Безробіттясеред молоді
Вступ
Актуальність:ситуація, що складається на російському молодіжному ринку праці в останні роки,є досить напруженою і характеризується тенденціями до погіршення. Зростаютьмасштаби реєструється і прихованого безробіття серед молоді, збільшується їїтривалість. Тим часом можливості молодих людей і без того обмежені в силу їхбільш низької конкурентоспроможності в порівнянні з іншими категоріяминаселення.
Актуальністьцієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом з проблеми особливостейбезробіття серед молоді в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньоюрозробленістю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить яктеоретичну, так і практичну значимість.
Особливийінтерес представляє аналіз становища молоді на російському ринку праці. Йогонеобхідність обумовлюється двома найважливішими обставинами:
•по-перше, молоді люди складають близько 35% працездатного населення Росії,
•по-друге, вони – майбутнє країни.
Молодьвже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні та соціальні процесив суспільстві. Разом з тим вона у всьому світі є однією з найбільш уразливихгруп на ринку праці.
Молодіжнебезробіття залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці. Сьогодні,як ніколи, актуально оцінити її масштаби та спрогнозувати її динаміку, знайтишляхи надання ефективної допомоги молодим людям, які відчувають труднощі зпрацевлаштуванням.
Метаданої роботи: полягає у теоретичному вивченні проблеми та аналізі ситуаціїмолодіжного ринку праці в Росії.
1. Безробіття серед молоді як проблема молоді
Масовебезробіття серед молоді, в силу специфіки, не усталеною ще психіки, надмірнихамбіцій новоспечених фахівців, юнацького максималізму і реактивності, є щебільш глибокою проблемою. Молоді спеціалісти – це гордість і надія будь-якоїрозвиненої держави, а якщо ця «надія» не має відповідної соціальноїзахищеності, «не пристроєність» молоді перетворюється в одну з найбільшзначущих загроз економічній безпеці та соціальної стабільності країни.Безробіття серед молодого населення веде:
• допоглиблення бідності та зубожіння бюджетів молодих сімей (як наслідок – збільшеннярозлучень, абортів, зниження народжуваності, збільшення кількості безпритульнихі покинутих дітей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів);
•зниження соціальної захищеності і неадекватна оцінка молодіжного праці сприяєпадіння національного патріотизму, призводить до відтоку молодих фахівців врозвинуті капіталістичні країни, прищеплює інтерес до пошуку альтернативнихформ заробітку у сфері неформальної економіки і тіньового бізнесу, підриваєінтерес до освіти;
•посилюється криміногенна ситуація в країні: збільшується кількість економічнихі кримінальних злочинів, розцвітає алкоголізм і наркоманія, збільшуєтьсякількість венеричних та інших захворювань, скорочується рівень тривалостіжиття, збільшується смертність – все це сприяє природному виродження нації.
Вирішитипроблему збільшення зайнятості можна, але підходити до цього рішення слідкомплексно:
1.По-перше, держава має подбати про створення атмосфери соціальної стабільності ізахищеності для розглянутого шару населення (адже молодь – це майбутнє нації):
•переглянути і доопрацювати законодавчу базу;
•відкоригувати політику в галузі працевлаштування;
•знайти можливості додаткового фінансування державних програм і заходів унапрямку зайнятості;
•розробити систему заохочень, пільгового інвестування і оподаткування регіонів знизьким рівнем безробіття (тим самим стимулювати місцеву адміністрацію в пріоритетностівирішення проблеми зайнятості) і ін
2.По-друге, органи місцевої адміністрації повинні активно стежити за становищемна ринку праці свого регіону:
•сприяти створенню необхідної кількості державних і комерційних спеціалізованихінститутів, що займаються працевлаштуванням, професійним консультуванням,психологічною підтримкою (зокрема, спеціалізованих агентств для молоді,кадрових агентств, центрів соціально-психологічної допомоги молоді, бірж працітощо);
•стежити за діяльністю державних служб зайнятості та Міської біржі праці,надаючи необхідну фінансову допомогу та організаційно-правову підтримку (привиплаті посібників, оплату стажувань, фінансуванні та організаціїпрофесійно-консультаційних масових заходів тощо);
•формувати державне замовлення для вузів на такі спеціальності, які відповідаютьвимогам часу і умов сформованого ринку праці;
•забезпечити тісний взаємозв'язок у системі: місцеві органи самоврядування – вузи– ринок праці;
•стимулювати підприємства і приватних підприємців у збільшенні кількості молодихфахівців при формуванні кадрового потенціалу фірм (проводити на базі бірж праціта кадрових агентств консультаційно-роз'яснювальні семінари з роботодавцями;виділяти необхідні фінансові кошти на початковому етапі апробації молодогофахівця, ввести квотування чисельності молодих спеціалістів на підприємствах,організовувати курси з планування кадрової політики для приватних підприємців).
3.По-третє, необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальнихзакладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця:
•випускник повинен мати чітку професійну спрямованість (для цього необхідноввести в будь-який вищий навчальний заклад спеціальну дисципліну / курс – «Плануванняпрофесійної кар'єри»);
•випускник повинен бути впевнений у затребуваності своїх знань (спеціальностіповинні підбиратися не тільки з метою комерційної вигоди на сьогоднішній день,але і з урахуванням перспективних тенденцій на ринку праці; ввести в практикупіслядипломну стажування на підприємствах протягом, приблизно, шести місяців);
•вуз повинен бути націлений не на набір, а на випуск, тобто на базі будь-якогосучасного вузу повинна працювати своя кадрова служба по роботі з випускниками(або укладений договір зі спеціалізованими агентствами), забезпечуватися стійківзаємозв'язки з діючими підприємствами-роботодавцями, організовуватися курсидодаткової спеціалізації і підвищення кваліфікації, практикуватися розподіл напідприємства хоча б найбільш перспективних випускників.
Природно,система заходів щодо зниження безробіття серед молодих фахівців не вичерпуєтьсянаведеним переліком, існує величезне поле для творчого пошуку шляхів виходу зситуації, на ринку праці ситуації. Ще раз підкреслимо, що лише підійшовши довирішення проблеми зайнятості комплексно, можна буде помітити певні «просвіти» в«темних тунелях рядів безробітних». Як говориться – в єдності наша сила.
2. Безробіття: причини виникнення, сутність і види
Безробіттяє типовим соціально-економічним явищем для ринкової форми виробничої діяльності,яка виражається в тому, що частина економічно активного населення з незалежнихвід неї причин не має роботи і заробітку.
Причинибезробіття, яка є постійною загрозою всім зайнятим у виробництві і тількивступає в робочу життя, різноманітні, як і окремі шари армії безробітних.Основна ж причина багатьох видів безробіття пов'язана зі зміною попитупідприємців на робочу силу, яка в свою чергу постійно змінюється під впливомнакопичення капіталу. Він при розширенні виробництва, зміні його структури, відштовхуєробочі сили, роблячи їх то недостатніми, то щодо надлишковими.
Динаміка,рівень і структура безробіття в різних країнах в різні періоди дужерізноманітні. Для аналізу безробіття важливо використовувати такі показники:
•рівень безробіття, який обчислюється, як частка офіційно зареєстрованихповністю безробітних до чисельності населення живе на доходи своєї праці;
•тривалість безробіття, показував, скільки часу безробітні перебувають у такомустані;
Алеповернемося до причин цього складного явища, якими економісти різних напрямківвважають різні фактори: мальтузіанців бачать причини безробіття в надлишкународонаселення, тобто робочі занадто швидко і легковажно розмножуються; широкопоширена сьогодні технологічна теорія перекладає провину на технічний прогрес,тому що кожне технічне нововведення виштовхує робітників з виробництва; укейнсіанців безробіття обумовлена нестачею ефективного (сукупного) попиту натовари та фактори виробництва; монетарист Ф. Хайєк вважає, що це явищепороджується «відхиленням рівноважних цін і заробітків від стабільного ринку істабільних цін», від цього відхилення виникає економічно не обґрунтованерозміщення трудових ресурсів, що веде до дисбалансу попиту та пропозиції праці;марксистська теорія виходить з того, що причиною «відносного перенаселення» єзростання органічної будови капіталу в процесі його накопичення, в наслідокчого відносно скорочується попит капіталу на робочу силу, причому це властивотільки капіталістичному способу виробництва.
Немаєсумніву, що всі ці теорії правильно відзначають з різних позицій причиннузумовленість безробіття. Узагальнивши їх, ми зможемо отримати об'єктивне єдиневизначення: освіта безробіття зумовлене недоліком сукупного ринкового попиту натовари та фактори виробництва, з урахуванням зростання органічної будовикапіталу. Роль технічного прогресу береться тут у підвищенні органічної будовикапіталу, а теорії Ф. Хайєка і Т. Мальтус увійшли в це визначення череззміну сукупного попиту.
Видибезробіття представлені 2 групами, які у свою чергу охоплюють численні їїрізновиди:
1.Природне безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили,здатної досить швидко робити міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежновід коливання попиту і обумовлених ними потреб виробництва. До неї належать:
•інституційна безробіття, яка породжується механізмами, інститутами ринковоїсистеми і факторами, що впливають на попит і пропозицію робочої сили (надмірнівиплати по лінії соціального бюджету, що ведуть до зміщення перевагпрацездатного населення у бік неробства, запровадження гарантованого мінімумузарплати, підвищення податків, що веде до скорочення обсягів доходівпрацівників, породжують інертність робочої сили; відсутність інформації провільні робочі місця; відставання ринку праці від потреб виробництва у змініструктури професії, в рівні кваліфікації і т.д.)
•фрикційна (текуча) безробіття, яка пов'язана з пошуками чи очікуванням роботи.
•добровільне безробіття включає частину працездатного населення, яке з тих чиінших причин не хоче працювати.
2.Вимушене безробіття виникає тоді, коли плинне безробіття перевищує природнунорму. Існує чимало її різновидів:
•технологічне безробіття виникає в зв'язку з впровадженням малолюдній табезлюдній технологій, заснованих на електронної техніки. Поєднується з високимрівнем доходів зайнятих. У сучасних умовах веде до безробіття серед фахівців,що працюють на комп'ютерах перших поколінь, а також більш швидкому зростаннюнадомної зайнятості, так як персональні комп'ютери легко включаються в комунікаційнісистеми.
•структурне безробіття йде рука об руку з технологічної. Частина активноїробочої сили вивільняється в результаті масштабних структурних перетвореньекономіки, «вмирання» одних галузей, закриття підприємств, скорочення обсягувиробництва старої продукції і розвиток нових галузей. Ця безробіття протікаєособливо болісно, тому що означає не просто втрату місць, а необхідність зміниспособу життя і своєї професії.
• – регіональнабезробіття формується під впливом складної комбінації історичних,демографічних, соціально-економічних, психологічних факторів, а томунепереборно тільки за допомогою засобів економіки.
•приховане безробіття. Тимчасова безробіття приймає іноді приховані форми: цепрацівники, які працюють неповний робочий день, робочий тиждень; безробітні, щовтратили право на допомогу та незареєстровані на біржі; в країнах здеформованим ринком більшість працівників трудяться неефективно, не в повнуміру своїх реальних можливостей, тому що не мають стимулів до праці або їмнесвоєчасно поставляється сировина, матеріали і т.д. Рівень цього видубезробіття досягає деколи 50%.
Різніекономічні школи дають їм різну класифікацію:
1.За Марксом – форми відносного перенаселення – це текуча, прихована і застійнебезробіття. Текуче перенаселення утворюють безробітні, які з'являються впроцесі внутрішньогалузевого і міжгалузевого переміщення робочої сили.Прихованим перенаселенням охоплені дрібні виробники: селяни, ремісники,торговці. Їх безробітне стан приховано частковою зайнятістю у власномугосподарстві. Застійне перенаселення утворюють вкрай нерегулярно зайнятіпрацівники, перебиваються випадковими заробітками.
2.Економісти Заходу розрізняють фрикційне, структурне і циклічне безробіття.Фрикційне деякі економісти (К. Макконнел), називають «пошуковоїбезробіттям». Її складають робітники, які звільнилися і шукають роботу більшпродуктивну і високооплачувану. Структурна безробіття обумовлена структурнимизрушеннями в економіці, що викликано впровадженням у виробництво новихтехнологій і появою нових галузей і виробництв, з чим пов'язана зміна структуриспоживчого попиту, а це в свою чергу супроводжується переміщенням робочої силиз одних сфер, галузей і виробництв в інші. Саме процес переміщення і є станомбезробіття. Циклічна ж – її форма пов'язана з кризовим скороченням виробництваі, отже, з масовим звільненням робітників. У період пожвавлення і підйомувідбувається розсмоктування циклічного безробіття.
Марксистськакласифікація безробіття робить акцент на «відносне перенаселення» як таке, яксукупність безробітних, незалежно від того, зареєстровані вони на біржах праці,чи ні. А автори підручників з «Економікс» підходять до чисельності та структурибезробіття більш прагматично: зафіксовані безробітні у державній службізайнятості чи ні. Тому офіційні дані про безробіття і її реальна величина небудуть збігатися, тому що в офіційну статистику не включені прихованебезробіття і безробітні, які з різних причин не зареєструвалися в службізайнятості.
Якщопродовжити класифікацію безробіття, то окрім перерахованих вище видів і формрозрізняють постійну (тривалу) і тимчасову безробіття. І хоча офіційногорозділення між ними немає, але судячи з літератури і практикою, що склалася,наприклад, у США тривалість перебування у стані безробіття протягом 15 і більшетижнів можна вважати тривалою. Це найнебезпечніша і загрожує наслідками(соціальною напруженістю, дискваліфікацією і психічними розладами безробітного)форма безробіття. Тому у всіх країнах уряди, їх служби зайнятості в першу чергузабезпечують роботою такого роду безробітних; прагнуть всіляко скоротити їхчисельність, якщо не можна взагалі запобігти цю форму безробіття.
3. Проблеми випускників на ринку праці
Відсутність досвіду та стажу роботи
Наявністьдосвіду роботи і стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднішній день є одним зістотних вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій.Відповідно, не мають досвіду роботи і стажу випускників вузів у цьому випадкуна роботу найчастіше беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тількидосвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду.
Вирішенняцієї проблеми ми бачимо у реалізації такого механізму як квотування робочихмісць для випускників. В даний час ця практика застосовується до такихкатегорій громадян як інваліди, діти-сироти, члени багатодітних сімей. Однакреалізація цих пільг носить добровільно-примусовий характер. Ефективногомеханізму реалізації цієї практики на даний момент немає.
Альтернативоюпрактиці квотування може стати система умов, при яких роботодавцям було бвигідно брати на роботу випускників, зокрема – введена на муніципальному рівнісистема податкових пільг для роботодавців, які беруть на роботу випускниківвузів. Реалізація цієї ідеї можлива через депутатські комісії і комітетивиконавчих структур влади. Перш за все, потрібні конкретні фінансовірозрахунки, які дозволять визначити стратегію реалізації ідеї.
Щеоднією можливістю отримання випускниками вузів необхідного досвіду роботи можебути практика тимчасового найму на разові роботи. Такі як різного роду рекламніакції, маркетингові дослідження, соціологічні опитування, робота в сферіполітики, зайнятість на громадських роботах, діяльність в громадськихорганізаціях в якості волонтерів. Тут корисним було б ввести практику отриманнярекомендаційних листів з місць такої роботи. Тимчасова зайнятість випускників уданому випадку не тільки дозволить їм отримати досвід, але і заробитирепутацію, що відіграє значну роль на сучасному ринку праці.
Крімтого, існує ще механізм молодіжної практики. В даний час організацієюмолодіжної практики займається служба зайнятості. Однак брати на роботу людинубез досвіду для роботодавця залишається невигідним навіть за умови того, щополовину заробітної плати виплачує служба зайнятості. Існує можливість, приякій сам кандидат буде оплачувати отримання досвіду роботи того підприємства чифірмі, які згодні надати йому місце для практики. Щоб реалізувати такиймеханізм, необхідне створення банку даних подібного роду вакансій, просуванняцієї ідеї в ЗМІ, в школах через уроки ОБЖ, за допомогою створення відповідноїсторінки в Internet.
Нафедеральному рівні необхідне створення і реалізація програми створення робочихмісць спеціально для молодих фахівців – випускників вузів. Практична реалізаціяцієї програми поки малоймовірна через нестачу бюджетних коштів, але ідея маєпросуватися вже зараз.
Проблема дискримінації жінок при прийомі на роботу
Проблемаполягає в тому, що при прийомі на роботу роботодавці волію брати на роботушвидше чоловіків, ніж жінок. Найменш бажаним кандидатом при прийомі на роботуопиняється молода заміжня жінка, яка не має дітей. Роботодавець в даномувипадку передбачає можливу швидку вагітність такої жінки і, не бажаючи нестизайві витрати на оплату декретної відпустки, однозначно робить вибір на користьінших кандидатів.
Змінитиситуацію вкрай важко, пропонуються наступні рішення проблеми.
Першза все – використання можливостей служб і курсової мережі Департаментузайнятості для надання можливості жінкам пройти спеціальний тренінг, щодозволяє згодом взаємодіяти з роботодавцем більш успішно і долати забобони, щоведуть до дискримінації за статевою ознакою.
Іншимпропозицією стало – використовувати якісь обхідні шляхи, що дозволяють жінці,незважаючи на ситуацію, що склалася, отримати роботу. Такими шляхами можутьстати: робота на дому, разові роботи, самозайнятість. Останній варіантзапропонований для жінок, що володіють високою кваліфікацією і бажають матироботу, що дозволяє розкрити їх інтелектуальний і творчий потенціал.
Щеодним рішенням проблеми може стати в перспективі надання кадровими агентствамипослуги з лізингу персоналу. Однак в умовах сучасного оподаткуваннявикористання цих послуг для роботодавця вкрай невигідно, а тому реалізаціяданої пропозиції представляється в даний час проблематичним.
Необхіднатакож реалізація програм, що дозволяють зменшити частку жінок у домашній роботіі вивільнити час для професійної діяльності.
Проблема дисбалансу попиту та пропозиції на ринку праці
Проблемаполягає в тому, що існує невідповідність між тим, які спеціальності наконкретний момент потрібні на ринку праці, і тим, фахівців яких спеціальностейвипускають вузи. У даному випадку мова йде про те, що ринок праці в даний часнавіть приблизно складно прогнозувати на ті ж п'ять-шість років, оскількиекономічна ситуація в суспільстві нестабільна. Купуючи, здавалося б, престижнуспеціальність, випускник ризикує виявитися незатребуваним після закінчення вузуу зв'язку з різко зміненим рейтингом престижних спеціальностей.
Уданому випадку найбільш важливим є наявність у випускників навичок, щодозволяють швидко адаптуватися до нової ситуації. Ці навички повиннівиховуватися в процесі соціалізації особистості, як у сім'ї, так і під часнавчання спеціальності.
Іншиммеханізмом адаптації до вимог ринку є перенавчання спеціалістів в службізайнятості та у вузах. Для цього можуть бути використані механізми отриманнярізного роду кредитування навчання студентів роботодавцями, що дозволяєвипускникам визначитися з подальшим місцем роботи.
Крімтого, можливо налагодження механізму, за якого вузи будуть укладати зпідприємствами прямі договори на навчання фахівців необхідних спеціальностей.
Створенняінформаційних систем, що дозволяють враховувати спектр вакансій, аналізувати їхі прогнозувати ситуацію на ринку праці теж покращить ситуацію. Така робота вжерозпочата, про що проінформували представника муніципальної влади в групі.
Проблема адаптації на ринку праці випускників вузів, які єрядовими запасу російської армії
Проблема«вуз – армія – ринок» полягає в тому, що молоді люди, які отрималиспеціальність у вузі, при проходженні військової служби втрачають кваліфікаціюі, можливо, вже маюче місце роботи. Після повернення зі служби ці громадянинайчастіше в силу різних причин не мають можливості відновити свою кваліфікацію.У результаті ринок праці втрачає кваліфікованих фахівців, а громадяни, яківідслужили в армії – можливість отримати гідну роботу. Частково це пов'язано зтим, що в даній ситуації, виявляється, практично неможливо отримати статусбезробітного і стати на облік на біржі праці.
Вякості можливих шляхів вирішення було запропоновано розробити на муніципальномурівні через департамент зайнятості населення спеціальну програму з адаптації наринку праці випускників вузів, які є рядовими запасу російської армії. До реалізаціїданої програми могли б підключитися громадські організації міста. Одним зкроків реалізації подібної програми може стати створення при громадськихорганізаціях консультативних центрів з питань працевлаштування для рядовихзапасу російської армії.
Такожнеобхідний захист цих громадян на законодавчому рівні. Зокрема – забезпечитицій категорії молодих людей отримання статусу безробітного. Для чогогромадським організаціям необхідно вийти на федеральний рівень з відповіднимизаконодавчими ініціативами.
Інфантилізм молоді в пошуку роботи
Молоділюди часто не мають активної позиції в пошуку роботи, а відповідно невикористовують багато з існуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякоюмірою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортні і жорсткі ситуаціїринку праці.
Длявирішення цієї проблеми запропоновано, перш за все, раннє залучення підлітківдо праці.
Іншимважливим моментом є необхідність наявності у випускників вузів високого рівнясамоорганізації з тим, щоб у пошуку роботи мати можливість відповіднозустрічати і долати труднощі, пов'язані з не комфортністю пропонованої праці.
Крімтого, для російського суспільства актуальною є робота по включенню в суспільнійсвідомості механізму активного пошуку роботи. Ця робота полягає, перш за все, вінформуванні молоді про принципи і технології пошуку.
Необхіднопроводити спеціальні курси для батьків з тим, щоб сприяти включенню даногомеханізму на рівні сім'ї.
Проблема необізнаності населення про свої права та можливості впошуку роботи
Вданий час населення вкрай незадовільно інформовано про можливості пошукуроботи. При цьому відіграють роль як вже згадувана пасивна позиція в пошукуроботи, так і певного роду забобони, невірна інтерпретація шукають роботугромадянами свого становища як невдаху і прохача. Крім того, виявилося, щоінформаційних каналів про попит на ринку праці явно недостатньо.
Узв'язку з цим необхідною є робота з широкого і доступного інформуваннянаселення про існуючі на ринку вакансії. Також необхідно інформування проіснуючі можливості отримати такого роду інформацію.
Укінцевому підсумку широке інформування громадян про існуючі можливості і правав пошуку роботи дозволити частково зняти кожну з названих проблем.
Висновок
безробіття зайнятістьвипускник молодь
Назакінчення свого реферату я хотів би підвести деякі підсумки.
Уході досліджень були виявлені ряд передумов для реалізації даної проблеми.
По-перше:в даний час на ринку праці Росії все більше число молодих людей звертаються задопомогою при працевлаштуванні до служби зайнятості і часто поповнюють рядибезробітних, не знайшовши відповідної вакансії. Ця обставина викликаланеобхідність створення спеціалізованих установ – молодіжних бірж праці, які, якпоказує практика, більш ефективно справляються з проблемами працевлаштуваннямолоді.
По-друге:громадяни у віці від 14 до 29 років (підлітки та молодь) відносяться досоціально незахищеної групи населення в силу деяких обставин, головним з яких євідсутність спеціальності або брак досвіду роботи.
Вумовах російської ринкової економіки, яка ще не до кінця пройшла стадіюформування, молодим людям дуже важко знайти своє місце в житті суспільства івони стикаються з серйозними проблемами при працевлаштуванні. У зв'язку з цимдержава зобов'язана ефективно вирішувати проблеми зайнятості молоді, аджемолодь – це майбутнє Росії.
Список літератури
1. Бабушкіна Т.,Гарсія-Ісер М. Молодь на ринках праці та освітніх послуг / / Людина іпраця. -2004. – №6. с. 40–43.
2. Багаєв В. Зайнятістьмолоді – завдання державна / / Людина і праця. -2003. – №12. с. 45–46.
3. Адамчук В.В., Ромашов О.В.,Сорокіна М.Є. Економіка і соціологія праці: Підручник. – М.: Изд-во «ЮНІТІ»,1999