--PAGE_BREAK--3. Оцінка забезпеченості працівників засобами індивідуального захисту.
4. Оцінка фактичного стану умов праці на робочих місцях.
5. Визначення фактичних значень небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.
На підставі характеристик технологічного процесу, застосовуваних матеріалів, сировини, устаткування для кожного робочого місця складається перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Для кожного робочого місця повинні бути оцінені всі небезпечні і шкідливі виробничі фактори – хімічні, фізичні, біологічні, психо-фізіологічні. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів визначається на підставі інструментальних вимірів.
Інструментальні виміри і ергономічні дослідження повинні проводитися в процесі роботи з використанням методів, передбачених Держстандартами або іншими нормативними документами, відповідно до згадуваного Переліку основних стандартів безпеки праці і гігієнічних нормативів.
Дані інструментальних вимірів виробничих факторів оформляються протоколами з вказівкою в них наступних даних:
1. найменування організації, код підрозділу і робочого місця;
2. дата проведення вимірів;
3. найменування організації, притягнутої до виконання вимірів;
4. найменування вимірюваного виробничого фактора;
5. засоби і метод виміру;
6. місце проведення вимірів, ескіз приміщення з указівкою крапки виміру;
7. фактичне значення параметра;
8. посади, прізвища, ініціали і підписи працівника, що проводив виміри, і представника адміністрації об'єкта, на якому проводилися виміри;
9. підпис відповідальної особи, печатка організації, де виконання вимірів.
Результати оцінки небезпечних і шкідливих виробничих факторів вносяться в карту атестації робочого місця за умовами праці.
Основними об'єктами оцінки травмобезпеки робітників місць є:
1. виробниче устаткування,
2. пристосування й інструменти,
3. забезпеченість засобами навчання й інструктажу.
Травмобезпека це відповідність робочих місць вимогам безпеки праці, що виключає травмування працюючих в умовах, установлених нормативними правовими актами по охороні праці
Оцінка травмобезпеки виконується шляхом перевірки відповідності виробничого устаткування, пристосувань і інструментів, а також засобів навчання й інструктажу вимогам нормативних правових актів.
При оцінці травмобезпеки здійснюють спробні пуски і зупинки виробничого устаткування з дотриманням вимог безпеки.
У випадках, коли устаткування і пристосування виготовлені до введення в дію нормативних актів, що поширюються на них, або коли ці акти не розроблені і не затверджені у встановленому порядку, оцінка проводиться на відповідність вимогам, викладеним у загальнодержавних нормативно — правових актів, що забезпечують безпечні умови праці на робочих місцях.
Оцінка травмобезпеки робітника місця оформляється протоколом.
Результати оцінки травмобезпеки вносяться й у Карту атестації робочого місця за умовами праці.
По кожному робочому місцю оцінюється забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту, а також ефективність цих засобів. Оцінка здійснюється шляхом зіставлення виданих засобів з Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту і з іншими нормативними документами.
Ефективність засобів індивідуального захисту повинна підтверджуватися сертифікатами відповідності. Оцінка забезпеченості працівників засобами індивідуального захисту оформляється протоколом.
Оцінка фактичного стану умов праці на робочих місцях складається з оцінок:
1. ступеня шкідливості і небезпеки;
2. ступеня травмобезпеки;
3. забезпеченості працівників засобами індивідуального захисту, а також ефективності цих засобів.
Результати оцінки фактичного стану умов праці на робочому місці заносяться в Карту атестації робочих місць за умовами праці, у якій атестаційною комісією організації дається висновок про результати атестації.
Якщо на робочому місці небезпечні і шкідливі виробничі фактори або відсутні, або їхні значення відповідають оптимальним чи припустимим величинам, вимоги по травмобезпеки виконані, працівники забезпечені засобами індивідуального захисту, робоче місце визнається атестованим.
Якщо на робочому місці фактичні значення небезпечних і шкідливих виробничих факторів перевищують існуючі норми або вимоги по травмобезпеці і забезпеченості працівників засобами індивідуального захисту не відповідають нормам, то умови праці на такому робочому місці відносяться до шкідливих чи небезпечних.
Робоче місце зі шкідливими умовами праці визнається умовно атестованим. Пропозиції по проведенню його у відповідність з нормативними актами вносяться в план заходів щодо поліпшення й оздоровлення умов праці.
За результатами атестації робочих місць за умовами праці заповнюються відомість робочих місць і результатів їхньої атестації за умовами праці в підрозділі і зведеній відомості робочих місць і результатів їхньої атестації за умовами праці в організації.
Результати роботи атестаційної комісії птахофабрики «Оріль-Лідер» оформляються протоколом атестації робочих місць за умовами праці.
До протоколу повинні додаватися:
1. карти атестації робочих місць за умовами праці;
2. відомість робочих місць і результатів їхньої атестації за умовами праці в підрозділі;
3. зведена відомість робочих місць і результатів їхньої атестації за умовами праці в організації;
4. план заходів щодо поліпшення й оздоровлення умов праці в організації.
План заходів щодо поліпшення й оздоровлення умов праці в організації відпрацьовується за результатами атестації робочих місць за умовами праці атестаційною комісією з урахуванням пропозицій підрозділів і окремих працівників.
План підписується головою атестаційної комісії і після узгодження зі спільним комітетом по охороні праці і профспілками затверджується керівником організації. План включається в колективний договір.
По завершенні атестації видається наказ, у якому дається оцінка проведеної роботи і затверджуються її результати. Документи атестації робочих місць за умовами праці є матеріалами строгої звітності і підлягають збереженню протягом 45 років.
Державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці покладений на органи Державної експертизи умов праці України.
У відповідності зі ст. 212 Трудового кодексу роботодавець зобов'язаний забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці з наступною сертифікацією організації робіт з охорони праці.
3. Технології, що використовуються на птахофабриці «Оріль-Лідер». Основи техніки безпеки 3.1 Виробництво яєць на птахофабриці «Оріль-Лідер» Технологія промислового виробництва яєць на птахофабриці «Оріль-Лідер» базується на основних принципах:
1. використання високопродуктивних гібридних курей; утримання курей в кліткових батареях, які забезпечують механізацію і автоматизацію виробничих процесів і високу ефективність праці; годівля курей повнораціонними сухими комбікормами;
2. утримання птахів у великих пташниках з оптимальним мікрокліматом та диференційованим світловим режимом;
3. застосування ефективних ветеринарно-профілактичних заходів, які забезпечують високу збереженість птахів;
4. рівномірне цілорічне виробництво яєць у відповідності з технологічним графіком, який передбачає ефективне використання всіх виробничих потужностей.
Основою збільшення виробництва харчових яєць на птахофабриці «Оріль-Лідер» є використання гібридної птиці з високим генетичним потенціалом, добре пристосованої до місцевих умов годівлі та утримання. Зважаючи на різнобічний попит населення на харчові яйця, зараз на птахофабриці «Оріль-Лідер» для виробництва яєць використовуються кури як коричневих, так і білих кросів. Але слід зазначити, що закордонні кроси дуже вибагливі до умов годівлі та утримання.
Для виробництва харчових яєць у спеціалізованих господарствах України використовують курей високопродуктивних кросів, створених як селекціонерами провідних птахівницьких компаній Німеччини, Голландії, Канади, Угорщини та ін., так і українськими вченими. Однак серед яєчних курей значний відсоток займають кроси, завезені з-за кордону. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що економічно більш вигідними є кури-несучки, які відкладають яйця з коричневою шкаралупою.
Найпоширенішим на птахофабриці «Оріль-Лідер» є крос “Ломанн браун”- 31,7% від всього поголів’я яєчних курей. Кроси “Хай-Лайн W-98” та “Хай-Лайн коричневий” американської селекції також доволі поширені — 25,7%. Кури яєчного кросу “Білорусь-9” займають 18% серед поголів’я яєчних курей України. Несучість гібридних курей? 250-260 яєць на рік. Маса яйця? 58-60 г (шкаралупа біла).
Кроси селекції Інституту птахівництва УААН — “Борки-117”, “Борки-2М”, “Борки-колор”, “Слобідський-3” становлять до 3% від загального поголів’я курей яєчних кросів. Останніми роками на птахофабрику «Оріль-Лідер» починають завозити кроси із Голландії, які належать компанії “Хендрікс Поултрі Брідерз БВ”, утвореній у жовтні 1998р. внаслідок об’єднання відділу “Хайсекс” компанії “Еврібрид” з компанією “Бованс”.
На птахофабриці «Оріль-Лідер» в основі технологічних графіків лежать раціональні технологічні схеми вирощування молодняку і утримання дорослої птиці. Вони базуються на вирощуванні молодняку в кліткових батареях з добового до 17-тижневого віку, а потім переведенні їх в пташник для утримання промислового стада. У деяких господарствах ці строки змінюють відповідно до умов конкретного господарства — з урахуванням максимального використання виробничих площ як для молодняку, так і для дорослої птиці. У нашій країні найбільш поширене кліткове утримання курей-несучок — в 3-ярусних кліткових батареях різних типів. Основні параметри технології вирощування ремонтного молодняку та вирощування курей-несучок представлені в Додатку 2.
3.2 Виробництво м’яса курчат-блойлерів Подальший розвиток бройлерного виробництва та його рентабельність залежать від генетичного прогресу за такими напрямами: підвищення інтенсивності росту курчат і скорочення строків їх вирощування; удосконалення м’ясних форм курчат-бройлерів від розвитку яких залежить ефективність переробки тушок бройлерів; зниження витрат корму на кг приросту живої маси; підвищення рівня загальної резистентності.
Виробництво м’яса бройлерів на птахофабриці «Оріль-Лідер» базується на таких основних принципах:
1. використання високопродуктивної гібридної птиці;
2. вирощування бройлерів в пташниках, які обладнані засобами, що забезпечують повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів та регулювання мікроклімату в залежності від віку птахів, високу ефективність праці; застосування ресурсозберігаючих технологічних прийомів;
3. виконання виробничого процесу за технологічним графіком, який забезпечує ритмічне цілорічне вирощування бройлерів;
4. застосування повнораціонних сухих комбікормів, які відповідають біологічним потребам птахів і дозволяють отримати високоякісну продукцію; суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил.
Інститутом птахівництва УААН запропонований енергозберігаючий режим вентиляції пташників залежно від режиму освітлення. Пропонується в період спокою птахів знижувати рівень повітрообміну в приміщенні на 20% порівняно з нормативним. Економія електроенергії становить до 10-12%. Годівлю курчат-бройлерів розділяють на два періоди: стартовий (1-28 діб) і фінішний (29 діб і старші). У перші 3-4 доби використовують спеціальні корми, які містять легкорозчинні поживні речовини (нульовий раціон). На птахофабриці «Оріль-Лідер» добре зарекомендував себе корм виробництва Бельгії “Galito”.
Технологія вирощування бройлерів передбачає постійний доступ птахів до корму. Але необхідно періодично (щотижня) контролювати рівень живої маси птахів. При вирощуванні бройлерів використовують також режими дозованої (контрольованої) годівлі. Термін вирощування курчат-бройлерів сучасних кросів максимально становить 6-7 тижнів (вік забою). Перед забоєм птахи проходять так звану голодну витримки — 6-8 годин без корму при вільному доступі до води.
3.3 Проведення інструктажу по охороні праці на птахофабриці «Оріль-Лідер» Для всіх прийнятих на роботу осіб, а також для працівників, перекладних на іншу роботу, керівники птахофабрики «Оріль-Лідер» проводять інструктаж з охороні праці.
Інструктаж з охорони раці проводиться:
1. вступний;
2. первинний на робочому місці;
3. повторний;
4. позаплановий;
5. цільовий.
Усі прийняті на роботу особи, а також відряджені в організацію працівники і працівники сторонніх організацій, що виконують роботи на виділеній ділянці, що навчаються освітніх установ відповідних рівнів, що проходять в організації виробничу практику, і інші особи, що беруть участь у виробничій діяльності птахофабрики «Оріль-Лідер», проходять у встановленому порядку вступний інструктаж, що проводить фахівець з охороні праці або працівник, на який наказом керівника птахофабрики «Оріль-Лідер» покладені ці обов'язки.
Вступний інструктаж з охорони праці проводиться по програмі, розробленої на підставі законодавчих і інших нормативних правових актів України з урахуванням специфіки діяльності організації і затвердженої у встановленому порядку керівником птахофабрики «Оріль-Лідер».
Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт, що пройшов у встановленому Порядку навчання по охороні праці і перевірку знань вимог охорони праці.
Проведення інструктажів з охорони праці містить у собі ознайомлення працівників з наявними небезпечними або шкідливими виробничими факторами, вивчення вимог охорони праці, що утримуються в локальних нормативних актах організації, інструкціях з охорони праці, технічної, експлуатаційної документації, а також застосування безпечних методів і прийомів виконання робіт.
продолжение
--PAGE_BREAK--