Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
Контрольна робота
з дисципліни: «Податковий облік»
Зміст
1. Основні етапи організації податкового обліку напідприємстві
2. Податковий облік і звітність місцевих податків
Список літератури
1. Основні етапи організаціїподаткового обліку на підприємстві
У разі використання податків для регулюваннядіяльності підприємств важливе значення має правильна організація податковогообліку. В зв`язку з цим необхідно вирішити такі завдання:
1. Установлення об'єкта оподаткування таметодики його визначення. Згідно з чинним законодавством оподатковуютьсяваловий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплаченої заробітної плати,вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.
2. Установлення розміру ставок податків іметодики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемою, щоістотно впливає на здійснення фіскальної і регулювальної функцій податків. Податковіставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватисяв грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єктаоподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (незалежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зізбільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшеннямоб'єкта оподаткування).
3. Визначення джерел сплати податків. Такимиджерелами для підприємств можуть бути: прибуток (за стягнення податку наприбуток); собівартість (платежі за ресурси, відрахування в цільові державніфонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізаціїпродукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).
4. Установлення термінів сплати податків (податковогоперіоду). Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування,розміру податків і джерел сплати. Платник податків зобов'язаний самостійносплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковійдекларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днемвідповідного граничного строку, передбаченого законами.
5. Для уникнення негативного впливу сплатиподатків на фінансово-господарську діяльність підприємств важливе значення маєзапобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу підприємства длясплати податків.
6. Надання податкових пільг. Пільги істотновпливають на виявлення регулювальної функції податків. Вони можуть надаватисяокремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктівоподаткування.
7. Стягнення штрафних (фінансових) санкцій запорушення податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкціїзастосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхіднихдокументів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установленийтермін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктіввід оподаткування, навмисне заниження суми податку. При цьому регулювальнафункція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.
Система податкового обліку — це інформаційнасистема, яка надає інформацію державним податковим органам та керівництвупідприємства про порядок нарахування та сплати податків. Поняття «податковийоблік» введено в дію Законом України «Про внесення змін до ЗаконуУкраїни „Про оподаткування прибутку підприємств“.
На сьогодні податковий облік — це підсистемабухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконуєфункції нарахування (обчислення) та сплати податків з наданням відповідноїзвітності податковим органам.
На даний час бухгалтерський і податковий облікведеться кожен за своїми правилами, бухгалтерський і податковий облік являютьсобою самостійно існуючі системи, якіпрагнуть до різних цілей, мають власну законодавчу базу, відносини в серединіякої регулюються різними законодавчими органами.
ПОДАТКИ І ЗБОРИ (ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ)
/> Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)
/>/>/>/>/> Прямі податки Непрямі податки Збори Податки
/> Збори
/>
/>
/>
/>
/> Податок на прибуток Податок на додану вартість (ПДВ) Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування Комунальний податок Збір за парковку автотранспорту Плата (податок) за землю Акцизний збір Збір на обов'язкове соціальне страхування Податок з реклами Збір за право використання місцевої символіки
Податок
із власників
транспортних
засобів Мито Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
Збір за проїзд
територією прикордонних областей автотранспортом, що слідує за кордон
Податок на
нерухоме майно
(нерухомість) -
у проекті Збір за спеціальне використання природних ресурсів Ринковий збір Рентні збори Готельний збір Державне мито Інші збори Інші збори /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис.1. Підсистема оподаткування суб'єктівпідприємницької діяльності (підприємств) в Україні
Податковий облік пов'язаний з веденнямдодаткової і відмінної від фінансового обліку спеціальної документації таскладанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового і податковогообліку — різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватисяв бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені в національністандарти обліку.
Податковий облік, правила якого єрегламентованими і законодавчо закріпленими, регулює взаємовідносини міжплатником податку і державою з обсягу і структури обов'язкових податковихплатежів.
Важливим є питання організації податковогообліку та його поєднання з фінансовим.
Податковий облік — це облік валових доходів тавалових витрат, який здійснюється з метою визначення податку на прибуток. Податковийоблік суттєво відрізняється від фінансового обліку, оскільки метою фінансовогообліку є визначення фінансового стану підприємства, а не бази для нарахуванняподатку.
Сьогодні, при веденні податкового обліку,фахівцям, які будуть формувати валові доходи та витрати, не обов'язково глибокорозуміти всі деталі фінансового обліку. Для ведення податкового облікунеобхідно досконало знати податкове законодавство і вміти його застосовувати.
На підприємствах бухгалтерський облік ведутьбухгалтери, а податковий облік повинні вести „податківці“? або зновубухгалтери? Навряд чи керівники підприємств вважають за можливе значнозбільшити адміністративно-управлінський апарат і створити окремі служби веденняподаткового обліку. Через це, ця робота лягла на плечі тих же бухгалтерів, яківедуть бухгалтерський облік, а на малих та середніх підприємствах іуправлінський, і кадровий.
Вже протягом декількох століть існуєбухгалтерський облік, покликаний правдиво відображати фінансове становищегосподарюючих суб'єктів, формуючи їх реальні фінансові результати. Держава ж,створюючи на певному етапі свого економічного розвитку різні правилаподаткового обліку, за своєю суттю коригує з метою оподаткування деякіпоказники бухгалтерської звітності. Це виражається в тому, що для однієї групипідприємств (будь-якого виду діяльності) робиться послаблення в частині сплати податку,для інших встановлюються обмеження вчастині визнання здійснених витрат при формуванні оподаткованого прибутку. І цезрозуміло, так як держава має право розробляти і реалізовувати власну податковуполітику, яка повинна відповідати інтересам платників податків і державногобюджету.
Сьогодні в Росії зроблено значний крок в бікостаточного відокремлення податкового обліку від бухгалтерського. Якщо ранішеподатковий облік займав місце між бухгалтерським обліком і розрахунком податкуна прибуток, то тепер він фактично є самостійною системою обліку, що займаємісце між первинним обліковим документом і розрахунком податку.
Відмова в податковому обліку від данихбухгалтерського обліку, призводить до втрати інформації про причинно-наслідковізв'язки не тільки в системі засоби — джерела, але і в системі доходи — витрати,що в кінцевому підсумку відображається на правильності обчислення податковоїбази з податку на прибуток.
Виділяють дві основні моделі співіснуванняпідсистем бухгалтерського обліку та оподаткування (рис.2).Концепції відносин між податковим та іншими видами бухгалтерського обліку
/> Єдність Концепція передбачає, що оподаткування панує над бухгалтерським обліком, зобов'язує вести облік за своїми правилами визначення результатів та публікації звітності
/> Паралельність
За цією концепцією податкове право не вступає у відносини зі статичним і динамічним бухгалтерським обліком, фінансовий результат (динамічний або статичний) не „забруднений“ податковими правилами. Оподатковуваний прибуток визначається шляхом систематичного коригування прибутку бухгалтерського.
Таким чином, існують ніби два бухгалтерських обліки: той що, оприлюднюється (динамічний або статичний) і той, що ведеться відповідно до вимог податкових органів. Ця концепція вважається загальноприйнятою в США, Великобританії, Нідерландах та інших країнах, де біржове регулювання відіграє провідну роль
Рис.2. Відносини між податковим та іншимивидами бухгалтерського обліку
Не дивлячись на те, що в податковомузаконодавстві США і Канади закладено два види обліку і облікових даних (податковийобік і бухгалтерський облік), на практиці оподатковуваний прибутокнараховується виходячи з даних бухгалтерського обліку. Причому разом здекларацією про податок в США контролюючі органи вимагають від платникаподатків пояснень різниці між прибутком для цілей бухгалтерського обліку і оголошеною величиною прибутку з метоюоподаткування. Таким чином, між бухгалтерським обліком і податковим обліком існуєстійкий і контрольований зв'язок (рис.3).Первинні облікові документи Дані бухгалтерського обліку
/> Бухгалтерська звітність
/>
/> Податкова звітність
Рис.3. Зв 'язок між бухгалтерською таподатковою звітністю
Багаторічний світовий досвід показує, що чимбільше правила податкового обліку відповідають правилам бухгалтерського обліку,тим простіша підготовка податкових декларацій та розрахунків податковогозобов'язання в бюджети різних рівнів, а також податковий контроль. Звичайно,деякі розбіжності будуть завжди, оскільки завданням бухгалтерського обліку єправдиве виявлення для своїх користувачів (і для держави в тому числі) ступенюфінансового благополуччя підприємства, а завданням податкового обліку — отриманняінформації для здійснення податкових розрахунків з метою формування державногобюджету, який відповідав би пріоритетам держави на визначеному етапі йогоекономічного розвитку.
Існує також і ряд об'єктивних факторів, які недозволяють повністю розділити податковий і бухгалтерський облік: по-перше,підставою для ведення обох видів обліку є одні й ті ж облікові документи, щофіксують факти здійснення господарських операцій; по-друге, роботу зорганізації і ведення податкового обліку виконують, в основному, одні й ті жпрацівники — бухгалтери; по-третє, з метою можливості використання данихбухгалтерського обліку в податкових розрахунках вносяться зміни до порядкуведення бухгалтерського обліку деяких господарських операцій.
Організаційне поєднання податкового обліку ззавданнями фінансового обліку залежить від моделі, закладеної в основуподаткової системи. Можливі кілька схем такого поєднання.
Перша схема — автономне ведення фінансового іподаткового обліку. При цьому ці дві різні задачі повинні реалізуватися вокремих секторах (відділах) бухгалтерської служби. Оскільки це вимагає багато вчому паралельного обліку об'єктів, то така схема дуже дорога з точки зорутрудозатрат і витрат на оплату праці додаткових працівників. Тому в західнійпрактиці така організаційна модель застосовується лише там, де неможливе іншерішення, тобто в системі фінансового обліку не складається інформація, якадозволяє розрахувати базу оподаткування, а значить, її слід формуватиспеціально.
Якщо проаналізувати приклади застосуванняавтономної схеми по російському податковому законодавству, то видно, щоавтономна схема введена для ПДВ. По даному податку затверджені спеціальніпервинні облікові документи — рахунки-фактури, хоча одночасно з цимоформлюються первинні документи бухгалтерського обліку за типовими формами.
Крім того, по даному податку затвердженіобов'язкові облікові податкові регістри — це книга покупок і книга продаж.
Друга організаційна схема поєднанняфінансового і податкового обліку — це так звана схема коригувань. При цьому всистемі бухгалтерського фінансового обліку формується база для розрахункуподаткових показників, яка потім шляхом коригувань у відповідності з податковимзаконодавством формує сам об'єкт оподатковування. Для такої схеми непередбачено поділу на бухгалтерський фінансовий і податковий облік, так якподаткові цілі реалізуються шляхом відповідної організації аналітики до тихпоказників обліку, де розрізняється трактування в цілях обліку і ціляхоподаткування.
Застосування даної схеми вимагає дотриманняодного правила — кількість коригувань (розходжень цілей обліку і оподаткування)повинно бути кінцевим (тобто суворо прописаним), все решта повинно вважатися якзбіг трактувань.
Таким чином організація податкового обліку — цедіяльність в межах підприємства зі створення і постійного впорядкування таудосконалення системи податкового обліку з метою забезпечення державнихподаткових органів інформацією, необхідною для контролю за правильністюнарахування та сплати податків.
Для забезпечення чіткої роботи всіх служб, щозабезпечують підготовку та своєчасне здавання звітності, в наказі про обліковуполітику встановлюється порядок накопичення даних для цілей податкового облікувідповідно до вимог законодавства, а також відповідальність за веденняподаткової документації (наприклад, податкових накладних, Книг обліку придбаннята продажу товарів тощо).
Розглянемо характерні риси організаціїподаткового обліку.
1. Організація податкового обліку має рядпередумов, від яких вона залежить, а саме: від державних нормативних актів,особливостей галузі та розміру підприємства, кваліфікації бухгалтерських кадріві технічного забезпечення тощо.
2. Організаційний вплив на підсистемуподаткового обліку здійснюється в межах системи бухгалтерського обліку, яка євідкритою та постійно взаємодіє з іншими економічними системами як напідприємстві, так і за його межами.
3. На вхід системи податкового обліку, щоорганізується, подається правове, методологічне, методичне, інформаційне,кадрове, матеріальне та фінансове забезпечення, а на виході одержуєтьсяекономічна інформація.
4. Організація податкового обліку використовуєне тільки специфічні прийоми та методи бухгалтерського обліку, але й методиінших наук, таких як теорія організації, кібернетика, теорія систем, біологія,ергономіка, соціологія, діловодство, математика, психологія, менеджмент.
5. Організація податкового обліку включаєорганізацію ведення облікових записів та організацію роботи облікового апарату,які нерозривно пов'язані та залежать один від одного.
При вживанні терміну „організаціяподаткового обліку“ необхідно розрізняти два наступних поняття: організаціяйого як системи та організація функціонування в часі і просторі, тобтоуправління. Перше поняття є більш широким. Адже організація податкового облікупредставляє собою систему методів і заходів, що забезпечують оптимальнефункціонування його системи і подальший її розвиток.
Організація системи податкового облікускладається з наступних елементів:
організації порядку ведення облікових записівз податкового обліку;
організації роботи бухгалтерів при веденніподаткового обліку.
Організація порядку ведення облікових записівполягає в:
проектуванні та впровадженні форм первиннихносіїв інформації (паперових та електронних первинних документів);
розробці форм облікових регістрів та порядкуздійснення в них записів;
встановленні порядку складання звітів (податковихдекларацій).
Підприємства можуть самостійно встановлюватипорядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів всистемі регістрів і без рахунків бухгалтерського обліку з подальшимвикористанням таких даних для складання податкової декларації.
Податковий облік може здійснюватись:
позасистемно;
на позабалансових рахунках;
на балансових рахунках.
2. Податковий облік і звітністьмісцевих податків
Місцеві податки та збори — це платежі, яківстановлюються місцевими органами влади і обов`язкові досплати їх платниками на даній території.
Наявність місцевих податків і зборів та їхстягування дуже важливі, оскільки за їх рахунок формуються в основному місцевібюджети, з яких фінансуються установи і організації невиробничої сфери, місцевіоргани державної влади та самоврядування, підприємства й організації, щовходять до складу місцевого господарства і т.д.
Окремі види місцевих податків і зборів, їхрозмір і порядок стягування встановлюються місцевими органами влади в межахвідповідних територій, а також у межах їх переліку, і ставок, встановлених законодавствомУкраїни.
У нинішній час в Україні встановлені такі видимісцевих податків і зборів:
комунальний податок;
податок з реклами;
готельний збір;
збір за припаркування автотранспорту;
ринковий збір;
збір за видачу ордера на квартиру;
курортний збір;
збір за право використання місцевої символіки;
збір за здійснення закордонного туризму;
збір за проведення аукціону;
збір за проїзд по території АвтономноїРеспубліки Крим і прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
збір за видачу дозволу на розміщення об'єктівторгівлі та сфери послуг;
збір за надання земельних ділянок длябудівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуальногожитла та гаражів у населених пунктах.
Згідно з чинним законодавством прооподатковування, платники відповідних податків повинні самостійно обчислювати йу зазначені терміни сплачувати встановлені для них податки, а також платежі добюджету й до державних цільових фондів.
Зобов'язання платника податків (платежів) — сплатитиу встановлені терміни до відповідних бюджетів і до державних цільових фондівобчислену у встановленому порядку суму податку (платежу) — є податковимзобов'язанням.
Податкове зобов'язання, не сплачене увстановлений термін, а також сума пені, нарахована на суму цього зобов'язання,являє собою заборгованість по податках (недоїмку).
Погашення податкових зобов'язань, а такожзаборгованості по них може проводитися самим платником податків за рахуноквласних коштів, а при їхній відсутності — за рішенням органу стягнення — зарахунок відповідного майна платника.
При цьому джерелами власних коштів, щоспрямовуються на сплату податкових зобов'язань (боргів), є кошти, отримані відпродажу продукції, товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей,випуску цінних паперів та ін.
За рішенням платника податків, оплата йогоподаткових зобов'язань або погашення податкової заборгованості може бутиздійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язаньвідповідного бюджету перед таким платником податків, термін погашення яких наставдо моменту виникнення податкових зобов'язань платника податків.
По обов'язкових платежах (податках, зборах),що сплачуються з об'єктів нерухомості, джерелом їхньої самостійної сплатиможуть бути активи як власника таких об'єктів нерухомості, так і будь-якоїособи, на яку покладено обов'язок сплати податків.
Джерелами погашення заборгованості по податкаху їхнього платника, за рішенням органу стягнення, є будь-які активи платникаподатків, що з моменту виникнення боргу автоматично передаються в податковузаставу.
Перехід активів у податкову заставувідбувається:
при неподанні або невчасному наданні платникомподатків податкової декларації — з першого робочого дня, що настає за останнімднем терміну, встановленого для надання податкової декларації;
при несплаті суми податкового зобов'язання,розрахованого самим платником податку, — з дня, що настає за останнім днемустановленого терміну сплати;
при несплаті суми податкового зобов'язання,розрахованого контролюючим органом, — з дня, що настає за останнім днем термінупогашення, установленого контролюючим органом у податковому повідомленні.
У той же час не можуть бути використані якджерела погашення податкового боргу платника податків, за його самостійнимрішенням або за рішенням органу стягнення, такі активи:
майно платника податків, надане в заставуіншим особам;
активи, що належать на правах власності іншимособам і перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платникаподатків (оренда, збереження, давальницька сировина);
засоби інших осіб, надані платнику податків увнесок (депозит), а також власні засоби юридичної особи, які використовуютьсядля виплат заборгованості по основній заробітній платі робітникам, які єучасниками трудових відносин з даною юридичною особою;
кредити або позики, надані платнику податківкредитно-фінансовими установами;
майно, включене до складу цілісних майновихкомплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, та ін.
З-під податкової застави активи звільняються здня:
одержання податковим органом копії платіжногодоручення, засвідченого банком, про перерахування до бюджету усієї сумиподаткового зобов'язання;
надання до податкового органу податковоїдекларації, у випадку, якщо вона не була своєчасно подана;
визнання податкового боргу безнадійним черезліквідацію платника або зняття його з реєстрації;
прийняття податковим органом рішення пророзстрочку, відстрочку суми податкового боргу;
одержання податковим органом договору порукина повну суму податкового боргу платника податків;
прийняття відповідного рішення судом (арбітражнимсудом) у межах процедур, обумовлених законодавством по питаннях банкрутства таін.
У випадках своєчасного непогашення платникомподаткових зобов'язань або податкового боргу через відсутність у нього власнихкоштів і рішення щодо відстрочки платежів, податковий орган може погасити такізобов'язання та борг за рахунок продажу активів, що знаходяться в заставі утакого платника. Проте продаж активів платника податків провадиться не раніше,ніж через місяць (тридцять днів) з дня відправлення йому податковим органомдругої податкової вимоги про самостійне погашення наявного в нього податковогоборгу.
Продаж активів здійснюється в порядку,установлюваному платником податків або податкового керуючого. Проте в усіхвипадках враховується необхідність зберігання цілісності майнового комплексуплатника податків, що забезпечить ведення його виробничої діяльності до повногопогашення боргу.
У випадках, коли платник податків до укладаннядоговору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податковоїзаборгованості, податковий орган приймає рішення про звільнення його активівз-під податкової застави та скасовує своє рішення про проведення їх продажу.
У разі, коли при ліквідації платника податківчастина його податкових зобов'язань або податкового боргу залишаєтьсянепогашеною у зв'язку з недостатністю його активів, вона погашається за рахунокактивів засновників або учасників цього підприємства, якщо вони несуть повнуабо часткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків відповідно дочинного законодавства.
У випадках, коли власник платника податків абоуповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платникаподатків, його податкова заборгованість, або податковий борг підлягаєврегулюванню в такому порядку:
якщо реорганізація здійснюється шляхомрозподілу платника податків на дві або більш юридичні особи з ліквідацієютакого платника податків, усі знов створені платники податків наділяютьсяправами й обов'язками щодо погашення податкових зобов'язань або податковогоборгу в розмірі, що припадає на частину балансової вартості активів, отриманихними при їхньому створенні в процесі реорганізації колишнього підприємства;
якщо реорганізація здійснюється шляхом зміниназви, організаційно-правового статусу, то такий платник податків післяреорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податковихзобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації;
якщо реорганізація здійснюється шляхомоб'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника зліквідацією юридичних осіб, що об'єднались, то об'єднаний платник податківнабуває всіх прав і обов'язків по погашенню податкових зобов'язань абоподаткового боргу платників, що об'єдналися.
Реорганізація платника податків не змінює термінівпогашення податкових зобов'язань або податкового боргу платниками, створенимивнаслідок реорганізації.
У випадках неможливості платником податківсплатити своєчасно узгоджену з податковим органом суму податкових зобов'язаньабо податкового боргу він може звернутися з заявою до податкового органу пророзстрочку або відстрочку сплати суми платежу.
Підставою для розстрочки сплати податковихзобов'язань або відстрочки сплати податкового боргу є надання платникомподатків достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргуабо про неможливість його погашення через негативні природні явища, які сталися.
Рішення про розстрочення або відстроченняподаткових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається:
керівником податкового органу нижчого рівня ззатвердженням його рішення керівником податкового органу вищого рівня — щодозагальнодержавних податків (платежів);
керівником податкового органу з наступнимзатвердженням його рішення фінансовим органом місцевого самоврядування — щодомісцевих податків (платежів).
Рішення про розстрочення або відстроченняподаткових зобов'язань на термін, що перевищує бюджетний рік, приймається:
по загальнодержавних податках і обов'язковихплатежах — керівником центрального податкового органу зі згодою з Міністерствомфінансів України;
по місцевих податках і зборах — керівникомподаткового органу за узгодженням з фінансовим відділом місцевого органувиконавчої влади.
Розстрочка податкових зобов'язань надається наумовах податкового кредиту з погашенням його рівними частками за період, наякий надана розстрочка, починаючи з податкового періоду, що настає за періодомнадання даного кредиту.
Відстрочення податкових зобов'язань надаєтьсяна умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на них відсоткисплачуються рівними частками з періоду, визначеного відповідним податковиморганом або органом місцевого самоврядування, але не пізніше закінченнядванадцяти календарних місяців з моменту виникнення такого податковогозобов'язання. Розстрочення та відстрочення податкових платежів не можутьнадаватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів,податку на додану вартість при ввезені на територію України товарів, внесків доПенсійного фонду і Фонду обов'язкового соціального страхування.
Податкова звітність встановлена наказамиДержавної податкової адміністрації України на підставі Закону України від 21.12.2000№2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами». .
Так, наприклад, наказом Державної податковоїадміністрації України від 24.12.2003 №625 встановлена форма „Податковийрозрахунок комунального податку", наказом ДПА України від 24.12.2003 №624 — „Податковий розрахунок податку з реклами", наказом ДПА України від 24.12.2003№622 — „Податковий розрахунок збору за право використання місцевої символіки".
Список літератури
1. Кучерявенко М.П. Податкове право України: Академічний курс [Текст]: підручник/ М.П. Кучерявенко; Мін-во освіти і науки України. — К.: Правова єдність, 2008.- 701 с. -
2. Хомин П.Я. Формування звітності в підсистемах фінансового,управлінського й податкового обліку [Текст]: монографія / П.Я. Хомин; Мін-воосвіти і науки України, Тернопільська академія н/г. — Тернопіль: Економічнадумка, 2004. — 288 с.
3. Сердюк В.М. Податковий облік [Текст]: навчальний посібник / В.М. Сердюк.- К.: ЦНЛ, 2005. — 312 с.
4. Ткаченко Н.М. Податкові системи країн світу та України. Облік ізвітність [Текст]: навчально-методичний посібник / Н.М. Ткаченко, Т.М. Горова,Н.О. Ільєнко; Мін-во освіти і науки України. — К.: Алерта, 2004. — 554 с.
5. Пасько Т.О. Податковий облік [Текст]: навчальний посібник / Т.О. Пасько.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. — 202 с.