Інновації в туризмі

РЕФЕРАТ
Курсова робота 35 сторінок, 16 джерел .
Актуальність теми – полягає в тому, щоб дослідити поняттяінновації, класифікацію, значення інновації в туризмі та влив інновацій натуризм.
Об'єкт дослідження — інновації в туризмі.
Ціль роботи — вивчити поняття інновації в туризмі й впливінновацій на туризм.
Метод дослідження — описовий
Термін "інновація" (від анг. innovation-нововведення) характеризує якісні зрушення в процесі виробництва.
Сфера інновацій всеосяжна, вона не тільки охоплює практичневикористання науково-технічних розробок і винаходів, але й включає зміни впродукті, процесах, маркетингу, організації. Інновація виступає як явний факторзміни, як результат діяльності, втілений у новий або вдосконалений продукт,технологічні процеси, нові послуги й нові підходи до задоволення соціальнихпотреб .
Туризм постійно розвивається, незважаючи на різні перешкодиполітичного, економічного й соціального характеру. Туристський бізнес убагатьох випадках є ініціатором і експериментатором в освоєнні й впровадженнісучасних передових технологій, безупинно змінює форми й способи пропозиції йнадання послуг, відкриває й освоює нові можливості.
ІННОВАЦІЯ,, ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ШННОВАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ, ПРИНЦИПИ ІННОВАЦІЇ

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО — МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІННОВАЦІЇ В ТУРИЗМІ
1.1 Поняття"інновація", функції інновацій, класифікація інновацій
1.2 Суть і основніпринципи інновацій у туризмі
1.3 Інноваційний процесс
1.4 Інноваційнадіяльність у туризмі
1.5 Ринок інноваційноїпродукції
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВІННОВАЦІЙ НА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ
2.1 Розвитокінформаційних технологій. Глобальні розподільні системи.
2.2 Способи поширенняінноваційних продуктів
2.3 Застосуванняінформаційних інновацій у туризмі
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІПРОЦЕСИ В ТУРИЗМІ
3.1 Глобалізація економікиі її вплив на розвиток туризму
3.2 Діловепартнерство
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Курсова робота присвячена вивченню поняття інновацій втуризмі.
Задачі курсової роботи :
1. Розкрити поняття інновації.
2. Виявити основні принципи інновації в туризмі.
3. Визначити суть іновації в туризмі
4. Розкрити вплив інновацій на туризм
У літературі "інновація" інтерпретується якперетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальність, щовтілюється в нових продуктах і технологіях.
Відповідно до міжнародних стандартів інновація визначаєтьсяяк кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виглядінового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового абовдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичнійдіяльності, або в новому підході до соціальних послуг. Інновація може бутирозглянута як у динамічному, так і в статичному аспекті. В останньому випадкуінновація представляється як кінцевий результат науково-виробничого циклу.
Інновації в туризмі слід розглядати як системні заходи, щомають якісну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечуютьстійке функціонування й розвиток галузі в регіоні
Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибутковевикористання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції й послуг,організаційно-технічних і соціально-економічних розв'язків виробничого,фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часувід зародження ідеї, створення й поширення нововведення й до його використанняприйнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовностіпроведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес
Термін "інновація" став активно використовуватисяяк самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: "інноваційнадіяльність", "інноваційний процес", "інноваційнийрозв'язок" і т.п. У літературі налічується безліч визначень. Наприклад, заознакою змісту або внутрішньої структури виділяють інновації технічні,економічні, організаційні, управлінські й ін. Виділяються такі ознаки, якмасштаб інновацій (глобальні й локальні); параметри життєвого циклу (виділенняй аналіз усіх стадій і подстадий), закономірності процесу впровадження й т.п.
Будь-які винаходи, нові явища, види послуг або методитільки тоді одержують суспільне визнання, коли будуть прийняті до поширення, івже в новій якості вони виступають як нововведення, тобто інновації.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО — МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРОІННОВАЦІЇ В ТУРИЗМІ
 
1.1 Поняття "інновація", функції інновацій, класифікаціяінновацій.
Інновації й інноваційна діяльність традиційнопредставляються як напрямок науково-технічного прогресу (високотехнологічноїйого складовій) і як процес, пов'язаний із впровадженням результатів науковихдосліджень і розробок у практику. Однак зміст поняття "інновація"більш широкий. Сфера інновацій всеосяжна, вона не тільки охоплює практичневикористання науково-технічних розробок і винаходів, але й включає зміни впродукті, процесах, маркетингу, організації. Інновація виступає як явний факторзміни, як результат діяльності, втілений у новий або вдосконалений продукт,технологічні процеси, нові послуги й нові підходи до задоволення соціальнихпотреб. [2, стор. 28].
Термін "інновація" (від анг. innovation-нововведення) характеризує якісні зрушення в процесі виробництва. Незважаючи нате, що поняття "інновація" є широко вживаним, дотепер не існуєзагальноприйнятого його визначення. Різні автор, в основному закордонні (П.Друкер, Н. Мончев, Є. Мэнсфилд, І. Перлаки, М. Портер, Й. Шумпетер і ін.),трактують його залежно від об'єкта й предмета дослідження — як результат і якпроцес.
Так, у сучасному словнику іноземних слів інновація — цекінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виглядінового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового абовдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичнійдіяльності або в новому підході до соціальних послуг.
В оксфордском тлумачному словнику поняття"інновація" роз'ясняється в такий спосіб: «Будь-який новийпідхід до конструювання, виробництва або збуту товару, у результаті чогоноватор або його компанія одержують перевагу перед конкурентами». [2, стор12]
Термін "інновація", у сучаснім його розумінні,першим став застосовувати Й. Шумпетер, який підкреслював, що інновація — цеістотна зміна функції вироблення, полягає в новім з'єднанні й комерціалізаціївсіх нових комбінацій, заснованих на використанні нових матеріалів ікомпонентів, впровадженні нових процесів, відкритті нових ринків, впровадженнінових організаційних форм.
Нововведення (інновації) можливі у всіх сферах діяльностілюдину. Виходячи з різноманітних можливостей, інновації різняться по сферідодатка, масштабам поширення й по характеру. По сфері додатка інноваціїпідрозділяються на науково-технічні, організаційно-економічні,соціально-культурні й державно-правові. По масштабах поширення розрізняютьглобальні, національні, регіональні, галузеві й локальні (на підприємстві, компанії)інновації. По характеру вони можуть бути еволюційними й радикальними. [2, стор.30].
Основні функції інновацій:
— вони втягують у виробництво нові продуктивні сили,сприяють підвищенню продуктивності праці й ефективності виробництва, скорочуютьрізного роду витрати;
— підвищують рівень життя кожної людину й суспільства вцілому за рахунок різноманітності і якості виробленої продукції й послуг,задоволення потреб населення;
— допомагають привести у відповідність структурувиробництва зі структурою потреб, що змінилися, сприяють підтримці рівновагиміж попитом та пропозицією, між виробництвом і споживанням;
— є результатом застосування творчих можливостей і знаньконкретної особистості, людського інтелекту, що, у свою чергу, стимулюєподальший ріст творчої діяльності [2, стор. 37].
Для успішного керування інноваційною діяльністю необхідноретельне вивчення інновацій. Насамперед, необхідно вміти відрізняти інноваціївід несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (наприклад,естетичні зміни — кольору, форми й т.п. ); незначних технічних або зовнішніхзмін у продуктах, що залишають незмінними конструктивне виконання, що й невиявляють достатнє помітного впливу на параметри, властивості, вартість виробу,а також вхідних у нього матеріалів і компонентів; від розширення номенклатурипродукції за рахунок освоєння виробництва, що не випускалися колись на данімпідприємстві, але вже відомих на ринку продуктів, з метою задоволення поточногопопиту й збільшення доходів підприємства. Новизна інновацій оцінюється потехнологічних параметрах, а також з ринкових позицій. З обліком цього будуєтьсякласифікація інновацій.
По типу новизни для ринку інновації діляться на:
·  нові для галузі у світі;
·  нові для галузі в країні;
·  нові для даного підприємства (групи підприємств).
По місці в системі (на підприємстві, у фірмі) можнавиділити:
·  інновації на вході підприємства
·  інновації на виході підприємства (виробу, послуги,технології, інформація й ін.);
·  інновації системної структури підприємства (управлінської,виробничої, технологічної).
Залежно від глибини внесених змін виділяють інновації:
·  радикальні(базові);
·  поліпшуючі;
·  модифікаційні(частки).
У Науково-дослідному інституті системних досліджень(РНИИСИ) розроблена розширена класифікація інновацій з урахуванням сфердіяльності підприємства. За цією ознакою виділяються інновації:
·  технологічні;
·  виробничі;
·  економічні;
· торгівельні;
·  соціальні;
·  в області керування.
1.2 Суть і основні принципи інновацій у туризмі
Вивчення тенденцій і закономірностей комплексного освоєнняінновацій, планування позитивних результатів і керування ними — складнаметодологічна проблема в сфері туризму, зв'язана насамперед із класифікацієюнововведень. У якості значимих для визначення суті інновацій у туризмівиділяють наступні класифікаційні ознаки:
— джерело ідеї (потреби туристів, відкриття, винаходу);
— вид інновації ( інфраструктура туризму, турпродукт,способи й засобу розподілу турпродукта/послуги, керування, факторивиробництва);
— ступінь новизни
— широта впливу, масштабність, связность (локальні,глобальні, системні);
— інвестиційне наповнення (некапіталомісткі,капіталомісткі) [3, стор. 121].
Інновації в туризмі слід розглядати як системні заходи, щомають якісну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечуютьстійке функціонування й розвиток галузі в регіоні. Так, ідея створення йреалізація туристських проектів, що навіть не приносять спочатку істотномуприбутку, може дати поштовх розвитку туризму й тим самим активно сприятистворенню додаткових робочих місць і зростання доходів населення.
Інноваційний процес у туризмі досить специфічний. Вінодержує, як правило, своє визнання, з одного боку, через туристський ринок іступінь задоволеності клієнта, а з іншої сторони, в основному завдяки прийняттюспільних розв'язків туристськими організаціями, органами керування галуззю врегіоні, органами місцевого самоврядування й громадськими організаціями,діяльність яких пов'язана з туризмом, а також завдяки оцінці галузі місцевимнаселенням. Тільки така взаємодія всіх елементів (суб'єктів і об'єктів)інноваційного процесу може привести до появи істотного синергетичного ефекту,вираженого в якості росту (розвитку) сфери туризму. Комплексність ітрансформируемість відкриттів, коли впровадження нового в одній області даєефект (і можливо, більш сильний) в інш, що становить їхню сутність у галузі,тому потребують науково обґрунтованої організації й керуванні[3, стор. 122].
До основних принципам інновацій у туризмі відносять:
1. Принцип науковості, що полягає у використанні науковихзнань і методів для реалізації інновацій, відповідних до потреб туристів.
2. Принцип системності. Розроблювальна стратегіяінноваційного розвитку сфери туризму в регіоні повинна враховувати фактори йумови, необхідні для задоволення потреб людей у відпочинку; ресурсні можливостірегіону (економічні, фінансові, кадрові й інші); соціальний вплив насуспільство; фактори зовнішнього середовища.
3. Принцип відповідності інновації потребам туристів.Пропонуються тільки ті нововведення, які дійсно потрібні клієнтові, а не ті,які може зробити й впровадити туристська організація.
4. Принцип позитивності результатів, що полягає впопередженні нерозумного, не продуманого створення й впровадження нововведення,яке може бути небезпечно, по-перше, для туриста; по-друге, для конкретногопідприємства; по-третє, для біосфери й суспільства в цілому.
5. Принцип іманентності інвестиційним процесам. Дляпроведення необхідних досліджень, розробки й матеріалізації інноваційвикористовуються інвестиційні ресурси, ефективність яких визначається ступенемзначимості й масштабністю нововведень.
6. Відповідність інноваційної діяльності і її результатів(нововведень) рівню розвитку суспільства.
7. Принцип зв’язности. Процес нововведення закінчуєтьсяпоявою на ринку продукту, який повинен на певному етапі свого життєвого циклувикликати потреби (стимулювати ідею) створення наступного нововведення йзабезпечувати фінансову підтримку цього процесу.
8. Принцип безпеки. Будь-яке нововведення повинне гарантувативідсутність шкоди для людини й навколишнього його середовища [3, стор. 124].
1.3 Інноваційний процес
Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибутковевикористання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції й послуг,організаційно-технічних і соціально-економічних розв'язків виробничого,фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часувід зародження ідеї, створення й поширення нововведення й до його використанняприйнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовностіпроведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес.
Терміни "інновація" і "інноваційнийпроцес" близькі, але не однозначні. Інноваційний процес пов'язаний зістворенням, освоєнням і поширенням інновацій. Творці інновації керуються такимикритеріями, як життєвий цикл виробу й економічна ефективність. Їхня стратегіяспрямована на те, щоб перевершити конкурентів, створивши нововведення, яке будевизнано унікальним у певній області. Науково-технічні розробки й нововведеннявиступають як проміжний результат науково-виробничого циклу й у мірупрактичного застосування перетворюються в науково-технічні інновації — кінцевийрезультат. Науково-технічні розробки й винаходу є додатком нового знання з метоюйого практичного застосування, а науково-технічні інновації — це матеріалізаціянових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-технічних розробок упроцесі виробництва з метою їх комерційної реалізації для задоволення певнихзапитів споживачів. Неодмінними властивостями інновації є науково-технічнановизна й виробнича застосовність. [2, стор 85]
Отже, інновації повинні:
·   мати новизну;
·   задовольняти ринковому попиту;
·   приносити прибуток виробникові.
Поширення нововведень, як і їх створення, є складовоючастиною інноваційного процесу.
Розрізняють три логічні форми інноваційного процесу:простий внутрішньорганізаційний, простий межорганизаційний і розширений.Простий внутрішньорганізаційний інноваційний процес припускає створення йвикористання нововведення усередині однієї й тієї ж організації, нововведення вцьому випадку не ухвалює безпосередньо товарної форми. При простому межорганизаційномуінноваційному процесі нововведення виступає як предмет купівлі-продажу. Такаформа інноваційного процесу означає відділення функції творця й виробниканововведення від функції його споживача. Розширений інноваційний процеспроявляється в створенні нових виробників нововведення, у порушенні монополіївиробника — піонера, що сприяє через взаємну конкуренцію вдосконалюваннюспоживчих властивостей товару, що випускається. В умовах товарногоінноваційного процесу діють як мінімум два господарюючі суб'єкти: виробник іспоживач нововведення. Якщо нововведення — технологічний процес, його виробникі споживач можуть сполучатися в одному господарюючому суб'єктові.
Простий інноваційний процес переходить у товарний за двіфази:
1) створення нововведення і його поширення;
2) дифузія нововведення.
Перша фаза — це послідовні етапи наукових досліджень,дослідно-конструкторських робіт, організація досвідченого виробництва й збуту,організація комерційного виробництва. На першій фазі ще не реалізуєтьсякорисний ефект нововведення, а тільки створюються передумови такої реалізації.На другій фазі громадсько-корисний ефект перерозподіляється між виробникаминововведення, а також між виробниками й споживачами.
1.4 Інноваційна діяльність у туризмі
Інноваційна діяльність — комплекс наукових, технологічних,організаційних, фінансових, комерційних заходів, які приводять до інновацій.Діяльність є інноваційної, якщо в неї приносяться нові знання, технології,приймання, підходи для одержання результату, який широко затребуваний усуспільстві. Інноваційну діяльність підприємства можна визначити як спільнуроботу всіх працівників, спрямовану на створення й впровадження нововведення.Інноваційна діяльність носить системний характер, систему утворюють суспільствой суб'єкти інноваційної діяльності.[8, стор 31]
Основні напрямки інноваційної діяльності в сфері туризму йгостинності:
— випуск нових видів туристського продукту, ресторанногопродукту, готельних послуг і т.д.;
— використання нової техніки й технології у виробництвітрадиційних продуктів;
— використання нових туристських ресурсів, що раніше невикористовувалися. Унікальний приклад — подорожі туристів на космічнихкораблях;
— зміни в організації виробництва й споживання традиційноготуристського, ресторанного продукту, готельних послуг і т.д.; новий маркетинг,новий менеджмент;
— виявлення й використання нових ринків збуту продукції(готельні й ресторанні ланцюги).
Основу інноваційної діяльності у всіх секторах економікистановить реалізація досягнень науково-технічного прогресу. Сказане повноюмірою ставиться й до сфери соціально-культурного сервісу й туризму. .[8, стор56]
Науково-технічна революція не тільки стала матеріальноюосновою формування масового туризму. Вона вплинула на інноваційну діяльність усоціально-культурний сервіс і туризм через високі технології, до яких належатьнові матеріали, мікропроцесорна техніка, засоби інформації й зв'язки,біотехнології.
Поява полімерних, композитних і інших нових матеріалівпривело до появи нових видів одягу й взуття, нового спортивного й іншогоспорядження, нової тари й упакування і т.д. Нові матеріали стали матеріальноюосновою екстремального туризму, сприяли розвитку водного, гірського й рядуінших видів туризму.
Поява сучасних засобів інформації й зв'язку вплинула насуспільне виробництво й побут людей. Сучасну туристську діяльність і роботутуристських фірм не можна представити без Internet. Сучасна аудио-відео-техніка суттєво змінила технологію менеджменту. Керування переводиться в режимреального часу і т.д.
Таким чином, інноваційна діяльність у сфері туризмуспрямована на створення нового або зміна існуючого продукту, на вдосконалюваннятранспортних, готельних і інших послуг, освоєння нових ринків, впровадженняпередових інформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних форморганізаційно-управлінської діяльності.
1.5 Ринок інноваційної продукції
Суб'єкти інноваційного ринку — це держава, підприємства,організації, установи, університети, фонди, фізичні особи (учені й фахівці).
Об'єкти інноваційного ринку — це результати інтелектуальноїдіяльності, представлені:
в упредметненій формі (у вигляді встаткування, агрегатів,досвідчених установок, інструментів, технологічних ліній і т.д.);
у неупредметненій формі (дані науково-дослідних,проектно-конструкторських робіт у вигляді аналітичного звіту опису, щоузагальнює, способу, конструкторської й технічної документації);
у вигляді знань, досвіду, консультування в сферіконсалтингу, маркетингу, проектного керування, інжинірингу й іншихнауково-практичних послуг, пов'язаних із супроводом і обслуговуваннямінноваційної діяльності. .[1, стор178]
Загальноприйнятим у світовій практиці є узагальнення всьогоспектра економічних відносин із приводу купівлі і- продажу результатівнаукової, інноваційної діяльності й надання послуг у цій сфері в понятті«технологічний обмін» або «передача (трансфер) технологій».В основі такого підходу лежить сучасне розуміння сутності технології, якамістить у собі як технічні засоби, систему відповідних навичок і знань, так іфінансові, матеріально-технічні, кадрові й інформаційні ресурси, виробничукультуру, систему адекватного керування, соціальне й природне середовище, уякому реалізується технологічний процес, а так само системусоціально-економічних наслідків (насамперед, екологічних).
Ринок інновацій характеризується рядом відмітнихособливостей:
він традиційно є новим для вихідної на ринок організації (усилу новизни розробленого продукту доводиться мати справу з незнайомимиспоживачами);
він є нееластичним, внаслідок обмеженого впливу ціновоїполітики на обсяг збуту;
він характеризується обмеженою кількістю покупців іпродавців.
Попит на інноваційну продукцію може виходити із властивонаукового співтовариства, промисловості або від суспільства в широкім йогорозумінні.
У багатьох випадках створення нової технології не спричиняєпопиту, оскільки характерною рисою для неї є високий ступінь ринкової й технологічноїневизначеності.
Ринкова невизначеність полягає у відсутності інформаціїщодо характеру й ступеня задоволення тієї або іншої потреби ринку за допомогоюнової наукомісткої продукції. У випадку появи на ринку принципово новоїпродукції важко передбачити реакцію споживача через його непроінформованістьпро свої запити.
Ринкова невизначеність обумовлена наступними умовами:
споживач ще не знає, якою мірою нова продукція можезадовольнити його потребу (або в якому ступені нові продукти краще вжеіснуючих);
поведінка споживача піддається впливу багатьох факторів іне може бути передбачуване навіть у випадку покупки нової продукції;
у випадку визнання споживачем гідностей нової продукціївиникає проблема її сумісності з іншою продукцією, уже використовуваної споживачем;
важко передбачити швидкість, масштаби поширеннянововведення й насичення їм попиту, визначити ємність потенційного ринку йнаміру конкурентів.
Технологічна невизначеність полягає у відсутності увиробника впевненості в тому, чи зможе продукція задовольнити усвідомленізапити потенційних споживачів.

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ІННОВАЦІЙ НА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ
 
2.1 Розвиток інформаційних технологій. Глобальні розподільні системи
Цінність інформаційних технологій обумовлена створюваниминими можливостями збору, аналізу й передачі інформації: куди завгодно, миттєвой з мінімальними витратами. Ці технології доповнюють інтелектуальні можливостілюдини точно так само, як технології промислової революції доповнювалимускульну енергію. Електричне висвітлення допомогло подовжити робочий день,залізниці й авіація дозволили людям і товарам значно легше й швидшепереміщатися з однієї території на іншу. Впровадження Інтернету дозволилоодержувати найбільші економічні вигоди у всіх сферах економіки.
Активний розвиток сфери інформаційних технологій почалосяпісля поширення наприкінці 1960- х рр. універсальних обчислювальних машин(«мейнфреймов») і винаходу в 1971 р. мікропроцесора. За останні 40років глобальні обчислювальні потужності збільшилися в мільярд раз. ДО 2010 р.процессинговая потужність звичайного комп'ютера буде в 10 млн раз перевищуватипотужність комп'ютера 1975 р., однак коштувати в реальних цінах він буденабагато менше.
Інтернет став належним чином функціонувати тільки післявинаходу Всесвітньої павутини в 1990 р. і браузера в 1993 р. Число користувачівІнтернету перевищило 1 млрд 20 млн і продовжує активно рости. В Інтернету єбагато загального з телеграфом, винайденим в 30- е рр. XIX в. Телеграф тежпривів до різкого падіння витрат на зв'язок і збільшенню інформаційних потоківв економіці. Але впровадження телеграфного зв'язку не привело до змінитрадиційного економічного мислення, як це відбувається в епоху розвиткуІнтернету. [10 стор 122]
Інформаційні технології — це тільки одна з галузей, щовідбуваються нині науково-технічних революцій, які можуть забезпечити набагатомогутнішу «довгу хвилю», ніж їх попередники. Неминуче перетинаннятелекомунікаційних і інформаційних проблем і засобів їх розв'язку. Найбільшоюмірою це ставиться до Інтернету як найбільш масштабномуінформаційно-телекомунікаційному засобу.
У сучасному світі учасниками телекомунікаційних систем є:1) оператори зв'язку, які фактично забезпечують інфраструктурні можливості зповним набором універсальних послуг; суверенітет над національним сегментом інтернетаналежить тій країні, на території якої він розміщається; 2) постачальникипослуг доступу до Інтернету, глобальних розподільних систем; це провайдери — власники певної частини передавальних технологій, що й розподіляють їх середспоживачів і постачальників інформації; 3) постачальники інформації — власникиінформаційно-торговельних порталів, серверів; 4) користувачі.
Сучасні телекомунікаційні системи й комп'ютери скорочуютьчас і витрати на зв'язок, границі держав не впливають на їхнє застосування,вони сприяють прискоренню поширення знань у світовому масштабі.
Нові технології в області телекомунікацій з'являютьсябезупинно, і кожна з них розширює ринок послуг. Переважна більшість цихнововведень можна охарактеризувати двома властивостями — мобільність і високашвидкість передачі даних. В 2000 р. до стандартної абревіатури в Інтернет-адресах www (world wide web) додалася нова — wap (wireless applicationprotocol) — протокол бездротового зв'язку, що дозволяє переглядатиінтернет-сайти на екрані мобільного телефону. Однак одним з істотних недоліківцього протоколу є те, що телефон на час доступу в мережу займає лінію, змушуючикористувача платити за дорогий стільниковий час. На сьогоднішній день з'явиласятелекомунікаційна технологія GPRS (General Packet Radio Service) — пакетнапередача даних у стільникових мережах. По одному каналу може працювати великакількість абонентів, користувач же платить тільки за передані дані. Одним знайважливіших застосувань GPRS стане так званий технологічний моніторинг.Вбудовані у всілякі комунальні лічильники, банкомати, автомобільнісигналізації, автомати роздрібної торгівлі та інші обладнання Gprs- Терміналибудуть не тільки миттєво збирати телеметричну інформацію, але й генеруватистільниковим операторам величезний трафік.[12 стор 68]
Інформаційні технології мають чотири характерні риси:
мають всепроникаючий характер;
сприяють більш ефективній роботі ринків шляхом спрощення йрозширення доступу до інформації, ліквідації бар'єрів для нових учасників, тимсамим допускаючи на ринок безліч покупців і продавців, знижуючи операційнівитрати до нульової оцінки;
мають глобальне поширення, завдяки чому величезна кількістьзнань може зберігатися, пересилатися й ставати надбанням людей у будь-якійкрапці земної кулі;
прискорюють інноваційний процес, дозволяючи простіше йдешевше обробляти величезні обсяги інформації й скорочуючи час, необхідне длярозробки нової продукції.
У світі зараз три постачальники стандартів інформаційнихтехнологій — США, Європа і Японія. Верховенство США в цій області зрозуміло — уцій країні перебувають майже всі провідні інформаційно-технологічні компаніїмиру. Їхньої угоди один з одним і норми Федеральної комісії з комунікацій (FCC)визначають тенденції розвитку Іт — Галузі на кілька років уперед. Японіязастосовує й удосконалює переважно американські стандарти, а Європа прагне досамостійності. Їй це вдалося в області стільникового зв'язку й програм длябізнесу. Останнім часом на роль експортера стандартів в області інформаційнихтехнологій почав претендувати Китай.
Україна поки не може запропонувати миру новий Іт- Стандартабо перспективну технологію, яка могла б відразу захопити значну частину ринку,хоча в області розробок інформаційних технологій є конкретні успіхи. Що являєсобою «електронний уряд»? Громадяни будь-якої країни змушеноспілкуватися з державними службами по різних питаннях. Будь-який уряд маєкілька десятків різного роду відомств. Навіть при найпростіших операціях(одержання ліцензії, продаж нерухомості, оформлення спадщини й ін.) доводитьсязвертатися в кілька відомств, кожне з яких вимагає заповнення різних форм іособистої присутності громадянина. Завдяки інформаційним технологіям стаєможливим корінна перебудова державних служб. Шлях до «електронного уряду»можна підрозділити на чотири етапи. На першому державні відомства створюютьсайти з однобічним зв'язком, що передбачають розміщення інформації про себе. Надругому етапі ці сайти стають інструментами двостороннього спілкування ізгромадянами, практично, крім телефонних дзвінків і напрямок листів по питаннях,що цікавлять. На третьому етапі сайти нададуть можливість здійсненняофіційного, що й піддається кількісному виміру вартісного обміну (продовженнятерміну дії ліцензії, сплату штрафу або запис на курси навчання). Такі сайти задопомогою елементів онлайнового самообслуговування забезпечують заміну тієїроботи, яку колись виконували державні службовці. Останній, четвертий етапприпускає наявність порталу, що інтегрує весь комплекс послуг уряду, що йзабезпечує доступ, до них виходячи з потреб і функціональних аспектів, а не зіснуючої структури департаментів і відомств. Просте ім'я для входу в систему йпароль дозволять користувачеві спілкуватися з будь-яким підрозділом уряду.
Прийнята «Стратегія співробітництва країн СНД у сферіінформатизації» припускає створення автоматизованої системи міждержавногоінформаційного обміну. Україна цілком може не тільки експортувати своїінформаційні технології в країни СНД, але й стати лідером світового ринкуінформаційних технологій. Обсяги експорту програмного забезпечення з Українибудуть рости швидкими темпами й у перспективі можуть перевищити 1 млрд дол. СШАв рік.
Комп'ютери й Інтернет сприяють повній реорганізації бізнесу- від закупівлі засобів виробництва й продажу продукту до децентралізаціїкерування й аутсорсинга (передачі ряду функцій стороннім організаціям).Інформаційні технології дають можливість торгувати деякими, що раніше неперебували в торговельному обороті послугами точно так само, як матеріальнимитоварами.
Зараз спостерігається нестача статистичних даних, задопомогою яких можна було б виміряти дійсний економічний ефект від використанняінформаційних технологій. Статистика недостатньо пристосована для виміру обсягувиробництва в XXI в. Робити виміри завжди було сутужніше всього в сфері послуг,а інформаційні технології й Інтернет тільки збільшили цю проблему, оскількибільша частина вигід від їхнього застосування ухвалює форму більш високоїякості продуктів, зручностей і більш досконалого обслуговування споживачів.Інформаційні технології дозволяють простіше й з меншими витратами пропонуватиперсоніфіковані товари й послуги. Однак офіційна статистика не може врахувативигоди, пов'язані з більш широким вибором, який є в споживачів у цей час.Показники ВВП не контролюють і нематеріальний виграш від росту задоволеностіспоживачів.
Усі технологічні революції сполучені не тільки з вигодами,але й з ризиками. Будь-який технологічний прогрес приводить до скороченняробочих місць і професій, але на зміну їм з'являється ще більше нових.Впровадження інформаційних технологій збільшує попит на спеціальності, щовимагають певної кваліфікації й гарного утвору. Економіка усе більше стаєзалежною від знань.
Усі викладені тенденції розвитку інформаційних технологійбудуть безпосередньо впливати на організацію туристського бізнесу й навпровадження інновацій у сфері туризму.
2.2 Способи поширення інноваційних продуктів
Для того щоб інноваційні продукти знаходили широкезастосування, їх передають зацікавленим особам і організаціям. Передача інноваційнихтехнологій являє собою переміщення науково-технічних досягнень усередині країниабо за її межі. Як правило, у технологічний обмін бувають залучені чотири сферилюдської діяльності — наука, техніка, виробництво й керування. Здійснюєтьсяпередача як на комерційній, так і на безоплатній основі.
У сфері туризму є численні випадки придбання й продажутехнологічних процесів, прав на використання розроблених туристськимикомпаніями нововведень економічного, технологічного й фінансового характеру,тому працівникам туристського бізнесу необхідно мати виставу про те, яквідбувається передача інноваційних технологій.
Комерційна передача. Основними формами передачі технологійна комерційній основі є:
• патентні угоди — торговельна угода, по якій власникпатенту уступає свої права на використання винаходу покупцеві патенту;
• ліцензійні угоди — торговельна угода, по якій власниквинаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання впевних межах прав на інтелектуальну власність;
• ноу-хау — надання технічного досвіду й безпатентнихсекретів виробництва, що мають комерційну цінність, що й включають відомостітехнологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру;
• інжиніринг — надання технологічних знань, що включаютьширокий комплекс заходів щодо підготовки техніко-економічного обґрунтуванняпроектів, консультування, нагляд, проектування, випробування й обслуговування.[13 стор 156]
У міжнародній практиці основною формою науково-технічногообміну є продаж ліцензій. Ліцензійні угоди встановлюють вид ліцензії (патентна,безпатентна), характер і обсяг прав на використання технології (проста,виняткова, повна), виробничу сферу, територіальні границі й строк використанняпредмета ліцензії, а також порядок оплати.

2.3 Застосування інформаційних інновацій у туризмі
Незважаючи на швидкий розвиток інформаційних технологій,телекомунікацій і електронної торгівлі, більшість туристських організаційтільки в середині 1990- х рр. стали активно використовувати Інтернет у своїйдіяльності.
Інтернет дозволяє туристським організаціям, без більшихвитрат одержати доступ до більших груп споживачів з метою передачі конкретноїінформації про пропоновані продукти й про організацію їх продажів; надійнопоширювати повну й докладну інформацію про свою діяльність; швидко й ефективноухвалювати заявки клієнтів і робити бронювання необхідних послуг; скоротитивитрати на виробництво й поширення друкованої продукції;
прискорити й спростити взаємодія з партнерами на ринку.
У момент продажу туристська послуга — не більш ніжінформаційний продукт про послуги, які будуть надані клієнтові. Заразконкурентна боротьба серед учасників туристського ринку крім ціни і якостіобслуговування розвертається навколо довіри клієнта до надаваної йогоінформації.
Традиційно постачальники туристських послуг (готелю,ресторани, транспортні компанії, музеї й ін.) взаємодіяли із клієнтами черезпосередників: туроператорів, турагентства, готельні мережі, комп'ютеризованімережі бронювання. Сьогодні з'явилися віртуальні посередники — сайти готелів,авіакомпаній, туристських фірм. Це дозволяє туристові безпосередньо, без участітуристських фірм, одержувати інформацію й замовляти послуги в будь-якійкомбінації виробників і посередників.
Із загальної маси послуг, що здобуваються через Інтернет,три чверті припадає на Сполучені Штати, де понад 60 % туристів використовуютьІнтернет для пошуку підходящих турів. Результати проведених дослідженьпідтверджують, що в туристській галузі попит сильно залежить від вартості йоперативний пошук необхідної інформації часто відіграє вирішальну роль, томуусе більше споживачів віддають перевагу пошуку й замовлення квитків і готелівсаме в мережі Інтернет будь-якому іншому джерелу інформації. В 2004 р. обсягпродажів туристських послуг у США з використанням онлайновых технологій значнозріс і склав 54 млрд дол. США, або 23 % усіх угод. Найбільший дохід принеслаонлайновая продаж авіаквитків — 23,3 млрд дол. США, на другому місці — бронювання місць у готелях (11,6 млрд дол. США). Обсяг мережних послуг росте яку великих віртуальних турагентствах, так і на сайтах туроператорів. Згідно здослідженнями, розробка й впровадження нових онлайновых технологій приведе доподальшого збільшення кількості бронювань туристських послуг в Інтернеті, аобсяг продажів через веб-сайти туроператорів до 2010 р. може скласти 60 % (в2006 р. 56 %).
Якщо на європейському ринку в 2002 р. обсяг продажівтуристських послуг в онлайновом режимі склав 7,6 млн євро (3,4 % у загальномуобсязі продажів), то в 2006 р. — 10 % цього обсягу. На першім місці перебуваєВеликобританія — 38 % від загальних туристських операцій; за нею ідутьНімеччина — 22 %; Франція — 12 %; Фінляндія, Ісландія й Скандинавські країни — по 11 %. В інших країнах Європи обсяг онлайновых операцій становив 8 -9 %.[12стор 86]
Використання онлайновых операцій дозволяє туристській фірміпридбати нову аудиторію й охопити послугами значно більші території, а такожодержати значну економію часу при роботі із клієнтами. Однак у Україні продажутурів поки здійснюються при особистому візиті покупця в туристську фірму.Повний переклад українського турбизнеса на онлайновые технології заразнереальний у зв'язку з відсутністю чіткого законодавства в цій сфері, низькимрівнем розвитку ринку, недостатньою досвідченістю споживачів, неможливістюоплатити послуги кредитною картою й відгородити клієнта від різного родушахрайств.
Аналіз показує, що споживачі не роблять покупок вонлайновом режимі по наступних причинах: віддають перевагу послугам туристськоїкомпанії; уважають, що інформація в Інтернеті є неповною; не довіряютьвіртуальним агентствам; не знають надійних туристських сайтів і не вміють нимикористуватися.
Розвиток передових технологій поступово починає витіснятидруковані видання, заміняючи їх публікацією інформації й реклами в Інтернетіабо іншими формами.
Більш ефективні можливості пошуку потрібної інформації вІнтернеті, нові портативні бездротові обладнання, що дають вихід у мережу,розширення кількості і якості інформації про туристські центри й усіх послугах,що мають відношення до подорожей, передвіщають величезні зміни в туристськомубізнесі й електронної комерції. Кількість користувачів Інтернету буде стрімкозростати, тому що використання телекомунікаційних систем дозволяє туристовісамостійно планувати поїздку: скласти маршрут, замовити й оплатити готель,екскурсії, квитки на літак, поїзд або круїз і ін. Для того щоб полегшитиодержання інформації про подорожі й туризм користувачами Інтернету, InternetCorporation for Assigned Names and Numbers (ICANN) розв'язала виділити новийдомен спеціально для туристського бізнесу ".travel", якийвпроваджується в цей час.
Особливою формою використання інформаційних технологій утуризмі є електронні системи бронювання.

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ТУРИЗМІ
 
3.1 Глобалізація економіки і її вплив на розвитоктуризму
У туристському бізнесі активно використовуються можливостіІнтернету, розвивається торгівля послугами в онлайновом режимі.
Однак у процесі глобалізації туристської діяльностіз'являються й серйозні проблеми. Надмірна стандартизація характеристикспоживання й моделей пропозиції послуг у цілому ряді країн впливає на місцевукультуру. Тому тенденціям до інтернаціоналізації й уніфікації протистоятьтенденції збереження унікальності й національної самобутності.
У багатьох країнах ведеться розробка й реалізація цільовоїстратегії маркетингу по освоєнню й збереженню екологічної системи й специфічнихособливостей навколишнього середовища, пам'ятників культури.
Процеси глобалізації супроводжуються різким загостреннямконкурентної боротьби, ростом числа злиттів і поглинань туристських компаній. Усферу туризму впроваджуються промислові компанії, банки, асоціації йоб'єднання. Багато учасників ринку скорочують діяльність у традиційні для себеобластях і зосереджують зусилля в сфері туризму й подорожей, що вважаєтьсябільш прибуткової. На туристських ринках з'явилися конгломерати.
Так, американської компанії по нерухомості Cendant,присутність якої зафіксовано більш ніж в 100 країнах, туристський бізнесприносить 32 % доходів. Компанія займається нерухомістю під брендом Century 21(у середньому щохвилини продається або купується один об'єкт), є власникомкорпорації по оренді машин Avis (парк нараховує більш 700 тис. машин, кожні двісекунди орендується машина) і світовим лідером готельної франшизы й тайм-шера.В 2001 р. компанія придбала глобальну розподільну систему Galileo і п'яте повеличині віртуальне агентство Chep Tickets, що забезпечило їй доступ доавіаційних перевезень і надало можливість активно використовувати новіперспективні можливості туристської індустрії.
В 2004 р. компанія стала власником найбільшого у світіконсолидатора по бронюванню готелів в Інтернеті — Flairview Travel. Іншимивеликими придбаннями стали віртуальні турагентства Orbitz і E-bookers, щодозволило Cendant посісти друге місце у світі за обсягом онлайновых бронювань.В 2005 р. завершилося придбання великого консолидатора по бронюванню готелівGullivers Travel Associates (GTA), у базі якого презентовано понад 20 тис.готелів у більш ніж 100 країнах миру.
Керівництво туристською діяльністю зосереджене вспеціальному підрозділі компанії — Cendant Travel Distribution ServicesDivision. У цьому підрозділі зібрані різноманітні бренди туристського бізнесу йрозподільних систем:
• розподільний і обслуговуючий бізнес готелів (Neat Group,Thor, Trust and Wizcom);
• віртуальні турагентства (Cheap Tickets, E-bookers.com,Hotelclub.com, Orbitz, Ratestogo.com);
• міжнародна компанія туристських технологій і програмногозабезпечення (Travelwire);
• керівництво міжнародним провайдером далеких повітрянихподорожей і консолидатор туристського продукту (Travel 2, Travel 4);
• глобальне онлайновое керування корпоративними поїздками(Orbiz for Business, Travelport);
• фірми із продажу готельних послуг, організаціїтуристських поїздок (Gullivers Travel Associates, Octopustravel.com, TravelBound, inc).
Інший приклад. У цей час німецький конгломерат Preussagздійснює три види діяльності: постачання й морські перевезення; промисловість(енергетика, будівництво, металургія) і туризм. Preussag поєднує більш 500компаній, включаючи TUI Group, Thomson Travel Group і Nouvelles Frontieres.
TUI Group скупила в Туреччині значна кількість готелів,придбала 75 % компанії Gulet Tourism. У середині 1990- х рр. TUI Group сталавиходити на ринки країн Східної Європи, у тому числі країн СНД.
В 1998 р. почалося «вторгнення» у Польщу — компанія пропонувала якісне наземне обслуговування в багатьох регіонах миру. Узв'язку із загостренням конкуренції багато польських туроператорів змушені булиперекваліфікуватися в турагентов.
Світ живе в епоху змін, що ведуть до глобальної інтеграції,обумовленої впровадженням наукомістких технологій, створенню світовоїінфраструктури.
Глобалізація проявляється не тільки в інтенсифікаціїфінансових і товарних потоків, але й у зміні самих суб'єктів, що оперують наринках. У результаті централізації капіталів ці суб'єкти стають могутніше йкрупніше, починають перебудовувати схеми керування: створюють організаційні,телекомунікаційні, транспортні, фінансові мережі, які підсилюютьвзаємозалежність учасників бізнесу.
Глобальний характер економіки виражається в тому, що востанні десятиліття національна приналежність економіки втрачає колишнючіткість. Тепер інтелектуальний і фінансовий капітал може надходити збудь-якого джерела, продукція може проводитися в будь-якій крапці миру, акінцевий продукт з'являтися й реалізовуватися на будь-яких ринках.
Характерна риса сучасності — висока швидкість змін як углобальному масштабі, так і в рамках окремої компанії. Під впливом агресивногой рухливого зовнішнього середовища компанії змушено змінювати свою структуру,стандарти й технології керування, розмежовувати основні й другорядні функції.
Проявляється тенденція перетворення наукових знань вінновацію — одержання результату, придатного для прикладної реалізації. Томуоднієї з основних статей витрат компанії, багато в чому визначальної їїконкурентні переваги, стають інвестиції в розробки й дослідження. Усе інше — маркетинг, логістику, виробництво, постачання й навіть фінанси — компанії починаютьпередавати спеціалізованим фірмам і одержувати на ринку у вигляді послуг.
У традиційній економіці компанія несе певні витрати,пов'язані зі споживанням відчутних (праця, сировина) і невловимих (інформація йін.) ресурсів. Від 50 % і більш витрат компаній у розвинених країнах становлятьневловимі для виробництва витрати — витрати, пов'язані із взаємодією з іншимиорганізаціями (пошук інформації, обмін нею з партнерами, регулярний моніторингдій конкурентів і ін.). Тому в компаніях традиційної економіки головною діючоюособою став «людей зі зв'язками», що вміє завдяки особистим контактамвзаємодіяти з найменшими витратами часу й засобів. Оскільки витрати навзаємодію усередині компанії значно нижче, чим при роботі зі стороннімипостачальниками, компанії намагаються поєднуватися зі своїми контрагентами,створюючи вертикально-інтегровані холдинги. Для захисту від конкурентівкомпанії прагнуть створити різні бар'єри, що утрудняють вихід конкурентам нановий ринковий простір, підвищити їхні витрати на взаємодію.
У зв'язку з розвитком нових технологій такі бар'єри сталируйнуватися. Цьому сприяють стандартизація продукції, ділових процесів,форматів спілкування й передача даних і поширення інформації через Інтернет. Урезультаті сократились витрати на координацію дій компаній і на взаємодію міжними. Почався процес революційних змін у взаєминах між усіма суб'єктамиекономіки.
З'явилася тенденція переходу компаній до керуваннянематеріальними активами, інтелектуальним капіталом; від стійких зв'язків — достворення альянсів; від довголітнього вибудовування репутації — до просуваннябренда; від виховання слухняних виконавців — до пошуку талантів.
Фактори, що визначають успіх компанії:
• Експертиза
• Інтелектуальна власність
• Репутація
• Бренд
• Гарні виконавці
• Таланти
• Стійкі зв'язки
• Гнучкі альянси
Сьогодні туристські послуги пропонують близько 150 країнмиру, кожна з яких має свій характерний образ і може позитивно впливати на усебільш різноманітний попит і мотивацію поїздок туристів. Ефективному розвиткутуризму сприяє формування різноманітних сегментів і ніш міжнародного ринку.Індустрія відпочинку перетворюється в лідируючу галузь світової економіки.
Характерною рисою процесу глобалізації в туристській галузіє застосування новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, якісприяють підвищенню ефективності й удосконалюванню роботи компаній, поліпшеннюобслуговування клієнтів, прискоренню всіх оперативних процедур, створенню новихмаркетингових методик і розподільних каналів.[16]
3.2 Ділове партнерство
Однієї з розповсюджених форм ділового партнерства єстратегічні альянси, які в секторі послуг створюються набагато частіше, чим усфері виробництва. Наприкінці минулого століття 29 % ділових альянсівстворювалося в сфері продажів і маркетингу, 25 % — у сфері виробництвапродукції, 17 % — в області досліджень і розвитку.
Головною умовою стратегічного альянсу є співробітництво міжпідприємствами з метою підвищення конкурентоспроможності учасників. Стратегічніальянси можуть мати різні форми — від договору про співробітництво до спільногопідприємства. Партнерство здійснюється шляхом узгодження ефективнихстратегічних напрямків діяльності, обміну, що представляють взаємний інтересресурсами (технології, професійні навички й ін.) і інформацією.
Компанії поєднуються для досягнення певних мет, зберігаючинезалежність; компанії спільно контролюють виконання поставлених завдань іділять переваги, отримані в результаті об'єднання; вносять свій внесок в однуабо більш сфер стратегічної діяльності (технології або продукти).
Такі альянси не є застиглими конструкціями — вонизмінюються залежно від ситуації на ринку: часто спостерігаються випадки виходуучасників із цих альянсів, переходу з одного об'єднання в інше й створеннянових альянсів.
Процеси ділового партнерства торкаються й сфери туризму.Задовольнити, потреби клієнтів, можна лише використовуючи ресурси багатьохкомпаній. Жоден виробник туристських послуг (засобу розміщення, транспортнікомпанії, індустрія розваг, туристські фірми) не в змозі поодинці надавати всерізноманіття послуг, а також забезпечити комплексний розвиток центрів,відвідуваних туристами.
Ділове партнерство в туризмі приводить до різних формспівробітництва:
• для боротьби з конкурентами;
• об'єднання з учасниками бізнесу з інших сфер діяльності;
• створення «клубів» для спільної роботи зреалізації специфічного туристського продукту на ринках інших країн;
• для спільного перевезення туристів;
• створення франчайзінгових мереж;
• впровадження інновацій.
У зв'язку зі специфікою роботи на туристських ринках стализ'являтися альянси, що добре знають специфіку окремих регіонів. В 2001 р. бувзаснований «Універсальний туристський альянс» (Universal TourismAlliance — UTA), членами якого на сьогоднішній день є вісім туристських компанійз Болгарії, Чехії, Єгипту, Фінляндії, Греції, Італії, Мальти й Словаччини.Завдяки багаторічному досвіду співробітництва на російському ринку, усі члениUTA знають специфіку роботи й гарантують високий рівень обслуговування. Усічлени альянсу підтримуються національними урядовими організаціями.[ 15 ]

ВИСНОВКИ
Термін "інновація" (від анг. innovation-нововведення) характеризує якісні зрушення в процесі виробництва
Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибутковевикористання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції й послуг,організаційно-технічних і соціально-економічних розв'язків виробничого,фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часувід зародження ідеї, створення й поширення нововведення й до його використанняприйнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовностіпроведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес
Інновації в туризмі слід розглядати як системні заходи, щомають якісну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечуютьстійке функціонування й розвиток галузі в регіоні
 У якості значимих для визначення суті інновацій у туризмівиділяють наступні класифікаційні ознаки:
— джерело ідеї (потреби туристів, відкриття, винаходу);
— вид інновації ( інфраструктура туризму, турпродукт,способи й засобу розподілу турпродукта/послуги, керування, факторивиробництва);
— ступінь новизни
— широта впливу, масштабність, связность (локальні,глобальні, системні);
— інвестиційне наповнення (малокапиталоемкие,капіталомісткі)
До основних принципів інновацій у туризмі відносять:
1. Принцип науковості, що полягає у використанні науковихзнань і методів для реалізації інновацій, відповідних до потреб туристів.
2. Принцип системності. Розроблювальна стратегіяінноваційного розвитку сфери туризму в регіоні повинна враховувати фактори йумови, необхідні для задоволення потреб людей у відпочинку; ресурсні можливостірегіону (економічні, фінансові, кадрові й інші); соціальний вплив насуспільство; фактори зовнішнього середовища.
3. Принцип відповідності інновації потребам туристів.Пропонуються тільки ті нововведення, які дійсно потрібні клієнтові, а не ті,які може зробити й впровадити туристська організація.
4. Принцип позитивності результатів, що полягає в попередженнінерозумного, не продуманого створення й впровадження нововведення, яке можебути небезпечно, по-перше, для туриста; по-друге, для конкретного підприємства;по-третє, для біосфери й суспільства в цілому.
5. Принцип іманентності інвестиційним процесам. Дляпроведення необхідних досліджень, розробки й матеріалізації інноваційвикористовуються інвестиційні ресурси, ефективність яких визначається ступенемзначимості й масштабністю нововведень.
6. Відповідність інноваційної діяльності і її результатів (нововведень)рівню розвитку суспільства.
7. Принцип зв’язности. Процес нововведення закінчуєтьсяпоявою на ринку продукту, який повинен на певному етапі свого життєвого циклувикликати потреби (стимулювати ідею) створення наступного нововведення йзабезпечувати фінансову підтримку цього процесу.
8. Принцип безпеки. Будь-яке нововведення повиннегарантувати відсутність шкоди для людини й навколишнього його середовища.
Інновації мають великий вплив на туризм. По – перше новітуринські продукти, наприклад космічний туризм, який почав розвивається уАмериці. По — друге, у туристському бізнесі активно використовуються можливостіІнтернету, розвивається торгівля послугами в онлайновом режимі. Інтернетдозволяє туристським організаціям, без більших витрат одержати доступ добільших груп споживачів з метою передачі конкретної інформації про пропонованіпродукти й про організацію їх продажів; надійно поширювати повну й докладнуінформацію про свою діяльність; швидко й ефективно ухвалювати заявки клієнтів іробити бронювання необхідних послуг; скоротити витрати на виробництво йпоширення друкованої продукції; прискорити й спростити взаємодія з партнерамина ринку.
Кількість користувачів Інтернету буде стрімко зростати,тому що використання телекомунікаційних систем дозволяє туристові самостійнопланувати поїздку: скласти маршрут, замовити й оплатити готель, екскурсії,квитки на літак, поїзд або круїз і ін. Для того щоб полегшити одержанняінформації про подорожі й туризм користувачами Інтернету, Internet Corporationfor Assigned Names and Numbers (ICANN) розв'язала виділити новий доменспеціально для туристського бізнесу ".travel", який впроваджується вцей час.
Особливою формою використання інформаційних технологій утуризмі є електронні системи бронювання.
Таким чином, інновації у сфері туризму спрямовані настворення нового або зміна існуючого продукту, на вдосконалювання транспортних,готельних і інших послуг, освоєння нових ринків, впровадження передовихінформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних форм організаційно-управлінськоїдіяльності.

СПИСОКВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Малахова Н. Н.,Ушаков Д.С. Інновації в туризмі й сервісі. — М.: ИКЦ «МАРТ», Ростовн/Д: Видавничий центр «МАРТ», 2008.-224с. («Туризм ісервіс»);
2. Новиков В.С.Інновації в туризмі: учеб. Посібник для студ. высш. учеб. закладів/ В.С.Новиков. — М.: Видавничий центр «Академія», 2007. — 208 с.;
3. Севастьянова С.А.Регіональне планування розвитку туризму й готельного господарства: навчальнийпосібник / С.А. Севастьянова. — М.: КНОРУС, 2007.- 250
4. Федченко Л.А.Інновації в туризмі. К.:2005 220 с
5. Ильенкова С.Д.,Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю… Інноваційний менеджмент М.: Юнити, 2007.
6. Усе про туризм,туристична бібліотека сайт-http:// tourlib. net/ statti_tourism/milinchuk.htm
7. Ильенкова С.Д.Інноваційний менеджмент. М.:- Банки й біржі, 1997.
8. Донцова Л.В.Інноваційна діяльність М.: 2006 320 с.
9. Молчанов Н. Н.Інноваційний процес: організація й маркетинг. Санкт-Петербург.1995, 287 с.
10. Івченко Л.М.Інновації в туризмі. К.: 2007 268 с.
11. Алфьорова Е.А,Лисовская М.І. Інноваційна діяльність. М.: 2004, 300 с.
12. Романенко І.Ф.Інновації в туризмі. К.: 2005 235 с.
13. Игнатьева Д.А.Инновационнй процес. М.: 2002 340 с.
14.Реферат          інновації   в        туризмі revolution./sport/00067145.html
15.Стаття   інновації   в        туризмі автор     admin restinrussia.com/rest/innovacii_v_turizme.html
16… Стаття          інновації   в        туризмі      автор         adminhttp://onli.info/2010/07/16/innovacii-v-turizme/