Особливості інноваційноїдіяльності у зеленому туризмі
Розглядається загальний стан туризму та сільськийзелений туризм в Україні в якості інноваційного методу підвищення добробуту місцевогонаселення, поліпшенню соціально-економічного клімату, поповненню регіонального тамісцевого бюджетів.
Наводиться тлумачення терміну “сільський зеленийтуризм” ,“продукт сільського туризму”пропонується нове інноваційне рішення щодо подальшого розвитку сільського зеленоготуризму.
Постановка проблемиу загальному вигляді
Інноваційна діяльністьу туризмі спрямованана практичне використання наукового результату й інтелектуального потенціалу, зметою одержання нового турпродукту або покращення чи удосконаленння існуючого, задоволенняпотреб суспільства у певному виді відпочинку та відповідному обслуговуванні.
Різноманітний за своїми різновидами туризм поступово стає невід’ємною складовоюсучасного життя. В усьому світі він визнаний як вагомий чинник економічного розвитку.
Туризм є соціальним явищем за своєю природою. В умовах підвищення життєвихстандартів і збільшення часу для відпочинку працюючого населення туристська активністьмає тенденцію до зростання і охоплення дедалі більших верств суспільства.
Сучаснийстан сільського зеленого туризму в Україні характеризується наступними проблемами:
1.Недосконалазаконодавча база.
2.Низькийрівень розвитку інфраструктури.
3.Недостатнійрівень популяризації сільського зеленого туризму в Україні як на внутрішніх, такі на зовнішніх ринках.
4.Відсутнясистема оцінки якості послуг.
5.Недостатняувага з боку органів місцевого самоврядування до розвитку сільського зеленого туризму.
Україна має значніприродні, кліматичні та рекреаційні ресурси для розвитку зеленого туризму, оцінкуяких в Україні лише почали проводити. Студентський туристичний клуб кафедри менеджментузовнішньоекономічної діяльності і туризму Харківського державного університету харчуваннята торгівлі також долучився до цієї роботи і розробляє проекти розвитку осередківзеленого туризму та заходи щодо інноваційного розвитку туристично-рекреаційних зон.
За даними Адміністрації ДержприкордонслужбиУкраїни протягом 9 місяців 2007р. Україну відвідали17,9 млн.в’їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн. осіббільше, ніж за аналогічний період 2006 року. Збільшенняобсягів в’їзного потоку за 9 міс. 2007 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздокз приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 % та 24 %). Збільшення обсягів в’їзного потоку за 9 міс. 2007 р. відбулося за рахунокзростання кількості поїздок з приватноюметою та з організованоготуризму (відповідно на 26 % та 24 %).
Збільшення подорожей з приватною метою спостерігаєтьсяз таких країн: Росія (на 10% або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39% або на 517,6тис. осіб), Молдова (на 37 % або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 % або на32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 % або на 17,7 тис. осіб), Таджикистан (на 203% або на 14,4тис. осіб), Румунія (на 263 % або на 558,0 тис. осіб), Словаччини (на32,3 % або на 94,2 тис. осіб). Зростання кількості поїздок з організованого туризмувідбулося з Росії (на 112 % або на 285,2 тис. осіб), Молдови (на 111 % або на 8,5тис. осіб), Італії (на 17 % або на 3,2 тис. осіб), Туреччини (на 25 % або на 3,7тис. осіб), Великобританії (на 16 % або на 3,0 тис. осіб), Вірменії (на 45 % абона 0,9 тис. осіб). Однак, з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованихтуристів відповідно на 87 % (або на 76,9 тис. осіб) та 83 % (або на 28,0 тис. осіб),з Румунії на 36 % (або на 1,4 тис. осіб).
Виїзний турпотік за 9 міс. 2007 р. збільшився(за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей), порівняноз 9 міс. 2006 р. на 4 % або на 462,1 тис. осіб та становив 13,3 млн. осіб.
Збільшення організованого туризму відбулося за рахунокзростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Білорусь (на 25 % або на 9,4тис. осіб), Польща (на 525 % або 253,1 тис. осіб), Австрія (на 53 % або на 7,8 тис.осіб), Туреччина (на 30 % або на 36,1 тис. осіб), Єгипет ( на 45 % або на 27,3 тис.осіб).Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українцівдо Молдови (на 18 % або на 100,1 тис. осіб), Румунії (на 209 % або на 191,3 тис.осіб), Словаччини (на 44 % або 39,5 тис. осіб), Єгипту (на 136 % або на 21,0 тис.осіб), Туреччини (на 23 % або на 58,0 тис. осіб), Італії (на 43 % або на 9,0 тис.осіб) [3].
На світовому рiвнi характерною ознакою туризму останніх років є досить високадинамічність i стабільність його розвитку, а також його активний вплив на економікубагатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
В роботах вітчизняних та зарубіжних вчених висвітлено досвід створення іфункціонування туристично-рекреаційної діяльності, орієнтованої на внутрішніх тазарубіжних споживачів.
Серед дослідників потрібно виділити: О.О. Бейдика, Ю.А. Вєдєніна, Е.А. Котлярова,В.С. Кравців, М.П. Крачило, О.О. Любіцеву, Н.С. Мироненка,Г.Б. Муніна, В.І. Куценко, Л.Г. Богуш, Д.М. Стеченка, І.Т.Твердохлєбова, Т.І. Ткаченко, Я.Б. Олійника, Н.В. Фоменко [1].
У той же час потребують дослідження питання регулювання українського ринкутуристично-рекреаційних послуг, оцінки ефективності туристичної діяльності в сільськіймісцевості України, розвиток різних видів сільського туризму.
Мета дослідження
З’ясувати суть і стан розвитку сільського зеленоготуризму в Україні як напряму підвищення рівня життя та доходів сільського населення,запропонувати нове інноваційне рішення щодо подальшого розвитку сільського зеленоготуризму.
Виклад основногоматеріалу дослідження
Сільський туризм –це діяльність сільського населення, пов’язана із сільським середовищем, сільськимбудинком і заняттями, в центрі яких природа і людина. Сільський туризм не шкодитьоточуючому природному і культурному середовищу, на відміну від масового, і у тойже час робить істотний внесок у регіональний розвиток. Він дозволяє використовуватиіснуючий житловий фонд і не вимагає значних інвестиційних витрат.
Продукт сільського туризму — пакет, який складається з туристичнихатракцій сільської місцевості, послуг ночівлі, харчування та організації відпочинкуВ туристичній діяльності України сільський туризм розглядається як нове явище, вякості інноваційного рішення, що сприяє підвищенню рівня життя та доходів сільськогонаселення. Враховуються усі види сільського туризму: зелений туризм, відпочинок(проживання) в сільських будівлях (агрооселях), агротуризм, науково-пізнавальнийтуризм, спортивно-оздоровчий (пішохідний, лижний, гірський, велосипедний, кінний),релігійний туризм. [2].
В сільській місцевостіУкраїни в 2008 р. нараховувалося 6,1 млн житлових будинків, з яких 99,3% – у приватнійвласності [4, с. 16, 21]. Однак значна частина поселень не забезпечена окремимикомунальними послугами – з 28,6 тис. сіл водопровід функціонує в 6,3 тис., каналізаціюмає 744 населених пункти, постачання природним газом – 11,7 тис. [5, с. 427]. Середньорічнакількість працездатного населення, що проживає в сільській місцевості, становить10,82 млн. осіб, з них 6,95 млн. зайнятих (94,2%), значна кількість не працевлаштована(6,1%), або частково зайнята [5, с. 354]. Кількість сільського зайнятого населеннязросла порівняно з 2000 р. на 4,7%. Особливо важливим фактором розвитку сільськоготуризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого селянського господарства,причому реалізації її на місці. Отже, сільський туризм є невід’ємною складовою частиноюкомплексу соціального, економічного розвитку села, одним із засобів вирішення багатьохсільських проблем, серед яких брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої силитощо.
Проведенідослідження виявили, що кожний регіон України характеризується своїм напрямом розвиткусільського зеленого туризму.
Західнийрегіон займає провідне місце. Найбільш популярний район Карпат, який охоплює чотириобласті: Івано-Франківську, Закарпатську, Львівську та Чернівецьку. Основне, щоприваблює туристів тут під час відпочинку узимку – це гірські лижі, можливість зустрітиНовий рік та різдвяні свята, влітку – незвичайні ландшафти, чисте повітря, водагірських рік. Найбільш популярні центри зеленого туризму у Карпатах – Яремче, Татаров,Верховина, Косів, Путила, Вижниця, Яблучниця, Ясиня, Рахов, Сколе, Славко.
Другимза популярністю є південний регіон. «Родзинкою» Криму є його багатоетнічність. Завдякисільському зеленому туризму Ви зможете доторкнутися до життя общин кримських татар,болгарів, німців, греків, пізнати їх культуру та побут, спробувати страви традиційнихкухонь, та, звісно, відвідати відомі пам’ятники природи та культури. Найбільш популярніцентри зеленого туризму у Криму – Алушта, Форос, Мухалатка, Коктебель, Партеніт,Рибаче, Лобановка, Чорнопілля, Олександрівка.
Центральнийта східний регіон заслуговує окремої уваги. Тут окрім областей, цікавих своїм ландшафтом,багато історичних місць, які приваблюють туристів з усього світу. Головні центризеленого туризму:
· Полтавськаобласть: Великі Сорочинці та Диканька – місця, пов’язані з великим Гоголем, а такожстолиця українського гончарства – село Опішня Зіньковського району;
· Дніпропетровськаобласть: с. Могильов, с Петриківка (Царичанського району) – місце, де можна поринутиу часи козацтва;
· Черкащина:м. Корсунь-Шевченківський — батьківщина Тараса Шевченка та центр козацтва
· Харківщина:містить у собі велику кількість пам’ятників різних століть, чималу історико-архітектурнуцінність представляють сади та парки (серед них найстаріший в Україні університетськийботанічний сад, Лісопарк, комплекс меморіалу слави).
Поділля. Основу цієїісторичної території складають три області – Тернопільська, Хмельницька та Вінницька.Незвична ця місцевість своїм ландшафтом, сформованим невеликими горами – Кременецькими,Товтрами, Вороняками, Гологорами, Опилям та глибоким каньйоном Дністра, ПівденногоБугу з багаточисельними притоками. Тут залишилося багато пам’ятників оборонної архітектури,серед яких Каменець-Подільська та Хотинська фортеці. Поділля відоме своїми печерами,яких нараховується біля сотні (наприклад, печера «Оптимістична» занесена у Книгурекордів Гінеса, як рекордсмен за довжиною у Європі, протяжністю 207 км).
Висновки. Враховуючи те, що в умовах загальноекономічноїкризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдженняі розвиток сільського зеленого туризму в Україні є особливо бажаними, тому що, сільськийзелений туризм — дієвий інструмент стабільного соціально-економічного розвитку села.Сільський туризм відкриває можливості як для поліпшення наповнюваності бюджетівмісцевих органів самоврядування, так і для зближення міських і сільських жителів.Він розширює сферу зайнятості сільського населення, позитивно впливає на економікута екологію районів України, сприяє відродженню, збереженню та розвитку місцевихнародних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини.
За результатами дослідженняпропонується створення нових турів у сільському туризмі України, яка передбачаєнадання туристичнимгрупам відпочинку у вигляді кінних подорожей по історико-культурним місцям. Найбільшактуальна, ця послуга для турфірм, які знаходяться у областях з багатим ландшафтом,історико-культурною спадщиною (наприклад, для Закарпатської, Івано-Франківської,Хмельницької, Полтавської, Львівської областей, Республіки Крим, Луганської обл.).
У підсумку це можебути, наприклад, проект «Туристична послуга: організація кінного туризму», якийпотребує десь 50 тис. грн, термін окупності якого 10 місяців у межах окремої організації.Введення у якості інновації даної послуги є доцільним, так як прибуток проекту зарік складатиме до 60 тис. грн.
Інноваційне рішеннясприятиме зниженню соціальної напруги, поліпшенню іміджу держави на світовому ринкутуристично-рекреаційних послуг. Тому підприємствам необхідно розвивати зелений туризм,який сприятиме розвитку села, відкриє можливості наповнюваності бюджетів місцевихорганів самоврядування, розширить сферу зайнятості сільського населення, позитивновплине на економіку та екологію районів України, сприятиме відродженню, збереженнюта розвитку місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини.
Список літератури
1. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти).– 2-е вид., перероб. та доп. – К.: “Альтепрес”, 2003. – 436 с.
2. РутинськийМ.Й., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм.\Навч.посібник. К: 2006
3. Туризм в Україні/[Електронний ресурс] — Режим доступу / www.turizm.ru
4. Житловий фондУкраїни у 2006 році. Статистичний бюлетень. – К: Держкомстат України, 2007. – 346с.
5. Статистичнийщорічник України 2006 р. – Державний комітет статистики України. – К.: “Консультант”,2007. – 552 с
6.