про затвердження Змін до Положення про реєстраціюплатників податку на додану вартість", зареєстрованого у Міністерствіюстиції України //http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=241356&cat_id=45661
17. Дем’яненко С.І. Навч. посібник.—К.: КНЕУ,2005.—347с. pulib.if.ua/part/5306
18. Олександр Золотухін. Проблеми складання «сільгоспдекларації»з податку на прибуток // Бухгалтерія. — 2010.-№33(916).-С.65-69
19. Олена Хобич.Єдиний податок // Компас підприємця. — 2010.-№2. -С.13-17
20. Закон України «Профіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. // www.zakonrada.gov.ua
21. Азізова К.Е. Фіксованийсільськогосподарський податок у розвитку аграрного сектору//Економіка АПК. — 2010. -№10 –С. 78-83
22. Олександр Золотухін. «Сільськогосподарський»ПДВ: проблеми спец режиму // Бухгалтерія.-2010.№12(895).-С.60-63
23. Катерина Гривнак. Що потрібно знати припереході на сплату фіксованого сільськогосподарського податку // Вісникподаткової служби України.-2009.-№18(542).С. 6-8
24. Наталія Бондаренко, Сергій Тимошенко.Податок на додану вартість// Вісник податкової службиУкраїни.-2010.-№12(584).-С. 68-71