Стратегія Європейської програми та підпрограми Схід-Схід 2007-2009I. Мета програми Метою програми було і залишається підвищення спроможності організацій громадянського суспільства України відігравати активну роль у процесі європейської інтеграції України. При цьому поняття європейської інтеграції доцільно розуміти широко, включаючи питання євроатлантичної інтеграції та співпраці України з Радою Європи (європейські цінності). II. Потреби і завдання 1. Європейська/ євроатлантична інтеграція – внутрішній компонент У цьому контексті загальною потребою є посилення ролі організацій громадянського суспільства у процесі європейської/ євроатлантичної інтеграції України. За умов пасивності чи низької ефективності державної політики європейської/євроатлантичної інтеграції України саме активність організацій громадянського суспільства здатна забезпечити поступ у цьому напрямку, нехай у середньотерміновій чи довготерміновій перспективі. Ця потреба може бути зреалізована через виконання наступних завдань: - Подолання закритості і несистемності діалогу та співпраці організацій громадянського суспільства та влади у процесі формування та реалізації політики європейської/ євроатлантичної інтеграції у центрі та на місцях; - Стимулювання прозорості і підзвітності влади через створення системи незалежного громадського моніторингу реалізації політики європейської/ євроатлантичної інтеграції України у центрі та на місцях; - Подолання суспільних упереджень та підвищення обізнаності щодо процесу європейської/євроатлантичної інтеграції у першу чергу як інструменту внутрішніх перетворень країни (особливо у сфері верховенства права) , а також щодо конкретних складових цього процесу; - Забезпечення присутності компоненту європейської\євроатлантичної інтеграції у різних нішах та на різних етапах системи освіти та підвищення професійних стандартів у ключових сферах суспільства; - Систематизація, консолідація та поширення результатів здійснення громадських ініціатив у сфері європейської/ євроатлантичної інтеграції; - Підвищення експертної/ аналітичної спроможності громадського сектору щодо процесу європейської інтеграції. ^ 2. Європейська/ євроатлантична інтеграція – міжнародний компонент З точки зору міжнародного компоненту програми загальною потребою є створення та поглиблення зв’язків і партнерства на рівні організацій громадянського суспільства України та країн, що є учасниками процесу розширення ЄС, а також країнами пострадянського простору з метою посилення ролі організацій громадянського суспільства у процесі європейської інтеграції України, розвитку демократичних відносин з Росією та іншими країнами пострадянського простору. Ця потреба може бути зреалізована через виконання наступних завдань: - поглиблення процесу європейської інтеграції та покращення процесу реформ в Україні за рахунок залучення досвіду кран, що є учасниками процесу розширення ЄС (зокрема, Балканських країн); - подолання відсутності громадської складової у розвитку російсько-українських відносин та подолання суспільних стереотипів у відносинах Росії та України; - подолання відсутності громадського діалогу і обміну досвідом щодо реалізації Європейської політики сусідства між країнами-учасницями ЄПС на східних кордонах ЄС. Такий діалог допоможе не лише максимально ефективно використати переваги ЄПС, але й запропонувати шляхи удосконалення ЄПС. III. Напрямки діяльності і заходи ^ 1. Європейська/ євроатлантична інтеграція – внутрішній компонент А. Створення прозорих механізмів співпраці між організаціями громадянського суспільства та органами державної влади щодо питань європейської/ євроатлантичної інтеграції у центрі та на місцях (діяльність включає операційні проекти, грантові конкурси та/або тендери; співфінансування та інші форми підтримки державною владою є обов’язковими компонентами, що буде відображено в оголошеннях про конкурси або в операційних проектах) Сьогодні групі тем, пов’язаних з європейською інтеграцією (як і в багатьох інших сферах), не вистачає формального/інституційного механізму взаємодії між громадськими організаціями та владою. Досвід країн Центрально-Східної Європи пропонує кілька моделей такої взаємодії, які забезпечують сталість та наступність співпраці та її результатів, а також прозорість процесу та доступ всіх зацікавлених до відповідної інформації. Програма заохочуватиме громадську експертизу всього політичного процесу європейської інтеграції України. Таким чином, уряд отримуватиме значну експертну підтримку з боку незалежних аналітичних центрів та громадських організацій. Разом із тим, широка громадськість отримуватиме незалежну інформацію щодо діяльності різних гілок влади у цьому процесі. Програма планує створення дієвих громадських рад чи експертних груп при відповідних органах державної влади, а також покращення і підвищення прозорості роботи вже існуючих механізмів. Після конституційної реформи важливим стає налагодження співпраці громадськості також із відповідними парламентськими комітетами. Якщо в Україні буде створено реальний державний механізм координації з європейської інтеграції, програма зможе долучитися на етапі створення і розвитку механізмів співпраці координаційного державного органу з організаціями громадянського суспільства. ^ Б. Громадський моніторинг реалізації політики європейської/ євроатлантичної інтеграції та дій влади щодо виконання міжнародних зобов’язань (конкурси та переговорні гранти) Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію задекларовано як пріоритетний напрямок державної політики. Крім того, Україна є членом Ради Європи та ОБСЄ, що також накладає на Україну певні зобов’язання. Відтак, важливим завданням громадських організацій є відстеження реалізації задекларованих пріоритетів. Моніторинг має здійснюватись як на центральному, так і на регіональному та місцевому рівнях. Програма планує підтримку громадського моніторингу наступних інструментів євроінтеграції: - виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції; - виконання Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції; - виконання Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції; - виконання Плану дій Україна-ЄС та Заходів з виконання Плану дій Україна-ЄС на 2007 рік; - виконання Плану дій Україна-НАТО та відповідного Цільового плану на 2007 рік - участь у реалізації Європейських програм сусідства (стосується лише західних прикордонних регіонів); - виконання окремих зобов’язань, що випливають із членства України у Раді Європи та ОБСЄ. Крім того, важливим є здійснення моніторингу участі України у інтеграційних процесах на пострадянському просторі (ЄЕП, СНД та ін.), у першу чергу на предмет відповідності такої участі курсу на європейську/євроатлантичну інтеграцію. ^ В. Мобілізація громадської підтримки процесів євроінтеграції через підвищення рівня обізнаності (конкурси та операційна діяльність програми, як то підтримка роботи Консорціуму центрів європейської інформації) Цей напрямок включає наступні компоненти: - Розвиток діяльності Консорціуму центрів європейської інформації - Проведення інформаційно-просвітницьких заходів громадськими організаціями - Вироблення та поширення медіа-продуктів. Досвід нових членів ЄС у їх підготовці до референдумів щодо вступу до ЄС та НАТО засвідчив критичну роль громадських організацій, а також ЗМІ. Підвищення обізнаності громадян є важливим для реальної європейської інтеграції українського суспільства, а не лише політичних еліт. При цьому, важливим є інформування громадськості не лише про ЄС, але й про НАТО як у першу чергу суспільно-політичний альянс, критерії вступу до якого є тотожними з частиною критеріїв вступу до ЄС (зокрема, у тій частині, що стосується забезпечення захисту прав людини, утвердження верховенства права та ін). Програма планує сприяти інтенсифікації діяльності Інтернет-видань, які містять систематизовану інформацію з питань європейської інтеграції. Потрібно сприяти створенню регіональних інформаційних центрів у місцях, відкритих для широкого загалу, та поширювати матеріали на електронних носіях та у друкованому вигляді для аудиторії, яка не має доступу до Інтернету. Г. Розвиток європейських студій та підвищення професійного рівня цільових аудиторій (конкурси, переговорні гранти та операційна діяльність програми, коли йдеться про вироблення належної державної політики у цій сфері) Цей напрямок включає наступні компоненти: - Розвиток європейських студій у ВНЗ та школах (включно з неформальною освітою) - Розробка та запровадження тренінгових курсів для різних цільових аудиторій/ професійних груп У своїй діяльності програма сприятиме розробці навчальних програм і запровадженню курсів, що підпадають під визначення "європейські студії". Програма також надаватиме підтримку розробці відповідних курсів та методик викладання і їх запровадження. Програма підтримуватиме розробку державної політики, яка б передбачала розвиток європейських студій (для цього програма працюватиме з Міністерством освіти). При цьому буде приділятися увага до схожого досвіду країн Центральної Європи, обміну накопиченим досвідом та кращими практиками викладання європейських студій між університетами України. Програма також сприятиме участі українських ВНЗ, викладачів та студентів у різних освітніх та наукових програмах ЄС, які нещодавно відкрилися для України (Жан Моне, Еразмус Мундус та ін.). Розвиток європейських студій також передбачає розширену позакласну роботу (рольові ігри, євроклуби тощо) як ефективний спосіб закріплення знань, отриманих в аудиторіях, а також як метод тренінгу, який посилює комунікативні та презентаційні навички. У свою чергу, позакласна робота може виявитися ефективною лише як доповнення до основної роботи в аудиторіях і за умови наявності відповідних людських та матеріальних ресурсів (бібліотеки, доступ до Інтернету). Програма і надалі підтримуватиме розробку та запровадження тренінгових курсів для різних цільових аудиторій/ професійних груп з метою підвищення їх професійного рівня. Порівняно з попереднім періодом діяльності, у 2007-2009 рр. більше уваги приділятиметься таким цільовим групам, як журналісти та громадські лідери, і відносно менше – державним службовцям. У ситуації, коли посилилася роль Верховної Ради України, програма також працюватиме над підвищенням рівня обізнаності народних депутатів України. Також протягом наступних років програма намагатиметься зібрати вже наявні в Україні тренінгові курси з відповідним методичним забезпеченим в один ресурс (для початку, Інтернет-ресурс, а надалі можна буде говорити про створення фізичного тренінгового курсу з питань європейської інтеграції), і створити мережу тренерів з різних аспектів європейської інтеграції. ^ Д. Консолідація громадських ініціатив, спрямованих на поглиблення європейської інтеграції України (оголошення конкурсів, що передбачають подання заявок від кількох громадських організацій, які планують працювати у партнерстві; операційна діяльність та переговорні гранти у тій частині, що стосується розвитку Мережі про-європейських організацій України та розвитку веб-ресурса для про-європейського громадянського суспільства) Формування масового проєвропейського громадського руху в Україні є необхідною складовою процесу європейської інтеграції. Крім того, громадські організації-платформи, що працюють у Брюсселі і мають добрий доступ до прийняття рішень керівними інституціями ЄС, співпрацюють лише з об’єднаннями громадських організацій у інших країнах. Так само Європейський економічний і соціальний комітет (місток між організованим громадянським суспільством і інституціями ЄС) працює виключно з національними об’єднаннями організацій. Відтак, програма працюватиме над формуванням і розвитком мереж і асоціацій про-європейських громадських організацій України. Сьогодні лише кілька об’єднань громадських організацій працюють більш-менш успішно у цьому напрямку – Українська гельсінська спілка з прав людини, Національна асоціація агентств регіонального розвитку, Комітет виборців України, Громадська ліга Україна-НАТО. Плануючи підтримку розвитку мереж громадських організацій на платформі європейського вибору, Програма також розуміє існуючий ризик створення не дуже ефективних формальних структур/надбудов над громадськими організаціями. Тому Європейська програма МФВ планує заохочення створення неформальних об’єднань громадських організацій, перш за все шляхом реалізації конкретних ad hoc проектів, а також поширення інформації про об’єднання громадських організацій у країнах-членах ЄС. Окрему увагу буде приділено консолідації ініціатив громадянського суспільства у сфері європейської інтеграції через ініціювання та підтримку проектів, що реалізовуються у консорціумі громадських організацій та створенню спеціальної веб-сторінки спільно з порталом "Громадський простір" (популярний громадський інтернет-ресурс, розвинений за ініціативи та підтримки МФВ). Програма надалі планує розвивати діяльність Мережі проєвропейських організацій України, створення якої було проголошене у травні 2006 р. під час Всеукраїнського форуму проєвропейських громадських організацій. Перше засідання організаційного комітету Мережі відбулося наприкінці липня 2006 р. ^ Е. Підвищення експертної/ аналітичної спроможності громадського сектору щодо європейської інтеграції (операційні проекти, переговорні гранти) На сьогодні в Україні є лише декілька аналітичних центрів, які здатні виробляти високоякісний продукт у складній для аналізу сфері європейської інтеграції. Програма планує підтримати видання дослідницьких та аналітичних доповідей з різних аспектів європейської інтеграції. Довгостроковою можливістю є започаткування окремого друкованого та електронного видання з питань європейської інтеграції, яке стане взірцем високоякісного аналізу та форумом для обміну думками. Сприяння регулярним експертним зустрічам/ дискусіям з питань європейської інтеграції є іншим компонентом. Створення передумов для високоякісної дискусії є опорою для появи нових ідей та підходів, а також для віднаходження прийнятного компромісу. Програма має намір залучати ЗМІ і таким чином перетворювати такі зустрічі в інформаційно-просвітницькі заходи для всієї нації. Загалом, на відміну від попереднього періоду діяльності програми, протягом 2007-2009 років програма активно працюватиме не лише у напрямку підтримки нових ініціатив, але й у напрямку систематизації, консолідації та поширення вже наявних напрацювань програми (спочатку через створення Інтернет-ресурсного центру з питань європейської інтеграції, а згодом, можливо, з виходом на створення фізичного ресурсного центру з питань європейської інтеграції для громадянського суспільства України). Пріоритетом фінансування з боку програми будуть не державні структури, а лише громадські організації/ ініціативи. ^ 2. Європейська/ євроатлантична інтеграція – міжнародний компонент А. Залучення експертизи та досвіду нових країн-членів ЄС (включно з Румунією і Болгарією) та країн-учасниць процесу Асоціації і Стабілізації задля підтримки пріоритетів Європейської програми та, частково, інших програм МФВ, а саме: - Створення прозорих механізмів співпраці між організаціями громадянського суспільства та органами державної влади щодо питань європейської/ євроатлантичної інтеграції у центрі та на місцях - Громадський моніторинг реалізації політики європейської/ євроатлантичної інтеграції та дій влади щодо виконання міжнародних зобов’язань - Мобілізація громадської підтримки процесів євроінтеграції через підвищення рівня обізнаності - Розвиток європейських студій та підвищення професійного рівня цільових аудиторій - Підвищення експертної/ аналітичної спроможності громадського сектору щодо європейської інтеграції Ресурси Програми Схід-Схід будуть залучені для отримання експертизи нових країн-членів ЄС та Балканських країн у реалізації вищезазначених пріоритетів. Будуть оголошені спільні конкурси Європейської програми і Програми Схід-Схід. Також будуть розроблені і запропоновані на розгляд Програми Схід-Схід операційні проекти, що передбачають обмін досвідом чи вивчення досвіду. ^ Б. Зміцнення складової громадянського суспільства у розвиткові відносин між Україною та Росією з метою впливу громадянського суспільства на політику обох країн щодо одна одної та подолання суспільних стереотипів. Пропонуються наступні заходи за напрямком: - Створення регулярного форуму для обміну незаангажованою інформацією, ідеями та думками між представниками аналітичних центрів і експертів громадських організацій з України і Росії. Реалізація цього напрямку видається доцільною через переговорний грант з одним з провідних аналітичних центрів Украни у співпраці з відповідною структурою з Росії. - Організація регулярних стажувань для молодих аналітиків/експертів з Росії в українських аналітичних центрах і навпаки. Механізм реалізації – переговорний грант. - Створення форуму для обміну думками та незаангажованою інформацією між представниками ЗМІ України і Росії. Механізм – оголошення грантових конкурсів. ^ В. Поглиблення діалогу та обміну досвідом між представниками громадянського суспільства країн-учасниць східного вектору Європейської політики сусідства, а саме Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном і Вірменією (а з часом, за умов включення до ЄПС країн Центральної Азії, і з цими країнами). Пропонуються наступні заходи за напрямком: - Організація регулярних форумів з питань ЄПС за участю представників громадянського суспільства з вищезазначених країн. Питання для обговорення можуть стосуватися реалізації Планів дій в рамках ЄПС, залучення громадянського суспільства до розробки механізмів реалізації Планів дій, громадський моніторинг Планів дій, поглиблення виміру контактів між людьми (people-to-people dimension) та регіональної співпраці в рамках ЄПС. Механізм – переговорний грант чи операційний проект. - Підтримка багатосторонніх проектів, що реалізуються у партнерстві громадських організацій з кількох країн ЄПС за участю України через оголошення конкурсів. Вищезазначені завдання не є вичерпними. Так, наприклад, можлива співпраця у білоруському напрямку обговорюється сьогодні в рамках Інституту відкритого суспільства і МФВ залучений до цього обговорення. Вищезазначені завдання стосуються тих сфер, посилення міжнародного компоненту яких допоможе посилити діяльність МФВ та громадських організацій України згідно з пріоритетами Європейської та інших програм МФВ. Крім того, вищезазначені завдання містять ті напрямки співпраці, які досі МФВ не підтримував. ^ 3. Посилення міжнародної складової пріоритетів МФВ (через "традиційну" діяльність програми Схід-Схід) Основні стратегічні пріоритети програми Схід-Схід лежать у площині пріоритетів діяльності МФВ і посилюють їхню ефективність через міжнародний обмін досвідом, аналітикою та кращими практиками. "Традиційна" діяльність програми базується на головних програмних завданнях МФВ та нагальних потребах українського суспільства, а також визначається унікальним геополітичним положенням країни та досвідом української громадськості, набутим під час перехідного періоду. "Традиційна" діяльність включає такі основні елементи: 1. Підтримка проектів в межах річного відкритого конкурсу, оголошеного програмою Схід-Схід, пріоритети якого відповідають основним пріоритетам МФВ. Мета конкурсу: а) посилення спроможностей громадянського суспільства України (моніторинг, аналітика, експертиза, консультування, лобіювання тощо) у вирішенні значущих суспільних проблем через обмін міжнародним досвідом, практиками, ідеями; б) поширення українського досвіду демократичних перетворень та формування позитивного іміджу України через контакти ти співпрацю організацій громадянського суспільства України та інших країн. 2. Співфінансування окремих проектів з іншими програмами МФВ для посилення їхньої ефективності через залучення міжнародної експертизи та досвіду (більшою мірою, за ініціативи окремих програм МФВ). 3. Спільна конкурсна діяльність з іншими фондами ІВС за домовленістю. Мета — об’єднати зусилля представників громадськості певного регіону для зміцнення компонентів відкритого демократичного суспільства та сприяння сталому розвитку регіону(нів). 4. Розгляд окремих громадських пропозицій, надісланих іншими національними фондами мережі.