--PAGE_BREAK--2003 рік
\s
2004 рік
\s
2005 рік
\s
Рисунок 1.3 Структура земельного фонду ТОВ «Тур»
Зменшення кількості земельних угідь викликано тим, що з господарства поступово виходять учасники і забирають ділянки земельних паїв. Причина в тому, що фермерські господарства пропонують більш кращі умови використання паїв.
Спостерігається трансформація земель, пасовища віддали під сінокоси. Сума грошової оцінки сільськогосподарських угідь складає приблизно 20281,8 тис. грн. Хоча кількість земельних угідь в господарстві постійно зменшується, воно займає 5 місце по району по кількості земельних угідь.
Розглянути структуру земельного фонду ТОВ «Тур» можна на рисунку 1.3 «Структура земельного фонду ТОВ «Тур»».
Для того, щоб краще розглянути економічну характеристику господарства, треба розглянути забезпеченість господарства основними і оборотними фондами та ефективність їх використання.
Основні фонди – це грошове вираження основних засобів (їхня вартісна оцінка).
Таблиця 1.4 – Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ТОВ «Тур»
Показники
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Відхилення
+, —
%
1
2
3
4
5
6
Вартість валової продукції,
тис. грн.
3494,8
4752,5
2667,7
-827,1
-76,33
Виробничі фонди с/г призначення,
тис. грн…
4136,4
4660,3
4675,7
539,3
113,04
Площа с/г угідь, га
5752
5414,3
5236,3
-515,7
-91,03
Середньорічна к-сть робітн.,
чол.
311
286
282
-29
-90,68
Фондовіддача
0,84
1,02
0,57
-0,27
-67,86
Фондомісткість, тис. грн.
1,18
0,98
1,75
,057
148,3
Фондоозброєність, тис. грн.
13,3
16,3
16,6
3,3
121,05
Фондозабезпеченість, тис. грн.
0,72
0,86
0,89
0,17
123,61
Фондорентабельність, %
8,76
1,49
17,15
8,39
195,77
Норма прибутку, %
5,73
1,22
11,39
5,66
198,78
Аналізуючи дані таблиці 1.4 «Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ТОВ «Тур» » ми бачимо, що фондовіддача в 2005 році відносно 2003 року зменшилась на 67,86, або на 0,27 тис. грн. Фондомісткість в 2005 році відносно 2003 року зросла на 121,05, або на 3,3 тис. грн. Це зумовлене тим, що вартість фондів зростає, а численність робітників зменшується.
Фондозабезпеченість також в господарстві зростає і в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшилась на 123,61%, або на 0,17 тис.грн. Причина в тому, що зменшується кількість площі сільськогосподарських угідь з одночасним ростом вартості фондів.
Хоча вирішальне значення в господарстві належить основним виробничим фондам, найважливішу функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.
Оборотні засоби – це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Забезпеченість господарства оборотними фондами наведено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Показники ефективності використання оборотних засобів в ТОВ «Тур»
Показники
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Відхилення 2005 року від 2003 року
+, —
%
1
2
3
4
5
6
Виручка від реалізації,
тис. грн.
2136,3
3559,9
3218
1081,7
150,63
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.
2186,6
2141,7
2362,7
176,1
108,05
Коефіцієнт оборотності
0,98
1,66
1,36
0,38
138,78
Коефіцієнт закріплення
1,02
0,6
0,73
-0,29
-71,57
Трудомісткість 1 обороту, днів
367
217
265
-102
-72,21
Розглянувши таблицю 1.5 можна зробити висновки, що середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 108,05%, або на 176,1 тис. грн… в 2005 році відносно 2003 року. Поряд з цим зростає коефіцієнт оборотності і зменшується коефіцієнт закріплення, свідчить, що господарство покращує свою діяльність, бо число оборотів оборотних засобів протягом року склало 1,66, зменшується коефіцієнт закріплення, що свідчить про зменшення матеріальних витрат. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству зменшився на 91 день і складає 217 днів. Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів. Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.
Забезпечення господарства робочою силою і рівень її використання в господарстві наведено в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Забезпечення ТОВ «Тур» робочою силою і рівень її використання на протязі 2003-2005 рр.
Показники
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Відхилення
+, —
%
Середньорічна численність працівників, чол.
311
286
282
-29
-90,68
Кількість працездатних чоловік. в місцевості
656
671
702
46
107,01
Затрати праці, тис. люд. год.
210,8
202,3
201,7
-9,1
-95,68
Відпрацьовано люд. год. на 1 середньорічного працівника
677,8
707,3
715,2
37,4
105,52
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу
0,33
0,34
0,35
0,02
106,06
Припадає на 1 працездатн. с/г угідь, га
17,2
18,9
18,7
1,5
108,72
Рілля, га
16,9
18,2
17,8
0,9
105,33
Умовних голів тварин, гол.
4
5
5
1
125
Дані в таблиці 1.6 свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2005 році порівняно з 2003 роком чисельність робітників зменшилась на 90,68% або на 29 чоловік. Це обумовлене тим, що працездатні робітники виділились в фермерські господарства. Затрати праці в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшились на 95,68%, або на 9,1 тис. люд-год, це викликане скороченням працівників, але відпрацьованих люд-год на 1 середньорічного працівника зросли так, як зі скороченням чисельності працівників збільшилось навантаження на тих працівників, які залишились в господарстві. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зріс на 106,06%, але цей показник все одно лишається дуже низьким і каже неефективне використання річного фонду робочого часу бо складає він 0,35. оптимальний варіант повинен бути наближений до одиниці. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва.
Одним з таких шляхів є інтенсифікація. [3] Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. (Таблиця 1.7.)
Таблиця 1.7 – Економічна оцінка ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва
Показники
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Відхилення
+, —
%
1
2
3
4
5
6
Отримано валової пр-ції
3494,8
4752,5
5267,7
1772,9
150,7
— на 1 га с/г угідь, грн.
607,6
877,8
1005,8
398,3
165,6
— на 1000 грн. осн. фондів, грн.
643,7
921,3
760,9
117,2
118,2
— на 1000 грн. виробничих витрат, грн.
1114,3
1379,2
1064,3
-50
-95,51
— на 1 середньорічного працівника, грн.
10703
18766
15770
5067
147,3
Отримано валового доходу:
8455,4
5679,6
13614,4
5159
161,01
— на 1 га с/г угідь, грн.
147
104,9
260
113
176,9
— на 1000 грн. осн. фондів, грн.
152,1
97,6
232,9
80,8
153,1
— на 1000 грн. виробн. витрат, грн.
263,3
146,1
325,8
62,5
123,7
— на 1 середньор. працівника, грн.
2528,6
1987,8
4828
2299,4
190,9
Отримано прибутку, тис. грн.
289,4
83,4
802,2
412,8
206
— на 1 га с/г угідь, грн.
67,7
15,4
153,2
85,5
226,3
— на 1000 грн. осн. фондів, грн.
70,1
14,3
137,2
67,1
195,7
— на 1000 грн. віробнич. витрат, грн…
121,3
21,4
191,9
70,6
158,2
— на 1 середньорічного працівника, грн.
1164,9
291,3
2843,9
1679
244,1
Рівень рентабельності, %
12,13
2,14
19,19
7,06
—
Норма прибутку, %
4,92
1,05
9,77
4,85
—
Аналізуючи дані таблиці 1.7 ми можемо побачити, що валова продукція в 2005 році відносно 2003 року збільшилось на 1 га сільськогосподарських угідь на 165,6%, або 398,3 грн. Це пов’язане з тим що в 2005 році було вироблено продукції найбільше, а також одночасно зменшується кількість сільськогосподарських угідь. Теж саме відбувається з іншими показниками, але на 1000 грн. виробничих витрат валової продукції в 2005 році зменшилось 95,51%, або на 50 грн. Це пов’язане з тим, що в 2005 році виробничі витрати були вищими. Але ріст валової продукції в 2005 році перевищив ріст виробничих витрат в цьому ж році, тому прибуток на тис. грн. виробничих витрат в 2005 році збільшився на 18,2%, також на одного середньорічного робітника по відношенню 2005 року до 2003 року на 244,1% більше прибутку. Це зумовлене збільшенням навантаження на 1 працівника.
2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКА
2.1 Значення і задачі аналізу
Соняшник – провідна олійна культура в Україні. Соняшникова олія – висококалорійний харчовий продукт. Цінними є ненасичені жирні кислоти, вміст яких в олії в середньому досягає 90%, а з них біологічно найкорисніша для людини ліколева (55-60%). Обсяг виробництва соняшнику є одним з основних показників, який характеризує його виробництво. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції соняшнику, рівень його собівартості, сума прибутку, рівень його рентабельності, а також і стан господарства в цілому.
Собівартість продукції є також вадливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від рівня собівартості продукції залежить також сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного виробництва, рівень роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. [1]
В ході аналізу вирішуються наступні задачі:
— дістається систематичний контроль за виконанням плану виробництва соняшнику;
— виявляється вплив факторів на обсяг виробництва соняшника;
— виявляються внутрішньогосподарські резерви підвищення виробництва соняшника;
— оцінюється діяльність господарства по використанню можливостей підвищення виробництва соняшника з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів;
- розробляються заходи по засвоєнню виявлення резервів збільшення виробництва соняшника. [1]
Аналіз допомагає виявити слабкі і сильні сторони в розвитку сільськогосподарського виробництва і слугує засобом збільшення об’єму виробництва, покращення якості продукції, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості.
2.2 Аналіз наявності і динаміки площ під соняшником
Кількість посівних площ визначає основні напрямки розвитку галузей в цілому, оскільки при їх розробці визначаються пропорції між окремими сільськогосподарськими культурами. Співвідношення між ними залежить від урожайності, розміщення культур у сівозміні, потреб народного господарства, економічних умов. [5]
Задачею аналізу є оцінка стану, структури і рівня використання земельного фонду, виявлення резервів подальшого покращення використання земель, збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі і шляхів їх реалізації.
Вихід продукції залежить від структури земельних площ.
Таблиця 2.1 — Динаміка і структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТОВ «Тур»
Види культур
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Відхилення
Площа, га
Структура, %
Площа, га
Структура, %
Площа, га
Структура, %
+, —
%
Зернові і бобові без кукурудзи
1727
47,3
1634
49,9
1504
48,21
-223
-87,09
У тому числі
Озимі зернові
1068
29,25
1093
33,38
992
31,79
-76
-92,88
Кукурудза на зерно
250
6,85
212
6,47
198
6,35
-52
-79,2
Ярі зернові
659
18,05
541
16,52
512
16,41
-147
-77,69
Соняшник на зерно
1080
29,58
900
27,49
1012
32,44
-68
-93,70
Багаторічні трави
330
9,04
330
10,08
330
10,58
0
100
Однорічні трави
30
,82
25
0,76
25
0,8
-5
-83,33
Кукурудза на силос і зелений корм
234
6,41
173,5
5,29
249
7,98
15
106,41
Всього посівів с/г культур
3651
100
3274,5
100
3120
100
-531
-85,46
Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що посівів сільськогосподарських культур зменшилось на 531га, або на 85,46%. Це зумовлене тим, що в господарстві поступово відбувається скорочення земельних угідь. Тому і доводиться скорочувати кількість площ відведених на посіви, їх структура одночасно зі скороченням земельних угідь також змінюється у відповідності.
2.3 Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.
Аналіз виробництва соняшнику доцільно починати з вивчення динаміки його виробництва з оцінкою відбування змін.
Для цього необхідно представити дані про обсяг виробництва соняшника в спів ставних цінах та натуральному виразі. [7]
Таблиця 2.2 – Динаміка виробництва соняшника
Рік динаміки
Валова продукція рослинництва
Вир-во насіння соняшника
Тис. грн.
Темп росту, %
ц
Темп росту, %
Базисні
ланцюгові
базисні
ланцюгові
1
2
3
4
5
6
7
2001
4241,7
100
100
17247
100
100
2002
4678,2
110,3
110,3
19641
113,9
113,9
2003
3494,8
82,4
74,7
18715
108,5
95,3
2004
4752,5
112
135,9
11583
67,2
61,9
2005
5267,7
124,2
110,8
12796
74,2
110,5
продолжение
--PAGE_BREAK--Аналізуючи дані таблиці 2.2. ми бачимо, що при порівнянні з 2003 роком виробництво соняшнику поступово зменшується на 25,85%. При порівнянні з минулим роком, ситуація зовсім інша, або його виробництво збільшилось на 10,5%.
На кількість виробництва соняшнику впливають багато факторів, але основними є урожайність і площа посівів. Ці два показники за останні роки знижуються і тому виробництво соняшнику також.
Динаміку виробництва соняшнику доцільно відобразити графічно. (рис. 2.1.)
\s
Рисунок 2.1. Динаміка виробництва соняшника
На графіку чітко відображено по роках, видно, що за 2002-3004 р. виробництво було більш стабільне, а за 2004-2005 рр. різко впало, це пов’язано зі скороченням площ і низькою врожайністю соняшника.
Важливе значення для оцінки виробництва соняшника має аналіз виконання плану по обсягу виробництва продукції по господарству в цілому, так і по окремим бригадам і іншим підрозділам. (таблиця 2.3.)
Таблиця 2.3- Аналіз виконання плану по виробництву соняшника за 2005 р.
Вид продукції
В цілому по господарству
Бригада 1
Бригада 2
План, ц
Факт.,
ц
Виконання плану, %
План, ц
Факт., ц
Виконання плану, %
План, ц
Факт., ц
Виконання плану, %
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Соняшник, ц
13500
12796
94,8
7600
7421
97,6
5400
5375
77,9
По даним таблиці 2.3. ми бачимо на скільки було виконан план виробництва соняшнику в цілому по господарству і окремо по бригадам. Також видно, що господарство не виконало план на 100%, а лише на 94,8%.
Інша ситуація спостерігається в бригадах. В бригаді №1 план було виконано на 97,6%, а бригаді №2 лише на 77,9% це можна пояснити тим, що поля розташовані трохи в низині. Невиконання плану зв’язане з використанням низькоякісних сортів, несприятливих погодних умов, недотриманням технологічних умов (вже декілька років не вносяться добрива).
2.4 Вплив фактору на відхилення валового збору соняшнику.
Необхідно визначити фактори і причини зміни обсягу виробництва продукції. Обсяг виробництва продукції залежить від розміру посівних площ і урожайності. Зі збільшенням розмірів посівних площ і росту урожайності культур збільшується і валовий збір продукції і навпаки.
Також великий вплив має і структура посівних площ. Чим більша доля високо урожайних культур в загальній посівній площі, тим вище при інших умовах валовий вихід продукції і навпаки. Також на обсяг виробництва продукції має вплив загибель посівів. [13]
Методику розрахунку впливу факторів розглянемо на прикладі (таблиця 2.3.)
Таблиця 2.4. – Вихідні дані для факторного аналізу валового збору соняшнику
Показники
План, га
Факт, га
Відхилення від плану
Абсолютне, га
Відносне, %
Розмір посівної площі, га
960
1013
+53
105,52
Зібрана площа, га
960
1012
+52
105,42
Урожайність, ц/га
14,1
12,64
-1,46
-89,65
Валовий збір, ц
13536
12791,68
-744,32
-94,5
З таблиці 2.4 ми бачимо, що на 100% план виробництва соняшнику не виконано. Не вистачає до плану 740 ц, або 94,5. Для виявлення ступеню кожного фактора на валовий збір способу ланцюгової підстановки в розрахунок слід внести 2 наступних показника і валовий збір продукції при плановій врожайності і фактичні площі посіву; валовий збір продукції при плановій врожайності і фактично зібрані площі. [7]
Розрахунок впливу факторів на валовий збір соняшнику наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Розрахунок впливу факторів на валовий збір соняшника
Культура
Посівна площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір, ц
Відхилення від плану по валовому збору, ц
план
факт
план
факт
план
При плановій урожайності
загальне
В т.ч. за рахунок
посіяно
зібрано
З фактичної площі посіву
З фактично зібраної площі
Факт
Площі посіву
Гибелі посівів
Урожайності
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
Соняшник
960
1013
1012
14,1
12,64
13536
14283,3
14269,2
12791,68
-744,32
747,3
-14,1
-1477,5
Аналізуючи дані, можна зробити такі висновки позитивний вплив на виробництво соняшнику здійснила площа посіву, за рахунок того, що вона була збільшена додатково отримати 747,3 ц соняшнику, а негативний вплив – врожайність, за рахунок не врожайності нижче за планову не дотримано 1477,5 ц соняшнику.
2.5. Аналіз динаміки урожайності соняшнику
Урожайність сільськогосподарських культур, залежить з одного боку від рівня організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, а з другого – від природно кліматичних умов. Основними завданнями динаміки є виявлення і кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.
Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники сільськогосподарського виробництва. В цілому рівень урожайності відображає рівень економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності господарства. Під урожаєм (валовим виробництвом) розуміють загальний обсяг продукції. Зібраної у усієї площі посіву окремих культур або їх груп.
Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожай є результатом складного процесу вирощування культур, в якому переплітаються економічні, біологічні і природні процеси відтворення.
Проаналізуємо динаміку урожайності соняшнику.
Таблиця 2.6- Аналіз рядів динаміки соняшника
Роки
Урожайність
Абсолютний приріст, ц
Темп росту, %
Темп приросту, %
Абсолютне значення 1% приросту
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1997
13,2
1998
13,9
0,7
0,7
105,3
105,3
5,3
5,3
0,13
1999
13,7
0,5
-0,2
103,8
98,6
3,8
-1,4
0,14
2000
17,2
4
3,5
130,3
125,5
30,3
25,5
0,14
2001
16,1
2,9
-1,1
121,9
93,6
21,9
-6,4
0,17
2002
15,6
2,4
-0,5
118,2
96,9
18,2
-3,1
0,16
2003
17,33
4,13
1,73
131,3
111,1
31,3
11,1
0,16
2004
12,87
-0,33
-4,46
97,5
74,3
-2,5
-25,7
0,17
2005
12,64
-0,56
-0,23
95,8
-98,2
-4,2
-1,8
-0,13
(2.2)
, (2.3)
Де ∆ — середній абсолютний приріст, га;
Σ∆ — абсолютний приріст урожайності за досліджуваний період, га;
П- кількість років в періоді;
Кзр – середній коефіцієнт зростання посівної площі;
Тпр – середній темп приросту;
Тзр – середній темп зростання.
Дані таблиці показують, за 1997-2004 роки урожайність знизилась на 0,56ц, або на 4,2%. В останні роки абсолютні прирости: темпи приросту урожайність зменшилась. Абсолютне значення 1% приросту в 2005 році порівняно з 1998 не змінилось і становить 0,13%, але на протязі цих років значення змінювалось і в 2000 р., в 2004 році воно було найбільшим та складало 0,17%.
Рівні ряду динаміки формуються як під впливом постійно діючих факторів, пов’язаних з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів.
Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів (таблиця 2.7.).
Таблиця 2.7 – Вирівнювання динаміки урожайності соняшнику
Роки
Урожайність, ц/га
Середньорічна
Загальна за 3 роки
Середнє за 3 роки
1
2
3
4
1997
13,2
1998
13,9
40,8
13,6
1999
13,7
2000
17,2
2001
16,1
48,9
16,3
2002
15,6
2003
17,33
2004
12,87
42,84
14,28
2005
12,64
Дані таблиці 2.7. показують, що урожайність соняшнику під впливом метеорологічних умов в окремі роки помітно коливається. Це приховує закономірне її зростання за рахунок інтенсифікації виробництва. Об’єднання окремих років у трирічні періоди дасть змогу усередити мете реологічні умови і виявити тенденцію зростання чи зниження урожайності соняшника.
Різновидом укрупнення періодів є згладжування рядів динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу у тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють зсуваючи період на одну дату. (таблиця 2.8.)
Таблиця 2.8 – Розрахунок ковзної середньої урожайності соняшнику
Роки
Урожайність, ц/га
Періоди, роки
Σ 3-х річної ковзної
3-х річна середня ковзна
1
2
3
4
5
1997
13,2
—
—
—
1998
13,9
1997-1999
40,8
13,6
1999
13,7
1998-2000
44,8
14,9
2000
17,2
1999-2001
47
15,7
2001
16,1
2000-2002
48,9
16,3
2002
15,6
2001-2003
49,03
16,34
2003
17,33
2002-2004
45,8
15,3
2004
12,87
2003-2005
42,84
14,28
2005
12,64
—
—
—
Дані таблиці 2.7. показують, що при згладжуванні коливання років – рівнів врожайності, вона зменшує своє коливання і наближується до стабільного рівня. Але все одно коливання помітні.
Краще це можна розглянути на графіку (рис. 2.2.)
\s
Рисунок 2.2 Динаміка врожайності соняшника
Середній абсолютний приріст урожайності соняшника за 1997-2005 роки становитиме:
ц/га
Отже початковий рівень урожайності соняшнику дорівнює 12,2 ц/га, а кожний наступний вирівняний рівень зменшуватиметься на 0,07 ц/га
Середньорічний коефіцієнт зростання урожайності соняшника за 1997-2005 роки становитиме:
Отже, вирівняні рівні урожайності соняшнику щороку зменшувались в 0,99 рази.
Порядок вирівнювання динамічного ряду за параболою та по прямій поданій в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 – Вирівнювання ряду урожайності соняшнику по прямій, по параболі.
Роки
Урожайність, ц/га
t
Розрахункові величини
Вирівняні значення
t2
t3
t4
t*y
t2*y
пряма
парабола
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1997
13,2
-4
16
-64
256
-52,8
211,2
14,708
12,5132
1998
13,9
-3
9
-27
81
-41,7
125,1
14,7135
14,1123
1999
13,7
-2
4
-8
16
-27,4
54,8
14,719
15,3418
2000
17,2
-1
1
-1
1
-17,2
17,2
14,7245
16,0517
2001
16,1
0
0
0
0
0
0
14,73
16,292
2002
15,6
1
1
1
1
15,6
15,6
14,7355
16,0627
2003
17,33
2
4
8
16
34,66
69,32
14,741
15,3638
2004
12,87
3
9
27
81
38,61
115,83
14,7465
14,1953
2005
12,64
4
16
64
256
50,56
202,24
14,752
12,5572
Σ
132,54
0
60
0
708
0,33
811,29
132,54
132,54
Аналізуючи дані таблиці 2.9. можна зробити висновки, що рівняння прямої, яка характеризує динаміку урожайності соняшника матиме такий вигляд:
Yt= 14,73+0,0055*t,
Це означає, що в 1996 році, який передує досліджу вальному періоду, вирівняна урожайність соняшника становила 14,73 ц/га, а середній щорічний приріст урожайності дорівнюють 0,0055 ц.
Рівняння параболи 2 порядку матиме вигляд:
Yt=16,292+0,0055*t – 0,2348* t2,
Це означає, що 1996 році вирівняна врожайність становила 16,292 ц/га, початкова швидкість зростання урожайності 0,0055ц/га, а прискорення зміни щорічних приростів – 0,2348ц/га. Вирівняну динаміку урожайності соняшнику можна роздивитися на рисунку 2.3.
\sРисунок 2.3 Вирівнювання динаміки врожайності соняшника.
Великий вплив на урожайність здійснює виконання плану по впровадженню більш перспективних і високоврожайних сортів. З причини недовиконання плану посіву одних сортів і перевиконання по інших змінюється в співвідношенні між ними. Якщо збільшується частина більш врожайних сортів, то в результаті середня урожайність культури зростає і навпаки.
Розрахувати вплив даного фактора на зміну урожайності соняшника можна способом абсолютних різниць.
Для цього пропонується розглянути таблицю 2.10.
Таблиця 2.10 –Розрахунок впливу структури сортів на середню врожайність соняшника.
Сорт
Посівна площа, га
Питома вага сортів, %
Планова урожайність, ц/га
Змінна середньої урожайності
план
факт
план
факт
+, —
1
2
3
4
5
6
7
8
Запорізький 28
576
436
60
43
-17
23,6
-4,012
Промітей
384
577
40
57
+17
21,9
+3,91
всього
960
1013
100
100
—
—
-0,102
Дані таблиці 2.10. показують, що при зменшенні питомої ваги більш врожайних сортів Запорізький 28 середня урожайність соняшнику знизилась на 0,102 ц.
Урожайність сільськогосподарських культур окрім перемінних факторів, залежить від цілого ряду інших агротехнічних заходів: якості і засобів обробітку грунту розміщення культури в сівозміні способів і сортів за посівами угоду, обробітку тощо, застосування біологічних і хімічних засобів, вапнування, гіпсування грунту, строків збирання врожаю (таблиця 2.11.)
Таблиця 2.11 – Вплив строків збирання на урожайність
Культура
Площа зібрана після оптимального стану
Урожайність при зборі, ц/га
Втрати прод-ціі, ц
В строки
Пізніше
За 1 га
З всієї площі
1
2
3
4
5
6
Соняшник
50
12,64
11,01
1,63
81,5
продолжение
--PAGE_BREAK--