ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ
1.1 Види та форми релігійного туризму
1.2 Місця, які вважаються центрамипаломницького туризму
РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇРЕЛІГІЙНИХ ТУРІВ В УКРАЇНІ
2.1 Організація паломницьких турів
РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУРЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
3.1 Концепція розвитку релігійноготуризму
3.2 Сегментація туристського ринку
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Подорож з релігійними цілями ―найдавніший вид туризму, що має глибокі історичні корені. Одними з першихтуристів безсумнівно були середньовічні прочани. У силу релігійних переконаньабо цікавості щодо своєї або чужої віри, люди у всьому світі подорожують, щобвідвідати Святу Землю, Ватикан, Мекку, монастирі та інші святі місця. Цілейпаломництва майже стільки ж, скільки самих паломників. Паломництва відбувалисяі відбуваються, щоб позбутися від хвороби, уникнути нещастя, спокутувати гріх.Паломники з Англії в XIV–XV століттях здійснювали свої подорожі в основному вРим, Єрусалим. Найчастіше їх подорожі були пов'язані з серйозними труднощами. Починаючиз 1388 англійські пілігрими, за наказом короля Річарда II, зобов'язані булиотримати і мати при собі спеціальні дозволи, прообраз сьогоднішнього паспорта. Одніпаломники подорожували з міркувань віри, багато інших відправлялися просто злюбові до подорожей або рухомі мирськими мотивами, очікуючи знайти спілкуванняз веселими супутниками, розваги в придорожніх харчевнях та інші задоволення.Паломництво має місце і зараз. Багато віруючі їдуть до Єрусалиму вклонитисяГробу Господньому. Прихильники ісламу їдуть у хадж до Мекки. У Україніправославні прагнуть відвідати Валаам, монастир на острові Коненець.
Необхідно зазначити що, релігійнийтуризм відіграє велику роль в системі міжнародного і внутрішнього туризму. Людивідправляються в паломничні та екскурсійні поїздки по святих місцях ірелігійним центрам. Вони прагнуть взяти участь у релігійних церемоніях,помолитися, зробити жертвопринесення.
Релігійний туризм є складовоючастиною сучасної індустрії туризму. У нього є свої різновиди: паломництво йпізнавальні тури релігійної спрямованості.
У XX ст. бурхливо розвиваласяіндустрія туризму, вдосконалення засоби транспорту і зв'язку. У людей з'явилосябільше можливостей відвідувати святі місця своєї релігії. Одночасно виниклобажання долучитися до духовних досягнень народів інших країн, зрозуміти сутьїхньої релігії.
Паломників цікавить безпосереднюучасть у релігійних культах.
Релігійні туристи і в першу чергупрочани пускаються в подорож, коли в них виникає потреба зробити щось більше,ніж звичайні культові дії в умовах звичайного середовища їх проживання. Людивідправляються в поїздки по святим місцям з різними мотивами: помолитися,вирішити особисті проблеми, знайти собі відповідну релігію, духовну школу ісистем. Об'єктами залучення релігійних туристів є святі місця та центрирелігій. При міжнародних поїздках туристу слід пройти митні, валютні, візові таінші формальності. На українському ринку туризму вже сформувались фірми, щозаймаються практичною організацією паломницьких поїздок і екскурсантів і спеціалізуютьсяна наданні послуг в області релігійного туризму.
В Україні функціонує демократичне законодавство про свободусовісті та релігійні організації, яке убезпечує українське суспільство відміжконфесійних конфліктів. Етнічність України збалансовується низкоюзаконодавчих актів, які відповідають стандартам міжнародного, зокремаєвропейського, законодавства. Це забезпечує міжконфесійну стабільність,гарантує українське суспільство від будь–яких небажаних етноконфесійнихтрансформацій. Україна може слугувати добрим взірцем країни безпечної іпривабливої для міжнародного туризму, зокрема релігійного, паломницькоготуризму.
В Україні здавнаприймали паломників в її святих місцях. І українські паломники відвідувалисвяті місця в далеких від неї землях. Це не був туризм у сучасному розумінніцього поліфункціонального явища. Але в ньому вже були закладені комунікативні,інформативні, інтегративні, соціальні та інші функції туризму. На українськійземлі, як засвідчують давні літописи і хроніки, побувало багато подорожуючих зіСходу і Заходу. Їх приваблювала краса української природи, шляхетність душіукраїнського народу, духовна величність Києво–Печерської і Почаївської лавр,Київської Софії, культурних і сакральних памяток інших регіонів України. Ця робота складається із:вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.
Основна мета даної роботи полягає втому, щоб розглянути особливості організації та перспективи розвиткурелігійного туризму (основних його різновидів ).
Актуальність теми. На міжнародномуринку туризму цей вид починає розвиватися все швидше. Але про деякі його формибагато хто просто щось чув, а деякі і не знають. В Україні останніми рокамиз’являються туристичні організації, які займаються саме паломницьким туризмом.Кожна країна має, що представити паломнику .
Об′’єкт курсової роботи―стрімкість розвитку паломництва у світі.
Предмет роботи―переспективирозвитку релігійного туризму в Україні.
Ціль цієї роботи являється вивченнярелігійного туризму. Для досягнення цілі потрібно вирішити дві основні задачі:по–перше, вивчити історію розвитку релігійного туризму і, по–друге,проаналізувати сучасний стан його.
Задачі:
–Проаналізувати основні формирелігійного туризму;
–Виявити специфіку організаціїпаломницьких турів;
–Розглянути перспективи розвиткурелігійного туризму .
РОЗДІЛ I.ПОНЯТТЯРЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ
1.1 Види та формирелілійного туризму
Релігійний туризм―це самостійний вид туризму. У нього, як і в інших його видів, є своїрізновиди: паломницький туризм, релігійний туризм екскурсійноїспрямованийності.У деякихвипадках виділяють спеціалізовані тури, у яких об'єднуються прочани йекскурсанти. Спеціалізовані тури розраховані як мінімум на три дні звідвідуванням релігійних святинь.
Релігійний туризмта його різновиди представлені раз особистими формами.
Серед причин дляздійснення паломництва можна виділити наступні:
–бажаннязцілитися від душевних і фізичних недуг;
– помолитися зарідних і близьких;
– знайтиблагодать;
–виконатибогоугодну роботу;
– відмолитигріхи;
– виразити подякуза блага послані зверху;
– проявитивідданість вірі;
–прагнення доподвижництва в ім'я віри;
У дев'яності рокидвадцятого століття в громадський лексикон увійшло забуте слово паломництво.Зв'язки з падінням залізної завіси і відкриттям кордонів багато нашихспіввітчизників кинулися за кордон. Ці поїздки не мали однієї мети. Протезначною мірою людьми рухало бажання подивитися інші країни, доторкнутися додосвіду життя інших народів. Частина цих поїздок відбувалася в країни, щопредставляють інтерес і для релігійного людини. Наприклад, в Святу Землю, доГреції, в Єгипет. У зв'язку з чим виникла необхідність визначити дані поняття.Паломництво pilgrimage ―ходіння або подорож до святих місць з чітковизначеними культовими цілями. Паломництво в тій чи іншій формі прийнятопрактично у всіх релігіях і язичницьких культах. В даний час паломники ширококористуються послугами туристичної індустрії, створюються спеціальні туристськіфірми, що організують такі тури. Паломницькі тури на відміну від релігійно–пізнавальнихабо культурно–історичних, несуть певний віруванням сенс здійснення обряду.
Ця організаціямасових відвідин монастирів, святих місць є ні що інше, як – релігійний туризм,який ділиться на декілька напрямів в залежності від глибини ставлення людей дорелігії:
Глибоко віруючі,17%. Вони хотіли б пожити в монастирях тривалий час. Вони прагнуть сюди як дітив отчий будинок після довгої розлуки.
Віруючі, 24%.Вони також хочуть пожити в монастирях, але не такий тривалий час.
Для двох цих групметою відвідування релігійних святинь є молитовне спілкування, праця, зборипожертв на відновлення і розвиток монастиря чи храму. Це так зване прощу,паломництво. За релігійними канонами паломницька поїздка повинна тривати неменше 10 днів і найчастіше доводитися на релігійні свята. У наш час паломництвоможе тривати від кількох днів до кількох місяців, за бажанням паломників і /або в залежності від можливостей місць відвідування. Адже в даний час багатоцеркви, собори і монастирі зруйновані, їх відновлення тільки починається. Частомонастирі приймають паломників благословляючи їх на посильну трудовеслухняність. І часто таке послух дає досить відчутні результати.
Паломницький турвідрізняється від всіх інших реальною участю паломників у релігійному життіхраму чи монастиря, відвідуванням богослужіння, вчиненням молитовного правилавранці і ввечері, перед і після трапези, на початку і кінці шляху, а головне –особистою участю у відновлення і підтримці життя обителі.
Цікавлятьсярелігією, 35%. Люди вірять у Бога, але не так суворо ставляться до церковнихатрибутиці і канонам. Вони намагаються відвідувати храми в православні свята іпевні дні (наприклад, дні поминання) або з якихось інших особистих причин. Їмцікаві монастирі, саме життя в монастирях. Вони хочуть поклонитися святимчудотворним іконам і мощам, зробити обмивання у святих джерелах, поставитисвічку, подати записку 'про здоров'я / за упокій' рідних і близьких, внестипосильний грошовий внесок на відтворення святині, привезти з собою з поїздкиікону, частинку святині, але: провести там, хоч якесь, навіть не дуже тривалийчас їм не хотілося б. Побажання цих людей: транспорт максимально комфортний,обов'язково супровід, трансфери, харчування в громадських місцях, частіше завсе в ресторанах (в обителі, як виняток, для 'екзотики'), проживання комфортне(1–2 місні номери з усіма зручностями в екологічно красивих і чистих місцях),екскурсійне обслуговування, бажані анімація і додаткові послуги. Ці людипрагнуть поєднати відвідування святих місць з активним відпочинком. Для нихцікаво додатково в цій поїздці відвідати природний заповідник (національнийпарк), просто гарне місце, а також місця виробництва і продажу предметівнародних промислів.
Не цікавлятьсярелігією, 13%. Люди не цікавляться релігією як такої. Вони їдуть відпочити,змінити обстановку, помилуватися природою та архітектурою, почути фольклор'глибинки', підвищити свій інтелектуальний рівень, вгамувати одвічну людськуспрагу цікавості поспілкуватися з людьми приблизно їх кола, але не пов'язаних зними ні чим, окрім самої поїздки. Ця категорія хоче отримати всі найкращоїякості. І взагалі, чим менше інтерес до самої релігії, тим вище вимоги докомфорту і більше капризів у їдуть в релігійний тур. Представники даної групице чудово розуміють і самі. До цієї ж групи часто відносять дітей, хоча це нецілком коректно.
Діти, школярі,студенти, 11%. Їм хотілося б того ж, але, по можливості, все-таки дешевше зменшою екскурсійної навантаженням і з додаванням у розважальну програму чистомолодіжних елементів (наприклад, дискотеки з молодіжної музикою, ігор, чогосьще).
Сенс паломництва,полягає у поклонінні святим місцям. Це поклоніння має релігійний характер іпов'язане із вчиненням богослужінь і молитов біля шанованих святинь. Будь–якеінше відвідування святих місць, не пов'язане з релігійним поклонінням, строгокажучи, не має відношення до канонічного паломництва.Паломництвоздавна заохочувалося в буддизмі, культура якого поширено на схід, північ іпівдень багато в чому завдяки монахам–місіонерам. Північний буддизм зберігаєтрадиції паломництва до нинішніх днів. Привабливими цілями для буддистівМахаяни є місця перебування засновника буддизму Будди, відмічені ступами,куполоподібними будівлями без внутрішніх приміщень. Крім того, буддистипрагнуть побувати у відомих монастирях. Рецензію Далай–лами в Індії такожвідвідують десятки тисяч людей. [1.23с]
Мільйони людейздійснюють паломницькі поїздки в сучасній Індії. Серед центрів паломництва слідзазначити місто Варанасі, найбільший релігійний центр, місто сотні храмів. Запереказами, саме біля цього міста Будда виголосив свою першу проповідь. Своїсвяті місця є в шівіатов і внушітов, які представляють два основних напрямкиіндуїзму.
Слід зазначити,що одна світова релігія іслам – розглядає паломництво в якості обов'язковоївимоги для кожного мусульманина. Правда, з тих пір, як мусульмани розселилисяпо всьому світу, ця вимога не є безумовно необхідним. Все ж таки паломництво доМекки залишається досить бажаним і дуже почесним підприємством. Другим позначущості місцем паломництва служить Медіна, місто пророка, де знаходитьсяйого могила. Священним містом для кожного мусульманина є Єрусалим. Звідси, зіСвятої скелі на горі Моріа, за легендою, пророк Муохаммад піднявся до аллаха ібачив його Історичні мусульманські мечеті створені на місці знаходженняЄрусалимського храму – на Храмовій горі. Це Куббат Ас–Сахра (купол на Скелі,мечеть Омара, VII століття) і Аль–Акса. Мечеть Аль-Акса розташована напівденній стороні храмової площі і вважається третьою за значимістю (післясвятинь Мекки і Медини) святинею мусульманського.
Крім святих місцьв Саудівській Аравії (могила пуття в Медіні і Кааба в Мецці), що є святинямимусульман всього світу, існують місця поклоніння мусульман окремих течій. Так,мусульмани–шиїти поклоняються онукові пророка, імаму Хусейну, могила якогознаходяться в іракському місті Кербелі. Свої місця поклоніння, пов'язані здіяльністю відомих діячів ісламу на Кавказі.
Сильні традиціїпаломництва і серед послідовників іудаїзму. Згідно з віровченням іудаїзму, існуєтільки один культовий центр, в якому може відбуватися богослужіння Єрусалимськийхрам. Він є об'єктом паломництва всіх євреїв стародавнього світу. Після йогоруйнування римськими військами в 70-му році місцем паломництва стала СтінаПлачу, імовірно створена з кам'яних блоків стародавнього храму. Протягом майжедвох тисячоліть ця Стіна є місцем оплакування євреями колишньої величі Ізраїлю,Єрусалиму та його храму. Стіна до цього дня залишається для євреїв самимсправжнім і ваговим символом їхньої єдності і зв'язки з історичноюбатьківщиною.
Крім священногоміста Єрусалиму віруючих євреїв залучають і інші міста світу, пов'язані звідомими релігійними діячами. Так, послідовники однієї з течій юдаїзму–хасидизму Ї поклоняються обожнюваний лідер свого руху – ребе. В даний часбудинок ребе (в пер. Братському).
Сильні традиціїпаломництва в християнстві – католицизмі і православ'ї.
Цей різновидрелігійного туризму представляє собою сукупність поїздок представників різнихрелігій з паломничими цілями. Паломництво ми можемо розуміти як мандрівка людейдля поклоніння святим місцям. Здійснювати паломництва людей побуджує багаторізних мотивів.
По–перше,вчинення релігійного обряду (молитва, причастя, сповідь). Релігійні таїнствапредставляють собою найголовнішу внутрішню основу, зміст життя Православноїцеркви. По–друге, духовне вдосконалення. Десятки й сотні тисяч самих різнихлюдей тягнуться в наші обителі саме за духовною їжею. По–третє, отриманняблагодаті, духовного і фізичного ради. По–четверте, релігійна освіта. По–п'яте,поклоніння святому місцю, храму, мощам.[14.65с.]
Психологічніособливості паломників дуже різнопланові.
Одним з важливихаспектів паломницьких поїздок є їх духовно–просвітницька складова. Привідвідинах святих місць люди дізнаються про історію і духовних традиціяхмонастирів і храмів, особливості богослужіння, святих і подвижників благочестя,чиє життя і діяльність була пов'язана зі святинями, що входять до паломницькиймаршрут. Прочани мають можливість поговорити з насельниками монастирів, не якіз них знаходять тут собі духівників. Паломництво відіграє також важливузагальноосвітню роль.Монастирі та храми на Русі завжди були не тільки місцемдуховного діяння, а й культурними центрами. Тут віками накопичувалися книги,ікони, твори прикладного мистецтва, вироби народних промислів. Монастирські іхрамові будівлі були головними архітектурними пам'ятками своєї епохи―особливо до 18 століття. Цікаво, що багато монастирів навіть врадянський період, не дивлячись на втрату свого основного призначення,зберігали роль культурних центрів в якості музеїв. Можна виділити різні видипаломництва.За кількістю учасників і ознакою сімейної приналежності розрізняютьхудожніх текстів, сімейні та групові паломництва. За тривалістю можна виділитипаломництва тривалі і короткочасні. Раніше по православним канонам паломництвомвважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. У залежності від того, в якійкраїні знаходяться об'єкти, відвідувані паломникам.
У християнськихкраїнах під час постів їжа пісна, в Індії ― вегетаріанська. Паломництва пов'язані з відвідуваннямпевних місць, що є святими.Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти― гори, річки, озера, гаї, печери.Часто паломництва бувають приуроченимидо певних святкам. Скажімо, в християнстві паломництво у той чи інший храм чимонастир може бути приурочено до дня святкування місцевошанованих святих. УВатикан збирається багато прочан слухати пасхальну проповідь Папиримського.[1.37с]
Паломництво наРусі можна поділити на дві самостійні гілки, визначені самою історієюхристиянської релігії: власне паломництво на Святу Землю і паломництво посвятих місцях на території Русі, як в центрі світового Православ'я.
У паломництвозазвичай відправлялися в теплу пору року. Це пояснюється тим, що справжнімпаломникам потрібно було йти до святих місць пішки.
Православнепаломництво передбачає ряд властивих йому специфічних особливостей. Перш завсе, це низька комфортабельність розміщення паломників в монастирях. ЮрійМінулін, директор працює на туристичному ринку більше 15 років свідчить, щоготелі мають лише кілька монастирів. Побутові незручності частковокомпенсуються низькою вартістю триразового денного харчування в монастирськійтрапезній. Важко знайти статистичні дані про чисельність православнихпаломників в Україні. За наявною інформацією, на рік вмикається внутрішнєпаломництво здійснюють близько 300 тис. чоловік. Середній вік паломників 45– 50років.У поїздках часто буруть участь молоді.
Одним з можливихшляхів розвитку сучаснихного паломництва є молодіжні мобільні таборипаломницької спрямованості. Ця форма паломництва добре вписується в процесвиховання і духовного розвитку молоді.
Історіяпаломництва українських людей до святих місць має багато яскравих сторінок. Цеісторія прагнення до святості, історія подвижництва. В кінці дев'ятнадцятого століттякореспондент однієї французької газети, що спостерігає за життям російськихпрочан у Єрусалимі, писав: «Народ, що вміє так молитися, має велике майбутнє».На жаль, традиції православного паломництва в нашій країні були втрачені. Паломництво – це частина релігії. Його змістполягає у поклонінні святим місцям, скоєнні релігійного обряду або участь втакому, в духовному самовдосконаленні, здобутті благодаті, у зціленні духовномучи фізичному. Привабливі для католиків і національнікультові пам'ятники в Італії, Іспанії, Франції. Серед них слід відзначити нетільки діючі католицькі собори, але і абатства, монастирські комплекси.Всесвітню популярність придбав французьке місто Лурд, який приваблює тисячілюдей, які сподіваються отримати одужання від тяжких недуг.
У католицизмізберігся такий своєрідний вид паломництва, як перевіз групою віруючих статуїДіви Марії з одного приходу до іншого для поклоніння. Паломництво – улюбленаформа культового служіння в православ'ї. Після прийняття християнства у X ст.російські люди за прикладом християн Заходу і Сходу стали здійснювативідвідування святинь Константинополя і Палестини. В основному воно відбувалосяпішки. Це були справжні ходіння, повні небезпеки. Після захоплення турками Константинополяв 1453 р. традиції ходінь до Палестини практично перервалися. Вони відродилисятільки в XIX столітті. Подорож з релігійними цілями ―найдавніший вид туризму, що має глибокі історичні корені. Одними з першихтуристів, безсумнівно, були середньовічні прочани. У силу релігійних переконаньабо цікавості щодо своєї або чужої віри, люди у всьому світі подорожують, щобвідвідати Святу Землі. Таким чином, релігійний туризм має три форми:
а)паломництво;
б)екскурсійні тури по релігійній тематиці;
в)спеціалізовані тури, у яких об'єднуються прочани й екскурсанти.
Паломництво для християн ― відвідування релігійних святинь з метоюмолитовного обіцянки, праці та збору пожертвувань на відновлення і розвитокмонастиря чи храму. Цей різновид релігійного туризму представляє собоюсукупність поїздок представників різних релігій з паломницькими цілями
1.2 Країни, яківважаються центрами релігійного паломництва
Результати статистичних досліджень показують, щонасправді релігійну поїздку один раз на рік здійснює лише близько 1% відзагальної кількості віруючих, які проживають в Києві. Країни, щотрадиційно вважаються центрами паломництва, розташовуються в наступномупорядку: Росія (35%), Ізраїль (30%), Греція (12%), Італія (7%), Туреччина(6%).
Одним з найбільш важливих факторів здійснення релігійнихподорожей, в ту чи іншу країну є тимчасові інтервали, протягом якихвідзначаються релігійні і державні свята. Аналіз часових інтервалів з точкизору менеджменту туристської фірми необхідний для всебічної підготовки та організаціїрелігій. Збіги релігійних свят високого сезону в туризмі створюють додатковітруднощі в організації релігійного туризму, як спрямовуючої.
Відвідувань тієї чи іншої країни представників різнихконфесій з релігійними цілями, на мій погляд, пов'язано з проведенням в цихкраїнах свят.
На чолі святкового річного кола православної церкви― Великдень, найбільш шанований загальнохристиянський свято. Потімйдуть двунадесятние свята.
Католицька церква так само має свої відмінні риси, щознайшло своє підтвердження в церковному календарі. Початок церковного рокуприпадає на початок різдвяного посту, тобто на 29 листопада. Як і в інших календарях, у католицькому календарііснують свята в строго встановлені дні та свята, дні спільного святкування якихзмінюються з року в рік. [2.42с]
Києво–Печерська і Святогоская лавра, Почаїв, Зарваниця,Мгарський монастир – карта Україна поцяткована святими місцями і паломницькимимаршрутами, а поїздки на прощу стає все більш популярним пише у своєму свіжомуномері журнал Новинар. Щорічно святі місця відвідують сотні тисячпаломників з України та зарубіжжя.При парафіях та храмах Україні діє близько115 паломницьких служб, які організовують екскурсії для десятків тисяч прочан.За їх даними, число клієнтів щорічно зростає на 10–15%. Люди їдуть до святихмісць як за релігійних мотивів, так і з туристичного інтересу, повідомляєвидання.На зрослого попиту на паломництво заробляє не тільки церква, а йсвітські турагентства.Але якщо раніше паломництво традиційно асоціювалося зпішими походами, зараз церква послабила вимоги до способів пересування, і коженвиходить зі свого стану здоров'я і фінансових можливостей, подорожуючи на«своїх двох», автобусі, авто чи поїзді, пише Новина.
Види паломництва
У науці звичайно виділяють кілька видів паломництва, які класифікуютьсяза ознаками:
1) за кількістю учасників і сімейної приналежності – індивідуальні,сімейні і групові;
2) за тривалістю – тривалі і короткочасні паломництва (раніше поросійським православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістюбільше 10;
3) по сезонності – цілорічні паломництва, а також приурочені дорелігійних свят;
4) по об'єктах відвідування – відвідування конфесійних культових місць(церков, монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер,печер);
5) за місцем розташування об'єкта паломництва – внутрішні (у межахдержавних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
6) за ознакою обов'язковості – добровільні і обов'язкові паломницькі тури(наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Прочани зазвичай висувають набагато менше вимог до рівня і якостіобслуговування, харчування, розміщення.Вони зупиняються на нічліг в келіяхмонастирів, на території ашрамів, в наметових містечках (під час хаджу,наприклад), можуть ночувати в храмах на підлозі або навіть прямо навулиці.Вибір їжі зазвичай невеликий, і вона досить скромна.У християнськихкраїнах під час постів їжа пісна, в Індії – вегетаріанська.
Духовно паломницький туризм має вузьку соціально–психологічну базу тагеографічну спрямованість.Під духовно паломницьким туризмом розуміються поїздкитуристів з Північної та Південної Америки, Європи і Росії в різні центридуховної практики в країнах Сходу, в першу чергу в Індію, Тибет, Китай, Непал,Японію.Духовно паломницький туризм тісно пов'язаний з лікувально-оздоровчимтуризмом.Наприклад, багато духовних центри в Індії є центрами аюрведічеськоголікування.В Індії аюрведа – це комплексна наука лікування, омолодженняорганізму та запобігання захворювань, які виникають як наслідок порушеннягармонії між енергією людини і Всесвіту.Всілякі практики та настанови, щодаються в багатьох ашрамах, а також у Золотому Місті, часто виходять за рамкирелігій або не мають безпосереднього (видимою) релігійного підгрунтя.Підкреслюється їх універсальність для людей різних віросповідань,національностей, статі, віку та професії.Мета таких практик – допомогти людиніу вирішенні її проблем, а також в його духовному і моральномусамовдосконаленні, пізнанні.
Слід відзначити близькість духовно паломницького туризму та інших видівтуризму.Наприклад, щорічно багато туристи відвідують Китай для занять цигун.Цигун – це комплекс рухових і дихальних вправ. Цигун допомагає людині набративеликий запас життєвих сил, або енергії ци, як вважають китайці.Так що такапоїздка містить елементи релігійного, спортивного та лікувально-оздоровчоготуризму.
Основні регіони паломницького туризму:
– Православні республіки СНД: Росія, Україна, Білорусія, Молдова;
– Зарубіжна Європа з домінуючим католицизмом і протестантизмом (включаючийого численні течії);
– Північна Америка з домінуючим становищем християнства;
– Латинська Америка з переважанням християнства і традиційними народнимивіруваннями корінного населення;
–Північна Африка з переважанням ісламу;
– Східна і частково Західна Африка з переважанням ісламу і наявністюцентрів християнства і традиційних народних вірувань;
– Західна Азія з домінуванням ісламу і анклавами християнства і іудаїзму;
– Південна Азія з поширенням індуїзму, буддизму, сикхизма, джайнізму, атакож ісламу;
– Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу і анклавамиіндуїзму;
– Східна Азія з пануванням буддизму, конфуціанства й синтоїзму;
– Середня Азія (Тибет), де домінують іслам і ламаїзм, релігія бон;
– Центральна Азія з переважанням буддизму і окремими анклавами ісламу.
Православні свята. На першому місці—Паска, найбільшзагальнохристиянське свято. Далі йдуть так називаємі двунадесятісвята—дванадцать головних днів. Із них три переходящіх, випадающіх кожний рікна різні числа в залежності від того, коли празднується Паска (не має твердоїдати), і виділених в табл. 1.2. курсивом.
Католицькісвята.Католицька церква також має свої відмінні риси, що знайшло своєпідтвердження в церковному календарі. Початок церковного року припадає напочаток різдвяного посту, тобто на 29 листопада. Як і в інших календарях, укатолицькому церковному календарі існують свята в строго встановлені дні тасвята.
Мусульманськірелігійні cвята. Іслам–одна з наймолодших релігій. За мусульманським календарем в кінціквітня 1998р.настав 1419г. У мусульманськихкраїнах літочислення ведеться за місячним календарем, що призводить дорозбіжності з нині чинним офіційним календарем, прийнятим у всьомусвіті.Місячний календар складається з 12 місяців. Одні місячні місяці можуть мати29 днів, інші-30.Таким чином, місячний рік складається з 354 днів, що на 11днів коротше сонячного. Саме цим пояснюється зсув мусульманського місячногороку по відношенню до астрономічного. У табл.13.4 наведені дати мусульманських свят на 2008р.
Під час таких свят,як Стояння у гори Арафат і Свято жертвопринесення, кожен мусульманин маєздійснити «Хадж» (паломництво до Мекки до храму Аллаха) як мінімум один раз вжитті. Мусульмани можуть відвідувати ці місця в будь-який інший час року, алетаке паломництво буде «умра».
Іудейського релігійного свята. Особливістьіудейських свят полягає в тому, що вони відзначаються за місячним календарем, ітому в кожному році вони припадають на різні дні сонячного календаря. Як вже зазначалося, місячний рік коротший сонячногоприблизно на 11 днів. Для того щоб єврейські свята завжди припадали на одні йті ж сезони, у складі староєврейського календаря лежить поєднання сонячного ймісячного календарів. Раз на два або три роки додають ще один місяць, і такийрік стає високосним.табл.1.5.
У іудаїзмі паломництво не є обов'язковим обрядом, за виняткомнечисленного за своїм складом релігійного спрямування брацлавських хасидів.Однак місць, шанованих у релігійних євреїв, досить багато. Основні з нихрозташовані в Західній Європі, на Україну, в Білорусії, Литві та Латвії. Аленайбільш шанованим і найбільш відвідуваним місцем є Свята Земля Ізраїлю. Утрадиціях іудаїзму паломництво не зв'язується з якими-небудь конкретнимидеталями. Навпаки, у святкові дні іудеї прагнуть не залишати місця свогопостійного проживання, а паломництво здійснювати в час.
Християнське паломництво налічує сотні, якщо не тисячі святих місць.Багато з них є місцями видінь. Найбільш відомімісця ― Лурд і Фатіма. Інші місця набули популярності після різнихчудес ― реальних або передбачуваних. Деякі місця не славлятьсянадприродними подіями, але є центру духовного життя, часто протягом століть. Іноді мальовничість місць паломництва так приваблюєтуристів, що релігійний характер місця відтісняється на другий план (аббатство).
Пюі в Біліша ― місто, який мав у середні століття таке ж гостріння,як Лурд сьогодні. Він привертає багато сотеньтисяч паломників і туристів щорічно;
Рокамадур –по дорозі на Компостела, місцевість за своєю красою нагадуєМон Сен Мішель. Відвідується майже мільйоном чоловік на рік;
Вересень ан д'Ор — типово бретонські місце паломництва,побиває рекорди відвідування.[2.34]
Сент Марі де ла Мер ― місце паломництва циган 25травня і 22 жовтня;
Нотр Даму де Шартр ― місце паломництва студентів, де щорічно вкінці навчального року збирається до 40 тис. студентів.
Не можна не згадати і деякі відомі місця паломництва вінших країнах:
Ченстохов — тут 15 серпня збираються сотні тисяч прочан, які прийшлипішки з усіх куточків країни, щоб поклонитися іконі Богородиці з Ясно Гора(Світла Гора), яку нібито написав св. Лука. Вшануваннядо цього місця така велика, що селяни дають прочанам притулок і їжу безкоштовнона всьому шляху.
Левоча ― у Чехословаччині, місце стародавньогопаломництва в честь Діви Марії. Незважаючи на ворожеставлення комуністичного уряду, який створював численні перешкоди, тут щорічнов липні збиралися понад 100 тис; Копакабана― відомий болівійський центр паломництва на берегах озера Тітікакаславиться статуєю, виконаної в 1583 р. племінником імператора інків. Церквапобудована на тому місці, де знаходився стародавній храм інків. Назва озера Тітікака походить від назви священногокаменя, покритого золотими та срібними пластинами, якому поклонялися індіанціаймара. Він знаходився на одному з островів озера – острові Сонця. Найбільша кількість паломників збирається в Шанделере2 лютого і 5 серпня – на свято Богородиці Копакабани.
До основних центрів індуїстського паломництва додаються:
Пушкара ― біля Аджміра і Раджастхану. Відомий рябої ярмарком, щопроводиться щорічно в жовтні – листопаді. Це також одне з рідкісних місцьпаломницького шанування Брахми і його дружини;
Мадураї – центр тамільської культури, названий містом релігійних свят;
Деякі місця шануються як найбільш священні:
Бенарес (Варанасі) ― найвідоміший релігійний місто Індії, де, яккажуть, Шива створив Всесвіт. Він щорокупривертає більше мільйона паломників, які прямують з півдня на північ по лівомукрутому березі Гангу, на якому побудовано місто. Монументальні сходи,Гати, дозволяю підійти до річки, який би не був рівень води. На кожному з п'яти гхат паломник молиться і здійснюєритуальне обмивання. Іншою формою паломництва, скоєного в Бенарес, єобхід міста пішки з відвідуванням 160 храмів. Це паломництво здійснюється протягом6 днів. Згідно віруванням, той, хто помре вБенаресі, уникне наступних перевтілень. Тому багато індусів йдуть туди вочікуванні смерті. Трупи доставляють на берег річки на бамбукових ношах.Чоловіків загортають у білий саван, жінок –в червоний або золотистий. Кремаціявідбувається на майданчику однієї із двох самих священних гхат. Цікаво, що ті, хто помер від заразної хвороби,наприклад, від чуми або віспи, не спалюються, а віддаються священних водахріки. Правий берег ―рівнинний, схильний до повені і має славунечистого той, хто там помре, відродиться; [16.37с.]
Серед п’яти «стовпів» ісламу паломництво ― єдиний о6ряд, який не єсуворо обов'язковим. Однак будь–яка доросламусульманин (чоловік або жінка), що не страждає психічними та інфекційнимихворобами, повинен хоча б раз у житті зробити його, якщо у нього є кошти.
Арабська назва паломництва – хадж, а той, хто здійснивпаломництво, носить почесне звання «хаджі». Паломництво включаєвідвідання святих місць в Мецці і Медіні мусульман суворо забороняється доступдо цих міст. Це єдині міста в світі, доступ уякі дозволено віруючим однієї релігії.
У Медині паломник відвідує могили Магомета і його сподвижників: АбуБакра, Омара і Отмана. Медіна (арабською – «місто») була притулком для пророкапісля його втечі з Мекки 622г. Від дати цієї втечі (по–арабськи – «хіджра»)мусульмани введуть своє літочислення. Відвідування Медини може здійснюватися доабо після основного паломництва до Мекки.
Мекка, місце народження пророка, найсвятіший місто в ісламі. Це столицяЦарства Божого, мати міст. Тут знаходиться храм Кааба. Це кубічну будівлючорного кольору. Воно знаходиться в центрі дворуголовної мечеті. Згідно з переказами, храм спорудив на цьому місці Адам,а Авраам відбудував його. Таким чином, мова йде, безсумнівно, про найбільшстародавній у світі культовому місці. Що невикликає сумнівів, так це те, що Кааба був місцем язичницького культу доісламу, і туди відправлялися на великі свята.
У Каабі знаходиться знаменитий чорний камінь, якийсимволізує руку Бога, до якого прочани торкаються рукою на знак вірності. Тимне менш, камінь не є предметом поклоніння: це суперечило б ісламу, якийособливо суворий по відношенню до ідолів. Втім, камінь був знятий в Х ст.арабами Оману, і в перебігу 21 року його відсутності нічого не змінилося взвичках паломників. На практиці камінь служить, головним чином, для позначеннявідправного пункту процесій, скоєних віруючими навколо Кaaби.
Паломництво здійснюється у відповідності з правиламизапропонованими пророком. Інакше кажучи, ритуали і порядок проходженнянепорушні.
РОЗДІЛ II.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇРЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
Україна ― багатонаціональна і багатоконфесійна країна,в якій налічується понад 70 різних релігійних течій. Міжконфесійні конфлікти вУкраїні, які, на жаль, подекуди існують, хоча їх географія і динаміка значнозвузилася і впала за останні роки, не переростають (і, будемо сподіватися, непереростуть) в етнорелігійне протистояння. Запорукою цього є послідовна,цілеспрямована державно-церковна політика Української держави, яка ґрунтуєтьсяна конституційних положеннях і державних правових актах, що відповідаютьміжнародному праву і захищають свободу совісті, релігійні свободи та права всіхнаціональних меншин, всіх громадян України ― як віруючих, так і невіруючих.Це створює сприятливі передумови та можливості для розвитку як вітчизняного,так і міжнародного паломницького туризму в Україні.[4.48с.]
В Україні немає виявів релігійного екстремізму, який значнопосилився в кінці другого тисячоліття і завдає шкоди міжнаціональнимвідносинам, співіснуванню різних народів, рас, культур, релігій, зокрема такомудієвому гуманітарному чиннику розвитку й утвердженню цього співіснування, якміжнародний туризм. Останнім часом терористичні акції релігійних екстремістів безпосередньоздійснюються проти туристів і туристських фірм та кампаній (Єгипет, Алжир,Ізраїль, Індія, Пакистан, Близький Схід). У результаті етнічно–релігійнихконфліктів цілі країни і регіони закриваються для міжнародного туризму,індустрія туризму в них занепадає, знищується його інфраструктура, а відтаквиснажується державний бюджет, знижується життєвий рівень населення (прикладомможе слугувати нинішня Югославія).[2.65]
У різних регіонах України збереглися історично–культурніпамятки християнства, ісламу, іудаїзму, караїзму та інших релігій і етносів.Вони притягальні, надто привабливі культурними і сакральними осередками дляукраїнців, євреїв, кримських татар, караїмів, кримчаків, інших вихідців зУкраїни та їхніх нащадків, які проживають нині за її межами. Останніми рокамиці люди здійснюють приватні і неорганізовані паломницькі поїздки до місць,повязаних з памятними датами, подіями, визначними особистостями їхньогоетноконфесійного минулого.
Без перебільшення можна сказати, що сакральні тури –одне знайдорожчих в світі туристичних задоволень. Наприклад, двотижневий тур посакральних місцях Шотландії з відвідуванням священних островів Іона і Кайекоштує $ 4325. В Україні туризм такого роду поки що не розвинений, в основномуце дводенні поїздки до Почаєва або Києво–Печерську лавру – від 450 грн. плюсхарчування.
КИЇВ – ТРИ колискою православного РУСІ
Перлини Києва, що відносяться до епохи Київської Русі,Десятинна церква, Софійський собор та Успенський собор у Києво-Печерськійлаврі. Це не просто пам'ятники стародавньої архітектури, а й духовні святинісвітового значення, що збирають щорічно сотні тисяч прочан з православнихкраїн.
Згідно з переказами, Почаївська лавра була заснована на горіпоблизу містечка Новий Почаїв близько 1240 року. У ті часи туди втекли ченці зКиєва невдовзі після татарського погрому. Двоє з них разом з пастухом ІваномБосим побачили вогняну Богоматір, що стоїть на скелі. Відбиток стопи Богоматерізберігся до цих пір.
ОБИТЕЛЬ СЛОВ‘ЯНСЬКОГО КУМИРА
Гора Богіт висотою 417 метрів неподалік села Медобори на межі Тернопільської та Хмельницької областей – один з найдавніших культових центрівУкраїни. Релігії там змінювали одна одну – з часів скіфів до XIII століття,коли тут остаточно утвердилося православ‘я. Там збереглося язичницькесвятилище, де колись височіла статуя бога Свентовита, яку знайшли в 1848 році врічці Збруч. Оригінал її зберігається в музеї м. Кракова (Польща), а копіястоїть у Києві навпроти будівлі ГУ МВС.
ПОТУЖНОЇ ВАЛЕНТИНА
У греко–католицьке храмі Різдва Пресвятої Богородиці,розташованому в Самборі, знаходяться мощі святого Валентина, покровителя всіхзакоханих. Останки Валентина – частина черепа та кілька кісток, зберігаються вневеликому скляній труні. Ватикан передав мощі 13 травня 1759, до цього вониспочивали в Римі.
НАША УМАНЬ – СВІТОВИЙ ЦЕНТР ПАЛОМНИЦТВА
Могила іудейського святого рабі Нахмана, родоначальникабрацлавського хасидизму, за останні 10 років стала міжнародним центромпаломництва віруючих євреїв усього світу. Умань в період єврейського Новогороку відвідують до 25 000 людей щороку. Могила Нахмана може незабаром статицентром паломницьких маршрутів, куди увійдуть і могили інших святих – Баал ШемТова в Меджибожі Хмельницької області, Леві Іцхака в Бердичеві, а також стародавнісинагоги Україні.
ВІЙСЬКОВИЙ ОБ‘ЄКТ — святилище Ахіллес
Острів Зміїний, про який сперечаються Україна та Румунія,насправді не просто військовий об'єкт. Люди оселилися там ще у VII ст. до н.е… Це були греки, які принесли на острів культ головного героя Троянськоївійни Ахілла. Там розташовувалося святилище Ахілла, храм, де мореплавцізалишали багаті дари. У XIX ст. те, що залишилося від храму, розібрали прибудівництві маяка. Залишилася лише легенда, що на маленькому острові Левка (згрец. «Білий», саме так його називали 30 античних авторів) спочиває дух Ахілла,а сам герой живе там невидимою життям блаженного.
ПОСЕРЕД ДНІПРА
Острів Хортиця на Дніпрі в межах міста Запоріжжя, який зповітря нагадує біжучий собаку (звідси назва, «Хортиця» — з укр. Самка хорта)здавна вважається місцем особливої сили. Вперше його згадує в своїх текстахвізантійський імператор Костянтин Багрянородний, називаючи Георгіївським. Там єкургани скіфського часу, священні дуби, козацькі могили, а з недавнього часувідновлена Запорізька Січ і навіть буддійська ступа.
ЦАРСЬКА МОГИЛА.У придніпровських степах
18–метровий курган Солоха біля села Великий Рогачик —найбільший з зберегли свою величину курганів скіфського часу. Ще близько староків тому був центром некрополя, що містить 75 насипів. Там знайденийзнаменитий золотий гребінь, що зберігається в Ермітажі. За переказами, там у339 р. до н. е. похований цар Атей, який загинув у бою в 90 років. Можливо,саме в цих місцях знаходилися священні поховання скіфів ― Герри, про якірозповідає Геродот у своїй «Історії».
БОЖЕСТВЕННА БИТВА ―У БІЛИХ ГОРА
Точна дата заснування Святогірської обителі невідома,можливо, сталося це в XIII або XV столітті. Втім, ці місця визначено вважалисясвятими ще до появи там перших християн. Згідно міфології готовий (народу, щожив в цих місцях в II-III ст. Н. Е..), Саме тут відбувалася божественна битваасів і ванів, вирішальна битва, відоме нам зі скандинавської міфології. Заразбіля унікальних крейдяних гір над Сіверським Дінцем в Донецькій області розташованаСвятогірська лавра православної церкви Московського патріархату.
ГОРА КАМЕНІВ – САМИЙ ДРЕВНЄ МІСЦЕ СИЛ
Кам'яна Могила – найдавніша пам'ятка української архаїки,такі місця в усьому світі вважаються місцями сили. Це природна кам'яна насипвисотою 12 метрів і діаметром майже три кілометри. Там виявлено 62 печери та160 кам'яних табличок з петрогліфами, найстаріші з яких датовані III тис. до н.е.., тобто часом, коли в Україні жили племена арья, частина з яких згодом емігрувалав Іран та Індію. Деякі вчені вважають, що написи залишили люди, які потімстворили шумерську культуру в межиріччі Тигру і Євфрату в Іраку.
МІСЦЕ ЗБОРУ ТАТАРСЬКОГО
У кінці XVIII століття в Криму налічувалося 22 громади різнихсуфійських (містичних) мусульманських орденів. Про них нагадує лише вцілілийархітектурний пам'ятник «Текіє Дервіш» в Євпаторії, побудований ще в XVстолітті. Це шедевр кримського мусульманського зодчества, в ньому зосередженімечеть, текіє – місце збору дервішів, мусульманська школа медресе.
Про можливу перспективу розвитку туризму, повязаного зхасидистським паломництвом необхідно сказати докладніше. Хасидизм якрелігійно–містичний рух виник внаслідок розвитку єврейської містики ірелігійної філософії у специфічній соціально–економічній, політичній і духовнійситуації України XVIII ст. Засновник цієї течії Бешт (1700–1760) підкреслював,що нерівність, яка існує в світі, не впливає на взаємини між Богом і людиною.Справжній праведник не той, хто хизується своєю вченістю, а той, хто піклуєтьсяпро ближнього. Слугувати Богові треба радісно і самовіддано, і навіть спокутамає стати не скорботою за минулим, а радісним актом встановлення душевноїгармонії. Хасидизм не послабив очікування Месії, не відкинув жодну із заповідейіудаїзму, але по-новому осмислив їх. Він швидко поширювався і охопив половинусвітового єврейства. На чолі громад хасидів стали цадики, багато з якихсформувалися як святі і діяли в Україні.
Брацлавські хасиди ― послідовники цадика НахманаБрацлавського (1772–1810), який вважав основою етики іудаїзму простий спосібжиття, самопожертву, відвертість, щирість, безпосередність у молитвах.Найчисленніші громади брацлавських хасидів зареєстровані у Нью–Йорку,Єрусалимі, Бней-Браці та Цфаті (Ізраїль). їхня діяльність координуєтьсяВсесвітньою радою брацлавських хасидів. Святе місце брацлавських хасидів― могила Нахмана в Умані, яку, згідно з його заповітом, на Рош–Гашана(Новий рік за хасидським календарем) відвідують брацлавські хасиди з усьогосвіту, а їх налічується до 100 тисяч.
ХаБаД, Любавіч – ХаБаД ― течія в хасидизмі, білявитоків якої стояв рабин Шнеур Залман (1745–1813). Релігійно–філософськасистема ХаБаД (абревіатура івритських термінів «мудрість», «розум», «пізнання»)побудована на синтезі екзальтованого ірраціоналізму в хасидизмі Бешта татрадиційної талмудистичної вченості. Центр ХаБад ―у Нью-Йорку, якийопікується 200 тисячами послідовників у США, Ізраїлі та Україні.
Таким чином, Україна безпосередньо повязана з хасидизмом,який генетично є духовним продуктом українського єврейства. Цей різновидпаломницького туризму не обслуговується в Україні на належному рівні, спричиняєнезручності як для тисяч щорічних прочан–хасидів, так і для місцевих жителів. Авін може стати істотним каналом наповнення бюджету. Ще в 80–ті роки (зарадянської влади) були пропозиції американських і ізраїльських послідовниківхасидизму належним чином профінансувати влаштування інфраструктурипаломницького туризму хасидів до святих місць в Україні (побудова відповіднихаеропортів, шляхів сполучення, готелів тощо). Проте радянська владапроігнорувала цю пропозицію, надавши перевагу ідеологічним розрахункамантирелігійної політики.[4.12]
Регіонами міжнародного паломницького туризму можуть і повинністати Прикарпаття та Закарпаття, повязані з культурою, памятними місцяминародів, споріднених з католицизмом, іудаїзмом, вірменською церквою. Київ,Чернігів, Одеса, Полтава – ці та інші міста є носіями не лише християнськоїмонокультури, а й поліконфесійної культури як у минулому, так і в наші дні. Тутзбереглися памятки давньої християнської і навіть дохристиянської ―язичницької цивілізації.[17.28с.]
Для розвитку міжнародного прочанського туризму в Українінадзвичайно важливо досягти встановлення та збереження мирного співжиття,спокою, злагоди між усіма етносами і культурами, конфесіями та віруваннямибагатонаціональної України. Міжнаціональний і міжконфесійний мир ―підґрунтя та запорука успішного розвитку міжнародного туризму в Україні. А цевимагає від українських туристських організацій, спеціалістів туристськоїіндустрії та туристської культури поряд з іншими філософськими тагуманістичними засадами туризмології засвоїти, сповідувати та пропагувати йрелігієзнавчі засади, а саме:
На терені України зустрівся та зімкнувся не лише православнийСхід і католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичномувимірі. Починаючи з середини XVI ст., від часів Реформації, Україна стаєбатьківщиною різних протестантських течій – лютеранства, кальвінізму,социніанства, згодом – баптизму, адвентизму, пятидесятництва, свідків Єгови, асьогодні – різних харизматичних течій, неорелігій. Ще раніше на українськійземлі прижилися іудаїзм та іслам. Отже, нині маємо досить різнобарвнуконфесійну карту України [7.39]. Тут пускають коріння, знаходять прихильників іпослідовників нові християнські та нехристиянські течії, відгалуження, групи,іноді досить екзотичні, далекі від національної традиції та культури.
У правовій державі, демократичному суспільстві гарантуєтьсявільний світоглядний, віросповідний вибір, якщо він не виходить за межізагальнолюдської етики, не перешкоджає утвердженню сутнісних сил людини,інтелектуальному, моральному розвитку особи, цивілізованому співжиттю громадян.
Національні культури, конфесійні відмінності, світогляднийплюралізм не повинні (і не можуть) в Україні бути підґрунтям для релігійногоекстремізму і етнорелігійної ворожнечі. Бо ж християнська культура, щоГрунтується на Євангелії, має спільні корені з культурою іудейською, щогрунтується на Торі, та ісламською, яка в Корані увібрала багато сакральнихсюжетів Старого та Нового Заповітів Біблії. Всі вони доповнюють одна одну і вбагатьох аспектах не лише провіденціальному й есхатологічному, а йкультурологічному й етичному ― можуть гармоніювати між собою. Отже,Україна ― перспективна, безпечна та приваблива країна для розвиткуміжнародного паломницького туризму.
Регіонами активного міжнародного паломницького туризму вУкраїні можуть бути:
1. Крим (тут зосереджені памятки християнства ідохристиянських релігій, іудаїзму, ісламу, караїзму);
2. Умань, Бердичів, Меджибіж, Тараща, інші міста, повязані зісторією хасидизму, захороненням цадиків ― святих, глав хасидистськихгромад, які відвідують щорічно десятки тисяч прочан–хасидів з США, Ізраїлю.Хасидизм-духовний феномен українського єврейства, що був своєрідною реакцією натрагічні для євреїв подій Хмельниччини і Коліївщини, може і повинен стати новоюсторінкою толерантних християнсько-іудейських, україно-єврейськихвзаємовідносин;
3. Галичина, Буковина, Закарпаття ― пограниччя латинськоїі візантійської культури, перехрестя західного і східного християнства; регіон,в якому збереглися «святі місця» католицизму, православя, іудаїзму,протестантизму, вірменської церкви, ознайомлення з якими матиме не лишетуристсько-пізнавальне, а й насамперед екуменічно-гуманістичне значення;
4. Низка міст обласного і районного підпорядкування(Вінниччина, Житомирщина, Хмельниччина, Волинь) відтворюють національну ісакральну культуру княжої доби і середньовіччя (українського бароко), співжиттякатолицького і православного світу; відтворенням багатої героїчної, сакральної,культурної минувшини українського народу може стати кільцевий туристськиймаршрут Острог – Пересопниця – Берестечко ––Володимир-Волинський;
5. Новим туристським прочитанням славнозвісного твору ОлесяГончара «Собор» може стати туристський маршрут у степову Україну до святиньЗапорозької Січі;
6. Туристське відтворення шляху «від варяг у греки» повернеісторичну память до витоків Київського християнства, до знакових постатейукраїнської християнської історії та доленосних подій, повязаних іззапровадженням християнства, ― першої княгині–християнки Ольги ірівноапостольного Володимира Великого; Київ, Чернігів, інші міста центральноїУкраїни в перспективі розвитку міжнародного (та й внутрішнього,загальноукраїнського) туризму можуть і повинні стати, завдяки зосередженням уних історико–культурних і сакральних памяток, своєрідним туристським засвоєннямбагатої української дохристиянської і християнської культури і духовності.
Туристські маршрути могли б мати орієнтовні привабливі назви:
Витоки християнської України
Монастирі України
Перехрестя східного і західного християнства
Сакральні памятки Поділля
Звитяжний і духовний волинський край
Шляхами святинь Запорозької Січі
Культурно–релігійні памятки Криму
Святі місця хасидизму в Україні
Організація міжнародного паломницького туризму в Україніістотно гальмується наявністю численних проблем, розвязання яких ― справадержави, всіх організацій та установ, причетних до туризму. Серед них зазначимонасамперед наступні невідкладні завдання:
Інвентаризація і реставрація історико–культурних,сакрально-духовних місць, памяток, які приваблюватимуть туристів. Більшість зцих памяток, на жаль, перебуває в занедбаному, непривабливому стані.
Створення сучасної цивілізаційної інфраструктури міжнародногопаломницького туризму (шляхи сполучення, звязок, місця відпочинку).
Підготовка кваліфікованих кадрів (гідів, провідниківтуристських груп, організаторів туристських маршрутів) із знанням історії,культури, релігії, традицій, звичаїв, обрядів України і народів, які в нійпроживали, а також іноземних мов.[5.24с.]
З метою докладнішого вивчення перспектив розвиткуміжнародного паломницького туризму, уточнення можливих потоків туристів зконкретних країн, їхніх інтересів і запитів, необхідно встановити контакти зкультур–аташе посольств цих країн в Україні (США, Канади, Ізраїлю, Ватикану,Німеччини, Польщі, Швеції, Болгарії та ін), а також з товариствами,асоціаціями, національно–культурними фондами, конфесійними центраминаціональних меншин в Україні.
2.1Організація паломницьких турів
Належність до будь–якої релігійноїконфесії не є перешкодою для здійснення туризму. Турист повинен бутиознайомлений і поважати місцеві закони і звичаї. Це положення не зобов'язуєйого виконувати обряд, слідувати, долучатися до тієї чи іншої релігії абокульту, за винятком випадків, коли таке є метою подорожі, тобто, паломництво.Якщо духовних сил з релігійних міркувань для поваги не вистачає, то туристовіслід відмовитися від відвідування культового об'єкта.
За міжнародними нормами турист маєправо на безперешкодне відправлення релігійних обрядів і молитов, однак, якщоце не заважає іншим туристам і не порушує місцеві звичаї та правила перебуванняв готелі та інших громадських місцях. Наприклад, у великих міжнароднихаеропортах є спеціальне приміщення для відправлення релігійних обрядів, щообслуговується як мінімум представниками трьох конфесій. Будь–яке відвідуваннясвятих місць, храмів, інших культових об'єктів і споруд, що знаходяться підегідою діючої конфесії чи секти, в їх володінні, включене в програму туру,повинно бути узгоджене з керівництвом цієї релігійної громади, встановленийпорядок відвідування об'єкта туристами, час відвідин, що не заважає обрядам,або порядок присутності на обрядах. Зазвичай монастирі, храми та інші культовіспоруди доступні для відвідування туристами, а громади та секти, що володіютьними, охоче пускають туристів з економічних міркувань, справляння плати за такевідвідування. Вони встановлюють певне правило для відвідувачів, зокрема увідношенні одягу, порядку проходження, проведення фотозйомки, надання власногоекскурсовода. Отже, необхідно попередньо ознайомитися зі звичаями всіх громад імонастирів.
Основною функцією відділу по роботі зрелігійним туризмом є робота з клієнтами, зацікавленими як паломницькі тури,так і релігійні тури. Кваліфікований персонал даного відділу повинен правильнозрозуміти бажання клієнтів і грамотно скласти (підібрати) туристичну програму.
На чолі відділу стоїть начальниквідділу ― людина з двома професійними утвореннями (туристичним ірелігійним). Він знаходиться в підпорядкуванні у генерального директоратуристичної компанії.
Менеджер становить туристичнупрограму для паломників.
Менеджер 2 ―працює з клієнтами,які бажають відправитися в релігійний тур. Завданням цього менеджера єправильно і грамотно скласти програму для туристів, менеджер повинен розповістиі передати туристу цікавить і загальну інформацію про обраний абозапропонованому турі.
Третій менеджер поєднує в собі функціїдвох попередніх менеджерів, плюс виконує контроль за їх діяльністю, становитьщотижневий звіт про виконану роботу.[6.74с.]
При складаннімаршрутів релігійного туризму необхідно враховувати мету поїздки туристів чипаломників і, по можливості, формувати однорідні групи. Акцент у підготовціекскурсовода і текстів екскурсії також визначається метою поїздки.Супроводжуючому паломницькі групи екскурсоводу бажано мати додатковупідготовку, знати тексти молитов, житія святих, дати церковних свят і літургіку.Вибір послідовності об'єктів показу в храмі визначається не архітектуроюбудівлі і зручністю взаєморозташування об'єктів показу. Варто зберігатиБіблійну послідовність подій при огляді ікон з Біблійним сюжетом.
У екскурсіїповинна бути відображена взаємозв'язок історичних особистостей, святих ісвятинь з історією церкви та країни. панихидам. При підготовці тексту екскурсіїобов'язково залучення як церковних джерел. Певна трудність при проведенніекскурсії полягає у великій кількості церковно–слов'янських слів ібогословських термінів, використання яких необхідно. Не завжди буває достатньопростого перекладу слова з церковно-слов'янської на сучасну мову. Часто за нимстоїть поняття, втрачене за роки атеїзму. Наприклад, плащаниця ― цетканина, якою обернули тіло Господа перед становищем під труну. На ній чудеснимчином відобразилося Його чесне тіло, і вона є великою християнською святинею…
У залежності відвікового складу та освітнього рівня слухачів екскурсоводу бажано змінювати нетільки лексичний рівень, але навіть об'єкти показу.
При проведенніекскурсії по храмах велику трудність представляє підбір та підготовкаекскурсовода. За роки безвір'я з нашого життя пішли знання таїнств і обрядівПравославної Церкви, розуміння мови молитви. Закон Божий та історія Церквидавно виключені з програм навчальних закладів. Великі церковні святапроводяться в храмах при великому збігу прихожан, що повністю виключаєможливість проведення екскурсії в цей день. У несвяткові дні час екскурсії неповинно збігатися з богослужіння –літургії.
До людей, якіприйшли в храм, пред'являються певні вимоги до їх поведінки та одязі. Тимсуворіше ці вимоги до екскурсовода. Його благочестиве поведінка в храмі,благопристойний зовнішній вигляд і одяг необхідні.
Екскурсіюдоцільно починати на церковному подвір'ї, де легше створюється належне настрійу групі. Перед входом до храму всі чоловіки обов'язково знімають головні убори.Необхідно підкреслити, що накладення хресного знамення не є обов'язковим дляпредставників інших конфесій чи атеїстів.
Поведінка групи вхрамі не повинно ображати релігійних підвалин віруючих, що лежить навідповідальності екскурсовода. Йому належить м'яко коректувати поведінку групи.У самому храмі не мають у своєму розпорядженні групу спиною до вівтаря, який єсвятая святих.
Найбільш складнимвиявляється розкриття поняття про мощі святих, раках, мощевик. Поглибленняданої теми під час екскурсії буває не завжди можливим і залежить від сприйняттягрупи. Коли настрій групи не дозволяє передати таємний зміст чудотворення відмощів, екскурсоводу необхідно перейти до іншої теми.
РОЗДІЛ III.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ.
3.1Концепціярозвитку релігійного туризму в Україні
В даний час всвіті все більший розвиток одержують різні види пізнавального, в тому числі ірелігійного туризму. Маршрути поїздок віруючих різних конфесій лягли в Ізраїль,Грецію, Єгипет, Йорданію, Туреччину, Італію, Індію, Саудівську Аравію,Китайський Тибет і інші місця, що мають релігійну значимість. Проте існуючий насьогодні рівень підготовки подібних маршрутів російськими турфірмами, їхсупровід, відповідність організації прийому положенням різних віросповідань щене відповідають необхідним вимогам. Більшість вітчизняних фірм, які проводятьцю роботу, не мають підтримки і благословення церкви. Вартість пропонованихпоїздок в зарубіжні країни перевищує.
На початковому(організаційному) етапі передбачається розробка низки релігійних туристськихпродуктів, розрахованих як на православне напрямок в Ізраїль, Йорданію, Єгипет,Грецію та Італію, так і на розвиток в'їзного релігійного туризму. організаціюспеціальної підготовки гідів. В якості транспортних агентів пропонується надоговірній основі залучити авіакомпанії, які пропонують максимальні знижки;аналогічний підхід передбачається в питаннях відбору готелів. У рамках цьогоетапу на міжурядовому та міжконфесійному рівнях планується підписання угод, щопередбачають патронаж і підтримку релігійного туризму і протекціонізм.
Дана позиціяцілком поділяється Державним комітетом з фізичної культури і туризму України.Для виключення можливості сприйняття цієї моделі як черговий фінансової«піраміди» всі внески громадян оформляються авторитетної акредитованоїстраховою фірмою в порядку накопичувального страхування, а розміщеннятуристських путівок – полісів здійснюється через мережу поштових відділень тавідділень Ощадбанку. Найважливішим елементом першого етапу, безумовно, повиннобути його рекламно–інформаційний супровід: пропаганда через пресу, радіо ітелебачення, випуск путівників для туристів, книг про храми Києва, духовнихпам'ятках України, відеофільмів, проведення низки безкоштовнихрекламно–інформаційних поїздок за участю в них діячів різних конфесій,журналістів, представників турагентств, ряду відомих і авторитетних осіб.
На другому етапіпроекту, тривалість якого становить 1–3 роки, передбачається безпосередняреалізація масового релігійного туризму, включаючи акумулювання коштівнаселення з використанням моделі накопичувального страхування. Проектомпередбачається в перший рік реалізація цього етапу в самому мінімальномуваріанті з зростанням обсягів виїзного релігійного туризму до 8 тис. чол.Мінімальна оцінка обсягів виїзного релігійного туризму по третьому році цьогоетапу 21 тис. чол.
Досягненнязазначених обсягів, крім вирішення найважливішої соціальної завдання (до 1917року обсяг відвідування з культурно–релігійними цілями з Росії в Святу Землюдорівнював 20 тис. чол. В рік і в Обитель Святого Миколая в м. Барі, Італія –12тис. чол. на рік), дозволить забезпечити значні додаткові відрахування добюджету і повну зворотність коштів. Зокрема, при направленні до Італії зорганізацією річний ланцюжка чартерів і тижневою програмою культурно Їрелігійного туризму може бути обслуговано понад 7 тис. туристів на рік, щодозволить отримати додаткові відрахування до бюджету в розмірі до 300 тис.доларів. Організація в Києві щотижневого прийому туристів зрелігійно–пізнавальними цілями в кількості не менше двох груп по 20–30 чол. намісяць дозволить тільки від реалізації туристської програми забезпечитидодаткові надходження до бюджету в розмірі не менше 200 тис. доларів, а зурахуванням витрат, що здійснюються туристами в магазинах, ресторанах, музеяхтощо, – до 500 тис. доларів. Використання моделі накопичувального страхуванняпри її широкому впровадженні створює можливість значного збільшення планованогопотоку туристів зі стійким оборотом і щорічними відрахуваннями до бюджету врозмірі від 500 тис. доларів. Істотним елементом даного етапу є формуванняготельної бази для розміщення.
Враховуючи, щопри наявності такого готелю цикл релігійного туризму повністю реалізуєтьсявласними силами і заповнюваність її, в середньому рівна 80%, практично незалежить від сезонності, річний дохід від експлуатації цієї цілком ліквідноїнерухомості повинен скласти не менше 1,5 млн. доларів. Третім етапом проектупередбачається як збільшення щорічних обсягів релігійного туризму, так і йогоякісне розширення в бік інших країн і конфесій. Індустрія регигиозного туризмує складовою частиною всієї туристської індустрії.[8.83с]
У ній можнавиділити наступні чотири сегменти:
1. підприємстварозміщення – сукупність спеціалізованих засобів розміщення (готелів, кемпінгів,гуртожитків, чернечих келій);
2. підприємстваживлення – сукупність спеціалізованих підприємств громадського харчування;
3. транспортніпідприємства;
4. релігійніоб'єкти показу:
– культовіспоруди (монастирі, святилища, храми, храмові комплекси, капели, каплиці і т.д.);
– природніоб'єкти культу (святі джерела, гаї, річки, озера, ставки і т. д.);
– об'єкти культумалих форм (придорожні хрести, вівтарі, капіща і т. д.).
У індустріїрелігійного туризму виділяють культові центри і релігійні центри. Культовийцентр – це місце, що має велике значення для представників певної конфесії, вякому проводяться культові і інші заходи, що збирають велике число паломників.У таких місцях зазвичай є храм з чудотворною іконою, або раніше жив відомийсвятий, духовний вчитель, аскет, або мали місце історичні релігійні події.Релігійний центр – ширше поняття, ніж культовий центр.
При підготовцітексту екскурсії обов'язково залучення як церковних джерел (Св. Письма,патристики, житій святих), так і світських (історичних, мистецтвознавчих).
Певна трудністьпри проведенні екскурсії полягає у великій кількості церковно–слов'янських сліві богословських термінів, використання яких необхідно. Не завжди буваєдостатньо простого перекладу слова з церковно-слов'янської на сучасну мову.Часто за ним стоїть поняття, втрачене за роки атеїзму. Наприклад, плащаниця –це тканина, якою обернули тіло Господа перед становищем під труну. На нійчудесним чином відобразилося Його чесне тіло, і вона є великою християнськоюсвятинею. Прямий переклад не розкриває всю повноту цього символу. Вірно, обранапослідовність розкриття церковно-богословських термінів дає повноту іобразність сприйняття духу Православ'я.
У залежності відвікового складу та освітнього рівня слухачів екскурсоводу бажано змінювати нетільки лексичний рівень, але навіть об'єкти показу.
При проведенніекскурсії по храмах велику трудність представляє підбір та підготовкаекскурсовода. За роки безвір'я з нашого життя пішли знання таїнств і обрядівПравославної Церкви, розуміння мови молитви. Закон Божий та історія Церквидавно виключені з програм навчальних закладів. Тому достатніми для всебічногорозкриття теми знаннями, як правило, має лише екскурсовод, що одержав визначенедуховну освіту (катехизаторські курси, єпархіальне училище, семінарія).
Слід уникатизалучення до роботи адептів різних сект. Притаманні їм фанатичність викладу іпсихологічна експансія відвертають слухачів і можуть призвести до конфліктноїситуації і зриву екскурсії.
Час проведенняекскурсії необхідно погоджувати з річним і добовим богослужбового кола, тобтопорядком служб протягом усього року і кожного дня. Великі церковні святапроводяться в храмах при великому збігу прихожан, що повністю виключаєможливість проведення екскурсії в цей день. У несвяткові дні час екскурсії неповинно збігатися з богослужіння – літургії, вечірньою службою.
Релігійний туризмє складовою частиною сучасної індустрії туризму. В даний час паломники ширококористуються послугами туристичної індустрії, створюються спеціальні туристськіфірми, що організують такі тури. Сьогодні сам «жанр» православного паломництвапередбачає ряд властивих йому специфічних особливостей. Перш за все, це низькакомфортабельність розміщення паломників в монастирях. Побутові незручностічастково компенсуються низькою вартістю триразового харчування в монастирськійтрапезній, що робить сам тур недорогим за вартістю.
Хотілося бвідзначити, що розвиток паломництва та релігійно-пізнавального туризму в ціломупо країні веде у тому числі і до духовного виховання нації. Релігія єневід'ємною частиною будь-якої держави, його опор
Т а б л і ц а 1 –Дані із сегментним групам. Додаток №1
Фактори, щоспричиняють розвиток туризму, не адекватний природо–ресурсному,історико-архітектурному та рекреаційному потенціалові України, знаходяться як усуто внутрішній, галузевій, так і в зовнішній (переважно загальноекономічній)площинах. Основними з них є:
– Недостатнійрівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичноїінфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід пам’ятати, щовиробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських часів з орієнтацієюпереважно на невибагливого туриста, тому серед об’єктів інфраструктурипереважають великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, іззначною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності. Потрібно такожвідзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнароднимстандартам, серед них станом на 2000 рік не було жодного п’ятизіркового, ітільки шість мали чотири зірки. Зараз ситуація починає поступово змінюватися,все ж виник перший п’ятизікровий готель в Україні. Але до стабілізації ситуаціїще далеко. На щастя, усвідомлення цього як важливої проблеми галузі вже існує удержаві. До 2010 року лише у Києві має з’явитися п’ять п’ятизіркових готелів,12—15 — чотиризіркових, а також 40—50 — тризіркових, що, за ідеєю, мало б сприятипритоку туристів у столицю.
– Про станукраїнських шляхів говорити взагалі не доводиться. Одним із дійових засобівприскорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури умережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вонамає найвищий в Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км автомобільнихшляхів державного значення понад 9 тис. км є магістралями, зв’язаними з МТК).
– Відсутністьскоординованої висококваліфікованої та грамотної системи дій з проведеннятуристичного продукту України на світовий ринок, яка б давала відчутнірезультати. Проблеми виникають насамперед з рекламою вітчизняних курортів. Так,в 2002 році в Національному бюджеті на це було передбачено 1,7 млн. грн.,отримано ж лише 40 тис. Тому бсолютно зрозуміло, що за кордоном дуже важкоотримати інформацію як про саму Україну, так і про туристичні послуги, що в нійнадаються. І хоча в 1999 році в нашій країні було створено власну інформаційнусистему (UTIS), она значною мірою носить комерційно-інформаційний, а неіміджовий характер. Зовсім інакше за кордоном. Наприклад, Великобританія, котруі так не має особливої потреби рекламувати, витрачає на ці цілі 80 млн. фунтівстерлінгів. На перший погляд здається, що це марнотратство. Але, як було підраховано,кожен вкладений в рекламу фунт приносить дохід від залучених туристів у 27 фунтів. Тому спрямування переважної частини коштів на рекламу України по всьому світу та її широкітуристичні можливості, на мою, думку, буде правильним рішенням.
– Технологічнавідсталість галузі. В Україні практично не застосовуються туристичнітехнології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденної ужитковості:електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів ітуристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світіпрактично всі довідники з туризму випускаються в електронному, а більшість – уInternet–форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готеляхі на транспортні у режимі реального часу – «online». Останнім часом в галузіінформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слідтакож активно використовувати цю можливість для наближення до виходу насвітовий рівень обслуговування клієнтів.
– Низький рівеньобслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі. Насьогодні в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму дляпідготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовимстандартам кваліфікаційні вимоги. В нашій державі поступово виникаютьвідповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки у цьомунапрямку, не маючи відповідного досвіду.
– Відставаннямасштабів (навіть порівняно з середніми показниками по СНД) нормативно–правовогота організаційного забезпечення туристичної діяльності, яке значною міроюпояснюється перманентною адміністративною реформою в Україні.
ВИСНОВОК
Підводячипідсумки виконаної роботи можна зробити наступні висновки.
Паломництво― це ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними культовимицілями. Зародження паломництва пов'язані з формуванням в світі основнихрелігійних течій.
Паломництво в тійчи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і язичницьких культах. Вданий час паломники широко користуються послугами туристичної індустрії.Паломницькі тури на відміну від релігійно–пізнавальних турів абокультурно–історичних, несуть певним віруванням сенс здійснення обряду, а нелише пізнавальні цілі.
Релігійний туризм(паломництво) є одним із самих старих видів туризму. Паломництво, як і туризмвзагалі, буває внутрішнім (у межах окремої країни).
Вплив релігійноготуризму на економіку деяких країн і регіонів світу, в першу чергу на самірелігійні центри, дуже велике. Це пов'язано з тим, що паломники залишають встані перебування істотну частку взятих у дорогу грошей. Крім того, паломництводає заробіток багатьом тисячам місцевих жителів. Центрами релігійного туризмує: Мекка, Медина, Єрусалим.
У нашій країнірелігійний туризм в даний час недостатньо розвинений. Збережені до наших днівкультові споруди можуть служити важливими об'єктами релігійного туризму іпаломництва в сучасній Україні. Серед них є пам'ятники різних епох, починаючи зXII – XIII ст. і закінчуючи XIX ст.,іщо відображають всю історію українськлшлкультового зодчества, нерозривно пов'язану з історією та культурою КиєвськойРусі.
Доцільно виділитиз них найбільш значущі об'єкти відвідування релігійного туризму і основні місцяпаломництва. У більшій своїй частині вони збігаються, і їх можна включати умаршрути, як релігійного туризму, так і паломництва (або суміщених груп).Незбіжні об'єкти характеризуються тим, що не відповідають цілі поїздки туристівчи паломників.
Центральнимиустремліннями при здійсненні паломництва можна назвати:
вчиненнярелігійного обряду або участь в такому;
поклоніннясвятому місцю, храму, мощам;
отриманняблагодаті, зцілення духовного і фізичного, досягнення політичних.
Основнимиспоживачами цього туристичного продукту є віруючі люди, а також туристи, якіцікавляться історією православ'я. У турфірмах відзначають, що останнім часомрелігійним туризмом зацікавилася молодь. Все більший попит на короткостроковіпрограми у школярів, студентів ліцеїв і коледжів, не кажучи вже про учнівправославних гімназій.
Існують різніваріанти паломницьких поїздок. Найбільшим попитом користуються одно – ідводенні автобусні тури тривалістю від 8 до 36 годин. Такі програми недорогі ідають можливість відвідати кілька що знаходяться недалеко один від одногомонастирів, взяти участь у богослужінні, а також оглянути визначні пам'яткивідвідуваних місць.
Багатоденні туринезначно відрізняються від звичайних туристських поїздок. Однією з головнихспецифічних характеристик цього турпродукту є участь туристів у богослужінні.Причому поряд з участю у загальних святкових службах спеціально для групи можебути замовлений молебень в тому чи іншому святому місці. Крім того, припроведенні поїздки враховується рівень духовних знань і особливості інтересівчленів групи. Відповідно, звичайний текст екскурсії доповнюється більшдокладними відомостями про місцеві святині, святі чи святому, пам'ять якоговшановується цього дня. Нарешті, при обслуговуванні велике значення маєорганізація харчування, так як необхідно враховувати обмеження, що накладаютьсяцерковним календарем. Домовляючись з монастирем про прийом групи, турфірмиобумовлюють можливості організації харчування. Нарешті, відмітною рисоюбагатоденного туру є проживання туристів у монастирах.
При організаціїмаршрутів релігійного туризму необхідно дотримуватися наступних правил.Недоцільно включати до маршрутів релігійного туризму об'єкти відвідування, якіне становлять історико-культурного інтересу і мають мале число об'єктів показу.У маршрути паломницьких груп не можна включати недіючі монастирі і церкви(навіть якщо вони включені до списків ЮНЕСКО), які не мають святинь (джерелаблагодаті).
Об'єктивідвідування є також неоднорідними за своєю історико-культурної цінності такультової значущості. При складанні маршрутів релігійного туризму необхідновраховувати мету поїздки туристів чи паломників і, по можливості, формуватиоднорідні групи. Акцент у підготовці екскурсовода і текстів екскурсії такожвизначається метою поїздки. Супроводжуючому паломницькі групи екскурсоводубажано мати додаткову підготовку, знати тексти молитов, житія святих, датицерковних свят і літургіку.
Паломницькийтуризм – це поїздки представників різних конфесій з паломницькими завданнями.
Серед підстав дляздійснення паломництва можна виділяти:
–Бажання зцілитисебе від фізичних і душевних недуг
–Бажанняпомолитися за своїх близьких і рідних
–Бажання отриматиблагодать
–Бажання виконатибогоугодну роботу
–Бажанняпозбутися гріхів
–Бажання виявитиподяку за блага, спосланние понад
–Бажання довестивірність своїй вірі
–Прагнення доподвижництву в ім'я віри
–Бажання отриматисенс життя
Паломництво увазіпевний зв'язок людини до дійсності. Ідея паломництва має на увазі дії вситуаціях особливих труднощів, добровільно взятих на себе зобов'язань у певнихумовах.
Це символізуєготовність людини поступитися тимчасовими матеріальними цінностями в ім'янетлінних і духовних. В індуїзмі, католицизмі і православ'ї отримало розвитокпіше паломництво. Люди відправляються в паломництво, коли їм мало ритуальнихдіянь у місцях звичайної середовища проживання.
Зараз все ще настадії поступового впровадження знаходиться «Державна програма розвитку туризмув Україні до 2010 року». Вона спрямована на вирішення таких існуючих в Україніпроблем, як відсутність пропаганди рекреаційних можливостей країни надержавному рівні та ефективної моделі інвестиційної політики в цій галузі,високі ціни на готельні послуги при їхнiй низькій якості, надмірний податковийтиск на туристичні підприємства, складні, порівняно iз всесвітньо визнаноюміжнародною практикою, візові та митні процедури і подібне. В‘їзний туристичнийпотік має зрости вже 2005 року до 9,2 млн. осіб, а кількість внутрішніхтуристів — до 12 млн. За попередніми підрахунками, обсяги реалізації власнихпослуг принесуть до українського бюджету 5,5 мільярдів гривень при загальномуфінансовому обігові в галузі в розмірі 34 млрд.
І ще однепринципове питання. Всі плани, програми та проекти щодо розвитку туристичноїіндустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на створення належнихумов для туристів, а й на забезпечення високого комфорту проживання коріннихжителів регіону. Іншими словами, розвиток туристичної галузі треба розглядатияк фактор стабілізації місцевих ринків праці та розширення зайнятостінаселення.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Александрова А.Ю. Міжнароднийтуризм. – М: 2001.
2. Бєлєнький Н.С. Критика іудейськоїрелігії. Вид. Акад. наук СССР.М., 1962.
3.Біржаков М.Б. Введення в туризм –М, 1999.
4.Гербилева З.М. Економіка туризму. –БДМУ, 2001, стр.324.
5.Долженко Г.П. Екскурсійна справа. –М, 2005
6. Жданов Н.С. Паломницький туризм — проти за і. – Турист. 2003 рік. № 6.
7.Журнал «Вояж» №4, квітень 1998р.
8.Журнал «Вояж» №6, червень 1999 р.
9. Журнал «Туризм: практика,проблеми, перспективи.», № 6, серпень 1999р.
10. Історія релігій. У 2-х т. – М,2005
11. Кадрова А.Д. Організація сферитуризму: Навчальний посібник. — СП: Видавничий Герда будинок,2004, стр.312
12. Квартальнов В.А. Іноземнийтуризм. — М: Фінанси статистика і, 1999, стор.186 .
13. Квартальнов В.А. Туризм. – М:Фінанси статистика і, 2000, стр.283 .
14. Котлер Ф., Боуен Дж., Мейкенз Дж.Маркетинг гостинності. – М: «Юніті», 2002 .
15. Романов А.А. Географія туризму:Навчальний посібник. – М: спорт Радянський, 2002 .
16.Сенін В.С. Організаціяміжнародного туризму – М 1999
17. Сапрунова В. Туризм. Еволюція.Структура. Маркетинг. – М: Ось-89, 1999, стор.137 .
18.Терентьєва О.М. Відпочинок безпроблем – М 1998р.
19.Туристична газета№4 –1997р.