I.Вступ
Рівень технічного розвитку будь-якої країни в наш час визначаєтьсяв основному станом її енергетики, потужністю електростанцій і виробництвомелектроенергії.
Науково-технічнийпрогрес безперервно супроводиться кількісними і якісними змінами в областіелектроенергетики і електротехніки, зростанням потужності промислових ісільськогосподарських підприємств, що будуються, вдосконаленням технологічнихпроцесів і підвищенням енергоозброєння народного господарства.
Високий розвиток електроенергетики дає змогу переозброювати всігалузі народного господарства, широко впроваджувати електричну енергію в такіїї провідні галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт.
Зростаннякількості і потужності електроустановок супроводиться ускладненням івдосконаленням їх конструкцій. Постійно розширюється номенклатура обладнання,що випускається електротехнічною промисловістю, апаратів, приладів,електромонтажних конструкцій і матеріалів. Застосовуються нові методиіндустріального будівництва і провадження електромонтажних робіт. Відповіднопереглядаються і вносяться корективи в діючі будівельні і електротехнічні нормиі правила.
Утехнічному перетворенні галузей народного господарства ведуча роль належитьелектричним засобам автоматизації і механізації виробничих процесів.Найважливішим засобом електрифікації, механізації і автоматизацій, основоюзбільшення продуктивності машини і масштабів виробництва є сучаснийелектропривод, на частку якого доводиться до 63% загального споживання електроенергіїв країні.
Електрифікаціянародного господарства України розвивається по шляху розробки і впровадженняелектроустановок з використанням сучасних високоефективних електричних машин іапаратів, ліній електропередачі, різноманітного електротехнологічногообладнання, коштів автоматики і телемеханіки.
Безпечнаі безаварійна експлуатація систем електропостачання ставить перед працівникамиелектрогосподарств різносторонні і складні задачі з охорони праці.
Здоровіі безпечні умови праці електротехнічного персоналу й працівників, щоексплуатують електрифіковані виробничі установки, можуть бути забезпеченівиконанням науково обґрунтованих правил і норм як при проектуванні і монтажі,так і при їх експлуатації.
ІІ. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Види та причини зношування електроустаткування
Робота електроустаткування неминуче пов'язана з його поступовимзношуванням і в наслідок цього з необхідністю періодичних ремонтів. Зношуванняелектроустаткування за характером можна поділити на механічне, електричне таморальне.
Механічне зношування електроустаткуванняпроявляється через довготривалі змінні або постійні механічні збудники на йогоокремі деталі зборочні одиниці, внаслідок чого змінюється якість, наприклад,поява на поверхні колектора електричної машини глибоких борозен — «доріжок», виробіток.
Причиною швидкого механічного зношування колектора, може бутитривала дія на нього щітки, прижатої з силою, що перевищує допустиме значеннясили натискання, або неправильний підбір марки щітки, наприклад, більш твердоїніж та, на котру розрахований колектор.
В електричних апаратах механічне зношування проявляється встиранні та зміні початкової форми контакторів, послабленні пружин механізму таінші. В електричних двигунах через механічне тертя зношуються головним чиномшийки валів, підшипники та контакторні кільця роторів.
Електричне зношування — невідновлювана втратаелектроізоляційними матеріалами електроустаткування електроізоляційнихвластивостей. Електрично зношуються, наприклад, пазова ізоляція електричнихмашин, ізоляція проводів обмотки трансформатора, ізолюючі деталі апаратів тощо.Електричне зношування ізоляції частіше за все є наслідком тривалої праціелектроустаткування, дії на ізоляцію надмірно високих температур чихімічно-агресивних речовин, що призводять до інтенсивного «старіння»ізоляції і внаслідок чого до виткових замикань в обмотках та котушках, пробоюізоляції та появі потенціалів небезпечної величини на частинахелектроустаткування, тобто до пошкоджень, ліквідація яких вимагає капітальногоремонту електроустаткування.
Моральне зношування — результат старіння резервного чипрацюючого електроустаткування, подальша експлуатація якого недоцільна черезстворення нового, технічно більш досконалого або економічногоелектроустаткування аналогічного призначення. Цей вид зношуванняелектроустаткування — закономірний процес, що обумовлений розвитком науки ібезперервним технічним прогресом. Але експлуатація морально зношеногоелектроустаткування може стати технічно та економічно недоцільним, якщо прикапітальному ремонті здійснити модернізацію, при якій його техніко-економічніпараметри можуть бути максимально наближені до параметрів аналогічного більшдосконалого електроустаткування. Модернізація електроустаткування має великенародногосподарське значення.
2.2 Призначення пристроїв релейного захисту
Всі електроустановки обладнаються пристроями релейного захисту,призначеними для відключення захищаємої ділянки ланцюга або елемента у випадкуйого ушкодження, якщо це ушкодження спричиняє вихід з ладу елемента абоелектроустановки в цілому. Релейний захист спрацьовує і тоді, коли виникаютьумови, що загрожують порушенню нормального режиму роботи електроустановки.
У релейному захисті електроустановок захисні функції покладені нареле, що служать для подачі імпульсу на автоматичне відключення елементівелектроустановки або сигналу про порушення нормального режиму роботиустаткування, ділянки електроустановки, лінії і т.д.
Реле являє собою апарат, що реагує на зміну якої-небудь фізичноївеличини, наприклад струму, напруги, тиску, температури. Коли відхилення цієївеличини виявляється вище припустимого, реле спрацьовує і його контакти,замикаючи або розмикаючи, роблять необхідні переключення за допомогою подачі абовідключення напруги в ланцюгах керування електроустановкою.
До релейного захисту висувають наступні вимоги:
· селективність (вибірковість) — відключення тільки тієїмінімальної частини або елемента установки, що викликала порушення режиму;
· чутливість — швидка реакція на визначені, заздалегідьзадані відхилення від нормальних режимів, іноді самі незначні;
· надійність — безвідмовна робота у випадку відхилення віднормального режиму.
Надійність захисту забезпечується як правильним вибором схеми йапаратів, так і правильною експлуатацією, що передбачає періодичніпрофілактичні перевірки й іспити.
Необхідна швидкість спрацьовування реле визначається проектом узалежності від характеру технологічного процесу. Іноді для зведення до мінімумузбитку від виниклих ушкоджень релейний захист повинний забезпечувати повневідключення протягом сотих часток секунди.
По своєму призначенню реле розділяють на реле керування і релезахисту. Реле керування звичайно включають безпосередньо велектричні ланцюги і спрацьовують вони при відхиленнях від технологічногопроцесу або змінах у роботі механізмів. Реле захисту включають велектричні ланцюги через вимірювальні трансформатори і тільки інодібезпосередньо. Вони спрацьовують при неформальних чи аварійних режимах роботиустановки. Реле характеризується наступними показниками:
· уставка — сила струму, напруга або час, на яківідрегульоване дане реле для його спрацьовування;
· напруга (чи струм) спрацьовування — найменше чи найбільшезначення, при якому реле цілком спрацьовує;
· напруга (чи струм) відпускання — найбільше значення,при якому реле відключається (повертається у вихідне положення);
· коефіцієнт повернення — відношення напруги (чи струму)відпускання до напруги (чи току) спрацьовування.
За часом спрацьовування розрізняють реле миттєвої дії і звитримкою часу.
На трансформаторах установлюються наступні захисти:
·захист від коротких замикань, що діє на відключенняушкодженого трансформатора і виконувана без витримки часу (для обмеженнярозмірів ушкодження, а також для запобігання порушення безперебійної роботиживильної енергосистеми). Для захисту великих трансформаторів застосовуютьсяподовжні диференціальні токові захисти, а для малопотужних трансформаторів — токові захисти зі східчастою характеристикою;
·витримки часу. Крім того, при всіх ушкодженнях усередині бака ізниженнях рівня олії застосовується газовий захист, що працює на неелектричномупринципі;
·захист, від струмів зовнішніх к. з., основне призначенняякої полягає в запобіганні тривалого проходження струмів к. з. у випадкувідмовлення вимикачів або захистів суміжних елементів шляхом відключеннятрансформатора. Крім того, захист може працювати в якості основної (натрансформаторах малої модності, а також при к. з. на шинах, якщо відсутнійспеціальний захист шин). Захисту від зовнішніх к. з. звичайно виконуютьсятоковими чи (значно рідше) дистанційними — з витримками часу;
·захист від перевантажень, виконуваний за допомогою одногомаксимального реле струму, оскільки перевантаження звичайно є симетричнимрежимом. Оскільки перевантаження припустиме протягом тривалого проміжку часу, тозахист від перевантаження при наявності чергового персоналу повинний виконуватисяз дією на сигнал, а при відсутності персоналу — на розвантаження або навідключення трансформатора.
На трансформаторах передбачаються наступні пристрої автоматики:
·автоматичне повторне включення, призначене дляповторного включення трансформатора після його відключення максимальним токовимзахистом. Вимоги до АПВ (автоматичне повторне включення) і способи йогоздійснення аналогічні розглянутим раніше пристроям АПВ ліній. Основнаособливість полягає в забороні дії АПВ трансформаторів при внутрішніхушкодженнях, що відключаються диференціальним чи газовим захистом;
·автоматичне включення резервного трансформатора, призначений дляавтоматичного включення секційного вимикача при аварійному відключенні одного зпрацюючих трансформаторів або при втраті харчування однієї із секцій з іншихпричин;
·автоматичне відключення і включення одного з паралельно працюючихтрансформаторів, призначене для зменшення сумарних втрат електроенергії втрансформаторах;
·автоматичне регулювання напруги, призначене для забезпеченнянеобхідної якості електроенергії в споживачів шляхом зміни коефіцієнтатрансформації понижуючих трансформаторів підстанцій, що живлять розподільнумережу. Для зміни під навантаженням трансформатори обладнаються пристроями РПН(регулятором переключення відпайок обмотки трансформатора під навантаженням).Автоматична зміна здійснюється спеціальним регулятором коефіцієнтатрансформації (АРКТ), що впливає на РПН.
2.3Організація робочого місця електрослюсаря
Робочим місцем називають частину простору, що служити длявиконання працівником завдання. До робочого місця входять основне та допоміжнеустаткування: верстати, механізми, енергетичні установки та інше. Технологічнуоснащення та інструмент, необхідний інвентар установчої сталі (верстати,стелажі). При організації робочого місця повинні враховуватися вимоги науковоїорганізації праці (НОП).
Згідно з вимог НОТ робоче місце електрослюсаря повинно бути облаштованотехнічними слідствами, що забезпечують максимальні зручності для праці, безпечнупрацю. Раціональна побудова трудового процесу і фізіологічно вірну робочу позу,раціональне розташування та строгий порядок зберігання інструментів,заготівель, виготовлюючи деталей, дотримання на робочому місці порядку тачистоти. Організація робочого місця, що передбачує НОП, забезпечує високупрацю, максимальну економію робочого години, високу надійність ремонту тазбереження здоров'я працюючого персоналу.
Робоче місце електроустаткування, що ремонтується або велектроцеху підприємства. Біля електроустаткування, що ремонтується, робочемісце організовують при ремонті великогабаритної електромашини, доставка якої времонтний цех за якимись-то причинами нездійснена або недоцільна.
У таких випадках робочим місцем їв. слюсаря служити ремонтнаплоща, надійно відгороджена від іншого устаткування та оснащена усім необхіднимдля виконання всього комплексу наступних ремонтних робіт.
Електрослюсарю, що виконує слюсарні роботи по ремонті порівняноневеликих деталей та збірних одиниць, робочим місцем служити звичай дільниця натериторії ремонтного цеху, обладнаний інструментальною шафою та слюсарнимверстатом.
Слюсарні операції ремонту електроустаткування електрослюсарявиконує за допомогою слюсарного метало ріжучого та вимірного інструмента.
Слюсарний інструмент. До набору основного слюсарного інструментувходять: молотки, зубила, борідки та інше.
III. МЕХАНІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Загальні відомості про релейний захист
В енергетичних системах можуть виникати неполадки і ненормальнірежими роботи електроустаткування електростанцій і підстанцій, лінійелектропередачі і електроустановок електроенергії.
Для забезпечення нормальної роботи енергетичних систем необхідношвидше виявити і відокремити місце неполадки від справної сіті встановлюючитаким чином нормальні засоби їх праці і зупинка руйнування в місці неполадки.
В зв'язку з цим виникає необхідність в застосуванні автоматичнихмеханізмів. Початково в подібних захистах використовують плавні запобіжники.Але по мірі росту потуги і напруги електроустановок і ускладнення їх схем комутаціїтакий спосіб став недостатнім, в силу чого були створені захисні пристрої,виконані за допомогою автоматів — реле, отримавши назву релейний захист.
Релейний захист є основним видом електричної автоматики, без якоїнеможлива нормальна і надійна робота сучасних енергосистем. Вона здійснюєбезперервний контроль за станом і режимом роботи всіх елементів енергосистеми іреагує на появу неполадок.
При появі ненормальних режимів захисту виявляє їх і в залежностівід характеру порушення виконує операції, необхідні для відновлення режиму абоподає сигнал де журному персоналу.
В сучасних електросистемах релейного захисту тісно зміцнені з електроавтоматикою,призначені для швидкого автоматичного встановлення нормального режиму.
3.2 Конструкція та принцип дії реле різних типів
В схемах релейного захисту і електроавтоматики застосовуютьсяелектромеханічні реле, реле на напівпровідникових приборах (діодах,транзисторах).
Але наявність таких недоліків електромеханічних реле, як великірозміри, велика потрібність мощі від трансформаторів струму та напруги,проблеми в забезпеченні надійності роботи контактів побудили к пошукам більшдосконалим принципам виготовлення реле. Нові принципи виготовлення реле здопомогою напівпровідникових приборів дозволяє удосконалити параметри іхарактеристики реле і перейти повністю чи частково на безконтактні схемизахисту.
Окрім реле реагуючих на електровеличини для захисту електромашин іапаратів використовуються реле, які реагують на неелектричні величини, такимчином характеризуючи появу неполадок чи ненормальних режимів в них. Наприклад,маємо реле, реагуюче на появу газів чи прибільшення тиску в кожухахолієнаповнюваних трансформаторів та реакторів. Реле, реагуюче на прибільшеннятемператури трансформаторів в електромашинах.
Реле, реагуючі на електровеличини діляться на 3 групи:
· реле, реагуюче на одну електровеличину струм або напруга;
· реле, реагуюче на дві електровеличини струм і напругу, або двінапруги U1 і U2 котре з яких являється лінійною функцією струму і напруги мережі;
· реле, реагуюче на три або більше електровеличин, наприклад, триструму і три напруги або декілька напруг, лінійної функції струмів і напруг.
До першої групи відносять реле стуму і напруги. До другої належатьоднофазні реле потуги і опору. Треті відносять трьох фазні реле потужності,багато фазні реле опору та других пристроїв.
Реле часу
Реле часу служить для штучного затримання дії пристроїв релейногозахисту. При замиканні контактів струмового реле плюс підводиться до обмоткиреле часу, котрі через деякий час замикають контакти і призводить довідключення вимикача. Час, з моменту подачі напруги на обмотку реле часу дозамикання його контактів, називається витримкою реле часу.
Основною вимогою до реле часу в схемах релейного захисту єточність. Реле часу повинно надійно спрацьовувати починаючи з 80 % номінальноїнапруги та його витримка часу не повинна залежите від можливих в експлуатаціїоперативної напруги.
/>
Реле часу має багато конструктивних видів, але принципи їхпристроїв однорідні і можуть бути розглядані на прикладі конструкції. При появіструму в обмотці, якір відразу втягується, звільняючи важіль з зубчатимсегментом. Під дією ведучої пружини важіль приходить в дію, котре не є вільним,так як воно призвільнюється спеціальним пристроєм видержки часу. Через деякийчас, що залежить від швидкості важеля, останній замкне контакти реле.
Для зменшення розмірів реле котушка реле часу не розраховується натривале проходження струму.
Вказівне реле
Вказівне реле служить для фіксації дії захисту в цілому або їїелементів. При спрацьовуванні захисту по обмотці реле проходить струм, щоприводить реле в дію.
В зв'язку з короткочасним проходженням струму в обмотці вказівнихреле вони виконуються так що сигнальний прапорець і контакти реле замикаються вспрацьованому стані до тих пір поки їх не поверне на місце обслуговуючийперсонал. Вказівні реле виготовляються для послідового і паралельноговключення. Реле послідовного включення більш зручні і тому мають більш широкевикористання.
При появі струму в обмотці, якір реле притягується і звільнюєпрапорець. Останній падає під дією власної ваги, приймаючи вертикальнеположення.
/>
Електромагнітне реле
Кожна конструкція має електромагніт у якого є стальний сердечник іобмотки, стальний рухомий якір, несучий подвижник контакт, нерухомі контакти іпротидіюча пружина.
Струм, що проходить по обмотці електромагніту створює намагнічуючусилу, під дією якої виникає магнітний потік, замикаючий через сердечникелектромагніта повітряний зазор і якір. Якір намагнічується і в наслідок чогопритягується до полюса електромагніта. Якір, що перемістився у кінцевеположення своїм рухомим контактом замикає нерухомі контакти реле. Початковеположення якіру обмежується опором.
Електромагнітна сила, притягуючи стальний якір до електромагніта,пропорційно квадрату магнітного потоку в повітряний опір.
/>
Поляризоване реле
Поляризоване реле є різновидністю електромагнітних конструкцій. Вцих реле якір перебуває під дією двох магнітних потоків, с котрих одинстворюється струмом, що живить обмотку реле, другий — постійним магнітом.Магнітний потік обмотки називається робочим, а постійного магніту — поляризуючим. Поляризоване реле виконується в двох варіантах: з диференційною імостовою системами. Обидві конструкції складаються з сердечника, обмотки,постійного магніту, якоря і контактної системи.
Полярні реле мають таки переваги:
· висока чутливість і мала потреба, досягаючи при мінімальномуструмі спрацювання;
· висока кратність струму термічної стійкості.
Недоліки поляризованих реле є мала потуга контактів, невеликийзазор між ними і відносно невисокий коефіцієнт повернення.
Поляризовані реле використовуються в схемах релейного захисту якдопоміжні реле постійного струму, при необхідності швидкодіючих і високочутких, також реагуючи органи в схемах реле.
/>
Електромеханічне реле
Електромеханічне реле виконуються на електромагнітному,індукційному, електродинамічному, індукційно-динамічному і магнітоелектричнимпринципах. Наша промисловість виготовляє електромеханічні реле загалом на електромагнітномуі індукційному принципах, котрі дозволяють розробити види реле.
Контакти реле являються дуже відповідним елементом в схемахзахисту. Вони повинні забезпечувати надійність замикання та відмикання струму вкеруючих їм ланцюгах та бути розраховані на багатократні.
Комутаційна здатність контактів які характеризуються потугою прикотрій вона забезпечує замикання і розмикання ланцюгів. Обмотка реле повиннаволодіти термічною стійкістю, що характеризується в залежності від типа реле,значенням струму чи напруги, що допускаються довго і короткочасно.
Потребляємо потуга залежить від зусиль котрі повинні створитинамагнічуючи сили обмоток для приведення в дію рухомі системи реле і надійногозамикання контактів реле.
Вказівне реле
Вказівне реле служить для фіксації дії захисту в цілому або їїелементів. При спрацьовуванні захисту по обмотці реле проходить струм, щоприводить реле в дію. В зв'язку з короткочасним проходженням струму в обмотцівказівних реле вони виконуються так що сигнальний прапорець і контакти релезамикаються в спрацьованому стані до тих пір поки їх не поверне на місцеобслуговуючий персонал. Вказівні реле виготовляються для послідового іпаралельного включення. Реле послідовного включення більш зручні і тому маютьбільш широке використання.
При появі струму в обмотці, якір реле притягується і звільнюєпрапорець. Останній падає під дією власної ваги, приймаючи вертикальнеположення.
Індуктивне реле
Реле складається з рухомої системи, розташованої в полі двохмагнітних потоків. Магнітні потоки створюються струмом, проходячи по обмотцінерухомих електромагнітів. Рухома система виконується з мідного абоалюмінієвого диска чи циліндра, закріпленого на осі, який може обертатися. Приобертанні проти часової стрілки рухома система проходить момент пружини ізамикає контакти.
Обмотки реле живляться змінним струмом, котрий створюють зміннімагнітні потоки. Пронизуючи рухому систему, магнітний потік створює в ній ЕДС.Під дією ЕДС в рухомій системи виникають вихрові струми.
/>
ІV. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ РЕЛЕ
4.1 Ремонт реле
В процесі експлуатації апаратури релейного захисту зношуються іморально старіють, тобто, не відповідають вимогам сучасності. Різні пошкодженнявнаслідок ненормальних режимів в електричних мережах короткого замикання,перевантаження, не виявлені раніше заводські дефекти та дефекти монтажу іпошкодження внаслідок невірних дій обслуговуючого персоналу.
В зв'язку з цим виникає необхідність виконання ремонтних робіт іорганізації відповідальних служб, що забезпечують ремонт апаратури релейногозахисту. Характер ремонтних робіт різноманітний. До них відносять: ремонт реле,зв'язаним з виготовленням і заміною окремих частин та деталей, перевіркоюрелейної апаратури, ремонт панелей, при котрому виконуються нові отвори ізаробляють старі, а також відновлюють лакофарбні покриття, з'єднання жилкабелів, пайка контактних з'єднань.
Для ремонту реле виділяються спеціально обладнані приміщення,котрі повинні бути сухими, світлими, чистими і обігрітими. До виробничихвідносять приміщення для перевірки і регулювання реле. Допоміжні приміщенняслужать для зберігання устаткування, приборів і матеріалів. Приміщення дляперевірки, регулювання і ремонту реле повинно бути обладнано стаціонарнимистендами, оснащеними пристроями для плавного регулювання напруги, струму атакож зміщення фаз перемінного струму.
При ремонті релейного захисту використовують різні конструкційні,електроізоляційні, провідникові і магнітні матеріали а також лаки, припої зфлюсами і клей. Обмотувальні проводи використовуються для обмоток реле івипускаються з емалевою і волокнистою ізоляцією.
Для котушок апаратів релейного захисту використовують обмотувальніпроводи з емалевою і волокнистою ізоляцією. Монтажні проводи використовуютьсядля монтажу електричних апаратів та приладів. Струмопровідні жиливиготовляються з мідної м'якої проволоки.
4.2 Перевірка та іспити реле
Перед іспитом необхідно: установити всередині реле і комплектіввийняті раніше поляризовані і магнітоелектричні реле, напівпровідникових приборів.Ретельно оглянути об'єкти на котрі буде подана підвищена напруга. Від'єднатиланцюги заземлення від пристроїв і апаратів, випробувальна напруга яких нижче1000В, шунтувати конденсатори і котушки з великою індуктивністю, закоротитиланцюг напівпровідникових приборів, обмотки напруги реле, електровимірнихприборів, високоомних опорів в схемі. Потім закрити реле і апарати кришками ікожухами. З ціллю зменшення іспитів рекомендується з'єднати випробувані ланцюгив одну групу перемичками на рядах затисків. До іспиту змірюють опір ізоляціїланцюгів мегомметром, після іспиту повторяють вимір опору ізоляції, але безусунення з схеми поляризованих реле. Для перевірки взаємодії реле ікомутаційної апаратури поставляють програму, в якій указують послідовність іметодику проведення окремих перевірочних операцій по схемі, порядок їхвиконання.
Перевірку ведуть в наступному порядку: в схему подають оперативнийструм, перевіряють полярність подаваної напруги. Потім перевіряють взаємодіюреле і апаратури вмикання ланцюгів з допомогою апаратів управління чи замкненняі розмикання від руки контактів реле якійсь послідовності в відповідності ізпрограмою іспиту.
При цьому необхідно перевіряти:
·вірну послідовність роботи елементів схеми від пускових довихідних відключень реле;
·в схемах, які мають розділення ланцюгів по фазам, вірнупослідовність роботи реле пофазово, крім того, відсутність зв'язку між фазамичи передбачену схемою взаємозв'язку;
·за наявності реле направлення потуги роботи схем і видержки часу взалежності від поведінки реле напруги;
·в захистах, які мають декілька ступенів часу, вірність взаємодіїелементів захисту на кожному ступеню;
·в схемах захисту, робота котрих залежить від виду короткого замиканнявірність взаємодії реле в схемах;
·вірність дії блокіровок;
·в схемах, які мають перемикаючи ланцюги струму і напруги, вірністьперемикання;
·вірність роботи схеми при можливих положеннях рубильників,накладок, блоків, ключів перемикачів, видержку часу;
·відсутність обхідних ланцюгів у схемах, при відсутності інаявності живлення оперативним струмом пристроїв, взаємодіючим з перевіренимпристроєм;
·вірність дії схем сигналізації і вказаних реле.
В заключній стадії роблять перевірки захисту і повної схеми приподачі струму напруги аварійного режиму від побічного джерела при зібранихланцюгах, при замкнених реле і пристроїв, накладках рубильників, блоках, щовстановлені в робоче положення.
Повну перевірку ланцюгів струму виконують первинним струмом відпобічного джерела. Перевірку пристроїв здійснюють робочою напругою і струмомнавантаження, потім проводять перевірку направленості захисту.
V. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕМОНТІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЛЕ
Всі пристрої релейного захисту повинні відповідати ПУЕ.Експлуатація пристроїв релейного захисту здійснюється службами релейногозахисту.
В випадках коли в експлуатації високочастотного обладнання іканалів зв'язку розрізняють обов'язки по місцевим інструкціям.
Уставки релейного захисту на підстанціях споживачів, споживаючивід енергосистеми. При виборі установок реле захищаючого електроустаткуванняспоживача повинна забезпечити селективність дії з пристроїв АВР і АВП.
Всі уставки релейного захисту перевіряються на чутливість в умовахмінімального навантаження підприємства і енергосистеми при схеміелектропостачання. В експлуатації створюються умови для нормальної роботиапаратури релейного захисту передбачені ДУСТ і ТУ. Пристрої релейного захистуякі знаходяться в експлуатації повинні бути завжди готові до дії, виводяться зроботи при відключенні устаткування.
При небезпеці невірного спрацювання пристроїв релейного захиступовинні здійснюватись роботи без дозволу вищестоящого персоналу, але з послідуючоюдоповіддю йому. Аварійна сигналізація повинна завжди бути готова до дії.Особлива увага приділяється на контроль наявності оперативного струму,справність запобіжників.
Реле та запобіжні пристрої релейного захисту повинні бутизапломбовані за винятком тих, параметри яких змінюються оперативним персоналомв залежності від режиму роботи та схеми первинних з'єднань чи в яких немаєспеціальних засобів для зміни їх настройки.
Реле, допоміжні пристрої релейного захисту можуть відкриватитільки обслуговуючим пристрої персоналом або оперативним персоналом по йоговказівкам з записом в оперативному журналі.
При наявності швидкодіючих релейного захисту і пристроїврезервування у випадках відмови вимикачів всі операції по вмиканню лінії, шин іелектроустаткування після ремонту чи находження без напруги, а також операційпо переключенню роз'єднувачів та повітряними вимикачами здійснюються привведених в дію цих захистів.
Роботу в пристроях релейного захисту виконують з дотриманнямправил техніки безпеки персоналу, який пройшов спеціальне навчання і допущенийдо самостійної перевірці пристроїв. При роботі на панелях і в мережахуправління релейного захисту приймають міри безпеки проти помилковоговідключення устаткування, робота виконується тільки ізольованім інструментом.
Виконання цих робіт без виконання схем забороняється. По закінченнюробіт перевіряється справність та вірність з'єднання ланцюгів струму, напруги іоперативних ланцюгів.
Панелі та пульти управління релейного захисту по черзі очищуютьвід пилу спеціально проінструктований персонал. На панелях апаратури релейного захисту,на котрих оперативний персонал виконує переключення за допомогою ключів,накладок та інших пристосувань, повинні мати таблиці положення вказанихперемикаючих пристроїв для всіх використовуваних режимів. Операції по цімперемиканням повинні записувати в оперативний журнал.
Гранично допустимі навантаження елементів живлення мережі поумовам наладки релейного захисту і з обліком можливих експлуатаційних режимівузгоджуються підприємством з диспетчерською службою енергосистеми і періодичнопереглядаються.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АтабековВ.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування: Підруч. / Пер. зрос. Т.А. Сиротинко. – Вища шк.; 1995.
2. ВернерВ.В. Электромонтер-ремонтник: Учеб. для профессион. обучения рабочих на производстве.– 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1987.
3. Корнилов Ю.В.,Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 256 с.: ил.
4. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силовеелектроустаткування. Монтаж і обслуговування. — Львів: Оріяна-Нова, 2005.
5. Электротехническийсправочник. Т. І, «Энергия», 1971.