Зміст
Завдання
Заліковий модуль І. «Загальнізасади організації фінансової роботи на підприємствах»
1.1 Місцеві податки та збори.Порядок встановлення та сплати
1.2 Відповіді на тестові завдання
1.3 Розкрити сутність категорій
1.4 Задача
Заліковий модуль ІІ. «Формування,використання та оцінка ефективності фінансових ресурсів підприємства»
2.1 Характеристиканаявності, стану, руху та використання основних засобів підприємства
2.2 Відповіді натестові завдання
2.3 Розкрити сутністькатегорій
2.4 Задача
Список використаноїлітератури
Завдання
ЗАЛІКОВИЙМОДУЛЬ І
«Загальнізасади організації фінансової роботи на підприємствах»
1.Дати письмову відповідь на наступне питання:
Місцевіподатки та збори. Порядок встановлення та сплати.
2.Дати відповіді на тести:1 Назвіть об’єкт оподаткування для обчисленняПДВ на вироблену продукцію:
1 — собівартість продукції;
2 — вартість продукції в оптових цінах;
1 — відпускна ціна, включаючи акцизний збір;
2 — відпускна ціна, включаючи акцизний збір і ПДВ.2 Контроль за цільовим використаннямкредиту здійснюється:
1 — Національним банком;
2 — комерційними банками;
3 — підприємствами;
4 — контрольно-ревізійними управліннями.3 До складу власних і прирівняних довласних джерел фінансових ресурсів входять:
1 — статутний капітал;
2 — цільові внески юридичних і фізичних осіб;
3 — короткострокові кредити банків;
4 — субсидії бюджетні;
5 — страхові відшкодування.
3.Розкрити сутність наступних категорій:
Кредитування,власний капітал, самофінансування, фіксована ціна
Задача
Розрахувати відсутні елементи в графіку погашення кредиту:Термін погашення кредиту, квартали Сума основного боргу на початок періоду, грн. Сума відсотків за даний період, грн. Сума виплати боргу, грн. Сума погашення основного боргу, грн. 1 18000.00 61008.78 2 3 4 5 6 Разом 366052.68 300000.00
ЗАЛІКОВИЙМОДУЛЬ ІІ
«Формування,використання та оцінка ефективності фінансових ресурсів підприємства»
1.Дати письмову відповідь на наступні питання:
Характеристиканаявності, стану, руху та використання основних засобів підприємства.
2.Дати відповідь на тести:1 Який з показників не характеризуєефективності використання оборотних коштів:
1 — фондовіддача;
2 — коефіцієнт обертання;
3 — тривалість обороту;
4 — коефіцієнт завантаження.2 Які напрямки розміщення оборотних коштівможна віднести до високоліквідних активів:
1 — матеріальні оборотні активи;
2 — товари відвантажені;
3 — дебіторська заборгованість;
4 — гроші на банківських рахунках і в касі підприємства.3. За участю у виробничому процесі основнівиробничі фонди поділяють на:
1 — власні та орендовані;
2 — пасивні та активні;
3 — виробничі й невиробничі;
4 — діяльні та бездіяльні.
3.Розкрити сутність наступних категорій:
Групаосновних фондів, дебітор, актив, норма оборотних коштів
Задача
Визначити норму амортизації і суму річних амортизаційнихвідрахувань для будівлі, якщо його вартість 8,5 тис. грн.
ЗАЛІКОВИЙМОДУЛЬ І. Теоретичне питання
1.1Характеристика наявності, стану, руху та використання основнихзасобів підприємства
Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансовихресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві додатки і збори. Це маєважливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечуєреалізацію соціальної та економічної політики держави.
Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарюванняубезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських рад фінансовимиресурсами, що, своєю чергою, справляє поставний вплив на діяльністьпідприємств.
Перелік та порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів вУкраїні було визначено Декретом Кабінету Міністрів від 20 травня(і 1993 року «Про місцевіподатки і збори». Було встановлено 17 ви-діР платежів у місцеві бюджети для юридичних і фізичних осіб.
Місцеві податки:
— комунальний податок;
— податок на рекламу. Місцеві збори: — ринковий збір;
— готельний збір;
— за право використання місцевої символіки;
— за паркування автотранспорту;
— за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сферипослуг;
— за дозвіл на проведення місцевих аукціонів, конкурсногорозпродажу і лотерей;
— за право проведення кіно і телезнімань;
— за проїзд по території прикордонних областей автотранспортом, щослідує за кордон, та ін.
Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарськудіяльність суб'єктів господарювання полягають у такому:
1.Місцеві податки ізбори включають до складу валових витрат, що вираховуються зі скоригованоговалового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.
2. Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять навитрати діяльності, що впливає на формування їх бухгалтерського прибутку.
Органи місцевого самоврядування мають право:
— запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбаченізаконодавчими актами;
— установлювати ставки, що не перевищуютьграничних розмірів, передбачених законодавчими актами;
— установлювати додаткові пільги для окремихплатників податків (визначення ставки, нижчої за мінімальну, або повнезвільнення від податку
Комунальний податок. Платникамиподатку згідно з декретом було визначено юридичних осіб усіх форм власності, щофункціонують на території України.
Об'єктом для розрахунку податку є фонд оплати праці, обчислениймноженням середньоспискової кількості працівників на місячний неоподатковуваниймінімум доходів громадян. Граничний розмір ставки податку визначено у розмірі10 % від об'єкта оподаткування (розрахункової величини фонду оплати праці).Податок сплачується щомісяця виходячи із суми об'єкта оподаткування запопередній місяць.
Податок з реклами. Платниками цьогоподатку є суб'єкти підприємницької діяльності, їхні філії, відділення,представництва, постійні представництва нерезидентів, замовники реклами(рекламодавці), виробники і розповсюджувачі реклами.
Податок з реклами стягується з усіх видів комерційних оголошень іповідомлень, що поширюються з допомогою засобів масової інформації (радіо,телебачення, преса), афіш, плакатів, рекламних щитів (на вулицях, магістралях,площах, будинках, на транспорті); або друкуються на спортивному одязі чи майні.
За об'єкт оподаткування беруть вартість послуг завстановлення і розміщення реклами. Ставки податку встановлюються місцевимиорганами самоврядування.
Збір за право за використання місцевоїсимволіки. Об'єктом оподаткування єтовари, роботи, послуги, виготовлені, виконані та надані з використанняммісцевої символіки. База оподаткування — це їх вартість. Дозвіл на використаннямісцевої символіки видається сільськими, селищними та міськими радами.
Платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності, яківикористовують місцеву символіку з метою одержання прибутку.
Ринковий збір. Платниками цього збору є юридичні особи всіх форм власності, їхніфілії, представництва, установи, що не єюридичними особами, фізичні особи, які реалізуютьсільськогосподарську, промислову продукцію, інші товари на ринках усіх формвласності.
Не справляється ринковий збір зі стаціонарних пунктів торгівлі чинадання послуг, які одержали дозвіл на розміщення своїх об'єктів, та здійсненнядіяльності на ринках.
Ставки ринкового збору розраховують самостійно адміністраціїринків і переказують до місцевого бюджету.
Ставки збору диференційовано залежно від:
- виду сільськогосподарської та промислової продукції, щореалізується;
- категорії ринку, благоустрою торговельногомісця;
— статусу торговця (юридична чи фізична особа).
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктівторгівлі та сфери послуг. Об'єктом оподаткування єдозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Платниками збору єюридичні й фізичні особи, які отримують такий дозвіл.
Для визначення розміру ставки передбачається враховувати площуторговельного місця, його територіальне розміщення, вид продукції чи послуг.
У 1998—1999 рр. було підготовлено два варіанти проекту закону «Промісцеві податки і збори». Вони передбачали зменшення загальної кількості такихподатків і зборів, але водночас і запровадження кількох нових.
Згідно з Законами України від 20.03.2004 р. № 641-IV «Про внесеннязмін в Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки ізбори»» та від3.04.2003 р. № 703-IV «Про внесення змін в деякі закониУкраїни» з 1.01.2004 внесено зміни в систему місцевих податків і зборів.
1. Скасовано готельний збір та збір за проїзд по територіїприкордонних областей автотранспорту, що проїжджає за кордон.
Готельний збір не мігперевищувати 20% добової вартості проживання в готелі незалежно від термінупроживання. Готельний збір був поширений також на кемпінги, мотелі. Скасуванняцього збору сприятиме розвитку екскурсійно-туристичного бізнесу в Україні.
Збір за проїзд по території прикордонних областейавтотранспортом, що проїжджає за кордон. Стягувавсязалежно від марки і потужності автомобіля з юридичних осіб і громадян:
— України — у розмірі до 0,5 неоподатковуваного прибутковимподатком мінімуму доходів громадян;
— інших держав — у розмірі від 5 до 50 доларів СІЛА.
Скасування цього збору позитивно вплине на фінансово-господарськудіяльність перевізників, а також сприятиме зростанню значення України яктранзитної держави.
2. Уведено «Збір за проведеннягастрольних заходів». Мета цього збору —формування фонду бюджетів на підтримку вітчизняних закладів, підприємств іорганізацій культури, творчих колективів, окремих виконавців.
Платниками цього збору є організатори гастрольних заходів. Об'єктоподаткування — виручка від реалізації білетів на гастрольний захід. Ставкаоподатковування — 3 % виручки від реалізації білетів на гастрольний захід. Термін сплати — протягом20 календарних днів, наступних за датою завершення гастрольного заходу.
Дальше вдосконалення системи місцевих податків і зборівпередбачене в підготовленому проекті Податкового кодексу України. У ньомусформульовано суттєві зміни стосовно до встановлення місцевих податків ізборів, зокрема, скорочується їх загальна кількість.
1.2 Відповіді на тестові завдання1 Назвіть об’єкт оподаткування дляобчислення ПДВ на вироблену продукцію:
3 — собівартість продукції;
4 — вартість продукції в оптових цінах;
3 — відпускна ціна, включаючи акцизний збір;
4 — відпускна ціна, включаючи акцизний збір і ПДВ.2 Контроль за цільовим використаннямкредиту здійснюється:
5 — Національним банком;
6 — комерційними банками;
7 — підприємствами;
8 — контрольно-ревізійними управліннями.3 До складу власних і прирівняних довласних джерел фінансових ресурсів входять:
6 — статутний капітал;
7 — цільові внески юридичних і фізичних осіб;
8 — короткострокові кредити банків;
9 — субсидії бюджетні;
10 — страхові відшкодування.
1.3 Сутність наступних категорій: Кредитування,власний капітал, самофінансування, фіксована ціна
Кредитування – це надання суб'єктові підприємництва банківськихкредитів на засадах платності, строковості і повернення.
Власний капітал – це частина активів підприємства, що залишаєтьсяпісля вирахування його зобов'язань.
Самофінансування – фінансування діяльності підприємства за рахуноквласних фінансових ресурсів.
Фіксована ціна – незмінна відпускна ціна на окремі види продукції,робіт, послуг.
1.4 Задача
Розрахувати відсутні елементи в графіку погашення кредиту:Термін погашення кредиту, квартали Сума основного боргу на початок періоду, грн.
Сума відсотків за даний період, грн.
6% квартал Сума виплати боргу, грн. Сума погашення основного боргу, грн. 1 300000 18000.00 61008.78 43008.78 2 43008.78 2580.52 61008.78 58428.26 3 58428.26 3505.70 61008.78 58503.08 4 58503.08 3510.18 61008.78 60698.60 5 60698.60 3641.92 61008.78 57366.86 6 57366.86 3442.01 61008.78 57566.77 Разом 578005.58 3468.33 366052.68 300000.00
Кредит видається під 24% річних.
Заліковий модуль ІІ. Теоретичне питання
2.1 Характеристиканаявності, стану, руху та використання основних засобів підприємства
Основні засоби — це матеріальніактиви, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) котрих становитьпонад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесівиробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншимособам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій (абовикористання в процесі операційного циклу, якщо він триваліший за один рік).
Не належать до основних засобів:
1) предмети терміном служби меншим за один рік незалежно від їхньоївартості;
2) предмети вартістю до 600 гривень за одиницю (за ціною придбання)незалежно від терміну служби. Гранична вартість предметів, що не належать доосновних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для підприємств серійного і масовоговиробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень незалежновід їхньої вартості;
4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речінезалежно від їхньої вартості і терміну служби;
5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства,незалежно від вартості й терміну служби.
Перелічені вище малоцінні необоротні матеріальні активи невідносять до основних засобів у тому разі, коли суб'єкти господарювання вибралиметод нарахування амортизації основних засобів, передбачений податковимзаконодавством. Якщо підприємство вибрало інший метод нарахування амортизації,передбачений П(С)БО №7, тоді вартісні ознаки предметів, які можна віднести домалоцінних і швидкозношуваних, визначаються суб'єктом господарюваннясамостійно. Згідно з податковим законодавством щодо нарахування амортизаціїосновні засоби поділяються на виробничі та невиробничі основні фонди.
Виробничі основні фонди є частиною основних засобів, яка береучасть у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральнуформу. Вартість основних виробничих фондів переноситься на виробленийПідвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним зосновних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієїпроблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність йогопродукції на ринку.
продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюютьсяосновні виробничі фонди через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні фонди — це житловібудинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, якіне використовуються в господарській діяльності, але перебувають на балансіпідприємства.
На відміну від виробничих, невиробничі основні фонди не берутьучасті в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на виробленийпродукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається врозпорядженні підприємства. Незважаючи на те що невиробничі основні фондибезпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобівпов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевомупідсумку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, назростанні продуктивності праці.
За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи:
І. Основні засоби
1.Будинки, спорудита передавальні пристрої.
2.Машини таобладнання.
3.Транспортнізасоби.
4.Інструменти,прилади, інвентар (меблі).
5.Інші основнізасоби.
II. Інші необоротні матеріальні активи
1.Бібліотечніфонди.
2.Малоціннінеоборотні матеріальні активи.
3.Тимчасові (не титульні) споруди.
4.Інвентарна тара.
5.Інші необоротніматеріальні активи.
Співвідношення окремих груп основних засобів становить їхнюструктуру. Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомоїваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартостіпродукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначенняоподатковуваного прибутку основні засоби поділяють на такі групи:
Група 1 — будівлі, споруди, їхніструктурні компоненти, передавальні пристрої.
Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього;меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти
Група 3 — робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулювальніприлади.
Група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичногооброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засобизчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у томучислі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Підприємству байдуже, в яку групу основних виробничих засобівукладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої вагимашин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговуютьпроцес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Яснаріч, що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основнихвиробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частинаосновних засобів.
Структура основних засобів є різною в різних галузяхпромисловості, народного господарства. Наприклад, у промисловості Україничастка будівель у загальній вартості основних засобів найвища в легкій тахарчовій промисловості (близько 44 %); споруд — у паливній промисловості (17%);передавальних пристроїв — в електроенергетиці (32 %); устаткування та робочихмашин — на підприємствах машинобудівного комплексу (45 %).
Основними факторами, які впливають на структуру основних засобівпідприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації ікооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожнийфактор по-різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуруосновних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування;ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додатковогоустаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективногоустаткування.
Відтворення основних засобів — це процес безперервного їхпоновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
За простого відтворення основних засобівздійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старогоустаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійновідновлюється попередня виробнича потужність.
Розширене відтворення передбачає кількісне таякісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів,які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
Процес відтворення основних засобів має низкухарактерних ознак, зокрема:
1) основні засоби поступово переносять свою вартість на виробленупродукцію;
2) у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рухїхньої споживчої вартості та вартості;
3) за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадженняв грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готовупродукцію;
4) основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалогочасу.
У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобівпроходить три стадії.
На першій стадії відбувається продуктивневикористання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На ційстадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сумазносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витратипісля завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основнихзасобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситьсяна вартість готової продукції.
На другій стадії відбувається перетвореннячастини основних засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові коштичерез нарахування амортизаційних відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництвавідбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Цепоновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунокнарахованої суми зносу основних засобів.
Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах:
1) заміна зношених або застарілих основних засобів;
2) капітальний ремонт діючих основних засобів.
За простого відтворення, як уже було сказано, в кожному наступномуциклі відбувається створення основних засобів у попередніх обсягах та зоднаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів єнарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступногоциклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних засобів. Джереломфінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.
Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносинвизначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренціяспонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних засобів з метоюнагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбаннябільш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншогополіпшення основних засобів.2.2 Відповіді натестові завдання1. Який з показників не характеризуєефективності використання оборотних коштів:
5 — фондовіддача;
6 — коефіцієнт обертання;
7 — тривалість обороту;
8 — коефіцієнт завантаження.2.Які напрямки розміщення оборотних коштівможна віднести до високоліквідних активів:
5 — матеріальні оборотні активи;
6 — товари відвантажені;
7 — дебіторська заборгованість;
8 — гроші на банківських рахунках і в касі підприємства.3. За участю у виробничому процесі основнівиробничі фонди поділяють на:
5 — власні та орендовані;
6 — пасивні та активні;
7 — виробничі й невиробничі;
2.3Розкрити сутність наступних категорій
Групаосновних фондів, дебітор, актив, норма оборотних коштів
Групаосновних фондів – сукупність однотипних за технічними характеристиками,призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Дебітор– особа, що отримала продукцію, роботи, послуги, але не розрахувалася за них.
Актив– Частина бухгалтерського балансу, яка характеризує склад, розміщення тавикористання грошових коштів, згрупованих за їх економічним змістом у процесівідтворення.
Нормаоборотних коштів – показник, який визначається в днях, відсотках, гривнях дляобчислення нормативів оборотних коштів.
1.4.Задача.
Визначити норму амортизації і суму річних амортизаційнихвідрахувань для будівлі, якщо його вартість 8,5 тис. грн.
Розв'язання:
Норми амортизації визначені в Законі України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» від 22.05.1997р. З цією метою основні виробничі фондиподіляють на три групи до кожної з яких розроблені свої норми амортизації:
Для будівель, споруд, їх структурних компонентів та передавальнихпристроїв – норма амортизації – 5%
Визначу суму річних амортизаційних відрахувань:
/>
С – вартість будівлі;
n — норма амортизації (5%);
/>
Відповідь: Норма амортизації для будівлі становить 5%; а сумарічних амортизаційних відрахувань – 425грн.
Список використаної літератури
1. Фінанси підприємств:Підручник / А.М. Поддерьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. інаук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ,2006 – 552с.