А.Г. Четверик-Бурчак yaneznau@list.ruМеханізми впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я особистостіДніпропетровський національний університет ім. О. ГончараЗважаючи на те, що поняття «емоційний інтелект» увійшло в обіг понять з проблем психології особистості порівняно нещодавно (вперше його визначення було запропоновано у 1990 р. американськими дослідниками П. Саловеєм і Дж. Мейєром), проблема концептуалізації феномена не втрачає своєї актуальності. На сьогодні існує декілька тлумачень емоційного інтелекту: його розуміють як емоційно-інтелектуальні здібності (Майер, П.Саловей, Д. Карузо); як емоційну компетентність(Д. Гоулман); як сукупність некогнітивних умінь і навичок, які впливають на здатність індивіда успішно впоратися з вимогами оточення(Р. Бар-Он); якпрояв емоційної розумності, що виявляється у вмінні контролювати свої емоції та здатності налаштувати себе на активну діяльність при виникненні емоціогенних ситуацій (Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига);та як інтегративну динамічну рису особистості (Г. Метьюс, М. Зайднер, Р. Робертс, Е.Л. Носенко) та ін. Усі існуючі тлумачення як змісту, так і структури емоційного інтелекту дають підстави стверджувати вірогідність впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я людини. Як засвічують численні теоретичні та емпіричні дослідження[1], високий рівень сформованості так званого внутрішньоособистісного емоційного інтелекту, тобто готовності налаштуватись на активну діяльність асоціюється зі здатністю попереджати виникнення стресу за рахунок того, що людина при виникненні перешкод обирає активні стратегії стресоподолання, що захищає її від депресивних станів та розладів пов’язаних з відчуттям тривоги. Крім того, вибір проблемно-орієнтованої стратегії подолання стресу зумовлює наявність у емоційно розумних людей ефективних психологічних ресурсів адаптації до складних умов життєдіяльності, що захищає їх від вживання алкоголю, наркотиків та паління як виявлення деструктивних засобів подолання негативних емоційних станів.Міжособистісний компонент емоційного інтелекту, як стверджують дослідники проблеми [2], пов'язаний з ефективністю соціалізації людини, що, як зрозуміло, знижує вірогідність виникнення конфліктів та непорозумінь у спілкуванні і взаємодії з оточуючими, а, отже,сприяє збереженню позитивного настрою, який є запорукою психологічного здоров’я. Наступний механізм впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я особистості пов'язаний з широтою соціального оточення людини. Як зазначають зарубіжні дослідники феномену емоційного інтелекту [4], які вивчають його диспозиційні характеристики, особам з високим рівнем сформованості емоційного інтелекту притаманні таки особистісні риси як доброзичливість, екстраверсія, відкритість новому досвіду, які сприяють налагодженню контактів з оточуючими. Наявність розгалуженої системи соціальних зв’язків забезпечує відчуття соціальної захищеності, позбавляєлюдину відчуття самотності, створює сприятливі умови для отримання соціальної підтримки. Крім того, наявність розгалуженої системи соціальних контактів розширюєможливість обговорення стресогенних подій з оточуючими з метою зменшення їх травматичного впливу. На користь підтвердження цього факту свідчать існуючі дослідження, в яких підкреслюється роль втрати рівноваги з соціальним оточенням через порушення процесів соціальної адаптації у виникненні аномалій психологічного здоров’я особистості. Важливим механізмом позитивного впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я особистості є те, що із зростанням рівня розвитку емоційного інтелекту формуються особливі ознаки поведінки людини у ситуаціях виявлення так званої реципрокності. Під реципрокністю розуміють форми оцінки суб’єктом в ситуаціях соціальної взаємодії або послуги з боку іншої людини, або, навпаки, заподіяної шкоди. За даними Е. Л. Носенко та М. В. Жоголєвої[3], особам з високим рівнем емоційного інтелекту притаманна позитивна реципрокність, тобто відчуття бажаності віддячити іншій людині за виявлену з її боку підтримку.Авторитакож емпірично простежили низьку частотність виявлення емоційно розумними людьми негативної реципрокності, тобто реалізації у спілкуванні з оточуючими принципу «око за око, зуб за зуб». Поряд з тим, суб’єкти з високим рівнем емоційного інтелекту відрізняються від суб’єктів з низьким рівнем сформованості цієї інтегральної властивості особистості також у виявленні «віри у реципрокність» тобто очікуванні певного відгуку, як на негативну, так на позитивну реципрокність. Це пов’язано з тим, що за умов високого рівня сформованості емоційного інтелекту людина діє на рівні наявних в неї настановлень відносно добра і зла. Вона не очікує вдячності від іншої людини за добро, оскільки його виявлення входить у її систему цінностей. Таким чином, розглянутівищемеханізми впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я особистості надають підстави для визнання емоційного інтелекту одним з провідних особистісних факторів, що сприяють забезпеченню психологічного здоров’я особистості.Література: 1. Носенко, Е. Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномена, основні функції [Текст] / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига. – К.:Вища шк., 2003. –126 с. 2.Носенко,Е. Л.Сучаснінапрямизарубіжноїпсихології: Психологіяособистості[Текст]:Підручник/ Е.Л. Носенко, І.Ф. Аршава. – Д.: Дніпропетровськийнаціональнийуніверситет, 2009. – 305 с. 3. Носенко Е. Л. Особливості виявлення феномену реципрокності у осіб з різним рівнем сформованості емоційного інтелекту [Текст]/ Е.Л. Носенко, М.В. Жоголєва// Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. «Педагогіка і психологія». – 2006. – С. 54-63. 4. Austin, E.J. Emotional intelligence [Текст]/ E.J. Austin, J.D.A. Parker, K.V. Petrides: The SAGE Handbook of Personality Theory and assessment. – V. 1, Eds. G.J.Boyle, G.Matthews, D.H.Saklofske. – SAGE Publication Ltd. – Los Angeles, London, New Delhі, Singapore. – 2005. – P. 576-569.