ЗМІСТ
ВСТУП
1. КОРОБКА ПЕРЕДАЧ
1.1 Загальний огляд
1.1.1 Загальна будова та принципроботи
1.1.2 Синхронізатор
1.1.3 Механізм перемикання передач
1.1.4 Подільник передач
1.1.5 Автоматичні коробки передач
2. КОРОБКА ПЕРЕДАЧ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130
3. НЕСПРАВНОСТІ
4. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
4.1 Щоденне обслуговування
4.2 Під час першого технічногообслуговування
4.3 Під час другого технічногообслуговування
5. ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Кожен сучаснийавтомобіль обладнаний коробкою передач. Вона призначена для зміни в широкомудіапазоні крутного моменту, що передається від щеплення до карданної передачіавтомобіля, роз’єднує їх, а також для зміни напряму обертання карданного вала,тобто забезпечує рух автомобіля заднім ходом. На сьогодні існує великарізноманітність коробок передач, це шестерінчасті (механічні), гідравлічні,гідравлічно-механічні, варіаторні, і т. д.
Таким чиномкоробка передач є важливим елементом будь-якого автомобіля, тому дана роботаприсвячена даному важливому пристрою.
1.КОРОБКА ПЕРЕДАЧ1.1 Загальний огляд1.1.1Загальна будова та принцип роботи
Коробкапередачпризначається для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, щопередається від двигуна на ведучі колеса автомобіля при рушанні з місця тарозганянні. Крім цього, коробка передач забезпечує рух автомобіля заднім ходомі дає змогу на тривалий час роз'єднувати двигун і ведучі колеса, що потрібно,коли двигун працює на холостому ходу під час руху автомобіля або на стоянці.
Насучасних вітчизняних автомобілях застосовують переважно механічні ступінчастікоробки передач із зубчастими шестернями. Кількість передач переднього ходузвичайно дорівнює чотирьом або п'яти (без урахування передач заднього ходу).
Передачіперемикаються пересуванням шестерень, які по черзі входять у зачеплення зіншими шестернями, або блокуванням шестерень на валу за допомогоюсинхронізаторів. Синхронізатори вирівнюють частоту обертання шестерень, щовмикаються, і блокують одну з них із веденим валом. Пересуванням шестерень абосинхронізаторів керує водій при вимкненому зчепленні.
Залежновід кількості передач переднього ходу коробки передач бувають триступінчастими,чотириступінчастими і т. д.
Основнідеталі триступінчастої коробки передач (рис. 4,8): ведучий вал І, веденийвал 5, проміжний вал 6, установлений у корпусі коробки. На первинномувалу жорстко закріплено шестірню z3, що перебуває в постійному зачепленні з шестірнею z'3, жорстко закріпленою напроміжному валу. Інші шестерні проміжного вала z'2, z’1і z3x також жорстко закріплено. Наведеному валу 5 установлено шестірню z2, що вільно обертається й перебуває впостійному зачепленні з шестірнею z’2. Шестірня z1 і синхронізатор 2 з'єднані звалом 5 за допомогою шліців і можуть переміщуватися по них у напрямах,показаних стрілками. Шестірня z0забезпечує зміну напряму обертання веденого вала в разівмикання передачі заднього ходу.
Кожнапередача характеризується передаточним числом, під яким розуміютьвідношення кількості зуб'їв веденої шестірні до кількості зуб'їв ведучої. Якщов передачі бере участь кілька пар зубчастих шестерень, то для визначенняпередаточного числа треба перемножити значення передаточних відношень усіх пар.
Урозглядуваній схемі коробки передач для вмикання першої передачі шестірню z1 пересувають вилкою 4 вліво дозачеплення її з шестірнею z1'. Тоді крутний момент передаватиметьсяз первинного вала 1 через шестерні постійного зачеплення z3і z'3на шестерні z'1і z1, які утворюють першу передачу.
Передаточнечисло для першої передачі можна визначити за формулою i1=(z'3/z3)(z1/z'1)де z1, z'1, z3, z'3 -кількість зуб'їв відповідних шестерень.
Другапередача вмикається переміщенням синхронізатора 2 за допомогою вилки 3вправо. При цьому шестірня z2блокується на веденому валу, акрутний момент на ньому визначатиметься передаточним числом ін=(z'3/z3)(z2/z'2)
/>
Рис.1 Схема триступінчастої коробки передач:
1— ведучий вал; 2 — синхронізатор; 3, 4 — вилки; 5 —ведений вал; 6 — проміжний вал
Третяпередача вмикається пересуванням синхронізатора 2 вліво. В цьому разі ведений іведучий вали жорстко з'єднуються, а передаточне число в коробці не змінюється йдорівнює одиниці. Таку передачу називають прямою й використовують для рухуавтомобіля з великою швидкістю.
Чотириступінчастакоробка передач автомобіля ГАЗ-53А має чотири передачі для руху вперед і одну —для руху назад. Вона діє аналогічно триступінчастій коробці передач (див. рис. 1),але має конструктивні особливості: постійне зачеплення шестерень ведучого йпроміжного валів, шестерень другої та третьої передач. Передачі переднього ходувмикаються пересуванням шестірні першої передачі й синхронізатора по шліцахведеного вала, а задній хід умикається переміщенням блока шестерень задньогоходу. 1.1.2 Синхронізатор
Синхронізатор(рис. 2) складається з корпусу 5, з обох кінців якого запресовано бронзовіконічні кільця 10. Усередині корпусу встановлено муфту 8 із зубчастими вінцями9. Фланець муфти має виступи 6, що входять у фігурні вирізи 3 корпусу. В тівиступи фланця, що не входять у вирізи, вставлено кулькові фіксатори 7. Пальці4 муфти проходять крізь вирізи в корпусі й уставлені у внутрішній паз кільцяперемикання Д з'єднаного з вилкою перемикання передач.
/>
Рис. 2
Синхронізатор:
1 — шестірня;2 — кільце перемикання; 3 — фігурний виріз; 4— палець; 5— корпус; 6 — виступ; 7 — кулька; 8 — муфта; 9 —зубчастий вінець; 10 — конічне кільце
Коливмикається передача, муфта 8 під дією вилки перемикання пересувається в бікшестірні 1, що вмикається. Конусна поверхня конічного блокувального кільцяпочинає стикатися з конусною поверхнею шестірні. Оскільки в початковий момент стиканнячастоти обертання кільця й шестірні не збігаються, на їхніх поверхнях виникаютьсили тертя, що повертають корпус на певний кут, унаслідок чого виступи фланцямуфти впираються в краї фігурних вирізів, і осьове переміщення муфтиприпиняється.
Внаслідоктертя між конічними поверхнями кільця й шестірні їхня частота обертаннявирівнюється. В цей момент виступи муфти виходять із прорізів фігурних вирізіві більше не перешкоджають осьовому переміщенню муфти. Муфта переміщується далів бік умикання, й її зуб'я входять у зачеплення із зубчастим вінцем шестірні,блокуючи її на валу.
Вимикаєтьсяпередача простим переміщенням муфти в нейтральне положення, в результаті чогозубчасті вінці шестірні й муфти синхронізатора роз'єднуються. 1.1.3 Механізм перемикання передач
Механізмперемикання передач розміщується у верхній кришці коробки передач і приводитьсяв дію важелем, установленим на кульовій опорі. Нижній кінець важеля,відхиляючись, входить у пази вилок перемикання. Вилки закріплено на штоках, якіможуть переміщуватися в осьовому напрямі й утримуються за допомогою фіксаторів.
Длязахисту від випадкового вмикання двох передач водночас слугує блокувальнийпристрій (замок), який складається з двох плунжерів і штифта, закладених угоризонтальну просвердлену в кришці й середньому повзуні. В разі переміщенняодного з крайніх повзунів блокувальний пристрій стопорить середній і другийкрайній повзуни в нейтральному положенні, а при переміщенні середнього повзунастопоряться обидва крайні повзуни.
Випадковомувмиканню заднього ходу перешкоджає пружинний запобіжник, який у момент умиканнязаднього ходу задає відчутно більше зусилля на важелі перемикання, ніж у разівмикання передач переднього ходу. 1.1.4 Подільником передач
Надеяких вантажних автомобілях, що працюють як тягачі, встановлюютьп'ятиступінчасту коробку передач із переднім приставним двоступінчастимредуктором-подільником передач, котрий у поєднанні з основною коробкою даєзмогу мати десять передач переднього ходу й дві передачі заднього ходу. Завдякиподільнику загальне передаточне число кожної передачі зменшується приблизно в1,225 раза.
Подільникпередач (рис. 3) за конструкцією становить додатковий редуктор, картер 7 якогожорстко пристикований до картера коробки передач. У картері подільникарозміщено ведучий 2 і проміжний6 вали, пару зубчастих шестерень 3 і 1, синхронізатор 5 імеханізм перемикання. Проміжний вал подільника постійно з'єднаний шліцами зпроміжним валом коробки передач. Шестірня З ведучого вала обертається наньому вільно й має зубчастий вінець для взаємодії із синхронізатором,закріпленим за допомогою зубчастої муфти 4.
Подільникзабезпечує дві передачі: пряму й підвищувальну.
Прямапередача не змінює передаваного моменту від двигуна до коробки передач. Вонавмикається переміщенням синхронізатора вправо, в результаті чого ведучий валподільника й ведучий вал коробки передач жорстко блокуються.
/>
Рис. 3 Подільник коробки передач автомобілів:
1, 3 —зубчасті шестерні; 2 — ведучий вал; 4 — зубчаста муфта; 5 — синхронізатор;6 — проміжний вал; 7 — картер
Підвищувальнапередача подільника вмикається, коли синхронізатор переміщується вліво. В цьомуразі шестірня 3 блокується синхронізатором на ведучому валу подільника,а крутний момент передається з шестірні 3 на шестірню 1 проміжноговала й далі на проміжний вал коробки передач. При цьому передаваний крутний моментзменшується на передаточне число подільника й частота обертання зростає на такесаме значення. Це дає змогу експлуатувати автомобіль при невеликихнавантаженнях з підвищеною швидкістю руху, що сприяє економії палива.1.1.5Автоматичні коробки передач
Механічніступінчасті коробки передач, які широко застосовуються на сучасних автомобілях,мають низку недоліків. Головний із них полягає в тому, що водієві дляперемикання передач весь час доводиться натискувати на педаль зчеплення йкерувати важелем перемикання передач. Це вимагає від нього чималих фізичнихзусиль, особливо в умовах міського руху, а також у разі частих зупинок.
Наавтобусах ЛиАЗ і ЛАЗ, а також на великовантажних автомобілях БелАЗ застосовуютьгідромеханічні передачі, які водночас виконують функції зчеплення йкоробки передач з автоматичним або напівавтоматичним перемиканням.
Гідромеханічнапередача (ГМП) складається з гідротрансформатора й двоступінчастої механічноїкоробки передач з автоматичним керуванням (рис. 4).
Гідротрансформатор становить гідравлічний механізм, розміщений між двигуном імеханічною коробкою передач, який забезпечує автоматичну зміну передаточногочисла й крутного моменту відповідно до зміни навантаження на веденому валу.
Угідротрансформаторі є три робочих колеса з лопатями: насосне 3, закріпленена маховику двигуна, турбінне 1, з'єднане з ведучим валом 4 коробкипередач, реакторне 2, встановлене на роликовій муфті вільного ходу.Насосне колесо має кільцеву форму й утворює корпус гідротрансформатора.Всередині нього розміщено двоє інших робочих коліс (рис. 5). Внутрішню кільцевупорожнину корпусу гідротрансформатора на 3/4 об'єму заповнено спеціальноюоливою.
/>
Рис. 4 Схема гідромеханічної передачі:
/—гідротрансформатор; //— механічна двоступінчаста коробка передач; 1 — турбіннеколесо; 2 — реакторне колесо; 3 — насосне колесо; 4 — ведучийвал; 5 — шестірня ведучого вала; 6 ~ фрикціон першої передачі; 7—фрикціон другої передачі; 8— зубчаста муфта; 9 — пневмоциліндрпривода зубчастої муфти; 10 — ведений вал; 11 — ведена шестірнязаднього ходу; 12 — проміжна шестірня; 13 — відцентровийрегулятор; 14 — ведуча шестірня заднього ходу; 15 — веденашестірня першої передачі; 16 — ведуча шестірня першої передачі; 17 — проміжнийвал; 18 — шестірня проміжного вала; 19 — фрикціон блокування насосногота турбінного коліс
Механічна двоступінчаста коробка передач (див. рис. 4) має ведучий 4, ведений10 і проміжний 77вали з шестернями, фрикційні багатодискові муфти(фрикціони) 6, 7 і 19, зубчасту муфту 8 із пневматичнимциліндром 9 привода, відцентровий регулятор 13.
Підчас роботи двигуна насосне колесо 3 обертається разом із маховикомдвигуна й своїми лопатями відкидає оливу від осі обертання до периферії.Струмені оливи при цьому потрапляють на лопаті турбінного колеса 1 і змушуютьйого обертатися в тому самому напрямі, що й насосне. Далі олива надходить налопаті реакторного колеса 2, яке змінює напрям потоку оливи, й післяцього вона знову потрапляє в насосне колесо, циркулюючи по замкненому колу.
/>
Рис. 5 Конструкція робочих коліс гідротрансформатора:
7— маховик двигуна; 2 — турбінне колесо; 3 — реакторне колесо; 4— насосне колесо (корпус гідротрансформатора)
Внаслідокзміни напряму потоку оливи в реакторному колесі створюється додатковий крутниймомент (реактивний), що сприймається турбінним колесом. Таким чиномгідротрансформатор дає змогу дістати на ведучому валу 4 коробки передачкрутний момент, який відрізняється від моменту, що передається двигуном.
Найбільшезростання крутного моменту на турбінному колесі гідротрансформаторавідбувається, коли автомобіль рушає з місця. В цьому разі реакторне колесозагальмоване муфтою вільного ходу й реактивний момент на ньому максимальний. Уміру розганяння автомобіля, тобто збільшення частоти обертання насосногоколеса, частота обертання турбінного колеса також зростає. Кількість оливи, щонадходить унаслідок циркуляції на лопаті реакторного колеса, зменшується, йреактивний момент на ньому спадає. Муфта вільного ходу розклинюється, йпоступово починає збільшуватися частота обертання реакторного колеса взагальному потоці оливи, що дедалі менше впливає на передаваний крутний момент.
Количастота обертання гідротрансформатора досягає максимального значення, вінперестає змінювати крутний момент і переходить у режим гідромуфти. Таким чиномавтомобіль плавно розганяється при безступінчастому характері зміни крутногомоменту.
Діапазонбезступінчастого регулювання передаточного числа гідротрансформатором становить3,2… 1, і збільшувати його недоцільно, оскільки зменшується коефіцієнткорисної дії. Аби дістати збільшене значення діапазону регулювання крутногомоменту, потрібне для рушання автомобіля з місця й розганяння,гідротрансформатор з'єднують із механічною ступінчастою коробкою передач,утворюючи гідромеханічну передачу.
Врозглядуваній ГМП (див. рис. 4) спільна робота гідротрансформатора й коробкипередач здійснюється завдяки автоматизації керування перемиканням передач,пов'язаним із приводом дросельної заслінки карбюратора двигуна. В ціломусистема керування ГМП досить складна за конструкцією й має цілу низкугідравлічних, електричних і пневматичних механізмів. За головний керуючийпристрій цієї системи править відцентровий регулятор 13, установлений напроміжному валу коробки передач. Він діє залежно від частоти обертання наблокування фрикціонів 6, 7, 19, які забезпечують перемикання передач.
Унейтральному положенні всі фрикціони вимкнені, й крутний момент під час роботидвигуна на ведений вал 10 коробки не передається. На першій передачісистемою керування автоматично вмикається фрикціон 6. При цьому шестірня5, вільно насаджена на ведучому валу, виявляється зблокованою з ним. Крутниймомент починає передаватися від гідротрансформатора на фрикціон 6, шестерні5, 18, 16, 15, зубчасту муфту 8, ведений вал 10. Передпочатком руху зубчасту муфту 8 установлюють уручну за допомогоюдистанційної системи керування в положення переднього ходу.
Вміру розганяння автомобіля на першій передачі, коли гідротрансформаторавтоматично відпрацює заданий діапазон регулювання, швидкість зростає дозначення, що зумовлює перехід на другу передачу. Відцентровий регулятор 13 даєсигнал на вмикання фрикціона 7 і відмикання фрикціона 6. Автоматичнасистема керування
здійснюєвідповідні перемикання гідроелектричних механізмів, і в коробці вмикаєтьсядруга передача. На другій передачі момент від ведучого вала 4 передається черезфрикціон 7 на ведений вал прямо, й швидкість автомобіля зростає до найбільшогозначення, яке визначається діапазоном регулювання гідротрансформатора.
Угідротрансформаторі є фрикціон 19, який блокує насосне й турбіннеколеса. Тоді крутний момент двигуна передається на трансмісію без втрат, чимдосягається максимальна швидкість руху.
Дляруху заднім ходом зубчаста муфта 8 установлюється водієм з пультакерування в положення заднього ходу. При цьому дистанційною системою керуванняобойма муфти переміщується вправо, шестірня 11 блокується на веденомувалу 10. Момент від вала 4 при ввімкненому фрикціоні 6 передаєтьсяна проміжний вал, шестерні 14, 12, 11 і на ведений вал 10. Шестірня12 змінює напрям обертання веденого вала коробки на зворотний, чим ідосягається рух заднім ходом.
2.КОРОБКА ПЕРЕДАЧ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130.
Учавунному картері 1 коробки передач (рис. 61) на передній стінці встановлюютьведучий вал 11, який виготовляють як одне ціле з косозубчастою шестірнеюпостійного зачеплення і внутрішнім зубчастим вінцем 8. Він обертається удвох підшипниках. Передній кінець вала спирається на кульковий підшипник,встановлений у фланці колінчастого вала, а задній — на кульковий підшипник 13.У торець ведучого вала на роликовий підшипник 10 встановленопередній кінець веденого вала 9. Задній кінець вала обертається вкульковому підшипнику 32, запресованому в задню стінку картера.
Длябезударного включення передач між шестірнями другої і третьої, четвертої іп'ятої передач розміщують синхронізатори.
Наведеному валу є каретки синхронізаторів, які можуть переміщуватися по шліцахвала, косозубчасті шестірні 40, 50, 51 і прямозубчаста шестірня 28.
Унижній частині картера на підшипниках у його стінках встановлюють проміжний вал3. На валу на шпонках встановлено косозубчасті шестірні 2, 52, 49, 48і прямозубчаста шестірня 39. Шестірня 46 першої передачівиготовлена як одно ціле з валом.
Косозубчастішестірні, що встановлені на веденому валу, перебувають у постійному зачепленніз шестірнями проміжного вала і мають внутрішні зубчасті вінці. Блок шестерень 38і 41 заднього ходу обертається у двох роликових підшипниках на осі 42.Шестірня 38 блока знаходиться в постійному зачепленні з шестірнею 39проміжного вала.
/>
Рис.61. Коробка передач автомобіля ЗИЛ-130:
а —складена; б — синхронізатор; в і г — схеми дії синхронізатора;д — шестірні, що включаються при передачі заднього ходу (передача включена);є — положення важеля переключення передач; 1 — чавунний картер; 2, 48,49, 52 — косозубчасті шестірні проміжного вала; 3 — проміжний вал; 4 —роликовий підшипник; 5 — каретка синхронізатора; 6 — блокуючі пальці; 7— кільце; 8 — внутрішній зубчастий вінець; 9 — ведений вал; 10— роликовий підшипник; 11 — ведучий вал; 12 — кришка підшипника;13 — кульковий підшипник; 14 — корпус фіксатора; 15, 26 і 27— повзуни; 16 — кришка картера; 17 — штифтовий запобіжник; 18— проміжний важіль; 19 — вісь; 20 — важіль переключанняпередач; 21 — фіксуючий палець; 22 і 23 — вилки; 24 —пружина фіксатора; 25 — кулька; 28 — прямозубчаста шестірня; 29 —болт; 80 — штифт; 31 — кулька; 32 — кульковий підшипник; 33— шестірня привода спідометра; 34 — опорний палець; 35 —кулька; 36 — пружина; 37 — пробка; 38 і 41 — шестірніблока; 39 — прямозубчаста шестірня проміжного вала; 40, 50 і 51— косезубчасті шестірні веденого вала; 42 — вісь блока шестерень; 43— стопорна пластина; 44 — барабан; 45 — кульковий підшипник; 46— шестірня; 47 — зливна пробка; 53 — розпірна втулка.
Першупередачу включають переміщенням уперед шестірні 28 до зачеплення зшестірнею 46, задній хід — переміщенням шестірні 28 назад дозачеплення її з шестірнею 41. При цьому крутний момент передається черезшестірню 2, проміжний вал 3, блок шестерень 38 і 41 задньогоходу та шестірню 28 на веденому валу. Другу, третю, четверту і п'ятупередачі включають за допомогою синхронізаторів.
Каретка5 переднього синхронізатора за допомогою опорних пальців 34 ітрьох фіксаторів, кожний з яких має корпус 14 і дві кульки 35 зпружиною 36, з'єднана з двома кільцями 7, у яких є внутрішні конусніповерхні. Кільця 7 у свою чергу жорстко з'єднані між собою блокуючими пальцями 6,які проходять через отвори каретки. Отвори і пальці мають конусні блокуючіповерхні, утворені у пальцях конусними виточками, а в отворах — конуснимифасками.
Підчас включання п'ятої передачі каретку переміщають уперед, а фіксаторипересувають кільце 7 до зіткнення з конічною поверхнею шестірні ведучого вала.Оскільки швидкості обертання каретки і шестірні різні, каретка зміщуєтьсявідносно шестірні по колу. Блокуючі поверхні каретки входять у виточки пальців,перешкоджаючи дальшому переміщенню каретки. Коли швидкості стануть однаковими,блокуючі пальці розмістяться посередині отворів і даватимуть можливістьпереміщатися каретці в горизонтальному напрямі.
Піддією сил, які прикладаються до корпусів фіксаторів з боку каретки, фіксаторизміщуються ближче до осі ведучого вала і звільняють каретку. Таке зміщенняфіксаторів можливе за рахунок зазорів, які є між опорними пальцями 34 йотворами корпусів 14 фіксаторів. Зміщення фіксаторів супроводжуєтьсязближенням кульок і стисканням розміщених між ними пружин 36. Кареткапереміщується далі і її зуби входять у зачеплення з внутрішнім зубчастим вінцем8 шестірні ведучого вала 11.
Аналогічно,переміщенням каретки 5 назад включається четверта передача.
Картеркоробки передач зверху закривають кришкою 16, в якій встановленомеханізм переключення.
3.НЕСПРАВНОСТІ
•шум під час руху автомобіля;
•утруднене перемикання передач;
•самочинне вимикання передачі;
•підтікання оливи.
Шуму коробці передач з'являється через:
· відсутністьоливи в картері;
· великеспрацювання зуб'їв шестерень і підшипників валів.
Дляусунення несправності слід перевірити рівень оливи в картері, який має бутипоблизу нижньої кромки бічного заливного отвору або біля мітки наоливовимірювальному стержні; якщо треба, то слід долити оливу, перевірити йвідрегулювати вільний хід педалі зчеплення. Якщо шум не припиниться, то коробкуслід розібрати й замінити спрацьовані деталі.
Утрудненеперемикання передач спостерігається внаслідок:
· застосуванняоливи з підвищеною в'язкістю;
· поломкипружин кілець синхронізаторів;
· неповноговимикання зчеплення (веде);
· деформуванняабо заїдання сферичного шарніра важеля перемикання передач;
· заїданняштоків вилок і деформування вилок перемикання передач.
Самочинневимикання передачі спричиняється:
· спрацюваннямфіксаторів або поломкою їхніх пружин;
· спрацюваннямблокувальних кілець синхронізаторів.
Дляусунення зазначених несправностей треба зняти й розібрати коробку передач,спрацьовані деталі замінити.
4.ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ 4.1Щоденне обслуговування
Несправністькоробки передач визначають за шумом під час роботи, підвищеним нагріваннямкартера, самовільним виключенням або утрудненим включенням передач, підтіканняммасла в з'єднаннях. 4.2Під час першого технічного обслуговування
Підтягуютькріплення коробки передач, перевіряють рівень масла і, якщо треба, доливаютьмасло в картер. 4.3Під час другого технічного обслуговування,
Крімробіт ТО-1, підтягують кришки підшипників веденого і проміжного валів коробкипередач. Перевіряють наявність люфту в карданах, доливають або заміняють масло(за графіком) в картерах коробки передач і основної передачі.
Маслов картерах коробки передач і головної передачі замінюють після роботиавтомобіля, поки масло ще тепле. Для цього:
вивішуютьзадній міст;
викручуютьспускну пробку картера, зливають масло і закручують пробку, заливають у картер1… 2 л малов'язкого масла;
запускаютьдвигун, включають першу передачу і дають можливість йому працювати 1,5 … 2 хв.,потім промивальне масло зливають і в картер заливають свіже трансмісійне маслодо рівня наливного отвору.
ВИСНОВОК
Уданій роботі було розглянуто загальну будову та принцип роботи різних видівкоробок передач. Докладно розглянуто будову та роботу коробки передач ЗИЛ –130. Увага була приділена і несправностям та технічному догляду за коробкоюпередач.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1Кисликов В. Ф., Лущик В.В. Будовай експлуатація автомобілів: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 400 с.
2. Жолобов Л. А., Конаков А. М. Устройствои техничиское обслуживание автомобилей категорий «В» и «C» на примере ВАЗ — 2110, ЗИЛ — 5301 «Бычок». Серия «Библиотекаавтомобилиста». — Ростов-на-Дону: «Феникс»,2002.-256 с.
3. Автомобиль. Учеб. Пособие/ А. П.Анафонов, И. П. Плеханов, В. Э. Рублях. — К.: Рад. Школа, 1982. — 304с.